LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXVII (1988)

LIETUVIŲ KALBA IR BILINGVIZMAS

KAZIMIERAS EIGMINAS

ПРІЗВИЩА ОКОЛИЦЬ ҐЕРВЯЧЯ¹

Розглядаючи прізвища мешканців Ґервячя з семантичного погляду, поділяємо їх на дві групи: особові та прізвиськові. Аналізуючи походження і значення прізвищ обох цих груп і прагнучи виокремити словотвірні елементи, своєю чергою поділяємо їх на ще дрібніші підгрупи.

Особові прізвища. Наші особові прізвища походять від давніх язичницьких литовських і християнських імен, що прийшли після хрещення Литви. Ці християнські імена здебільшого походять із єврейської, давньогрецької, латинської, германських та інших мов.

Особові прізвища, похідні від литовських язичницьких імен. Особових прізвищ мешканців Ґервячя, що походять від найдавніших двоосновних литовських імен, порівняно небагато. Це: Atminis: лит. at+min- (пор. atminti, atmintis. Буга, 1958, с. 223, Кузавініс, Савукінас, 1971, с. 119); Būtvilà: лит. but- (пор. būtas «дім», būti) + vil- (пор. viltis «сподіватися») (Кузавініс, Савукінас, 1971, с. 66, 152); Ūlvinas: лит. ul-+vin- «причина, провина» (пор. vaina «причина») (Кузавініс, Савукінас, 1971, с. 152).

У околицях Ґервячя не виявлено прізвищ, похідних від давніх литовських одноосновних імен і коротких форм імен.

Кілька прізвищ є похідними від давніх литовських імен за допомогою суфіксів, наприклад, Mileišis: лит. mil- (пор. pa-milti) + eišis, або похідні від патронімічних зменшувально-пестливих суфіксів: Giedraitis і його дзукійський варіант Giedraičius: лит. giedr- (пор. giedras) (Кузавініс, Савукінас, 1971, с. 89) + -aitis; Radžiūlis (діалектна дзукійська форма Radžiulis): лит. rad- (пор. rādo) (Кузавініс, Савукінас, 1971, с. 128) + -iulis (dj > dž > dz).

Особові прізвища, похідні від християнських імен. Є кілька прізвищ мешканців Ґервячя, що походять безпосередньо від християнських імен, без жодних словотвірних елементів. Це переважно різні варіанти хрещальних імен.

Від імені грецького походження Aleksandras трапляються такі прізвища, утворені від коротких форм, переважно поширених у слов'янських мовах: Aliòchna (пор. біл. Алёхна), Aliòksa (пор. біл. Алёкса), Aliòkša (пор. біл. Алекша, Олекша), Aliòcha (пор. біл. Алёха). Від імені римського походження Emilijonas (лат. Aemilianus; Кузавініс, Савукінас, 1971, с. 79) у Ґервячі є прізвище Amilionas.

¹ Прізвища збирала Марите Размукайте, їхній список доповнили Казимерас Ейгмінас, Юліус Шалькаускас, Алойзас Відугіріс, Ангеле Жалалите.

5°

67

Прізвище Jefremas походить від православного хрестильного імені Ефрем, а Jeŕmakas — від православного хрестильного імені Ермолай, його розмовного варіанта Ермак.

Прізвище Jeraminas, на нашу думку, може бути варіантом латинізованого грецького імені Hieronymus (пор. польськ. Jaromin || Hieronim), а Zidòras — варіантом християнського латинізованого грецького імені Izidorius, яке нерідко трапляється в литовських говорах.

Декілька прізвищ мешканців Ґервечяй є скороченнями християнських імен: Bazỹs — скорочення латинізованого грецького Bazilijus (Bazilius) (пор. польськ. Bazyli); Jõčius — скорочена форма від Jaci̇̃ntas, а це — варіант імені Hiacìntas (що походить від латинізованого Hyacinthus, gr. Hyákinthos) (пор. польськ. Jac, Jacek, білорус. Яцко, Яцук, Яц); Jõčas, на нашу думку, має таке саме походження, як Jõčius; Mikìsas — від Mikalõjus (пор. польськ. Mikłaś, білорус. Міклаш, Міхлік), Miklùšà — від Mikalõjus (пор. польськ. Miktoszek); Mìziejùs — від Michailas (пор. білорус. Міц, Міс, литовське прізвище Misius). Ramỹs || Remỹs || Remis || Rėmis може бути скороченням хрестильного імені Jeremijas (пор. польськ. Remiaz від Jeremiasz). Варіант Ramỹs можна було б вважати скороченням довшого імені або виводити безпосередньо від литовського ramùs «спокійний». Однак таке припущення ненадійне, оскільки Ramỹs чергується з Remỹs || Remis || Rėmis. Щоправда, деякі варіанти можуть бути лише наслідком різного написання.

Juškà yra krikštavardžio Юрий trumpinys: brus. Юшка, Юшко (Бірыла, 1966, c. 56); Lukšà — krikštavardžio Lùkas trumpinys (plg. brus. Лукаш, Лука, lenk. Łukasz (Бірыла, 1966, c. 110); mat Baltarusijoje įsigalėjo bažnytinė slavų kalbos forma Лука iš lenk. Lukasz (Бірыла, 1966, c. 110). Pavardę Lukšà galima sieti ir su mūsų bendriniu žodžiu lùkšas „nulinkusiomis ausimis; žioplys, ištižėlis“. Mockà — krikštavardžio Motiejus trumpinys (plg. brus. Мацко, Матвей, lenk. Maciewicz, Maciej) (Бірыла, 1966, c. 117); Sáukà — Sava || Savẽlijus trumpinys (plg. brus. Саўка, Савелій Бірыла, 1966, c. 142), lenk. Saw-czyk, Saw-icki, Sawa (Bystrón, 1936, p. 275), rus. Савицкий (Петровский, 1966, c. 351). Bet galima sieti ir su veiksmaž. šaukti „tęsiamu balsu šaukti“.

Походження прізвища Valeikà та його варіантів Veleikà, Valaikà, Velaikà, Vėlaikà не цілком зрозуміле. Основа, найімовірніше, походить від скорочених імен Valys, Valius, утворених від імен латинського походження Valentinas, Valėrijus тощо.

В околицях Ґервечяй чимало прізвищ, утворених від хрестильних імен за допомогою зменшувально-пестливих патронімічних суфіксів.

Похідним із суфіксом -aitis є Bazáitis — від Bazỹs; Česnáitis (білоруська форма Часноў) — від Čėsius, Česỹs (скорочення імені Čėslovas, пор. польськ. Czesław); Ilijáitis (|| Ilijõitis) — від православного хрестильного імені Ilija; Jackáitis — від Jacka (скорочення хрестильного імені Jokūbas, пор. білорус. Яцько, Яць, польськ. Jacek, Jack-owski); Jurkáitis (білоруська форма Юркой — від Júrka, скорочення хрестильного імені Jūrijus (пор. білорус. Юрко, рос. Юрка); Lukáitis (|| Lukõitis) — від Lùkas; Marcin káitis — Marciñkus (походить від хрестильного імені Martýnas; лат. Martīnus <, лат. Martius; Mars «Марс» (Kuzavinis, Savukynas, 1971, p. 116), пор. білорус. Марции, Марцинкой, Марцінкевіч, польськ. Marcinek, Marcink-iewicz, Marcink-owski); Matuláitis (|| Matulõitis, білоруська форма Матулоў — від Matùlis — варіанта хрестильного імені Motiejus); Pacáitis — від Pãcas (скорочення хрестильного імені Игнатий; пор. білорус. Пац (Бірыла, 1966, c. 90); незрозуміло, чи походить Vilōitis (*Vilāitis) від Vilius (скорочення литовських імен Vilmantas, Viltautas тощо), чи від Vilius (скорочення німецького Wilhelm).

68

Похідне хрестильного імені з патронімічним суфіксом -ūnas в околицях Ґервечяй виявлено лише одне: Morkūnas, білоруська форма Маркун, — від хрестильного імені Mōrkus.

Декілька прізвищ є похідними із суфіксом -ulis: Augulis — від Aūgus (скорочення хрестильного імені Augūstas, Augūstalis), Janulis — від хрестильного імені Jōnas (пор. білорус. Ян, польськ. Jan); Paliulis, можливо, походить від Palys (скорочення імені Palemōnas, що походить від латинізованого гр. Palaimōn); Vaičiulis — від Vaičius [скорочення давнього слов'янського імені Vaitiekus (білорус. Войтех, польськ. Wojciech)].

Є також пара похідних із суфіксами -elis, -elė: Petrėlis — від хрестильного імені Pētras, Mackelė (|| Mackelė) — від Mōckas (скорочення хрестильного імені Motiejus, пор. білорус. Мацько, Мацько).

Із суфіксом -ikas є лише одне прізвище: Pētrikas (|| Pētrikas) — від хрестильного імені Pētras (пор. рос. Петрик, білорус. Петрок, польськ. Pietrzyk).

Похідним із суфіксом -utis є прізвище Damūtis із діалектним дзукійським варіантом Damūcis (білоруська форма Дамурь — від Dōmas (імовірно, скорочення хрестильного імені Dominykas || Domininkas).

Чимало прізвищ мешканців Ґервечяй є похідними від християнських імен із слов'янськими суфіксами:

Чимало прізвищ мешканців Гервечі походять від християнських імен і мають слов’янські суфікси:

Із суфіксами -avičius, -evičius: Adamāvičius (|| білоруська форма Адамович (Бірьіла, 1966, c. 22); пор. білор. Адам, пол. Adam; Bagdonāvičius (пор. білор. Багдан, пол. Bogdan, що, найімовірніше, є перекладом із гр. Theodosius: гр. Theos «бог» і dotos «дар» (LPŽ, 1985, p. 154); Baltrukāvičius — від Baltrus (скорочення від Baltramiejus) із подвійним патронімічним суфіксом: литовським -ukas і слов’янським -avičius; Bazāvičius (|| Bazēvičius) — від Bazys; Brazāvičius (|| Brazevičius) — від Brazys (скорочення від Ambraziejus); Česnāvičius (подано білоруську форму Часнович) — від Česys || Česus, скорочення від Česlovas; Grigarāvičius — від Grigorijus (пор. білор. Грыгор); Janāvičius (пор. білор. Ян, пол. Jan); Jankāvičius (пор. білор. Янка, Янко, пол. Jankiewicz, білор. Янкович); Jančēvičius (пор. білор. Янцевич: Иоанн); Kasandrāvičius (білоруська форма Касандрович); Aleksandravičius: Aleksandrovīčius — від Aleksandras (LPŽ, 1985, p. 937); Laurināvičius (|| Laurynāvičius) — від Laurynas; Petrāvičius (|| Petrevičius): Pētras; Steponāvičius: Stēponas; Urbonāvičius (|| Urbanāvičius): Ūrbonas; Ustināvičius (білоруська форма Устынович; пор. рос. розм. Устин < Юстин); Valansāvičius (пор. пол. Wotąsiewicz, утворене від імені Walenty); Andriuškēvičius [пор. білор. варіанти Андрушкевич: Андрей (Бірьіла, 1966, c. 29), пол. Andruszkiewicz: Andrzej (Bystron, 1936, p. 266)]; Grinēvičius (пор. білор. Грыневич: Григорий (Бірьіла, 1966, c. 55), пол. Hryniewicz: Grzegorz); Havrilkēvičius (білоруська форма Гаўрылкевіч (Гаўрылкевич); пор. білор. зменшувальна форма Гаўрылка від Гаврила); Habrukēvičius (білоруська форма Габрукевич: Габрук, Гаврила); Ivaškēvičius | білоруська форма Івашкевич: Иван (Бірьіла, 1966, c. 86); пол. Iwaszkiewicz: білор. Іваш, Івашка; Juknēvičius: Juknà (пол. Juchna, Juchno: Juryj, Jurij); Juodžēvičius (із фонетичними варіантами: Jedžēvičius, Jadžēvičius; білор. форма Юдзевич); Juodz- іноді може походити від Юда (Бірьіла, 1966, c. 22), але може походити й від литовської основи Juod-; Marcinķēvičius (пор. пол.

69

Marcin, Marčinėk, Marcinkiewicz, біл. Марцін); Petkevičius (пор. біл. Пяткевіч, Пятко); Rinkēvičius (білоруська форма Рынкевич, пор. зменшувальний варіант імені біл. Рыма Рымка та утворене від нього прізвище з патронімічним суфіксом Рымкевич); Sienkevičius (білоруська форма Сенкевич, пор. Сёмка, Сень, Сенка, Сенko, Сенько, що походять від Simeon); Stankēvičius (пор. біл. Станко, Станько, що походять від Станислав, пол. Stanieк, Stankiewicz – від Stanisław); Tunkelēvičius (білоруська форма Тункелевич, біл. Томка (?), що походить від Томас, рос. Томка – від Том). Це прізвище має два суфікси: лит. -elis і слов. -evičius. Vaitkēvičius (пор. варіант імені Vaitiekus — рос. Войтко, Войтка – від Войтех, пол. Wojtek; прізвище Wojtkiewicz – від Wojciech).

Із суфіксом -(i)auskas: Petkāuskas (пор. біл. Петко, Петько – від Петр); Petrāuskas (пор. біл. Пятроўскі, пол. Petrowski); Stakauskas (пор. біл. Стах, Стахій, прізвище Стахоўскі – від Стахій); Vitkauskas (пор. біл. Вітка, Вітко, лит. Vitkus від But, пол. Wit).

Jанčiauškas (baltarusiška forma Янчэўскі: Іоанн (Бірыла, 1966, c. 87); plg. lenk. Janczewski, Janczowski: Janczak, Janczyk, Janczyk – iš Jan, brus. Янчук, Янчык – iš Іоанн); Tamašiauskas (plg. lenk. Tomaszewski: Tomasz); Vasiliauskas (baltarusiška forma Васілеўскі; plg. brus. Васіль – iš Василий); Zacharauskas (plg. brus. Захария).

Із суфіксами -eckas, -ickas: Janēckas (білоруська форма Янецкі, пор. пол. Janecki: Jan, біл. Ян); Jakovickas (пор. пол. Jakowicki: Jakub, біл. Якавіцкі: Иаков, Яков); Savickas || Savickis (пор. біл. Сава, Савенка, Савеня; пол. Sawicki пов'язане з іменем Sawa).

Прізвища-прізвиська. У жителів Гервят багато прізвищ-прізвиськ. Їх поділяють на кілька семантичних груп.

Етнонімічні прізвища. У околицях Гервят зафіксовано кілька таких. Від етноніма gūdas з литовськими та слов'янськими патронімічними суфіксами утворені такі прізвища: Gudaitis, Gudauskas, Gudinskas (зафіксовано лише жіночі прізвища: Gudinskaitė і Gudinskienė), з діалектним дзукійським варіантом Gudzińskas (|| Gudzinskas) і білоруська форма Гудзінскі.

Прізвища, що означають ремесло, різні посади, суспільне становище, певну групу людей. Таких прізвищ у цих околицях також небагато: Karadys (|| Karadis; пор. kárudas); Kareivis (зафіксовано форму з нелитовським закінченням Kareivy; Kare iwo; пор. kareivis); Kazōkas (пор. kazōkas); Slūžulis (|| біл. варіант Slūželi; пор. slūžyti); Šaulys (пор. šaulys); Ulōnas (пор. ulōnas).

Назви тварин як прізвища. Таких прізвищ тут більше. Є як із чистими основами, так і суфіксальні похідні. Наприклад: Avienis (наведено білоруську форму Авен?; пор. avis); Kiškėlis (пор. kiškis); Kurmėlis (пор. kūrmis); Meškà (на цвинтарі Гервят, імовірно помилково, записано Meska; пор. meškà); Meškys (|| Meškis, Miesz kis; пор. meškà); Vilkas (пор. vilkas); Būblys (пор. būblȳs), Bublēvičius; Gaigalas (на цвинтарі Гервят зафіксовано лише форму множини Gaigalai; пор. gaigalas); Kikilis (пор. kikilis); похідні від кореня gulbė: Gulbināvičius, Gulbinskis (записано Gulbinskij), Gulbickis (записано Gulbickij); Paukštienė (пор. paukštis).

70

Прізвища, що означають різні фізичні вади й недоліки. У цій групі зафіксовано такі прізвища: Bukelis (пор. būkas); Kairys (пор. kairys); Mažeika (пор. mažas); Maknočius² (пор. maknoti); Miklys (пор. miklus); Mikna (пор. mikseti, а також Mikna слов., пор. біл. Mixna, Mixnevič); Pūiša (пор. pūiša); Pukšta || Pūkštas (пор. pūkš, pūkšti); Pliauga (пор. pliaugoti); Šėmis || Šėmys (пор. šėmus, šėmis); Tridūlis (пор. triesti).

Прізвища, що означають різні предмети, їхні властивості, особливості тощо. Kūlys (пор. kūlys); Kuolaitis (пор. kuolas); Reketys || Rekėtis || діал. дзукійськ. Rekėkis (пор. rekėtis, reketys); Statinis (пор. status, statinis); Šukelis (пор. šukė).

Прізвища-прізвиська, що означають різні якості. Gražulis (|| Gražūl, пор. gražus); Glaudėlis (пор. glaustis, glaudūs); Raudonovičius (білоруська форма Paўdонаві, пор. raudonas); Skirūtis || Škirūtis (пор. skirti); Trepšys (пор. trepšėti?).

Прізвища-прізвиська іншомовного походження. В околицях Гервят таких прізвищ чимало. Більшість із них — суфіксальні похідні.

Із суфіксом -ka: Apriškė; Buckà (|| Bùcka), Bucko (до цієї групи віднесемо також Bùckus, пор. біл. Будзька, Будзько, Буцько: дз > ц); Gluska, пор. рос. Глушко, Глушок; Kaharka, Kocharko; Kučka (до цієї групи віднесемо також Kùckus; пор. біл. Куць, Куцько); Meleszka (пор. пол. Meleszko); Mereška (пор. пол. Mereszka); Palaika; Popka (пор. біл. Папко, Попка, рос. Попко); Rožko (пор. біл. Рожка, Рожко); Skurka (пор. Скурка, Скурко).

Із суфіксом -yčius: Babičius (пор. біл. Бабіч).

Із суфіксами -avičius, -evičius: Šafranovičius; Černušėvičius (білоруська форма Чарнушэвіч, пор. біл. Чарнушевич); Subatkėvičius (|| Subotkėvičius; пор. біл. Субаткевич); Šaškevičius (пор. біл. Шашкевич).

Із суфіксом -auskas: Astrauskas (білоруська форма Астроўскі, пор. пол. Ostrowski, рос. Островский); Baranauskas (білоруська форма Бараноўскі; пор. пол. Baranowski, біл. Бараноўскі, рос. Барановский); Barauskas (пор. пол. Barowski); Barkauskas (пор. пол. Barkowski, Borkowski); Bučiauskas; Chmieliauskas (пор. пол. Chmielewski, біл. Хмялеўскі, рос. Хмелевский); Čaikauskas (пор. пол. Czajkowski, біл. Чайкоўскі, рос. Чайковский); Čiulauškas (білоруська форма Чулоўскі; Dambrauskas (пор. пол. Dąbrowski); Jarauskas (білоруська форма Яроўскі); Kalinauskas (пор. біл. Каліноўскі, рос. Калиновский, пол. Kalinowski); Katkauskas (пор. біл. Хаткоўскі, пол. Kotkowski; Kavaliauskas (пор. біл. Кавалеўскі, рос. Ковалевский, пол. Kowalewski); Kazlauskas (пор. біл. Казлоўскі, рос. Козловский, пол. Kozłowski); Koženiauskas || Kaženiauskas (пор. біл. Казаневецкі, пол. korzeń); Kulikauskas (пор. біл. Кулікоўскі, рос. Куликовский; пол. Kulikowski); Labačiauskas (пор. біл. Лабачэўскі, рос. Лобачевский); Lisauskas (пор. біл. Лісоўскі, Malinauskas (пор. біл. Малноўскі, рос. Малиновский, пол. Malinowski); Mankauskas (пор. біл. Манкоўскі, пол. Mankowski); Mlinkauskas (пор. біл. Млынкоўскі); Sadauskas (пор. біл. Садоўскі, рос. Садовский, пол. Sadowski); Saikauskas (пор. біл. Сайкоўскі, Šab-

¹ Це прізвище, ймовірно, має слов'янське походження (див. с. 62 і далі цього видання). – Ред.

71

лаушка (пор. біл. Шаблоўскі); Šalauškas (пор. біл. Шалойскі); Zdanaūskas (пор. біл. Здан, пол. Zdanowski, Żdanowski).

Із суфіксом -ickas: Katkavickas (записано лише жіноче прізвище з подвійним суфіксом Katkavickaitė; пор. біл. Хадко, Хадкевич); Muchnickas (запис. Muchnickaja?); Sinickas (пор. біл. Сініцкі, рос. Синицкий, пол. Sinicki); Žimnickas || Zimnickis (пор. біл. Зімніцкі, рос. Зимницкий).

Із суфіксом -eckas: Paneckas (пор. біл. Пана仔ька); Zalėckas / пор. біл. Залецкі, пол. Zaleski (z Zalesia) /.

Із суфіксом -ockis: Zablòckis (пор. біл. Заблоцкі, пол. Zablocki).

Із суфіксом -skis: Lipskis (пор. біл. Лінскі, рос. Липский, пол. Lipski).

Із суфіксом -inskas, -inskis: Bučinskas || Bučinskis (пор. біл. Бучынскі); Ripinskas (білоруська форма Рыпінскі) / Ripìnskas; Rudzinskis || Rudzińskas (пор. біл. Рудзінскі, рос. Рудзинский); / Rusińskas (пор. біл. Русінскі); Sečinskas (білоруська форма Сячынскі || Siečynskas (запис. Siečynska) || Sičińskas || Sečinskas (пор. біл. Шыць, Шыцік, Шыцікаў).

Із суфіксом -onskis: Polònskis (білоруська форма Палонскі).

Із суфіксом -uckas: Prauluckas (білоруська форма Праулучкі).

К. ЭЙГМИНАС

ПРІЗВИЩА В ОКОЛИЦЯХ ГЕРВЕЧЯЙ (ГЕРВЯТИ)

Резюме

У статті в семантичному аспекті досліджуються прізвища околиць Гер-вечяй (Гер-вяти). Прізвища поділяються на дві великі групи: прізвища особового походження та прізвища, що походять від прізвиськ. Під час аналізу походження й значення прізвищ цих двох груп вони поділяються на менші групи за словотвірними елементами.

К. EIGMINAS

ПРІЗВИЩА В МОВНОМУ РЕГІОНІ ГЕРВЕЧЯЙ

Резюме

У статті досліджуються й характеризуються прізвища мовного регіону Гервечяй у семантичному аспекті. У цьому зв’язку прізвища за походженням поділяються на дві великі групи: прізвища, утворені від особових імен, і прізвища, утворені від прізвиськ. Під час дослідження походження та значення цих прізвищ ці дві групи поділяються ще на менші групи, щоб показати словотвірні елементи.

LITERATŪRA

Bystron. Nazwiska polskie. Lwów-Warszawa, 1936.

Būga K. Rinktiniai raštai. V., 1958. T. 1.

Kuzavinis K., Savukynas B. Lietuvių vardų etimologinis žodynas // Vardai ir žodžiai. V., 1971. Lietuvių pavardžių žodynas. A-K. V., 1985 (LPŽ).

Бирила М. Б. Беларуская антрапанімія. Мінск, 1966.

Петровский И. А. Словарь русских личных имен. М., 1966.

72