ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

XLVI (2002), 121–130

Особливості творення складних ойконімів Литви

MARIJA RAZMUKAITĖ

Інститут литовської мови, Вільнюс

Складні ойконіми (назви хуторів) у Литві не надто поширені. Вони становлять близько 5% усіх литовських ойконімів. Їх утворено з двох компонентів, другий з яких зазвичай є географічним або ботанічним терміном, рідше — топонімом. Перший компонент може бути загальною або власною назвою, прикметником чи (рідко) числівником. Між двома компонентами може бути сполучний голосний, але він може й бути відсутнім. Більшість таких складних назв засвідчено в Західній Литві.

1. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Ойконімія Литви з погляду словотвору досліджується вже багато десятиліть (Balčikonis 1978: 339–349; Razmukaitė 1981: 199–205; 1983: 146–153; 1988: 88–104; 1989: 138–147; 1991: 53–60; 1993: 133–165; 1997: 111–116; 1999: 159–201; 2001: 142–150). Найширше розглянуто одну з найбільших груп ойконімів — суфіксальні похідні (Razmukaitė 1998).

У цій статті пропонується оглянути словотвірні тенденції, характерні для, мабуть, найменшої групи похідних — складних ойконімів.

Складні ойконіми, або композити, не є продуктивним типом похідних у системі ойконімів Литви: вони становлять лише 5% усіх офіційно зареєстрованих нині назв населених пунктів. Значно продуктивнішими є інші способи словотвору — афіксація та pluralia tantum-форми.

Складні ойконіми можна розглядати в кількох аспектах. Можна оцінювати їхні компоненти за частинами мови, за способами їхнього поєднання, за наявністю сполучних голосних тощо. Крім того, зважаючи на те, що під час утворення назв місць способом складання зазвичай змінюється також основа або закінчення, про композити можна говорити і як про утворення змішаного словотвору (водночас і флексійного) (докладніше про такі утворення див. Urbutis 1978: 290).

Намагаючись виокремити найвиразніші словотвірні особливості ойконімів, утворених способом складання, насамперед слід наголосити, що для ойконімії Литви характерні двокомпонентні, або двочленні, композити. Це детермінативні утворення (про термін див. Ulvydas, red. 1965: 441; Gaivenis, Keinys 1990: 196), утворені на топонімічному рівні з двох самостійних лексем, наприклад: Kvieč-laukis: kviečiai, laukas; Merg-ù-trakis: mergà, trá kas; Šil-a-galys: šìlas, gãlas тощо, а не похідні від структурно складного слова, як-от: Aukštakalniai: aukštakalnis; Galūlaukis: galūlaukis; Vidūlaukiai: vidūlaukis тощо.

На відміну від складних гідронімів і назв гір, розглянутих А. Ванагасом (Va-

¹ Тут маються на увазі дані «Довідника адміністративно-територіального поділу Литовської РСР» (ч. 2, Вільнюс, 1976).

122 |

MARIJA RAZMUKAITĖ

nagas 1970: 226–257; 1973: 213), kurių abiejų sandų leksemos gali būti iš įvairių kalbos dalių: daiktavardžių, būdvardžių, skaitvardžių ir net veiksmažodžių, gyvenamųjų vietų vardų leksemomis dažniausiai eina bendriniai ir tikriniai daiktavardžiai, būdvardžiai, retais atvejais – skaitvardžiai. Tai, žinoma, nulemta pačių vietovardžių semantinės specifikos.

Оскільки, як уже зазначалося, складні ойконіми Литви є детермінативними утвореннями, у яких перший компонент композита визначає або характеризує другий, увага зазвичай насамперед зосереджується на означуваному, тобто другому компоненті². Цим компонентом ойконімів найчастіше є загальні іменники. Це різноманітні географічні, фізико-географічні, геоботанічні терміни, а також назви об’єктів, пов’язаних із побутовою та культурною діяльністю людини. Найбільше композитів (~14%) мають у другому компоненті лексему laukas, наприклад: Darb-ā-lau-kis, Švab-a-laukis, Pust-ā-laukiai та ін. Компонент -lauk- поширений у структурі складних ойконімів різних місцевостей Литви³. Особливо він популярний в ойконімах околиць Ігналінського, Кельмеського, Шяуляйського, Таурагського, Вільнюського, Вілкавішкіського та Зарасайського районів. На другому місці за продуктивністю (~9%) — композити з лексемами gãlas і kálnas, наприклад: Jack-a-galys, Birj-ā-gala, Aukšt-i-galiai, Šiūkšč-ia-kalnis, Gir-kalnis та ін. Невелику кількість композитів (по 4%) утворено з лексемами girià, kiẽmas⁴, vietà, наприклад: Gáil-ia-kiemis, Pìkt-a-kiemis, Arl-ō-vietė, Šak-vietis, Karál-giris, Degūt-giris та ін. Ще рідше трапляються композити з лексемами в другому компоненті kàimas⁵, sodà (sõdžius) та іншими рідкіснішими або навіть поодинокими лексемами: balà, béržas, būdà, kãmpas, márgas, pjaunỹs, rãgas, šìlas, valãkas, tùltas та ін.; їх зафіксовано понад сотню. У дуже рідкісних випадках другим компонентом виступає інший топонім, наприклад: Raudón-pamušis: raudónas + Pamušis k.; Naũ-stremeniai: naũji + Stremėniai k.; Viršū-ro-dukis: viršùs + Ródūka k.; Skìrs-nemunė: (s)kirsa + Nẽmunas up. та ін.

Помічено, що деякі найуживаніші й рідкісніші лексеми другого компонента — gãlas, girià, vietà, kàimas, kiẽmas — використовуються ареально. Наприклад, лексема gãlas популярніша у складних ойконімах центральної частини Литви (Анікщяйського, Йонавського, Кедайняйського, Кельмеського, Паневежиського, Пасваліського, Радвілішкіського районів), girià — у Кельмеському, Кедайняйському, Шилальському, Юрбаркському, Шакяйському районах, vietà — у Кельмеському, Шилальському, Кедайняйському, Таурагському, Шилутеському, Шакяйському, Маріямпольському, Пренайському, а також Анікщяйському й Утенському районах, kàimas — у Юрбаркському, Кедайняйському, Расейняйському, Вілкавішкіському районах, kiẽmas — у топонімах Кайшядориського, Пренайського, Шальчинінкайського, Тракайського та Варенського районів.

Крім того, говорячи про компоненти композитів окремих місцевостей (районів) Литви, слід наголосити й на тому, що в межах того самого району або староства найчастіше повторюються ті самі лексеми другого компонента: Акменеський р-н — laũkas, Алітуський р-н — laũkas, Анікщяйський р-н — gãlas, Біржайський р-н — gãlas, Ігналінський р-н — laũkas, salà, Йонавський р-н — gãlas, Йонішкіський р-н — laũkas, Юрбаркський р-н — girià, Кайшядориський р-н — kiẽmas, Маріямпольський р-н — kálnas, būdà,

² Цей спосіб словотворення охоплює також суфіксацію; таким чином у Литві утворено близько 30% ойконімів (пор. Razmukaitė 1998: 16).

³ Цієї системи дотримуються й під час розгляду композитів загальновживаної лексики (Ul vydas, red., 1965: 437–471).

⁴ Чимало ойконімів (~27%) із компонентом -lauk- зафіксовано в Малій Литві — докладніше див. Deltuvienė (2001: 14).

⁵ Найпродуктивніші композити Малої Литви утворено з лексемами kàimas і kiẽmas (~35%) (Deltuvienė 2001: 14).

LIETUVOS SUDURTINIŲ OIKONIMŲ DAR YBOS BRUOŽAI | 123

Каунаський р-н — kiemas, galas, Кедайняйський р-н — galas, kiemas, Кельмеський р-н — kalnas, laukas, Клайпедський р-н — galas, Кретингський р-н — galas, Купішкіський р-н — galas, Молетайський р-н — laukas, Пакруойський р-н — laukas, Паневежиський р-н — galas, laukas, Пасваліський р-н — galas, laukas, Плунгеський р-н — giria, Пренайський р-н — kiemas, vieta, Радвілішкіський р-н — galas, Расейняйський р-н — kaimas, galas, Рокишкіський р-н — galas, Скуодаський р-н — laukas, Шакяйський р-н — būda, kalnas, vieta, Шальчинінкайський р-н — kiemas, Шяуляйський р-н — laukas, Шилальський р-н — laukas, Шилутеський р-н — giria, vieta, Ширвінтський р-н — laukas, Швенчонський р-н — dvaras, laukas, Таурагський р-н — laukas, vieta, Тельшяйський р-н — laukas, kalnas, Тракайський р-н — bala, kiemas, laukas, Укмергеський р-н — kalnas, Утенський р-н — kalnas, kiemas, Варенський р-н — kiemas, Вілкавішкіський р-н — laukas, bala, kaimas, vieta, Вільнюський р-н — laukas, kalnas, Зарасайський р-н — polis, laukas, kalnas. Це певною мірою вже характеризує фізико-географічне, географічне тощо положення тієї чи іншої місцевості.

Нижче розглянуто типи композитів у групах відповідно до їхніх компонентів⁶. Таких груп є кілька. Самих композитів налічується близько 1200.

2. УТВОРЕННЯ З ДВОХ ІМЕННИКІВ

2.1. Обидві основи — із загальних слів:

Akmeṅ-tiltis vs. (BvdžV)⁷: камінь (камені), міст; Aļksn-ia-kiemis с. (AŠMN): вільха, двір; Alksn-ia-pievís с. (ČLN): вільха, лука; Anč-laukas с. (BRT): качка, поле; Ašv-a-raistis с. (ŠUT): а́шва, болото; Bajor-kampis с. (ZB): боярин, кут; Bažnyt-giris с. (GRŠ): церква, ліс; Berž-a-polis⁸ с. (KRKL): береза, запозич. polis (< гр. πόλις «місто»); Berž-a-ragis с. (PLŠ): береза, ріг «мис»; Berž-a-tiltis с. (TRGN): береза, міст; Berž-a-pelkis с. (LL): береза, болото; Blindž-ia-kupstis с. (SKRD): осика, купа; Blūd-i-kalnis с. (BZD): діал. blūdas «марення, блукання; дуркування»; Bób-a-raistis с. (GLT): бо́ба, болото; Bób-kalnis с. (KVR): бо́ба, гора; Bób-laukis с. (ALVT, KBR): бо́ба, поле; Bríed-laukis с. (IMBR): бре̇діс, поле; Bríed-pjaunys с. (JNP): бре̇діс, пяу́нис; Būd-a-viečiai с. (GŽ): буда́, місце тощо (загалом близько 230).

2.2. Перша основа — з особового імені, друга — із загального слова:

Antan-ò-polis с. (GRŽ): Анта̄нас¹⁰ polis; Ar-iò-gala¹¹ с. (AR): Ару̃с, край; Arl-ō-vietė с. (AND): Арла̀, місце; Aušr-ā-kaimis с. (LKŽ): Аушра, село; Bagdon-giris с. (MŠK): Багдо̄нас, ліс; Bałk-a-sodis с. (MRS): Ба́лкус, со̄джус; Bāč-galiai с. (BČN): Ба̄чіс, Бачу̃с, Ба̄чюс, край; Baltr-a-murgis с. (PRN): Ба́лтрас, Ба́лтрус, мурґас «строкатий, міра землі»; Barbōr-laukis с. (DMS): Барбора̀, поле; Barč-ia-laukis с. (AŽL): Барчу̃с, Барчюс, поле; Bart-laukė с. (RDN), Bart-laukis с. (VARN): Бартас, поле; Bat-ė-

6 Darinių grupės sudarytos remiantis A. Vanago (1970: 25) sudarytaja lietuvių vandenvardžių struktūrinės gramatinės klasifikacijos lentele.

7 Скорочення локалізаційних позначень, як-от LKŽ і LPŽ; ті, яких немає в цих джерелах, наведено в кінці статті.

8 Dėl tokių darinių su antruoju sandu -polė, -polis dar žr. Vanagas (1995: 229–233).

9 Значення деяких слів пояснюються; значення наведено за томами академічного «Словника литовської мови» (LKŽ).

10 Dėl tekste teikiamų asmenvardžių žr. LPŽ ir Kuzavinis, Savukynas (1987).

11 Šio vietovardžio kilmę ir darybą detaliai yra aiškinęs A. Vanagas (1996: 23–29). Dėl oikonimų su antruoju sandu -gala dar žr. Vanagas (1988: 8).

124 |

MARIJA RAZMUKAITĖ

gala с. (Dms): Batís, Batỹs, га̃лас; Baũs-giris с. (Klm): Bausỹs, ліс; Bein-ã-šilis с. (Int): Beĩnius, Beinỹs, ліс; Beĩš-trakiai с. (Plm): Beĩšys, тра̃кас; Beñč-ia-kiemis с. (Jz): *Beñčius, *Beñčys, пор. Bencévičius, подвір’я; Birj-ã-gala с. (Rz): *Birjus, пор. Birjotas, га̃лас тощо (загалом близько 430).

2.3. Перша основа — з топоніма, друга — із загального слова:

1) перша основа — з назви села: Dambãv-a-ragis с. (Vrbj): Dambavà с. (Jz), ра̃гас «вузька ділянка суші, що врізається в море, озеро чи ліс, півострів; кут, закуток»; Kreting-sodis с. (Rdč): Kretingà містечко, сода̀ «нерозділене село, поселення»; Prien-laukỹs с. (Šil): Prienai містечко, лау̃кас; Minč-ia-kampis с. (Šmt): Minčia с. (Trgn), кампас;

2) перша основа — з назви річки: Jūdr-a-rūdė с. (Všr): Jūdrė річка (Kzr), rūdà, rūdė «ливарня»; rūdà, rūdė «бідна болотиста земля з домішкою торфу, торфовище»; Jies-trakis с. (Šil): Jiesià річка (Grl), тра̃кас; Jūost-a-viečiai с. (Sdl): Jūosta річка (Pn), місце; Leit-giriai с. (Jkn): Leĩtė річка (Šlu), гіна̀; Šyš-giriai с. (Kin): Šyšà річка (Šlu), ліс; Gilãnd-viršiai с. (Lksr): Gilãndė річка (Pgg), верх «верхня, височинна частина»; Meldik-viršiai с. (Trg): *Meldikė¹² річка, пор. Meldikupė, Meldė річка (Trg), верх.

2.4. Перша основа — із загального слова, друга — з топоніма:

1) друга основа — з назви села: Virš-ù-rodukis с. (Vrn): верх «верхня, височинна частина», Róduka с. (Mrk);

2) antrasis sandas iš upėvardžio: Gal-ã-verknis k. (Tlk): gãlas, Verknė up. (Jz); Róž-iakmenis (<*Róž-ia-akmenis) k. (Glt): rõžė (rõžės), Akmenà up. (Pb).

3. УТВОРЕННЯ ВІД ПРИКМЕТНИКА Й ІМЕННИКА

3.1. Другий компонент із загальновживаного слова:

У ойконімах зафіксовано близько 30 прикметникових лексем; утворено від них приблизно 300 похідних:

ãštras, -à ‘гострий’, aštrùs, -ì: Aštr-ã-kalnis с. (Baib), Aštr-iã-kalnis с. (Graz); другий компонент походить від kálnas;

ãukštas, -à: Aukšt-ã-dvaris с. (Rm, Sdrv, Vdn, Zb), с-ще (Kul, Skm, Vdn); Aukšt-a-girė с. (Lkv); Aukšt-ã-giris с-ще (Švnčl); Aukšt-ã-gūnis (<*Aukšt-a-eglynis) с-ще (Kzt, Šmt); Aukšt-a-gojis с. (Pmp); Aukšt-ã-kaimis с. (Upn) та ін. (усього 50); другі компоненти походять від: dvaras, eglýnas, gãlas, girià, сл. gojus, kãimas, kálnas, kiẽmas, laũkas, liẽpa (liepos), mìškas, pamedė (pamedỹs) ‘околиця лісу’, sala ‘селище, село’, šìlas, trãkas;

baĩsus, -ì: Bais-ó-gala¹³ с-ще; другий компонент походить від gãlas;

báltas, -à: Balt-ã-dvaris с. (Vdn), с-ще (Pbrd); Bált-biržis с. (Kzt); Bált-kalnis с. (Lkv); Bált-miškiai с. (Alksnp) та ін. (усього 6); другі компоненти походять від: biržė, biržė ‘певна ділянка лісу; просіка в лісі’, dvaras, kálnas, mìškas;

dìdis, -ė, -ì: Did-kiemis с. (Pj); Did-laukė с. (Pd); Didž-ia-balis с-ще (Lbn); Didž-ia-dvaris с. (Pkns); Didž-ia-kaimis с. (Kur); Didž-ia-salis с. (Nmž); Didž-ia-šilis с-ще (Kz); Didž-prūdžiai с. (Ants) та ін. (усього 13); другі компоненти походять від: balà, dvaras, kãimas, kiẽmas, laũkas, prūdas, salà, šìlas;

¹² Dėl tokios ankstesnės ar buvusios gretiminės upėvardžio lyties plg. Vanagas (1981: 209).

¹³ Plačiau žr. Vanagas (1996: 34–36).

LIETUVOS SUDURTINIŲ OIKONIMŲ DARYBOS BRUOŽAI | 125

dubùs, -ì: Dùb-a-klonis с. (KBŠ, NDž); другий компонент від klónis; gražùs, -ì: Graž-ià-vietė с. (KUR); другий компонент від vietà; ìlgas, -à: Ilg-a-bradà с. (AN); Ilg-a-kiemis с. (GRL, KŠ); Ilg-a-laukiai с. (RK, VB); Ilg-a-pievis с. (SMAL); Ilg-a-trakis с. (TJ); Ilg-brastė с. (SV); Ilg-viečiai с. (KŽ) та ін. (усього 13); другі компоненти походять від: bradà «велике болото, грузька дорога, мокре місце», brastà, kiẽmas, laũkas, piẽva, trãkas, vietà; jáunas, -à: Jaun-à-daris с. (ŠUT); Jaun-à-kampis с. (JNŠM); Jáun-zemė с. (SMLB); другі компоненти походять від: darà «творення, робота», kãmpas, žẽmė «земля»; júodas, -à: Júod-a-kampis с. (MND); Júod-a-klonis с. (ONŠ); Júod-a-laukis с. (GRB, GRIG); Júod-a-purvis с. (LBN, SUG, ZB); Júod-a-raistis с. (ŠIL); Júod-balai с. (TRAKS); Júod-būdis с. (VY); Juod-laukys с. (ŠMN) та ін. (усього 20); другі компоненти походять від: balà, būdà, dvãras, kãmpas, klónis, laũkas, liẽknas, pjaunỹs, pùrvas, raĩstas, šìlas, valkà «мокре, грузьке, болотисте місце, низина»; klẽvinis, -ė: Klevin-kalnis с. (GUOB, GVLT); другий компонент від kálnas; lỹgus, -i: Lýg-ia-laukis с. (PB, ŠŽ); Lýg-laukiai с. (BRŽ); другий компонент від laũkas; lìnksmas, -à: Lìnksm-a-kalnis с. (BGT); Linksm-à-kalnis с. (GRL, SKM), н. п. (VDŠK, ŽMT); Linksm-à-vietė с. (BERŽ, KUR) та ін. (усього 7); другі компоненти походять від: kálnas, vietà; naũjas, -à: Naũ-dvaris (<*Nauj-dvaris) с. (KLM, NJ, SLV, ŠLV, UŽV), н. п. (VŠVL); Nauj-à-dalis с. (TR), н. п. (BLN); Nauj-à-kaimis с. (GŽ, PDVN); Nauj-à-kampis с. (R); Nauj-à-kiemis с. (ASN, ŠLCN), н. п. (DGL, VSL, VŽNS та ін.); Nauj-à-laukis с. (LGM, PLM), н. п. (AUK, KMB, PNV) та ін. (усього близько 90); другі компоненти походять від: dalis «земельна ділянка, поле», dvãras, kãimas, kãmpas, kiẽmas, laũkas, piẽva, pilìs, salà «село, селище», sėdà «сидіння», sodà «село», герм. šìkas «корчма», triobà «хата», сл. ùlyčia, ùlyčia «стародавня сільська дорога, вулиця; село, селище», містаѕ; pìktas, -à: Pìk-pelkis (<*Pikt-pelkis) н. п. (UŽV); Pikt-a-galis с. (TRS); Pikt-a-galỹs с. (KVR, ŠMNŠ); Pikt-a-kiemis с. (KTV); Pikt-a-raistis с. (DBG); другі компоненти походять від: gãlas, kiẽmas, pẽlkė, raĩstas; plìkas, -à: Plìk-a-kalnis н. п. (BZD); другий компонент від kálnas; сл. pùstas, -à «пустий, без нічого, порожній»: Pùs-dvaris с. (<*Pùst-dvaris) (TT); Pùst-a-giris с. (TJ); Pùst-à-kiemis с. (ŽSL); Pùst-à-laukiai с. (SKM); Pùst-à-laukis с. (SDRV); Pùst-à-polis с. (AR) (усього 6); другі компоненти походять від: dvãras, girìà, kiẽmas, laũkas, polis; raudónas, -a: Raudón-a-laukis с. (BLN); Raudón-balė н. п. (AVŽ); Raudón-dvaris с. (KVL, NMČ, PKLNŠ та ін.) та ін. (усього 11); другі компоненти походять від: balà, dvãras, laũkas, plỹnė; reĩbùs, -ì «строкатий»: Reĩb-kalnis н. п. (GRMZ); другий компонент від kálnas; saũsas, -à: Saus-a-laukė с. (SV); Saus-à-raistis н. п. (BLC); Saus-balìai с. (PLV); Saus-girỹs н. п. (VEL) та ін. (усього 11); другі компоненти походять від: balà, laũkas, raĩstas, šìlas; sẽnas, -à: Sen-à-būdis с. (KLVR); Sen-à-dvariai с. (GLV, OB); Sen-à-laukis н. п. (PNV); Sẽn-a-salis с. (RKN) та ін. (усього 11); другі компоненти походять від: būdà, dvãras, salà; skaistùs, -ì «гарний, чудовий»: Skaist-à-kaimis с. (GL); Skaist-a-šìlas с. (MGN); Skaist-balỹs с. (VB); Skaist-kalnis с. (KRKN) та ін. (усього 8); другі компоненти походять від: balà, girìà, kãimas, kálnas, šìlas; skẽrsas, -à: Skẽrs-a-balė с. (BBRV); Skẽrs-a-balai с. (BZD, NJN); Skers-à-balis с. (ŪTN); другий компонент від balà;

126 |

MARIJA RAZMUKAITĖ

šáltas, -à: Šalt-a-laūkai с. (AN); другий компонент від laukas;

šlãpias, -ià: Šlap-a-balė н. п. (ARN); Šlap-ia-šilis с. (Sv); другі компоненти походять від: balà, šilas;

šventas, -à: Švent-a-kalnis с. (ZB); Švent-ragis с. (IGL); Švent-vakariai с. (PRK); Švent-valkis с. (PVN); другі компоненти походять від: kalnas, rãgas, vakarai, valkà;

šviesùs, -ì: Švies-laukis с. (KLS); другий компонент від laukas;

trumpas, -à: Trump-ragys с. (RGV); другий компонент від rãgas;

žãlias, -ià: Žal-iā-klonis н. п. (DČN); Žal-iā-pieviai с. (STN); Žāl-ia-šilis с. (KLVL, LVR); Žal-šīlē с. (NV); Žāl-medžiai с. (MGČ); другі компоненти походять від: klōnis, mēdis (mēdžiai), pieva, šilas.

3.2. Другий компонент походить від топоніма:

1) другий компонент походить від гідроніма: Auš-bikavis (<*Aukšt-bikavis) с. (VN): áukštas, -à, Bikavà р. (VN); Grãž-jūris с. (KV): gražùs, -ì, Jūra р. (TRG);

2) другий компонент походить від ойконіма: Juod-a-žeimiai с. (JnSM): juodas, -à (juodi), Žeimiai с. (JnSM); Nauj-ā-pamūšis с. (LGM): naujùs, -à, Pamūšis с. (LGM); Nauj-a-ro-džiai с. (PTR): naujùs, -à (nauji), Rōdai с. (PTR); Naũ-stremeniai (<*Nauj-stremeniai) с. (US): naujùs, -à (nauji), Stremeniai с. (US); Naũ-stubriai (<*Nauj-stubriai) с. (KTČ): naujùs, -à (nauji), Stubriai с. (KTČ); Raudōn-pamūšis с. (GSTG): raudōnas, -a, Pamūšis с. (GRŽ).

4. УТВОРЕННЯ ВІД ЧИСЛІВНИКА ТА ЗАГАЛЬНОЇ НАЗВИ

Devyn-ia-viršė пор. (SLD): devyni, viršùs; Ketūr-kaimis с. (JDP): keturi, kãimas (kãimai); Ketūr-naujiena с. (SNT): keturi, naujiena, naujienà «щойно зорана земля, цілина, розчищена ділянка»; Penk-valākiai с. (PLV): penki, valākas (valākai); Tri-kalnis с. (SMAL): trýs, kálnas; Tri-laukys с. (PJV): trýs, laũkas.

Як видно з викладеного тут матеріалу, в ойконімії Литви переважають утворення типу іменник + іменник (близько 700), серед яких вищою продуктивністю вирізняються складні назви структури особове ім’я + загальна назва (близько 430).

Способи поєднання компонентів у складних ойконімах Литви не відрізняються від способів поєднання компонентів у складних загальних словах або топонімах інших класів (пор. Vanagas 1970: 225–255; 1973: 213); нові ойконімні утворення творяться зі сполучними голосними (i)a, ai, ē, i, y, (i)o, (i)u та без них, напр.: Rūčk-ā-kiemis, Nauj-ā-triobiai, Mazg-ai-galis, Plink-ai-galis, Bat-ē-gala, Aukšt-ī-galiai, Vėt-y-gala, Daukš-io-gala, Diev-ō-gala, Vardž-ū-kiemis, Vyž-ū-kalnis, Šar-kaimys, Vilk-ragis тощо. Крім того, можливі й утворення, поєднані інакше, напр.: Dubōs-giris: dubà «окреме господарство, житло, садиба», girià; Šilo-karčemà (давня назва Шилуте): šilas, karčemà тощо.

У складних словах трапляються також випадки метатонії, напр.: Anč-laukis с. (BRT): ántis (ántys), laũkas; Eln-ia-kampis с. (SDRV): élnìas, kãmpas; Minč-kampis с. (TRGN): Minčia с., kãmpas; Jies-trakis с. (ŠIL): Jiesià р., trãkas тощо.

Як уже зазначалося, у творенні складних слів чималу роль відіграє також закінчення (тут діють ті самі процеси парадигматизації, що й у загальній лексиці): як видно з багатьох наведених раніше прикладів, під час утворення ойконімів із двох компонентів зазвичай змінюється кінцева частина основи другого компонента, а разом із нею й закінчення, напр.: Liekšn-a-gala: liekšnas + galas; Kāpč-ia-miestis: Kāpčius особове ім’я + місто; Vyšn-ia-laukis: vyšnia + laũkas тощо.

LIETUVOS SUDURTINIŲ OIKONIMŲ DARYBOS BRUOŽAI | 127

Нерідко через аналогію граматичного роду pluralia tantum нові ойконімні утворення дістають закінчення множини, напр.: Plėv-a-galiai, Šalt-a-laukiai, Juost-a-viečiai тощо¹⁴.

Хоча частка складних назв невелика, помічено, що вони не однаково поширені в усіх частинах Литви. За продуктивністю складних назв райони Литви можна розташувати в такому порядку (у дужках указано відсоток складних назв): Шилутський р-н (9,3%), Вілкавишський р-н (9%), Кедайняйський р-н (7,5%), Пренайський р-н (6,7%), Шакяйський р-н (6,5%), Пасвальський р-н (6,4%), Варенський р-н (6%), Каунаський р-н (5,8%), Паневежиський р-н (5,8%), Йонавський р-н (5,4%), Кретингський р-н (5,4%), Таурагський р-н (5,3%). У Біржайському, Мажейкяйському, Плунгеському й Тельшяйському районах складних назв лише по 5%. В інших районах частка складних назв менша за 5%; трохи понад 3% складних назв зафіксовано лише в Ігналінському, Купішкіський, Молетайському, Рокишкіський, Ширвінтоському, Шальчинінкайському, Укмергському та Зарасайському районах. Дуже мало складних назв в Акмянському (2,7%), Швенчьоніському (2,6%) та Йонішкіському (2%) районах.

Регіони з найбільшою часткою складних назв розташовані в західній і південно-західній частинах Литви, тобто в районах, що межують із територією Малої Литви або розташовані найближче до неї, де складні ойконіми є досить продуктивними утвореннями (Deltuvienė 2001: 14; Górnowicz 1980: 299).

Складне творення топонімів неоднаково поширене й в інших мовах. В ойконімії латиської мови також є складні назви; вони відомі й у слов’янських мовах. Складні назви виокремлюють як окремий тип словотворення в західнослов’янських мовах (див. Šrámek 1988: 69–71), тоді як у східнослов’янській ойконімії вони малопоширені, і їх пояснюють радше впливом структури німецької мови (див. Górnowicz 1980: 295).

Такі основні риси й тенденції творення ойконімів цього непродуктивного типу; докладний розгляд їх у майбутньому має бути включений до загального обговорення й аналізу типів словотворення всієї ойконімії.

СКОРОЧЕННЯ ПОСИЛАНЬ НА МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ

ALKSNP – Alksnėnai (Plungės r.)

ARN – Arniōnys (Molėtų r.)

ASN – Ausieniškės (Trakų r.)

AŠMN – Ašmintà (Prienų r.)

AVŽ – Avižieniai (Vilniaus r.)

AŽL – Ažulaukė (Vilniaus r.)

BAIB – Baibiai (Zarasų r.)

BBRV – Bobruvkà (Trakų r.)

BČN – Bučiūnai (Joniškio r.)

BERŽ – Beržai (Jonavos r.)

BLC – Balčeriškės (Trakų r.)

BGT – Bagótojai (Marijampolės r.)

BVDŽV – Buivydžiai (Vilniaus r.)

BZD – Bezdōnys (Vilniaus r.)

¹⁴Форми, що мають такі закінчення множини, можуть навіяти хибну думку, ніби йдеться не про композити, а про ойконіми, утворені від складених назв мешканців.

128 |

MARIJA RAZMUKAITĖ

ČLN – Чюленай (Молетський район)

DČN – Даугчюнай (Шальчинінкський район)

DMS – Думсяй (Йонавський район)

GLT – Глітішкес (Вільнюський район)

GRB – Грибенай (Ігналінський район)

GRIG – Гриґайчяй (Вільнюський район)

GRMZ – Гримзяй (Кельмеський район)

GUOB – Гуобай (Маріямпольський район)

GVLT – Ґавалтува (Маріямпольський район)

INT – Інтурке (Молетський район)

JKN – Юкнайчяй (Шилутський район)

JNP – Янаполе (Тельшяйський район)

KBŠ – Кибишяй (Варенський район)

KLVL – Калвелай (Вільнюський район)

KMB – Кімбартишке (Зарасайський район)

KUL – Кулва (Йонавський район)

KVL – Каволішкес (Зарасайський р-н)

LKSR – Лауксаргяй (Таурагський р-н)

LVR – Лаворішкес (Вільнюський р-н)

MGČ – Магучяй (Зарасайський р-н)

MGN – Магунай (Швенчьонський р-н)

MND – Міндунай (Молетський р-н)

NJN – Науена (Маріямпольський р-н)

NMŽ – Немежис (Вільнюський р-н)

PDVN – Падовініс (Маріямпольський р-н)

PKLNŠ – Пакальнішкяй (Радвілішкський р-н)

PKNŠ – Пакнішкес (Зарасайський р-н)

PNV – Пінява (Паневезький р-н)

RDČ – Рудайчяй (Кретингський р-н)

SDRV – Судерве (Вільнюський р-н)

SMLB – Смільгяй (Біржайський р-н)

STN – Стонішкяй (Шилутський р-н)

SŽ – Сужоніс (Вільнюський р-н)

ŠMNŠ – Шейминішкяй (Анікщяйський р-н)

ŠMT – Шейматіс (Утенський р-н)

ŠUT – Шутай (Швянчонський р-н)

TRAKS – Старі Тракай (Тракайський р-н)

ŪTN – Нова Ута (Пренайський р-н)

VRBJ – Веребяй (Алітуський р-н)

VSL – Visalaukė (Вільнюський р-н)

VŠVL – Вєшвілє (Юрбаркський р-н)

ZB – Зібалай (Ширвінтський р-н)

LIETUVOS SUDURTINIŲ OIKONIMŲ DARYBOS BRUOŽAI | 129

ІНШІ СКОРОЧЕННЯ

avd. – особове ім’я

germ. – германський

gr. – грецький

k. – село

r. – район

skol. – запозичення

sl. – слов’янський

up. – річка

vs. – хутір

LITERATŪRA

Balčikonis, J. 1978: Gyvenamųjų vietų pavadinimai iš ežerų ir upių vardų. I d., Rinktiniai raštai 1, sudarė A. Pupkis, Vilnius: Mokslas, 339–349.

Deltuvienė, D. 2001: Mažosios Lietuvos oikonimai (XIV–XVIII a.) (daktaro disertacijos santrauka), Kaunas.

Gaivenis, K., Keinys, S. 1990: Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas: Šviesa.

Górnowicz, H. 1980: Toponimia Powiśla Gdańskiego, Gdańsk: Zakład Narodowy im. Ossolińskich. (Pomorskie monografie toponomastyczne, 4.)

Kuzavinis, K., Savukynas, B. 1987: Lietuvių vardų kilmės žodynas, Vilnius: Mokslas.

LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas 1–19, Vilnius, 1968–1999.

LPŽ – Lietuvių pavardžių žodynas 1–2, red. A. Vanagas, Vilnius: Mokslas, 1986–1989.

Razmukaitė, M. 1981: Priesaginės darybos Lietuvos TSR gyvenamųjų vietų vardai iš hidronimų. Lietuvių kalbotyros klausimai 21, 199–205.

Razmukaitė, M.1983: Asmenvardiniai priesaginės darybos Lietuvos TSR oikonimai. Lietuvos TSR mokslų akademijos darbai. A ser. 2 (83), 146–153.

Razmukaitė, M.1988: Apeliatyviniai priesaginės darybos Lietuvos TSR oikonimai. Lietuvos TSR mokslų akademijos darbai. A ser. 3 (104), 88–104.

Razmukaitė, M. 1989: Būdingesnės Lietuvos TSR oikonimų darybos priesagos. Lietuvos TSR mokslų akademijos darbai. A ser. 3 (108), 138–147.

Razmukaitė, M.1991: Lietuvos oikonimai, išversti iš kitų oikonimų. Lituanistica 2 (6), 53–60.

Razmukaitė, M.1993: Oikonimų, atsiradusių iš asmenvardžių su patroniminėmis priesagomis, paplitimas Lietuvoje. Lietuvių kalbotyros klausimai 32, 133–165.

Razmukaitė, M.1997: Priesaginiai Lietuvos oikonimai iš asmenvardžių. Baltistica 32 (1), 111–116.

Razmukaitė, M. 1998: Lietuvos priesaginiai oikonimai (daktaro disertacija), Vilnius.

Razmukaitė, M. 1999: Priesaginiai oikonimai iš asmenvardžių ir apeliatyvinių asmenų pavadinimų. Acta Linguistica Lithuanica 41, 159–201.

Razmukaitė, M. 2001: Kelios pastabos dėl oikonimų derivatų su priesagomis -inink- (tarm. -inyk-), -nink- (tarm. -nyk-) paplitimo Lietuvoje. Linguistica Lettica 8, 142–150.

Šrámek, E. 1988: Strukturtypen der slawischen Ortsnamen, Leipzig: Karl-Marx-Universität.

Ul vydas, K., red. 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1. Fonetika ir morfologija, Vilnius: Mintis.

Urbutis, V. 1978: Žodžių darybos teorija, Vilnius: Mokslas.

Vanagas, A. 1970: Lietuvos TSR hidronimų daryba, Vilnius: Mintis.

Vanagas, A. 1973: Структурно-словообразовательный анализ названий гор Литвы. Lietuvos TSR mokslų akademijos darbai. A ser. 3 (44), 209–219.

Vanagas, A. 1981: Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas, Vilnius: Mokslas.

130 |

MARIJA RAZMUKAITĖ

VANAGAS, A. 1988: Ariogala, Ramygala, Vaikšnėgala. Gimtasis kraštas, sausio 14–20, 8.

VANAGAS, A. 1995: Сложные ойконимы Литвы со вторым компонентом -polė, -polis. Kondratiuk, M., red., Badania dialektów i onomastyki na pograniczu polsko-wschodniosłowiańskim, Białystok, 229–233.

VANAGAS, A. 1996: Lietuvos miestų vardai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Marija Razmukaitė Lietuvių kalbos institutas P. Vileišio g. 5, 2055 Vilnius, Lietuva

Gauta 2002 03 13