ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

XLVII (2002), 31–40

Варіанти прізвищ каунаських міщан (чоловіків) XVII–XVIII століть

ALMA RAGAUSKAITĖ

Lietuvių kalbos institutas, Vilnius

Процес формування прізвищ серед мешканців Каунаса ще був далекий від завершення у XVII–XVIII століттях, про що свідчать численні варіанти, зафіксовані в документах. Цій несталості сприяли різні чинники, зокрема використання польської та латинської мов в офіційних документах, а також те, що точному відтворенню прізвищ приділяли мало уваги. Варіанти прізвищ XVII століття тут поділено на три групи: (1) орфографічні та фонетичні варіанти, (2) варіанти, що відрізняються закінченнями, і (3) варіанти з різними патронімічними суфіксами. Останні групи називаються морфологічними варіантами. У статті основну увагу приділено першому типу. Подібна несталість, особливо в орфографії та фонетиці, простежується і в документах XVIII століття.

0. ВСТУП

Про формування прізвищ каунаських міщан уже писали. Встановлено, що в усіх групах місцевої громади міщан Каунаса прізвища сформувалися в різний час. Висловлювалося припущення, що найраніше з’явилися прізвища міщанської еліти. Уже в першій половині XVI століття особи, записані під антропонімами германського походження (імовірно, німці, які жили в місті), а також деякі литовці-каунаці, що посідали вище суспільне становище, мабуть, уже могли називатися прізвищами. У другій половині цього століття та першій половині XVII століття представники середнього й нижчих прошарків міщанського стану поступово набувають спадкових антропонімів. У другій половині XVII століття всі каунаці вже мали прізвища (Ragauskaitė 2002: 123–143). Однак на той час процес їх остаточного формування ще не завершився. Було помічено, що прізвища міщан XVII–XVIII століть характеризуються значною варіантністю. ВАРІАНТАМИ прізвища тут називаються різні форми того самого прізвища (пор. Podol’skaja 1978: 41)¹. Інакше кажучи, зміна будь-якого одного елемента прізвища (закінчення, суфікса тощо) вже дає підстави говорити про появу нового його варіанта. Це явище пов’язане не лише з каунаським антропоніміконом. Варіативність прізвищ помічено також в антропоніміконі іншого литовського міста XVII століття — Вільнюса, а також у містах Польщі, Росії

¹ Подібно визначається зміст поняття «варіант прізвища» і в працях інших авторів (пор. Zinkevičius: 1977; Bubak 1981: 251–257; 1986: 112–115, 151–152; Maciejauskienė 1997: 71 та ін.).

32 |

ALMA RAGAUSKAITĖ

Латвії та інших європейських держав. Докладно розглянуто варіанти антропонімів вільнюських міщан початку XVII століття, з’ясовано обставини їх виникнення (Zinkevičius 1977: 55–59; 91–93). Чимало написано про варіативність суфіксів у прізвищах польських міщан (Bubak 1986: 37, 98, 112). Найбільше досліджувалися теоретичні проблеми класифікації варіантів російських прізвищ цього стану (Krakalija 1974: 53–58; Gvozdeva 1990: 13–14; Kučerenko 1990: 45–46). Досліджувалася варіативність їхніх прізвиськових антропонімів (Vizgalov 1973: 167–170). Розглянуто фонетичні варіанти російських антропонімів (Superanskaja 1969: 171–198; 1978: 414–430). Вивчалися варіанти їхніх історичних імен (Simina 1970: 189–194). Складено класифікацію варіантних латиських імен (Dambe 1970: 218–219). Актуальним видається і подальше дослідження розвитку прізвищ міщан одного з найбільших міст ВКЛ — Каунаса.

Мета цієї статті — розглянути причини появи варіантів прізвищ каунаців XVII–XVIII століть, порівняти їх із сучасними литовськими прізвищами та виокремити їхні найважливіші групи. Крім того, буде зроблено спробу з’ясувати, який вплив на утворення пар варіантів мали особливості вибраних джерел та інші чинники.

Матеріал для статті зібрано з 39 актових книг міста Каунаса за 1603–1800 роки². Їх написано польською та латинською мовами. Зміст документів різноманітний. У магістратських книгах ідеться про рішення ради, борги міщан і фінансові справи. Тут також записано цехові статути, судові протоколи, заповіти мешканців та інші документи, що відображають реалії міського життя. Книга війта містить протоколи дрібніших справ. У лавничих книгах підшито скарги сторін, які судилися, подані до цього суду, а також протоколи розглянутих справ. В актових книгах записували різні договори купівлі-продажу, заповіти, дарчі тощо. Від XVIII століття в цих книгах реєстрували рішення центральних апеляційних, міських та інших судів, а також листи різних урядовців до міста Каунаса. Справи, розглянуті лентвайцями (заступниками війта), заносили до окремих книг. У книгах бурмистра відображено діяльність бурмистрів і міських скарбників. У них підшито звіти про міські доходи та видатки, різні рахунки³.

Загалом із розглянутих джерел було виписано 2911 різних найменувань чоловіків. З документів XVII століття зібрано 1511 записів. Серед них 1311 (86, 96% усіх записів XVII століття) є двочленними, наприклад: Albertus Baranowicz₃ 152)⁴, Grzegorz Bortkiewicz₁ 338), Georgius Demer₃ 77), Marka Fiedorowicza (GEN⁵; MS₁ 437), Matiasz Jodebelis (MS₁ 438), Marcin Kałfprowicz (S₃ 168), Walenty na Kielaycia (GEN; MS₁ 258), Andreas Lang (MS₁ 304), Jerego Matulewicza (GEN; MS₁ 313), Matyafu Milkožientysu (DAT; S₃ 286), Michael Nau gard (S₃ 321), Kaspra Oszkapaltis (MS₁ 286), Simon Pupeykiewicz (S₃ 129), Adam Wisztoklis (S₃ 429), Hanufla Zagiera (S₃ 148) тощо.

² Їхній список наведено наприкінці статті. Ще одна книга магістрату Каунаса за 1636–1646 роки зберігається в Російському державному архіві давніх актів у Москві (F. 356. Ap. 1. B. 19588). Скористатися нею не було можливості.

³ Plačiau apie šio laikotarpio dokumentus žr. Kiaupa (1973: 125–140).

⁴ Усі антропоніми, наведені у статті, курсивом набрані. У дужках указано скорочену назву історичного джерела та номер аркуша.

⁵ Зустрічаються такі скорочення назв відмінків: родовий — GEN, давальний — DAT, орудний — INSTR.

XVII–XVIII A. KAUNIEČIŲ PAVARDŽIŲ VARIANTAI | 33

200 (13, 04%) міщан записано з двома християнськими іменами та прізвищем, наприклад: Augustyn Paweł Dowiata (S₃ 307), Jana Eufłachego Koiałowicza (GEN; S₃ 277), Marcin Jan Kozakiewicz (MS₁ 97), Jerzy Konftanty Mackiewicz (S₃ 491), Piotr Kazimierz Saurymowicz (S₃ 238), Chriftianum Franciscum Schacht (MS₁ 125), Joannem Alexandrum Stephanowicz (MS₁ 470), Kazimierz Michał Surwił (S₃ 79), Joannes Andreas Szymanowki (MS₁ 310), Kazimierz Stefan Urbanowicz (S₃ 444) та ін.

З XVIII століття зібрано 1400 найменувань осіб, 1152 (тобто 82, 28% усіх записів XVIII ст.) каунасців записано з ім’ям і прізвищем, наприклад: Antoniego Dukiewicza (GEN; AĮ₉ 560), Jan Faber (L₈ 71), Michael Fok (MS₂ 157), Bartłomiej Grudz (AĮ₉ 280), Maciejowi Hintzowi (DAT; AĮ₈ 72), Ernestowi Hirjzfeltowi (DAT; MS₂ 203), Michała Hofmana (GEN; MS₂ 202), Jana Kalofa (GEN; L₇ 109), Jana Kieyżera (GEN; L₈ 6), Joannes Kijter (MS₂ 157), Michał Kleyn (L₇ 132), Tomasz Pieczulewicz (AĮ₉ 197), Matys Reyter (L₁₁ 90), Jozef Rex (L₉ 140), Johan Szreyter (L₉ 100), Kryſztofowi Walterowi (DAT; MS₂ 147) та ін.

Імовірно, задля стислості 128 (9, 15%) міщан згадано лише за прізвищем, наприклад: Augowiczowi (DAT; L₁ 71), Bartoszewicza (GEN; AĮ₁ 147), Jasiulewicza (GEN; L₁ 74), Markiewicza (GEN; AKA₂ 64), Mazurkiewicza (GEN; L₁ 48), Michalkiewiczowi (DAT; L₁ 48), Sokołowski (M₂ 324) тощо.

Порівняно з XVII століттям побільшало міщан, які мали три антропоніми — два християнські імена та прізвище. Так записано 120 (8, 57%) каунасців, наприклад: Daniela Fryderyka Kantela (GEN; AĮ₂ 262), Janowi Krystyanowi Lerchowi (DAT; AĮ₃ 21), Janowi Krzyſztophowi Plewowi (DAT; MS₂ 147), Krystyan Henryk Pohibel (M₂ 353), Piotr Władysław Surwił (AĮ₂ 52), Martinus Joannes Szałtowski (AĮ₂ 54), Jan Krzysztoff Szrewer (AĮ₇ 49), Maciej Jozef Wieliczko (AĮ₂ 20), Stanislaw Piotr Wierzbicki (MS 435) та ін. Як бачимо, у XVII–XVIII ст. хрестили не завжди одним ім’ям святого, вшанованого церквою. Це характерно не лише для мешканців Каунаса. Виявляється, такі записи в широкому сенсі можна пов’язати і з традицією іменування мешканців інших європейських міст. Вважається, що вона була особливо поширена в Німеччині. У цій країні вже у XV ст. привілейовані міщанські родини хрестили своїх дітей двома іменами (Benson 1990: 195). Цікаво, що саме в багатьох випадках двома християнськими іменами записано й німців, які жили в Каунасі, наприклад: Adam Jerzy Dyryng (L₇ 112), Jana Krystyana Gatermana (GEN; AĮ₇ 205), Andrzej Jakub Hirſzfeld (AĮ₂ 6), Jakub Frydrych Stolc (MS₂ 235), Jana Bernarda Szwarca (GEN; AĮ₃ 160), Karol Reinhold Wunderam (AĮ₁₀ 482) та ін.

Звертає на себе увагу те, що в записах судових справ Каунаса ті самі каунасці згадуються неодноразово. Як з’ясувалося, частину справ передавали до суду іншої інстанції. Встановити тотожність осіб у записах різних років допомагають імена міщан, назви їхніх посад і ремесел. Із наведених прикладів виразно видно, що йтиметься лише про варіанти прізвищ тих самих осіб, наприклад: Bartłomieij Hryşkaitis – uczciwego Bartłomieia Hryşkiewicza mieszczanina kowien(skiego) (GEN; VSM 82); uczciwy Kasper Perkunelis szwiec i mieszczanin kowien(ski) (MV 216) – uczciwy Kasper Perkunowicz szwiec i mieszczanin kowien(ski) (MV 62); p(an) Kazimierz Hofzkiewicz radca kowienski (SV₂ 105) – p(ana) Kazimierza Ofzkiewicza (GEN; SV₂ 127); Antoniemu Narodzkiemu radcie miasta Kowna (DAT; SV₂ 254) – Antoniemu Narockiemu radcie kowien(skiemu) (DAT; SV₂ 254) тощо.

34 |

ALMA RAGAUSKAITĖ

Розглядаючи випадки варіювання прізвищ каунасців, їхні форми порівнюватимемо із сучасними прізвищами⁶. Спочатку наведено найближчі за структурою прізвища, необхідні для обґрунтування варіантів, що різняться формою. Оскільки досліджуються варіанти прізвищ конкретного міста, враховується також локалізація сучасних прізвищ. Звісно, не можна забувати, що люди мігрували в усі часи. До такого великого міста, як Каунас, приїздили й назавжди оселялися там мешканці інших міст і сіл. Як зазначалося, найімовірніше, всі каунасці вже мали прізвища у XVII ст. Отже, розгляд варіантів прізвищ розпочинаємо з цього століття⁷.

1. ВАРІАНТИ ПРІЗВИЩ XVII СТОЛІТТЯ

1.0. Від XVII ст. у джерелах зауважено різноманітні варіанти прізвищ. Їх класифіковано на три групи: 1) варіанти прізвищ, що виникли через графічні та фонетичні відмінності; 2) варіанти прізвищ, які відрізняються закінченнями; і 3) варіанти прізвищ із різними патронімічними суфіксами. Варіанти двох останніх груп тут називаються МОРФОЛОГІЧНИМИ.

1.1. Зібрано чимало варіантів, що виникли внаслідок відмінностей у написанні та фонетичних відмінностей. Їх наведено за абеткою: 1607 р. Maciey Balicki (V₁ 231) | 1606 р. Maciei Belicki (V₁ 19), пор. суч. прізв. Balickis ir Belčickis; 1610 р. Jan Barankiszki (VSM 438) | 1610 р. Jan Berankibkis (VSM 438), пор. лише суч. прізв. Berãnkis; 1665 р. Georgio Cajimiro Barowjki (S₃ 160) | 1668 р. Georgio Cajimiro Borowjki (S₃ 288), пор. суч. прізв. Barãuskas, Barõvskis ir Barõuskas, Borõvskis; 1610 р. Joannes Casprowicz (M₅ 561) | 1610 р. Joannes Casprowicz (M₅ 562), пор. суч. прізв. Kasparãvičius; 1625 р. Jakub Daugelis (MV 150) | 1626 р. Jacobi Dagiel (MV 308), пор. суч. прізв. Daugelis ir Dagėlis; 1662 р. Joannes Dembkowjki (S₃ 6) | 1672 р. Joannes Dempkowski (S₃ 340), пор. лише прізв. Dempkãuskas; 1668 р. Macia Gor/kiego (GEN; S₃ 298) | 1663 р. Mathie Gur/jki (S₃ 23), пор. суч. прізв. Gòrskis ir Gùrskas, Gùrskis; 1670 р. Jofepho Jau czykiewicz (S₃ 406) | 1670 р. Jofepho Jauczukiewicz (S₃ 406), нині таких прізвищ не маємо; 1625 р. Jerzego Labanow/kiego (GEN; MV 136) | 1627 р. Jerzego Labunow/kiego (GEN; MV 398), пор. суч. прізв. Labanãuskas, Labanovskis ir Labunãuskas, Labunõvskas, Labunõvskis; 1612 р. Mathias Plekaitis (S₁ 5) | 1617 р. Mathie Pla- kaitys (S₁ 522), пор. суч. прізв. Plekaitis ir Plakys; 1631 р. Joannis Raczkiewicz (S₂ 173) | 1640 р. Joanis Roczkiewicz (S₂ 248), пор. суч. прізв. Račkėvičius ir Rockã, Ročkãitis ir kt.; 1625 р. Woyciecha Rudzianskiego (GEN; MV 154) | 1627 р. Woyciecha Rudzin/kiego (GEN; MV 390), пор. суч. прізв. Rudžiãnskas ir Rudzinskas; 1666 р. Kafpra Zydkiewicza (GEN; S₃ 257) | 1666 р. Gafparum Zytkiewicz (S₃ 256), пор. суч. прізв. Žydkẽvičius ir Žitkẽvičius. Як уже зазначалося, у XVII ст. юридичні й адміністративні документи міста писали люди, рідною мовою яких найчастіше була не литовська. Фіксуючи прізвища, вони передавали певні їхні форми дуже неоднаково. Частина згаданих прізвищ є

⁶ Dabartinės pavardės pateikiamos iš: Vanagas, red. (1985–1989).

⁷ Розглядаючи варіанти прізвищ каунаських міщан XVII–XVIII ст., тією чи іншою мірою спиралися на праці Z. Zinkevičius, J. Bubak, V. Macijauskienė та ін. (див. Zinkevičius 1977; Bubak 1981: 251–257; 1986: 112–115; 151–152; Macijauskienė 1990: 263–273; 1991: 118–151; 1993: 34–99; 1997: 71–88).

XVII–XVIII A. KAUNIEČIŲ PAVARDŽIŲ VARIANTAI

35

по-різному змінені. Унаслідок взаємодії слов’янської та литовської мов закономірно не розрізняються голосні a і e, a і o, o і u. Плутаються приголосні b і p, t і d. Отже, прізвища записували так, як їх чув писар, відповідно до рівня його грамотності.

1.2. Лише кілька випадків належить до другого типу варіантів прізвищ, що відрізняються закінченнями. Це: 1615 р. Valentin Burniškis (S, 368) | 1615 р. Valentin Burniško₁ (S₁ 367), пор. лише суч. прізв. Burnys, Būrnikas тощо; 1609 р. Matys Czernis (VSM 245) | 1609 р. Matys Czernius (VSM 246), пор. суч. прізв. Černis, Černys і Černius; 1607 р. Andrzej Raudos₁ (V₁ 257) | 1607 р. Raudis (V₁ 220), пор. суч. прізв. Raūdas і Raūdis, Raudys. Варіантів цієї групи небагато, оскільки в текстах нелитовською мовою прізвища часто записували без закінчень.

1.3. До третьої групи належать форми прізвищ із різними патронімічними суфіксами. Детальніше їх поділено на три підгрупи: 1) варіанти прізвищ із варіативними литовськими патронімічними суфіксами, 2) варіанти прізвищ із варіативними слов’янськими патронімічними суфіксами та 3) варіанти прізвищ із патронімічними суфіксами різного походження.

1.3.1. До першої підгрупи віднесено форми прізвищ із різними литовськими патронімічними суфіксами. Варто згадати лише кілька таких випадків, наприклад: 1612 р. Georgius Brandziun (S, 25) | 1613 р. Georgius Brandzaytis (S₁ 89), нині таких прізвищ немає; 1626 р. Matysowi Dylonowi (DAT; MV 259) | 1626 р. Macieia Dyluna (GEN; MV 274), пор. лише суч. прізв. Diliūnas; 1621 р. Joannes Perdaytis (S₁ 745) | 1621 р. Joannes Perdonis (S₁ 748), нині таких прізвищ не відомо. До речі, варіанти цього прізвища помітив і J. Oksas (2000: 183). Очевидно, що писарі-іншомовці плутали не лише слов’янські, а й литовські патронімічні суфікси -aitis, -onis, -ūnas. На це могла вплинути ще одна обставина. На початку XVII ст. каунаські мешканці в судах говорили литовською мовою. Захищаючись або скаржачись на кривдників, вони мусили самі представлятися. Литовською пояснювали, де живуть, кому служать, чиїми родичами є тощо. Гадаю, що на той час вони не були надто свідомими й самі могли називати себе по-різному. Тому в судових актах закріпилися такі тенденції у вживанні литовських патронімічних суфіксів.

1.3.2. У другій підгрупі — випадки вживання тих самих прізвищ із різними слов’янськими патронімічними суфіксами: 1609 р. Piotr Bartromieiewicz (VSM 251) | 1610 р. Piotr Bartłomiejowicz (VSM 436), пор. лише суч. прізв. Baltramiejūnas; 1626 р. Jozęph Borowicz (MV 297) | 1628 р. Jozeph Borewicz (MV 435), пор. лише суч. прізв. Baravičius; 1625 р. Adam Dominikiewicz (MV 123) | 1625 р. Adam Dominikowicz (MV 105), пор. лише суч. ім’я Dominykas⁸; 1625 р. Stephanowi Dwilowiczowi (DAT; MV 174) | Stephana Dwilewicza (GEN; MV 173), пор. суч. прізв. Dvylavičius, Dvylovičius ir Dvilėvičius; 1608 р. Banis Grygowicz (VSM 86) | 1608 р. Bania Grygiewicza (GEN; VSM 21). Пор. суч. прізв. Grigavičius, Grigovičius ir Grigėvičius; 1607 р. Piotr Gulbinowicz₁ (V₁ 278) | 1607 р. Piotrowi Gulbiniewiczowi (DAT; V₁ 158). Пор. лише суч. прізв. Gulbinavičius, Gulbinovičius; 1626 р. Krzysztoff Jeremiaszewicz (MV 204) | 1626 р. Krzysztoffa Jeremiaszowicza (GEN; MV 182), нині таких прізвищ немає; 1626 р. Jana

⁸

Dabartinis vardas nurodomas iš: Kuzavinis, Savukynas (1994).

36

ALMA RAGAUSKAITĖ

Maciewicza (GEN; MV 166) | 1624 р. Jana Maciewicza (GEN; MV 65), пор. суч. прізв. Maciejauskas, Maciejauškas, Maciejėnas, Maciejėvskis, Maciejovskis; 1610 р. Piotr Maciulowicz (VSM 484) | 1610 р. Piotru Maculiewiczu (DAT; VSM 484), пор. суч. прізв. Maciulavičius ir Maculėvičius; 1610 р. Jakub Markowicz (VSM 480) | 1610 р. Jakubem Markiewiczem (INSTR; VSM 396), пор. суч. прізв. Markavičius ir Markėvičius; 1606 р. Jana Mikołajowicza (GEN; V, 20) | 1607 р. Jan Mikotaiewicz (V, 154), пор. суч. прізв. Mikolajunas, Mikolajūnas, Mykolajūnas; 1607 р. Jozef Pukienowicz (V, 233) | 1607 р. Jozefowi Pukienewiczowi (DAT; V, 236), пор. лише суч. прізв. Pukėnas, Pūkenas, Pūkenas, Pūkėnis, Pūkėnis; 1607 р. Mathias Szymkiewicz (M₁ 263) | 1610 р. Matys Szymkowicz (M₁ 558), пор. суч. прізв. Šimkevičius ir Šimkavičius; 1670 р. Paulo Walo-wicz (S₃ 411) | 1673 р. Pawła Walewicza (GEN; S₃ 563), пор. суч. прізв. Valavičius ir Valėvičius. Ці варіанти прізвищ, найімовірніше, виникли під впливом східнослов’янських тенденцій творення патронімів. Адже для писарів-іншомовців слов’янські патронімічні суфікси -evič і -ovič були лише «російською формою закінчення на позначення сина» (Jablonskis 1979: 243). Тому те саме прізвище вони записували з обома суфіксами.

1.3.3. До третьої підгрупи віднесено варіанти прізвищ із патронімічними суфіксами різного походження: 1604–1610 рр. Gregorius Balwierun (M₁ 136) | 1604–1610 рр. Georgius Balwierowicz (M₁ 142), нині таких прізвищ немає; 1606 р. Lenart Brai-dziewicz (VSM 74) | 1607 р. Leonardo Braidziun (VSM 401), таких прізвищ також немає; 1604–1610 рр. Casparis Gruminaytis (M₁ 221) | 1604–1610 рр. Caspar Gruminowicz (M₁ 44), таких прізвищ нині немає; 1603–1629 рр. Marcin Janonis (MV 51) | 1603–1629 рр. Marcin Janowicz (MV 181), пор. суч. прізв. Janónis ir Janavičius; 1684 р. Walentin Mijselunas (MS₁ 234) | 1684 р. Valentinum Mijselewicz (MS₁ 248), пор. суч. прізв. Miseliūnas; 1603–1629 рр. Dominika Narkuna (GEN; MV 212) | 1603–1629 рр. Dominika Narkiewicza (GEN; MV 212), пор. суч. прізв. Narki̇̄nas ir Narkėvičius; 1603–1629 рр. Janowi Niefłanayciowi (DAT; MV 57) | 1603–1629 рр. Jan Niefłanowicz (MV 86), таких прізвищ також немає; 1603–1629 рр. Jana Stankuna (GEN; MV 155) | 1603–1629 рр. Jana Stankiewicza (GEN; MV 331), пор. суч. прізв. Stankėvičius ir Stankūnas; 1604–1610 рр. Bernardus Szymkun (M₁ 128) | 1604–1610 рр. Ber-nardum Szymkowicz (M₁ 144), пор. суч. прізв. Šimkūnas ir Šimkavičius. Імовірно, найчастіше під впливом російської канцелярської традиції судові писарі замінювали автентичні, тобто вживані самими містянами, литовські патронімічні суфікси -aitis, -ėnas, -onis, -ūnas слов’янськими -evič і -ovič.

2. ВАРІАНТИ ПРІЗВИЩ XVIII СТОЛІТТЯ

2.1. У XVIII ст. прізвища також записували неточно, їхні форми коливалися. Особливо багато було варіантів тих самих прізвищ, що виникали через графічні й фонетичні особливості, наприклад: 1773–1775 рр. ⁹ Alexander Anyżkiewicz (L₇ 125) | Alexander Anufzkiewicz (L₇ 100), пор. суч. прізв. Aniškėvičius ir Anuškėvičius; 1768–1771 рр. Jerzy Dymiṅski (L₄

⁹ Коли аркуші документів сильно переплутані, зазначаються лише приблизні хронологічні межі документа, наведені в архівному описі.

XVII–XVIII A. KAUNIEČIŲ PAVARDŽIŲ VARIANTAI | 37

109 | Jerzego Tymin[kiego (GEN; L₂ 22), пор. суч. прізв. Dimińskis і Timińskis; 1775–1776 рр. Stan Dobrowskiemu (DAT; L₈ 77) | Stanisław Dombrow[ski (L₈ 91), пор. суч. прізв. Dabráuskas і Dambráuskas, Dambráuskis, Dambraìskis, Dombráuskas, Dombròvskis; 1754–1759 рр. Tomaża Dziękiewicza (GEN; L₁ 58) | Tomażowi Dzinkiewiczowi (DAT; L₁ 45), пор. суч. прізв. Dzenkēvičius і Dzinkēvičius; 1763–1765 рр. Symon Kałucki (L₃ 16) | Symon Kołucki (L₃ 15), пор. суч. прізв. Kalùčkas; 1763–1765 рр. Tomaża Kontakiewicza (GEN; L₃ 25) | Tomażowi Kantukiewiczowi (DAT; L₃ 119), пор. лише суч. прізв. Kantakēvičius; 1763–1765 рр. Maciejowi Kopyłtowiczowi (DAT; L₃ 42) | Maciej Kopułowicz (L₃ 153), пор. лише суч. прізв. Kapulskis; 1763–1765 рр. Franciszek Łoszakiewicz (L₃ 35) | Franciszek Łaźukiewicz (L₃ 15), пор. суч. прізв. Lašakevičius і Lašukas; 1768–1771 рр. Jerzemu Lugayłowi (DAT; L₄ 109) | Jerzemu Lungayło (L₄ 30), пор. лише суч. прізв. Liugáila; 1773 р. Antoniemu Miranowiczowi (DAT; L₆ 45) – Antoni Mironowicz (L₆ 126), пор. лише суч. прізв. Mironāvičius; 1776–1778 рр. Piotr Morawski (L₉ 25) | Piotrowi Murawskiemu (DAT; L₉ 73), пор. суч. прізв. Moráuskas, Moràvskis і Muráuskas; 1763–1767 рр. Antoniemu Narockiemu (DAT; SV₂ 254) | Antoniemu Narodzkiemu (DAT; SV₂ 326), пор. суч. прізв. Narockis; 1775–1776 рр. Jan Pazienkow[ski (L₈ 64) | Jana Poziénkow[kiego (GEN; L₈ 45), нині таких прізвищ немає; 1763–1765 рр. Dominika Radziewicza (GEN; L₃ 2) | Dominikowi Rodziewiczowi (DAT; L₃ 182); 1763–1765 рр. Jakuba Rodziewicza (GEN; L₃ 192) | Jakub Rudźewicz (L₃ 28), пор. суч. прізв. Radzevičius, Rodzevičius і Rudzevičius; 1715–1737 рр. Adama Stanisława Skuderewicza (GEN; AĮ₁ 134) | Stanisława Skuderowicza (GEN; AĮ₁ 145), а також пор. суч. прізв. Skuderis; 1780–1781 рр. Jozef Sosin[ski (L₁₁ 61) | Jozef Susinski (L₁₁ 213), нині такі прізвища невідомі; 1773 р. Michal Taramowicz (L₆ 127) | Michał Tarymowicz (L₆ 25), пор. суч. прізв. Tarimas; 1776–1778 рр. Jan Zygmantowicz (L₉ 6) | Jan Zygmuntowicz (L₉ 76), пор. суч. прізв. Zigmantāvičius і Zigmentāvičius, Zigmentovičius. Вражає розмаїття форм прізвищ каунасців XVIII ст., наведених тут. І в цьому столітті як закономірно, так і без закономірності одні голосні замінюються іншими. Помічено, що голосний a в певних випадках замінюється на o, o → a, o → u, e → i. По-різному чергуються приголосні c і č, d і t, m і n. На це вплинуло змінене, нелитовське середовище канцелярій міста Каунаса XVIII ст. Тому в цей період з’явилося найбільше варіантів прізвищ із різними слов’янськими суфіксами, фонетика яких нелитовська.

2.2. Трапляються поодинокі морфологічні варіанти прізвищ.

2.2.1. Помічено випадки варіювання з литовськими та слов’янськими патронімічними суфіксами, наприклад: Krzystoffa i Anny Giedrayciow (GEN; AĮ₁₀ 402) | Giedrowiczowie (AĮ₁ 143), пор. суч. прізв. Giedráitis і Giedrávičius.

2. 2. 2. Тенденції у вживанні слов’янських суфіксів відображають такі приклади: 1755–1763 рр. Bartłomiejowi Maciulewiczowi (DAT; L₂ 177) | Bartłomiejowi Maczułkiemu (DAT; L₂ 139), пор. суч. прізв. Maciulēvičius і Mačulskis. 1773 р. Samuelem Waśilewicz (MS₁ 234) – 1771 р. Samuel Wasilewski (MS₁ 158), пор. суч. прізв. Vasilēvičius і Vasilēvskis.

З наведених варіантів чітко видно, що й у XVIII ст. уживання різних мов перешкоджало усталенню письмової форми прізвища.

38 |

ALMA RAGAUSKAITĖ

3. ПІДСУМКОВІ ЗАУВАЖЕННЯ

Підсумовуючи викладене в цій статті, можна сказати, що у XVII–XVIII ст. формування прізвищ мешканців Каунаса ще не завершилося. Про це свідчить велика кількість різних варіантів прізвищ. Їх виникнення зумовили різні обставини. Насамперед канцелярії міської ради Каунаса, війта та судів лавників вели свої книги, у яких фіксували прізвища мешканців Каунаса, не литовською, а старопольською та латинською мовами. Отже, антропоніми міщан полонізували, латинізували тощо. Тому вже сформоване прізвище тієї самої особи в різних записах справи могло зазнавати певних змін. На це явище впливала специфіка досліджуваних актових книг. Зазвичай їх вели з практичних міркувань, тому точне написання прізвищ мешканців Каунаса нікого не турбувало. Позивача чи відповідача, уже згаданого в одному протоколі, під час наступного розгляду справи могли записати в іншій формі прізвища. Ця варіативність частково пов’язана також із неофіційним називанням міщан. Адже у XVII–XVIII ст. у судах Каунаса їм дозволяли говорити й відповідати на різні запитання. Цілком можливо, що ці особи самі називали себе по-різному. У XVIII ст., коли середовище міських канцелярій стало нелитовським, виникли особливо сприятливі умови для поширення різних форм того самого прізвища.

На завершення можна сформулювати такі висновки:

1. У XVII–XVIII ст. форми прізвищ міщан Каунаса ще коливалися.

2. Варіанти прізвищ XVII ст. поділено на три групи: 1) варіанти прізвищ, що виникли через особливості запису та фонетичні особливості; 2) варіанти прізвищ, що відрізняються закінченнями; і 3) варіанти прізвищ із різними патронімічними суфіксами. Варіанти двох останніх груп у статті названо МОРФОЛОГІЧНИМИ. Найбільше розглянуто форми прізвищ першої групи.

3. У актових книгах міста Каунаса XVIII ст. також траплялися різні форми прізвищ. Особливо багато було графічних і фонетичних варіантів прізвищ.

ŠALTINIAI

AI₁ – 1693 m. aktų įrašų knyga. Vilniaus universiteto bibliotekos Rankraščių skyrius (toliau – VUBRS). F. 7. B. 13868, 1.

AI₂ – 1738–1749 m. aktų įrašų knyga. VUBRS. F. 7. B. 13868, 2.

AI₃ – 1743–1748 m. aktų įrašų knyga. VUBRS. F. 7. B. 13868, 3.

AI₄ – 1749–1753 m. aktų įrašų knyga. VUBRS. F. 7. B. 13868, 4.

AI₅ – 1747–1768 m. aktų įrašų knyga. Lietuvos valstybės istorijos archyvas (toliau – LVIA). F. SA. B. 13870.

AI₆ – 1763–1773 m. aktų įrašų knyga. LVIA. F. SA. B. 13871.

AI₇ – 1771–1781 m. aktų įrašų knyga. LVIA. F. SA. B. 13872.

AI₈ – 1780–1784 m. aktų įrašų knyga. LVIA. F. SA. B. 13873.

AI₉ – 1781–1788 m. aktų įrašų knyga. LVIA. F. SA. B. 13874.

AI₁₀ – 1789–1792 m. aktų įrašų knyga. LVIA. F. SA. B. 13877.

AI₁₁ – 1796–1798 m. aktų įrašų knyga. LVIA. F. SA. B. 13877.

AKA₁ – 1779–1781 m. archyvo knygų aprašas, 2. LVIA. F. SA. B. 18657.

AKA₂ – 1788–1809 m. archyvo knygų aprašas. LVIA. F. SA. B. 18653.

XVII–XVIII A. KAUNIEČIŲ PAVARDŽIŲ VARIANTAI | 39

B₁ – 1779–1780 m. burmistro knyga. LVIA. F. SA. B. 19625.

B₂ – 1780–1785 m. burmistro knyga. LVIA. F. SA. B. 19622.

L₁ – 1754–1759 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19588.

L₂ – 1755–1763 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19592.

L₃ – 1763–1765 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19602.

L₄ – 1768–1771 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19596.

L₅ – 1771–1773 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19599.

L₆ – 1773 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19601.

L₇ – 1773–1775 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19605.

L₈ – 1775–1776 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19606.

L₉ – 1776–1778 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19607.

L₁₀ – 1778–1781 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19627.

L₁₁ – 1780–1781 m. lentvaičio knyga. LVIA. F. SA. B. 19610.

M₁ – 1604–1610 m. magistrato knyga. VUBRS. F. 7. B. 13856.

M₂ – 1752–1786 m. magistrato posėdžių protokolai. LVIA. F. SA. B. 19587.

M₃ – 1786–1796 m. magistrato posėdžių knyga. LVIA. F. SA. B. 19560.

MS₁ – 1683–1773 m. mišri knyga: magistrato posėdžių protokolai, magistrato ir suolininkų teismų protokolai ir aktai. VUBRS. F. 7. B. 13867.

MS₂ – 1686–1776 m. mišri knyga: magistrato posėdžių protokolai, magistrato ir suolininkų teismų protokolai ir aktai. VUBRS. F. 7. B. 13867.

MV – 1603–1629 m. mišri magistrato ir vaito knyga. VUBRS. F. 7. B. 13855.

S₁ – 1610–1622 m. suolininkų knyga. VUBRS. F. 7. B. 13861.

S₂ – 1622–1640 m. suolininkų knyga. LVIA. F. SA. B. 13863.

S₃ – 1662–1673 m. suolininkų knyga. VUBRS. F. 7. B. 13865.

SV₁ – 1758–1762 m. suolininkų ir vaito teismo knyga. LVIA. F. SA. B. 19589.

SV₂ – 1763–1767 m. suolininkų ir vaito teismo knyga. LVIA. F. SA. B. 19593.

V₁ – 1606–1608 m. vaito knyga. VUBRS. F. 7. B. 13859.

VSM – 1608–1616 m. mišri vaito, suolininkų ir magistrato knyga. VUBRS. F. 7. B. 13860.

LITERATŪRA

BENSON, S. 1990: Variations in the Swedish forename system. Proceedings of the XVIIth International Congress of Onomastic Sciences 1. Helsinki, 13–18 August 1990, Helsinki: The University of Helsinki and the Finnish Research Centre for Domestic Languages, 194–201.

BUBAK, J. 1981: Процесс формирования польских фамилий в южной части территории малой Польши в XV–XVII вв. Proceedings of the International Congress of Onomastic Sciences 1. Cracow, August 21–25, 1978, Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk–Łódź: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 251–257.

BUBAK, J. 1986: Proces kształtowania się polskiego nazwiska mieszczańskiego i chłopskiego, Kraków: Nakładem Uniwersytetu Jagiellońskiego.

DAMBE, V. [ДАМБЕ В. Ф] 1970: Варианты латышских имен. Никонов, В. А., Суперанская, А. В., ред., Антропонимика, Москва: Наука, 218–219.

GVOZDEVA, E. L. 1990: Морфологические варианты мужских календарных имен в русской деловой письменности XIV–XVI вв. Шоста республіканська ономастична конференція 4–6 грудня 1990 року. Тези доповідей і повідомлень. Теоретична та історична ономастика. Одесса: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні 13–14.

JABLONSKIS, K. 1979: Istorija ir jos šaltiniai, Vilnius: Mokslas.

KIAUPA, Z. 1973: Kauno miesto senojo archyvo likimas. Lietuvos TSR mokslų akademijos darbai. Serija A, 2 (43), 125–140.

40 |

ALMA RAGAUSKAITĖ

Krakalia, L. V. 1974: До питання класифікації буковинських антропонімічних варіантів. Мовознавство 2 (44), 53–58.

Kučerenko, L. I. 1990: Однорівнева і багаторівнева варіантність антропонімів. Шоста республіканська ономастична конференція 4–6 грудня 1990 року. Тези доповідей і повідомлень. Теоретична та і історична ономастика, Одесса: Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні, 45–46.

Kuzavinis, K., Savukynas, B. 1994: Lietuvių vardų kilmės žodynas, Vilnius: Mokslas.

Maciejauskienė [МАЦЕЯУСКЕНЕ], V. 1990: Влияние языка источников на вариантность литовских фамилий в XVIII веке. Kondratiuk, M., red., Balto-słowiańskie związki językowe, Wrocław etc.: Ossolineum, 263–273. (Prace Slawistyczne, 81.)

Maciejauskienė, V. 1991: Lietuvių pavardžių susidarymas XIII–XVII a., Vilnius: Mokslas.

Maciejauskienė, V. 1993: Kriaunų parapijos XVII–XVIII a. asmenvardžiai. Lietuvių kalbos klausimai 32, 34–99.

Maciejauskienė, V. 1997: Lietuvių pavardžių varijavimas XIX amžiuje. Lituanistica 2 (30), 71–88.

Oksas, J. 2000: Buvusios Kauno evangelikų-liuteronų bažnyčios bei parapijos pastatų komplekso (senamiesčio 14 kvartalo) istoriniai tyrimai. Kauno istorijos metraštis 2, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas, 177–210.

Podol’skaja, N. V. 1978: Словарь русской ономастической терминологии, Москва: Наука.

Ragauskaitė, A. 2002: Kauno miestiečių pavardžių formavimasis XVI–XVIII amžiuje. Acta Linguistica Lithuanica 45, 123–143.

Simina, T. J. 1970: Бытовые варианты личных имен (по материалам древних письменных памятников и современной антропонимии Пинежья). Никонов, В. А., Суперанская, А. В., ред., Антропонимика, Москва: Наука, 189–194.

Superanskaja, A. V. 1969: Структура имени собственного. Москва: Наука.

Superanskaja, A. V. 1978: Новые русские имена. Онома 22, 414–430.

Vanagas, A., red. 1985–1989: Lietuvių pavardžių žodynas 1–2, Vilnius: Mokslas.

Vizgalov, P. I. 1973: Синонимия и вариантность прозвищ. Кузеев, Р. Г., Никонов, В. А., ред., Ономастика Поволжья 3, Уфа: Академия наук СССР. Башкирский филиал. Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая. Башкирский государственный университет, 167–170.

Zinkevičius, Z. 1977: Lietuvių antroponimika. Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje, Vilnius: Mokslas.

Alma Ragauskaitė

Lietuvių kalbos institutas

Vileišio g. 5, 2055 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Gauta 2002 08 14