PERSONALIJA

137

ВІТАЄМО ВЯТАУТА АМБРАЗУ

Найважче — дібрати слова привітання, оцінки, подяки, особливо складно (і здається навіть неможливо) дібрати їх для Майстра слова й красномовства.

Офіційне представлення за звичною анкетною моделлю було б таким: Вяутаутас Амбразас народився 25 березня 1930 року в Каунасі. У 1947–1948 рр. навчався в Університеті Вітовта Великого, у 1948–1952 рр. — у Вільнюському педагогічному інституті. З 1953 р. — науковий співробітник Інституту литовської мови, у 1958 р. — доктор філологічних наук, у 1979 р. — доктор наук. У 1989–2001 рр. очолював відділ граматики Інституту литовської мови. З 1996 р. — професор (ВДУ). Він читав лекції не лише в Каунаському університеті Вітовта Великого, а й в університетах Чикаго, Каліфорнії (1988), Пізи (1990), Генуї (1994), Флоренції, Парми та Потенци (1990, 1994), Стокгольма (1995). Основний напрям наукової діяльності — інтерес до історичного синтаксису литовської мови — увінчують численні наукові статті та три монографії: Історичний синтаксис дієприкметників литовської мови (1979 р.; за неї авторові було присуджено Державну премію Литви), Сравнительный синтаксис причастий балтийских языков / Vergleichende Syntax der baltischen Partizipien (1990) і нова наукова праця, яка незабаром має побачити світ, — Історичний синтаксис литовської мови. Вяутаутас Амбразас — один зі співавторів Граматики литовської мови (т. 2, 1971; т. 3, 1976); редактор (і співавтор), який об’єднав колективні зусилля для створення однотомної граматики литовської мови: у 1985 р. було видано Грамматика литовского языка, у 1994 р. (1996, 1997, 2005) — Граматика сучасної литовської мови, у 1997 р. — Lithuanian Grammar (працю в галузі граматики було відзначено Державною науковою премією Литви). Вяутаутас Амбразас є членом різних наукових редакційних колегій і комісій, одним з основних авторів Енциклопедії литовської мови (1999), а також її оновленого видання, яке готується до друку.

Серйозну наукову діяльність супроводжують повага й визнання, але простежити сліди суспільного визнання — різноманітні, зокрема й державні нагороди — нелегко, адже Професор не любить вихвалятися. Він більше любить і вміє працювати. Його дослідження просто непідвладні часові.

138 |

PERSONALIA

Толерантний Керівник, видатний Професор, Майстер, Учитель, Батько — одні відкриті, інші напівтаємні означення Вяутаутаса Амбразаса. Захоплює й дивує його ерудиція, розум, чутливий до деталей і здатний до узагальнень, плавна мова, уміння писати начисто. Ця здатність помітна і в повсякденні, її можна розуміти як спосіб життя: у наукових текстах Вяутаутаса Амбразаса не знайти ні ідеологічних нашарувань, ні белетристичних відступів. Його дослідженням властива послідовна, проста, ясна, логічна структура тексту, особливий стиль письма, який лише на перший погляд може здатися позбавленим ознак індивідуальності. Не в науковій творчості, а лише в захопленнях на дозвіллі дає про себе знати мистецька натура, яку видає тонке знання різних галузей мистецтва. Яскравий темперамент Вяутаутаса Амбразаса виявляється в притаманній йому активній позиції, що може проявлятися на різних рівнях: науковому, громадянському, культурному. Він учений, який і далі творить, і постійний оцінювач, нездатний бути байдужим. Не хизується своєю владою, але є незамінним. Його багато було і є.

Тож наші найщиріші побажання дорогому Професорові — у теперішньому й майбутньому часі: нехай буде багато днів народження і весен! Багато життя! Бажаємо років, сповнених краси й творчості, здоров’я та сили!

Jūratė Pajėdienė