RAIMONDA ŠARKYTĖ

Клайпедський університет

Напрями наукових досліджень: балтистика, історія дієслова.

ДІЄСЛОВА STA-ОСНОВИ З ДОВГИМ КОРЕНЕМ У ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТКАХ МИКОЛАЮСА ДАУКШІ

Sta-основа дієслів із довгим коренем, засвідчених у текстах Миколая Даукші

А Н О Т А Ц І Я

У статті аналізуються дієслова sta-основи з довгим коренем у писемних пам’ятках Миколая Даукші. Засвідчені дієслова досліджуваного типу аналізуються в різних аспектах: розглядаються морфологія дієслів (структура форм теперішнього й минулого часу), морфонологія (вокалізм, консонантизм, випадки чергування голосних), особливості конструкційного кодування з огляду на категоріальну семантику. Дієслова Даукші зіставляються із системами дієслів Мартинаса Мажвідаса та Йонаса Бреткунаса, даними литовських діалектів і сучасної литовської мови, щоб з’ясувати локалізацію та хронологію лексем, а також мотиви змін у структурі.

А Н О Т А Ц І Я

У статті досліджуються дієслова sta-основи з довгим коренем, засвідчені в писемних пам’ятках Миколая Даукші. Відповідні дієслова аналізуються з різних аспектів: морфологічного (структура форм теперішнього й минулого часу), морфонологічного (вокалізм, консонантизм, випадки чергування голосних); також враховуються особливості конструкційного кодування з огляду на категоріальну семантику. Структура дієслів, зафіксованих у працях Даукші, далі зіставляється зі структурою дієслів у давніх писемних пам’ятках Бреткунаса й Мажвідаса, а також у литовських діалектах і сучасній литовській мові. Дослідження має на меті визначити локалізацію та хронологічні шари зафіксованих лексем і запропонувати пояснення мотивів зміни відповідних дієслів.

К Л Ю Ч О В І С Л О В А: Даукша, дієслово, інфікс, sta-основа, структура кореня, діалекти, давні писемні пам’ятки.

К Л Ю Ч О В І С Л О В А: Даукша, дієслово, інфікс, sta-основа, структура кореня, діалекти, давні тексти.

Straipsniai / Articles

9

RAIMONDA ŠARKYTĖ

0. ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

0.1. Предметом цієї статті є дієслова основи з довгим коренем у Постилі та Катехизисі Миколая Даукші, зафіксовані в його писемних працях: дієслова основи sta¹. У працях цього автора виявлено 87 дієслів із вставним голосним і дієслів основи sta, з яких 30 — із вставним голосним, 57 — основи sta; з них у 49 корінь має довгий голосний. Для ширшого контексту систему дієслів Даукші порівняно із системами його сучасників — Мартінаса Мажвідаса та Йонаса Бреткунаса. У писемних працях Мажвідаса зафіксовано 17 дієслів, а в Біблії Бреткунаса засвідчено 43 дієслова основи з довгим коренем sta. Особливості дієслівних систем цих авторів далі порівнюються з даними литовських діалектів і сучасної литовської мови.

Твори Дауґші, що ілюструють середній варіант литовської мови, досліджувалися в різних аспектах², однак ґрунтовного опису дієслів з основою sta та довгим коренем у творах цього автора досі немає. Дієслова з основою Sta — численна група дієслів, найбільш поширена у східнобалтійських мовах і наділена специфічними рисами, що вирізняють їх з-поміж інших структурних типів. Для розвитку дієслів з основою Sta особливе значення мала категорійна семантика: у сучасній литовській мові формант sta найчастіше закріплює значення спонтанної, термінативної дії та поступової зміни стану; деякі дієслова з основою sta утворюють опозицію causativa / resultativa (пор. verčia / virsta, gręžia / grįžta, rūgsta / rūgsta, diegia / dygsta тощо) і позначають результативний процес (докладніше про дієслова з основою sta та їхній розвиток див. Pakalniškienė 1995, а також Kazlauskas 1968: 333, Kuiper 1937: 202–203). Значна частина дієслів з основою sta — це відіменникові або відприкметникові дієслова, тому найчастіше вони виражають трансформаційний стан і його зміну, пов’язану з твірним словом: šilpti, vargti, álkti, il̀gti, kálsti (докладніше див. Pakalniškienė 2000: 71–89). У сучасній литовській мові (за рідкісними винятками) форми з основою sta оптимально реалізують асиметрію семантичного й морфологічного кодування та відповідають принципу конструкційної іконічності, оскільки основа sta оформлює значення спонтанної дії та/або категорію неперехідності³. З погляду морфонологічної структури дієслова з основою sta можуть мати в корені короткий або довгий кореневий голосний (pas-

¹ Дієслова з коротким коренем, інфіксальні дієслова та дієслова з основою sta, виявлені у працях Миколая Дауґші, уже розглянуто; див. Pakalniškienė, Šarkytė 2012.

² Питання акцентології Дауґші досліджував Pranas Skardžius, структуру займенників описав Albertas Rosinas (2001), стиль письма Дауґші, лексику та особливості мови перекладу аналізував Jonas Palionis (1979, 1995); Jurgis Lebedys (1963, 1977); безтематичні дієслова досліджував Algirdas Sabaliauskas (1957: 77–114), аналіз зворотних дієслів у старих писемних пам’ятках подала Audronė Kaukienė (2006); окремі типи інфіксальних дієслів і дієслів з основою sta описала Vitalija Kapsevičienė (2002, 2003).

³ Категорія перехідності властива лише невеликій кількості дієслів; найчастіше вона трапляється у префіксальних формах, пор.: išvysta, užmiršta, išgirsta, mėgsta.

10

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Mikalojaus Daukšos raštų ilgosios šaknies sta kamieno veiksmažodžiai

До типу з постійним кореневим вокалізмом належать такі дієслова з основою sta, у яких вокалізм кореня не змінюється — основу становить довгий голосний, дифтонг або змішаний дифтонг; форми минулого часу мають основу на o. Дієслова з основою sta новішого шару (з подвійною морфологічною характеристикою) мають у корені теперішнього часу подовжені голосні q, ę, y, ū, що виникли внаслідок зникнення інфікса n перед s, š, z, ž: mąžta, šąšta, gęsta, vysta, dūžta. Чергування голосних у головних формах дієслів з основою sta не характерне; зазвичай прагнуть узагальнити вокалізм у всіх головних формах. Консонантна структура дієслів з основою sta дуже різноманітна; складніша структура кореня особливо властива дієсловам із довгим коренем.

1. ДІЄСЛОВА МИКОЛАЯ ДАУҐШІ З ОСНОВОЮ STA ТА ДОВГИМ КОРЕНЕМ

1.1. У творах Дауґші зафіксовано 49 дієслів із довгим коренем: 25 із них мають у корені довгий голосний, у 4 дієслів ядро кореня становить дифтонг, а 20 дієслів мають у корені змішаний дифтонг. До цього структурного типу дієслів належать лише дієслова з основою sta. У таблиці 1 наведено всі приклади, зафіксовані в текстах Дауґші, Мажвідаса та Бреткунаса.

Позначення довготи кореневого голосного у творах досліджуваного автора проблематичне: у більшості випадків голосний позначено діакритичним наголосом, який навряд чи відображає довготу голосного, тому окремого графічного позначення довгого голосного немає (пор. форми nulūf-ta DP 213,44, plūfta DP 580,14, užrikbta DP 463,10, wikfta DP 508,46, iždikfta DP 487,11 / iždigfta DP 99,33 тощо). Зіставлення відповідних дієслів із даними інших старих писемних пам’яток також викликає сумніви, оскільки ні у творах Мажвідаса, ні Бреткунаса немає послідовного графічного відображення довгих голосних, за винятком деяких форм, ужитих Бреткунасом, у яких, схоже, відображено довгий кореневий голосний; пор. papijkfti BB12, 6, pakljda BB154, 3 (j ir ij = y), plūfta BB293, 25, įchplūdę BB141, 31⁴. Підстави вважати досліджувані дієслова дієсловами з довгим коренем дає їх зіставлення з даними литовських діалектів і літературної литовської мови: у діалектах і сучасній литовській мові структура цих дієслів стабільна, у всіх парадигмах зберігається довгий голосний, чергуваних форм немає, тож немає підстав вважати, що у засвідчених Дауґшею формах переважав короткий кореневий вокалізм.

Нижче наведено реєстр форм теперішнього часу у старих писемних пам’ятках з урахуванням кореневого вокалізму дієслів:

⁴ З іншого боку, довгота голосного ū у творах цього автора позначається дуже непослідовно; пор. форми BB plu-ftanczę, plūftanczę, plūftanczę, літ. pakūrti — мин. ч. одн. pakūrė; докладніше див. Raudienė 2001: 16.

Straipsniai / Articles

11

RAIMONDA ŠARKYTĖ

ТАБЛИЦЯ 1. Реєстр форм теперішнього часу в давніх писемних пам’ятках

Daukša

Mažvydas

Bretkūnas

1 A. ДІЄСЛОВА З ДОВГИМ ГОЛОСНИМ У КОРЕНІ

užblė̇tancʒė^a DK 161,13

–

–

iždįgłta DP 99,33 iždįkłta DP 487,11

–

įſchdigłta BB552, 23

iufſta DP 462,29 iſijūſta DP 312,15

–

–

ſulįgłta DP 59,28 ſulįgłtame DP 296,5 ſulįgłtancʒius DP 217,27

–

–

pralobſta DP 4,9

–

pralobſta BB326, 47

nuluſta DP 213,44 nulū́ta DP 484,19

–

–

megſta DP 40,13 mêgſti DP 10,28 [mêgėme DP 110,26] [panegįáma DP 623,50] pamêgſta DP 378,4; DP 435,38 pamêkſta DP 213,48; pamêgſta DP 395,5

megſta GK II 452 mekſta GKII 338

mekſta BB551, 19

panókſta DP 489(490),22 panókſtama DP 406,21 prinókſtami DP 389,47 [nepanókamoy’ DP 46,39]

–

nokſta BBJoz2,16

–

–

papijękſti BB12, 6

plūſta DK 180,19 pluſta DP 238(138),48; DP 370,1; DP 580,14 pluſtá DP 580,40 apiplūſta DP 626,23; išplūſta DP 251,2; nūplūſta DP 626,23

–

plūſta BB293, 25 [plūduncʒius BB354, 2]

užrikſta DP 463,10

–

–

aprūgſta DP 86,42∞

–

–

ſprogſta DP 13,1∞

–

–

praʒókſta DP 104,8 praʒokſta DP 500,17, DK 169,4 praʒókſtu DK 169,3

–

[просить BB18, 10]

trokſt’ DK 175,16 trokſta DP 36,10

trokſcht GKII 447

–

12

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Дієслова з довгим коренем у творах Миколая Даукши

дієслова з основою sta

Daukša

Mažvydas

Bretkūnas

trôkβta DK 104,17; DK 155,22 trôkβtu DK 135,7; DK 140,22 trôkβtamę DK 51,10 trôkβtanti DK 106,4; trôkβtaſis DP 399,20

wikſta DP 508,46

–

–

iβwſſta DP 287,4

–

розквітає BB284, 50

prazílta DP 303,42

–

–

1B. ДІЄСЛОВА ЗІ ЗМІШАНИМ ДИФТОНГОМ У КОРЕНІ

alkſta DP 533,39, DK 104,16 alkſtáncžius DP 475,29; alkſtancžiam DP 523,5

загострює GAm загострюючи GK I 170

–

âlpſta DP 66,11, âlpſtati DK 162,20

–

застигаючи BB544, 32

nugáltáś DP 80,40 nenugſgaſt’ DP 446,37∞

teſſinūſigſt GK II 514

–

ižgîrſta DP 248,22

–

–

grîβta DP 236,4; DP 162,45 griβta DP 236,4 apgrîβta DP 9,16; atgrîβta DP 549,1; nugriβta DP 328,50; pagrîβta DP 382,45; fugriβta DP 120,36; DP 188,32; DP 433,30; DP 477,48; fugriβta DP 206,25; DP 280,2; DP 282,42; fugriβtancžius DP 542a(542),29

sugriſcht GK I 153 tegrîſcht GK II 514

grinſchta BB334, 24 fugrinſchta BB290, 43 tegrinſchta BB529, 11

пасте DP пастемо DP 357,19

–

atſilſta BB12, 7

забуває DP 560,25, DK 114,9 забуває DP 274,35; DP 586,33 забуваємо DP 18,37

ußumirſta GK II 522 ußchmirſtam GK II 452

–

ſkêſta DP 222,36 skeſtancžia DP 78,20

–

–

patârpſta DP 61,13

–

–

ižtirpſtaſis DP 615,40

iſchtirpſt GK II 278

–

wârgſtáte DP 32,4

wargſtancziu 136 wargſtanczę GK II 39

pawargſta BB324, 25

pawirſta DP 39,39; DK 12,1 pawirſta DK 11,13; DK 99,3

pawirſti GK II 334

pawirſta BB280, 16

Straipsniai / Articles

13

RAIMONDA ŠARKYTĖ

Daukša

Mažvydas

Bretkūnas

1 C. ДІЄСЛОВА З ДИФТОНГОМ У КОРЕНІ

–

–

aūfta BB73, 25 aūftant BB73, 24

ižgãiβta DP 582,33 nopgãiβta DP 81,3

–

iſchgaiſchtam BB400, 12

paſwēikſta DP 369,45

–

–

1.2. У писемності Даукші домінують регулярні парадигми, семантичне й конструкційне кодування досліджуваних дієслів є оптимальним — семантичні характеристики дієслів (неперехідна / термінативна дія) закріплюються морфологічним показником —sta. У працях Даукші домінують стабільні форми теперішнього часу основи на sta (див. таблицю 1), які відповідають умовам структури парадигм; більшість засвідчених автором дієслів із довгим коренем основи на sta закріпилися і в сучасній литовській мові. Лише два дієслова в писемності досліджуваного автора мають подвійні форми теперішнього часу pamėgſta DP ‖ mėgeme DP; nepanókſtama «незбагненна» DP ‖ nepanókamoý «незрівнянна» DP, що дає підстави припустити, що експансія основи на sta у литовській мові відбувалася поступово, із конкуренцією кількох форм. Дієслово drįsti у Postilėje Даукші й досі належало до основи на a (пор. dręſa DP 23,47).⁵

1.3. Зібрані дані свідчать, що форми минулого часу в писемності досліджуваного автора не варіюють: засвідчені лише форми основи на o, що відповідають умовам парадигм дієслів основи на sta (див. таблицю 2). З іншого боку, форми минулого часу значної частини дієслів не засвідчені або не вказують на основу.

ТАБЛИЦЯ 2. Реєстр форм минулого часу

Daukša

Mažvydas

Bretkūnas

Áłko DP 242,49, iβálko DP 106,40; iβalkuſi DK 162,18

–

iſchalkens BB546, 48

Iβáuβo DP 427,15

–

praauſcha BB90, 8

vžáuβuſiu DK 93,2

–

–

iždĩgo DP 82,35∞; DP 84,13; DP 610,44 iždĩgús DP 97,21∞; iždĩge DP 97,22∞

–

iſchdiga BB91, 23

⁵ У сучасній литовській мові це дієслово вже має нову морфологічну структуру. Можна стверджувати, що розвиток цього дієслова був зумовлений не лише категорійною семантикою, а й прагненням вирівняти парадигму, тож той самий голосний було узагальнено в усіх формах цього дієслова, і воно перейшло до основи sta.

14

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Дієслова з довгим коренем у писемних пам’ятках Міколая Даукші

основи sta

Daukša

Mažvydas

Bretkūnas

ižgandós DP 440,38; ižgándos DP 41,16; ižgandotes DP 194,14∞; nugándos DP 6,36; nugándos DP 337,14; nufigado DP 590,29

nūfiganda GK II 277

įsiganda BB95, 28 nūfsiganda BB101, 3 persiganda BB95, 28

fugėdo DP 576,52 fugigėdes DP 400,25

–

–

pragido DP 159,2

–

–

grīmzdo DP 290,3 grīmždo DP 288,3∞ nugrimzdus DP 595,4

nogrimzdij GK II 522

–

grīžo DP 179,14 grīžo DP 61,37 pagrīžo DP 189,33; pagrīžo DP 444,53; pagrīžulios DP 393,28; sugrīžo DP 213,1; fugrīžo DP 390,6; fugrižo DP 49,16; DP 65,38; DP 479,47 fugrižo DP 65,38; DP 58,18∞; DP 63,27∞; DP 381,9∞ fugrižo DP 49,16; DK 121,10; DP 122,38; DP 189,38∞; DP 193,50; DP 195,10; DP 302,33; DP 386,22∞; DP 471,23∞; DP 591,4; fugrižo DP 384,13; fugrižo DP 63,11; DP 93,28; DP 185,23; DP 228,42; DP 229,21; DP 229,36; DP 311,35; DP 465,21; fugrižo DP 419,44; fugrižomę DP 282,7; fugrižome DP 58,35; fugrižes DP 149,8; DP 385,24 fugrižes DP 381,22∞; fugrižes DP 274,18∞; fugrižes DP 296,11; DP 496,40; fugrižes DP 391,19; fugrižés DP 385,25; fugrižés DP 204,35; fugriže DP 188,35; fugriže DP 276,54; DP 412,17; fugrižulios DP 180,11; fugrižuliam’ DP 561,43; fugrižuliu DP 280,6

fugrijbai GK II 462

atgriba BB20,10 atgrinba BB20, 9 apsigriba BB142, 6 palsigriba BB95, 24

pailfūju DP 174,33

nūilfau GK II 513 ifchilis GK II 447 apilfa GK II 528

–

Straipsniai / Articles

15

RAIMONDA ŠARKYTĖ

Daukša

Mažvydas

Bretkūnas

paiúko DP 285,29 paiúk au DP 308,6; paiúkes DP 168a

paiunkai GK II 359 paiunkta GK II 481 paiunktojes GK II 501

–

nukaltės DP 432,29

–

–

paklído DP 136,39; DP 136,41; DP 165,39; DP 218,4 paklido DP 469,47; paklìdules DP 246,37; paklìdúlios DP 218,13; DP 232,12 paklìdújus DP 534,16; paklìdúliai DP 441,2

–

pakljda BB154, 3

palìnke DP 422,3 palinkus DP 52,21; palìnkusí DP 189,33

–

–

fulìgo DP 344,2

–

–

pralòbė DP 290,31; pralòbes DP 579,12

–

praloba BB57, 13

Nulūdo DP 359,10∞; nulūdote DP 216,8; nulūde DP 191,11; nulūdúsi DK 106,19; nulūdúsi DP 334,43

–

–

mego DP 492,42 pamego DP 598,47; pamégo DP 27,5; pamégos DP 625,28; pamêgo DP 28,32; DP 35,5; DP 46,8; DP 280,35; DP 425,35; DP 595,31; pamégau DP 591,42∞; pamégai DP 435,7 pamegau DP 593,8; pamégau DP 432,17; pamęgtąs DP 397,23

pamega GKI 216

–

vȝmìrɓo DK 124,16; vȝmîrɓo DP 355,36; DP 602,21 vȝmîrɓome DP 135,2 vȝmîrɓes DK 122,6; vȝmîrɓes DP 77,20; DP 361,4; vȝmîrɓe DP 94,36

vɓmirſcha GK II 525 vɓmirſchau GK II 472 nevɓmirſcha GK II 431

uɓumirſcha BB90, 23 uɓmirſchai BB533, 19

pranóko DP 399,43; 602,33; pranóko DP 602,29; DP 616,25

–

nunokens BB566, 14 panoka BB69, 23 panoko BB1Moz31,23

plìɓo DP 288,1∞ perplìɓo 179,1

–

perplifcha BB397, 31

plúdo DP 169,2 iɓplúdo DP 176,2; iȝplúdo DK 142,5

–

ifchplūde BB141, 31

iɓrîɓko DP 33,8 vȝrîɓko DP 418,23

iffirifka GKII 280

–

16

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Mikaloj aus Daukšos raštų ilgosios šaknies

sta kamieno veiksmažodžiai

Daukša

Mažvydas

Bretkūnas

paſkendo DP 60,48 paſkėdo DP 523,13; DP 418,43

–

–

užſprīngo DP 140,5

–

–

paſwėiko 113,36∞

–

–

praſóko DP 5,2; praſókulius DP 474,25

–

–

tróbko DP 144,32

troſka GKII 451

itroſchkens BB546, 48

nuwargę DP 8,14 pawargėsis DP 206,30

pawarguſi GK II 524 pawarguſiuu GK II 522

pawargufio BB181, 6

užwėllūsiu DK 93,2; užwėles DP 353,18; užwėluf eis DP 404,26

–

–

Ißwīdo DP 117,36∞; Ißwīdau DK 144,9; Iß3wide DP 208,13

iſchwida GKII 462

iſchwida BB117,6 iſwjda BB118, 11

iwiko DP 50,31

–

–

pawirto DP 491,14; pawîrto DP 43,9∞; pérwirtufius DP 416,27

pawirtes GK I 182

pawirta BB42, 26

pawito DP 463,14 pawîte DP 582,39

–

–

prażīdo DP 398,22

–

–

1.4. Структура кореня дієслів у Даукші різноманітна. Переважають дієслова з досить нескладною консонантною структурою, пор.: CVC (двадцять дієслів), CCVC (plūdo DP 169,2; paklido DP 469,47; plūpo DP 288,1∞, paſwėiko 113,36∞), дванадцять дієслів мають двочленну фіналь (тип CVCC). Трапляються й рідкісніші структури, частіші серед дієслів зі змішаним дифтонгом у корені, пор.: CCCVCC (užſprīngo DP 140,5), CCVCCC (grįmždo DP 290,3), VCC (ilg tis DP 454,22, pailfujiu DP 174,33, ãlpfta DP 66,11, Álko DP 242,49), CCCVC (ſprógſta DP 13,1), VC (Ißâußo DP 427,15). У зафіксованих дієслів у головних формах чергування голосних відсутнє⁶.

1.5. Дієслова з основою sta у зіставлюваних авторів — Даукші, Мажвідаса й Бреткуна — не мають виразних структурних відмінностей; у більшості випадків у писемних пам’ятках усіх трьох авторів збігаються як форми теперішнього, так і минулого часу: послідовно вживаються форми теперішнього часу з основою sta та форми минулого часу з основою o. Варто згадати лише вжиту Бреткуном форму з основою a praſchoka BB 18, 10, хоча в писаннях Даукші-

⁶ Лише одне дієслово dreſa (історично з основою a) у писаннях досліджуваного автора ілюструє якісне чергування голосних dreſa DP 23,47 – driffo DP 76,35. Засвідчена в писаннях Бреткуна форма drinſa свідчить, що процес вирівнювання парадигми цього дієслова вже розпочався.

Straipsniai / Articles

17

RAIMONDA ŠARKYTĖ

у них ужито sta-основу prabõksta DP 104,8. Обидві форми використано у значенні самостійної дії «минути, проминути, зникнути». Таке конкурування форм свідчить про експансію основи sta та закріплення морфосемантично прозорої форми з погляду семантичного кодування. «[...] перехід до типу дієслів з основою на sta зумовило семантичне розгалуження лексеми, унаслідок якого дієслово, набувши значень мутативної та самостійної дії, водночас набуває форм із основою на sta у теперішньому часі» (Kiseliūnaitė 1991: 122).

У текстах Мажвідаса й Бреткуна серед досліджуваних дієслів не засвідчено чергування голосних між основними формами. Як і Даукша, Бреткун уживав форми дієслова dristi з основою на a зі старим чергуванням голосних nedrenła BB98, 32 і з вирівняним вокалізмом drinflat BB99, 15.

1.6. У литовських говірках дієслова з довгим коренем зазвичай мають форми теперішнього часу з основою на sta. Неіконичні форми, що чергуються, можна пояснити по-різному: в одних збереглися давніші інфіксальні форми (skẽnda Š, Kz, Aps, Ad, viñta Er, Krk, Kkl, ruñga Glv), можливо, також форми з основою на ia (mẽgia Ob, V.Krev, Brž, Pš, Slm, Užp, Vaižg, Sv, Všk, Lnkv, SD137, Ds), в інших вокалізм кореня теперішнього часу змінено шляхом узагальнення вокалізму минулого часу (príruga Zt), трапляються контамінаційні форми (vỹma Lz).

1.7. У сучасній литовській мові форми всіх дієслів із довгим коренем мають основу на sta; підстав для виникнення паралельних форм немає.

ВИСНОВКИ

1. У працях Даукши переважають стабільні форми теперішнього часу з основою на sta, які відповідають умовам структури парадигми; засвідчено лише кілька паралельних форм теперішнього часу (mẽgsta ‖ mẽgia, nòka ‖ noksta «наздогнати, зрівнятися»), що вказують на експансію основи sta.

1.1. Конструкційне кодування дієслів, записаних Даукшею, одноманітне й оптимальне; більшість засвідчених дієслів є морфосемантично прозорими, адже категорійна семантика (мутативність, неперехідність, часто результативність) виражається морфологічним показником — формантом sta.

2. Засвідчені у працях Мажвідаса й Бреткуна форми теперішнього та минулого часу відповідають формам, ужитим Даукшею; їхні дієслова не мають виразних структурних відмінностей. Лише в Біблії Бреткуна засвідчено паралельні форми одного дієслова plūsta ‖ plūdžia; цей автор уживав форму з основою на a prašo зі значенням «минає, проминає», тоді як у працях Даукши в тому самому значенні вжито форму з основою на sta.

3. У литовських говірках дієслова з довгим коренем зазвичай уживаються у формах з основою на sta; лише кілька засвідчених Даукшею дієслів мають паралельні форми теперіш-

18

Acta Linguistica Lithuanica LXVII

Mikalojaus Daukšos raštų ilgosios šaknies

sta kamieno veiksmažodžiai

форми минулого часу, усі вони засвідчені в ареалі верхньолитовських говірок, їхня морфологічна структура досить строката: це давні інфіксальні форми skėnda Š, Kz, Aps, Ad, vūnta Ėr, Krk, Kkl і rūnga Glv, форми основи на ia та a: sveikia Lz, mėgia Ob, V.Krėv, Brž, Pš, Slm, Užp, Vaižg, Sv, Všk, Lnkv, SD137, Ds, plūdžia, prirūga Zt, а також контамінаційна форма vỹma Lz.

У сучасній литовській мові вживаються лише оптимально прозорі й максимально іконічні форми основи sta, що відображають асиметрію семантичного та морфологічного кодування.

ŠALTINIAI

DK – Kathechismas, arba Mokslas kiekvienam krikščioniui privalus. Parasitas per D. Jaku-ba Ledesma Theologa Societaitis Iesu. Ižgulditas iš Liežuvio Lankiškio ing Lietuviška per Kuniga Mikaloju Daukša Kanonika Žemaičiu. Išspaustas Vilniuje Metuose užgimimo Viešpaties 1595. Prieiga per internetą: http://www.lki.lt/seniejirastai/db.php.

DP – Postilla Catholicka: Tai esti izguldymas Ewangeliujų kiekvienos nedelos ir szvetes per vissus metus / Per kuniga Mikloiv Davksza Kanonika Mednikų- [Vilnius: Akademijos sp.], 1599. Prieiga per internetą: http://www.lki.lt/seniejirastai/db.php.

Mž – D o m i n y k a s U r b a s. Martyno Mažvydo raštų žodynas. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1996.

G i e d r ė N o r v i l a i t ė 2004: Intarpiniai ir sta-kamieniai veiksmažodžiai M. Mažvydo raštuose. Magistro baigiamasis darbas. Klaipėdos universitetas.

Transliteruotas J. Bretkūno Biblijos (I-oji ir III-ioji dalys) rankraštinis tekstas. – Lina Raudienė 2001: Jono Bretkūno „Biblijos“ šakniniai veiksmažodžiai. Magistro baigiamasis darbas. Klaipėdos universitetas.

LITERATŪRA

K a p s e v i č i e n ė V i t a l i j a 2002: Morfologinė intarpinių ir sta-kamienių veiksmažodžių (grūva, gyja tipu) struktūra senojoje lietuvių raštijoje. – Vārds un tā pētīšanas aspekti: Rakstu krājums 6. Liepāja.

K a p s e v i č i e n ė V i t a l i j a 2003: Morfologinė intarpinių ir sta-kamienių veiksmažodžių (kyla, byra tipų) struktūra senuosiuose lietuvių raštuose. – Vakarų Baltų kalbos ir kultūros reliktai (Tiltai, priedas Nr.14). Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla.

K a r a l i ū n a s S i m a s 1987: Baltų struktūrų bendrybės ir jų kilmė. Vilnius: Mokslas.

K a u k i e n ė A u d r o n ė 1994: Lietuvių kalbos veiksmažodžio istorija. Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla.

Straipsniai / Articles

19

RAIMONDA ŠARKYTĖ

Kaukienė Audronė 2002: Lietuvių kalbos veiksmažodžio istorija 2. Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla.

Kaukienė Audronė 2006: Sangražinių veiksmažodžių istorija. Klaipėda: Druka.

Kazlauskas Jonas 1968: Lietuvių kalbos istorinė gramatika. Vilnius: Mintis.

Kiseliūnaitė Dalia 1991: Šakninių veiksmažodžių struktūros įvairavimas baltų kalbose. Daktaro disertacija. Vilnius.

Kolln Hernan 1969: Oppositions of voice in Greek, Slavic and Baltic. – Det Kongelige Danske Videnskabernes Selskab. Historisk - filosofiske Meddelelser 43(4).

Kuiper F. B. J. 1937: Die Indogermanishen Nasalprasentia. Amsterdam.

Lebedys Jurgis 1963: Mikalojus Daukša. Vilnius: Valstybinė grožinės literatūros leidykla.

Lebedys Jurgis 1977: Senoji lietuvių literatūra. Vilnius.

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas, elektroninis variantas, redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. red.), Jonas Paulauskas, Ritutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008. www.lkz.lt.

Pakalniškienė Dalia 1996a: Lietuvių kalbos intarpinių ir sta-kamieninių veiksmažodžių diachroniniai sluoksniai. – Lietuvių kalbotyros klausimai 36, 83–85.

Pakalniškienė Dalia 1996b: Naujausias intarpinių ir sta-kamieninių veiksmažodžių sluoksnis: imitatyvai. – Baltistica 31(1).

Pakalniškienė Dalia 1997: Senosios baltų kaitos atspindžiai intarpinių veiksmažodžių šaknyse. – VIII tarptautinio baltistų kongreso „Baltų kalbos XVI ir XVII amžiuje“ pranešimų tezės. Vilnius.

Pakalniškienė Dalia 2000: Lietuvių kalbos intarpiniai ir sta-kamieniai denominatyvai. – Veiksmažodžio raidos klausimai (Tiltai, priedas Nr. 1). Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla, 71–89.

Pakalniškienė Dalia 2004: Bendrieji baltų kalbų veiksmažodžiai. Morfologinė struktūra. – Vārds un tā pētīšanas aspekti (Rakstu krājums 8). Liepāja, 201–210.

Pakalniškienė Dalia 2005: Intarpiniai resp. sta-kamieniai veiksmažodžiai bendrinėje lietuvių ir latvių kalboje. – Vārds un tā pētīšanas aspekti (Rakstu krājums 9). Liepāja.

Pakalniškienė Dalia 2005: Rytų baltų CiR tipo veiksmažodžiai (Baltistica, priedas Nr. 6).

Pakalniškienė Dalia 2008: Lietuvių kalbos intarpinių veiksmažodžių su e šaknyje kilmė. – Baltistikos problemos 3. Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla, 250–263.

20

Acta Linguistica Lituanica LXVII

Mikalojaus Daukšos raštų ilgosios šaknies sta kamieno veiksmažodžiai

P a k a l n i š k i e n ė D a l i a, Š a r k y t ė R a i m o n d a 2012: Mikalojaus Daukšos raštų intarpiniai ir sta kamieno veiksmažodžiai natūraliosios morfologijos požiūriu. – Res humanitariae 11. Klaipėda, 149–170.

P a l i o n i s J o n a s 1979: Lietuvių literatūrinės kalbos istorija. Vilnius: Mokslas.

P a l i o n i s J o n a s 1995: Lietuvių rašomosios kalbos istorija. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

R a u d i e n ė L i n a 2001: Jono Bretkūno „Biblijos“ šakniniai veiksmažodžiai. Magistro baigiamasis darbas. Klaipėdos universitetas.

R o s i n a s A l b e r t a s 2001: Mikalojaus Daukšos tekstų įvardžių semantinė ir morfologinė struktūra. Vilnius: MELI.

S a b a l i a u s k a s A l g i r d a s 1957: Atematiniai lietuvių kalbos veiksmažodžiai. – Kai kurie lietuvių kalbos gramatikos klausimai, 77–114.

S k a r d ž i u s P r a n a s 1996–1999: Rinktiniai raštai 1–5. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla (1), Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas (2–5).

V i d u g i r i s A l o y z a s 1973: Zietelos tarmės veiksmažodžio kaityba. – Lietuvių kalbotyros klausimai 14, 199–219.

Sta Stem Verbs with Long Root Attested in the Texts of Mikalojus Daukša

S U M M A R Y

The aim of this article was to explore long rooted sta stem verbs attested in the old texts of Mikalojus Daukša. 49 verbs in question have been found, 25 of which have a long vowel, 4 verbs have a diphtong and 20 verbs have tautosyllabic combinations with n in their root.

The analysis of attested verbs allowed highlighting the most prominent peculiarities of usage of verbs in the texts of Daukša and his contemporaries Mažvydas and Bretkūnas, also in Lithuanian dialects and contemporary Lithuanian language:

1. In the works of the aforementioned author stable sta stem structures, complying with the paradigm structure requirements, prevail, thus the majority of them correspond to the forms used in the contemporary Lithuanian language. The only complementary forms found in the works of Daukša megsta || megia, noka || noksta testify the expansion of sta stem. Semantic and constructional coding in the majority of attested verbs is optimal, that is, semantic characteristics of verbs in question (namely, spontaneous, reflexive, intransitive, and frequently resultative action) are reinforced by a morphological marker sta.

2. The present and past forms found in the texts of Mažvydas and Bretkūnas in the majority of cases correspond to those attested in Daukša’s texts, the verbs do not have any prominent

Straipsniai / Articles

21

RAIMONDA ŠARKYTĖ

structural differences in the works of all three authors, the only complementary forms plūsta || plūdžia have been found in the texts of Bretkūnas. This author used a stem verb prašoka differently from Daukša, who preferred sta stem forms for the same meaning.

3. In Lithuanian dialects complementary forms vary in their morphological root structure, that is, several infix forms, a and ia stem forms have been registered in Aukštaitija region as substitutes for stable sta stem forms. In the current Lithuanian language only optimally transparent and iconic sta stem forms, complying with asymmetry of semantic and morphological coding are being used.

Įteikta 2012 m. liepos 30 d.

RAIMONDA ŠARKYTĖ

Klaipėdos universitetas

Herkaus Manto g. 84, LT-92294 Klaipėda, Lietuva

[email protected]

22

Acta Linguistica Lithuanica LXVII