ЛАЙМУТІС БІЛЬКІС

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: топоніміка, антропоніміка.

ПРО ПОХОДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ЛИТОВСЬКИХ ГІДРОНІМІВ (II)

Про походження деяких литовських гідронімів (II)

АНОТАЦІЯ

Спираючись на ґрунтовні дослідження походження литовських топонімів, проведені під час укладання Словника топонімів Литви, у статті запропоновано нові версії походження назв озер і річок, уже проаналізованих в працях інших топонімістів: Bìldiškės ežeras, Drabužis, Drančiūkas, Draudėnių ežeras, Dvōliškis, Dzindzakė (Dindžiakė), Karčiāmetis, Kemešà, Kėmešė, Kemešys, Kūnà, Kurtinỹs, Kurtinėlis, Pagužė, Pãspitris, Samavà, Sãmė, Samāvas, Sãmis, Sãgavas, Stìrta, Stìrtos. Ці версії ґрунтуються на закономірностях і аналогіях словотворення, походження та семантики (мотивації) топонімів цього класу, а в деяких випадках — на нових і раніше не помічених даних, пов’язаних з автентичністю форм гідронімів та особливостями їх уживання.

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто нові версії походження назв озер і річок, які раніше аналізували інші топонімісти, зокрема Bìldiškės ežeras, Drabužis, Drančiūkas, Draudėnių ežeras, Dvōliškis, Dzindzakė (Dindžiakė), Karčiāmetis, Kemešà, Kėmešė, Kemešys, Kūnà, Kurtinỹs, Kurtinėlis, Pagužė, Pãspitris, Samavà, Sãmė, Samāvas, Sãmis, Sãgavas, Stìrta, Stìrtos. Дослідження спирається на ґрунтовне вивчення походження литовських топонімів, проведене під час укладання Литовського словника топонімів. Нові версії ґрунтуються на закономірностях і паралелях семантики (мотивації), словотворення та походження топонімів цього класу або, у деяких випадках, на нових і раніше не помічених даних, пов’язаних з автентичністю форм гідронімів та особливостями їх уживання.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: походження гідронімів, словотворення гідронімів, семантика гідронімів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: походження гідронімів, словотворення гідронімів, семантика гідронімів.

Straipsniai / Articles

147

LAIMUTIS BILKIS

Питання походження окремих литовських гідронімів уже аналізувалися у двох попередніх статтях (Bilkis 2006: 47–62; 2011: 9–25). Подальше дослідження походження литовських топонімів під час укладання Lietuvos vietovardžių žodyną¹ (LVŽ) дає змогу висунути й інші нові гіпотези щодо походження назв озер і річок, уже аналізованих у працях із топоніміки. Ці гіпотези ґрунтуються на тенденціях та аналогіях у словотворі, походженні й семантиці (мотивації) топонімів цього класу, а в деяких випадках — на нових (точніше, раніше не помічених) даних, пов’язаних з автентичністю форм гідронімів та особливостями їх уживання. Мета статті — не спростовувати раніше оприлюднені гіпотези щодо походження, а запропонувати поруч із ними альтернативні, обґрунтувавши їхні переваги.

Озеро Білдішкес оз. Onš. У працях Александраса Ванагаса складена форма назви виводиться від гаданої назви іншої місцевості (луки, поля тощо) *Bildiškė, що походить від прізвища Bilda (Vanagas 1981: 64). За Ванагасом, таке походження гідроніма наведено також у Lietuvos vietovardžių žodyne (LVŽ I 478).

Однак в анкеті земельних назв села Ūta волості Onuškis за 1935 рік, укладеній у міжвоєнний період, зафіксовано просту форму назви цього озера — Bildiškis². Імовірно, це автентична форма, що походить від лит. bildėti «видавати певний звук при ударі об тверді предмети; стукотіти, гуркотіти»³. Топонімів, утворених від дієслів за допомогою суфікса -iškis, небагато, але такий словотвірний тип можливий; пор. гелоніми Bild-iškis rst. Vrn, Spand-iškis lk. RdN: spándyti «ставити пастки, петлі, сильця», Žib-iškis b. Mlt: žibėti (Bilkis 2008: 86). Щодо семантики пор. назви озер Bildėlis Jrb, Barškėtis, Barškėta Švnč, назви річок Bárškelis, Barškelys, Baršk-upýs, Báršk-upis Dt (Vanagas 1981a: 114).

Drabūžis оз. Sem. Відомі дві версії походження: назву пов’язують із латв. топонімами Drabas, Drab-enas, прус. топонімом Drab-inow⁴, лит. drab-na «болото», drabà «падіння мокрого снігу, мокрий сніг, сльота» (Savukynas 1962: 195); корінь drab- вважають аблаутним або навіть діалектним варіантом drob-, пов’язують із лит. drabūžis, dróbė і припускають, що drab-, drob- розвинулося з давніших лексем зі загальнішим значенням ламання, роздирання (Vanagas 1981: 90).

Окрім зазначених можливих версій походження, цілком імовірний зв’язок із лит. drabùs «той, хто тремтить», drebėti «зазнавати частих судомних рухів (від холоду, страху тощо), тремтіти, дрижати; трястися, коливатися під дією зовнішніх сил». Такий зв’язок підтверджує аналогія у творенні гідронімів: пор. назви озер із цим суфіксом, які можна віднести до назв носіїв певної властивості: Dubūžis Dgč, Ds, Ob, Gilūžis Aln, Ktk, Mlt, R, Stk, Gėlūžis Ut (Vanagas 1970: 215). У цьому разі семантика була б пов’язана з хвилястою, «тре-

¹ Автор статті — один з авторів Lietuvos vietovardžių žodyno і відповідальний редактор.

² Записав учитель Юстинас Рукас зі слів мешканця села Ūta Юозаса Тракімавічюса.

³ Значення слів наведено за LKŽe.

⁴ Plačiau dėl prūsiškų vietovardžių *Drab-īn-av- / *Drabn-av- žr. Blažienė 2000: 31.

148

Acta Linguistica Lithuanica LXXI

Dėl kai kurių lietuvių vandenvardžių kilmės (II)

«… поверхнею озера», пор. назву річки Trišiūkštė Skdv: лит. trišėti, лат. trišėt ‘тремтіти, дрижати, вібрувати’ (Vanagas 1981a: 88); пор. також назви водойм Drebūlė — оз. Vrn, Drēb-a-balis — бол. Lp, Drēb-daubis — яр. Štk, Dreb-ū-balė — бол. Lzd, Drebantys raistas — болото Klr (VK).

Drančiūkas — річка Klm. Її пов’язують із германізмом dránka ‘їжа, помиї, брудна вода’ (Vanagas 1981: 90), однак у такому разі незрозуміло, як кореневий k перейшов у č. Тому, можливо, переконливіше пов’язувати назву з литовськими словами (запозиченнями) drañčyti, drañčintis ‘буянити, шаленіти’, dráńča ‘той, хто шаленіє’. Семантика тоді була б пов’язана зі швидкою течією води, її піненням тощо.

Draudėnių ežeras — оз. Žgč. Офіційну форму можна виводити з назви розташованого поруч села Draudėniai (див. Savukynas 1962: 195; Vanagas 1981: 90). Однак у картотеці топонімів, зібраних у міжвоєнний період Комісією з прізвищ і топонімів, записано форму однини Draudėnio ežeras, яка, найімовірніше, є нібито родовим відмінком від Draudėnis; крім того, такі форми трапляються і в картках картотеки топонімів, заповнених після війни. Отже, як свідчать дані живої мови, складений гідронім Draudėnių ežeras слід вважати вторинним, а автентичною, очевидно, є форма Draudėnis, що походить від лит. draũsti (draudė) ‘казати комусь чогось не робити, забороняти, застерігати, захищати; не дозволяти користуватися (чимось), забороняти’. Таку можливість підтверджує аналогія з творенням гідронімів: гідроніми з суфіксом –enis поширені в тій самій місцевості південножемайтських расейняйських говірок (навіть у Жигайчяї!), що й Draudėnis (див. Vanagas 1970: 132–133, 398). Крім того, можна знайти й семантичну паралель — пор. безсумнівно пов’язану з лит. draũsti назву річки Draũstinė Ar. У такому разі хронологія виникнення назв озера й села була б такою: гідронім Draudėnis → ойконім Draudėniai → вторинний гідронім Draudėnių ežeras. Відповідно до цієї версії, сумнівним стає виведення назви села Draudėniai від особового імені *Draudėnis, а отже, і реконструкція такого особового імені на підставі ойконіма (пор. Savukynas 1962: 195; Zinkevičius 2008: 85, 280).

Dvōliškis (Dvólškis?) — річка Šl. Пояснюючи походження назви річки, ставлять під сумнів автентичність форми й припускають, що це може бути пізніше перероблення форми *Dvolikis, яка походить від лит. dvōlikis ‘міра для відмірювання зерна’ (Vanagas 1981: 99). Однак така зміна форми фонетично неможлива; до того ж, як показують дані живої мови, так називають не тільки річку, а й розташований поруч луг. Тому Dvōliškis (Dvólškis?), найімовірніше, є автентичною формою, яку можна пов’язати з уживаним у шауляйських говірках апелятивом dvaliúoti ‘іти’, розуміючи a → o як чергування кореневих голосних; пор. лит. vōliuotis, vōliuotis ‘самовільничати, пустувати, бешкетувати, шаленіти’, vōlis ‘свавілля, непослух’: valia. Варто звернути увагу на те, що в анкеті міжвоєнного періоду про назви земель села Жвігай Шяуляйської волості записувач назви лугу⁵ також зазначає, що назва походить від води, яка біжить, тобто «двалює». Тому можна припустити, що лит. dvaliúoti могло означати також *‘швидко йти, бігти’.

⁵Записав учитель Людас Осіпаускас зі слів жителя села Жвігай Антанаса Ремейки.

Straipsniai / Articles

149

LAIMUTIS BILKIS

Dzindzakė || Dindžiakė — офіц. річка Jz. Не зовсім зрозуміло, чи Dzindzakė є діалектною чи автентичною, тобто етимологічною, формою: вважають, що офіційна назва річки Dindžiakė може бути гіпернормалізацією форми Dzindzakė або Džindžiakė; остання, можливо, є складеною назвою: першу її частину пов’язують із лит. džindždė, džindždė ‘домашня горілка’, а друга походить від лит. akìs ‘борозна; у трясовині — місце з твердим дном, невелика водна ділянка серед болота або озера, що майже заросло’ (Vanagas 1981: 86, 37). З іншого боку, стверджують, що вживання цього слова не характерне для території західних дзуків, тому Dzindzakė може свідчити про давніше поширення західнодзуцької території; тобто цю форму вважають діалектною, але заперечують будь-який зв’язок назви водойми зі словом džindždė, привезеним емігрантами, які повернулися з Америки на початку XX століття (Vitkauskas 1984: 83).

Оскільки визнають, що Dzindzakė не належить до сучасної території західних дзуків, цю назву можна вважати автентичним складеним топонімом; першу його частину можна пов’язати з лит. dzin, džin ‘цин, дин (для передавання дзвону)’, dzindzėti, džiūdžinti ‘дзвеніти, дзеленчати, дзвякати’, а другу — з лит. džak ‘цак (повторенням передається тупіт копит під час бігу, їзди верхи); цок (для передавання різкого руху)’, džakoti ‘швидко йти’; щодо семантики пор. назву водойми Džindžiliai (Džindžiliai?) — село Gdl: džindziliuoti ‘дзвеніти, дзеленчати’, Dzindz-iù-balis — ставок Gdž: dzindzėti, džiūdžinti ‘дзвеніти, дзеленчати, дзвякати’, Skam̃balas — село Šll, Skambìnės — болото Kš і Eináutas — річка Grz, Einìkė — луг, болото Žlv, Eĩnupis — річка Žm (VK).

Karčiàmetis — річка Šd. Вважають, що назва річки скоротилася з *Karčėmā-vietis > *Karčiāmvietis > Karčiāmetis (діал. *Karčiāmvetis) > Karčiāmetis і походить від лит. karčèma ‘корчма’ та vietà (‘місце корчми’) (Vanagas 1981: 147). Таке пояснення походження викликає певні сумніви з фонетичного й семантичного погляду: причини зазначених фонетичних змін незрозумілі, а така мотивація (‘місце корчми’) більше пасувала б назвам земель або населених пунктів, але не гідронімам. Тому можливе інше походження назви цього струмка: від лит. kártis ‘довге тонке дерево, жердина, тріска’, karčius ‘пень, корч’ і mèsti (mėta, mėtė) ‘кидати далеко, вгору, вниз; усувати, відкидати (непотрібне, непридатне); опускати у воду (сітку, вудку, якір)’. Таку можливість походження переконливо підтверджують словотвірно й семантично аналогічні складні назви Kanāp-ia-merkis — оз. JnšM, Plauš-mirkis — річка Skd тощо (Vanagas 1981a: 117–118). Семантично це назва, що вказує на призначення водного об’єкта: струмок, у який кидають, занурюють жердини чи пні; пор. також назву водойми Kárč-ia-pievis — кущі, луг Sdk.

Kemešà, Kẽmešė — річка Lkm, Kemešỹs — оз. Lkm. Сумніваючись в автентичності форм («чи Kemešà, Kẽmešė, Kemešỹs»), їх пов’язують із лит. kemėša, kemėšis, kemėšius ‘громіздка людина’ і вважають гідронімами конфігураційного значення (Vanagas 1981: 152). Насамперед зауважимо, що автентичними є форми Kemešà, Kẽmešė, Kemešỹs, оскільки місцеві жителі вимовляють голосний e у суфіксі гідронімів коротко. Тому зв’язок із зазначеними апелятивами дещо сумнівний через невідповідність голосних у суфіксах. Можливо, ці назви є похідними із суфіксами –eša, –ešė, –ešys і пов’язані з лит. kãmas ‘куля, грудка, клубок; підвіс’, kėm-sas ‘горбик’ та виводяться від балт. *kem- ‘стискати(ся)’ (Mažiulis 1993: 100–103). У такому разі щодо семантики пор. назву річки Gniužà Pbs: gniùžti ‘гнутися; просідати; падати ниць; в’янути; слабшати; зменшуватися, спадати’ (Vanagas 1981a: 55).

150

Acta Linguistica Lithuanica LXXI

Dėl kai kurių lietuvių vandenvardžių kilmės (II)

Kūna ež., up. Švnč. Siejamas su liet. kunė ‘klampi bala, liūnas’ (Vanagas 1981: 172), tačiau tokio apeliatyvo nėra Lietuvių kalbos žodyne, jo tikrumas abejotinas. Galbūt vandenvardis sietinas su liet. kūnas ‘žmogaus ar gyvulio organizmas’ ir kildintinas iš balt. *kū- / *kēu- ‘dengti(s), lenkti(s)’ < ide. *(s)kēu- (: *-ou-: *-ū-) (žr. Mažiulis 1993: 169, 183–184; plg. LIV 561). Vardo semantika šiuo atveju sietina su vandens objektų konfigūracija – lenktumu ar pan.

Kurtinỹs річка Rgv, Kurtinėlìs оз. Klt, Lkm. Їх пов’язують із литовським kurtinỹs «птах родини тетерукових (Tetrao urogallus)» (Vanagas 1981: 175). За такою версією гідроніми були б утворені від назви тварини: перший — без додаткових словотвірних засобів, а другий — за допомогою суфікса -ėlis із непосесивним значенням. Однак такий спосіб утворення гідронімів трапляється рідко. Чи не точніше було б віднести гідроніми до назв носіїв ознаки й пов’язати їх із литовськими kūrtìnas «глухий», kurtinãi «сліпо, зовсім»? Тоді йшлося б про сліпе, тобто таке, що сліпне, озеро та маловодну річку, що пересихає. Озерних назв із такою семантикою дуже багато, пор. Āklas Lbv, Vp, Rdnk, Aklėlis Gdž, Lp, Rud, Aklūtis Švnč¹ та ін. (Vanagas 1981a: 54); трапляються також назви річок, пор. Āklė Dbg, Imbr, Krš (LUEV 2).

Pagužė річка Šd. Назву виводять з іншого, імовірно колишнього, ойконіма *Pagužė (Vanagas 1981: 238), однак, оскільки такого топоніма насправді немає, імовірніше, що це утворення з префіксом pa- від особового імені Gùžas, Gužỹs. Це був би струмок або щось подібне, що тече через землю людини з прізвищем Gužas, Gužys. Прізвище Gùžas, крім інших місцевостей, поширене і в околицях Шедуви (див. LPDB), тому така можливість походження цілком вірогідна.

Pāspitris річка Šd. Назву вважають утвореною за допомогою префікса pa- від особового імені Spìtris, Spitrỹs (Vanagas 1981: 247), але таке прізвище відоме лише в південній Литві (LPDB); в історичних документах принаймні поки що також не знайдено даних про його вживання раніше в околицях Шедуви. Тому, можливо, переконливішим видається зв’язок із литовськими paspitrōti «ледь бачити», paspitrỹs «досить короткозорий, той, хто погано бачить»; щодо семантики пор. назву річки Āklė Dbg, Imbr, Krš (LUEV 2).

Samavā річка Dgč, Samavā, Sāmė річка Onš, Samāvās оз. Dgč, Mlt, Sāmis оз. Onš. Припускають, що гідроніми зберегли форму sam- слова sāmana, пор. samėti: ap-samėti «обростати мохом» (Vanagas 1981: 289–290). З іншого боку, вони можуть бути пов’язані з литовським sémti (sémia) «брати, наливати рідину, зачерпувати сипкі речовини; заливати, затоплювати» за чергування голосних кореня < балт. *sem- «(за)черпувати» (Mažiulis 1997: 56–58). На можливість чергування голосних у корені вказують литовські samùs «такий, яким можна багато зачерпнути; яким зручно черпати», samáuti «зачерпувати; ловити рибу сачком», samúoti «зачерпувати», sámtis «черпак для рідкої страви; кількість, що в ньому вміщується; черпак для вичерпування води з човна; натягнута на обруч сітка для ловлі риби або раків убрід, підсака». Семантика (мотивація) насамперед могла б бути пов’язана із заливанням, затопленням, пор. sam- та назву озера Tvaniùs з ареалу південних аукштайтів Btr: tvìnti «підніматися, прибувати (про воду); текти, литися, розливатися, струменіти рясно й сильно; бути залитим, затопленим».

Straipsniai / Articles

151

LAIMUTIS BILKIS

(Vanagas 1981a: 72), пор. також Pyvesà річка Ps: pýti «булькати; трохи розливатися» (Vanagas 1981: 260). З іншого боку, можливі також мотиви зачерпування води, пор. гелонім Sėrn-prūdis с. Vv (Bilkis 2008: 138), агронім Sernyklà поле Mrk (VK).

Sãgavas оз. Srj. Припускають, що це пізніше асиміляційне утворення (дистактна асиміляція?) від *Zagavas, яке слід вважати ятвязьким утворенням від *Žagavas: žągti «забруднювати їжу, воду», лат. zagt «робити щось погано; красти». Водночас зазначають, що можливий також корінь sag-, пор. прусське особове ім’я Sage (Vanagas 1981: 286, 396). З іншого боку, гідронім, можливо, споріднений із литовськими sagà «кружечок, що просилюється в петлю (отвір) для застібання одягу; петля, вушко для прикріплення чогось», sãgas «петля, вушко для прикріплення чогось» < sègti «зачіпляти, прикріплювати (шпилькою, голкою тощо) або знімати щось прикріплене; з’єднувати, скріплювати одне з одним (ґудзиком, пряжкою тощо) або розстібати», прусське sagis < *sagas «пряжка» < «засіб застібання» < *(за)стібання’ < *«застібання» (Mažiulis 1997: 35–36). Мотивація гідроніма могла б бути пов’язана з конфігурацією об’єкта: озеро зі з’єднаною формою, тобто таке, що складається з двох частин, сполучених через звуження, або щось подібне.

Stìrta річка Kpč, Stìrtos оз. Lp. Найпереконливішим вважають походження від назви риби, згаданої К. Бугою, — stirta «маленька блискуча рибка, що любить плавати проти течії» (Vanagas 1981: 315). Однак ці гідроніми можуть бути пов’язані з литовським stìrti абстрактнішого значення «тверднути, ставати негнучким (зазвичай під час висихання); застигати, тверднути (зазвичай під час замерзання, охолодження)» < балт. *stur- / *stir- / *ster- «ставати твердим тощо» (Mažiulis 1997: 163–164). У такому разі семантика ґрунтувалася б на нерухомій, «застиглій» поверхні води; пор. семантичні відповідники з того самого ареалу південних аукштайтів Stángė, Stángis: stangùs «твердий, негнучкий, пружний» річки Mrk, Vrn (Vanagas, 1981: 313).

ВИСНОВКИ

Складний гідронім Bìldiškės ežeras, найімовірніше, є вторинним, утвореним від автентичної форми Bìldiškis, яка походить від литовського bildėti «видавати певний звук під час ударяння об тверді предмети; гриміти, гуркотіти».

Назву озера Drabužis, серед інших можливих пояснень її походження, можна пов’язати з литовськими drabùs «той, хто тремтить», drebėti «зазнавати частих струсів (від холоду, страху тощо), дрижати, тремтіти; трястися, вібрувати під дією зовнішніх сил».

Зв’язок назви річки Drančiùkas з германізмом drá nka «корм, помиї, брудна вода» сумнівний через невідповідність кореневих приголосних č: k, тому її переконливіше пов’язати з литовськими (запозиченими) drañčyti, drañčintis «буянити, шаленіти», drá nča «той, хто бешкетує».

Складний гідронім Draudėnių ežeras формально можна вивести з назви сусіднього села Draudėniai, однак, як свідчать дані живого мовлення, автентична

152

Acta Linguistica Lithuanica LXXI

Dėl kai kurių lietuvių vandenvardžių kilmės (II)

його форма — Draudėnis, що походить від лит. draušti (drauðė) «казати, щоб чогось не робили, не дозволяти, застерігати, захищати; не дозволяти користуватися (чимось), забороняти».

Гідронім Dvōliškis (Dvōliškis?), найімовірніше, автентичний і пов’язаний із лит. dvaliuóti «іти». Вважати, що він походить від *Dvolikis, яке походить від лит. dvōlikis «міра для відмірювання зерна», немає підстав ані через фонетичну невідповідність, ані з огляду на дані живої мови.

Назва річки Dzindzakė може бути автентичним складним гідронімом, перший компонент якого пов’язаний із лит. džin, džin «чин, дин (для передавання дзвону)», dzindzėti, džiñdzinti «дзвеніти, гудіти, дзеленчати», а другий компонент — із лит. džak «цак (повторюваним звуком передається стукіт копит під час бігу, їзди верхи); цак (для передавання різкого руху)», džakoti «швидко йти».

Гідронім Karčiámetis може походити не від усіченої форми *Karčėmā-vietis > *Karčiāmvietis (діал. *Karčiāmvetis) > Karčiámetis: karčėmà «корчма» і vietà («місце корчми»), а від лит. kártis «довге тонке дерево, прут, тріска», karčius «пень, кущ» і mėsti (mėta, mėtė) «кидати далеко, вгору, вниз; прибирати, викидати (непотрібне, непридатне); опускати, занурювати у воду (сітку, вудку, якір)».

Гідроніми Kemešà, Kẽmešė, Kemešys можна пов’язати з лит. kãmas «клубок, грудка, згорнута грудка; те, за що чіпляються», kém-sas «купина» і вивести з балт. *kem- «стискати(ся)».

Назва озера й річки Kūnà, можливо, споріднена з лит. kūnas «організм людини або тварини» і її можна вивести з балт. *kū- / *kēu- «покривати(ся), згинати(ся)».

Гідроніми Kurtinỹs, Kurtinėlis радше мають не «тваринне» походження, а належать до назв носіїв ознаки й пов’язані з лит. kuŕtinas «глухий», kurtinai «наглухо, цілком».

Гідронім Pagužė надійніше виводити не з іншого, гадано колишнього топоніма *Pagužė, а від особового імені Gùžas, Gužỹs.

Pãspitris, найімовірніше, є гідронімом не антропонімного, а апелятивного походження, пов’язаним із лит. paspitrióti «трохи недобачати», paspitrỹs «досить недобачливий, який погано бачить».

Гідроніми Samavà, Sãmė, Samãvas, Sãmis, можливо, пов’язані з лит. sémti (sémia) «брати, черпати рідину; брати сипке; заливати, затоплювати» < балт. *sem- «(за)черпувати».

Назва озера Sãgavas радше не є вторинною формою від *Zagavas, а споріднена з лит. sagà «кружечок, який просмикують у петлю (отвір), щоб застібнути одяг; петля, вушко для прикріплення чогось», sãgas «петля, вушко для прикріплення чогось» < sègti «чіпляти, прикріплювати (шпилькою, голкою тощо) або знімати те, що прикріплено; чіпляти, з’єднувати, зв’язувати одне з одним (ґудзиком, застібкою тощо) або розстібати», прус. sagis < *sagas «застібка» < «засіб для застібання» < *«(за)стібання» < *«стібання».

Гідроніми Stirta, Stìrtos можуть бути пов’язані з лит. stìrti «тверднути, ставати негнучким (зазвичай під час висихання); застигати, тверднути (зазвичай під час замерзання, охолодження)» < балт. *stur-/*stir-/*ster- «твердіти тощо»

Straipsniai / Articles

153

LAIMUTIS BILKIS

ДЖЕРЕЛА І ЛІТЕРАТУРА

Bilkis Laimutis 2006: Dėl kai kurių lietuvių vandenvardžių kilmės. – Baltų onomastikos tyrimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 47–62.

Bilkis Laimutis 2008: Lietuvių helonimų dar yba. Priesaginiai ir priesagėtieji helonimai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Bilkis Laimutis 2011: Dar kartą dėl kai kurių lietuvių vandenvardžių kilmės. – Baltų onomastikos tyrimai 2. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 9–25.

Blažienė Grasil da 2000: Die baltischen Ortsnamen im Samland. – Hydronymia Europaea. Sonderband 2. Stuttgart: Franz Steiner Verlag.

LIV – Лексикон індоєвропейських дієслів. За редакцією Helmut Rix та за участю багатьох інших уклав Martin Kümmel, Thomas Zehnder, Reiner Lipp, Brigitte Schirmer. Друге, розширене й удосконалене видання, укладене Martin Kümmel і Helmut Rix. Вісбаден: Dr. Ludwig Reichert Verlag, 2001.

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (t. I–XX, 1941–2002): elektroninis variantas. Redaktorių kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. redaktorė), Jonas Paulauskas, Rიტutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. Prieiga internete: www.lkz.lt

LPDB – База даних литовських прізвищ. Доступ в інтернеті: pavardes.lki.lt

LUEV – Словник назв річок і озер Литовської РСР. Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1963.

LVŽ I – Словник топонімів Литви 1. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2008.

Mažiulis Vytautas 1993: Prūsų kalbos etimologijos žodynas 2. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Mažiulis Vytautas 1997: Prūsų kalbos etimologijos žodynas 4. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Savukynas Bronys 1962: Ežerų vardai. – Lietuvių kalbotyros klausimai 5, 191–198.

Vanagas Aleksandras 1970: Lietuvos TSR hidronimų daryba. Vilnius: Mokslas.

Vanagas Aleksandras 1981: Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. Vilnius: Mokslas.

Vanagas Aleksandras 1981a: Lietuvių hidronimų semantika. – Lietuvių kalbotyros klausimai 21, 4–153.

Vitkauskas Vytautas 1984: Vanagas A. Lietuvių hidronimų etimologinis žodynas. – Vilnius: Mokslas, 1981. – 408 p. (Recenzija). – Baltistica 20(1), 82–88.

VK – Картотека топонімів, зібраних із живої мови (зберігається у відділі ономастики Інституту литовської мови).

Zinkevičius Zigmas 2008: Lietuvių asmenvardžiai. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

154

Acta Linguistica Lithuanica LXXI

Dėl kai kurių lietuvių vandenvardžių kilmės (II)

СКОРОЧЕННЯ

Aln – Аланта (Молетський р-н)

Ar – Аріогала (Расейнський р-н)

b. – болото

Btr – Бутримоніс (Алітуський р-н)

db. – балка

Dbg – Дубінгяй (Молетський р-н)

Dgč – Дегучяй (Зарасайський р-н)

Ds – Дусетос (Зарасайський р-н)

Dt – Дотнува (Кедайняйський р-н)

оз. – озеро

Gdl – Гуделяй (Маріямпольське самоврядування)

Gdž – Гуджюнай (Кедайняйський район)

Grz – Грузджяй (Шяуляйський район)

Imbr – Імбрадас (Зарасайський район)

JnšM – Йонішкіс (Молетський район)

Jrb – Юрбаркас

Jz – Єжнас (Пренайський район)

Klm – Кельме

kln. – гора

Klr – Клерішкес (Кайшядорський район)

Klt – Калтаненай (Швенчонський район)

крм. – кущі

Krš – Куршенай (Шяуляйський район)

Kš – Кайшядорис

Ktk – Култішкес (Утенський район)

Lbv – Любавас (Кальварійське самоврядування)

lk. – вільшаник (іменник)

Lkm – Лінкменис (Ігналінський район)

Lp – Лейпалінгіс (Друскінінкайське самоврядування)

Lzd – Лаздіяй

Mlt – Молетай

Mrk – Мяркіне (Варенський район)

Ob – Обеляй (Рокишкський район)

Onš – Унушкіс (Тракайський район)

Pbs – Пабайскас (Укмергський район)

Ps – Пасваліс

pv. – лука

R – Ріеше (Вільнюський район)

Rd – Радвілішкіс

RdN – Немунеліо Радвілішкіс (Біржайський район)

Rdnk – Руднінкай (Шальчинінкський район)

rst. – болото

Rud – Рудня (Варенський район)

Sdk – Судейкяй (Утенський район)

Sem – Семелішкес (Електренське самоврядування)

Skd – Скуодас

Skdv – Скаудвіле (Таурагський район)

Srj – Сейріяй (Лаздіяйський район)

Stk – Стаклішкес (Пренайський район)

Šd – Шедува (Радвілішкський район)

Šl – Шяуляй

Šll – Шилале

Štk – Шатейкяй (Плунгеський район)

Švnč – Швенчоніс

Švnčl – Швенчонеляй (Швенчонський район)

up. – річка

Ut – Утена

Vp – Вепрії (Укмергеський р-н)

Vrn – Варена

Vv – Вейверяй (Пренайський р-н)

Žgč – Жигайчяй (Таурагський р-н)

Žlv – Жалваряй (Молетський р-н)

Žm – Жеймяй (Йонавський р-н)

Straipsniai / Articles

155

LAIMUTIS BILKIS

Щодо походження деяких литовських гідронімів (II)

АНОТАЦІЯ

У статті запропоновано нові версії походження назв раніше проаналізованих озер і річок.

Складений гідронім Bildiškės ežeras, найімовірніше, є вторинним і походить від автентичної форми Bildiškis, яка первісно походить від литовського bildėti — «видавати певний звук, ударяючи тверді предмети; стукати, гриміти».

Назву озера Drabūžis, серед інших можливих пояснень, можна пов’язати з литовським drabūs, що означає «той, хто тремтить»; литовське drebėti означає «відчувати часті тремтливі рухи (від холоду, страху тощо), дрижати, тремтіти; коливатися під впливом зовнішніх сил».

Зв’язок назви річки Drančiūkas із германізмом dránka (що означає «бовтанка, помиї, нісенітниця») сумнівний через невідповідність кореневих голосних č: k; тому правдоподібніше пов’язати її з литовськими запозиченими словами drančyti, drančintis («розважатися, буяти»), а dránča означає «той, хто буяє».

Складений гідронім Draudėnių ežeras формально може походити від назви сусіднього села Draudėniai, однак, як свідчать дані живої мови, автентичною формою є Draudėnis, що походить від литовського слова drausti (draũdė), яке означає «казати не робити чогось, забороняти, застерігати, захищати; не дозволяти чимось користуватися, забороняти».

Назва річки Dvōliškis (Dvól iškis?), найімовірніше, є автентичною і пов’язана з литовським словом dualiúoti, що означає «йти». Немає підстав пов’язувати її з первісною формою *Dvolikis, яка походить від литовського dvõlikis і означає «знаряддя для вимірювання зерна», ані з погляду фонетичної невідповідності, ані з огляду на дані розмовної мови.

Назва річки Dzindzakė може бути автентичним складеним гідронімом, перший компонент якого можна пов’язати з литовськими dziñ, dźin («цин, дзін», що вживаються «для позначення дзвінкого звуку»); dziñdzėti, dźiñdzinti («дзвеніти, бряжчати, дзенькати»), тоді як другий компонент можна пов’язати з литовським dzāk («цак», що при повторенні позначає звук кінських копит під час їзди або бігу); cakt («позначає раптовий рух»), dzākoti («швидко йти»).

Назва річки Karčiàrnetis може походити не від скороченої форми *Karčernā-vietis > *Karčiārmvietis (діал. *Karčiārmvetis) > Karčiàrnetis: karčèrnā («заїзд») і vietà («місце заїзду»), а може походити від литовських слів kãrtis («довга тонка дерев’яна палиця»), karčius («пень, табурет») і слова mėsti (mėta, mėtė), що означає «кидати вгору або вниз; видаляти, позбуватися; закидати у воду сітку, вудку або якір».

Гідроніми Kemešà, Kėmešė, Kemešỹs можна пов’язати з литовським словом kãmas, що означає «клубок, жмут, грудка; щось підвішене», а kém-sas, що означає «горб», може походити від балтійського *kem-, що означає «стискати».

156

Acta Linguistica Lithuanica LXXI

Dėl kai kurių lietuvių vandenvardžių kilmės (II)

Назва озера й річки Kūnā, можливо, пов’язана з литовським словом kūnas, що означає «організм людини або тварини» і походить від балтійського *kū-/*kēu-, що означає «покривати, згинати».

Гідроніми Kurtinỹs, Kurtinėlis доцільніше віднести до назв, що позначають ознаки, і пов’язати з литовським словом kurtìnas, що означає «глухий», або kurtināi, що означає «цілковито сліпий, повністю».

Імовірніше, назва річки Pagũžė походить не від попереднього топоніма *Pagũžė, а від антропонімів Gùžas, Gužỹs.

Pāspitris, імовірно, не антропонім, а гідронім апелятивного походження, який можна пов’язати з литовським словом paspitrióti, що означає «мати проблеми із зором», або paspitrỹs, що означає «людина, яка має серйозні проблеми із зором».

Гідроніми Samaõ, Sãmė, Samãõsas, Sãmis можна пов’язати з литовським словом sémti (sémia), що означає «черпати, наливати рідини або сипкі речовини; затоплювати» < балтійське *sem- означає «затоплювати, занурювати».

Назва озера Sãgaõsas, імовірно, не є вторинним похідним від *Zagaõsas, а споріднена з литовським словом sagà, що означає «круглий предмет, який просовують у петлю й використовують, щоб скріпити шматок тканини; петля, вушко для прикріплення чогось», sãgas — «петля, вушко для прикріплення чогось» < sègti — «вішати, прикріплювати (шпилькою, голкою тощо; або знімати щось прикріплене; з’єднувати, скріплювати (ґудзиком, пряжкою тощо); або від’єднувати»; прусське sagis < *sagas — «пряжка» < «знаряддя для застібання» < *«дія застібання» < *«застібання».

Гідроніми Stirta, Stìrtos можна пов’язати з литовським словом stìrti, що означає «тверднути, ставати негнучким (під час висихання); змерзатися (під час охолодження або замерзання)» < балтійське *stur-/*stir-/*ster- — «тверднути тощо».

Подано 25 вересня 2014 р.

LAIMUTIS BILKIS

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

157