EVA SEITLOVÁ

Університет Масарика

Напрями наукових досліджень: загальне мовознавство.

TEREZA KABELÁČOVÁ

Університет Масарика

Напрями наукових досліджень:

порівняльне індоєвропейське мовознавство.

VÁCLAV BLAŽEK

Університет Масарика

Напрями наукових досліджень: індоєвропеїстика, зокрема слов’янські, балтійські, кельтські, анатолійські, тохарські, індоіранські мови; фіно-угорські мови; мови Африки й Азії; етимологія; генетична класифікація; математичні моделі історичної лінгвістики.

JINDŘICH ČELADÍN

Празький музей

Напрями наукових досліджень: історія Литви, історія плакатів чеських кінофільмів, художнє лиття з чавуну в Бланському краї.

БІБЛІОГРАФІЯ ЧЕСЬКОЇ БАЛТИСТИКИ

Засновником чеської балтистики вважають Франтішека Ладислава Челаковського, який доповнив свою репрезентативну збірку пісень різних слов’янських народів зразками литовської творчості (перше видання — 1827 р.). Для цього він вивчив литовську мову за граматикою Філіпа Ругія 1747 р. і переклав 72 тексти зі збірки, виданої Людвікасом Резою 1825 р. Ще одна дуже важлива праця Челаковського — його словник литовської мови, над яким він працював від початку третього десятиліття XIX ст. аж до самої смерті. Словникові статті доповнені граматичними й етимологічними примітками автора — так Челаковський хотів обґрунтувати свою ідею про доісторичне сусідство чехів і литовців. На жаль, він не встиг завершити цю свою

Apžvalgos / Surveys

305

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

працю, і словник залишився лише в рукописі¹. Павел Йозеф Шафарик також цікавився литовськими народними піснями та литовською мовою загалом (1835, 1838); це був різнобічний дослідник, який найбільше уславився своєю працею Slovanské starožitnosti. Литовську мову як одну з індоєвропейських досліджував Август Шлейхер — перший професор новоствореної кафедри порівняльного мовознавства індоєвропейських мов у Карловому університеті (від 1850 р.). Хоча Шлейхер мав німецьке походження, про литовську мову він писав також чеською (1853). Свою найважливішу граматику литовської мови, доповнену уривками текстів і глосами, він написав німецькою, але її видали в Празі (1856–1857). Ця граматика стала потужним поштовхом до ширшого зацікавлення литовською мовою та фольклором не лише в Чехії, а й у всій Європі. У 6-му десятилітті XIX ст. Мартін Гаттала пише про відмінювання литовських іменних частин мови, порівнюючи його з відмінюванням у слов’янських мовах (1857–58). Литовський фольклор досліджували Ян Гебауер (1865, 1882) і Леопольд Ґайтлер (1873), хоча Ґайтлера цікавив не так сам фольклор, як особливості литовської мови, її фонологія, морфологія та зв’язки зі слов’янськими мовами (1873–1885). У рік ранньої смерті Ґайтлера (1885) на науковій сцені з’явився різнобічний індоєвропеїст Йозеф Зубатий: як видно з поданого тут огляду, він був найпродуктивнішим чеським балтистом. Він написав 18 статей і 43 рецензії на балтистичні теми. У 1902 р. Франтішек Вимазал видає перший чеськомовний підручник литовської мови. У 1910–1914 рр. Франтішек Седлачек опублікував кілька важливих праць про акцентологію балтійських і слов’янських мов. Наприкінці Першої світової війни Вацлав Важний збагатив бібліотеку чеської балтистики своїми перекладами литовських народних пісень і казок (1917). Після утворення незалежної Чехословаччини та незалежних балтійських держав зацікавлення чеських дослідників балтійськими мовами слабшає, але не зникає цілковито. У 1928 р. Гануш Ентнер, один із найактивніших пропагандистів латвійсько-чеських зв’язків, видає чесько-латвійський словничок із граматикою. Ярослав Гаас повертається у своїх перекладах до литовських пісень (1937). Але ще в 3-му десятилітті XX ст. Вацлав Махек публікує свою першу наукову працю — статтю про паралелі між балтійськими та слов’янськими мовами. У його бібліографії, яка завершується лише 1980 р., тобто через 15 років після смерті Махека, знаходимо 12 статей і 4 рецензії на балтистичну тематику. Від появи Махека на науковій сцені можна говорити про виникнення другого центру балтистики в місті Брно. Наступником Махека в Брно став індоєвропеїст Адольф Ергарт. Він видав першу (!) чеськомовну граматику литовської мови (1956), а його підручник Baltské jazyky (1984) — це не лише чудовий вступ до студій із балтистики, а й ґрунтовна порівняльна граматика балтійських мов. Ергарт доклав чимало зусиль, щоб у Масариковому університеті не припинилося викладання литовської мови. Професор

¹ Lemeškin Ilja 2010: Františeko Ladislavo Čelakovskio lietuvių kalbos žodynas. – Leksikografija ir leksikologija. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 98–113.

306

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Бібліографія чеської балтистики

Ергарт інтенсивно працював у Масариковому університеті чотири десятиліття, а своїм наступником обрав празького структураліста Томаша Госковця (від 1996 р.). Балтійською етимологією займається також один з авторів цієї статті, який прийшов до Брно теж завдяки Ергарту. Балтистику в Брно представляє і Богуміл Викіпел, який проводить дослідження також у галузях славістики й типології. Наймолодше покоління брненських балтистів — це Їндржих Челадін, Марта Бетакова й Тереза Кабелачова. Вони вже брали участь у різних конференціях балтистів і опублікували свої перші статті. Серед празьких мовознавців балтистикою найбільше цікавився Павел Трост, який від 1958 р. опублікував 15 статей на балтистичні теми. Ті чи інші балтистичні аспекти у своїх працях порушували славісти Вацлав Полак, Карел Яначек, Їржі Марван, Любош Ржегачек, Ольга Паролкова, Ян Петр, Карел Горалек та Ігор Немец. На особливу увагу заслуговує Радегаст Паролек, який систематично займається передаванням литовських і латвійських текстів чеським читачам.

Мета поданого бібліографічного огляду — зібрати праці чеських авторів і праці, видані в Чехії, у яких досліджуються балтійські мови, мовознавство та фольклор. До нього включено також славістичні та індоєвропеїстичні дослідження, у яких докладніше розглядається матеріал балтійських мов. У списку можна знайти праці, які друкуються саме тепер, або ті, усіх бібліографічних даних яких нам, на жаль, не вдалося знайти, проте їх усе ж потрібно тут згадати. Серед іншого, включено також бакалаврські й магістерські дипломні роботи, що становлять значну частину наукової продукції з балтистики.

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД

Adamová Jevgenija (1985–)

Головні мотиви в литовській літературі дев’яностих років XX століття. Аналіз і порівняння двох поглядів [«Головні мотиви в литовській літературі дев’яностих років XX століття. Аналіз і порівняння двох поглядів...]. Praha, 2013. Bc. Th.

Адлер Гануш (–)

Systém lotyšského slovesa [„System of Latvian verb“]. Praha, 1998. Bc. Th.

Басанович Йонас (1851–1927)

Žr. Srba Adalbertas 1925.

Apžvalgos / Surveys

307

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Бетакова Марта Єва (1982–)

Монографії

Lietuvská participia a jejich překlad do češtiny v románu Kazysa Boruty Baltaragisův mlýn [„Lithuanian Participles and their Translation into Czech in Kazys Boruta’s Novel Bal-taragis’s Mill“]. Brno, 2006. Bc. Th.

Encyklopedie baltské mytologie. [„Encyclopedia of Baltic Mythology“]. Praha, 2012.

Статті

Žr. Blažek Václav 2004.

Mans ceļš pie latviešu valodas. – Laiks 39. Rīga, 2012.

Блажек Вацлав (1959–)

Монографії

Žr. Bětáková Marta Eva 2012.

Статті

Назви птахів давньопрусською мовою. – Colloquium Pruthenicum secundum, за ред. Wojciecha Smo-czyńskiego. Kraków–Warszawa, 1999, 7–23.

Балтійське та слов’янське «лисиця». – Linguistica Baltica 7, 1998–1999, 25–31.

Балтійське *[]ākija-m. / *[] ākijā f. «ведмідь». – Linguistica Baltica 8, 2000, 49–56.

Давньопрусська термінологія назв дерев. – Linguistica Baltica 9, 2001, 7–39.

Балтійський ключ до етимології германського *aikô «дуб». – Baltistica 37(1), 2002[03], 23–24.

Балтійський горизонт у гідронімії Східної Богемії? – Vakarų baltų kalbos ir kultūros re-liktai 4. Klaipėda 14, 2003, 14–20.

Слов’янське *ezero проти *ozero. – Studia etymologica Brunensia 2: Sborník příspěvků z konference „Etymologické symposion“ (Brno, IX, 2002), за ред. I. Janyškové, H. Karlíkové. Praha 2003, 243–257.

Балто-слов’янське «вечір». – Linguistica Baltica 10, 2002[03], 21–28.

(& J. Čeladín & M. Bětáková) Назви риб давньопрусською мовою. – Baltistica 39(1), 2004, 107–125.

Балтійський горизонт у гідронімії Східної Богемії? [«Baltic horizon in Eastern Bohemian hydronymy?»]. – Spisovnost a nespisovnost – zdroje, proměny a perspektivy. Sborník prací

308

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Бібліографія чеської балтистики

Педагогічного факультету Університету Масарика в Брно, C 177, мовно-літературна серія, № 35, 2005, за редакцією E. Minářová, K. Ondrášková, 291–304.

Балто-фінські міфологічні імена балтійського походження. – Baltistica 39(2), 2004[05], 189–194.

(& J. Čeladín) Бібліографія чеської балтистики. – Збірник праць філософського факультету Брненського університету A 53, 2005, 207–217.

Балтійські горизонти у східночеській гідронімії? – Балто-слов’янські дослідження 17, 2006, 76–92 [російська версія № 130, 149].

Від Августа Шляйхера до Сергія Старостіна. Про розвиток моделей індоєвропейських мов у вигляді деревоподібних діаграм. – Journal of Indo-European Studies 35, 2007, 82–109.

(& P. Novotná) Глоттохронологія та її застосування до балто-слов’янських мов (I). – Baltistica 42(2), 2007[2008], 185–210.

(& P. Novotná) Глоттохронологія та її застосування до балто-слов’янських мов (II). – Baltistica 42(3), 2007[2008], 323–346.

(& P. Novotná) Застосування глоттохронології для класифікації балто-слов’янських мов [«Застосування глоттохронології для класифікації балто-слов’янських мов»]. – Slavia 77 (= Чеське слов’янознавство. Матеріали XIV Міжнародного з’їзду славістів, Охрид, 10–16.09.2008), 2008, 125–152.

Усі індоєвропейські «ковалі». – Балто-слов’янські дослідження 18, 2009, 369–447.

Балто-слов’янський «коваль». – Baltistica, 44(1), 2009, 25–31.

Індоєвропейська іменникова відміна [«Індоєвропейська відміна іменників»]. – Linguistica Brunensia 58, 2010(1–2), 51–91.

Балто-слов’янське *wepriyo- «кабан». – Baltistica 55(1), 2010, 29–38.

Литовське žõdys «слово». – Baltistica 45(2), 2010, 306.

Індоєвропейське *suHnu- «син». – Індогерманістика й лінгвістика в діалозі. Матеріали XI–II фахової конференції Індогерманського товариства, що відбулася 21–27 вересня 2008 року в Зальцбурзі, за редакцією T. Krisch, T. Lindner. Вісбаден, 2011, 79–89.

(& L. Hofírková) Балтійські запозичення в саамській мові [«Балтійські запозичення в саамській мові»]. – Linguistica Brunensia 59, 2011, 261–271.

Перкунас versus Перунь. – Балти і слов’яни: перетини духовних культур / The Balts and the Slavs: Intersections of Spiritual Cultures (Міжнародна конференція, присвячена пам’яті академіка Володимира Топорова; Вільнюс, вересень 2011). Вільнюс, 55–58.

Apžvalgos / Surveys

309

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Про акцентуацію балтійського дієслова. – From Present to Past and Back. Papers on Baltic and Slavic Accentology, за ред. R. Sukač. Frankfurt am Main–Berlin–Bern–Bruxelles–New York–Oxford–Wien 2011 (Potsdam Linguistic Investigations), 13–16.

Балтійський ключ до етимології слов’янського *potokъ «струмок, потік, ручай». – Дослідження балтійської ономастики 2, упоряд. Grasilda Blažienė, Alma Ragauskaitė. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2011, 26–30.

(& L. Hofírková) Балтійські запозичення в саамській мові. – Acta Linguistica Lithuanica 64–65, 2011[2012], 51–64.

Латвійський Ūsiņš «бог бджіл і покровитель коней». – Baltistica, 47(1), 2012, 53–60.

Про специфічні зоологічні ізоглоси між кельтською та (балтослов’янською) мовами. – Transforming Traditions: Studies in Archaeology, Comparative Linguistics and Narrative. Studia Celto-Slavica 6, за ред. M. Fomin, V. Blažek, P. Stalmaszczyk. Łódź, 2012, 17–29.

Балтослов’янський ключ до етимології тохарського B twār. – Baltistica 48(1), 2013, 69–73.

Перкунас проти Перуна. – Балти і слов’яни: перетини духовних культур /Балти и славяне: пересечения духовных культур, упоряд. T. Civjan, M. Zavalova, A. Judžentis. Вільнюс, 2014, 101–114.

(& Marta Eva Bět’áková) Прусський *Grubrius «бог весни та рослинності» в перспективі італійського пантеону. – Baltistica 49(2), 2014 [2015], 345–356.

Рецензії

Богуміл Викіпєл: Studie k šlechtickým titulům v germánských, slovanských a baltských jazycích [„A study on the aristocratic titles in the Germanic, Slavic and Baltic languages“]. (Brno: Masarykova univerzita 2004). – Baltistica 46(3), 2006[07], 511–518

Дангуоле Мікулєнене – Анна Стафецка, ред.: Baltu valodu atlants – Leksika 1: Flora / Baltų kalbų atlasas – Leksika 1: Flora /Atlas of the Baltic Languages – Lexis 1: Flora. – Linguistica Brunensia 63(2), 2015, 169–183.

Butzke Petra (1985–)

Символіка вужів у литовському фольклорі. Символіка вужів у литовській народній творчості. Прага 2009. Магістерська робота.

310

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Císařová Svatava (–)

Konceptuální román Albertse Balse [„A Conceptual Novel by Alberts Bels“]. Praha 2013. Ma. Th.

Čeladín Jindřich (1978–)

Žr. Blažek Václav 2004, 2005.

Čelakovský František Ladislav (1799–1852)

Переклади

Литовські народні пісні, перекладені з оригінальної мови за збірником доктора Л. Рези [„Литовські народні пісні, перекладені з оригінальної мови за збірником Л. Рези“]. Прага, 1827.

Červenková Věra (1974–)

Мотиви природи в литовських народних піснях [„Мотиви природи в литовських народних піснях“]. Прага, 2000. Магістерська робота.

Česnohlídková Svatava (–)

Поетика драматичної творчості Мари Заліте [„Поетика драматичної творчості Мари Заліте“]. Прага, 2012. Магістерська робота.

Dřízalová Alena (1979–)

Модальність у литовській мові порівняно з чеською [„Модальність у литовській мові порівняно з чеською“]. Прага, 2011. Магістерська робота.

Dufková Dagmar (1989–)

Slovesné předpony v litevštině [„Verbal prefixes in Lithuanian language“]. Brno 2012. Bc. Th.

Дієслівні префікси та дієслівний вид у литовській мові [«Verbal prefixes and verbal aspect in Lithuanian»]. Брно, 2015. Магістерська робота.

Apžvalgos / Surveys

311

EVA SEITLOVÁ, TEREZA KABELÁČOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK, JINDŘICH ČELADÍN

Durmanová Lucie

Див. Jenčovská Lucie

Entner Hanuš (1902–?)

Монографії

Slovníček česko-lotyšský. Se stručným úvodem mluvnickým [«Czech-Latvian Vocabulary. With a brief grammatical introduction»]. Прага, 1928.

Erhart Adolf (1926–2003)

Монографії

Литовська мова [«литовська мова»]. Прага, 1956; рецензія Vey, Bulletin de la Société Linguistique de Paris 53, 1957–1958/2, 190.

Балтійські мови [«балтійські мови»]. Прага, 1984; рецензія Jan Petr, Slovo a slovesnost 47, 1986, 71–72.

Статті

Балто-слов’янська назва «півночі». – Sborník prací Filosofické fakulty brněnské university A 5, 1957, 5–7.

До проблеми балто-слов’янської мовної єдності. – Sborník prací Filosofické fakulty brněnské university A, 1958, 123–130.

Походження дієслівної системи в балтійських і слов’янських мовах [«Походження дієслівної системи балтійських і слов’янських мов»]. – Jazykovědné aktuality 12, 1975, 25.

Дієслівна система в індоєвропейській і балтійській мовах. – Baltistica 11, 1975, 21–30.

До питання про балтійське дієвідмінювання. – Indogermanische Forschungen 89, 1984, 215–250.

Нерозрізнення числа в 3-й особі балтійського дієслова та його індоєвропейські основи. – Baltistica 23, 1987, 126–130.

Від прабалтійської до праслов’янської дієслівної системи. – Sborník prací Filosofické fakulty brněnské university A36, 1988, 39–49.

Дієслово в прабалтійській (передслов’янській) і праслов’янській мовах [«Дієслово в прабалтійській (передслов’янській) і праслов’янській мовах»]. – Jazykovědné aktuality 25, 1988, 44.

Архаїчне чи консервативне? Анатолійська та балтійська мови. – Linguistica Baltica 4, 1995, 1–12.

312

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Рецензії

Литовські словники [„Lithuanian dictionaries“]. – Sborník prací Filosofické fakulty brněnské university A4, 1956, 142–143.

А. Сен: Handbuch der litauischen Sprache II: Lesebuch und Glossar (Heidelberg: Winter 1957). – Sborník prací Filosofické fakulty brněnské university 7(A6), 151–152.

Литовська мовознавча періодика [„Lithuanian linguistic periodics“]. – Sborník prací Filosofické fakulty brněnské university A9, 1961, 209–210.

Збірник на пошану Ендзелінса [„Memorial Volume of Endzelin“]. – Sborník prací Filosofické fakulty brněnské university A10, 1962, 221.

Литуаніка. – Listy filologické 89, 1966, 328–332.

Нове видання давньопрусських текстів [„New edition of the Old Prussian texts“]. – Sborník prací Filosofické fakulty brněnské university A16, 1968, 152–153.

Досягнення балтистики [„Progress in Baltic studies“]. – Sborník prací Filosofické fakulty brněnské university A17, 1969, 197–199.

Переклади

Litevské povídky [„Lithuanian tales“], ed. by P. Trost. Praha: Svět sovětů, 1956.

Фантова Мартіна (1981–)

Svět bez hranic v díle S. T. Kondrotase [„The world without borders in S. T. Kondrotas work“]. Praha, 2009. Ma. Th.

Фойтікова Ольга (1987–)

Litevská gramatika Daniela Kleina a její souvislost a srovnání s českou gramatikou Vavřince Benedikta z Nudožer [„The Daniel Klein’s Lithuanian Grammar and its Relation to and Comparison with the Czech Grammar by Vavřinec Benedikt from Nudožery“]. Praha, 2012. Ma. Th.

Статті

Lauryno Benedikto Nudožeriškio Grammaticae Bohemicae [...] libri duo (1603) ir Danieliaus Kleino Grammatica Litvanica (1653) prakalbos. – Danielius Kleinas ir jo epocha, Bibliotheca archivi lithuanici 9, sud. A. Judžentis. Vilnius, 2010.

Apžvalgos / Surveys

313

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Гебауер Ян (1838–1907)

Статті

Приклади литовських народних пісень [з вибірки Шлейхера] [„Examples of the Lithuanian folk-songs (from the choice of Schleicher)“]. – Literární listy 1865, 15. IV., № 2, 39–43; 22. IV., № 3, 66–67; 29. IV., № 4, 84–87.

Статті в енциклопедіях

[статті]. – Riegrův slovník naučný 4, Прага 1865, 1341–1343, 1337–1339, 1404–07, Riegrův slovník naučný 6, Прага, 1867, 1053–54.

Гайтлер Леопольд (1847–1885)

Монографії

Староболгарська фонологія з постійним урахуванням литовської мови [«Фонологія староболгарської мови з огляду на литовську»]. Прага, 1873. Див. Jan Gebauer: Věstník kritický a bibliografický 5, 1873, 7.

Литовські студії: добірка найдавніших пам’яток, діалектні приклади, лексичні та мовознавчі матеріали. Прага 1875.

Статті

Překlady litevských písní [„Translations of the Lithuanian songs“]. – Lumír 1873, 506.

Про литовські діалекти [«Про литовські діалекти»]. – Zprávy o zasedání Královské české společnosti nauk (1873). Прага, 1874, 291–297.

Литва і литовці [«Литва і литовці»]. – Osvěta 4, 1874, 477–489, 568–581.

Литовський постиль Бреткуна [«Литовський постиль Бреткуна»]. – Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti, Razred za društvene znanosti 40.

Про палатальні гутуральні перед зубними в литовській і слов’янських мовах. – Rad Jugoslavenske akademije znanosti i umjetnosti, Razred za društvene znanosti 44.

Beiträge zur litauischen Dialektologie. Wien, 1885.

Глозарова Маркета (–)

Каукове та споріднені істоти в литовській міфології [„The Kauks and Other Related Gods in the Lithuanian Mythology“]. Брно 2008. Бакалаврська робота.

314

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Гаас Ярослав (1860–1939)

Статті

Литовські народні пісні, 1 [„Lithuanian folk-songs“]. Прага: Чеська академія наук і мистецтв, 1937.

Гаттала Мартін (1821–1903)

Статті

Про аблатив у слов'янській і литовській мовах [„On the ablative in Slavic and Lithuanian“]. – Časopis Musea Království českého 31, 1857, 227–250; 32, 1858, 347–357, 519–533.

Гаузер Якуб (1983–)

Povídková tvorba Juozase Aputise [„Short stories by Juozas Aputis“]. Praha, 2008. Baigiamasis darbas.

Статті

Шоа і теорія подвійного геноциду [«Шоа і теорія подвійного геноциду»]. – Na Východ 4/2010. Прага, 2010, 9–10.

Гоффманнова Ленка (–)

Поема Донелайтіса «Metai» та її чеський переклад: питання адекватності перекладу [«Поема Донелайтіса Metai та її чеський переклад: питання адекватності перекладу»]. Брно, 2011. Бакалаврська дипломна робота.

Семантична категорія «vargas» у поемі «Metai» Крістійонаса Донелайтіса [«Семантична категорія „vargas“ у поемі „Metai“ („Пори року“) Крістійонаса Донелайтіса»]. Брно, 2014. Магістерська дипломна робота.

Горалек Карел (1908–1992)

Статті

До литовсько-слов’янських взаємин у народній словесності [«До литовсько-слов’янських взаємин у фольклорі»]. – Прага–Вільнюс. Збірник праць до 400-річчя заснування Вільнюського університету, за ред. Я. Петра, Л. Ржегачека. Прага, 1981, 87–117.

Apžvalgos / Surveys

315

EVA SEITLOVÁ, TEREZA KABELÁČOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK, JINDŘICH ČELADÍN

Госковец Томаш (1960–)

Exempla Litvanica sententiarum significationis describendae quaestiones aliquot explicantia.

Praha, 1994. PhD. Th.

Статті

Литва як приклад центральноєвропейської долі [«Литва як приклад центральноєвропейської долі»]. – Střední Evropa 10, 1994, 81–90.

Час як дієслівна категорія та реконструкція індоєвропейської мови. – Time in Languages. Прага, 1995, 88–96.

Просторові відношення та відмінювання індоєвропейських мов. – Language and Location in Space and Time, Lincom Studies in Theoretical Linguistics, vol. 07, за ред. P. Zima, V. Tax. München–Newcastle, 1998, 62–84.

Пруси – прусська мова – Пруссія. Переміщення назви, зникнення мови, зникнення людей і землі [«Пруси – прусська мова – Пруссія. Переміщення назви, зникнення мови, втрата людей і землі»]. – Komunita a komunikace, за ред. P. Zoma. Прага, 1999, 103–130.

Роздуми (не лише) про литовський умовний спосіб [«Роздуми (не лише) про литовський кондиціонал»]. – GRAMMATICVS. Studia linguistica A. Erharto quinque et septuagendario oblata, за ред. O. Šefčík, B. Vykypěl. Брно, 2001, 64–90.

Про парадигматизацію індоєвропейського дієслова (перша частина). – Travaux du Cercle linguistique de Prague, нова серія, т. 3, 1999, 165–191.

«Дружня приписка» Іммануїла Канта до литовського словника [«Дружня примітка Іммануїла Канта до литовського словника»]. – Filosofický časopis 50(1), 2002, 125–146.

Фонологічний інвентар та його морфологічна класифікація. Загальні методологічні міркування на конкретному матеріалі литовської мови [«Фонологічний інвентар та його морфологічна класифікація. Загальні методологічні міркування на конкретному матеріалі литовської мови»]. – Slavia 71, 2002, 267–300.

Про парадигматизацію індоєвропейського дієслова (друга частина). – Travaux du Cercle linguistique de Prague, нова серія, т. 4, 2002, 143–181.

Морфосинтаксис ввічливості. Функціонально-структурний підхід [«Морфосинтаксис ввічливості. Функціонально-структурний підхід»]. – Teorie a empirie. Bichla pro Krčmovó, за ред. T. Hoskovec, O. Šefčík, R. Sova. Брно, 2006, 271–280.

Наукова революція починається... коли старе твердження подають для нового дослідження. – Kultūros barai. Вільнюс, 2007, 12, 71–74.

316

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Бібліографія чеської балтистики

Вступне слово / Вступне слово. – Балтійські мови в зміні методів, за ред. V. Šeferis. Brno 2008, 5–8.

Формальна морфологія литовської мови у функціональному описі мови [„Формальна морфологія литовської мови в межах функціонального опису мови“]. – Балтійські мови в зміні методів, за ред. V. Šeferis. Brno, 2008, 155–171.

Цілісна філологія як програма (на прикладі балтистики) [„Підхід цілісної філології (на прикладі балтійських студій)“]. – Часопис сучасної філології, 92/2010, 1–2, Praha, 2010, 10–17.

Oldřich Hujer (1880–1942) a mapování československé baltistiky. Příspěvek k dějinám filologie [„Oldřich Hujer (1880–1942) and a survey of Czechoslovak Baltic studies. A Contribution to the history of philology“]. – Slavia, roč. 81, č. 1, 43–69, Praha, 2012.

Chlupáčová Edita (–)

Латвія між Німеччиною та Росією в романі М. Заріньша «Календар капельмейстера Коциньша» [„Латвія між Німеччиною та Росією в романі Н. Заріньша «Календар капельмейстера Коциньша»“]. Praha, 2012. Бакалаврська робота.

Chlupíková Katarína (1989–)

Прямий додаток у литовській мові порівняно зі словацькою [„Прямий додаток у литовській мові в порівнянні зі словацькою“]. Brno, 2011. Бакалаврська робота.

Актуальне членування речення в литовській мові [„Функціональна перспектива речення в литовській мові“]. Brno, 2013. Магістерська робота.

Janáček Karel (1906–1996)

Přízvukování u Donalitia [„Accentuation in the work of Donalitius“]. Brno 2009. PhD. Th.

Статті

Примітка щодо етимологічного методу [на балто-слов’янському матеріалі] [“Примітка щодо етимологічного методу [на балто-слов’янському матеріалі]“]. – Slavia 22, 1953, 322.

Нові етимології [численні балто-слов’янські паралелі] [„Нові етимології [численні балто-слов’янські паралелі“]. – Slavia 24, 1955, 1–3.

Apžvalgos / Surveys

317

EVA SEITLOVÁ, TEREZA KABELÁČOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK, JINDŘICH ČELADÍN

Janáčková Zina (–)

Románová tvorba Albertse Belse [„Novelistic works of Alberts Bels“]. Praha, 1990. Ma. Th.

Jedličková Jana (1991–)

Литовська фантастична література. Характеристика сучасної литовської фантастичної сцени за збірниками «Geriausia Lietuvos fantastika» [«Сучасна литовська наукова фантастика»]. Брно, 2013. Бакалаврська робота.

Jenčovská Lucie (1984–)

Уживання неособових форм дієслів «бути», «казати» в сучасних текстах. Їхні відповідники в чеській і латиській мовах. Прага, 2009. Магістерська робота.

Статті

Литовські переклади Войтєха Гаї [„Vojtěch Gaja’s Lithuanian translations“]. – Plav. Měsíčník pro světovou literaturu 9, Прага, 2008, 49.

Kabeláčová Tereza (1984–)

Deminutiva v litevštině [„Diminutives in the Lithuanian Language“]. Brno, 2011. Ma. Th.

Статті

Litevská deminutiva [„Lithuanian Diminutives“]. – Linguistica Brunensia, Brno, 2012, roč. 60, 1–2, 183–187.

Латиські субстантивні демінутиви (морфологія суфіксів) [„Latvian substantival diminutives [morphology of suffixes]“]. – Linguistica Brunensia, Брно, 2013, т. 61, 1–2, 75–79.

Kapušová Nina (1992–)

Порівняння валентності певної групи дієслів у словацькій і литовській мовах [„Valency of Lithuanian and Slovak verbs: a contrastive description“]. Брно, 2015. Бакалаврська робота.

318

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Karm azínová Jana (1984–)

Baltistika v Československu v letech 1948–1989. Otázka baltoslovanské jednoty [„The Baltic Studies in Czechoslovakia in 1948–1989. The Question of a Baltoslavic Unity“]. Brno, 2009. Bc. Th.

Slovesné kmenotvorné sufixy [„Verb derivational suffixes“]. Brno, 2012. Ma. Th.

Kavalová Radka (–)

Литовський складений прикметник і його функція в тексті [„Lithuanian composite adjective and its function in a text“]. Брно, 2014. Бакалаврська робота.

Kociánová Věra

Див. Červenková Věra

Kočnarová Markéta (–)

Депортація до Сибіру в латиській мемуарній літературі [„Deportation to Siberia in Latvian Memoirs Literature“]. Прага, 2012. Бакалаврська робота.

Kollerová Kateřina

Див. Výtišková Kateřina

Korbélyiová Lucie (–)

Модернізація класичної латиської прози у творчості Eriksa Adamsonsa [«Modernisation of Latvian classical prose in work of Eriks Adamsons»]. Прага, 2009. Магістерська робота.

Koudelka Jakub (–)

Československá baltistika XX. století. Pavel Trost (1907–1987) [„Czechoslovakian Baltic Studies of the XX. century. Pavel Trost (1907–1987)“]. Brno, 2009. Bc. Th.

Apžvalgos / Surveys

319

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Křivánková Eva (1984–)

Словотвірна модифікація міри та інтенсивності прикметників [«Modification of Measure and Intensity in Adjectives by Using Tools of Word Formation»]. Брно, 2009. Магістерська робота.

Kuchtová Vladislava (–)

Вибрані цвинтарі в Прибалтиці (докторська письмова праця з філософії) [«Selected cemeteries in the Baltic region»]. Прага, 2010. Докторська дисертація.

Lemeškin Ilja (1975–)

Монографії

(& J. Zabarskaitė) Литуаністична спадщина Августа Шлейхера / Das lituanistische Erbe August Schleichers. Bd. 1. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2008.

Сказання про Совія та хронограф 1262 року. За Архівним, Варшавським, Вільнюським і І. Й. Забеліна списками. Вільнюс, 2009.

Статті

Мотив самогубства через повішення в повісті М. Лєскова «Зачарований мандрівник» і в оповіді зі збірки В. Креве «Айтварас у легендах дзуків». – Tautosakos darbai 19, 2000, 196–204.

Лексико-лексикографічні відповідники vežlivyj-neveža у балто-слов’янському словнику. До питання про давні лексичні запозичення (славізми) в балтійських мовах. – Beiträge der Europäischen Slavistischen Linguistik (POLYSLAV). 5-те вид., 2002, 94–103.

Литовська та латиська мови допоможуть нам краще пізнати власну мову [„Lithuanian and Latvian language help us to know better our own language“]. – Informační materiál pro uchazeče o studium. Školní rok 2003/2004. ÚSVS FF UK, 2002, 4–7.

Забуті куршські могильники [„Forgotten Curonian cemeteries“]. – Na východ, № 4, 2003, 4–6.

Балтійська «Басня» у складі Хронографа 1261 р. Фольклорний наратив про Совія. – Tautosakos darbai 30, 2005, 140–165.

Іоанн Малала та фольклорне сказання про Совія у складі Хронографа 1262 р.: перекладна візантійська хроніка й давня литовська література. – Senoji Lietuvos literatūra. Raštijos ir literatūros santykis: LDK patirtis 21, 2006, 221–265.

Ще раз про етимологію імені Совій. – Acta Baltico–Slavica 30, 2006, 21–32.

320

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Бібліографія чеської балтистики

Просторова редакція «Хроніки Іоанна Малали» за рукописом І. Є. Забєліна № 436. – «Rýžoviště zlata a doly drahokamů…» Sborník pro Václavu Hůňáčka. 2006, 513–542.

Проф. Марван і литуаністика. Повернення чеської балтистики [«Prof. Marvan and lithuanistics. The return of Czech Baltic studies»]. – Europeica-Slavica-Baltica: Jiřímu Marvanovi k 70. narozeninám. Прага, 2007, 75–79.

Йозеф Зубатий — фольклорист. – Tautosakos darbai 35, 2008, 143–162.

Їржі Поливка і литуаністика, або як леви Йонаса Басанавічюса опинилися в Празі. До 150-річчя від дня народження. – Tautosakos darbai 35, 2008, 318–328.

Професори Празького університету проти заборони литовського друку. – Archivum Lithuanicum 10, 2008, 165–194.

Проблематичність етимологізації імені Совій. – Kalbos istorijos ir dialektologijos problemos 2, 2008, 357–365.

Замість передмови (I). У Lituanistinis Augusto Schleicherio palikimas 1, 2008, 9–12. (Замість передмови. – Литуаністична спадщина Августа Шляйхера. Т. 1. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2008, 13–17).

Август Шляйхер і Прага. – Lituanistinis Augusto Schleicherio palikimas 1, 2008, 63–102. (Август Шляйхер і Прага. – Литуаністична спадщина Августа Шляйхера. Т. 1. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2008, 103–149).

Литовський словник Франтішека Ладислава Челаковського. – Leksikografija ir leksikologija. 2010, 98–113.

Хроніка Йоанна Малали. Хронограф 1262 року. – Senosios Lietuvos literatūra. 1253–1795, 2011, 31–38.

Празький рукописний німецько-литовський словник, приписуваний Фрідріху Вільгельму Гааку, – Mažoji Lietuva: paribio kultūros tyrimai. 2012, 31–58.

Прус із Базельської глоси та празькі балти. – Baltistica 48(1), 2013, 103–117.

Чотиривірш / двовірш Бателька — приклад прохання про подарунок. – Acta Linguistica Lithuanica 69, 2013, 11–29.

До питання про авторство празького рукописного німецько-литовського словника. – Acta Linguistica Lithuanica 69, 2013, 269–279.

Petrus Wickerau проти Petrus Turnau. До питання про авторство критського сліду. – Baltistica 49(1), 2014, 139–161.

Щодо інтерпретації третього рядка Критського сліду. – Baltistica, 49(2), 2014, 357–364.

Apžvalgos / Surveys

321

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Рукописний німецько-литовський словник, який приписують Фрідріху Вільгельму Гааку, у Чехії. – Acta Linguistica Lithuanica 71, 2014, 316–339.

Балтійський і арабський характер сказання про Совія. Походження міфоніма, – Tautosakos darbai 49, 2015, 35–48.

Dvum smertjam ne byvat’, a odnoj ne minovat’: сказання про Совія та його паралелі у східнослов’янському фольклорі. – Lituanistika 61, № 4(102), 2015, 274–294.

Lompejová Petra (1986–)

Překlady litevské literatury do češtiny po roce 1945 [„Translations of Lithuanian literature into Czech after 1945“]. Brno, 2010. Bc. Th.

Machek Václav (1894–1965)

Монографії

Recherches dans le domaine du lexique Balto–Slave. Brno, 1934.

Статті

Слов. *dъlžb, ст.-прус. dulsis [«Слов. *dъlžb, давньопрус. dulsis»]. – Філологічні листи 51, 1924, 132–135.

Матеріали до балто-слов’янського словника. – Zeitschrift für slavische Philologie 18, 1942, 21–29.

Слов. ot-, балт. at-. – Zeitschrift für Slawistik 1, 1956, 3–10.

Слов’янська кліть та її назва. – Voprosy jazykoznanija 1957/1, 96–106.

До словникового складу литовської мови. – Zeitschrift für slavische Philologie 28, 1960, 159–164.

До словникового складу литовської мови, частина 2. – Zeitschrift für slavische Philologie 29, 1961, 345–356.

Дискусійний виступ до доповіді П. Троста: «До питання балто-слов’янських мовних взаємин» [«Виступ у дискусії до доповіді П. Троста: До питання про балто-слов’янські мовні зв’язки»]. – IV Meždunarodnyj sjezd slavistov. Materialy diskussii 2. Москва, 1962, 438–439.

До пояснення так званої палаталізації Бодуена в слов’янській і балтійській мовах. – Мовознавчі збірники на пошану Еміля Петровича, видані його іноземними друзями з нагоди його шістдесятиріччя. Бухарест, 1962, 327–335.

322

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

П’ять литовських етимологій. – Voprosy teorii i istorii jazyka. Sbornik v čest’ professora B. A. Larina, за редакцією С. Ю. Маслова. Ленінград, 1963, 203–211.

Литовське pa- et pô. – Kalbotyra 14, 1966, 93–99.

До словникового складу литовської мови, частина 3. – Zeitschrift für slavische Philologie 33, 1967, 168–174.

Сл. gospodъ, лат. hospes та лит. viešpats. – Annales Instituti philologiae Slavicae universitatis Debreceniensis, Slavica 8, 1968, 155–158.

Слов’янські та балтійські відповідники латинських інтенсивних дієслів на -tare і -sāre. – Zeitschrift für Slawistik 25, 1980, 53–61.

Рецензії

Балтійські землі I. – Listy filologické 70, 1946, 141–143.

А. Сенн: Литовська діалектологія. Литовські прізвища. – Listy filologické 71, 1947, 155–157.

Куронське питання (про книжку Кіпарського Die Kurenfrage) [«Куронське питання (про книжку Кіпарського Die Kurenfrage»]. – Listy filologické 74, 1950, 60–62.

Е. Френкель: Литовський етимологічний словник. – Slavia 26, 1957, 439–442.

Редакційна примітка до статті Адольфа Ергарта Le nom balto-slave de „Nord“ [«Редакційна примітка до статті Адольфа Ергарта Le nom balto-slave de „Nord“»]. – Sborník prací filosofické fakulty brněnské university, A5, 1957, 7.

G. Jacobsson: L’histoire d’un groupe de mots balto-slaves (Göteborg 1958). – Lingua Posnaniensis 8, 1960, 302–306.

Малий Іван (1978–)

Монографії

(& M. Riegl та ін.) Aktéři v globálních sférách vlivu [«Учасники глобальних сфер впливу»]. Чеське Будейовіце, Прага, 2010.

Československo-lotyšská společnost 1925–1941 [«Чехословацько-латвійське товариство (1925–1940)»]. Прага, 2011.

Politické zprávy z Rigy 1934–1939 [«Політичні новини з Риги 1934–1939»]. Чеське Будейовіце, Прага, 2011.

(& J. Galandauer & O. Kortus) Národní památník na Vítkově [«Національний меморіал на Віткові»]. Прага, 2012.

Apžvalgos / Surveys

323

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

(& ін.) Společnost a kultura v Českých zemích 1939 – 1949 [«Суспільство і культура в чеських землях у 1939–1949 роках»]. Прага, 2013.

Розділи в книжках

(& P. Štoll) Pět století lotyšsko-českých literárních vztahů. I část / Latviešu-čehи literāro сахару pieci gadsimti. I daļa. Рига, 2006.

Латвійська модерністська поезія (джерела — розвиток — взаємозв’язки) [«Латвійська модерністська поезія (джерела — розвиток — контекст)»]. – Čas moderny, за ред. D. Blümlová, B. Jiroušek. Чеське Будейовіце, 2006, 235–244.

Сецесія в Латвії (сецесія та латвійське суспільство) [«Модерн у Латвії (модерн і латвійське суспільство)»]. – Čas secese, Blümlová, D., Gilarová, Z. та ін. Чеське Будейовіце, 2007, 368–377.

Підручники з історії як інструмент ідеологічної боротьби [«Підручники з історії як інструмент ідеологічної боротьби»]. – Proměny diskursu české marxistické historiografie, Jiroušek, B. та ін. Чеське Будейовіце, 2008, 301–318.

Чехословацьке суспільство та балтійські народи. Внесок до історії взаємин малих народів у час розбудови Нової Європи [«Чехословацьке суспільство та балтійські народи. Стаття з історії взаємин малих народів під час становлення Нової Європи»]. – Prezentace a reprezentace české vědy a kultury v prvním desetiletí samostatného státu (1918–1929), Blümlová, D. та ін. Чеське Будейовіце, 2009, 143–157.

Йозеф Зубатий та його неврози [«Йозеф Зубатий та його неврози»]. – Čas zdravého ducha v zdravém těle, Blümlová, D., Kubát, P. та ін. Чеське Будейовіце, 2009, 352–360.

Режим Карліса Улманіса [«Режим Карліса Улманіса»]. – Československo a krize demokracie ve střední Evropě ve 30. a 40. letech. Hledání východisek, Němeček, J. та ін. Прага, 2010, 189–194.

Латвійська мрія Гануша Ентнера та Павла Фінка [«Латвійська мрія Гануша Ентнера та Павла Фінка»]. – Zkušenosti a vztahy. Lotyšská a česká společnost ve 20. století, Acta Slavica et Baltica, Štoll, P. та ін. (ред.). Прага, 2013, 145–155.

Меморіал на Віткові в умовах трансформації урядової ідеології та пропаганди у 1938–1950 роках [«Меморіал на пагорбі Вітков під час трансформації урядової ідеології та пропаганди у 1938–1950 роках»]. – Společnost a kultura v českých zemích 1939 – 1949, Malý, I. та ін. Прага, 2013.

Чехословацько-латвійське товариство [«Чехословацько-латвійське товариство»]. – Moderní dějiny 19, 2011, № 2, 119–147.

Образ Балтії в чеській періодичній пресі та дипломатичних звітах. Внесок у конструювання образу Балтії в Чехії у 1918–1945 роках [«Образ Балтії

324

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

ських держав у чеській пресі та дипломатичних звітах. Внесок у конструювання образу Балтії на чеських землях у 1918–1945 роках»]. – Utváření identity ve vrstvách paměti [«Формування ідентичності у шарах пам’яті»] (= Opera historica 15), за ред. V. Bůžek, J. Dibelka. Чеське Будейовице, 2011, 129–151.

Статті

…аби лише щось перекласти з латиської чеською... (Слідами перших перекладів латвійської літератури в Чехії) [«... аби лише перекласти щось із латиської чеською... (Слідами перших перекладів латвійської літератури на чеських землях)»]. – Tvar 9, 2006, 6–7.

Місце Алоїза Вацлава Червіна в чеській балтістиці [«Місце Алоїза Вацлава Червіна в чеських студіях Балтії»]. – Archivní prameny Kolínska, т. 15, 2009, 251–274.

Модерністська латвійська поезія (джерела — розвиток — контекст) [«Модерністська латвійська поезія (джерела — розвиток — контекст)»]. – Čas moderny, за ред. D. Blümlová, B. Jiroušek. Чеське Будейовице, 2006, 235–244.

Обрання Kārlis Ulmanis. Авторитарний режим у Латвії в 1934–1940 роках [«Обрання Kārlis Ulmanis. Авторитарний режим у Латвії в 1934–1940 роках»]. – Přítomnost 3, 2008, 59–61.

Балтія в русі, шлях до свободи [«Балтійський регіон у русі, шлях до свободи»]. – Přítomnost 1, 2009, 44–45.

Лише вперед звідси: країни Балтії та їхній шлях до свободи. – The New Presence 1, 2009, 40–41.

Місце «малого народу» в історії Європи [«Місце «малого народу» в історії Європи»]. – Přítomnost 3, 2009, 10–12.

Марван Їржі (1936–2016)

Монографії

Modern Lithuanian Declension: A Study of its Infrastructure. Ann Arbor, 1979.

Статті

Дієслово в безособовій формі в балтійських мовах і його відношення до слов’янського стану. – Acta Universitatis Carolinae, Philologica (= Slavica Pragensis 2), 1960, 7–15.

До питань категорії дієслівного способу в сучасній латиській мові [«До питань категорії дієслівного способу в сучасній латиській мові»]. – Slavica Pragensis 4, 1962, 253–257.

Apžvalgos / Surveys

325

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Про деякі предикативні функції литовського дієприкметника (синтаксичний нарис). – Kalbotyra 4, 1962, 33–42.

До питання про лінгвогеографічне положення балто-слов’янських мов. – Baltistica 5, 1969, 17–19.

Балтійський та індоєвропейський ергатив (на основі новаторської праці професора Павла Троста). – Lituanus 19, 1973/1, 31–38.

Слов’янсько-східнобалтійський мовний ареал (перший етап у процесі реінтеграції). – Балто-слов’янські мовні зв’язки. Вроцлав, 1990, 283–289.

Matoušková Lenka (–)

Próza básníka Aleksandrse Čakše [„The Prose of Poet Aleksandrs Čakš“]. Praha, 2005. Ma. Th.

Matoušková Michaela (1989–)

Литовська комп’ютерна термінологія у світлі мовної політики та мовних норм [„The Lithuanian computer terminology in the light of language policy and language standards“]. Brno, 2013. Bc. Th.

Mazurová Lenka (1987–)

Вторинні прийменники в литовській мові порівняно з чеською [„Secondary Prepositions in Lithuanian in Comparison to Czech“]. Brno, 2012. Bc. Th.

Порівняльний аналіз творчості Марії Печкаускайте Шатрійської Рагани („У старій садибі“) та Божени Нємцової („Бабуся“) [„Comparative study of literary output of Marija Pečkauskaitė Šatrijos Ragana („In the Old Estate“) and Božena Němcová („The Grandmother“)“]. Brno, 2014. Ma. Th.

Melicherová Eva (1985–)

Порівняння чоловічої та жіночої символіки в литовських і чеських народних піснях [„Masculin and Feminin Symbols in the Lithuanian and Czech Folklore“]. Brno, 2008. Bc. Th.

326

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Měsíc Cyril (1969–)

Книги п. Войтєха Срби у фонді замку в Кромержижі [«Книги Войтєха Срби в бібліотеці замку Кромержиж»]. – Проблематика історичних і рідкісних книжкових фондів, 19–24. Оломоуц, 2008 (2009).

Miškovský Josef (1979–)

Регіональна географія та регіональна ідентичність країн Балтії [«Регіональна ідентичність і регіональна диференціація країн Балтії»]. Прага, 2012. PhD. Th.

Montvilaitė-Sabaitienė Geda (–)

Статті

Феномен Вітаутаса Сірійоса Гіри. – Балтистичні праці 3: мова, література, культура. Варшава, 2006, 359–364.

Інтертекстуальність М. Кундери та С. Т. Кондрота: метафорична чи метонімічна? – Чеслава Читання Мілоша 3. Перетини культур: досвід і зміни. Каунас, 2010.

Жіноче розуміння дому в романах Мілана Кундери. – Репрезентація та формування національної / громадянської ідентичності сьогодні. Каунас, 2008, 171–179.

Література, написана литовською мовою [«Література литовською мовою»]. – Література у світі — світ у літературі. Прага, 2007, 215–221.

Motlová Renata (–)

Погляд на участь чеських земель у хрестових походах у східній Прибалтиці в чеській історіографії XIX століття [«Участь чеських земель у балтійських хрестових походах з погляду чеської історіографії XIX століття»]. Брно, 2011. Bc. Th.

Němcová Petra (1987–)

Baltská hydronyma [„Baltic hydronyms“]. Brno, 2013. Ma. Th.

Lotyšská hydronyma [„Latvian hydronyms“]. Brno, 2014. Ri.

Apžvalgos / Surveys

327

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Němec Igor (1924–2005)

Статті

До західнослов’янсько-балтійських відповідностей: девербативний формант *uljo- [«Toward the West Slavic - Baltic correspondences: the deverbative formant *uljo-»]. – Litterae slavicae medii aevi: Francisco Venceslao Mareš sexagenario oblatae, за ред. J. Reinhart. München, 1985, 253–261.

Nikuļceva Sandra (–)

Природа лексичної полісемії: порівняння чеської та латиської мов [«The Nature of lexical polysemy, a comparison of Czech and Latvian languages»]. Praha, 1999. Магістерська робота.

Česko-lotyšský slovník [„Czech-Latvian dictionary“]. Praha, 2008. Ri.

Монографії

Česko-lotyšský slovník [„Czech-Latvian dictionary“]. Voznice, 2006.

Obuszáková Markéta (–)

Жіночі божества в латиській міфології та фольклорі [«Female deities in the Latvian mythology and folklore»]. Praha, 2013. Бакалаврська робота.

Паролек Радегаст (1920–)

Монографії

Srovnávací dějiny baltských literatur [„Comparative history of the Baltic literatures“]. Praha, 1978.

Litevská literatura (Vývoj a tvůrčí osobnosti) [„Lithuanian literature (Development and creative personages“)]. Praha, 1996.

V kruhu krásy: malá antologie z lotyšské a litevské lidové poezie [„In the circle of Beauty: a small anthology of Latvian and Lithuanian folk poetry“]. Praha: Bohemika, 1996.

Lotyšská literatura (Vývoj a tvůrčí osobnosti) [„Lithuanian literature (Development and creative personages“)]. Praha, 2000.

Les duší: antologie lotyšské poezie 19.–20. století [„The woods of souls: an anthology of Latvian poetry of the 19th–20th century“]. Praha, 2001.

328

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Статті

K typologii literatur národního obrození ve střední a východní Evropě [„Toward the typology of the literatures of the national revival in Central and Eastern Europe“]. – Slavia 51, 1982, 21–29.

Пешкова Міхала (1983–)

Литовські дієслівні морфи ne–, be–, te– у зв’язку з актуальним членуванням речення [«Литовські дієслівні морфи ne–, be–, te– у зв’язку з функціональною перспективою речення»]. Брно, 2007 (2008). Магістерська робота.

Культурна германізація Малої Литви та її прояви в романній творчості Ієви Сімонайтите [«Германізація Малої Литви в романах Ієви Сімонайтите»]. Брно, 2010. Магістерська робота.

Петр Ян (1931–1989)

Рецензії, біографії, бібліографії

Переклади литовських пісень, виконані Ґебауером [«Переклади литовських пісень, виконані Ґебауером»]. Acta Universitatis Carolinae Philologica (= Slavica Pragensia) 20, 1979.

Леопольд Ґайтлер — бібліографічний перелік наукових праць із оглядом його діяльності [«Леопольд Ґайтлер — бібліографія його наукових праць з оглядом його діяльності»], Прага, 1979.

Подорож Л. Ґайтлера до Литви та її результати [«Подорож Л. Ґайтлера до Литви та її результати»]. – Прага–Вільнюс. Збірник праць до 400-річчя заснування університету у Вільнюсі, упорядкували Ян Петр і Любош Ржегачек. Прага: Карлів університет, 1981, 65–80.

Про історію литовської мови (про книжку З. Зінкявічюса, Lietuvių kalbos istorija 1. Lietuvių kalbos kilmė, Вільнюс: Mokslas 1984) [«Про історію литовської мови (про книжку З. Зінкявічюса. Lietuvių kalbos istorija 1. Lietuvių kalbos kilmė, Вільнюс: Mokslas 1984)»]. – Slovo a slovesnost 47, 1986, 53–59.

Adolf Erhart: Baltské jazyky [„Baltic languages“] (Praha: SPN, 1984). – Slovo a slovesnost 47, 1986, 71–72.

До етногенезу балтів (про збірник Problemy etnogeneza i etničeskoj istorii baltov. Вільнюс: Mokslas 1985) [«Про етногенез балтів (про збірник Problemy etnogeneza i etničeskoj istorii baltov. Вільнюс: Mokslas 1985)»]. – Slovo a slovesnost 48, 1987, 163–168.

Apžvalgos / Surveys

329

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

K etnogenezi Litevců (o sborníku Lietuvių etnogenezė. Vilnius: Mokslas 1987) [„On the ethnogenesis of Lithuanians (about the anthology Lietuvių etnogenezė. Vilnius: Mokslas 1987“]. – Sloo o slovesnost 50, 1989, 52–56.

Петрова Анета (1989–)

Атрибутивні конструкції в литовській і чеській мовах [„Attributive Constructions in Lithuanian and Czech“]. Брно, 2011. Бакалаврська робота.

Конструкція балтійського архетипу в прозі Ромуалдаса Гранаускаса [„The Construct of Baltic Archetype in the Prose of Romualdas Granauskas“]. Брно, 2013. Магістерська робота.

Похила́ Ленка (–)

Самуель Богуслав Хилінський і його литовська Біблія [„Samuel Boguslaw Chylinsky and his Lithuanian Bible“]. Брно, 2003. Бакалаврська робота.

Полак Вацлав (1912–1981)

Статті

Роздуми про походження дієслівного виду в слов’янській мові. – Orbis 19, 1970, 187–201.

Рецензії

Christian S. Stang.: Das slavische und baltische Verbum (Oslo 1942). Český časopis filologický 3, 1944–45, 216.

Polcarová Gabriela (–)

A. Škemův exilový román „Bílé plátno“ (příspěvek k typologii A. Škemovy prózy) [„A. Škema’s exile novel „The White shroud“ (a contribution to typology of A. Škema’s prose“]. Praha, 2002. Ma. Th.

Procházka Petr (–)

Oldřich Hujer (1880 – 1942) a kontinuita československé baltistiky [„Oldřich Hujer (1880 – 1942) and the continuity of Czech Baltic studies“]. Brno, 2010. Bc. Th.

Románová trilogie Grigorije Kanoviče v dějinném kontextu [„Trilogy novel by Grigorij Kanovič in historical context“]. Brno, 2013. Ma. Th.

330

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Rajmonová Patricie (–)

M. K. Čiurlionis v litevské literatuře [„M. K. Čiurlionis in Lithuanian literature“]. Praha, 1998. Ma. Th.

Řeháček Luboš (1929–1996)

Монографії

(& L. Švec) Чесько-литовські взаємини крізь століття: матеріали міждисциплінарного наукового колоквіуму, Вільнюс, 25–26 жовтня 1995 р. =Литовсько-чеські взаємини крізь століття: доповіді з міждисциплінарного наукового колоквіуму, Вільнюс, 25–26 жовтня 1995 р.

Статті

П. Й. Шафарик і початки нашої балтистики [„П. Й. Шафарик і початки наших балтійських студій“]. – Acta Universitatis Carolinae Philologica (= Slavica Pragensia) 3, 1961, 41–54.

Внесок у проблематику мовної конвергенції в Балтії. Про походження та розвиток форм k-ового імператива в литовській мові [„Внесок у дослідження проблем мовної конвергенції в балтійських країнах. Походження та розвиток імператива форми k у литовській мові“]. – Slavica Pragensia 6, 1964, 159–170.

Розвиток радянської балтистики [„Розвиток радянських балтійських студій“]. – Jazykovědné aktuality 15, 1978, 133–142.

Baltistika na pražské universitě (1848–1978) [„Baltistic studies at the Prague University“]. – Praha-Vilnius. Sborník prací k 400. výročí založení univerzity ve Vilniusu, ed. by J. Petr, L. Řeháček. Praha, 1981, 45–63.

Říhová Monika (–)

Psychologická próza Reginy Ezery [„Psychological Prose by Regina Ezera“]. Praha, 2013. Ma. Th.

Schleicher August (1821–1868)

Монографії

Посібник з литовської мови 1. Граматика; 2. Книга для читання та глосарій. Прага, 1856–1857.

Статті

Lituanica. – Звіти засідань Імператорської академії наук, філософсько-історичний клас 11, 1853, 76–156.

Apžvalgos / Surveys

331

EVA SEITLOVÁ, TEREZA KABELÁČOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK, JINDŘICH ČELADÍN

Про литовську мову, особливо з огляду на слов’янську [«Про литовську, особливо з огляду на слов’янську»]. – Часопис Музею Чеського королівства 27, 1853, 320–334.

Литовська та давньоіталійська мови, KZ 4, 1855, 240.

Litauischen Märchen, Sprichworte, Rätsel und Lieder. Weimar, 1857.

-tē як закінчення інфінітива в литовській мові. Матеріали з порівняльного мовознавства в галузі арійських, кельтських і слов’янських мов Т. 1, 1858, 27–29.

До литовської граматики. Матеріали з порівняльного мовознавства в галузі арійських, кельтських і слов’янських мов Т. 1, 1858, 499–500.

Литовські поетичні твори Крістіонаса Донелайтіса (з глосарієм і вступом). Санкт-Петербург, 1865.

Kratkij očerk doistoričeskoj žizni severo-vostočnogo otdela indo-germanskih jazykov, Zapiski imperatorskoj akademii nauk, Tom VIII, knižka I, No. 2, 1865–66, 1–179.

Temy imen čislitel’nyh v litvo-slavjanskom i německom jazykach, Zapiski imperatorskoj akademii nauk, Priloženije k X. tomu, No. 2, 1866, 1–69.

Sedláček František (1882–1965)

Монографії

Наголос іменників у слов’янських мовах [«Наголос іменників у слов’янських мовах»]. Прага, 1914.

Статті

До питань наголосу балто-слов’янських мов [«До питань акцентології балто-слов’янських мов»]. – Філологічний збірник 1, 1910, 190–227.

До питань наголосу балто-слов’янських мов. Багатоскладові імена [«До питань акцентології балто-слов’янських мов. Багатоскладові іменники»]. – Філологічний збірник 2, 1911, 172–187.

Seitlová Eva

див. Eva Křivánková

Словотвірна модифікація міри та інтенсивності прикметників [«Модифікація міри та інтенсивності прикметників за допомогою словотворчих засобів»]. Брно, 2009. Магістерська дисертація.

332

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Срба Адальберт (1855–1927)

Статті

Мовні питання: Чи справді префікс da- є чужим для литовської мови? – Draugija 51, 1911, 260–262.

Слівце del у литовській літературній мові. – Viltis, 8 травня (21), № 52, 1911, 1.

Мовні питання: Кілька слів про витонченість і м’якість стилю в литовсько-латвійських казках. – Draugija 53, 1911, 71–81.

Мовні питання: Про аористи в литовських і латвійських казках. – Draugija, 55–56, 1911, 281–292.

Мовні питання: Про супін у литовських казках. – Draugija 57, 1911, 40–49.

Питання правопису. – Draugija 57, 1911, 50–55.

Über die Momentiv-Verba im Litauischen (Ein Beitrag zur litauischen Syntax). – Lie-tuvių tauta, кн. 2, ч. 1, 1911, 51–71.

Матеріали до синтаксису литовської мови: 1. Дещо із синтаксису литовської мови, вживаного в казках; 2. Про супін у литовських казках; 3. Як литовці й латвійці вживають майбутній час у своїх казках. – Lietuvių tauta, кн. 2, ч. 1, 1911, 72–95.

Мовні питання: 1. Про kad + інфінітив; 2. Чи є цільові речення типу »idant patikti« справді «славізмами», яких слід уникати в литовській прозі? – Draugija 63, 1912, 266–271.

Матеріали до синтаксису литовської мови: 1. Гіперболи в литовських і латвійських казках; 2. Географічні терміни в литовських казках; 3. Як і коли в литовських і латвійських казках уживається форма кон’юнктива; 4. Порівняння. – Lietuvių tauta, кн. 2, ч. 2, 1913, 153–181.

Як побудовано литовське дієслово. – Draugija 84, 1913, 351–357.

Про одну небезпеку, що непомітно загрожує литовській мові. – Viltis 7, 1914, 193–198.

Дрібка психології в литовських дієсловах. – Viltis. 9–10, 1914, 257–268.

З царини синтаксису литовської мови: 1. Чи справді префікс (praefiksas) da- є чужим для литовської мови?; 2. Еліпсис і редуплікація — дві прикраси казкового мовлення; 3. Як у литовських і латвійських казках використовується форма майбутнього часу; 4. Кілька слів про витонченість і м’якість стилю в литовських і латвійських казках. – Lietuvių tauta, кн. 3, ч. 2, 1923, 280–318.

До «Найдавнішої пам’ятки литовської мови». – Lietuvių tauta, кн. 3, ч. 2, 1923, 450–456.

(& J. Basanavičius) Про мовну спорідненість давніх фракійців і сучасних литовців: з фонетики та граматики фракійської мови: 1. Фонетика; 2. Граматика. Доповнення й докази. – Lietuvių tauta, кн. 3, ч. 3, 1925, 485–505.

Що таке тракологія? – Lietuvių tauta, кн. 4, ч. 1, 1926, 1–4.

Apžvalgos / Surveys

333

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Srba Vojtěch

Див. Srba Adalbertas

Svobodová Markéta (1987–)

Litevská literární avantgarda a její manifesty. Dvě tváře litevské avantgardy [«Литовський літературний авангард та його маніфести. Два обличчя литовського авангарду»]. Брно, 2009. Бак. дис.

Románová tvorba Renaty Šerelyteové [„The Novels of Renata Šerelyte“]. Brno, 2011. Ma. Th.

Syslová Petra (–)

Sémantika předpon litevských sloves (hlavní tendence) [«Семантика префіксів литовських дієслів (основні тенденції)»]. Прага, 2002. Маг. дис.

Шафарик Павел Йозеф (1795–1861)

Статті

Про народи литовського племені [„Про народи литовського племені“]. – Часопис Чеського королівського музею 9, 1835, 292–315.

Бібліографічний огляд збірок слов’янських народних пісень. Додаток: Литовські пісні [„Бібліографічний огляд збірок слов’янських народних пісень. Додаток: литовські пісні“]. – Часопис Чеського королівського музею 12, 1838, 545–561.

Шеферіс Вайдас (1974–)

Монографії

Чесько-литовський та литовсько-чеський словничок [„Чесько-литовський та литовсько-чеський словник“]. Брно, 2009.

Karel Janáček. Přízvukování u Donalitia: Donelaičio kirčiavimas. Brno, 2009.

Моя батьківщина — біля його серця: щоденник і листи Габріели Елеонори Мол-Басанавічене. Вільнюс, 2010.

Kristijono Donelaičio „Metų“ rišlumas. Vilnius, 2014.

334

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Статті

Lituanistika ir jos realios perspektyvos. – Šiaurės Atėnai, 1996, 43, Vilnius, 1996, 11.

Подразнення свідомості в містичних текстах розважальної преси. – Аналіз сучасного соціального дискурсу. Вільнюс, 1997.

Мати й не мати. – Metai 5, Вільнюс, 2000.

Литва. Латинська абетка. – Fortsetzung folgt. Essays über Litauen und Europa, за ред. P. Subačius. Вільнюс, 2002, 119–130.

Литва. Латинська абетка. – Трохи осторонь. Есеї про Литву та Європу, упоряд. P. Subačius. Вільнюс, 2002, 169–178.

Балтистика в університеті Брно. – Література 44, 2002, Вільнюс, 2002, 3.

Тадас Юозапас Буко́та. – Литовська релігійна проза другої половини XVIII — початку XIX століття: хрестоматія. Вільнюс, 2003, 106–123.

Казимерас Клімавічюс. – Литовська релігійна проза другої половини XVIII — початку XIX століття: хрестоматія. Вільнюс, 2003, 49–65.

(& V. Knabikaitė) Z dějin litevské stylistiky [«З історії литовської стилістики»]. – Slovo a slovesnost. Прага, 2006, 67, 120–145.

Національна ідентичність у біографіях литовців (Йонас Басановічюс, Йонас Шлюпас, Вінцас Кудірка). – Література 48(5), Вільнюс, 2006, 45–76.

Про ідентичність. – Література 48(5), Вільнюс, 2006, 9–12.

Відкриваючи Вільнюс заново. – Література 49(1), Вільнюс, 72–77.

Балтистика в університеті Брно. – Література 49(1), Вільнюс, 83–84.

Басановічюс у Празі: історія кохання. – Balto-Slavicum Pragense – Acta Slavica et Baltica, том VII, за ред. J. Marvan. Прага, 2007, 171–180.

Знайдено дисертацію Карела Яначека про наголошування в Донелайтіса. – Baltistica 43(2), Вільнюс, 2008, 321–322.

Рецепція творчості Крістіонаса Донелайтіса в чеських землях [«Рецепція творчості Донелайтіса в чеських землях»]. – Балтійські мови в мінливих методах. Брно, 2008, 63–77.

Сучасне литовське есеїстичне письмо [„Contemporary Lithuanian essay writing“]. – Plav 3, Прага, 2008, 9.

Дисертація Карела Яначека про наголошування Донелайтіса. – Gimtoji kalba 5(491), Вільнюс, 2008, 14–15.

Apžvalgos / Surveys

335

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Творчість Крістіонаса Донелайтіса в полі зору чеської філології. – Senoji Lietuvos literatūra 28, Вільнюс 2009, 41–62.

Розвиток студій з балтистики в Центральній Європі за останнє десятиліття. Last Decade Changes in Central Europe in the Field of the Baltic Studies. – Žmogus ir žodis 13(1), 2011,117–113.

Балтистика в Брно. – Literatūra 53 (1), Вільнюс, 2011, 157–159.

Проблеми композиції «Пор року» Крістіонаса Донелайтіса. – Literatūra 54(1), Вільнюс, 2012, 39–55.

Йонас Басанавічюс у Празі 1882–1884 – Йонас Басанавічюс у Празі 1882–1884. – Studia Territorialia - Supplementum 2(1), Прага, 2012, 43–64.

Йонас Басанавічюс. – Literatūra 11 klasei. Chrestomatija, II dalis: Romantizmas, realizmas, neoromantizmas, за ред. А. Мартішюте-Лінартене. Вільнюс, 2012, 234–244.

Пошуки батьківщини в землі Улро. – Czesławo Miłoszo kūryba: modernioji LDK tradicijų tasa, упоряд. М. Квєткаускас. Вільнюс, 2012, 112–126.

До 300-річчя Крістіонаса Донелайтіса. – Metai, річник 2013, № 1, Вільнюс, 2013, 85–90.

Початок «Зимових турбот» як код структури «Пор року». – Senoji Lietuvos literatūra 37, Вільнюс, 2014, 192–233.

Культурне середовище від XVIII століття до першої половини XIX століття. – Багдонавічюс, Вацловас. Concise Encyclopaedia of Lithuania Minor. Вільнюс, 2014, 196–198.

Контрапункти «Осінніх дарів». – Naujasis židinys-Aidai 5, Вільнюс, 2014, 48–64.

Paroda Brno apie Baltijos valstybes. – Literatūra ir menas, 2014, 2(3456), 23–24.

«Пор року» Крістіонаса Донелайтіса у світлі композиційного аналізу. – Annaberger Annalen, Кемптен 2015, рік 2015, № 23, 245–270.

Шелеліова Дениса (1978–)

Мартінш Зівертс — новатор латвійської драматургії [„Mārtinš Zīverts an innovator of Latvian drama“]. Прага, 2004. Магістерська дипломна робота.

Шкодова Маркета (1985–)

Строфа і рима у збірці «Žaibai ir vejai» Генрікаса Радаускаса [„Strophe and Rhyme in the Henrikas Radauskas’ Poem-book „Žaibai ir vejai““]. Брно, 2008. Бакалаврська дипломна робота.

336

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Регіональні вибори в Литві: теорія виборів другого порядку та виборчий цикл [„Regional Elections in Lithuania: The Theory of Second-Order Elections and Electoral Cycle“]. Брно, 2012. Магістерська дипломна робота.

Постколоніалізм у сучасній литовській драматургії [„Postcolonialism and the Contemporary Lithuanian Dramaturgy“]. Брно, 2014. Магістерська дипломна робота.

Статті

Популізм у Литві [„Populism in Lithuania“]. – Kulturní noviny, № 10, 2012, 4–5.

Шкрабал Міхал (1979–)

Složená deklinace adjektiv v lotyštině, jejich vznik, vývoj a současný stav [«Складне відмінювання прикметників у латиській мові: походження, розвиток і сучасний стан»]. Прага, 2004. Магістерська дисертація.

Статті

Дієслівний вид у латиській мові з погляду лексикографа [«Дієслівний вид у латиській мові з погляду лексикографа»]. – Корпусна лінгвістика, Прага, 2011. 1 – InterCorp, за ред. F. Čermák. Прага, 2011, 262–269.

Забутий Алоїс Коуделка [«Забутий Алоїс Коуделка»]. – Tvar, 19, 2011, 11.

По-сучасному чи традиційно? Запланований латисько-чеський словник у зіставленні з наявними здобутками чесько-балтійської лексикографії [«Сучасний чи традиційний шлях? Запланований латисько-чеський словник у зіставленні з наявними працями чесько-балтійської лексикографії»]. – Досвід і взаємини. Латвійське та чеське суспільство у XX столітті, за ред. P. Štoll. Прага, 2013.

Штолл Павел (1964–)

Чесько-латвійська літературна взаємність до 1940 року [«Чесько-латвійська взаємність від 1940 року»]. Прага, 1998. Магістерська дисертація.

Чеські контексти латвійських культурних традицій [«Чеські контексти латвійських культурних традицій»]. Прага, 2011. Докторська дисертація.

Монографії

П’ять століть латвійсько-чеських літературних зв’язків. Latviešu-čehu literāro sakaru pieci gadsmiti. Рига, 2006.

Apžvalgos / Surveys

337

EVA SEITLOVÁ, TEREZA KABELÁČOVÁ, VÁCLAV BLAŽEK, JINDŘICH ČELADÍN

Розділи у книгах

Відкривач латвійських і литовських скарбів [„The Discoverer of Latvian and Lithuanian treasures“]. – Radegast Parolek. Біографічний перелік опублікованих праць з оглядом його діяльності, за ред. M. Jehlička, S. Cita. Прага, 1993, 14–16.

Литовська культура [„Lithuanian culture“]. – Dějiny pobaltských zemí, за ред. L. Švec, V. Macura, P. Štoll. Прага, 1996, 332–356.

Латвійська культура [„Latvian culture“]. – Dějiny pobaltských zemí, за ред. L. Švec, V. Macura, P. Štoll. Прага, 1996, 308–331.

Передмова, статті. – Slovník pobaltských spisovatelů, за ред. N. Slabihoudová, A. Vlčková, P. Štoll. Прага, 2003, друге виправлене й доповнене видання 2008.

Переклади казок Карліса Скалбе чеською мовою. – Ziemeļmeita. Kārlim Skalbem – 125. Твори, нариси, події до ювілею поета, за ред. V. Rūmnieks. Рига, 2005, 81–90. Скорочена версія того самого: Augsta kā debesis. Latvijas Vēstnesis 6. 1. 2005, с. B 8.

Lotyšsky psaná literatura [„Latvian literature“]. – Literatura ve světě 2004, ed. by H. Zahradníčková. Praha, 2005, 149–161.

Заключне слово. – Krietnais kareivis Šveiks pirms kara un citi jocīgi stāstiņi, Hašek, J. Рига, 2006, 172–174.

До 85-річчя балтиста Радегаста Паролека. Біографія та бібліографія Радегаста Паролека [„On the Occasion of Radegast Parolek’s 85th birthday. A Biography and bibliography of Radegast Parolek“]. – Zlatý fond baltických literatur, Parolek, R. Прага, 2006, 158–168.

Література, написана латиською мовою [„Latvian literature“]. – Literatura v Evropě., Schleissová, E. Прага, 2006, 163–167.

Література, написана латиською мовою [„Latvian literature“]. – Literatura ve světě. Svět v literatuře. 2006–2007, за ред. P. Kitzler. Прага, 2007, 222–229.

Корені й квіти «культури серця» гернгутерів Відземе. – Dzīvesmāksla: Latvija, Baltija, Eiropa, за ред. I. Šuvajevs. Рига, 2008, 227–237.

Контексти латиських культурних традицій у Чехії. – Literatūra un reliģija. Збірник наукових статей, за ред. I. Kalniņa, V. Vecgrāvis. Рига, 2010, 80–86.

Статті

Професор Радегаст Паролек і литуаністика [«Професор Радегаст Паролек і литуаністика»]. – Чесько-литовські відносини крізь століття. Збірник доповідей міждисциплінарного наукового колоквіуму у Вільнюсі 1995 р., за ред. L. Řeháček, L. Švec. Прага, 1998, 128–129.

338

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Бібліографія чеської балтистики

Доля бравого вояка Швейка в Латвії [«Бравий вояк Швейк у Латвії»]. – Міжнародна конференція «Гашек і Швейк — гумор тисячоліття», за ред. J. Kliment. Ліпніце-над-Сазавою, 2003, 98–101.

Латвійський гімн праці: його походження та доля [«Латвійський гімн праці, його походження й історія»]. – Пошана Челаковському. Acta Slavica et Baltica, за ред. J. Marvan, P. Štoll. Прага, 2004, 24–29.

«Пригоди бравого вояка Швейка» в Латвії. – Актуальні проблеми літературознавства. Фольклор, зарубіжна література. Збірник статей 9, за ред. E. Lāms. Лієпая, 2004, 269–284, а також – Шляхи й перехрестя мови, за ред. D. Ausekle. Рига, 2004, 73–90.

Ф. Л. Челаковський та Я. Алунанс — сіячі доброго зерна. – Актуальні проблеми літературознавства. Збірник статей 11, за ред. E. Lāms. Лієпая, 2006, 99–108; коротша версія: «Сіячі доброго зерна». – Latvijas Vēstnesis 5. 5. 2005, с. B 7.

Гернгутський рух у Відземе, його чеське коріння та значення для латвійської культури. – Balto-Slavicum Pragense, Acta Slavica et Baltica, том VII, за ред. J. Marvan. Прага, 2007, 181–188.

Дзеркала чеської літератури Марти Грімми. – Актуальні проблеми літературознавства. Збірник статей 13, за ред. A. Kuduma. Лієпая, 2008, 119–126.

Коріння чеських і латвійських громад братів-гуситів: спільні та відмінні риси. – Літературознавство, фольклористика, мистецтво. Латвійська література та релігія. Праці Латвійського університету, том 732, за ред. I. Kalniņa, I. Leitāne. Рига, 2008, 30–37.

Марта Грімма — зодча храмів. – Літературознавство, фольклористика, мистецтво. 200 років збірці «Пісні того сліпого Індрікса» (1806) і 150 років збірці Юри Алунана «Пісеньки» (1856). Праці Латвійського університету, том 731, за ред. I. Kalniņa, M. Grudule. Рига, 2008, 200–207.

Перетворення латвійської культури під впливом Моравської церкви [«Перетворення латвійської культури під впливом Моравської церкви»]. – Балтійські мови в мінливих методологіях. Збірник доповідей міжнародної конференції з балтистики, за ред. V. Šeferis. Брно, 2008, 79–86.

Латвійська література в сучасній Чехії. – Актуальні проблеми літературознавства. Збірник статей 14, за ред. Z. Gūtmane. Лієпая, 2009, 132–138.

Рецепція особистості та ідей Яна Гуса в Латвії в чеському контексті. – Літературознавство, фольклористика, мистецтво. Латвійська література та релігія. Праці Латвійського університету, том 748, за ред. I. Kalniņa, I. Leitāne. Рига, 2010, 31–39.

Громада братів-гуситів у романах Артура Баумана. – Літературознавство, фольклористика, мистецтво. Латвійська література та релігія. Праці Латвійського університету, том 748, за ред. I. Kalniņa, I. Leitāne. Рига, 2010, 128–133.

Apžvalgos / Surveys

339

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Моя Литва [«Моя Литва»]. – Литва і Чехія, 2010/2011, № 20–21, 49–52.

Die Triaden Jan Amos Komenskýs in Lettland. – Unitas fratrum, 2011, Heft 65/66, 41–48.

Романтизм у чеській та латвійській літературі: епохи й особистості. – Латвійська та зарубіжна література: від романтизму до модернізму, III, Романтичне світовідчуття в латвійській та зарубіжній літературі початку XX ст. Рига, 2012, 97–104.

Рух громадян Чехії на підтримку країн Балтії у 1990–1991 роках. – Чехія – Литва. 20-річчя дипломатичних відносин. Вільнюс, 2012, 77–83.

Реалізм і натуралізм у чеській літературі та їхній відгук у Латвії. – Латвійська та зарубіжна література: від романтизму до модернізму IV. Вектори поетики реалізму й натуралізму в латвійській та зарубіжній літературі. Збірник наукових праць (70-та конференція Латвійського університету, факультет гуманітарних наук). Рига, 2013, 98–105.

Švec Luboš (1961–)

Монографії

Československo a pobaltské státy v letech 1918–1939: vývoj politických a hospodářských vztahů Československa s Litvou, Lotyšskem a Estonskem v meziválečném období [„Czechoslovakia and Baltic states in years 1918–1939: Development of Czechoslovak political and economic relations with Lithuania, Latvia and Estonia during the Interwar period“]. Praha, 2001.

Перебудова, республіки Балтії та Чехословаччина 1988–1991 [«Перебудова, країни Балтії та Чехословаччина 1988–1991»]. Прага, 2013.

Розділи у книгах

Історична дилема і травма потрійної окупації [«Історична дилема і травма потрійної окупації»]. – У бальних черевичках сибірським снігом, за ред. S. Kalniete. Прага, 2005, 285–292.

Чесько-латвійські контакти під час Першої світової війни та встановлення дипломатичних відносин [«Чесько-латвійські контакти під час Першої світової війни та встановлення дипломатичних відносин»]. – Досвід і відносини. Латвійське та чеське суспільство у XX столітті, Štoll, P. та ін. (ред.). Прага, 2013, 19–39.

Статті

Чесько-литовські відносини протягом дев’яностих років і формування образу Чеської Республіки серед литовської громадськості [«Чесько-литовські відносини протягом дев’яностих років і формування образу Чеської Республіки серед литовської громадськості»]. – Інституціоналізація

340

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

(не)відповідальності: глобальний світ, європейська інтеграція та чеські інтереси. 2, Трансформація чеського суспільства, за ред. J. Kabele, L. Mlčoch. Прага, 2001, 352–366.

Голокост у Литві та Латвії [«Голокост у Литві та Латвії»]. – Тінь Шоа над Європою, за ред. M. Pojar. Прага, 2001, 171–191.

Від селянських етносів до сучасних націй: національні рухи народів Балтії. – Країни Балтії та Росія: суспільства і держави, за ред. D. E. Furman, E. G. Zadorožňuk, Москва, 2002, 28–80.

Наука і вища освіта в умовах трансформації пострадянської країни: латвійський приклад [«Наука і вища освіта в процесі трансформації пострадянської країни: латвійський приклад»]. – Консолідація врядування і підприємництва в Чеській Республіці та Європейському Союзі 3. Університети й освіта, за ред. J. Pešek. Прага, 2002, 158–167.

Балтійсько-нордичний простір [«Балтійсько-нордичний простір»]. – Вишеград: можливості та межі центральноєвропейської співпраці, за ред. J. Vykoukal. Прага, 2003, 269–298.

Литва [«Литва»]. – Вишеград: можливості та межі співпраці, за ред. J. Vykoukal. Прага, 2003, 340–343.

Чеський національний рух і балтійські етнічні групи: мотивація інтересу та точки дотику [«Чеський національний рух і балтійські етнічні групи: мотивація інтересу та точки дотику»]. – На пошану Челаковського, Прага, 2004, 30–36.

Історія і держава: становлення латвійської історіографії в міжвоєнний період [«Історія і держава: становлення латвійської історіографії в міжвоєнний період»]. – Слов’янський огляд, рік 90, № 3, 2004, 269–279.

Латвія [«Латвія»]. – Політичні та конституційні системи країн Центрально-Східної Європи, Kubát, M. та ін. (ред.). Прага, 2004, 199–216.

Роль історизму у формуванні національної ідентичності сучасного литовського суспільства: державотворчі культи й стереотипи [«Роль історизму у формуванні національної ідентичності сучасного литовського суспільства: державотворчі культи й стереотипи»]. – Розвиток чеського суспільства в Європейському Союзі. III, Медіа, територіальні студії, Končelík, J. та ін. (ред.). Прага, 2004, 369–381.

Повернення історії: інституційна та ідейна трансформація литовської історіографії протягом дев’яностих років [«Повернення історії: інституційна та ідеологічна трансформація литовської історіографії протягом дев’яностих років»]. – Acta Universitatis Carolinae – Studia Territorialia VII – 2005, Прага, 2006, 231–253.

Русифікація та формування національної ідентичності на території Великого князівства Литовського у другій половині XIX століття [«Русифікація та формування національної ідентичності на території

Apžvalgos / Surveys

341

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Велике князівство Литовське у другій половині XIX століття“]. – Шляхи до національного відродження: білоруська та чеська моделі, Прага, 2006, 135–149.

Персональна культурна автономія в Естонії та умови її застосування (порівняння міжвоєнної та сучасної моделей) [«Персональна культурна автономія в Естонії та умови її застосування (порівняння міжвоєнної та сучасної моделей)»]. – Празькі соціально-наукові студії. Територіальна серія 032, Прага, 2006, 23 с.

Проблема традиції та модерності в сучасній історії Латвії [«Проблема традиції та модерності в сучасній історії Латвії»]. – Слов’янські історичні студії (спеціальний випуск), Прага, Брно, 2006, 101–116.

Герберт Адольфус Міллер, психоз гноблення та центральноєвропейське питання [«Герберт Адольфус Міллер, психоз гноблення та центральноєвропейські народи»]. – Слов’янський огляд 93, 2007, 289–320.

Союз латвійських землеробів та його роль у міжвоєнній політиці [«Союз латвійських фермерів (Latviešu Zemnieku savienība) та його роль у міжвоєнній політиці Латвії»]. – Аграрні партії в урядових і самоврядних структурах між світовими війнами, Студії Словацького музею в Угерському Градішті 13/2008, 63–70.

Середньоєвропейський союз: спроба співпраці представників Центральної та Східної Європи наприкінці Першої світової війни. – Розпад Чехословаччини наприкінці 1930-х років, політика в Центральній Європі, за ред. E. Voráček. Прага, 2009, 123–145.

Представництво села та диференціація литовського аграрного руху після утворення незалежної держави [«Політичне представництво литовського села та диференціація аграрного руху після утворення незалежної держави»]. – Аграрна партія та її організації за інтересами, кооперативні й фінансові організації, Студії Словацького музею в Угерському Градішті 15/2010, 83–89.

Президент Антанас Сметона та його режим крізь призму чехословацької публіцистики й дипломатії першої половини тридцятих років [«Президент Антанас Сметона та його режим з погляду чехословацької публіцистики й дипломатії першої половини 1930-х років»]. – Studia territorialia. Supplementum, рік 2, № 1, 2011, 219–246.

Литовське питання 1990–1991 років у зовнішній політиці Чехословаччини. – Чехія – Литва, 20-річчя дипломатичних відносин, упоряд. J. Balsienė. Вільнюс, 2012, 19–38.

Співоча революція [«Співоча революція»]. – Tvar 24, 5, 2013, с. 18.

Тесарова Катержина (1988–)

Чеська литуаністика та литовські переклади за часів Першої республіки [«Чеські дослідження Литви та переклади з литовської за часів Першої Чехословацької республіки»]. Брно, 2011. Магістерська дисертація.

342

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Litevská kompozita [„Lithuanian Compounds“]. Brno, 2014. Ma. Th.

Трост Павел (1907–1987)

Статті

Про балто-слов’янські відносини в галузі синтаксису [«Про балто-слов’янські відносини в галузі синтаксису»]. – До історико-порівняльного вивчення слов’янських мов. Прага, 1958, 124–127.

До питання про балто-слов’янські мовні відносини [«До балто-слов’янських мовних відносин»]. – Чехословацькі доповіді для IV Міжнародного з’їзду славістів у Москві. Прага, 1958, 221–227.

Питання балто-слов’янської єдності на міжнародному з’їзді славістів у Москві [«Питання балто-слов’янської єдності на Міжнародному конгресі славістів у Москві»]. – Славія 28, 1959, 446–447.

Предикатив у литовській мові. – Питання литовського мовознавства 3, 1960, 219–222.

До питання про балтійсько-слов’янський давальний відмінок з інфінітивом. – Мовознавчі нариси, присвячені Емілю Петровичу його закордонними друзями з нагоди шістдесятиріччя. Бухарест, 1962, 523–524.

Метр литовських народних пісень. – Поетика, Poetyka, Poftika (= Поетика 1), Davie, D. та ін. (ред.). Варшава, 1962, 119–125.

Супін у балтійських і слов’янських мовах. – Короткі повідомлення Інституту славістики 38, 1963, 23–27.

Два зауваження щодо литовського вокалізму. – Acta Baltico-Slavica 3, 1966, 183–185.

Складний прикметник у балтійських мовах [«Складний прикметник у балтійській мові»]. – Studia palaeoslovенica J. Kurz septuagenario dedicata, за ред. B. Havránek. Прага, 1971, 379–380.

Слов’янський і балтійський світ у контексті Європи. – Матеріали V Міжнародної конференції лінгвістів, що відбулася в Мілані (IX, 1964). Брешія, 1972, 55–67.

Пам’ятки з дописемного періоду [про ранні литовські тексти]. – Kwartalnik Neofilologiczny 24, 1977, 421–425.

Категорія числа в балтійському дієслові [«Категорія числа в балтійському дієслові»]. – Прага–Вільнюс. Збірник праць до 400-річчя заснування Вільнюського університету, за ред. J. Petr, L. Řeháček. Прага, 1981, 81–85.

Про латиські прізвища. – Namenkundliche Informationen, 47, 1985, 30–31.

Apžvalgos / Surveys

343

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Ще раз про об’єкт у називному відмінку при інфінітиві в балтійських мовах. – Baltistica 22(2), 1986, 35–36.

Традиція балтистики в ЧССР [«Традиція балтійських студій у Чехословаччині»]. – Studie o jazycích a literatuře. Прага, 1995.

Tūma Ondřej (–)

Тема окупації Латвії у творчості Аншлавса Еглітіса [«Тема окупації Латвії у творах Аншлавса Еглітіса»]. Прага, 2004. Магістерська робота.

Vacíkova Michala (1985–)

Lotyšské hnutí „dievturība“ [„The Latvian Movement of „Dievturība““]. Praha 2011. Ma. Th.

Дієвтуріба — латвійський релігійний рух [«Дієвтуріба — латвійський релігійний рух»]. Прага, 2013. Бакалаврська робота.

Vaněk Michal (1980–)

Історичні інтерпретації мовної системи литовської мови [«Історичні інтерпретації системи литовської мови»]. Прага, 2008. Магістерська робота.

Статті

Литуаністичні студії в Університеті Масарика в Брно. – Людина і слово 13(2), Вільнюс, 2011, 78–79.

Vánová Dagmar (1971–)

Vēles (duchové zemřelých) v litevské mytologii a folklóru [„Vēles (spirits of the deceased) in Lithuanian mythology and folklore“]. Praha, 1997. Ma. Th.

Спільні праці

(& A. Butkus & A. Sarkanis & D. Šelelyová) Česko-lotyšsko-litevská konverzace [„Czech-Latvian-Lithuanian conversation“]. Praha, 2008, 2. vyd. Praha, 2013.

(& V. Frolcová & E. Večerková) Evropské Vánoce v tradicích lidové kultury [„European Christmas in folk culture traditions“]. Praha, 2010.

344

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Vaverová Naďa (–)

Postava Velnse v lotyšském folkloru [„The Character of Velnse in Latvian Folklore“]. Praha, 2012. Bc. Th.

Vážný Václav (1892–1966)

Переклади

Litevské písničky a pohádky [„Lithuanian songs and folk-tales“]. Praha, 1917, 27–28.

Vidugirytė Videta (–)

Reflexivní slovesa (srovnání češtiny s litevštinou) [„Reflexive verbs: Comparison of Czech and Lithuanian languages“]. Praha, 1999. Ma. Th.

Vítek Igor (1973–)

Řešení lexikální příznakovosti při překladu z češtiny do litevštiny na materiálu Haškových Osudů dobrého vojáka Švejka [„Stylistically Marked Lexems and their Translations from Czech to Lithuanian in ‘Good Soldier Švejk’ by Jaroslav Hašek“]. Brno, 2010. Bc. Th.

Vykypěl Bohumil (1973–)

Монографії

Дослідження шляхетських титулів у германських, слов’янських і балтійських мовах (етимологія як допоміжна історична дисципліна) [«Дослідження аристократичних титулів у германських, слов’янських і балтійських мовах (етимологія як допоміжна історична дисципліна»]. Брно, 2004.

Статті

До реконструкції давньопрусської соціальної термінології [«До реконструкції давньопрусської соціальної термінології»]. – Varia VII. Збірник VII колоквіуму молодих мовознавців (Модра-Пієшок, 3–5.12.1997), за ред. M. Nábělková. Братислава, 1998, 194–206.

Про нібито польські слова у давньопрусському словнику Симона Грунау. – Beiträge der Europäischen Slavistischen Linguistik (POLYSLAV) 1, за ред. M. Giger, B. Wiemer. Мюнхен, 1998, 165–171.

Про нібито литовські слова у давньопрусському словнику Симона Грунау. – Baltistica 33, 1998, 209–213.

Apžvalgos / Surveys

345

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Дві нотатки про розвиток чеської відміни (оруд. відм. одн. прикм. типу dobrý & До долі засобів категорії двоїни: чесько-латвійське порівняння [«Дві нотатки про розвиток чеської відміни (оруд. відм. одн. прикм. типу dobrý & До долі категорії двоїни: порівняння чеської та латвійської мов»]. – Sborník prací filosofické fakulty brněnské university A 48, 2000, 73–79.

(& M. Giger) Типологія литовської та латвійської мов (із загальним оглядом перспектив празької типології). – Sborník prací filosofické fakulty brněnské university A 49, 2001, 45–86.

Два зауваження з латвістики (про латвійський компаратив & про латвійську конструкцію давальний відмінок + ir + називний відмінок ‘мати’). – GRAMMATICVS. Studia linguistica A. Erharto quinque et septuagenario oblata. Брно, 2001, 211–223.

Про долю форм двоїни (чесько-латвійсько-литовсько-сорбське порівняння з кількома загальними зауваженнями). – Acta linguistica Lithuanica 47, 2002, 103–107.

«Фонологічний інвентар та його морфологічна класифікація» (одне зауваження). – Acta Linguistica Lithuanica 48, 2003, 159–175.

До просодії в типології. – Acta linguistica Lithuanica 50, 2004, 127–134.

До латвійської системи вираження. – Historie, Épistemologie, Langage 26(2), 2004, 105–111.

Два зауваження щодо давньопрусської мови. – Baltistica 39, 2004, 145–147.

Вимазал Франтішек (1841–1917)

Підручники

Počátky slovanštiny (devíti řečí spisovných) a litevštiny [„Beginnings of Slavic (nine literary languages) and Lithuanian“]. Brno, 1884.

Litevsky snadno a rychle [„Lithuanian easily and quickly“]. Praha, 1902.

Výtisková Kateřina (1988–)

Baltofinské výpůjčky v baltských jazycích [„Finnic loan words in Baltic languages“]. Brno, 2013. Ma. Th.

346

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Забранська Гана (1984–)

Оновлена фразеологія у книзі Вітаутаса В. Ландсбергіса «Історії Рудношіука» [„Up-to-date Phraseology in the Vytautas V. Landsbergis’s Book Rudnosiuko Istorijos“]. Brno, 2007. Бакалаврська робота.

Vytauto V. Landsbergio kūryba vaikams nonsenso literatūros paradigmoje. Brno, 2010. Ma. Th.

Зубатий Йозеф (1855–1931)

Статті

До балто-слов’янської відміни [«Про балто-слов’янську відміну»]. – Listy filologické 13, 1885, 363–371.

Етимології. – Beiträge zur Kunde der indogermanischen Sprachen 17, 1891, 130–133.

Литовське silsē tē-s та споріднені форми. – Beiträge zur Kunde der indogermanischen Sprachen 18, 1892, 159–135.

Про балтійське ū. – Beiträge zur Kunde der indogermanischen Sprachen, 18, 1892, 241–266.

З балтійської демонології [«З балтійської демонології»]. – Listy filologické 20, 1893, 34–37.

Про алітерацію в латиських і литовських піснях [«Про алітерацію в латиських і литовських піснях»]. – Věstník Královské české společnosti nauk, філософсько-історично-мовознавчий клас, 1894, 1–37.

Балтійські нотатки. 1. Про деякі литовські й латиські інструментальні форми, уживані як прислівники. – Indogermanische Forschungen 3, 1894, 19–145.

Балтійські нотатки. 2. Литовське ẽ = слов’янське i; 3. литовське tj, ti «тобі»; 4. литовське testo, testovi; 5. литовське tesi, tedūvi. – Indogermanische Forschungen 4, 1894, 470–478.

Слов’янські етимології. – Archiv für slavische Philologie 16, 1894, 385–425.

До Anz. 4, 58 (латиське kérmens). – Indogermanische Forschungen, Anzeiger, 5, 1895, 113.

Про деякі корені з початковим st- у балто-слов’янській мовній спільності. – Věstník Královské české společnosti nauk, філософсько-історично-мовознавчий клас, 1895, 1–31.

Балтійські нотатки: 6. Постпозиції –an, –en і литовсько-латиські локативи; 7. До латиських родових відмінків на –ū, –u. – Indogermanische Forschungen 6, 1896, 269–307.

Apžvalgos / Surveys

347

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Про деякі приклади дисиміляції в латиській мові. – Austrums 12, 1896, 227–228.

Про так звані вставні голосні в латиській народній пісні. – Věstník Královské české společnosti nauk, філософсько-історико-мовознавчий відділ, 1896, 1–24.

Балтійські різниці: 8. До лит. paskuī, pāskuī тощо. – Indogermanische Forschungen 7, 1897, 182–184.

Про деякі закінчення родового відмінка в латиській, слов’янській та давньоіндійській мовах. – Věstník Královské české společnosti nauk, філософсько-історико-мовознавчий відділ, 1897[98], 1–27.

Про латиські форми кличного відмінка на -u та -o. – Austrums 14, 1898, 59–61, 226–233.

Балтійські різниці: 9. Праіндоєвропейський місцевий двоїни в литовській мові. – Indogermanische Forschungen 8, 1898, 214–218.

Статті в енциклопедіях

Гайтлер. – Ottův slovník naučný 9, Прага 1893, 994–96,

Литовка [«литовці»]. – Ottův slovník naučný 16, Прага 1900, 189–94,

Латиші [«латвійці»]. – Ottův slovník naučný 16, Прага 1900, 365–67,

Пруси [«пруси»]. – Ottův slovník naučný 20, Прага 1903, 872–73,

Шлейхер. – Ottův slovník naučný 22, Прага 1904, 998.

Рецензії

C. C. Uhlenbeck: Die lexicalische urverwandtschaft des baltoslavischen und germanischen (Leiden–Leipzig 1890). Listy filologické 17, 1890, 392–395.

Jan Bystron: Katechizm Ledesmy w przekładzie wschodniolitewskim (Kraków 1890). Listy filologické 18, 1891, 233–234.

Baltisch-Slavisch (1891). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 1, 1892, 194–197.

E. A. Volter: Materialy dlja etnografii latyšskago plemeni vitebskoj gubernii, Č. I (Sanktpeterburgъ 1890). – Athenaeum 9, 1892, 23.

W. Prellwitz: Die deutschen Bestandtheile in den Lettischen Sprachen, Erstes Heft (Göttingen 1891). – Athenaeum 9, 1892, 90.

Baltisch-Slavisch (1892). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 2, 1893, 139–142.

August Leskien: Die Bildung der Nomina im Litauischen (Leipzig 1891). – Listy filologické 20, 1893, 135–138.

Baltisch-Slavisch. – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 3, 1894, 103–108.

348

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

G. Ul’janov: Osnovy nastojaščago vremeni v staroslavjanskom i litovskom jazykach (Varšava 1888). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 3, 1894, 3, 155–162.

G. Ul’janov: Značenija glagol’nych osnov v litovskoslavjanskom jazyke, 1. čast’. Osnovy, obozn­ačajuščija različija po zalogam (Varšava 1891). Ibid.

A. Leskien: Die Bildung der Nomina im Litauischen (Leipzig 1891). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 4, 1894, 56–59.

Baltisch-Slavisch. – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 4, 1894, 141–153.

Baltisch-Slavisch. – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 5, 1895, 260–275.

Baltisch-Slavisch (1895). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 7, 1897, 167–179.

Bibliografie baltického národopisu za rok 1895 a 1896 [„Bibliography of Baltic ethnography in 1895 and 1896“]. – Národopisný sborník českoslovanský 1, 1897, 179–180.

E. Berneker: Die preussische Sprache (Strassburg 1896). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 7, 1897, 265–268.

Baltisch-Slavisch (1896). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 8, 1898, 308–335.

Bibliografie národopisu baltského za rok 1897[„Bibliography of Baltic ethnography in 1897“]. – Národopisný sborník českoslovanský 3, 1898, 133–136.

G. Ul’janov: Značenija glagol’nych osnov v litovsko-slovjanskom jazyke, II. Čast’. Osnovy, obozn­ačajuščija različija po vidam (Varšava 1895). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 8, 1898, 100–107.

Universitas linguarum Litviniae. Denuo edidit Ioannes Rozwadowski (Cracoviae 1896). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 9, 1899, 66–67.

A. Brückner: Starożytna Litwa, ludy i bogi (Warszawa 1897–98). – Český časopis historický 4, 1898, 193–195 // Abstract – Věstník slovanských starožitností 1, 1898, 15–17.

Litovskij slovar’ A. Juškeviča, Vypuskъ pervyj. (Sanktpeterburgъ 1897). – Listy filologické 25, 1898, 305–306.

M. Moswida Waitkuna przekład litewski pieśni Te Deum laudamus z r. 1549, ed. Z. Celichowski (Poznań 1897). – Listy filologické 25, 1898, 307.

Baltisch-Slavisch (1897). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 10, 1899, 262–299.

Kr. Baron et H. Wissendorff: Chansons nationales lataviennes (Mitau 1894). Latwju dainas. Kr. Barona un H. Wissendorffa isdotas etc I, 1–10, 1898. – Národopisný sborník českoslovanský 4–5, 1899, 158–160.

Apžvalgos / Surveys

349

EVASEITLOVÁ, TEREZAKABELÁČOVÁ, VÁCLAVBLAŽEK, JINDŘICHČELADÍN

Baltisch-Slavisch (1898). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 11, 1900, 233–252.

E. Lidén: Ein baltisch-slavisches Anlautgesetz (Göteborg 1899). – Listy filologické 27, 1900, 68–69.

Статистика литовських книжок. Статистика литовських книжок, надрукованих у Пруссії від 1864 року до кінця 1896 року, і заклик литовської нації. Випущено друком 1897 року, надруковано 1898 року (Тільзит, Східна Пруссія). – Slovanský přehled 2, 1900, 157–158.

А. Вебер: Що знають про давнє життя балтійських народів? (Balss 22, 1899, № 25, 26). – Вісник слов’янських старожитностей 4, 1900, 57–58.

Baltisch-Slavisch (1899). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 12, 1901, 302–323.

До литовських студій Шлейхера. – Вісник Королівського чеського товариства наук, філософсько-історико-мовознавчий клас, 1901[02], VII, 1–29.

Baltisch-Slavisch (1900). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 13, 1902–03, 242–265.

Е. Фольтер: «Литовська хрестоматія» (Санкт-Петербург, 1901). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 13, 1902, 77–78.

Baltisch-Slavisch (1901). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 15, 1903–04, 120–138.

V. K. Poržezinskij: K istorii form sprjaženija v baltijskich jazykach (Moskva 1901) – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 16, 1904, 50–64.

В. К. Поржезинський: Зворотна форма дієслів у литовській і латиській мовах (Москва, 1903). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 16, 1904, 50–64.

Балто-слов’янське (1902–04). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 21, 1907, 71–148.

Я. Ендзелін: Латиські прийменники (Юр’їв, 1905–06). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 22, 1908, 56–62.

Г. Брентано: Підручник латиської мови для самостійного навчання (Відень—Лейпциг). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 22, 1908, 62–64.

Baltisch-Slavisch (1905). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 24, 1909, 42–68.

Baltisch-Slavisch (1906). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 25, 1910, 65–82.

Baltisch-Slavisch (1907). – Indogermanische Forschungen: Anzeiger 27, 1910, 140–157.

Baltisch-Slavisch (1912). – Indogermanisches Jahrbuch 1, 1913, 180–198.

Baltisch-Slavisch (1913). – Indogermanisches Jahrbuch 2, 1915, 159–185.

350

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Čekų baltistikos bibliografija

Хочемо подякувати нашим колегам Томашу Госковцю, Роману Сукачю, Богумілу Википелу та Іллі Лемешкіну за їхні цінні зауваження, доповнення й поради.

Подано 2 квітня 2016 року.

EVA SEITLOVÁ

Masaryk University

A. Nováka 1, 60200 Brno, Czech Republic

eva.seitl [email protected]

TEREZA KABELÁČOVÁ

Masaryk University

A. Nováka 1, 60200 Brno, Czech Republic

[email protected]

VÁCLAV BLAŽEK

Masaryk University

A. Nováka 1, 60200 Brno, Czech Republic

[email protected]

JINDŘICH ČELADÍN

Muzeum hlavního města Prahy

Kožná 1, 11000 Praha 1, Czech Republic

[email protected]

Apžvalgos / Surveys

351