ALBRECHT GREULE

Регенсбурзький університет

Наукові напрями досліджень: граматика тексту, теолінгвістика та духовна пісня, ономастика, історичний синтаксис.

DOI: doi.org/10.35321/all84-01

Їдкий! До історії дієслів ÄTZEN, ATZEN, ÄSEN

Їдкий! До історії дієслів ätzen, atzen, äsen

ANNOTATION

У німецькій молодіжній та розмовній мові ätzend уживається як зневажлива характеристика чогось нудного, огидного й неприємного. Ätzen, однак, етимологічно є каузативом до essen; у статті простежується розвиток, який веде від наявного в давньогерманських мовах каузатива essen, германського *atjan, до нововерхньонімецьких дієслів ätzen, atzen і äsen, які ще зафіксовані в «Німецькому словнику» 2007 року. Водночас враховується гіпотеза, що зміни дієслова неможливо осягнути без опису морфологічного та семантичного оточення кожного дієслова.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: семантичні зміни, етимологія, історичний синтаксис, каузативність, конфігурація дієслова та актантів.

ANNOTATION

У німецькому молодіжному мовленні та розмовній мові ätzend уживається як зневажлива характеристика чогось нудного, огидного й неприємного. Однак, етимологічно кажучи, Ätzen є каузативом до essen. У цій статті робиться спроба простежити розвиток, який привів від каузатива essen, германського *atjan, наявного в давньогерманських мовах, до нововерхньонімецьких дієслів ätzen, atzen і äsen, які досі наведені в «Німецькому словнику» 2007 року (DWB). Враховується гіпотеза, що зміни дієслова неможливо осягнути без опису морфологічного та семантичного оточення кожного дієслова.

Straipsniai / Articles

11

ALBRECHT GREULE

КЛЮЧОВІ СЛОВА: зміна значення, етимологія, історичний синтаксис, каузативність, дієслівно-актантна констеляція.

ДІЄСЛІВНО-АКТАНТНІ КОНСТЕЛЯЦІЇ

Наведені нижче аналізи виходять із гіпотези, що розвиток значення дієслова не може бути достатньо описаний без урахування дієслівно-актантної констеляції (VAK), якої дієслово як носій валентності вимагає від актантів. VAK складається з двох взаємопов’язаних рівнів — семантичного та морфологічного. Семантичний рівень у дієслівних актантів описується через «відмінкові ролі» або «глибинні відмінки», яким відповідають морфологічні структури вираження (частково відмінювані словосполучення). Семантичний опис актантів здійснюється в межах глибинновідмінкової рамки (TKR), а морфологічний — за допомогою структурної схеми речення (SBP) (пор. Greule, Korhonen 2021: 34).

Приклад: констеляція (триактантна) актантів дієслова сер.-в.-нім. etzen ‘забезпечувати їжею («дія»)’ має такий вигляд: [семантично] Агенс («людина») → [морфологічно] Nn // [семантично] Адресат («людина/тварина») → [морфологічно] Na // [семантично] афікований об’єкт («їжа») → [морфологічно] pN^mit// Скорочено: (SBP/TKR) Nn/Агенс (людина) // Na/Адресат (людина/тварина) // pN^mit/Афікований об’єкт (їжа).

(Скорочення означають: Na = іменник/номінальна група в називному відмінку, Na = іменник/номінальна група у знахідному відмінку, pN = прийменникова група, індексована керівним прийменником; крім того, Ng = іменник/номінальна група в родовому відмінку, Nd = іменник/номінальна група в давальному відмінку.)

З погляду граматики конструкцій можна було б говорити про конструкцію «спричинене споживання їжі» з ролями Агенс x спричиняє, що Агенс y їжу z «споживає», у яку впродовж історії мови замість ätzen, atzen, äsen могли входити дієслова nähren, füttern, weiden тощо.

Аналізи мають на меті підготувати первісні essen-каузативи нов.-в.-нім. ätzen, atzen, äsen для включення до Історичного синтаксичного словника дієслів (HSVW) (пор. Greule, Korhonen 2021: 154). При цьому ми спираємося на оцифровані матеріали історичних німецьких словників: AHDWB, MHDWB, FNH DWB, GoetheWB, а також на друковане видання нового опрацювання «Німецького словника» братів Ґрімм (DWBneu). Наведені там окремі значення (семеми), приписані історичним відповідникам нов.-в.-нім. ätzen, atzen та äsen, на підставі текстових прикладів

12

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Ätzend! Zur Geschichte der Verben ätzen, atzen, äsen

інтерпретуються з погляду їхньої дієслівно-актантної констеляції, мовний рівень за мовним рівнем. Із сумування семем та їхньої VAK у діахронічному зіставленні передусім виводиться семантична історія трьох первісно (етимологічно) синонімічних дієслів.

1. ПЕРВІСНІ ESSEN-КАУЗАТИВНІ ДІЄСЛОВА

Каузативні утворення, які колись існували щодо німецького дієслова essen, у сучасній комунікації німецькою мовою відіграють хіба що другорядну роль. Однак нове опрацювання «Німецького словника» (DWBneu) присвячує дієсловам äsen, atzen та ätzen окремі статті. Усі три дієслова також зафіксовані в «Універсальному словнику німецької мови» редакції Duden. Із словникових статей видно, що три дієслова з основним значенням ‘x спричиняє, щоб y їв (від) z’ (простіше: ‘x годує y z’) засвідчені від давньоверхньонімецького періоду й мають відповідники в інших германських мовах. Попри синтаксично чітку триалентну структуру та морфологічну структуру, яку ще можна розпізнати завдяки реконструкції, — йдеться про слабкі jan-дієслова некаузативного дієслова, утворені від ступеня o, від якого сформовано претерит (essen-aß), — (пор. trinken/trank – tränken ‘змушувати/дозволяти пити’) опис історії дієслова для Історичного синтаксичного словника дієслів, тобто з урахуванням семантичного та морфологічного оточення, якого дієслова як носії валентності вимагають, створює значні труднощі. Вони стосуються як значень, що впродовж історії мови розійшлися, так і звукових змін, які почалися в доверхньоверхньонімецький період.

2. ЕТИМОЛОГІЯ

Каузатив до германського сильного дієслова *et-a- ‘їсти’ утворено від ступеня o дієслівного кореня (герм. *at-) за допомогою суфікса -ja. Це «правильне» утворення засвідчене в гот. (fra-)atjan ‘роздавати для їжі’, дав.-ісл. etja ‘годувати’, дав.-англ. ettian ‘об’їдати пасовище’, дав.-фриз. etta ‘пасти’, і має морфологічну паралель у каузативі герм. *sat-ja- ‘саджати’, утвореному від основи сильного дієслова герм. *set- ‘сидіти’. Ускладнення з essen-каузативом виникає через те, що інше дієслово до основи герм. *et- ‘їсти’ із суфіксом -ja, однак, від

Straipsniai / Articles

13

ALBRECHT GREULE

Подовжений ступінь gm. ēt був виведений як gm. *ēt-ja. Ця форма не засвідчена в готській мові; у цій мові від подовженого ступеня існують лише іменники uz-eta «ясла» та af-etja «ненажера», а також у інших давньогерманських мовах продовження gm. *ēt-a-m «їжа, корм» (Seebold 1979: 180), тож разом із Jörg Riecke можна припустити, що gm. *ēt-ja походить від цього іменного кореня й первісно не було каузативом (Riecke 1996: 651). Gm. *ēt-ja могло бути (двовалентним) орнативом і мати значення «x забезпечує y їжею/кормом» (= «x годує y»). (Див. щодо всього комплексу EWAhd II: Sp. 1188f.)

За формування трьох каузативних дієслів до essen відповідають кілька звукових змін у дог давньоверхньонімецький період, унаслідок яких виникли три формальні типи:

У типі 1, gm. *at-ja-, голосний кореня /a/ перед /j/ піднявся до /e/ (первинний умлаут), а /-t-/ подвоїлося до /-tt-/ > у прадавньоверхньонімецькому *etija-.

У типі 2, gm. *ēt-ja-, крім готської, прагерманське /ē/ було знижене до /ā/: *atīja-. Оскільки подовження /-t-/ після довгого голосного складу було факультативним, у давньоверхньонімецькій могли виникнути два підтипи: один без подовження t (2a) і один із подовженням t (2b):

Тип 2a) прадавньоверхньонімецьке *atīja- > давньоверхньонімецьке āzen. Очікуваний умлаут /ā/ і довгота голосного в давньоверхньонімецькій на письмі не позначалися, а були вперше відображені в середньоверхньонімецькій як æʒen, êʒen, ēʒen (претерит âʒte?), нововерхньонімецьке äsen [äː] (=вторинний умлаут). Неподовжений прадавньоверхньонімецький /-t-/ (унаслідок другого пересуву приголосних) перетворився на простий глухий фрикатив /-s-/, давньоверхньонімецьке <-z->, середньоверхньонімецьке <-ʒ->.

Тип 2b) прадавньоверхньонімецьке *atīja- > давньоверхньонімецьке *ätzen/āzen. Очікуваний умлаут /ā/ і довгота голосного в давньоверхньонімецькій на письмі не позначалися, а були вперше відображені в «середньоверхньонімецькій» як *ætzen, *ētzen. Подовжений приголосний /-tt-/ (унаслідок другого пересуву приголосних) перетворився на африкату /-ts-/.

Етимологія нововерхньонімецького atzen незрозуміла. Це може бути побічна форма, що походить із (баварського) діалекту (у баварському діалекті умлаут /ā/, середньоверхньонімецьке <æ>, від XII ст. було знижене до /aː/), або (середньоверхньонімецьке) ätzen виникло внаслідок системного вирівнювання за претеритом *ätz-te.

До групи каузативів від essen не належить давньоверхньонімецьке azon «бенкетувати» (так Seebold 1970: 180), відповідно давньоверхньонімецьке âzôn «шукати собі їжу, корм» (AHDWB I: 11, Sp. 766), нововерхньонімецьке aasen (DUW: регіональне «поводитися з чимось марнотратно, неощадливо, витрачати щось» (див. DWBneu 1. Bd., Sp. 15). Імовірно, це віддієслівне утворення від давньоверхньонімецького āza (azza) «їжа, корм» (див. EWAhd I: Sp. 409–410).

14

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Ätzend! Zur Geschichte der Verben ätzen, atzen, äsen

3. СЕМАНТИКА Й СИНТАКСИС: ДІАХРОННІ КОНСТЕЛЯЦІЇ ДІЄСЛОВО—АКТАНТ

Давньоверхньонімецька

Тип 1, герм. *at-ja-: двн. ezzen із [–ts–], свн. etzen (претерит atzte, зі зворотним умлаутом), нвн. ätzen (власне *etzen)

Двн. ezzen слабке дієслово (AHDWB III: Sp. 476f.; Riecke 1996: 638)

Семема 1: «об’їдати пасовисько, давати об’їдати»; приклад без синтаксичного оточення.

Семема 2: «травити, очищати їдкою рідиною». Приклад giezzit uurtin (пасив)

Тип 2a, переддвн. *ātja- > двн. āzen із [–s–], свн. æzen, ȇzen/ēsen, нвн. äsen (давніше äßen)

і

Тип 2b) переддвн. *āttja- > двн. (gi-)āzen із [–ts–] (AHDWB I: Sp. 764f.: з африкатою; Schützeichel 2006: āz(z)en «годувати, давати їсти»; Riecke 1996: 650f.: āzen «давати комусь їсти, годувати когось»), свн. *ætzen, *etzen. Давньоверхньонімецькі написання з <–z–> або <–zz–> не дають змоги достовірно віднести їх до африкати чи фрикатива.

Двн. āzen (AHDWB I: 764f.)

Семема: «годувати когось, насичувати, давати комусь їсти, годувати тварину».

СБП/ТКР: НГн/Агенс (людина/Бог) — Нга/Адресат (люди/тварини) — [pNₘᵢₜ/Афікований об’єкт (їжа)] — [pNₐᵦₐ/Інструмент («рукою»)]

Приклади: (1) daz ih hungarege ni azda. (2) [du] rihtost... mir tische. daz ih keazzet wurde mit starcherun fluoro danne diu milch si (пасив). (3) toh tie... leuuen an in chetenna tragen. unde doh man sie azze aba hende Nb 138,1 [149,4].

Середньоверхньонімецька

etzen, ezzen [із первинним UL та африкатою < переддвн. *attja–], претерит azte (= тип 1)

Семема 1 «забезпечувати когось/тварину їжею, годувати, насичувати, давати їсти» (перех.): (фактивно-)каузативне «змусити їсти».

SBP/TKR: NGn/Агенс (Людина) – Nga/Адресат (Людина/Тварина) – [pNₘᵢₜ/Афікований об’єкт (Їжа)] – [pNₘᵢₜ/Інструм. (Рука)]

Приклади: ir sult [...] den hungerigen etzen PrBerth 1:280,36; mich durfte, ir tran­<em>tent</em> mich, mich hungerte, ir azetent mich Lucid 141,4; di hungerigen er [der gute Christ] ezet / di durstigen er trenket Glaub 1691; si [Maria] tranc­te in [Christus] unde azte in mit deme rainen spunne ire hailigen miliche TrudHL

Straipsniai / Articles

15

ALBRECHT GREULE

80,16; siche lûte pflac si zu etzene und zu trenkene mit iren henden HvFritzIHI 243,1; daz dû im [deinem Herren] sîn vihe [...] dâ heime etzest unde trenkest PrBerth 1:268,17; mit honighe her [der Teufel] in [den Sünder] ezet / und trinket in nach mit gallen HeslApk 13350.

Семема 2 «(свою) худобу випасати» (пермісивно–)каузатив «давати їсти»

SBP/TKR: Nɢn/Агенс (Людина) – pN_uf / Місце (Пасовище)

Приклади: daz pæide lôte vf ir paider wæide solen treiben vnde ezzen alse vor sechzich jaren UrkCorp (WMU) 1690,3; alles daz reht, daz ich hatte vf ir mat-tan ze ezzene ebd. 1801,26. 649,16.

Семема 3 «завдавати комусь шкоди, випускаючи худобу на пасовище без дозволу»

SBP/TKR: Nn/Агенс (Людина) – [Na/Пацієнс (Людина)] – [pNan/Місце]

Приклади: sunder hove, die uns weder treten noch etzen süllen SchweizId 1,628; swer den andern anspricht umb etzen, tretten, ubersniden, ubernemen UrkWittelsb 1,148 (a. 1255); item si quis alium impulsa uerit de dampnis, que dicuntur etzen, trettin, ubersniden, ubereren ebd. 1,89 (a. 1244]); tut ieman dem andern schaden pey tag oder pei nacht mit etzen an seinen chorn, an seinem wizmat, an seinen garten StrMünch 327,18.

etzen, середньов.-нім. *êtzen, (бавар.?) ȃtzen [із вторинним умлаутом, довгий, африката < перед.-дав.-нім. *āttja–] Варіант ȃtzen міг виникнути внаслідок системного вирівнювання за претеритом *ātz-te або походить із баварської, де вторинний умлаут середньов.-нім. <æ> із XII ст. був знижений до /a:/.

Семема 1 «забезпечувати когось/тварину їжею, годувати, живити, давати корм» (перех.): (фактивно–) каузатив «змусити їсти».

SBP/TKR: NGn/Агенс (Бог, Людина) – Nga/Адресат (Людина, Тварина) – [pNmit/ von/Афікований об’єкт (Їжа, Корм)] – [pNmit / uf /Інструм. (на/у руці)]

Приклади: er [Gott] æcet siv [die Feinde Gottes] uon fezte chorens unde uon steine honges sat er siv PsM 80,17; Daniel 3590; und ätzt in [den Delphin] zuo letzt mit seiner hant BdN 236,17; [den Hahn] atzt er dick uf siner hant Reiher 35. übertr.: dar nach so trencht man in und aezet in mit der ler des hiligen ew ein-gelium PrOberalt 33,19.

Семема 2 «забезпечувати щось (вудку) наживкою»

SBP/TKR: NGn/Агенс (Людина) – Nga/афікований об’єкт (Вудка) – pNmit/Інструм.

Приклади: ain regenwurm, dâ mit man die ängel ätzt BdN 310,5, in die geätzten h amen BdN 215,13.

Семема 3 «годувати когось чимось, частувати когось чимось»

СБП/ТКР: Nn/Агенс (людина) – Nd/Адресат (людина) – Na/Афікований об’єкт (запах)

16

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Ätzend! Zur Geschichte der Verben ätzen, atzen, äsen

Беґ: (перен.) святий запах, яким Ти нас у всі часи acist LambGeb A23. aezen, сер.-в.-нім. êzen/êsen, бав.? *âzen/âsen [із вторинним UL довгим, спірантом < передньов.-нім. *atja-] (=Тип 2a)

Семема 1 «забезпечувати людину/тварину їжею, годувати, живити, давати корм» СБП/ТКР: NGᵣn/Агенс (людина, орел) – Nga/Адресат (людина, орел) – [pNvon/Афікований об’єкт (корм)]

Беґи: dc du den hungergen ésest PrSchw 2,55; ці руки, що тебе ezden у нужді MarlbRh 49,34; – із зворотним займенником: [орла] ногою [...] / лева тримати тієї миті, / від якого його багатий рот / на свій смак eset і освіжається Minneb 3005. –

Семема 2 «об’їдати щось», тут перен. «повзти» (букв. «об’їдати схил») СБП/ТКР: NGᵣn/Агенс (людина) – Nga/Афікований об’єкт (схил)

Беґ: через пісок і через воду / мусили вони [Йонатан і його чоловіки] пагорби asin, / прямуючи [нагору скелею] на всіх чотирьох RyEWchr 23336.

Ранньонововерхньонімецький

У словнику FNH DWB для типу з африкатою і типу з фрикативним приголосним подано окремі леми:

ätzen, etzen, рідше atzen

Семема 1 «дати комусь їсти, нагодувати когось»; (спеціально: «забезпечувати (ув’язнених) харчуванням»; у юридичних формулах заборони: «годувати когось, надати комусь притулок»; «годувати (тварин)»

СБП/ТКР: NGᵣn/Агенс (людина) – Nga/Адресат (людина/тварина) – [pNmit/Афікований об’єкт (їжа)] – [pNmit/Інструмент (рука)]

Беґ: welheu hüenr man ätzt mit halbgekochter gersten, diu legt vil air K. v. Megenberg, B.d.Nat.196,15; він (птах) ätzt sich selber mit sein fuoz як mensch mit der hant K. v. Megenberg, B.d.N.222,9.

Семема 2 «згодовувати щось (напр., овес)» СБП/ТКР: NGᵣn/Агенс (людина) – Nga/Афікований об’єкт (їжа)

Беґ: ätzten sie aber habern, це мала оплатити громада Weist. Schriesheim 184, 10.

Семема 3 «(худобу) виганяти на лісовий випас» СБП/ТКР: NGᵣn/Агенс (людина) – NGᵃ/Афікований об’єкт (худоба) Беґ:?

Семема 4: «(про худобу) пастися» SBP/TKR: NGᵣn/Агенс (людина) – NGᵃ/Пацієнс (худоба) Приклад:?

Семема 5: «дати (худобі) випасати рослинність певної ділянки» SBP/TKR: NGᵣn/Агенс (людина)

Straipsniai / Articles

17

ALBRECHT GREULE

Приклад: але що хтось ätzen [на спільній землі] хоче, то дозволено Weistum Schriesheim 121,5

Семема 6: «завдавати комусь шкоди, випасаючи худобу» (пор. DWBneu atzen4: «завдавати комусь шкоди, незаконно випасаючи його кормові угіддя»

SBP/TKR: NGn/Агенс (людина) – NGa/Пацієнс (людина)

Приклад: 1.h.14.jh. sunder hove, die uns weder treten noch e(tzen) süllen schweiz. id. 1,628 (DWBneu)

Семема 7: «оснащувати (пастку) приманкою/падаллю» (пор. DWBneu atzen3: «приваблювати тварин кормом, принаджувати; оснащувати щось принадою, приманкою», уперше 1349/50 Конрадом фон Мегенбергом)

SBP/TKR: Nn/Агенс (людина) – Na/Пацієнс (пастка) – pN_mit/Афікований об’єкт (приманка)

Приклад: då mit man die ängel ätzt Конрад фон Мегенберг, B.d.Nat 250, 13

Семема 8: «вороже ставитися до когось; плекати почуття помсти, грабувати» (пор. DWBneu atzen4: «завдавати комусь шкоди, (на війні) грабувати, позбавляти майна»

SBP/TKR: NGn/Агенс (людина)

Приклад: [sie] lagen dem bischoff mit gwalt im land und pr anten und atzten 6 tag Chron. Augs. 2.21,26.

Семема 9 (за DWBneu ätzen1) «дати чомусь роз’їстися під впливом хімічних засобів, що діють на поверхню, їдкою речовиною (кислотою, лугом), протравлювати, очищати»

SBP/TKR: Nn/Агенс (людина) – Na/афікований об’єкт

Приклад: (1497) (про мазь) wurt vast gebraucht..zu ätzen unnd reinigen..alle unreine schaden Brunschwig, chirurgia 237b

Семема 10 (за DWBneu ätzen2): «створювати, породжувати щось під дією хімічних засобів (художньо формуючи), вигравіровувати на поверхні»

SBP/TKR: NGn/Агенс (Mensch) – NGa/ефіковане Objekt (Gravur) – pN_in/Ort (Fläche)

Beleg: (1558) das glaß, darein der heilig David geetzet war Lindener, katzipori 133 LV.

ässen (zu mhd. aȝen = Тип 2a)

Семема 1 «давати комусь їсти, годувати когось; годувати тварин» (синонімічна до семеми 1 ätzen/etzen/atzen)

SBP/TKR: Nn/Агенс (Mensch) – Na/Адресат (Mensch/Tier) – [pN_mit/Афікований об’єкт (Nahrung)]

Доказ (за DWBneu äsen1) 1388 das...des jars nit mer denne sechs swin geaesset sullen werden württ. Geschichtsqu. 8,62.

18

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Ätzend! Zur Geschichte der Verben ätzen, atzen, äsen

(Фінітні дієслівні форми, цитовані у FNHDWB у прикладах, із <z> можуть також належати до etzen, напр. do mite ezt her die gerualkin v. Tscharner, Md. Marco Polo 21,7.)

Семема 2 «(тварин) приманювати за допомогою приманки»

SBP/TKR: NGn/Агенс (Mensch) – NGa/Пацієнс (Tier)

Доказ: so du gar ein verbainten fuchs [...] hast, so äß in zu holz bey einem baum на землю Ermisch u.a., Haush. Vorw.225, 15.

Семема 3 (за DWBneu äsen¹) «споживати їжу» (мисливською мовою), (за DWBneu äsen²) зворотне «(про рослиноїдних тварин, особливо мисливською мовою про дичину) щось їсти, споживати, випасати»

SBP/TKR: NGn/Агенс (Tier)

Доказ: mag sy (= вагітна олениця) sich wol an dem flachs waiden und äsen lehre v. d. zeichnen d. hirsches 133 L.

Доказ: 1682 soll der hirscher...äsen in den saaten und feldern Hohberg georgica (1687)²,63b.

Старонімецька нововерхньонімецька мова (GoetheWB)

ätzen

Семема 1 «(годувати птаха)»

СБП/ТКР: NGn/Агенс (людина) – NGakk/Адресат (тварина) – [pN_aus/Інстр]

Приклад: Es hatt‘ ein Knab‘ eine Taube zart, /...Geätzet aus seinem Mund

Семема 2 «про шкідливу дію лугів і кислот, отрут» — лише PartPräs.!

Семема 3 «у мистецтві офорту — для травлення»

СБП/ТКР: NGn/Агенс (людина) – NGa/Афікований об’єкт (матеріал)

Приклад: Ich ätzte die Platte

äßen, sich

Семема: (мисливською мовою) про поїдання дичини: «живитися»

СБП/ТКР: Nn/Агенс (дикі тварини) – pN_an/Місце

Приклад: Gehörntes Rind / Aeßt sich vertheilt am überschoffen Felsen.

Ново верхньонімецька (DUW, DWBneu)

äsen, sich

Семема (мисливською мовою) «(про дичину, за винятком чорної дичини та хижих тварин) споживати їжу»

СБП/ТКР: Nn/Агенс – pN/Місце

Приклад: <1883> konnte man...ein reh oder einen hirsch heraustreten und sich äsen sehen (DWBneu, 3. Bd., Sp. 338)

ätzen

Straipsniai / Articles

19

ALBRECHT GREULE

Семема 1 «обробляти щось кислотою, лугом або подібним засобом, щоб розчинити чи видалити його»

СБП/ТКР: Nn/Агенс (Людина) – Na/Афікований Об’єкт – pNmit/Інструм. (кислота, луг тощо)

Приклад: обробляти краї рани ляпісом (DUW)

Семема 2 «(про кислоти, луги або подібні речовини) руйнівно, роз’їдаючи, діяти на щось»

СБП/ТКР: Nn/Агенс (кислоти, луги тощо) – Na/Афікований Об’єкт

Приклад: переважно дієприкметник теперішнього часу ätzend.

Семема 3 «створювати щось на поверхні матеріалу за допомогою кислоти, лугу або подібного засобу, витравлювати; створювати, утворювати щось під дією хімічних засобів, (художньо оформлюючи) вигравірувати на поверхні, а потім загалом прорізати, надрізати щось» (DWBneu, 3. Bd., Sp. 338)

СБП/ТКР: Nn/Агенс (Людина) – Ефіційований Об’єкт (зображення) – pNauf,in/Місце (поверхня матеріалу)

Приклад: 1851 daß er auf eine kupferplatte buchstaben ätzte (DWBneu), ein Bild auf die Kupferplatte ätzen (DUW).

ätzen

Семема (мисливською мовою) «забезпечувати пташенят кормом, їжею» (спочатку баварське замість ätzen — вторинний умлаут?)

СБП/ТПК: Nn/Агенс (Тварина) – Na/Адресат (молоде Тварина) – pNmit/Інструм.

Приклад: <1853> blinde...junge, die es (Igelweibchen)...sorgsam mit schnecken und regenwürmern ätzt (DWBneu, 3.Bd., Sp. 391

4. УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАЧЕНЬ (НАВЕДЕНИХ У СЛОВНИКАХ) ДЛЯ 12 СЕМЕМ (A–L)

Щоб пояснити семантичний і синтаксичний розвиток дієслів допрадавньоверхньонімецьких *atjaund *ātja–/*āttja–, етимологічних каузативів дієслова герм. *eta- ‘їсти’, до нововерхньонімецьких дієслів ätzen, äsen, atzen, значення, наведені в словниках, узагальнюються до 12 семем.

Семема A «забезпечувати людину/тварину їжею, годувати, живити, давати корм»

Давньоверхньонімецька ätzen: SBP/TKR: NGn/Агенс (людина/Бог) – NGa/Адресат (люди/тварини) – [pNmit/Афікований об’єкт (їжа)] – [pNaba/Інструмент («рукою»)]

20

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Ätzend! Zur Geschichte der Verben ätzen, atzen, äsen

Середньоверхньонімецька etzen, ezzen: SBP/TKR: NGn/Агенс (людина) – nga/Адресат (людина/тварина) – [pN_mit/Афікований об’єкт (харчі)] – [pN_mit/Інструмент (рука)]

Середньоверхньонімецька ätzen: SBP/TKR: NGn/Агенс (Бог, людина) – nga/Адресат (людина, тварина) – [pN_mit/von/Афікований об’єкт (їжа, корм)] – [pN_mit/uf/Інструмент (рукою/на руці)]

Середньоверхньонімецька æßen: SBP/TKR: Nn/Агенс (людина, орел) – Na/Адресат (людина, орел) – [pN_von/Афікований об’єкт (корм)]

Ранньонововерхньонімецька ätzen, etzen, atzen: SBP/TKR: Nn/Агенс (людина) – Na/Адресат (людина/тварина) – [pN_mit/Афікований об’єкт (харчі)] – [pN_mit/Інструмент (рука)]

Ранньонововерхньонімецька ässen: SBP/TKR: Nn/Агенс (людина) – Na/Адресат (людина/тварина) – [pN_mit/Афікований об’єкт (харчі)]

Нововерхньонімецька рання доба: ätzen «годувати (птаха)»: SBP/TKR: NGn/Агенс (людина) – NGakk/Адресат (тварина) – [pN_aus/Інструмент]

?Нововерхньонімецька: atzen (мисливською мовою) «забезпечувати молодих птахів кормом, їжею» (первісно баварське замість ätzen – вторинний умлаут?); SBP/TPK: Nn/Агенс (тварина) – Na/Адресат (молодняк) – pN_mit/Інструмент.

Семема B «дозволяти (своїй) худобі пастися»

Давньоверхньонімецька ezzen: SBP/TKR ---

Середньоверхньонімецька etzen/ezzen: SBP/TKR: Nn/Агенс (людина) – pN_uf/Місце (пасовище)

Ранньонововерхньонімецька ätzen, etzen, atzen: «дозволяти пасти (рослинність певної ділянки)» SBP/TKR: Nn/Агенс (людина)

Ранньонововерхньонімецька ätzen, etzen, atzen: «пасти (худобу)», SBP/TKR: Nn/Агенс (людина) – Na/Пацієнс (худоба)

Нововерхньонімецька рання доба: ---

Нововерхньонімецька: ---

Семема C «випасати щось»

Ahd. ---

Mhd. æßen: SBP/TKR: NGn/Агенс (Людина) – NGa/Афікований об’єкт/Місце (схил)

Fnhd.: ---

Änhd.: ---

Nhd.: ---

Семема D «(худобу) виганяти на лісове пасовище»

Ahd. ---

Mhd. ---

Fnhd. ätzen, etzen, atzen: SBP/TKR: NGn/Агенс (Людина) – nga/Афікований об’єкт (худоба)

Straipsniai / Articles

21

ALBRECHT GREULE

Середньоверхньонімецька новонімецька: --- Нововерхньонімецька: ---

Семема E «приваблювати тварин кормом, заманювати; забезпечувати щось приманкою, принадою»

Давньоверхньонімецька --- Середньоверхньонімецька ätzen: СГП/ТКР: Nn/Агенс (Людина) – Na/Афікований об’єкт (вудка) – pNₘᵢₜ/Інструмент Ранньонововерхньонімецька ätzen, etzen, atzen: СГП/ТКР: Nn/Агенс (Людина) – Na/Пацієнс (знаряддя лову) – pNₘᵢₜ/Афікований об’єкт (приманка) Ранньонововерхньонімецька ässen: СГП/ТКР: Nn/Агенс (Людина) – Na/Пацієнс (тварина) Середньоверхньонімецька: --- Нововерхньонімецька: ---

Семема F «годувати когось чимось, підживлювати когось чимось» «згодовувати щось (напр., овес)»

Давньоверхньонімецька --- Середньоверхньонімецька aetzen: СГП/ТКР: Nn/Агенс (Людина) – Nd/Адресат (Людина) – Na/Афікований об’єкт (аромат) Ранньонововерхньонімецька ätzen, etzen, atzen: СГП/ТКР: Nn/Агенс (Людина) – Na/Афікований об’єкт (їжа) Середньоверхньонімецька: --- Нововерхньонімецька: ---

Семема G «завдавати комусь шкоди через неправомірне випасання на його кормових угіддях»

Давньоверхньонімецька -- Середньоверхньонімецька etzen, ezzen: СГП/ТКР: Nn/Агенс (Людина) – [Na/Пацієнс (Людина)] – [pNₐₙ/Місце] Ранньонововерхньонімецька ätzen, etzen, atzen: СГП/ТКР: Nn/Агенс (Людина) – Na/Пацієнс (Людина) Середньоверхньонімецька: --- Нововерхньонімецька:---

Семема H «вороже поводитися щодо когось; плекати почуття помсти, грабувати», «завдавати шкоди комусь, (під час війни) грабувати, позбавляти майна»

Давньоверхньонімецька --- Середньоверхньонімецька --- Ранньонововерхньонімецька ätzen, etzen, atzen: СГП/ТКР: Nn/Агенс (Людина) Середньоверхньонімецька: ---

22

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Ätzend! Zur Geschichte der Verben ätzen, atzen, äsen

Нвн.: ---

Семема I (про рослиноїдних тварин, особливо мисливською мовою про дичину) «щось їсти, споживати, об’їдати», «споживати їжу» (мисливською мовою)

Двн.: --- Свн.: ---

Ранньонвн. ässen: СБП/ТКР: НГн/Агенс (тварина)

Пізньонвн. sich äßen (мисливською мовою) СБП/ТКР: Нн/Агенс (дикі тварини) – pNan/місце

Нвн.: äsen (мисливською мовою)

Семема J «дати щось роз’їстися під дією хімічних засобів, що впливають на поверхню, їдкою речовиною (кислотою, лугом), протравити, очистити»

Двн. ätzen (зафіксовано лише в пасиві: giezzi tuurin)

Свн.: ---

Ранньонвн. ätzen, etzen, atzen: СБП/ТКР: Нн/Агенс (людина) – На/афектований об’єкт

Пізньонвн.: ---

Нвн.: ätzen «обробляти щось кислотою, лугом тощо, щоб розчинити або видалити це», СБП/ТКР: Нн/Агенс (людина) – На/Афектований об’єкт – pNmit/Інстр. (кислота, луг тощо)

Семема K «(про кислоти, луги тощо) руйнівно діяти на щось, роз’їдати щось»

Двн.: --- Свн.: --- Ранньонвн.: ---

Пізньонвн.: «про шкідливу дію лугів і кислот, отрут» лише дієприкм. теп.!

Нвн.: ätzen, СБП/ТКР: Нн/Агенс (кислоти, луги тощо) – На/Афектований об’єкт – переважно дієприкметник теперішнього часу ätzend.

Семема L «створювати щось на поверхні матеріалу за допомогою кислоти, лугу тощо, протравлювати щось» (DUW), «створювати, продукувати щось під дією хімічних засобів, (у художньо-образотворчій діяльності) вигравірувати на поверхні, а загалом — прорізати, процарапувати щось» (DWBneu, 3. Bd., S. 392)

Ahd.: --- Mhd. ---

Straipsniai / Articles

23

ALBRECHT GREULE

Fnhd. ätzen, etzen, atzen: SBP/TKR: NGn/Agens (Людина) – Na/ефіцирований об’єкт (Гравюра) – pN_in/Місце (Поверхня)

Änhd. ätzen: SBP/TKR: Nn/Агенс (Людина) – Na/Афіковане місце (Матеріал)

Nhd. ätzen: SBP/TKR: Nn/Агенс (Людина) – Ефікований об’єкт (Зображення) – pN_auf,in/Місце (Поверхня матеріалу).

5. КОМЕНТАР

Ми виходимо з припущення, що тримісні дієслова (західногерманські) *atja і *atja/*ättja у комунікації дов.-давньоверхньонімецького мовного періоду були синонімічними. Однак їхня каузативність може тлумачитися як фактитивна, так і пермісивна: «x робить так, що y їсть z» (фактитивна) і «x дозволяє y їсти z» (пермісивна). Крім того, слід зважати на те, що дієслово західногерм. *ātja-/*ättja- (< германське *ēt-ja-) первісно могло бути не каузативним, а орнативним дієсловом; однак у словотвірно-морфологічному (похідне за допомогою суфікса ja) і семантичному відношенні («x забезпечує y їжею/кормом») воно було близьким до «справжнього» (германського) каузатива від essen. У давньоверхньонімецькій мові неможливо виявити відмінність між «справжньокаузативним» ezzen (< *atja-n) і орнативним (?) āzen/*ātzen (< *atja/*attja-), обидва вживаються як тримісні; те саме стосується середньоверхньонімецьких etzen, ätzen und aȥen.

6. СТРУКТУРУВАННЯ СЕМЕМ

Виявлені у словниках, синтаксично інтерпретовані та узагальнені (12) семеми вище загалом семантично впорядковано в послідовності «давати їсти» — «годувати» — «пасти» — «випасати» та «обробляти кислотою»; при цьому семеми J–L («обробляти кислотою» тощо) найбільше віддалені від етимологічного основного значення («x живить y за допомогою z»).

Вихідну (дов.-давньоверхньонімецьку) ситуацію можна описати так: як каузативи від essen доступні три дієслова, які формально мало відрізняються одне від одного. Велика ймовірність, що потрійна синонімія рано почала розходитися, тим більше що каузативність може тлумачитися і як фактитивна, і як пермісивна, а — у цьому випадку — дієслово, що походить від герм. *etja-n, імовірно, було утворене як орнатив від іменника герм. *eta-m «їжа» або *et-on «ясла».

На початку розвитку німецької мови в семемі A існує варіативність, яка полягає не в тому, що семема водночас є пермісивною «їсти

24

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Ätzend! Zur Geschichte der Verben ätzen, atzen, äsen

як «змусити їсти», так і як фактив «дати їсти». Радше, другий актант не обмежений значенням «людина», а варіює між «людиною» або «твариною». Це чергування з трьома актантами в SBP/TKR:

Nn/Agens (Mensch) – Na/Adressat (Menschen/Tiere) – [pN_mit/Affiziertes Objekt (Speise)]

зберігається до Änhd. включно. Водночас формула показує, що третій актант узято в дужки, тобто те, що дають їсти або чим годують, може бути виражене як член речення, але не обов’язково. З погляду теорії валентності йдеться про факультативний тривалентний SBP; виникає ще одна можливість варіювання: актант «Афікований об’єкт» («їжа/корм») можна не називати. Як засвідчує Goethe-Wörterbuch, на шляху до нововерхньонімецької мови семема A у двох місцях зазнає обмеження: вона цілком втрачає актант «Афікований об’єкт», а варіативність другого актанта «Адресат» зникає й обмежується значенням «тварина». Те, що це зумовлено спеціальним або термінологічним уживанням дієслова, стає очевидним у Nhd., де вживання atzen позначене як «мисливська мова», а перший і другий актанти додатково звужені: мається на увазі ситуація, коли тварини (не люди) забезпечують їжею своїх дитинчат. Те, що в Nhd. для цієї семеми вже не закріплено формант ätzen, а (бавар.?) atzen, може вказувати на витіснення формантом ätzen у значенні семеми J.

Яке місце в цьому зв’язку посідає семема F, засвідчена лише в Mhd. і Fnhd.? Її TKR [Agens (Mensch) versorgt Adressat (Mensch/Tier) mit Affiziertem Objekt (Nahrung)] не відрізняється в основній конфігурації каузатива до essen, але в Mhd. вписується в «класичну» конструкцію geben: Nn/Agens (Mensch) – Nd/Adressat (Mensch) – Na/Affiziertes Objekt, зі значенням «дати комусь їжу». Адресат тепер стоїть у давальному, а не, як у семемі A, у знахідному відмінку, і в Fnhd. випускається. Афікований об’єкт (те, чим живлять) переходить у знахідний відмінок, унаслідок чого в конструкції заощаджується прийменникова група.

Уже в Ahd. стає очевидним звуження перспективи дії до тварин, точніше до худоби, яке вже спостерігалося в розвитку семеми A, а також необхідність годувати її або дозволяти їй пастися у придатному для цього місці. Так первісна пермісивність використовується коштом фактивності, а актант «Адресат» як «Патієнс» закріплюється за значенням «тварини (худоба)»; актант «Афікований об’єкт (корм)» зникає, і з’являється новий актант, а саме місце випасання. Хоча відповідна VAK:

Nn/Agens (Mensch) – Na/Patiens (Vieh) – pN/Ort (Weide)

Straipsniai / Articles

25

ALBRECHT GREULE

на жодному мовному рівні не засвідчена повністю в такому вигляді, для семеми B із цієї «сцени» виводиться VAK із трьома актантами. Спорідненою з нею є засвідчена лише в Mhd. двовалентна семема C, у якій унаслідок перфективності («abweiden») місце постає як Na/Affiziertes Objekt. Натомість у лише fnhd. (двовалентній) семемі C («гнати (худобу) до лісової місцини»), яку можна розуміти як інтенсифікацію семеми B, «місце» усувається, а «худоба» вводиться як Na/Affiziertes Objekt. Зворотну перспективу до випасання худоби репрезентує семема E: тут тварин не женуть, а принаджують приманкою. Фокус цієї (лише mhd. і fnhd.) семеми зосереджений на приманці та знарядді приманювання.

Під час переходу значення випасання в ширшому сенсі (семеми B, C, D, E, G) від тваринництва до мисливства від Fnhd. до Nhd. у ході мовних змін з’являється семема (семема I), закріплена за формантом äsen (мисливська мова), значення якої випливає з рефлексивізації «годувати/випасати», а саме «самому добувати собі їжу, пастися, годуватися», причому перший актант Nn/Agens обмежений дикими тваринами.

Починаючи з mhd. доби, здається, дозвіл на випасання призводив до судових спорів. Лише так можна зрозуміти розвиток до семеми G «завдавати комусь шкоди через неправомірне випасання на його кормових угіддях» і навіть розширення значення, помітне в засвідченій лише в Fnhd. семемі H, до «завдавати шкоди, грабувати, позбавляти майна».

Тоді як описаний вище розвиток семем — за винятком семеми A (atzen) і семеми I (äsen) — не вплинув на Nhd. і відбувався лише в Середньовіччі та Ранньому новому часі, група семем J–K, на перший погляд, цілком відокремлена, але важлива для розуміння розвитку до Nhd.: саме ätzen (або verätzen) іще наявне в літературній мові, а форма дієприкметника теперішнього часу ätzend (зневажливо) «жахливий» досі актуальна в молодіжній та розмовній мові. Примітно, що семема J засвідчена вже в And., хоча лише як глоса без VAK, і, за винятком Mhd., засвідчена на всіх мовних рівнях із семантичними диференціаціями. Постає питання, як значення «дати чомусь роз’їстися під дією хімічних засобів, що впливають на поверхню, їдкої речовини (кислоти, лугу), протравити, очистити» розвинулося зі значення каузатива. Вихідний пункт пояснення подає Duden, Das Herkunftswörterbuch, під ätzen (Riecke 2014: 136), зазначаючи, що наприкінці XV ст. дієслово стало технічним терміном, а фахове вживання ґрунтується на уявленні, що кислота, так би мовити, в’їдається в метал». Очевидно, слід виходити з ранньої в історії мови метафори, завдяки якій кусання й розривання під час годування тварин були перенесені на дію їдких (роз’їдальних)

26

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Ätzend! Zur Geschichte der Verben ätzen, atzen, äsen

Перенесення речовин на людське тіло. На це також вказують два давньоверхньонімецькі глоси, у яких лат. mordere «кусати» перекладено давньоверхньонімецьким ezzen (читати: *etzen). Якщо це припущення правильне, семема J найімовірніше розвинулася із семеми B «давати худобі пастися», причому континґуентно, оскільки кусання тваринами під час випасання є побічним явищем. Зміна значення у VAK стає помітною тією мірою, що актант «місце випасання» семеми B випадає, актант Na/Пацієнс стає Na/Афікованим об’єктом і більше не обмежується «худобою». Крім того, двомісна VAK у Nhd. була розширена актантом pN_mit/Instr, завдяки чому стало можливим точно позначити, який саме засіб ätzt.

7. ПІДСУМОК / ВИСНОВКИ

На початку історії в Ahd. стоять три дієслівні форманти, які значною мірою ідентичні морфологічно й семантично: це ja-похідні від германської дієслівної морфеми *et-a- «їсти», і їхнє значення є каузативним — «змусити їсти» або «дати їсти». Наприкінці в сучасній німецькомовній комунікації також стоять три дієслова, які формально розвинулися з герм. *atjabzw. *etja, але семантично більше не залишилися essen-каузативами, а вживаються лише у спеціальній лексиці: atzen, äsen — у мисливській мові, а ätzen — у фаховій.

Семантичний розвиток визначається не стільки диференціацією та чітким розподілом фактитивної й пермісивної каузативності між одним із трьох дієслівних формантів, скільки тим, що діяльність людини, яка полягає в живленні живої істоти, на ранньому етапі зосередилася на тваринництві. (Такий самий процес спостерігається і в каузативі до trinken — tränken «давати тваринам пити».) У VAK цей розвиток відображається так, що другий актант «адресат» закріплюється за тваринами, а замість виду їжі, важливого для людського харчування, третім актантом стає місце, де відбувається годування або випасання. На користь суто мовноісторичного раннього «перенесення» референтної сфери до царини пасовища передусім свідчить те, що засвідчена вже в Ahd. семема J «дати щось прогризти наскрізь під впливом хімічних засобів, які діють на поверхню, їдкою речовиною (кислотою, лугом)» була метафорично перенесена від кусючої худоби (і диких тварин?). При цьому слід зважати, що після обмеження вживання цієї семеми фаховою мовою вона, ймовірно, закріпилася за формантом nhd. ätzen (ahd. ezzen).

FNHD вирізняється надзвичайно широким семантичним спектром із 10 семем, який виникає завдяки перенесенню значення в інші семантично близькі

Straipsniai / Articles

27

ALBRECHT GREULE

референтні сфери (наприклад, у правову сферу), з одного боку, через специфікацію значення випасання та годування тварин, а з другого — через специфікацію фахового значення «травити». При цьому спектр значень помітно віддалився від первісної каузативності — розвиток, який досяг кульмінації в середньоверхньонімецькій та ранньонововерхньонімецькій семемі F «jemandem Nahrung geben», але не позначився на Nhd. Так само випасання худоби людьми й усі похідні від нього в пізньому Середньовіччі семеми не залишили відбитку в сучасному мововжитку, що, ймовірно, пов’язано зі зменшенням значення тваринництва для загальносуспільної комунікації в індустріальну добу. Крім того, характерним є те, що в Nhd. етимологічно первісна каузативність ätzen, atzen і äsen цілком зникла, а семеми, нині пов’язані з цими трьома дієсловами, у вжитку були витіснені на периферію спеціальної та фахової лексики.

ЛІТЕРАТУРА

DUW – Deutsches Universalwörterbuch, 4. neu bearbeitete und erweiterte Auflage, hrsg. von der Dudenreaktion, Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich: Dudenverlag, 2001.

DWBneu – Deutsches Wörterbuch der Brüder Grimm, Neubearbeitung, hrsg. von der Akademie der DDR und der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen. Bd. 1, Sp. 15, Leipzig: S. Hirzel, 1983; Bd. 3, Sp. 337–339, 390–392, Stuttgart: S. Hirzel, 2007.

EWAhd I – Etymologisches Wörterbuch des Althochdeutschen, hrsg. von A. L. Lloyd, O. Springer, R. Lühr, Göttingen, Zürich: Vandenhoeck & Ruprecht, 1988.

EWAhd II – Etymologisches Wörterbuch des Althochdeutschen, hrsg. von A. L. Lloyd, O. Springer, R. Lühr, Göttingen, Zürich: Vandenhoeck & Ruprecht, 1998.

Greule Albrecht, Korhonen Jarmo 2021: Historische Valenz. Einführung in die Erforschung der deutschen Sprachgeschichte auf valenztheoretischer Grundlage, Tübingen: Niemeyer.

Riecke Jörg 1996: Die schwachen jan-Verben des Althochdeutschen. Ein Gliederungsversuch, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Schützeichel Rudolf 2006: Althochdeutsches Wörterbuch, 6. Auflage, überarbeitet und um die Glossen erweitert, Tübingen: Niemeyer.

Seebold Elmar 1970: Vergleichendes und etymologisches Wörterbuch der germanischen starken Verben, The Hague, Paris: Mouton.

28

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Ätzend! Zur Geschichte der Verben ätzen, atzen, äsen

ОНЛАЙН-СЛОВНИКИ

AHDWB – Словник давньоверхньонімецької мови. Доступ: http://awb.saw-leipzig.de.

FNHDWB – Словник ранньонововерхньонімецької мови. Доступ: https://fwb-online.de.

GoetheWB – Словник Ґете. Доступ: https://gwb.uni-trier.de.

MHDWB – Словник середньоверхньонімецької мови. Доступ: http://www.mhdwb-online.de.

Настирливий, неприємний, відштовхувальний! Про історію дієслів maitinti, valgyti, ėsti

РЕЗЮМЕ

На початку історії давньоверхньонімецької мови існували три дієслівні форманти, які з морфологічного та семантичного погляду були ідентичними. Йдеться про jaпохідні від германської дієслівної морфеми *et-a- ‘essen’ (‘їсти’), що мали каузативне значення ‘essen machen’ (‘змусити їсти’) або ‘essen lassen’ (‘дати їсти’). У сучасній німецькій мові збереглися три дієслова, формально похідні від герм. *atja-/*ėtja, хоча семантично каузативи їсти зникли; лише в спеціальній мові й надалі вживаються atzen, äsen, а в мові мисливців — ätzen.

Десять семем, наведених у Ранньонововерхньонімецькому словнику, утворюють широкий спектр, який, з одного боку, через перенесення значення в інші семантично близькі сфери (наприклад, права) окреслює значення випасання та годівлі худоби, а з іншого — виокремлює спеціальне значення ‘ätzen’. Так, окремо від розглядуваного спектра значень, розвивався каузатив, який у семемі F середньоверхньонімецької та ранньонововерхньонімецької мов ‘jemandem Nahrung geben’ (‘давати комусь їжу’) досяг апогею, але не вплинув на нижньонімецьку мову. Усі семеми, пов’язані з випасанням худоби та похідні від них у пізньому середньовіччі, у сучасному вжитку не відображають значення процесів тваринництва. Важливо підкреслити, що в нововерхньонімецькій мові первісна ätzen, atzen і äsen етимологічна каузативність зникла, а в сучасному вжитку використання семем, приписуваних трьом дієсловам, витіснене на периферію спеціальної та технічної мови.

Подано 25 березня 2021 року.

ALBRECHT GREULE

Universität Regensburg Institut für Germanistik, D-93040 Regensburg [email protected]

Straipsniai / Articles

29