This is a machine-generated translation of the original document and may contain errors, omissions, or changes in meaning. Do not rely on this translation for quotations, citations, or authoritative references. Please consult and cite the original document.
Preparing document pages…
Page 1
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
Інститут литовської мови
ORCID id: orcid.org/0000–0001–6941–6504
Напрями наукових досліджень: історія литовської мови, балтістика, геолінгвістика.
DOI: doi.org/10.35321/all85–02
ІНФІКСАЛЬНІ ТА STA-ОСНОВОВІ ДЕДУРАТИВИ В ЛИТОВСЬКІЙ ПИСЕМНОСТІ XVI–XVII СТ.
Інфіксальні та sta-основові дедуративи, засвідчені в литовській писемності XVIth–17th століть
АНОТАЦІЯ
У статті представлено дослідження морфосемантичної опозиції дуратив / термінатив, зафіксованої в литовській писемності XVI–XVII ст.: проаналізовано співвідношення семантики та формального вираження членів опозиції, типи предикатних ситуацій, лінгвогеографічну й хронологічну дистрибуцію, розглянуто походження цієї кореляції. Досліджувані опозити диференціюються за ступенем вираженості меж предикатних ситуацій: первинні кореневі дієслова та дієслова зі змінними суфіксами означають дуративну, таку, що не передбачає межі, дію, тоді як інфіксальні та sta-основові дієслова позначають телічну, найчастіше інхоативну й пунктуальну дію, тобто відповідають акціональним класам процесів і подій. Особливу роль у позначенні предикатних ситуацій, виражених дедуративами, відіграють префіксація та домінантні форми минулого часу.
У статті досліджується морфосемантична опозиція durativa / terminativa, засвідчена в литовських писемних пам’ятках, що датуються XVIth–17th століттями. Проаналізовано співвідношення семантичного та формального вираження членів опозиції, типи предикатних ситуацій, ареальну й хронологічну дистрибуцію, а також розглянуто походження цієї кореляції. Досліджувані опозити диференціюються за аспектуальною властивістю телічності: первинні дієслова позначають дуративну, безмежну дію, тоді як інфіксальні та sta-основові
Straipsniai / Articles
25
Page 2
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
дієслова позначають телічну (зазвичай інхоативну) та пунктуальну дію, а отже, їх можна віднести відповідно до акціональних класів процесів і досягнень. Префіксація та переважні форми минулого часу відіграють особливо важливу роль у позначенні предикатних ситуацій, виражених дедуративами.
Інтерфіксальні та sta-основні дієслова литовської мови зазвичай досліджують разом: їх об’єднують лексична й граматична семантика, морфосинтаксичні ознаки, а нерідко й генетична спорідненість (пор. bąla і bálsta, gę̇sa і gę̇sta тощо). За даними LKŽe і діалектних словників, у литовській мові їх понад тисячу: близько 500 інтерфіксальних і 600 sta-основних дієслів. В інших мовах ці флективні класи не такі численні: у латиській мові зафіксовано вдвічі менше інтерфіксальних і sta-основних дієслів, у прусській — лише кілька (Pakalniškienė 1993, 1996, 2000; Rudzītė 1973). Інтерфіксальні дієслова вважають архаїчнішими: вони наявні в багатьох індоєвропейських мовах (про розвиток формальної структури та семантики в окремих індоєвропейських мовах див. Kuiper 1937; Strunk 1967; Gorbachov 2007 тощо). Другий тип — sta-основа — зазвичай оцінюють як інновацію балтійських (або східнобалтійських) мов (Kazlauskas 1968; Schmid 1963; Kuryłowicz 1964; Stang 1942, 1966; Oettinger 1979; Karaliūnas 1987; Pakalniškienė 1993; Kaukienė 1994, 2002), однак існують спроби пов’язати їх із різними формаціями індоєвропейських мов (Villanueva 2010¹; Gorbachov 2014).
Продуктивність інтерфіксальних і sta-основних дієслів у литовській мові передбачає відносну «молодість» цих флективних класів і спонукає шукати шляхи виникнення досліджуваних дієслів. У синхронних і діахронних мовознавчих працях наголошується на зв’язку цих дієслів (зазвичай у роботах не оціненому) зі спорідненими за коренем іменними та дієслівними словами. Системніший підхід до цих зв’язків дає змогу встановити дериваційний статус частини інтерфіксальних і sta-основних дієслів і тим самим пояснити їхню численність у литовській мові (Skardžius 1943: 486–488; Hofmann 1956; Kuiper 1937; Endzelīns 1951: 764–765; Skardžius 1943: 463–486; Būga 1959: 431–469; Arumaa 1957; Kazlauskas 1968: 319–323; LKG 2, 225; Temčინ 1986: 29–34; Karaliūnas 1987; Palmaitis 1998; Valeckienė 1998:
¹ Див. там само детальний огляд гіпотез походження формату sta.
26
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 3
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
У статті продовжено дослідження походження та словотвору зафіксованих у литовській писемності XVI–XVII ст. — у текстах Мартінаса Мажвідаса, Йонаса Бреткуна та Wolfenbutelio Postilėje, у працях Миколаса Даукши, у Knygoje nobažnystės та творах Костянтина Сирвіда², що репрезентують три тогочасні різновиди писемності, — інтерфіксальних і sta-основних дієслів. У попередніх дослідженнях (див. Pakalniškienė, Šarkytė 2012: 149–170; Pakalniškienė 2018: 61–101; 2019: 8–36; 2020: 1–16) встановлено, що близько 65 відсотків інтерфіксальних і sta-основних дієслів, засвідчених у досліджуваних писемних пам’ятках, можна вважати похідними: девербативи (похідні від дієслів) становлять майже 70 відсотків, деномінативи (похідні від прикметників та іменників) — понад 30 відсотків.
Цього разу представлено дослідження однієї морфосемантичної опозиції дуратив / термінатив: аналізуються співвідношення семантики та формального вираження членів опозиції, типи предикатних ситуацій, лінгвогеографічна й хронологічна дистрибуція, розглядаються витоки цієї кореляції. Для дослідження використано створену Інститутом литовської мови базу даних старих писемних пам’яток, електронні конкорданси старих текстів, укладений Доміні́нкасом Урбасом словник писемних творів Мартінаса Мажвідаса (1998), критичні видання «Пунктів висловів» Костянтина Сирвіда Віргінії Васіляускене та Крістіни Рутковської (2015), індекс дієслів «Пунктів висловів» Костянтина Ширвіда Казіса Моркунаса (1980). Приклади зібрано вручну: з усіх джерел відібрано ймовірні інтерфіксальні та sta-основні термінативні дієслова, проаналізовано їхню актантну композицію, кількісну характеристику форм теперішнього й минулого часу, префіксальних і безпрефіксних дієслів.
ІНТЕРФІКСАЛЬНІ ТА STA-ОСНОВНІ ДЕДУРАТИВИ В ЛИТОВСЬКІЙ ПИСЕМНОСТІ XVI–XVII СТ.
1. У старій писемності засвідчено 38 прикладів морфосемантичної опозиції дуратив / термінатив — значно менше, ніж реалізацій опозиції каузатив / антикаузатив (Pakalniškienė 2020: 1–16). Щоб визначити досліджувану опозицію
² Йонаса Бреткуна Biblia 1985, 1986, 1590, Giesmės Duchanos 1589, Kancionalas 1589, Kolektos 1589, Protesti 1591; Мартінаса Мажвідаса Katekizmas 1547, Giesmė šv. Ambraziejaus 1549, Forma krikštymo 1559, Paraphrasis 1589, Giesmės krikščioniškos 1566, Giesmės krikščioniškos 1570; Миколаса Даукши Katekizmas 1595, Postilė 1599; Wolfenbutelio postilė 1573; Knyga nobažnystės krikščioniškos 1653; Костянтина Сирвіда Punktai sakymų I d. 1629, II d. 1644, Dictionarium trium linguarum ~ 1620, 1642, 1677.
Straipsniai / Articles
27
Page 4
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
для опису відношень між членами використовується модифікована Зено Венделрова акціональна класифікація предикатів (1957), розроблена в багатьох працях (Dowty 1979; Verkuyl, 1993; Smith 1997; Kroft 2012; Падучева 1998, 2004, 2009; Татевосов 2010, 2015; Holvoet, Čižik 2004; Plungian 2010, 2011; Rothstein 2014 та ін.). Найважливіші семантичні ознаки цієї класифікації — статичність vs. динамічність, дуративність vs. миттєвість, необмеженість vs. обмеженість — дають змогу розподілити всю предикатну лексику будь-якої мови на кілька універсальних груп³, названих семантичними або акціональними типами предикатів (англ. actionality classes): ⁴
1) предикати стану (англ. states), або стативи, протиставлені динамічним дієсловам: вони позначають стабільні ситуації, мають необмежену тривалість, є ателічними, неагентивними, оскільки «для продовження стану зазвичай не потрібні жодні особливі зусилля й енергія суб’єкта, їхній суб’єкт є пацієнсом або експериментатором» (Plungian 2010: 105), наприклад, gyventi, miegoti, mylėti, žinoti;
2) предикати діяльності (англ. activities) позначають динамічні ситуації, що тривають необмежений час, отже, є ателічними. Вони можуть бути агентивними, наприклад, juoktis, verkti, vaikščioti, і неагентивними, наприклад, degti, šviesti;
3) предикати процесу (англ. accomplishments) позначають динамічні спрямовані ситуації, що передбачають природне завершення або кульмінацію, поступову зміну стану. Вони можуть бути агентивними, наприклад, rašyti laišką, įtikinti, або неагентивними, наприклад, balti, griūti, tirpti;
4) предикати події (англ. achievements) передбачають раптовий перехід з одного стану в інший: тривалість події є настільки малою, «що подію можна лише констатувати ex post» (Holvoet, Čižik 2004: 148). Тому їх ще називають моментальними, пунктуативними або семельфактивними, наприклад, atsidurti, gauti, pamėšti, pargriūti.
³ Популярна класифікація Вендлера, хоча й оцінюється як типологічно релевантна, по-різному модифікується мовознавцями, оскільки маніфестація акціональності в конкретній мові може істотно відрізнятися. Номенклатура предикативних ситуацій, або акціональних класів, варіює, наприклад: states, events, processes (Comrie 1976); states, activities, accomplishments, semelfactives, achievements (Smith 1997: 3); total-statisch, relativ-statisch, temporär (activities), total-terminativ, graduell-terminativ, inzeptiv-statisch, inchoativ (Breu 2007: 123–166); cтатичные глаголы, непредельные глаголы, сильные предельные глаголы, пунктитивные глаголы (Татевосов 2010: 30); литовські дієслова групуються подібним чином, пор.: stative, processual, punctual, multiplicative, strong and weak telic, а до словотвору з префіксами додатково відносять такі класи: limitative stative, limitative telic, weak inceptive-stative, punctual-ingressive, limitative processual, strong multiplicative (Arkadiev 2011: 78) тощо. Класифікація, запропонована у статті, також дещо відрізняється від вендрівської.
⁴ У статті дотримано погляду Володимира Плунгіана, Роланда Мікульскаса, Пйотра Аркадьєва та ін., згідно з яким замість термінів граматичних категорій дієслова вид, аспект, пор. Aktionsart доцільно вживати терміни акціональність, акціональний клас (Plungian 2010; Arkadiev 2011; інакше LKG 2: 8–46; Holvoet, Čižik 2004. Дискусію див. Comrie 1976; Mikulskas 2013; Татевосов 2015; Горбова 2016).
28
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 5
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
Опоненти, що репрезентують досліджувану морфосемантичну кореляцію, якраз і «розподіляються» за цими акціональними класами: одну групу становлять предикати стану й діяльності, ателічні дієслова, а іншу — процеси й події, телічні дієслова. Мовна опозиція передусім ґрунтується на телічності, тому її можна називати по-різному, наприклад, ателіка / теліка. Таке протиставлення висувається на перший план у багатьох працях з аспектології. Єлена Падучева пропонує перекладати англ. термін telic як термінативний, а atelic — як (потенційно) нерозмежований, нетермінативний (Падучева 2009: 15–16). В академічній Граматиці литовської мови уживаються подібні терміни — дієслова невизначеної тривалості, дуративні, та визначеної тривалості, термінативні (LKG 2: 15–18). У цій праці вирішено називати досліджувану опозицію дуратива / термінатива, щоб підкреслити відмінність між опозитами, що репрезентують різні акціональні класи, диференційовані параметрами нерозмежованість / розмежованість. Тому актуалізується бінарна опозиція — ателічні дієслова vs. телічні дієслова (подібно Smith 1997: 3; Rothstein 2004: 7; Padučeva 2009: 5). Дуративні дієслова цієї опозиції, такі як šaukti, šviesti, протиставлені термінативним дієсловам, що мають інгерентну ознаку телічності, наприклад, sušūkti, prašvisti. Інші семантико-граматико-морфосинтаксичні параметри, такі як транзитивність, валентність, агентивність, для досліджуваних опозицій не є істотними: обидва члени пари можуть бути інтранзитивними, авалентними, неагентивними або транзитивними, валентними й агентивними (пор. численну словотвірну опозицію causativa / anticausativa, диференційовану з погляду транзитивності та, здебільшого, агентивності). Отже, актантна структура обох членів опозиції дуратива / термінатива є тотожною (пор. каузативи й антикаузативи, що мають різну актантну композицію).
Формальний вияв семантичної опозиції дуратива / термінатива є неоднорідним. Ателічну дію завжди позначають кореневі та префіксальні дієслова, а телічну — інфіксальні та дієслова sta-основи. Частина кореляцій точно відповідає морфо(но)логічній моделі опозиції causativa / anticausativa: з дієслів ia-основи утворюються інфіксальні, відповідно sta-основові дієслова, зазвичай із чергуванням голосних між опозиційними лексемами, пор.: šviesti ‘давати, поширювати світло’ / –švisti ‘починати світитися, засяяти’, šaukti ‘видавати з горла сильний голос, кричати, верещати’ / sušūkti ‘скрикнути, гукнути’, verkti ‘лити сльози, схлипувати від хвилювання (здебільшого від болю, смутку, радості)’ / pravirkti ‘почати плакати’ (дуратива / термінатива) і rėžti ‘відрізати від буханця скибку; орати, прокладати борозну’ / rikti ‘помилятися; розпадатися, руйнуватися’, raukti ‘робити зморшки, зморщувати’ / rūkti ‘морщитися, стискатися, псуватися’, versti ‘класти, руйнувати, перекидати на бік, на землю...’ / virsti ‘падати, кидатися...’ (causativa / anticausativa). Однак більше фіксується пар, у яких дуративні члени є первинними та вторинними суфіксальними дієсловами (точніше — дієсловами зі змінними
Straipsniai / Articles
29
Page 6
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
із суфіксами⁵), наприклад, kalbėti «виражати думки, почуття, переживання словами, розмовляти» / prakalbti «почати говорити», girdėti «сприймати звуки вухами» / išgirsti «сприйняти звук; пережити, дізнатися» тощо. Лише для кількох із цих кореляцій властиве якісне чергування голосних, домінують робочі опозиції без чергування голосних.
У таблицях 1–4 та 6–11 подано зафіксовані в давніх писемних пам’ятках дедуративні опозиції, згруповані за чергуванням голосних і продуктивністю, із зазначенням частотності вживання термінативів⁶, співвідношення презентаційних і непрезентаційних форм, а також префіксальних і безпрефіксальних форм, оскільки ці параметри особливо актуальні для специфіки акціональних класів.
ПОХІДНІ ВІД КОРЕНЕВИХ ДІЄСЛІВ
Похідні від кореневих дуративних дієслів становлять приблизно чверть (10) усіх термінативів, зафіксованих у досліджуваних писемних пам’ятках. Майже для всіх робочих опозицій властиве чергування голосних кореня: найчастіше — дифтонгічна апофонія CauC– / CūC– (6), CeiC– / CiC– (1), рідше — дифтонгічна CeRC– / CiRC– (2), і єдина пара, засвідчена в SD, без чергування голосних (див. таблиці 1–4).
ТАБЛИЦЯ 1. Тип апофонії CauC– / CūC– (6)⁷
DUR. ia / TERM. n, sta Частотність термінативів Презентаційні vs. непрезентаційні форми Префіксальні vs. безпрефіксальні форми džiaugtis, džiaugiasi, džiaugėsi INTR «відчувати радість, задоволення, веселитися⁸ / –džiūgti, *džiūnga, –džiūgo INTR «почати радіти»⁹ 3xB, 10xDP, 4xWP, 2xKN — 19 19 — pra–
⁵ Щодо терміна див. Kaukienė, Pakalniškienė 2011: 113–114. ⁶ Якщо форма дієслова засвідчена в кількох працях відповідного автора, зазначається лише авторство без указання конкретних джерел: Mž – Mažvydas, B – Bretkūnas, D – Daukša, S – праці Sirvydas. ⁷ Пор. на всій території поширення литовської мови — 10 опозицій (Pakalniškienė 1993: 147). У примітках і далі подається порівняльна кількісна характеристика (поняття литовська мова тут уживається як немаркована хронологічна опозиція до терміна давня литовська мова). ⁸ Значення термінативів встановлено на підставі текстів давніх писемних пам’яток і дефініцій LKŽe. ⁹ Акцентуація в давніх писемних пам’ятках відображена недостатньо. Тут її позначено на підставі LKŽe.
30
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 7
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
¹⁰У литовській мові зафіксовано 6 опозицій цього аблаутного ряду (Pakalniškienė 1993: 139).
Straipsniai / Articles
31
Page 8
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
ТАБЛИЦЯ 3. Тип аблауту CeRC– / CiRC– (2)¹¹
DUR. ia / TERM. n, sta Частотність термінативів Презентні vs. непрезентні форми Префіксальні vs. безпрефіксні форми віреті, віркя, верке INTR «лити сльози через біль, нещастя тощо» / –віркті, *–віркста, –вірко INTR «почати плакати» 1xMž, 2xBP, 1xWP, 2xSD – 6 6 – жвелгті, жвелґя, жвелґе INTR «спрямовувати очі, дивитися» / –жвілґті, *жвілґста, –жвілґо «коротко подивитися, побачити; перен. поцікавитися; передбачити» 2xMž, 1xBB, 1xDP – 4 4 – Усього 0 10 10 0
ТАБЛИЦЯ 4. Неаблаутний тип (1)¹²
DUR. ia / TERM. n, sta Частотність термінативів Презентні vs. непрезентні форми Префіксальні vs. безпрефіксні форми квепті, квепя, квепе INTR «поширювати запах, пахнути» / *о–квепті, о–квепста, о–квепо INTR «вивітритися, втратити запах»¹³ 2xSD 1 1 2 – Усього 1 1 2 0
У таблицях 1–4 відображено тенденції вживання цих термінативів: домінують непрезентні форми — вони становлять 82 відсотки; систематично вживаються
¹¹ У литовській мові 4 (Pakalniškienė 1993: 145).
¹² У литовській мові 7 (Pakalniškienė 1993: 152).
¹³ Форма зі словника Сирвіда iškvėp̦tu, судячи з мутативного значення (пор. wywietrzeć & wywietr̨ie / infipidus fio), могла б припускати самостійну парадигму *kvėpti, kvėpsta, kvėpo. У LKŽe вона не фіксується, однак кілька речень, наприклад, Nukvėpęs alus tavo J; Čia krėnos jau suvisu nukvėpios Krk; Nukvėpęs alus – nusales, nuvešės Šts; Kad nenukvėptų sula, reik apsėti avižoms Ggr; Nepalikat par naktį atidarytų butelių, o nukvėps alus, ir nėkas nebnorės jo gerti Rt, разом із наведеними в LKŽe у заголовному слові формами минулого часу о-основи дають змогу реконструювати дієслово sta-основи, що позначає тривалу дію та утворює опозицію з дуративним дієсловом ia-основи (детальніше див. Pakalniškienė 1993: 193).
32
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 9
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
префіксальні форми похідних дієслів: вони сягають навіть 99 відсотків форм, зафіксованих у давніх писемних пам’ятках¹⁴ (див. таблицю 5).
ТАБЛИЦЯ 5. Похідні від кореневих дієслів. Співвідношення презентних і непрезентних форм та префіксальних і безпрефіксальних форм (n=219)
ПОХІДНІ ВІД СУФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ
Понад 70 відсотків термінативів давньої писемності утворено від дієслів зі змінними суфіксами (28). У діахронічному плані основні суфіксальні дієслова мають неоднаковий дериваційний статус: дієслова із суфіксом –eti, –a, –ėjo слід вважати первинними (Jakulis 2004), а з іншими змінними суфіксами — вторинними. Проте для досліджуваної опозиції це не має значення: в усіх випадках семантичне співвідношення між опозитами однакове: інфіксальні, відповідно, sta-основні дієслова позначають телічну, а суфіксальні — ателічну дію.
Дієслова групуються за морфологічною структурою твірного слова та наявністю або відсутністю чергування голосних: похідні від суфіксів –ėti, –i, –ėjo (14); –ėti, –a, –ėjo (10); –ėti, –ia, –ėjo (1); –oti, –o, –ojo (2); –yti, –o, –ė (1).
¹⁴ Із 219 ужитих форм лише 3 є безпрефіксальними (!).
Straipsniai / Articles
33
Page 10
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
ПОХІДНІ ВІД ДІЄСЛІВ ІЗ СУФІКСОМ –ĖTI, –I, –ĖJO
З кількісного погляду домінують термінативні похідні від дуритивів із суфіксом –ėti, –i, –ėjo (14). Таку дериваційну продуктивність могли зумовити виразне статичне значення твірних дієслів і прагматична потреба в акціональній класі, що експлікує телічність. Усі термінативні похідні утворені без чергування голосних, і це свідчить про їхній інноваційний характер.
ТАБЛИЦЯ 6. Неапофонічний тип (14)15
ДУР. –ėti, –i / ТЕРМ. n, sta Частотність термінативів Презентні vs. непрезентні форми Префіксальні vs. безпрефіксальні форми bodėti(s), bōdi(si), bodėjos(si) ІНТР ‘відчувати неприязнь до когось, не любити, ненавидіти, уникати’ / –bōsti, –bōsta, –bōdo ІНТР ‘занудьгувати; набриднути, надокучити’ 12xB, 4xD, 1xKN, 14xSD 11 20 31 – budėti, būdi, budėjo ІНТР ‘не лягати, не спати’ / –būsti, –būnda, –būdo ІНТР ‘перестати спати, прокидатися від сну; перен. виникати, поставати’ 2xMž, 18xB, 5xDP, 3xSD 7 21 28 – girdėti, girdi, girdėjo ТР, ІНТР ‘сприймати звуки вухами’ / –girsti, –girsta, –girdo ТР, ІНТР ‘сприйняти звук; пережити, дізнатися’ 17xMž, 35xB, 49xD, 14xWP, 21xKN, 10xSD 6 140 146 – ilsėti, ilsi, ilsėjo ІНТР ‘після втоми від роботи стояти, сидіти або лежати; після роботи нічого не робити, щоб відновити сили’ / ilsti, ilsta, ilso ІНТР ‘втомлюватися, слабнути, втрачати сили’ 3xMž, 24xBB, 7xDP, 9xWP, 6xKN, 6xSD 24 31 52 3 liūdėti, liūdi, liūdėjo ІНТР ‘бути сумним, пригніченим, занепалим духом, журитися’ / –liūsti, –liūsta, –liūdo ІНТР ‘ставати сумним, невеселим’ 42xDP, 6xKN, 18xS 5 61 66 –
15 Пор. у литовській мові — 29 опозицій (Pakalniškienė 1993: 195).
34
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 11
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
tingėti, tינגi, tingėjo INTR «відчувати відразу до праці, діяльності, не рухатися вперед» / *tingti, tingsta, –tingo INTR «ставати неповоротким, лінивим»
vėlėti, vėldi, vėldėjo TR «мати у своїй владі» / o-vilsta, –vildo TR «досягти, опанувати, здобути, успадкувати; перен. охопити, заволодіти»
2xBB, 13xDP, 1xKN
3 13 16 –
žydėti, žydi, žydėjo INTR «бути розкритим (про квітку), бути в цвіту» / –žysti, –žysta, –žydo INTR «починати цвісти, розпускати квіти»
5xDP, 3xWP, 1xKN, 3xS
3 9 12 –
Усього 188 821 1003 6
Straipsniai / Articles
35
Page 12
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
ПОХІДНІ ВІД ДІЄСЛІВ НА -ĖTI, -A, -ĖJO ІЗ СУФІКСОМ
Похідні від дуративів із цим суфіксом також продуктивні. Більшість становлять неопафонічні словотвірні опозиції (8), два термінативи утворені за допомогою чергування голосних¹⁶, — таку робочу модель слід вважати архаїчнішою, тим більше що поряд із основами на a фіксуються й атематичні (давніші) форми теперішнього часу.
⁷ ТАБЛИЦЯ. Неопафонічний тип (8)
ДУР. -ėti, -a / ТЕРМ. n, sta Частотність термінативів Презентні vs. непрезентні форми Префіксальні vs. безпрефіксні форми derėti, dėra, derėjo TR, INTR ‘домовлятися, погоджуватися щось робити, відповідати’ / *-dėrti, *-dėrsta, -dėro TR, INTR ‘погодити, домовитися’ 1xDP – 1 1 – sujudėti, juda, judėjo INTR ‘змінювати своє положення на місці, рухатися; змінювати місце, прямувати в певному напрямку’ / *-jūsti, -jūnda, -jūdo INTR ‘почати рухатися’ 2xBB 1 1 2 – sukalbėti, kalba, kalbėjo TR, INTR ‘словами виражати свої думки, почуття, переживання, розмовляти’ / *-kalbti, *-kalbsta, -kalbo TR, INTR ‘почати говорити’ 3xDP – 3 3 – pramokėti, moka, mokėjo TR, INTR ‘уміти щось робити, знати’ / -mōkti, -mōksta, -mōko TR, INTR ‘здобувати знання та навички в процесі навчання’ 5xMŽ, 29xB, 17xDP, 8xKN, 2xSP 2 59 61 – iš-, priskelėti, skėla, skelėjo INTR ‘бути винним’ / *skilti, *skyla, skilo INTR ‘потрапити в борг, заборгувати’ 1xBP, 2xDP – 3 2 1 apsmirdėti, smirda || smirdi, smirdėjo INTR ‘поширювати поганий запах, смердіти’ / *-smirsti, -smirsta, -smirdo INTR ‘почати смердіти, ставати смердючим’ 1xBP, 2xDP, 4xSD 2 5 7 – pa-
¹⁶ Пор. у литовській мові — 76 опозицій (Pakalniškienė 1993: 160).
36
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 13
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
ДУР. -ėti, -a / ТЕРМ. n, sta
Частотність термінативів
Презентні vs. непрезентні форми
Префіксальні vs. безпрефіксні форми
žadėti, žada, žadėjo TR, INTR ‘думати щось зробити, мати намір, хотіти; повідомляти про свою майбутню дію’ / *-žāsti, -žanda, -žado TR, INTR ‘заговорити, промовити’
Лише два похідні утворено від дієслів із суфіксами –oti, –o, –ojo, однак частотність термінатива –žinti у давній писемності перевищує частотність усіх термінативів через велику кількість префіксів і лексикалізацію деяких із них, а також, зрозуміло, через релігійний характер тексту.
ТАБЛИЦЯ 10. Неапофонічний тип (2)18
DUR. -oti, -o / TERM. n, sta Частотність термінативів Презентні vs. непрезентні форми Префіксальні vs. безпрефіксні форми
У таблиці 12 чітко видно, що й у цій словотвірній моделі найчастіше вживаються непрезентні форми термінативів — вони становлять понад 70 відсотків, а якби не враховувати дієслова -milti і -žinti з надзвичайно специфічною семантикою та вживанням, 20презентних форм, відсоток непрезентних форм зріс би до 94. У досліджуваних термінативах систематично вживаються префіксальні форми — вони становлять аж 99 відсотків форм, зафіксованих у давніх писемних пам’ятках21.
Подібні результати демонструє експериментальне дослідження дієслів сучасної литовської мови з погляду аспектуальності та акціональності (Arkadiev 2011). Спираючись на методологію С. Татевосова (Tatevosov 2002) та результати опитувань, П. Аркадієв встановив, що акціональна система литовського дієслова відрізняється від типової європейської («Standard Average European», там само) та слов’янської (Slavic-type system, там само), крім того, акціональна система литовської мови є значно складнішою й багатшою. Тут обмежимося кількісним
19 Пор. у литовській мові 1 опозицію (Pakalniškienė 1993: 206).
20 Статистика непрезентних форм викривляє дані щодо лексем –milti і -žinti, значення яких у тексті релігійного жанру є дуже специфічними й зумовленими лексикалізацією різних префіксів. Наприклад, su(si)milti уживається в запозиченому значенні «пожаліти» (пор. пол. zmiłować się), форми дієприкметників теперішнього часу цього дієслова часто вживаються як епітет Бога. У дієслова –žinti уживаються лише префіксальні форми, що змінюють не тільки акціональний клас, а й лексичне значення, пор. api-, apsi-, iš(si)pa-, pa(si)-, pri(si)-, pripa-.
21 Із 8088 ужитих форм лише 8 є безпрефіксними (!).
Straipsniai / Articles
39
Page 16
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
зіставленням результатів експерименту Аркадієва та дослідження давньої литовської писемності. У давній литовській писемності домінують префіксальні форми термінативних, або телічних, дієслів (99 відсотків). Таку саму ситуацію засвідчують і результати експерименту: зі 120 префіксальних дієслів найбільше є дієслів, що виражають телічні лексеми, — 110, близько 92 відсотків.²²
ТАБЛИЦЯ 12. Похідні від дієслів зі змінними суфіксами. Співвідношення презентних і непрезентних форм, а також префіксальних і безпрефіксальних форм (n=2307)
У Словнику сучасної литовської мови та Текстовому корпусі нараховано близько 70 таких пар (Arkadiev 2013), однак не всі наведені автором приклади є релевантними²³.
²² У статті розрізняється більше акціональних класів — punctual, strong telic, limitative telic, weak inceptive–stative, punctual ingressive, weak telic.
²³ Наприклад, кореляція subtilsti / belsti відрізняється не лише акціональністю, а й агентністю, тому subtilsti слід поєднати з bildėti, а ці два дієслова могли б утворювати протиставлення anticausativa / causativa з belsti. Те саме можна сказати і про відношення sutviksti / tvikšeti (не tuyksėti, яке має інтер’єкційне походження) та tvieksti. Дієслово pražvingti утворює акціональну пару з žvengti, а žvingauti є ітеративним похідним від žvengti. Попередні дослідження показують, що термінативи з інфіксальними та sta основами можуть утворюватися від дієслів зі змінними суфіксами (інакше — дієслів змішаного типу), але не від дієслів, які мають суфікси в усіх основних формах (Pakalniškienė 1993). Тому pagarsti, pakvailti, aplesti, aptamsti, pagrožti, idrąsti, sulysti, sublogti навряд чи генетично пов’язані з однокореневими суфіксальними дієсловами pagarsėti, pakvailėti тощо; обидва дієслова слід інтерпретувати як самостійні похідні від відповідних іменних частин мови — прикметників та іменників (Pakalniškienė 2000: 71–89).
40
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 17
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
П. Аркадієв слушно вбачає відносну новизну цієї опозиції та її зв’язок із каузативною / інхоативною (у термінах Аркадієва) опозицією, лексикалізація якої (а можливо, і словотвір) зумовила форми дієслів з інфіксальними та sta основами та однорідність їхнього змісту — значення самочинної (неконтрольованої) дії, стану або його зміни, неперехідність; натомість префікси та відповідні часові форми змінювали акціональний клас.
За даними попереднього дослідження (Pakalniškienė 1993), на всій території литовської мови опозицій durativa / terminativa зафіксовано значно більше — 150 кореляцій: інфіксальні та sta-основові термінативи 32 опозицій утворені від дієслів кореневого ia-типу, а відповідні термінативи 118 опозицій — від дієслів зі змінними суфіксами (порівняльну кількісну характеристику подано у виносках біля відповідних опозицій давніх писемних пам’яток). Словотвірні моделі та вживання дієслів з інфіксальними, відповідно, sta-основами в усій литовській мові відповідають ситуації давніх писемних пам’яток: найчастіше фіксуються префіксальні форми теперішнього часу, що експлікують телічність.
У таблиці 13 відображено кількісне співвідношення словотвірних моделей досліджуваних опозицій у давній писемності: видно, що найбільшу частину становлять термінативні похідні з інфіксальними та sta-основами від дуративних дієслів зі змінними суфіксами.
ТАБЛИЦЯ 13. Похідні від дієслів кореневого типу та дієслів зі змінними суфіксами (n=38)
2. Досліджувані термінативи з інфіксальними та sta-основами в писемності того часу були поширені неоднаково. Майже половина з них (16) зафіксована в усіх трьох різновидах писемності: –bosti, –busti, –girsti, ilsti, klupti, –migti, –milti, –mokti, –siusti, –smirsti, snūsti, –sukti, tilti, –vysti, –žinti, –žysti, а дієслова su(si)milti, išvysti та pa(si), pripa–, iš(si)pa–, ap(si)pažinti уживаються надзвичайно часто в усіх текстах. Чимало лексем з інфіксальними та sta-основами (9) засвідчено в західній, Прусській Литві, і
Straipsniai / Articles
41
Page 18
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
у середньому варіанті, наприклад: –bilti, –džiugti, –gysti, justi, –klusti, skilti, –švisti, –vilsti, –žvilgti. У середньому та східному варіантах писемності зафіксовано 4 інфіксальні, відповідно sta-основні деривати: –liūsti, –stebti, –žibti. Два термінативи tingti, –virktti засвідчені у протилежних ареалах, що не сполучаються, — у Прусській Литві та східному варіанті²⁴. Інші інфіксальні та sta-основні термінативні деривати фіксуються в окремих варіантах писемності, пор.: у західному justi (junda) (BB), spįsti (Mž); у середньому –derti (DP), –kalbti (DP), –kvėpti (DP); у східному –kvėpti (SD), –turti (SD), –žasti (SD, PS). За даними LKŽe, багато цих дієслів, уживаних окремими авторами, використовуються ширше або вужче на всій території Литви.
3. Префіксальна телізація, або перфективація, разом із парадигмацією, як бачимо, фіксується вже в найперших давніх писемних пам’ятках; вона «продовжує діяти» в усіх діалектах і в сучасній литовській мові. Паралелі наявні в інших балтійських, а також слов’янських і германських мовах (про типологію префіксального перфектива див. Arkadiev 2015). Однак багато досліджуваних опозицій слід вважати новотворами литовської мови, оскільки етимологічних відповідників в інших мовах надзвичайно мало.
3.1 У латиській мові зафіксовано лише кілька (4) формально й семантично аналогічних пар, пор.:
1a. dzirdēt, dziržu, dzirdēju ‘чути’ / –dzirst, –dzirstu, –dzirdu; iz– ‘почути’; jāust || jāust || jāust, jāušu, jautu; sa–, iz– ‘(по)відчувати, (по)чути’, refl. / just, jūtu, jutu; sa–, iz–, nuo– ‘відчувати’, refl.; klausīt || klausīt, klauşu, klausīju ‘слухати’ / klust, klūsu || klustu, klusu ‘замовкнути, стихнути; мовчати’ (його можна словотвірно пов’язати також із 1a. klusēt, klusu || klusēju, klusēju ‘мовчати’)²⁵; zināt, zinu, zināju ‘знати’ / –zīt, –zīstu, –dzinu; at–, ie–, pa– ‘пізнати, визнати...’. Уживання деяких латиських дієслів свідчить, що такої виразної акціональної відмінності між опозитами, як у литовській мові, немає; наприклад, у словнику літературної латиської мови Latviešu literārās valodas vārdnīca дієслово izdzirst, –dzirstu, –dzird u пояснюється дієсловом izdzirdēt.
Кілька еквівалентних опозицій (8) засвідчені лише історичними словниками; у сучасній латиській мові зберігся лише один із членів опозиції або навіть уживаються інші лексеми, пор.:
1a. arch. bādēt ‘відчувати огиду або страх, набридати’ ME I, 270 / arch. –bāst, –bāstu, –bādu ‘набридати, обридати’; at–, nuo–; refl. ME II, 760; EH I, 134 (у сучасній латиській мові в обох значеннях уживається дієслово apnikt); mācēt, māku, māčēju ‘вміти, знати’ / mākt ‘вчитися, могти’ ME II, 579, 580 (1a. bk. замість –mākt ‘вивчити’ кажуть izmācīties, iemācīties); arch. miegāt, mieguot, mieguoties ‘відчувати сонливість; спати, дрімати’ ME II, 652; EH
²⁴ За даними LKŽe, ці дієслова поширені по всій Литві.
²⁵ Про співвідношення значень литовських і латиських опозитів та їхню історію див. Karaliūnas 1987: 40–42.
42
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 19
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
I, 824 / –migt, –miegu (*–migų ME II, 624, 625), –migu; aiz-, ie- ‘заснути, впасти в сон’ (у лат. літ. мові замість зниклого miėgа̄ вживаються gulēt, dusēt); smirdėt, smirdū, –ėju ‘смердіти’ / smirst, smirstu, smirdu; sa- ‘здихнути’ ME III, 966; EH II, 539 (у лат. літ. мові замість smirst вживається сполука sākt smirdēt); spīdēt, spīd, spīdēja ‘сяяти, блищати, виблискувати’ / spīst, spīstu, spīdu ‘світити’ ME III, 1004 (Mühlenbach зазначає, що spīstu, spīdu = spīdēt ‘scheinen, leuchten, glänzen’: saule spīst Stelp); šaust, šaušu, šautu, šaust ‘шаліти’ ME IV, 8 / арх. šust, šūtu, šūtu ‘гудіти, шаленіти, скаженіти’ ME IV, 107 (у лат. літ. мові plosities, trakot, ālēties, draiskoties LLVV, LLV); zibēt, zibu, zibēju ‘блищати, сяяти’ / zibt, zibu ‖ zibstu ‖ zibstu, zibu ‘блищати, сяяти’ ME IV, 718 (замість другого члена опозиції вживається iezibēties); ziėdēt, ziėdu ‖ ziėžu, ziėdēju ‘цвісти’ / saziest, saziest, sazied ‘зацвісти, розквітнути’ ME III, 797.
Деяким литовським опозиціям у латиській мові відповідає лише один із опозитів, найчастіше дуративний, пор.:
суфіксальні: dziėdāt, dziėdu, dziėdāju ‘співати, співати церковних пісень’; арх. judēt ME II, 115; EH I, 566 ‘рухатися’ (лат. літ. kustēties ‘рухатися’); mīlēt, mīlu ‖ mīlēju, mīlēju ‘лю-бити’ ME II, 644; арх. stebēties, stebuos, stebējuos ‘дивуватися’ ME IV, 103; EH II, 575 (лат. літ. brīnīties ‘дивуватися’); turēt, turu, turēju ‘тримати’; vidēt, vidu, vidēju; viedēt, viedu ‖ арх. viedēju, viedēju ‘бачити, розгледіти, роздивитися’;
термінативи
bust, būdu ‖ būstu, budu ‘прокидатися’ ME I, 356 (літ. м. mosties, at-, pamosties ‘(про)кинутися’, ателічна дія виражається іншими дієсловами або словосполученнями — būt nomodā, negulēt ‘не спати, пильнувати’); klupt, klūpu, klupu ‘спіткнутися’; kvėpt, kvėpstu, kvėpu ‘тліти, чадіти (наприклад, про гасову лампу, свічку)’²⁶.
З латиських відповідників видно, що вираження акціональності в сучасній латиській мові є іншим: телічна дія формалізується префіксацією, найчастіше разом із зворотністю, пор.: iemīlēt ‘покохати’; iesaukties ‘вигукнути’; aizsnausties, iesnausties ‘задрімати’; iedziedāties (par putniem) і перифрастичними формами, наприклад, sākt dziedāt ‘заспівати’; sakūsties, iekustēties і sākt kustēties ‘зрушити’; izmācīties, iemācīties ‘вивчити’; iezibēties ‘зблиснути’; uzziedēt і sākt ziedēt ‘зацвісти’ і
26 Щодо feng у lie. oiškvėpti, iškvėpsta, iškvėpo ‘вивітритися, втратити запах’ як відповідника SD. — ці дієслова могли також паралельно сформуватися в обох мовах. Адже lie. kvėpti, kvėpia, kvėpė ‘поширювати запах, пахнути’, з яким пов’язане lie. oiškvėpti, –sta, –o, не має латиського відповідника (la. smaržot ‘поширювати запах, пахнути’). Термінативне значення в латиській мові також виражається лексемою іншого кореня atvadēties, novadēties (пор. lie. nusivadėti).
Straipsniai / Articles
43
Page 20
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
тощо. Однак кілька адекватних латиських пар могли б свідчити про спільні тенденції східнобалтійських мов диференціювати дієслова за телічністю²⁷.
У джерелах прусської мови аналогічних рефлексів опозиції durativa / terminativa немає: засвідчено лише одне з двох очікуваних дієслів, частіше дуративи, наприклад:
дуративи:
inf. billīt, praes. 3 sg., pl. billā || billē ‘базікати’; inf. klausīton, praes. 1 pl. klausēmai ‘слухати’²⁸; inf. milijit, praes. 3 sg., pl. milē ‘любити’; partic. praes. act. nom. sg. masc. skellānts ‘винний (той, хто є винним); винуватий (той, хто є винуватим)’, pr. turrītūwei, praes. turri ‘мати’;
Слід зазначити, що формально еквіваленти дієслова лит. žinóti, лат. zināt — пр. ersinnat ‘пізнати’, posinnat ‘визнати’ — у прусських текстах уживаються в термінативному значенні, отже семантично відповідають лит. –žinti, лат. -zīt. Факти прусської мови мали б свідчити, що згадана акціональна опозиція почала формуватися в добалтійський період східнобалтійських мов³⁰.
3.2. Аналоги досліджуваної опозиції наявні у слов’янських і германських мовах³¹, наприклад:
с. р. svьtěti ‘світити’ / svь(t)nutі ‘блиснути’, с. р. mbžati ‘дрімати’ / mbǫtnuti ‘моргнути’, с. сл. sěděti, sědi- ‘сидіти’ / sěsti, sęde- ‘сісти’;
²⁷ Дослідження таких латиських мовних опозицій істотно доповнило б вивчення акціональних класів балтійських дієслів, однак наразі немає бодай трохи повнішого реєстру. Зазвичай оперують поодинокими прикладами, наприклад, bijāt, bijāju (дуратив) / bīties, bīstuos (термінатив, інхоатив) (Villanueva-Svensson 2008: 175–199). До речі, bijāt у сучасній латиській мові замінено дієсловом baidīties.
²⁸ V. Mažiulis реконструює пр. verb. *paklus- ‘почати слухатися, ставати слухняним’ з adj. nom., acc. sg. n poklusman ‘слухняно’ PEŽ 3: 311–312.
²⁹ Тлумачення пр. meicte неясне: це може бути inf. або praes. 3 sg., pl. (PEŽ 3: 122).
³⁰ Інакше Мігел Вілануєва-Свенссон: “Цей факт може вказувати на виключно східнобалтійське походження інхоатива, особливо з огляду на високу продуктивність sta-презенсів у литовській і латиській мовах, але оскільки sta-презенси в давньопрусській мові в будь-якому разі засвідчені дуже рідко, вторинну втрату в цій мові також не можна цілком виключити” (Villanueva-Svensson 2008: 176).
³¹ Слід звернути увагу, що інфіксація — первинна модель назальних основ — збереглася в балтійських мовах, однак у слов’янських і германських мовах, як і в багатьох інших індоєвропейських мовах, цю модель було перероблено: усталилася назальна суфіксація (Gorbachov 2007: 203).
44
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 21
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
Однак у старій литовській писемності відповідників зафіксованих пар у слов’янських і германських мовах немає, за винятком старослов. bъděti, bъdi- «пильнувати» / vъz-bъ (d)оti, vъzъb(d)ne- «прокинутися»³². Натомість одиничних відповідників є дещо більше: сл. *smirdėti, *smiržd̑o «смердіти»; старослов. znati, znąo «знати»; старослов. viděti «бачити, помічати», лат. videō, vidēre «бачити», санскр. vindāti «знаходить», авест. vīnastī «знаходить»; рос. очнуться (: лит. justi). Отже, можна говорити лише про спільну тенденцію північних індоєвропейських мов, формальну й семантичну модель, реалізовану вже в окремих мовних гілках або навіть окремих мовах.
УЗАГАЛЬНЕННЯ
1. У литовській писемності XVI–XVII ст. зафіксовано майже чотири десятки опозицій дуратив / термінатив. Встановлено дві робочі моделі: термінативні деривати від 1) кореневих дієслів ia-основи та 2) дієслів зі змінними суфіксами. Перша модель точно відповідає формальному вираженню опозиції каузатив / антикаузатив — для неї характерне чергування голосних кореня: вихідні дієслова ia-основи мають корінь основного ступеня, а інфіксальні та дієслова sta-основи — нульового ступеня. Похідні другої, утричі численнішої, моделі відповідають формальним і семантичним параметрам термінативів та антикаузативів першої моделі, але словотвірна база тут уже іншого структурного типу — дієслова зі змінними суфіксами, і чергування голосних для цієї словотвірної опозиції не характерне. Такі ознаки свідчать, що друга модель є інноваційною.
2. Дослідження показало, що засвідчені в старій писемності словотвірні моделі дедуративів такі самі, як у литовських діалектах і сучасній мові.
3. Значення досліджуваних опозитів контрастують за ознакою межовості: вихідні кореневі дієслова та дієслова зі змінними суфіксами означають дуративну, неімпліковану щодо межі дію, тоді як інфіксальні дієслова та дієслова sta-основи позначають телічну, найчастіше інхоативну й пунктуативну дію, тобто відповідають акціональним класам процесу та події. Особлива роль у позначенні цих предикатних ситуацій належить префіксації: префіксальні дієслова становлять 99 відсотків термінативних дериватів. Префікси дієслів виконують не лише
³² Синхронно можна вбачати опозицію дуратив / термінатив, однак інфіксальне дієслово може бути архаїчнішим, пор. відповідники в індоєвропейських мовах: дав.-ірл. ad-boind «повідомити», ussbond «відмовитися», гр. μυνθάνομαι «вчитися, чути про»
Straipsniai / Articles
45
Page 22
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
функції граматичних показників межі предиката (телізаторів або перфективаторів), — нерідко зберігається і лексичне значення, що експлікує просторову орієнтацію (наприклад, į позначає інтенсивність дії, занурення в певний стан або місце, su– — взаємну дію, pra– — дію, спрямовану назовні, тощо). Телічність термінативів підсилюють домінантні непредикативні форми дієслів (понад 90 відсотків).
4. Не всі досліджувані інтарпні та sta-основні термінативи в тогочасній писемності були поширені однаково. Майже половина з них (16) зафіксована в усіх трьох писемних варіантах: –bosti, –busti, –girsti, ilsti, klupti, –migti, –milti, –mokti, –siusti, –smirsti, snūsti, –sukti, tilti, –vystyti, –žinti, –žystyti, а дієслова su(si)mil-ti, išvystyti ir pa(si), pripa–, iš(si)pa–, ap(si)pažinti уживаються надзвичайно часто в усіх текстах. Чимало інтарпних і sta-основних лексем (9) засвідчено в західному, Прусській Литві, та середньому варіантах, наприклад: –bil-ti, –džiūgti, –gysti, justi, –klusti, skilti, –švisti, –vilsti, –žvilgti. У середньому та східному писемних варіантах зафіксовано три інтарпні відповідно sta-основні деривати: –liūsti, –stebti, –žibti. Два термінативи tingti, –virkti засвідчені в протилежних, не сполучених між собою ареалах — у варіантах Прусської Литви та східному. Інші інтарпні й sta-основні термінативні деривати фіксуються в окремих писемних варіантах: у західному justi (junda), spįsti (Mž); у середньому –derti (DP), –kalbti (DP), –kvipti (DP); у східному –kvėpti (SD), –turti (SD), –žašti (SD, SPS). За словом Даукші можна було б припустити –derti (у LKŽe записане лише з DP і SInt.). «Екзотичні» дієслова Сирвіда, за даними LKŽe, уживаються в різних діалектах: –žašti записане в південно-східних аукштайтських говірках (Armoniškės, Rodūnia, Varanavas, Punskas, Paringys), –turti — у різних місцевостях (Alsėdžiai, Šiluva, Šiauliai, Joniškis, Eriškiai, Veliuona, Seredžius).
5. Витоки опозиції duratyva / terminatyva пов’язують із формуванням опозиції causativa / anticausativa у східнобалтійських мовах. У цій опозиції «дозрів» однорідний клас інтарпних і sta-основних дієслів зі своєрідною семантикою, що експлікує процес або подію. Цю морфолого-семантичну модель було пристосовано до нової опозиції, диференційованої вже не за каузативністю, а за телічністю, у литовській мові. Еквівалентні пари в інших мовах не є системними, тому цю формацію слід вважати інновацією литовської мови. У латиській мові така модель розвинена слабко, телічність виражається іншими способами. Відповідні кореляції у слов’янських і германських мовах могли сформуватися в окремих групах або мовах, оскільки інтарпні дієслова чи дієслова із n-суфіксом уже набули такої самої семантики, як і в литовській мові.
46
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 23
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
ŠALTINIAI
BB – BIBLIA tatai eſti Wiſſas Schwentas Raſchtas, Lietuwiſchkai pergulditas per Janą Bretkuną Lietuvos pleboną Karaliaucziuje 1590 (naudotasi e. tekstų variantais ir konkordancijomis³³).
BG – Giesmės Duchaunas / iſch Wokiſchka ing Lietu=wiſchka ließuwi / per ne=kurius Plebonus Her=cegites Prūſų / per=gulditas. Iſſpauſtas Karaliaucziu=je / per Jurgi Oſterbergera 1589 (naudotasi e. teksto variantu ir konkordancijomis³⁴).
³³ Patarlių knyga (Pat), 1585 (perrašą rengė Birutė Triškaitė; konkordancijas rengė Birutė Triškaitė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=71); Mokytojo knyga (Mok), 1586 (perrašą rengė Birutė Triškaitė; konkordancijas rengė Birutė Triškaitė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=70); Antra metraščių (kronikų) knyga (2 Met), 1590 (perrašą rengė Birutė Triškaitė, Veronika Adamonytė, Ernesta Kazakėnaitė; konkordancijas rengė Birutė Triškaitė, Veronika Adamonytė, Ernesta Kazakėnaitė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=64); Danieliaus knyga (Dan), 1590 (perrašą rengė Ona Aleknavičienė, Nijolė Čepienė, Veronika Adamonytė; konkordancijas rengė Ona Aleknavičienė, Nijolė Čepienė, Veronika Adamonytė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=65); Esteros knyga (Est), 1590 (tekstą rengė Birutė Triškaitė, konkordancijas rengė Birutė Triškaitė, Mindaugas Šinkūnas, Vytautas Zinkevičius, 2020, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=89); Ezechielio knyga (Ez), 1590 (perrašą rengė Ona Aleknavičienė, Nijolė Čepienė, Veronika Adamonytė, Ernesta Kazakėnaitė; konkordancijas rengė Ona Aleknavičienė, Nijolė Čepienė, Veronika Adamonytė, Ernesta Kazakėnaitė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=66); Giesmių giesmės knyga (Gg), 1590 (perrašą rengė Birutė Triškaitė, Vaida Jankūnaitė; konkordancijas rengė Birutė Triškaitė, Vaida Jankūnaitė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=62); Izaijo knyga (Iz), 1590 (perrašą rengė Ona Aleknavičienė, Veronika Adamonytė; konkordancijas rengė Ona Aleknavičienė, Veronika Adamonytė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=67); Jeremijo knyga (Jer), 1590 (perrašą rengė Ona Aleknavičienė, Ernesta Kazakėnaitė; konkordancijas rengė Ona Aleknavičienė, Ernesta Kazakėnaitė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=68); Jobo knyga (Job), 1590 (perrašą rengė Birutė Triškaitė; konkordancijas rengė Birutė Triškaitė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=69); Pirma metraščių (kronikų) knyga (1 Met), 1590 (perrašą rengė Birutė Triškaitė, Veronika Adamonytė, Ernesta Kazakėnaitė; konkordancijas rengė Birutė Triškaitė, Veronika Adamonytė, Ernesta Kazakėnaitė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=63); Raudų knyga (Rd), 1590 (perrašą rengė Ona Aleknavičienė; konkordancijas rengė Ona Aleknavičienė, Vytautas Zinkevičius, 2018, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=72).
³⁴ Jonas Bretkūnas. Giesmės Duchaunos, 1589 (tekstą rengė dr. Ona Aleknavičienė, Ineta Krampaitė; konkordancijas rengė dr. Ona Aleknavičienė, 2002, http://seniejirastai.lki.lt/db.php?source=12).
Straipsniai / Articles
47
Page 24
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
BKa – Kancionalas nekurur Giefmiu / Ba=ßniczioie Diewa / ant di=dzjun Schwe[n]czjun fœnu budu giedamuiui. Ißpauftas Karaliauczieie / per Gurgi Ofterbergera 1589 (naudotasi e. teksto variantu ir konkordancijomis35).
BKo – KOLLECTAS Alba Paſpalitas Maldas / pra=ſtafû Nedeliału ir didźofu Schwen=tefu / per wiſſus mætus Hercegi=ſteie Prufu giedamas / iſch Wokifchko ließuwio / ing Lietuwifchka pergulditas / Per Iana Bretkuna. M. D. LXXXIX (naudotasi e. teksto variantu ir konkordancijomis36).
BP I – POSTILLA Tatai eſti Trumpas ir Praſtas Iſchguldimas Euangelіu / Jakamuiu Baſniczoie Krikſchczioniſchkoie / nůg Aduento ik Wźliku. Per Iana Bretkuna Lietuwos Plebona Karaliaucziuie Pruſſu. Iſſpaude Karaliaucziuie Iurgis Oſterbergeras. Mæta Pono 1591.
BP II – POSTILLA Tatai eſti Trumpas ir Praſtas Iſchguldimas Euangelіu / Jakamuiu Baſniczoie Krikſchczioniſchkoie / nůg Wæliku ik Aduento. Per Iana Bretkuna, Lietuwos Plebona Karaliaucziuie Pruſſu. Iſſpaude Karaliaucziuie Iurgis Oſterbergeras. Mæta Pono 1591 159137.
DK – KATHECHISMAS ARBA MOKSLAS KIEKWIENAM KRIKSZCZIONI PRI WALVS. PARASZITAS PER D. IAKVBA LEDESMA Theologa Societatis IESV. Iźguld itas iź Lieżuwio Łankiſko ing Lietuwiſka per Kuniga Mikaloiu Daugßa Kánonika Žemaičiu. Iźpáuftas Wilniuie Metufſę vźgimimo Wießp aties 1595{.} (naudotasi e. teksto variantu ir konkordancijomis38).
DP – Poſtilla CATHOLICKA. Tái eſt: Iźguldimas Ewangelіu kiekwienos Nedelos ir ßwętes per wiſſus metús. Per Kúnigą MIKALOIW DAVKSZ{Ą} Kanoniką Mėdnikų / iź łėkiſko pergúldita. Su walá ir daláįdimu wіreſuiui. W Wilniui / Drukárnioi Akademios SOCIETATIS IESV, A. D. 1599 (naudotasi e. teksto variantu ir konkordancijomis39).
35 Jonas Bretkūnas, Kancionalas, 1589 (tekstą rengė dr. Ona Aleknavičienė, Ineta Krampaitė; konkordancijas rengė dr. Ona Aleknavičienė, Vytautas Zinkevičius, 2002, http://senieji rastai.lki.lt/db.php?source=13).
36 Jonas Bretkūnas. Koletos, 1589 (tekstą rengė dr. Ona Aleknavičienė, Ineta Krampaitė; konkordancijas rengė dr. Ona Aleknavičienė, 2002, http://senieji rastai.lki.lt/db.php?source=14).
37 Naudotasi Aleknavičienė Ona (red.) 2005: Jono Bretkūno POSTILĖ. Studija, faksimilė ir kompaktinė plokštelė, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.
38 Mikalojus Daukša, Katekizmas, 1595 (tekstą rengė Mindaugas Šinkūnas, konkordancijas rengė Mindaugas Šinkūnas, Vytautas Zinkevičius, 2006, http://senieji rastai.lki.lt/db.php?source=1).
39 Mikalojus Daukša, Postilė, 1599 (elektroninis tekstas, rengė Veronika Adomonytė, Milda Lučinskienė, Jūratė Pajėdienė, Mindaugas Šinkūnas, Eglė Žilinskaitė, Ona Aleknavičienė, konkordancijas rengė Veronika Adomonytė, Milda Lučinskienė, Jūratė Pajėdienė, Mindaugas Šinkūnas, Eglė Žilinskaitė, Ona Aleknavičienė, Vytautas Zinkevičius, 2006, http://www.lki.lt/seniejirastai/db.php?source=2).
48
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 25
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
KN – Knyga nobažnystės krikščioniškos (1653), faksimilinis leidimas, red. D. Pociūtė, Vilnius: Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, 2004 (naudotasi „Knygos nobažnystės“ morfologijos duomenų baze40).
LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (1941–2002), red. kolegija G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, vyr. red. G. Naktinienė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas.
LLVV – Latviešu literārās valodas vārdnīca 1–8 (1972–1996), atb. red. R. Grabis, Rīga: Zinātne. Prieiga internete: www.tezaurs.lv/llvv.
Mž41 – CATECHISMVSA PRAĮty S‹adei, Makłas ſkaitima raſhta yr gieſmes del krikšč‹aniſtes bei del berneliu iaunu nauiey ſuguldıtas KARALIAUČZV1 VIII. dena Menefes Saufia, Metu vβgimima Diewa. M. D. XLVIII.
FORMA Chrikſtima. Kaip Bažnyčias ſtatime Hertikſtites Prulu / ir kitofu ſemefu laikoma ira. Drukawot Karalaučʉui per Iona Daubmana / Metu Chriftaus M. D. LIX.
GESMES Chrikſc‹onifkas gedomas baβnic‹oſu per Welikas ir Sekminias ik Aduenta. Iſchſpauſtas Karalaučʉui / nůg Iona Daubmana Metu Diewa / M. D. LXX.
Geſmes Chrikſc‹oniskas gedomas Baβnic‹oſu per Aduenta ir Kaledas ik Gramnic‹u. Iſch ſpauſtas Karalaučʉui nůg Iona Daubmana Metu Diewa / M. D. LXVI.
Gieſme S. Ambraßeijauſ, bey S. Auguſtina, kurė wadin: Te Deũ laudamuſ. Su geſmemis ape iſch numirufiu priekelima Jeſaus Chriftaus, ſchgulditas per M. Moſſuida Waitkuna &c. Ant naudos Ragaynes Baβnic‹ey ir kitu etc. [1549].
PARAPHRASIS, permanitina poteraus malda / per Martina Moſwida iſchguldita. (tekstas išspausdintas kartu su šaltiniu BG, įdėtas jo pabaigoje).
PEŽ – Vytautas Mažiulis. Prūsų kalbos etimologijos žodynas 1–4. Vilnius: Mokslas (t. 1, 1988), Mokslo ir enciklopedijų leidykla (t. 2–3, 1993–1996), Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas (t. 4, 1997). Prieiga internete: http://www.prusistika.lfl.vu.lt.
40 Jakulytė Dalia, Pakalniškienė Dalia 2018: Senųjų raštų morfologijos duomenų bazės taikymas semantikos tyrimams: veiksmažodžių semantika. – Baltų kalbų tekstų ir žodžių reikšmės, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.
41 Mažvydo veiksmažodžiai rinkti iš Urbas Dominykas 1996: Martyno Mažvydo raštų žodynas, Vinius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.
Straipsniai / Articles
49
Page 26
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
PS 1 – Virginija Vasiliauskienė, Kristina Rutkovska, red. 2015: Konstantinas Sirvydas. Punktai sakymų nuo Advento iki Gavėnios = Punkty kazań od Adwentu do Postu, 1629, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.
PS 2 – Virginija Vasiliauskienė, Kristina Rutkovska, red. 2015: Konstantinas Sirvydas. Punktai sakymų Gavėniai = Punkty kazań na Wielki Post, 1644, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas42.
SD – Dictionarium trium linguarum, 1620 (naudotasi e. teksto variantu ir konkordancijomis43).
SD4 – DICTIONARIUM TRIUM LINGVARUM, In vfum Studioſæ Iuventutis, AVCTORE R. P. CONSTANTINO SZYRWID è SOCIETATE JESU Cum Superiorum permiffu editum. Qvarta editio recognita & aucta. VILNÆ, Typis Academicis Societatis IESV. Anno Domini M. DC. LXXVII (naudotasi e. teksto variantu ir konkordancijomis, žodynu Pakalka Kazimieras 1979: Pirmasis lietuvių kalbos žodynas, Vilnius: Mokslas44).
WP – ISCHGVLIDIMAS EVANGELIV PER WISVS METTVS, SVRINKTAS DALIMIS ISCHDAVGIA PASTILLV̨, TAI EST ISCH PASTILLAS NICVLAI HEMINGY ←HE=MINGI, ANTONY CORVINI, IO ANNIS SPANGENBERGI, MARTINI LVTHERI, PHILIPPI MELANTHONIS, IOANNIS BRENTY, ARSATY, SCHOPER, LEONARDI KVLMĄNI IODOCY WILICHI IR ISCH KITTV φ (naudotasi e. teksto variantu ir konkordancijomis45).
42 Naudotasi indeksu Morkūnas Kazys 1980: Konstantino Širvydo Punktai sakymų veiksmažodis (indeksas). – Lietuvių kalbotyros klausimai 20, 109–222.
43 Kontantinas Sirvydas. Dictionarium trium linguarum, 1620 (tekstą rengė Milda Lučinskienė; konkordancijas rengė Milda Lučinskienė, Vytautas Zinkevičius, 2008, http://senieji raštai.lkĮ.lt/db.php?source=20).
44 Konstantinas Sirvydas. Dictionarium trium lingvarum, 1677 (tekstą rengė Mindaugas Šinkūnas; konkordancijas rengė Mindaugas Šinkūnas, Vytautas Zinkevičius, 2012, http://senieji raštai.lkĮ.lt/db.php?source=53).
45 Wolfenbüttelio postilė, 1573 (tekstą rengė habil. dr. Jolanta Gelumbekaitė; konkordancijas rengė habil. dr. Jolanta Gelumbekaitė, Vytautas Zinkevičius, 2007–2008, http://senieji raštai.lkĮ.lt/db.php?source=37).
50
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 27
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
LITERATŪRA
Arkadiev Peter 2008: Lietuvių kalbos pirminių veiksmažodžių klasių semantika tipologinių duomenų kontekste. – Acta Linguistica Lithuanica 59, 1–27.
Аркадиев Петер 2010: Ещё раз о семантике литовских n/st глаголов: от непереходности к начинательности. – Топоровские чтения. I–IV. Избранное, Москва: Институт славяноведения, 309–324.
Arkadiev Peter 2011: Aspect and actionality in Lithuanian on a typological background. – Langues baltiques, langues slaves, eds. by D. Petit, C. le Feuvre, H. Menantaud, Paris: Éditions CNRS, 57–86.
Arkadiev Peter 2013: From transitivity to aspect: the causative-inchoative alternation and its extensions in Lithuanian. – Baltic Linguistics 4, 39–77.
Arumaa Peeter 1957: Von der Eigenart des Ablauts und der Diathese im Baltischen. – Zeitschrift für Slavische Philologie 26, 118–149.
Breu Walter 2007: Der Verbalaspekt im Spannungsfeld zwischen Grammatik und Lexik. – Sprachwissenschaft 32/2, 123–166.
Būga Kazimieras 1959: Rinktiniai raštai 2, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.
Comrie Bernard 1976: Aspect: An Introduction to the Study of Verbal Aspect and Related Problems (Cambridge Textbooks in Linguistics), Cambridge: Cambridge University Press.
Dowty David R. 1979: Word meaning and Montague grammar, Dordrecht, Boston, London: D. Reidel Publishing Company.
Endzelīns Jānis 1951: Latviešu valodas gramatika, Rīga: Latvijas valsts izdevniecība.
Galnaitỹtė Elzė 1958: Veiksmažodžiai su priešdėliu padabartinėje lietuvių kalboje. – Vilniaus valstybinio V. Kapsuko vardo universiteto mokslo darbai XXVI. Kalbotyra 1, 101–122.
Gorbachov Yaroslav 2007: Indo-European origins of the nasal inchoative class in Germanic, Baltic and Slavic: PhD Dissertation, Harvard University.
Gorbachov Yaroslav 2014: The origin of the Baltic inchoative in –sta-. An overlooked Proto-Baltic sound law. – Indogermanische Forschungen 119, 21–53.
Hofmann Erich 1956: Die baltischen Verba mit Nasalinfix. – Zeitschrift für Slavische Philologie, Vol. 25, No. 1, 58–66.
Holvoet Axel, Čižik Veslava 2004: Inherentiniai semantiniai veikslo požymiai. – Gramatinių kategorijų tyrimai. Lietuvių kalbos gramatikos darbai 2, red. A. Holvoet, L. Semėnienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 146–151.
Straipsniai / Articles
51
Page 28
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
Holvoet Axel, Čižik Veslava 2004: Veikslo priešpriešos tipai. – Gramatinių kategorijų tyrimai. Lietuvių kalbos gramatikos darbai 2, red. A. Holvoet, L. Semėnienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 141–162.
Jakulis Erdvilas 2004: Lietuvių kalbos tekėti, teka, tekėjo veiksmažodžiai, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.
Karaliūnas Simas 1987: Baltų kalbų struktūrų bendrybės ir jų kilmė, Vilnius: Mokslas.
Kaukienė Audronė 1994: Lietuvių kalbos veiksmažodžio istorija, Klaipėda: Rytas.
Kaukienė Audronė 2002: Lietuvių kalbos veiksmažodžio istorija 2, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla.
Kaukienė Audronė, Pakalniškienė Dalia 2011: Prūsų kalba: vadovėlis, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla.
Kazlauskas Jonas 1968: Lietuvių kalbos istorinė gramatika, Vilnius: Mintis.
Kuiper Franciscus Bernardus Jacobus 1937: Die indogermanischen Nasalpräsentia: Ein Versuch zu einer morphologischen Analyse, Amsterdam: N.V. Noord-Hollandsche Uitgeversmaatschappij.
Kuryłowicz Jerzy 1964: The Inflectional Categories of Indo-European, Heidelberg: Carl Winter.
LKG – Lietuvių kalbos gramatika 2, red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis, 1971.
Mikašauskienė Raimonda 2018: Intarpiniai ir sta kamieno veiksmažodžiai senojoje lietuvių raštijoje: daktaro disertacija, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla.
Mikulskas Rolandas 2013: [analitinė recenzija] Plungian, V. 2011: Gramatinių kategorijų tipologija 2, Bibliotheca Salensis 5. Vilnius: Vilniaus universitetas, Asociacija „Academia Salensis“; Lietuvių kalba 7. Prieiga internete: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/article/view/67/54.
Mühlenbachs Karlis 1923–1932: Latviešu valodas vārdnīca 1–4, rediģējis, papildinājis, turpinājis J. Endzelīns, Rīga: Izglītības ministrija.
Oettinger Norbert 1979: Die Stammbildung des hethitischen Verbums (Erlanger Beiträge zur Sprachund Kunstwissenschaft, Bd. 64), Nürnberg: Carl.
Ostrowski Norbert 2004: Dėl išgirsti ir prabilti tipo ingresyvų Daukšos Postilėje. – Baltistica XXXIX (1), 55–59.
Ostrowski Norbert 2019: Old Lithuanian ischtirra ‘Found Out’ and Some Notes on the Development of Baltic Preterite. – Baltistica LIV (1), 47–62.
Pakalniškienė Dalia 1993: Lietuvių kalbos intarpiniai ir sta-kamieniai veiksmažodžiai: daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universitetas.
52
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 29
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
Pakalniškienė Dalia 1996: Lietuvių kalbos intarpinių ir sta-kamieninių veiksmažodžių diachroniniai sluoksniai. – Lietuvių kalbotyros klausimai XXXVI, 83–86.
Pakalniškienė Dalia 2000: Intarpiniai ir sta-kamieniai denominatyvai – lietuvių kalbos inovacija. – Veiksmažodžio raidos klausimai. Tiltai, priedas Nr. 1, 71–89, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla.
Pakalniškienė Dalia 2018: Intarpiniai ir sta kamieno denominatyvai senojoje lietuvių raštijoje: nominacija ir motyvacija. – Res humanitariae 24, 61–101.
Pakalniškienė Dalia 2020: Senosios lietuvių raštijos veiksmažodžių daryba: intarpiniai ir sta kamieno antikauzatyvai. – Lietuvių kalba 15, 1–16. Prieiga internete: http://www.lietuviukalba.lt.
Pakalniškienė Dalia, Šarkytė Raimonda 2012: Mikalojaus Daukšos raštų intarpiniai ir sta kamieno veiksmažodžiai natūraliosios morfologijos požiūriu. – Res humanitariae 11, 149–170.
Palmaitis Letas 1998: Baltų kalbų gramatinės sistemos raida, Kaunas: Šviesa.
Plungian Vladimir 2010: Gramatinių kategorijų tipologija 1, Vilnius: Vilniaus universitetas, Asociacija „Academia Salensis“.
Plungian Vladimir 2011: Gramatinių kategorijų tipologija 2, Vilnius: Vilniaus universitetas, Asociacija „Academia Salensis“.
Rothstein Susan 2004: Structuring Events: A Study in the Semantics of Lexical Aspect, Wiley-Blackwell Publishing Ltd.
Rudzītē Marta 1973: O-celmi ar nāsēna infiksu un sto-celmi Latgales dienvidaustrumu izloksnēs. – Baltų kalbų veiksmažodžio tyrinėjimai, Vilnius: Mintis, 187–197.
Schmid Wolfgang Paul 1963: Studien zum baltischen und indogermanischen Verbum, Wiesbaden: Harassowitz.
Skardžius Pranas 1943: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius: Lietuvos mokslų akademija Lietuvių kalbos institutas.
Smith Carlotta S. 1997: The Parameter of Aspect, second edition, Dordrecht, Boston, London: Kluwer Academic Publishers.
Stang Christian S. 1942: Das slavische und baltische Verbum, Oslo: Dybwad.
Stang Christian S. 1966: Vergleichende Grammatik der Baltischen Sprachen, Oslo, Bergen, Tromsø: Universitetsvorlaget.
Strunk Klaus 1967: Nasalpräsentien und Aoriste. Ein Beitrag zur Morphologie des Verbums im Indo-Iranischen und Griechischen, Heidelberg: Carl Winter.
Straipsniai / Articles
53
Page 30
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
Valeckienė Adelė 1998: Funkcinė lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.
Vendler Zeno 1967: Verbs and Times. – The Philosophical Review, Vol. 66, No. 2, 143–160.
Verkuyl Henk 1993: A Theory of Aspectuality. The Interaction between Temporal and Atemporal Structure, Cambridge: Cambridge University Press.
Villanueva-Svensson Miguel 2010: Baltic sta-presents and the Indo-European desiderative. – Indogermanische Forschungen 115, De Gruyter, 204–233.
Villanueva-Svensson Miguel 2011: Anticausative-inchoative verbs in the northern Indo-European languages. – Historische Sprachforschung 124, 33–58.
Villanueva-Svensson Miguel 2016: Zero-grade denominative nasal and sta-presents in Baltic. – Baltistica LI (1), 37–59.
Топорова Елена 2016: Лексический вид глагола. – Kobe City University of Foreign Studies Journal of Research Institute, Vol. 55, 29–36.
Падучева Елена 1998: Систематизация понятий и терминов аспектологии. – Russian Linguistics 22, 35–58.
Падучева Елена 2004: Динамические модели в семантике лексики, Москва: Языки славянской культуры.
Падучева Елена 2009: Лексическая аспектуальность и классификация предикатов по Маслову–Вендлеру. – Вопросы языкознания 6, 3–20.
Татевосов Сергей 2010: Акуциональность в лексике и грамматике: диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук, Москва.
Татевосов Сергей 2015: Акуциональность в лексике и грамматике. Глагол и структура события, Москва: Языки славянских культур.
Сергей Темчин 1984: Глагольные инфиксные -пи -стаосновы балтийских языков и их соответствия в праславянском: дипломная работа, Вильнюсский университет.
Сергей Темчин 1986: Семантика -пи -стаглагольных основ в литовском языке – Kalbotyra 37, 87–98.
54
Acta Linguistica Lithuanica LXXXV
Page 31
Intarpiniai ir sta kamieno deduratyvai XVI–XVII a. lietuvių raštijoje
Infixed and sta-stem Deduratives Attested in Lithuanian Scripts of the 16th–17th Century
SUMMARY
The article continues the investigation of infixed and sta-stem verbs attested in the Lithuanian scripts of the 16th–17th centuries that represent the prevailing varieties of this period: the Prussian variety (the scripts of Martynas Mažvydas and Jonas Bretkūnas’ scripts and the Sermon Book of Wolfenbüttel), the central variety (Mikalojus Daukša, Knyga nobǎžnystės), and the eastern variety (Konstantinas Sirvydas). Previous research has shown that nearly 65 percent of the infixed and sta-stem verbs in the mentioned Lithuanian scripts are derivatives: deverbatives comprise almost 70 percent, denominatives make up over 30 percent.
The current article presents the study of the morphosemantic opposition durativa / terminativa where the relations of semantic and formal expression of opposition members, the types of predicate situations, areal and chronological distribution are analyzed and the origin of this correlation is considered. The opposition in question was named durativa / terminativa in order to emphasize the difference between the opposites standing for different actional classes that are distinguished by telicity. Therefore, the binary opposition in question is comprised of atelic verbs (states and activities) vs. telic verbs (accomplishments and achievements). Durative verbs of this opposition (such as šaukti, šviesti) are opposed to terminative verbs sharing inherent telicity (such as sušukti, prašvisti). Other semantic-grammatical-morphosyntactic parameters such as transitivity, valency and agency are not essential to these oppositions: both binary opposites can be intransitive, avalent, non-agentive or transitive, valent and agentive (cf. derivational opposition causative / anticausative exhibiting a different argument structure).
In the old Lithuanian texts almost 40 oppositions durativa / terminativa were found. Two derivational patterns have been identified: terminatives derived from 1) ia-stem verbs and 2) verbs with suffixes. The first pattern corresponds exactly to the formal expression of the opposition causativa / anticausativa with the root apophony: the primary ia-stem verbs have a full degree root, and the infixed and sta-stem derivatives have a zero root. The derivatives of the second (three times more abundant) pattern correspond to the formal and semantic parameters of terminatives and anticausatives standing for the first model, however, they are derived from another structural type, i.e. verbs with suffixes, and the apophony is usually absent in this derivational pattern. These indications suggest that the second model is innovative. It should be noted that the derivational patterns attested in the 16th–17th century are the same as in dialects and contemporary Lithuanian.
The origin of the opposition durativa / terminativa stands in close relation to the formation of the opposition causativa / anticausativa in the Eastern Baltic languages. In this opposition, a homogeneous class of infixed and sta-stem verbs sharing peculiar semantics (they all
Straipsniai / Articles
55
Page 32
DALIA PAKALNIŠKIENĖ
indicate an accomplishment or an achievement) has “matured”. This morphological-semantic model was applied in Lithuanian to form a new opposition, the outstanding feature of which was no longer causativity but telicity. There are a few equivalents in other languages as well, therefore this formation can be considered an innovation of the Lithuanian language. In Latvian this pattern is poorly developed, while telicity is exhibited in other means of expression. Corresponding correlations found in Slavic and Germanic languages could have formed in particular groups of these languages or even in different languages because the verbs with nasal infix or suffix n had already acquired the same semantics as in Lithuanian.
Įteikta 2021 m. lapkričio 9 d.
DALIA PAKALNIŠKIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT-1038 Vilnius, Lietuva [email protected]
