АНЖЕЛІКА ГАЙДЕНЄ

Інститут литовської мови

Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0000-0001-8775-788X

Напрями досліджень: семантика, лексикологія, лексикографія, комп’ютерна лінгвістика.

AURELIJA TAMULIONIENĖ

Інститут литовської мови

Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0000-0003-0728-1856

Напрями досліджень: мова дітей і молоді, мовні уподобання, комп’ютерна лінгвістика.

DOI: doi.org/10.35321/all86-08

ЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА РІВНІСТЬ У ЦИФРОВУ ДОБУ: ВИПАДОК ЛИТВИ

Рівність європейських мов у цифрову добу: випадок Литви

АНОТАЦІЯ

У статті розглянуто сучасний стан технологій литовської мови та представлено ситуацію з рівністю європейських мов у цифровому середовищі. Досліджено кількісні та якісні показники, що відображають мовну рівність у контексті Європейського Союзу, з урахуванням кількості мовців, цифрових мовних ресурсів і технологій та підтримки цих ресурсів і технологій, з особливим акцентом на випадку Литви. Метою статті є окреслити вже виконану роботу у сфері мовних технологій та визначити прогалини й виклики, які ще необхідно подолати у випадку литовської мови як офіційної національної мови та мови ЄС. У статті подано найновіший огляд стану технологій литовської мови на основі аналізу цифрових мовних ресурсів та інструментів/сервісів. Результати показують, що, хоча за останні десять років відбулися численні зміни, у сфері освіти та інших сферах і досі бракує мовних ресурсів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: європейські мови, мовні ресурси, мовні інструменти/сервіси, мовна рівність, мовні технології.

184

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

АНОТАЦІЯ

У статті йдеться про стан технологій литовської мови та представлено ситуацію з рівністю європейських мов у цифровому середовищі. Розглянуто кількісні та якісні показники, що розкривають рівність мов у контексті Європейського Союзу, з урахуванням кількості мовців, цифрових мовних ресурсів і технологій та підтримки, що їм надається, з особливим акцентом на аналізі випадку Литви. Мета цієї статті — окреслити вже виконану роботу у сфері мовних технологій, визначити прогалини та висвітлити виклики, з якими стикається й які розв’язує офіційна національна та мова Європейського Союзу — литовська мова. У статті подано найновіший огляд стану технологій литовської мови шляхом аналізу цифрових мовних ресурсів та інструментів / послуг. Результати показують, що за останні 10 років відбулося чимало змін, але ресурсів для освіти та інших сфер і досі бракує.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: європейські мови, мовні ресурси, мовні інструменти / послуги, рівність мов, мовні технології.

ВСТУП

Мовні технології взаємопов’язані та прямо й опосередковано впливають на низку повсякденних видів діяльності: роботу, освіту, спілкування тощо. Мова лежить в основі більшості цифрових ресурсів: мобільних пристроїв, соціальних мереж, віртуальних помічників, інструментів перекладу, перевірки правопису тощо (Pastor et al. 2017: 19). Природно, що ці досягнення не приносять усім громадянам Литви однакової користі. Слід визнати, що технологій, адаптованих до литовської мови, досі бракує, і мовцям часто доводиться переходити на англійську. Це особливо важливо під час оцінювання життєздатності та сили мови, оскільки нестача мовних технологій може зрештою призвести до занепаду використання мови. Стан технологій литовської мови ще не відповідає всім потребам.

Згідно з даними Департаменту статистики Литви за 2021 рік, у віковій групі 16–74 років Інтернетом користується майже 87% населення Литви (порівняно з майже 64,1% у 2011 році та 74,4% у 2016 році), у віковій групі 16–24 років — аж 100%, а у віковій групі 65–74 років — 55,2%.^¹ Згідно з даними за 2021 рік, 81,4% домогосподарств мають персональний комп’ютер, а 86,6% — доступ до Інтернету.^² Інтернет переважно використовують для пошуку інформації, спілкування, дозвілля та банківських операцій: 79% населення віком 16–74 років користуються

^¹ Доступно за адресою: https://osp.stat.gov.lt/statistiniu-rodikliu-analize?hash=b3603975-ca07-47cb-aaaf-bc3a3a403a1f#/.

^² Доступно за адресою: https://osp.stat.gov.lt/lietuvos-statistikos-metrastis/lsm-2019/mokslas-ir-technologijos/informacines-technologijos.

Straipsniai / Articles

185

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

Інтернет для спілкування; 74% читають новини; 71% використовують Інтернет для дозвілля (переглядають фільми або телепередачі, слухають музику, грають або завантажують записи, ігри); 68% користуються послугами онлайн-банкінгу. Водночас 27% населення використовують Інтернет для навчання, професійного розвитку або самоосвіти.^³ Згідно з даними за 2021 рік, 82,2% осіб віком 16–74 років користуються Інтернетом для особистих потреб; наприклад, 65,2% спілкуються в соціальних мережах, 70,5% населення спілкуються в режимі реального часу (наприклад, через Skype, Messenger, WhatsApp, Viber, Snapchat).^⁴ У 2021 році було зареєстровано близько 225 000 .lt доменів (порівняно приблизно зі 139 000 у 2012 році та приблизно зі 188 000 у 2018 році), з яких понад 2 000 містять літери з литовськими діакритичними знаками (ė, ž тощо). Крім того, Литва залишається серед лідерів за розвитком оптоволоконного Інтернету. У Литві охоплення оптоволоконною мережею становить 46,8%.^⁵

13 жовтня 2020 року Сейм Литовської Республіки затвердив важливий для литовської мови та її майбутнього документ, Настанови щодо розвитку литовської мови в цифровому середовищі та поступу мовних технологій на 2021–2027 роки.^⁶ Настанови були розроблені робочою групою, сформованою Державною комісією литовської мови. Ці Настанови мають допомогти забезпечити повноцінне використання литовської мови в цифровому середовищі, а також утвердити й зберегти статус литовської мови в інформаційному суспільстві. Для цього необхідно збільшувати обсяг цифрових мовних ресурсів — корпусів текстів і записів, розвивати мовні технології та створювати на їхній основі публічні послуги, щоб жодна суспільна група чи регіон не відчували цифрового розриву, а іноземні мови могли легше інтегруватися в литовське суспільство. Мовні технології мають сприяти зміцненню зв’язків між литовським суспільством і діаспорою та зменшенню відчуження литовськомовної спільноти у глобальному суспільстві знань (Jaroslavienė, Miliūnaitė 2020).

Настанови визначають основні завдання або виклики для литовських мовних технологій. У них зазначено, що має бути зроблено в Литві найближчим часом і в яких напрямах слід працювати: 1. Підвищувати компетентність фахівців, які працюють у галузі мовних технологій, і посилювати спроможність суспільства використовувати можливості, що їх надають мовні технології.

^³ Available at: https://osp.stat.gov.lt/skaitmenine-ekonomika-ir-visuomene-lietuvoje-2020/gyvenimas-internete.

^⁴ Available at: https://osp.stat.gov.lt/statistiniu-rodikliu-analize?hash=1194ea01-82ee-4bde-a222-94c5ced50f4e#.

^⁵ Available at: https://ivpk.lrv.lt/lt/naujienos/lietuva-islieka-tarp-pirmajanciu-sviesolaidinio-interneto-lyderiu-2.

^⁶ Available at: https://www.e-tar.lt/portal/lt/legalAct/71152ab00eee11ebb74de75171d26d52.

186

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

2. Накопичувати й збагачувати відкриті, надійні, високоякісні, придатні для повторного використання цифрові мовні ресурси та інші цифрові набори мовних даних. 3. Розвивати інфраструктуру мовних технологій, застосування мовних технологій у державному секторі та публічних послугах, створювати й удосконалювати загальнодоступні рішення та інструменти інформаційних технологій (Guidelines 2020).

Приємно усвідомлювати, що в адаптації литовської мови до цифрового середовища досягнуто значного прогресу: розроблено низку цифрових мовних ресурсів і базових інструментів мовного аналізу, комплексні онлайн-послуги для роботи з мовою та онтологію литовської мови, локалізовано низку комп’ютерних програм та інструментів. Відбувається переклад прикладного комп’ютерного програмного забезпечення, важливого для суспільства, литовською мовою, проводяться роботи зі стандартизації комп’ютерної термінології. Литовські дослідники активно беруть участь у співпраці та мобільності в межах міжнародних асоціацій, сформовано ядро литовських фахівців з мовних технологій, які працюють у галузі застосування інформаційних технологій і систематично розробляють інноваційні рішення в цій сфері. Литва також прагне забезпечити всім громадянам повний доступ до цифрових рішень, тому політика їх адаптації для людей з інвалідністю має надзвичайно важливе значення (Guidelines 2020).

Об’єктом цієї статті є цифрові ресурси та інструменти/послуги литовської мови. Стаття має на меті дослідити дані про литовські цифрові ресурси й показати сучасний стан розвитку литовської мови в цифровому середовищі з належним урахуванням загальноєвропейського контексту. Зазначена мета передбачає такі завдання: 1) розглянути стан литовських мовних технологій у багатомовному європейському контексті; 2) провести аналіз емпіричних даних, зібраних у дослідженні; 3) визначити основні сильні та слабкі сторони, можливості й загрози, що лежать в основі становища литовської мови в цифровому середовищі. Дані дослідження було зібрано⁷ у 2021–2022 роках у межах проєкту «Європейська мовна рівність», профінансованого Європейською комісією⁸ (далі — ELE).

⁷ Авторка висловлює вдячність Державній комісії литовської мови, Вільнюському університету, Університету Вітовта Великого та Tilde IT за допомогу у збиранні даних про мовні ресурси.

⁸ Двадцять чотири офіційні мови та понад 60 регіональних і міноритарних мов формують мовний ландшафт ЄС. Цей проєкт відповідає на цей заклик і закладає підвалини для стратегічного порядку денного та дорожньої карти, покликаних перетворити цифрову мовну рівність у Європі на реальність до 2030 року. Основна мета ELE — підготувати Програму європейської мовної рівності у формі стратегічного порядку денного досліджень, інновацій та впровадження, а також дорожньої карти для досягнення повної цифрової мовної рівності в Європі до 2030 року. Цю програму було підготовлено спільно з усією європейською спільнотою фахівців із мовних технологій, комп’ютерної лінгвістики та мовно орієнтованого ШІ, а також із представниками відповідних ініціатив і асоціацій, мовних спільнот

Straipsniai / Articles

187

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

Метою заходів зі збирання метаданих було виявити компоненти, що визначають рівень технологічної підтримки литовської мови.

На першому етапі процесу збирання метаданих ми зосередилися на ресурсах і технологіях литовської мови, тобто на корпусах, або наборах даних (колекціях необроблених або анотованих, одномовних чи дво-/багатомовних, моно- або мультимодальних сегментів тексту чи документів, транскриптів аудіозаписів, сценаріїв, аудіо- та відеозаписів тощо, а також навчальних корпусах і корпусах жестової мови); описах мов, що охоплюють мовні моделі та комп’ютерні граматики; лексичних/концептуальних ресурсах, зокрема комп’ютерних лексиконах, термінологічних базах даних, географічних довідниках, онтологіях, списках термінів, тезаурусах тощо; інструментах/сервісах: сервісах, доступних через веб, інші мережі або хмарні середовища, а також інструментах, вихідному коді тощо, доступних для завантаження (Giagkou, Piperidis 2021: 9). До них належать базові інструменти NLP для європейських мов (морфологічні аналізатори, POS-тегери, лематизатори, синтаксичні аналізатори тощо), інструменти для підготовки текстів (наприклад, засоби перевірки орфографії, граматики та стилю), інструменти/сервіси для пошуку, вилучення й аналізу інформації, аналітики тексту та мовлення, машинного перекладу, розуміння та генерування природної мови, мовленнєві технології тощо. На другому етапі було проведено додатковий раунд збирання метаданих. На цьому етапі ми зосередилися на виявленні зацікавлених сторін LT у Європі, національних і європейських проєктів, орієнтованих на LT, державного фінансування LT/NLP/AI та будь-яких інших контекстуальних чинників, які могли випливати з попереднього визначення ELE (Giagkou, Piperidis 2021: 9).

Зібрані ресурси литовської мови було описано за допомогою єдиної форми метаданих, яку мали заповнити всі учасники ELE; вона містила такі обов’язкові та рекомендовані елементи. Обов’язкові елементи: тип ресурсу (класифікація ресурсів за типами: корпуси, лексичні/концептуальні ресурси, граматики/(мовні) моделі, інструменти/сервіси); назва ресурсу (зрозуміла для людини назва або заголовок, під яким відомий ресурс); цільова сторінка; опис (короткий текст у довільній формі, що містить інформацію про ресурс); мова(и) (мова(и), охоплені корпусом або лексичним/концептуальним ресурсом, або вхідна мова інструмента/сервісу); підклас корпусу; підклас лексичного/концептуального ресурсу; підклас граматики/моделі; тип(и) медіа частин (лише для корпусів і лексичних/концептуальних ресурсів); тип(и) медіа вхідних даних (лише для інструментів/сервісів); мовозалежність (лише для інструментів/сервісів) тощо. Рекомендовані елементи: скорочена назва ресурсу; тип фінансування; рік публікації ресурсу; ліцензія; домашня сторінка джерела; організація/постачальник: організація, відповідальна за надання, укладання, підтримку та забезпечення доступності ресурсу; тощо.

— та групах RML (додаткову інформацію про проєкт доступно за адресою: https://european-language-equality.eu/about/).

188

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

1. ЄВРОПЕЙСЬКА МОВНА РІВНІСТЬ: ЧИ (НЕ)МОЖЛИВА ВОНА?

Мовний ландшафт Європейського Союзу (далі — ЄС) є багатим і різноманітним. Він складається з 24 офіційних мов і понад 60 національних та регіональних мов. Це мовне й культурне різноманіття є невід’ємною частиною спадщини кожної держави, високо цінується та підтримується в ЄС, особливо з огляду на багатомовність. Багатомовність як цінність ЄС визначається гаслом «Єдність у різноманітті», яке вперше почали використовувати 2000 року.^⁹ ЄС приділяє особливу увагу регіональним мовам або мовам меншин, керуючись своїм зобов’язанням їх захищати: «Європейська хартія регіональних мов або мов меншин є європейською конвенцією про захист і підтримку мов, якими традиційно користуються меншини. Разом із Рамковою конвенцією про захист національних меншин вона становить зобов’язання Ради Європи щодо захисту національних меншин».^¹⁰ Рівність європейських мов одностайно визнається однією з найбільших переваг ЄС. Проте вона також створює низку викликів, оскільки кожна держава перебуває в іншій демографічній, геополітичній, культурній тощо ситуації й неминуче стикається з різними бар’єрами, зокрема мовними; у сфері мовних технологій існує значний розрив. На це також наголошено в резолюції, ухваленій Європейським парламентом, «Мовна рівність у цифрову добу».^¹¹

Кількість носіїв офіційних мов ЄС свідчить (див. рис. 1), що п’ятьма найпоширенішими мовами є: English (приблизно 30%), German (17%), French (15%), Spanish (8%) та Italian (7%).

Дані, що демонструють домінантні мови (п’ять найпоширеніших), не змінюються, якщо оцінювати всі мови ЄС (див., наприклад, рис. 2). Від часу заснування ЄС чітко проголошується, що Європа зберігає своє мовне й культурне різноманіття; на це спрямовуються значні кошти (Rehm, Uszkoreit 2013: 12–14). Однак сучасна ситуація свідчить, що мови з меншою кількістю носіїв і далі стикаються з різними мовними бар’єрами, і постійно обговорюється, як зменшити цю мовну нерівність цифровими засобами, оскільки без технологічної підтримки неможливо вивчити стільки мов ЄС.

^⁹ Додаткова інформація доступна за адресою: https://european-union.europa.eu/principles-countries-history/symbols/eu-motto_lt.

^¹⁰ Додаткова інформація доступна за адресою: https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages?.

^¹¹ Додаткова інформація доступна за адресою: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-8-2018-0332_EN.html.

Straipsniai / Articles

189

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

Рис. 1: Кількість носіїв офіційних мов ЄС ¹²

Якщо розглянути ситуацію з рівністю європейських мов за кількістю носіїв, то побачимо, що всі мови ЄС можна згрупувати таким чином: найбільш уразливі мови розташовані на самому верху (рис. 2), і цей перелік мов є досить великим; умовну межу можна провести приблизно до естонської мови. Середню групу становлять мови, якими розмовляє порівняно невелика кількість носіїв, але які посідають вищі позиції за іншими показниками мовних технологій і технологічної підтримки (рис. 3). Унизу бачимо перелік офіційних мов ЄС, які займають найсильніші позиції за кількістю носіїв та іншими показниками (див. далі). Незважаючи на те, що регіонально визнані мови можуть функціонувати на рівних умовах з іншими мовами ЄС, не слід відкидати припущення про сильніший статус офіційних мов, а технологічний розрив усе ще є дуже великим.

¹² Дані з: https://european-language-equality.eu/languages/.

190

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

Рис. 2: Кількість носіїв мов ЄС

Останні дані за 2022 рік щодо мовних ресурсів і підтримки, виділеної на їхній розвиток (див. рис. 3), показують, що англійська й надалі є мовою з найкращою підтримкою. Французька, німецька та іспанська також конкурують, і за деякими вимірами їхні результати подібні до англійських. Інші офіційні мови ЄС мають помірну підтримку, однак деякі мови отримують лише слабку підтримку або не підтримуються взагалі. Національні чи регіональні мови також отримують фрагментарну підтримку; інші мови є граничними випадками за рівнем підтримки. Аналіз дає змогу зробити загальний висновок, що жодна природна мова не має оптимальної технологічної підтримки, тобто необхідного рівня підтримки не досягнуто для жодної мови, навіть для англійської (Gaidienė, Tamulionienė 2022: 17).

Straipsniai / Articles

191

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

Рис. 3: Стан технологічної підтримки у 2022 році (рисунок із: Gaidienė, Tamulionienė 2022: 17). Світло-сірий: слабка підтримка/відсутність підтримки; сірий: фрагментарна підтримка; темно-сірий: добра підтримка

192

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

У межах проєкту ELE було порівняно рівень прогресу, досягнутого для кожної мови починаючи з 2012 року (докладніше див. Vaišnienė, Zabarskaitė 2012). Ми бачимо (див. рис. 4), що технологічний рівень мов помітно змінився (наприклад, широке використання віртуальних помічників, чатботів, удосконалені можливості аналізу тексту тощо). Результати цього аналізу демонструють лише відносний статус мов, а не прогрес, досягнутий для конкретної мови. За останні десять років у галузі мовних технологій досягнуто значного прогресу, але розрив між мовами з найкращою підтримкою та мовами з меншою підтримкою все ще очевидний.

Рис. 4: Загальний стан технологічної підтримки вибраних європейських мов (2022) (рисунок із: Gaidienė, Tamulionienė 2022: 18)

Важко сказати, чи можливо досягти рівності європейських мов. Існує великий розрив, якщо порівняти кількість носіїв, мовні ресурси й технології та підтримку, яку вони отримують. У звіті, підготовленому в межах проєкту ELE, «Звіт про стан мовних технологій у 2030 році», зазначено, що до 2030 року особливо важливо досягти двох цілей: «1) Нейронні мовні моделі та пов’язані з ними методи є ключовими для підтримання прогресу в МТ. Тому можливість створювати нейронні мовні моделі для інших мов із такою самою якістю, як для англійської, є ключовою для мовної рівності; 2) Багатомовні дані є ключовим елементом для навчання таких моделей різними мовами. Не слід вважати само собою зрозумілим, що великі обсяги загальнодоступних високоякісних корпусів можна легко отримати для всіх європейських мов; радше навпаки.»

Straipsniai / Articles

193

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

Зусилля, спрямовані на те, щоб усі мови мали великі обсяги загальнодоступних корпусів належної якості з урахуванням питань справедливості, мають бути в центрі будь-яких майбутніх зусиль, спрямованих на DLE”¹³”¹⁴. Проєкт ELE приділяє цьому підвищену увагу; планується розробити детальний стратегічний план із визначенням конкретних заходів до 2030 року.

2. ДОСТУПНІСТЬ МОВНИХ ДАНИХ І ІНСТРУМЕНТІВ

Як зазначалося раніше, дані про доступні цифрові ресурси литовської мови було зібрано в межах проєкту ELE. Загалом було зібрано й описано 218 цифрових ресурсів литовської мови, найбільшу частину яких становлять лексичні/концептуальні ресурси (139; 64%); на другому місці — інструменти/сервіси (53; 24%); третє місце посідають корпуси (24; 11%), тоді як граматики/мовні моделі¹⁵ (2; 1%) перебувають на четвертому місці (див. рис. 5).

Рис. 5: Типи цифрових ресурсів литовської мови

¹³ DLE: цифрова мовна рівність.

¹⁴ Доступно за адресою: https://european-language-equality.eu/wp-content/uploads/2022/05/ELE___Deliverable_D2_18__Report_on_State_of_LT_in_2030_.pdf.

¹⁵ Литва відстає за цифровими ресурсами граматики/мовних моделей; оскільки в цій галузі було виявлено лише кілька ресурсів, у статті вони окремо не розглядаються.

194

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

У статті буде окремо розглянуто кожну групу цифрових ресурсів із наведенням прикладів найвідоміших і найбільших ресурсів, інструментів та електронних сервісів.

2.1. Лексичні/концептуальні ресурси

Словники/лексикони становлять основну частину лексичних/концептуальних ресурсів (77%); за ними йдуть термінологічні ресурси (15%). До лексичних/концептуальних ресурсів також належать онтології та ворднети (4%).

Більшість цифрових словників розроблено Інститутом литовської мови, і доступ до них можна отримати через інформаційну систему ресурсів литовської мови E. KALBA¹⁶.

E. KALBA надає доступ до найновішого описового нормативного Словника нормативної литовської мови¹⁷, який наразі містить 74 062 заголовкові слова (усі словникові статті, що починаються з літер B, C, Č, D, E, Ę, Ė, F, G, H, I, J, O, R, Z, Ž, а також увесь реєстр доступні онлайн). До словника додаються тисячі нових слів і нових значень; заголовкові слова ілюструються численними автентичними прикладами реального вживання мови.

В інформаційній системі ресурсів литовської мови E. KALBA також доступні інші одномовні описові словники: Словник сучасної литовської мови¹⁸ (8^th переглянуте й оновлене видання, що містить 48 342 заголовкові слова) та Словник литовської мови¹⁹ (відображає лексику литовської мови від 16^th століття до кінця 20^th століття; словник містить 310 659 заголовкових слів). E. KALBA також пропонує спеціалізовані словники: базу даних литовських неологізмів, що постійно оновлюється База даних литовських неологізмів²⁰ (містить нові слова (запозичення та новотвори), словосполучення й абревіатури або нові значення слів, що увійшли до литовської мови з кінця 20^th століття й нині вживаються публічно, а також інформацію про їхнє походження, уживання та унормування; наразі містить понад 7 000 записів); Словник синонімів^,21 Словник антонімів^{,22 The}

¹⁶ Доступно за адресою: https://ekalba.lt. ¹⁷ Доступно за адресою: https://ekalba.lt/bendrinės-lietuvių-kalbos-žodynas/. ¹⁸ Доступно за адресою: https://ekalba.lt/dabartinės-lietuvių-kalbos-žodynas/. ¹⁹ Доступно за адресою: https://ekalba.lt/lietuvių-kalbos-žodynas/. ²⁰ Доступно за адресою: https://ekalba.lt/naujazodžiai/naujienos. ²¹ Доступно за адресою: https://ekalba.lt/sinonimų-žodynas/. ²² Доступно за адресою: https://ekalba.lt/antonimų-žodynas/.

Strаipsniai / Articles

195

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

Словник фразеологізмів,²³ Словник порівнянь,²⁴ тощо. Ми також можемо знайти різні двомовні словники,²⁵ наприклад литовсько-англійський та англійсько-литовський; литовсько-німецький та німецько-литовський; литовсько-латвійський та латвійсько-литовський тощо.

До категорії лексиконів належать різні картотеки,²⁶ наприклад Основна картотека, Додаткова картотека та Діалектна картотека Словника литовської мови тощо.

Щодо термінологічних ресурсів, Банк термінів Литовської Республіки,²⁷ найбільше та найнадійніше за змістом джерело литовських термінів, є найширше відомим. Основними джерелами цього банку термінів є правові акти та глосарії термінів (доступно понад 255 000 термінологічних записів). У банку зібрано терміни з різних галузей (загалом 26 галузей, як-от політика, оборона, фінанси, довкілля, транспорт, культура, охорона здоров’я тощо, які додатково поділяються на підгалузі). База даних термінів Литовської ради зі стандартизації²⁸ містить зібрання термінів зі стандартів. Наразі вона містить 76 000 термінологічних записів. Інформаційна система литовських мовних ресурсів RAŠTIJA.LT²⁹ пропонує пошук у 32 глосаріях термінів. Галузі термінів залежать від глосаріїв: є терміни з електротехніки, комп’ютерних наук, управління, лінгводидактики, математики, метрології, метеорології тощо.

У Литві є небагато онтологій і семантичних мереж. Існують Загальна онтологія литовської мови, відкрита онтологія литовських медичних термінів Snomed CT,³⁰ електронна служба E-terms,³¹ яка містить онтології таких галузей: Онтологія термінів анатомії людини (7 500 термінів), Онтологія економічних термінів (500 термінів) та Онтологія термінів комп’ютерного обладнання та його частин (1 000 термінів). Ми маємо кілька литовських WordNet, які можна й надалі розширювати: LitWorNet³² (докладніше,

²³ Доступно за адресою: https://ekalba.lt/frazeologijos-zodynas/.

²⁴ Доступно за адресою: https://ekalba.lt/palyginimu-zodynas/.

²⁵ Доступно за адресою: https://ekalba.lt.

²⁶ «Цифровий словник (або лексикон) — це перелік записів (зазвичай окремих слів або багатослівних виразів), за потреби доповнений додатковою інформацією» (Pastor et. al. 2017: 29).

²⁷ Доступно за адресою: http://terminai.vlkk.lt/.

²⁸ Доступно за адресою: https://www.lsd.lt/index.php?-45228422.

²⁹ Доступно за адресою: https://raštija.lt.

³⁰ Доступно за адресою: https://www.snomed.lt/snomed-ct-pritaikomumas-uzsienio-salyse-elektroninis-sveikatos-irasas-ligonines-valdymo-irankis-palaikomas-snomed-ct/.

³¹ Доступно за адресою: https://ekalba.lt/esavokos/.

³² Доступно за адресою: http://mackus.vdu.lt/LitWordNet/.

196

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

див. Vitkutė-Adžgauskienė et al. 2015) і WordNet³³ (із 24 000 синсетами, 10 000 із яких пов’язані із синсетами в Princeton WordNet).

2.2. Інструменти/сервіси

На текстову й аналітику даних припадає основна частина цифрових інструментів/сервісів (36%); далі йдуть розпізнавання мовлення (15%), перевірка граматики, перевірка правопису (8%); машинний переклад (6%) та інші. Щодо інструментів/сервісів слід додати, що вони залежать від мови (98%), причому текст (80%) є переважним типом медіа вхідних даних.

Передусім варто згадати вже розроблені системи машинного перекладу. ТОВ «Tilde informacinės technologijos» надає можливість безкоштовно користуватися багатомовним інструментом машинного перекладу на основі нейронних мереж — Tilde Translator,³⁴. За словами розробників, «цей статистичний інструмент машинного перекладу є найкращим на ринку та адаптований до мовних пар литовська–англійська, англійська–литовська, латиська–англійська й англійська–латиська. Система машинного перекладу на основі правил для перекладу з латиської на російську також доступна для використання».³⁵ Наразі за допомогою Tilde Translator можна перекладати з литовської німецькою, польською, англійською, українською та російською мовами.

Система машинного перекладу ALPMAVIS доступна користувачам безкоштовно.³⁶ Ця система охоплює такі мовні пари: литовська–англійська–литовська, литовська–французька–литовська, литовська–німецька–литовська, литовська–польська–литовська та литовська–російська–литовська. Зазначену вище систему адаптовано до загальної, юридичної та ІТ-сфер.³⁷

Також слід згадати безкоштовні системи перекладу, розроблені за межами Литви, наприклад Google Translate, Microsoft Bing Translator, eTranslation тощо. Остання система перекладу безкоштовно доступна державним установам і краще підходить для перекладу адміністративних та юридичних текстів.

Існують різноманітні сервіси, створені для користувачів, у яких технологію розпізнавання мовлення призначено для голосового керування комп’ютерами, наприклад Browser³⁸ (перегляд

33 Доступно за адресою: https://ekalba.lt/zodziu-prasmiu-tinklas/?p=1. 34 Доступно за адресою: https://translate.tilde.com/#/. 35 Докладніша інформація: https://www.tilde.lt/kalbines-technologijos/tilde-vertykle. 36 Доступно за адресою: https://vertimas.vu.lt/Home/About. 37 Докладніша інформація: https://vertimas.vu.lt/Home/About. 38 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa/paslaugos-vartotojams/narsytuvas/.

Straipsniai / Articles

197

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

керування голосом); Controller³⁹ (керування комп’ютером голосом); Searcher⁴⁰ (голосовий пошук ресурсів спадщини UNESCO); Recognizer⁴¹ (навчання голосового керування); Helper⁴² (голосове керування для людей з інвалідністю); Coaching Robot Controller⁴³ (керування гуманоїдним роботом для дітей); Taxi Caller⁴⁴; Caller⁴⁵ (здійснення дзвінків телефонним контактам); Interlingual Communicator⁴⁶ (литовсько-китайський), тощо. Також безкоштовно доступний застосунок розпізнавання мовлення,⁴⁷ який перетворює мовлення на текст із попередньо записаного аудіофайлу або в режимі диктування в реальному часі.

Деякі сервіси, розроблені в Литві, оснащені технологією синтезу мовлення, наприклад Pronouncer⁴⁸ (аудіословник литовських неологізмів); The Lithuanian Speech Synthesiser for the Blind⁴⁹ (сумісний із SAPI5 литовський синтезатор мовлення, який уголос зачитує те, що відображається на моніторі комп’ютера); The Mobile Synthesiser for the Blind⁵⁰; The Online News Reader⁵¹ (збирання та читання новин литовською синтезованим голосом). Також безкоштовно доступний застосунок синтезу мовлення⁵², що перетворює текст на мовлення.

Основні безкоштовні інструменти з відкритим кодом для базового аналізу цифрових текстів литовською мовою були створені в межах різних проєктів у Литві, а саме: сегментатор, лематизатор, морфологічний аналізатор, тегер частин мови, синтаксичний парсер, перевірка правопису, нормалізатор тексту, рішення для розширеного пошуку в індексах литовських текстів, екстрактор багатослівних виразів тощо (Guidelines 2020).

Також існують безкоштовні рішення з відкритим кодом для ідентифікації мови та семантичного аналізу: простий і аспектно-орієнтований аналізатор настроїв (думок),⁵³ аналізатор мови ненависті

39 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa/paslaugos-vartotojams/valdy­tuvas/.

40 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa/paslaugos-vartotojams/ieskotuvas/.

41 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa/paslaugos-vartotojams/pazin­tuvas/.

42 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa/paslaugos-vartotojams/pagalbininkas/.

43 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa-2/paslaugos-vartotojams/ugdanciojo-roboto-valdytuvas/.

44 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa-2/paslaugos-vartotojams/taksi-iskviestuvas/.

45 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa-2/paslaugos-vartotojams/skambintuvas/.

46 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa-2/paslaugos-vartotojams/tarpkalbinis-komunikatorius/.

47 Доступно за адресою: https://www.tilde.lt/snekos-technologijos.

48 Доступно за адресою: https://liepa.rastija.lt/Tartuvas/Naujienos?_ga=2.104838787.241622064.1643131617-1654665649.1643131617.

49 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa/paslaugos-vartotojams/sintezatorius-akliesiems/.

50 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa-2/paslaugos-vartotojams/mobilusis-sintezatorius-akliesiems/.

51 Доступно за адресою: https://raštija.lt/liepa-2/paslaugos-vartotojams/interneto-naujienu-skait­ytuvas/.

52 Доступно за адресою: https://www.tilde.lt/snekos-technologijos.

53 Доступно за адресою: https://ekalba.lt/nuomoniu-analize/.

198

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

інструмент розпізнавання мовлення,⁵⁴ сервіс автоматичного реферування документів,⁵⁵ інструмент розпізнавання іменованих сутностей (Guidelines 2020).

2.3. Корпуси

У Литві триває створення та розвиток загальних мовних даних і ресурсів, необхідних для розроблення мовних технологій та їхніх застосувань. У Литві є кілька корпусів, серед яких переважають анотовані корпуси (91%), а текст (96%) як тип медіа частин посідає провідне місце.

Корпус сучасної литовської мови⁵⁶ є найбільшим корпусом литовської мови. Він містить 140 921 288 слів (художня література — 11,6%, нехудожня література — 14,2%, адміністративна література — 10%, публікації — 63,8%, усне мовлення — 0,3%). Укладання корпусу розпочалося 1992 року, а востаннє його оновлювали 2011 року.

Існують також морфологічно та синтаксично анотовані корпуси. Обсяг Морфологічно анотованого литовського корпусу MATAS⁵⁷ становить 1,6 мільйона слів (36% текстів із періодичних видань, 24% текстів із наукової літератури, 19% текстів художньої літератури, 2,8% адміністративних текстів, 6,8% стенограм засідань Парламенту Литовської Республіки). Корпус було створено напівавтоматично, а результати перевірили лінгвісти. Корпус виявив масштабну морфологічну полісемію литовської мови, тобто майже половина всіх форм є морфологічно полісемантичними. Остання версія Литовського деревоподібного банку ALKSNIS⁵⁸ (ALKSNIS 3.0) містить 3 643 синтаксично анотовані речення у форматі PML (празька мова розмітки).

У Литві було започатковано кілька паралельних корпусів. Паралельний корпус⁵⁹ містить чесько-литовські слова (20,29%), англо-литовські слова (76,6%), литовсько-чеські слова (0,8%) та литовсько-англійські слова (2,31%). Паралельний корпус LILA⁶⁰ було створено напівавтоматично, причому тексти вирівняно на рівні абзаців і речень. Корпус складається з текстів, опублікованих 1991 року або пізніше. Загальний обсяг корпусу становить 8 782 050 слів:

⁵⁴ Доступно за адресою: http://hatespeech.vdu.lt.

⁵⁵ Доступно за адресою: https://www.semantika.lt/Analysis/Summary.

⁵⁶ Доступно за адресою: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/.

⁵⁷ Доступно за адресою: https://klc.vdu.lt/matas-morfologiskai-anotuotas-tekstynas/.

⁵⁸ Доступно за адресою: https://klc.vdu.lt/alksnis-sintaksiskai-anotuotas-tekstynas/.

⁵⁹ Доступно за адресою: https://klc.vdu.lt/lygiagretus-tekstynas/.

⁶⁰ Доступно за адресою: https://klc.vdu.lt/lila-lygiagretusis-tekstynas/.

Straipsniai / Articles

199

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

Литовсько-латиські тексти становлять основну частину (3,448,745 слів), тоді як латисько-литовські тексти налічують удвічі менше (1,695,160 слів). Такий асиметричний склад даних зумовлений тим, що останніми роками кількість текстів, перекладених з литовської на латиську, була більшою, ніж у зворотному напрямку.

Існують також інші типи корпусів, наприклад The Corpus of the Spoken Lithuanian Language,⁶¹ The compendium of textbook texts KLASIUS⁶²; The Corpus of the Old Lithuanian Language⁶³; CorALit⁶⁴: Corpus Academicum Lithuanicum тощо.

Забезпечено відкритий доступ до даних більшості корпусів.

Підсумовуючи, зазначимо, що створення та розвиток наявних цифрових мовних ресурсів і інструментів/сервісів засвідчили значний прогрес у Литві; існує навіть кілька інфраструктур для литовських мовних ресурсів і інструментів/сервісів (E. KALBA, RAŠTĮJA.LT тощо), які забезпечують безкоштовний доступ до різноманітних цифрових словників, лексиконів тощо, надають різні сервіси з голосовим керуванням, базовий аналіз цифрових текстів литовською мовою, безкоштовні інструменти з відкритим кодом тощо. Створюються та надалі розвиваються різноманітні корпуси й системи машинного перекладу. Проте бракує мультимедійних мовних даних, паралельних корпусів, орієнтованих на машинний переклад, різноманітних мовленнєвих корпусів тощо. Щодо семантики тексту, усе ще існують прогалини, оскільки бракує якісних ворднетів, онтологій тощо. Галузь граматики нині значною мірою занедбана: бракує цифрових граматик та інших технологічних інструментів, які могли б сприяти розвитку мовних технологій і підвищенню їхньої якості.

3. СТАНОВИЩЕ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ: СИЛЬНІ СТОРОНИ, СЛАБКІ СТОРОНИ, МОЖЛИВОСТІ ТА ЗАГРОЗИ

Становище литовської мови в цифровому середовищі оцінювали з урахуванням основної доступної бази даних документів, а також національних інфраструктур мовних ресурсів і технологій та основних консорціумів, федерацій і проєктів. Основні документи й ресурси докладно описано (див. Guidelines 2020). Мета цієї статті — описати їх у загальних рисах, щоб простежити походження сильних і слабких сторін, можливостей та загроз.

⁶¹ Available at: http://sakytinistekstynas.vdu.lt. ⁶² Available at: https://rastija.lt/resurso-katalogas/klasius-v2/. ⁶³ Available at: http://coralit.lt/node/1. ⁶⁴ Available at: http://coralit.lt.

200

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

3.1. Уряд Литви та інші державні установи підтримують кілька програм, спрямованих на розвиток і поширення різноманітних лінгвістичних досліджень. Чинними документами щодо політики у сфері мовних технологій у Литві є такі: 1) The Guidelines for the Development of the Lithuanian Language in the Digital Environment and the Progress of Language Technologies for 2021–2027⁶⁵ (докладніше див. с. 2); 2) The Lithuanian Artificial Intelligence Strategy: A Vision for the Future ^(2018)66, видана Міністерством економіки та інновацій Литовської Республіки. Мета стратегії — «щоб Литва стала регіональним лідером на основі наявних ресурсів, досвіду та потенціалу. Вона має на меті підвищити конкурентоспроможність Литви серед країн ЄС і забезпечити її успішну участь у глобальній екосистемі ШІ» (AI Strategy 2018); 3) The strategy for Lithuania’s advancement “Lietuva 2030”.⁶⁷ Ця стратегія окреслює «бачення та пріоритети розвитку держави, а також напрями їх реалізації до 2030 року. Це основний планувальний документ, який необхідно брати до уваги під час ухвалення стратегічних рішень і підготовки державних планів або програм» (Strategy 2012). 2 липня 2021 року Європейська комісія схвалила Lithuania’s recovery and resilience plan. «Трансформаційний вплив плану Литви є результатом потужного поєднання реформ та інвестицій, спрямованих на розв’язання конкретних викликів Литви».⁶⁸

3.2. Литва має кілька національних інфраструктур технологій і мовних даних: 1) RAŠTIJA LT⁶⁹ — це система інтегрованих литовських мовних і писемних ресурсів, продуктів і сервісів, розроблена Інститутом математики та інформатики Вільнюського університету: база знань, інструменти пошуку тощо; 2) CLARIN–LT⁷⁰ — Литовський національний консорціум (член CLARIN-ERIC), заснований у 2015 році. Нині до його складу входять 5 науково-дослідних установ: Університет Вітовта Великого (координатор), Каунаський технологічний університет, Вільнюський університет, Університет Миколаса Ромеріса та Балтійський інститут передових технологій; 3) E. KALBA⁷¹ — інформаційна система ресурсів литовської мови, якою керує Інститут литовської мови. У цій системі можна знайти дев’ять одномовних і десять двомовних словників, різноманітні файли та бази даних

⁶⁵ Available at: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/911407f20ee911ebbebdbd456d2fb030d.

⁶⁶ Available at: https://eimin.lrv.lt/uploads/eimin/documents/files/DI_strategija_LT(1).pdf.

⁶⁷ Available at: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.425517.

⁶⁸ Available at: https://ec.europa.eu/info/business-economy-euro/recovery-coronavirus/recovery-and-resilience-facility/lithuanias-recovery-and-resilience-plan_en.

⁶⁹ Available at: https://raštija.lt.

⁷⁰ Available at: http://clarin-lt.lt.

⁷¹ Available at: https://ekalba.lt.

Straipsniai / Articles

201

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

(архів діалектів; геоінформаційна база даних литовських географічних назв тощо), а також електронні сервіси (пошук у Мережі значень, E-Concepts, Аналізатор думок тощо); 4) SEMANTIKA⁷² — Інформаційна система синтаксичного та семантичного аналізу литовської мови (LSSAIS), яка «є унікальною інфраструктурою мовних технологій та державною інформаційною системою, що надає послуги розпізнавання мовлення й аналізу тексту для литовської мови. Університет Вітовта Великого є розпорядником інформаційної системи».⁷³

3.3. Основні консорціуми, федерації та проєкти, до яких належить Литва або в яких вона бере участь. Представниками European Federation of National Institutions for Language (EFNIL) у Литві є Інститут литовської мови та Державна комісія з литовської мови. Федерація приділяє особливу увагу мовам держав — членів ЄС і мовному різноманіттю Європи.⁷⁴ European Language Resource Coordination (ELRC) «управляє, підтримує та координує відповідні мовні ресурси всіма офіційними мовами ЄС і країн, асоційованих із CEF. Ці заходи сприятимуть підвищенню якості, охоплення та ефективності рішень автоматизованого перекладу в контексті поточних і майбутніх цифрових сервісів CEF».⁷⁵ Common Language Resources and Technology Infrastructure (CLARIN-ERIC) — це «дослідницька інфраструктура, започаткована з баченням того, що всі цифрові мовні ресурси та інструменти з усієї Європи й за її межами будуть доступні через онлайн-середовище для підтримки дослідників у галузі гуманітарних і соціальних наук».⁷⁶ CLARIN-LT — литовський національний консорціум, координований Університетом Вітовта Великого, який є членом CLARIN-ERIC. European Language Grid (ELG) «розробляє та впроваджує масштабовану хмарну платформу, яка забезпечує у зручний для інтеграції спосіб доступ до сотень комерційних і некомерційних мовних технологій для всіх європейських мов, зокрема до запущених інструментів і сервісів, а також наборів даних і ресурсів».⁷⁷ Із 2019 року ELG представлений у Литві Інститутом литовської мови. Основна мета European Language Equality (ELE) полягає в тому, щоб «підготувати Програму європейської мовної рівності у формі стратегічного порядку денного досліджень, інновацій та впровадження, а також дорожньої карти для досягнення повної цифрової

⁷² Available at: https://www.semantika.lt.

⁷³ Додаткова інформація доступна за адресою: https://www.semantika.lt/Help/About.

⁷⁴ Додаткова інформація доступна за адресою: http://www.efnil.org.

⁷⁵ Додаткова інформація доступна за адресою: https://www.lr-coordination.eu.

⁷⁶ Додаткова інформація доступна за адресою: https://www.clarin.eu.

⁷⁷ Додаткова інформація доступна за адресою: https://www.european-language-grid.eu.

202

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

мовна рівність у Європі до 2030 року».^⁷⁸ Починаючи з 2021 року, ELE представлений у Литві Інститутом литовської мови.

У період 2014–2020 років фінансування впровадження рішень для литовської мови в цифровому просторі було отримано в межах Операційної програми інвестицій фондів ЄС, пріоритетної осі 2 (Сприяння розвитку інформаційного суспільства). У 2018 році було започатковано п’ять проєктів: «Розроблення послуг литовською мовою з голосовим керуванням» (LIEPA–2), «Розроблення публічних послуг інформаційної системи синтаксично-семантичного аналізу литовських текстів» (SEMANTIKA–2), «Удосконалення та розроблення систем машинного перекладу і послуг локалізації», «Розроблення інформаційної системи інтегрованих литовських мовних і писемних ресурсів» (RAŠTIJA 2) та «Розроблення інформаційної системи ресурсів литовської мови» (E. KALBA). До кінця 2020 року було створено загалом 21 публічну електронну послугу. Найактивнішими учасниками програми були наукові й освітні установи та підприємства (Guidelines 2020). Окрім зазначених вище проєктів, було також реалізовано інші проєкти у сфері мовних технологій, профінансовані структурними фондами ЄС, Європейською комісією, національними фондами проєктів тощо.

3.4. SWOT-аналіз (сильних і слабких сторін, можливостей та загроз) наведено в Програмі литовської мови в інформаційному суспільстві на 2007–2010 роки, затвердженій Сеймом Литовської Республіки.^⁷⁹ Це чудова відправна точка для аналізу сучасної ситуації. Приємно відзначити, що досягнуто значного прогресу, а більшість слабких сторін або загроз того періоду вже давно усунуто й забуто. Досягнуто значного прогресу в адаптації литовської мови до цифрового середовища: розроблено низку цифрових мовних ресурсів і базових інструментів мовного аналізу, створено складні онлайн-мовні послуги, розроблено онтологію литовської мови та локалізовано багато комп’ютерних програм і засобів. Комп’ютерні застосунки, актуальні для суспільства, локалізовано, а комп’ютерні терміни стандартизовано. Литовські дослідники активно беруть участь у мобільності та співпраці в межах міжнародних асоціацій. Багато фахівців з литовської мови зосереджуються на галузі інформаційних технологій і систематично розвивають інноваційну діяльність у цій сфері. Литва надзвичайно зацікавлена в забезпеченні повного доступу всіх громадян до цифрових рішень, що робить дуже важливою адаптацію доступу до ресурсів для осіб з інвалідністю (Gaidienė, Tamulionienė 2022: 17–18).

^⁷⁸ Більше інформації доступно за адресою: https://european-language-equality.eu.

^⁷⁹ Доступно за адресою: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.294883?jfwid=32wf9h0y.

Straipsniai / Articles

203

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

Загальний аналіз сучасного стану європейських мов, інновації, що з’являються щодня, зростання потреб суспільства тощо створюють нові виклики й відкривають нові можливості, а також породжують нові загрози.

У Литві досі бракує мовних ресурсів в електронному середовищі для швидшої інтеграції литовської мови та інформаційних технологій, а також стандартів керування литовською мовою за допомогою інформаційних технологій. Існує широкий спектр відповідного програмного забезпечення, яке ще не перекладено литовською мовою й не адаптовано до потреб суспільства; необхідно й надалі забезпечувати уніфіковане використання комп’ютерних термінів, словника та словосполучень у програмному забезпеченні, а також продовжувати дбати про використання усної литовської мови (мовлення) в електронному, комп’ютерному середовищі та середовищі комп’ютеризованих пристроїв.

На національному рівні необхідна чітка правова база для забезпечення рівного ставлення до наукових досліджень (некомерційних і комерційних) та інновацій, заснованих на автоматизованому вилученні й аналізі даних з електронних неструктурованих інформаційних джерел (текстів). Лише після накопичення достатньої кількості відповідних ресурсів, що відображають явища сучасної литовської мови, стане можливим розробити ефективні інструменти застосування литовської мови в інформаційних технологіях. Особливу увагу слід приділяти адаптації до можливостей і потреб усіх споживачів, щоб не програмувати соціальне відчуження, наслідки якого позначаться на суспільстві загалом. Важливо створити литовськомовні інтерфейси, які безпосередньо зменшуватимуть соціальну мовну сегрегацію, сприятимуть законному використанню програмного забезпечення та скорочуватимуть розрив із державами — давніми членами ЄС у використанні інформаційних технологій. Також важливо створити умови для використання литовської мови на комп’ютерах, комп’ютерно керованих пристроях і комп’ютерах, керованих усною литовською мовою (мовленням), удосконалювати засоби голосового керування комп’ютерами, щоб люди з інвалідністю та інші особи мали необмежений доступ до електронних послуг. Комп’ютерна лінгвістика та мовні технології як окремий предмет ще не утвердилися в литовській системі вищої освіти. Жоден університет не пропонує навчання з мовних технологій на всіх рівнях. Це має змінитися (Gaidienė, Tamulionienė 2022).

У Литві існує потреба підвищити компетентність фахівців, які працюють у галузі мовних технологій, і підняти рівень здатності суспільства використовувати можливості, які пропонують мовні технології. Також важливо готувати фахівців, обізнаних зі специфікою мови та інформаційних технологій, фінансувати фундаментальні й прикладні дослідження, підтримувати наукову та технічну інфраструктури. Крім того, надзвичайно важливо накопичувати й підвищувати доступність відкритих, надійних, високоякісних, сталих цифрових мовних ресурсів та інших цифрових мовних наборів даних. Необхідно розвивати інфраструктуру мовних технологій, застосування мовних технологій

204

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

у державному секторі та державних службах, закладах освіти й навчання, а також розробляти та вдосконалювати загальнодоступні ІТ-рішення й інструменти. Lithuania має ще активніше долучатися до Європейського співтовариства та інших міжнародних програм мовних технологій. Важливо оновлювати інфраструктури необхідними цифровими ресурсами, модернізувати й підтримувати інфраструктурне обладнання, інтегрувати інфраструктури до більших національних, європейських і міжнародних систем мовних ресурсів, а також забезпечувати відкритість технологій і даних, що в них зберігаються (Guidelines 2020).

Підсумовуючи, розвиток мовних технологій є необхідним як для Lithuanian, так і для будь-якої іншої мови. Щоб досягти успіху в цій сфері, Lithuania має працювати над розробленнями, розглянутими й не розглянутими в цій статті. Для досягнення цілей необхідно об’єднати зусилля держави, науки та бізнесу.

ВИСНОВКИ

Після огляду стану мовних технологій Lithuanian у багатомовному європейському контексті та систематичного аналізу ресурсів і інструментів/сервісів Lithuanian можна сформулювати кілька основних висновків щодо статусу Lithuanian у цифровому середовищі.

1. Результати свідчать, що з 2012 року в Lithuania досягнуто значного прогресу в розробленні різноманітних цифрових мовних ресурсів та інструментів/сервісів. Хоча Lithuanian належить до мов із невеликою кількістю мовців, у сфері мовних технологій вона швидко розвивається. Що стосується цифрових ресурсів та інструментів/сервісів, усе ще є сфери, які потребують подальшого розвитку.

Хоча низка цифрових ресурсів Lithuanian уже доступна, з огляду на потреби мовних технологій і суспільства все ще необхідно розробляти або оновлювати нові одномовні словники (словники синонімів, антонімів, фразеології тощо) та двомовні словники, а також різноманітні лексикони. Онтології, wordnets і корпуси потрібно збільшувати та розширювати; необхідно розробляти багатомовні паралельні корпуси, потрібні для машинного перекладу, тощо. Щодо термінології, потрібні додаткові й оновлені зведення або терміни; структура та технологічні рішення баз термінів різняться, що ускладнює використання даних для інших технологічних рішень; також бракує відкритих термінологічних даних. Lithuanian потребує цифрових граматик, анотованих баз даних мовлення та інших ресурсів, які прискорили б розвиток мовних технологій.

Straipsniai / Articles

205

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

2. У мовних технологіях у Lithuania досягнуто значного прогресу, але інновації, що з’являються щохвилини, зростання потреб тощо не лише відкривають нові можливості й створюють виклики, а й виявляють слабкі сторони та загрози.

2.1. Інфраструктура мовних ресурсів відкритого доступу в Lithuania усе ще перебуває на етапі розвитку; культура обміну даними все ще стагнує; питання ліцензування залишаються невирішеними: положення щодо прав інтелектуальної власності та GDPR мають бути гнучкішими й уможливлювати ширше використання даних, на які поширюються права інтелектуальної власності, для розроблення мовних технологій і ресурсів, щоб не порушувати інтересів авторів.

2.2. У Lithuania бракує необхідних людських ресурсів: недостатньо ІТ-фахівців і дослідників, які працюють у сфері мовних технологій; спеціалізованих навчальних програм немає.

2.3. Розвиток мовних технологій Lithuanian потребує потужної національної та міжнародної підтримки, зокрема відповідних довгострокових програм мовних технологій, які підтримують дослідження та бізнес на рівних умовах. Важливо синхронізувати національну й міжнародну діяльність, належним чином ураховуючи дослідницьку інфраструктуру та пріоритети досліджень.

2.4. Що станеться в Lithuania, якщо розвиток мовних технологій повністю припиниться? Чому EU неодноразово наголошує, що мовної рівності можна досягти шляхом сприяння технологічному розвитку всіх мов EU? Існує широкий консенсус щодо сили мовного різноманіття та впливу технологій рідної мови на захист мовного й культурного різноманіття. Отже, якщо в цій сфері не вжити заходів, технологічний і мовний розрив збільшуватиметься, а престиж Lithuanian знижуватиметься; Lithuania більше не буде конкурентоспроможною у сферах штучного інтелекту та інших передових технологій; інші іноземні мови поступово займуть місце Lithuanian у цифровому середовищі.

REFERENCES

AI strategy 2018: The Lithuanian Artificial Intelligence Strategy: A vision for the future. Available at: https://eimin.lrv.lt/uploads/eimin/documents/files/DI_strategija_LT(1).pdf.

Gaidienė Anželika, Tamulionienė Aurellija 2022: Report on the Lithuanian Language. Available at: https://european-language-equality.eu/wp-content/uploads/2022/03/ELE___Deliverable_D1_23__Language_Report_Lithuanian_.pdf.

206

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI

European Language Equality in the Digital Age: The Case of Lithuania

Giagkou Maria, Piperidis Stelios 2021: European Language Equality. Guidelines for T1.3 contributors. Internal to ELE network.

Guidelines 2020: The guidelines for the development of the Lithuanian language in the digital environment and the progress of language technologies for 2021–2027. Available at: https://www.e-tar.lt/portal/lt/legalAct/71152ab00eee11ebb74de75171d26d52.

Jaroslavienė Jurgita, Miliūnaitė Rita 2020: Beribis lietuvių kalbos pasaulis skaitmeninių išteklių sistemoje „E. kalba“. – Pasaulio lietuvis. Available at: https://pasauliolietuvis.lt/beribis-lietuviu-kalbos-pasaulis-skaitmeniniu-istekliu-sistemoje-e-kalba/.

Pastor Rafael Rivera 2017: European Parliament, Directorate-General for Parliamentary Research Services, Language equality in the digital age: towards a human language project, European Parliament. Available at: https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2017/598621/EPRS_STU(2017)598621_LT.pdf.

Rehm Georg, Uszkoreit Hans, editors, 2013: The META-NET Strategic Research Agenda for Multilingual Europe 2020, Springer, Heidelberg, New York, Dordrecht, London. Available at: https://lirias.kuleuven.be/retrieve/501271.

Strategy 2012: The Strategy for Lithuania’s Advancement “Lietuva 2030”. Available at: https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.412512.

Vaišnienė Daiva, Zabarskaitė Jolanta 2012: The Lithuanian language in the digital age, vol. 385, Springer. Available at: http://www.meta-net.eu/whitepapers/volumes/e-book/lithuanian.pdf.

Vitkutė-Adžgauskienė Daiva, Dainauskas Justinas Juozas, Amilevičius Darius, Utka Andrius 2015: Lietuvių kalbos žodžių tinklas – LitWordNet. – Darbai ir dienos 64, 101–114. Available at: https://cris6.vdu.lt/cris/bitstream/20.500.12259/27751/1/ISSN2335-8769_2015_N_64.PG_101-114.pdf.

Europos kalbų lygybė skaitmeniniame amžiuje: Lietuvos atvejis

SANTRAUKA

Straipsnyje rašoma apie lietuvių kalbos technologijų būklę, supažindinama su Europos kalbų lygybės skaitmeninėje terpėje situacija. Nagrinėjami kiekybiniai ir kokybiniai kalbų lygybę atskleidžiantys rodikliai Europos Sąjungos kontekste, atsižvelgiant į kalbėtojų,

Straipsniai / Articles

207

ANŽELIKA GAIDIENĖ, AURELIJA TAMULIONIENĖ

skaitmeninių kalbos išteklių ir technologijų skaičių bei joms teikiamą paramą, ypatingą dėmesį skiriant Lietuvos atvejo analizei. Šiuo straipsniu siekiama pabrėžti iki šiol kalbų technologijų srityje atliktą darbą ir išryškinti spragas bei atskleisti išbandymus, su kuriais susiduria ir juos sprendžia oficiali nacionalinė ir Europos Sąjungos kalba – lietuvių kalba. Straipsnyje pateikiama naujausia lietuvių kalbos technologijų padėties apžvalga analizuojant skaitmeninius kalbos išteklius ir įrankius / paslaugas.

Gauti rezultatai rodo, kad nuo 2012 m. Lietuvoje padaryta didžiulė pažanga plėtojant įvairius skaitmeninius kalbos išteklius ir įrankius / paslaugas. Nors lietuvių kalba yra priskiriama prie mažai kalbėtojų turinčių kalbų, ji gana sparčiai tobulėja kalbos technologijų srityje. Nepaisant to, kad esama sukurta nemažai lietuvių kalbos skaitmeninių išteklių, atsižvelgiant į kalbos technologijų ir visuomenės poreikius, būtina kurti ir atnaujinti vienakalbius (sinonimų, antonimų, frazeologijos ir pan.) ir dvikalbius žodynus, įvairius leksikonus. Būtina gausinti ir plėsti įvairiais kalbos duomenimis ontologijas, žodžių tinklus, tekstynus, kurti mašininiam vertimui reikalingus keliakalbius lygiagrečiuosius tekstynus ir kt. Kalbant apie terminiją, trūksta daugiau ir naujesnių terminų rinkinių, terminų bazių struktūra ir technologiniai sprendimai skiriasi, o tai apsunkina galimybes panaudoti duomenis kitiems technologiniams sprendimams, taip pat trūksta atvirųjų terminologinių duomenų. Lietuvių kalbai labai trūksta skaitmeninių gramatikų, anotuo­tų garsynų ir kitų išteklių, kurie prisidėtų prie spartesnės kalbos technologijų pažangos.

Lietuvoje vis dar tvarkoma atvirųjų prieigų kalbos išteklių infrastruktūra, ne visai išspręsti licencijavimo klausimai – intelektinės nuosavybės teisių ir BDAR reglamentai, kurie turi būti lankstesni ir leidžiantys plačiau naudoti intelektinės nuosavybės teisėmis apsaugotus duomenis kalbos technologijų plėtrai ir išteklius taip, kad nebūtų pažeisti autorių interesai. Lietuvoje trūksta būtinųjų žmogiškųjų išteklių: trūksta kalbų technologijų IT specialistų, taip pat šios srities mokslininkų, nėra specializuotų studijų programų. Lietuvių kalbos technologijų plėtrai reikalinga stipri nacionalinė ir tarptautinė parama, įskaitant tam skirtas ilgalaikes kalbų technologijų programas, kurios vienodai remia tiek mokslinių tyrimų, tiek verslo veiklą. Svarbu sinchronizuoti nacionalinę ir tarptautinę veiklą, ypač mokslinių tyrimų infrastruktūros ir mokslinių tyrimų prioritetų atžvilgiu.

Įteikta 2022 m. gegužės 18 d.

ANŽELIKA GAIDIENĖ AURELIJA TAMULIONIENĖ Lietuvių kalbos institutas Petro Vileišio g. 5, LT–10308 Vilnius, Lietuva [email protected] [email protected]

208

Acta Linguistica Lithuanica LXXXVI