СЕРГІЙ ВАСКО

Кафедра германської та фінно-угорської філології Київського національного лінгвістичного університету

Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0000-0002-9748-0754

Галузі досліджень: фраземна семіозис, когнітивна семантика, семантична модуляція, фраземна кількісність.

DOI: doi.org/10.35321/all90-10

МОДУЛЯЦІЇ СЕМНОГО СКЛАДУ КВАНТИТАТИВІВ У ФРАЗЕМАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ (МЕТОДИЧНІ ПРАКТИКИ АНАЛІЗУ)

Модуляції семного складу квантитативів у фраземах англійської мови (методичні практики аналізу)

АНОТАЦІЯ

У статті досліджено процес і результат семантичної модуляції англійських квантитативів, якої вони неодмінно зазнають під впливом фраземного контексту. Уточнено визначення поняття семантичної модуляції на тлі процесів семантичної деривації та семантичної транспозиції. Запропоновано нову комплексну методику аналізу модульованих змін у фраземних квантитативах англійської мови, яка, крім традиційних методів розкладання значення на його компоненти та виявлення сем (інтегральних, диференційних і градаційних), охоплює автоматизовані засоби комп’ютерної програми “Acrobat Reader” для пошуку досліджуваних одиниць в електронних словниках англійської мови. Обґрунтовано доцільність дотримання методологічних принципів антропоцентризму та ізоморфізму мови й культури для вивчення змін у семантичній структурі фраземних квантитативів. Здійснено компонентний аналіз семантичної структури квантитативів і виявлено характер перерозподілу семних компонентів у ній під впливом фраземного контексту.

Straipsniai / Articles

251

SERHII VASKO

виявлено. Встановлено кореляцію між активністю фраземних кількісних показників і процесами семантичної модуляції.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: фраземи англійської мови, кількісний компонент семантики, методика компонентного аналізу, сема, семантична модуляція кількісних показників, кількісні показники із семантикою лічби, кількості та вимірювання.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються процес і результат семантичної модуляції кількісних слів англійської мови, якої вони неминуче зазнають під впливом фраземного контексту. Визначення поняття семантичної модуляції уточнюється на тлі процесів семантичної деривації та семантичного перенесення. Запропоновано нову комплексну методику аналізу модифікаційних змін у фраземних кількісних словах англійської мови, яка, крім традиційних методів розкладання значення на компоненти та виявлення сем (інтегральних, диференційних і градаційних), охоплює автоматизовані інструменти комп’ютерної програми «Acrobat Reader» для пошуку досліджуваних одиниць в електронних словниках англійської мови. Обґрунтовано доцільність дотримання методологічних принципів антропоцентризму та ізоморфізму мови й культури під час дослідження змін у семантичній структурі фраземних кількісних слів. Здійснено компонентний аналіз семантичної структури кількісних слів і виявлено характер перерозподілу семних компонентів у ній під впливом фраземного контексту. Встановлено взаємозв’язок між активністю фраземних кількісних слів і процесами семантичної модуляції.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: фраземи англійської мови, кількісний компонент семантики, метод компонентного аналізу, сема, семантична модуляція кількісних значень, кількісні показники із семантикою лічби, кількості та вимірювання.

ВСТУП

Сучасна фраземна семантика продовжує пошук оптимальних підходів до аналізу фраземних знаків (Brenier, Michaelis 2005), використання та застосування яких наблизить науковців до побудови послідовної й ефективної класифікації цих одиниць. Наявні на сьогодні таксономії фразеологічних ресурсів національних мов потребують істотного доопрацювання, зокрема щодо уточнення принципів і критеріїв ідентифікації (Howarth 1998) стійких образних сполучень, які відрізняються за джерелами мовної та культурної мотивації й хронологією фразеологізації.

Наукова дискусія (Mikola V. Gamziuk (2000), Iryna F. Zavarins’ka (2022), Marija O. Šutova (2016) та ін.) щодо критеріїв ідентифікації фраземних знаків

252

Acta Linguistica Lithuanica XC

Semic Composition Modulations of Quantitatives in the Phrasemes of English (Methodical Practices of Analysis)

ще далека від завершення. Вона передусім пов’язана з потребою дослідження комбінаторних можливостей слова в межах фразеологічних/фраземних одиниць (так званого компонента фразеологічної одиниці) та виявлення природи збереження потенційних зв’язків із його лексикографічними значеннями поза фразеологічним контекстом.

Останнім часом ступінь суперечливості навколо семантичної самодостатності ключового компонента фразем значно зменшився, і думка фразеологів про те, що під впливом фразеологічного контексту латентні значення ключового компонента фразем неодмінно актуалізуються, більше не викликає категоричних заперечень. По-перше, наголошується, що такі значення можна реконструювати шляхом «семантичного опису фразеологічних одиниць через ідентифікацію інваріанта внутрішньої форми їхніх компонентів і фіксацію цього інваріанта в моделі значення ідіоми» (Baranov, Dobrovol’skiĭ 2009: 21).

Внутрішня форма компонента фраземи кодує потенційні можливості формування нових значень, зокрема переносних. Унаслідок аналізу змін у семантиці Quantitatives англійської мови, пов’язаних із перерозподілом семічних конституентів між архісемами лічби, кількості та вимірювання під впливом фраземного контексту, можна буде підтвердити припущення, що семантична модуляція як когнітивний механізм відображає здатність носія The English образно переосмислювати ці архісеми та породжувати їхні варіанти (LSVs) як компоненти фразеологічно пов’язаних значень. Наприклад, кількісний компонент penny у складі фраземних знаків, зокрема to cost a pretty penny — «коштувати чималих грошей», «ударити по кишені»; «не мати жодного пенні»; turn an honest penny — «чесно заробляти додаткові гроші», набуває нового LSV (фразеологічно пов’язаного значення), але водночас не втрачає зв’язку зі своїм лексикографічним значенням «невелика кількість грошей», яке актуалізується в архісемі «кількість» та в інтегральній семі «неточна/невизначена кількість».

Для переконливішого доведення згаданого вище припущення необхідні спеціальні методи фраземного аналізу (у цьому випадку — фраземи з кількісним компонентом семантики), оскільки досі, за словами Stefan Gries (2008: 18), головною проблемою в цьому питанні залишається відсутність єдності поглядів серед фразеологів, зокрема щодо того, які методи є найдоцільнішими: класичні чи нові, або їхнє поєднання. У зв’язку з цим виникає потреба розробити спеціальний релевантний комплексний і всебічний набір методик для дослідження семантичних зсувів у Quantitatives англійської мови, яких вони зазнають, потрапляючи до складу фразем англійської мови під впливом фраземного контексту.

Straipsniai / Articles

253

SERHII VASKO

Мета статті полягає в застосуванні методу компонентного аналізу в поєднанні з методиками етимологічного пошуку та лінгвокультурними практиками для виявлення механізмів семічного перерозподілу в Quantitatives англійської мови із семантикою лічби, кількості та вимірювання під впливом фразового контексту.

Завдання статті

– обґрунтувати доцільність розроблення нового спеціального методу аналізу семантичних змін у Quantitatives англійської мови під впливом фраземного контексту;

– запропонувати спеціальну інваріантно-варіантну методологію дослідження семантичної модуляції Quantitatives у складі англійських фразем на основі принципів антропоцентризму та ізоморфізму мови й культури, яка, крім методик традиційного компонентного аналізу, охоплює методи автоматизованого пошуку досліджуваних одиниць в електронних словниках, практики етимологічного пошуку та лінгвокультурні процедури;

– довести, що нова методика застосування інваріантно-варіантного підходу до вивчення зсувів у семантиці Quantitatives — від архісеми як інваріанта значення до інтегральних, диференційних і градаційних сем як його варіантів, актуалізованих в англійських фраземах, — є актуальною та перспективною для подальших досліджень.

1. МЕТОДОЛОГІЯ АНАЛІЗУ МОДУЛЯЦІЙНИХ ЗМІН У ФРАЗЕМНИХ QUANTITATIVES АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

Семантика фраземних знаків із Quantitatives відображає загальнолюдські уявлення про об’єкти та предмети, які утворюють кількість і підлягають лічбі та вимірюванню. Ці одиниці зберігають давні традиції, оскільки формувалися різними поколіннями представників певної лінгвокультури.

У процесі фразеосеміозису в семантичних структурах Quantitatives відбуваються зміни на рівні їхніх значень, їхніх лексико-семантичних варіантів (далі — LSVs), а також на рівні семічних компонентів їхніх значень. Семантичні зсуви на рівні семічних компонентів зазвичай розглядають крізь призму теорії семантичної модуляції, яка корелює з класичними теоріями семантичної деривації, тобто способами формування нових значень із вихідного/первинного значення, або семантичної транспозиції, тобто механізмами формування метафор і метонімій (Demiančuk 2021). Згодом усі ці теорії збагатилися новими положеннями теорії концептуальної інтеграції (Fauconnier, Turner 2006). Кожна із зазначених теорій має власні методичні практики дослідження фактичного матеріалу, зокрема фразеологічного

254

Acta Linguistica Lithuanica XC

Semic Composition Modulations of Quantitatives in the Phrasemes of English (Methodical Practices of Analysis)

матеріал, який, на нашу думку, можна об’єднати й адаптувати для вивчення семантичних змін у фраземних кількісних одиницях English.

Запропонована в цій статті нова спеціальна комплексна методика аналізу семічних модуляцій English кількісних одиниць під впливом фраземного контексту складається з оптимальних методів і процедур та обґрунтовує логіку їхнього послідовного, а іноді й паралельного застосування. Розроблена методика ґрунтується на інваріантно-варіантному підході. Доцільність упровадження інваріантно-варіантного підходу до ідентифікації широкого спектра загальновживаних фразеологічних одиниць на основі зазначених вище теорій обґрунтовано Marija Omazić (2008: 67–81).

Інваріантно-варіантний підхід передбачає два фундаментальні положення: якщо теорія метафори дає змогу диференціювати фраземні знаки як результат семантичної транспозиції її ключового компонента й у такий спосіб зафіксувати нове значення або нову LSV у семантичній структурі слова-інваріанта, то теорія концептуальної інтеграції оперує, зокрема, механізмами семантичної модуляції, відображаючи процес перебудови семічних знаків у семантичній структурі слова зі збереженням архісеми.

Межею семантичної модуляції є зміна, за якої архісема реалізується принаймні в одній ознаці певного значення або його LSV. Щодо семантичної модуляції кількісних одиниць у фраземному контексті, це питання слід розглядати у зв’язку з перебудовою семантичної структури кількісної одиниці, наприклад двох основних ознак «точна кількість» і «неточна кількість», які віднесено до архісеми «кількість». У цьому разі архісеми кількісних значень виконують роль інваріанта, тоді як їхні семантичні модуляції діють як варіанти.

Початковий етап спеціальної комплексної методики передбачав автоматизований відбір (за допомогою комп’ютерної програми “Acrobat Reader”) English кількісних одиниць (назв чисел, назв сукупностей, назв вимірювань кількості, числівників, займенників, іменників, прислівників тощо із семантикою лічби, кількості та вимірювання) з електронних тлумачних словників (POAD 2008; LDOCE 2015) із подальшим аналізом їхніх значень і LSV. Для цього було застосовано процедуру аналізу дефініцій. Кількість відібраних для аналізу в цій статті кількісних одиниць становить 100 одиниць.

На другому етапі було продовжено використання інструментів комп’ютерної програми “Acrobat Reader” для автоматизованого пошуку фраз із кількісним компонентом семантики в електронних англомовних фразеологічних джерелах (ODOI 2004). Відтак було виокремлено високопродуктивні (15 відсотків загальної вибірки), малопродуктивні фраземоформувальні кількісні одиниці, які час від часу беруть участь у фраземотворенні (60 відсотків загальної вибірки), а також зовсім непродуктивні/неактивні (25 відсотків загальної вибірки).

Straipsniai / Articles

255

SERHII VASKO

Третій етап пов’язаний із вивченням механізмів модуляційних і семантичних змін у кількісних компонентах English фразем. Застосовуючи метод компонентного аналізу, було досліджено модуляції інваріантних архісем лічби, кількості та вимірювання в напрямі їхньої перебудови в інтегральні, диференційні та градаційні семи. Процедура компонентного аналізу є традиційною й апробованою в багатьох наукових дослідженнях, зокрема сучасних (Noricks 2009; Dewiyanti, Suryani 2017). Компонентний аналіз ще в середині 20^th століття було описано у працях представників American школи етнолінгвістики (Ward Hudynaf і Floyd Lounsbury), які обґрунтували ефективність використання цього прийому для розкладання полісемантичного слова на семантичні компоненти (семи) на матеріалі термінів спорідненості в різних мовах. Відтоді компонентний аналіз став обов’язковим прийомом для вивчення різних аспектів семантики слова. Навіть сьогодні існують дослідження, у яких терміни спорідненості, раніше опрацьовані науковцями за тими самими алгоритмами, пропонуються для демонстрації цього прийому (Widyastuti 2010).

Проілюструємо метод виконання компонентного аналізу на прикладі розкладання семантичної структури кількісної одиниці one. Процедуру було здійснено за таким сценарієм. В електронному тлумачному словнику Longman Dictionary of Contemporary English (LDOCE) за допомогою інструментів програми “Acrobat Reader” було відібрано всі наявні дефініції кількісної одиниці one, скопійовано їх в окремий файл і визначено характерні семи їхніх значень та наявних LSV. Наступним кроком є побудова матриці із загальним переліком сем, наявних у дефініціях кількісної одиниці one. Далі за допомогою знака «+» у матриці фіксується наявність у кожному конкретному значенні та LSV відповідної архісеми «кількість», а також інтегральних, диференційних і градаційних сем.

Так, наприклад, в електронному тлумачному словнику LDOCE було визначено такі набуті дефініції кількісної одиниці one:

a) власне числівник (one1) – 3 значення без LSV, у яких виявлено архісему «кількість» та інтегральну сему «мала/невелика кількість»;

b) як займенник (one2, множина ones) – 24 значення, їхні LSV із мережевими зв’язками для архісеми «кількість»; для 4 інтегральних сем («вказівка на велику кількість», «вказівка на вже відому кількість», «вказівка на послідовність дій, подій, об’єктів», «вказівка на сукупність як множинність»); для 9 диференційних сем; і для 3 градаційних сем («вказівка на ступінь вияву великої кількості» (наявність градуатора one too many); «вказівка на ступінь невизначеності вияву якісної характеристики великого числа» (наявність градуатора a difficult one); «вказівка на

256

Acta Linguistica Lithuanica XC

Semic Composition Modulations of Quantitatives in the Phrasemes of English (Methodical Practices of Analysis)

ступінь вияву вікової ознаки» (у маленьких дітей) (наявність the little ones) градуатора).

На завершальному етапі було засвідчено зміни в семному складі квантитатива one, виявлені на основі значень і ЛСВ, зафіксованих у LDOCE, а також у складі фразем, дібраних з електронного словника The Oxford Dictionary of Idioms (ODOI). Отримані результати описано в третьому параграфі цієї статті.

Водночас для пояснення механізмів образної переінтерпретації значень і ЛСВ квантитативів, які вплинули на процес перерозподілу сем, було застосовано прийоми лінгвокультурологічного аналізу. За потреби доцільно звертатися до етимологічних версій. Ефективність практик етимологічного пошуку обґрунтовано в другому параграфі цієї статті.

2. МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПРАКТИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЕМАНТИЧНОЇ СТРУКТУРИ КВАНТИТАТИВІВ У ФРАЗЕМНОМУ КОНТЕКСТІ

Категорія кількості, уперше виокремлена Аристотелем як універсальна форма мислення, є результатом людського пізнання кількісного розуміння явищ буття, вираженого в усіх мовах світу (Akulenko 1982; Ivčenko 1955; Taranec’ 1999; тощо).

На основі огляду наукових праць, присвячених розробленню загальної методології дослідження квантитативності загалом (категорії кількості, категорії числа, способів і засобів їх номінації тощо) та фразеологічної квантитативності зокрема, ми подамо коментарі щодо основних когнітивних принципів, на яких вона ґрунтується.

1. Ключовий принцип антропоцентризму зосереджений на вивченні мовної картини світу та її фрагментів, одним із яких є кількісна характеристика. Відповідно до цього принципу обов’язковим методологічним прийомом дослідника є аналіз символічно навантажених одиниць у взаємозв’язку з людиною, свідомістю, мисленням і різними видами людської діяльності.

Оскільки образ числа є базовим символом, використовуваним людьми, категорію кількості та тісно пов’язану з нею категорію квантитативності вважають своєрідними когнітивними структурами, об’єктивованими в лексичній і граматичній системах мов світу (Talmi 2000). Згідно зі Svetlana A. Žabotinskaja (1992), найхарактернішою функцією чисел, відповідно до якої когнітивні компоненти категорії квантитативності

Straipsniai / Articles

257

SERHII VASKO

повністю розкритою, є функція кількості. Наявність цієї функції в когнітивній категорії кількісності дає змогу виокремити серед її структур поняття КІЛЬКОСТІ, ЛІЧБИ, МІРИ, вербалізовані в різних сполученнях фраземних контекстів артиклями a/an, the, вказівними займенниками this, these, that, those, мірами some, several, many, few тощо, іменниками на позначення сукупностей, такими як group, herd, couple тощо, параметричними прикметниками big, small, long, short тощо, прислівниками-градуаторами more, most, less, least тощо, рекурсивними термінами на кшталт father, grandfather, great grandfather, а також числівниками (див. Žabotinskaja 1992: 263).

Ще одним важливим методологічним принципом, безпосередньо пов’язаним з епістемологією проблеми, досліджуваної в цій статті, є принцип ізоморфізму мови й культури, відповідно до якого словосполучення з кількісними семантичними компонентами визначаються як вербальні знаки культури й передбачають звернення до етимологічних даних, реконструйованих архетипів і кодів культури.

Цікаві методологічні практики пропонують студенти й послідовники школи кількісної фразеології в Україні (Anochina 2018; Baranova, Kobiakova, Švačko 2007 та інші), заснованої професоркою Svitlana O. Švačko (2008). У результаті багаторічних спостережень дослідники дійшли висновку, що семантичні модифікації кількісних елементів у фразеологічному контексті з повним або частковим збереженням загального кількісного змісту, а також змісту, пов’язаного з лічбою та вимірюванням, реалізують як загальнокультурні, так і національно-культурні значення. Процес модифікації досліджуваних одиниць відображає еволюцію їхнього семантичного розвитку, ретроспективний рух від предметного до кількісного значення, циклічно повторюваний на якісно новому етапі, особливо в національно-культурних умовах.

Наприклад, звертаючись до етимологічних версій англійського слова brace, професорка S. O. Švačko у методологічній праці The quantitative units of the English language: translation aspects (Švačko 2008: 57–63) розкриває виняткову роль руки, яку вона відігравала в процесах установлення кількості, лічби та вимірювання в багатьох мовних культурах, про що свідчать семантичні паралелі у давньофранцузькій brace, brase — «дві руки» та латинській brachium, brachia — «рука», «руки», звідки вони увійшли до більшості європейських мов, зокрема англійської, у своєму первісному значенні «дві руки». Пізніше, переважно у фразеологічному контексті, первісна семантика була використана для розвитку предметного й кількісного значень. Упродовж тривалого часу слово brace функціонувало паралельно зі словом fathom: They have built a tomber [...] a brace and a half high і зрештою було замінене останнім.

У пізніших працях, зокрема у статті «Means of expressing the concept of duality in English» (2010), професорка S. O. Švačko та Iryna K. Kobiakova, звертаючись до тих самих етимологічних паралелей, доводять не лише їхній зв’язок із парністю в процесі лічби предметів, а й із подвійністю.

258

Acta Linguistica Lithuanica XC

Semic Composition Modulations of Quantitatives in the Phrasemes of English (Methodical Practices of Analysis)

На підставі наведених вище етимологій S. O. Švačko припускає, що предметне значення слова brace було первісним, основним, на основі якого розвинулися вторинні значення (Švačko 2008: 57). Дослідниця подає семантичну деривацію brace у такій схемі: «збруя для собак» → «собаки у збруї» → «дві тварини» → «два». У Давньому Римі мірою земельної площі був латинський jugum. Ця назва виникла внаслідок асоціативних зв’язків між знаряддям праці та ділянкою землі, яку можна було зорати за один день. Згодом слово набуло значення «два» (Švačko 2008: 57).

Подібний спосіб семантичного розвитку — від предметного до кількісного значення — також характерний для утворень на кшталт сучасноанглійських yoke; span: пор. давньоанглійське ġeoc — «пристосування для з’єднання тяглових тварин за шию; пара так з’єднаних тварин; fig. підкорення, придушення» (ODOEE 1966: 1020), пор. генетичний матеріал для yoke, який засвідчує тісні семантичні зв’язки з давньосаксонським juc, давньоверхньонімецьким joh; давньоскандинавським ok; готським, juk, латинським jugum, давньослов’янським igo; литовським jùngiu — «збруя»; санскритським yoga; хеттським jugan (ibid.).

Слово span — «збруя, ярмо (наприклад, для транспортного засобу)» — зазнало подібної еволюції: сема «парності» диференціюється в Канаді, Сполучених Штатах Америки та Південній Африці, коли йдеться про кількість биків, коней і слонів. У сучасній англійській мові ця сема частіше виокремлюється у значеннях слів couple, pair, оскільки кількісні слова span, yoke, brace обмежені у вживанні й вважаються рідковживаними.

Основний висновок, зроблений S. O. Švačko (2008), є важливим для вивчення процесів мовної семіозису кількісних слів загалом.

У тих випадках, коли слова зі значенням кількості, лічби та вимірювання (кількісні слова на кшталт mile) походять від числівників, їхня семантична структура не етимологізує предметного значення; якщо вони виникли пізніше (Švačko 2008: 59), ніж числівники, їхню еволюцію можна простежити від предметного до кількісного значення.

3. КОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ І ЙОГО ЕФЕКТИВНІСТЬ У ВИЯВЛЕННІ МОДУЛЯЦІЙНИХ ЗМІН У СЕМАНТИЧНІЙ СТРУКТУРІ ФРАЗЕМНИХ КІЛЬКІСНИХ СЛІВ

Кількісні слова у фраземному контексті балансують між двома полюсами денотативної кореляції: з одного боку, вони відображають зв’язок із конкретними об’єктами лічби, кількості та вимірювання, що забезпечує його однозначність; з іншого боку,

Straipsniai / Articles

259

SERHII VASKO

З іншого боку, переносні та символічні значення дають змогу сприймати кількісні одиниці як образно навантажені знаки, не пов’язані з конкретним кількісним значенням, значенням лічби чи значенням певної вимірюваної сутності.

Феномен семантичної модуляції кількісних одиниць у фраземах English є результатом логічного, математичного та наївного осмислення процедур лічби, кількості й вимірювання. Тоді як суто математичний підхід передбачає однозначність і точність результату цих процедур, у сфері національної культури та наївної мовної свідомості такі операції можуть передаватися через образне переосмислення ірраціональних властивостей об’єкта, суб’єкта, речовини, простору тощо.

Для демонстрації механізмів фразеосеміотичного переосмислення операцій лічби, кількості й вимірювання, відображених у свідомості представників англомовної мовної культури та зафіксованих за допомогою різних кількісних одиниць, найдоцільнішим видається метод компонентного аналізу.

Методика компонентного аналізу є невід’ємною частиною структурного методу, розробленого й описаного у працях Louis Hjelmslev (1961), S. Gries (2008) та інших лінгвістів — засновників структурної семасіології.

Мета компонентного аналізу полягає в розкладанні семантичної структури слова на її компоненти. Семантична структура слова розглядається як єдність взаємопов’язаних значень, організованих у межах однієї лексеми певної мови з урахуванням системних зв’язків і закономірностей її функціонування.

Це означає, що семантична структура слова є ієрархією значень та їхніх LSV, на вершині якої міститься так звана архісема, конкретизована семами різних рівнів абстракції (інтегральними, диференційними, градаційними тощо). Семантичну структуру слова можна реконструювати шляхом виконання двох послідовних операцій:

1) виокремлення найменших компонентів значення слова або цілого LSV, тобто сем;

2) встановлення регулярних зв’язків і відношень між семами, тобто поняттєво-семантичної мережі.

Структурна семасіологія розробила різні класифікації сем. Найчастіше розрізняють класему — найбільш узагальнену з погляду змісту ознаку, яка відображає частиномовну належність слова (наприклад, наявність ознак кількості та порядкової послідовності під час лічби вказує на те, що слово є числівником, але водночас у контекстуальному вживанні воно також може належати до іменників, займенників тощо). Vladimir G. Gak (1972) традиційно виокремлює такі типи сем: архісема (загальна сема інваріантного значення (у досліджуваному матеріалі архісема відображає ознаку

260

Acta Linguistica Lithuanica XC

Semic Composition Modulations of Quantitatives in the Phrases of English (Methodical Practices of Analysis)

тобто те, що характерне для вербалізаторів зазначених вище трьох понять: QUANTITY, COUNT і MEASURE). Інтегральні семи є спільними для різних інваріантних значень (у цьому разі інтегральні семи передають інформацію, спільну для трьох понять). Диференційні семи аспектуальних значень відображають ознаки, за якими кількісні варіанти протиставляються у фраземах, згрупованих за інтегральною семою. Потенційні семи актуалізуються в широкому контексті функціонування фраземних кількісних одиниць. Крім того, дослідник наголошує, що в різних сценаріях уживання будь-яка з цих сем може актуалізуватися й виходити на перший план, тоді як інші семи, що відображають уже відомі або нерелевантні для мовця аспекти номінації, втрачають своє значення, нейтралізуються й можуть цілком зникнути із семантичної структури слова (Hook 1972: 371).

Кожна виокремлена сема є компонентом значення, а LSV — семантичним компонентом кількісного значення загалом. У цьому разі сема розуміється як відображення у свідомості носія англійської мови ознаки загальної кількісної семантики, представленої сукупністю структурно впорядкованих сем (алгоритм виокремлення сем достатньо докладно описано в найновіших працях: Susana Widyastuti 2010, Sri Dewiyanti and Hani Suryani 2017, а механізм їхнього перегрупування (semantic modulation) на прикладі кванторів — у параграфі 1 статті).

Наприклад, інтегральна сема Quantitatives (які вербалізують поняття MEASUREMENT) представлена щонайменше чотирма диференційними семами: висота, ширина, довжина і час.

1. Диференційна сема «висота» (English: low, short, lowly) виокремлюється у фраземах A low hedge is easily leaped over, яку вживають для позначення «тих людей, які користуються перевагами за рахунок переважно слабших людей». Інша фраза Short folk are soon angry — досл. «Невисокі люди (короткі/невисокі) швидко гніваються» — у своїх дефініціях також містить цю диференційну сему, виокремлену на основі бінарних опозицій «високий — низький», «багато — мало», «верх — низ». Ці приклади засвідчують актуалізацію негативної оцінки аналізованого значення, пов’язаної з такими негативними рисами людини, як зарозумілість, корисливість і агресивність. Переосмислення вимірюваного значення відбулося внаслідок семантичної модуляції кількісної одиниці у фраземному контексті.

Водночас можна спостерігати й позитивне маркування/оцінювання висоти за допомогою Quantitatives у такій фраземі, як Lowly sit, richly warm, яку вживають для виправдання поведінки обережної/розважливої людини, що є цілеспрямованою та наполегливою.

2. Диференційна сема «ширина» (narrow, thin) реалізується у значенні фрази Wide will wear, but narrow will tear, яку вживають для характеристики людини, коли її сприймають відповідно до гармонії або дисгармонії між одягом (зовнішністю) і внутрішніми якостями. У фраземі A thin meadow

Straipsniai / Articles

261

SERHII VASKO

is soon mowed — досл. «Луг, укритий рідкою травою, легко косити» — кількісна одиниця ширини thin актуалізує фразеологічне значення «докоряти людям, які чинять дурниці», виражаючи негативне ставлення до таких людських якостей, як відсутність здорового глузду та інтелекту.

3. Диференційна сема «довжина» (English: near, next, neighboring, short) диференціюється у значенні фрази A long tongue is a sign of a short hand для оцінювання людини, яка «багато обіцяє, але мало робить». Тут явно протиставлено семіотичну ситуацію «багато — недостатньо». У наведеному вище прикладі образне переосмислення значення кількісної одиниці short «коротка відстань» або «мала довжина» набуває негативної оцінки в англійській лінгвокультурі внаслідок семантичної модуляції. Позитивну оцінку цього значення спостерігаємо в переносному значенні «чим ближче до родини, тим краще» фраземи It is good to be near of kin to land <an estate> — досл. «Добре, коли людина оселяється поблизу своєї родини».

4. Диференційна сема «час» (English: awhile, fast, quick, quickly, short, soon) характерна для фраземного значення з Quantitatives, що вимірюють велику або малу кількість часу, необхідного для виконання чогось або наближення/настання чогось: The mirth of the world dureth but a while — досл. «Радість нетривала»; A moneyless man goes fast through the market — досл. «Людина без грошей швидко пересувається ринком» (опозиція за параметрами «багато — мало», «бідний — багатий»); At every hour death is near — досл. «Смерть щогодини наближається» (наголошення на неминучості смерті: контраст в опозиції «життя — смерть»); Quick and nimble, more like a bear than a squirrel — досл. «Спритна людина більше схожа на ведмедя, ніж на білку» (докір людям, які повільно виконують нагальні завдання: контраст в опозиції «швидкий — повільний»).

Залежно від дослідницького матеріалу розрізняють також градаційні семи, що вказують на ступінь вияву певної ознаки. Щодо градаційної семантики Quantitatives, то вона виражає ступінь її вияву стосовно норми. Ступінь вияву ознаки позначається градаційними маркерами або градаторами — показниками наявності градосеми внаслідок семантичної модуляції кількісної одиниці у фраземному контексті.

Градантори, зафіксовані в дефініціях фраземних Quantitatives, дають змогу визначити ступінь вияву ознак кількості, рахунку та вимірювання в одній із ділянок градаційної шкали щодо норми (exactly, normally, enough, average, same, similar): найнижчий можливий ступінь (hardly, least, slightly, little, few), найнижчий ступінь вияву ознак кількості ((a) little, (a) few, small (amount), not enough; less, rather, quite, almost, nearly), найвищий можливий ступінь (absolutely, completely, extremely, too, totally), високий ступінь вияву ознак кількості (a lot of, lot(s), much, many, (a) large number/amount, a great/good deal of; very, all).

262

Acta Linguistica Lithuanica XC

Semic Composition Modulations of Quantitatives in the Phrases of English (Methodical Practices of Analysis)

Семантична модуляція характерна для квантитативів, у яких актуалізується градаційна сема, що вказує на ступінь вияву неточної кількості в опозиції «багато – мало». Наприклад, фразеологічне значення сталого словосполучення bow and scrape (виявляти too much поваги до когось важливого), досл. «виявляти надмірну прихильність до когось», актуалізується на основі градуатора too much зі значенням найвищого можливого ступеня вияву неточної кількісної ознаки «багато». У цьому випадку показник надзвичайно високого ступеня її вияву демонструє висхідну градацію.

Проаналізований фрагмент дібраного мовного та ілюстративного матеріалу (на прикладі окремих вербалізаторів концепту MEASURE) підтверджує припущення, що методика компонентного аналізу з її алгоритмами є найоптимальнішим інструментом для дослідження процесів і механізмів семантичної модуляції квантитативів у фразеологічному контексті.

4. CORRELATION OF THE PHRASEMIC QUANTITATIVES ACTYVITY WITH THE PROCESSES OF SEMANTIC MODULATION

Дослідження цього питання дасть змогу сформувати чітке уявлення про ступінь участі різних квантитативів у процесах семантичної модуляції і, як наслідок, у породженні фразеологічного значення шляхом трансформації їхньої семантичної структури (на рівні значень або LSV).

Попередні спостереження дають підстави припустити, що найвищу активність у фразеологічному контексті (і, відповідно, продуктивність семантичної модуляції) виявляє квантитатив і займенник one, який, хоча й має значення «один» (число, кількість): oneself, oneness, one-armed, one-sided, one-way (street), one-track (road), one-armed bandit, one-time, one-star (hotel), one-up-man-ship, у процесі фразеологічного семіозису реалізує різноманітні можливості своєї багатовимірної семантичної структури.

Очевидно, фраземотвірну активність кількісного one з її стратифікацією семантичної модуляції можна пояснити насамперед екстралінгвістичними чинниками. Jack Tresidder у своєму Dictionary of Symbols зазначає: «число один символізує первинну цілісність, божественну сутність, світло або сонце, джерело життя» (Tressider 1997).

Піфагорійці надавали особливого значення єдності й вважали, що вона є не просто числом, як решта, а початком чисел; щоб стати числом, усе має приєднатися до єдності. Тому піфагорійці робили

Straipsniai / Articles

263

SERHII VASKO

не вважають одиницю непарним числом. Першим парним числом, на їхню думку, є два, тоді як першим непарним числом є три. Jean C. Cooper говорить про первісні значення одиниці: «початок», «первинна єдність — першопричина», «Творець», «сутність», «містичний центр (зокрема центр будинку — вогнище)», «щось неподільне», «сходження». Одиниця пов’язана з принципом, який допоміг розвинути якість і тим самим сприяв формуванню ідеї множинності — багато. Отже, одиниця стала основою всіх чисел і підґрунтям життя. В астрології вона відповідає Сонцю, а в алхімічній символіці пов’язана з Вогнем (Cooper 1987).

Відповідно, творення фраземних знаків із кількісним one ґрунтується на образі початку, первинності, єдності, певної цілісності тощо. Усі номінативно похідні утворення, що містять експресивно-оцінні значення, неодмінно вказують на образ, який був джерелом мовно-культурної мотивації (вибору) відповідного слова для номінації нового поняттєвого позначуваного (денотата). Створений образ завжди пов’язаний з аналогією або порівнянням як способом встановлення подібності.

Дібраний матеріал емпірично підтверджує наведені вище тези й аргументи, згідно з якими компонент one характеризується високою активністю, однак водночас ступінь продуктивності архісем і їхній перерозподіл унаслідок семантичної модуляції потребують подальшого вивчення.

Архетип «число» безпосередньо актуалізується у фраземах, що відображають як універсальні, так і національно специфічні уявлення про точність арифметичних операцій (clear as that two and two make four) або про конкретне позначення поняття, яке існує чи колись існувало: The 39 Articles of the Church of England; або позначення конкретної події, яка відбувається вперше: first night «прем’єра, перший показ»; get to (reach) first base «зробити перший крок у певній справі».

According to M. O. Šutova (2016), since in the English linguistic culture, a person is inclined to individualism, this ethnocultural stereotype of the English character (to have an opinion) is fixed through the symbolism of the quantitative component one, which, in addition to the archetype ‘quantity’, actualizes the integral seme ‘separate/individual’ with emphasis on the intrinsic value of the existing in its unity: one and the only: one rotten apple spoils the barrel; one and the only “unique, the only one”; look after (take care of) number one “take care of yourself, your interests”; one in a million “one in a million”; one-way “one way”, etc.

Фраземоутворювальна активність також виявляється через реалізацію диференційних сем: «цілісність, але не як множинність, а як щось єдине»: to be of one accord; on one footing; one bone one flesh; all in one breath; all for one and one for all; «протиставлення один одному — іншому»: one fire drives out another; talking is

264

Acta Linguistica Lithuanica XC

Semic Composition Modulations of Quantitatives in the Phrases of English (Methodical Practices of Analysis)

одна справа — робити, інша — інша; м’ясо одного — отрута для іншого; «настанови» (у біблійних висловах): Лукавий; Той, хто нагорі; «послідовності»: один за одним/по одному.

Багатошарова семантична структура значень і ЛСВ кількісного one у складі фраземних знаків, на основі якої виокремлюються диференційні семи «точність», «одиничність», «ідентичність», «єдність», «цілісність», «послідовність» тощо, дає підстави розглядати його архетипно-прототипно-стереотипну інваріантно-варіантну модель. Кількісне one є багатогранним символом і через свою виняткову природу посідає особливе місце серед чисел. Це пояснює його дуже високу активність і продуктивну семантичну модуляцію у складі англійських фразем.

Так само активним є кількісне two, яке кодує ідею подільності цілого. Якщо єдність у міфологічній свідомості репрезентувалася як добро і щастя, то подвоєння постає як розпад єдності — як зло й нещастя, наприклад: двоє собак через одну кістку рідко погоджуються.

У процесі первинного відбору відібраних фразем, як і в попередньому матеріалі з компонентом one, ми засвідчили приклади, де кількісне two реалізує архісему «кількість», але на її тлі актуалізується диференційна сема «конфлікт». Фраземи з цим компонентом, що зберігає своє формальне кількісне значення, об’єднані загальною темою конфліктної ситуації, яка потребує щонайменше двох сторін: двом потрібен танець; для сварки потрібні двоє.

Тоді як кількісне one вказує на відсутність інтегральної семи «неточної кількості», а саме «множинності», кількісне two у фраземному контексті набуває її, але іноді не безпосередньо, а шляхом актуалізації диференційної семи «поділу на дві частини» (між двома вогнями, упасти (сісти) між двома стільцями), зберігаючи водночас первинну семантику «позначення подібності, схожості предметів або характеристик людей» (схожі як дві горошини).

Ось приклади активності кількісного two у процесі актуалізації інтегральної семи «неточної кількості» в його фраземних значеннях: трансформація значення числівника two спостерігається в процесі фразеосеміозису в таких знаках, як між двома лихами вибирати не варто/з двох лих обирай менше, де буквальне значення two альтернатив/нещасть, між якими потрібно зробити вибір, інтерпретується як неточна кількість (як кілька проблемних ситуацій).

Точне значення кількісного two змінюється на неточне в його ЛСВ «неможливість розв’язати всі завдання одночасно» у таких фраземних знаках, як за двома зайцями поженешся — жодного не впіймаєш.

Такий самий процес відбувається під час переосмислення фраземи одним пострілом убити двох зайців, де кількісне two позначає певну сукупність (кілька

Straipsniai / Articles

265

SERHII VASKO

проблеми), а кількісний один у цьому контексті актуалізує диференційну сему «заощадження ресурсів». У цьому прикладі спостерігаємо семантичну модуляцію архісеми «кількість» у двох кількісних числівників — один і два. Такі приклади не є рідкісними у словниках англійських ідіом.

Варто також відзначити активність кількісного числівника два як актуалізатора градаційної семи у фраземах cross as two sticks, as thick as two short planks, де він функціонує як інтенсифікатор якості, а також як градуатор ступеня її вияву, характеризуючи об’єкт як «дуже злого, недоброго та цілковито дурного». Градаційна сема також наявна у порівняльно-кількісних фраземах на кшталт be like as two eggs/like two peas in a pod, де компонент two посилює ступінь подібності порівнюваних об’єктів.

Висока семантична активність кількісного числівника три ґрунтується на позитивному значенні цього числа в різних культурах. Число три символізує ідею досконалості й добра та реалізує акціональну семантику у фразах three is the magic number; three is a charm.

Фраземи three in One, three foundations, чиї мовні та культурні джерела мотивації пов’язані з міфологією та релігією, фіксують ТРІЙЦЮ й утверджують її як фундаментальну основу всесвіту.

Крім того, кількісний числівник три не завжди актуалізує позитивні конотації у фраземах. Наприклад, у значенні фраземи two is a company, three is a crowd архісема «кількість» та інтегральна сема «точна кількість» актуалізують диференційні семи «руйнування звичного порядку», «дисбаланс на противагу гармонії», закодовані у значеннях ЛСВ кількісного числівника два.

Модуляція інтегральної семи «точне число» у кількісного числівника три ґрунтується, з одного боку, на втраті його основного значення у фраземі three may keep a secret if two of them are dead, унаслідок чого актуалізується нова інтегральна сема «невизначене/неточне число» (кілька людей не можуть зберегти таємницю). З іншого боку, точне число необхідне для арифметичної операції, значення якої полягає в тому, що таємниця залишиться таємницею лише за умови, що її знає одна людина, оскільки кількісний числівник два, як зазначалося вище, з усією притаманною йому рівновагою та балансом провокує можливість конфлікту.

Кількісний числівник сім має високу фраземну активність, яка в наївній свідомості носіїв різних мов, як показує англійський матеріал, також пов’язана з магією, вічністю та таємничим знанням. Це пояснює перерозподіл між інтегральною семою «точна кількість» та інтегральною семою «неточна/невизначена кількість»: a fool may ask more questions in an hour than a wise man can answer in seven years.

266

Acta Linguistica Lithuanica XC

Semic Composition Modulations of Quantitatives in the Phrasemes of English (Methodical Practices of Analysis)

Очевидно, порядковий числівник — кількісний числівник сьомий — слід, імовірно, класифікувати як активний у фраземному контексті, оскільки він актуалізує у своїй семантичній структурі градаційну сему «вищий ступінь задоволення/насолоди»: to be in your seventh heaven.

Окрім реалізації інтегральної семи «неточна кількість» та градаційної семи «найвищий ступінь вияву ознаки» у фраземному контексті кількісних числівників seven/seventh, слід звернути увагу на позамовні чинники, пов’язані з релігійними та міфологічними джерелами їхньої мотивації, де вони реалізують інтегральну сему «точна кількість»: to commit the seventh (commandment); the seven wonders of the world.

Інші кількісні числівники першої десятки, починаючи з чотири, особливо п’ять, шість, і дев’ять, демонструють низьку фраземоутворювальну активність, моделюючи інтегральні градаційні семи у фраземному контексті, зокрема «неточної кількості (багато)»: a stitch in time saves nine.

Кількісний числівник чотири у фраземному контексті зберігає інтегральну сему «точна кількість», актуалізуючи її космогонічними уявленнями про чотири сторони світу, чотири стихії тощо, у яких зберігається реальне точне значення його символічного сприйняття.

Огляд відібраних фразем із кількісними числівниками, що містять числа п’ять і шість, демонструє їхню низьку активність: вони здебільшого зберігають зв’язок із точною кількістю. Число п’ять у фраземному контексті пов’язане із символікою руки — п’ять (п’ять пальців, чиясь рука). Ототожнення цього числа з рукою є мотиваційною основою фраземи to give smb. five, що означає рукостискання. Число шість реалізує свою кількісну семантику за допомогою порядкового числівника шостий у фразі sixth sense, яка вживається на позначення підвищеної надчуттєвої особистої здатності інтуїтивно сприймати й відгадувати щось (як доповнення до п’яти органів чуття).

Щодо кількісного числівника дев’ять, його фраземоутворювальна активність є низькою і здебільшого пов’язана з актуалізацією градаційної семи; наприклад, фразема cats have nine lives означає високий ступінь вияву ознаки та символічно підкреслює надзвичайну життєстійкість котів. Градаційна сема «виявляти виняткові здібності» також моделюється в інших фраземних знаках, таких як to be on cloud nine; to touch it off to the nines.

Серед різноманітних функцій чисел першої десятки (кількісних і порядкових числівників, що слугують кількісними компонентами у фраземоутворенні) на цьому етапі дослідження у відібраному матеріалі не було виявлено прикладів із числом вісім. Проте відбір матеріалу триває.

Straipsniai / Articles

267

SERHII VASKO

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи, зазначимо, що кількісні слова англійської мови є символічними знаками, які кодують логічне, математичне та наївне осмислення світу на основі процедур лічби, кількості й вимірювання. У сфері національної культури та наївної мовної свідомості такі операції можуть передаватися через образне переосмислення ірраціональних властивостей об’єкта, суб’єкта, субстанції, простору тощо у фраземах із кількісним компонентом семантики.

Результати дослідження свідчать, що функціонування кількісних слів у фраземах англійської мови та їхня семантична структура зазнають різноманітних змін: семантичної деривації, семантичної транспозиції та семантичної модуляції. Остання пов’язана з механізмами переструктурування семантичних компонентів у семантичній структурі кількісних слів — від архісем до градаційних сем.

У процесі аналізу модуляції семантичного складу кількісних слів у фраземах англійської мови встановлено, що перехідною межею для цього явища є зміни, за яких архісема реалізується щонайменше в одній ознаці (інтегральній, диференційній або градаційній) основного значення кількісного слова чи його LSV. Доведено, що фраземоутворювальна активність кількісних слів, актуалізована внутрішньомовними та позамовними чинниками, безпосередньо впливає на стратифікацію їхньої семантичної структури і, як наслідок, на перерозподіл її семантичних компонентів.

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ ДЖЕРЕЛА

POAD – Pocket Oxford American Dictionary, Oxford: Oxford University Press, 2008.

ODOEE – Oxford Dictionary of English Etymology, Oxford: Clarendon Press, 1966.

ODOI – The Oxford Dictionary of Idioms, ред. J. Siefring, New York: Oxford University Press, 2004.

LDOCE – Longman Dictionary of Contemporary English, ред. Ch. Fox, R. Combley, Harlow: Pearson Education, 2015. Available at: https://www.ldoceonline.com/dictionary/airplane.

REFERENCES

Akulenko Liudmila G. 1982: Акуленко, Людмила Г. Выражение неопределенно большого и неопределенно малого количества в немецком языке [Vyrażenie neopredelenno bol’šogo i neopredelenno malogo količestva v nemeckom jazyke]: диссертация кандидата филологических наук [dissertacija kandidata filologičeskich

268

Acta Linguistica Lithuanica XC

Semic Composition Modulations of Quantitatives in the Phrasemes of English (Methodical Practices of Analysis)

nauk], Харьков: Харьковский ордена Трудового Красного Знамени и ордена дружбы народов государственный университет им. А. И. Горького [Char’kov: Char’kovskij ordena Trudovogo Krasnogo Zn amen i i ordena družby narodov gosudarstvennyj universitet im. A. I. Gor’kogo].

Anochina Tetiana O. 2018: Анохіна, Тетяна О. Корпусний лакунікон англомовної та україномовної картин світу [Korpusnyj lakun ikon anhlomovnoji ta ukrajinomovnoji kartyn svitu], Суми: Видавництво СумДУ [Sumi: Vydavnyctvo SumDU].

Baranov Anatolij N., Dobrovolʹskij Dmitrij O. 2009: Баранов, Анатолий Н., Добровольский, Дмитрий О. Принципы семантического описания фразеологии [Principy semantičeskogo opisanija frazeologii]. – Вопросы языкознания [Voprosy jazykoznanija] 6, 21–34.

Baranova Svitlana V., Kobiakova Iryna K., Švačko Svitlana O. 2007: Баранова, Світлана В., Кобякова, Ірина К., Швачко, Світлана О. Засоби квантифікації: лінгвокогнітивні аспекти [Zasobi kvantyfikaciji: linhvokohnityvni aspekty]. Суми: Видавництво СумДУ [Sumy: Vydavnyctvo SumDU].

Brenier Jason M., Michaelis Laura A. 2005: Optimization via syntactic amalgam: Syntax-prosody mismatch and copula doubling. – Corpus Linguistics and Linguistic Theory 1(1), 45–88.

Cooper Jean C. 1987: An Illustrated Encyclopaedia of Traditional Symbols, London: Thames and Hudson Ltd.

Demiǎnčuk Oleh V. 2021: Дем’янчук, Олег В. Семантична деривація лексики ментальних девіацій [Semantyčna derivacija leksyku mentalʹnych deviacij]. – Лінгвістичні студії [Linhvistični studiji] 41, 24–35.

Dewiyanti Sri, Suryani Hani 2017: Using Componential Analysis to Evaluate Translation Results. – Jurnal Bahasa Inggris Terapan 3(2), 45–51.

Fauconnier Gilles, Turner Mark 2006: Mental Spaces: Conceptual Integration Networks. – Cognitive Linguistics: Basic Readings, ed. by D. Geeraerts, Berlin: Walter de Gruyter, 303–372.

Gak Vladimir G. 1972: Гак, Владимир Г. К проблеме семантической синтагматики [K probleme semantičeskoj sintagmatiki]. – Проблемы структурной лингвистики [Problemy strukturnoj lingvistiki], отв. ред. С. К. Шаумян [otv. red. S. K. Šaumjan], 367–395.

Gamziuk Mykola V. 2000: Гамзюк, Микола В. Емотивний компонент значення у процесі створення фразеологічних одиниць (на матеріалі німецької мови) [Emotyvnuj

Straipsniai / Articles

269

SERHII VASKO

komponent značennia u procesi stvorennia frazeolohichnykh odynyc’ (na materiali nimec’koji movy)], Kyjiv: Vydavnyčyj centr KNLU [Kyjiv: Vydavnyčyj centr KNLU].

Greimas Algirdas J. 1966: Semantique structurale. Recherche de méthode, Paris: Larousse.

Gries Stefan Th. 2008: Phraseology and Linguistic Theory: A Brief Survey. – Phraseology: an Interdisciplinary Perspective, eds. by S. Granger, F. Meunier, Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 4–25.

Hjelmslev Louis 1961: Prolegomena to a Theory of Language, 2^nd edition, Madison: University of Wisconsin Press.

Howarth Peter 1998: Phraseology and Second Language Proficiency. – Applied Linguistics 19(1), 24–44.

Iвченko Makar P. 1955: Iвченko, Makar П. Числівники української мови [Čislivnyky ukrajins’koji movy], Kyjiv: Vydavnyctvo Kyjivs’koho deržavnoho universytetu im. T. H. Ševčenka [Kyjiv: Vydavnytstvo Kyjivs’koho deržavnoho universytetu im. T. H. Ševčenka].

Norіcks Jay S. 2009: Testing for Cognitive Validity: Componential Analysis and the Question of Extensions. – American Anthropologist 89(2), 424–438.

Omazіć Marija 2008: Processing of Idioms and Idiom Modifications: A View from Cognitive Linguistics. – Phraseology: an Interdisciplinary Perspective, eds. by S. Granger, F. Meunier, Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 67–81.

Šutova Marija O. 2016: Шутова, Марія О. Етнокультурні стереотипні портрети англійців і українців (когнітивно-ономасіологічна реконструкція фразеоформул) [Etnokul’turni stereotypni portrety anhliiciv i ukrajinciv (kohnityvno-onomasiolohichna rekonstrukcija frazeoformul)], Kyjiv: Vydavnyčyj centr KNLU [Kyjiv: Vydavnyčyj centr KNLU].

Švačko Svitlana O. 2008: Швачко, Світлана О. Кванtитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти [Kvantytatyvni odynyci anhlijs’koji movy: perekladaс’ki aspekty], Вінниця: Нова книга [Vinnycja: Nova knyha].

Švačko Svitlana, Kobiakova Irina 2010: Швачко, Светлана, Кобякова, Ирина. Средства выражения понятия двойственности в английском языке [Sredstva vyraženija ponjatija dvojstvennosti v anglijskom jazyke]. – Наукові записки [Naukovi zapysky] 89(3), сер. Філологічні науки [ser. Filologični nauky], 15–19.

Talmy Leonard 2000: Toward a Cognitive Semantics, 2 vols, Cambridge, Mass.: MIT Press.

270

Acta Linguistica Lithuanica XC

Semic Composition Modulations of Quantitatives in the Phrasemes of English (Methodical Practices of Analysis)

Taranec´ Valentyn H. 1999: Таранець, Валентин Г. Походження поняття числа і його мовної реалізації (до витоків індоєвропейської прамови) [Рoходження поняття čysla і його movnoї realizaciji (до vytokiv ndoěvropejs’koї pramovy)], вид. 2, перероб. і доп. [вид. 2, перероб. і доп.], Одеса: АстроПринт [Odesa: AstroPrynt].

Tresidder Jack 1997: The Hutchinson dictionary of symbols, Ser. Helicon Arts and Music, Oxford: Helicon.

Widyastuti Susana 2010: Componential Analysis of Meaning: Theory and Applications. – Journal of English and Education (JEE) 4(1), 116–128.

Zavarins’ka Iryna F. 2022: Заваринська, Ірина Ф. Фразеологізми з онімним компонентом в англійській, польській та українській мовах: лінгвокультурологічний аспект [Frazeolohizmy z onimnym komponentom v anhliis’kii, pol’s’kii ta ukraiins’kii movach: linhvokul’turolohičnіi aspekt], Тернопіль: Осадца Ю. В. [Ternopil’: Osadca J. V.].

Žabotinskaja Svetlana A. 1992: Жаботинская, Светлана А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка) [Kognitivnуe i nominativnуe aspektу klassa čislitel’nych (na materiale sovremennogo anglijskogo jazyka)]: диссертация доктора филологических наук [dissertacija doktora filologičeskich nauk], Москва: Московский государственный лингвистический университет [Moskva: Moskovskij gosudarstvennyj lingvističeskij universitet].

Kiekybinių rodiklių seminės kompozicijos moduliacijos anglų kalbos frazėse (analizės metodinės praktikos)

SANTRAUKA

Straipsnyje pristatoma speciali invariantų–variantų metodika, skirta anglų kalbos kiekybinių žodžių semantinių pokyčių, kuriuos jie patiria veikiami frazėminio konteksto, analizei. Semantiniai kiekybinių žodžių pokyčiai angliškose frazėse atspindi tokį procesą kaip semantinė moduliacija, kuri siejama su semantinių komponentų pergrupavimo kiekybinėse reikšmėse mechanizmais: nuo archisemų iki gradacinių semų.

Pradiniame specialiosios metodikos kūrimo etape automatizuotai (naudojant kompiuterinę programą „Acrobat Reader“) buvo atrenkami anglų kalbos kiekybiniai rodikliai (skaičių pavadinimai, prietaisų pavadinimai, matavimo vienetų pavadinimai, skaitvardžiai, įvardžiai, daiktavardžiai, prieveiksmiai ir kt. su skaičiavimo, kiekio ir matavimo semantika) iš

Straipsniai / Articles

271

SERHII VASKO

elektroninių aiškinamųjų žodynų su vėlesne jų reikšmių ir angl. LSV (frazeologiškai susietos reikšmės) analizė. Antrajame etape buvo tęsiama automatizuota frazių, turinčių kiekybinį semantikos komponentą, paieška elektroniniuose frazeologijos šaltiniuose ir identifikuoti frazemas formuojantys itin produktyvūs, mažai produktyvūs, kurie tik kartais dalyvauja frazeminėje daryboje, taip pat ir visai neproduktyvūs kiekybiniai vienetai.

Remiantis konkrečia faktine medžiaga įrodytas naujos metodologinės praktikos invariantų–variantų požiūrio taikymo kiekybės semantinei moduliacijai tirti – nuo archisemos, kaip kiekybinės reikšmės invarianto, iki integralinės, diferencinės ir gradacinės semos plėtojimo leksiniuose ir semantiniuose variantuose – efektyvumas.

Daroma išvada, kad kiekybinių žodžių frazės formavimo procesas, kurį aktualizuoja vidiniai kalbos ir nekalbiniai veiksniai, tiesiogiai veikia jų semantinės struktūros stratifikaciją, taigi ir jos semantinių komponentų persitvarkymą.

Įteikta 2024 m. kovo 14 d.

SERHII VASKO

Kyiv National Linguistic University 73, Velyka Vasylkivska Str. 03150, Ukraine, Kyiv [email protected]

272

Acta Linguistica Lithuanica XC