ЛІНА МУРИНЕНЕ

Вільнюський університет

Напрями наукових досліджень: діалектологія, фонетика, мовна політика, геолінгвістика.

DOI: doi.org/10.35321/all91-15

Евальдас Швагеріс, Йоліта Урбанавічене

ВЗАЄМОДІЯ ТА ІЄРАРХІЯ ЧИННИКІВ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ФОРМАНТНУ СТРУКТУРУ Й ТРИВАЛІСТЬ ГОЛОСНИХ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

Вільнюс: Інститут литовської мови, 2024, 126 с.

DOI https://doi.org/10.35321/e-pub.109.balsiu-veiksniai-hierarchija

ISBN 978-609-411-372-7

У 2024 р. Інститут литовської мови видав наукове дослідження Евальдаса Швагеріса та Йоліти Урбанавічене Взаємодія та ієрархія чинників, що визначають формантну структуру й тривалість голосних литовської мови^¹. Дослідження складається з передмови, вступу, трьох основних частин наукового дослідження, з яких перша присвячена розгляду методології, друга й третя — огляду результатів самого дослідження, далі сформульовано висновки, подано список використаної літератури та джерел, резюме англійською мовою і додатки.

Проведене дослідження автори скромно називають розвідувальним. Насправді в розглядуваному дослідженні вони заглибилися значно далі, ніж просто «зазирнули за нові горизонти дослідження мовних звуків»; тут у кількох ракурсах випробувано нову методологію дослідження (двофакторний дисперсійний

^¹ Доступ в інтернеті: https://lki.lt/wp-content/uploads/2024/11/balsiu-veiksniai-hierarchija-mokslo-studija-2024.pdf.

Рецензії / Reviews

335

ЛІНА МУРИНЕНЕ

аналіз, так званий ANOVA), і це є одним із найважливіших здобутків розглядуваного дослідження.

Останнім часом чиста лінгвістика стає рідкістю, і не лише в Литві. Більшість мовознавчих досліджень сьогодні присмачують особливо популярним соціологічним аспектом, і це зрозуміло — чого варта наука без зв’язків із суспільством та його поглядами? Однак якщо те саме суспільство хоче, щоб штучний інтелект розмовляв литовською, і не просто розмовляв, а спілкувався безперешкодно, розпізнаючи найтонші нюанси звуків та інтонацій, чисті мовознавчі, а в цьому випадку фонетичні дослідження є необхідними.

Спираючись на висунуту Бйорном Ліндблумом ідею інваріантності мови (її суть, якщо стисло, полягає у двох протилежно спрямованих тенденціях мовних змін: з одного боку, мова рухається в напрямі простоти й легкості, з іншого — прагне зберігати, а іноді навіть збільшувати інформаційне навантаження), Е. Швагеріс і Й. Урбанавічене беруться за виклик — «знайти ті фонетичні ознаки мовних елементів (голосних, приголосних тощо), які не залежали б від контексту». У розглядуваному дослідженні голосні літературної мови аналізуються не ізольовано, а з пошуком взаємодії формантної структури й тривалості голосних та чинників, що визначають ці показники, їхніх інтеракційних та ієрархічних зв’язків.

Здійснюючи двофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA), дослідники визначають відносний вплив кожного з конкуруючих чинників на формантну структуру й тривалість голосних; статистично оцінивши цей вплив, вони з’ясовують найсильніші зв’язки та встановлюють ієрархічний зв’язок конкуруючих чинників (консонантного оточення, дикторів, позиції у фразі, а також якості й кількості голосних).

Мабуть, більшість фонетистів-експериментаторів старшого покоління, так звана школа Алекса Гірденіса й Антанаса Пакеріса, навряд чи уявляли б статистичне оцінювання отриманих даних без критерію Стьюдента. У дослідженні Е. Швагеріса та Й. Урбанавічене цього критерію вже недостатньо. Пошуки статистичної моделі для таких складних і методологічно ще лише узгоджуваних експериментальних досліджень заслуговують на всілякі похвали.

Методології дослідження присвячено всю частину праці. Тут широко представлено огляд експериментальних досліджень голосних литовської літературної мови та найновіші дослідження інших мов. Мета Е. Швагеріса та Й. Урбанавічене, як уже згадувалося, полягає не в тому, щоб окремо розглядати мовні чинники, які визначають основні ознаки звука, а в аналізі «інтеракції всіх цих чинників, що розкриває механізм мовної варіативності».

ANOVA детально представлено в окремому розділі методологічної частини. Як і належить, дослідники вводять у світовий контекст експериментальних досліджень звуків (варто згадати індекс Тоні Рітвелда та Роланда ван Хаута), розглядають, як згадану статистичну модель дотепер застосовували в дослідженнях литовської мови (варто згадати праці Еґле Вайшетайте, Асти Казлаускене та ін.). Е. Швагеріс і Й. Урбанавічене своїм дослідженням прагнуть довести, що, застосовуючи модель ANOVA, взаємодію мовних чинників можна

336

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Евальдас Швагеріс, Йоліта Урб а навічене. Взаємодія та ієрархія чинників, що визначають формантну структуру й тривалість голосних литовської мови

розглядати двома способами: (1) досліджуючи взаємодію двох чинників без урахування інших чинників і (2) аналізуючи взаємодію двох факторів в умовах безпосередньої конкуренції. Мовні чинники, що впливають на якісні та кількісні параметри голосних і які розглядають дослідники: консонантне оточення, диктор, позиція у фразі (ізольована та неізольована), фонологічна кількість самого голосного, ряд і піднесення, не випускаючи з уваги взаємодію цих чинників та їхню ієрархію.

Порівняно докладне й інформативне резюме англійською мовою. У ньому для іноземних читачів достатньо послідовно викладено суть дослідження, основні проблеми та способи їх розв’язання.

Приємно читати це дослідження — видно, що дослідження фонетики литовської літературної мови продовжуються не лише в Каунасі, а й у Вільнюсі. Особливо вітаються пошуки новішої методології, рішучість зануритися в дослідження природного мовного потоку, бажання й водночас обов’язок долучатися до розвитку мовних технологій.

Подано 11 грудня 2024 р.

ЛІНА МУРИНЕНЕ

Вільнюський університет

Факультет комунікацій

просп. Саулетекіо, 9, LT-10222 Вільнюс, Литва

[email protected]

Рецензії / Reviews

337

Acta Linguistica Lituanica

Видання Інституту литовської мови Acta Linguistica Lituanica виходить двічі на рік. У ньому публікуються статті та рецензії з питань литовського й балтійського мовознавства. Крім того, увагу приділено литовській і балтійській філології, а також порівняльному та загальному мовознавству.

Acta Linguistica Lituanica — науковий журнал Інституту литовської мови, що виходить двічі на рік. У ньому публікуються статті та рецензії з литовського й балтійського мовознавства. Певна увага також приділяється литовській і балтійській філології, а також порівняльному та загальному мовознавству.

Статті, рецензії, наукові розвідки та пропозиції щодо рецензування видань надсилаються редакційній колегії через електронну видавничу систему http://journals.iki.lt/.

Будь ласка, надсилайте свої статті, рецензії та наукові розвідки до редакційної колегії через електронну видавничу систему http://journals.iki.lt/.