ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ

Інститут литовської мови

Ідентифікатор ORCID: orcid.org/0009–0003–4998–9657

Напрями наукових досліджень: лексична семантика, лексикографія, етнолінгвістика.

DOI: doi.org/10.35321/all91-10

НОМІНАЦІЯ ТА МОТИВАЦІЯ НАЗВ ВОДНИХ ТВАРИН ПІВНІЧНИХ ЖЕМАЙТІВ

Номінація та мотивація назв водних тварин у північносамогітському субдіалекті

АНОТАЦІЯ

У статті представлено дослідження невеликої підсистеми тематичної групи зоонімів литовської мови — назв водних тварин північних жемайтіїв. Мета полягає у з’ясуванні того, якими лексемами в говірці називають водних тварин, а також які особливості номінації та мотивації мають досліджувані назви. Дослідження ґрунтується на методологічній практиці комплексного лінгвістичного аналізу. Джерелами емпіричного матеріалу є LKŽe та словники говірок північних жемайтіїв. Ґрунтовний аналіз лексикографічних джерел допоміг визначити охоплення назв. Встановлено співвідношення між мотивованими й немотивованими назвами, домінантні види, способи та засоби номінації, найважливіші ознаки мотивації, а також різноманітність моделей мотивації.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: говірка північних жемайтіїв, мотивація, номінація, ономасіологія, назви водних тварин.

АНОТАЦІЯ

У цій статті представлено дослідження лексичної тематичної групи назв водних тварин північної жемайтійської говірки. Мета дослідження — визначити лексеми, якими в цій регіональній говірці називають водних тварин, і вивчити особливості номінації та мотивації цих назв. У дослідженні застосовано методологічний підхід, що поєднує комплексний лінгвістичний аналіз. Емпіричний матеріал взято зі словника Lietuvių kalbos žodynas (LKŽe) та словників північної жемайтійської говірки. Ґрунтовний аналіз цих лексикографічних джерел дав

248

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Šiaurės žemaičių vandens gyvūnų pavadinimų nominacija ir motyvacija

що дало змогу визначити охоплення назв. У дослідженні встановлено співвідношення між мотивованими й немотивованими лексемами, домінантні типи та засоби номінації, ключові ознаки мотивації та різноманітність мотиваційних моделей.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: північний жемайтський говір, мотивація, номінація, ономасіологія, назви водних тварин.

1. ВСТУП

Один із найактуальніших напрямів сучасних мовознавчих досліджень – співвідношення мови й дійсності, мови й мислення. З метою дослідження складних процесів мови, пізнання та мислення висуваються ідеї щодо розширення галузей лінгвістичного аналізу. Уже кілька десятиліть прихильники когнітивної лінгвістики прагнуть розкрити принципи творення назв різних реалій, можливості мовних засобів у передачі концептуальної картини світу. Один з аспектів дослідження лексики – дослідження мотивації (Panther, Radden 2011; Panther 2013; Grygel 2020; Droždž 2022).

Тварини є невіддільною частиною людської культури, мислення та мови. Назви тварин литовської мови як система, члени якої об’єднані спільною семантичною ознакою, досліджені недостатньо. Дещо більше уваги приділено дослідженню ономасіологічної системи назв свійських тварин, птахів і комах (Šalaviejūtė 2022), аналізу мотивації звірів і плазунів та етнолінгвістичної картини світу (Jasiūnaitė 2010; Smetona 2015). У литовському мовознавстві в геолінгвістичному аспекті частково досліджено невелику частину назв водних тварин литовської мови: описи поширення назв пуголовка, щуки, плітки та краснопірки з картами (LKA I). Кілька досліджень присвячено питанням походження, семантики й термінології назв окремих риб (Urbutis 1981; 1997; 1999; 2002; Gaivenis 1995; Kabašinskaitė 2011; Blažek ir kt. 2011; Umbrasas 2015; Blažek 2018). Праць, у яких досліджувалися б назви водних тварин одного діалекту чи говору литовської мови, немає^¹, однак останнім часом з’явилося кілька досліджень лексики північних жемайтів, у яких прагнуть встановити, яка ознака або ознаки мотивації приховані в назвах частин тіла (Cerri 2021; Lubienė ir kt. 2021; Pakalniškienė, Lubienė 2023).

Зарубіжних досліджень, що охоплюють типологію номінації та мотивації назв тварин, також небагато. Найбільше уваги приділено зоонімній фразеології, метафорі, етнозоологічній категоризації, етносемантиці в окремих

^¹ Дослідження інших тематичних (семантичних) груп існують: докладно досліджено мотивацію фітонімів східноавкштайтського паневежиського говору (Gritėnienė 2006), номінацію та мотивацію міконімів литовської мови (Lubienė 2015).

Straipsniai / Articles

249

ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ

мовах (Berlin 1992; Nilsen 1996; Kiełtyka, Kleparski 2005; Goatły 2006; Santos-Fita ir kt. 2011; Wierzbicka 2013; Berezowski 2020). Мотивація зоонімів інших мов досліджується епізодично (Alinei 1997; 2005; Goudi 2011).

У цьому дослідженні представлено комплексний аналіз назв водних тварин північних жемайтів (ŠŽVG). Праць із мовознавства, у яких досліджувалася б така семантична парадигма, немає. Актуальність дослідження зумовлена холістичним підходом до об’єкта: не проаналізовано співвідношення між мотивованими й немотивованими назвами водних тварин, невідомо, які типи, види, способи та засоби номінації домінують, не встановлено ознак мотивації, невідомий інвентар тематичної підгрупи. Поле можливих досліджень назв водних тварин є широким і перспективним. Виходимо з того, що системний аналіз типів, способів, видів, засобів номінації та мотиваційних моделей є одним із методів, що дають змогу виявити аксіологічні й концептуальні ознаки називаної реалії.

Мета дослідження – визначити особливості номінації та мотивації назв ŠŽVG. Мети досягають розв’язанням таких завдань: 1) на підставі даних лексикографічних джерел литовської мови встановити корпус назв водних тварин північних жемайтів; 2) визначити співвідношення мотивованих і немотивованих назв; 3) визначити види, способи та найтиповіші засоби номінації мотивованих назв; 4) визначити експліцитні й імпліцитні ознаки мотивації мотивованих назв, виокремити найтиповіші мотиваційні моделі.

Обсяг досліджуваних назв ŠŽVG – 107 інваріантних^² лексем, які охоплюють назви риб, земноводних, червів, молюсків і комах. Емпіричний матеріал зібрано з опублікованих лексикографічних джерел, що фіксують лексику північних жемайтів: електронного Lietuvių kalbos žodyno (LKŽe), Kretingos tarmės žodyno (KretŽ), Šiaurės vakarų žemaičių žodyno (ŠVŽŽ I–II), Lietuvių kalbos atlaso (LKA I). Лексеми відібрано за двома критеріями – семантичним і критерієм поширення. Аналіз значень назв водних тварин може мати міждисциплінарну практичну цінність для вдосконалення традиційних і створення нових лексикографічних джерел.

Для забезпечення методологічної цілісності спираємося на класифікацію та терміни, запропоновані в монографії Jūratė Lubienė (Lubienė 2015). Розрізняються немотивована (первинна) номінація, мотивована (вторинна) номінація^³, номінатема, мотивема, мотиваційна модель. Описуючи семантику ŠŽVG, уживаємо термін лексема,

² Усі відібрані лексеми засвідчені на території північного жемайтського говору.

³ Традиційно, за співвідношенням одиниць номінації з іншими словами, розрізняють первинну і вторинну (вторинну пряму, вторинну непряму) номінацію (Jakaitienė 2009: 22–24). У статті вживаються терміни немотивована і мотивована номінація. Використано запропонований Jūratė Lubienė поділ типів номінації на немотивовану (первинну) і мотивовану (вторинну) номінацію (детальніше див. Lubienė 2015: 24–25).

250

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Šiaurės žemaičių vandens gyvūnų pavadinimų nominacija ir motyvacija

номінацію — термін номінатеми, мотивацію — термін мотивеми. Аналіз кожної номінатеми охоплює кілька етапів (пор. Šalaviejūtė 2022: 28–29):

1) встановлюється, до якого типу номінації — мотивованого чи немотивованого — належать досліджувані номінатеми; 2) під час дослідження номінатем немотивованого типу номінації встановлюється, до якого різновиду номінації — внутрішнього чи зовнішнього — належать досліджувані номінатеми; 3) під час дослідження номінатем мотивованого типу номінації встановлюються способи та засоби номінації.

Досліджуючи мотивацію назв ШЖВТ, на назви дивляться як на лексичні одиниці, що репрезентують концептуальні ознаки різного рівня абстракції, які систематизуються шляхом встановлення моделей мотивації та їхніх типів. Застосовується багатоетапний аналіз мотивем. На першому, найнижчому рівні абстракції, спираючись на семантичний і словотвірний аналіз слів, встановлюються семантичні ознаки, характерні для мотивем. На другому етапі аналізу встановлюються семантичні моделі мотивації. На третьому, найвищому рівні абстракції, встановлюються типи семантичних моделей мотивації. Комплексний аспект дослідження створює передумови для виявлення ономасіологічної структури кожної досліджуваної назви, найтиповіших концептуальних ознак.

2. ТИПИ, РІЗНОВИДИ, СПОСОБИ ТА ЗАСОБИ НОМІНАЦІЇ НАЗВ ШЖВТ

Ономасіологічна система досліджуваних лексем складається з номінатем немотивованого та мотивованого типів номінації.

2.1. Близько 20% назв — це немотивовані слова, тобто без спеціальних етимологічних та історичних досліджень їх не можна пов’язати з жодними іншими словами; їхня ономасіологічна структура синхронно непрозора. Серед немотивованих назв найбільше слів давнього походження^⁴, які вживаються не лише в досліджуваній північноземайтській говірці, а й в інших говірках та літературній мові, наприклад: ešerỹs, lýnas, lydekà, ungurỹs, varlė, vė̃gelė / vẽgelė, žuvis / žuvìs та ін.

^⁴ У цьому дослідженні не ставиться за мету розв’язання проблем походження назв немотивованої номінації. Діахронічний аналіз назв немотивованої номінації, встановлення різновидів, способів і засобів номінації, семантичних моделей мотивації вважаються перспективою дослідження.

Straipsniai / Articles

251

ŽYDRŪNĖ ŠALAVIĖJŪTĖ

Невелику частину немотивованих назв становить запозичена лексика⁵. Серед номінатем зовнішнього різновиду номінації домінують германізми, слов’янізми або слов’янізми, що прийшли з германських мов, наприклад: kuapė (нім. Quappe) LKŽe; seliavė (біл. сялява, пол. sielawa) LKŽe; kārpis / kārpė (пол. karp, рос. карп; нім. Karpfen) LKŽe, ŠVŽŽ I 268.

2.2. Близько 80% назв належать до мотивованої лексики⁶. Номінатеми мотивованого типу номінації мають синхронно прозору ономасіологічну структуру й ґрунтуються на інших мовних одиницях, які репрезентують характерні ознаки концепту називаної реалії. Мотивовані назви ШЖВТ належать до трьох різновидів номінації: афіксального (60%), композиційного (37%) і семантичного (3%).

2.2.1. Назви ШЖВТ афіксального різновиду номінації охоплюють два способи морфологічної номінації: суфіксацію (результат — суфіксати) та парадигмацію (результат — парадигмати). Залежно від належності твірного слова до певної частини мови розрізняють субстантивні та дієслівні похідні. Встановлено продуктивні й непродуктивні засоби номінації.

Серед номінатем афіксального різновиду номінації домінують суфіксати — вони становлять понад 80% усіх афіксатів. Надзвичайно багатий інвентар словотвірних засобів — суфіксів, тобто близько 20.

Субстантивні суфіксальні похідні становлять 85% суфіксатів. Значну частину суфіксатів становлять похідні демінутивних суфіксів. Демінутиви зі зменшувальним значенням є похідними суфіксів -elis, -ė, -aitis, -ė (DLKG 88–93; LKG 254–261, 271–272): blaivėlė dem. ‘струмкова плітка (Alburnoides bipunctatus)’ LKŽe, ŠVŽŽ I 65, karosėlis dem. ‘карась’ (Carassius carassius) ŠVŽŽ I 268, guirėlė dem. ‘гіре (Gobio fluviatilis)’ ŠVŽŽ I 210, medvėželis dem. ‘медвеж’ (Phryganea grandis)’ ŠVŽŽ I 426, raudėlė dem. ‘плітка’ (Rutilus rutilus)’ ŠVŽŽ II 131, silkėlė dem. ‘оселедець’ (Clupea harengus)’ ŠVŽŽ II 183, stekėlis dem. ‘колючка’ (Gasterosteus aculeatus)’ ŠVŽŽ II 239, stintėlė ‘маленька риба; європейська корюшка (Osmerus eperlanus)’ LKŽe, ŠVŽŽ II 241, varlelė dem. ‘жаба’ ŠVŽŽ II 415, žuvelė dem. ‘риба’ ŠVŽŽ II 497; ešeraitis dem. ‘окунь (Perca fluviatilis)’ ŠVŽŽ I 159, lydekaitė dem. ‘невелика, молода щука (Esox lucius)’ ŠVŽŽ I 388, žuvaitė dem. ‘риба’ ŠVŽŽ II 497. Зазвичай словотвір цих похідних виявляє концептуальну ознаку називаних водних тварин — малий розмір. Словотвірне значення малості-незначності мають поодинокі похідні суфіксів -iūkštis, -utis, наприклад: varliūkštis 1 ‘жабеня’ Kretž 475, ‘маленька жаба’ LKŽe; sk v aukūtis ‘риба, схожа на пуголовка (Cottus gobio)’ LKŽe.

⁵ Походження запозичень встановлено на підставі даних досліджених лексикографічних джерел.

⁶ Перевага мотивованих слів вважається універсальною властивістю лексичної системи в різних мовах (Lakoff 1987: 346).

252

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Šiaurės žemaičių vandens gyvūnų pavadinimų nominacija ir motyvacija

Похідні інших демінутивних суфіксів увиразнюють не лише словотвірне значення малості–незначності, а водночас мають і значення походження, тож важко провести межу між демінутивами таких похідних і категоріями назв носіїв ознаки. Зазвичай ці назви ШЖВТ позначають молодняк земноводних (личинку) — пуголовка. Основу номінації становить лексема varlė та різні суфікси, наприклад: –iūkštis (DLKG 92–93; LKG 275–276) varliūkštis 2 ‘пуголовок’ LKŽe; –ytis (DLKG 92; LKG 272–274) varlytės ‘т. с.’ LKA I 155, LKŽe, ŠVŽŽ II 415; –iūzas (DLKG 285) varliūzas ‘т. с.’ LKA I 155, LKŽe; –ožis (DLKG 123; LKG 359) varložis ‘т. с.’ LKŽe, KretŽ 475; –uitis (LKG 282) varluitis ‘т. с.’ LKA I 155, LKŽe; –ūtis (LKG 281–282) varlūtis ‘т. с.’ LKA I 155, LKŽe; –ūzas (DLKG 285) varlūzas ‘т. с.’ LKŽe; –ykštis (там само: 282) varlykštis ‘т. с.’ LKA I 155, LKŽe.

У досліджених лексикографічних джерелах зафіксовано один похідний від суфікса –inas (DLKG 142–143; LKG 418) у назвах ШЖВТ, що позначає назву істоти за статевою відмінністю: varlínas ‘самець жаби’ LKŽe (: varlė).

Невелику групу становлять назви ШЖВТ, що належать до категорії носіїв ознаки або діячів, основою номінації яких є два прикметники на позначення кольорів — bál̄tas, -à і žãlias, -ià: –skė (DLKG 120; LKG 354) balškė ‘невелика плоска риба з білою лускою, що плаває на поверхні води або на мілководді’ LKŽe; –iukė (DLKG 121; LKG 355) žaliūkė ‘зелена жаба, žalias varlė (Rana esculenta)’ KretŽ 496, LKŽe, ŠVŽŽ II 474; –iuokė (DLKG 123; LKG 361) žaliuokė ‘т. с.’ LKŽe.

У деяких випадках визначити основу та засоби номінації проблематично⁷. До категорії носіїв ознаки могли б належати похідні від рідкісного діалектного суфікса –iša (див. Skardžius 1996: 317), утворені від іменника lášas ‘крапка, плямка’: lašišà 1 ‘велика риба з м’ясом рожевого кольору (Salmo salar)’ LKŽe; lašišà 2 ‘форель (Salmo trutta)’ ŠVŽŽ I 374 (пор. Urbutis 1981: 167–169; Blažek ir kt. 2011: 112–114).

Похідних від дієслівних суфіксів виявлено значно менше. Ці назви ШЖВТ належать до категорії носіїв дієслівної ознаки та діячів. Невелику групу становлять назви різних водних істот за виконуваною ними дією. Словотвірне значення цих похідних можна було б визначити як: ‘той/та, хто виконує певну дію’, наприклад: –ėlė (LKG 334) siurbėlė / surbėlė ‘п’явка’ LKŽe, ŠVŽŽ II 258 (: siurbti, siurbia, siurbė); –ikas (DLKG 106; LKG 320–321) čiuožikas ‘комаха з ряду клопів, що стрибає на поверхні води’ ŠVŽŽ I 98 (: čiuožti, čiuožia, čiuožė); –lys, –lė (DLKG 106–107; LKG 321–322) parplė⁸ ‘зелена жаба’ LKŽe (: parp̄ti, parpia, parpė), pyplỹs ‘в’юн (Misgurnus fossilis’ LKŽe, ŠVŽŽ

⁷ Синхронно основу номінації деяких номінатем важко виявити. Номінатема вважається мотивованою, якщо її можна пов’язати з твірним словом.

⁸ Знаком ° позначено ті лексеми, які в словнику є ненаголошеними.

Straipsniai / Articles

253

ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ

II 62 (: pŷpti, pŷpia, pŷpė); -skė plūškė ‘невелика рибка, схожа на червонопірку’ (: plūkti, plūnka, plūksta, plūko ‘плисти’); -šė (DLKG 111; LKG 331) pliuškė ‘така сама маленька риба’ LKŽe (: pliuškėti, pliuškė, pliuškėjo ‘стрибати (у воді)’); -ūnas (DLKG 107; LKG 322–323) vijūnas ‘невелика, тонка риба з дрібною лускою, pyplus (Misgurnus fossilis)’ LKŽe, ŠVŽŽ II 446 (: vŷti, vėja, vijo ‘мотати, крутити’).

Категоріальні значення похідних із закінченнями близькі до категоріальних значень суфіксальних похідних, однак серед парадигматів назв ШЖВТ їх значно менше, ніж суфіксатів, — лише п’ята частина всіх номінатем афіксального різновиду номінації.

Невелику групу становлять іменникові похідні із закінченнями, основу номінації яких утворюють якісні прикметники (результат — деад’єктиви) та іменники (результат — деномінативи). Іменникові парадигмати мають категоріальне значення носія ознаки, наприклад: blaivà ‘плітка (Alburnoides bipunctatus)’ LKŽe, ŠVŽŽ I 65 (: blaivùs, blaivì ‘білуватий, світлий’), raũdė / raũdà ‘лящ, плітка (Rutilus rutilus)’ KretŽ 337, LKŽe, ŠVŽŽ II 131 (: raũdas, raudà ‘рудий, червонувато-коричневий’), mėnkė ‘зеленувата, вкрита коричневими плямами промислова морська риба (Gadus morrhua)’ LKŽe, ŠVŽŽ I 430 (: mėnkаs, menkà); lašė ‘форель (Salmo trutta)’ ŠVŽŽ I 373 (: lašas ‘крапка, плямка’), šlakys ‘морська форель (Salmo trutta)’ LKŽe (: šlakas ‘крапка, плямка’), puõkis ‘йорж (Acerina cernua)’ KretŽ 326, LKŽe (: puõkas ‘пух’). У лексикографічних джерелах зафіксовано лише кілька дієслівних похідних із закінченнями. Основу їхньої номінації становлять дієслова (результат — девербативи). Дієслівні парадигмати мають категоріальне значення носія дієслівної ознаки або діяча, наприклад: gūrė ‘дрібна рибка — піскар, піскун, піскарик, стек (Gobio fluviatilis)’ LKŽe, ŠVŽŽ I 210 (: gūrti, gūra, gūro ‘кришитися, дрібніти, розсипатися’; gurùs, gurì ‘крихкий, сипкий, ламкий⁹’), plūkė ‘невелика рибка, сонячна риба, блискавка (Leucaspius delineatus)’ LKŽe (: plūkti, plūnka, plūko ‘плисти’).

2.2.2. Композиційний різновид номінації^¹⁰ Назви ШЖВТ становлять дещо більше третини мотивованих номінатем. Дослідники, які вивчали проблематику складних слів, зауважили, що для класифікації складних слів важко встановити універсальні критерії (Jarmalavičius 2014: 19–21; Stundžia, Jarmalavičius 2019: 23; Smetonienė 2020: 134). Описуючи структуру композитів, дотримуємося запропонованої Vincas Urbutis класифікації складних слів (DLKG 150–167). Спочатку визначається, до якої частини мови належить другий компонент композита. Назви ШЖВТ за цим критерієм

⁹ Розмежування словотвірних категорій не завжди чітке (див. Ambrazas 1993: 12).

¹⁰ В ілюстраціях до статей досліджених лексикографічних джерел зафіксовано кілька назв риб, утворених колокаційною номінацією, наприклад: upinė stinta, balandinė lydeka. Невеликий обсяг цього способу номінації зумовлений тим, що в тлумачних словниках колокаційні назви не подаються як окремі леми. Через невеликий обсяг і проблеми реєстрації на цьому етапі дослідження колокаційний різновид номінації окремо не розглядається.

254

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Šiaurės žemaičių vandens gyvūnų pavadinimų nominacija ir motyvacija

утворюють дві групи: складні слова з іменниковим другим компонентом і складні слова з дієслівним другим компонентом.

Складні слова з іменниковим другим компонентом становлять більшу частину — близько 83% — композитів. Найбільше є складних слів, утворених із двох іменників. Групу таких утворень становлять інваріантні назви личинки земноводних — пуголовка, у яких підкреслено непропорційно велику, відмінну за формою голову істоти. Другим компонентом таких назв виступає соматонім galva, наприклад: buožgalvís / buožgalvis / buožgalvìs LKA I 155, LKŽe, buožgalvis LKA I 155, bužógalvis LKA I 155, varlagalvìs / varlãgalvis ‘пуголовок’ LKŽe, bužūngalvis / bužùngalvis / bužungálvis / bužungálvis / bužunggalvis LKA I 155, LKŽe, ŠVŽŽ I 86, varlõžgalvis ‘пуголовок’ LKŽe; varlūžgalvis ‘т. с.’ LKA I 155, varlėžgalvis ‘т. с.’ LKŽe, ŠVŽŽ II 415. Зафіксовано кілька назв пуголовка, другими компонентами яких є іменник із абстрактним значенням galas або компонент із переносним значенням kaušas, наприклад: bužūngalis / bužūngalis ‘пуголовок’ LKA I 155; varlãkaušis / varlakaušis 2 ‘т. с.’ LKA I 155, LKŽe.

У кількох композитів перші та (або) другі компоненти мають переносне значення, наприклад: šūdpilvė / šūdpilvis ‘маленька рибка, схожа на плітку’ ŠVŽŽ II 305, mėdužėlis ‘маленький водяний черв’ячок, личинка, обшита чохликом (Phryganea grandis)’ LKŽe, ŠVŽŽ I 426, varlãkaušis / varlakaušis 1 ‘молюск, черепашка’ LKŽe, ŠVŽŽ II 414, varlãkriauklis ‘молюск, черепашка’ LKŽe, aštuonrañkis ‘восьминіг’ LKŽe. Перші компоненти цих складних слів є іменниковими, за винятком числівника aštuoni, aštuonios.

Невелику групу становлять композити, перші компоненти яких є прикметниками, що характеризують якісну властивість другого, іменникового компонента, наприклад: blánklašis ‘риба родини коропових, струмкова верховодка, верховодка (Alburnus bipunctatus)’ LKŽe, kumpsnãpis ‘така риба’ LKŽe, raudõnšparnis / raudõnsparnis LKA I 154, raũdsparnis / raũdsparnis / raudsparnỹs LKA I 154, LKŽe, rieb­silkė ‘жирний оселедець (Clupea harengus)’ LKŽe.

Складних слів із другим дієслівним компонентом небагато. Перші компоненти таких складних слів є іменниками, що називають об’єкт дії, вираженої дієсловом, наприклад: arklašurbė ‘кінська п’явка, кобиляча п’явка’ LKŽe, upėtakis ‘велика цінна прісноводна риба родини лососевих із плямистим забарвленням (Salmo trutta)’ LKŽe, ŠVŽŽ II 386.

Важко інтерпретувати роботу складних слів rãtkystis ‘звичайний бичок-підкамінник (Cottus gobio)’, rãtpisa ‘звичайний бичок-підкамінник (Cottus gobio)’ LKŽe. Імовірно, другим компонентом лексеми rãtkystis є іменник kystis ‘загострений кілок, що вставляється для затикання чогось, клин’, тому її вважають складним словом, однак значення риби можна розуміти і як метафоричне: rãtkystis ‘клин, який вставляють крізь маточину в вісь, щоб колесо не зіскочило’ → ‘звичайний бичок-підкамінник (Cottus gobio)’ (пор. Urbutis 2002: 275). У процесі номінації важливою є метафоризація складного слова, тому таку номінацію можна вважати номінацією змішаного (композиційного й семантичного) способу.

Straipsniai / Articles

255

ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ

Інтерпретація лексеми rātpisa також не менш складна. Імовірно, другим компонентом є дієслово pisti (pisa, piso), нині відоме лише у вульгарному значенні ‘coire’. Як зазначає V. Urbutis, rātpisa «своєю будовою передбачає, що це дієслово колись мало ширшу семантику — “вставляти, трахати, забивати”» (Urbutis 2002: 276). Для надійнішої інтерпретації слід зібрати більше даних.

2.2.3. Семантичний вид номінації в системі номінації назв ŠŽVG є непродуктивним. Формальна будова таких номінатем і лексем, що слугують основою номінації, не відрізняється. Утворення нової назви ґрунтується на семантичній (метафоричній або метонімічній) трансформації (Lubienė 2015: 62–63; Šalaviejūtė 2022: 62). Зафіксовано лише кілька таких прикладів: kváukė / skváukė ‘голова’ → ‘риба, схожа на пуголовка (Cottus gobio)’ LKŽe, ŠVŽŽ I 360; II 209; ošikà ‘коза’ → ‘така риба’ LKŽe; rubuilis 1 ‘той, хто жирний, круглий’ → ‘невелика рибка родини коропових (Gobio gobio)’, rubuilis 2 → ‘мальок будь-якої риби’ (пор. Urbutis 1997: 5–8).

3. МОДЕЛІ МОТИВАЦІЇ НАЗВ ŠŽVG ТА ЇХНІ ТИПИ

Аналіз номінації показав, що найбільшу частину назв ŠŽVG становлять лексеми мотивованих номінацій, або мотивеми. Концептуальні ознаки в ономасіологічній структурі назв фіксуються не лише структурними (у формі афіксів) мотиваторами, а й лексичними (у формі кореня) мотиваторами. За семантичною близькістю лексичних мотиваторів мотивеми утворюють певні моделі мотивації (MM) і типи моделей мотивації (MMT) (пор. Lubienė 2015: 78–180). Встановлено, що для назв ŠŽVG характерні чотири MMT: дескриптивний, функціональний, посесивно-репродуктивний, компаративний.

3.1. Дескриптивний MMT ґрунтується на когнітивному принципі якісності (див. там само: 78). У процесі мотивації використовуються знання про називаний об’єкт (його концепт). Лексичні мотиватори експліцитно (прямими значеннями лексичних мотиваторів) описують називану реалію (її концепт). Встановлено, що назви ŠŽVG належать до колоративної, морфологічної, фігуративної та акустичної MM.

Основою колоративної MM є ознака кольору або малюнка тіла. Її схема: ‘X spalva → Y gyvūnas (gyvūno kūno dalis)’. До цієї MM належать чотирнадцять інваріантних мотивем: bal̃skė LKŽe; blaĩva LKŽe, ŠVŽŽ I 65, blaĩvelė LKŽe, ŠVŽŽ I 65; blánklãsis LKŽe, lãšė ŠVŽŽ I 373, lašišà 1 LKŽe; lašišà 2 ŠVŽŽ I 374; raũdė / raũdà KretŽ 337, LKŽe, ŠVŽŽ II 131, raũdelė ŠVŽŽ II 131; raudõnšparnis / raudónsparnis / raud̃sparnis / ráudsparnis / raud̃sparný̃s

256

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Šiaurės žemaičių vandens gyvūnų pavadinimų nominacija ir motyvacija

LKA I 154, LKŽė; šlakýs LKŽė; žaliūkė, KretŽ 496, LKŽė, ŠVŽŽ II 474, žaliuõkė LKŽė. Інвентар лексичних мотиваторів складають вісім кольоративів, що передають біле / бліде, буре / червоне, плямисте забарвлення тіла (частини тіла) риб, зелене забарвлення тіла жаби.

Морфологічна MM ґрунтується на ознаці внутрішньої будови (відповідно, морфології) тварини. Схема цієї MM: ‘X морфологічна властивість → Y тварина’. До неї належать два приклади: ménkė LKŽė, ŠVŽŽ I 430; riėbsilkė LKŽė. Інвентар лексичних мотиваторів становлять два прикметники, що передають властивості слабкого, худого, неміцного (пор. Sutežo tos visos ménkės mano. Išdžiūvęs kaip ménkė LKŽė) та жирного (пор. Geros liuob būs rieb­silkės, tas rasalas būs riebus, vieni taukai LKŽė) м’яса риби.

Фігуративна MM ґрунтується на ознаці форми тварини. Її схема: ‘X форма → Y тварина’. До неї належать два приклади: kumpsnãpis LKŽė; rubuìlis 1 LKŽė. Лексичні мотиватори передають властивість горбатої або округлої форми тіла (частини тіла) риби.

Акустична MM ґрунтується на ознаці звуку, який видає тварина. Її схема: ‘X звук → Y тварина’. До неї належать два приклади: ỏrplė LKŽė, pyplỹs LKŽė, ŠVŽŽ II 62. Лексичні мотиватори передають акустичні ознаки квакання жаби та писку риби (пор. Pyplỹs y(ra) tokis kaip gyvatė, ka(i) pjauni – kriōk(ia) LKŽė).

3.2. Функціональна MMT об’єднує такі назви ПШВТ, основу мотивації яких становлять типові для тварини дії, рухи. В ономасіологічній структурі властиві тварині дії або рухи (кінезичну функцію) репрезентують дієслівні лексичні мотиватори з прямим значенням. Схема функціональної MMT: ‘X дія, рух → Y тварина’. До неї належать десять прикладів: guirė LKŽė, ŠVŽŽ I 210, guirėlė ŠVŽŽ I 210, siurbėlė / surbėlė LKŽė, ŠVŽŽ II 258, arklãsiurbė LKŽė; čiuožikas ŠVŽŽ I 98, plùkė, plùškė, vijūnas LKŽė, ŠVŽŽ II 446. Лексичні мотиватори передають смоктання крові безхребетними (пор. Pridėk siurbėlę, ka kraują ištrauktum LKŽė), рух поверхнею води, розривання рибами дна водойми, плавання, рух після того, як їх упіймали.

3.3. Посесивно-репродуктивну MMT об’єднують концептуальні ознаки походження тварини. В ономасіологічній структурі фіксуються репродуктивні ознаки та ознаки належності тварини, називаються дитинчата тварин або дорослі тварини протилежної статі. Лексичною основою всіх мотивем, що належать до цієї MMT, є мотиватор varlė: varliūkštis 2 LKŽė, varlytės LKA I 155, LKŽė, ŠVŽŽ II 415, varliūžas LKA I 155, LKŽė, varlõžis LKŽė, KretŽ 475, varliùtis LKA I 155, LKŽė, varlùtis LKA I 155, LKŽė, varlūžas LKŽė, varlykštis LKA I 155, LKŽė; varlīnas LKŽė.

3.4. Компаративна MMT ґрунтується на когнітивному принципі зіставлення. Під час номінації обирана ознака мотивації є імпліцитною,

Straipsniai / Articles

257

ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ

а експліцитно фіксується подібність тварини до іншої реалії (її концепту). Принцип зіставлення пов’язує три метафоричні MM: артефактну, соматично-зоосоматичну, фітонімічно-природну.

До артефактної MM належать такі назви ПШВТ, лексичними мотиваторами яких є назви предметів. Її схема: ‘X артефакт → Y тварина’, наприклад: buožgalvis / buožgalvis / buožgalvį LKA I 155, LKŽe, buožagalvis LKA I 155; varlakausis / varlakaušis 2 LKA I 155, LKŽe; rãtykšis LKŽe, rãtpisa LKŽe.

До соматично-зоосоматичної MM належать такі назви ПШВТ, лексичними мотиваторами яких є назви частин тіла людини й тварин. Її схема: ‘X частина тіла → Y тварина’, наприклад: varložgalvis LKŽe, bužógalvis LKA I 155; bužungalį / bužungalį LKA I 155; kumpsnãpis ‘таку рибу’ LKŽe; šūdpilvė / šūdpilvis ŠVŽŽ II 305; kvãukė / skvãukė LKŽe, ŠVŽŽ I 360; II 209.

До фітонімічно-природної MM належать такі назви ПШВТ, лексичні мотиватори яких експлікують природні реалії. Її схема: ‘X природна реалія → Y тварина’, наприклад: puokis KretŽ 326, LKŽe; varlakausis / varlakaušis 1 ‘молюск, черепашка’ LKŽe, ŠVŽŽ II 414.

ВИСНОВКИ

1. Назви водних тварин північножмудської говірки — досить численна група слів: із лексикографічних джерел зафіксовано 107 лексичних одиниць такої семантики, включно з формальними (фонетичними, акцентними, морфологічними) варіантами. Вони утворюють систему з досить чіткими межами — тематичну групу назв водних тварин, яка формується й структурується як когнітивними, так і лінгвістичними закономірностями. Найбільшу підсистему тематичної групи становлять назви риб — 65 інваріантів, і назви земноводних — 31 інваріант; серед безхребетних тварин (молюсків, червів, комах) зафіксовано лише поодинокі назви — 11 інваріантів.

2. Ономасіологічне дослідження номінації назв водних тварин північножмудської говірки виявило властиві їм типи, види, способи та засоби номінації з домінантними елементами. Домінує мотивована лексика — вона становить 80 відсотків усіх досліджених назв водних тварин північножмудської говірки.

3. У системі номінації досліджуваних назв найпродуктивнішими є два види мотивованої номінації — афіксальний і композиційний; разом вони охоплюють близько 97 відсотків мотивованих номінатем. Семантичний вид номінації є непродуктивним (3 відсотки).

4. Ономасіологічну систему мотивованих назв водних тварин північножмудської говірки утворюють чотири типи мотиваційних моделей: дескриптивний, функціональний, посесивно-репродуктивний і компаративний. В ономасіологічній системі

258

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Šiaurės žemaičių vandens gyvūnų pavadinimų nominacija ir motyvacija

зазвичай фіксуються 1–2 ознаки мотивації. Ці ознаки можуть виражатися експліцитно й імпліцитно, структурними та лексичними мотиваторами.

5. Системний аналіз моделей мотивації виявив дві основні операції у процесі творення назв: а) об’єктивне оцінювання дійсності, що ґрунтується на чуттєвих (зорових, слухових, дотикових) відчуттях; б) асоціативне оцінювання дійсності, що ґрунтується на механізмі метафори. Онмасіологічний аналіз назв як результатів процесу номінації та мотивації є надійним способом дослідження картини світу в мові. Концептосфера назв водних тварин — перспективна галузь етнолінгвістичних досліджень, що заслуговує на більшу увагу дослідників і збирачів матеріалу.

ŠALTINIAI

Kreĭž – Aleksandravičius Juozas. Kretingos tarmės žodynas, sud. D. Mikulėnienė, D. Vaišnienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2011.

LKA I – Lietuvių kalbos atlasas 1: Leksika, Vilnius: Mokslas, 1977.

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (1941–2002), red. kolegija G. Naktinienė, J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė, vyr. red. G. Naktinienė, e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2008 (atnaujinta versija, 2018). Prieiga internete: https://ekalba.lt/liet uvių-kalbos-zodynas/.

ŠVŽŽ – Vanagienė Birutė. Šiaurės vakarų žemaičių žodynas 1–2 (2014–2015), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

LITERATŪRA

Alinei Mario 1997: Magico-religious motivations in European dialects: a contribution to archaeolinguistics. – Dialectologia et Geolinguistica 5, 3–30.

Alinei Mario 2005: Names of animals, animals as names: synthesis of a research. – Animal Names, Venezia: Istituto Veneto di Scienze, 245–268.

Ambrazas Saulius 1993: Daiktavardžių darybos raida 1: Lietuvių kalbos veiksmažodiniai vediniai, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Berezowski Leszek 2020: English animal zero plurals. A new explanation. – Beiträge zur allgemeinen und vergleichenden Sprachwissenschaft 9, 7–27.

Berlin Brent 1992: Ethnobiological Classification: Principles of Categorization of Plants and Animals in Traditional Societies. New Jersey: Princeton University Press.

Blažek Václav 2018: Baltic *aušk[l]ejas m. & *aušk[l]ejā f. “bleak”. – Baltistica 53(1), 99–112.

Straipsniai / Articles

259

ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ

Blažek Václav, Čeladín Jindřich, Bětákova Marta 2011: Old Prussian fish-names. – Baltistica 39(1), 107–126.

Cerri Adriano 2021: Sul lessico anatomico dell’area dialettale nord-samogizia: presti e calchi. – Intersezioni baltistiche. Studi e saggi, Novi Ligure (AL), 215–232.

DLKG – Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, 4-oji patais. laida, red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2006.

Drożdż Grzegorz 2022: Gestalt principles of perception as a factor motivating the irregular properties of uninflected plural-only nouns. – Linguistica Silesiana, 25–42.

Gaivenis Kazimieras 1995: Kai kurių žuvų pavadinimai. – Terminologija 2, 86–91.

Goatly Andrew 2006: Humans, animals, and metaphors. – Society & Animals 14(1), 15–37.

Goudi Maria 2011: Etude motivationnelle de la zoonymie dialectale dans les variétés linguistique de l’île de Lesbos (Grèce): daktaro disertacija, Grenoble: Université de Grenoble.

Gritėnienė Aurelija 2006: Augalų pavadinimų motyvacija šiaurės panevėžiškių patarmėje, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Grygel Marcin 2020: The cognitive motivation behind the semantics of hungarian co-verbal constructions with ossze and szet. – Acta biologica cracoviensia series botanica 61(1), 31–47.

Jakaitienė Evalda 2009: Leksikologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Jarmalavičius Dalius 2014: Vokiečių kalbos dūrinių daryba XV–XVIII a. rankraštiniuose dvikalbiuose baltų kalbų žodynuose: daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universitetas.

Jasiūnaitė Birutė 2010: Šventieji ir nelabieji frazeologijoje ir liaudies kultūroje, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Kabašinskaitė Birutė 2011: Banginis mūsų raštijos bangose. – Archivum Lithuanicum 13, 113–130.

Kiełtyka Robert, Kleparski Grzegorz 2005: The ups and downs of the Great Chain of Being: The case of canine zoosemy in the history of English. – SKASE Journal of Theoretical Linguistics 2, 22–41.

Lakoff George 1987: Women, fire, and dangerous things: What categories reveal about the mind, Chicago: University of Chicago Press.

LKG – Lietuvių kalbos gramatika 1: Fonetika ir morfologija (daiktavardis, būdvardis, skaitvardis, įvardis), vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis, 1965.

260

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Šiaurės žemaičių vandens gyvūnų pavadinimų nominacija ir motyvacija

Lubienė Jūratė 2015: Lietuvių kalbos mikonimai: nominacija ir motyvacija, Klaipėda: Klaipėdos universiteto leidykla.

Lubienė Jūratė, Pakalniškienė Dalia, Cerri Adriano 2021: Moters lytinių organų pavadinimai šiaurės žemaičių patarmėje. – Intersezioni baltistiche. Studi e saggi, Novi Ligure (AL), 85–111.

Nilsen Allen P. 1996: Of ladybugs and billy goats: What animal species names tell about human perceptions of gender. – Metaphor and Symbol 11(4), 257–271.

Pakalniškienė Dalia, Lubienė Jūratė 2023: Sėdmenų pavadinimai šiaurės žemaičių patarmėje. – Baltistica 58(2), 287–314.

Panther Klaus-Uwe 2013: Motivation in language. – Cognition and motivation: Forging an interdisciplinary perspective, Cambridge: Cambridge University Press, 407–432.

Panther Klaus-Uwe, Radden Günter 2011: Motivation in grammar and the lexicon, Amsterdam, Philadelphia: John Benjamins Publishing Company.

Sabaliauskas Algirdas 1990: Lietuvių kalbos leksika, Vilnius: Mokslas.

Santos-Fita Dídac, Costa-Neto Eraldo, Sciavetti Alexandre 2011: Constitution of ethnozoological semantic domains: meaning and inclusiveness of the lexeme “insect” for the inhabitants of the county of Pedra Branca, Bahia State, Brazil. – Anais da Academia Brasileira de Ciências 83(2), 589–598.

Skardžius Pranas 1996: Rinktiniai raštai 1: Lietuvių kalbos žodžių daryba, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Smetona Marius 2015: Lietuvių kalbos eufemizmai: raiška ir motyvacija: daktaro disertacija, Vilnius: Vilniaus universitetas.

Smetonienė Anželika 2020: Žodyno „Promptuarium dictionum Polonicarum, Latinarum et Lituanicarum“ dūriniai. – Res humanitariae 28, 133–145.

Stundžia Bonifacas, Jarmalavičius Dalius 2019: Daiktavardžių dūryba vokiškuose XVII–XVIII a. baltų kalbų žodynuose, Vilniaus universiteto leidykla.

Šalaviejūtė Žydrūnė 2022: Lietuvių kalbos zoonimų nominacija ir motyvacija: gyvulių, naminių paukščių ir vabzdžių pavadinimai: daktaro disertacija, Klaipėda: Klaipėdos universitetas.

Umbrasas Alvydas 2015: Jūra biologijos nomenklatūroje. – Terminologija 22, 78–97.

Urbutis Vincas 1981: Kuršininkų žuvų pavadinimai. – Baltų etimologijos etiudai, 135–179. Vilnius: Mokslas.

Straipsniai / Articles

261

ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ

Urbutis Vincas 1997: Lie. (ž.) rubūlis, giùrė, (ryt.) kriaunỹs, la. (latg.) kūrmelis ir kiti ne(iš)aiškinti GOBIO GOBIO (L.) pavadinimai. – Baltistica 32(1), 5–23.

Urbutis Vincas 1999: Nei paukštis, nei grybas, tik marga žuvelė... – Baltistica 34, 77–80.

Urbutis Vincas 2002: Lie. (ž.) ratpìšis ir panašùs COTTUS GOBIO L. pavadinimai. – Baltistica 37(2), 273–276.

Wierzbicka Anna 2013: Polish zwierzęta ‘animals’ and jabłka ‘apples’: an ethnosemantic inquiry. – The linguistic worldview: Ethnolinguistics, cognition, and culture, London: Versita, 137–159.

Nomination and Motivation of the Names of Aquatic Animals in the Northern Samogitian Subdialect

SUMMARY

This study presents a comprehensive analysis of the names of aquatic animals in the Northern Samogitian subdialect. The empirical material was collected from lexicographic sources: the electronic Lietuvių kalbos žodynas (LKŽe), Kretingos tarmės žodynas (KretŽ), Šiaurės vakarų žemaičių žodynas (ŠVŽŽ I–II), and Lietuvių kalbos atlasas (LKA I). The aim is to determine which lexemes are used to refer to aquatic animals in the Northern Samogitian subdialect and to examine the nomination and motivation features of these names.

The names of aquatic animals in the Northern Samogitian subdialect constitute a substantial lexical group: 107 lexical units, including formal (phonetic, accentual, morphological) invariants, have been collected from the lexicographic sources. These names form a system with well-defined boundaries—a thematic group of aquatic animal names structured by both cognitive and linguistic principles. The largest subsystems within this group are the names of fish (65 invariants) and amphibians (31 invariants), while names for invertebrates (molluscs, worms, insects) are less numerous, with only 11 invariants.

The onomasiological study of these names revealed characteristic types, methods, and tools of nomination, with motivated lexemes predominating—accounting for 80 per cent of all studied names. The two most productive types of motivated nomination are affixal and compositional, together making up about 97 per cent of motivated nominatives, while the semantic nomination is relatively unproductive (3 per cent).

The onomasiological system of motivated Northern Samogitian aquatic animal names includes four types of motivation models: descriptive, functional, possessive-reproductive,

262

Acta Linguistica Lithuanica XCI

Šiaurės žemaičių vandens gyvūnų pavadinimų nominacija ir motyvacija

and comparative. This system typically captures 1–2 motivational features, which can be expressed both explicitly and implicitly, through structural and lexical motivators.

The systematic analysis of motivation models highlights two main operations in the name-creation process: (a) objective evaluation of reality based on sensory (visual, auditory, tactile) perceptions, and (b) associative evaluation of reality through metaphorical mechanisms. Analyzing names as results of nomination and motivation processes provides valuable insights into how the world is represented in language. The conceptual sphere of aquatic animal names presents a promising area for ethnolinguistic research and warrants further attention from researchers and collectors.

Įteikta 2024 m. rugsėjo 13 d.

ŽYDRŪNĖ ŠALAVIEJŪTĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

263