Acta Linguistica Lithuanica 2025, т. 92, с. 1–8 Посилання на зміст / Turinio nuoroda ISSN 2669-218X (онлайн / elektroninis)

ДАВНЬОПРУССЬКЕ poaris

Давньопрусської poaris

ВА́ЦЛАВ БЛАЖЕК Масариковий університет E-mail: [email protected] ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6797-7188 Галузі досліджень: балтійська та індоєвропейська етимологія й ономастика.

https://doi.org/10.35321/all92-02

АНОТАЦІЯ

У статті аналізується ізольоване давньопрусське слово poaris ‘медведка’ з погляду словотвору та етимології. З цієї причини зібрано й оцінено всі опубліковані етимологічні спроби. Нарешті запропоновано нове розв’язання, що ґрунтується на індоєвропейському корені *per- ‘переступати, переходити; проникати’, який дає змогу вивести з того самого кореня назву ‘черв’як’ у середньоіранській согдійській, хотанській та кількох сучасних іранських мовах Паміру. Спільним семантичним знаменником зоонімів ‘медведка’ та ‘черв’як’ є ‘той, хто проникає’.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: медведка, черв’як, давньопрусська мова, іранські мови, етимологія.

АНОТАЦІЯ

У статті з погляду словотвору та етимології аналізується одне давньопрусське слово poaris ‘медведка’. З цієї причини зібрано й оцінено всі опубліковані етимологічні спроби. Нарешті, на основі індоєвропейського кореня *per- ‘переступати, переходити; проникати’ запропоновано нове розв’язання, що дає змогу вивести з того самого кореня назву ‘черв’як’ у середньоіранській согдійській, хотанській та кількох сучасних іранських мовах Паміру. Спільним семантичним знаменником зоонімів медведка і черв’як є ‘той, хто проникає’.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: медведка, черв’як, давньопрусська мова, іранські мови, етимологія.

1. У давньопрусському poaris у «Ельбінзькому словнику» 777 тлумачиться через “Ostpreussisch” “werre”, сучасною німецькою “Maulwurfsgrille”, тобто ‘медведка’ = Gryllotalpa gryllotalpa. Gryllo­talpidae — родина прямокрилих (куз思рків).

Авторське право © 2025 Václav Blažek. Опубліковано Інститутом литовської мови. Це стаття відкритого доступу, поширювана на умовах ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежене використання, поширення та відтворення на будь-якому носії за умови зазначення первісного автора й джерела. // Išleido Lietuvių kalbos institutas. Šis straipsnis yra atviros prieigos, platinamas pagal „Creative Commons“ priskyrimo licencijos sąlygas, leidžiančias neribotai naudoti, platinti ir atkurti turinį bet kokioje laikmenoje, nurodant autorių ir šaltinį.

Отримано: / Gauta: 2025-04-24. Прийнято: / Priimta: 2025-05-17.

1

2. Імовірно, першу етимологічну спробу запропонував Antonín Matzenauer у своєму рукописі, розпочатому 1873 року, але опублікованому лише 2009 року (!), с. 105 (Havlová, ed., 2009). Він висловив припущення щодо реконструкції *parpis, порівнюючи її з литовським відповідником parplỹs¹ ‘європейська медведка / Gryllotalpa gryllotalpa’, Adalbert Bezzenberger parplas ‘скорпіон’, прозорим дериватом звуконаслідувального дієслова par̃pti, parpiù, parpiaũ ‘видавати високий монотонний звук, дзижчати, тріщати; видавати повторюваний приглушений звук (про птахів); хропіти (про коня); бути хриплим, мати біль у горлі, говорити хрипким голосом; хропіти’ (Smoczyński 2018: 914–15); пор. також латв. parpala ‘буркотун, буркотлива людина’ (Fraenkel 1962: 542).

Vytautas Mažiulis (2013 [1988–1997]: 725) реконструював основу на -io *pāris і вивів її з дієслова, збереженого, наприклад, у давньоцерковнослов’янському pariti ‘літати’. Це ітератив із подовженим кореневим голосним від дієслова pьrati ‘підніматися’ (Vykypěl, ESJS X 627; XII 739). У східній Балтії ймовірними когнатами є литовське spar̃nas ‘крило птаха або комахи’, латвійське spārns „крило“, пов’язані з вед. parṇá- ‘перо; листок’, авест. parəna- ‘перо; крило’, согд. pārrа- ‘крило’, середньоперс. parr ‘перо’, пушт. pāṇa те саме — усі від індоєвропейського кореня *(s)per- ‘літати’ (Mayrhofer, EWA I II 97; Kümmel, LIV 2001 [1998]: 579–580). Медведка належить до крилатих комах, тому така семантична мотивація безперечно можлива. Проблема полягає в тому, що продовження індоєвропейського s-mobile-скупчення *(s)phave зазвичай були унікальними в балтійських мовах, тобто *spor *p-, завжди і в східнобалтійських мовах, і в давньопрусській²:

(a) литовське spáinė ‘піна на поверхні води, на хвилі’; давньопрусське spoayno ‘Gest’ [EV 387] = ‘пивна піна’, лат. spūma ‘піна’ проти давньоцерковнослов’янського pěna ‘піна’, давньоверхньонімецького feim ‘піна’ тощо (Pokorny 1959: 1001: *(s)poimno-; Mažiulis 2013 [1988–1997]: 873; Smoczyński 2018: 1250);

(b) литовське pántis, -čio ‘пута, мотузка для зв’язування ніг коня, щоб він не відбивався від гурту’, мн. pánčiai ‘припони, кайдани’; давньопрусське panto ‘Vesser (= Fessel)’ [EV 542] = ‘припона’; давньоцерковнослов’янське pǫto ‘припона’ — усі утворені від дієслова, засвідченого в литовському pìnti, pinù ‘ткати, сплітати, плести, вінкувати (вінок); заплутувати’, латвійському pīt, pinu ‘плести, переплітати’; давньоцерковнослов’янському pьnǫ ‘я простягаю’, інф. peṭi ‘плести, обхоплювати’, з префіксами sъpeṭi

^{¹ Аналогічне словотворення та семантична мотивація характерні для синоніма в литовській мові kur̃klỹs, род. -io ‘європейський вовчок / Gryllotalpa gryllotalpa, комаха, що живе у вологому ґрунті й підгризає корені рослин; скорпіон’. Це іменник-агент із суфіксом -lys, утворений від дієслова kūr̃kti ‘квакати, крякати (про жабу); кудахкати (про курку); метати ікру (про жабу)’, латиського kūrkt ‘квакати, крякати’; далі давньоцерковнослов’янського krъknǫti ‘скиглити, верещати’, російського kerkatь ‘свистіти, скиглити’ (Smoczyński 2018: 639–40).}

^{² One counter example was proposed by Mažiulis (2013 [1988–1997]: 667), assuming for Old Prussian paycoran ‘sebengestirne’ [EV 6], i.e. „Siebengestin“ = English ‘Seven Sister’ or ‘the Pleiades’, the conjecture *paito, plus the suffix *-āra-, to compare the root with Lithuanian spiẽčius ‘swarm of bees, separate colony of bees’, from the verb spiẽstis, spiẽčiasi, spiẽtėsi ‘to swarm, leave an old hive in order to build a new one; assemble, swarm, gather, associate’ etc. (Smoczyński 2018: 1258). But already Brückner (1898: 513) offered the solution without any conjecture and s-mobile, analyzing paycoran as the compound, where he identified the first member with Lithuanian paĩkas ‘silly, stupid, dull; unwise’ and second one with ǫ́ras ‘air; weather’. He saw an analogy in the designation of another ‘Siebengestirn’, namely ‘Regensiebengestirn’ „Hyades“, in Polish dźdżownice (vs. dźdżowy ‘rainy’), where the meaning ‘rain“ should represent ‘bad weather’.}

2

‘зв’язувати, заковувати в пута’, zapeṭi ‘збивати з ніг; зв’язувати’; далі грецьке πένoμαι ‘я працюю, працюю важко, зайнятий’; вірменське hanowm ‘я тчу’; тохарське A päñw-, B päñn- ‘простягати’ проти готського spinnan ‘прясти’ (Pokorny 1959: 988; Mažiulis 2013 [1988–1997]: 665–666; Smoczyński 2018: 909, 966); середньобретонське (1499) queffnid coll. ‘павуки’, sglt. queffnidenn > валлійське cyffniden те саме (GPC), бретонське kevnid те саме < *kom-spenº (Pedersen 1909: 185; Deshayes 2003: 389), усе від кореня *(s)penh₁- (Kümmel, LIV 2001 [1998]: 578–79).

4. Wojciech Smoczyński (2000: 195) вбачав у poaris адаптацію німецького ^Werre³ ‘медведка’ (пор. також Schmalstieg 2015: 247), хоча в давньопрусській не було прямої аналогії для заміни німецького w давньопрусським p-. Проте приклади з східнобалтійських мов засвідчують цю заміну: литовське péršas ‘вірш зі Святого Письма, пісенний куплет’ < пруссько-німецьке verš ‘вірш’; латвійське perša, perša, perša ‘вірш’ < (середньо)нижньонімецьке versch(e) те саме (Smoczyński 2018: 949).

5. Розв’язання (2) і (3) можливі, але, безперечно, мають певні вади. Тому нижче пропонується нова гіпотеза.

В іранських мовах є перспективні когнати в позначеннях ‘черв’яка’ або подібних комах:

Хотанське voc.sg. pira ‘черв’як’, nom. pl. pärа, acc. pl. pīrа, abl.-instr. pl. pīryау isa ‘з черв’яками’ (Bailey {= B} 1979, 239). Ці форми можна вивести з праіранського *pṛia- ~ *paria-, пор. паралельні випадки, такі як хотанське bira ‘одяг’ < *bṛia- (B 287), pira- ‘дім’ < *pria- (B 239), mir-/mär- < *mria- = теперішній час від mar- ‘помирати’ (B 324); крім того, dīra- ‘низький’ < *adaria- (B 159), ǰīrai- ‘опонент’ < *gariaka- (B 84), kīra- ‘робота, справа’ < *karia- (B 60), pīr- ‘вірити’ < *paria- (B 239). Зазначимо, що ā та i є алофонами тієї самої голосної, пор. mir-/mär- < *mṛia, цитоване вище, або mästa- ~ mišta- ‘великий’, що відповідає авестійському masita те саме (B 333).

Хотанське слово не є ізольованим в іранських мовах. Є привабливі когнати в так званих памірських мовах (пор. Bailey 1979: 239):

Ваханське p(ə)rič ‘комаха, черв’як, черв’як-точильник, деревоточець’ (Paxalina 1975: 243) ~ prič ‘черв’як, гусінь’ (Steblin-Kamenskij 1999: 267) ~ porič ‘черв’як’ (Badakhshi 2004 [1960]: 96); можливо, < *pariči- (?) з подібним розвитком голосних, як у ваханському strin ‘безплідний’ < *starīni щодо ведичного starī- (Steblin-Kamenskij 1999: 317);

Ішкашимське pəčúk (Paxalina 1959: 226) ~ ‘гусінь’ (Steblin-Kamenskij 1999: 267) ~ putsuk ‘черв’як, личинка’ (Grierson 1920: 92) ~ počuk ‘черв’як’ (Badakhshi 2004 [1960]: 96);

³ Східнопрусський діалектизм Werre уперше засвідчено в XVI ст. (Kluge 2011 [1883]: 983, 991 запропонував етимологію на основі німецького прикм. wirr ‘заплутаний, сплутаний’, давньоверхньонімецького wirran ‘звалюватися в ковтуни, заплутувати, сплутувати’, але вона непереконлива з семантичних причин). Kroonen (2013: 580–581) виявив перспективні когнати в нідерландському weern ‘ячмінь на оці’, данському verne ‘ґедзевий нарив, личинка ґедзя’, шведському діал. verna, норвезькому vere ‘личинка ґедзя; отвір у шкірі, що виникає внаслідок ураження ґедзем’, які мають відображати пару *wer(r)ōn- та *wernōn у германських мовах, що дає змогу реконструювати догерманську парадигму *u̯érH-ōn, род. в. *u̯erH-n-os. Kroonen (l.c.) додав, що значення ймовірного когната в литовському vīras ‘ціп’як, личинка; прищ’ відкриває можливість порівняння з латинським varus ‘прищ, запалена пляма на шкірі’; тохарським B weru ‘пухир’, оскільки вони були спричинені різними комахами.

3

Санглечі pəčuk (Morgenstierne 1938: 406: *pəčuk) ~ pəčuk ‘черв’як’ (Badakhshi 2004 [1960]: 96);

?Язгулямське pək/g ‘шкідливий черв’як, що живе в абрикосах’ (Edeman 1971: 192; Paxalina 1975: 243). Форми ішкашимської, санглечі та, можливо, язгулямської, ймовірно, можна вивести з *pariči- + *-aka-?

Є ще один можливий когнат у середньоіранських мовах, але з іншим словотвірним суфіксом, а саме *-ān-: согдійське prʾn’k, мн. prʾnyt ‘комаха, черв’як’ /parāne/, маніхейське prʾny, мн. prʾnyt ‘дрібна тварина, комаха’ /parāne/ (Gharib 1995: 6979, 6982; Gershevitch 1961: 144, § 966) < *parānaka-^⁴.

Зазначимо, що Harold W. Bailey (1979: 239) також розглядав іранське походження пермського та угорського позначення ‘черв’яка’: комі perk (I) ‘повсть, лобкова воша; Phthirius pubis’; мансійське (P LU LO) pērk ‘черевний черв’як; (LU LO) черв’як (у м’ясі); (LU) глист’, угорське féreg, знах. férget ‘черв’як, комаха’ (вперше 1152); (діал.) ‘різні шкідливі тварини: миша, пацюк, тхір, вовк, ведмідь’ < *perkз (*perkkз) ‘черв’як’ (UEWI I 373; EWU 1994: 381).

6. Різні представники класу Insecta, представлені тут, мають характеризуватися певною спільною ознакою, яку можна пов’язати в лінгвістичному сенсі. Спільним семантичним знаменником ‘медведки’, ‘гусені’ та різних видів ‘черв’яків’ є ‘проникнення’, а саме крізь глину, деревину, плід тощо. Ця ідея передбачає етимологію на основі індоєвропейського кореня *per- ‘переступати, переходити; проникати’ (Pokorny 1959: 816–817; Schirmer & Kümmerl, LIV 2001 [1998]: 472–73) > ведичне par- ‘переносити через, переправляти’ (EWAI II 85–86); авестійське pār-/fr- ‘переходити, перетинати’ (Cheung 2007: 293–94); грецьке πείρω ‘я проколюю, пробиваю, пронизую’ (Beekes 2010: 1163–1164), церковнослов’янське (російської редакції) naperję, naperiti ‘натыкать’ = ‘наколювати, пришпилювати’ (Sreznevskij 1902: 307) тощо.

Семантична мотивація зіставна з грецьким τερηδών ‘червиця’ [Ar. Eq. 1308] = ‘той, хто свердлить’; пор. τετραίνω ‘я проколюю, пробуравлюю’, τέρετρον ‘свердло, бур’, давньоірландське tarathar, давньоваллійське tarater те саме тощо (Buck 1949: n. 3.84; Beekes 2010: 1468) < індоєвропейське *terh₁- ‘терти, свердлити’ (Pokorny 1959: 1071–1072; Kümmerl, LIV 2001 [1998]: 632–633).

7. Отже, давньопрусське poaris ‘медведка’ може відображати прабалтійську подовжену ступінь *pāria-, результат внутрішньобалтійського розвитку. У балтійських мовах це слово було б ізольованим, і тому корисно показати його місце в процесі словотвору на аналогічних прикладах:

Давньопрусське poaris подібне за словотвором до soalis ‘Krewtecht’ [EV 293], тобто ‘трава’, що являє собою подовжену ступінь *žālia від о-ступеня saligan ‘grune’ [EV 468], тобто ‘зелений’ (Mažiulis 2013 [1988–1997]: 870, 801–802). Воно виводиться з *žali̯ā-, подібно до литовського žolė ‘трава, зілля’, латвійського zāle ‘зілля’ < *žāli̯āvs. Литовське žalias ‘зелений, незрілий, сирий’, латвійське zaļš те саме < *žalia-, усе від дієслова, засвідченого в литовському želti, žẽlia ‘рости, вкриваючись зеленню (про траву, кущі); підніматися із землі, рости, проростати; виявляти

^⁴ Согдійське S, B βʾrʾk, M βʾryh C bʾry /bā́rē/ ‘вершник; верхова тварина’, ягнобське vōra ‘вершник’ < *bā́ra’i < *bāraka-; пор. язгулямське varag, ішкашимське vbrūk ‘кінь’; осетинське baraeg ‘вершник’, пехлевійське bʾrg /bārag/ (Novák 2013: 107).

4

зелений, латвійське zeļt, zeļu, zēlu ‘зеленіти’ < індоєвропейське *ĝelh₃- (Smoczyński 2018: 1714, 1724–1725, 1757; Bichlmeier 2019: 84).

REFERENCES

Badakhshi Shah ‘A. 2004 [1960]: Dictionary of Some Languages and Dialects of Afghanistan, transl., transliter., and ed. by H. Badghisi, 2 ed., Washington DC: Institute for the Study of Man.

Bailey Harold W. 1979: Dictionary of Khotan Saka, Cambridge: University Press.

Bichlmeier Harald 2019: Etymologický slovník jazyka staroslověnského. Fasz. 19: zakonъ–žьzlь. Bibliografický aparát. Herausgegeben von Aleš Bičan, Vít Boček, Ilona Janyšková, Helena Karlíková, Petr Malčík, Žofie Šarapatková, Jana Villnow Komárková und Bohumil Vykypěl [Etymological Dictionary of the Old Slavic Language. Fass. 19: zakonъ–žьzlь. Bibliographic Apparatus. Edited by Aleš Bičan, Vít Boček, Ilona Janyšková, Helena Karlíková, Petr Malčík, Žofie Šarapatková, Jana Villnow Komárková and Bohumil Vykypěl]. – Kratylos 64(1), 71–90. DOI: http://dx.doi.org/10.29091/KRATYLOS/2019/1/7.

Brückner Alexander 1898: Perssisch und Polnisch [Persian and Polish]. – Archiv für slavische Philologie 20, 481–515.

Buck Carl D. 1949: A Dictionary of Selected Synonyms in the Principal Indo-European Languages, Chicago, London: University of Chicago Press.

Cheung Johnny 2007: Etymological Dictionary of the Iranian Verb, Leiden, Boston: Brill.

Derksen Rick 2005: The Orthography of the Elbing Vocabulary and the Relationship between Old Prussian and East Baltic. – Baltistica 6, priedas, 51–67. DOI: http://dx.doi.org/10.15388/baltistica.0.6.757.

Deshayes Albert 2003: Dictionnaire étymologique du breton [Etymological Dictionary of Breton], Douarnenez: Le Chasse–Marée.

Edelman Džoi M. 1971: Jazgulamsko–russkij slovar [Jazghulam–Russian Dictionary], Moskva: Nauka.

ESJS X: Etymologický slovník jazyka staroslověnského [Etymological Dictionary of the Old Church Slavonic Language] 10, ed. by E. Havlová, A. Erhart, I. Janyšková, Praha, Brno: Academia; Tribun EU, 2000.

ESJS XII: Etymologický slovník jazyka staroslověnského [Etymological Dictionary of the Old Church Slavonic Language] 12, ed. by E. Havlová, A. Erhart, I. Janyšková, Praha, Brno: Academia; Tribun EU, 2004.

EWAI II: Etymologisches Wörterbuch des Altindoarischen [Etymological Dictionary of Old Indo-Aryan] 2, von M. Mayrhofer, Heidelberg: Winter, 1996.

EWU 1994: Etymologisches Wörterbuch des Ungarischen [Etymological Dictionary of Hungarian] 1–2, ed. by L. Benkő, Budapest: Akadémiai Kiadó.

5

Fraenkel Ernst 1962: Litauisches etymologisches Wörterbuch [Lithuanian Etymological Dictionary] 1, Heidelberg, Göttingen: Winter, Wandenhoeck & Ruprecht.

Gershevitch Ilya 1961: A Grammar of Manichean Sogdian, Oxford: Blackwell.

Gharib Badrozaman 1995: Sogdian Dictionary: Sogdian–Persian–English, Tehran: Farhangān Publications.

GPC: Geiriadur Prifysgol Cymru. A Dictionary of the Welsh Language, Centre for Advanced Welsh & Celtic Studies. Internet Access: http://welsh-dictionary.ac.uk/gpc/gpc.html.

Grierson George A. 1920: Ishkashmi, Zebaki, and Yazghulami, an Account of Three Eranian Dialects, London: Royal Asiatic Society.

Havlová Eva, ed., 2009: Matzenauer, Antonín. Beiträge zur Kunde der altpreußischen Sprache [Contributions to the Study of the Old Prussian Language], Praha: Nakladatelství Lidové noviny.

Kluge Friedrich 2011 [1883]: Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache [Etymological Dictionary of the German Language], bearb. von E. Seebold, 25^th ed., Berlin, New York: De Gruyter.

Kroonen Guus 2013: Etymological Dictionary of Proto-Germanic, Leiden,Boston: Brill.

LIV 2001 [1998]: Lexikon der indogermanischen Verben: Die Wurzeln und ihre Primärstammbildungen [Lexicon of the Indo-European Verbs: Roots and their Primary Stem Formations], unter Leitung von H. Rix, bearb. von M. Kümmel, T. Zehnder, R. Lipp, B. Schirmer, 2., verbesserte Aufl., Wiesbaden: Dr. Ludwig Reichert Verlag.

Mažiulis Vytautas 2013 [1988–1997]: Prūsų kalbos etimologijos žodynas [Etymological Dictionary of Old Prussian], comp. by V. Rinkevičius, 2 ed., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras.

Morgenstierne Georg 1938: Indo-Iranian Frontier Languages 2: Iranian Pamir Languages (Yidgha-Munji, Sanglechi-Ishkashmi and Wakhi), Oslo: Aschenhoug & Nygaard.

Novák Ľubomír 2013: Problem of Archaism and Innovation in the Eastern Iranian Languages: Doctoral Dissertation, Praha: Charles University.

Paxalina Tatjana N. 1959: Iškašimskij jazyk [Ishkashim Language], Moskva: Izdatelstvo Akademii nauk.

Paxalina Tatjana N. 1975: Vaxanskij jazyk [Vaxan Language], Moskva: Nauka.

Pedersen Holger 1909: Vergleichende Grammatik der keltischen Sprachen [Comparative Grammar of the Celtic Languages] 1, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

Pokorny Julius 1959: Indogermanisches etymologisches Wörterbuch [Indo-Germanic Etymological Dictionary], Bern-München: Francke.

Schmalstieg William R. 2015: Studies in Old Prussian: A Critical Review of the Relevant Literature in the Field from 1975 until 2005, Vilnius: Vaga.

6

Smoczyński Wojciech 2000: Untersuchungen zum deutschen Lehngut im Altpreussischen [Investigations into German Fiefdoms in Old Prussia], Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego.

Smoczyński Wojciech 2018: Lithuanian Etymological Dictionary, ed. by A. Holvoet, S. Young with the assist. of W. Browne, Berlin: Peter Lang.

Sreznevskiĭ Izmail I. 1902: Materialy dlia slovaria drevne-russkogo jazyka po pismennym pamâtnikam [Materials for the Dictionary of Old Russian Language on Written Monuments] 2: L–P, Sankt-Peterburg: Izdanije Otdelenija russkogo jazyka i slovesnosti Imperatorskoj AN.

Steblin-Kamenskij Ivan M. 1999: Etimologičeskij slovar vachanskogo jazyka [Etymological Dictionary of the Wakhi Language], Sankt-Peterburg: Sankt-Peterburgskij Gosudarstvennyj universitet.

UEW I: Uralisches etymologisches Wörterbuch [Uralic Etymological Dictionary] 1: törədək, von K. Rédei, C. Sándor, I. Erdélyi, E. Vértes, Budapest: Akadémiai Kiadó, 1986.

ACKNOWLEDGEMENT

I would like to express my thanks to Stefan Zimmer and Harald Bichlmeier for their valuable feedback.

Senosios prūsų poaris

SANTRAUKA

Senosios prūsų kalbos žodis poaris iki šiol etimologizuotas trimis skirtingais atžvilgiais: Adalbertas Bezzenbergeris, siekdamas jį palyginti su lietuvišku atitikmeniu parplỹs⁵ ‘kurklys’, įvedė sąvoką +parpis; Wojciechas Smoczyńskis pritaikė vokiečių žodį Werre ‘kurklys’; V. Mažiulis jį kildino iš veiksmažodžio, išlikusio, pavyzdžiui, senojeje bažnytinėje slavų kalboje, pariti ‘skristi’, kuris turėtų būti siejamas su liet. sparnas ‘paukščio ar vabzdžio sparnas’ ir kt. Šiame straipsnyje pateikiamas naujas sprendimas, lyginant senosios prūsų kalbos poaris su rytų iranėnų kalbos pavadinimu kirminas, išlikusiu chotanų nom. pl. pāra, acc. pl. pīra, vachių p(ə)rič ‘vabzdys, sliekas, kirminas, medgraužis’, budistų sogdų pr’n’k, pl. pr’nyt

⁵ Tokia pat žodžių daryba ir semantinė motyvacija būdinga lietuvių kalbos sinonimui kurklys, gen. -io ‘paprastasis kurklys (Gryllotalpa gryllotalpa), drėgnoje dirvoje gyvenantis ir augalų šaknis graužiantis vabzdys; skorpionas’. Jis žymi veiksėjo pavadinimą su galūne –lys, padarytą iš lietuvių veiksmažodžio kurkšti ‘kvaksėti, krykšti (apie varlę); kudakuoti (apie vištą); kvarkti (apie varlę)’, latvių kūrkt ‘kvaksėti, krykšti’; toliau senosios bažnytinės slavų kalbos krъknǫti ‘inkšti, klykti’, rusų kerkatь ‘švilpti, inkšti’ (Smoczyński 2018: 639–640).

7

‘vabzdys, kirmėlė’ ir kt., visi jie yra kilę iš šaknies *per- ‘peržengti, pereiti; prasiskverbti’, o tai reiškia tiek senosios prūsų, tiek rytų iranėnų kalbų vabzdžių pavadinimų bendrą semantinį vardiklį ‘prasiskverbiantis’.

8