Біруте БРЯУКЕНЕ

Каунаський університет Вітовта Великого

ПРОФЕСОР ПЕТРАС АВІЖОНІС — ТЕРМІНОЛОГ

Petras Avižonis (1875–1939) – žymiausias XX a. pradžios lietuvių oftalmologas. Be tiesioginio gydytojo, mokslininko ir praktiko, darbo jis aktyviai prisidėjo prie bendrinės lietuvių kalbos kūrimo ir norminimo. P. Avižonis jautė pareigą rūpintis gimtosios kalbos reikalais. Jis kūrė lietuviškus medicinos terminus, dalyvavo Terminologijos komisijos darbe, priklausė Lietuvių kalbos draugijai (1), pats rodė taisyklingos lietuvių kalbos pavyzdį.

До історії литовської мови проф. П. Авіжоніс увійшов як: 1) укладач невеликої граматики литовської мови («Литовська граматичка», 1899. 64 с.); 2) творець литовських медичних термінів; 3) автор першого литовського підручника із хвороб очей світового значення («Посібник із хвороб очей», 1939. 815 с., 1241 іл.). Працюючи над цими працями, П. Авіжоніс постійно відчував дружню підтримку батька літературної литовської мови Й. Яблонскіса та плекателя литовської мови Й. Балчіконіса. Окрім відповідальної медичної роботи, П. Авіжоніс постійно дбав про утвердження літературної литовської мови, підвищення мовної культури, цікавився новаціями мовознавства. Він сам добре володів рідною мовою і своїми працями подавав приклад правильної литовської мови. Це визнавали й його колеги. Доктор К. Ґрініус, популяризуючи 1922 року медичні та гігієнічні знання, опублікував список литовських медичних книжок. У розділі «Хвороби очей» цього списку згадувалися три такі брошури П. Авіжоніса: 1. Dr-as P. Avižonis. Trachoma. Vilnius, 1909. 8 p.; 2. Dr-as P. Avižonis. Aklumas ir trachoma Lietuvoje. Vilnius, 1912. 12 p.; 3. Dr-as P. Avižonis. Kova su trachoma. Raseiniai, 1920. 11 p., а під ними було додано примітку К. Ґрініуса: «Усі друковані праці д-ра П. Авіжоніса написані ясно й ґрунтовно». А, наприклад, біля брошури д-ра А. Л. Ґрайчунаса «Способи поширення заразних-хвороб і боротьба з ними» (Wilkes-Barre. 1912 m. 27 p.) була така примітка К. Ґрініуса: «мова трохи важка» (3).

1920 року почав виходити литовський журнал «Медицина». Перший-

111

його редактором був д-р Й. Стаугайтіс. У журналі друкували оригінальні статті, реферати та звіти найвидатніші медики того часу: проф. П. Авіжоніс, д-р Й. Брунца, д-р К. Ґрініус, д-р В. Кайрюкштіс, доц. В. Кузма, проф. В. Лашас, доц. П. Мажіліс, д-р М. Насвітіс, д-р Й. Стаугайтіс, д-р В. Туменієне, д-р Й. Жемґуліс та багато інших. Опубліковані тут статті П. Авіжоніса важливі для пізнання розвитку литовської медичної термінології.

П. Авіжоніс часто висловлював невдоволення поганою мовою литовських писемних творів і національної інтелігенції. У № 3 журналу «Медицина» за 1922 рік П. Авіжоніс опублікував статтю «Про питання програм державних іспитів на ступінь лікаря». Там він зазначає, що в програмах із предметів не своєї спеціальності виправляв лише мову: «Готуючи програму, я намагався подати якнайбільше зрозумілих людям термінів. У цьому надзвичайно допоміг Й. Яблонскіс, якому тут висловлюю щиру подяку. Усі терміни пройшли його критику». Для деяких медичних понять П. Авіжоніс пропонував навіть по кілька термінів, наприклад: кровопровідні судини, кровоносні судини та судини; здатність їжі перетравлюватися і перетравність; чужорідні предмети та чужорідні тіла. Далі П. Авіжоніс пояснює, що назви «строката гарячка» та «зворотна гарячка» вигадали прості селяни: перше слово — селянка із Сувалкії з околиць Шакяя, друге — солдат із Купішкіса. Нехай ці терміни, за порадою Й. Яблонскіса, конкурують із вигаданими лікарями, і нехай приживеться той чи інший. Крім того, у цій статті П. Авіжоніс пропонує вживати медичний термін венеричні хвороби, а не хвороби Венери, бо Венера була «цілком здоровою богинею». Замість терміна юристів ушкодження Й. Яблонскіс радив уживати термін шкода. Медичний термін гостра хвороба пропонується вживати тому, що внаслідок гострої хвороби може настати раптова смерть. Тут же П. Авіжоніс нагадує, що інтелігенти, говорячи й пишучи, висловлюють багато нісенітниць, а якщо якесь слово широко вживається, це ще не доказ того, що воно добре. Водночас професор підтримує пропозицію Й. Яблонскіса замінити деякі «нелюдяно сковані» терміни, що прижилися в мовленні медиків (4).

Рада Литовського університету, членом якої був і проф. П. Авіжоніс, 18 березня 1923 року постановила вимагати від абітурієнтів, які вступають до Литовського університету, знання литовської мови. Вона зазначила, що випускники середніх шкіл із нелитовською мовою навчання повинні будуть складати іспит з литовської мови

112

іспит у литовських школах або безпосередньо в Університеті — перед мовною екзаменаційною комісією. Комісія визнає студента таким, що достатньо володіє литовською мовою, лише тоді, коли він вільно спілкуватиметься литовською і переказуватиме литовську наукову статтю, обрану комісією (2).

Проф. П. Авіжоніс був вимогливим до мови не лише студентів, а й колег і членів родини. Одного разу, виступаючи опонентом одного професора, П. Авіжоніс виголосив дуже наукову доповідь. Там він указав не лише на наукові недоліки дисертації, а й висловив сумнів щодо бібліографії та навіть наявності деяких згаданих книжок. Зрештою він указав на пунктуаційні помилки в дисертації. Опитуючи студентів, П. Авіжоніс вимагав коротких і точних відповідей. «Д-р П. Авіжоніс дбав про те, щоб члени його родини говорили правильно. Почувши їхню помилку, він негайно її виправляв», — і сьогодні згадує невістка Ангеле Авіжонене.

Як лікар, П. Авіжоніс зустрічався з пацієнтами з різних куточків Литви. Він особливо любив слухати їхні розповіді про хвороби й нездужання, бо сподівався почути нові слова, вислови чи терміни. Найбільше йому були потрібні терміни з офтальмології. Почувши якесь рідкісне чи цікаве слово, П. Авіжоніс одразу записував його на клаптику паперу, як навчав Й. Яблонскіс. Слова він збирав уже давно. У другій частині словника Юшків, виданій 1904 року, П. Авіжоніса було згадано («У післямові») серед 22 осіб, які безпосередньо допомагали укладати словник. Проф. Й. Балчіконіс, видаючи 1940 року «Словник литовської мови», також згадав П. Авіжоніса, лікаря з Пасваліса, серед 857 збирачів слів.

Найбільша заслуга П. Авіжоніса перед мовою — турбота про литовську медичну термінологію. Насамперед він дбав про створення термінів для хвороб очей і вух.

Ще 1920 року, працюючи в Управлінні військової санітарії, П. Авіжоніс брав участь у роботі Комісії з термінології. Він був активним членом комісії, сумлінно відвідував засідання й мав власну думку щодо мовних питань. За потреби він консультувався з Й. Яблонскісом і Й. Балчіконісом. Але Міністерство освіти розпустило Комісію з термінології на чолі з Й. Яблонскісом, доручивши її роботу Литовському університету. 1926 12 29 було створено Університетську комісію з термінології, у якій мали працювати П. Авіжоніс, С. Шалкаускіс і Й. Балчіконіс. П. Авіжоніс не погодився з тим, що Міністерство освіти необачно ліквідувало стару

113

комісію і, засумнівавшись, чи будуть факультети Університету зацікавлені в упорядкуванні та творенні термінології, заявив, що без Й. Яблонскіса, єдиного фахівця в цій галузі, така робота взагалі неможлива. Через це 1927 01 06 проф. П. Авіжоніс відмовився від обов’язків члена Комісії з термінології і тим самим надав Й. Яблонскісу принаймні моральну підтримку (5).

1925 року в Каунаському медичному товаристві д-р Й. Стаугайтіс виголосив доповідь про литовську медичну термінологію. Там він зазначив, що фахівці інших професій упорядковують терміни своєї галузі, а лікарі цього навіть іще не почали робити, тоді як брак термінів відчувається щодня. Тому передбачалося збирати терміни з медичних книжок і газет, а потім передавати їх на розгляд Державній комісії з термінології. Після цього терміни мали друкувати в «Литві» та «Медицині» для відкритої критики й зауважень. Згодом Державна комісія з термінології, ще раз розглянувши терміни, затвердить і оприлюднить їх. Тоді П. Авіжоніс запропонував створити Комісію зі збирання медичних термінів, і її було обрано. Головою обрали д-ра Й. Стаугайтіса, а членами — д-ра Й. Брунду, представника Каунаського медичного товариства, і проф. В. Лашаса, представника Медичного факультету. Із коштів Каунаського медичного товариства виділили 100 літів на виготовлення невеликих карток (6). Пізніше в «Медицині» було надруковано таку статтю Комісії з медичної термінології:

«Потреба мати власні медичні терміни давно назріла. Ми маємо власну медичну газету, медичну школу, Медичний факультет, де медицини навчають литовською мовою, але не маємо власних медичних термінів. Щоправда, термінів багато, можливо, навіть забагато, бо, наприклад, лише одне «cellula» має щонайменше кілька відповідників — клітина, клітинка, вічко, але таких термінів, які були б усіма визнані й усіма прийняті, маємо небагато. Отже, треба нарешті вийти з нинішнього термінологічного хаосу, відібравши найпридатніші з уже запропонованих термінів і створивши ще ті, яких бракує. Тому Комісія з термінології звертається до всіх лікарів Литви з проханням записувати вже відомі та нові почуті медичні терміни, особливо від сільських жителів, і надсилати їх Комісії з термінології. Найкраще записувати терміни на окремих картках разом із латинською і, бажано, німецькою назвою; бажано також зазначити, у якому краї почули той чи інший термін» (7).

Комісія з термінології послідовно прагнула якнайшвидше досягти своєї мети

114

мати добрі медичні терміни. Тому в журналі «Medicinos» постійно з’являлися статті з питань медичної термінології. У 1925 р. у № 9–10 журналу «Medicinos» було надруковано статтю лікаря із Жагаре М. Купревичіоса «Клітина чи комірка?» У ній пишеться, що в медичних текстах «cellulą» називають по-різному — клітиною та коміркою. Вічко, віконце, вічечко рідко вживаються. Автор обґрунтовує свою думку й пропонує вживати лише клітину, як це роблять Елісонас, Брундза, Матулевичюс та ін.

Отже, П. Авіжоніс, усвідомивши необхідність мати литовські медичні терміни, починає активно працювати в цій галузі. У його перших статтях ще трапляються такі медичні терміни: щеплення (= вакцинація), методжія лікування (= методи), години прийому лікаря (= робочі години лікаря), лікарняний притулок (= лікарня), об’єктивне буття (= об’єктивність), туберкулоз (= туберкульоз) тощо. Приблизно до кінця третього десятиліття цього століття П. Авіжоніс у своїх працях уживав багато литуанізованих інтернаціональних слів, переважно з латинської та грецької мов, усе ще не знаходячи для них литовських медичних відповідників, наприклад: акомодація, відшарована шкіра, целя, циліатіло, дивергентні промені, енуклеювати, евісцерувати, fissura, фокус, райдужка, крипта, колобома, кон’юнктива, рогівка, пресбіопія, рефракція, сітківка, скарифікація, склера та ін. Наприклад, у 1924 р. у «Medicinoje» П. Авіжоніс писав так:

Спостерігали задній ендотелій рогівки, бородавки Hassal-Henkle в ендотелії, кровообіг у судинах, що залишилися в стромі рогівки після паренхіматозного кератиту, складки й розриви десцеметової оболонки, старечу дегенерацію рогівки (gerontoxon), переривчасті зони нормального кришталика, ембріональні шви дорослого кришталика, фізіологічні залишки папілярної мембрани, преципітати при іридоцикліті, травматичний пролапс склоподібного тіла в передню камеру тощо.

Спостерігаючи тогочасний процес унормування литовської мови, П. Авіжоніс виправляв і вдосконалював медичні терміни, уживані у своїх працях. Їх змінювали, доки вони не набували, на думку автора, найдосконалішої форми. Наприклад:

білок ока – очний білок,

115

верхня повіка – верхня повіка, вії – вії, кон’юнктива – кон’юнктива – сполучна оболонка, передній листок – передня камера – передня камера, зіниця – зіничка – зіниця.

Уже в статті «Старечі зміни очей», надрукованій 1929 р., знаходимо багато вдало створених П. Авіжонісом медичних термінів, наприклад: судинна оболонка (chorioidea), білкова оболонка (sclera), рогівка (cornea), райдужка (iris), сніжинки (synchysis scintilans), склоподібне тіло (corpus vitrum), мушечки (muscae voluntantes), зіниця (pupilla).

Однак найбільше створених проф. П. Авіжонісом медичних термінів міститься в його найціннішій праці — «Порадник з очних хвороб» (далі — ALV). Підручник призначений для студентів-медиків і лікарів. У ньому зібрано практичний досвід і настанови професора за все його життя. Цінність цієї праці й сьогодні велика для офтальмології та мовознавства. З ALV добре видно зміни й уживання термінів офтальмології та інших галузей медицини.

1. В ALV переважно вживаються литуанізовані інтернаціональні медичні терміни. Найчастіше їх ужито без пояснень (a) або пояснено інтернаціональними медичними термінами — латинськими й грецькими (b), а також литовськими відповідниками (c). Наприклад: a) <...> при порушенні рівноваги очей призначають децентровані окуляри замість комбінації призм (ALV 66); Є спеціальні кріокаутери (ALV 38); На принципі цих зображень ґрунтуються кератоскопія, офтальмометрія, факометрія (ALV 68); <...> краї скла приклеюють лейкопластиром, колодієм або мастизолом до чола, щоки й носа (ALV 39);

b) <...> починається регенерація епітелію (ulcus regressivum) (ALV 339); кварцова лампа (ophthalmia electrica) (ALV 15); <...> захворювання очей виникають при неврастенії (asthenopia nervosa) (ALV 17); хірургічна діатермія (electrocoagulatio) (ALV 41);

c) Окуляри — це прилади для злиття зображень (бінокулярного зору) (ALV 58); Паразитарні ураження очей виникають унаслідок ектогенної інфекції, зараження (ALV 15); Ametropia, нечіткий зір (ALV 73); Myopia або короткозорість (ALV 73); Emetropa (нормальноокулярна) око (ALV 74); Ерозія або садно (ALV 377).

116

2. Дещо рідше П. Авіжоніс уживав міжнародні медичні терміни — переважно слова латинського та грецького походження. Їх використовували в назвах розділів, підрозділів, параграфів і частин підручника. Міжнародні медичні терміни тут ужито без пояснення (а), пояснено іншими міжнародними словами (б) або пояснено литовськими відповідниками (в). Напр.:

a) A. Keratitis (ALV 335);

B. Traumata cornea (ALV 375);

1. Corpus alienum cornea (ALV 375);

2. Erosio corneae (ALV 377);

3. Vulnus corneae (ALV 378);

4. Combustio corneae (ALV 379);

5. Contusio corneae (ALV 380);

D. Pigmentatio corneae (ALV 385);

E. Dystrophiae corneae (ALV 386);

F. Ectasiae corneae (ALV 392);

G. Tumores corneae (ALV 398);

H. Anomaliae congenitae corneae (ALV 399);

A. Nervus opticus (ALV 572);

II. Neuritis nervi optici (ALV 580);

A. Neuritis intraocularis s. papillitis (ALV 580);

B. Pseudoneuritis (ALV 581);

C. Neuritis retrobulbaris (ALV 581);

a. Neuritis retrobulbaris acuta (ALV 582);

b. Neuritis retrobulbaris chronica (ALV 584);

b) Conjunctivitis scrophulosa (phlyctaenulosa) (ALV 303); Acne rosacea conjunctivae (rosacea-conjunctivitis) (ALV 312); Erythema exsudativum multiforme (herpes iris conjunctivae) (ALV 313); Suppuratio (ulceratio) (ALV 337); Keratitis tuberculosa (keratitis interstitialis tuberculosa) (ALV 361); Opacitas corneae zonularis (s. fascicularis) (ALV 391);

c) Hemeralopia (куряча сліпота) (ALV 147); Nyctalopia (нічна сліпота) (ALV 148); Opacitates cicatriceae corneae (рубцеві помутніння рогівки) (ALV 380); Cataracta zonularis s. perinuclearis (шарувата катаракта) (ALV 488); Iris, райдужка (ALV 408).

117

Corpus ciliare, війкове тіло (ALV 411); Membrana limitans interna — безструктурна, гомогенна плівка (ALV 411).

3. Проф. П. Авіжоніс вживав менше литовізованих або міжнародних медичних термінів, ніж литовських медичних термінів в ALV. Найчастіше він пояснював і уточнював їх латинськими та грецькими термінами (a), дещо рідше — литовськими словами (b), дуже рідко — німецькими словами (c). Напр.:

a) Плоскоопуклі (planconvex) і плосковвігнуті (planconcav) лінзи (ALV 59); штучне око (prothesis ocularis) (ALV 47); захисна пов’язка на око, тобто monoculus (ALV 39); обмороження холодом (cryotherapia) (ALV 38); краї повік (pars marginalis conjunctivae)... (ALV 249); кровоносні судини (vasa ciliaria) (ALV 414);

b) Під час війни окуляри з дірчастими пластинками (решітчасті окуляри) можуть замінити <...> (ALV 62); примочки (компреси) (ALV 26); увігнуті, або ввігнуті, лінзи (ALV 56); опуклі, або випуклі, лінзи (ALV 54);

c) Для захисту від ультрафіолетових променів використовують жовті (Fienzal), рожеві (euphos), жовтувато-зелені (Hallauer) та безбарвні (ultrasin) стекла різного ступеня затемнення (ALV 59); контактні стекла, видувні (Muller) або точені (Zeiss) (ALV 61).

Окрім уживаних раніше, в ALV знаходимо багато новостворених або дібраних П. Авіжонісом медичних термінів, напр.: akilaukis, aklagimis, degint uvas, didžakumas, draikena, draikymas(is), drumstis, drumstėjimas, drumstynė, drumstumas, drumlėjimas, drumzlinumas, dvejėjimas, dvejinimasis, garintuvas, gyslainė, glaustiniai (світлові промені), įdubieji, įgaubtiniai, išgaubtiniai, iškylieji (лінзи), juslė, juslumas, kaitintuvas, krumplynas, mažakumas, paž aida, plėtrėjimas, pragula, prakaitinimas, senažiūr umas, skleistiniai (світлові промені), šviesolauža, šuteklis, tapnukas, tinklainė, tinklažiūris, tinklažiūr umas, toliniai (окуляри), traiškymas, traškana, trūki ažiūris, trūki ažiūr umas, tvarstas, tvartis, tvartumas, užkratas. Ці терміни створювалися не одразу. Автор витратив чимало часу й навіть грошей, створюючи, виправляючи, удосконалюючи та змінюючи їх: медичний факультет утримав із гонорару проф. П. Авіжоніса (10.000 Lt) близько 8.000 літів на покриття збитків друкарні, спричинених виправленнями (8).

«Посібник із хвороб очей» можна порівняти з найкращими у світі

118

підручниками з офтальмології. Для нас, литовців, він цінний також завдяки литовській медичній термінології, яку автор створював і вдосконалював упродовж усього життя. За словами В. Лашаса, це синтез педагогічної та наукової праці (9). Із великою ретельністю та самовідданістю проф. П. Авіжоніс збирав матеріал для «Посібника з хвороб очей», добирав ілюстрації, писав його та перевіряв друкарську роботу. Він ніби передчував, що його наймасштабніша й остання праця стане пам’ятником, тому не шкодував для її вдосконалення ні праці, ні часу, ні зусиль (10). Однак П. Авіжонісу не судилося побачити й порадіти своїй книжці. Згідно з вказівками автора, зробленими незадовго до смерті, покажчик, перелік рецептів і зміст книжки упорядкував його син, старший асистент Очної клініки, лікар Вітаутас Авіжоніс.

Офтальмологічним термінам Авіжоніса могли б позаздрити представники інших галузей медицини, адже ці терміни утворено належним чином. Так сталося тому, що найважливішим джерелом термінів проф. П. Авіжоніса була народна мова.

Отримано 1998 10 01

Literatūra

1. Zinkevičius Z. Lietuvių kalbos istorija. V., 1984. T. 5. P. 165.

2. Lietuvių kalbos mokėjimas // Medicina. 1923. Nr. 3–4. P. 183.

3. Grinius K. Medicinos ir higienos žinių popularizacija lietuvių tarpe // Medicina. 1922. Nr. 6. P. 315–325.

4. Avižonis P. Valstybinių egzaminų gydytojo laipsniui programos reikalų // Medicina. 1922. Nr. 3. P. 136–137.

5. Piročkinas A. Petras Avižonis // Mūsų kalba. 1975. Nr. 4. P. 61–66.

6. Staugaitis J. Lietuvių medicinos terminologijos reikalu // Medicina. 1925. Nr. 3–4. P. 273.

7. Susirūpinkime medicinos terminais // Medicina. 1925. Nr. 3–4. P. 129–130.

8. Puzinas J. Petras Avižonis. Čikaga, 1979. P. 205.

9. Lašas V. Med. dr. P. Avižonis kaip universiteto profesorius // Medicina. 1940. Nr. 4. P. 264–270.

10. Marcinkus J. A. a. prof. P. Avižonis okulistas–oftalmologas // Medicina. 1940. Nr. 4. P. 259–264.

119