PASTABOS, SVARSTYMAI, SIŪLYMAI, SMULKMENOS

СИСТЕМИ ОДИНИЦЬ: ВІДМІННОСТІ Й ПОДІБНОСТІ, СПРАВЖНІ ТА УЯВНІ ВАДИ

Найбільше тут ідеться про актуальні й цілком конкретні питання унормування термінів, дотримання норм, українськості термінів і правильності їх уживання, особливо про терміни систем умовних облікових одиниць. Щоб зміст цієї системи став зрозумілішим, розглянемо бодай трохи ab ovo. Тоді з’ясовується не лише те, що це вже четверта система одиниць, а й чимало цікавого про першу — очевидні, справжні й навіть несподівані актуалії, а також цікаві етнолінгвістичні явища.

I. Природні й штучні одиниці

Якщо стверджують, що науки стільки, скільки є вимірювань, то людина схильна до науки з прадавніх часів, точніше — життя спонукало її до цього. Однак люди первісних цивілізацій найпростішим чином спиралися на самих себе та емпіричний досвід повсякдення, тоді як точна наука — на теоретично й експериментально досліджені сутності природних явищ. Є принципова спільність — природна основа, але й відмінність також принципова. А найбільшого поширення набула цілком штучна система одиниць — метрична (у науці вона обов’язкова).

1. Природні народні міри — від людського тіла та його повсякдення. Філософу Протагору (який багато зробив і для граматики) приписують вислів (його праці не збереглися — припускають, що їх публічно спалили) homo mensura – žmogus yra visų daiktų matas (Antikos žodynas 1998: 155, Halder 2002), не знаючи його продовження — esančių, kad jie yra, ir nesančių, kad jų nėra (Halder 2002) або коментаря: «вже не держава визначає, що людина має робити і що заборонено, а вона сама» (Antikos žodynas 1998: 155); довільно, хоча й досить обґрунтовано, вислів тлумачать і… метрологічно. Насправді чимало народних мір у різних краях походять від людського тіла: pėda, žingsnis, sieksnis, mastas, uolektis, glėbys, sprindis, plaštaka, riešas, sauja, pirštas (поперек), klupsnis «від кінчика великого пальця ноги до першого суглоба» DŽ. У Пілвішках 8 gniaužtais, приміряючи на себе, відмірювали бойок ціпа: — Kur eisi? – Į girią. – Ko? – Medžio. – Kokio? –

143

Skroblaitis. – Kami? – Bruožči LKŽ XII 1981: 1092. Pirštas matuojamas ne tik lašinių storumas kaime – net mokslinė anatomija turi terminą dýlikapirštė žarna. Panašių yra ir kitakalbių: colio (iš vok. Zoll „muitas“ – iš gr. telos „mokestis“) rusiškas pavadinimas duom yra iš ol. duym „nykštys“; senovės graikų sidabrinė moneta ir svorio vienetas drachmė – „sauja“. Žinoma, pradžioje tai buvo apytiksliai matai.

Приблизними були й інші природні народні міри — kartis, arba rykštė, akmuo, kaušas, kaušelis, karis, statinė, žagrė, skolintiniai birkavas (від назви норманського міста Бірка — 10 пудів), stuopa, gorčius, margas, ūbas. Вирізняється svaras, пов’язаний із дією вимірювання ваги — sverti, а також запозичені pūdas, valakas. Деякі одиниці в різних краях мають подібну основу: римський jūgeris — «стільки землі, скільки пара волів (лат. iugum [тобто jungas, ярмо]) може зорати за день» (Antikos žodynas 1998: 398; тут помилкова форма jugeras) — margas, «площа, яку людина може зорати або скосити до полудня» (Morgen — «ранок») — балтійська žagrė XIII–XVI ст., «площа орної землі, яку за рік обробляє пара волів або кінь»; svaras (sverti) — гр. tálanton «вага» — слов’янське запозичення pūdas, що походить від скандинавського pund «фунт» (пор. англ. pound «фунт», лат. pondus «вага; гиря, тягарець» (від pendō «важу», пор. pendeo «висю», perpendeo «зважую», perpendicularum «висок»); римляни залишили дрібну одиницю ваги granas (0,065 g) — від лат. granum «зерно; крупинка», отже, вони рахували (а не зважували) крупинками, а сувалькці й тепер кепкують зі скнари: ir kruopas suskaito, kiek į puodą dėt Пілвішки.

Згодом значення цих мір встановлювали за еталонами. Однак еталони також різнилися залежно від народів і країв або часу. Наприклад, стадій (від нього походить і стадіон) у Стародавній Греції мав дуже різну довжину: піфійський — 165 м, дельфійський — 177 м, аттичний — 184,98 м, олімпійський — 192 м, іонійський — 210 м. Легенда пояснює, що довжина доріжки стадіону (прямої, а не кругової, як тепер) дорівнювала стадію — 600 футів Геракла (аттичний стадій дорівнював 625 грецьким футам), але незрозуміло, чому в усіх грецьких героїв ступня щоразу різна. Навряд чи міра походить із Греції, та й навряд чи від довжини стопи, адже вона вже існувала у Вавилоні (195 м). Дуже цікавий стадій

¹ У перекладних виданнях TŽŽ 1951 і 1969 невдало розмежовано margas (пол. morg) — «міра землі в Польщі, приблизно 0,56 га» (TŽŽ 1969) — і morgenas (нім. Morgen) — «міра землі в Німеччині (0,26–0,36 га) і в деяких країнах Південної Африки (0,6 га)» (TŽŽ 1960); у пізніших виданнях TŽŽ немає жодного з цих слів, оскільки вони не є міжнародними.

144

природне тлумачення величини — відстань, яку проходить людина, поки диск сонця, що сходить, від появи краєчка повністю підніметься з-за обрію (досить подібно обґрунтовані перський farsangas і еллінізований pursangas — «відстань, яку людина проходить за годину»). Римляни обґрунтували стадію по-своєму — 125 подвійних кроків. Миля римського походження — лат. mille passūs (passuum) — тисяча подвійних кроків.

Ще пізніше природні народні міри виражали також в одиницях метричної системи, наприклад, миля — 1478,7 м. Миля Великої Британії, США та інших англосаксонських країн — сухопутна миля, або поштова миля (mi) — 1609,344 м. Тут враховано довжину кроку. Однак у метричній системі миля визначалася й іншими мірами цієї системи — так значно віддалилася від первісного значення географічна миля — довжина дуги 1/15° екватора Землі — 7421,6 м (у Росії та Литві миля — 7467,4 м); незначно подовжилася морська миля (морська миля) — довжина дуги 1' географічного меридіана на географічній широті 45° — 1852,3 м (на широті Англії — 1853,18 м); від 1929 р. міжнародна морська миля (INM) — 1852 м. Людська одиниця швидкості судна вузол (kn) — це 1/120 морської милі лага (мотузки з плавучим якорем), яку моряк за 30 с випускає з корми, — 1,852 км/год.

Метричні еталони народних мір у різних краях дуже різняться: морг у Великому князівстві Литовському — 0,71 га, у Малій Литві — від 0,25 до 0,56 га, у Заніманні з 1819 р. польський — 0,56 га; зерновий талант становив 25,5–26,2 кг міді (дорівнював золотому кільцю вагою 8,5 г), в інших східних краях був важчим, а біблійний — 41,4 кг. Пуд — 16,3805 кг, а фунт дуже різнився: римський (libra) — 327 г, литовський (до 1920 р.) — 365,47 г, у Литві за царських часів російський — 409,512 г, власне російський — 374,158 г, берлінський — 374,72 г, клайпедський — 413,05 г, прусський до 1839 р. — 467,711 г, у Заніманні з 1815 р. новий польський — 405,504 г, торговий фунт Великої Британії та США (lb av) — 453,592 г, аптекарський фунт — 358,323 г.

2. Фунт стерлінгів і тройська унція. Фунт — це також грошова одиниця: британський фунт стерлінгів – pound sterling (але відома за лат. libra – Stg £) — «повновагий, тобто чистий, установленої проби фунт», ірландський, єгипетський, кіпрський, ліванський, сирійський фунт (раніше також — австралійський, новозеландський, перуанський, південноафриканський, родезійський, суданський, угандійський, замбійський тощо), італійська, ватиканська ліра (L), мальтійська (Lm) і турецька (TL) ліра також є «фунтом», французький лівра (фр. livre) IX–XVIII ст. — також «фунт» (1795 р. замінений одиницею десяткової системи — франк). Фунт стерлінгів — традиційний

145

назва; його значення — «грошова одиниця Великої Британії, що дорівнює 100 пенсам» TŽŽ 2001 (так званих нових пенсів; до 1971 р. — 20 шилінгів або 240 пенсів LTE X 1983) — відірвалося від первісного значення: англ. sterling — «установленої проби, чистий, повноцінний», стерлінг — 1. заст. «міра проби й ваги в Англії: золота — 11/12, срібла — 0,925 (після 1920 р. — 1/2), до 1526 р. поділявся на 160 вагових пен», 2. заст. «англійська срібна монета, карбована від 1180 р.; у XIII ст. дорівнювала срібному фунту, або 20 срібним пенсам, тобто 1 золотому пенсу» (Buračas 1999), інакше — великий пенс (LTE X 1983). До речі, такий відрив властивий багатьом давнім назвам — ауксин, гульден, злотий… Стерлінг тепер — просто «проба англійських срібних і золотих монет» DŽ₄.

Дрібніші й більші одиниці нерідко пов’язані числовим співвідношенням: римський подвійний крок — 5 футів; звичайний сажень (мостовий) — 6 футів — 1,95 м, великий сажень — 9 футів — 2,84 м; жердина — 7,5 ліктя — 4,87 м, лікоть — 1,5 фута, фут — 16 пальців; камінь — 40 литовських фунтів — близько 14–15 кг, пуд — 40 фунтів. Є навіть така коефіцієнтна одиниця — унція: лат. uncia «дванадцята частина» (навіть, наприклад, спадщини), напр.: унція югера — 209,91 м², унція фута — 24,6 мм (до речі, близька до дюйма — 25,4 мм), аса (фунт міді — близько 327 г) унція — 27,25 г, римська унція фунта (вагова — 27,116 г, монетна — 27,288 г). Фунтова унція поширилася й в інших країнах: у Франції (фр. once відома від 1138 р.) — 30,594 г, у Великій Британії та США — торгова унція — 28,3495 г (рідинна унція: Великої Британії — 28,4123 мл, США — 29,5729 мл), аптекарська та ювелірна, або тройська унція — 31,1035 г.

Тройська унція є не лише ювелірною та аптекарською, а й біржовою мірою — тут є і тройський фунт — 12 тройських унцій — 373,242 г (а 16 тройських унцій — британський фунт — 453,592 г), і тройська драхма — 3,888 г (8 становлять унцію), і тройський гран — 0,065 г (60 становлять драхму). Якщо бути точним, тройська унція — безглуздість (до чого тут спалена три тисячоліття тому вчетверте десятиріччя історична Троя?!), як і фунт стерлінгів (такої речі, як стерлінг, уже не існує). Різниця в тому, що фунт стерлінгів не викликає суперечок і не оспорюється — це традиційний термін. Троя — англ. Troy, прикметник — Trojan (рідк. вар. Troyan): Trojan horse — троянський кінь. Але тройська унція — troy ounce / ounce troy, тройський фунт — troy pound / pound troy. Є й просто troy — «система ваг, у якій 12 тройських унцій становлять фунт, <…>» (Webster’s Comprehensive Dictionary 1996), а також troy weight — «низка одиниць ваги, що ґрунтуються на фунті з 12 унцій та унції

146

20 пеннівейтів або 480 гранів – 0,3732417266 кг^* (Webster’s Dictionary Unabridged 1981), а прикметник troy походить від фр. Troyes (укр. Труа) – «місто у Франції, де його, ймовірно, запровадили» (але його вживання обмежене – «виражений у тройській вазі», Webster’s Dictionary Unabridged 1981), конкретно пов’язане з мірою ваги, якою користувалися на ярмарках, що там відбувалися (Webster’s Comprehensive Dictionary 1996). Фахівець із грошового обігу А. Бурачас у трьох випадках робив по-різному (частково навіть англійською): troy ounce – тройська (монетна) унція, troy – тройська система ваги (міри ваги дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння) (Buračas 1980); у 1994 р. він не уточнює навіть унцію, а фунт масою 373,242 г називає фунтом коштовностей (Buračas, Svecevičius 1994: 479); Troy Ounce – «міра ваги золота та інших дорогоцінних металів, тройська (у Франції) унція, що дорівнює 31,1035 г або 1/12 тр. фунта, або 480 гранам» (Buračas 1999). Троя у Франції – географічне відкриття… Троя – фр. Troie, а історичний центр французької Шампані – Troyes. Troyes пов’язують із кельтським племенем трикастинів (лат. Tricastini, фр. Tricasses, англ. Tricasse) та їхнім містом, яке в Римській імперії називалося Augustabona, у III ст. було перейменоване на Tricassium, а у V ст. – Trecæ (Dictionnaire des noms propres 1995). До речі, самі ті, хто дав цій назві ім’я, повністю віддають її сусідам: troy – «назва, дана в Англії ряду ваг, що використовуються для золота й срібла» (Dictionnaire encyclopédique 1900), а тепер її навіть не згадують (її немає у Dictionnaire de la langue française 1993). Її немає й у поляків у французькому розділі (немає у Słownik języka polskiego 1967 і Encyklopedia powszechna 1968). Німці розрізняють – trojanisches Pferd, але Troygewicht, росіяни також – троянский конь, але тройская унция. Можливо, її й розуміли як трійкову або аптекарську унцію DokŽin 1988: 122, а також трійковий або аптекарський фунт DokŽin 1988: 123 – мовляв, потрійна (золото, срібло, дорогоцінне каміння), але так само можна «обґрунтувати» й четверну (фунт, унція, драхма, гран). На трійковості ґрунтувалося й раніше, хоча без слова трійковий: troy – «така система ваг (для золота, срібла, дорогоцінного каміння)» ALKŽ 1975. Ще у 1953 р. зафіксовано тройський фунт LE I 1953: 424. Є й адаптоване до литовської мови troy: troy weight – «трійкова система мір (у Британії)» ALKŽ 1998. Була й досі поширена тройська унція LTE X 1983, VLE I 2001: 216 (nx), 217. TŽŽ 2001 – тройська унція, а також тройська драхма, але тройський гран. Уже є й найближчий до істини варіант – аптекарська унція, унція труа (oz tr, oz ap), аптекарський фунт, фунт труа (lb tr, lb ap), аптекарська драхма, драхма труа (dr tr, dr ap) – 3,88793 г (TechEnc I 2000: 660). Але чому спочатку аптекарська, а не труа – спочатку скорочення tr, а потім ap.

147

І чому все-таки не Тіт? Звісно, тут маємо помилкове (але поширене) написання: у VLE III є навіть цезарів розтин, хоча досі навіть у пресі траплявся лише Цезарів розтин. Отже, традиція троянської унції зберігається, існує чимало варіантів, відроджується і справжній корінь — тру. Тут може знадобитися і рішення Державної комісії з литовської мови.

3. Фунт, фут, дюйім та інші германські русизми. Литовці не запозичують назви тих мір, які мають самі. Однак деякі мови чинили інакше. Російська мова, яка набрала таких запозичень, у радянський час прихопила й нам чимало. Найнеприроднішим русизмом, найбільше поширеним недолугими перекладачами, був фунтас (рос. фунт походить від польського funt, далі — від середньоверхньонімецького phunt, відповідає німецькому Pfund, походить від латинського pondus). Краще збереглися литовська pėda, а також давнє запозичення colis. Однак у 1988 р. у Довіднику з оформлення документів і правопису було наведено цілу купу русизмів: фунтас – 453,6 г, трійковий або вейтний фунтас – 373,2 г, стон – 14 фунтасів DokŽin 1988: 123, футас = 12 дюймів – 0,3048 м, дюйім – 2,54 см DokŽin 1988: 122. Це таблиця одиниць Великої Британії та США, але насправді тут не англіцизми, а русизми, з яких лише фунт и стоп мають англійське походження (англ. foot — «фут», stone — «камінь»), а фунтас — німецького, дюйім — нідерландського (англ. inch; до речі, К. Гайвеніс у перекладах виявив і чужомовне слово інчас...). У таблиці — у дужках — наведено й литовські назви: фунтас (лит. svaras (заст.) – 409 г) DokŽin 1988: 123, футас (лит. pėda – 22,2 см (= 32,5 см)), дюйім (лит. colis) DokŽin 1988: 122. Найпростіше кажучи, зіткнувшись із різними значеннями литовських та англійських мір, не змогли сказати литовською — англійський фунт, англійський стоун, англійський фут. Але чому потрапив і дюйім — його значення не відрізняється від colio.

4. Природні наукові одиниці. Природних народних мір є також деяка кількість міжнародних (здебільшого античних), але універсальних немає. Тож одні придатні для міжнародної торгівлі та іншої ширшої практики, але жодні не придатні для науки. Наука створила й удосконалює міжнародну систему одиниць, у якій «розмірності фізичних величин обирають так, щоб ними було зручно користуватися», а одиниці є «довільно обраними, незалежними» LTE XII 1984. Такою є метрична, або десяткова, система одиниць. Назва метрична досить неоднозначна: метрична походить не від метра, а від гр. metron — «міра», metreō — «вимірюю». Десяткова означає, що одиниці можуть бути кратними або

148

дольовими — множитися або ділитися на десять. Основи цієї системи створила комісія найвидатніших французьких учених. Декретом Національних зборів від 30 березня 1791 року затверджено одиницю довжини метр — довільно обрану, але цілком неприродну частину, 1/40 000 000 (одну сорокамільйонну), Паризького географічного меридіана; одиницю маси (у побуті — ваги) кілограм — масу 1 дм³ дистильованої води за температури 4 °C у вакуумі (природніша, але зовсім інша основа вимірювання — не якась частина маси Землі). У 1795 році було запроваджено також стократну грошову одиницю франк, а фунт стерлінгів став стократним лише 1971 року. Тут чітко помітна відмінність у способі мислення народів: англійський консерватизм і природність, французькі новаторство, навіть революційність, та штучність (цю відмінність добре видно у парковому мистецтві — геометричний, або регулярний, французький парк та пейзажний, або ландшафтний, інакше вільний, англійський парк LTE VIII 1981).

1851 року К. Ф. Гаусс і W. E. Webcris за ідеєю та початковим варіантом першого створили симетричну CGS (сантиметр, грам, секунда) систему одиниць, але вона не набула загального поширення, хоча «ще використовується в теоретичних працях із фізики та астрономії» VLE III 2003. У 1875 році 17 країн підписали метричну конвенцію. У Литві метричну систему запроваджено 25 травня 1920 року.

Отже, метр — найштучніша одиниця, кілограм — основна одиниця, але кратна. Однак ідея природності залишилася живою. Звісно, природними є не лише речі, пов’язані з людським тілом і побутом, а й міри фізичних явищ. У науці природні системи одиниць — це «системи одиниць, основними одиницями яких є фізичні сталі, <...>» (гравітаційна стала, швидкість світла у вакуумі тощо), отже, тут «розмірність залежить від природних явищ» LTE VIII 1981. Такі одиниці та різні їхні системи на початку XX століття створили німець М. Планк і англієць Д. Р. Гартрі. Наприклад, одиниця маси Гартрі — це маса спокою електрона — 9,109534·10⁻³¹ kg (LTE IV 1978). Значення цих одиниць дуже відрізняються від метричних: одні надзвичайно малі, інші — надзвичайно великі. Їх створено не для практичного використання.

Однак вони вплинули й на міжнародну систему одиниць, затверджену 1960 року XI Генеральною конференцією мір і ваг (GMSK), або SI (фр. Système International) LTE XII 1984. Наприклад, той штучний метр тут уже має фізичне визначення: «відстань, яку світло проходить у вакуумі за 1/299792458 частки секунди» (1983 року, XVII GMSK) TechEnc I 2000: 648. Досить природну основу має стара одиниця теплоти — градус шкали Цельсія (за точками замерзання та кипіння води) градус — нині похідна одиниця міжнародної системи

149

похідною одиницею є кельвін (на 273,15° більший), до речі, також природний — заснований на II законі термодинаміки.

Природні одиниці є в астрономії: парсек, рік, світловий рік.

Отже, природні одиниці випливають із самої суті науки.

II. Справжні — фізичні, натуральні, фактичні та перераховані (редуковані, еквівалентні, еталонні) — умовні одиниці

Можна орати тракторами потужністю 15 і 100 к. с. — це фізичні трактори. Один може мати 10 тракторів по 15 к. с., інший — 10 тракторів по 100 к. с. — хіба вони однакові? Тим самим трактором можна зорати 10 га стерні (лущення), 10 га картоплища (глибока оранка) й освоїти 10 га цілини — натуральні гектари тут рівні, але чи рівні гектари оранки? Чи тонна жита, чи тонна пшениці — фактичні тонни однакові, але чи однакові врожайність і цінність?

Отже, щоб встановити дійсність, потрібна порівняльна міра. Це не якась примха статистики — це необхідність. Уже 30 років тому у виданні «Інформація сільського господарства» (ŽŪI) є натуральний гектар, натуральна тонна, натуральний індекс ŽŪI 1972 10 36. Тут уже є й коефіцієнт перерахунку фізичних тракторів в умовні ŽŪI 1972 10 36. Чітко зазначено цю відмінність: Для об’єктивнішої оцінки умов господарювання замість фактичної оплати праці береться умовна ŽŪ 1975 1 9. Також уже вживалися слова перерахований і редукований: приведённые затраты – перераховані (редуковані) витрати ETŽ 1966. Для нашого старого міста характерно, що найбільші транспортні потоки (понад 800 редукованих машин за годину в одному напрямку) рухаються найвужчими <…> вулицями T 1973 228 2.

Спочатку вживали не просто умовний, а умовний натуральний: условный натуральный измеритель продукции – умовна натуральна міра продукції ETŽ 1966. Були не лише конкретні умовні одиниці (умовні гектари, умовні тонни тощо), а й умовні одиниці: з кожного гектара сільськогосподарських угідь отримують близько 19 центнерів умовних одиниць урожаю T 1974 147 2. 10 мільйонів умовних одиниць дренажних труб T 1973 285 1. <…> вироблено 221 млн т мінеральних добрив (в умовних одиницях) LŪ 1975 4 122².

² Раніше для цього вживали багатозначне слово віртуальний — «можливий; такий, що може виявитися; такий, що має виявитися»: віртуальна довжина — залізничний термін «умовна довжина прямої горизонтальної»

150

Умовну жирність молока здавна називають базовою (3,5, 3,8% або іншу встановлену). Молочний продукт із визначеним вмістом жиру (2,5, 3,5 або 4,5%), білків та інших складників (не натуральне молоко, а виготовлений як натуральне) називають нормалізованим молоком. Базових показників є й більше, наприклад: природний газ із базовою калорійністю LA 1993 74 4. Споживання енергії іноді виражають у тоннах нафтового еквівалента. Умовне паливо — це «паливо, нижча теплота згоряння якого в СРСР вважається рівною 29,3 МДж/кг (7000 ккал/кг)» LTE X 1983; також LTE IV 1978: 263.

Такий спосіб перерахунку закріпився, поширився — були навіть умовна тварина ŽŪ 1974 2 33, умовна голова великої рогатої худоби T 1973 162 1, 167 1, 1974 254 1, ŽŪ 1974 9 34. Швидко поширився, однак тривалий час термін не усталювався — навіть у словниках був поширений калькований термін умовний: умовне паливо – условное монливо ChTŽ 1960, але ETŽ 1966 — умовне паливо, ŽUTŽ 1971 — знову умовне паливо; умовна деревина «одиниця обліку деревини, що вживається для полегшення обліку» — условный материал – bedingtes Holz MATŽ 1971 (MTŽ 1998 — умовна деревина «поняття деревини, вживане для полегшення обліку сушіння деревини, яке відповідає таким показникам: обрізані дошки із сосни II категорії якості сушіння, завтовшки 40 мм, завширшки 150 мм, завдовжки понад 1 м, з початковою вологістю 60%, а кінцевою — 12%» — условный пиломатериал – Einheitsholz – conventional wood, wood in boards), нахота мягкая – умовна (м’яка) оранка ŽŪTŽ 1971; умовна ширина тканини TkstTŽ 1962.

У періодичній пресі умовний і умовний уживали дуже різноманітно: умовні гектари T 1973 246 1, 1974 157 2, Šv 1973 7 9, ŽŪ 1974 2 5, 6, зорали 2200 гектарів умовної оранки T 1973 107 1 – скосили зернові на 190 умовних гектарах T 1973 203 1; умовний трактор ŽŪ 1974 2 14, 15, умовний агрегат T 1973 144 1, 1974 160 1; умовне паливо T 1973 167 2, 190 4 – умовне паливо T 1973 83 4; умовна тонна 1974 125 4 – умовні тонни MG 1974 5 11; мінеральних добрив — 4,9 мільйона тонн (в умовних одиницях) T 1973 248 3;

шляху, для проїзду яким витрачається така сама праця (стільки ж часу, палива), як і на справжній ділянці дороги з усіма підйомами» TŽŽ 1951, віртуальна температура вологого повітря — «температура, яку мало б сухе повітря такої самої густини за наявного тиску» TŽŽ 1969. Тепер — умовна довжина доріг GeĮž 1977, зведена температура PTŽ 1984, а віртуальний набув нових багатозначностей (див. GK 2003 8 6–7).

151

вдалося заощадити <…> майже три тисячі умовних кубічних метрів технологічної деревини T 1982 44 1 – виготовлено дренажних труб – 601 умовний кілометр T 1973 96 2; умовний діаметр T 1973 230 1, 239 1, Šv 1973 23 2, умовний діаметр T 1973, 168 3; договірні труби T 1973 223 2 – умовні дренажні трубки T 1973 230 1; договірні горщики Šv 1974 5 3, M ir T 1975 2 2 – умовні горщики T 1973 219 2; договірні коробки T 1973 158 2 – умовні коробки T 1973 249 3; також умовна банка T 1973 255 2, умовна цегла T 1973 249 1, 1974 173 1, умовні блоки T 1974 173 1, умовні листи T 1973 249 1. Нерідко було просто умовний, наприклад: Кожен метр за секунду швидкості вітру умовно дедалі посилює гостроту морозу. Бувають дні, коли за сильного морозу й сильного вітру мороз сягає мінус ста умовних градусів MG 1974 5 18; умовна економія M ir T 1973 11 16, умовний економічний ефект M ir T 1974 6 36.

У статті 1975 року «Договірні терміни обліку» Антанас Балашайтіс зазначив, що рос. условный «перекладається різними словами: договірний, умовний, відносний, відносний, штучний тощо», а «розглядувані одиниці вимірювання не залежать від якихось об’єктивних умов і не випливають із них, а є предметом домовленості економістів і плановиків» (Balašaitis 1975: 18).

Стаття А. Балашайтіса мала вплив — значення слів умовний і договірний було уточнено у словниках та енциклопедіях. Умовний вже у DŽ₁,₂ пояснювався прикладом умовна домовленість. Із школи був відомий навіть умовний рефлекс, у вужчому значенні — умовне (на противагу загальному) відтягування наголосу, умовна ймовірність, рівність, рівняння, умовний нуль, середнє значення; умовні вклади: так їх називають тому, що під час відкриття рахунку встановлюється певна умова, яка обмежує видачу вкладу, і вкладник може користуватися таким вкладом лише після виконання встановленої умови T 1982 179 4. Умовний має також значення 3: «такий, що реально не існує, уявний, символічний» LKŽ XII, наприклад: спробуймо з’ясувати, яка доля спіткає «п’ятимільярдну дитину» (йдеться не про умовну дитину, народження якої за рішенням ООН відзначили в Югославії, а про таких самих умовних її ровесників у різних регіонах) T 1988 77 3. Тут пасує і умовний, хоча термінології властиве умовний: умовний актив (contingent asset) – «актив, вартість якого неможливо точно визначити на цей час, оскільки вона залежить від майбутніх подій та умов», умовний продаж, умовне депонування ŠETEŽ. Є тут і сполуки з не цілком ясним значенням: факультативний анаероб – умовний, факультативний анаероб ALŽŪTŽ 1977.

152

LKŽ XIV 1986 договірний, -а 3. «прийнятий за основу під час обчислення обсягу роботи, ресурсів тощо, еталонний», DŽ, договірний 3. «домовлений як міра або основа обліку»: договірні одиниці, вклади. Тепер видно, що останньому тлумаченню бракує точності — не вистачає смислового компонента «перерахований за коефіцієнтом вартості». Договірні одиниці можуть бути й неперерахованими, наприклад, розрізняють істинне (значення величини) — «це значення, яке ми отримали б у результаті досконалого вимірювання», але «істинні значення невідомі», тому існує і договірне істинне (значення величини) — англ. conventional true value (of a quantity), фр. valeur conventionnellement vraie (d’une grandeur) — «для визначення договірного істинного значення зазвичай використовують результати кількох вимірювань цієї величини» («іноді його називають нормативним значенням, найкращою оцінкою значення, договірним значенням або опорним значенням») TP ir BMTŽ 1997. Слово договірний має ще більше значень, наприклад: договірна ціна, договірні відсотки, договірні зобов’язання, договірні роботи тощо.

Вплив статті А. Балашайтіса був більшим на тих, хто був відстороненим і здатним розуміти. Наприклад: і умовний гектар, і еталонний гектар, і умовний еталонний гектар — договірний гектар ŽŪMTŽ 1983, умовна одиниця — договірна одиниця PTŽ 1984, умовне паливо — договірне паливо PTŽ 1984, а також LTE X 1983; 200 тисяч рублів договірної річної економії T 1981 8 1. Проте часто залишалося й слово умовний: умовна тварина T 1983 299 2, умовна голова великої рогатої худоби T 1985 198 1, умовна продукція тваринництва Šv 1975 10 12; з <…> гектара <…> отримано по 28,5 центнера умовної продукції рослинництва T 1984 101 1; ми віддали 100 корів і 100 телиць — півтори сотні умовних голів великої рогатої худоби M ir G 1976 4 36; умовні тонни T 1977 231 2; мінеральні добрива — мільйони тонн: у перерахунку на умовні одиниці, що містять 100 відсотків поживних речовин T 1976 26 4; умовна сім’я KV 1980 47 6, умовні жителі Šm 1983 6 11, умовний економічний ефект M ir G 1978 10 11; «метр за секунду „додає“ два умовні градуси морозу» T 1979 200 2; за 45 умовних градусів морозу, або, як їх часто називають, умовних балів суворості, людина ледве може витримати T 1979 200 2.

Третій період уживання назв договірних (умовних) одиниць обліку — після відродження Литви. Фахівці вживають їх, як і раніше. На жаль, ще частіше трапляється ненормативне умовний: умовне паливо M ir G 1995 4 12, умовна цегла LA 1995 217 12. Декому це здалося привидом радянських часів: «За радянських часів був відомий статистичний трюк — рахувати договірні одиниці. Тоді орали не просто гектар, а договірний, виробляли договірні

153

баночки варення, вирощували певну кількість договірної худоби на один договірний гектар» (Valentina Zinkevičienė, – LA 1997 36 5). Зовсім ні — були і фізичні, і обчислені на їх основі договірні одиниці; одні не заміняли інших. Трюки були, але інші (приписування, списування тощо). А що вийшло з цієї критики? Вийшло ось що: У нас на один трактор (незалежно від його потужності) припадає в середньому 77 га угідь LA 1997 53 9. Не вміють або бояться (трюк?) написати навіть фізичний трактор? У декого цей страх швидко минув: умовні моделі LA 1997 38 9, умовна цегла LA 1997 180 22, але слово договірний знову відсунули набік. Дехто й далі бурчить: На один трактор (незалежно від його потужності) у Литві припадає в середньому близько 80 га угідь, а в країнах ЄС — лише близько 20 га ML 2002 11 19. Термінологам і фахівцям із мовної культури знову додали марної роботи…

ŠALTINIAI

ALKŽ 1975 – A. Laučka, B. Piesarskas, E. Stasiulevičiūtė. Anglų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.

ALKŽ 1998 – B. Svecevičius. Anglų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.

ALŽŪTŽ – Anglų–lietuvių kalbų žemės ūkio terminų žodynas. Sudarė D. ČepOnienė, R. Gelūnienė, J. Kazėnas, R. Kelbauskienė (ats. red.), Vilnius, 1977.

ChTŽ – K. Daukšas. Chemijos žodynas, Vilnius, 1960.

DokŽin – Dokumentų įforminimo ir rašybos žinynas. Sudarė J. Žemaitis, Vilnius, 1988.

DŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas: DŽ₁ – I leid., Vilnius, 1954; DŽ₂ – II pap. leid., Vilnius, 1972; DŽ₃ – III pat. ir pap. leid., Vilnius, 1993; DŽ₄ – IV leid., Vilnius, 2000.

ETŽ – Rusiškai lietuviškas ekonomikos terminų žodynas. Red. kol. K. Meškauskas (ats. red.), A. Poviliūnas, V. Puronas, A. Skupėika, Vilnius, 1966.

GelŽ – Rusų–lietuvių kalbų geležinkelių transporto žodynas. Sudarė N. Juškaitė, St. Keinys, Vilnius, 1997.

GK – Gimtoji kalba (žurnalas).

KV – Kalba Vilnius (savaitraštis).

LA – Lietuvos aidas (savaitraštis).

LE – Lietuvių enciklopedija 1, South Boston, 1953.

LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas 12, 14, Vilnius, 1981, 1986.

LTE – Lietuviškoji tarybinė enciklopedija 4, 7, 8, 10, 12, Vilnius, 1978, 1981, 1981, 1983, 1984.

LŪ – Liaudies ūkis (žurnalas).

MATŽ – Aiškinamasis medienos apdirbimo terminų žodynas, Vilnius, 1971.

MG – mūsų gamta (žurnalas).

154

M ir G – Mokslas ir gyvenimas (žurnalas).

M ir T – Mokslas ir technika (žurnalas).

ML – Mokslo Lietuva (dvisavaitinis laikraštis).

MTŽ – Aiškinamasis medienos terminų žodynas. Ats. red. B. Papreckis, Kaunas, 1998.

PTŽ – Rusų–lietuvių kalbų politechnikos žodynas. Sudarė G. Daugėla, Vilnius, 1984.

ŠETEŽ – P. Austrevičius, D. Pupkevičius, D. Treigienė. Šiuolaikinių ekonomikos terminų enciklopedinis žodynas, Vilnius, 1991.

Šm – Šeima (žurnalas).

Šv – Švyturys (žurnalas).

T – Tiesa (dienraštis).

TechEnc – Technikos enciklopedija 1, Vilnius, 2000.

TkstTŽ – Aiškinamasis tekstilės terminų žodynas 1. Sudarė A. Jurevičius ir A. Čižas, Vilnius, 1962.

TP ir BMTŽ – Tarptautinis pagrindinių ir bendrųjų metrologijos terminų žodynas. Parengė V. Valiukėnas ir P. J. Žilinskas, Vilnius, 1977.

TŽŽ 1951 – Tarptautinių žodžių žodynas. Lietuviškąjį leidimą redagavo Ch. Lemchenas, Vilnius.

TŽŽ 1969 – Tarptautinių žodžių žodynas. Lietuviškąjį leidimą redagavo Ch. Lemchenas, Vilnius.

TŽŽ 2001 – Tarptautinių žodžių žodynas. Ats. red. A. Kinderys, Vilnius.

VLE – Visuotinė lietuvių enciklopedija 1, 3, Vilnius, 2001, 2003.

ŽŪ – Žemės ūkis (žurnalas).

ŽŪI – Žemės ūkio informacija (mėnraštis).

ŽŪMTŽ – Rusų–lietuvių kalbų žemės ūkio mechanizacijos terminų žodynas. Parengė V. Gerulaitis ir S. Lukėnas, Vilnius, 1983.

ŽŪTŽ – V. Anskaitis, M. Kilas. Rusų–lietuvių kalbų žemės ūkio terminų žodynas, Vilnius, 1971.

LITERATŪRA

Antikos žodynas 1998: Antikos žodynas. Vertė R. Kumžienė, A. Tekorius, A. Trakymas, Vilnius.

Bal ašaitis A. 1975: Sutartiniai apskaitos terminai. – Mūsų kalba 2, 17–18.

Buračas A. 1980: Anglų–lietuvių kalbų ekonomikos terminų žodynas, Vilnius.

Buračas A. 1990: Pasaulio valstybių ir monetų žinynas, Vilnius.

Buračas A., Svecevičius B. 1994: Lietuvių–anglų–lietuvių biznio, bankų, biržos terminų žodynas-žinynas, Vilnius.

Dictionnaire de la langue française 1993: Le Nouveau Petit Robert: Dictionnaire alphabétique et analogique de la langue française, Paris.

Dictionnaire des noms propres 1995: Petit Le Robert: Dictionnaire universel des noms propres, Paris.

Dictionnaire encyclopédique [1900?]: Le Larousse pour tous: Nouveau dictionnaire encyclopédique 2, Paris.

Encyklopedia powszechna 1968: Wielka encyklopedia powszechna 11, Warszawa.

155

Halder A. 2002: Filosofijos žodynas, Vilnius.

Słownik języka polskiego 1967: Słownik języka polskiego 9, Warszawa.

Webster’s Comprehensive Dictionary 1996: The New International Webster’s Comprehensive Dictionary of the English Language, Trident Press International.

Webster’s Dictionary Unabridged 1981: Webster’s Third New International Dictionary of the English Language Unabridged, Springfield, Massachusetts.

Jonas KLIMAVIČIUS

Gauta 2003-06-24

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-2055 Vilnius

E. paštas [email protected]

156