ASTA MITKEVIČIENĖ

Інститут литовської мови

Віда Стравінскене. СЛОВНИЧОК ЕКОЛОГІЇ ТА НАУК ПРО ДОВКІЛЛЯ: навчальна книга. Каунас: Šviesa, 2004, 238 с.

Як зазначено у передмові, алфавітний тлумачний словничок термінів професорки Університету Вітовта Великого В. Стравінскене призначений для майбутніх фахівців з екології, наук про довкілля, лісового та сільського господарства, інженерії довкілля, викладачів різних галузей природничих наук та інших читачів. За підрахунками рецензентки, у ньому наведено понад 650 заголовних термінів. Однак термінів, які визначаються або пояснюються, значно більше: видові та безпосередньо пов’язані терміни зафіксовано у словникових статтях. Наприклад, у статті до терміна ендосперм пояснюються видові терміни первинний ендосперм і вторинний ендосперм (76), а у статті до терміна алерген — період алергізації (12).

Словничок схвалений Державною комісією литовської мови (оцінка — Державна комісія литовської мови не заперечує). Заголовні терміни словничка мають наголоси; виявлено лише кілька помилок наголошування (коректурних): flūoro (= flúoro) vandenilis, pelkėjimas (= pelkėjimas); без позначок наголосу залишено основні компоненти термінів egzoterminis procesas, limnoglacialinės nuosėdos. Відповідників іншими мовами не подано — словничок одномовний, однак біля систематичних назв наведено латинські назви (пор. žinduoliai (Mammalia) тощо). Водночас помітні певні непослідовності в поданні: наприклад, біля vėžiagyviai латинської назви не знайдемо. На жаль, немає пояснень щодо структури словника. Етимологію термінів зазначено, але в її поданні помітні прогалини. Так, етимологію іншомовного залежного компонента найчастіше пояснено після цього компонента (наприклад, heteroterminiai gyvūnai), але іноді — лише після всього терміна (наприклад, indikatoriniai augalai). Часом етимологію взагалі не зазначено (наприклад, morfologinė adaptacija). Є неточності в поясненні етимології, наприклад: bionika [гр. bios — життя (= bio...

Terminologija | 2006 | 13

207

+ (elektro)nika)]; теорія еволюції [лат. evolutio — розгортання + гр. theoria — дослідження) (ніби термін був складним словом, а не словосполученням). Помилкова етимологія наведена у статті до литовського терміна anglis (C).

У словничку заголовними термінами подано три прикметники: aridinis, borealinis, mediteraninis. До їхніх статей включено й пояснено складені терміни, утворені за їхньою участю. До словника внесено кілька власних назв, наприклад: EKOAGROS, «Natura 2000», Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародний союз охорони природи та природних ресурсів тощо. Було б корисно викласти критерії відбору матеріалу. Читач, наприклад, може запитати, чому у словничку є стаття аеробні умови, але немає заголовного терміна анаеробні умови; є статті вторинний забруднювач, хімічні забруднювачі, фізичні забруднювачі, але немає статті забруднювачі; знаходимо заголовний термін охорона in situ, але немає охорона ex situ. У визначенні терміна алергія вжито термін алерген (12), який у словнику не пояснено. Шкода, що у словнику немає перехресних посилань — користуватися ним було б набагато зручніше. Зараз у статтях окремі терміни виділено курсивом, але одні з них можна знайти як окремі статті (наприклад: у статті магматичні породи, метаморфічні породи — породи, 223), а інші — ні (осадові породи у тій самій статті).

Заголовні терміни словничка переважно вдалі. Найгірший, мабуть, термін материнська порода — «ґрунтотворна порода, що охоплює верхній (= верхній) шар поверхні земної кори, з якого під дією чинників ґрунтоутворення формується ґрунт». Він є ненормативним (хоча його також внесено до ААТЖ), оскільки не відповідає семантиці слова gimtas (пор. gimtoji (= kilminė) uoliena TT, kilminė uoliena ChŽ; dirvodarinė uoliena SDTŽ, ŽŪE I). Також замість фйорд перекладач мав подати вже усталений варіант фіорд (DŽ₅). Нині звичним є однослівний термін біоритми (пор. DŽ₅, AATŽ, SpŽ, PsichŽ тощо), тоді як у словничку наведено лише довший двослівний варіант біологічні ритми. Потребує уточнення термін хижі морські (= морські; пор. морська свиня) ссавці. Термін водне «цвітіння» цілком можна було подати без лапок, оскільки цвісти має значення «зеленіти» (DŽ₅).

У тексті словничка чітко позначено синонімічні терміни, ними не зловживають. Однак синоніми не мають позначок наголосу, а статей-посилань немає. Синоніми летальна (смертельна) доза, локальне (місцеве) забруднення варто було поміняти місцями — терміни з литовськими компонентами значно зрозуміліші. Як синоніми подано терміни різного рівня викиди забруднювачів і викинуті забруднювачі. Термін стратосферний озоновий шар (син. озоносфера) більше схожий на пояснення, ніж на термін, — його коротший синонім був би кращим. В окремих статтях

208

Asta Mitkevičienė

пояснюються терміни рослиноїдна тварина і фітофаги (до останнього додано синонім рослиноїдні). У статті до терміна трофічний рівень знаходимо рослиноїдні тварини (фітофаги) (138). Постає питання, чи в словничку рослиноїдна тварина і фітофаги вважаються синонімами; якщо так, то чому їх не пов’язано. До речі, оскільки синоніми фітофаги (син. рослиноїдні) винесено в окрему статтю, логічно було б поряд із зоофагами бачити термін м’ясоїдні. Подання термінів консументи (син. споживачі) і редуценти (син. деструктори)¹ можна було уніфікувати: якщо перевагу віддано українському терміну, так слід зробити в обох випадках. До словничка включено два видові синонімічні терміни — морфологічна адаптація (син. морфологічне пристосування), але лише один родовий термін — пристосування. Як синонім слід було подати український відповідник терміна доместикація — приручення (пор. AATŽ доместикація, приручення). Адже до словничка також внесено синонім терміна одомашнені види — приручені види. Термін сукцесія екосистеми можна було замінити українськішим (або принаймні додати синонім) — зміна екосистеми (пор. зміна, сукцесія AATŽ). Також бракує перегною поряд із терміном гумус; локальної загибелі поряд із терміном некроз. Чи не слід було подати український синонім до гідробіонти — водні організми?

Цікаво, що деякі терміни, як уже було видно, не збігаються з термінами словника суміжної галузі — AATŽ, опублікованого 2000 року. У деяких випадках обрано вдаліший варіант, наприклад, екологія популяцій (в AATŽ визначено популяційна екологія, а у статті екологія — екологія популяцій); сонячне випромінювання (AATŽ сонячна радіація); північне сяйво (AATŽ полярне сяйво, північне сяйво). У словничку подано синоніми біологічно розкладні (–здатні до розкладання) відходи, біодеградаційні відходи, а в AATŽ — лише біодеградовані відходи.

Статті про терміни справді інформативні й досить докладні. Іноді вказано історію дослідження поняття, відкривача явища або творця поняття. У статті до терміна сталий розвиток можна знайти навіть «протокольну» інформацію: «Раніше (до рішення Державної комісії з литовської мови від 2003 01 31) вживали терміни збалансований розвиток, безперервний розвиток, ощадний розвиток, сталий поступ» (56). У словничку наведено коментарі щодо вживання термінів. Однак інформація такого типу не завжди точна. Наприклад, рослинність — «термін не слід уживати на позначення рослинних угруповань; його належить замінити терміном “флора”» (32), однак не зазначено, у якому значенні його вжито (наприклад, у статті «мікроекосистема» (134)). Заголовний термін ефект замість визначення має

¹ Третій член групи термінів — продуценти (або виробники) — не винесено в окрему статтю.

Terminologija | 2006 | 13

209

примітку про те, що в екології та науках про довкілля цей термін не слід уживати, його треба замінити термінами вплив, результат діяльності, наслідок або явище (70). Отже, у словнику знаходимо парникове явище, а не парниковий ефект. Можна зауважити, що в деяких словниках кінця минулого століття (наприклад, AstrŽ, GeogrŽ) основним терміном також вважали парникове явище. Нині у словниках (пор. AATŽ, ChŽ, Eurovoc) — парниковий ефект: термін парникове явище, хоч і питоміший, може бути двозначним.

Більшість термінів, що трапляються безпосередньо в текстах статей, є нормативними. Щодо деяких із них або їх уживання можна висловити кілька зауваг. Наприклад, у словничку неточно наведено литовську та латинську назви рослини: звичайна маршанція (= маршантія, 208; див. BotVŽ) і Marchantia polymorpha (= polymorpha, 208). У словничку вжито назву субтропіки (88, 122 та ін.), тоді як DŽ₅ подає субтропіки. У статті біологічні ритми названо ритмами припливів і відпливів (44), хоча в тому самому словничку заголовковий термін — припливи і відпливи (176). Замість терміна сепаратор (130), зафіксованого у статті про термін механічне очищення стічних вод, краще було б ужити український відповідник роздільник; гіпоталамус (стаття «терморегуляція», 216) — гіпоталамус. Звичайна назва — береза карликова (у словничку — карликова береза, 181, 222; пор. BotVŽ). Замість бенз(а)пірен (21, 65, 155) було б достатньо варіанта бензпірен (пор. ChŽ). Термін системна група (93) не відмежовано від систематичної групи (пор. система і систематика). Замість трикомпонентного терміна напівпаразитичні рослини (у статті про термін геміпаразитизм, 96) доречне слово напівпаразити (пор. BotŽ напівпаразити, геміпаразити). Ще кілька зауваг: економічні (= економіки) науки (23) (пор. природничі науки), північні (= півночі) широти (59, 110, 158; див. DŽ₅), серцево-судинні (= серця і судин) захворювання (55), одиниці Добсона (= Добсона) (202), кутикула (= кутикулка) (218, пор. кутикулка 98; див. TekstilŽ). У статті «Отрути» зазначено, що за силою їх поділяють на дуже сильні, середньої сили, отруйні та слабкі (149). То що, отруйні отрути? Неточний термін сагайнієчі (132): хоча раніше його рекомендували до вжитку (наприклад, його внесено до LTE IX), тепер уживають цикієчі (див. VLE IV 125; пор. BotVŽ цикаїнові (клас), цикові (родина); ще пор. TŽŽe сагані неправ. = цикаїнові).

У словничку не завжди дотримано звичного для литовської мови порядку означень, пор. тундрові трав’янисті (= трав’янисті тундри) рослини (181), середньодобова (= середня за добу) концентрація (196).

Визначення деяких термінів слабкуваті. Наприклад, біогенні елементи — «елементи, необхідні живим організмам (= хімічні елеме-

210

Asta Mitkevičienė

«це» (41). Термін хіоносфера тлумачиться як відповідні частини гір (53), а не певний шар атмосфери. Неточне визначення першого значення терміна монокультура: «ділянка оброблюваної землі, де абсолютно домінує один вид (наприклад, житнє поле)» (139) (пор. культура — «вирощування рослин, культивування; рослини, які вирощують, культивують» (див. DŽ, TŽŽė). Термін тканини визначається як «система клітинних і неклітинних структур» (мала б бути форма однини — тканина) (31). Логіки не дотримано при тлумаченні видового терміна промислові стічні води: «Промислові стічні води витікають із виробничих підприємств, де їх використовували для технологічних потреб» (150). З такого вислову можна зрозуміти, що використовують не воду, а стічні води. Термін фактори ризику у словничку пояснюється терміном чинники довкілля, однак згадуються такі чинники, як артеріальний тиск, надлишок холестерину в крові тощо (187). У словничку наведено по два значення термінів гомеостаз, некрофаги, однак їх не розмежовано. Визначення терміна антропогенні джерела забруднення відсутнє — лише перелічено й пояснено його видові терміни.

Мова визначень не в усіх випадках є правильною та стилістично довершеною. Помічено помилки у вживанні означених форм, наприклад, середній ард (69). Загалом у статтях термінів означеними формами нерідко надмірно зловживають, наприклад: птахи, що пролітають (– птахи, які пролітають) (164), пінні напої (– напої, що піняться) (190) тощо, хоча іноді там, де потрібна означена форма, є лише звичайна. Неправильне визначення терміна клас: «рівень класифікації, що визначає (= охоплює) сукупність об’єктів, які мають спільні ознаки» (109). Виявлено й інші помилки у вживанні дієприкметників, наприклад: заповідник — «територія, що зберігає довкілля (= територія, де охороняється довкілля) <...>» (68) тощо. Неточно обрано конструкцію зі знахідним відмінком, наприклад: «відходи, придатні для переробки та виробництва продукції (=для виробництва продукції) (20). Недобре, що дієслово зустрічати вживається у значенні «бути, траплятися» (17, 175). Трапляються незграбні й незрозумілі речення, наприклад: За останні роки зріс внесок транспорту в загальне забруднення повітря (155); CO₂ внесок у формування парникового ефекту становить 55–60% <...> (209) тощо. У словничку виявлено кілька пунктуаційних (43, 62, 167, 208) і орфографічних (коректорських) помилок: гейтоногамія (=гейтоногамія, 13), Falconiformes (=Falconiformes, 170), алопатрія [гр. allos (=allos) — інший, відмінний <...>] (13). На деяких сторінках (66–67, 105) терміни за абеткою опинилися не на своїх місцях.

Такий словничок потрібний, однак недоліків у ньому надто багато.

Terminologija | 2006 | 13

211

СКОРОЧЕННЯ

AATŽ 2000 — Словник термінів охорони довкілля, Вільнюс.

AstrŽ 1984 — Енциклопедичний астрономічний словник. Укладач A. Juška, Вільнюс.

BotVŽ 1998 — Словник ботанічних назв. Укладач R. Jankevičienė, Вільнюс.

BotŽ 1965 — Словник ботанічних термінів. Гол. ред. J. Dagys, Вільнюс.

ChŽ 2003 — Тлумачний словник хімічних термінів. Підготували K. Daukšas, I. Barkauskas, V. Daukšas та ін., Вільнюс.

DŽ 2003 — Словник сучасної литовської мови. Гол. ред. St. Keinys, Вільнюс (електронне видання).

Eurovoc — EUROVOC. Європейський термінологічний словник: http://www3.lrs.lt/pls/ev/ev.main

GeogrŽ 1994 — Vaitkeūnas St. Енциклопедичний словник географії, Каунас.

LTE IX 1984 — Литовська радянська енциклопедія 9. Вільнюс.

PsichŽ 1993 — Словник психології. Ред. R. Augis та ін., Вільнюс.

SDTŽ 1997 — Систематичний словничок ґрунтознавчих термінів. Укладач A. Motuzas, Вільнюс.

SpŽ 1996 — Словник спортивних термінів 1. Підготував S. Stonkus, Каунас.

TekstilŽ 2001 – Тлумачний словник текстильних термінів. Уклали R. Čiukas, J. Katunskis, A. Kaulakienė та ін., Kaunas.

TT 1992 – Термінологічні виправлення. Підготували K. Gaivenis, A. Kaulakienė, St. Keinys, J. Klimavičius, Vilnius.

TŽŽ 2002 – Інтерлексис. Словник іншомовних слів. Відп. ред. A. Kinderys, Vilnius (електронне видання).

VLE IV 2003 – Загальна литовська енциклопедія 4, Vilnius.

ŽŪE I 1998 – Енциклопедія сільського господарства 1. Голова наукової редакційної ради A. Kusta, Vilnius.

Отримано 2006-12-05

Asta Mitkevičienė

Інститут литовської мови

P. Vileišio 5, LT–10308 Vilnius

Електронна пошта [email protected]

212

Asta Mitkevičienė |