Терміни в текстах і виклик для управління термінологією

KLAUS-DIRK SCHMITZ

Кельнський університет прикладних наук

КЛЮЧОВІ СЛОВА: управління термінологією, вилучення термінів, орієнтація на поняття, автономність терміна, термінологічна стаття, синонімія, неоднозначність

1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ

Термінологію визначено як «сукупність позначень, що належать до однієї спеціальної мови» (ISO 1087–1:2000). Це міжнародне визначення стосується радше репрезентаційного аспекту комунікації спеціальною мовою та ігнорує концептуальне підґрунтя позначень. У німецькому стандарті термінології DIN 2342:2011 наведено ширше визначення: «термінологія — це сукупність або перелік понять та їхніх репрезентацій у певній предметній галузі». Це визначення не лише охоплює поняття як важливий аспект термінології, а й ширше трактує репрезентаційний аспект поняття в термінології: не обмежує його термінами чи іншими мовними позначеннями, а включає символи, піктограми, жести та будь-які інші мультимедійні репрезентації.

Щоб пояснити зв’язок між поняттям і терміном, теоретики та дослідники термінології пристосували так званий «семіотичний трикутник», запропонований американськими лінгвістами C. K. Ogden і I. A. Richards (Ogden, Richards 1923: 11) для пояснення співвідношення між поняттями й термінами (рисунок 1). Трикутник має тривалу історію модифікацій та інтерпретацій, а також зазнавав критики з різних боків за надмірне спрощення або хибне відображення складних зв’язків між поняттями й термінами. Попри критику, висловлену на адресу трикутника, його простота робить його чудовим засобом для ілюстрування зв’язків між поняттям і терміном тим, хто лише починає визначати терміни в текстах і створювати термінологічні записи для їх документування. Інші, складніші моделі описано в Arntz, Picht, Schmitz (2014: 41 ff.).

Terminologija | 2015 | 22 15

Рисунок 1. Термінологічний трикутник (за Ogden, Richards 1923)

Concepts are “cognitive representatives” (“gedankliche Vertreter” (Felber, Budin 1989: 69)) for objects, that arise out of the fact that humans recognize the common characteristics that exist in a majority of individual objects of the same type, and then store these characteristics and use them to impose order on the world of objects, in order to achieve mutual understanding when they communicate with other people. ISO 1087–1:2000 defines a concept as a “unit of knowledge created by a unique combination of characteristics” and DIN 2342:2011 describes a concept again more explicitly as a “unit of thinking made up of characteristics that are derived by categorizing objects having a number of identical properties.”

В обох стандартах у примітці зазначено, що поняття не обов’язково пов’язані з конкретними мовами, однак культурне, соціальне й технічне підґрунтя людей, які формують поняття, та середовище, у якому ці поняття використовують, впливають на те, як вони виявляються в кожній конкретній ситуації. Регіональні відмінності всередині мовної спільноти (наприклад, у Німеччині й Австрії) можуть призводити до різної концептуальної орієнтації щодо того самого терміна, тоді як одна культурна спільнота, у якій розмовляють різними мовами (наприклад, у Швейцарії), може співвідносити одне й те саме поняття з кількома термінами різними мовами.

Оскільки поняття є ментальними або когнітивними репрезентаціями, для пояснення й опису понять потрібні визначення. У більшості випадків визначення посилаються на інші поняття (наприклад, на родове поняття) і вказують на специфічні характеристики, унікальні й типові для поняття, яке визначають. На основі визначень і характеристик понять можна співвідносити

16

Klaus-Dirk Schmitz | Terms in Texts and the Challenge for Terminology Management

співвідносити поняття одне з одним і будувати термінологічні системи понять, таксономії, онтології або інші системи організації знань (SKOS). Ці системи понять систематично представляють знання певної предметної галузі або підгалузі.

У ISO 1087–1:2000 термін визначено як «словесне позначення загального поняття в певній предметній галузі», а в DIN 2342:2011 — як «позначення визначеного поняття спеціальною мовою за допомогою мовного виразу». Термін слугує репрезентацією поняття: ми можемо записати його, вимовити вголос і використовувати для спілкування. Говорячи про терміни, ми вживаємо слово «позначення» як гіперонім, адже існують і інші способи репрезентації понять, наприклад такі, що не обов’язково складаються зі слів: символи, формули, піктограми, жести тощо.

Деякі терміни складаються з кількох слів. Такі терміни називають багатослівними термінами або складеними термінами, наприклад «принтер із подаванням по одному аркушу». Способи поєднання слів у терміни різняться залежно від мови. Під час роботи з термінами важливого значення набуває мовний аспект термінологічної роботи.

Ми з’ясували, що термін є словесним представленням поняття. У спеціальній або технічній мові вкрай бажано, щоб цей зв’язок був однозначним навіть без контекстуального посилання, тобто одному поняттю має відповідати один термін; така властивість називається однозначністю. За цієї умови значення термінів цілком зрозуміле, навіть якщо термін трапляється без будь-якого пояснювального контексту. Звісно, такого ідеального стану важко досягти або його забезпечити. У технічних і наукових текстах часто трапляються дві проблеми, пов’язані зі встановленням відповідності між терміном і поняттям:

Синонімія існує тоді, коли два або більше термінів певної мови позначають те саме поняття. Отже, синонім — це термін, що позначає те саме поняття, що й інший термін. Хоча синонімія може ускладнювати спілкування між фахівцями, на практиці вона трапляється досить часто. Особливо це властиво предметним галузям, у яких багато об’єктів і понять досі перебувають у процесі розвитку. У таких динамічних галузях паралельно вживаються конкурентні терміни, доки поступово не встановляться однозначні терміни — унаслідок природного добору або цілеспрямованої стандартизації. Навіть коли люди добре усвідомлюють ці проблеми, варіанти можуть залишатися у вжитку протягом тривалого часу через такі чинники

Terminologija | 2015 | 22

17

як природна регіональна варіативність або цілеспрямовані зусилля компанії чи виробника, спрямовані на використання термінологічних відмінностей як одного зі способів позиціювання продукту на ринку.

Омонімія є протилежністю синонімії: тут термін або кілька термінів, що мають однакову зовнішню форму, позначають кілька понять¹. В ISO 1087:2000 омонімію визначено як відношення між позначеннями та поняттями в певній мові, за якого одне позначення репрезентує два або більше не пов’язаних між собою понять. Омоніми створюють великі проблеми для технічної комунікації. Тому фахівці постійно прагнуть уникати омонімів у технічних предметних галузях. Проте, коли виникають нові поняття, люди схильні утворювати для них нові терміни, поєднуючи знайомі наявні терміни або запозичуючи усталені терміни із загальної мови (наприклад, mouse — комп’ютерний пристрій введення) чи з інших споріднених предметних галузей (наприклад, virus із медицини — шкідливе програмне забезпечення).

2. КОНЦЕПТУАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНЕ УПРАВЛІННЯ ТЕРМІНОЛОГІЄЮ

Сьогодні результати будь-якої термінологічної роботи потрібно зберігати в термінологічних базах даних (термінологічних базах) або системах управління термінологією. Хоча доступ до вмісту термінологічних баз і його пошук здебільшого здійснюються за допомогою (пошукового) терміна, організаційним принципом цього ресурсу термінологічних знань має бути поняття.

У цьому полягає основна відмінність між лексикографічною статтею у словнику чи лексиконі та термінологічною статтею в термінологічній базі або системі управління термінологією. Якщо на рисунку 2 показано основну структуру словникової статті (наприклад, у Wiktionary), де основою для впорядкування мовної інформації є слово (термін), то на рисунку 2 показано структуру прескриптивної термінологічної статті в термінологічній базі (наприклад, у Wikipedia), зосередженої передусім на понятті.

На рисунку 3 також продемонстровано прескриптивний підхід до управління термінологією, який застосовують організації зі стандартизації та компанії для формування послідовної й однозначної корпоративної мови: для кожного поняття переважним є лише один термін, а інші терміни для того самого поняття допускаються або не рекомендуються.

¹ Тут не розглядатиметься відмінність між омонімією та полісемією; вона не має значення для комп’ютеризованого управління термінологією, а отже, і для цієї статті.

18

Klaus-Dirk Schmitz

Terms in Texts and the Challenge for Terminology Management

Рисунок 2. Структура лексикографічної статті

Рисунок 3. Структура (прескриптивної) термінологічної статті

Як визначено в ISO 1087-1:2000 і відображено в термінологічній метамоделі в ISO 16642:2003, термінологічна стаття має містити всі термінологічні дані, пов’язані з одним поняттям. Тому моделювання термінологічних даних має відображати принцип поняттєвої орієнтації (див. рисунок 3), забезпечуючи таким чином зберігання не лише всієї інформації, пов’язаної з поняттям, а й усіх термінів усіма мовами разом з усією інформацією, пов’язаною з термінами, в межах однієї термінологічної статті. Термінологічні статті, створені за принципом термінологічної орієнтації (див. рисунок 2), які дуже часто трапляються у двомовних глосаріях чи словниках, не придатні для ретельного управління термінологією і дуже швидко призводять до неузгоджених термінологічних збірок, що є малокорисними, особливо коли потрібне багатомовне управління термінологією. Якщо потрібно створити лексикографічні продукти для спеціальних мов (LSP) — особливо в друкованій формі, — із поняттєво-орієнтованої бази можна сформувати алфавітний терміноорієнтований вигляд

Terminologija | 2015 | 22 19

термінологічної бази даних, оскільки лише поняттєва організація може гарантувати належне збирання, опрацювання, перегляд і підготовку термінів, специфічних для певної галузі.

На додаток до поняттєвої орієнтації — а не на противагу їй — другим важливим принципом управління термінологією є автономність терміна. Автономність терміна гарантує, що всі терміни, зокрема синоніми, скорочені форми та варіанти написання, можна документувати з усіма необхідними категоріями даних, пов’язаних із терміном, як-от граматика, стиль, географічні обмеження чи контекст. Цей підхід можна реалізувати, розробивши модель даних так, щоб користувач міг створювати необмежену кількість термінологічних розділів або блоків, які містять окремі терміни й усі додаткові категорії даних, що описують термін і його вживання.

Автономність терміна відображена в термінологічній метамоделі (ISO 16642:2003) тим, що в кожному термінологічному розділі дозволено мати рівно один термін. Кілька термінів однією мовою для того самого поняття (синонімічні найменування) впорядковуються за допомогою кількох термінологічних розділів, кожен з яких містить рівно один термін і додаткові категорії даних, що описують цей термін. У сценаріях застосування, де система управління термінологією виконує роль термінологічної бази знань для низки застосунків і програм, автономність терміна є справді необхідною; наприклад, програма контролю якості, що перевіряє правильність уживання термінів у текстах, має мати доступ до термінологічної бази, де рекомендовані, допустимі й застарілі терміни зберігаються в одній термінологічній статті (див. рисунок 3), але в різних термінологічних розділах.

Принципи поняттєвої орієнтації та автономності терміна відображені в моделі термінологічної статті, показаній на рисунку 4. Програми управління термінологією, розроблені відповідно до цієї моделі, можуть попереджати користувача, коли той намагається внести інформацію, пов’язану лише з одним поняттям, до різних термінологічних статей (див. Schmitz 2011: 242 f.).

Поняттєва орієнтація та автономність терміна є передумовами для створення термінологічних збірок, специфічних для певної галузі чи компанії (див. також Schmitz, Straub 2010: 38 ff.). Синонімічні терміни, як-от USB stick, USB memory stick, USB flash drive, USB memory key, memory stick, pendrive, thumbdrive, або лише key як скорочена форма, зберігаються в одній термінологічній статті з одним англійським визначенням і зв’язками цього поняття з іншими поняттєвими статтями; кожен термін можна документувати за допомогою атрибутів, які вказують, наприклад, що USB flash drive є рекомендованим терміном для документації, а USB key — для маркування продукції, а всі інші терміни не слід використовувати в жодній документації

20

Klaus-Dirk Schmitz | Terms in Texts and the Challenge for Terminology Management

Рисунок 4. Модель термінологічної статті, що відображає орієнтацію на поняття та автономність терміна

менти цієї компанії. Завдяки орієнтації на поняття будь-який користувач, який звертається до термінологічної бази в пошуках, наприклад, pendrive, знайде статтю поняття (з визначенням), побачить, що pendrive не є рекомендованим терміном, і знайде переважний термін USB flash drive. З іншого боку, пошук за словом key дасть кілька результатів у тій самій базі даних, оскільки термін key є позначенням кількох понять (омонім або багатозначне слово, наприклад key як частина клавіатури), а тому зберігається в кількох статтях із різними визначеннями та зв’язками між поняттями.

3. ТЕРМІНИ В ТЕКСТАХ

Хоча терміни в системах управління термінологією впорядковані в статтях, орієнтованих на поняття, у технічних документах вони використовуються як елементи мовної поверхні тексту. Залежно від морфологічних і синтаксичних особливостей певної мови терміни вживаються у словозмінних формах, що вказують, наприклад, на множину, родовий відмінок або минулий час. Зв’язок між терміном у документі та відповідним поняттям може встановити лише читач, який розуміє зміст тексту й осягає значення, що стоїть за терміном.

Terminologija | 2015 | 22

21

У спеціальній або технічній комунікації настійно рекомендується використовувати лише один термін для одного поняття (без синонімів) і вживати тільки терміни, що не є неоднозначними та не позначають два чи більше понять (без омонімів). Однак цього не завжди легко досягти, і світ переповнений документами, які не відповідають вимогам послідовного й однозначного вживання термінології. На рисунку 5 наведено зразок документа з 6 термінами, деякі з яких є багатослівними, що можуть позначати те саме поняття. Щоб зрозуміти зміст тексту, читач має з’ясувати, чи позначають усі терміни те саме поняття, чи мають різні значення. Деякі неспеціалісти в галузі, якої стосується документ, можуть розгубитися, зніяковіти або навіть не впоратися з цим.

Рисунок 5. Зразок документа з термінами, які можуть позначати те саме поняття

Однак труднощі з текстами, що містять синонімічні та омонімічні терміни, виникають не лише в читачів технічної документації. Інструменти комп’ютеризованої обробки тексту стикаються з подібними або навіть більшими труднощами.

У багатьох організаційних середовищах і прикладних сценаріях термінологічної роботи рекомендується вилучати термінологію з наявних текстових матеріалів. Типові сценарії — підготовча термінологічна робота для великих перекладацьких проєктів за участю кількох перекладачів, до початку перекладу, коли кожен перекладач має виконати (імовірно, ту саму) термінологічну роботу ad hoc, а також початкове наповнення нової термінологічної бази з ком-

22 Klaus-Dirk Schmitz | Terms in Texts and the Challenge for Terminology Management

термінологію компанії або предметної галузі, щоб визначити основний необхідний набір понять і термінів.

Вилучення термінів охоплює завдання з вилучення термінологічної інформації, передусім самих термінів, із текстових матеріалів. Текстовими матеріалами можуть бути набір одномовних документів, паралельні тексти двома мовами, текст мовою оригіналу разом із його перекладом або текстовий корпус зі структурованим і систематично зібраним набором речень.

Вилучення термінів людиною — фахівцями предметної галузі або досвідченими термінологами — є найбільш трудомістким і дорогим методом, але, ймовірно, дає найкращі результати. Програми комп’ютеризованого вилучення термінів можуть опрацьовувати тексти (майже) всіма мовами, якщо використовують лише статистичні методи. Якщо ж алгоритм ідентифікації термінів ґрунтується на лінгвістичних методах, результати вилучення термінів будуть набагато кращими, особливо для багатослівних термінів і словосполучень, але (комерційні) інструменти вилучення термінів на лінгвістичній основі доступні лише для «основних» мов, таких як англійська, французька, німецька, іспанська та деяких інших.

Інструменти вилучення термінів пропонують типові функції, відомі з програм-конкордансів (наприклад, WordSmith): вони ідентифікують слова в текстовому документі, створюють статистику частотності слів, відображають покажчик KWIC (Key Word In Context) і показують результати, упорядковані за алфавітом або частотністю. Оскільки в текстах слова трапляються у відмінюваних формах, інструменти вилучення термінів на лінгвістичній основі можуть зводити текстову форму слова до його базової канонічної форми; це потрібно для достовірної статистики слів і надійних списків кандидатів у терміни, але вимагає лінгвістичних знань про морфологію відповідної мови.

Оскільки термінологія завжди пов’язана з мовою певної предметної галузі, інструменти вилучення термінів мають уміти відфільтровувати й ігнорувати службові слова (наприклад, артиклі, сполучники, прийменники тощо), а також загальновживані слова; для цього більшість інструментів використовує так звані списки стоп-слів, які залежать від мови й можуть доповнюватися користувачем. Однак іноді не так просто визначити, чи є слово загальновживаним, чи спеціальним терміном.

Хоча інструменти вилучення термінів можуть бути дуже корисними в певних прикладних сценаріях, слід зважати на такі проблеми:

• Результатом процесу вилучення термінів є список кандидатів у терміни; цей список термінолог має перевірити й «очистити».

Terminologija | 2015 | 22

23

• Інструменти вилучення термінів надають лише список термінів (іноді з прикладами контексту) й не містять жодної іншої термінологічної інформації; їх можна розглядати як список завдань для термінолога, який має доповнити термінологічні статті всією іншою необхідною інформацією та інтелектуально перевірити й об’єднати, наприклад, синоніми (різні кандидати в терміни) у поняттєво-орієнтовані статті.

• Багатьом інструментам вилучення термінів складно точно ідентифікувати багатослівні терміни, іменні групи або дієслівні групи, особливо якщо вони є частиною еліптичних конструкцій або складаються з розірваних елементів.

• Що більше лінгвістичних знань інтегровано в програми вилучення термінів, то кращі результати, особливо під час ідентифікації відмінюваних словоформ і зведення їх до канонічної форми, проте застосування таких програм обмежене лише «основними» мовами.

Хоча вилучення термінів є важливою робочою процедурою на лінгвістичній основі для керування термінологією, його результати корисні лише тоді, коли враховано поняттєво-орієнтований та онтологічний аспекти термінології. Вилучені терміни потрібно інтелектуально співвіднести з відповідними поняттями, а синоніми, варіанти написання, скорочені форми та омоніми — ідентифікувати й належним чином упорядкувати в поняттєво-орієнтованих термінологічних статтях у термінологічних базах.

5. В И С Н О В К И

Термінологічна робота та керування термінологією мають справу з поняттями й термінами. Для таких термінологічних завдань, як створення термінів і їх вилучення, лінгвістика мов для спеціальних цілей (LSP) надає належні засоби для утворення, добору та ідентифікації термінів, однак для будь-якого виду керування термінологією надзвичайно важливо не втрачати з поля зору поняттєву складову термінології. Не лише термінологічні системи понять, а й усі типи термінологічних баз і зібрань термінологічних даних, що розглядаються як системи організації знань, мають ґрунтуватися на поняттєво-орієнтованому підході до моделювання даних і робочих процедур. Цей підхід є необхідною основою для гарантування того, що (лінгвістичні) знання про певну предметну галузь або компанію не будуть випадково розпорошені через мовні особливості термінів, а будуть організовані й упорядковані за онтологічною складовою понять та зв’язками між поняттями.

24 Klaus-Dirk SchmitzTerms in Texts and the Challenge for Terminology Management

BIBLIOGRAPHY

Arntz R., Picht H., Schmitz K.-D. 2014: Einführung in die Terminologiearbeit. 7., vollständig überarbeitete und aktualisierte Auflage, Hildesheim: Georg Olms Verlag.

DIN 2342: 2011 Begriffe der Terminologielehre, Berlin: Beuth.

Felber H., Budin G. 1989: Terminologie in Theorie und Praxis, Tübingen: Narr.

ISO 1087-1:2000 Terminology work – Vocabulary – Part 1. Theory and application, Geneva: ISO.

ISO 16642:2003 Computer applications in terminology – Terminological markup framework, Geneva: ISO.

Ogden C. K., Richards I. A. 1923: The Meaning of Meaning: A Study of the Influence of Language upon Thought and of the Science of Symbolism, London: Kegan, Paul, Trench, Trubner.

Schmitz K.-D. 2011: Managing Terms in Terminology Management. – Magyar Terminológia = Journal of Hungarian Terminology 4/2, 238–245.

Schmitz K.-D., Straub D. 2010: Successful Terminology Management in Companies – Practical tips and guidelines. Stuttgart: TC and more. (Updated German issue will be available in 2015.)

TERMINAI TEKSTUOSE IR IŠŠŪKIS TERMINIJOS TVARKYBAI

Mokslinėse publikacijose, nacionaliniuose ir tarptautiniuose standartuose aiškinama, kad terminologijos teorija ir terminijos tvarkyba nagrinėja sąvokas ir terminus. Sąvokos apibrėžiamos kaip žinių ar mąstymo vienetai ar apskritai kaip mintyse esantys vaizdiniai, kuriuos galima apibūdinti apibrėžtimis. Geriausia, kai apibrėžtys siejasi su kitomis sąvokomis ir įvardija būdingas apibrėžiamos sąvokos ypatybes. Remiantis apibrėžtimis ir sąvokų ypatybėmis, galima sąvokas susieti ir sudaryti jų sistemas, atspindinčias tam tikros srities ar posričio žinias. Iš sąvokų yra sudėliota bet kuri žinių organizavimo sistema – tezauras, ontologija, taksonomija, terminologinė sąvokų sistema ar tiesiog terminologinių duomenų bazė.

Profesinėje komunikacijoje sąvokoms įvardyti vartojami nusistovėję terminai. Žinoma, techniniuose tekstuose jie atsiranda nepakeistu ir nuo nieko nepriklausančiu būdu, jų formą lemia morfologiniai tam tikros kalbos bruožai, jie pateikiami tam tikrame (socio)lingvistiniame kontekste, į kurį būtina atsižvelgti imantis bet kokios terminologinės veiklos. Terminijos tvarkybai yra labai svarbu neišleisti iš akių terminijos sąvokinės pusės. Ne tik terminologinės sąvokų sistemos, bet ir visi terminų bazių bei terminologinių duomenų rinkinių tipai, laikomi žinių organizavimo sistemomis, turi remtis į sąvokos vietą orientuotu duomenų modeliavimu ir darbo tvarka. Terminų, įskaitant rašybos variantus, sutrumpintas formas ir sinonimus, teisingas priskyrimas atitinkamoms sąvokoms, ypač automatiškai išrenkant terminus, yra sunkus terminijos tvarkybos uždavinys, kurį išspręsti gali padėti specialistai ar terminologai. Tik laikantis į sąvoką orientuoto požiūrio galima užtikrinti, kad tam tikros srities ar įmonės kalbinės žinios būtų struktūrinamos ir tvarkomos, remiantis sąvokomis ir jų ryšiais, o ne tik šiek tiek papildomos lingvistiniais terminų bruožais.

Gauta 2015-08-03

Klaus-Dirk Schmitz Cologne University of Applied Sciences Institute of Translation and Multilingual Communication Ubierring 48, 50678 Cologne, Germany E-mail [email protected]

Terminologija | 2015 | 22

25