Прагматика розроблення термінологічного глосарія: Глосарій ЮНЕСКО з управління Інтернетом

BLANCA STELLA GIRALDO PEREZ

Infoterm (International Information Centre for Terminology)

КЛЮЧОВІ СЛОВА: термінологічний глосарій, спеціалізована комунікація, цифровий розрив, методологія Глосарія з управління Інтернетом (IGG), термінологічні принципи й методи, контент

1. ПЕРЕДУМОВИ РОЗРОБЛЕННЯ ГЛОСАРІЯ З УПРАВЛІННЯ ІНТЕРНЕТОМ

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), формування суспільств знань і політична мета зменшити цифрові розриви всіх видів належать до пріоритетних питань порядку денного осіб, які ухвалюють рішення в промисловості, державному управлінні й академічному середовищі. Для підвищення ефективності спеціалізованої комунікації та обміну знаннями необхідно вдосконалювати наявні методи й концепції, розробляти нові методи та застосовувати відповідні інструменти. Існує кілька пропозицій щодо розроблення інструментів управління знаннями, які сприяють створенню належного контенту, придатного для повторного використання, адаптації до нових цілей і збагачення, водночас підтримуючи інтероперабельність і сталість. Належно розроблені глосарії є базовими інструментами для підвищення ефективності спеціалізованої комунікації та обміну знаннями.

Щоб зрозуміти зв’язок між глосарієм і його значенням для подолання цифрового розриву, необхідно знати, що таке цифровий розрив і які питання він охоплює. У загальному значенні «цифровий розрив» стосується відмінностей між демографічними групами й регіонами щодо доступу до сучасних ІКТ. Енді Карвін (2000) зазначив: «Цифровий розрив — одне з найважливіших питань громадянських прав, з якими стикається наша сучасна інформаційна економіка». Однак самого доступу до Інтернету, інформації та ІКТ виявилося недостатньо для подолання цифрового розриву, який, як підкреслив Карвін, стосується також контенту, грамотності, педагогіки та громади. Нині він охоплює навіть більше, ніж ці виміри. «Цифрове виключення є частиною ширшого розриву, що сприяє соціальному й економічному виключенню людей. Кілька

Terminologija | 2017 | 24

59

aspects: economic, geographic, languages, gender, etc.” (Patru 2008). As a social issue, the digital divide is becoming manifest in several different forms, which different stakeholders and public or private organizations try to overcome. However, “Closing the digital divide will not suffice to close the knowledge divide for access to useful, culturally relevant knowledge is more than a matter of technology access.” (ibidem)

«Міжурядові організації, такі як ЮНЕСКО, і глобальні організації, такі як Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів (ICANN), а також регіональні організації, неурядові організації (НУО) та інші наголошують на незамінній ролі мов у побудові інклюзивних суспільств знань. Кожна мова є унікальним свідченням культурного генія своєї цивілізації та робить внесок у світову спадщину — не кажучи вже про її вирішальну роль у налагодженні міжкультурного діалогу, примирення та миру.» (UNESCO 2017)

Послання ЮНЕСКО: «У глобалізованому світі взаємопов’язаних суспільств міжкультурний діалог є життєво важливим, якщо ми хочемо жити разом, визнаючи наше розмаїття. У непевному світі майбутнє націй залежить не лише від їхнього економічного капіталу чи природних ресурсів, а й від колективної здатності розуміти зміни довкілля та передбачати їх — завдяки освіті, науковим дослідженням і обміну знаннями». (Wikiprogress knowledgebase n.d.) Тому розроблення стратегій, що сприяють подоланню цифрового розриву, а також визначення принципів, які впливають на інформаційне суспільство, завжди були важливими темами програм і діяльності ЮНЕСКО.

У статистичних звітах зазвичай зазначається зростання кількості користувачів Інтернету та проникнення технологій на ринок. Internet World Stats надає корисну статистичну інформацію про користувачів Інтернету в усьому світі. Global Digital Snapshot містить основні статистичні показники щодо користувачів Інтернету, мобільних технологій і медіа у світі. Більшість цих показників демонструють тенденцію до зростання та прогнозують разючі швидкі зміни в найближчі роки. Прискорені зміни відбуваються нерівномірно в усіх секторах, хоча мали б відбуватися рівномірно. З наведених у дослідженні Підрозділу наукового прогнозування (STOA) показників щодо «мовної рівності в цифрову епоху» та рівня підтримки машинного перекладу (MT) для різних мов випливає, що лише кілька мов мають якісне програмне забезпечення й ресурси в певних сферах застосування, тоді як для решти мов немає програмного забезпечення чи ресурсів для підтримки машинного перекладу. Навіть більшість мов, якими користуються в Європейському Союзі, не мають рівних

60

Blanca Stella Giraldo Perez

Pragmatics for developing a terminological glossary: UNESCO’s Internet Governance Glossary

можливості щодо інформації, комунікації та обміну знаннями, необхідних у нашому глобалізованому світі.

«Хоча багатомовність є одним із найбільших надбань Європи, вона також є одним із найсуттєвіших викликів на шляху до створення справді інтегрованого ЄС. У ЄС використовують близько 80 мов, а мовні бар’єри мають глибокий вплив не лише на формування спільної європейської ідентичності, а й на мобільність працівників, транскордонну електронну комерцію, торгівлю та державні послуги. У цьому дослідженні, опублікованому STOA у березні 2017 року, простежується поява нових технологічних досягнень, заснованих на зростанні обчислювальних потужностей і доступі до великих даних, завдяки яким технології людської мови (HLT) стають реальним засобом подолання мовних бар’єрів. Однак більшість технічного прогресу досі стосується лише однієї мови — англійської». (Pataki, Dawood 2017)

Не лише машинний переклад (MT), а й усі сфери, пов’язані з інформацією та комунікацією, зазнають стрімкого розвитку Інтернету та ІКТ (ICTs), що відкривають нові можливості для доступу до інформації та знань, їх збереження, створення й поширення. Обмін передбачає доступність для людей і можливість мати глобальний вплив. Отже, інформація та знання мають бути однаково доступними як для спільнот із високорозвиненими спеціалізованими мовами, так і для спільнот із менш розвиненими спеціалізованими мовами й термінологіями.

«На ранньому етапі розвитку Інтернет часто оцінювали з технологічної перспективи. Однак протягом останнього десятиліття постали й інші питання, які часто називають «м’якими»: вони зосереджені на таких темах, як права людини, демократія, приватність, соціальна справедливість, інклюзія, створення локального контенту, взаємозалежність та інші культурні, освітні, економічні й політичні аспекти використання Інтернету. Такі обговорення тривають від часу створення Форуму з питань управління Інтернетом (IGF), що став результатом двох Всесвітніх самітів з питань інформаційного суспільства (WSIS у Женеві 2003 року та в Тунісі 2005 року), а також процесу огляду WSIS+10 та його підсумків. У цьому контексті «мова» дедалі частіше визнається важливим питанням, оскільки сьогодні використання мови значною мірою підтримується ІКТ та Інтернетом. Тому брак відповідної термінології опосередковано впливає на цифровий розрив і розрив у знаннях.»

Сьогодні міжнародна спільнота має кілька багатосторонніх механізмів за участю різних зацікавлених сторін для діалогу та впровадження рішень щодо питань управління Інтернетом. Заходи WSIS та IGF належать до числа найважливіших із них. Для участі в міжнародних багатосторонніх процесах за участю різних зацікавлених сторін країнам та їхнім національним представникам також потрібні мовні засоби, що сприяють розумінню, співпраці та координації. До останніх належать механізми партнерства за участю різних зацікавлених сторін, пов’язані з управлінням Інтернетом і такі, що швидко розвиваються». (Infoterm, UNESCO, ICANN 2017: 12)

Terminologija | 2017 | 24

61

Загалом, коли для різних спільнот розробляють мовні засоби, провідну роль відіграють ІКТ, а пріоритет надають розвитку технологічних аспектів. Але у створенні мовних засобів на перший план виходять розроблення контенту та ресурси. До мовних ресурсів належать письмові й усні корпуси, обчислювальні лексикони, термінологічні бази даних, збирання та обробка мовленнєвих даних тощо. Для отримання, підготовки, збирання, управління, адаптації та використання цих мовних ресурсів й інших видів контенту важливі також базові програмні засоби. Однак, оскільки сьогодні використання мови значною мірою підтримується інформаційно-комунікаційними технологіями (ICT) та Інтернетом, брак відповідної термінології опосередковано, але неминуче поглиблює цифровий розрив і розрив у знаннях, які можуть виявлятися по-різному. Тому необхідні постійне термінологічне планування, розбудова інституційного потенціалу та ефективні механізми координації на регіональному й національному рівнях. (Див.: Infoterm, UNESCO, ICANN 2017)

Отже, розроблення термінологій, які сприяють обміну інформацією та знаннями й активній участі в обговореннях спеціалізованих спільнот, є не лише значною можливістю для носіїв мов із менш розвиненими ресурсами, а й засобом розроблення структурованого контенту з метою забезпечення інтероперабельності та сталості.

Існує кілька видів продуктів із термінами, що позначають поняття, зокрема тезауруси, словники, бази даних і глосарії. Глосарій — це різновид термінологічного ресурсу, цінність якого залежить від мети та способу його розроблення. У широкому розумінні,

«глосарій, також відомий як словник або clavis, — це алфавітний перелік термінів у певній галузі знань із визначеннями цих термінів.»

«Базовий глосарій — це простий глосарій або тлумачний словник, що дає змогу визначати інші поняття, особливо тим, хто лише починає вивчати мову чи галузь знань. Він містить невеликий основний словник і визначення важливих або часто вживаних понять, зазвичай включно з ідіомами чи метафорами, корисними в певній культурі». (Wikipedia)

Існують різні типи глосаріїв: одномовні, двомовні (зазвичай перелік слів із відповідниками та поясненнями іншою мовою) і багатомовні. Деякі з них можуть містити зображення або символи для позначення понять. Існують також глосарії у формі словника, що містять визначення понять.

62

Blanca Stella Giraldo Perez

Pragmatics for developing a terminological glossary: UNESCO’s Internet Governance Glossary

Такі глосарії є цінними ресурсами для розуміння термінології певної галузі або конкретної теми. Якщо їх упорядковано відповідно до знань про таку галузь/тему, вони можуть бути кориснішими для користувачів у засвоєнні понять. Їхня цінність особливо зростає в нових спеціалізованих галузях, стрімкий розвиток яких вимагає практичних рішень, якими згодом можна ділитися, які можна оновлювати, відтворювати або вдосконалювати відповідно до потреб користувачів.

«[...] мова, термінологія якої в певній галузі або в багатьох галузях відстає, з часом ризикує втратити здатність забезпечувати комунікацію в різних тематичних сферах цією мовою. Мовна спільнота, мова якої не має розвиненої наукової та технічної термінології, неминуче змушена використовувати якусь іншу, більш розвинену іноземну мову для комунікації в тематичних сферах». (UNESCO 2017)

Окресливши деякі питання, пов’язані з цифровим розривом і роллю глосарія, ця стаття має на меті підсумувати основні аспекти методології розроблення Глосарія з управління Інтернетом (IGG) і привернути увагу до різних можливостей, які слід враховувати під час планування та розроблення такого типу мовного ресурсу, а також до його потенційного використання для «безперервного планування термінології, розбудови інституційного потенціалу та ефективних механізмів координації на регіональному й національному рівнях». Стаття також має на меті поділитися досвідом створення IGG, який інші спільноти, що не мають можливостей спільнот із високорозвиненими спеціалізованими мовами, можуть масштабувати або відтворити. Водночас цей досвід може стати прикладом для багатьох спільнот, які не беруть участі в багатосторонніх процесах через брак термінології в нових галузях або в різних нових галузях.

«У цьому контексті арабомовні країни та спільноти наразі мають обмежені можливості повноцінно долучатися до конструктивного діалогу та спільних дій у багатосторонніх процесах через недостатнє використання допоміжних мовних інструментів. Тому потрібні рішення для зміцнення технічної термінології арабської мови, щоб сприяти діалогу щодо використання арабської мови в Інтернеті ефективно, результативно та скоординовано.

Партнери, залучені до проєкту IGG, загалом погоджуються, що Інтернет має служити всім людям у світі». (Infoterm, UNESCO, ICANN 2017: 12)

Насамкінець, ця стаття дає змогу звернутися до ширшої аудиторії та показати заходи, яких вживають великі організації, такі як UNESCO та ICANN, у співпраці з Infoterm, щоб виконувати свої суспільні місії.

Terminologija | 2017 | 24

63

2. ОГЛЯД МЕТОДОЛОГІЇ

Методологія Глосарія з управління Інтернетом описує «рамкову модель для створення арабського глосарія термінів з управління Інтернетом, покликаного підтримати участь арабомовних спільнот у багатосторонніх процесах управління Інтернетом і вироблення політики на різних платформах, зокрема на Всесвітньому саміті з питань інформаційного суспільства (WSIS) та Форумі з управління Інтернетом (IGF)». (Infoterm, UNESCO, ICANN 2017: 7)

Від самого початку проєкт IGG розробляли з метою забезпечити арабомовні країни та спільноти глосарієм з управління Інтернетом (IG), а також загальною методологією створення або гармонізації термінології на основі міжнародних стандартів. Однак справжнім викликом було виправдати заявлені очікування, що

«[...] арабомовні країни використовуватимуть глосарій термінів з управління Інтернетом, розроблений у співпраці, точно й за участю багатьох заінтересованих сторін;

• Допомагати формулювати спільні програми дій, сприяти процесам ухвалення рішень, ефективніше спілкуватися та заохочувати участь у багатосторонніх механізмах IG;

• Брати участь у всіх видах багатосторонніх процесів;

• Розбудовувати інституційний потенціал регіональних і національних організацій, що працюють над мовними питаннями, та механізми координації між ними, щоб сприяти утвердженню арабської мови в Інтернеті та розширенню доступу до неї». (Infoterm, UNESCO, ICANN 2017: 13)

Що стосується самого глосарія, для досягнення очікуваних результатів було передбачено п’ять основних етапів:

• Аналіз ключових документів для виявлення основних понять у галузі управління Інтернетом (IG).

• Підготовка проєкту глосарія термінів з IG англійською мовою.

• Публічні консультації.

• Локалізація глосарія термінів інтернет-врядування арабською мовою та подальший процес валідації.

• Поширення.

Паралельно, з огляду на методологію, необхідно було окреслити попередні міркування за чотирма широкими категоріями:

• Термінологічна робота з погляду методології: урахування предметної галузі, цільової аудиторії та мети IGG;

• Види планування та проєктування робочого процесу: адаптація основних етапів (відповідно до ISO 15188:2001), правила основних міжнародних

64

Blanca Stella Giraldo Perez

Pragmatics for developing a terminological glossary: UNESCO’s Internet Governance Glossary

стандартів ISO/TC 37 «Мова і термінологія» та приклади належної практики;

• Документи, які слід використати для підготовки IGG, крім експертних документів і документів з політики, наданих UNESCO: наявні глосарії, додаткові джерела, критерії визначення для оцінювання документів;

• Кандидати в терміни та їхні контексти в документах: урахування типу інформації, яку надають джерела кандидатів у терміни. Було визначено три випадки: відсутність визначального контексту, недостатній контекст і терміни, ужиті непослідовно в різних текстах.

Розгляд інтернет-врядування як окремої предметної галузі допоміг визначити виміри та репрезентативні ключові поняття в такому ракурсі:

«Питання про те, як здійснюється врядування Інтернетом, має вирішальне значення. Те, як ми управляємо цим безцінним глобальним ресурсом, безпосередньо впливає на наші економічні та соціальні можливості в далекому майбутньому.

Виклик

Управління Інтернетом — це процеси, що впливають на те, як керують Інтернетом.

Оскільки політики та технічні експерти працюють над підключенням решти двох третин країн світу, СПОСІБ управління Інтернетом, імовірно, впливатиме на те, як ми ним користуємося і як він розвивається.

[...] Вкрай важливо створити зрозумілі й прості способи, які дали б змогу кожному — незалежно від його походження — розуміти, як функціонує Інтернет, і брати в цьому участь. [...] У політичному середовищі це називають «багатостороннім підходом». По суті, це означає, що кожен, хто зацікавлений у майбутньому Інтернету, має мати право голосу щодо того, як ним керують». (Internet Society)

Коротко кажучи, така динамічна сфера, як управління Інтернетом, зазнає швидкого технічного й концептуального розвитку. У політичному сенсі це надзвичайно чутлива сфера з багатьма суперечливими термінами, що мають стратегічне значення для промисловості, суспільства та політики/державного управління. Крім того, культурний вимір Інтернету суттєво впливає на збереження культурної спадщини. Оскільки управління Інтернетом має важливе значення для кожної країни й кожного громадянина, Глосарій управління Інтернетом сприяє уточненню ключових термінів і полегшує їх розуміння всім зацікавленим сторонам.

Методологію підготовки Глосарія управління Інтернетом відповідно до міжнародних стандартів довелося адаптувати з урахуванням згаданих вище особливостей. Спираючись на сучасний стан літератури у цій галузі, його було струк-

Terminologija | 2017 | 24

65

туровано за сімома вимірами: загальні питання управління Інтернетом; інфраструктура та стандартизація; економічний вимір; правовий вимір; розвиток і соціокультурний вимір; зацікавлені сторони; організації, форуми, мережі, групи, конференції, нормативні акти та правові документи. Формулювання було складено якомога нейтральніше з погляду груп інтересів. Водночас статті Глосарія управління Інтернетом було сформульовано якомога доступніше для користувачів, орієнтуючись на добре освічених читачів. Інакше кажучи, належну увагу слід було приділити потребам пересічних користувачів. Управління Інтернетом запровадило багатосторонній підхід, гнучкість якого дає змогу «окремим особам та організаціям із різних сфер брати участь нарівні, обмінюватися ідеями або виробляти узгоджену політику». (Internet Society 2016) З погляду експертів, цей підхід передбачає використання низки інструментів або практик, а не одного-єдиного рішення. Тому критично важливі питання зацікавлених сторін потрібно було ретельно розглянути, оскільки вони різняться для кожної з них. Ще однією вимогою, якої слід було дотриматися, була потреба в перекладі. У результаті було створено алфавітний покажчик, що слугує практичним засобом швидкого пошуку термінів Глосарія управління Інтернетом.

На основі міжнародних стандартів і найкращих практик було розроблено загальну методологію, що охоплює такі аспекти:

Оцінювання та відбір джерел.

Структурування всієї сфери управління Інтернетом за вимірами.

Системний підхід до розроблення

структури глосарія (макроструктури),

окремих статей глосарія (мікроструктури),

інформації, пов’язаної з термінами,

інформації, пов’язаної з описами,

додаткової інформації.

Загальна структура публікації IGG.

З прагматичних міркувань було обрано поєднання дескриптивного та прескриптивного підходів, що ґрунтуються на теорії термінології та термінологічній роботі. Цей підхід ураховував підходи спеціалізованої лексикографії, зосереджені на термінології, що вживається у спеціалізованій комунікації певної галузі. На практиці термінологічної роботи кожен проєкт потребує адаптованого робочого процесу залежно від мети та наявних ресурсів (людських і технологічних). Найкращі практики показують, як дослідники належним чином адаптували правила основних міжнародних стандартів ISO/TC 37 «Мова та термінологія».

66 Blanca Stella Giraldo Perez | Pragmatics for developing a terminological glossary: UNESCO’s Internet Governance Glossary

На наведеній нижче діаграмі показано модель робочого процесу IGG, розроблену для етапів його створення.

Рисунок 1: Модель робочого процесу IGG

«[Під час] формулювання описів особливу увагу приділяли перехресним посиланням на поняттєво пов’язані статті. Це, а також узгодження стилю, структури тощо всіх статей зумовили потребу в ретельному опрацюванні формулювань». (Infoterm, UNESCO, ICANN 2017: 24)

Фактично, після кроку 26 відбувся завершальний процес узгодження всіх змін до Глосарія та остаточного формулювання опису методології.

Terminologija | 2017 | 24

67

Коротко кажучи, процес розроблення IGG можна пояснити наведеною нижче схемою:

Рисунок 2: Узагальнювальна схема процесу розроблення IGG

Формування корпусу було задумано з огляду на три основні аспекти:

критерії оцінювання документів,

кодування документів,

категоризація документів.

«Від самого початку категоризацію документів здійснювали систематично. Спершу фахівці з термінології застосовували до кожного документа такі стратегії читання, як перегляд і вибіркове читання, щоб визначити його категорію. [Під час] цього процесу документи порівнювали, а їхню категоризацію узгоджували, наприклад, якщо вони належали до одного типу. У деяких випадках категоризацію підвищували або знижували порівняно з подібними документами залежно від їхньої релевантності для проєкту IGG. В інших випадках категоризувати документ було неможливо, оскільки він не містив релевантної термінології або не додавав нової інформації.

Загалом процес вилучення термінів розпочався з відбору приблизно 25–30 документів. Однак цей аналіз і категоризація не означали, що решту документів слід було відкинути; такий підхід мав зробити всю роботу ефективною та керованою від самого початку. У цьому зв’язку,

68

Blanca Stella Giraldo Perez | Pragmatics for developing a terminological glossary: UNESCO’s Internet Governance Glossary

Потрібно було особливо ретельно стежити, щоб не втратити фокус, тобто надмірно не заглиблюватися в суміжні аспекти, як-от термінологія ІКТ чи економічна термінологія. Інакше IGG легко вийшов би далеко за межі основної термінології IG. Проте зрештою для вилучення й оцінювання термінів було використано понад 150 джерел». (Infoterm, UNESCO, ICANN 2017: 28)

Після інтелектуального відбору основних понять було обрано програмний інструмент для вилучення термінів, щоб визначити найкращі контексти (точніше, котексти) для опису термінів.

Структура окремих статей для термінів і власних назв ґрунтувалася на адаптованому системному підході, зосередженому переважно на таких аспектах:

Метод укладання IGG, зокрема методологія опрацювання великого обсягу документів.

Макроструктура та мікроструктура IGG.

Оформлення статей, зокрема використання символів.

Після цього було застосовано напівсистематичний підхід до впорядкування окремих статей у глосарії. Як уже зазначалося, глосарій поділили на виміри, а статті, наскільки це було можливо, згрупували відповідно до їхніх поняттєвих зв’язків.

«Оскільки більшість термінологічних статей, наведених у проєкті IGG, було відібрано з різних джерел, пов’язаних із тематичною сферою IG, від самого початку були необхідні рішення щодо уніфікованого системного підходу до опрацювання термінів та описів (що було позитивно підтверджено під час роботи над IGG). Однак цей уніфікований підхід не означає, що кожна окрема стаття подається однаково [...].

Глосарій IG містить низку відносно нових термінів або назв, які, однак, широко вживаються без загальної згоди чи стандартизованого визначення в спільнотах IG. Інші терміни широко вживаються й чітко визначені, тому їх можна вважати «стандартними». Деякі рідковживані терміни можуть бути важливими для пояснення, хоча їх уживають дуже рідко. Інструменти вилучення термінів зазвичай не можуть розрізнити важливі/значущі випадки вживання та незначущі. Тому лише статистичних даних було недостатньо, щоб визначити важливість терміна або знайти в контексті вдалий опис чи пояснення». (Infoterm, UNESCO, ICANN 2017: 30)

З огляду на цільову аудиторію мікроструктуру статей IGG було істотно спрощено:

Рівень терміна або назви (з прикладами).

Рівень опису (з прикладами).

Вживання терміна та зв’язки між термінами.

Орфографічні та інші правила написання.

Terminologija | 2017 | 24

69

Опис, а не визначення.

Перехресні посилання на терміни.

Примітки.

Водночас використання лексикографічних символів (таких як різні види дужок, скорочені позначення тощо) було зведено до мінімуму й застосовувалося послідовно заради ясності та зручності користувачів. Наведений нижче зразок статті демонструє елементи мікроструктури в її остаточному вигляді:

Рисунок 3: Зразок статті + елементи мікроструктури

Макет IGG відображає макроструктуру й організацію остаточного документа, а також словникові статті відповідно до вимірів IG.

ProTerm: ефективний інструмент для ідентифікації та вилучення термінів

Інструменти для ідентифікації та вилучення термінів відіграють важливу роль під час розроблення такого типу ресурсу, і їх не можна ігнорувати. Однак ключове питання полягає в тому, як вибрати найзручніший інструмент для конкретного випадку, а також як найкраще його використовувати. Тестування кількох інструментів вилучення термінів засвідчило переваги, які пропонують деякі з них, завдання, які можна виконувати, і необхідність поєднання кількох інструментів, щоб ефективно здійснити повне вилучення термінів. Теоретично це звучить просто, але на практиці недоліки, пов’язані з отриманням даних, складністю завдань, форматами

70

Blanca Stella Giraldo Perez

Pragmatics for developing a terminological glossary: UNESCO’s Internet Governance Glossary

сумісність та витрати часу — це питання, які НЕОБХІДНО ретельно розглянути на початку такого проєкту. Нижче наведено узагальнений перелік обмежень, виявлених під час роботи з деякими оціненими інструментами:

Обмеження щодо обсягу тексту, який підлягає обробці.

Обмеження, пов’язані з форматами текстів.

Інструменти, розроблені для двомовного вилучення даних (особливо для наповнення пам’яті перекладів).

Недоліки у виявленні кандидатів у терміни.

Частотність вживання насправді не була показником релевантності терміна.

На щастя, під час проведених досліджень і запитів було знайдено ProTerm — інструмент із закритим вихідним кодом для виявлення релевантних термінів і назв. ProTerm виявився оснащеним потрібними функціями для ідентифікації та вилучення термінів для IGG, а також необхідними навчанням і підтримкою, щоб швидко й ефективно виконати перевірку термінів і послідовність завдань. Тож було обрано ProTerm. Нижче наведено деякі його визначні характеристики:

Інструмент для термінологічної роботи й аналізу тексту (ProComStrasser).

Вилучає нові терміни з різноманітних документів.

Допомагає індексувати та шукати інформаційні одиниці.

Уможливлює незалежну від ключових слів навігацію вмістом документів на основі статистичного аналізу.

Сумісний із більшістю усталених форматів файлів та інтерфейсів для поширених формальних мов і стандартів ІТ.

Перш ніж застосувати ProTerm, було укладено, а потім упорядковано перелік попередньо відібраних кандидатів у терміни для IGG. На основі цього остаточного переліку інструмент можна було застосувати цілеспрямовано; він показав добрі результати для вже визначених термінів та їхніх контекстів. Він відображав частотність їхніх уживань (іноді результати різнилися залежно від орфографічних варіантів або різних сполучень слів). ProTerm також давав змогу перевірити кожне вживання терміна у форматі інструмента або в оригінальному документі. Це дало змогу уточнити й уніфікувати пояснення, а також відфільтрувати відмінності та подібності у відповідній галузі або підгалузі.

«У будь-якому разі результати застосування ProTerm на цьому етапі були незрівнянно кращими, ніж використання ProTerm для ідентифікації термінів без попередньо відібраних термінів. У зв’язку з цим можна було зробити кілька цікавих спостережень щодо частотності вживання термінів і назв у зібранні документів...»

Terminologija | 2017 | 24

71

За допомогою ProTerm можна було переглядати контекст не лише під час процесу ідентифікації терміна (коли його відображено у форматі звичайного тексту), а й перевіряти контексти в документах, що зберігаються в інструменті, в їхній оригінальній версії, з оригінальним макетом і в поєднанні з невербальними репрезентаціями. Тому, щоб зрозуміти деякі контексти, необхідно багато разів звертатися до оригінального документа». (Infoterm, UNESCO, ICANN 2017: 42)

Зрештою, можна сказати, що творче й вдумливе використання ProTerm значною мірою сприяло досягненню оптимальних результатів. Оцінювання експертами запропонованих формулювань статей і вміле використання ProTerm зробили вагомий внесок у досягнення цілей IGG.

3. М І Р К У В А Н Н Я Щ О Д О П О Д А Л Ь Ш О Г О Р О З В И Т К У

Після завершення роботи над глосарієм IGG та описом його методології було надано такі рекомендації з огляду на загальну застосовність методології, сталість змісту, документування процесів, співпрацю та міждисциплінарну роботу, переклад іншими мовами й адаптацію до різних цілей:

• Як динамічна галузь, управління Інтернетом і відповідна термінологія й надалі швидко розвиватимуться. Тому розширення та перегляд IGG потребуватимуть певної роботи в майбутньому.

• Таку майбутню роботу значно полегшили б мовні технології, призначені для організації безперервного оновлення даних за допомогою спільних підходів.

• Під час підготовки таких глосаріїв завжди варто пам’ятати про майбутні потреби в перекладі іншими мовами. Локалізація арабською мовою могла б стати зразком для інших мовних версій.

• В інших мовах може бути більше або менше синонімів; регіональні варіанти можна позначати географічним покажчиком після відповідного синоніма. В інших мовах до статей може бути більше або менше приміток.

• Терміни, що використовуються в кожній мові, мають бути якомога ширше визнаними; тому консенсус між експертами, які співпрацюють, має велике значення.

• Під час оновлення та розширення вкрай важливо систематично вести облік усіх проміжних версій (контроль версій), доки не буде підготовлено остаточну версію.

72

Blanca Stella Giraldo Perez

Pragmatics for developing a terminological glossary: UNESCO’s Internet Governance Glossary

Слід заохочувати співпрацю та партисипативні методи, а також міждисциплінарну роботу за участю фахівців у цій галузі.

Спосіб розроблення статей дає змогу здійснити технічне оновлення за допомогою динамічнішої системи.

Локалізація арабською мовою стала ще одним складним завданням, яке за належного документування могло б стати навчальним ресурсом для перекладачів. У будь-якому разі цінно ділитися цим та подібним досвідом і поширювати його, щоб різні зацікавлені спільноти в різних галузях, яким потрібні обмін знаннями та комунікація, могли відтворювати, масштабувати або повторно використовувати такі напрацювання.

Відвідування вебсайту IGG та вивчення опису методології може підказати нові ідеї щодо прикладів і повторного використання в інших ситуаціях, зокрема у викладанні й навчанні, мовному або термінологічному плануванні, створенні контенту та локалізації.

ВИСНОВКИ

Методологія IGG є практичною адаптацією та застосуванням усталених термінологічних принципів і методів — особливо тих, що сформульовані в стандартах ISO/TC 37. Її можна й надалі адаптувати для різних цілей у різноманітних галузях або предметних сферах, а також для різних цільових груп на різних рівнях освіти.

Методологія IGG демонструє, що принципи й методи термінологічної роботи у вузькому розумінні можна адаптувати до потреб конкретних цільових користувачів. Методологію IGG розроблено

з орієнтацією на добре освічених користувачів, які не обов’язково є експертами з Інтернету або ІКТ,

добираючи й описуючи основні поняття напівсистематичним способом,

з огляду на те, що «переклад» іншими мовами — спочатку арабською — полегшується там, де базова термінологія з управління Інтернетом розвинена меншою мірою,

активно залучаючи обізнаних представників майбутніх цільових користувачів.

Методологія IGG не замінює систематичної термінологічної роботи, але може стати добрим відправним пунктом для термінологічної роботи в такій надзвичайно динамічній предметній сфері, як управління Інтернетом. Отже, термінологічні глосарії можна використовувати для розроблення структурованого контенту, що збагачує цифрове середовище.

Terminologija | 2017 | 24

73

Такий ресурс, як IGG, «можна розглядати як ініціативу, спрямовану на задоволення потреби в постійному плануванні термінологічної діяльності, розбудові інституційного потенціалу та ефективних механізмах координації на регіональному рівні та на рівні країн». (UNESCO 2017) IGG або подібні типи термінологічних ресурсів можуть істотно сприяти залученню та участі країн і спільнот із менш розвиненою спеціалізованою мовою та термінологією в комунікаційних процесах.

У цьому зв’язку слід зазначити, що вимоги до якості та впорядкування контенту стають критично важливими в контексті розвитку Інтернету речей (IoT). У будь-якому разі, якщо необхідно забезпечити високу якість контенту, слід дотримуватися найкращих практик термінологічної роботи, що ґрунтуються на відповідних стандартах.

SOURCES

Home » What We Do » Issues » Internet Governance. – Internet Society. [Online] [Cited: August 30, 2016.] http://www.internetsociety.org/what-we-do/internet-issues/internet-governance.

We are social & Hootsuite. 2017. We are social Special Reports Digital in 2017: Global Overview. – We are social. [Online] January 24, 2017. [Cited: May 20, 2017.] https://wearesocial.com/special-reports/digital-in-2017-global-overview.

REFERENCES

Carvin A. 2000: Mind the Gap: The Digital Divide as the Civil Rights Issue of the New Millennium. – Multimedia & Internet Schools. January–February 2000, The weekly e-Newsletter from MMIS.com.

Infoterm, UNESCO, ICANN 2017: Home Internet Governance Glossary (IGG). – Internet Governance Glossary (IGG) Methodology (E. Baher, C. Galinski, B. Giraldo, & I. Kasinskaite-Buddeberg, Eds.) [Online] April 4, 2017. [Cited: May 3, 2017.] http://en.unesco.org/sites/default/files/internet_governance_glossary_methodology.pdf or https://en.unesco.org/internet-governance-glossary.

Internet Society 2016: Home » Internet Governance - Why the Multistakeholder Approach Works. – Internet Governance - Why the Multistakeholder Approach Works. [Online] April 26, 2016. [Cited: June 30, 2016.] Briefing Papers. https://www.internetsociety.org/doc/internet-governance-why-multistakeholder-approach-works.

Pataki Z. G., Dawood A. 2017: European Parliamentary Research Service Blog Language Equality In The Digital Age. – European Parliamentary Research Service Blog. [Online] May 10, 2017. [Cited: May 18, 2017.] https://epthinktank.eu/2017/05/10/language-equality-in-the-digital-age/.

Patru M. 2008: IN Slide share Attaining quality education for all: A UNESCO perspective. [Online] October 31, 2008. [Cited: September 5, 2015.] Slide 11–12. https://www.slideshare.net/eden_online/attaining-quality-education-for-all-a-unesco-perspective-presentation?qid=69b4a61a-3066-4867-8069-0514ef0a1250&v=&b=&from_search=1.

UNESCO 2017: Home Internet Governance Glossary (IGG). – Internet Governance Glossary (IGG). [Online] March 27, 2017. [Cited: April 4, 2017.] http://en.unesco.org/internet-governance-glossary.

Wikiprogress knowledge base. – Wikiprogress Organisations UNESCO. [Online] [Cited: March 14, 2017.] http://wikiprogress.org/data/organization/unesco.

Wikipedia – Glossary. [Online] [Cited: February 21, 2017.] https://en.wikipedia.org/wiki/Glossary.

World Stats 2017: Internet World Stats usage and population statistics. – Internet World Stats. [Online] June 30, 2017. [Cited: June 30, 2017.] http://www.internetworldstats.com/stats.htm.

74

Blanca Stella Giraldo Perez | Pragmatics for developing a terminological glossary: UNESCO’s Internet Governance Glossary

TERMINŲ ŽODYNO RENGIMO PRAGMATIKA: UNESCO INTERNETO VALDYMO ŽODYNAS

Sparti informacinių ir komunikacinių technologijų plėtra, didėjantis žinių visuomenės ir politinis siekis mažinti įvairių rūšių skaitmeninę atskirtį yra prioritetiniai klausimai, kuriuos kelia pramonės, viešojo administravimo ir akademinės politikos formuotojai. Kad būtų galima pagerinti specializuotos komunikacijos ir dalijimosi žiniomis efektyvumą bei naudingumą, gali reikėti tobulinti esamus metodus ir kurti naujų metodų bei priemonių taikymo koncepcijas. Yra ne vienas žinių tvarkybos priemonių plėtojimo pasiūlymas, prisidėjęs prie kūrimo tinkamo turinio, kurį būtų galima naudoti pakartotinai, taikyti kitais tikslais ir papildyti, tuo pat metu gerinant sąveikumą bei tvarumą. Gerai parengti žodynai yra pagrindiniai įrankiai specializuotos komunikacijos ir dalijimosi žiniomis efektyvumui ir naudingumui gerinti.

Straipsnyje aptariami kai kurie praktiniai terminų žodynų rengimo, remiantis UNESCO interneto valdymo žodyno (IGG) sudarymo patirtimi ir metodika, aspektai. IGG metodika apima praktinį nustatytų terminologijos principų ir metodų, ypač pateiktų ISO TK 37 standartuose, pritaikymą ir naudojimą. Ją galima taikyti skirtingiems tikslams įvairiose srityse, taip pat skirtingoms įvairių išsilavinimo lygmenų tikslinėms grupėms.

IGG metodika parodo, kad terminologinio darbo principai ir metodai gali būti pritaikyti specialių tikslinių naudotojų poreikiams. IGG metodika nepakeičia sisteminės terminologijos, bet gali būti panaudota kaip labai dinamiškai besiplėtojančios sritys, tokios kaip interneto valdymas, terminologinio darbo geroji praktika.

Žodyno pasvetaineje (http://en.unesco.org/internet-governance-glossary/about-igg) rašoma, kad tokį išteklių kaip IGG galima laikyti iniciatyva patenkinti tęstinio terminologijos planavimo, institucinių gebėjimų gerinimo ir veiksmingų regioninio bei nacionalinio lygmens koordinavimo mechanizmų poreikį. Tokie ištekliai gali daug prisidėti prie šalių ir bendruomenių, kurių specialiosios kalbos ir terminijos nėra pakankamai išplėtotos, įsitraukimo ir dalyvavimo gerinimo.

Gauta 2017-09-05

Blanca Stella Giraldo Perez International Information Centre for Terminology (Infoterm) c/o CO SPACE, Glumpendorfer Strasse 65/1, 1060 Vienna, Austria E-mail [email protected]

Terminologija | 2017 | 24

75