Лексичні одиниці відіграють особливу роль у накопиченні, модифікації та передаванні знань, які є результатом когнітивної діяльності, у нашому випадку — діяльності учасників інтерактивного спілкування на сайтах економічних форумів. Аналіз лексичних складників мови комунікації на економічних форумах у межах когнітивно-дискурсивного напряму дає змогу враховувати досвід інших підходів у лінгвістиці та репрезентувати власне бачення компонентів комунікації.
Мета цього дослідження полягає у вивченні дискурсу економічного форуму та його лексичних складників за допомогою методу когнітивно-дискурсивного аналізу. У зв’язку з цим необхідно виокремити одиниці економічного комп’ютерного дискурсу, провести концептуальний аналіз досліджуваного дискурсу, виявити й дослідити основні концепти, побудувати фрейм досліджуваної галузі.
Дослідження електронного економічного тексту передбачає виокремлення та вивчення його одиниць. Як макроодиниця виступає економічний форум (електронна конференція). Форум як макроодиниця складається з розділів і містить субфорумі, які відображають найактуальніші складники конкретної макроодиниці. Субфоруми репрезентуються обговоренням тем. Тема, як правило, є концептуальним ядром обговорення і реалізується у висловлюваннях/повідомленнях.
Terminologija | 2018 | 25
77
Page 2
Методика когнітивно-дискурсивного аналізу, яку ми використовуємо під час вивчення електронного економічного дискурсу на інтернет-сайтах економічних форумів, ґрунтується на положеннях і завданнях когнітивно-дискурсивної парадигми знання. Досліджуючи особливості електронного економічного дискурсу, ми виходимо з аналізу тексту, що репрезентує дискурс, виявлення одиниць електронного тексту, ідентифікації концептів, а також враховуємо весь спектр фонових знань, пов’язаних із розглядуваним типом дискурсу.
Дискурсивний аналіз дає змогу оцінити й проаналізувати загальну картину досліджуваного дискурсу, що передбачає пошук тем, лейтмотивів, образів за допомогою виокремлення слів і фраз, які співвідносять ці теми одна з одною, поєднують частини тексту й надають йому загальної зв’язності та структури. Виявлені теми можуть допомогти сформувати гіпотези щодо ситуативних значень і культурних моделей, структурне представлення яких у вигляді фрейму організовує, наприклад, термінологію в тексті, що, своєю чергою, дає змогу зрозуміти дискурс досліджуваної галузі та його інтегрований характер (Логунова 2015, 2016).
ДЕФІНІТИВНИЙ АНАЛІЗ
Концептуальний аналіз безпосередньо пов’язаний із дефінітивним аналізом, основними складниками якого є «дефініція-фраза» та «дефініція-опис», запропоновані Тетяною В. Дроздовою. Згідно з позицією Т. В. Дроздової та Олександри В. Суперанської щодо необхідності розмежування дефініції терміна й дефініції позначуваного, терміни «дефініція-фраза» та «дефініція-опис» є найдоречнішими. Своєю чергою, сам термін «дефініція» можна розглядати з двох поглядів. У вузькому розумінні, як зазначає Т. В. Дроздова, дефініцію можна визначити як специфічну мовну форму (фразу типу «A is B»). У широкому значенні дефініція розуміється як визначення взагалі, яке може виходити за межі фрази, а може навіть дорівнювати тексту, безпосередньо розкриває й пояснює зміст поняття та виявляє зв’язки цього поняття з іншими поняттями (Дроздова 2003: 147). Роль «дефініції-фрази» в текстах і дискурсах економічного спрямування полягає в тому, щоб указати на концептуальну належність конкретного ре-
78
Елена Логунова
К вопросу о концептуальном анализе экономического форума (на примере исследования дискурса “The Future of Capitalism”)
Page 3
ферента. Оскільки зміст цього поняття є досить вузьким, а його мета, ймовірно, полягає в закріпленні мінімальної кількості ознак, необхідних для пізнання, воно не охоплює всіх знань і відомостей, що є однією з основних вимог до наукових текстів. Своєю чергою, «дефініція-опис» дає адресатові найповнішу картину, яка охоплює як повсякденне, так і наукове розуміння, вербалізуючи таким чином різні частини змісту складної когнітивної структури, у центрі якої перебуває ментальне утворення — поняття, концепт, категорія (Дроздова 2003: 149–150). Отже, під час аналізу лексики економічних форумів важливо враховувати ту концептуальну інформацію, яка безпосередньо входить до такої дефініції економічних понять, і виявляти зв’язки економічних складників зі складниками інших галузей і наук.
КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОГО КОМП’ЮТЕРНОГО ДИСКУРСУ
Розгляньмо фрагмент дискурсу на тему «The Future of Capitalism» (http://www.businessforum.com).
Тема містить основний концепт Capitalism. Дискурс цієї теми ґрунтується на матеріалі книги «The future of Capitalism» професора менеджменту та економіки Lester C. Thurow. Автор запропонованого повідомлення звертає увагу читачів на п’ять економічних сил капіталізму, зазначаючи при цьому, що в книзі ці сили названо «економічними тектонічними плитами» (The five fundamental forces – the five tectonic economic plates).
Звернімося до дефініції Tectonic – 1) denoting or relating to construction or building 2) geology a) (of landforms, rock masses, etc.) resulting from distortion of the earth’s crust due to forces within it b) (of processes, movements, etc.) occurring within the earth’s crust and causing structural deformation (URL: http://www.collinslanguage.com). «Тектонічні сили — це сили, спричинені деформаціями (змінами) земної кори внаслідок певних сил/дій, які призводять до структурної деформації». Тут спостерігається процес концептуальної метафоризації: fundamental – tectonic (основні, фундаментальні — тектонічні, реконструктивні); forces – plates (сили, впливи — плити, диски). Використання цієї метафори показує, що економі-
Terminologija | 2018 | 25
79
Page 4
чні процеси дуже складні й призводять до докорінних змін у структурі економіки. Далі в дискурсі зазначається, що «переможцями» на глобальному ринку будуть ті, хто зможе «пристосувати» ці сили й перетворити їх на власні переваги (the «winners» in this global market will be those who are able to accommodate these forces and employ them to their advantage).
Автор книги використовує яскраві приклади, щоб порівняти економічні процеси з процесами, що відбуваються в навколишньому середовищі, і зазначає, що ми живемо в період «періодично порушуваної рівноваги» (an epoch of punctuated equilibrium). «Переможцем буде не команда з найміцнішим човном, а команда з найкращим розумінням складної взаємодії між вітрами й океанськими течіями» (The winner in the Whitbread Round The World Race is not the crew with the strongest boat, but the crew with the most perceptive understanding of the complex interactions between the winds and the ocean currents). Далі автор цього дискурсу вводить термін scatterometer («рефлектометр»), цитує топменеджера NSCAT і пояснює, що цей орбітальний прилад використовується для зіставлення даних про вітер і океан, про які автор книги згадував раніше (Perhaps this has been described most graphically by Jim Graf, Project Manager for NASA’s Scatterometer (NSCAT) orbital instrument gathering wind measurements around the globe: «By combining the scatterometer wind data with ocean height data from the TOPEX/Poseidon mission, Earth scientists are getting a first hand look at the forcing function, the winds, and the ocean’s response, ocean height and waves, or the yin and yang that control much of our planet’s weather and climate»). Тут використано таке метафоричне порівняння: вітер — ян; океан — інь.
Звернімося до визначень лексичних одиниць, ужитих у досліджуваній метафорі. «Wind – a current of air, sometimes of considerable force, moving generally horizontally from areas of high pressure to areas of low pressure; ocean – a very large stretch of sea, esp. one of the five oceans of the world, the Atlantic, Pacific, Indian, Arctic, and Antarctic» (URL: http://www.collinslanguage.com). В обох визначеннях ідеться про щось велике, значної сили, потужне (of considerable force, a very large). Наявність певних фонових знань допомагає зрозуміти, як вітер і океан співвідносяться з термінами китайської
80
Елена Логунова
К вопросу о концептуальном анализе экономического форума (на примере исследования дискурса “The Future of Capitalism”)
Page 5
філософії інь-ян. А саме: «Інь — жіноче начало (темне, холодне, вологе, пасивне), одна з двох космічних протилежних сил, синтез яких породжує все суще»; «ян — чоловіче начало (світле, тепле, сухе, активне), одна з двох космічних протилежних сил, синтез яких так само породжує все суще» (URL:http://www.lingvo.abbyyonline.com/ru/). Таким чином зазначається, що океан і вітер (інь-ян) — це дві основні сили, які контролюють погоду та зміни клімату (control much of our planet’s weather and climate change). Проводиться асоціація з чоловічим і жіночим началом, синтез яких породжує все суще і які контролюють усі життєво важливі процеси.
У дискурсі зазначається, що підприємливому лідерові й економістові потрібен подібний «економічний рефлектометр» у їхній сфері діяльності (The entrepreneurial leader and the economist need to have an economic scatterometer in orbit.). Зі свого боку, на сторінках електронної енциклопедії звернімося до визначення цього терміна. «Рефлектометр — пристрій, призначений для виявлення дефектів кабельних ліній локаційним (рефлектометричним) методом. Рефлектометр — назва приладу для вимірювання відбиття радіосигналу в коаксіальних або хвилевідних лініях за допомогою спрямованого відгалужувача» (URL:http://www.ru.wikipedia.org/wiki/Рефлектометр).
Досліджуваний дискурс містить інформацію про те, що рефлектометр — це спеціальний прилад, який вимірює співвідношення сил вітру й океану, від яких залежить клімат Землі. Таким чином, економічний рефлектометр — це такий «прилад», покликаний контролювати основоположні економічні механізми/сили й принципи, від яких безпосередньо залежить функціонування економічної структури та її складових.
Далі аналізується економічна система — капитализм. Розгляньмо визначення терміна «капитализм» на сторінках електронної енциклопедії. «Капіталізм — економічна система, у якій засоби виробництва переважно перебувають у приватній власності та використовуються для отримання прибутку, а розподіл, обсяги виробництва й ціни товарів (послуг) встановлюються на основі достатньо вільного ринку» (URL:http://ru.wikipedia.org/wiki/Капитализм).
Terminologija | 2018 | 25
81
Page 6
Фрейм 1. Концепт «Капіталізм 21-го століття»
Аналізований дискурс додає нові смисли, з’являється концепт «капитализм 21 века» (21st capitalism) (див. фрейм 1). «Капіталізм 21 століття» розглядається як п’ять економічних сил/складових (5 economic forces): 1) кінець комунізму (the end of Communism); 2) глобальна економіка (a global economy), що характеризується змінами в технологіях, транспорті й комунікації; 3) небачена раніше демографічна ситуація (a demography never before seen), спричинена міграцією людей із бідних до багатих країн, зумовленою соціальною програмою уряду; 4) технологічний перехід (technological shift...) до ери, у якій домінує створена людиною високотехнологічна промисловість; 5) ера, у якій немає домінантної економічної, політичної чи військової сили/могутності (an era with no dominant economic, political or military power).
У висновку наводиться цитата з аналізованої книги, що має риторичний характер і залишає широке поле для розгортання подальших висловлювань: «Технологія та ідеологія струшують основи «капіталізму 21 століття», і якщо вони почнуть рухатися окремо (ізольовано), залишиться лише одне питання: коли станеться землетрус, який зруйнує систему. Як це не парадоксально, саме в той час, коли зникнуть колишні соціальні конкуренти капіталізму — соціалізм і комунізм, йому
82
Елена Логунова
К вопросу о концептуальном анализе экономического форума (на примере исследования дискурса “The Future of Capitalism”)
Page 7
доведеться зазнати глибокої метаморфози» («Technology and ideology are shaking the foundations of twenty-first-century capitalism. <...> When technology and ideology start moving apart, the only question is when will the “big one” (the earth-quake that rocks the system) occur. Paradoxically, at precisely the time when capitalism finds itself with no social competitors – its former competitors, socialism and communism, having died – it will have to undergo a profound metamorphosis»).
ВИСНОВКИ
Як показало дослідження, концепт реалізується пропозиціями, що пов’язують ключові слова, а ключові слова з різних текстів на одну й ту саму тему пов’язуються в семантичні мережі, репрезентуючи концепт.
Застосовуваний метод концептуального аналізу дає змогу проаналізувати концептуальний зміст макроконцепту, простежити, як він репрезентує реальність, які концепти наразі є найпріоритетнішими, що, своєю чергою, сприяє уточненню й систематизації категоріально-концептуального поля економічної галузі знань.
Уявлення про зміст концепту можна отримати також, порівнюючи кілька висловлювань, речень, фрагментів тексту. Це можуть бути індивідуальні, наукові, буденні знання, прототипи, стереотипи. Кожен учасник дискурсу привносить власне індивідуальне розуміння обговорюваного.
Оскільки концепт є результатом спеціальної когнітивної діяльності людини, відображенням інтелектуальної обробки інформації, вивчення концептів різних рівнів та їхніх складників, а також пов’язаних із ними процесів стає провідним завданням когнітивно-дискурсивного напряму. Саме концептуальний аналіз, що є частиною когнітивно-дискурсивного аналізу, дає змогу зробити висновки про те, які базові концепти лежать в основі концептуальних складників економічної галузі.
Застосування методу когнітивно-дискурсивного аналізу розширює можливості пізнання складників економічних форумів, а також їхніх функцій і ролі в мовленнєво-мисленнєвій діяльності користувачів різних рівнів. Цей аналіз дає змогу враховувати весь спектр фонових знань, що стосуються розглянутих типів дискурсу
Terminologija | 2018 | 25
83
Page 8
на економічних форумах, вивчати дискурс з урахуванням когнітивного досвіду його учасників і в результаті побудувати фрейм досліджуваної галузі знань.
Концептосфери досліджуваного дискурсу являють собою низку взаємодіючих і перетинних концептуальних полів, що утворюють семантичні мережі, відображені в композиційній семантиці насамперед економічних термінів, оскільки лаконічна мовна структура терміна репрезентує широкі когнітивні структури. Аналіз термінології, якою оперують учасники дискурсу, дає змогу виокремити домінантні концепти, моделі їхнього структурування і, відповідно, концептосфери досліджуваного дискурсу. Такий аналіз дає також уявлення про загальну концептуальну картину економічних форумів.
ИСТОЧНИКИ
http://www.businessforum.com
http://www.collinslanguage.com
http://www.lingvo.abbyyonline.com/ru/
http://ru.wikipedia.org
ЛИТЕРАТУРА
Дроздова Т. В. 2003: Проблемы понимания научного текста. Монография, Астрахань: Изд-во АГТУ.
Логунова Е. А. 2015: Идентификация концептов в экономическом компьютерном дискурсе. – Семантика и прагматика языковых единиц. Тезисы докладов Международной научной конференции, Минск, 11–12 мая 2015 г. Редкол.: А. М. Горлатов (отв. ред.) и др., Минск: МГЛУ, 207–208.
Логунова Е. А. 2016: Концептуальное исследование экономического компьютерного дискурса на тему “Describe a good leader”. – Когнитивные исследования языка 25, 836–841.
APIE INTERNETINIO EKONOMIKOS FORUMO SĄVOKŲ ANALIZĖ
(REMIANTIS DISKURSO „THE FUTURE OF CAPITALISM“ TYRIMU)
Straipsnis skirtas ekonomikos diskurso ir jo leksinių komponentų tyrimui, remiantis kognityvine diskurso analize.
Leksikos vienetams tenka ypatingas vaidmuo kaupiant, modifikuojant ir perduodant žinias, kurios yra kognityvinės veiklos, tiriamu atveju – internetinių ekonomikos forumų dalyvių interaktyvios komunikacijos, rezultatas. Komunikacijos ekonomikos forumuose leksinių komponentų analizė, atsižvelgiant į kognityvinį diskursą, leidžia remtis kitų lingvistikos požiūrių patirtimi ir pateikti savo komunikacijos komponentų vaizdinį.
Šiame tyrime ekonomikos forumas (elektroninė konferencija) laikomas makrovienetu. Forumą kaip makrovienetą sudaro paforumiai, atspindintys aktualiausius konkretaus makrovieneto komponentus. Paforumiai atspindi aptariamas temas. Paprastai tema yra sąvokinis aptarimo branduolys, išreiškiamas pasisakymais.
84
Елена Логунова
К вопросу о концептуальном анализе экономического форума (на примере исследования дискурса “The Future of Capitalism”)
Page 9
Kognityvinio diskurso analizė apima teksto analizę, elektroninio teksto vienetų nustatymą, sąvokų nustatymą ir su diskursu susijusias antraplanes žinias.
Sąvokų analizė padeda tyrinėti makrosąvokos struktūrą, nustatyti, kaip ji atspindi realybę ir kokios sąvokos dominuoja šiuo metu.
Toks metodas leidžia analizuoti ir vertinti bendrą tiriamojo diskurso vaizdą, taip pat ieškoti temų, leitmotyvų ir įvaizdžių. Tokios atskleistos temos padeda sudaryti schemų modelius ir parodyti diskurso integruotumą.
ON CONCEPTUAL ANALYSIS OF ECONOMIC FORUM (ON THE EXAMPLE OF RESEARCH INTO DISCOURSE “THE FUTURE OF CAPITALISM”)
This article is devoted to studying of the economic discourse and its lexical components by means of a cognitive discursive analysis.
Lexical units play a special role in accumulation, modification and transfer of knowledge which are result of cognitive activity, in our case – activity of participants of interactive communication in computer forums on economics. The analysis of communication’s lexical components in economic forums within a cognitive discursive methodology allows to consider experience of other approaches in linguistics and to represent the vision of communication’s components.
In our research we consider an economic forum (electronic conference) as a macro-unit. The forum as a macro-unit consists of sub-forums which reflect the most actual components of a concrete macro-unit. Sub-forums are represented by discussion of subjects. The subject, as a rule, is a conceptual core of discussion and is realized in statements/messages.
The method of cognitive discursive analysis includes the text analysis, identifications of the electronic text’s units and its analysis, identification of concepts and the background knowledge relating to the discourse.
The conceptual analysis lets us to study the conceptual structure of a macro-concept, to trace in what way it represents the reality and what concepts are dominant at the moment.
Such method enables to estimate and to analyse an overall picture of the studied discourse that assumes for example, a search of subjects, keynotes and images. Such revealed subjects help to form special frame models and to demonstrate the integrated character of a discourse.
Gauta 2018-07-14
Елена Андреевна Логунова
Калининградский государственный технический университет
