doi.org/10.35321/term27-07

Нові назви штанів

AUŠRA RIMKUTĖ-GANUSAUSKIENĖ

Інститут литовської мови

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається невелика семантична група назв одягу — нові назви штанів. Матеріал дослідження взято з Бази даних неологізмів литовської мови (далі — База даних неологізмів). Мета статті — на основі матеріалу зазначеного джерела обговорити походження та семантику нових назв штанів. Оскільки сучасна термінологія одягу не досліджена, очікується, що узагальнений матеріал буде цікавим і корисним.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: одяг, назви штанів, назва одягу, запозичення, неологізм

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається невелика семантична група назв одягу — нові назви штанів. Матеріал дослідження взято з Бази даних неологізмів литовської мови. Мета статті — на основі матеріалу зазначеного джерела обговорити походження та семантику нових назв штанів. Оскільки сучасна термінологія одягу майже не досліджена, очікується, що узагальнений матеріал буде цікавим і корисним.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: одяг, назви штанів, назва одягу, запозичення, неологізм

ОСОБЛИВОСТІ ДОСЛІДЖУВАНОГО МАТЕРІАЛУ ТА ПОШУК

У термінології будь-якої галузі постійно з’являються нові однослівні та складені терміни. З часом змінюються їхня форма й зміст. Не є винятком і термінологія одягу. Об’єкт цієї статті — нові назви штанів, зафіксовані в електронному Naujažodžių duomenyne¹. Після комп’ютерного²

¹ Детальніше про базу даних та її ресурси можна прочитати у статтях Рити Мілюнайте (Miliūnaitė 2012a: 3–11; Miliūnaitė 2015: 161–184; Miliūnaitė 2018: 1–21), Агне Александрайте (Aleksaitė 2018: 1–2; Aleksaitė 2019: 1–27), Дайви Мурмулайтите (Murmulaitytė 2016a: 1–27; Murmulaitytė 2016b: 68–88) та ін.

² У Naujažodžių duomenyne неологізмами вважаються слова, яких немає в опорних словниках: в електронному виданні 6-го Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, в онлайн-версії Lietuvių kalbos žodynas та в Tarptautinių žodžių žodynas, виданому 2001 року (див. також http://naujažodziai.lki.lt/?Apie_duomenyna).). Цього розуміння дотримуємося і в цій статті.

164 Aušra Rimkutė-Gan ausauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

пошук за такими параметрами: частина мови — іменник, визначення — штани, сфера вживання — спосіб життя (стиль); загалом знайдено 21 назву: aptemptukai, aptemptukės, cigaretės, činai, činas, denimai, glaudinis, kapriai, kelninės, kiulotai, kojakelnės, kulotės, lenarai, obtiažkės, sijonkel­nės, šalvarai, tampkel­nės, tamprės, timpos, tiškel­nės, tregingsai. Як бачимо, не всі знайдені слова вживаються для позначення штанів: činas — тканина, kojakelnės — колготки. Тому отримані результати вирішили перевірити, переглянувши всі заголовні слова бази даних³. Знайдено ще чотири назви штанів: džegingsai, megingsai, tampdžinsiai та timpdžinsiai. Описаний комп’ютерний пошук не виявив цих назв, оскільки їх визначено словом tamprės. Отже, у цій статті розглядаються загалом 23 нові назви штанів — неологізми⁴ або слова, що набули нових значень.

Мета статті — на матеріалі Naujažodžių duomenyno розглянути походження та семантику нових назв штанів. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: 1) інвентаризувати нові назви штанів; 2) з’ясувати можливі обставини появи неологізмів цієї невеликої семантичної групи — чи виникла нова назва предмета одягу за аналогією з іншими мовами, чи її утворено за допомогою словотвірних формантів рідної мови, чи, можливо, уже наявне в мові слово вживається в новому значенні тощо; 3) визначити співвідношення назв литовського, іншомовного та змішаного походження; 4) дослідити семантику нових назв штанів. Зібраний матеріал аналізується із застосуванням описового, аналітичного, інтерпретаційного та кількісного методів.

У статті нові назви штанів, знайдені в електронній базі даних, розглядаються в групах за походженням. У кожному підрозділі їх аналізують детальніше: записують з нового рядка великими літерами за абеткою, розряджають, подають визначення з Naujažodžių duomenyno (у конкретних випадках поняття доповнюють описами, знайденими в термінологічних словниках та інших джерелах), детальніше розглядають словотвір і походження. Для поглибленого вивчення семантики нових назв штанів інформацію та приклади вживання шукають у книжках про одяг і моду. Кількісні дані узагальнено на діаграмі.

³ За даними на 20 грудня 2019 року, у Naujažodžių duomenyne накопичено цілий реєстр із 5400 неологізмів (http://naujažodziai.lki.lt/?Apie_duomenyną) [дата звернення: 2020-04-01].

⁴ Неологізм, або новотвір, — «кожна нова мовна одиниця» (Kvašytė 2005: 41; див. також KTŽ 1990: 133; Urbutis 2009: 36–37; Jakaitienė 2010: 205; Girčienė 2011: 165), а новоутворення — «лише таке нове слово, яке виникло шляхом словотворення» (LKE 1999: 429). Отже, термін naujadaras є вужчим, ніж naujažodis.

Terminologija | 2020 | 27

165

ОСОБЛИВОСТІ СЛОВА ШТАНИ

Перш ніж розглядати сучасні назви штанів, варто пригадати значення слова kelnės. Штани, як пише мовознавиця Дануте Сабаляускайте у статті «Назви штанів у литовській мові», спираючись на праці німецьких мовознавців Германа Гірта й Отто Шрадера⁵, «поширилися дещо пізніше, ніж пояс, шапка, плащ, спідниця чи фартух» (Sabaliauskaitė 1996: 167): «До речі, штани походять саме від фартуха (Schrader 1917: 592). Як і в усій Східній Європі, у Литві їх носили здавна. Це підтверджують і археологічні знахідки IX–XII ст. (Volkaitė-Kulikauskienė 1970: 130; Atlas 1986: 107). Оскільки штани були однією з основних частин чоловічого одягу, у литовській мові є чимало їхніх назв» (Sabaliauskaitė 1996: 167). Литовська історикиня костюма й дизайнерка Рута Гузявічюте стверджує, що «штани як специфічний елемент одягу виникли з потреби захищати ноги від тертя під час їзди верхи» (Guzevičiūtė 2002: 16).

У литовській мові форми слова kelnės — kėlinės (давніша форма) і kėlnės — як зазначає Д. Сабаляускайте у статті, уперше зафіксовано в джерелах початку XVII ст. (Sabaliauskaitė 1996: 167). Обидві форми трапляються також у багатьох словниках XVIII–XIX ст. (докладніше див. LKEŽ). Алгірдас Сабаляускас вважає слово kelnės питомо литовським (Sabaliauskas 1990: 206).

У словнику тлумачних термінів одягу Станіслава Алґімантаса Ратаутаса, Еуґенії Страздене та Ади Ґулбінене (далі – AATŽ) штани визначено як «предмет одягу, що прикриває нижню частину тулуба й ноги, який тримається на тілі за допомогою поясної частини, застібнутої на ґудзики чи підтяжки, стягнутої гумкою або ременем» (AATŽ 2014: 187). Автори наводять такі відповідники іноземними мовами: англ. pantaloon, pants, trousers, фр. pantalon, рос. штаны, брюки, нім. Hose. Трохи коротше визначення подано у тлумачному словнику текстильних термінів із відповідниками німецькою, англійською, французькою та російською мовами (далі – ATTŽ): «Одяг для нижньої частини тіла з довгими штанинами для кожної ноги» (ATTŽ 2001: 89).

Штани бувають різних типів. Їх можна поділити на менші семантичні групи за призначенням, матеріалом, з якого пошито цей одяг, способом ткання, кроєм, особливістю чи деталлю, що вирізняє їх серед інших моделей, наприклад кольором, візерунком тканини, формою, довжиною, поясом тощо, наприклад: нижня білизна, купальні штани, дитячі штани, короткі штани (шорти), спортивні штани тощо. Знайдені в Базі даних неологізмів назви штанів до менших семантичних

⁵ Тепер — Люткявічене.

166 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

Рис. 1. Розподіл нових назв штанів за походженням,%

не групуються, по-перше, через нечисленність цих назв, а по-друге, такий поділ видається неточним. Однак знайдені назви за походженням поділяються на литовські, іншомовні та змішаного походження. Як видно з рисунка 1, переважають іншомовні назви штанів — вони становлять понад половину розглянутих неологізмів (52%). Майже дві п’ятих назв є литовськими (39%), близько десятої частини (9%) мають литовські та іншомовні складники.

НАЗВИ ЛИТОВСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

Загалом у Базі даних нових слів знаходимо 9 однослівних назв штанів литовського походження: aptemptukai, aptemptukės, glaudinės, kelininės, sijonkel­nės, tampkel­nės, tamprės, timpos, tiškel­nės. Як видно з прикладів, деякі з них подібні за словотвірною структурою; вирізняється лише назва glaudinės — вона вживається в новому значенні, не зафіксованому у словниках.

АПТЕМПТУКАЙ. Суфіксальне похідне із суфіксом –ukai, пор. DŽ aptemptas, у Базі даних нових слів визначається так: «довгі (до ступень) обтислі штани з тонкої тканини, які часто носять під спідницею, сукнею чи іншим довшим верхнім одягом», пор. рос. обтяжки, англ. leggings 1. «легінси, лосини»; 2. «гетри; панчохи» (ALLAKŽ 2001: 209)⁶. Отже, словом aptemptukai

⁶ Пор. 1. «гетри»; 2. «панчохи» (Anglonas 2005).

Terminologija | 2020 | 27

167

робиться спроба виокремити одну важливу особливість цих штанів — вони щільно облягають ноги. Укладачі Бази даних нових слів зазначають, що замість цієї назви штанів «у загальновживаній мові усталилися інші варіанти — tamprės і timpos». Саме тому цей термінологічний новотвір⁷ зовсім не потрібен у термінології одягу. У Словнику литовської мови (далі — LKŽe), Словнику сучасної литовської мови (далі — DŽ) і Словнику нормативної литовської мови (далі — BŽ) слова aptemptukai немає.

А П Т Е М П Т У К Е С. Похідне із суфіксом -ukės, пор. DŽ aptemptas, у Базі даних нових слів визначається так само, як і aptemptukai. Це свідчить про тотожність цих нових слів. Нова назва штанів aptemptukės, очевидно, як і aptemptukai, виникла внаслідок перекладу, пор. рос. обтяжки, а також англ. leggings. У Корпусі текстів сучасної литовської мови (далі — DLKT) наведено один випадок уживання слова aptemptukės, у пошуковій системі Google можна знайти більше прикладів уживання. У LKŽe, DŽ і BŽ цього слова немає. Новотвір aptemptukės, як і aptemptukai, найімовірніше, не ввійде до загальновживаної лексики, тому його навіть не варто вважати терміном одягу — назва побутує лише в певному контексті, у цьому разі передусім у Базі даних нових слів, а також в інтернет-медіа, на сайтах деяких інтернет-магазинів і в інтернет-чатах.

Г Л А У Д И Н Е С. Цей іменник жіночого роду, що вживається лише у множині, зазвичай має значення «glaudžiai», тобто «короткі плавальні або спортивні штанці». У Базі даних нових слів слово glaudinės тлумачиться так: «довгі прилягаючі штани, часто в’язані, трикотажні», пор. англ. tights «трико (обтислі штани)» (Anglonas 2005). За даними LKŽe, це слово вперше в значенні «glaudžiai» було вжите 1937 року в газеті Gimtosios kalbos⁸. У рубриці Klausimų kraitelės цієї газети запитували, чи є правильним і нормативним слово plauktinukas «Badehose, трусик»: «Plauktinūkas — новотвір, очевидно, утворений за зразком megztinūko та інших подібних слів, але з погляду словотвору не дуже вдалий. Адже megztinis — це в’язан{{текст обривається}} одяг, а хіба *plauktinis (від нього plauk-tinūkas) — п л а в а н и й? Нам більше до вподоби glaudinės (тобто: kel-

⁷ Мовознавець Juozas Pikčilingis уживає термін термінологічний новотвір (Pikčilingis 1975: 156).

⁸ У VLEe зазначено, що Gimtoji kalba — це «щомісячний журнал нормативної литовської мови. У 1933–41 виходив у Каунасі, у 1958–68 — у Чикаго, з 1990 року виходить у Вільнюсі. Спочатку його видавала група шанувальників мови; у 1935–37 роках як видання Литовського мовного товариства — компанія Sakalo, у 1938–41 і 1990–96 роках — Литовське мовне товариство, у 1958–68 роках — Культурний фонд Литовської громади Сполучених Штатів Америки, у 1996–2000 роках — компанія Gimtoji kalba, а з 2000 року видає Центр видавничої діяльності науки та енциклопедій». У 1936–1937 роках журнал редагував мовознавець Leonardas Dambriūnas (до 1945 року під прізвищем Dambruskas).

168

Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

… (наїтни) або обтислого одягу, які знаходимо також у праці В. Камантаускаса «Говорімо литовською» (KK 1937: 137–138). Слова glaudinės немає у DŽ та BŽ. У значенні «штани» слово glaudinės рекомендується вживати у виданому 2002 року «Словнику одягу» Юозаса ПручінаускасаAprangos žodyne⁹, пор. англ. anchored pant, trousers with footstraps, нім. Steghose, фр. pantalon à sous pied, рос. рейтузы (AŽ 2002: 37). У підготовленому Станіславом Стонкусом «Словнику спортивних термінів»Sporto terminų žodyne¹⁰ розглянута назва (англ. tights, нім. Sporthose, рос. рейтузы) визначена так: «Спортивні штанці різної довжини, що щільно прилягають до тіла. Δ захищає спортсмена від травм, зберігає тепло» (STŽ 2002: 172).

Tiek 2005, tiek 2013 m. išėjusiose Kalbos patarimų knygose, skirtose skoliniams, nauja reikšme žodį glaudinės siūloma vartoti vietoj skolinio iš rusų kalbos raitūzai arba reitūzai (KP L1 2005: 95, 96; 2013: 52, 53). Terminas glaudinės pateikiamas ir AATŽ. Čia jis suprantamas kaip „juosmenį siekiančios, glaudžiai prigludusios moteriškos apatinės kelnaitės su įvairaus ilgio tiesiomis klešnėmis“ (AATŽ 2014: 152), plg. angl. knickers, rus. дамские панталоны.

Naujažodžių duomenyne nurodoma, kad žodis glaudinės vartotinas vietoj svetimybės raitūzai (reitūzai), plg. rus. рейтузы¹¹, vok. Reithosen. 1992 m. išleistuose Terminologijos taisymuose randame tokius įrašus: raitūzai žr. r e i – t ū z a i¹² (TT 1992: 89), reitūzai svet. (=glaudinės) prek., sport. (TT 1991: 90). Rusų–lietuvių kalbų prekių žodyne rašoma, kad rus. рейтузы – tai trikotažo gaminys: „1. raitūzai, glaudžios kelnės, 2. pėdkelnės“ (RLKPŽ 1996: 381), plg. glaudžios kelnės (RLKPŽ 1996: 610). 2000 m. išėjusiuose Genovaitės Irtmonienės ir Jono Šukio Kalbos patarimuose kūno kultūros ir sporto specialistams svetimybė reitūzai keičiama žodžiu glaudinės (Irtmonienė, Šukys 2000: 82)¹³.

⁹ Мовний і термінологічний консультант цього словника — д-р Йонас Клімавічюс.

¹⁰ Словник рецензував термінолог, д-р Й. Клімавічюс.

¹¹ У російсько-литовських словниках знаходимо такі значення: 1. «штани для вершників; 2. рейтузи (в’язані штани)» (RLKŽ 1949: 439), пор. «1. штани для вершника; 2. гетроподібні штани, обтислий одяг (жіночий і дитячий)» (RLKŽ 1984: 641).

¹² Подано так, як у виданні.

¹³ У словнику термінів одягу російською мовою наведено 3 значення терміна reitūzai: 1. Довгі в’язані вузькі штани, що щільно облягають тіло (спочатку призначені для верхової їзди). 2. Довгі в’язані жіночі або дитячі обтислий штани до щиколоток. 3. Короткі в’язані вироби для жінок або дітей — нижня білизна, така сама, як штани, описані у значенні 2. Російське слово походить від нім. Reithosen (див. http://www.moda-dic.ru/html/r/reytuz3.html [дата перегляду: 2020-04-16]).

Terminologija | 2020 | 27

169

У LKŽe також знаходимо це слово. У нашій мові воно вживається аж у 4 значеннях: 1. «звивисті прикраси, оздоба, орнамент»; 2. «червона лілія»; 3. «така витка садова квітка, квіти якої схожі на лілію» і 4. «мн. sermėga без поли». Як бачимо, останнє значення пов’язане з одягом.

Підсумовуючи все сказане, можна стверджувати, що неологізм glaudinės у значенні «штани» виник унаслідок унормування та впорядкування термінів. Він уже вживається в термінології одягу, тож не має канути в забуття.

ШТАНИ-СПІДНИЦІ.

Суфіксальне -inės похідне слово, пор. DŽ kelnės «одяг, який носять на талії та ногах». Цю нову назву штанів у 2015 р. зафіксувала мовознавиця Агне Александрате. Зазначається, що це «обтислі штани з еластичної тканини; поєднання легінсів і штанів». Неологізм уживається замість англ. treggings¹⁴, пор. нім. Treggings. В англомовному інтернет-словнику розмовної мови Urban Dictionary це слово вживається на позначення дуже обтислих штанів або військових штанів, які є досить обтислими й виглядають як легінси. Отже, його можна вважати ситуативним¹⁵ новотвором, що виник для називання нового предмета одягу.

Google знайшов лише кілька випадків уживання назви розглядуваних штанів. Отже, у широкому вжитку вона не поширилася. Імовірно, на це впливає й те, що похідні слова із суфіксом -inės досить рідкісні, особливо в термінології одягу, пор. ausinės, glaudinės, įkapinės тощо. Назви kelininės немає у словниках термінів одягу. Її немає і в LKŽe, DŽ та BŽ. Цікавою є примітка укладачів Naujažodžių duomenyno про те, що слово kelininės «створене (вживається) емігрантами». Очевидно, що ця назва литовського походження не приживеться в термінології одягу через хибну, неточну мотивацію — вона не розкриває істотної ознаки цих штанів, а саме еластичності.

ШТАНИ-СПІДНИЦІ.

Як зазначається в Naujažodžių duomenyne, це «широкі штани, що нагадують спідницю і часто сягають лише колін (зазвичай їх носять жінки)». У словничку наприкінці книжки Mada. Nuo pirmykščių laikų iki šių dienų зазначено, що sijonkelnės — це «жіночий одяг, який виглядає як спідниця, але виконує функцію штанів. Спочатку його носили під час верхової їзди або їзди на велосипеді» (M 2015: 456). Назва

У Collins English Dictionary зазначено, що англ. treggings утворилося від trousers «штани» та leggings «легінси, лосини» (CED).

¹⁴ Ситуативний новотвір — випадкове, індивідуальне, свідомо створене слово незвичайної будови або утворене за непродуктивною словотвірною моделлю, без дотримання словотвірного значення (VLEe, пор. Urbutis 2009: 323–324; Jakaitienė 2010: 207). У працях мовознавців також називається експресивним, факультативним, оказіональним, стилістичним, авторським, ситуативним тощо новотвором.

¹⁵ Ситуативний новотвір — випадкове, індивідуальне, свідомо створене слово незвичайної будови або утворене за непродуктивною словотвірною моделлю, без дотримання словотвірного значення (VLEe, пор. Urbutis 2009: 323–324; Jakaitienė 2010: 207). У працях мовознавців також називається експресивним, факультативним, оказіональним, стилістичним, авторським, ситуативним тощо новотвором.

170

Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

ймовірно, виник під час перекладу, пор. англ. culottes 1. «спідниця-штани» і 2. «іст. кюлоти» (Anglonas 2005). Отже, це складне слово, утворене зі слів sijonas «переважно жіночий одяг, що спадає від талії донизу» та kelnės. У Російсько-литовському словнику товарів є назва sijonas-kelnės, пор. рос. юбка-брюки (RLKPŽ 1996: 537, 687).

Слів із компонентом -kelnės небагато, наприклад, у LKŽe знаходимо слова kerš-kelnės, plačkelnės, puskelnės, trumpkelnės, у DLKT – plačkelnės, sauskel­nės, sijonkel­nės¹⁶, sportkelnės. В AATŽ таких утворень більше: batkelnės, moka-sinkelnės, pėdkelnės, plačkelnės, sauskel­nės та sijonkelnės. Sijonkelnės у цьому словнику визначено як жіночі штани, схожі на спідницю (AATŽ 2014: 362). В ATTŽ наведено схоже визначення, але додано, що це короткі штани з дуже широкими штанинами (ATTŽ 2001: 289). В обох термінологічних словниках знаходимо такі англійські відповідники цього терміна: divided skirt і trouser skirt. Слово sijonkelnės внесено до реєстру заголовних слів BŽ.

З огляду на сказане можна стверджувати, що термінологічний новотвір sijonkelnės є правильним, мотивованим, зручним у вжитку й системним, тому вже посів своє місце серед термінів одягу та досить широко вживається.

T A M P K E L N Ė S. Складне слово, утворене зі слів tampus «той, що тягнеться, розтягується» та kelnės, виникло, як і литовська назва kel­ninės, замість запозичення tregingsai (англ. treggings), яким називають поєднання легінсів і штанів. Назву tampkelnės у Банку консультацій Державної комісії литовської мови (далі – VLKK) пропонують уживати замість назви змішаного походження strečo kelnės (пор. англ. stretch pants). У AATŽ, LKŽe, DŽ і BŽ цієї назви немає.

T A M P R Ė S. Суфіксальне похідне з закінченням –ės, пор. DŽ tamprus «1. пружний, еластичний». Цією мотивованою назвою позначено основну властивість штанів — еластичність. Назву знаходимо в AATŽ, виданому 2014 року. Литовське похідне пропонують уживати замість англ. leggings або leggings trousers. Так називають «нижні або верхні штани різної довжини з еластичного матеріалу, зазвичай жіночі й дитячі, часто з еластаном; їх носять під час спор-¹⁷

¹⁶ Назву sijonkelnės зафіксовано також у базі даних CORPUS.

¹⁷ За тією самою словотвірною моделлю утворено слово glaudės, пор. DŽ glaudus «1. той, що міститься близько, близький». Однак це слово, на відміну від tamprės, утворено, очевидно, з урахуванням не основної властивості штанів, які щільно облягають тіло. Дуже влучно про такі випадки писав у статті 1979 року «Суфіксальне словотворення литовських термінів» мовознавець Stasys Keinys: «Чіткість і точність мотивації можуть сприяти або перешкоджати входженню терміна в ужиток. Ось уже щонайменше чотири десятиліття мовознавці впроваджують у літературне мовлення заміну слова trusikai — glaudės. За цей час багато новотворів міцно ввійшли в мову, а glaudės усе ніяк не приживається, хоча це коротке й милозвучне слово. Чи не винна тут незвичність словотворення, недиференційованість мотивації?» (Keinys 2005: 105).

Terminologija | 2020 | 27

171

tuojant ar laisvalaikiu“ (AATŽ 2014: 410)¹⁸. Šis kelnių pavadinimas yra ne tik Naujažodžių duomenyne, kur apibrėžiamas taip: „plono tampraus audinio aptemptos kelnės, dažnai nešiojamos po ilga palaidine, suknele, sijonu ar kitu ilgesniu viršutiniu drabužiu“. Jį vietoj skolinio obtiažkės (rus. обтяжки) siūloma vartoti Kalbos patarimuose (KP L1 2005: 83), taip pat J. Pričinausko Aprangos žodyne (AŽ 2002: 117). Naujažodis tamprės „aptemptų moteriškų megztų arba siūtų iš tampraus audinio kelnių“ reikšmė pateikiamas ir elektroniniame DŽ variante¹⁹.

У базі нових запозиченьбази нових запозичень зафіксовано запозичення легінси «обтислі штани без ступнів» (інші форми: легінси, leggings); наведено також відповідники: гетри, лосини, легінси, обтислі штани, вузькі штанці (NSDB²⁰). Цікаві приклади вживання знаходимо на сайті інтернет-магазину www.stilano.lt: «Легінси²¹ і лосини», «У нашому асортименті знайдете різні стилі й кольори легінсів і лосин. Жіночі легінси — універсальна деталь одягу, необхідна в гардеробі кожної жінки, і їх має бути не одна пара!», «Сьогодні дедалі більше жінок знають, що легінси та лосини онлайн — правильний вибір сучасних жінок»²² тощо. Такі приклади показують, що їхні автори сприймають запозичення та його литовський відповідник як слова на позначення двох різних типів штанів. Тому хотілося б звернути увагу на те, що слово лосини вважається основним нормативним варіантом і вживається замість запозичення. В академічному словнику LKŽe цього бездоганно утвореного новотвору не знайти. Його внесено до реєстру BŽ.

Л О С И Н И. Похідне слово з закінченням –и²³, пор. лосина «1. гумова стрічка, трубка, шнурок». Ця назва обтислих штанів із тонкої еластичної тканини вживається як синонім уже розглянутої назви лосин, пор. AATŽ «лосини ненорм. = л о с и н и» (AATŽ 2014: 418). У виданих Г. Іртмонене та Й. Шукісом «Мовних порадах для фахівців із фізичного виховання та спорту» пропонується вживати цю назву замість легінсів, проте перевагу віддають слову лосини.

¹⁸ Agnė Gilytė визначає tampres так: «вузькі штани з трикотажу чи іншої еластичної тканини, схожі на колготки, але зазвичай непрозорі й без стоп» (Gilytė 2015: 237). Як видно з цього визначення, стилістка наголошує на тому, з якої тканини шиють цей одяг, а також на тому, що він не має стоп.

¹⁹ Див. http://lkiis.lki.lt/dabartinis [дата звернення: 2020-08-18].

²⁰ Див. http://nsdb.sociolingvistika.lt/zodziai.htm?zodis=leginsai&id=33 [дата звернення: 2020-04-15].

²¹ Тут і далі в прикладах виділено напівжирним шрифтом авторкою.

²² Див. https://stilano.lt/drabuziai-moterims-leginsai-ir-tampres [дата звернення: 2020-07-01].

²³ Дослідник словотворення Vincas Urbutis писав, що «іменників, утворених за допомогою закінчень, у сучасній литовській мові не менше, ніж складних слів, і значно більше, ніж слів, утворених за допомогою префіксів» (Urbutis 1961: 28).

172 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

У словничку книги Мода. Від первісних часів до наших днів термін timpos пояснюється так: «Еластичні вставки, завдяки яким одяг щільно облягає стегна, а донизу розширюється» (M 2015: 460). У DLKT зафіксовано 33 випадки вживання слова timpos, у CORPUS — 38. Назва timpos вважається побічним нормативним варіантом. Слова timpos немає в LKŽe, DŽ і BŽ. У Банку консультацій VLKK форми timpos не знайдемо. Тут поряд зі словом tamprės подано форму timpės²⁴.

Отже, назви timpos і tamprės — синоніми, що виникли внаслідок унормування термінів. Оскільки назва tamprės поширеніша, можна припустити, що з часом вона ще більше закріпиться у вжитку.

ТІСКЕЛНІС. Складне слово, утворене від дієслова tįsti у значеннях 1. «тягнутися, розтягуватися», 2. «довшати» та іменника kelnes «штани». Цією литовською назвою штанів із зневажливим відтінком називають «розтягнуті або такі, що легко розтягуються (спортивні) штани». Хоча мотивація новотвору зрозуміла, у широкому вжитку він не поширився, його немає і в термінологічних словниках. Мовознавиця Р. Мілюнайте у статті «Мовці та творення новотворів» називає також автора цієї нової назви штанів — журналіста Андрюса Ужкалніса (Miliūnaitė 2012b: 8). Можливо, ця назва не пошириться через небажану асоціацію, пор. LKŽ tįsoklis «2. поганий, нікчемний одяг»; крім того, у розмовній мові так часто описують будь-які розтягнуті або спущені штани.

УЗАГАЛЬНЕННЯ. Як видно з наведених прикладів, назви штанів литовського походження, хоча й утворені не за найпродуктивнішими словотвірними типами, добре зрозумілі без контексту, тому їх слід вважати потенційними²⁵ новотворами. Крім того, деякі з них утворено за аналогією до вже наявних у мові слів, наприклад: tįskelnės, tampkelnės, sijonkelnės. Усього в цій частині статті розглянуто лише чотири види штанів. Однак для їх називання створено не одну литовську назву. Так, замість однієї англійської назви штанів leggings маємо аж чотири литовські новотвори: aptemptukai, aptemptukės, tamprės ir timpos; замість англ. treggings — два: kel-ninės і tampkelnės; замість англ. culottes – sijonkelnės. Лише одна назва має литовське походження, тобто виникла не під впливом іншої мови, — tįskelnės. Нові назви штанів є суфіксальними похідними (–ukai, –ukės, –inės) та похідними із закінченнями (–ės, –os), а також складними словами з компонентом –kelnės.

²⁴ Див. http://www.vlkk.lt/konsultacijos/8276-dzeginsai-tampdzinsiai-timpdzinsiai-treginsai-tampkelnes-timpkelnes-tampres [переглянуто 2020-07-15].

²⁵ У статті потенційними новотворами вважаються утворені за продуктивною словотвірною моделлю або потенційно можливі, не внесені до словників, але звичні для мовця новотвори (пор. Urbutis 2009: 316).

Terminologija | 2020 | 27

173

Як стверджує Казімерас Гайвеніс, фахівці різних галузей зазвичай перевіряють правильність термінологічних новотворів, спираючись на аналогію: «якщо виявляють одне чи кілька слів із подібною будовою, новотвір вважають правильним і придатним до вживання, а якщо слів з аналогічною будовою немає — безжально відкидають» (Gaivenis 2014: 57). Цей погляд, безперечно, слушний не в усіх випадках, однак, спираючись на нього, можна сказати, що всі розглянуті нові назви штанів литовського походження можна вживати в нашій мові. Очевидно, що мотивовані назви штанів легше запам’ятовуються й швидше посідають місце в мікросистемі термінології, особливо коли йдеться про нові назви. Литовські новотвори для називання штанів, знайдені в Найменшої бази даних новотворів (див. рис. 1), показують, що мовці намагаються створити нову назву й не завжди поспішають уживати запозичення. Оцінюючи потребу в таких назвах, мабуть, можна стверджувати, що їх поява передусім пов’язана з потребою називати нові типи штанів, що також відображає тісний зв’язок термінології одягу з термінологією одягу інших мов.

НАЗВИ НЕЛИТОВСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

12 знайдених нових назв штанів є запозиченнями: cigaretės, činai, denimai, džegingsai, kapriai, kiulotai, kulotės, lenarai, meging­sai, obtiažkės, šalvarai, tregingsai, що потрапили до нашої мови через мови-посередниці, переважно англійську; одна назва запозичена з російської (obtiažkės).

СИГАРЕТИ. Як зазначено в Найменшій базі даних новотворів, це «жіночі вузькі штани, що облягають ноги». Ця метафорична назва штанів, найімовірніше, запозичена з англ. cigarette pants²⁶, пор. також нім. Zigarettenhose, фр. pantalon cigarette. У книзі Мода. Від первісних часів до наших днів цю назву подано в лапках — «cigaretės»: «вузькі жіночі штани, що облягають і звужуються донизу, схожі на kaprius, тільки довші» (M 2015: 438; пор. також DFH 2010: 48). В англійську мову слово cigarette «цигарка, папіроса» прийшло з французького cigarette «цигарка». У литовській мові вживається інтернаціональне слово cigaretė (TŽŽ 1985: 90; TŽŽ 2001: 135; TŽŽ 2007: 200). У BŽ наведено слово cigaretė у значенні «тютюновий виріб із подрібненого листя тютюну, загорнутого в трубочку з тонкого (цигаркового) паперу»; значення «штани» не виокремлено. У AATŽ цієї назви немає. В англомовному Словнику історії моди зазначено, що такі штани носять із 1950-х років (DFH 2010: 48).

²⁶ У Короткому оксфордському словнику англійської мови знаходимо таке пояснення цього словосполучення: «жіночі штани з прямими, дуже вузькими холошами» (COED 2011: 258).

174 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

В інтернеті можна знайти й інші варіанти вживання: штани сигаретного крою²⁷, штани cigarette²⁸, «штани типу Cigaretės²⁹ тощо.

Ч І Н О С И. «Штани ошатного повсякденного стилю, що пасують і чоловікам, і жінкам, пошиті з тканини чіно», називаються запозиченим з англійської мови словом чіноси, пор. англ. chinos «штани кольору хакі» (Anglonas 2005), також пор. рос. чинос. Неадаптований англіцизм уживається і в уже згаданій книжці Мода. Від первісних часів до сьогодення: chinos — «бавовняні штани з тканини саржевого переплетення, спочатку кольору хакі, які носили військові США, а згодом вони поширилися як штани для дозвілля та в стилі преппі» (M 2015: 438). В інтернеті та книжках про моду ці штани також називають чіно³⁰, штанами чіно³¹, штанами CHINO³² тощо.

Д Ж И Н С И. Цим новотвором називають штани, пошиті з деніму³³. Слово денім знаходимо в словниках іншомовних слів (TŽŽ 1985: 103; TŽŽ 2001: 155; TŽŽ 2007: 228). У них подано лише одне значення — «доволі щільна, густа бавовняна тканина». Це слово включено також до словника BŽ, що готується: «густа, щільна, міцна бавовняна тканина; син. джинсова тканина». Значення «штани» немає. Отже, воно нове. Про тканину йдеться у словниках термінів одягу й текстилю (AATŽ 2014: 108; ATTŽ 2001: 87³⁴), а також у книжці з історії моди (M 2015: 439), Енциклопедії одягу та моди (ECF 2005: 359). Слово денім, найімовірніше, прийшло до нашої мови з англійської, пор. англ. denim. В англомовній Історії моди, слов-

²⁷ Див. https://www.housebrand.com/lt/lt/ui964-59x/ladies-trousers [дата звернення 2020-08-13].

²⁸ Див. https://www.mohito.com/lt/lt/catalogsearch/result/?q=cigarette+keln%C4%97s [дата звернення 2020-08-13].

²⁹ Див. https://www.glami.lt/house/house-cigarettes-tipo-kelnes-turkio-100744/ [дата звернення 2020-08-13].

³⁰ 2017 m. išleistoje Algirdo Griciaus knygoje Idealiai tinkantis kostiumas: praktiškas stilius moderniam vyrui vartojamas pavadinimas čino (angl. chinos, khakis) (Gricius 2017: 181), taip pat čino kelnės (Gricius 2017: 184).

³¹ Див. статтю А. Ґріціуса «6 найпопулярніших чоловічих штанів: як вони називаються, чим відрізняються і що мають спільного», доступна в інтернеті: https://www.vyrostilius.lt/stilius-mada/6-populiariausios-vyriskos-kelnes/ [дата звернення 2020-04-04].

³² Англіцизм виділено великими літерами, див. https://www.audimas.lt/katalogas/tiesaus-silueto-chino-kel-nes-2/ [дата звернення 2020-04-04].

³³ Це «міцна й цупка бавовняна джинсова тканина, зазвичай із синіх ниток основи, пофарбованих барвником індиго, та невибілених ниток утоку; набула популярності з середини XIX ст. у США, де її виготовляли за технологією ткачів міста Нім у Франції замість дорожчої імпортної джинсової тканини з Генуї; використовується й для сучасного джинсового одягу, одягу для дозвілля та робочого одягу» (AATŽ 2014: 108). У словнику Владислава Копалінського знаходимо такий опис: «ДЕНІМИ, сині джинси; англ. denims (множина слова denim). Слово denim, що означає грубу бавовняну тканину саржевого переплетення, походить від французького (serge de Nîmes — саржа з Німа (Нім — місто на півдні Франції)» (Kopaliński 2001: 85).

³⁴ У ATTŽ перевагу надають терміну джинсова тканина.

Terminologija | 2020 | 27

1 7 5

дені, а також AATŽ і ECF, зазначено, що ця назва тканини виникла від назви міста Нім у Франції, пор. фр. (serge) de Nîmes «саржа³⁵ з Німа» (DFH 2010: 243; AATŽ 2014: 108; ECF 2005: 359).

Назва цих штанів уживається не повсюдно. Натомість у термінології одягу частіше трапляється інша назва англійського походження джинси (англ. jeans³⁶, пор. визначення: «Міцні штани з деніму, які носили фермери та робітники в США; надзвичайно популяризовані фільмами про ковбоїв» (M 2015: 440). Саме тому термінологічний новотвір деніми цілком зайвий.

ДЖЕГІНГСИ. Нова назва штанів утворена за зразком англійського контамінаційного утворення³⁷ jeggings. Останнє, очевидно, виникло зі злиття двох інших англійських слів — jeans «джинси» та leggings «легінси» (див. COED), пор. рос. джеггинсы. Виникнення англійської назви мотивоване: нею називають такі штани, що мають властивості і джинсів, і легінсів. Очевидно, саме тому Банк консультацій VLKK рекомендує вживати дбайливі джинсові легінси, джинс-легінси, легінси-джинси³⁸. В інтернеті можна знайти й інші варіанти цієї ненормативної запозиченої назви: джегінсаї, jeggings'ai, jeggins'ai або просто jeggings. Лише в одній книжці про моду вжито запропоновану VLKK двослівну назву джинсові легінси (M 2015: 440). У AATŽ цієї назви немає. Отже, розглядуване контамінаційне утворення джегінгси увійшло в нашу мову як запозичення. Слід визнати, що не лише в англійській, а й у литовській мові його вживають, щоб висловитися стисло і, звичайно, експресивно.

Дослідниця сучасної литовської літературної мови Р. Мілюнайте у статті «Нові контамінаційні утворення в литовській мові» стверджує, що «перекладати контамінаційні утворення відповідними словами-злиттями рідної мови не завжди можливо, оскільки їх було б важко розпізнати. Наприклад, хоча в сучасній литовській літературній мові запозичення легінсаї вважається небажаним (слід уживати легінси, тімпи), у перекладеному тексті без нього не обійтися, бо джегінгси назвати *джинтім-

³⁵ Саржа — «щільна тканина саржевого переплетення, злегка зваляна й начесана, використовується для пошиття чоловічих і жіночих костюмів, а дуже блискуча — для їхніх підкладок і підкладок пальт» (AATŽ 2014: 361).

³⁶ Arba džinsais vadinamos „ypač mėlynos kelnės“ (ECF 2010: 243).

³⁷ Контамінація, злиття — «виникнення нового слова або вислову шляхом змішування частин двох слів або висловів» (KTŽ 1990: 108). У литовському мовознавстві контамінацію здавна не вважають способом словотворення (докладніше див. Urbutis 2009: 324; пор. LKE 2008: 282). За словами Д. Мурмулайтите, «в англійській мові це явище значно поширеніше, багато досліджується і вважається одним із частих та продуктивних способів словотворення» (Murmulaitytė 2018: 61).

³⁸ Докладніше див. на сайті VLKK: http://www.vlkk.lt/konsultacijos/8276-dzeginsai-tampdzinsiai-timpdzinsiai-treginsai-tampkelnes-timpkelnes-tampres [дата звернення: 2020-04-04].

1 7 6

Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

ми («джинсові тімпи»), а мегінгси назвати *вімпами («чоловічі тімпи») було б неточно» (Miliūnaitė 2014: 257).

К А П Р І. Це, як зазначено в Базі даних нових слів, «обтислі завужені штани до середини литок». Назва походить від топоніма — назви острова Капрі, що належить Італії та розташований у Середземному морі, пор. італ. isola di Capri. Як і більшість нових слів, вона запозичена з англійської мови, пор. англ. Capri pants (CED; DFH 2010: 39–40; AATŽ 2014: 183) або Capris (CED), а також англ. pirate trousers (AATŽ 2014: 183), пор. також нім. Capri-Hose. Назву штанів капрі подано не лише в Базі даних нових слів, а й в AATŽ (2014: 183), а також у виданні Мода. Від первісних часів до сьогодення (M 2015: 444) і книжці А. Гіліте Спінтологія: Teen (Gilytė 2015: 235). Це слово зі значенням «короткі, зазвичай обтислі штани, що закривають коліна» наведене у BŽ, а також у TŽŽ 2013. Адаптовану форму капрі знаходимо і в рекомендаційному Списку відповідників іншомовних слів³⁹, затвердженому VLKK постановою-протоколом № PN-6 від 28 жовтня 2010 року. Крім адаптованої форми, трапляються й ненормативні варіанти, наприклад: капрі штани, capri штани тощо. Назву штанів зафіксовано в NSDB⁴⁰, а також у CORPUS.

К Ю Л О Т И. Це, як визначено в Базі даних нових слів, «жіночі укорочені штани з високою талією». Цікаво, що в AATŽ кюлоти визначено інакше: «Вузькі, короткі чоловічі обтислі штани, що ледь прикривають коліна, з прорізними кишенями; їх носила знать у Франції та інших європейських країнах до початку XIX ст.» (AATŽ 2014: 194). Як видно зі словникового визначення, ця назва вживається на позначення історичних чоловічих штанів, тоді як у Базі даних нових слів зафіксовано новий аспект значення цього слова — штани, призначені для жінок. Слово кюлоти походить від фр. culottes, однак нове значення, найімовірніше, прийшло з англ. culottes «1. спідниця-штани; 2. іст. кюлоти» (Anglonas 2005), пор. нім. Culotte, Kniehose, рос. кюлоты. У словниках іншомовних слів зазначено, що кюлоти — це «короткі штани, які носила французька знать до початку XIX століття» (TŽŽ 1985: 245; TŽŽ 2001: 371; TŽŽ 2007: 548; 2013); подібне пояснення подано у словнику термінів одягу російською мовою (TCO⁴¹). У книжці Мода. Від первісних часів до

³⁹ Див. https://e-seimas.lrs.lt/portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.385140 [дата звернення: 2020-04-04].

⁴⁰ Див. http://nsdb.sociolingvistika.lt/zodziai.htm?zodis=kapriai&id=429 [дата звернення: 2020-04-15].

⁴¹ Докладніше див. http://modnaya.ru/articles/dictionary/glossary-of-clothing/fc/slovar-202-3.htm#zag-851 [дата звернення: 2020-04-15].

Terminologija | 2020 | 27

177

šių dienų šiuo žodžiu taip pat vadinamos vyrams skirtos kelnės (M 2015: 445). Žodis kiulotai įtrauktas į BŽ antraštyną. Ši forma laikoma normine.

КЮЛОТКИ.

Це ненормативний варіант нової назви штанів kiulotai. Як показує пошук у пошуковій системі Google, він уживається рідше, ніж нормативний варіант, наприклад: «широкі укорочені штани, також відомі як кюлоти⁴²»; у деяких статтях його пишуть у лапках — «кюлоти» або називають sijonkelnėmis: «широкі бавовняні кюлоти (спідниця-штани)⁴³».

ЛЕНАРИ.

Як зазначено в Naujažodžių duomenyne, це «широкі мішкуваті штани, характерні для стилю деяких субкультур (наприклад, рейверів)». Найімовірніше, назва походить із польської мови, точніше — від прізвища Ryszard’a Lenar’a, творця цього одягу⁴⁴, пор. польськ. lenary. У різних інтернет-статтях назву штанів найчастіше пишуть у лапках, наприклад: «ленари»⁴⁵. Після пошуку в системі Google назву lenarai у значенні «широких мішкуватих штанів» можна знайти на сайті Žodynas.lt⁴⁶; у Barbarizmų žodynėlyje наведено ширше значення: «мішкуваті й широкі штани реперів», «штани зі спущеним кроком, у яких танцюють хіп-хоп або читають реп»⁴⁷; пор. «ленари — різновид джинсів, що набув популярності в 90-х», у цих «джинсів штанини були особливо широкими, а кроковий шов — приблизно на рівні колін»⁴⁸; також уживаються вислови «ленари (широкі штани в стилі хіп-хоп/реп)»⁴⁹, «джинсові ленари»⁵⁰, «штани ленари»⁵¹. «Ленари — мішкуваті штани (з дуже низьким кроковим швом), призначені для танців під хіп-хоп або для читання репу»

⁴² Див. https://www.delfi.lt/stilius/stiliaus-gidas/imkite-pavyzdi-is-kembridzo-kunigaikstienes-kulotes-taps-butinybe-ir-jusu-garderobe.d?id=82516221 [дата звернення: 2020-04-04].

⁴³ Див. https://ohmy.lt/lt/product/minimalistines-kulotes-road/ [дата звернення: 2020-04-04].

⁴⁴ Докладніше див. https://pl.wikipedia.org/wiki/Ryszard_Lenar [дата звернення: 2020-04-04].

⁴⁵ Див. https://www.tv3.lt/naujiena/pramogos/1005384/vieniems-kosmaras-kitiems-dziaugsmas-lenarai-grizta-i-mada [дата звернення: 2020-04-05].

⁴⁶ Докладніше див. https://www.zodynas.lt/jaunimo-zodynas/L/lenarai [дата звернення: 2020-04-15].

⁴⁷ Мову цієї та інших цитат не виправлено. Докладніше див. http://www.barbarizmai.lt/zodis/lenarai.html [дата звернення: 2020-04-15].

⁴⁸ Див. https://www.tv3.lt/naujiena/pramogos/1005284/vieniems-kosmaras-kitiems-dziaugsmas-lenarai-grizta-i-mada [дата звернення: 2020-04-15].

⁴⁹ Див. http://www.mainyk.lt/daiktas/lenarai-hip-hop-rap-rep-stiliaus-placios-kelnes/717711 [дата звернення: 2020-04-15].

⁵⁰ Див. https://www.musumazyliai.lt/apranga-berniukams/su-petnesom-kombinezonai/12344349-dzinsiniai-lenarai [дата звернення: 2020-04-15].

⁵¹ Див. https://forumas.draugas.lt/searchresults.cfm?fvar_anykeyword=keln%C4%97s+lenarai [дата звернення: 2020-04-15].

178

Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

репувати. Популярності набули приблизно 1995 року. Щоправда, їх носили не лише репери, а й рейвери. Це був ідеальний одяг і символ, щоб показати рокерам, ураганам і металістам, ким ти є⁵². Це нове слово подається також у NSDB⁵³. Тут наведено оригінальну форму lenara (однак не зазначено, якою мовою). Його можна знайти вміщеним наприкінці книжки Лорети Вайчекаускене Naujieji lietuvių kalbos svetimžodžiai: kalbos politika ir vartosena у «Зводі нових запозичень» (Vaicekauskienė 2007: 284). За даними DLKT, слово lenarai серед інших назв одягу згадується в книжці Юргіса Кунчінаса Blanchisserie, arba Žvėrynas–Užupis (1997).

МЕГІНГСИ. Нова назва штанів походить від англ. meggings, а це слово, очевидно, утворилося від англ. male «чоловік» і leggings «легінси», пор. також рос. меггинсы. Отже, це також контамінаційне утворення, що виникло в англійській мові й потрапило до литовської як запозичення. Так називають чоловічі легінси (UD, CED). Ця назва вживається рідко. Під час пошуку в системі Google знайдено випадок, коли як синонім подано можливий литовський відповідник: megingsai, або vyriškos aptemptukės⁵⁴. Як уже зазначалося, слово aptemptukės не набуло поширення у вжитку. Очевидно, замість запозичення megingsai можна було б уживати двослівну назву литовського походження vyriškos tamprės, пор. moteriškos tamprės.

ОБТЯЖКЕ. Ненормативна назва штанів зазвичай уживається в розмовному стилі, пор. рос. обтяжки, а також рос. в обтяжку «обтиснутий, прилеглий, щільно прилягає до тіла (про одяг)» (RLKŽ 1983: 446). У словнику Ю. Прічинаускаса Rusų–lietuvių kalbų prekių žodyne зазначено, що обтяжки — це гетри, боді (RLKPŽ 1996: 281). У Kalbos patarimuose зафіксовано варіант написання obtiaškės, замість якого пропонується вживати tamprės (KP L1 2005: 83). Це запозичення відрізняється від інших тим, що прийшло з російської мови, — останнім часом нові слова активно запозичують з англійської. У Naujažodžių duomenyne, як уже обговорювалося, обтислі штани також можуть називатися tamprėmis, timpomis, aptemptukais і aptemptukėmis. Оскільки назва obtiažkės уживається поза науковою сферою, про термінологічну номінативність тут і говорити не можна. Вона зовсім не потрібна термінології одягу.

⁵² Див. https://www.facebook.com/xfaktorius/posts/1610624642384624/ [переглянуто 2020-05-25].

⁵³ Див. http://nsdb.sociolingvistika.lt/zodziai.htm?zodis=lenarai&id=2026 [переглянуто 2020-04-15].

⁵⁴ Див. https://www.zmones.lt/video/megingsai-arba-vyriskos-aptemptukes.46046cb9-94ca-11e8-9f90-aa000054c883# [переглянуто 2020-04-04], https://www.15min.lt/gyvenimas/naujiena/mada/keisciausios-mados-idejos-1032-355408 [переглянуто 2020-04-04].

Terminologija | 2020 | 27

179

ШАЛВАРИ. Ця назва вживається на позначення «широких штанів, звужених біля щиколотки, які зазвичай носять із камізом у Південній Азії» (Naujažodžių duomenynas). Слово šalvarai, як і його варіант šarovarai⁵⁵, зазвичай уживається, коли йдеться про реалії слов’янських країн, і походить від перського слова šalvār «штани». У Naujažodžių duomenyne зазначено: англійські транслітерації salwar, shalwar, shalvar; рос. шаровары. Варіант šarovarai знаходимо й у словниках іншомовних слів (TŽŽ 2001: 717; TŽŽ 2007: 1059; TŽŽ 2013: 790). Там зазначено, що слово походить із перської мови, але прийшло через мови-посередники: рос. шаровары < угор. salavári < перс. šalvār «штани». У словнику одягу російською мовою зазначено, що слово потрапило до російської з турецького šalvar (рос. шалвар), а те, своєю чергою, — з перської⁵⁶. У них наведено й литовський відповідник plačkelinės. В AATŽ нової назви штанів немає, однак у словнику знаходимо термін plačkelinės, яким називають «довгі широкі штани, зібрані біля гомілки, елемент національного одягу деяких східних народів, а також українців» (AATŽ 2014: 318), тобто фактично йдеться про ті самі штани, лише подано іншу назву. Отже, запозичення слід замінити словом власного походження.

ТРЕГІНГСИ. Запозичення з англійської мови, як і džegingsai та megingsai. Англійське слово treggings також є контамінаційним утворенням, що виникло з англійських слів trousers «штани» і leggings «легінси», пор. рос. треггинсы. Ним, як уже зазначалося, у Naujažodžių duomenyne називають «обтислі штани з еластичної тканини; поєднання легінсів і штанів». У примітках цього Naujažodžių duomenyno знаходимо запис: «замість запозичення VLKK пропонує вживати литовські відповідники tampkelnes, timpkelnes; у вжитку діаспори пропонується kelhninės».

ПІДСУМОК. У цій частині статті розглянуто нові назви штанів, запозичені з інших мов (переважно з англійської). У словниках термінів одягу знаходимо лише kapriai і kiulotai. Як бачимо, під час запозичення деяких назв штанів переймається й незвичний для нашої мови спосіб словотворення (модель) — контамінація: džegingsai, meging sai ir tregingsai. За способом появи в литовській мові це запозичення з англійської, де слова jeggings, meggings і treggings виникли внаслідок контамінації-

⁵⁵ У VLEe зазначено: «шаровараі (рос. šarovary, угор. salavári < перс. šalvār — штани), широкоштани — довгі широкі чоловічі й жіночі штани, зібрані біля щиколоток. Їх носили переважно у східних країнах (Ірані, Індії), Україні, а також Росії. Шаровари є частиною національного костюма деяких народів» (докладніше див. https://www.vle.lt/Str teisnis/sarovarai-91620 [переглянуто 2020-04-05]).

⁵⁶ Див. http://modnaya.ru/articles/dictionary/glossary-of-clothing/fc/slovar-216.htm#zag-1645 [переглянуто 2020-04-15].

180 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

…тат. Користувачів таких назв нелитовського походження, очевидно, не турбує доречність і правильність назв. Вони обирають найпростіший шлях — починають уживати запозичений термін. Варто звернути увагу, що й інші мови замість назв нелитовського походження вживають назви іншомовного походження: cigaretės, činai, denimai, kapriai, kiulotai, kulotės, lenarai, šālvarai. Не слід забувати, що запозичення нелитовських назв неминуче. Зовсім інша річ — їх прийняття й уживання.

НАЗВИ ЗМІШАНОГО ПОХОДЖЕННЯ

ТАМПДЖИНСІ. Це складне копулятивне слово змішаного походження, або складне слово зі з’єднаними основами⁵⁷, імовірно, виникло внаслідок перекладу з англійської мови, пор. jeggings < jeans + leggings, і утворене з литовського слова tamprės та інтернаціонального слова džinsai (англ. jeans «джинсова тканина»). Цього слова немає у LKŽe, DŽ і BŽ. За даними Naujažodžių duomenyne, tampdžinsiais називають «легінси, що імітують джинси». Отже, одним словом намагаються назвати дві ознаки — те, що штани є і džinsai, і tamprės. Слід зазначити, що назва tampdžinsiai термінологічно двозначна, оскільки її можна пояснити й інакше, а саме: джинси, які тягнуться. Отже, спираючись на визначення в Naujažodžių duomenyno, ці штани можна було б називати видовим терміном džinsinės tamprės.

ТИМП ДЖИНСИ. У Naujažodžių duomenyne timp džinsiai визначають так само, як і tampdžinsiai: «легінси, що імітують джинси». Ця назва має змішане походження, є копулятивною та хибно мотивованою. Імовірно, вона виникла внаслідок перекладу, пор. англ. jeggings. Однак утворена вона від ненормативного варіанта timpos та інтернаціонального слова džinsai. Цього слова немає у LKŽe, DŽ і BŽ.

ПІДСУМОК. Неологізми tampdžinsiai і timpdžinsiai — це утворення, які сліпо відтворюють склад англійського контамінаційного слова jeggings, тобто виникли внаслідок перекладу англійського контамінаційного слова. Після ретельного з’ясування того, чим вирізняються ці штани, і виявлення очевидної відмітної ознаки слід уживати одну з назв. У термінології будь-якої галузі, зокрема й одягу, однослівна назва набагато зручніша за двослівну. Однак вона має бути точною й мотивованою. У цьому разі бракує точності значення.

⁵⁷ Ст. Кейніс пише, що у складних словах зі з’єднаними основами «компоненти (обидва — іменники) не пояснюють і не визначають один одного, вони рівноправні» (Keinys 1999: 71). Як зазначено у Kalbotyros terminų žodyne, копулятивне складне слово, або складне слово зі з’єднаними основами, — це «складне слово, компоненти якого однаково самостійні як щодо граматичного зв’язку, так і щодо значення» (KTŽ 1990: 196). В академічній Lietuvių kalbos gramatikoje зазначено, що поняття, названі компонентами копулятивних складних іменників, «приблизно однаково близькі до проміжного поняття, позначуваного складним словом» (LKG 1965: 441).

Terminologija | 2020 | 27

181

ВИСНОВКИ

1. З часом терміни застарівають, з’являються нові терміни або їхні мікросистеми. Мовне вживання та збільшення кількості невеликої семантичної групи термінів одягу — нових назв штанів (23 неологізми), зафіксованих у Naujažodžių duomenyne, свідчать, що наявних назв штанів, які давно вживаються й подаються у словниках термінів одягу, вже недостатньо, а семантична група згаданих назв через різні лінгвістичні та екстралінгвістичні чинники стає менш чітко окресленою та ізольованою частиною термінології одягу. Отже, термінологія одягу змінюється, оновлюється, постійно вдосконалюється й стає сучаснішою.

2. За походженням неологізми можна поділити на такі групи:

2.1. Назви литовського походження (39%): aptemptukai, aptemptukės, glaudinės, kelininės, sijonkel­nės, tampkelnės, tamprės, timpos, tiškel­nės, утворені за зразком слова, уживаного в литовській мові, або вживані в новому значенні;

2.2. Назви нелитовського походження (52%): cigaretės, činai, denimai, džegingsai, kapriai, kiulotai, kulotės, lenarai, me­gingsai, obtiažkės, šalvarai, tregingsai;

2.3. Назви змішаного походження (9%): tampdžinsiai, timpdžinsiai, що виникли в нашій мові внаслідок перекладу.

3. Те саме поняття називають по-різному: замість англ. leggings уживають aptemptukai, aptemptukės, obtiažkės, tamprės, timpos; замість англ. treggings — kelininės, tampkelnės, tregingsai; замість англ. culottes — kiulotai, kulotės ir sijonkel­nės, а замість англ. jeg­gings — džegingsai, tampdžinsiai, timpdžinsiai. Найімовірніше, це відбувається несвідомо під впливом англійської термінології одягу. Такий надлишок назв, що виник унаслідок мовних контактів, свідчить не лише про недосконалість термінології, а й про спроби її впорядкувати.

4. Glaudinės, kapriai, kiulotai, sijonkel­nės, tamprės — затверджені VLKK терміни одягу, зафіксовані в Naujažodžių duomenyne. Аптемптукай, аптемптукес, келининес, тампджинси, тимпджинси, тишкельнес та інші розглянуті у статті нові назви штанів свідчать, що суспільство творче й за потреби здатне, використовуючи можливості литовської мови, створювати нові назви одягу. Однак до підсистеми назв штанів застосовуються ті самі вимоги до нормування й упорядкування: назва має бути системною, уживатися доцільно, бути правильною, логічною, естетичною та зрозумілою.

182 Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

ŠALTINIAI

AATŽ – Stanislovas Algimantas Ratautas, Eugenija Strazdienė, Ada Gulbinienė. Aiškinamasis aprangos terminų žodynas: daugiau nei 6000 terminų lietuvių, anglų, vokiečių, prancūzų ir rusų kalbomis, Kaunas: Technologija.

ALLAŽ – Bronius Piesarskas, Bronius Svecevičius. Anglų–lietuvių, lietuvių–anglų kalbų žodynas, Vilnius: „Žodynas“, 2001.

Anglonas – Bronislovas Piesarskas. Anglų–lietuvių kalbų kompiuterinis žodynas, Vilnius: Fotonija, 2005.

ATTŽ – Ričardas Čiužas, Jurgis Katunskis, Angelė Kaulakienė ir kt. Aiškinamasis tekstilės terminų žodynas: su vokiečių, anglų, prancūzų ir rusų kalbų atitikmenimis, Kaunas: Technologija, 2001.

AŽ – Juozas Prčinaskas. Lietuvių–anglų–vokiečių–prancūzų–rusų kalbų aprangos žodynas, Vilnius: Apyaūšris, 2002 [žiūrėta 2020 m. balandžio mėn.].

BŽ – Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (rengiamas), redaktorių kolegija: D. Liutkevičienė (vyr. redaktorė), G. Naktinienė, R. Petrokienė, D. Svetikienė, K. Vosylytė, J. Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt/ [žiūrėta 2020 m. balandžio–lapkričio mėn.].

BŽ antraštynas – Bendrinės lietuvių kalbos žodyno antraštynas. Prieiga internete: http://bkz.lki.lt/antrastynas/?pg=c [žiūrėta 2020 m. balandžio mėn.].

CED – Collins English Dictionary. Prieiga internete: https://www.collinsdictionary.com/ [žiūrėta 2020-04-03].

COED – Concise Oxford English Dictionary: Luxury Edition. 12 Edition, ed. Angus Stevenson, Maurice Waite, Oxford: Oxford University Press, 2011. Prieiga internete: https://books.google.lt/books?id=sYScAQAAQBAJ&printsec=frontcover&hl=lt&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false.

CORPUS – Morfologiškai anotuotas tekstynas, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: http://corpus.vdu.lt/lt/.

DFH – The Dictionary of Fashion History, ed. V. Cumming et cetera, Oxford, New York, 2010. Prieiga internete: books.google.lt/books?id=e3evAwAAQBAJ&lpg=PP1&hl=lt&pg=PP1#v=onepage&q&f=false.

DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/searchall [žiūrėta 2020 m. balandžio mėn.].

DŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, vyr. red. St. Keinys, 7-asis patais. ir papild. leid., e. variantas, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015 (atnaujinta versija, 2017). Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/dabartinis [žiūrėta 2020 m. balandžio mėn.].

ECF – Encyclopedia of clothing and fashion 1, Farmington Hills [Mich.]: Charles Scribner‘s Sons, 2005.

KTŽ – Kalbotyros terminų žodynas, sud. K. Gaivenis, St. Keinys, red. K. Morkūnas, Kaunas: Šviesa, 1990.

LKE – Lietuvių kalbos enciklopedija, par. K. Morkūnas, red. V. Ambrazas, 2-asis patiksl. ir papild. leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2008.

LKEŽ – Lietuvių kalbos etimologinio žodyno domenų bazė, Vilnius: Vilniaus universitetas. Prieiga internete: https://etimologija.balt nexus.lt/ [žiūrėta 2020-04-01].

LKG – Lietuvių kalbos gramatika 1, aut. A. Laigonaitė, V. Mažiulis, K. Ulvydas, V. Urbutis, V. Vaitkevičiūtė, A. Valeckienė, vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis, 1965.

LKŽe – Lietuvių kalbos žodynas (IX, 1941–2002), e. variantas, vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://www.lkz.lt/ [žiūrėta 2020 m. balandžio mėn.].

M – Mada. Nuo pirmykščių laikų iki šių dienų, Vilnius: Alma littera, 2015.

ND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. Tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m., sud. ir atsak. red. R. Miliūnaitė, A. Aleksaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://naujazodziai.lki.lt [žiūrėta 2020 m. balandžio mėn.].

NSDB – Naujųjų skolinių duomenų bazė. Prieiga internete: http://nsdb.sociolingvistika.lt/?lid=1 [žiūrėta 2020 m. balandžio mėn.].

STŽ – Stanislovas Stonkus. Sporto terminų žodynas, 2-asis patais. ir papild. leidimas, Kaunas: Lietuvos kūno kultūros akademija.

TCO – Орленко Любовь Васильевна. Терминологический словарь одежды, Москва: Легпромбытиздат, 1996. Prieiga internete: http://modnaya.ru/articles/dictionary/glossary-of-clothing/index.htm.

TŽŽ – Tarptautinių žodžių žodynas, atsaking. red. V. Kvietkauskas, Vilnius: Vyriausioji enciklopedijų redakcija, 1985.

TŽŽ – Tarptautinių žodžių žodynas, atsakom. red. A. Kinderys, Vilnius: Alma littera, 2001.

TŽŽ – Valerija Vaitkevičiūtė. Tarptautinių žodžių žodynas, 4-as patais. ir papild. leidimas, Vilnius: Žodynas, 2007.

TŽŽ – Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius: Alma littera, 2013.

UD – Urban Dictionary. Prieiga per internetą: https://www.urbandictionary.com [žiūrėta 2020-04-03].

Terminologija | 2020 | 27

183

LITERATŪRA

Aleksaitė Agnė 2018: Ypatybių pavadinimai Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Bendrinė kalba 91, 1–27. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/91/Aleksaite_BK_91_straipsnis_apie_pavadinimus.pdf.

Aleksaitė Agnė 2019: Emocinė-ekspresinė leksika Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne – naujadarų radimosi aplinkybės ir darbos būdai. – Bendrinė kalba 92, 1–27. Prieiga internete: http://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/369.

Gaivenis Kazimieras 2014: Rinktiniai raštai, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Gilytė Agnė 2015: Spintologija. Teen, Vilnius: Alma littera.

Girčienė Jurgita 2011: Naujažodžiai su dėmeniu (-)tinkl-. – Kalbos kultūra 84, 165–177. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/84/Girciene_KK_84_straipsnis.pdf.

Gricius Algirdas 2017: Idealai tinkantis kostiumas: praktiškas stilius moderniam vyrui, Vilnius: Obuolys.

Guzevičiūtė Rūta 2002: Drabužių kelionės. Kelnes. – Liaudies kultūra 2 (83). Prieiga internete: https://etal-pykla.lituanistikadb.lt/object/LT-LDB-0001:J.04~2002~1367156169386/J.04~2002~1367156169386.pdf.

Irtmonienė Genovaitė, Šukys Jonas 2000: Kalbos patarimai kūno kultūros ir sporto specialistams, Kaunas: Lietuvos kūno kultūros akademija.

Jakaitienė Evalda 2010: Leksikologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Keinys Stasys 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Keinys Stasys 2005: Dabartinė lietuvių terminologija, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

KK – Klausimų kraitelė. – Gimtoji kalba 8, 1937, 137–138. Prieiga internete: https://www.epaveldas.lt/object/recordDescription/LNB/C1B0004135373 [žiūrėta 2020-04-03].

Kopaliński Władysław 2001: Žodynas: XX amžiaus įvykiai, sąvokos ir mitai, Vilnius: Algarvė.

KP L1 – Kalbos patarimai 4: kn. Leksika 1: skolinių vartojimas (L1), sud. D. Mikulėnienė, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2005.

KP L1 – Kalbos patarimai 4: kn. Leksika 1: skolinių vartojimas (L1), sud. D. Mikulėnienė, A. Dilytė, antras pataisyt. ir papildyt. leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2013.

Kvašytė Regina 2005: Mokomasis terminologijos žodynėlis, Šiauliai: VšĮ Šiaulių universiteto leidykla.

LKE: Lietuvių kalbos enciklopedija, par. K. Morkūnas, red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 1999.

Miliūnaitė Rita 2012a: Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. – Gimtoji kalba 6, 3–11.

Miliūnaitė Rita 2012b: Kalbos vartotojai ir naujadarų kūryba. – Gimtoji kalba 9, 3–14.

Miliūnaitė Rita 2014: Naujieji kontaminaciniai dariniai lietuvių kalboje. – Acta Linguistica Lithuanica 71, 264–264.

Miliūnaitė Rita 2015: Naujažodžių atranka ir pateikimas Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Leksikografija ir leksikologija 5, 161–184.

Miliūnaitė Rita 2018: Naujažodžių pateikimas ir paieškos galimybės Lietuvių kalbos naujažodžių duomenyne. – Bendrinė kalba 91, 1–21. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/91/Miliunaite_BK_91_straipsnis.pdf.

Murmulaitytė Daiva 2016a: Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas ir naujadarų tyrimų perspektyvos. – Bendrinė kalba 89, 1–27. Prieiga internete: http://www.bendrinekalba.lt/Straipsniai/89/Murmulaityte_BK_89_straipsnis.pdf.

Murmulaitytė Daiva 2016b: Naujažodžių duomenyno leksika pakeliui į Bendrinės lietuvių kalbos žodyną. – Acta Linguistica Lithuanica 75, 68–88.

Murmulaitytė Daiva 2018: Kontaminacija ir lietuvių kalbos naujadara. – Kalba ir kontekstai 8 (1), 60–70. Prieiga internete: https://vb.lki.lt/object/elaba:34056630/index.html [žiūrėta 2020-04-14].

Pikčilingis Juozas 1975: Lietuvių kalbos stilistika 2, Vilnius: Mokslas.

RLKPŽ – Juozas Pričinauskas. Rusų–lietuvių kalbų prekių žodynas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1996.

RLKŽ – Chackelis Lemchenas. Rusų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius: Valstybinė enciklopedijų, žodynų ir mokslo literatūros leidykla, 1949.

RLKŽ – Rusų–lietuvių kalbų žodynas 2, sud. Ch. Lemchenas, Vilnius: Mokslas, 1983.

RLKŽ – Rusų–lietuvių kalbų žodynas 3, sud. J. Kardelytė, J. Macaitis, A. Mankevičienė, Vilnius: Mokslas, 1984.

Sabaliauskaitė Danutė 1996: Lietuvių kalbos kelnių pavadinimai. – Lietuvių kalbotyros klausimai 36, 167–178.

Sabaliauskas Algirdas 1990: Lietuvių kalbos leksika, Vilnius: Mokslas.

184

Aušra Rimkutė-Ganusauskienė | Naujieji kelnių pavadinimai

TT – Kazimieras Gaivenis, Angelė Kaulakienė, Stasys Keinys, Jonas Klimavičius. Terminologijos taisymai, Vilnius: Mokslas, 1992.

Urbutis Vincas 1961: Dabartinės lietuvių kalbos galūnių darybos daiktavardžiai. – Kalbotyra 3, 27–60. Prieiga internete: https://baltnexus.lt/uploads/publikacijos/Kalbotyra/Kalbotyra%20III/Kalb_03_05_Urbutis.pdf

Urbutis Vincas 2009: Žodžių darybos teorija. 2-asis leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Vaicekauskienė Loreta 2007: Naujieji lietuvių kalbos svetimžodžiai: kalbos politika ir vartosena, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

VLKK – Valstybinė lietuvių kalbos komisija. Prieiga internete: www.vlkk.lt.

VLEe – Visuotinė lietuvių enciklopedija, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras, 2001–2020. Prieiga internete: www.vle.lt.

THE NEW NAMES OF PANTS

S u m m a r y

The article addresses a small semantic group of the terms of clothing – 23 new names of trousers or pants. The research material comes from the Database of Lithuanian Neologisms (hereinafter – Database of Neologisms). The aim of the article is to discuss the origin and semantics of the new names of trousers or pants based on the material of the above source.

It was found that the Database of Neologisms is dominated by the names of foreign origin, which account for as many as 52 per cent (cigaretės, činai, denimai, džegingsai, kapriai, kiulotai, kulotės, lenarai, meging­sai, obtiažkės, šalvarai, tregingsai). The percentage of the names of Lithuanian origin is smaller; they make up 39 per cent (aptemptukai, aptemptukės, glaudinės, kel­ninės, sijonkel­nės, tampkelnės, tamprės, timpos, tiškel­nės). The names of mixed origin are least common, as they account for 9 per cent (tampdžinsiai, timp­džinsiai). It should be noted that the words of different origin are used to name the same thing: instead of English leggings, aptemptukai, aptemptukės, obtiažkės, tamprės, timpos are used; in place of English treggings, kelninės, tampkelnės, tregingsai are used; English culottes are called kiulotai, kulotės and sijonkel­nės in Lithuanian, whereas the English term jeggings is replaced with džegingsai, tampdžinsiai, timpdžinsiai in Lithuanian. This process is most likely unconscious due to the influence of English terminology. Such a surplus of names resulting from language contacts does not only show the imperfection of terminology but also an attempt to organise it.

The emergence of the new terms for trousers or pants shows that the available names of trousers or pants used since the old times and established in the dictionaries of the terms of clothing are no longer sufficient. As a result of various linguistic and extralinguistic factors, the semantic group of the names of trousers or pants is becoming a not so clearly defined and isolated part of the terminology of clothing.

Gauta 2020-06-12

Aušra Rimkutė-Ganusa kratė

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

E. paštas [email protected]

Terminologija | 2020 | 27

185