KALBA

ВІТАЛІЯ МАЦЕЯУСКЕНЕ

Інститут литовської мови

ЩОДО ЩЕ ОДНІЄЇ МОЖЛИВОСТІ ПОХОДЖЕННЯ ЛИТОВСЬКИХ ПРІЗВИЩ

Досліджуючи систему литовських особових імен XIX ст.¹, серед іншого, прагнуть якомога докладніше відповісти на питання, які обставини й причини зумовили якісний склад сучасних прізвищ. Характеризуючи його з погляду структури, насамперед слід звернути увагу на численність прізвищ зі слов’янськими суфіксами — різними типу -ск- та -авічюс, -евічюс. Це вже оцінювали в дослідженнях литовської історичної антропоніміки, розглядаючи особливості остаточного усталення сформованих литовських прізвищ, зокрема їхнє полонізування (див. Maciejauskienė 1991: 169–214; Ragauskaitė 2005: 63–74) та варіювання їхніх форм (Maciejauskienė 1997: 73–75, 77–80; Ragauskaitė 2005: 93–94). Крім того, визначено й основні можливості виникнення всіх прізвищ такої структури — полонізування особових імен і запозичення, — водночас визнаючи, що прізвища із суфіксами -авічюс, -евічюс могли виникнути й природним шляхом із XVI ст. (а також пізніше) через особливо часті та широко поширені в мовній ситуації Литовської держави патроніми, утворені за допомогою цих суфіксів (Maciejauskienė 1993: 82–83, 84–85; 1996: 60).

Розглядаючи полонізування прізвищ, серед іншого, звернули увагу й на переклад коренів (основ) цих особових імен польською мовою, зазвичай із суттєвою одночасною зміною структури перекладених прізвищ (Maciejauskienė 1991:

¹ Мається на увазі монографія, яку пише авторка цієї статті.

V. MACIEJAUSKIENĖ. Dėl dar vienos lietuvių pavardžių atsiradimo galimybės

9

209–211; 1993: 86–88)². Такий переклад, безперечно, вплинув не лише на остаточний контекст походження сучасних прізвищ, у якому генетично литовських прізвищ порівняно небагато³, а й на загальну картину їхньої структури. Визнаючи, що на контекст походження литовських прізвищ, крім іншого, впливали цілком об’єктивні причини (як відомо, більшість прізвищ утворилася від християнських імен⁴), а слов’янську структуру цих особових імен зумовили вже згадані можливості їхнього виникнення, водночас слід визнати, що далеко не на всі пов’язані з цими питаннями запитання вже знайдено відповіді.

Відповіді, яких бракує, звичайно, слід шукати, продовжуючи накопичувати й досліджувати дані історичної антропонімії та дотримуючись думки, що в цьому сенсі особливо важливими є особові імена XIX ст. — періоду, коли форми сформованих литовських прізвищ і далі стабілізувалися⁵. Уже очевидно, що оцінювання антропонімії цього століття не тільки підтверджує висновки, зроблені досі, а й розширює дослідження новими даними різного характеру. Серед них помічено й такі, що, можливо, дають змогу обґрунтувати припущення про існування інших можливостей виникнення наших прізвищ зі слов’янською структурою та іншомовним походженням, досі не названих у попередніх дослідженнях.

Про одну з таких можливостей ітиметься в цій статті. Її описати й бодай гіпотетично обґрунтувати дали змогу зафіксовані в джерелах XIX ст. найменування осіб, що містять ім’я та два прізвища, поєднані словами або, інакше. Залежно від мови джерел ці слова подано латинською alias, російською или, иначе; крім того, вживається латинське слово vel або лише його скорочення v: Maciej Wersocki alias Szykszna, Янъ Марцинкевичъ или Клестонь, Мацей Версоцкій иначе Шикина, Casimirus Kijzkis vel Moteiko, Gasper Ajewski v. Margas⁶. Як видно, у найменуваннях зафіксовано по два

² У цьому розгляді спиралися на аналіз полонізації особових імен у книгах церкви св. Іоанна у Вільнюсі початку XVII ст., де серед інших даних наведено й чимало прикладів такого перекладу (див. Zinkevičius 1977: 105–111).

³ Вважають, що такі прізвища становлять лише близько 30 відсотків усіх сучасних прізвищ (див. Vanagas 1982: 64).

⁴ Про це, зокрема, свідчить і оцінювання походження особових імен XVII ст. (століття, коли литовські прізвища формувалися найінтенсивніше) (див. Maciejauskienė 1991: 230–243).

⁵ Антропонімія XIX ст. особливо зручна для дослідження ще й тому, що її та масив прізвищ, які називають сучасними, — Картотека литовських прізвищ, записаних із живої мови, на основі якої підготовлено LPŽ, розділяє порівняно невеликий проміжок часу (картотеку зібрано в 1930-х роках XX ст.). Це особливо підвищує надійність ототожнення історичних і сучасних прізвищ, зіставлення даних про їхнє поширення та, звичайно, пов’язаних із цим висновків.

⁶ Тут наведено лише по одному прикладу таких записів, оскільки вважається, що частотність уживання цих слів і те, як записують скорочення vel, а також інші подібні особливості будуть очевидні з наведених і розглянутих далі випадків такого найменування.

10

KALBOS KULTŪRA | 82

прізвища, і це вирізняє їх усіх із контексту звичного для цього періоду литовського називання особи ім’ям і прізвищем⁷. У попередніх публікаціях уже зазначалося, що в джерелах XIX ст. трапляються такі називання (див. Maciejauskienė 1993a: 104; 1997: 83–84), але їх ґрунтовної оцінки досі не було подано. Кілька таких називань згадано під час розгляду полонізації прізвищ (Maciejauskienė 1991: 209–210).

Спроба оцінити структуру та походження прізвищ, зафіксованих у всіх зібраних називаннях такого типу, показала, що можна виокремити кілька типів таких записів. Підставою для такого розрізнення є неоднакові зв’язки між обома прізвищами, що, найімовірніше, свідчить і про різні причини виникнення таких називань — достатньо очевидні або, можливо, лише гадані.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ НАЗИВАНЬ ОСІБ ІЗ ДВОМА ПРІЗВИЩАМИ

Як уже зазначалося, причини виникнення таких називань можуть бути як очевидними, так і лише гаданими.

До перших належить уже згаданий переклад основ (стовбурів) прізвищ литовського походження польською (російською) мовою із одночасною зміною структури антропонімів. Це легко розпізнавані випадки запису двох прізвищ — автентичного та слов’янізованого — в одному називанні. Ось два такі називання з короткими поясненнями:

Georgij Awinas alias Baranowſki (2, 37; 1819)⁸ — у називанні з церковної книги парафії Інтурке (Молетський р-н) записано прізвища *Avinas і *Baranauskas. Перше можна ототожнити із сучасним прізвищем Āvinas, яке походить від лит. āvinas і не відоме не лише в Інтурке, а й загалом у Молетському р-ні (див. LPŽ I 142). Отже, найімовірніше, воно не стало офіційним прізвищем особи, записаної в джерелі. Друге можна ототожнити з прізвищем Baranaũskas, яке

⁷ Оскільки в джерелах XIX ст. саме таке литовське називання стало нормою (докладніше див. Maciejauskienė 1993a: 100–103).

⁸ У дужках подано номер джерела наприкінці статті в доданому до неї списку, після коми — посилання на аркуш або сторінку джерела, а після крапки з комою — рік, коли особу було так записано в джерелі. Щоб не надто розширювати список джерел, під час добору називань осіб намагалися використовувати ті самі джерела. Саме тому серед називань, розглянутих у статті, переважають ті, що зафіксовані в чотирьох церковних книгах парафії Інтурке (Молетський р-н).

V. MACIEJAUSKIENĖ. Dėl dar vienos lietuvių pavardžių atsiradimo galimybės

11

належить до найчастіших наших прізвищ⁹ і функціонує в різних місцевостях Литви, зокрема й у Молетському районі (у Йонішкісі — 14 сімей, у Молетах — аж 23 сім’ї та в інших місцях). Очевидно, що саме це історичне особове ім’я залишилося офіційним прізвищем особи. Розглядаючи його походження, його зіставляють з аналогічними польськими та білоруськими прізвищами, щоправда, згадуючи також і слов’янізм barõnas «баран» (LPŽ I 190–191, 199). Отже, жодного зв’язку з Āvinas немає, хоча наведене найменування свідчить і про іншу можливість виникнення цього литовського прізвища слов’янської структури та походження.

Ignatius Wisocki alias Awkƒztolis (3, 5; 1809) — у найменуванні з церковної книги парафії Інтурке наявні прізвища *Visockas чи подібне та *Aukštuolis. Перше слід ототожнити із сучасним прізвищем Visòčkas, яке функціонує і в Молетському районі (4 сім’ї в Йонішкісі); за походженням це прізвище зіставляють з аналогічними слов’янськими (білоруськими, польськими, російськими) прізвищами (див. LPŽ II 1234–1235). Друге слід ототожнити із сучасним прізвищем Aukštuõlis, відомим і в Молетському районі (щоправда, далі від Інтурке — 40 сімей у Балнінкай), яке виводять від лит. aukštuõlis: áukštas (див. LPŽ I 139). Яке прізвище стало офіційним прізвищем записаної особи, у цьому випадку цілком не зрозуміло, проте ймовірно, що Visòčkas.

Інша досить очевидна причина виникнення таких найменувань також пов’язана зі слов’янізацією, цього разу — лише зі зміною структури прізвищ. Це випадки, які свідчать, що в найменуваннях осіб зафіксовано два прізвища одного походження, але різної структури. Ці найменування також наведено з короткими коментарями:

Францишекъ Борткусъ или Борткевичъ (8, 29; 1850) — у найменуванні з ревізького списку мешканців маєтку Друпішке (Кельмеський район) зафіксовано прізвища *Bartkus і *Bartkevičius. Перше слід ототожнити із сучасним прізвищем Bãrtkus, а друге — з Bartkẽvičius; обидва функціонують у місцевостях колишнього маєтку й походять від форм християнського імені Baltramiejus (див. LPŽ I 203–204). Яке з двох особових імен, записаних у найменуванні, стало офіційним прізвищем згаданої в джерелі особи, невідомо. Однак примітки до прізвища Bartkẽvičius, поширеного в різних місцевостях Литви, «люди називають Bãrtkus» (див. LPŽ I 203–204), безперечно, свідчать, що під час слов’янізації прізвище Bãrtkus справді могло замінюватися прізвищем зі слов’янським суфіксом –evičius.

Josephi Markuniec alias Markiewicz (2, 37; 1819) — у найменуванні з церковної книги парафії Інтурке зафіксовано прізвища *Markūnas (*Morkūnas)

⁹ Його мають близько 800 литовських сімей — див. Maciejauskienė 1987: 74.

12

KALBOS KULTŪRA | 82

і *Markevičius (*Morkevičius), які мають литовський патронімічний суфікс –ūnas і слов’янський суфікс -evičius. Перше слід ототожнити із сучасними прізвищами Markūnas, Morkūnas, друге — з Markevičius. Усі вони, крім інших місцевостей, поширені й у Молетському районі, щоправда, далі від Інтурке (у Балнінкай і Гедрайчяй). Тут також можна згадати прізвище Morkevičius, яке в Молетському районі невідоме. Усі прізвища походять від форм християнського імені Mōrkus (див. LPŽ II 163, 164, 271). Яке з особових імен, записаних у найменуванні, стало офіційним прізвищем особи, невідомо.

Згадані найменування, що виникли внаслідок слов’янізації та містять по два прізвища, нечасто трапляються в джерелах XIX століття. Найчастіше зустрічалися інші типи найменувань. Зв’язок між двома записаними в них прізвищами неясний. Отже, причини виникнення таких найменувань можна лише припускати. Неважко помітити, що в парах прізвищ опинилися особові імена різної структури.

Помітно рідше трапляються серед цих найменувань такі, у яких записано два прізвища різного походження, що не мають розглянутих ознак слов’янської структури (типу -sk- та суфіксів -avičius, -evičius). Ось пара таких випадків згаданого типу найменування:

Casimirus Kiškis vel Moteiko (1, 65; 1805), Jerzy Kiškis alias Moteiko (4, 5; 1814) — у найменуваннях із церковних книг парафії Інтурке зафіксовано особові імена *Kiškis і *Moteika (*Mateika). Перше слід ототожнити із сучасним прізвищем Kiškis, яке функціонує в місцевостях парафії (5 сімей у Йонішкісі) і виводиться від лит. kiškis (див. LPŽ I 1006). Друге слід ототожнити з прізвищем Matéika, Mateikà, дуже поширеним у Молетському районі (22 сім’ї в Йонішкісі, 14 — у Молетах та в інших місцях), яке утворилося від форм християнського імені Motiejus (див. LPŽ II 178). Дані про поширення сучасних прізвищ не дають змоги визначити, яке з особових імен, зафіксованих у найменуваннях, залишилося офіційним прізвищем згаданих осіб. Імовірно, такі найменування могли бути пов’язані зі спробами замінити прізвище прізвиськового походження (у цьому випадку — виразно литовське) на нейтральніше.

Augustyn Klungis v. Ilgutis (5, 51; 1834–1837) — у найменуванні з документа маєтку Пашваліс зафіксовано прізвища *Klungis і *Ilgutis. Перше слід ототожнити із сучасним прізвищем Klungis, відомим і в Пасвалісі (1 сім’я); його походження, як вважають, неясне (див. LPŽ I 1029). Друге слід ототожнити з прізвищем Ilgūtis, поширеним також неподалік Пасваліса (2 сім’ї в Салочяй) і виведеним від лит. ilgas (див. LPŽ I 766, 765). Яке з двох особових імен стало офіційним прізвищем особи і чому їх зафіксовано в одному найменуванні, залишається незрозумілим.

V. MACIEJAUSKIENĖ. Dėl dar vienos lietuvių pavardžių atsiradimo galimybės

13

Mačkunasth ili Kallade, Andrei Martinovič (7, 201; 1882) — у назві маєтку Bürgènų, що належав до селянського стану (Пасвальський р-н), зафіксовано прізвища ¹⁰ *Mačkunas (*Mockūnas) і *Kaladė. Перше можна ототожнити із сучасним прізвищем Mockūnas, яке побутує в населених пунктах маєтку (2 родини в Дауйєнах, 12 — у Кринчині, 1 — у Пасвалісі) і утворилося від форм християнського імені Motiejus (див. LPŽ II 263). Друге можна ототожнити з прізвищем Kalādė, відомим лише далі від Пасваліса та інших населених пунктів маєтку й похідним від слов’янізму kalādė (див. LPŽ I 892). Можна припустити, що в цьому найменуванні відобразилося прагнення замінити прізвище з очевидним прізвиськовим походженням, яке, так би мовити, вважалося надто поганим, на прийнятніше, у певному сенсі — нейтральніше.

Як бачимо, причини записування двох прізвищ у таких найменуваннях можуть бути незрозумілими або лише припускатися. Це підтверджують й інші найменування такого типу. Так, зіставлення прізвищ, зафіксованих у записі Jan Grygzentis v. Tomaszunas (6¹¹; 1835), із сучасними прізвищами, з огляду на дані про поширення останніх, свідчить, що збереглося друге прізвище Tamošiūnas; натомість зіставлення сучасних прізвищ, реконструйованих із найменування жінки Anna Grodziowna v. Pakultiniowna (1, 85; 1810), — прізвищ її батька *Gruodis і *Pakultinis — показало, що офіційним прізвищем особи, найімовірніше, залишилося прізвище незрозумілого походження Pakultinis. Із прізвищ *Ilgius і *Ožkaragis або подібних, записаних як Michaelis Ilgius alias Aszkaragis (2, 46; 1821), офіційним залишилося перше; найімовірніше, варіант його закінчення — Ilgis. Не цілком зрозуміло, яке з двох особових імен стало офіційним прізвищем особи, названої Vincenty Kierulis alias Markūniec (1, 64; 1805), — *Kerulis чи *Markūnas (*Morkūnas); найімовірніше, це дуже поширене в населених пунктах парафії прізвище Kerùlis, хоча можливий і інший варіант. Також слід розглянути найменування Adam Szakarnis v. Bedel (5, 52; 1834–1837), у якому зафіксовано два прізвища, пов’язані із сучасними Šakarnis і Bedelis або Bėdalis, Bedãlis.

Можна припустити, що статус особових імен, записаних у таких найменуваннях, неоднаковий: лише одне з них є офіційним прізвищем, а інше — прізвиськом. Однак достатньо добре досліджений загальний контекст литовських найменувань XVIII–XIX ст. заперечує таке вживання цих особових імен. Отже, можна вважати, що ці найменування найчастіше могли бути пов’язані зі спробами з тих чи інших причин замінити неприйнятне прізвище іншим — нейтральнішим за походженням, «гарнішим» або просто інакшим. Відтак можна говорити і про певну несталість уже сформованої сукупності литовських прізвищ, її «рух», пов’язаний із гаданою заміною одних прізвищ іншими.

¹⁰ Це з абеткового списку, отже, спочатку записано обидва прізвища, а лише після них — ім’я та по батькові особи.

¹¹ Аркуші джерела не пронумеровані, тому зазначено лише його номер у списку, поданому наприкінці статті.

14

KALBOS KULTŪRA | 82

Це припущення підтверджують і найчастіше виявлювані найменування такого типу. У них записано два прізвища різного походження, одне з яких у всіх випадках має слов’янські суфікси (вже згаданий тип -sk- або -avičius, -evičius). Спершу наведемо три такі найменування з церковних джерел парафії Інтурке з короткими поясненнями:

Gabrielis Jusewicz alias Mizaniec (2, 26; 1817) — під час найменування особи зафіксовано прізвища *Jusevičius і, найімовірніше, *Miežonis. Перше можна ототожнити із сучасним прізвищем Jusėvičius, відомим, зокрема, і в Молетах (2 родини), та похідним від форми християнського імені Justinas (див. LPŽ I 872, 873). Друге можна ототожнити з прізвищем Miežonis, яке побутує майже виключно в Молетському р-ні (15 родин у Гедрайчяї, 1 родина в Молетах); щодо його походження від лит. miežys, miežis див. LPŽ II 224. У цьому випадку не зовсім зрозуміло, яке з особових імен залишилося функціонувати як офіційне прізвище згаданої особи; очевидно, можливі обидва варіанти.

Joannes Butera alias Pawłowski (4, 10; 1819) — у найменуванні записано прізвища *Butera і *Paulauskas. Перше не дійшло до наших днів, а друге можна ототожнити із сучасним прізвищем Paulauskas, яке, поряд з іншими дуже віддаленими місцевостями Литви, побутує також зовсім неподалік від Інтурке (5 родин у Йонішкісі, 4 родини в Молетах та ін.). Це одне з найпоширеніших литовських прізвищ — серед десяти таких прізвищ воно посідає сьоме місце¹²; воно утворилося від християнського імені Paūlius (див. LPŽ II 408).

Jacobi Kulwinjki alias Kulszys (1, 92; 1811) — у найменуванні записано прізвища *Kulvinskas і *Kulšys або подібні до них. Перше можна ототожнити із сучасними прізвищами Kulvinskas, Kulvinskis, дані про поширення яких не засвідчують їхнього побутування поблизу місцевостей Молетського р-ну (див. LPŽ I 1118). Друге пов’язане з прізвищами Kūlsis, Kulšys, відомими також у Молетському р-ні (у Гедрайчяї, Йонішкісі, Молетах) і похідними від лит. kūlšė, kūlšis (див. LPŽ I 1117). Отже, офіційним, найімовірніше, залишилося прізвище Kulšys або Kūlsis.

Як бачимо, у всіх трьох випадках два прізвища, записані в таких найменуваннях, мають цілком різне походження, причому одне з них має слов’янський суфікс (-evičius, -auskas і -inskas або -inskis). Важливо, що найменувань такого типу, як уже зазначалося, у переглянутих джерелах XIX ст. траплялося найбільше, і що вони демонструють дещо незвичне вживання прізвищ зі слов’янськими суфіксами поряд із прізвищами іншої структури та походження. Як відомо, такі прізвища (особливо із суфіксами типу -sk-) становлять досить значну частину сукупності наших прізвищ, а деякі з них ще й дуже або принаймні досить

¹² Його мають близько 1000 литовських родин (див. Maciejauskienė 1987: 74).

V. MACIEJAUSKIENĖ. Dėl dar vienos lietuvių pavardžių atsiradimo galimybės

15

частими. Однак ані численність цих прізвищ у загальному контексті наших прізвищ, ані помітну частотність деяких із них по суті не можна пов’язати із закономірностями самостійного формування наших прізвищ чи лише з уже обговореними особливостями остаточного усталення форм цих особових імен (тут передусім мається на увазі їхня слов’янізація), а тим паче пояснити запозиченням прізвищ¹³. Отже, слід шукати й інші можливості їхньої появи. Чи може бути, що саме один із них засвідчують щойно розглянуті найменування? Імовірно — так, якщо причини їхньої появи пов’язати зі спробами штучно замінити в XIX ст. частину вже сформованих наших прізвищ литовської структури (нерідко — й походження) іншими прізвищами. Останні мали слов’янські суфікси, були нібито універсальнішими або нейтральнішими й найчастіше були характерні також для антропонімікону сусідніх слов’янських мов. Нелегко відповісти на запитання, кому могла бути важливою й потрібною така гадана заміна одних прізвищ іншими — названим особам чи тим, хто укладав джерела (цілком можливо, що в кожному конкретному випадку було по-своєму). Тому наведені далі найменування покликані лише показати, які прізвища і на які прізвища могли намагатися замінити, якнайпереконливіше обґрунтувавши можливість такої заміни.

Найменування розглядаються у трьох групах, виокремлених за тим, яке з двох зафіксованих у них особових імен залишилося (могло залишитися) офіційним прізвищем згаданих осіб. Спочатку наведено випадки, які свідчать, що офіційними залишилися прізвища зі слов’янськими суфіксами, які в конкретних випадках могли замінити всі або принаймні частину прізвищ іншої структури. Далі розглянуто найменування, що засвідчують, що такі прізвища не залишилися офіційними прізвищами згаданих осіб. До третьої групи віднесено найменування, які можуть доповнити і першу, і другу групи випадків запису двох прізвищ, адже дані зіставлення прізвищ, записаних у них, із сучасними прізвищами не дають змоги точно визначити, яке з двох особових імен залишилося офіційним прізвищем так названої особи.

Не Яну́тіс, а Мацкявічюс, не Ладу́кас, а Сакалау́скас

У першій групі наведено найменування, які показують, що офіційним прізвищем залишилося (могло залишитися) особове ім’я зі слов’янським суфіксом, яке траплялося в джерелах

¹³ Plačiau dėl to žr. Macijauskienė 1991: 207–208.

16

KALBOS KULTŪRA | 82

найчастіше. У назві підрозділу подано дві пари прізвищ, записані в таких найменуваннях осіб у церковних книгах парафії Інтурке. Ось вони: Ignatij Mackiewicz alias Janutis (2, 14; 1814) — у найменуванні є прізвища *Mackevičius (*Mockevičius) і *Janutis (*Jonutis). Перше слід ототожнити із сучасним прізвищем Mackẽvičius, яке функціонує також у Молетському р-ні (5 родин у Гедрайчяй, 3 — у Йонішкісі, 10 — у Молетах) і походить від християнського імені Motiejus (див. LPŽ II 125–126). Друге можна пов’язати з прізвищами Janùtis, Jonùtis, що походять від християнського імені Jõnas; обидва поширені далеко від Молетського р-ну (див. LPŽ I 807, 845). Наведені дані свідчать, що в цьому випадку прізвище Janùtis ar Jonùtis, яке функціонувало в парафії, могло бути замінене прізвищем Mackẽvičius. Це порівняно поширене литовське прізвище (близько 570 родин); крім того, воно відоме й в антропоніміконі сусідніх слов’янських народів — білорусів і поляків (див. LPŽ II 125–126).

Joannes Laduk alias Sokolowski, Petri Laduk alias Sokolowski (2, 2; 1813), Joannis Sokołowski alias Ładukas (2, 28; 1817), Petri Sokołowski alias Laduk (2, 46; 1821), Antonii Sokołowski alias Laduk (2, 47; 1822), Antonius Laduk v Sokołowski, Petrus Ładuk v Sokołowski, Vincentus Ładuk v Sokołowski (4, 15; 1823) — у найменуваннях зафіксовано прізвища *Ladukas і *Sakalauskas або подібні. Перше слід ототожнити із сучасним прізвищем Ladùkas, походження якого не цілком ясне; через відмінність місць поширення (див. LPŽ II 14) підстав пов’язувати його з історичним особовим ім’ям, здається, немає. Друге пов’язане з прізвищем Sakaláuskas, поширеним у різних місцевостях Литви, зокрема й у Молетському р-ні (11 родин у Гедрайчяй, 8 — у Молетах). Це десяте за частотністю литовське прізвище¹⁴, яке функціонує також в антропоніміконі слов’янських народів — білорусів, поляків і росіян (про його походження див. LPŽ II 659). Наведені дані дають змогу стверджувати, що в цьому випадку офіційним прізвищем осіб, названих у джерелах, найімовірніше залишилося Sakaláuskas, яке замінило друге прізвище Ladùkas, зафіксоване в найменуваннях.

Інші найменування цього типу наведено за абеткою перших записаних у них прізвищ:

Georgij Cziulis alias Czywinki (1, 90; 1811), Jakób Cziula alias Czywinki (4, 8; 1818) — у найменуваннях із церковних книг парафії Інтурке зафіксовано прізвища *Čiulis, *Čiula і *Čivinskas. Нині немає прізвищ, з якими можна було б ототожнити форми перших історичних особових імен. З погляду походження це, найімовірніше, прізвища, утворені від прізвиськ; їхню основу *čiul- пов’язують із лит. čiulénti, čiùlyti «смоктати», čiuliúoti «гойдать, колисати»

¹⁴ Її мають близько 900 литовських родин (див. Maciejauskienė 1987: 74).

V. MACIEJAUSKIENĖ. Dėl dar vienos lietuvių pavardžių atsiradimo galimybės

17

(LKŽ II 149) тощо. Друге прізвище слід ототожнювати із сучасним Čivińskas, яке функціонує також у Молетайському районі (1 родина в Ґедрайчяй).

Georgii Jwanowski v Turka (2, 46; 1821) – у записі з церковної книги парафії Інтурке зафіксовано прізвища *Ivanauskas і *Turka. Перше слід ототожнювати із сучасним прізвищем Ivanáuskas, утвореним від християнського імені Jõnas; воно поширене в різних місцевостях Литви, зокрема й у Молетайському районі (по 2 родини в Ґедрайчяй і Йонішкісі, аж 15 родин у Молетах) (див. LPŽ I 775). Це знову одне з найпоширеніших литовських прізвищ¹⁵, яке, крім того, функціонує і в слов’янському іменнику. Друге прізвище не має точного відповідника серед сучасних прізвищ, але його можна зіставити з прізвищами етнонімного походження Tūrkas, Tūrkus, відомими лише далеко від Молетай. Ці дані дають підстави стверджувати, що друге зафіксоване в записі прізвище *Turka не збереглося до наших днів.

Szymon Maculewicz alias Bindziuk (1, 79; 1808), Georgij Bindziuk alias Maculewicz (1, 84; 1810), Jacobi Bindziuk alias Maculewicz (2, 47; 1822) – у записах із церковних книг парафії Інтурке зафіксовано прізвища *Maculevičius і *Bindziukas (*Bindžiukas). Перше пов’язане із сучасним прізвищем, утвореним від християнського імені Motiejus за допомогою родового відмінка; воно досить поширене і в Молетайському районі (2 родини в Ґедрайчяй, 13 – у Йонішкісі, 7 – у Молетах) (див. LPŽ II 125, 124). Друге особове ім’я не має відповідників серед сучасних прізвищ.

Янъ Шимона сынъ Марцинкевичъ или Клестонъ (8, 5; 1834), Габріэль Сьмона сынъ Марцинкевичъ или Клетонась (8, 15; 1834) – у розгорнутих записах із документів маєтку Друпішке (Кельмеський район) зафіксовано прізвища *Marcinkevicius і *Klestonas або *Kletonas, що містять вказівку на батькове ім’я. Перше слід ототожнювати із сучасним прізвищем Marcinkėvičius, похідним від християнського імені Martýnas; воно доволі поширене (його мають близько 590 литовських родин), а отже, функціонує в різних місцевостях Литви, зокрема в Кельме – 1 родина, у Кражяй – 2 родини (див. LPŽ II 158). Друге особове ім’я не має відповідників серед сучасних прізвищ. Як видно, зафіксовані його форми різняться, тому залишаються сумніви щодо його автентичності. Однак це не заважає припускати, що офіційним прізвищем згаданих осіб залишилося Marcinkėvičius.

Casimiri Miłsiewicz alias Petraſzaniec (2, 36; 1819) – у записі з церковного джерела парафії Інтурке зафіксовано прізвища *Misevičius і *Petra-šonis (*Petrošonis) тощо. Перше пов’язане із сучасним прізвищем Misėvičius, утвореним від форми християнського імені Mýkolas; воно функціонує також у Молет-

¹⁵ Його мають близько 740 литовських родин (див. Maciejauskienė 1987: 74).

18

KALBOS KULTŪRA | 82

ах (див. LPŽ II 254). Друге можна ототожнити лише з прізвищем Petrošionis, відомим далеко від Молетайського району й похідним від форми християнського імені Pėtras (див. LPŽ II 442). Отже, можна припустити, що таке прізвище, яке функціонувало в парафії Інтурке (або прізвище дещо іншої форми, наприклад *Petrašonis, *Petrušonis), було замінено прізвищем Misevičius.

Jakób Petrukianiec alias Miseuicz (4, 6; 1815) – у записі з церковної книги парафії Інтурке зафіксовано прізвища *Petrukonis і *Misevičius. Перше пов’язане із сучасним прізвищем Petrukónis, утвореним від форми християнського імені Pėtras; дані про його поширення не свідчать, що воно функціонує хоча б поблизу Молетайського району (див. LPŽ II 443). Друге слід ототожнювати з уже згаданим прізвищем Misevičius, відомим у Молетах. Цей випадок і наведений перед ним могли б бути цікавими тим, що свідчать про неодноразово зафіксовані спроби замінити прізвища литовської структури (обидва мають патронімічний суфікс –(i)onis) одним і тим самим прізвищем іншого походження та структури — Misevičius. Однак те, чи справді так слід тлумачити ці два записи, мабуть, можна буде з’ясувати лише після накопичення значно більшої кількості даних.

Josephi Pietkiewicz alias Smeledis (1, 88; 1810), Mathei Pietkiewicz alias Smeledis (1, 91; 1811), Casimiri Pietkiewicz alias Smeledis (2, 37; 1819), Thomas Pietkiewicz alias Smeledis (4, 11; 1820) – у записах про осіб із церковних книг парафії Інтурке зафіксовано прізвища *Petkevičius і *Smėledis тощо. Перше слід ототожнювати із сучасним прізвищем Petkevičius, утвореним від форм християнського імені Pėtras і поширеним у різних місцевостях Литви, зокрема й у Молетайському районі: 4 родини в Аланті, 3 – у Ґедрайчяй, 14 – у Йонішкісі, тобто найближче до Інтурке, 6 – у Молетах (див. LPŽ II 435). Це знову досить поширене прізвище (його мають близько 660 литовських родин), відоме також у слов’янському іменнику. Друге пов’язане лише з відомими в Молетах прізвищами прізвиськового походження Smėlėdis – 1 родина та Smeliādis – 2 родини (див. LPŽ II 769). Наведені дані, особливо поширеність прізвища слов’янської структури та надзвичайна рідкісність другого, дають підстави стверджувати, що принаймні частина прізвищ литовського походження могла бути замінена прізвищем Petkevičius, нейтральнішим і універсальнішим щодо походження.

Щоб не збільшувати обсяг статті, можна ще коротко описати кілька характерніших випадків такого запису, зафіксованих у тих самих джерелах. Так, у записах про осіб Jacobi Rynkiewicz v Suduykis (1, 60; 1805), Martinus Rynkiewicz alias Szuduykis (1, 85; 1810), Georgij Szuduykis alias Rynkiewicz (1, 98; 1811), Casimiri Szuduykis alias Rynkiewicz (2, 23; 1816) зафіксовано прізвища *Rinkevičius і *Suduikis або *Šuduikis; офіційним справді

V. MACIEJAUSKIENĖ. Dėl dar vienos lietuvių pavardžių atsiradimo galimybės

19

залишилося прізвище Rinkẽvičius; порівняння із сучасними прізвищами, записаними в іменуванні Thoma Jackiewicz alias Szupienis (2, 45; 1821), — *Jackevičius і *Šupienis, — свідчить, що друге справді могло бути замінене прізвищем Jackẽvičius; очевидно, що серед прізвищ, зафіксованих в іменуванні Jacoby Wadil alias Rutkowski (3, 5; 1810), *Vadila і *Rutkauskas, офіційним залишилося друге, зі слов’янським суфіксом; прізвище Vitkáuskas тієї самої структури, найімовірніше, також замінило записане разом із ним в іменуванні Felicjanus Witkowski alias Wiſztielis (2, 38; 1819) прізвище литовського походження Vištelis, Vištėlis. Як видно, записані й у цих іменуваннях прізвища (які, найімовірніше, залишилися офіційними) Rinkẽvičius, Jackẽvičius, Rutkáuskas, Vitkáuskas відповідають уже згаданим ознакам універсальніших або нейтральніших антропонімів: усі вони поширені в різних місцевостях Литви, є порівняно частими (три з них мають від понад 400 до майже 600 литовських родин), а також функціонують у слов’янському іменослові.

Не Starinskas, а Iliùkas; не Zmitrãvičius, а Samuìlis

Пари прізвищ, наведені в назві підрозділу, взято з іменувань, які свідчать, що офіційними, найімовірніше, залишилися прізвища без слов’янських суфіксів. Саме їх і розглянемо насамперед.

Vincentii Starzynski v Jluk (2, 46; 1821) — в іменуванні з церковної книги парафії Інтурке записано прізвища *Starinskas (*Staržinskas) або подібне та *Iliukas. Перше пов’язане із сучасними прізвищами слов’янського походження Starìnskas, Staržìnskas, відомими лише далеко від Молетського району (див. LPŽ II 807, 806). Друге ототожнюється з прізвищем не цілком ясного походження Iliùkas, яке функціонує лише в Молетах (див. LPŽ I 767, 764). Отже, у цьому випадку офіційним, найімовірніше, залишилося друге прізвище, записане в іменуванні.

Мамешъ Томаша сынъ Змитровичь или Самуилисъ (8, 5; 1834), Янъ сынъ Томаша Змитровичь или Самуилисъ, Іозефъ Казимировъ Змитровичь или Самуилисъ (8, 6; 1834), Гадевушъ Казимировъ сынъ Змитровичь или Самуилисъ (8, 30; 1850) — в іменуваннях (розширених указівкою на ім’я батька) з документа маєтку Друпішке (Кельмський район) зафіксовано прізвища *Zmitrãvičius і *Samuilis. Перше ототожнюється із сучасним прізвищем Zmitrãvičius, що походить від християнського імені Dimìtrijus і відоме лише дуже далеко від місцевості маєтку (див. LPŽ II 1296). Друге прізвище пов’язане з прізвищем Samuìlis, що походить від християнського імені Samuèlis і функціонує в місцевості маєтку (20 родин у Кельме, по 1 — у Титувенах і Ужвентісі) (LPŽ II 671). Ці дані свідчать, що офіційним залишилося друге прізвище, зафіксоване в іменуваннях.

20

KALBOS KULTŪRA | 82

У переглянутих джерелах трапилося небагато іменувань, які засвідчували б, що офіційними залишилися прізвища не зі слов’янськими суфіксами (маються на увазі типи -avičius, -evičius і -sk-); можна сказати, що такі випадки майже поодинокі. Крім того, привертає увагу те, що сучасні прізвища, з якими можна ототожнити зафіксовані в іменуваннях прізвища цього типу, відрізняються від згаданих у першій групі: вони не є широко розповсюдженими й частими (прізвища Starinskas, Staržinskas ir Zmitravičius мають лише по кілька десятків родин), а іноді такий історичний антропонім узагалі не має відповідників серед сучасних прізвищ. Ось ще два іменування, які це підтверджують:

Joannis Gingiewicz v Kowszynis (1, 60; 1805), Stanislaj Gingiewicz alias Kauszyniec (1, 84; 1810) — в іменуваннях із церковної книги парафії Інтурке зафіксовано прізвища *Gingevičius і *Kaušinis. Перше прізвище не має відповідників серед сучасних прізвищ, тоді як друге без вагань можна ототожнити з прізвищем литовського походження Kaušinis, яке, серед інших місцевостей, функціонує і в Молетському районі: 23 родини в Йонішкісі та 21 родина в Молетах (див. LPŽ I 952).

Gabrielis Wizynis v Jastrzemski (2, 51; 1823), Francisci Wizyn alias Jastrzemski (2, 56; 1824) — в іменуваннях із джерел парафії Інтурке записано прізвища *Vižinis чи подібне та *Jastržemskas, *Jastrem skas чи подібне. Перше ототожнюється із сучасним прізвищем Vižinis, яке поширене переважно в Молетському районі (5 родин у Йонішкісі, 7 — у Молетах) і разом із прізвищами Vižynis, Vyžinis, поширеними неподалік, походить від лит. vyža, vyžius (див. LPŽ II 1244). Друге пов’язане з прізвищами слов’янського походження Jastržemškas, Jastremškas, які не відомі в Молетському районі (див. LPŽ I 818). Очевидно, що офіційним залишилося прізвище Vižinis литовської структури й походження.

Гуделіс чи Гадляускас, Лаукіс чи Банявічюс?

У цьому підрозділі наведено іменування, у яких дані порівняння двох зафіксованих особових імен із сучасними прізвищами виразно не показують, яке з них стало офіційним прізвищем записаних осіб. Таких випадків траплялося небагато — знову ж таки, лише кілька. Спочатку наведено ті, у яких пари зафіксованих прізвищ містяться в назві підрозділу, а після них — ще два іменування такого типу (усі вони взяті з церковних джерел парафії Інтурке).

Christophori Gudelis v Godlewski (1, 63; 1805) — із цього іменування можна реконструювати прізвища *Gudelis і *Godliauskas (*Gadliauskas). Перше ототожнюється із сучасним прізвищем етнонімного походження Gudėlis, відомим також в Аланті (2 родини), тобто в районі Молетай, але досить далеко від Інтурке (див. LPŽ I 736,

V. MACIJAUSKIENĖ. Dėl dar vienos lietuvių pavardžių atsiradimo galimybės

21

735). Друге пов’язане з прізвищем Gadliauskas, імовірно слов’янського походження, яке, серед інших місць, відоме й зовсім неподалік від Інтурке — 7 родин у Йонішкісі (див. LPŽ I 604). Точно сказати, яке з двох особових імен, записаних в одному іменуванні, стало офіційним прізвищем особи, неможливо, хоча ймовірніше, що це прізвище Gadliauskas.

Mathia Łoukis v Baniewicz (1, 44; 1802), Georgij Baniewicz v Łoukis (1, 53; 1804), Ludvicus Loukis alias Boniewicz (1, 61; 1805), Georgij Laukis alias Baniewicz (1, 80; 1808), Mathia Baniewicz alias Laukis (1, 81; 1808), Mathias Loukis alias Baniewicz (2, 21; 1816) — у повторюваних іменуваннях осіб зафіксовано прізвища *Laukis (*Laukys) і *Banevičius. Перше пов’язане із сучасним прізвищем Laukis, утвореним від лит. laũkis, laũkas, яке, серед інших місць, побутує і в Молетай (5 родин) (див. LPŽ II 32). Друге ототожнюється з прізвищем Banėvičius, відомим також у районі Молетай (3 родини в Гедрайчяй, 20 — у Молетай) і похідним від форми християнського імені Benediktas (див. LPŽ I 187). І в цьому випадку не зовсім зрозуміло, яке особове ім’я стало офіційним прізвищем згаданих осіб; цілком можливо, що в окремих випадках воно було різним. Однак, зважаючи на частотність прізвища Banėvičius у районі Молетай, можна припустити, що воно справді могло замінити деякі прізвища Laukis.

Vincenti Maciulewicz alias Cziuczyn (2, 45; 1821) — в іменуванні записано прізвища *Maciulėvičius і *Čiučinas (*Čiučinis). Перше ототожнюється із сучасним прізвищем Maciulėvičius, яке побутує в районі Молетай (2 родини в Гедрайчяй, 13 — у Йонішкісі, 7 — у Молетай) і утворене від форм християнських імен Mãtas, Motiejus (див. LPŽ II 125, 124). Друге пов’язане з прізвищем Čiučinas, відомим лише в Молетай (2 родини); його походження оцінюють шляхом порівняння з російськими особовими іменами аналогічного кореня чи структури (див. LPŽ I 431)¹⁶. Невідомо, яке особове ім’я стало офіційним прізвищем згаданої в джерелі особи.

Georgij Zwerella alias Zuromski (2, 36; 1819), Georgius Zuromski alias Zwerela, Simon Zuromski v Zwarela (4, 12; 1821) — в іменуваннях зафіксовано прізвища *Žverelė чи подібне та *Žuromskas. Перше ототожнюється із сучасними прізвищами Žverėlė (2 родини в Молетай) і Žverela (9 родин у Йонішкісі), що побутують у районі Молетай; їхні форми, очевидно, не цілком автентичні, а зазнали змін від *Žverelė; вони походять від лит. žveris, žvėrelis чи подібного (див. LPŽ II 1352). Друге пов’язане з прізвищем слов’янського походження Žuromškas, яке, серед інших місць, відоме й зовсім неподалік від Інтурке (2 родини в Йонішкісі), а до нього належить

¹⁶Ймовірно, це робиться не зовсім обґрунтовано, адже можливе й інше тлумачення походження цього прізвища, однак, щоб не збільшувати обсяг статті, тут і в інших місцях від ширших коментарів відмовилися.

22

KALBOS KULTŪRA | 82

примітка людей називають Žverelė (див. LPŽ II 1350). Отже, до наших днів дійшли обидва прізвища, і незрозуміло, яке з них залишилося офіційним особовим ім’ям згаданих у джерелі осіб. Зміст примітки підтверджує автентичну форму прізвища литовського походження і очевидно свідчить, що слов’янське прізвище, найімовірніше, виникло внаслідок заміни ним особового імені *Žverelė чи под.

Як видно, зіставлення записаних у всіх найменуваннях цього підрозділу пар особових імен із сучасними прізвищами не дає змоги чіткіше визначити, яке з них залишилося офіційним прізвищем згаданих осіб.

ПІДСУМКОВІ ЗАУВАЖЕННЯ

Характеризуючи сукупність литовських прізвищ з погляду структури та походження, слід констатувати, що дуже багато особових імен мають слов’янські суфікси (особливо типу –sk– і –avičius, –evičius), а більшість наших прізвищ генетично не є литовськими. У працях з історичної антропоніміки вже шукали відповіді на запитання, чому це так, і, як можна вважати, не одну відповідь справді знайдено. Звичайно, залишилися й нез’ясовані питання, розв’язати які можна лише шляхом подальшого збирання та оцінювання історичних особових імен. У цьому сенсі особливо важлива історична антропонімія XIX ст., яка не лише підтверджує найважливіші результати вже проведених досліджень, а й засвідчує факти, що дають змогу спробувати заповнити прогалини, залишені через згадані неясності.

До таких фактів належать найменування, що вирізняються з усього контексту називання осіб цього періоду: ім’я та два прізвища, поєднані словами або, інакше кажучи. Оцінювання структури й походження прізвищ, зафіксованих у таких парах, зокрема, дає підстави говорити про досі не виокремлену в дослідженнях можливість виникнення литовських прізвищ зі слов’янською структурою та чужомовним походженням.

Останнє пов’язане зі штучною заміною вже сформованих прізвищ литовської структури (нерідко й походження) прізвищами слов’янської структури та чужомовного походження. Останні можна охарактеризувати як у певному сенсі «універсальніші»: вони порівняно поширені, не мають чітко окресленої території поширення і властиві не лише литовському, а й ономастикону сусідніх слов’янських мов.

Зрозуміло, що оцінку називання з двома прізвищами, викладену у статті, ще потрібно перевірити й якомога переконливіше обґрунтувати, продовжуючи збирати дані з антропонімії XIX ст. Крім того, мабуть, не слід цілковито відкидати й можливі інші причини появи та поширення в джерелах розглянутих тут найменувань.

V. MACIEJAUSKIENĖ. Dėl dar vienos lietuvių pavardžių atsiradimo galimybės

23

З іншого боку, саме визнання того, що частина литовських прізвищ чужомовного походження зі слов’янськими суфіксами (особливо типу –sk– і –avičius, –evičius) могли виникнути внаслідок заміни ними прізвищ литовської структури (нерідко й походження), допомогло б чіткіше відповісти на запитання, чому таких прізвищ так багато, чому більшість із них порівняно або навіть дуже поширені, чому вони не мають чіткіше окреслених територій поширення тощо. Як зазначалося, цього не можна пояснити ані особливостями самочинного формування наших прізвищ, ані лише ослов’яненням цих особових імен, тим паче запозиченням.

Спроба обґрунтувати ще одну можливість появи прізвищ чужомовного походження та слов’янської структури, безперечно, має розглядатися у зв’язку з ослов’яненням сукупності литовських прізвищ, точніше — з його проявом, досі не названим у дослідженнях.

ДЖЕРЕЛА¹⁷

1. Metryki Chr zestne od 1794 Februarij 2 dnia do 1812 Julij 13 dnia. [Книга реєстрації метрик про хрещення парафії Інтурке (район Молетай). 2 лютого 1794 р. — 13 липня 1812 р.]. Зберігається в архіві церкви Інтурке.

2. Metryki Chr zestne od 1812 Julij 26 – do 1824 Augusta 15 dnia. [Книга реєстрації метрик про хрещення парафії Інтурке (район Молетай). 26 липня 1812 р. — 15 серпня 1824 р.]. Зберігається в архіві церкви Інтурке.

3. Metryki Pogrzebowe od r. 1807 miesiaca Sierpnia 21 dnia do r. 1812 Lipca 16 dnia. [Книга реєстрації метрик про смерть парафії Інтурке (район Молетай). 21 серпня 1807 р. — 16 липня 1812 р.]. Зберігається в архіві церкви Інтурке.

4. Metryki Pogrzebowe od 1812 Julij 18 do 1825 Januarij 22. [Книга реєстрації метрик про смерть парафії Інтурке (район Молетай). 18 липня 1812 р. — 22 січня 1825 р.]. Зберігається в архіві церкви Інтурке.

5. Звіти про прибутки та видатки маєтку Пасваліс за 1829–1830 і 1834–1837 роки. Зберігаються у відділі рукописів бібліотеки Академії наук, фонд 43–15254.

6. Rachunek z Włosciანami Pocztowskiemi... [Систематичний перелік повинностей, податків і відробітків селян фільварку Паштова (район Каунас). 1835 р.]. Зберігається у відділі рукописів бібліотеки Академії наук, фонд 38–55.

17 Це алфавітний список, у якому при поданні рукописних джерел спочатку зазначається їхня оригінальна назва (іноді дещо скорочена), а в дужках — за можливості докладніший відповідник українською мовою. В одному випадку (див. позицію 5) назву джерела взято з бібліотечного каталогу, оскільки оригінал не вдалося встановити. Після назв зазначено, де зберігаються джерела.

24

KALBOS KULTŪRA | 82

7. Алфавітний список землевласників Ковенської губернії. Ковно, 1882.

8. Ревізька казка... маєтку Друвішкес... [Ревізькі списки маєтку Друпішкес (Кельмеський район). 1834, 1850 рр.]. Зберігається у Відділі рукописів бібліотеки Академії наук, фонд 37–62.

Л І Т Е Р А Т У Р А

LKŽ II 1969 – Словник литовської мови 2, Вільнюс: Mintis.

LPŽ I 1985 – Словник литовських прізвищ 1. Відп. ред. A. Vanagas, Вільнюс: Mokslas.

LPŽ II 1989 – Словник литовських прізвищ 2. Відп. ред. A. Vanagas, Вільнюс: Mokslas.

M a c i e j a u s k i e n ė V. 1987: Найпоширеніші литовські прізвища. – Культура мови 52, 70–75.

M a c i e j a u s k i e n ė V. 1991: Формування литовських прізвищ, Вільнюс: Mokslas.

M a c i e j a u s k i e n ė V. 1993: Особові імена Краунської парафії XVII–XVIII ст. – Питання литовського мовознавства 32, 34–99.

M a c i e j a u s k i e n ė V. 1993a: Lietuvių įvardijimas XIX a. pirmojoje pusėje. – Lietuvių kalbotyros klausimai 32, 100–113.

M a c i e j a u s k i e n ė V. 1996: Dėl lietuvių pavardžių su priesagomis –avičius, –evičius vertinimo. – Lietuvių kalbotyros klausimai 36, 60–70.

M a c i e j a u s k i e n ė V. 1997: Варіювання родових форм литовських прізвищ у XIX столітті. – Літуаністика 2 (30), 71–88.

R a g a u s k a i t ė A. 2005: XVI–XVIII a. kauniečių asmenvardžiai, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

V a n a g a s A. 1982: Mūsų vardai ir pavardės, Vilnius: Mokslas.

Z i n k e v i č i u s Z. 1977: Lietuvių antroponimika. Vilniaus lietuvių asmenvardžiai XVII a. pradžioje, Vilnius: Mokslas.

Надійшло 2009 04 30

V. MACIEJAUSKIENĖ. Dėl dar vienos lietuvių pavardžių atsiradimo galimybės

25

ПРО ЩЕ ОДНЕ ГІПОТЕТИЧНЕ ПОХОДЖЕННЯ ЛИТОВСЬКИХ ПРІЗВИЩ

Резюме

У статті зроблено спробу навести аргументи на користь ще одного гіпотетичного твердження про іншомовне походження та слов’янську структуру деяких литовських прізвищ. До них належать прізвища із суфіксами типу –sk- та суфіксами -avičius, -evičius. Таких прізвищ багато; деякі з них належать до найпоширеніших. Вони не обмежені певними територіями й трапляються по всій країні. Вони видаються універсальними й також часто вживаються у слов’янських мовах (білоруській, польській та російській) за межами Литви.

У литовських антропонімічних дослідженнях такі прізвища розглядали як наслідок слов’янського впливу на литовські імена або як запозичення зі слов’янських мов. Однак також визнається, що прізвища із суфіксами -avičius, -evičius могли розвинутися цілком природним шляхом. У XVI^th столітті й пізніше, з огляду на особливу мовну ситуацію в Литовській державі, по батькові із такими суфіксами були досить поширеними. Проте такі обставини формування імен не видаються достатніми: вони не пояснюють великої кількості таких імен у литовській ономастиці та їхнього надзвичайно частого вживання.

Антропонімічне дослідження імен і прізвищ XIX^th століття виявило особливість називання людей їхніми іменами та двома прізвищами, поєднаними словами arba, kitaip («або», «інакше»), наприклад: Jacobi Wadil alias Rutkowski, Maciey Wersocki alias Szykszna, Thomas Pietkiewicz alias Smeledis. Аналіз структури й походження таких пар, їх зіставлення із сучасними прізвищами, особливо з урахуванням історичних і сучасних даних про поширення особових імен, допоміг встановити, яке з двох прізвищ згодом збереглося як офіційне.

Це дослідження також сприяло формулюванню ще одного гіпотетичного твердження щодо прізвищ іншомовного походження зі слов’янськими суфіксами (типу –sk- та -avičius, -evičius). Такі прізвища могли штучно замінити литовські прізвища, які вже мали усталену литовську структуру (часто вони також були литовського походження). Це було б ще одним, раніше не виявленим свідченням розвитку литовських прізвищ під впливом слов’янських мов.

VITALIJA MACIEJAUSKIENĖ

Інститут литовської мови, вул. П. Вілейшіо, 5, Вільнюс LT-10308 [email protected]

26 KALBOS KULTŪRA | 82