ARTŪRAS JUDŽENTIS

Інститут литовської мови

ДОЛЯ СЛОВА VIENOK

Через праці (як ви вже чули) нічого не заслуговуємо й не здобуваємо, але все ж без добрих учинків [...] на цьому світі не можемо бути WP 148v,30–33.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: запозичення, успадкована лексика, кодифікація.

У статті розглянуто вживання слова vienok у сучасній мові, окреслено його основні функції, розглянуто питання розвитку форм і значення, висвітлено історію кодифікації. Мета цієї статті — не дослідити тему всебічно, а поставити питання про кодифікацію слова vienok, заохотити до докладніших досліджень і дискусій щодо його оцінки в літературній мові.

1. У всіх працях із нормування сучасної литовської мови слово vienok вважається неприйнятним для літературної мови. Так, у Словнику сучасної литовської мови його позначено як ненормативне (зіставляється з польським jednak) і рекомендовано замінювати сполучником tačiau (DLKŽ 2000: 930); Словник литовської мови також вважає його запозиченням (LKŽe, sub voce). Як ненормативну кальку його внесено й до словникового розділу Переліку великих мовних помилок Державної комісії литовської мови (DKKS) (www.vlkk.lt/lit/lt/klaidos/zodyno3):

1.3.12. vienok = але, проте, все ж: У нього бувало всяке, vienok (= але, проте, все ж) він не зламався.

У консультаційному банку того самого вебсайту опубліковано коротку статтю Чи правильно казати «vienok jis nepalūžo» (http://www.vlkk.lt/lit/3599). У ній на запитання із заголовка відповідають: «Неправильно. Vienok — ненормативна калька з російської або польської мов. Для вираження поступки й протиставлення слід уживати інші литовські слова. Тому vienok виправляють на: але, проте, все ж, наприклад: У нього бувало всяке, vienok (виправлення: але, проте, все ж) він не зламався».

У комп’ютерному консультаційному банку Інституту литовської мови на запитання «Чому пропонується слово ‘vienok’?» відповідають: «Це слово — чиста калька з російської ‘однако’. Маємо власні слова з таким значенням: ‘tačiau’, ‘vis dėlto’.» (http://www.lki.lt/lki/kkb/zodis.php?selectzodis=vienok)

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 2

2. Попри півстолітню (див. розділ 9) історію виправлень, слово vienok і далі вживається не лише в усному, а й у писемному мовленні. До Корпусу сучасної литовської мови (DLKT, дані переглянуто 10.11.2014) увійшло 277 випадків його вживання, аж 215 із них — у публіцистичних текстах.

Як свідчать матеріали корпусу, слово vienok найчастіше виступає сполучником у складносурядних реченнях, частини яких пов’язані відношенням протиставлення (а), або другою, постпозиційною, частиною парного (подвійного) сполучника у складних реченнях із підрядними частинами, які вважають сполучниками, що виражають відношення допустовості (б). Ось лише кілька прикладів такого вживання:

а) Дух польської літератури може нам і не подобатися, проте вона тепла, вона пахне «глибиною латинської культури»; Бачачи у світі багато зла, В. Bubnys однак не стає ані песимістом, ані циніком. б) Хоча мешканці Клайпеди й не збагнули тієї глибини мистецьких джерел, проте звикли її сприймати; Хоч я й не радів цій зустрічі, проте не виказав цього; З литовців, хоч кілька й тяжко хворіли, проте не помер ніхто; Якими б несприятливими не були об’єктивні умови, проте не можна закладати підвалини свого нового життя на потрісканій землі.

Інша, не так часто відображена в корпусі функція слова vienok — підсилювальна частка, що стоїть після сполучника o у складних протиставних реченнях, наприклад:

Цілі місяці були сухими й сонячними, а проте всі тяжко хворіли; Не дивно: спотворені життєві принципи довго шаленували на просторах нашого краю, а проте більшість народу, віддана шляхетним ідеалам, бореться.

Досить часто слово vienok стоїть на початку самостійного підрядного речення. У таких випадках воно виконує роль радше дискурсивного маркера, ніж сполучника, наприклад:

Окрім литовців, у Клайпеді діє ще й група німецьких музикантів. Проте в їхній діяльності не видно щирих мистецьких намірів; Державний бюджет може втратити значну частину доходів, і замість економічного піднесення можуть загрожувати банкрутства. Проте такий закон заохочує прямі іноземні інвестиції; Здавалося, що подорож тривала цілу вічність. Проте все закінчилося добре.

У цих та інших подібних прикладах досліджуване слово набуває різних модальних значень. Можливо, це відображає також тенденція відокремлювати його на письмі комами, що позначають паузу, наприклад:

Тут дуже сумні прогнози. Може, вже й не буде так погано. Проте адвокатам справді не варто хвилюватися, бо кому-кому, а їм роботи, здається, точно не бракуватиме; Період Великого князівства Литовського досліджують науковці різних галузей: історики, мистецтвознавці тощо. Проте писемних джерел, а ще більше іконографії, що описують Литву XIII–XV ст., дуже мало.

Якщо ввести слово Google у пошукову систему vienok, також отримуємо безліч прикладів його вживання (дані переглянуто 03.12.2014). Багато з них близькі до розмовного мовлення. У них досліджуване слово вживається ще різноманітніше. У цьому різновиді мовлення частка vienok у протиставних реченнях вживається також зі сполучниками bet (а), tačiau (б), наприклад:

а) na cia greit visi susiguglina,nelabai ka priklausinesi.bet vienok,koks cia atv-pats neseniai tik toki pamaciau,del to ir idomu,ar lt jie jauzinomi? (http://www.motomanai.lt/moto-forumas/moto-tema.8294.page-1.html#pid388139); Ну, що новіше аніме, то більше психоделії.:) Але vie-

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 3

Ну коли дивишся ці ролики — видно, у яких місцях японці комплексують:) (www.army777.lt/forum/viewtopic.php?f=16&t=2145&start=15).

b) Чесно кажучи, виставка не здалася мені надто помпезною, однак приємних сюрпризів вона піднесла вдосталь. (www.games.lt/g/news.news_full/35486.2?sev=part); Перемога є перемога... та все ж шкода, що довелося програти третій сет (www.doublefault.lt/naujienos/Nesijaudinkit,%20laimėjom/;5).

Знайдено й такі речення, у яких частка vienok вживається в підрядному реченні допусту після сполучника хоча, наприклад:

Щодо купання в озерах: вода там дивна — здалеку здається блакитною, хоча, викупавшись, уже не впізнаєш блакитного кольору:). (www.aphex.lt/2008/07/tatrai/); Android, ну, не сказав би, що звучання Clavinova вже таке пластикове, а на піаніно й поготів...:) Хоча, якщо є можливість, справжнє піаніно не завадило б:). (www.programing.lt/gitaraforumas/viewtopic.php?f=11&t=1596).

Звісно, в інтернеті є й такі приклади вживання слова vienok, які важче пояснити лише внутрішніми закономірностями розвитку литовської мови, наприклад:

Яка несправедливість, однак, / Найкраще — таке рідкісне, таке коротке... / Загублена душа зрештою / До ніг віри падає. (zaliazole.lt/kuriniai/perziureti/17750); А смілива таки дівчина. Не тягне, гальм немає, але все ж своїм ходом до Autodinos доїхала:) (www.skundailt.com/skundai-ausegra-ne-taiso-automobilius-o-sugadina-11504-komentarai).

Цей короткий огляд показує, як по-різному слово vienok вживається в сучасному писемному мовленні.

3. Обговорімо кодифікацію слова vienok. Чи справді його без розбору слід засуджувати й виганяти із літературної мови? Гадаю, що ні. І ось чому.

По-перше, розглядуване слово не може бути прямим запозиченням із польської мови з фонетичних причин: звукове співвідношення коренів литовського vien-ok і польського jedn-ak не є закономірним.

По-друге, різною є й будова цих коренів: польське jedn- виводять зі сполуки, утвореної підсилювальною часткою займенникового походження *(j)ed- і коренем числівника *inb-; литовське vien- відповідає лише останньому (див. Sławski 1952–1956: 544).

По-третє, слово vienok та його варіанти широко вживаються в литовській мові від перших писемних пам’яток¹ до наших днів. Воно відоме в усіх варіантах старої писемної литовської мови: у західному — у творах Мартінаса Мажвідаса, Вольфенбюттельській постилі, перекладах Бальтрамаєса Вілента, працях Йонаса Бреткуна, Margaritoje Theologicoje, граматиках Даніелюса Кляйна та пізніших граматиках, Lexicon Lithuanicum і всіх пізніших великих словниках, виданих у Пруссії; у середньому — у перекладах Міколаса Даукши, катехизмі Меркеліса Петкевічюса, постилі Якобаса Моркунаса, перекладі Біблії Самуеля Богуслава Хилінського тощо; у східному — у Punktuose sakymų Костянтинаса Ширвідаса та словниках, перекладі Євангелій Йонаса Якунавічюса, катехизмі Роберто Белларміно.

По-четверте, варіанти цього сполучника, здається, зафіксовано в усіх литовських діалектах (див. LKŽe, sub voce).

..........................

¹ Польський протиставний сполучник jednak також починає вживатися лише в писемних пам’ятках XVI ст.; у старопольській мові (XIV і XV ст.) зафіксовано лише довшу форму jednako, уживану в цьому значенні, та її варіанти (див. Słownik 1960–1962: 150).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 4

Усе це спонукає шукати походження слова vienok не деінде, а в самій литовській мові. Насамперед увагу привертають споріднені за коренем прикметники та займенники, що широко вживалися здавна: vienokas, vienokias, vienokis, vienoks.

4. Наявні етимологічні словники литовської мови мало що нового повідомляють про походження слова, яке тут розглядається.

Ernsto Fraenkelio etimologijos žodyne (1965: 1242) jungtukas vienok neminimas, tačiau rašoma apie būdvardžius vienokas, vienokias, vienokis, prieveiksmį vienokiai. Jie vedami iš lietuvių vienas. Wojciecho Smoczyńskio etimologijos žodyne (2007: 748) jungtukas vienok, įvardis vienoks ir prieveiksmis vienokiai nuosekliai laikomi hibridinės darybos atitinkamų lenkų kalbos žodžių kalkėmis (bet ne tiesioginiais skoliniais!). Naujasis Senosios lietuvių kalbos etimologijos žodynas (vok. Altlitauisches etymologisches Wörterbuch, žr. ALEW) {v} raidės žodžių dar, deja, nepaskelbė.

5. Значно більше з цього питання знаходимо в узагальнювальних працях зі словотвору. Словотвір відповідних литовських прикметників і займенників найповніше розглянули, мабуть, Пранас Скарджюс і Саулюс Амбразас. Жоден із них не вважає, що тип творення цих прикметників і займенників із суфіксом *-āk- міг бути чужим для литовської мови, запозиченим. П. Скарджюс пише: «словотвір похідних із суфіксом -oka- дуже давній» (1996: 135). За словами С. Амбразаса, «реліктовий характер числівникових прикметників із -(i)okas, (-a) у литовській мові свідчить, що цей тип словотвору досить давній» (Ambrazas 2011: 95). Його пов’язують із відповідниками не лише у слов’янських, а й у германських мовах (гот. ainaha, давньоверхньонім. einac «єдиний»), італійських (лат. ūnicus «єдиний, особливий») та іранських (давньоінд. ēkakā- «єдиний, самотній») мовах (там само, 112 і далі). Згодом відповідні прикметники й займенники в литовській мові почали витісняти нові утворення із суфіксом -(i)op- (наприклад, trejopas, keleriopas).

Отже, характер словотвору дає підстави вважати, що слово vienok утворене за давнім балтійським, а можливо, й індоєвропейським типом творення прикметників.

6. Далі розгляньмо морфологічні варіанти цього слова. Дев’ятнадцятий том «Словника литовської мови» наводить чимало таких форм. Їх можна поділити так: 1) vienok і vienog; 2) vienoki і vienogi; 3) vienokie; 4) vienokig; 5) vienokigi; 6) vienokiai, vienogiai. Коротко розгляньмо їхнє походження.

Насамперед слід сказати, що форми із закінченням {g} я схильний вважати орфографічними, а не морфологічними варіантами, які, можливо, виникли внаслідок відновлення уявного приголосного, що оглушився наприкінці слова (гіперкорекція). Такі форми часто трапляються в писемних джерелах кінця XIX — початку XX століття (Симонаса Даукантаса, Йонаса Басанавічюса, Антанаса Юшки), у публікаціях Varpas. Необґрунтоване написання цих варіантів сполучника розглядав Казімерас Буґа (див. розділ 9.1).

Тепер про інші варіанти. Очевидно, що форма vienok (1) є скороченою з довшої — найімовірніше, з vienoki (2). Походження останньої в литовському мовознавстві пояснюють по-різному. К. Буґа пов’язував подібні форми прислівників tolì, artì, ankstì з формою місцевого відмінка однини основи на -o із закінченням *-oi, яка зазнала метатонії (Būga 1961: 690). Йонас Казлаускас пояснював їхнє походження формою місцевого відмінка однини основи на -i з довгим закінченням *-ēi (Kazlauskas 1968: 153). Нині, здається, загальноприйнято, що довгі голосні в кінці слова в індоєвропейських мовах мають циркумфлексний наголос (пор. Kortland 1975: 21tt, 1985; Villanueva Svensson 2011; Pronk 2012), тож від запропонованого Й. Казлаускасом тлумачення доводиться відмовитися. Однак і пояснення К. Буґи

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 5

стикається зі значними труднощами, адже висхідний наголос наприкінці слова в прислівниках залишається непоясненим. Були й спроби пояснити його (див. Klingenschmitt 2008; Jasanoff 2009), однак і вони не цілком переконливі. Отже, взаємозв’язок близьких форм із –i та –ie (vienóki ir vienókie) досі належно не пояснений² (такого висновку доходить і Даніель Петі, дослідивши співвідношення форм прислівника anksti ir ankstì; див. Petit 2005: 147).

Іншу думку щодо форми vienóki (і *vienókia) висловив Зиґмас Зінкявічюс (1981: 169): він вважає цю форму називно-знахідним відмінком середнього роду прикметника, від якого згодом утворився сполучник vienók.

Форма vienokie (3) закономірно розвинулася з місцевого відмінка однини давнього займенника/прикметника основи на o vienokas із закінченням *–oi; пор. прислівники tókie «за такої погоди», anókie у північних і південних жемайтських говорах.

До vienoki приєдналася підсилювальна частка gi, утворивши форму vienokigi (5), яка згодом скоротилася до vienokig (4).

Сполучник vienokiai (6), імовірно, найпізніше виник шляхом конверсії з прислівника такої самої форми, утвореного за допомогою суфікса -ai від займенника/прикметника vienokis ar vienokias.

7. Непросто пояснити, як виникло протиставне значення сполучника vienok. Далі наведено одне з можливих пояснень.

Прикметникові похідні з суфіксом *–āk– від кореня vien- набули значення «такий самий, однаковий», що розвинулося на основі займенникового значення «такий, певний», наприклад: І всі пили той самий духовний напій Bt1PvK10,4 (LKŽe, sub voce); Земля тоді мала одну мову й однакові слова Skv1Noz11,1 (LKŽe, sub voce). Значення тотожності «так само, однаково», очевидно, спочатку зберігали й відмінкові форми цих слів, які почали вживати як прислівники. У похідних від них формах vienok первісне значення тотожності ще можна розгледіти в таких прикладах зі старої литовської писемності:

Jei norint bus naktis czeſa: Alba atpencſ3 rita meta: Wienok ſchirdis maczei Diewa: Tikes nerupeſc3udama MžG II 342,7 (Plg.: Und ob es werd bis in die nacht / und wider an der Morgen / Doch sol mein hertz an Gottes macht / verzweiu eln nicht / noch sorgen).

Бо якби я хотів жертви, то приніс би її; всепалення Тобі не до вподоби. MžG II 540,6 (Пор.: Quoniam si voluisses sacrificium, dedissem utique, holocaustis non delectaberis).

Частку, уживану таким чином, а також прислівник vienok, що перетворюється або вже перетворився на сполучник, можна порівняти з прислівником, утвореним пізніше від відповідних прикметників за допомогою суфікса –(i)ai, наприклад:

[Бог] віддає сонцю своє тепло й світло і добрим, і злим однаково SP I 347 (LKŽe, sub voce); Ці бджоли, і ті, і ті, поводяться однаково Nz. (LKŽe, sub voce).

Адверсативне (протиставне) значення розглянутих форм могло сформуватися, коли вони стояли після протиставного сполучника, внаслідок переаналізу синтаксичних зв’язків — прислівник (частку) відокремили від дієслова й віднесли до сполучника. У таких випадках він міг поступово переймати семантику сполучника, а згодом і його функцію, наприклад:

² Щиро дякую Мігелю Вільянуеві Свенссону за цінні зауваження та посилання з цього питання.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 6

Chaczėinefanga per darbus (kaip iau efte girdeijen) neka neuβßluβiame nei pelname, bet wenakigi be gierru darbu ſha ant ſcha ſweta negalime buti WP 148v,30–33

muſu Ewangelikamus riagis daiktai priebus / iog Wieβpátis Chriſtus wiena karta ant’ krížiaus afierawoios / o vienok’ ii kiek’ dienos afierawoia ant’ altoriaus pagalei iſtatima io. DP 509,6–9 (Plg.: náβym Ewángelikom ʒdáʒa ſie rzeʒcy przećiwne / ʒe Pan Chryſtus raz ſie ná Krzyżu ofiárował / á przędſię go co dzień ofiáruia ná ołtarzu / według uſtawy iego. WuP 554,24–26).

Приклад із набагато пізнішого часу:

Хто б не був, повіривши в мене, помре на цьому світі навіки, але все ж під моєю величчю буде живий S. Dauk (LKŽe, sub voce).

Адверсативне значення сполучника особливо виразне в тих випадках, коли зміст самих поєднаних речень протилежний (один предикат заперечний або в певному відношенні не відповідає іншому), наприклад:

Ir ieigu uβmirſch, efch wenaiк tawens neuβmirſchiu WP 164r,31

Tieſa iog žмogus ira newalniku Diewo kayp kiti ſutwerimay: wienok dawe iam Wieβpats luoſiby / idant kayp noris daritu pagal ſawo noro. SP I 326,21 (Plg.: Prawda ʒe człowiek ieſt niewolnikiem Bożym / iáko inne ſtworzenia: iednáк dał mu Pan wolność / áby iako chce czynił / według ſwego upodobania).

Порівняймо також подібний за вживанням пізніший сполучник, що походить від прислівника із суфіксом:

Старий хоч і не наважувався, однак на прохання Йонаса розповів усе своє життя Rp (LKŽe, sub voce)

У таких контекстах також могло формуватися значення сполучника vienok «усе одно, все ж, попри це». На певних етапах розвитку не можна виключати й вплив слов’янських функціональних відповідників цього слова. Його вживання в давніх писемних пам’ятках і діалектах, а також розвиток його семантики ще потребують уважного дослідження.

8. Розгляньмо, чи має описаний розвиток форм і значень слова vienok відповідники в литовській та інших мовах.

8.1. У литовській мові подібний шлях розвитку пройшло близьке за значенням слово vienat. Виникнувши внаслідок усічення відмінкової (місцевої?) форми прикметника vienatis або *vienatas (похідних із суфіксом -at- від кореня числівникового займенника vien-), у давніх писемних пам’ятках воно вживається як частка «один, лише» (а) і як сполучник у реченнях винятку (b, пор. сучасні vien, tik):

a) tada welinas tu makminų Egtas ſ: didei maiſchia, ir ape tai wenat rupinaſi ir ant ta ſtawi wiſsu ſilu ſawa, idant kaip tą makſlą galėtų apiaurinti papeikti panekinti WP 220r,21

b) Так не повинна церква Божа підбурювати ворогів, як-от єретиків / усе піклування яких спрямоване на те / щоб її знищити / і немає іншої причини / чому вони в Церкві лізуть і товчуться / тільки щоб грабувати й розкрадати / і розсіювати по тих сектах тих овечок / яких В. Христос Ісус / істинний пастир зібрав воєдино. DP 303,25

Його походження, розвиток і вживання також досі недостатньо досліджені й описані.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 7

8.2. У латиській мові також є прикметникові утворення із суфіксом *-āk-, проте вони означають більший ступінь ознаки (mazāks, labāks; пор. обмежений ступінь ознаки, який виражають литовські mažokas, gerokas). Для творення числівникових прикметників і якісних займенників у ній поширилися утворення із суфіксом *-ādo- (citāds, trejāds), які вважають новотвором цієї мови (Ambrazas 2011: 94–95).

8.3. У прусській мові утворення із суфіксом *-āk- не вживаються, проте слово ainawijdi «однак, адже», ймовірно, пройшло подібний шлях семантичного розвитку, що й литовське vienok. Володимир Топоров вважає його морфологічно амбівалентним (тобто неясним; 1975: 61), а Вітаутас Мажюліс — прислівником, у якому -i виникло замість давнішого -ai (1988: 55). Подібно походження й розвиток форм ainawīdai та ainawijdi пояснював ще Яніс Ендзелінс. Їхню семантику він зіставляв із лит. vienók: vienók(a)s та пол. jednak: jednaki (1943: 138). Прислівник ainawīdai В. Мажюліс вважає утвореним від прикметника *ainavīds, словотвір і значення якого пояснює так:

прус. прикм. *ainavīds «однаковий» < *ainavīdas < aina- (див. ains) + *vīda- (Endzelīns SV 84, 92), споріднене з лат. veīds «вигляд, спосіб», лит. veídas «обличчя; вигляд», рос. вид «вигляд», серб.-хорв. vīd «бачення, вигляд» та ін., гр. ϝεῖδος «вигляд» та ін., див. s. v. widdai; прус. *vīda- (ім.) найімовірніше означало «бачення» > «вигляд» (пор. Trautmann AS 297, Endzelīns SV 84, Fraenkel LEW 1216), отже прус. *ainavīda- означало «той, що має один (= однаковий) вигляд» > «однаковий, подібний», пор. лат. vienveidīgs «однакового вигляду, однаковий» (Mažiulis 1988: 54).

Albertas Rosinas, remdamasis V. Toporovu (1975: 51), nagrinėjamų žodžių komponentą *-vīd- jau laiko priesaga, kilusia iš žodžio, turėjusio reikšmes „rūšis, pavidalas, forma“. Jis rekonstruoja prūsų kalbos kokybinį įvardį *ainavīdas, priešin amą skiriamajam *kitavīdas (2009: 305).

8.4. Ще одну паралель семантичного розвитку слова vienok знаходимо в давньогрецькій мові. У ній від займенника ὁμός «однаковий, такий самий» через прислівник ὁμῶς «так само» розвинулася протиставна частка або сполучник ὅμως «однак, проте, все ж таки» (див. Bednarczuk 1966: 38; 1971: 127, 150; Frisk 1970: 390; LFE 2004: 706).

9. Увесь викладений матеріал, очевидно, дозволяє вважати слово vienok питомим, литовським, а не запозиченим. Тепер повернімося до історії кодифікації сполучника vienok і з’ясуймо, коли й чому його почали виправляти. Почнімо з авторитетів литовського мовознавства, які заклали підвалини літературної мови.

9.1. K. Būga 1909 m. Kalbos dalykuose paaiškinęs, kad šis jungtukas rašytinas su baigmeniu <k>, o ne <g> (remiasi forma vienokiai M. Daukšos Katekizme), net neužsimena apie jo galimą slavišką kilmę, tik nurodo, kad „Vienók, kaip rodo Daukšos (1595 m. Kat. ed. E. Volteri pag. 9₂₈) vienoki-g’, gimė iš senesnės pirmaly­tės vienóki, plg. eik = eiki.“ (Būga 1958: 113).

Йонас Яблонскіс згадує сполучник vienok уже в граматиці 1901 року, але лише як засіб зв’язування підрядних речень допустового типу:

Якщо вступне речення є допустовим (Concessivsatz) або має значення допустового речення, то головне речення, поставлене після нього, часто має сполучник vienok, tik (tikt).

Pavyzdžiai. Kad ir tėvai jau išmirė, vienok vaikai neišvirko. (Jablonskis 1957: 156).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 8

У граматиці 1922 р. те саме речення вже подано з парним сполучником хоч... однак (там само, 351). Далі в цій граматиці написано: «якщо в підрядному [реченні] є хоч, нехай навіть, хай навіть, то в головному може бути однак або але...» — як бачимо, сполучник vienok тут не згадується (там само, 352). Цей сполучник Й. Яблонскіс зазначає у своїй найважливішій праці із синтаксису — у виданій 1911 року Синтаксисі литовської мови. Як правильні підрядні речення допустової обставини він наводить такі приклади Жемайте:

Nors ні словечка одне одному не промовили, vienok дуже багато розповіли. Хата nors зогнила, я все ж поселила чотирьох бабів. Nors повітря трохи похолоднішало, vienok у всіх чола блищать від поту³. Nors руки червоні, носи сині, vienok діти гасають по м’якому снігу, бродять по калюжках. (Jablonskis 1957: 502).

Щоправда, слово vienok у них є другим компонентом складеного сполучника. Речення з одиничним сполучником vienok Яблонскіс виправив 1925 року:

Навіть ті, хто знає литовську мову, vienog соромитимуться користуватися нею публічно = Литовською мовою соромитимуться користуватися публічно й ті (соромляться публічно розмовляти литовською навіть ті), хто зазвичай нею розмовляє і володіє нею (цитується за: Piročkinas 1986: 163).

Однак у цьому прикладі виправлено не (лише) сполучник vienok, а перебудовано всю синтаксичну структуру первісного речення. Одне з речень, наведених Й. Яблонскісом (але вже без посилання на Жемайте), згадує у конспектах курсу синтаксису, який читали студентам Вільнюського університету до 1959 року, і Юозас Балчиконіс: Хоч повітря трохи охололо, однак від поту блищать чола у всіх. (Balčikonis 1982: 128). У важливій праці Пранаса Скарджюса Die slavischen Lehnwörter im Altlitauischen (Skardžius 1998) сполучник vienok не згадується, можливо, його не вважають запозиченням.

9.2. У перші повоєнні десятиліття сполучник vienok подають обережно, проте ще не виправляють. Його пояснюють синонімом однак у виданому в Німеччині Литовською громадою біженців Пораднику литовської мови (LKV 1950, під словом). У першому виданні Словника сучасної литовської мови (DLKŽ 1954, під словом) його вважають прислівником і також не виправляють, лише щодо значення та вживання читача скеровують до статті про сполучник однак. У Синтаксисі сучасної литовської мови Йонаса Балкявічюса сполучник vienok не згадується ні в розділах про сурядні протиставні, ні про підрядні допустові речення, проте його ще вказано як можливу корелятивну частину парного сполучника (із хоч у підрядному реченні) (Balkevičius 1963: 317). У монографічному дослідженні Йонаса Паліоніса про мову литовських писемних пам’яток XVI–XVII ст. вживанню сполучників присвячено одинадцять параграфів (Palionis 1967: 201–208). В одному з них спеціально розглянуто сполучники нелитовського походження, однак сполучник vienok, який часто вживається у давніх писемних пам’ятках, у ньому не згадується.

9.3. Однією з перших сполучник «vienok» оголосила неправильним, здається, Юлія Жукаускайте. У другому томі «Граматики литовської мови» (LKG 2 1971) у вступному абзаці написаного нею розділу про сполучник, присвяченого протиставним сполучникам, стверджується:

3 «Словника литовської мови», у дев'ятнадцятому томі, що вийшов 1999 року, це речення Жемайте з парним сполучником «хоча... проте», яке Й. Яблонскіс вважав правильним, подається як ненормативне (LKŽe, під словниковою статтею).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 9

Трапляються тут (у давніших писемних пам’ятках і діалектах — А. Й.) сполучники, які в літературній мові взагалі не вживаються, бо вони ненормативні — нелитовські (alè, àle) або не цілком литовські (bile tik, vienók). (там само, 663)

На наступній сторінці додається:

Здавна відомий і протиставний сполучник vienók. Однак у сучасній літературній мові він також (як і сполучник ale — А. Й.), можна сказати, вже не вживається. (там само, 664).

У підрозділі про підрядні сполучники допусту згадується і парний сполучник nors... vienok: «§ 1058. У давніших писемних пам’ятках іноді трапляється і парний сполучник nórs... vienók.» І наведено два приклади з творів Жемайте та Йонаса Білюнаса:

Хоч руки червоні, носи сині, однак гасають по м’якому снігу, бродять калюжками... ŽemR I 288. Хоч у повітрі вибухали й цвіли дерева, однак я сидів у своїй кімнаті: готувався до іспитів _BilR¹ I 53. (там само, 695).

Про нелитовський характер цього сполучника чи недоречність його вживання тут уже нічого не сказано. У третьому томі цієї граматики, присвяченому синтаксичним питанням (LKG 3 1976), одиничний сполучник vienok або парний nors... vienok узагалі не згадуються — очевидно, їх вважають «не цілком литовськими» й такими, яких не слід рекомендувати. Даремно шукали б розглядувані сполучники і в DLKG — їх там не згадано. Можливо, це пояснюється виразно нормативним характером цієї граматики.

9.4. У виданнях для широкого загалу й шкіл, що вийшли після академічної граматики, сполучник vienok послідовно виправляють, часто навіть не вказуючи підстави для виправлення. Кілька тих самих ілюстративних прикладів переходять із книжки до книжки...

Короткий мовний порадник пов’язує сполучник із рос. однако і польським jednak та виправляє його на tačiau. Наводиться приклад: Було багато в нього важких годин, vienok (= однак) витривалий жемець вистояв. (TKV 1972: 79).

Уже в першому виданні популярного посібника для широкого загалу Поради з практики мови vienok оцінюється як неприйнятна калька (н. vert.), яку пропонується замінити сполучником tačiau (KPP 1976: 305). У другому виданні до відповідників додано також сполучник vis dėlto. Наведено два приклади такого виправлення:

Було в нього багато всіляких важких годин, vienok (= однак, попри все) він не зламався. Vienok (= Однак) те лікування було невдалим. (KPP 1985: 343).

Aldono Pupkio aukštųjų mokyklų vadovėlyje Kalbos kultūros pagrindai (1980) vienok taisomas ne sintaksės, o leksikos skyriuje kaip „visai neįmanomos darybos“ vertalas. O „vertalais kalbos kultūroje vadiname tik tokius žodžius, kurie neteikiami vartoti bendrinėje kalboje jokiame kontekste“ (Pupkis 1980: 108).

У розділі Арнольда Пірочкіна Культура адміністративного мовлення «Сполучники та частки» написано:

І досі трапляється старе запозичення зі слов’янських сполучників однако, jednak — vienok, яке легко замінити литовським сполучником tačiau, наприклад: Vienok (= Однак) міський відділ народної освіти не завжди інформує про заходи. (Piročkinas 1990: 107).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 10

Prano Kniūkštos sudarytame Lietuvių kalbos žinyne (1998) jungtukas vienok minimas skyriuje „Nevartotini netaisyklingi vertiniai“ (autorė Danutė Tarvydaitė). Kaip įprasta, jį siūloma keisti jungtukais bet, tačiau, pateikiamas tas pats chrestomatinis pavyzdys apie nepalūžusį žemaitį (LKŽin 1998: 438). Atitinkamame sudėtinio sakinio skyriuje šis jungtukas visai neminimas.

9.5. З цього побіжного огляду кодифікації сполучника vienok у литовському мовознавстві видно, що безоглядно виправляти його почали приблизно на початку сімдесятих років минулого століття, після виходу другого тому Lietuvių kalbos gramatikos, у якому його було визнано ненормативним і таким, що не вживається в літературній мові.

10. На завершення повторю, що сполучник і частка vienok — це давнє литовське слово. Найімовірніше, воно не є ані запозиченням, ані калькою, а є утворенням із числівниково-займенникового кореня vien-, що виникло внаслідок скорочення суфікса *-āk-. Тому його можна вважати придатним для літературної литовської мови.

ŠALTINIAI

ALEW: Altitauisches etymologisches Wörterbuch, projekto vadovas W. Hock. Prieiga internete: http://www2.hu-berlin.de/indogermanistik/alew.php.

DLKT: Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/.

DKKS: Didžiųjų kalbos klaidų sąrašas. Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/lit/lt/klaidos/%20zo-dyno3.

DP: Połtilla CATHOLICKA. Táí eft: Ižguldimas Ewangeliu kiekwienos Nedelos ir ßwetęs per wiłłús metús. Per Kúnigą MIKALOIV DAVKSZ{Ą} Kanonîką Médnikų / iž ǯękißko pergůldita. Su walá ir daładimu wíreuliuiu. W Wilniui / Drukárnioi Akademios SOCIETATIS IESV, A. D. 1599. Prieiga internete: http://www.lki.lt/seniejiirastai/db.php?source=2.

LKŽe 2005: Lietuvių kalbos žodynas 1–20 (elektroninis variantas). Vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: www.lkz.lt.

MzG II: Gesmes Chrikłςonikas gedomas baßnicz̧ofu per Welikas ir Sekminias ik Aduenta. Ißchƀpaulas Karalauczui / nůg Jona Daubmana. Metu Diewa / M. D. LXX. Cituojama iš: G. Subačius, red., Martynas Mažvydas. Katekizmas ir kiti raštai. Catechismus und andere Schriften, Vilnius: Baltos lankos, 1993, 287–636.

SP I: PUNKTY KAZAN od Adwentu áž do Postu / Litewskim językiem, z wytłumáczeniem ná Polskie PRZEZ Kśiędźá KONSTANTEGO SZYRWIDA / Theologá Societatis IESV / Z DOZWOLENIEM STARSZYCH wydáne. W WILNIE W Drukárniéy Akademiey Societatis Iesv Roku M.DC.XXIX. Cituojama iš: Šy̆rwid̄s Punktay sakimu (Punkty kazań), Teil I: 1629, Teil II: 1644, litauisch und polnisch mit kurzer grammatischer Einleitung herausgegeben von Dr. Franz Specht, Professor an der Universität Halle-Wittenberg, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 1929.

WP: ISCHGVLDIMAS EVANGELIV PER WISVS METTVS, SVRINKTAS DALIMIS ISCH DAVGIA PASTILLV̇, TAI EST ISCH PASTILLAS NICVLAI HEMINGY, ANTONY CORVINI, IOANNIS SPANGENBERGI, MARTINI LVTHERI, PHILIPPI MELANTHONIS, IOANNIS BRENTY, ARSATY, SCHOPER, LEONARDI KVLMĀNI IODOCY WILICHI IR ISCH KITTV̇ φ. Prieiga internete: http://www.lki.lt/seniejiirastai/db.php?source=37.

WuP: Połtilla Catholicka Mniẹyza. To ieft: Krotkie Kazánia / álbo wykłády świętych Ewángeliy / ná káżdą Niedźielę / y ná káżde święto przez cały rok / według náuki prawdziwéy Kośćiołá Chrześćijáń-kiego Powßechnego. [...] Przez D. Iakvba Wvyka z Wągrowcá / Theologá Spcietatis Iesv. [...] W KRAKOWIE, w Drukárniey Andrzeia Piotrkowczyká / Roku Páńskiego / 1590. Cituojama iš:

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 11

Mikalojaus Daukšos 1599 metų POSTILĖ ir jos šaltiniai. Leidimą parengė J. Palionis, Vilnius: Baltos lankos, 2000.

LITERATŪRA

Ambrazas S. 2011: Būdvardžių darybos raida, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Balčikonis J. 1982: Rinktiniai raštai 2, sudarė A. Pupkis, Vilnius: Mokslas.

Balkevičius J. 1963: Dabartinės lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

Bednarczuk L. 1966: Spójnik adwersatywny w językach indoeuropejskich. – Lingua Posnaniensis 11, 33–46.

Bednarczuk L. 1971: Indo-European Parataxis, Kraków: Wydawnictwo Naukowe Wyższej Szkoły Pedagogicznej.

Būga K. 1958: Rinktiniai raštai 1, sudarė Z. Zinkevičius, redagavo V. Mažiulis, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

Būga K. 1961: Rinktiniai raštai 3, sudarė Z. Zinkevičius, redagavo V. Mažiulis, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

DLKG 1994: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, Vilnius: Mokslas.

DLKŽ 1954: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, atsak. red. J. Kruopas, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

DLKŽ 2000: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, IV leidimas, vyr. red. S. Keinys, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Endzelīns J. 1943:Senprūšu valoda – Jānis Endzelīns. Dabu izlase 4–2, sast. un red. Dambe, V., Grīsle, R., Hirša, Dz., Rīga: Zinātne, 1982).

Fraenkel E. 1965: Litauisches etymologisches Wörterbuch, Heidelberg: Carl Winter, Göttingen: Vandenhoeck und Ruprecht.

Frisk H. 1970: Griechisches etymologisches Wörterbuch 2, Heidelberg: Carl Winter Universitäts Verlag.

Jablonskis J. 1957: Rinktiniai raštai 1, sudarė J. Palionis, Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

Jasanoff J. 2009: Notes on the Internal History of the PIE Optative. – East and West. Papers in Indo-European Studies, K. Yoshida, B. Vine (eds.), Bremen: Hempen, 47–78.

Kazlauskas J. 1968: Lietuvių kalbos istorinė gramatika, Vilnius: Mintis.

Klingenschmitt G. 2008: Erbe und Neuerung bei Akzent und Ablaut in der litauischen Morphologie. – Kalbos istorijos ir dialektologijos problemos 2, D. Mikulėnienė, S. Ambrazas (red.),Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 180–215.

Kortland, F. 1975: Slavic Accentuation. A Study in Relative Chronology, Lisse: Peter de Ridder.

Kortland, F. 1985: Long vowels in Balto-Slavic. – Baltistica 21-2, 112–124.

KPP 1976: Kalbos praktikos patarimai, sudarė A. Pupkis, Vilnius: Mokslas.

KPP 1985: Kalbos praktikos patarimai, sudarė A. Pupkis, 2-as pataisytas ir papildytas leidimas, Vilnius: Mokslas.

LFE 2004: Lexicon des frühgriechischen Epos 3, begründet von Bruno Snell, Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht.

LKG 2 1971: Lietuvių kalbos gramatika 2, red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis.

LKG 3 1976: Lietuvių kalbos gramatika 3, red. V. Ambrazas, Vilnius: Mokslas.

LKV 1950: Lietuvių kalbos vadovas, sudarė Pr. Skardžius, St. Barzdukas, J. M. Laurinaitis, Bielefeld: Deutscher Heimat-Verlag.

LKŽin 1998: Lietuvių kalbos žinynas, sudarė Pr. Kniūkšta, Kaunas: Šviesa.

Mažiulis V. 1988: Prūsų kalbos etimologijos žodynas 1: A–H, Vilnius: Mokslas.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 12

P e t i t D. 2005: Das litauische Adverb anksti ‘früh’. – Studia Etymologica Cracoviensia 10, 141–156.

P a l i o n i s J. 1967: Lietuvių literatūrinė kalba XVI–XVII a., Vilnius: Mintis.

P i r o č k i n a s A. 1986: Jono Jablonskio kalbos taisymai, Kaunas: Šviesa.

P i r o č k i n a s A. 1990: Administracinės kalbos kultūra, Vilnius: Mintis.

P r o n k T. 2012: Proto-Indo-European long vowels and Balto-Slavic accentuation. – Baltistica 47–2, 205–247.

P u p k i s A. 1980: Kalbos kultūros pagrindai, Vilnius: Mokslas.

R o s i n a s A. 2009: Baltų kalbų įvardžių semantinė ir morfologinė struktūra, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

S k a r d ž i u s P. 1996: Rinktiniai raštai 1: Lietuvių kalbos žodžių daryba, parengė A. Rosinas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

S k a r d ž i u s P. 1998: Rinktiniai raštai 4: Moksliniai straipsniai ir studijos, parengė A. Rosinas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

S ł a w s k i F. 1952–1956: Słownik etymologiczny języka polskiego 1: A–J, Kraków: Nakładem Towarzystwa Miłośników Języka Polskiego.

S ł o w n i k 1960–1962: Słownik staropolski 3: I–K, Wrocław – Kraków – Warszawa: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich; Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk.

S m o c z y ń s k i W. 2007: Słownik etymologiczny języka litewskiego, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

TKV 1972: Trumpas kalbos vadovas, parengė V. Grabauskas, redagavo A. Šoblinskas, Vilnius.

T o p o r o v V.N. 1975: Топоров В.Н. Прусский язык: Словарь 1: A–D, Москва: Наука.

V i l l a n u e v a S v e n s s o n M. 2011: Indo-European long vowels in Balto-Slavic. – Baltistica 46–1, 5–38.

Z i n k e v i č i u s Z. 1981: Lietuvių kalbos istorinė gramatika 2, Vilnius: Mokslas.

Gauta 2014 12 05

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ARTŪRAS JUDŽENTIS. Žodžio vienok dalia | 13

THE FATE OF THE WORD VIENOK

S u m m a r y

The article discusses the origins of the word vienok, its use and codification. It is considered that this word is not a loan-word but an own word resulting from autonomous Lithuanian language. Its use in the standard language should not be reprehended.

KEYWORDS: loan-words, inherited lexis, codification.

ARTŪRAS JUDŽENTIS

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204