AGNĖ ALEKSAITĖ

Інститут литовської мови

КОНЦЕПТ КОХАННЯ ТА ЙОГО СИНОНІМИ У СВІТОБАЧЕННІ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

КЛЮЧОВІ СЛОВА: концепт КОХАННЯ, когнітивна лінгвістика, концептуальна метафора, світобачення литовської мови.

Кохання — це не стосунки. Кохання єднає, але це — не стосунки. Стосунки — це завершена річ. Це іменник. Медовий місяць закінчився, стосунки завмерли на місці. Немає радості, немає ентузіазму, усе скінчено. Ви можете продовжувати стосунки лише для того, щоб виконати дані обіцянки. Ви можете продовжувати стосунки, бо так зручно, затишно, приємно. Бо інакше не можете. Бо якби ви розірвали стосунки, то нажили б собі багато клопотів... Стосунки — це завершена, закрита, вичерпана справа.

Кохання аж ніяк не є стосунками. Кохання — це спілкування. Кохання завжди схоже на річку: вона тече й не має кінця. Це не роман, який тут починається, а там закінчується. Кохання ніколи не зупиняється повністю — медовий місяць починається, але не закінчується. Це процес. Закохані завершують стосунки, а кохання триває, бо воно безперервне. Кохання — це дієслово, а не іменник.

(Osho Кохання, свобода, самотність. Vilnius: Шлях кохання. 2013; p. 63)

ВСТУП

Об’єктом дослідження цієї статті є 108 прикладів уживання слова Текстового корпусу сучасної литовської мови (далі — DLKT) з художньої літератури та публіцистичних частин, відібраних для слова кохання та його синонімів. У словнику синонімів (далі — SŽ) зазначено, що синонімами слова кохання є такі лексеми: закоханість, полюблення, прихильність, пристрасть (сильне, палке кохання). На думку авторки статті, як синонім концепту КОХАННЯ може також уживатися слово sus'

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 2

виявити деякі помітні тенденції, тим паче що в литовському мовознавстві концепт КОХАННЯ досі не досліджували. Щоправда, є чимало окремих статей, у яких досліджуються інші концепти — ШЛЯХ (Cibulskienė 2005: 51–64), ДОБРО і КРАСА (Aliūkaitė, Sideravičiūtė-Mickienė 2006: 16–22), ЗЕМЛЯ (Aliūkaitė, Šorochova 2006: 4–7; Ruškys 2011: 120–140), ХВОРОБА (Kvašytė, Papaurelyté-Klovienė 2013: 107–117) та багато ін.¹, тож варто дослідити зміст концепту КОХАННЯ та його синонімів, їхню національну специфіку й тенденції метафоризації. Можна припустити, що в невеликому фрагменті картини світу литовської мови виявляться основні ціннісні настанови литовців, пов’язані з почуттями. За кордоном, навпаки, публікують різноманітні праці з аналізу концепту КОХАННЯ (Lv, Zhang 2012: 355–359; Киреенко 2013: 286–291 та ін.²); навіть студенти бакалаврських і магістерських програм університетів досліджують тенденції метафоризації цього концепту в піснях відомих виконавців, наприклад Mariah Carey і Kylie Minogue (Gavelin 2015; Harpela 2015).

Мета цієї статті — систематизувати концептуальні метафори, відібрані з художньої літератури та публіцистики DLKT, і визначити тенденції метафоризації концепту КОХАННЯ та його синонімів у картині світу литовської мови. Для дослідження концепту КОХАННЯ та його синонімів застосовано концептуальний аналіз. На думку професора Aloyzas Gudavičius (2006: 47), аналіз концептуальних метафор слід вважати основним інструментом для розкриття змісту абстрактних концептів (наприклад, КОХАННЯ) та їхньої національної специфіки (див. також Rutkovska, Smetona, Smetonienė 2017: 7). Структуру концептуальної метафори утворює зв’язок вихідної (англ. source domain) і цільової (англ. target domain) сфер (концептів). Цільова сфера — це те, про що народ думає і говорить, а вихідна сфера — те, на що він спирається, який концепт використовує, щоб ясніше уявити, моделювати й структурувати зміст своїх думок (Gudavičius et al. 2014: 18). У цій статті використано вдосконалену версію моделі Томаша Павела Кшешовського з праці «Концептуальні метафори в публічному дискурсі»Концептуаліосіоѕ metaforos viešajame diskurse, а саме модель «великої»didžiosios

¹Важливою є колективна монографія «Цінності в картині світу литовця»Vertybės lietuvio pasaulėvaizdyje, опублікована 2017 року. Її автори — Kristina Rutkovska, Marius Smetona та Irena Smetonienė — були, мабуть, першими в Литві, хто взявся за ґрунтовний і систематичний аналіз концептів. В одному виданні, а не розрізнено, в окремих статтях, подано аналіз аж восьми концептів: ВОГОНЬ, ВОДА, ДІМ, СІМ’Я, ПРАЦЯ, ЄВРОПА, СВОБОДА і ЧЕСТЬ.

²Тенденції метафоризації концепту КОХАННЯ ґрунтовно описано в книжці George Lakoff і Mark Johnson (1980) Metaphors We Live By (Метафори, якими ми живемо): КОХАННЯ — ЦЕ ФІЗИЧНА СИЛА (англ. LOVE IS A PHYSICAL FORCE), КОХАННЯ — ЦЕ БОЖЕВІЛЛЯ (англ. LOVE IS MADNESS), КОХАННЯ — ЦЕ МАГІЯ (англ. LOVE IS MAGIC), КОХАННЯ — ЦЕ ВІЙНА (англ. LOVE IS WAR) тощо. Щоправда, у цій статті досліджується лише частина картини світу литовської мови. Звісно, варто було б порівняти тенденції метафоризації концепту КОХАННЯ в картинах світу литовської та англійської мов, однак це предмет окремого ґрунтовного дослідження.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 3

ланцюга буття (лат. scala naturae) схема [предмети — рослини — тварини — люди — боги] (Gudavičius et al. 2014: 43). Для опису отриманих результатів та їх порівняння з визначеннями у «Словнику сучасної литовської мови»Dabartinės lietuvių kalbos žodyno (далі — DŽ₇) і «Словнику литовської мови»Lietuvių kalbos žodyno (далі — LKŽ_e) застосовано описовий і порівняльний методи.

НОВИЙ ПОГЛЯД НА МОВУ В КОГНІТИВНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Когнітивна лінгвістика як нова галузь мовознавства сформувалася наприкінці 1970-х років (Dirvenas 2009: 11–12). У цей період відбулася важлива зміна наукової парадигми — перехід від структуралістської (об’єктивістської) до когнітивної (суб’єктивістської) лінгвістики (Gudavičius 2000: 5, 65; Mikulskas 2009: 39). Представники когнітивної лінгвістики, на відміну від структуралістів, досліджують мову не як самодостатню (замкнену) систему, а як цілісність мови й пізнавальних здібностей людини, таких як чуттєве сприйняття, пам’ять, увага, емоції, мислення тощо (Dirvenas 2009: 11–12; Mikulskas 2009: 39). Когнітивісти, шукаючи зв’язки мови зі світом людської свідомості, суспільством і культурою, з’ясовуючи місце мови в процесах мислення та аналізуючи інформацію, актуалізовану в акті комунікації (Gudavičius 2000: 6; 2007: 9; див. також Jakaitienė 2010: 45; Gudavičius 2011: 109), відкинули «структурний підхід до поняття значення, за якого аналізують синтагматичні й парадигматичні взаємини між словами та значення, що передається ними» (Maumevičienė 2010: 11; див. також Mikulskas 2009: 40). Від «іманентної» лінгвістики, яка досліджує мову лише «в ній самій і заради неї самої», перейшли до антропологічної, людиноцентричної лінгвістики (Gudavičius 2007: 17). Основних проблем цієї лінгвістики дві: «1) як людина впливає на мову і 2) як мова впливає на людину, її мислення та культуру» (Rol 1988: 91, цит. за Gudavičius 2000: 6).

«Хоча мовцеві значення слова здається чимось само собою зрозумілим, у мовознавстві поняття значення дуже різняться і залежать від загальної лінгвістичної концепції» (Gudavičius 2003: 61), тому розуміння значення у структуралістів і когнітивістів відрізняється. Під час комунікативного акту навіть учасники, чиї енциклопедичні знання цілком різняться (через вік, досвід, освіту), знаходять спільну мову в різних життєвих ситуаціях (Gudavičius 2000: 47), отже, очевидно, що більша частина значення є спільною для всіх мовців (Gudavičius 2003: 61). Утім, когнітивісти схильні наголошувати

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 4

суб’єктивне значення, зумовлене досвідом індивідів, освітою, обставинами комунікативного акту та іншими чинниками (Gudavičius 2003: 61; див. також Maumevičienė 2010: 17–18). Пояснюючи поняття суб’єктивного значення, зазначають, що «лексичне значення — це значення для одного. Оскільки в мовній комунікації беруть участь усі знання комунікантів — і спільні, і ситуативні, пов’язані саме з цим контекстом комунікації та конкретним досвідом, а відмінність між мовним і позамовним знанням не визнається, очевидно, що мовці мають власні, індивідуальні значення слів» (Gudavičius 2007: 20–21). Безперечно, у сталому лексичному фонді мовців не бракує й таких слів, у «значенні [яких] відображена не лише сама дійсність, а й оцінка цієї дійсності — емоційне ставлення мовця до названого предмета чи явища» (Gudavičius 2007: 83).

На думку когнітивістів, індивід за допомогою мови не лише виражає своє позитивне чи негативне емоційне ставлення як мовця до названого предмета, а й пізнає світ (Gudavičius 2000: 126). Наголошується, що «слово позначає значення, яке насамперед є результатом пізнавальної, або когнітивної, діяльності, а цю діяльність, своєю чергою, можна визначити і як психічне сприйняття, і як процес мислення. Суть пізнання — поділ навколишнього світу на категорії, або категоризація» (Mikulkas 2009: 40; пор. Gudavičius 2003: 62). Когнітивісти розглядають пізнавальну діяльність людини як процес категоризації, у якому когнітивні категорії, або концепти, репрезентують природний поділ світу, що оточує індивідів, а не штучну класифікацію явищ світу (Mikulkas 2009: 42). Звісно, у кожній мові світ категоризується по-різному (детальніше див. Gudavičius 2003: 62), «тому й картина світу кожного народу дещо інша» (Gudavičius 1992: 3).

КОНЦЕПТУАЛЬНІ МЕТАФОРИ

Ще з античних часів метафорі приділяли багато уваги. Арістотель та представники інших класичних лінгвістичних шкіл трактували метафору як риторичну фігуру, певну прикрасу тексту, яка тривалий час залишалася на узбіччі мовознавства. Пор. визначення метафори, включене до Tarptautinių žodžių žodyną (далі — TŽŽ): метафори: metãfora (гр. metaphora — «перенесення») — «один із видів тропів (інші найвідоміші — метонімія, синекдоха, іронія, гіпербола): зіставлення не пов’язаних між собою явищ на підставі подібності будь-яких їхніх властивостей; у метафорі те, що порівнюється (личка, рученьки), зрозуміле з контексту, а те, з чим порівнюється, виражене

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 5

конкретним образом (трояндочки, лілейочки), наприклад: цвітуть трояндочки / на моїх личках; / білі лілейочки / на моїх рученьках; / сяють квіточки / на моїх пальчиках. (Фольклор)». Ознаками такої поетичної метафори вважають її індивідуальність, новизну, несподіваність — те, що створює емоційно-експресивне навантаження (Gudavičius et al. 2014: 15). Насправді метафора — це приховане порівняння, яке слід вважати одним із важливих способів пізнання, адже ми багато чого пізнаємо, порівнюючи (Gudavičius 2000: 87). Саме на цій особливості метафори наголошує когнітивна лінгвістика, оцінюючи метафору не як прикрасу тексту, а як «засіб пізнання й передавання менталітету народу» (Vaivadaitė-Kaidi 2011: 9).

Книжка Джорджа Лакоффа й Марка Джонсона Metaphors We Live By (Метафори, якими ми живемо), що вийшла друком 1980 року, суттєво розширила поняття метафори (Gudavičius et al. 2014: 14). Традиційно метафору розуміють лише як мовне явище, натомість когнітивісти розглянули концептуальну метафору як стратегію мислення, спосіб мислення й пізнання, що реалізується в мові за допомогою метафоричних висловів (Gudavičius et al. 2014: 14)³. Представники когнітивної лінгвістики наголошують, що когнітивний процес концептуальної метафори робить зрозумілим для всіх мовців, оскільки багато важливих понять є абстрактними й важко фіксуються в досвіді мовців (наприклад, любов), тому, щоб закріпити їх у свідомості, мовці мають скористатися виразнішими поняттями (наприклад, явищем природи) (Lakoff, Johnson 1980: 115, цит. за Gudavičius et al. 2014: 14). Отже, «концептуальні метафори полегшують процес комунікації, оскільки дають змогу говорити про те, що важче осягнути» (Kvašytė, Papaurelytė-Klovienė 2013: 108), тобто, наділяючи абстрактні поняття (наприклад, почуття любові) конкретними ознаками, що сприймаються органами чуття, мовці роблять ці абстрактні поняття зрозумілішими (Gudavičius et al. 2014: 14). Концептуальні метафори не лише полегшують процес комунікації, а й розкривають картину світу, менталітет і цінності народу, адже «[м]ова кожного народу зберігає цікаву історію про багатовікові зусилля людей пізнати, осягнути й підпорядкувати собі навколишній світ» (Копыленко 1995: 19, цит. за Gudavičius 2000: 8)⁴.

³ Метафора — такий звичний інструмент, яким ми користуємося несвідомо, ніби автоматично, майже не докладаючи жодних зусиль, і навіть цього не помічаємо (Lakoff, Turner 1989: xi).

⁴ Пор. відому думку Едварда Сепіра: «Language [is] a symbolic guide to culture. Vocabulary is a very sensitive index of the culture of a people» (Wierzbicka 1997). «[Мова — ключ до культури народу. Саме в наймінливішому пласті лексики помітні постійні зміни в народі» — переклад автора.]

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 6

КОНЦЕПТ ЛЮБОВІ ТА АНАЛІЗ ЙОГО СИНОНІМІВ У МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

У LKŽ_e наведено п’ять значень слова любов, з яких для дослідження важливі такі: 1. «почуття прив’язаності, відданості комусь»; 2. «почуття сильного потягу до особи протилежної статі». У DŽ7 подано визначення чотирьох значень цього слова, з яких перші два такі самі, як у LKŽe: 1. «почуття прив’язаності, відданості»; 2. «почуття сильного потягу до особи протилежної статі». Із визначень LKŽ_e і DŽ⁷ видно, що, описуючи почуття любові, найважливішими є три лексеми: прив’язаність, відданість і (сильний) потяг.

У ході дослідження з художнього та публіцистичного розділів DLKT було зібрано 62 приклади вживання концепту ЛЮБОВ (переглянуто 1682 випадки вживання форми називного відмінка однини meilė у художній літературі та 1044 — у публіцистиці). Зібраний емпіричний матеріал показав, що найпродуктивнішою є вихідна сфера НЕЖИВИЙ СВІТ (ПРИРОДА) (29%). Аналіз вихідної сфери ПРИРОДА дає змогу говорити про три панівні концептуальні метафори: ЛЮБОВ — ЦЕ ЯВИЩА (ВОГОНЬ) (12,9%), ЛЮБОВ — ЦЕ НЕБЕСНІ ТІЛА (СОНЦЕ) (6,5%) і ЛЮБОВ — ЦЕ ВОДА (4,8%). Із прикладів DLKT видно, що любов порівнюють із вогнем і водою — найважливішими елементами Всесвіту, які утворюють сакральні зони (Čepienė 2014: 57, 58). Концептуальну метафору ЛЮБОВ — ЦЕ ВОГОНЬ репрезентують приклади вживання, що охоплюють основні стадії розвитку неплеканої любові:

(1) <...> і в моїх грудях розгорілася⁵ любов [S. T. Kondrotas. Meilė pagal Juozapą; 2004];

(2) Тоді все засяяло, і його любов ще більше розгорілася⁶ [I. Buivydaitė. Telefoninis romanas; 2001];

(3) <...> усе скінчилося, усе минуло, лише любов ще жевріє⁷ у найпотаємнішому куточку серця [L. Gutauskas. Sapnų teologija; 2006];

(4) Ґайле відчула, як згасає⁸ любов до Карміна [R. Kundrotas, A. Lyva. Oro pilis; 2002].

⁵ LKŽ_e žiebti: 1. «розпалювати (вогонь), запалювати світло». ⁶ LKŽ_e suliepsnoti: 4. «перен. почавшись, виникнувши, відбуватися бурхливо, активно». ⁷ LKŽ_e rusenti: 1. «поволі горіти, тліти». ⁸ LKŽ_e blėsti: 1. «згасати, слабшати полум’ю, вкриватися попелом (про жарини)»; 2. «перен. слабшати, згасати».

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 7

На прикладі однієї концептуальної метафори КОХАННЯ — ЦЕ ВОДА показано, що в мовній картині світу литовців сила кохання прирівнюється до однієї з основних світових стихій — води, яка «проникає крізь основні пласти будови світу та поєднує їх (небо, землю й підземний світ), окреслює початок і кінець світу (виникнення світу з дна первісного океану та його занурення в глибини потопу), супроводжує найважливіші моменти людського життя (вода в обрядах хрещення, весілля, похорону тощо)» (Būgienė 1999: 13), наприклад:

(5) Кохання накрило Евіту, наче дев’ята хвиля⁹ [J. Ivanauskaitė Sapnų nublokšti; 2000].

Drauge su kitais gamtos objektais lietuviai garbino vandens telkinius (Būgienė 1999: 17), manė, kad tik tyras ir tekantis šaltinių bei upių vanduo teigiamai veikia žmogų (Būgienė 1999: 58). DLKT randami du konceptualiąją metaforą MEILĖ YRA VANDUO (UPĖ) reprezentuojantys vartosenos pavyzdžiai:

(6) Він зрозумів, що його кохання також не переливається¹⁰ через край [Z. Čepaitė. Moters istorija; 2003];

(7) — Ні, — заперечує вона, — кохання не вичерпується¹¹, справжнє кохання не може вичерпатися [A. Markevičius. Žaliakė gyvatė; 1996].

Tekantis vanduo lietuvių tikėjimuose sietas su saule (Būgienė 1999: 65), manyta, kad abu objektus jungia apvali forma (pvz., vandens telkinio), blizgesys, spindesys ir judėjimas, nusakomas bendru abiem objektams žodžiu tekėti (Būgienė 1999: 64). Be to, lietuviai saulę garbino, kartais laikė net dievybe, į kurią buvo nevalia rodyti pirštu ir nuodėmių sutepam žiūrėti nepridengta akimi į ją (Razauskas 2012: 16, 18). Per konceptualiosios metaforos MEILĖ YRA SAULĖ vartosenos pavyzdžius atskleidžiama, kad meilės, įprasminančios žmogaus būtį, nenuslėpsi:

(8) Кохання ж випромінює світло [Artuma; 2003];

(9) Кохання є єдиним сонцем світу, що дарує життя [XXI amžius; 1997].

⁹ Перша асоціація, що спадає авторці статті на думку, — картина видатного мариніста Івана Айвазовського (Иван Константинович Айвазовский) Devintoji banga.¹⁰ У LKŽ lieti: 4. «рефл. рясно текти; плисти потоком»; 5. «рефл. текти через край, виходити з русла».¹¹ У LKŽ išsekti: 1. «спасти, висохнути»; 3. «перен. дійти до кінця, вичерпатися».

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 8

Зафіксовані в DLKT концептуальні метафори КОХАННЯ — ЦЕ ВОГОНЬ, КОХАННЯ — ЦЕ СОНЦЕ та КОХАННЯ — ЦЕ ВОДА свідчать, що в картині світу литовців кохання — це чисте почуття, адже його порівнюють із сакральними елементами балтійських вірувань — вогнем, сонцем і водою.

У вихідній сфері природних явищ можна також виокремити три поодинокі концептуальні метафори КОХАННЯ — ЦЕ ПОВІТРЯ, КОХАННЯ — ЦЕ ВІТЕР і КОХАННЯ — ЦЕ КОЛІР (4,8%), якими описуються стадії розвитку кохання — початок і кінець, наприклад:

(10) Його кохання не ослабло й не охололо [Artuma; 2003];

(11) Я відчуваю, що її кохання долинає звідкись із глибин, наче теплі пориви вітру [J. Ivanauskaitė. Pakalnučių metai; 2003];

(12) Однак із плином часу кохання вицвітає, наче фарби на старій картині [N. Pečiūra. Vilniaus kiberpoema; 2004].

Сферу-джерело природних металів розкриває концептуальна метафора КОХАННЯ — ЦЕ ЗАЛІЗО:

(13) Одне слово, цього разу справдився вислів про те, що давнє кохання не іржавіє¹² [A. Tamaliūnas. Kriminalinės istorijos 1; 1995];

(14) — Давнє кохання не іржавіє [P. Treinys. Aktorė; 2001].

Із цих прикладів видно, що в картині світу литовців поширене переконання: неможливо забути теплі почуття, які зародилися багато років тому. Таку думку підтверджують і дослідження литовського фольклору, які свідчать, що на кохання завжди дивилися як на постійне, глибоке й невгасиме почуття (Mačianskas 1972: 50).

За продуктивністю третьою сферою-джерелом є НЕЖИВИЙ СВІТ (РЕЧІ) (19,4 відсотка). На прикладах уживання концептуальної метафори КОХАННЯ — ЦЕ РЕЧІ показано, що кохання — це крихке почуття, яке вимагає від закоханих значних зусиль і самовідданості. Кохання, яким не плекають, порівнюється зі зламаними й розбитими речами, від яких залишається купа нікчемних уламків і черепків, наприклад:

¹² LKŽₑ pūdyti: 1. «покриватися іржею»; 5. «перен. поступово занепадати, гинути».

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 9

(15) — А якщо кохання розбилося, а якщо його ніколи й не було? — запитуєш ти, хихочучи [B. Jonuškaitė. Didžioji sala, II d.; 1999];

(16) Тоді моє кохання розбилося б, як розбивається тарілка, що випала з рук [A. Markevičius. Žaliakė gyvatė; 1996].

У сфері-джерелі природи підкреслюється сакральність кохання, тоді як у сфері речей виявляється схильність знецінювати кохання, упредметнюючи його й порівнюючи з небажаними матеріальними речами, які навіть наполегливо й силоміць нав’язують:

(17) Кохання сьогодні нав’язують¹³ силоміць [bernardinai.lt; 2006 02 17].

У сфері-джерелі речей є окремі приклади, що репрезентують концептуальні метафори КОХАННЯ — ЦЕ ЇЖА та КОХАННЯ — ЦЕ ТРАНСПОРТ (1,6 відсотка):

(18) <...> просто сп’янливе¹⁴ кохання поступово вщухає, підтвердили дані дослідження [Verslo žinios; 2005 11 14];

(19) Кохання пробиває панцир самотності [I. Kanišauskaitė, N. Servinikaitė, S. Žukas. Literatūros vadovėlis 9 klasei; 2006].

У прикладі вживання 18 можна розпізнати мотив алкогольних напоїв, від яких (як і від кохання) паморочиться голова й людина п’яніє, а в прикладі 19 — мотив криголама. Теплі почуття, що зароджуються в серці, настільки могутні (як і судно, що ламає кригу), що людина виявляється перед ними безсилою. Щоправда, у реченні 19 можна побачити не лише мотив криголама, а й мотив інструмента: щоб пробити тонку оболонку, цілком вистачило б і звичайного робочого знаряддя. Проте не можна відкидати первинну асоціацію — криголам, адже в текстах про сильні почуття простежується схильність до гіперболізації.

На окремих прикладах концептуальної метафори КОХАННЯ — ЦЕ РОСЛИНИ (4,8 відсотка) показано, що кохання — наче ніжна рослина, якій для росту й цвітіння потрібні особливі умови, а теплі почуття, якими не плекають, зникають так само, як в’януть занедбані рослини:

¹³ Пор. У базі даних новотворів литовської мови (далі — ND) зафіксовано новотвір brukalas: 1. «небажаний (зазвичай) електронний лист, спам»; 2. «те, що наполегливо й силоміць нав’язують».

¹⁴ LKŽe apsvaigti: 1. «відчути запаморочення; сп’яніти».

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 10

(20) Розквітле кохання — немов всемогутнє [Artuma; 2003];

(21) — Невже й наше кохання зів’яне, наче квітка, зів’яне, як ці забуті палаци? [R. Kundrotas, A. Lyva. Oro pilis; 2002].

Із прикладів уживання, що репрезентують царини-джерела неживого світу, предметів і рослин, видно, що кохання — це некероване почуття, яке вимагає від закоханих великих зусиль і самовідданості.

За продуктивністю другою є царина-джерело ЛЮДИНА ЯК ФІЗИЧНА ІСТОТА (27,4%). Багато прикладів уживання ілюструють концептуальну метафору КОХАННЯ — ЦЕ ДІЇ:

(22) <...> кохання нас випередило всупереч нашій волі [P. Treinys. Aktoriaus Anupro meilė; 2000];

(23) <...> Анупрас від щастя зрозумів, що саме справжнє кохання увійшло у його життя назавжди [P. Treinys. Aktoriaus Anupro meilė; 2000];

(24) Його кохання відкотить камінь, який тримає нас замкненими в гробниці [bernardinai.lt; 2007 04 08].

У литовському мовному світогляді кохання не є пасивним спостерігачем подій: воно активно визначає перебіг дії.

У DLKT трапляється вдвічі менше прикладів уживання, що репрезентують царину-джерело ЛЮДИНА ЯК ПСИХІЧНА ІСТОТА (12,9%):

(25) Кохання прагне, щоб тільки Він володів ними і був <...> [Artuma; 2002];

(26) Ні, я не стану розповідати, що кохання бажає тільки найкращого, бо <...> [A. Zurba. Upokšnis: moksleivių kūrybos almanachas; 2003];

(27) Проте кохання завжди вірить у диво [bernardinai.lt; 2007 04 08];

(28) <...> помічає сина ще до того, як той наблизився, адже кохання відстаней не визнає [bernardinai.lt; 2007 09 16].

Ці приклади з DLKT свідчать, що персоніфіковане кохання є чистим і відданим.

До царини-джерела ЛЮДИНА ЯК СУСПІЛЬНА ІСТОТА належать лише кілька прикладів уживання (4,8%); серед них варто докладніше розглянути приклади, що розкривають такі концептуальні метафори: КОХАННЯ — ЦЕ ВІЙНА та КОХАННЯ — ЦЕ РЕЛІГІЯ:

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 11

(29) Якось він сказав: кохання — як меч¹⁵, якщо його постійно не шліфувати, він почне іржавіти [A. Markevičius. Žaliakalė gyvatė; 1996];

(30) Я бачив, як кохання сходить¹⁶ до Магдалени [XXI amžius; 1997].

У прикладі 29 кохання порівнюють із мечем — виготовленою із заліза зброєю, щоб підкреслити, що кохання, яке не плекають, стає таким же нікчемним, як іржавий меч; а у прикладі вживання 30 можна побачити мотив ангела, який підкреслює чистоту кохання.

Підсумовуючи концепт КОХАННЯ в картині світу литовської мови, можна стверджувати, що в DLKT переважають концептуальні метафори з позитивною емоційною конотацією, які свідчать про те, що в картині світу литовської мови кохання — це чисте, сильне, невгамовне почуття, яке вимагає від закоханих значних зусиль і відданості.

У художній літературі та публіцистиці DLKT було переглянуто 17 прикладів уживання з художньої літератури та 72 з публіцистики, у яких згадується концепт ЗАКОХАНІСТЬ, і знайдено лише одну концептуальну метафору, що належить до сфери-джерела природних явищ: ЗАКОХАНІСТЬ — ЦЕ ВОГОНЬ:

(31) Однак коли закоханість згасає, настають будні, і жінка помічає, що <...> [Artuma; 2002].

У художній літературі та публіцистиці DLKT було зібрано лише 3 приклади вживання концепту ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ (переглянуто 40 випадків уживання в художній літературі та 130 у публіцистиці), які репрезентують концептуальні метафори ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ — ЦЕ ВОДА, ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ — ЦЕ ТІЛО і ПРИВ’ЯЗАНІСТЬ — ЦЕ ДІЇ:

(32) <...> саме цього похмурого місяця і саме цього дня Моя Прив’язаність вилилася у цей щиросердий лист до тебе! [V. Beitnaras. Mongoliškos glamones; 1995];

(33) Поступово у мені зростала прив’язаність до рідного краю [J. Kačinskas. Gyvenimas ir muzikinė veikla; 1997];

¹⁵ Хоча, на думку когнітивістів, метафора й порівняння — не те саме, до цієї статті все ж включено деякі порівняння, адже «номінальні метафори можна перефразувати як порівняння — фігуративні (тобто переносні за значенням — S. V.) порівняння форми X є як Y, граматично тотожні твердженням прямої мови. Отже, ми можемо сказати як Час — це річка, так і Час — як річка» (Gentner, Bowdle 2008: 119, цит. за Vasiliauskas 2014: 24–25).

¹⁶ LKŽ_e nuleisti: 5. «рефл. наблизитися згори до землі, до чогось розташованого низько».

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 12

(34) Прив’язаність розривала у різні боки [J. Ivanauskaitė. Sapnų nublokšti; 2000].

Варто докладніше розглянути приклад 33, оскільки його можна інтерпретувати двояко. Хоча рости можуть і рослини, усе ж вирішено віднести цей приклад не до сфери-джерела РОСЛИН, а до сфери-джерела ЛЮДИНА ЯК ФІЗИЧНА ІСТОТА, адже займенник у мені містить натяк на материнське лоно, тож можна вбачати зв’язок із фізіологічними змінами, що відбуваються в організмі жінки під час вагітності.

До DLKT включено лише один випадок уживання концепту ПРИХИЛЬНІСТЬ, щоправда, у прямому значенні, а для концепту ЗАХОПЛЕННЯ відібрано 5 прикладів уживання (переглянуто 76 випадків уживання в художній літературі та 129 у публіцистиці). Єдина виявлена сфера-джерело — НЕЖИВИЙ СВІТ (ПРИРОДА). Концептуальну метафору ЗАХОПЛЕННЯ — ЦЕ НЕБЕСНІ ТІЛА ілюструють такі приклади:

(35) Лише в очах Аурімаса сяяло захоплення, а в очах Августина — дика лють. [P. Treinys. Aktorė; 2001];

(36) <...> однак його ні з чим не зрівнянне захоплення недовго зігрівало їх обох [M. Sluckis. Gražuolės sugrįžimas; 1998].

У прикладі 35 можна побачити мотив зорі, а в 36-му — сонця, хоча зігрівати може не лише небесне тіло — сонце, а й, скажімо, піч.

Концептуальну метафору ЗАХОПЛЕННЯ — ЦЕ ВОДА також репрезентують два приклади:

(37) Мабуть, захоплення літальними апаратами не вщухло [Menotyra; 2003];

(38) <...> реальність відрізнятиметься від уявної, і захоплення випарується, а спілкування припиниться [bernardinai.lt; 2008 10 21].

Щоправда, приклад 38 можна інтерпретувати по-різному: випаровуватися може не лише вода, а й гаряча їжа чи земля, проте ні їжа, ні земля не можуть повністю випаруватися.

У сфері-джерелі природних явищ можна виокремити концептуальну метафору ЗАХОПЛЕННЯ — ЦЕ ВОГОНЬ:

(39) Однак перше сильне захоплення ними швидко згасає [Šiaurės Atėnai; 1996].

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 13

Підсумовуючи синоніми концепту КОХАННЯ, проілюстровані нечисленними прикладами (закоханість, прихильність і захоплення), можна стверджувати, що тенденції метафоризації концепту КОХАННЯ та його синонімів подібні. Серед сфер-джерел, пов’язаних із природними явищами, переважають концептуальна метафора ЗАКОХАНІСТЬ, ЗАХОПЛЕННЯ — ЦЕ ВОГОНЬ і концептуальна метафора ПРИХИЛЬНІСТЬ, ЗАХОПЛЕННЯ — ЦЕ ВОДА.

У DLKT є чимало прикладів уживання синоніма концепту КОХАННЯ aistra. Із розділів художньої літератури та публіцистики DLKT було зібрано 37 прикладів уживання концепту AISTRA (переглянуто 465 випадків уживання в художній літературі та 342 — у публіцистиці). У LKŽₑ aistra визначається як 1. «сильний потяг до чогось, жадання, пристрасть». Пор. DŽ₇: 1. «сильний потяг, жадання». У визначенні Aistros найважливішими лексемами є (сильний) потяг, бажання, отже, aistrą можна охарактеризувати як сильне, палке кохання (SŽ), для якого, на відміну від того, що зазначено у визначенні meilės, неважливі такі складники, як прихильність і самовідданість.

Найпродуктивніша сфера-джерело — НЕЖИВИЙ СВІТ (ПРИРОДА) (40,5%). У сфері-джерелі природних явищ можна виокремити концептуальні метафори ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ВІТЕР (2,7%), ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ПОВІТРЯ (5,4%) і ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ КОЛІР (2,7%), проілюстровані поодинокими прикладами вживання:

(40) <...> від тих розмов про гру в кості просто віє¹⁷ aistra [Ji; 1996];

(41) <...> і часова м’ясорубка розлучила нас, навіть не охолонувши¹⁸ нашої aistra [L. Gutauskas. Laiškai iš Viešvilės; 2000];

(42) Заспокойтеся, і ти, бліда¹⁹ aistra, приходь, приходь, очисти своє серце [J. Ivanauskaitė. Tibeto mandala; 2004].

Особливо продуктивною концептуальною метафорою зі сфери-джерела природних явищ є ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ВОГОНЬ (24,9%):

(43) Ця просто палала²⁰ aistra. Здавалося, усе сталося в одну мить [R. Lonskis. Kelias į niekur; 1999];

¹⁷ LKŽₑ dvelkti: «поволі дути; поширюватися (про запах)».

¹⁸ LKŽₑ atšalti: 1. «стати холоднішим, охолонути (про повітря)».

¹⁹ LKŽₑ blyškus: «блідий, вицвілий, світлого відтінку».

²⁰ LKŽₑ liepsnoti: 1. «горіти полум’ям»; 2. «перен. бути охопленим якимось сильним почуттям».

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 14

(44) <...> будь-якої миті може спалахнути²¹ пристрасть [Cosmopolitan; 2004];

(45) Руйнівна, пекуча, усе на попіл перетворює пристрасть [Nemunas; 2004].

Хоча в давнину литовці поклонялися вогню Ґабії, звертаючись до неї з молитвами, просячи добробуту для дому (захистити його від пожежі) та щедрого врожаю, балти дякували Ґабії за тепло й навіть стелили їй постіль (Zavjalova 1998: 6), усе ж із наведених прикладів уживання концепту ПРИСТРАСТЬ видно, що сакральне значення вогню зникло; навпаки, його ототожнюють із руйнівним началом. Концептуальна метафора ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ВОГОНЬ виявляє негативну емоційну оцінку пристрасті. Показано, що пристрасть спалахує раптово, як вогонь, однак людина, охоплена сильною, гарячою любов’ю, відчуває дискомфорт, наприклад:

(46) Я сміялася із себе, ночами живою пристрастю обпікала²² Вітеніса [N. Kepenienė. Vienatvė dviese; 2000].

У DLKT є поодинокі приклади вживання, що репрезентують концептуальні метафори ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ СОНЦЕ (2,7%) і ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ВОДА (8,1%), отже, пристрасть (як і любов) порівнюють із сакральними елементами балтійських вірувань — вогнем, сонцем і водою, хоча тут важко побачити збережене сакральне значення:

(47) На обличчі осяює²³ пристрасть: одна пристрасть несподівано зустрічає іншу [Baltos lankos; 1996];

(48) Може, це й звучить кумедно, але коли накриває²⁴ пристрасть, усі техніки й пози з Кама-сутри стають <...> [Cosmopolitan; 2004].

Надзвичайно непродуктивна вихідна сфера — НЕЖИВИЙ СВІТ (РЕЧІ) (10,8%), однак навіть поодинокі приклади вживання, що виявляють концептуальні метафори ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ РЕЧІ та ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ЇЖА, свідчать про негативну емоційну оцінку пристрасті:

(49) Тіло знову починає поколювати від пристрасті, обличчя заливає жар [V. Blažytė. Ieškojimai; 2007];

²¹ LKŽė спалахнути: 1. «раптом загорітися, спалахнути»; 2. «майнути, блиснути». До речі, спалахнути може не лише вогонь, а й блискавка.

²² LKŽė обпалювати: 1. «палити, підсмажувати»; 3. «сильно гріти, нагрівати поверхню, припікати»; 6. «перен. викликати неприємне самопочуття».

²³ LKŽė осяяти: 3. «почати світити, сяяти, засяяти».

²⁴ LKŽė накрити: 1. «intr. піднятися, розлитися через край»; 2. «intr. бути затопленим, залитим, поглинутим водою»; 3. «tr., intr. затопити, залити, накрити водою».

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 15

(50) Зітхаючи, підстрибуючи від пристрасті, тенор дзюрчав каскадами хтивої млості [P. Andriušis. Ano j pusėj ežero; 1997].

У прикладі 49 можна вбачати мотив гострого предмета, що коле й штрикає, наприклад голки; отже, прагнуть показати, що людину, охоплену пристрастю, мучать неприємні відчуття.

Хоча вихідну сферу тварин репрезентують лише приклади вживання трьох концептуальних метафор ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ДИКІ ТВАРИНИ (8,1 проц.), навіть із нечисленних даних видно негативне емоційне оцінювання пристрасті:

(51) Там усе смерділо роз’їденою пристрастю, мертвими хітіями <...> [J. Ivanauskaitė. Placebas; 2003];

(52) Її нижня губа трохи відвисла, але коли нападає пристрасть, кому там до тих губ?! [V. Rožukas. Aš myliu jus, aš myliu jus, aš myliu jus; 1998];

(53) <...> хоча в серці гримлять громи і пристрасть чи ненависть роздирає груди й живіт [G. Aleksa. Adomo broliai ir moterys; 2001].

Пристрасть можна порівняти з дохлими й смердючими звірами або небезпечними дикими тваринами, зустріч із якими може викликати в людини неприємні відчуття, завдати їй шкоди чи навіть призвести до загибелі. У прикладі 51 прагнуть цілковито знецінити й зневажити пристрасть, а в інших прикладах, де можна вбачати мотив диких тварин (хоча напасти чи подряпати можуть і собака, і кішка), прагнуть підкреслити негативний вплив цього сильного, гарячого почуття на закохану людину.

За продуктивністю друга вихідна сфера — ЛЮДИНА ЯК ФІЗИЧНА ІСТОТА (43,8 проц.). Метафори, що належать до цієї сфери, за продуктивністю розташовуються так: ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ДІЇ (28,1 проц.), ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ТІЛО (9,4 проц.) та поодинокі метафори ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ХВОРОБА, ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ІНВАЛІДНІСТЬ (2,7 проц.). З найпродуктивнішої концептуальної метафори ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ДІЇ видно, що пристрасть (як і любов) активно визначає перебіг дії, але пристрасті властивий всеруйнівний первень, наприклад:

(54) <...> якщо це лише короткочасний любовний роман, пристрасть не повинна руйнувати [J. Ivanauskaitė. Sapnų nublokšti; 2000];

(55) <...> пристрасть і гнів зруйнують Рівновагу, за якою ти тужиш [J. Ivanauskaitė. Sapnų nublokšti; 2000];

(56) Я б не побоялася навіть згоріти у полум’ї пристрасті. — Ця пристрасть тебе занапастить. Хіба це любов? [N. Raižytė. Moterys ir sraigės; 2003].

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 16

Підсумовуючи приклади вживання синоніма кохання пристрасть, можна сказати, що тенденції метафоризації концепту КОХАННЯ та його синоніма подібні. Серед сфер-джерел, пов’язаних із природними явищами, переважає концептуальна метафора КОХАННЯ, ПРИСТРАСТЬ Є ВОГОНЬ, а серед сфер-джерел, пов’язаних із людиною як фізичною істотою, — концептуальна метафора КОХАННЯ, ПРИСТРАСТЬ Є ДІЇ. Щоправда, емоційна оцінка концептів КОХАННЯ та ПРИСТРАСТЬ цілком різна. Кохання у мовній картині світу литовців оцінюється як чисте, сильне й вічне почуття, пов’язане із сакральними елементами балтійських вірувань, тоді як пристрасть характеризується як сильне, але тимчасове почуття, якому притаманний руйнівний чинник. Можна вважати, що для литовців цінністю є кохання, а не пристрасть.

ВИСНОВКИ

1. Обсяг даних цього дослідження не дає змоги робити широкі узагальнення, однак навіть у нечисленному емпіричному матеріалі можна помітити деякі виразні тенденції — тенденції метафоризації концепту КОХАННЯ та його синонімів (закоханості, любові, прихильності, пристрасті та захоплення) в одному фрагменті мовної картини світу литовців — у частинах корпусу DLKT, що містять художню літературу та публіцистику. Навіть нечисленний емпіричний матеріал виявляє основні ціннісні настанови литовців (пов’язані з почуттями).

2. Найпродуктивніша сфера-джерело концепту КОХАННЯ — НЕЖИВИЙ СВІТ (ПРИРОДА) (29 відсотків). Концептуальні метафори КОХАННЯ Є ВОГОНЬ (12,9 відсотка), КОХАННЯ Є СОНЦЕ (6,5 відсотка) і КОХАННЯ Є ВОДА (4,8 відсотка) виявляють, що в мовній картині світу литовців кохання є чистим почуттям, адже його порівнюють із сакральними елементами балтійських вірувань — вогнем, сонцем і водою.

3. За продуктивністю другою сферою-джерелом є ЛЮДИНА ЯК ФІЗИЧНА ІСТОТА (27,4 відсотка). За допомогою концептуальної метафори КОХАННЯ Є ДІЇ показано, що в мовній картині світу литовців кохання не є пасивним спостерігачем подій: воно активно визначає перебіг дії.

4. Із прикладів уживання, що представляють вихідну сферу ПРЕДМЕТИ НЕЖИВОГО СВІТУ (19,4 відсотка) та РОСЛИНИ (4,8 відсотка), видно, що кохання — це некероване почуття, яке вимагає значних зусиль і відданості закоханих.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 17

5. Тенденції метафоризації концепту КОХАННЯ та його синонімів (закоханості, прихильності та захоплення) подібні. Серед вихідних сфер, пов’язаних із явищами природи, переважає концептуальна метафора ЗАКОХАНІСТЬ, ЗАХОПЛЕННЯ Є ВОГОНЬ та концептуальна метафора ПРИХИЛЬНІСТЬ, ЗАХОПЛЕННЯ Є ВОДА.

6. Найпродуктивніша вихідна сфера концепту ПРИСТРАСТЬ — НЕЖИВИЙ СВІТ (ПРИРОДА) (40,5 відсотка). З основних концептуальних метафор ПРИСТРАСТЬ Є ВОГОНЬ (24,9 відсотка), ПРИСТРАСТЬ Є СОНЦЕ (2,7 відсотка) та ПРИСТРАСТЬ Є ВОДА (8,1 відсотка) видно, що пристрасть (як і кохання) порівнюється зі священними елементами балтійських вірувань — вогнем, сонцем і водою; однак сакральне значення втрачено, і пристрасть ототожнюється з руйнівним началом.

7. Із прикладів уживання, що репрезентують концептуальні метафори ПРИСТРАСТЬ Є ПРЕДМЕТИ, ПРИСТРАСТЬ Є ЇЖА, ПРИСТРАСТЬ Є ДИКІ ТВАРИНИ та ПРИСТРАСТЬ Є ДІЇ, видно, що в мовній картині світу литовської мови переважає негативне емоційне оцінювання пристрасті.

8. Тенденції метафоризації концепту MEILĖ та його синоніма пристрасть подібні. У вихідній сфері ПРИРОДНИХ ЯВИЩ переважає концептуальна метафора КОХАННЯ, ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ВОГОНЬ, а у вихідній сфері ЛЮДИНИ ЯК ФІЗИЧНОЇ ІСТОТИ — концептуальна метафора КОХАННЯ, ПРИСТРАСТЬ — ЦЕ ДІЇ. Кохання у мовній картині світу литовців оцінюється як чисте, сильне й вічне почуття, пов’язане зі сакральними елементами балтійських вірувань, тоді як пристрасть описується як сильне, але тимчасове почуття, якому властиве руйнівне начало. Це дає підстави стверджувати, що для литовців цінністю є кохання, а не пристрасть.

ŠALTINIAI

DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/ [žiūrėta 2018 m. birželio–liepos mėn.].

DŽ₇ 2017 – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. S. Keinys, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/dabartinis [žiūrėta 2018 m. birželio–liepos mėn.].

LKŽ_e 2017 – Lietuvių kalbos žodynas. Vyr. red. G. Naktinienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: www.lkz.lt [žiūrėta 2018 m. birželio–liepos mėn.].

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 18

ND – Lietuvių kalbos naujažodžių duomenynas. [Tęstinis internetinis žinynas nuo 2011 m.] Sudarytoja R. Miliūnaitė. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://naujažodžiai.lki.lt [žiūrėta 2018 m. birželio mėn.].

SŽ 2015 – Sinonimų žodynas. A. Lyberis. Antrasis pataisytas leidimas. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://lkiis.lki.lt/sinonimu [žiūrėta 2018 m. birželio mėn.].

TŽŽ 2007 – Tarptautinių žodžių žodynas. Sud. V. Vaitkevičiūtė. Ketvirtasis pataisytas ir papildytas leidimas, Vilnius: Žodynas.

LITERATŪRA

Aliūkaitė D., Sideravičiūtė-Mickienė I. 2006: Gėrio ir grožio konceptai lietuvių kalbinėje sąmonėje. – Liaudies kultūra 111, 16–22.

Aliūkaitė D., Šorochova I. 2006: Konceptas žemė antologijoje „Žemė“: egzilio žodžio patirtys. – Filologija 11, 4–7.

Būgienė L. 1999: Mitinis vandens įprasminimas lietuvių sakmėse, padavimuose ir tikėjimuose. – Tautosakos darbai XI (XVIII), 13–85.

Cibulskienė J. 2005: Konceptualioji kelio metafora lietuvių rinkimų diskurse. – Kalbotyra LIV (1), 51–64.

Čepienė I. 2014: Kai kurie mitinės pasaulėkūros aspektai lietuvių tradicinėje kultūroje. – Geografija ir edukacija 2, 56–65. Prieiga internete: http://www.ge.leu.lt/index.php/GE/article/view/20/17.

Dirvenas R. 2009: Kognityvinė lingvistika. – Kalba ir žmonės, 11–38.

Gavelin E. 2015: Conceptual metaphors: a diachronic study of LOVE metaphors in Mariah Carey's song lyrics. Umea: Umea University. Prieiga internete: http://www.diva-portal.org/smash/get/diva2:902296/FULLTEXT01.pdf.

Gudavičius A. 1992: Kalbos tautiškumas. – Gimtoji kalba 6, 1–5.

Gudavičius A. 2000: Etnolingvistika, Šiauliai: Šiaulių universitetas.

Gudavičius A. 2003: Žodžio reikšmės definicijos tautinis aspektas. – Leksikografijos ir leksikologijos problemos, 61–69.

Gudavičius A. 2006: Gretinamosios semantikos kognityvinis aspektas. – Acta humanitarica universitatis Saulensis 1, 41–48.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 19

Gudavičius A. 2007: Gretinamoji semantika. Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Gudavičius A. 2011: Reikšmė – sąvoka – konceptas ir prasmė. – Res humanitariae 10, 108–119.

Gudavičius et al. 2014 – Būdvytė-Gudienė A., Gudavičius A., Jurgaitis N., Papaurelėytė-Klovienė S., Toleikienė R., 2014: Konceptualiosios metaforos viešajame diskurse. Konceptualiųjų metaforų žodynas, Šiauliai: Šiaulių universitetas.

Harpela J. 2015: Love, Kylie or Metaphors of Love in the Lyrics of Kylie Minogue, Oulu: University of Oulu. Prieiga internete: http://jultika.oulu.fi/files/nbnfioulu-201506051789.pdf.

Jakaitienė E. 2010: Leksikologija, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

Kvašytė R., Papaurelėytė S. 2013: Kai kurie koncepto liga bruožai Lietuvos viešajame diskurse. – Filologija 18, 107–117.

Lakoff G., Turner M. 1989: More than Cool Reason. A Field Guide to Poetic Metaphor, Chicago: The University Of Chicago Press.

Lv Z., Zhang Y. 2012: Universality and Variation of Conceptual Metaphor of Love in Chinese and English. – Theory and Practice in Language Studies 2(2), 355–359. Prieiga internete: https://pdfs.semanticscholar.org/5b0f/acb6cd85facc3d4751a0a75a8ece1bff0741.pdf.

Mači persons

Mači an skas F. 1972: Grožis ir moralė tautosakoje. – Problemos 9, 45–51. Prieiga internete: http://www.zurnalai.vu.lt/problemos/article/view/5852/3883.

Maumevičienė D. 2010: Prototipų teorija ir semantika. – Kalbų aktualijos, 11–18.

Mik uls kas R. 2009: Kognityvinė lingvistika ir leksikografijos problemos. – Kalba ir žmonės, 39–80.

Raz auskas D. 2012: Iš baltų mitinio vaizdyno juodraščių: Saulė. – Liaudies kultūra 3, 16–41.

Ruškys A. 2011: Konceptas žemė lietuvių frazeologijoje. – Res humanitariae 10, 120–140.

Rutkovska K., Smetona M., Smetonienė I. 2017: Vertybės lietuvio pasaulėvaizdyje, Vilnius: Akademinė leidyba.

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 20

V a i v a d a i t ė - K a i d i E. 2011: Rojaus konceptualiosios metaforos Sigito Gedos Korano vertime. – Lietuvių kalba 5, 1–11. Prieiga internete: http://www.lietuviukalba.lt/index.php/lietuviu-kalba/article/viewFile/36/88.

V a s i l i a u s k a s S. 2014: Konceptualiosios metaforos Leonido Donskio publicistikoje. Magistro darbas, Vilnius: Lietuvos edukologijos universitetas.

W i e r z b i c k a A. 1997: Understanding Cultures through Their Key Words: English, Russian, Polish, German, and Japenese. Oxford: Oxford University Press.

Z a v j a l o v a M. 1998: Ugnies įvaizdis lietuvių ir rusų užkalbėjimuose. – Liaudies kultūra 58, 6–12.

К и р е н к о Е. В. 2013: Концептуальная метафора ЛЮБОВЬ – БОЛЕЗНЬ в украинской, английской и французской фольклорно-магических картинах мира. – Лингвистика XXI века: сб. науч. ст.: к 65-летнему юбилею проф. В. А. Масловой. Серия Концептуальный и лингвальный миры. Вып. 3, 286–291. Prieiga internete: http://dspace.luguniv.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/1079/1/Kirienko_21.pdf.

Įteikta 2018 07 14

Priimta 2018 11 12

THE CONCEPT OF LOVE AND ITS SYNONYMS IN THE WORLD-VIEW OF THE LITHUANIAN LANGUAGE

S u m m a r y

The subject of this article is 108 cases of the usage of the word love (Lith. meilė) and its synonyms (crush, fondness, affection, passion, infatuation) found in the fiction and publicistics sections of the Corpus of the Contemporary Lithuanian Language. The tendencies of metaphorisation of the concept LOVE and its synonyms in the world-view of the Lithuanian language were established by structuring the conceptual metaphors:

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 21

2. The most productive source domain of the concept LOVE is the INANIMATE WORLD (NATURE) (29%). The conceptual metaphors LOVE IS FIRE (12.9%), LOVE IS THE SUN (6.5%), and LOVE IS WATER (4.8%) show that, in the world-view of the Lithuanian language, love is a pure feeling for it is compared with sacral elements of the Baltic religions: fire, sun, and water.

3. The second most productive source domain is MAN AS A PHYSICAL BEING (27.4%). The conceptual metaphor LOVE IS ACTION shows that, when it comes to the world-view of the Lithuanian language, love is not a passive observer, but rather an active force that drives the course of action.

4. The cases of usage that represent the source domains of ITEMS OF THE INANIMATE WORLD (19.4%) and PLANTS (4.8%) indicate that love is an unchecked feeling that requires a lot of effort and dedication from those in love.

5. The metaphorisation tendencies of the concept LOVE are similar to those of its synonyms (crush, affection, infatuation). Amidst the source domain of NATURAL PHENOMENA, the conceptual metaphors CRUSH, INFATUATION IS FIRE, and AFFECTION, INFATUATION IS WATER prevail.

6. The most productive source domain of the concept PASSION is the INANIMATE WORLD (NATURE) (40.5%). The underlying conceptual metaphors PASSION IS FIRE (24.9%), PASSION IS THE SUN (2.7%) and PASSION IS WATER (8.1%) show that passion (much like love) is compared to sacral elements of the Baltic religions: fire, sun, and water, only the sacral meaning is no longer there, and passion associates with the destructive spring.

7. The cases of usage that represent the conceptual metaphors PASSION IS THINGS, PASSION IS FOOD, PASSION IS WILD ANIMALS, and PASSION IS ACTION show that there is a negative emotional attitude towards passion in the world-view of the Lithuanian language.

8. The concept LOVE and its synonym passion share similar tendencies for metaphorisation. The source domain of NATURAL PHENOMENA is dominated by the conceptual metaphor LOVE/PASSION IS FIRE, while the source domain of MAN AS A PHYSICAL BEING, by the conceptual metaphor LOVE/PASSION IS ACTION. In the world-view of the Lithuanian language, love is a pure, strong, and eternal feeling, one that is tied

BENDRINĖ KALBA 91 (2018) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

AGNĖ ALEKSAITĖ. Meilės konceptas ir jo sinonimai lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje | 22

with sacral elements of Baltic religions, while passion is defined as a strong yet fleeting emotion that has a destructive source. It can be said that Lithuanians value love and not passion.

Of course, the scope of data does not facilitate making any major generalisations, yet the limited empirical material, too, can give insight into some clear tendencies, all the more as there have been not efforts to study the concept of LOVE in Lithuanian linguistics so far.

KEYWORDS: the concept LOVE, cognitive linguistics, conceptual metaphor, world-view of the Lithuanian language.

AGNĖ ALEKSAITĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 91 (2018)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204