св. Йосипів хрущ зоол. «хрущ» (Melolontha vulgaris). Пор. вар. св. Юзапів хрущ⁵ (Plik).

св. Петрівка (сонечко) див. боже сонечко

б) коли особове ім’я виступає означуваним словом, наприклад,

боже сонечко зоол. «сонечко семикрапкове» (Coccinella septempunctata). Пор. вар. і синоніми: бабушка-марюшка (Eiš, Mrk), боже катринко (Vb), боже марійко (Jnšk, Pbr, Pn, Ps), боже петрушко (Pbr), катринка-марійка, марійка-катринка, марійка-каруська (пор. особове ім’я Кароліна), катрушка-марюшка (Vb), марюшка-катрушка, марушка-петрушка, св. Петрівка (сонечко) (Vb), чортова марійка. Див. також нім. Marienkäferchen. (Можна ще згадати, що в розмовній мові сонечко подекуди плутають із маленьким жуком світло-червоного кольору (Trombidium holosericum).

бабушка-марюшка див. боже сонечко

боже катринко див. « „»

боже марійко див. « „»

боже петрушко див. « „»

катринка-марійка (марійка-катринка) див. « „»

марійка-каруська див. « „»

марюшка-катрушка (катрушка-марюшка) див. « „»

марушка-петрушка див. « „»

чортова марійка див. « „»

Юзап із фундаменту зоол. «звичайна ропуха» (Bufo vulgaris) (Mžk).

Астрономічні назви:

а) коли особове ім’я виступає означенням, наприклад,

Зоря Авакума астр. «одна із зірок».

Віз Григо (Jnš, Sk) астр. «одне із сузір’їв; сукупність семи зірок у суворій небесній області (Ursa Major).

Палиця Якова «одна із зірок».

Ноєвий голуб «одна із зірок».

J. Lipskienė

ТРИМОВНИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

V. Kairys, A. Kaminskas, Z. Kudirka, R. Kundrotienė, M. Lipšicas, A. Mačernius, J. Norkus, J. Riaubūnas, J. Stanaitis, B. Stulpinas, A. Šliavas. Російсько-литовсько-англійський словник термінів обчислювальної техніки, Вільнюс, 1971, 600 с.

1. Три роки тому перелік литовських словників термінів поповнився ще одним новим словником термінів. Його підготував авторський колектив — група інженерів Вільнюського заводу обчислювальних машин і Спеціального конструкторського бюро обчислювальних машин імені В. Леніна. Це досить великий словник термінів обчислювальної техніки, який поряд зі спеціальними термінами цієї галузі подає також деякі групи технічних і фізичних термінів. І за обсягом, і за типом він багато в чому відрізняється від раніше виданих литовських словників технічних термінів, наприклад, «Англо-» А. Новодворського,

⁵ Багата синоніміка хруща подана в атласі литовської мови (Лексика), т. I, на карті 84 (друкується).

253

«Литовсько-російського політехнічного словника» (1958 р.), «Російсько-литовського політехнічного словника» (1959 р.) та ін. Появу цього словника зумовив швидкий прогрес у конструюванні та виробництві обчислювальної техніки в нашій республіці.

У народному господарстві Литовської РСР обчислювальні служби почали створювати 1954 р., а наприкінці 1969 р. уже діяло близько 200 обчислювальних бюро, 30 обчислювальних станцій, використовувалося близько 11 000 клавішних і 79 комплектів перфораційних обчислювальних машин. В обчислювальних центрах, призначених для обробки економічної інформації, почали використовувати перфораційні обчислювальні комплекси, потужні швидкодійні електронні обчислювальні машини з програмним керуванням. Нині ці машини «успішно використовуються для розв’язання таких завдань: технічної підготовки виробництва; оперативного планування, обліку й управління виробництвом; організації та ведення нормативного господарства; техніко-економічного планування; ведення обліку матеріалів і сировини, заробітної плати, виробленої продукції, браку; розв’язання завдань статистичного й бухгалтерського обліку тощо; розв’язання математичних та інженерних завдань, завдань лінійного програмування, мережевого планування тощо»¹.

Разом із новою обчислювальною технікою з’явилося й багато нових пристроїв, найрізноманітніших механізмів та їхніх деталей, понять, пов’язаних із робочими й допоміжними процесами тощо. Фахівці зіткнулися з очевидним браком литовських термінів з обчислювальної техніки².

Російську термінологію обчислювальної техніки почали систематизувати й унормовувати дещо раніше. У 1960—1970 рр. вийшло кілька галузевих термінологічних словників³. Укладачі литовського словника термінів обчислювальної техніки спиралися на них, і, звичайно, наш словник у дечому (наприклад, у плані лексикографічної техніки) подібний до російських, особливо до словника термінів обчислювальної техніки за редакцією академіка С. Лебедева. Однак загалом литовський словник термінів обчислювальної техніки слід вважати оригінальною, а не перекладною працею. У цій рецензії розглянемо структуру словника, деякі особливості поданої в ньому термінології та висловимо кілька загальних методологічних зауважень.

У передмові автори зазначають призначення й мету словника, а саме: допомогти користуватися технічною літературою російською мовою, з якою мають справу працівники науки й техніки, особливо молодь, що навчається, та «формувати й уніфікувати литовську технічну термінологію». A priori можна сказати, що перше завдання автори виконали краще, ніж друге: загалом словник більше придатний для перекладу, ніж для унормування термінів. Безперечно, на це певною мірою вплинули згадані російські словники термінів обчислювальної техніки, у яких унормування термінів також не є першочерговим завданням. Наприклад, у словнику термінів обчислювальної техніки С. Лебедева англійські терміни дуже часто перекладаються двома-трьома російськими синонімами. Литовського

¹ Див. P. Kulvietis, Gamybos mokslinis techninis potencialas ir jos efektyvumas, Vilnius, 1972, p. 68.

² Див. A. Kaminskas, A. Mačernius, Kaip buvo rengiamas „Skaičiavimo technikos terminų žodynas“, — „Kalbos kultūra“, 25, Vilnius, 1973, p. 95.

³ Див. Англо-русский словарь по вычислительной технике, Государственный Комитет Совета Министров СССР по радиоэлектронике, Москва, 1960; Семиязычный словарь по автоматике вычислительной и измерительной технике, Москва, 1963; Акад. С. А. Лебедев, Англо-русский словарь по вычислительной технике, Изд-во „Советская Энциклопедия“, Москва, 1964.

254

Укладачі словника пішли ще далі. У цьому словнику російський термін часто має 3–4, а то й 5–6 литовських відповідників. Отже, всю увагу укладачів словника було зосереджено на якомога точнішому перекладі російського терміна.

2. 0. Більшу частину словника становлять терміни обчислювальної техніки російською, литовською та англійською мовами. Серед литовських та англійських відповідників на першому місці подано найуживаніші або найближчі за значенням варіанти, а далі, відповідно до відтінків значення, наведено синоніми, які відокремлюються один від одного тире. Більш віддалені за значенням варіанти розділяються крапкою з комою. Біля деяких литовських відповідників курсивом подано також примітки та скорочення, що пояснюють або уточнюють сферу вживання терміна, наприклад:

описьатель progr. описова познака declarator (166)⁴

определимость log. визначуваність definability (167)

Факультативні афікси литовських та англійських термінів подаються в круглих дужках, наприклад:

подавление (nu)глушіння suppression, quenching (196)

расстановка роз (si)міщення ordering, arrangement, spacing, disposition (244)

Варіанти термінів беруться у квадратні дужки, наприклад: скрытое состояние прихований [таємний] стан latency state (288).

У передмові зазначається, що якщо російський термін має кілька литовських (а також англійських) відповідників із різними значеннями, їх розділяють арабськими цифрами. Наприклад:

выборка 1. зчитування 1. access; readout

2. відбір 2. selection (35)

замена 1. заміна 1. substitution, replacing

2. замінник, підставний елемент 2. substitute, equivalent, dummy (66)

Однак цього правила дотримуються не всюди: часто такі відповідники розділяють лише тире або крапкою з комою, наприклад:

закладка позначення, відмітка, вставка, мітка bookmark, flag (65)

спись опис, реєстр; описування inventory, list (166)

вираз вираз, вислів; вираження expression term; connective (38)

вставка вставка, вкраплення, інтерпозиція insert, embedding (34)

Прикметники зазвичай виступають компонентами складених термінів, тоді як прикметникові абстракти — назви ознак — є самостійними термінами. Сумнівно, чи варто поряд із прикметниковими абстрактами подавати у словнику ще й відповідні прикметники, наприклад: спільність (161); численність (140); однорідність (162); подвійність (50) і

⁴ Тут і далі цифри вказують на сторінки словника. Говорячи про цей словник, надалі використовуватимемо скорочення SKŽ.

255

спільний; численний; однорідний, тим більше — їхні синоніми (подвійний, двоякий) тощо.⁵

У словнику не розрізняються факультативні компоненти складених термінів. Система гнізд у литовському реєстрі не цілком послідовна. Литовські терміни не змінюються. Це, звісно, вже не переваги побудови словника, а її недоліки.

2.1. Термін будь-якої галузі має бути словотвірно правильним, однозначним, коротким, точним і зручним у вживанні. Однак дуже часто термінам бракує принаймні однієї, а то й кількох із цих властивостей. Один із важливіших недоліків термінології — синонімічність. У термінологічних словниках для позначення кожного поняття слід уживати лише один, щонайбільше два (один литовський, другий міжнародний) терміни, а не 4–6 синонімів, які не додають до термінології жодної інформації, а лише свідчать або про недостатню її унормованість, або про те, що наведені у словнику поняття не цілком термінологізовані.

У SKŽ одне складене поняття часто має два литовські видові означення, одне з яких нібито пояснює або уточнює інше. У деяких випадках таке вживання виправдане. Це свідчить про те, що терміни ще не усталилися, не унормовані, і відразу важко визначити, який із них кращий, наприклад: необроблене середовище, невикористане середовище (рос.: чистая среда) 290; пряме введення, безпосереднє введення (рос.: непосредственный ввод) 23; проміжне введення, непряме введення (рос.: промежуточный ввод) 23 тощо. Однак коли одне поняття виражене двома синонімами, які не пояснюють один одного, і один із них майже усталений у термінології, це неприпустимо в термінологічному словнику, наприклад: опора, упор (рос.: упор) 328; довговічність, стійкість (рос.: стойкость) 294; нечислові обчислення, некількісні обчислення (рос.: нечисленные расчёты) 245 тощо.

Терміни особливо втрачають точність тоді, коли російський термін перекладають 3–4 і навіть 5–6 литовськими синонімами, наприклад: результат, наслідок, підсумок (рос.: результат) 254; рухливість, рухомість, ковзкість (рос.: подвижность) 196; волокно, волокнина, фібра (рос.: волокно) 29; сприйняття, усвідомлення, зчитування (рос.: восприятие) 30; переміщення, ковзання, поступ (рос.: передвижение) 182; перероблення, переробка, заміна (рос.: переделка) 182; перебудова, перероблення, переналагодження (рос.: перестройка) 187; хрест, чотиризубець, перехрестя (рос.: крест) 112; ребро, виступ, край (рос.: борт) 21; перегородка, штифт, виступ (рос.: шпонка) 376; читабельність, виразність, чіткість (рос.: чёткость) 371; вивчення, навчання, дослідження, досліджування (рос.: изучение) 77; переміщення, поступ, зсув, пересування (рос.: перемещение) 185; затягування; натягування, стягування; затискання (рос.: затягивание) 70; стан, стан, положення, позиція (рос.: состояние) 287; стрижень, нагрівник, штифт, штепсель (рос.: штырь) 376; схильність, нахил, похилість, похил, уклін (рос.: наклон) 146; ділянка, область, бар, зона, місце (рос.: участок) 353; клацалка, засувка, заслінка, замок, засув, замок (рос. защёлка) 70 тощо. З такої кількості синонімів для кожного поняття обчислювальної техніки досить було б відібрати по одному терміну, не намагаючись інвентаризувати всі поняття політехніки.

⁵ Див. Й. Р. Круопас, К. Б. Гайвенис, Терминологическая работа и подготовка терминологических словарей в Литовской ССР, – Вопросы разработки научно-технической терминологии, Рига, 1973, р. 30.

256

Те саме можна сказати й про міжнародні термінологічні синоніми. У словнику їх зазвичай подано поряд із литовськими термінами, і часто литовський термін ніби пояснює міжнародний, наприклад: бленда, ковпачок (рос. бленда) 18, пор. нім. Blende; блок, шафа (рос.: шкаф) 376, пор. англ. block; фокус, осередок (рос.: фокус) 356, пор. лат. focus; фібра, волокно (рос.: фибра) 354, пор. лат. fibra; вакансія, вільне місце (рос.: вакансия) 22, пор. англ. vacancy тощо. Проте іноді для називання одного поняття подають щонайменше кілька міжнародних термінів або один литовський і 3–4 міжнародні, а також навпаки. У ТСЛ таких синонімів досить багато, наприклад: різновид, модифікація, варіант (рос.: разновидность) 239; кишеня, бункер, магазин (рос.: карман) 89; кишеня, обойма, магазин (рос.: магазин) 120; глушник, послаблювач, атенюатор (рос.: ослабитель) 168; деструкція, руйнування, розпад (рос.: разрушение) 240; відтворення, відновлення, самовідтворення (рос.: самовоспроизведение) 259; шина, спільна магістраль, довга шина (рос.: шина) 374; відображення, відтворення; відновлення, репродукція, відбудова (рос.: воспроизведение) 30; максимальне значення, максимальна величина, максимальний розмір (рос.: максимальное значение) 73; вихідна діаграма, початкова діаграма, первинна діаграма (рос.: исходная диаграмма) 54; схема збігу, схема логічного множення, схема «І» (рос.: схема совпадения) 305; безперервне регулювання, неперервне регулювання, регулювання без розривів (рос.: непрерывное регулирование) 249 тощо.

2.2. Варіантність тісно пов’язана із синонімією термінів. Синоніми — це слова, різні за звуковим складом, але однакові або дуже близькі за значенням, які вживають для позначення певних смислових або стилістичних відтінків, тоді як варіанти — це слова, що відрізняються лише морфологічною будовою (префіксом, суфіксом, коротшою чи довшою словотвірною формою). У ТСЛ подано svarbumas ir svarba (рос.: важность) 22; prisotinimo dydis ir soties dydis (рос.: величина насыщения) 24; trikdis ir trikdymas (рос.: возмущение) 28; trukdymas ir trukdis (рос.: помеха) 203; tankumas ir tankis (рос.: плотность) 194; skubumas ir skuba (рос.: срочность) 291 тощо. Такий спосіб скорочення термінів прийнятний і нині поширюється в практиці унормування термінології технічних наук, особливо фізики. Однак не варто лише задля смислового розрізнення (довша форма позначає абстрактніше поняття, а коротша — конкретніше) утворювати всі можливі неологізми — похідні із закінченнями -is або -a, — які в багатьох випадках замінюють або абстрактні іменники прикметників із суфіксом -umas, або віддієслівні абстрактні іменники із суфіксом -imas.

У рецензованому словнику є й інші за характером варіанти (префіксальні, суфіксальні, прийменникові), які свідчать про те, що терміни ще недостатньо унормовані, наприклад: префіксальні варіанти — užtvirtinimas ir pritvirtinimas (рос.: закрепление) 66; suveikimas ir paveikimas (рос.: срабатывание) 290; (su)lyginimas ir palyginimas (рос.: сравнение) 292; pri(si)sotinimo laipsnis ir į(si)sotinimo laipsnis (рос.: уровень насыщения) 331; nuoseklus (pa)jungimas ir nuoseklus sujungimas (рос.: последовательное соединение) 283; суфіксальні варіанти — reikšmingas skaitmuo ir reikšminis skaitmuo (рос.: значащая цифра) 368; grafinė sudėtis ir grafiška sudėtis (рос.: графическое сложение) 280; automatinė analizė ir automatiška analizė (рос.: автоматический анализ) 12; inertinė atmosfera ir inertiška atmosfera (рос.: инертная атмосфера) 16; spausdintinė schema ir spausdinta schema (рос.: печатная схема) 303; sudėtinė funkcija ir sudėtinga funkcija (рос.: сложная функция) 360; прийменникові варіанти — skaičius be ženklo ir beženklis skaičius

17. Lietuvių terminologija

257

(рос.: число без знака) 371; десяткове число зі знаком і десяткове число з позначкою (рос.: десятичное число со знаком) 375; затримка на один такт і запізнення на один такт (рос.: задержка на один такт) 65; паяння без флюсу і безфлюсове паяння (рос.: бесфлюсовая пайка) 175 тощо. Деякі такі варіанти взагалі не можна вважати термінами, а їх уживання лише знижує стабільність і конкретність термінології.

Велику групу варіантів становлять недостатньо унормовані складені терміни, один із компонентів яких є: 1) родовим відмінком іменника або прикметником із суфіксом -inis -ė, наприклад: машинний час, час машини (рос.: машинное время) 32; емітерна ємність, ємність емітера (рос.: эмиттерная ёмкость) 63; позиційний імпульс, імпульс позиції (рос.: позиционный импульс) 78; обчислення індексів, індексне обчислення (рос.: индексное исчисление) 87; колекторна ємність, ємність колектора (рос.: коллекторная ёмкость) 62; літера коду, кодова літера (рос.: кодовая буква) 21; програма контролю, контрольна програма (рос.: контрольная программа) 225; теплове випромінювання, випромінювання тепла (рос.: тепловое излучение) 76; вагова функція, функція ваги (рос.: весовая функция) 359; робочий хід, хід роботи (рос.: рабочий ход) 363; ланцюг елементів, елементний ланцюг (рос.: элементная цепь) 367 тощо; 2) родовим відмінком іменника або дієприкметником, наприклад: розподільний щит, щит для розподілу (рос.: распределительный щит) 377; фарбувальне колесо, колесо для фарбування (рос.: красящее колесо) 98; коливальний контур, коливальний ланцюг (рос.: колебательная цепь) 365; коригувальний контур, контур коригування, контур корекції (рос.: корректирующая цепь) 365; напружений стан, стан напруження (рос.: напряжённое состояние) 287; відбитий сигнал, сигнал, що відбився (рос.: отображённый сигнал) 267; регулювальний вплив, вплив, що регулює (рос.: регулирующее воздействие) 28; генератор модуляції, генератор, що модулює (рос.: модулирующий генератор) 42; демпфувальний діод, діод демпфування (рос.: демпфирующий диод) 55; відбитий імпульс, імпульс відбиття (рос.: отражённый импульс) 78; ізоляційний шар, шар ізоляції (рос.: изолирующий слой) 281; синхронізувальна система, система синхронізації, система синхронізації (рос.: синхронизирующая система) 276; накопичувальний лічильник, лічильник накопичення (рос.: накапливающий счётчик) 309; компілювальна мова, мова компіляції (рос.: компилирующий язык) 386; 3) простим прикметником або прикметником із суфіксом -inis, -ė, наприклад: стаціонарний (стаціонарний) режим (рос.: стационарный режим) 253; елементарна комірка, елементарна комірка (рос.: элементарная ячейка) 388; оптимальний фільтр (оптимальний фільтр) (рос.: оптимальный фильтр) 355; абсолютна система, абсолютна система (рос.: абсолютная система) 270; дуальне (дуальне) керування (рос.: дуальное управление) 329 тощо. У цьому разі слід уживати лише один термін, який найточніше виражає поняття обчислювальної техніки.

3.1. У ТСЛ подано багато нових понять обчислювальної техніки, для називання яких довелося створити чимало неологізмів. Багато таких неологізмів (переважно кальок) вдалі, відповідають нормативним моделям творення термінів у нашій мові, наприклад: багатозв’язкова система керування (рос.: система многосвязного регулирования) 273; багатоконтурна система стеження (рос.: многоконтурная следящая система) 273; підпрограма (рос.: подпрограмма) 197; організаційний зв’язок (рос.: оргасвязь) 168; ехо-

258

контроль (рос.: эхоконтроль) 385; напівсума (рос.: полусумма) 202; поелементно (рос.: поэлементно) 207 тощо.

Оскільки укладачі цього словника спиралися на російські словники термінів обчислювальної техніки, то, зрозуміло, на роботи з творення деяких литовських новотворів також вплинула російська мова. Нетворчими й навіть незрозумілими слід вважати такі кальки, як-от: задавальна (= основна) частота (рос.: задающая частота) 369; цілочисельне програмування (рос.: целочисленное программирование) 229; задана величина (рос.: данная величина) 23; (за)дана межа (рос.: заданный предел) 208; задана точність (рос.: заданная точность) 319; автоматичний кресляр (= креслярський пристрій) 371; струмознімач (рос.: токосъёмник) 318 тощо.

Даремно автори словника «вдосконалили» деякі усталені терміни: лінгв. опускання (рос.: опускание, англ. dropping) 167 замість пропуск, еліпсис (синтаксис, лексикологія), відкидання (морфологія, фонетика); достовірність (рос.: достоверность 60, доверительность 46, 208) замість істинність (у деяких випадках — надійність) тощо.

3.2. У словнику багато понять, які взагалі не мають термінів або називаються так званими описовими термінами, наприклад: друк обертовим літерним валом (рос.: печать с вращающимся литерным валом) 192; алгоритм знаходження вторинних призначень синхронних схем послідовної дії (рос.: алгоритм нахождения вторичных назначений синхронных схем последовательного действия) 10; автомат із кінцевою пам’яттю (рос.: автомат с конечной памятью) 7; алгоритм синтезу багаторазового виведення комбінаторної логіки (рос.: алгоритм синтеза многократного вывода комбинаторной логики) 11; команда переходу за невиконання умови (рос.: команда перехода при невыполнении условия) 100; запам’ятовувальний пристрій, що не зберігає інформацію після вимкнення живлення (рос.: запоминающее устройство, не сохраняющее информацию при выключении электропитания) 342; пам’ять, що зберігає інформацію після вимкнення живлення (рос.: запоминающее устройство, сохраняющее информацию при выключении электропитания) 343 тощо. Такі термінологізовані словосполучення неможливо ні точно інвентаризувати, ні визначити їхнє місце в термінології обчислювальної техніки. Деякі з них можна трансформувати, а інші взагалі не слід включати до словника.

4. У словнику не вдалося уникнути й редакційних непослідовностей. Наприклад, у ньому надто часто плутають два різні знаки пунктуації, а саме: тире і дефіс. Необдуманим є співвідношення сполучника «і» та згаданих знаків пунктуації при поєднанні однорідних компонентів складених термінів. Так, у ньому написано система обмежень введення і виведення 276, керування введенням і виведенням 329, але система керування введенням—виведенням 276, комплект пристроїв введення—виведення 102, блок введення—виведення 18 тощо.

Дефіс є доречним знаком пунктуації в таких складених термінах, як: суматор суматора-пам’яті 286, пристрій множення-ділення 345 тощо, але він недоречний, наприклад, у таких термінах: тривалість запуску-(зу)пинення 33, метод «угору-вниз» 134 тощо. Незрозуміло, чому пишуть регулятор «так-ні» 251, але оператор «і—ні» 164, напівпровідник n-типу 202, але фільтр типу «m» 356, оператор «або» 163, «АБО—І», «АБО—І—АБО» 300, але логічні операції І-НЕ 81, АБО-АБО 77 тощо. Такі непослідовності можна було легко усунути.

17*

259

5. Рецензований словник — очікувана й потрібна праця. Залишається лише порадіти, що інженери Вільнюського заводу обчислювальних машин і Спеціального конструкторського бюро обчислювальних машин узялися за таку величезну роботу. СКС добре представляє сучасну литовську термінологію обчислювальної техніки. Однак багатий матеріал словника ще недостатньо унормований і систематизований. Ця праця — лише добрий початок роботи з розвитку термінології обчислювальної техніки. Для укладачів термінологічних словників інших галузей техніки він може бути не лише зразком ентузіастичної праці, але й фундаментом, на якому можна почати зводити ще досконаліші споруди.

A. Kaulakienė

КНИГА ПРО НАЗВИ РИБ

B. Laumane, Zivju nosaukumi latviešu valodā, Rīgā, 1973, 307 p.¹

Монографія Беніти Лаумане дуже актуальна не лише для латиського мовознавства, а й, оскільки чимало назв риб успадковано з глибокої давнини, для балтійського та індоєвропейського мовознавства й етногенезу. Ця монографія — перше таке ґрунтовне дослідження назв балтійських риб.

Б. Лаумане зазначає, що П. Тиме, спираючись на те, що лососі живуть лише в басейні Балтійського моря, а споріднені назви трапляються у слов’янських, балтійських, германських, а також тохарських мовах, намагався довести, що прабатьківщина індоєвропейців була в Балтійському регіоні. З цією гіпотезою пов’язане питання аборигенів узбережжя Балтійського моря, яке авторка згадує неодноразово. Б. Лаумане, спираючись на думку археологів, що балти або їхні предки переселилися в околиці Балтійського моря приблизно у XVIII ст. до н. е.² і тут встановили зв’язки з іншими мешканцями південно-східного узбережжя Балтійського моря — аборигенами, які, на думку авторки³, можливо, були спорідненими з балтами індоєвропейцями, а також з угро-фінами (с. 14).

Гіпотеза про те, що згадані аборигени Прибалтики були індоєвропейцями, має велике значення для питання етногенезу балтів та індоєвропейців. Нині дехто особливо активно її підтримує⁴. У мезоліті для Східної Прибалтики були характерні дві культурні (і, на думку Рімантене, етнічні) групи: мікролітично-макролітична та кундська. Мікролітично-макролітична культура належала Литві й частково Білорусі. Кундська культура була поширена на території сучасних Естонії та Латвії, а в Литві охоплювала лише крайню північну

¹ Через обмежений обсяг у рецензії розглядається лише питання аборигенів узбережжя Балтійського моря, порушене в книзі Б. Лаумане.

² Нині археологи стверджують, що носії шнурової кераміки досягли Литви наприкінці III тисячоліття до н. е., див. R. Rimantienė, Pirmieji Lietuvos gyventojai (XI—IV tūkstantmetis pr. m. e.), Vilnius, 1972 (далі: Rimantienė PLG), с. 96.

³ Su nuoroda į: Л. В. Ванкина, Торфяниковая стоянка Сарнате, Рига, 1970, p. 140, 144—145, kur Sarnatės stovyklos radiniai datuojami III tūkst. pr. m. e. pirmą puse ar viduriu, o gyventojai hipotetiškai laikomi indoeuropiečiais; plg. taip pat R. Rimantienės tvirtinimą, kad „apie kokį nors kultūrinį-etninį finougrų klodą Lietuvos akmens amžiaus medžiagoje, tuo labiau senųjų, vietinių, priešvirvelinės kultūros gyventojų priskyrimą finougrų gentims, negali būti nė kalbos“ (Žr. R. Rimantienė, Lietuvos akmens amžiaus šukinė puodų ornamentika ir finougrų klausimas, — Lietuvos istorijos metraštis. 1972 metai, Vilnius, 1973 (toliau: Rimantienė LIM), p. 26; plačiau žr. p. 5—26; taip pat žr.: Rimantienė PLG; Р. К. Римантене, Палеолит и мезолит Литвы, Вильнюс, 1971 (toliau: Римантене ПМЛ).

⁴ Див. науково-популярні статті А. Сейбутіса: Padavimai ir tikrovė, — Mokslas ir gyvenimas, Vilnius (далі: MG), 1971, № 5, с. 38—40; Vėlyvojo ledynmečio vietovardyžiai, — MG 1971, № 10, с. 16—20; Kaip Nemunas į Vyslą tekėjo, — MG 1973, № 3, с. 28—30 та ін.

260