KALBŲ KONTAKTAI LIETUVOS TSR

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXIII (1983)

СТАСЕ КРІНІЦКАЙТЕ

ДОСВІД УКЛАДАННЯ ЛИТОВСЬКО-РОСІЙСЬКОГО СЛОВНИКА ПЕРЕХІДНИХ ДІЄСЛІВ

Категорію дієслівної перехідності ми розуміємо як лексико-граматичну категорію, що ґрунтується на протиставленні дієслів, які можуть мати при собі прямий додаток, і дієслів, які не можуть сполучатися з прямим додатком (Lietuvių kalbos gramatika, 1971, p. 179; Jakaitienė E., 1976, p. 109). У литовській мові, що має систему діатезних протиставлень, ядро протиставлень за перехідністю становлять співвідношення дієслів із різною морфологічною структурою. На основі аналізу морфологічної та словотвірної структури дієслів, зафіксованих у „Словнику сучасної литовської мови“ (Dabartinės lietuvių kalbos žodynas, 1972), виокремлюються три основні типи дієслівних опозицій, що відповідають трьом історичним пластам: I — опозиції типу „внутрішня діатеза // зовнішня діатеза“ (virsti „валитися“ // versti „валити“), які формально виражаються протиставленням аблаутних ступенів кореня та протиставленням флексій; II — опозиції типу „некаузативне дієслово // каузативне дієслово“, формальними ознаками яких є протиставлення аблаутних ступенів кореня та флексій, а також відсутність—наявність словотвірних суфіксів -(d)inti, -(d)ẏti, (напр., bügti „лякатися“ // bauginti „лякати“); III — опозиції типу „неповоротне дієслово // поворотне дієслово“, що характеризуються протиставленням відсутності—наявності зворотної частки -si (напр., rengti „одягати“ // rengtis „одягатися“) (Paulauskienė A., 1979, p. 26; Криницкайте С., 1980, p. 12).

Усі ці опозиції позначають семантичне протиставлення «стан // дія», тобто протиставлення за відношенням дієслівної дії до її суб’єкта. Воно пов’язане, особливо у дієсловах із зовнішньою та внутрішньою діатезою, із протиставленням неживих і живих (ширше — неактивних і активних) суб’єктів (Степанов Ю. С., 1977, с. 135—152). Отже, перехідність у власному розумінні слова як властивість сполучатися з прямим об’єктом є лише супровідною ознакою, що уточнює основне значення дієслова.

У нашому словнику наведено найуживаніші протиставлення перехідних і неперехідних дієслів, поданих у «Словнику сучасної литовської мови». Ми розписали дієслівні слова в опозиції на основі їхньої морфологічної структури, що співвідноситься-

175

сті, причому окремі значення описуються у двох колонках так, що опозитивні значення зіставляються. Якщо ж якесь значення одного дієслова не має протиставленого йому значення в іншому дієслові, то залишається пробіл. Зіставлюваним опозитивним значенням присвоєно однаковий порядковий номер.

Круглі дужки без позначки () означають, що це дієслово у Словнику тлумачиться неопозитивно, як самостійне слово. Круглі дужки з позначкою (caus.) означають, що це дієслово у Словнику тлумачиться як таке, що входить до опозиції «некаузативне дієслово // каузативне дієслово».

Зірочка вгорі вказує на те, що ілюстративний приклад або поширений нами, або взятий з інших джерел. Такий знак при дієслові означає, що це дієслово у Словнику взагалі не наведене, очевидно, як менш поширене або більш спеціальне, архаїчне тощо.

Після опису значень дієслів подається позначка про те, чи сполучається це дієслово в перехідному або неперехідному значенні частіше з живими, активними суб’єктами (anim.), чи з неживими, неактивними (inanim.). Наприкінці, після опису значень дієслівної пари, наводиться список інших опозицій, до яких ці дієслова ще можуть вступати*

I. Опозиції типу „внутрішня діатеза // зовнішня діатеза“ (virsti „валитися // versti „валить“)

birti

berti ()

1. сипатися (про дрібні предмети) Spaliai byra „Костра сиплеться“ Rudenį byra medžių lapai „Восени опадає листя дерев“

1. сипати Kur bersim grūdus? „Куди сиплемо зерно?“ berti žodžius „сипати словами (букв. слова), швидко говорити“ 2. сіяти Kur bėrė, ten augo „Де посіяв, там і виросло“ 3. висипати Jam veidą beria „У нього прищі на обличчі“ букв. „Йому обличчя всихає“

нежив.

жив. byrėti // birinti

dygti

diegti ()

1. пускати паростки, рости Grybai dygsta „Гриби ростуть“

1. садити, висаджувати Laikas svogūnus diegti „Пора садити цибулю“

176

У дитини прорізуються зуби

«У ребенка растут зубы (показываются»

2. з’являтися (перен.)

Зорі на небі дедалі густіше з’являлися

букв.: «Звезды на небе все гуще появлялись»

неістота

падати, стікати

1. падать, течь

Тісто спадає з хлібної лопати

«Тесто падает с хлебной лопаты»

Текут слюни

«Слюни капают»

Дитина впала з лави

«Ребенок упал со скамьи»

Сніг ішов цілий день

«Весь день шел снег (букв. падал)»

2. розм’якшуватися, розслаблятися

Від тепла починаєш осідати

«Від тепла починаєш розслаблятися»

нежив.

driksti

1. рватися, розриватися, роздиратися

Вже манжети розлазяться

«Уже манжети розірвалися»

Піджак ось-ось розлізеться

«Піджак уже зовсім порваний»

12. 949

2. запроваджувати

впроваджувати нові методи

«запроваджувати нові методи»

3.

4. боліти, колоти

Man šoną diegia

«У мене коле в боці»

Холодно так, що аж коле

«Холодно так, що просто коле»

анім.

колоти // вирощувати (кауз.)

кидати ()

1. ляснути, гепати

Кидати брудом

«бризнути (бризкати) брудом»

2. ліпити

Незабаром ліпитимемо хлів

«Незабаром ліпитимемо хлів (із глини)»

3. валити (про мокрий сніг)

Увесь день валить

«Увесь день валить мокрий сніг» (букв. падає)

4. недбало кинути

Повернувшись, кинув чоботи під лаву

«Повернувшись, кинув чоботи під лаву»

5. (розм.) ударити, бити

Kad drėbė jė į žemę

«Кинув його на землю»

6. (перен.) неввічливо говорити

Кидає правду в очі

«Ріже правду в очі»

жив.

drėbti // drėbtis

dribti // drabstyti

drėksti ()

1. дерти, рвати

Skarelę pusiau drėksk

«Рви хустку навпіл»

2. дряпати, дерти

Кішка дряпає кігтями

177

нежив.

«Кішка дере кігтями» Plunksna dreskia «Перо дряпає» 3. запалювати drėksti degtuką «запалити сірник» anim. driksti // draskyti

розбиватися

1. розбиватися, бити(ся) Stiklas greit dūžta «Скло швидко б’ється» 2. продірявлюватися, зношуватися Švarkas dūžta «Піджак продірявився» нежив.

бити ()

1. ударяти, щоб розбити Daužk akmenį su kūju «Ударяй по каменю молотом» 3. ударяти, бити daužti per žandą «дати ляпаса» жив. daužtis // daužti dužti // daužyti

сохнути

1. сохнути, висихати Kelias džiūsta nuo saulės «Дорога просихає від сонця» Skalbiniai džiūsta «Білизна висихає» 2. в’янути Javai, medeliai džiūsta, kad nėra lietaus «Зернові, деревця сохнуть, бо немає дощу» 3. чахнути, худнути Jis džiūsta iš rūpesčių «Він сохне від турбот» нежив.

розвішувати ()

1. розвішувати для просушування Išskalbtus drabužius džiauna ant karties «Випраний одяг вішають на жердину» жив. džiūti // džiovinti (кауз.)

прилягати

1. тули́тися, притискатися Gluskime prie žemės «Пригорнімося до землі» Marškiniai glunda prie kūno

притискати ()

1. притискати Glausk nugarą prie krosnies «Притисни спину до печі» 2. дати прихисток, прихистити

178

«Сорочка тулиться до тіла»

нежив.

зминатися

1. стискатися, згинатися, опускатися Žmogus gniūžta, kad nebegali panešti naštos «Людина зігнулася під тягарем ноші, вона не може нести» Sniegas nuo saulės ima gniūžti «Сніг від сонця починає стискатися (танути)» нежив.

руйнуватися

1. руйнуватися, розвалюватися, обвалюватися Pilis griūva «Замок руйнується» Tiltas griūvo «Міст обвалився» (перен.) Griūva reakcijos stovykla «Розпадається табір реакції» 2. валитися, упасти, падати Pakirstas medis griūva «Підрубане дерево валиться» 3. валитися Žmonės griūva pro duris «Народ валиться у двері» 4. лягати, падати Griūti į lovą «Кинутися (букв. рухнути) на ліжко» неіст., іст.

повертатися

1. повертатися Negrįš jaunos dienelės (flk.) «Не повернуться молоді деньки»

Прихисти своїх батьків

іст. glaustis // glausti

стискати ()

1. стискати, стиснути, стискати в руці Jis gniaužia kumštį «Він стискає кулак» 2. перен. послаблювати, тиснути Šalo, net kvapą gniaužė «Мороз був такий, що було важко дихати (букв. стискало дихання)» іст. gniaužti // gniaužyti (багатораз.)

руйнувати ()

1. валити Vėtra medžius griauna «Вітер валить дерева» 2. руйнувати namus griauti «зносити будинки» 3. валити Medžius griauname iš miško «Веземо (у великій кількості) дерева з лісу» 4. (перен.) руйнувати, порушувати drausmę pažeisti «порушувати дисципліну»

anim.

свердлити ()

1. повернути, повертати (назад) Gręžk arklių atgal «Поверни коня назад» 2. свердлити, бурити Gręžti lentą «свердлити дошку» 3. вичавлювати, викручувати

12*

179

inanim., anim.

gręžti skalbinius «викручувати (вичавлювати) білизну» anim. grįžti // grąžinti (caus.) gręžti // gražyti (iter.) gręžti // gręžtis

розпадатися

1. розходитися, розбігатися Visi kriko į namus «Усі розійшлися по домівках» 2. розладнуватися, псуватися, слабшати Jo nervai krinka «Його нерви розладналися» Šeima krinka «Сім’я розпадається» inanim.

kreikti ()

1. стелити Reikia tvartą kreikti «Треба хлів устеляти (соломою)» 1a) смітити *Vaikai kreikia pirkią «Діти смітять у хаті» anim.

падати

1. падати Akmuo krinta žemyn «Камінь падає вниз» Lapai krinta nuo medžių «Листя падає з дерев» Rasa krinta «Роса падає» 2. випадати Dantys krinta «Зуби випадають» 3. падати, здихати Arklys greitai kris «Кінь скоро впаде (здохне)» 4. раптово лягати, сідати Krito į lovą ir jau miega «Упав на ліжко й уже спить» 5. падати, зменшуватися, знижуватися Vanduo upėje krinta «Вода в річці спадає» Kainos krinta «Ціни падають» inanim.

krėsti ()

1. трясти, струшувати obuolius krėsti «трясти яблуні» Vyrai kūlius krečia «Чоловіки молотять (букв. струшують снопи)» 2. Mane šaltis krečia «Мене лихоманить» 3. ліпити, виліплювати Jis tvartą iš molio krečia «Він ліпить хлів із глини» 4. чистити kaminus krėsti «чистити димарі» anim. krėsti // kratyti

180

нахилятися

1. схилятися, коситися, викривлятися, перекошуватися, повертатися

Віз перекошується набік

«Віз перекосився набік»

2. прямувати, повертати

Сонце схилялося на захід

«Сонце схилялося до заходу»

Його погляд спрямовувався на птахів

«Його погляд спрямовувався на птахів»

схилятися зі шляху правди

«звертати з правильного шляху»

3. (перен.) псуватися, ставати гіршим

Sveikata krypsta

«Здоров’я слабшає»

нежив.

kreipti ()

1. спрямовувати, наводити, нахиляти

Į kur kreipsime valt ele?

«Куди спрямуємо човник?»

2. звертати увагу

akis kreipti į save

«привертати до себе увагу»

іст.

kreipti // kreiptis

krypti // kraipyti

пахнути

1. видавати запах, починати пахнути

Квітка приємно пахне

«Квітка приємно пахне»

неіст.

дихати ()

1. вдихати (або видихати)

дихати приємним запахом

«вдихати приємний запах»

2. перен. вселяти, навіювати

вселяти комусь любов

«вселяти комусь любов»

іст.

дихати // змушувати дихати

змушувати дихати // дихати

дихати // ароматизувати

дощити

1. дощити

Дощ іде

«Дощ іде»

2. намочити дощем, мочити

Усі дощі його мочили

«Усі дощі його мочили»

3. мокнути під дощем

Сіно мокне під дощем

«Сіно мокне під дощем»

(потрапило під дощ)

lieti ()

1. лити, виливати, розливати

Де п’ють, там і ллють

«Де п’ють, там і ллють» (присл.)

2. поливати

Reikia daržą lieti

«Треба полити город»

181

4. (перен.) падати у великій кількості Žvaigždėm lijo «Сипало (букв. лило) зорями» нежив.

жив. lyti // laistyti lieti // lietis

плутатися

зав’язувати ()

1. плутатися, переплітатися Siūlai myzga «Нитки заплуталися» inanim.

1. зав’язувати вузол Mezga, mezga ir niekaip nesumezga «В’яже, в’яже і ніяк не зав’яже» 2. в’язати megzti pirštines «в’язати рукавиці» 3. зав’язувати Agurkai mezga «Огірки зав’язують плоди» anim. megzti // megztis migzti // mazgyti

лущитися

лущити ()

1. тріскатися Ledas pavasarį vyžta «Лід навесні тріскається» 2. лущитися Žirniai išnokę po lietaus vyžta «Зрілий горох лущиться після дощу» inanim.

2. лущити Pasiskink žirnių ankščių ir iežk «Нарви стручків гороху й лущи» anim. ižti // aižyti

підніматися

піднімати ()

1. підніматися, вставати Dūmai kyla aukštyn «Дим піднімається вгору» 2. виникнути, виникати Kilo gaisras «Виникла пожежа» 3. походити, бути родом (Ji) kilusi iš Kauno «Вона родом (букв. походить) із Каунаса»

1. піднімати *Vėjas kelia dulkes «Вітер піднімає пил» Jie vaikus kelia anksti «Вони рано будять дітей» 2. влаштовувати Jie dažnai vaišes kelia «Вони часто влаштовують бенкети» 4. переправляти, переміщати kelti per upę «переправляти через річку»

182

нежив.

змінюватися

1. змінюватися, мінятися

У природі все постійно змінюється

«У природі все безперервно змінюється»

Oras kinta

«Погода змінюється»

Žmonių sąmonė kinta

«Свідомість людей змінюється»

нежив.

гнутися

1. гнутися, схилятися, нахилятися

Від яблук аж гілки гнуться

«Гілки гнуться від яблук»

2. згинатися

Жердина гнеться

«Жердина згинається»

3. провалюватися, просідати

Підлога прогнулася під вагою

«Від тяжкості прогнулася підлога»

4. бути схильним, схилятися до чого-небудь

Він не схильний до науки

«Він не має схильності до науки»

5. збуджувати, викликати

Тютюн викликає кашель

«Тютюн викликає кашель»

анім.

підіймати // підійматися

підійматися // піднімати

підіймати // піднімати

змінюватися ()

1. (2) змінювати, міняти

Річка змінює напрямок

«Річка змінює напрямок»

Волосся змінює колір

«Волосся змінює колір»

(перен.) змінювати думку

«змінювати думку»

2. (2) здійснювати обмін, обмінювати

обмінювати, міняти

міняти білизну

«міняти білизну»

змінити роботу

«міняти роботу»

розміняти гроші

«розмінювати гроші»

анім.

kisti // keisti

keisti // keistis

згинати (кауз.)

1. гнути, нахиляти

Яблука схиляли гілки яблунь

«Яблука гнули гілки яблунь»

Згинай дерево, поки воно молоде

«Згинай дерево, поки воно молоде»

2. згинати

lenkti lanką

«згинати лук»

3. хилити

Вантажина переважує воза

«Вантаж хилить віз»

4. обходити, оминати, уникати

Його всі обходять здалеку

«Його всі обходять здалеку»

183

нежив.

лужті

1. ламатися, ломитися Ne tas medis lūžta, kuris girgžda «Не те дерево ламається, яке скрипить» 2. заломлюватися Saulės spinduliai atmosferoje lūžta «Сонячні промені заломлюються в атмосфері» 3. бути перевантаженим, ломитися Medžių šakos obuoliais lūžta «Гілки дерев ломляться від яблук»

нежив.

жив. lenkti // lenktis хилити // згинати (ітератив.) згинати // згинатися

ламати (кауз.)

1. ламати Vėjas žalią medį laužia «Вітер ламає зелене дерево» 2. змінювати напрямок Vanduo šviesos spindulius laužia «Вода заломлює промені світла» 3. гнітити, обтяжувати Sunkūs darbeliai rankeles laužia «Важка робота рученьки ломить»

неіст. laužti // laužyti (ітерат.)

поширюватися

1. поширюватися Nuo gėlių plito malonus kvapas «Від квітів ішов приємний запах» Geros žinios kaime greitai plinta «Добрі новини в селі швидко поширюються» 2. розтягуватися Batai plinta «Чоботи розношуються»

неіст.

розширювати (кауз.)

1. розширювати gatvę plėsti «розширювати вулицю» (перен.) plėsti akiratį «розширювати кругозір» 2. поширювати, повідомляти про щось plėsti patyrimą «поширювати досвід»

іст. plėsti // plėstis plėsti // platinti (кауз.)

II. Опозиції типу «некаузативне дієслово // каузативне дієслово» (gerti «пити» // girdyti «напувати»)

aiškėti

1. ставати яснішим, світлішим Palengva akys priprato prie aštrios šviesos, ėmė aiškėti atskiri daiktai

aiškinti ()

1. пояснювати, з’ясовувати, коментувати Vieni vienaip, kiti kitaip tuos pačius dalykus aiškina

184

«Поступово очі звикли до яскравого світла, почали виразно проступати окремі предмети»

Oras aiškėja

«Погода прояснюється»

2. ставати зрозумілішим

Klausimas pradeda aiškėti

«Питання стає зрозумілішим»

неістота

рости

1. рости, ставати великим

Після дощу трава росте на п’ядь

«Після дощу трава добре росте»

2. ставати більшим (за розмірами)

Miestas auga

«Місто росте»

3. розвиватися, вдосконалюватися

Kadrai auga

«Кадри зростають»

неіст., іст.

рости

1. рости, ставати більшим

Після дощу трава росте на п’ядь

«Після дощу трава швидко росте»

2. ставати більшим (за розміром)

Місто росте

«Місто росте»

3. розвиватися, вдосконалюватися

Кадри ростуть

«Кадри (букв.) ростуть» (у значенні — стають кращими)

іст., неіст.

«Одні так, а інші інакше пояснюють одні й ті самі явища»

Один пояснює — інші слухають

«Один пояснює, інші слухають»

іст.

пояснювати // з’ясовувати

auginti (кауз.)

1. вирощувати

вирощувати купу дітей

«вирощувати купу дітей»

2. збільшувати

Дріжджі збільшують пироги

«Від дріжджів пиріг збільшується»

перехідне дієслово

augti // ugdyti

розвивати ()

1. вирощувати

(Вони) виховують двох синів

«У них двоє синів»

вирощувати ліс

«вирощувати ліс»

2. виховувати

виховувати дітей, молодь

«виховувати дітей, молодь»

3. розвивати, розгортати

розвивати сили

«розвивати сили»

розвивати літературну мову

«розвивати літературну мову»

4. (перен.) пробуджувати

виховувати любов до Батьківщини, надію

«збуджувати любов до Батьківщини, надію»

анім.

зростати // вирощувати (кауз.)

185

balti

1. біліти, ставати білим

Rugiai bala

«Жито починає біліти»

Plaukai bala

«Волосся сивіє»

неодуш.

блищати

1. блищати

Кільце блищить

«Кільце блищить»

Золото і в попелі блищить

«І в попелі золото блищить» (присл.)

нежив.

тьмяніти

1. тьмяніти, вицвітати

Одяг вицвітає на сонці

«Одяг вигорає (букв. тьмяніє) на сонці»

нежив.

дорожчати

1. дорожчати

Жито дедалі дорожчає і дорожчає

«Жито все дорожчає і дорожчає» (стає дедалі дорожчим)

неперех.

дозрівати

1. достигати

Солома жовтіє, зерно достигає

«Солома жовтіє, зерно достигає»

2. розвиватися, ставати розумнішим

І ростеш, а не дорослішаєш розумом

«Ростеш, а не розумнішаєш»

неперех.

186

balinti ()

1. відбілювати, білити

drobė balinti

«білити полотно»

перен.

balti // baltinti

blizginti ()

1. надавати блиску, лощити

blizginti batus

«надавати блиску чоботам»

перен.

blukinti (кауз.)

1. відбілювати, знебарвлювати

Сонце і дощ вицвілюють одяг

Букв. «Сонце і дощ знебарвлюють одяг»

істотні, неістотні

branginti ()

1. підвищувати ціну

Тепер вони дорожчають залізо

«Тепер вони підвищують ціну на залізо»

2. цінувати, дорожити

Цінуй своє здоров’я

«Дорожи своїм здоров’ям»

істотні

дорожчати // дорожчати (підвищувати ціну)

brandinti ()

1. чекати, поки достигне

Вони вже жнуть жито, а ми ще достигаємо

«Вони вже збирають урожай, а ми ще чекаємо»

anim.

būgti

1. лякатися Žvėrys būgsta to žaibavimo «Звірі лякаються блискавки» anim.

bukti

1. тупіти, притуплюватися, затуплюватися Kirvis bunka «Сокира тупиться» 2. (перен.) слабшати Atmintis bunka «Пам’ять притуплюється» inanim.

busti

1. прокидатися Vaikai jau bunda iš miego «Діти вже прокидаються» 2. виникати, пробуджуватися Bunda pavasaris, gamta «Пробуджується весна, природа» Bunda žmonių supratimas, sąmonė «Пробуджується розуміння, свідомість людей» anim.

*čiukti

1. ставати бадьорим, оживати Vaikas čiunka po ligos «Дитина оживає після хвороби» Kiaulės jau čiunka «Свині вже стають на ноги» anim.

dygti

1. пускати паростки, рости, з’являтися Rugiai pasėti jau dygsta «Посіяне жито вже проростає»

bauginti ()

1. викликати страх, лякати Kam tu baugini mane, baisioji šmėkla «Навіщо ти лякаєш мене, страшний привиде» anim. bauginti // baugintis

затуплювати ()

1. тупити, затуплювати bukinti kuolą «тупити кілок» bukinti yłą «тупити шило» 2. (перен.) отуплювати, притуплювати bukinti ausį «отуплювати (вухо) слух» anim.

будити ()

1. будити Lobis budina, vargis migina «Багатство не дає спати, злидні присипляють» 2. пробуджувати політичну свідомість Budinti liaudies sąmonę «Пробуджувати народну свідомість» anim.

*підганяти ()

1. заохочувати, підганяти Juos vis reikia čiukinti, patys nieko nedaro «Їх потрібно постійно підганяти, самі нічого не роблять» anim.

вирощувати (кауз.)

2. вирощувати паростки Sėklas daiginti «Чекати, поки з’являться паростки»

187

Vaikui dantys dygsta «У ребенка прорезываются зубы» неіст.

іст. dygti // diegti

задихатися

1. задихатися Dūsta žuvys po ledu «Риба під льодом задихається» Dusdamas eina prieš kalną «Задихаючись, іде вгору» іст.

душити ()

1. душити, утруднювати дихання Kosulys dusino ligonį «Кашель душив хворого» 2. обтяжувати, обтяжувати роботою Ponai dusino mužikėlius «Пани душили мужичків» іст. dusinti // dusintis

псуватися

1. псуватися, ставати непридатним, втрачати добрі властивості Mašina pradėjo gesti «Машина почала ламатися» Nesūdyta mėsa greitai genda «Несолоне м’ясо швидко псується» 2. (перен.) псуватися Žmogus, nieko nedirbdamas, genda «Людина, нічого не роблячи, псується» неіст.

gadinti (кауз.)

1. псувати, робити непридатним Menka šviesa akis gadina «Слабке світло псує очі» mechanizmą gadinti «псувати механізм» Senas jautis vagos negadina «Старий віл борозни не псує» (присл.) неперех.

gerti

1. пити Karvė geria iš kibiro «Корова п’є з відра» gerti vandenį, pieną «пити воду, молоко» 2. пити, пиячити Gerk stiklelį «Випий чарочку» Jis daug geria «Він багато п’є» 3. вбирати Kempinė geria vandenį «Губка вбирає воду» неперех., перех.

girdyti (кауз.)

1. напувати худобу, коней girdyti «давати пити, напувати коней» Ten bernelis žirgą girdė «Там парубок напував коня» 2. пригощати напоями (Ji) girdė, mylėjo svečius «Вона пригощала (букв. напувала) гостей» 3. мучити, утоплювати girdyti katę «топити кішку» перех. girdyti // girdytis («топитися»)

188

gyti

1. загоюватися, одужувати

Ligonis jau gyja

«Хворий уже одужує»

Žaizda gyja

«Рана загоюється»

неперех., перех.

grįžti

1. повернутися, вернутися

Не повернувся з війни

«Він не повернувся з війни»

Не повернуться молоді дні

(д)

«Не повернуться дні молодості»

Діти повертаються зі школи

«Діти повертаються зі школи»

анім.

gulti

1. лягати, іти відпочити

Tai gula, tai sėda

«То ляже, то сяде»

2. схилятися до землі

Rugiai gula

«Жито полягло»

3. обтяжувати, тиснути

Усі турботи лягають на мене

«Усі турботи лягають на мої плечі»

4. спускатися, сідати

Пил осідає на столі

«Пил осідає на столі»

іст., неіст.

junkti

1. відлучатися

Paršai baigia junkti

«Свині вже зовсім відлучилися»

2. звикати, приручатися

gydyti (caus.)

1. лікувати, зцілювати

Ji pati gydo savo vaiką

«Вона сама лікує свою дитину»

анім.

gydyti // gydytis

повертати (кауз.)

1. повернути, покликати назад, відкликати

Grąžink vaiką

«Поверни дитину»

2. віддати, повернути назад

grąžinti skolą

«віддати борг»

grąžinti pinigus

«повернути гроші»

анім.

grįžti // gręžti

guldyti (кауз.)

1. змушувати, дозволяти лягати, вкладати

Laikas guldyti vaikus

«Пора вкладати дітей»

2. нахиляти

Vėjas guldo rugius

«Вітер хилить жито до землі»

4. класти, укладати

Raštus guldyk prie sienos

«Складай колоди біля стіни»

anim.

gulti // gultis

gulėti // guldyti

junkyti ()

1. відлучати

Поросят відлучають від свині

«Поросята відлучаються від свині»

2. (розм.) навчати, виховувати

189

Свиня звикає до гороху

«Свиня звикає до гороху»

анім.

чорніти

1. чорніти, ставати чорним

Руки чорніють

«Руки чорніють»

Від куріння зуби чорніють

«Від куріння зуби чорніють»

неіст.

лакати

1. лакати

Де собака лакає, там і гавкає

«Де собака лакає, там і гавкає»

Кішка лакає молоко

«Кішка лакає молоко»

2. перен.

лакати горілку

«лакати горілку»

неіст., іст.

leipti

1. мліти

Він почав мліти

«Він почав мліти»

2. в’янути, ставати млявим, розслаблятися

Від сонця в’януть листки дерев

«Від сонця в’яне листя дерев»

leipti juokais

«покотитися зі сміху»

неіст., іст.

лепти

1. розбещуватися, зніжуватися

Нічого не роблячи, людина швидко розпещується

«Нічого не роблячи, людина скоро розбещується»

недок.

190

Батько всіляко привчав дитину

«Батько всіляко вчив, привчав сина»

недок.

juodinti ()

1. чорнити, робити чорним, мазати

juodinti batus

„Мазати чоботи чорним кремом“

2. (засуджувати) чорнити, засуджувати

Інших очорнює, а сам не кращий

„Інших чорнить, а сам не кращий“

анім.

чорніти // чорнити

lakinti (кауз.)

1. давати лакати (собаці, кішці), напувати

katę lakinti

«дати кішці лакати»

Ne laikas šunis lakinti, kai reikia medžioti (flk.)

«На полювання йти — то й собак годувати» (присл.)

анім.

* leipinti ()

1. змушувати в’янути

Karštis leipina lapus

«Від спеки листя в’яне»

2. Jis visus leipino juokais

«Він усіх смішив до упаду»

анім.

leipėti // leipinti

пестити ()

1. балувати, пестити

Вирощувала й пестила бабуся донечку (л. д.)

«Ростила, пестила матінка доньку» (пісня)

перен.

пестити // пеститися

дзьобати

1. клювати Višta lesa grūdus «Курка клює зерно» 2. (перен.) бути Kur bāsa, ten ir lesa «Де слабко, туди й б’є» (присл.) перен.

сповільнюватися

1. сповільнюватися Žingsniai lėtėja «Кроки сповільнюються» нежив.

лізти

1. добуватися, лізти, рухатися вгору або вниз Lipti į kalną «Іти в гору» Lipti laiptais aukštyn «Підійматися сходами» Lipti per tvorą «Перелазити через паркан» перен. Ant galvos lipti «Лізти на голову, тіснити» іст.

липнути

1. липнути, прилипати Sniegas limpa prie kojų «Сніг прилипає до ніг» Tie klijai gerai limpa «Цей клей добре клеїть» (букв. липне) 2. мати привабливість, притягувати Vaikinai prie jos limpa «Хлопці до неї липнуть» 3. бути заразним

годувати ()

1. годувати (птахів) vištas lesinti «годувати курей». іст.

уповільнювати ()

1. уповільнювати lėtinti žingsnius «уповільнювати кроки» Oras lėtina kulkos greitį «Повітря зменшує швидкість кулі» anim.

висаджувати (caus.)

1. садити, висаджувати Laipinti ant vežimo «Посадити на віз» Keleivius laipina iš laivo «Висаджують пасажирів із корабля» anim.

ліпити (caus.)

1. клеїти, приклеювати, зліплювати lipdyti pašto ženklą «клеїти поштову марку» 2. ліпити, виліплювати statulą lipdyti «ліпити статую» Kregždės ėmė lipdyti lizdus «Ластівки почали ліпити гнізда»

191

Šiltinė limpa «Тиф заразний». inanim.

оживл. лізти // змушувати лізти

(занепадати) занепадати

1. зменшуватися Sutaupyti pinigai menkėja «Заощаджені гроші тануть» (букв. зменшуються) 2. слабшати Sveikata menkėja «Здоров’я погіршується» 3. худнути Jis vėl menkėja «Він знову худне» неіст.

применшувати ()

1. не вважати цінним, головним, применшувати (заслуги) menkinti nuopelnus «применшувати заслуги»

іст. занепадати // применшувати

помирати

1. умирати, померти Mirsi, o darbų nebaigsi «Померти можеш, а справ не закінчиш» mirti nuo žaizdų «померти від ран» 2. (перен.) зникати Miršta senasis pasaulis «Помирає старий світ» 3. дуже хотіти, прагнути, сильно відчувати Miršta saldimo «Умирає від жаги до солодкого» Miršta iš piktumo «Умирає від злості» іст.

умертвляти ()

1. морити, губити, труїти Ligos marina žmones «Хвороби гублять людей» 2. умертвляти marinti nervą «умертвляти нерв» 3. морити (голодом) marinti badu «морити голодом» 4. бути біля вмираючого marinti ligonį «бути біля вмираючого хворого» іст.

місті

1. харчуватися Mėsėdžiai gyvuliai minta mėsa „Хижі тварини харчуються м’ясом“ 2. прогодуватися Minta iš medžioklės „Живе (харчується) полюванням“

годувати ()

1. кормить, давать пищу Vaiką maitina „(Она) ребенка кормит“ Svによonėmis dvasią maitina „(Он) мечтами кормит дух“

192

Iš gražumo nemisi

«Красою не проживеш» (не прогодуєшся)

3. рости, дорослішати

Їй уже за тридцять, четвертий десяток минає

«Їй уже за тридцять, пішов четвертий десяток!»

анім.

звикати

1. звикати

Він звик виконувати цю роботу

«Він звик виконувати цю роботу»

Дитина звикає їсти самостійно

«Дитина звикає їсти сама»

2. (діал.) розуміти, збагнути сенс

Звикаю, звикаю, але ніяк не можу зрозуміти цієї речі

«(Я) усе намагаюся зрозуміти й ніяк не можу цього зробити»

Він погано розуміє литовську, тільки не розмовляє

«Розуміти-то він розуміє литовською, тільки не говорить»

anim.

гнити

1. гнити

Bulvės šiemet pūva

«Картопля цього року гниє»

Kriaušės greit pūva

«Груші швидко загнивають»

2. тліти, розкладатися

kaulai pūva

«кістки гниють»

3. (перен.) сумувати, мучитися, нудитися

pūti kalėjime

«гнити у в’язниці»

inaním.

anim.

годувати // годуватися (діал.)

годувати // харчуватися

привчати (кауз.)

1. привчати

Потрібно терпляче привчати дітей до чистоти

«Треба невтомно привчати дітей до чистоти»

pratinti maudytis

букв. «привчати митися»

дієсл.

привчати // привчатися

гноїти (кауз.)

1. гноїти

Lietus šieną pūdo

«Дощ гноїть сіно»

3. гноїти (довго тримати в ув’язненні)

Сотні революціонерів гноїли у в’язницях

«Революціонерів сотнями гноїли у в’язницях»

anim.

13. 949

193

кричати

1. кричати Volungė prieš lietų rėkia „Іволга кричить перед дощем“ 2. плакати, кричати Vaikas rėkia, valgyti nori „Дитина кричить, хоче їсти“ anim.

маліти

1. спадати (про воду), міліти Upė jau senka „Річка вже міліє“ перен. Žaliavų ištekliai smarkiai senka „Запаси сировини значно скорочуються“ 2. (перен.) вичерпуватися, виснажуватися Sveikata senka „Сили вичерпуються“ inanim.

застигати

1. застигати, студеніти, тверднути Vaškas stingsta „Віск застигає“ 2. холонути, стигнути kraujas stingsta gyslose „кров холоне в жилах“ 3. ціпеніти, клякнути Nuo šalčio stingo rankos ir kojos „Від холоду заніміли руки й ноги“ inanim.

змушувати кричати (кауз.)

2. змушувати кричати Be reikalo vaiką rėkdo „Даремно змушує дитину кричати“ anim. rėkdyti // rėkydytis

виснажувати (кауз.)

1. знижувати рівень річки, висушувати sekinti vandenį (garinti) «випаровувати воду» 2. давати вичерпуватися, послаблювати priešo jėgas sekinti «послаблювати сили ворога» anim.

застуджувати, викликати заціпеніння (кауз.)

1. змушувати охолоджуватися, призводити до заціпеніння Šaltis stingdė rankas «Від морозу німіли руки» anim.

III. Опозиції типу «не зворотне дієслово // зворотне дієслово» (prausti «мити» // praustis «митися»)

auti

1. взувати, взути Nėra kuo vaikus auti «Немає в що взути дітей»

autis

1. взуватися Aukis šiandien veltinius «Взувай сьогодні валянки»

194

anim.

Tuoj ateis — jis dar aunasi «Незабаром прийде — він ще тільки взувається» anim.

dabinti

1. одягати, прикрашати

Mes seklyčią žolynais dabinam

«Ми прикрашаємо вітальню квітами»

2. прикрашати, пристосовувати, ділити

Tai ji dabino meilius žodelius

«Це вона добирала ніжні слова»

anim.

dabintis

1. вбиратися

Dabinasi eidama į vestuves

«Вона вбирається, йдучи на весілля»

2. ділитися, мати намір

Dabinasi pas mus ateiti

«Має намір прийти до нас»

анім.

кал мутити

1. каламутити

Antys vandenį drumsčia

«Качки каламутять воду»

2. порушувати

drumsti kam ramybę, gyvenimą

«порушувати комусь спокій, каламутити життя»

недок.

drumstis

1. каламутитися

Vanduo drumsčiasi

«Вода каламутиться»

2. хмуритися

Dangus drumsčiasi

«Небо хмуриться»

3. турбуватися, метушитися

Бджоли перед роїнням метушаться

«Бджоли перед роїнням турбуються»

anim.

піднімати

1. піднімати, будити

Kelk visus iš miego

«Підіймай усіх»

перех.

підніматися

1. підніматися, вставати

Mes keliamės anksti

«Ми встаємо рано»

неперех.

lepinti

1. балувати, пестити

Lepino močiutė dukrelę (flk.)

«Балувала матінка донечку» (пісня)

anim.

lepintis

1. бавитися, ніжитися

Vyras dabar kaime lepinasi

«Чоловік зараз ніжиться в селі»

anim.

13*

195

годувати

1. годувати, давати їжу

Тепер бабуся годує дітей

«Тепер бабуся годує дітей»

anim.

купати

1. купати

Пора купати дітей

«Пора купати дітей»

anim.

мити

1. мити

«Я вмила личко водичкою»

«Я вмила личко водою»

Анеле купає дитину

«Анеле купає дитину»

анім.

зморщувати

1. морщити, хмурити

Чого ти хмуриш чоло?

«Чому ти морщиш лоба?»

2. стягувати, затягувати

штопати панчоху

«штопати панчоху»

3. (розм.) погано, недбало шити, в'язати

штопати кожух

«шити шубу»

анім.

годуватися

1. харчуватися, прогодуватися

Вона харчується самою зеленню

«Вона харчується тільки зеленню»

анім.

купатися

1. купатися

Горобці купаються в піску

«Горобці купаються в піску»

У спекотний день усі купаються в нашому озері

«У спекотний день усі купаються в нашому озері»

анім.

вмиватися

2. митися, вмиватися

Він умивається без мила

«Він миється без мила»

Діти вже самі вмиваються

«Діти вже самі вмиваються»

анім.

морщитися

1. морщитися

Чому ти морщишся, щось не так?

«Чому морщишся, щось не так?»

2. хмуритися

Хмуриться з усіх боків, мабуть, буде дощ

«Хмуриться з усіх боків, мабуть, буде дощ»

3. зменшуватися, закінчуватися

М'ясо вже зморщується

«М’ясо вже закінчується»

Jau dienos raukiasi

«Дні стають коротшими»

неістот., істот.

Досвід укладання словника показує, що сучасній литовській мові властива певна рухливість у співвідношеннях між окремими типами опозицій.

Так, у деяких значеннях опозиції типу «внутрішня діатеза // зовнішня діатеза» (напр., grįžti «повернутися» // gręžti «повертати, повернути»)

196

відходять на другий план або зникають, оскільки дієслово із зовнішньою діатезою витісняється каузативним дієсловом із словотвірним суфіксом, напр., gražinti «повернути» замість gręžti «повернути», унаслідок чого опозиція типу «внутрішня діатеза // зовнішня діатеза» (grįžti // gręžti) замінюється опозицією типу «некаузативне дієслово // каузативне дієслово» (grįžti // gražinti). Аналогічно в деяких опозиціях типу «внутрішня діатеза // зовнішня діатеза» дієслова з внутрішньою діатезою витісняються зворотними дієсловами, унаслідок чого ці опозиції замінюються опозиціями типу «незворотне дієслово // зворотне дієслово». Напр., у деяких значеннях діатезна опозиція kilti «підніматися» // kelti «піднімати» витісняється опозицією keltis «підніматися» // kelti «піднімати». Отже, спостерігається певна тенденція до більшої граматичної виразності опозицій (протиставлення аблаутних ступенів кореня відходять на другий план як недостатньо виразні). Ця тенденція постає ніби у фокусі під час порівняння із сучасною російською мовою, де більшості опозицій типу «внутрішня діатеза // зовнішня діатеза» литовської мови відповідають опозиції типу «зворотне дієслово // незворотне дієслово» (семантичне протиставлення «стан суб’єкта // дія суб’єкта»).

Взаємопереходи названих пластів, імовірно, пов’язані з тим, що всі вони в сучасній литовській мові мають одне й те саме значення (семантичне протиставлення «стан суб’єкта // дія суб’єкта»), а тому спостерігається тенденція до його уніфікованого вираження.

Останні зрушення пов’язані також із характером суб’єкта. Так, наприклад, згадана вище опозиція типу «внутрішня діатеза // зовнішня діатеза» kilti «підніматися» // kelti «піднімати» у сучасній литовській літературній мові зазвичай позначає протиставлення «стан предмета // дія людини або якоїсь істоти», тоді як опозиція типу «зворотне дієслово // незворотне дієслово», що витісняє її, keltis «підніматися» // kelti «піднімати», позначає протиставлення «стан людини або якоїсь істоти // дія людини або якоїсь істоти». Однак у деяких східноаукштайтських говорах уже в обох випадках у певних контекстах уживаються опозиції типу «зворотне дієслово // незворотне дієслово».

Отже, зворотні дієслова, що сполучаються з ширшим колом суб’єктів, ніж дієслова з внутрішньою діатезою, мають тенденцію витісняти їх. З погляду культури мовлення в цьому випадку виникає слабке місце, особливо під час перекладу з російської мови на литовську. У російській мові також відзначається наявність морфологічних типів перехідних дієслів (Виноградов В. В., 1972, с. 503), аналогічних тим, що виявляються в литовській мові, напр., тип каузативних дієслів пить // поить, расти // растить, однак він представлений у російській мові лише кількома словами, за винятком підтипу відсубстантивних дієслів белеть // белить, який є виразнішим і регулярнішим (Лобашкова С. Г., 1977, с. 5). Серед морфологічних типів перехід-

197

…них дієслів у російській мові найвагомішим і найпродуктивнішим є тип зворотних дієслів (меняться // менять) (Мустейскис К., 1972, с. 169).

Оскільки вживання дієслів в обох мовах не може бути симетричним (особливо залежно від окремих значень дієслів та їхніх сполучень із різними суб’єктами), на основі міжмовної інтерференції виникають помилки не лише у виборі дієслівного слова (лексеми), а й у виборі морфологічного типу перехідного дієслова, наприклад: visi susitalpino (= tilpo) «усі помістилися», mėsa gadinasi (= genda) «м’ясо псується», vėl vėjas keliasi (= kyla) «вітер знову здіймається», orai keičiasi (= kinta) «погода змінюється», paveikslas skaidosi (= skyla) «образ розщеплюється» тощо. Тому, з огляду на той факт, що в школі учні засвоюють розрізнення перехідних і неперехідних дієслів, слід прагнути, щоб це розрізнення в умовах двомовності як під час навчання литовської мови, так, очевидно, і під час навчання російської, поглиблювалося шляхом розпізнавання також морфологічних типів перехідних дієслів.

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ

Виноградов В. В. Русский язык. 2-е изд. – М., 1972.

Криницкайте С. А. К общей теории глагольной переходности (на материале литовского языка): Автореф. канд. дис. – М., 1980.

Лобашкова С. Г. Словообразовательная структура и семантика соотносительных переходных / непереходных (с суффиксами -и- / -е-) глаголов в современном русском языке: Автореф. канд. дис. – М., 1977.

Мустейскис К. Сопоставительная морфология русского и литовского языков. – Вильнюс, 1972.

Степанов Ю. С. Вид, залог, переходность. – Изв. АН СССР. Сер. лит-ры и языка, 1977, т. 36, вып. 2.

Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. – V., 1971, t. 2.

Jakaitienė E., Laigonaitė A., Paulauskienė A. Lietuvių kalbos morfologija. – V., 1976.

Lietuvių kalbos gramatika. – V., 1972.

Paulauskienė A. Gramatinė lietuvių kalbos veiksmažodžio kategorijos. – V., 1979.

S. KRINICKAITĖ

LIETUVIŲ IR RUSŲ KALBŲ TRANZITYVIŲJŲ VEIKSMAŽODŽIŲ ŽODŽIO SUDARYMO PATIRTIS

Reziumė

Veiksmažodžio tranzityvumas suprantamas kaip leksinė-gramatinė kategorija, kuri reiškiama opozicijomis veiksmažodžių, galinčių turėti tiesioginį objektą, ir veiksmažodžių, negalinčių turėti tiesioginio objekto. Žodyne veiksmažodžiai pateikiami pagal tris morfologinius opozicijų tipus: 1) vidinės ir išorinės diatezės opozicijos (birti || berti), 2) nekauzatyvinių ir kauzatyvinių veiksmažodžių opozicijos (verkti || virkdyti), 3) nesągrąžinių ir sągrąžinių veiksmažodžių opozicijos (prausti || praustis). Manoma, kad visi šie opozicijų tipai reiškia semantinę opoziciją „būsena // veiksmas“, kurios pagrindą sudaro veiksmažodžių priešpriešinimas pagal veiksmo santykį su subjektu. Tai opozicijos veiksmažodžių, užfiksuotų „Dabartinės lietuvių kalbos žodyne“ (1972).

198

Veiksmažodžių reikšmės pateikiamos sugretintos opoziciniu principu. Po kiekvieno veiksmažodžio yra pažymėta, su kokiais subjektais jis dažniau vartojamas ir kokias priešpriešas jis sudaro su kitais veiksmažodžiais.

Iš žodyno matyti, kad svarbi lietuvių ir rusų kalbų tranzityviųjų veiksmažodžių neatitikimų dalis yra būtent morfologinių veiksmažodžių tipų skirtumai. Todėl, autorės manymu, dvikalbystės sąlygomis mokant lietuvių ir rusų kalbų, yra svarbu išmokyti mokinius ne tik skirti tranzityviuosius ir intranzityviuosius veiksmažodžius, bet ir jų morfologinius tipus.

S. KRINICKAITĖ

EXPERIENCE OF COMPILING LITHUANIAN–RUSSIAN DICTIONARY OF TRANSITIVE VERBS

Summary

On the basis of morphological analysis of transitive verbs drawn from "Dictionary of Modern Lithuanian" („Dabartinės lietuvių kalbos žodynas“, 1972) 3 morphological types of transitivity are given: 1) the oppositions of medial and active diathesis (birti "to pour" // berti "to strew"); 2) the oppositions of noncausatives and causatives (verkti "to cry" // virkdyti "to make cry"); 3) the oppositions of irreflexive and reflexive verbs (rengti "to clothe" // rengtis "to dress").

The comparison of the corresponding oppositions in Lithuanian and Russian has shown that Russian differs from Lithuanian in the considerable predominance of reflexive type.

Many speech and translation mistakes are connected with this discord of the morphological types of the transitive verbs.

The author presumes that the morphological types of the transitive verbs must be taken into consideration in teaching either Lithuanian or Russian.