LIETUVIŲ KALBOS SINTAKSĖS TYRINĖJIMAI

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXV (1986)

ЕЛЕНА ВАЛІУЛІТЕ

СИСТЕМА ПРИЙМЕННИКІВ ПРИЧИНИ В ЛИТОВСЬКІЙ МОВІ

§ 1. Відношення причини позначають такі прийменники литовської мови: iš з родовим відмінком (усміхається від щастя), nuo з родовим відмінком (шибки вилетіли від удару), dėl з родовим відмінком (запізнився через погану дорогу), už зі знахідним відмінком (сварить за неслухняність), per зі знахідним відмінком (травмувався через необережність), родовий відмінок із dėka (одужав завдяки турботі лікарів) та орудний відмінок (без прийменника) (очі сяють радістю). Вони певним чином розподілені в семантичному полі відношень причини й утворюють між собою систему, у якій кожен із названих засобів вираження посідає автономне місце.

§ 2. Мета статті — детально описати лексико-семантичне оточення вживання прийменників причини, виявити диференційні ознаки кожного з них і на їх основі встановити систему опозицій; показати ізоморфізм значення причини у багатозначних прийменників з іншими (зазвичай просторовими) значеннями.

§ 3. Значення причини у прийменників, як і інші їхні значення, зазвичай виявляється у словосполученні, наприклад: тремтить від страху, (дерево) зігнулося від вітру, засоромився через свої слова, засудив за такий вчинок, захворів через недбалість, здобув освіту завдяки здібностям. Однак прийменникова конструкція може бути пов’язана не з одним словом, а з групою слів або цілим реченням. У таких випадках вона може актуалізувати значення слова, з яким не має безпосереднього синтаксичного зв’язку. Наприклад, у реченні Від досади вона навіть заговорила литовською конструкція від досади семантично «підтримується» прислівником литовською, хоча не має з ним безпосереднього синтаксичного зв’язку (вона залежить від дієслова заговорила). Тому під час опису вживання прийменників братиметься до уваги семантично повний контекст.

Оскільки найбільшу визначальну силу для виявлення значення причини у прийменників зазвичай має семантика залежного іменника (пор. Комаров 1973, 23), основну увагу буде приділено опису лексичного складу прийменникової конструкції. Для ідентифікації значення причини в деяких прийменників, скажімо iš, dėka, достатнім контекстом є залежний іменник, наприклад: від щастя, страху, сорому; завдяки друзям, таланту.

4. 120

97

ПРИЙМЕННИК IŠ

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАГИ

§ 4. Прийменник iš є одним з основних прийменників системи причини. Він має окреслену сферу функціонування: вживається для опису мотивації станів чи дій людини (або іншої живої істоти) її власними внутрішніми ознаками — емоціями, відчуттями, властивостями, наприклад: (дитина) стрибала від радості. Отже, значенню причини у прийменника iš властиві дві семантичні ознаки: 1) внутрішній характер причини, або просто «внутрішня причина» (щодо терміна див. Финкель 1962, IX), і 2) тотожність суб’єктів причини та наслідку (пор. дитина стрибала і дитина раділа) (пор. Никитина 1979, 124).¹

§ 5. Значення причини у прийменника iš є похідним: генетично воно пов’язане з просторовим значенням. Спробуємо конкретно розкрити, як семантична структура значення причини прийменника iš співвідноситься зі структурою його просторового значення (пор. російською мовою Никитина 1979, 119 і далі). З цією метою порівняємо значення в термінах семантичних ознак (або компонентів). Розгляньмо два висловлення з прийменником iš: а) Олень (A) вибіг (C) з лісу (B) (просторове значення) і б) Дитина (A) стрибає (C) від радості (B) (значення причини).

Просторове значення прийменника iš можна розкласти на 2 семантичні компоненти й записати так: 1. «A контактує з внутрішньою частиною B» (або: «A усередині B») і 2. «(1) — початкова точка C». Ці компоненти пов’язані певною послідовністю: спочатку реалізується компонент (1) (перед тим як вибігти, олень мав бути в лісі), а потім — (2). Отже, просторове значення прийменника iš формально можна записати так: «(A усередині B) — початкова точка C».

Значення причини прийменника iš можна записати так: 1. «B — причина C», 2. «B — внутрішня ознака A» і 3. «Суб. (B) = A». Як співвідносяться ці компоненти значення причини зі структурою просторового значення? Загальне значення причини («B — причина C») відповідає ознаці просторового значення «початкова точка» («B — початкова точка C»). Дослідники давно помітили, що просторові прийменники зі значенням «початкової точки» зазвичай мають також значення причини, пор. рос. из, от, с, польськ. z, od, нім. von, aus (див. Нобак 1978, 275). Інші ознаки значення причини прийменника iš відповідають ознаці (1) просторового значення, що відображає початкове розташування локалізованих предметів; пор. «A контактує з внутрішньою частиною B» і «B — внутрішня ознака A»; ознака «Суб. (B) = A» відповідає у просторовому значенні збігові об’єкта A з частиною B (пор. Олень (A) у лісі (B)).

¹ Значенням прийменника умовно називатимемо значення самої конструкції, тобто прийменника + залежної від нього відмінкової форми, оскільки досі нікому не вдалося достатньою мірою розмежувати ці два значення (пор. Никитина 1979, 113).

98

ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД КОНСТРУКЦІЙ

§ 6. Прийменник iš уживається у значенні причини в конструкціях із залежними іменниками певної семантики: з іменниками, що позначають внутрішні психологічні ознаки людини (рідше — іншої живої істоти), акти психічної діяльності², наприклад: iš džiaugsmo, iš sielvarto, iš alkio, iš įpratimo, iš mandagumo. Іменники, вживані з прийменником iš, можна поділити на такі семантичні групи: 1) іменники, що позначають емоційні стани (див. § 12 і наст.), 2) іменники, що позначають риси характеру (див. § 39 і наст.) та 3) іменники, що позначають відчуття (див. § 29). У рідкісних випадках цей прийменник уживається також з іменниками, що позначають фізичні властивості предметів (див. § 35).

§ 7. Можливості розширення конструкцій із прийменником iš. Оскільки прийменник iš уживається в конструкціях із чітко визначеним лексичним складом, такі конструкції, тобто прийменник iš із залежним іменником, становлять семантично дуже тісні єдності, наприклад: iš džiaugsmo, iš baimės, iš pykčio, iš pagarbos. Зазвичай вони становлять достатній контекст, щоб визначити причинне значення прийменника iš³. Про тісність таких конструкцій свідчать дуже обмежені можливості їх розширення. Як видно з накопиченого матеріалу, найчастіше конструкції з прийменником iš уживаються нерозширеними, тобто їхній залежний іменник не має означення.

1. Іменник у конструкції з прийменником iš може бути розширений словом із кількісним значенням, наприклад: iš didelio džiaugsmo, iš neišpasakyto skausmo. Вибір такого означення зумовлюється характером лексичного значення іменника: позначуваний ним емоційний стан або властивість може мати різну інтенсивність. Найчастіше конструкції з прийменником iš розширюються прикметником didelis (a) або його синонімами (b).

a) Мати від сильного хвилювання відразу попросила зайти всередину. VienR III 88. Він приїхав сюди з великої поваги (перекл.).

b) Юргутіс… закричав, наче від нестерпного болю. BorBM 134. Ноги німіють від незбагненного страху й утоми. VenclR II 256. Якщо помилишся, то плачеш від гіркої досади. Myk-PutBV 41. Серце здригатиметься від болісного хвилювання. Avyž.

Як показують наведені приклади, конструкція з прийменником iš розширюється словами, що виражають високу інтенсивність. Лише в дуже рідкісних випадках іменник у згаданій конструкції розширюється словами, що виражають низьку інтенсивність.

Але всі тремтіли — одні від кривавої досади, інші від слабкодухості. BiliR I 214. Він запідозрив би її в тому, що вона робить це з дріб'язкової ревнощів. Myk-PutAŠ 585.

2. Оскільки іменники в конструкціях із прийменником iš найчастіше є похідними — віддієслівними або відіменниковими прикметниками, то часом вони можуть розширюватися тими самими формами, що й твірні слова.

Ні, вона прийшла не просто так — через байдужість до мене (пор. байдужий до кого). LankKS

²Психічна діяльність людини охоплює як чуттєву (емпіричну), так і розумову (інтелектуальну) діяльність (пор. Васильев 1981, 3 і наст.).

³Можна вказати на один тип контексту, у якому конструкція з прийменником iš, утворена з іменниками, що позначають внутрішні стани, указує не на причину, наприклад: atsipeikėjo iš išgąsčio, atsigavo iš baimės, atlyžo iš pykčio тощо. Ці сполуки позначають зміну стану, повернення до попереднього стану.

4°

99

138. Це робилося явно з марнославного прагнення (перекл.). — Ось тобі й дев’ятина! Сиру більше немає! — з досади я зітхнув сам на себе. ŽemR II 242. Варносяй мліють від радості через кожну дрібницю. MikelžS 417. Він приїхав із бажання побачити батьків. Ktk.

3. Частки можуть надавати різних семантичних (зазвичай модальних) відтінків конструкції з прийменником iš і іменником, який водночас позначає причину.

Коли колесо зникло, риби подекуди, ніби з цікавості, висунули голови. SimonVK I 206. Тремтіли тільки ноги, а голова злегка паморочилася. Мабуть, від радості. MikelžS 346. Боляче не було; я кричав лише зі страху. MašAMB 22.

У такій позиції частки можуть стояти також при означенні кількості (ступеня чи інтенсивності).

Юрґутіс перелякано схопився і, схопившись за голову, закричав, ніби від нестерпного болю. BorBM 134. Спершу стогнав, зціпивши зуби, а тепер уже кричить просто від нестерпного болю. SimonAŠL 169.

4. Іменник у конструкції з прийменником iš може поширюватися вказівним займенником tas, рідше — toks, які підкреслюють значення іменника (відповідно, причини) і можуть пов’язувати його з попереднім контекстом.

Вона так сумувала за рідним краєм, що від тієї туги захворіла. BilR I 200. З тієї досади почав проклинати пана маєтку. JabIRR I 652. Матінка від того щастя, здається, цілком одужала. ŽemR II 194.

Хтозна, що може статися від такого ослаблення. Skr (LKŽ IX 470).

У такій позиції вказівні займенники можуть стояти також поряд з іншим (кількісним) означенням.

Навіть литовською ледве міг вимовити слова від тієї великої люті. Ліг на лаву, але від того незвичайного щастя, з просвітленими серцем і головою, не міг заснути. BorBM 208.

5. Іменник у конструкції з прийменником iš може поширюватися фразою, тобто підрядною частиною речення (у приєднувальному пояснювальному реченні, пор. LKG III 806).

Він страшенно поспішав і весь тремтів від страху, аби тільки встигнути вчасно й щоб нічого не сталося. BorBM 215. Пінчукас аж плюнув з досади, що зв’язався з тією дурною бабою. BorBM 176.

6. Конструкція з прийменником iš не може поширюватися присвійним займенником savo; наприклад, вислів žmogus nusigyveno iš savo tinginystės («людина зубожіла від власної ліні») є неприродним. Однак інші прийменники причини в такому контексті можливі, пор. žmogus nusigyveno dėl savo tinginystės / per savo tinginystę («людина зубожіла через власну лінь»), «kenčia už (savo) neatsargumą» («страждає за (власну) необачність»), «išsimokė (savo) gabumų dėka» («вибився завдяки (власним) здібностям»). Згідно з тим, що збіг суб’єктів не позначається присвійним займенником savo, прийменник iš утворює привативну опозицію з усіма іншими прийменниками причини як позитивно маркований член, пор. paslydo iš neatsargumo ir per (savo) neatsargumą / dėl (savo) neatsargumo, kenčia už (savo) neatsargumą, išsimokė (savo) gabumų dėka.

Отже, ця ознака входить до семантичної структури прийменникових конструкцій (пор. Никитина 1976, 124). Лише в поодиноких випадках (не системно!) до конструкції з прийменником iš може входити й займенник savo, але лише як семантично необхідний компонент, наприклад: Ne iš savo kaltybės aš kuprotas. Ds (LKŽ V 159). (Якщо усунути займенник, речення втратить сенс.)

100

7. Як було зазначено, уживання прийменника iš у причинному значенні суворо обмежене щодо залежного іменника (див. § 6). Однак у діалектах цей прийменник уживається і в невластивому, нетиповому оточенні.

а) З абстрактними віддієслівними іменниками, що позначають зовнішні дії (їхня опозиція — внутрішні стани):

Поперек болить від ходіння. Штс. Від перепою болить голова. БМ 403. Адже від надмірного пиття йому настав кінець. Вв.

Іменник у таких конструкціях може поширюватися родовим відмінком, що позначає: прямий об’єкт дії (Від пиття води помер. Шлнт); суб’єкт (Від поїдання гусьми зникло жито. Штс. Від обгризання постола ноги стали хворими. Бдр); інструмент (Від кидання каменем і пішла вівця, несучи ногу. Алс); місце (Від переходу вбрід через річку захворів на сухоти. Шв).

б) З конкретними іменниками:

Я хворів від того вина. Ан. Жінка померла від дитини. Род. Свині на відгодівлі — від поганого корму. Жемл (LKŽ IX 696). Тарілки присохли від картопляної юшки (у них була картопляна юшка). Ер.

У літературній мові в таких випадках уживається прийменник nuo.

СФЕРА ВЖИВАННЯ КОНСТРУКЦІЙ

§ 8. Як уже було встановлено, уживання прийменника iš у причинному значенні лексично обмежене щодо залежного іменника: прийменникові конструкції утворюються з іменниками, що позначають емоції, відчуття або риси характеру. З іншого боку, сфера функціонування самих прийменникових конструкцій також семантично визначена. Вони вживаються з дієсловами (або їхніми сполученнями), прикметниками чи предикативами (у номінативних реченнях, наприклад: Я не ткачиха від старості. Ктк), що позначають ознаки (дії, стани, властивості) людини (або іншої живої істоти). Лише конструкції з певним лексичним складом (див. § 31) уживаються також для позначення причин станів, яких зазнають неживі предмети, наприклад: Від спеки загинули зернові. Пц (LKŽ IV 160). Але такий контекст перетинається зі сферою вживання прийменника nuo (див. § 60). Конструкція з прийменником iš уживається в контекстах, де неживі предмети оживлюються (персоніфікуються), наприклад: Ноги самі несли його крізь зелену луку, що не могла вгамуватися від веселощів. MikelKLL 333.

§ 9. Конструкції з прийменником iš найчастіше вживаються з дієсловами. Їх можна розподілити на дві групи за ознакою волевиявлення / мимовільності⁴.

1. Дієслова, що позначають мимовільні стани (а) або дії (б) людини (чи іншої живої істоти).

а) Старший брат тремтить від страху й усе не перестає просити дурня. BsRP 76. Юргіс аж зблід від горя. BaltPV I 11. Його дружина, яку він дуже кохав, померла від жалю. BalčHP109. Кінь мчав, нічого не бачачи, збожеволілий

⁴ З тією ж метою в лінгвістичній літературі вживають терміни «контрольовані / неконтрольовані» дії. Цю опозицію відмежовують від опозиції «динамічні / статичні» дії (пор. CTП 1982, 21).

101

від болю і страху. ŠaltRD 97. Собака, забувши через запал про пастку, раптом кинувся за лисицею. MašDP 98.

б) Від ніяковості я штовхнув колодкою підпору. BaltPV I 37. Каушпедас лише знизав руками від розгубленості. BaltR I 100. Юозапота, побачивши її, від переляку впустила вузлик і кинулася бігти. BilR I 237. Боліти не боліло, хіба що від страху. MašAMB 22. Північний олень від радості підстрибнув угору. BalčAP 247. Ряба, махнувши хвостом від радості, понесла мишу до краю. BaltPV II 74.

Слід зазначити, що дієслова мимовільної дії ми виокремили умовно, маючи на увазі їхні контекстуальні значення.

2. Дієслова, що виражають вольові дії (а) або стани (б).

а) Зі злості я взявся мститися. SnuogR IV 474. Юле вона заздрісно дошкулятиме. Myk-PutAŠ 415. Йому здавалося, що собака так говорить із заздрощів. BalčAP 311. Що оббрехав із досади натовп ворогів, безневинно оповивши плітками дороге мені ім’я. MairR I 139. Баби з досади продавали свій товар за пів ціни, бо їм набридло стояти під дощем. ŽemR I 202. Він би запідозрив її, що вона робить це з дріб’язкових ревнощів. Myk-PutAŠ 585.

б) Князь Вітаутас сидів на бенкеті лише з ввічливості. VienR IV 338 Від пихатості аж голова паморочиться. Gs (LKŽ VI 553). Зі страху остерігатиметься ходити пізно. Ktk.

§ 10.Зазначені семантичні ознаки вольовості / мимовільності дієслів мають диференційні значення для конструкції з прийменником iš. Ця конструкція у сполученнях із дієсловами, що позначають мимовільні дії або стани, має значення ситуативної⁵, або конкретної, причини, а з дієсловами, що позначають вольові дії чи стани, — неситуативної, або узагальненої, причини. Слід зазначити, що ця опозиція не є сильною.

Конструкції зі значенням ситуативної причини утворюються з іменниками, що позначають тимчасові, епізодичні ознаки — емоції та відчуття, а конструкції зі значенням неситуативної причини — з іменниками, що позначають сталі властивості або стани тривалішої дії.

СИТУАЦІЙНА ПРИЧИНА

§ 11. Ситуаційну причину позначає конструкція з прийменником iš, утворена з іменниками, що виражають емоції або відчуття, і вживана з дієсловами стану або мимовільної дії, наприклад: тремтить від страху, сплеснув руками від здивування. Такими сполуками зазвичай виражаються емоції або відчуття та форми (способи) їхнього прояву.

Конструкції з назвами емоцій

§ 12. Дієслова, що вживаються з конструкціями з прийменником iš та назвами емоцій, можна поділити на кілька груп, які вказують на різні форми прояву емоцій.

⁵ Dėl termino plg. Засорина 1961, 78.

102

Veiksmažodžiai, reiškiantys verksmą ir juoką

§ 13. У психології зазначено, що найвиразнішими проявами емоцій є плач і сміх⁶. Дієслова, що позначають згадані прояви емоцій, verkti ir juoktis, мають чимало синонімів.

Дієслово verkti має такі синоніми: virkauti, verkšlenti, raudoti, rudulti, ašaroti, žliumbti, rėkti, kriokti, zurnyti, knėkšti, knerkti, cirpti (ŠŽ 244–245). До цього ряду можна додати дієслова klykti, bliauti, šniurkšėti, а також сполуки з іменником ašara: ašaras lieti (berti, žvilginti); ašaros liejas, krinta, byra, rieda, ritasi, bėga, varva, teka, plūsta, bliaukia; ašaromis plūsti, apsipilti, apsilieti.

Основне значення дієслова verkti визначається так: «лити сльози через біль, нещастя тощо» (DLKŽ, 928). Однак це дієслово та його синоніми вживаються не лише з конструкціями з прийменником iš та іменниками, що позначають негативні (a), а й позитивні (b) емоції (плачем людина виражає найрізноманітніші емоції):

a) Він плакав від гніву, страху й образи. Avyž. Якщо помилишся, то від злого розпачу плачеш… Myk-Put BV 41. Ґражуліс ледь не плакав від засмучення, аж навіть уночі вже не міг знайти спокою. VenclR II 212. Ні плач, ні співай від сорому. Slm. Від тієї жалості (на) коліна впала, слізоньки лила. Dbk (LKŽ III 24). У малого Владука скотилася сльоза від холоду чи від переляку, адже він був босий. ŽemR I 290.

b) Я від тієї радості навіть почав плакати. ŽemR II 175. Хтось тихо плаче від щастя. Myk-Put. Навіть дитина розплакалася від радості, знайшовши ножик. Kp (LKŽ I 212). [Pauga] Якби не було жінок, я б почав ревіти від радості. SruogR III 75. Адже в неї течуть сльози і від смутку, і від радості. Simon OBT 356.

Дієслово verkti можливе також із конкретними іменниками, однак останні вживаються не з прийменником iš, а з dėl.

Гірко плакала дівчинонька через глиняний горщик (d).

У такому контексті згадане дієслово має дещо інше значення, яке можна витлумачити так: «лити сльози з жалю за чимось». У цьому значенні дієслово verkti входить до іншої семантичної парадигми, домінантою якої є gailėti. Це дієслово вимагає родового відмінка (наприклад, gaili žmonių «жаліє людей»). Тому й дієслово verkti в аналогічному значенні може вживатися з родовим відмінком (без прийменника dėl), наприклад: Матінка плакала за синочком усе життя. І в конструкції з прийменником dėl у нашому раніше наведеному реченні прийменник можна замінити одним родовим відмінком, пор.: плакала через горщик і плакала за горщиком.

З іншого боку, з дієсловом verkti вживається також конструкція з прийменником dėl іншого лексичного складу — з абстрактними іменниками, що позначають обставини, яких суб’єкт зазнав ззовні (а не його власні внутрішні стани), наприклад: плакав через нещастя, невдачу, образу, кривду. У цьому контексті реалізується основне значення згаданого дієслова. Тому замінити конструкцію з прийменником dėl одним родовим відмінком не можна: у разі заміни реалізувалося б інше значення дієсло-

⁶ Žr. Teplovas 1950, 66.

103

…м і сполука залишалися б беззмістовними, пор. плакала від нещастя «шкодувала через нещастя». Однак деякі конструкції з прийменником dėl з абстрактними іменниками можуть бути синонімічними конструкції з прийменником iš, наприклад: плакала через образу і від образи, плакала через кривду / від кривди.

Синонімами дієслова juoktis є: kv atoti, kv akėti, kikenti, krizenti, rizenti, prunkšti (ŠŽ 106), а також šypsotis. Перше значення дієслова juoktis визначається так: «виражати веселощі, радість тощо певними уривчастими звуками та рухами обличчя» (DLKŽ 270).

Ці дієслова з назвами емоцій і прийменником iš вживаються значно рідше, ніж синоніми дієслова verkti, наприклад: сміється від щастя, хихоче від радості, регоче від досади.

Облуплений носик хлопчика сміявся від радості. MikelŽS 366. [Vytautas] усміхався від задоволення. VienR IV 56. Марцеле вибухнула сміхом від радості. BorBM 41.

Сполуки цих дієслів з іменниками конкретного значення та прийменником iš трапляються значно частіше. Прийменникова конструкція з таким лексичним складом має значення джерела дії (об’єктне), а самі дієслова означають «насміхатися».

Гірко засміявся з його поради. BorSPI 114. З твоєї роботи всі собаки сміються. Ds. Не смійся зі старого — сам таким будеш. Ktk. З таких його слів Петрас міг досхочу посміятися. Pžrl (LKŽ VI 663). Можливо, деякі міщани також посміються з подібних карикатур. LKŽ VI 767.

Значення джерела може мати й прийменникова конструкція, утворена з назви емоції з означенням, наприклад: сміється зі свого нещастя, хихоче з чужих невдач.

Дієслово juoktis у значенні «насміхатися» в діалектах уживається також з орудним відмінком, який є синонімічним до конструкції з прийменником iš.

Усі з мене сміються — кажуть, що я боюся навіть листка. Jabl. Не смійся з нього. Jabl. Нічна робота сміється з дня. Jabl.

Приклади такого вживання знаходимо й у давніх писемних пам’ятках, наприклад: Усі, хто бачить мене, сміються з мене. BBPs 22, 8.

Дієслова, що позначають фізичні стани

§ 14. Більшість дієслів цієї групи позначають негативні стани й уживаються з конструкціями з прийменником із, утвореними також з іменниками, що виражають негативні емоції. Згадані сполуки за характером суб’єкта стану поділяються на дві групи.

1. Одну групу становлять сполуки з дієсловами, що позначають стани людини або іншої живої істоти (усього організму). Суб’єкт стану виражається називним відмінком відповідних іменників чи займенників, рідко — знахідним (Її виснажило горе. Ktk).

Невдовзі один за одним від горя померли обоє батьків. VienIMA 280. Його кохана, яку він дуже любив, померла з жалю. BalčHP 109. Вона так скучила за рідним краєм, що від туги захворіла. Від великого засмучення злягла. Той брат одразу ж поруч із нею з жалю знепритомнів. Ви хочете, щоб у мене стався напад від нервування? Čiurl (LKŽ VIII

104

692). Затинаюся, задихаюся від хвилювання. Avyž. Я навіть почав тремтіти від страху. PaukštAK 59. Зенон, тремтячи від люті, процідив крізь зуби. PetkAA 362. Катря навіть заніміла від жаху. Myk-PutS I 146. Я заціпенів на місці від страху. MarŽSG 10. Та ось вона мало не згоріла від заздрощів. Simon AšL 203.

Рідше дієслова зазначеної семантичної групи вживаються з конструкціями з прийменником iš, що мають позитивне значення.

Матінка від того щастя, здається, цілком одужала. ŽemR II 194. Я привезу Зенонові такий корал — його фармацевтка розтане від щастя. SirGAJ 163. Тепер він подумав, що вона від тієї радості померла. BsP IV 72. Носаті аж мліють від радості. MikelžS 417. Старі й молоді мало не луснули від сміху. KrėvRg 87—88.

Дієслова, що позначають психологічні стани

§ 15. Конструкція з прийменником iš уживається з дієсловами (або їхніми сполуками), що позначають психологічні стани, наприклад: розгубитися, збожеволіти, втратити розум, остовпіти, здивуватися, здивуватися, втратити дар мови (тяму, пам’ять), забути, не зрозуміти тощо.

Я мало не остовпів від подиву (перекл.). Усі аж завмерли від прикрості й обурення. Myk-PutS I 59. Раполас просто з глузду з’їхав від щастя. Vaižg RR I 113. Лисяча Лапа, оскаженіла від люті, ступила до Льока (перекл.). Зате її очі раділи б, дякували б, сміялися б, збожеволівши від щастя. Avyž(P 1978 I 65). Від біди аж отетерів. Svn (LKŽ III 439). Почувши ті слова, вона мало не сказилася від злості. Balč. Юргутіс від того жаху, горя й душевних мук цілком утратив дар мови й не міг вимовити ні слова. BorBM 118. Від тієї гордості він забув навіть усі кривди, яких нова влада встигла завдати Судоням. BorSVB 11. Ельзе зрозуміла той докір, сповнений злого наміру, що його висловила жінка, яка від досади втратила здатність тверезо мислити, і мовчала. PetkAA 430. Він був засліплений радістю й не бачив грубої та суворої буденності. BorSPI 145. Від відчаю й смутку вона сама вже не могла збагнути, що говорить... PaukštAK 368.

Сюди можна віднести й випадки вживання із синтаксичними фразеологізмами на зразок не знати, куди подітися, не знаходити собі місця тощо, що позначають активний стан тривоги.

Тепер він від сорому не знає, куди очі подіти. Jrb. Від неспокою не знаю, куди подітися. Ktk.

Дієслова, що означають зміну кольору обличчя

§ 16. Конструкції з прийменником iš, утворені з іменниками, що виражають сильні емоції (наприклад, гнів, переляк, хвилювання, сором), часто вживаються з дієсловами, що позначають зміну кольору обличчя людини, наприклад: збліднути, почервоніти, посиніти, потемніти, а також паленіти, горіти тощо. Суб’єкт стану, позначеного зазначеними дієсловами, виражається:

a) іменниками, що позначають обличчя або його частини:

обличчя: Від гніву аж обличчя пашіють. Kp(LKŽ I 500). Так я тепер думаю собі, і лише згадаю — обличчя горить від сорому. BilR I 62. Від сильного хвилювання паленіли її личка.

105

щоки: Так стало ніяково, що навіть щоки запалали від сорому. Gud-Guz.

чоло: Від хвилювання його чоло вкрилося потом. VendIGD 508.

скроні:Струмінь тепла пронизав серце, від радості палала моя скроня. TilvRn 163.

Пор. також:

очі:Від такої злості в нього аж очі позеленіли. Rm(LKŽ I 68).

вуха:Навіть вуха почервоніли від сорому. Ktk.

волосся:Від сорому наше волосся посивіло. KrėvP 192;

b) іменниками (або особовими займенниками), що позначають осіб (у такому контексті згадані слова вжито метонімічно — ціле замість частини):

Тоді той убивця зблід від люті, мов полотно. LT IV 153. Від переляку він аж увесь зблід. Prng (LKŽ I 500). Хлопчина зблід від страху (vert). Скардіс аж посинів від люті. Avyž. Він аж почорнів від гніву, кричить, Šk (LKŽ IV 412). Позеленілий від досади війт Радушис урвав промову підстаростиного свата королівського двору, тіуна Бутріма, і показав на ворота. BorSVB 17. А щойно це побачить матінка-сонечко, як ясна дівчина, почервоніла від великого сорому. KrėvP 10. — Геть! — вигукнув почервонілий від люті лікар. BorSPI 75. І я знову не пірнаю у воду, палаючи від сорому. BubnBV 192.

Для сполук із розглянутим лексичним складом із прийменником iš існують синонімічні сполуки з прийменником nuo, наприклад: pabalo iš baimės | nuo baimės, paraudo iš sarmatos | nuo sarmatos, pajuodo iš pykčio | nuo pykčio.

Дієслова, що позначають вираз очей

§ 17. Конструкція з прийменником iš вживається з дієсловами, що позначають вираз очей (або обличчя), який є зовнішнім відображенням емоцій, наприклад: очі сяють від радості, очі блимнули від гніву. Одні з цих дієслів позначають невизначену тривалість (žibėti, spindėti, švytėti, šviesti, spinduliuoti, žaižaruoti, blizgėti, žėrėti, liepsnoti, degti), інші — визначену тривалість (žybtelėti, blykstelėti, sublizgėti, sužibti, užsidegti, suliepsnoti, nušvisti). Зазначені дієслова, вжиті з конструкцією з прийменником iš, сполучаються з іменником akys, рідше — veidas або словом, що позначає особу.

У нього навіть очі сяяли від радості. Myk-PutST 76. Очі Агнешки блиснули від радості. LzP. Вона вся сяяла від щастя.

Однак сполучення розглянутого лексичного складу з прийменником iš трапляються рідко. Вони синонімічні поширенішим сполученням з орудним відмінком, пор.: очі сяяли від радості / радістю. Основною семантичною ознакою орудного відмінка причини є одночасність причини з наслідком, або недискретність причини. За цією ознакою орудний відмінка причини протиставлений іншим конструкціям причини.

§ 18. Орудний відмінок причини, як і конструкція з прийменником iš, вживається з дієсловами стану, що сполучаються з іменниками:

akys:Але очі хлопця раптом спалахнули гнівом. Myk-Put AŠ 318. Чорні очі сяяли люттю. ŽemR I 86. Його чорні, як вугілля, очі палали відвагою

106

і з гордістю поглядав навколо. BilR I 48. Під сивими бровами Силіна очі палали тривогою і нетерпінням. BaltRn 115. Рамунас бачить, як очі Сигіта спалахують цікавістю. BubnBV 208. Вони були значно виразніші… або знову палали гнівом. BaltrL 115–116. Її очі заблищали найпрекраснішою ясністю. Db (LKŽ I 745).

погляд: Вона лише дивилася на Чака поглядом, що палав ненавистю, і боялася, щоб він і цього не помітив (tsp).

обличчя: Обличчя дівчинки сяяло щастям і радістю (tsp). Їхні обличчя, позначені голодом, сяяли тривогою, стражданням (trš).

особа: Вона сяяла радістю і щастям. Myk-PutAŠ 573. Він палав жагою помсти й указував їм шлях ближче до Дубиси. VienR IV 109. Літній священнослужитель палав гнівом (перекл.). Рімдай це бачили, горіли від сорому і не тямилися від гніву. VaizgRR I 17.

§ 19. Орудний відмінок причини вживається не лише з дієсловами, що позначають вираз очей (див. § 17), а й з дієсловами, що позначають інші прояви емоцій, наприклад: серце б’ється від радості. Орудний відмінок причини, як і конструкція з прийменником iš, вживається з дієсловами, що позначають фізичні стани і сполучаються з іменниками:

серце: Його молоде серце билося від радості й умиротворення. CvR₁ I 21. Серце тріпотіло від радості й страху. SluckDMN 283. Арас відчував, що в його критичний момент зростає життєва сила, що серце кипить від відваги. KrėvP 248. У матері-годувальниці розривається серце від болю. ŽemR I 105. А коли вже сказав, що ми вирушимо, то так і защеміло серце від гіркого клопоту. SimonNTP 94. Серце тремтіло від досади. ŽemR I 50.

груди: Маленькі груди здригнулися від помсти. SimonR I 368. Груди здіймалися від болю і глибоких зітхань. ŽemR I 107.

обличчя: У його серці вже почала зароджуватися болісна підозра, а обличчя наливалося гнівом. KrėvP 188. Молоді обличчя розквітли від радості. KrėvP 168.

рот: Рот скривився від жорстокої люті. Myk-PutR VI 121.

чоло: Від болю й досади її чоло почервоніло… ŽemR I 127.

губи: Давно губи тремтіли від гніву, син насміхався з нього. VaizgP₂ I 273.

особа: Пастухи танули від страху. VaizgRR I 431. Моніку раптом охопило співчуття, вона залилася слізьми, вибухнула сміхом. CvŽM 89.

Орудний відмінок причини при назвах емоцій є синонімічним конструкції з прийменником iš, пор.: очі сяють гнівом | від гніву, обличчя світилося щастям | від щастя, серце б’ється радістю | від радості, чоло почервоніло від болю | від болю, губи тремтіли від гніву | від гніву.

Орудний відмінок причини, як і конструкція з прийменником iš (пор. § 7), може поширюватися словами, що мають (або набувають у контексті) значення інтенсивності чи ступеня.

Її ясні очі засяяли безмежною радістю. BorSPl 150. Його очі на обличчі, вкритому веснянками, сяяли нестримною радістю. VendGD 282. Мене вразила її мудрість і, сказав би я, очі, що випромінювали неземну радість. SajND 203. Очі Ірки засяяли невимовним щастям. ŠRagIT 262. Рот скривився від жорстокої люті. Myk-PutR VI 121. Його очі, сповнені почуття, сяяли невимовною радістю. BilR I 187.

107

Такі орудні відмінки можна було б замінити конструкцією з прийменником iš. Однак така заміна неможлива, якщо поширювач орудного відмінка має не кількісне, а індивідуалізувальне значення.

Тепер його очі блиснули дивною суворістю. GrušK 42. Він почервонів, очі спалахнули новим гнівом. PaukštK 119. Його чорні очі сяяли спокоєм сумління… Обличчя його так і палало зловтішною радістю. BaltPV I 120.

Деякі сполуки з орудним відмінком є стійкими, семантично неподільними, наприклад: серце кипить відвагою, серце билося спокоєм, серце запалало злобою, очі палають відвагою, обличчя наливається суворістю. Якщо замінити наведені орудні відмінки конструкціями з прийменником iš, вислови звучали б дещо штучно, пор. серце кипить від відваги.

§ 20. Синонімічні сполуки з конструкцією з прийменником iš (a) та з орудним відмінком (b) утворює дієслово ne(si)tverti:

a) Ще раз роздягає, оглядає, а дівчина аж нетямиться від радості. CvR VI 46. Побачивши, як Брісіус зістрибує, він не тямився від радості й, скавулячи, стрибав довкола. BilR I 206. Синуватий не тямиться від веселощів, а мати плаче й непокоїться через шибеника. SimonR I 122. Роберт Суопис не тямився від щастя. Avyž (P 1978 2 58).

b) Фіалки так кумедно звисали в орлиних пазурах, що дівчина не тямилася від радості. SluckGMN 361–362. Катрі було так прикро, що вона не знаходила собі місця. ŽemR I 95. — Та плювати мені на директора! — випалила Мальвіна, не тямлячись від злості, і, раптом схаменувшись, замовкла. BaltR I 102. Не можу триматися від сорому. Slnt (LKŽ III 194). Повертаючись додому, Іда не тямилася від радості. SimonNTP 150. Вона їсть і ніяк не може стримати сміх — так їй весело. SimonNTP 22. — А й Катря, видно, уперта: бувало, кричить та й кричить, не тямлячись від злості, але не свариться. ŽemR I 84.

Подібні сполуки утворюються також із дієсловами nesiliauti, nenurimti. Брати також не вгамовувалися від прикрості, не бачачи кінця, не знаходячи користі. ŽemR I 285. Ми з Твадоре ніяк не перестаємо сміятися. ŽemR I 22. Озирнувшись на всіх, Петрас, не вгамовуючись від прикрості, почав уже по-справжньому сваритися з дружиною. ŽemR I 191.

Однак зі сталим словосполученням ne(si)tverti savo kailyje вживається лише прийменник iš.

Я схопив увесь буханець і, не тямлячись від радості, вигукнув… MikelŽS 429.

Дієслова, що позначають звуки

§ 21. Ситуаційне значення причини мають конструкції з прийменником iš і дієсловами, що позначають звуки, наприклад: скрикнув від радості, заверещав від злості. Такі дієслова можна протиставити за визначеністю / невизначеністю тривалості. Одні з них позначають визначену тривалість (surikti, sušukti, suc ypti, rik telėti, šūktelėti, aiktelėti), інші — невизначену (rėkti, šaukti, cypti, spiegti; dejuoti, vaitoti, aimanuoti; urgzti, loti, mykti) (про тварин).

Ці дієслова зазвичай уживаються в конструкціях із прийменником iš, іменник у яких позначає сильні й раптові емоції.

108

а) Вона щомиті була готова навіть скрикнути від радості. MikelŽS 26. Діти аж заверещали від радості. Евіке жахливо скрикнула від переляку. SimonOBT 48. Дівчина ахнула від несподіванки. BorSPI 150. Він ледь не скрикнув від здивування. GrušRŠ 105. Раускіс скрикнув — і від сорому, і від болю, і від страху. SimonAŠL 104.

б) Боліло не боліло, а я кричав лише від страху. MašAMB 22. Юргіукас кинувся до нього, верещачи від радості. MikelŽS 430. Пес скавчав від страху. MškŽG 12.

З дієсловами розглянутої семантичної групи (особливо з dejuoti та його синонімами aimanuoti, aikčioti, dūsauti, vaitoti / vaivoti) часто вживається конструкція iš skausmo, iš sopulių.

Вона звивається й стогне від нестерпного болю. SimonAŠL 169. Спершу вона стогнала, зціпивши зуби, а тепер уже кричить просто від нестерпних мук. SimonAŠL 169.

Іменники skausmas, sopuliai належать до іншої семантичної групи; докладніше про їх уживання див. § 27.

Дієслова, що позначають рухи

§ 22. Емоції можуть виражатися різними рухами. Конструкція з прийменником iš із дієсловами руху має значення ситуативної причини.

Побачивши мене, дівчинка від здивування зупинилася посеред стежки. MarŽŠG 156. Каукіс зіщулився від страху, згорбився й відійшов далі. KrėvRg 262. Коли стемніло, я вже був готовий і тупцював від нетерпіння, чекаючи на побачення. MikelŽS 451. Батько був аж підскочив від гніву, а потім тільки бурмотів собі під ніс. BaltPV II 10. Мати, почувши такий план, від розпачу аж заламала руки. Myk-PutAŠ 482. Юозапота, побачивши її, від переляку впустила вузлик і кинулася тікати. BilR I 237. Мені стає тепло, а перо від хвилювання випадає з рук. CvR₁ III 10. Кіртікене від того переляку й поспіху вдарилася чолом об одвірок. BorSPI 160. Вісіманта від досади кусав собі вуса й бороду. VienR IV 119. Звірятко від задоволення аж заплющувало очі. MašMŽ 48.

Конструкції з іменниками, що позначають відчуття

§ 23. Прийменник iš утворює причинні конструкції також з іменниками, що позначають відчуття, наприклад: від болю, від утоми, від голоду, від спраги, від холоду. З прийменником iš уживаються іменники, що позначають відчуття болю (біль, ниючий біль), органічні відчуття (голод, спрага), смаку (солодкість, гіркота) і температури (холод, тепло).

§ 24. Конструкції з іменниками, що позначають відчуття, уживаються для позначення причин наслідків, яких зазнають як люди, так і інші живі істоти, наприклад: Чоловік зітхає, напружує все тіло, стогне й від болю заплющує очі. Dubn BV 222. Навіть птахи дрімали в хащах, від утоми звісивши жовті дзьоби (переклад).

109

А конструкції з іменниками, що позначають температурні відчуття та явища, уживаються для вказівки на причини наслідків, яких зазнають не лише живі, а й неживі предмети, наприклад: Дівчинка, перестрибуючи через рів, упала, промокла й тремтить від холоду. TarasP 29. Цеглини й печі пашіють від жару, мов вогняна парова машина (переклад).

§ 25. Окрім конструкцій із прийменником iš та іменниками, що позначають відчуття, як і з назвами емоцій, уживаються також конструкції з дієсловами (або їхніми сполуками), що позначають стан, а також (рідше) дію, наприклад: зблід від болю, гризе пальці від болю.

§ 26. Більшість іменників, що позначають відчуття, на відміну від назв емоцій, уживаються для позначення причини як із прийменником iš, так і з прийменником nuo, наприклад: від болю / від болю, від утоми / від утоми, від голоду / від голоду, від холоду / від холоду тощо. В одних контекстах ці конструкції можна замінити одна одною (знепритомнів від болю / від болю, помер від голоду / від голоду, тремтить від холоду / від холоду), в інших уживається лише конструкція з прийменником iš (їв кору з голоду, здався в полон від утоми).

Іменники, що позначають відчуття болю

§ 27. Конструкції з прийменником iš та іменниками, що позначають відчуття болю (skausmas, sopulys, sopė, skaudėjimas, sopėjimas, kančia, kentėjimas), у сполученнях із дієсловами, що позначають різні стани, є синонімічними до конструкцій із прийменником nuo.

Від болю він знепритомнів (vert). Від болю навіть упав непритомний. Dkš(LKŽ I 89). Кінь мчав галопом, нічого не бачачи, ошалілий від болю й страху. Šalt RD 97. Одна бджола так ужалила, що я мало не помер від болю. Gž(LKŽ I 848). Кожен, кого лише вжалили, мав померти від великих мук. J.

Орач знепритомнів від сильного болю. BsP II 283. Він від болю скривився. Varn. Німець бив батогом хворого, що корчився від болю. SimonAŠL 30. Зблідле обличчя солдата скривилося, ніби від болю. LzP.

Однак у сполученнях із дієсловами зі значенням активної дії зазвичай уживається лише конструкція з прийменником iš.

Кінь від болю метнувся вбік, збивши з ніг кількох піхотинців. ŠaltRD 97. Він закинув голову від болю й заспівав, захлинаючись димом. ŠaltRD 114. Від болю й люті він мало не скреготав зубами. VenclR II 454. Спершу, стиснувши зуби, стогнала, а тепер уже кричить просто від нестерпних мук. SimonAŠL 169. Як же я скочитиму, ревучи від болю. PietRR 294. Від опіків він кричав нелюдським голосом. BsV 133. Вони покусали собі язики від опіків. LKŽ IX 856.

Іменник skausmas (як і інші) у переносному значенні «смуток» також частіше вживається з прийменником iš (у цьому разі він належить до групи іменників емоцій). Очі потьмяніли від сліз, серце розривається від болю. Myk-PutR I 90. Люди думали, що він збожеволів від великого горя. KrėvP 103. Від мук він почав пити. Ktk.

§ 28. Дуже поширена конструкція з прийменником iš та іменником nuovargis.

110

Моніка майже дрімала від утоми. CvR₁ V 76. Тилюс марив від утоми й зусиль, докладаючи їх, щоб прокинутися. KatMAR 396. Казите мовчала від утоми. BaltPV II 287. Лауруш ледве тримався на ногах від утоми. SirGAJ 244. Ті, що залишилися, падаючи від утоми, повернулися до Рагайне. TarasP 83. Від утоми ноги підгиналися в снігах оріольських заметів. SNėR I 357. У Трудеї руки тремтіли від утоми. SimonP 252.

З указаним іменником можливий також прийменник nuo.

Мабуть, від утоми Жиліс ослаблений починає непритомніти. PetkAA 467. Від великої втоми, від спеки й від чарки горілки, випитої на кораблі, мене зморив сон. BalčGK 15. У Райнхольта почало ломити тіло від страшної втоми (перекл.).

Конструкцію з прийменником nuo завжди можна замінити поширенішою конструкцією з прийменником iš. Конструкції nuo nuovargio, очевидно, уникають через повторення двох однакових складів.

Іменники, що позначають органічні відчуття

§ 29. Прийменник iš утворює конструкції причини з іменниками, що позначають органічні відчуття, які виникають через потребу в їжі (голод, сильний голод, зголодніння, виснаження від голоду, голодування, спрага, відчуття спраги) або її задоволення (ситість, переїдання, надмірне споживання їжі, надмірне вживання алкоголю, переїдання). Такі конструкції у сполуках із дієсловами стану зазвичай є синонімічними до конструкцій із прийменником nuo.

Пор.:»

Мої діти голодують і хворіють від голоду. SimonP 118. Від голоду в передмістях люди помирали — коли бачиш це сьогодні, паморочиться голова. TilvRn 140. Пес здох від голоду. Krkl(LKŽ₁ II 956). Я помираю від спраги біля джерела. VenclLL 229. Від недоїдання може причепитися хвороба. Jnšk(LKŽ VII 461). Ліокас сп’янів від ситості й нездатності встати (перекл.). Собаки, які від об’їдання полягали під столами й задрімали, тепер раптом зірвалися на ноги (перекл.).

Чимало наших братів загинуло від голоду. Pn. Від голодування паморочилася голова, голос перехоплювало, холодний піт сковував тіло (перекл.). Сонце вже сягало майже середини неба, чола вкривалися потом, і в багатьох починало бурчати в животі від голоду. Myk-PutS I 68. Вона втомилася від довгої дороги, від голоду (перекл.). Від такого голоду не помреш, не бійся. Grg(LKŽ₁ I 103). Та й так немає куди подітися від спеки й від спраги. MikelŽS 413. Від переїдання корова роздулася. Rdm(LKŽ₁ II 1044).

Однак із дієсловами, що позначають активні, вольові дії, вживається лише конструкція з прийменником iš.

Від голоду я, здається, і камінь проковтнув би (перекл.). Від голоду пес і сир їсть. Grg(LKŽ I 444). І панський пес від голоду редьку гризе. Jrb(PP 352). Їх від голоду хоч корою погодуй. JablRR I 652. Ще нема паші для худоби, та від голоду, знаєш, могли б гризти. Srv(LKŽ III 531).

Ця конструкція вживається також в узагальнених безособових іменних реченнях.

111

Від голоду й сир стає смачним. Vlk(LKŽ I 444). Від голоду хліб із медом смакує. Mk (LKŽ I 444). Від надмірного голоду здоров’я не лишається й на той раз. Dr(LKŽ I 445).

§ 30. До іменників, що позначають органічні відчуття, умовно можна зарахувати й іменники на позначення смакових відчуттів: солодкість, гіркота, солоність, кислість (у психології розрізняють відповідні види смакових відчуттів), слизькість, терпкість, а також смаковитість, смачність.

Іменники загального значення смаковитість, смачність для позначення причини вживаються з прийменником iš.

Від смакоти хоч вуха дерти. Sb(LKŽ III 123). Від смакоти навіть губи облизав — видно, хотілося їсти. Ktk. Від смакоти аби тільки язика не проковтнути. Sdk. Язика собі відкусиш від смачності. Krš(LKŽ XII 739).

А іменники, що позначають конкретні смакові відчуття (залежно від контексту), можуть уживатися як із прийменником iš (a), так і з nuo (b).

a) Редиски неможливо їсти від гіркоти. Ktk. Нарешті, хропучи, ксьондз від такої солодкості сну ледве язика не проковтнув. BorBM 16.

b) Я пересолив суп. Навіть язик пече від солоності. Ktk. Сльози бризкають від кислоти. Ktk. Серце розм’якло від солодкості. J. Їхній малюк згорнувся клубочком, Унтанюкас, навіть позіхнувши від солодощів першого сну. Balt.

Іменники на позначення температурних явищ

§ 31. Іменники на позначення температурних явищ (і відповідних відчуттів) слід поділити на дві групи: одні з них означають тепло (тепло, теплота, зігрівання, перегрівання, спека, жар, спекота, нагрівання, перегрівання, а також задуха, посуха, сухість), інші — холод (холод, холоднеча, переохолодження, а також прохолода, волога). Конструкції іменників цих семантичних груп із прийменником iš вживаються для позначення причини наслідків, яких зазнають не лише живі (a), а й неживі (b) предмети.

a) Степона сильно змерз, і, приїхавши, почав плакати від холоду. ŠRagIT 71. Вони тремтіли від холоду й жалібно кричали. BorSPl 104. Пандаги від того холоду протікають. Rt. Від застуди виникає багато хвороб. Klvr. Зовсім не можу йти, чи то від спеки. JnšM. Невістка зблідла від гарячки. J.

b) День тремтить від спеки. SkliuAŠ 60. Від спеки загинуло збіжжя. Pc(LKŽ IV 160). Зів’яли квіти шипшини від тієї спеки. Šts(LKŽ III 277). Знову десь тріснуло, ніби вибухнуло від нагрівання перед займанням. ŽemR II 420. Усі паростки сохнуть від сухості. Pc. Від вологи листя побіліло. BP II 406.

§ 32. Однак іменники на позначення температурних (та пов’язаних із ними) явищ в обох випадках — для вказівки на причину наслідків, яких зазнають як живі (a), так і неживі (b) предмети, — частіше вживаються з прийменником nuo.

a) Курмеліс тремтів від холоду. ŽemR I 207. Він цокотів зубами від холоду. LankKS 69. Карвеле зігнулася від холоду. ŽemR I 56. Руки заніміли від холоду. Grš(LKŽ III 651). Хоч ноги й червоні, але від холоду задубіли — треба терпіти. ŽemR II 95. Я вже давно помітив, що мій ніс синіє від холоду. MikelžŠ 223. Nug (Nuo) від застуди під щелепою повисли слинні залози. Vlk (LKŽ IX 713). Лаврина трусить від вогкості й холоду. BilR I 68.

112

Знесилені від спеки, у садку під смородиною на розпростертих крилах лежали кури. MikelŽS 35. Від спеки губи обпеклися. Dgl. Від тієї спеки людина зовсім знесилюється, не може й ступити. Skr(LKŽ III 407).

б) Від морозу все шибкове скло вкривається візерунками. Ds(LKŽ I 39). Вода від морозу перетворилася на лід. PietRR 273. Дерева тріщать від морозу. J. Вікна вкрилися інеєм від вологи. Grg.

Травичка на землі зів’яла, скрутилася, здається, ослабла від спеки. ŽemR II 420. Від спеки дахи мерехтять. Dkš(LKŽ VIII 250). Навіть жорсткі полини — і ті в’януть від спеки. BaltR I 240. Уся верхня скоринка хліба потріскалася від жару. Mrj(LKŽ I 39). Від спеки прив’яли листки дерев. Brt(LKŽ III 408). Усі знаряддя висохли від посухи. Trg

§ 33. Конструкції з прийменником iš, утворені з іменниками, що позначають температурні явища (зазвичай вони вживаються з дієсловами стану або їхніми сполученнями), завжди можна замінити конструкціями з прийменником nuo. Однак замінити останні конструкціями з прийменником iš не завжди можливо: цьому може перешкоджати контекст. Можна вказати деякі тенденції у вживанні зіставлюваних конструкцій.

1. Конструкції з прийменником nuo легше можна замінити конструкціями з прийменником iš у контекстах, що описують стан живих істот (див. § 32 a), і важче (або зовсім неможливо) — у контекстах, що описують стан неживих предметів (пор. § 32 b).

2. Конструкції з прийменником nuo не можна замінити конструкціями з прийменником iš у випадках, коли іменник має означення, що індивідуалізує, конкретизує його значення (не кількісне!), наприклад:

Андрюс Гражуліс тремтів від передсвітанкового холоду. VenclR II 30. Подекуди від літньої спеки загоряються соснові ліси, червоніють пасовища. SimonAŠL 75. Груди здіймалися, а губи потріскалися від внутрішнього жару й напруження. KatMAR 122.

§ 34. Іменники, що позначають відчуття, у діалектах (а) та в мові художньої літератури (б) для вираження причини вживаються також в орудному відмінку (без прийменника).

а) Від болю не можу встояти — хоч кричи! Py. Упродовж дня мене трусило від холоду. Prn. Ходить скуйовджена від холоду, напівгола. Vlkj. Померла від голоду й холоду. Ktk. Уся голова палає від жару. Vkš (LKŽ V 326). Так я втомився від тієї спеки. Rs(LKŽ V 83). Не згадуй голоду, коли батько помер від голоду. Šd(LKŽ I 444). То що той пес робитиме, адже може здохнути з голоду. Iñšk(LKŽ, II 956).

б) Вона впала впоперек ліжка, уткнувши в подушку голову, що розривалася від болю й жару. ŽemR I 73. Уся тремтячи від холоду й голоду, вона попленталася далі. BalčAP 39. Розпізнати можна личинок, що загинули від голоду. Krišč. Обличчя й руки аж горіли від численних укусів і подряпин. Balt.

Позиції орудного відмінка причини в літературній мові слабкі (див. Rasimavičius 1965). Такий орудний відмінок можна замінити поширенішими конструкціями з прийменниками iš або nuo, пор.: вибухає від болю | з болю | від болю, тремтить від холоду | з холоду | від холоду, помер від голоду | з голоду | від голоду. Так утворюється навіть тричленний синонімічний ряд.

113

Kiti daiktavardžiai

§ 35. Причинний префікс для позначення причини вживається також із деякими іменниками, що означають фізичні властивості живих істот (a) або неживих предметів (b). Найбільше конструкцій трапляється з іменником senatvė та його морфологічними варіантами (senybė, senystė, senumas).

a) Одні з них померли від старості, інших забрало море. LankKS 42. Від старості він ще не горбиться. Jrb(LKŽ XII 394). Були й такі, що ледве волочили кінцівки свого тіла, тремтіли всім тулубом, від старості вже не тримали голови. VienR V 172. Зменшений від старості. Ш. Жінка ледве ходить від повноти. Ktk. Від білизни я біла, від краси — червона. JV 132.

b) Хатинка зігнулася від сивої старості. SimonOBT 54–55. Її кисіль затягнуло слизом від старості. Ds(LKŽ III 420). Двері перекосилися від старості. J. Яблунька не цвіте від молодості. Ktk. Дерева стоять мокрі, затихлі. Лише від тягаря, що їх пригнітив, вони похитуються то в один, то в інший бік. ŠeinVVK 65. Дід як узув чоботи для парубкування, аж блищить від лиску. Vlk(LKŽ I 763).

§ 36. Однак іменники зазначених семантичних груп для позначення причини частіше вживаються з прийменником nuo:

a) У тій хатині стара бабуся — вже й голова трясеться від старості. Brt (LKŽ XII 410). Від старості й коліна почали підгинатися. Vvr. Від гарячки в мене випали зуби. Varn. Спідниця сповзла, волосся розпустилося, щоки від рум’янцю, здається, от-от луснуть. PaukštT 157.

b) Сарай навпроти хати й далі стояв неушкоджений, із різьбленими дверима, потемнілими від старості. BaltPV II 27. Стіни світлиці пожовкли від старості й облущилися. Piet. Є рукописи, що від старості навіть скам’яніли (trš). Цей комір кістяний, жовтий від старості. Balt. Борода від сивини аж укрита інеєм. Skp.

§ 37. Іменники зі згаданою семантикою, як і назви відчуттів, уживаються для позначення причини також в орудному відмінку.

Він уже не міг через старість. Šb. Коли борошно заварили, то воно смердить старістю. Pc (LKŽ XII 410). Я не ткаля через старість, та вона — через молодість, і нікому ткати. Її діти повмирали від старості. Вбігла Гашка, несучи щоки, що аж пашіли рум’янцем, запах снігу й легкий мороз (vert). Вона не може ходити через повноту. Prn.

І ці форми орудного відмінка можна замінити прийменниковими конструкціями.

УЗАГАЛЬНЕНА ПРИЧИНА

§ 38. Конструкції з прийменником iš вживаються для позначення причини не лише мимовільних, а й вольових дій або станів, пор. тремтить від холоду (1) і відмовився від підтримки зі скромності (2). Значення перших конструкцій ми назвали ситуативною причиною, а останніх називатимемо неситуативною, або узагальненою, причиною.

Конструкціями з прийменником iš зі значенням ситуативної причини описуються елементарні, нескладні ситуації, зазвичай доступні емпіричному сприйняттю. Натомість конструкціями зі значенням узагальненої причини відображаються складніші си

114

туації, де причинно-наслідкові зв’язки встановлюються актами логічного мислення. Конструкції з узагальненим значенням можуть відрізнятися від конструкцій зі значенням ситуативної причини також своїм лексичним складом.

Конструкції з іменниками, що позначають риси характеру

§ 39. Конструкції зі значенням причини утворюються з іменниками, що позначають риси людського характеру (душевні якості), наприклад: із скромності, із жадібності, із цікавості, із довірливості. Іменники цієї семантичної групи відрізняються від назв емоцій і відчуттів однією важливою семантичною ознакою, що розмежовує значення причини в конструкції з прийменником iš: риси характеру є відносно постійними ознаками особи (емоції та відчуття — тимчасові, мінливі, епізодичні ознаки). Причина, позначена конструкціями з іменниками, що називають риси характеру, не вичерпується одним конкретним наслідком — та сама риса може бути причиною й інших наслідків. У цьому сенсі причина, позначена конструкціями із зазначеним лексичним складом, є узагальненою, неситуативною (тобто виходить за межі конкретної описуваної ситуації). Наприклад, у вислові допомагає з дружелюбності іменник позначає рису дружелюбності, яка може виявлятися не лише в дії допомоги, а й інакше.

§ 40. Конструкції з прийменником iš та іменниками, що позначають риси характеру, мають визначену сферу вживання: вони сполучаються з дієсловами або їхніми сполуками, що позначають вольові дії (a) або стани (b).

a) [Barbora] Хоча б привітався зі ввічливості! SruogR IV 434. Часом через свою легковажність улітку... він пролітав через містечко. CvR VI 272. Із злості я взявся мститися. SruogR IV 474. З боягузтва він і надвір вийти не зможе. Gs(LKŽ I 463). Через ту силу так скривдив чоловічка. Lnkv(LKŽ III 486). Учителі циркових трюків через незграбність чи невміння, а може, через погану звичку й далі проколюють слонам вуха гаками. MašMŽ 94.

b) Якщо ми мовчимо зі ввічливості, то кажуть, що ми боягузи. SimonVK I 338. Із обережності ми хотіли лише зброї! LKŽ I 344. Князь Вітаутас сидів на бенкеті лише зі ввічливості. VienR IV 338.

Конструкції з іменниками, що виражають емоції

§ 41. Конструкції з прийменником iš, утворені з іменниками на позначення емоцій, уживаються для позначення причини не лише мимовільних, а й вольових дій або станів, пор.: зблід від переляку (1) і прийшов з поваги (2). Перша (1) конструкція позначає емоцію та форму її прояву; зв’язок між ними автоматичний, без вольових зусиль суб’єкта. Натомість друга (2) конструкція виражає вольову дію та емоцію як її логічний мотив, усвідомлений суб’єктом. Спираючись на пережиту емоцію, суб’єкт спочатку подумки ухвалює рішення виконати певну дію. У цьому сенсі причинний зв’язок установлюється на рівні логічного мислення, і відповідно причина є узагальненою.

Для позначення причини вольових дій або станів уживаються конструкції з прийменником iš, утворені зазвичай з іменниками, що позначають сталі емоції (почуття) невизначеної тривалості

115

виражають емоції, наприклад: любов, повага, довіра, прихильність, зневага, ненависть, жаль, співчуття тощо. Це так звані іменники на позначення емоційного ставлення (пор. рос. Васильев 1981, 108–122).

§ 42. Конструкції з прийменником iš та іменниками на позначення емоцій уживаються як із дієсловами чи їхніми сполуками, що виражають вольові дії (a), так і з тими, що виражають стани (b).

a) З любові він збудував їй палац у кінці нашого села. VienIMA 118. Він сюди приїхав із великої поваги (перекл.). Юля стежить за ним із заздрості. Myk-PutAŠ 415. Із турботи я годував коника, із жалю гарно його осідлав. JD 473.

b) Лише з любові, з пошани стоїть дівчинонька коло узлісся. Krč. Інші стверджували, що ім’я обрано з поваги до нашої сестри. SakAP 131.

Часто трапляються сполуки з дієсловами мовлення — як емоційними, так і нейтральними.

Почувши ті слова, сказані з досади, Балтарагис чомусь зрадів. BorBM, 9. Щоб натовп ворогів не обмовив з досади мого дорогого імені безпідставними чутками. MairRR I 139. Інші дорікали із заздрощів. Jrb(LKŽ IX 687).

§ 43. Іменники, що позначають як властивість, так і емоції тривалішої дії (див. § 39), уживаються для вказівки на причину також із прийменником dėl, який є основним засобом вираження узагальненої причини. Конструкції з цим прийменником можуть бути синонімічними до конструкцій із прийменником iš.

Пор.:

Жителі цього невеликого міста — одні стежать за ним із ворожості, інші просто через нескромність (перекл.). Через свою грубість він ніде ні з ким не церемонився й не контролював своєї поведінки. Myk-PutS I 30. Це неправильно, бо спонукає дітей поводитися добре не з внутрішнього переконання, а в очікуванні винагороди (публ.). Так завжди буває через неуважність! BalČAP 232. Через недбалість він так зубожів. And(LKG III 86).

§ 44. З іншого боку, конструкції з прийменником iš можуть бути синонімічними до конструкцій із прийменником per.

Пор.:

Але сусід через свою скупість не дав, бо знав, що жінка не матиме чим віддати. Šmk. Через необережність із тією люлькою мало не спалив будинок. Gs. Через свою жадібність і добре поїсти не вдається. Varn.

Plačiau apie prielinksnį per žr. aut. 1977, 155 tt.

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ

§ 45. 1. Прийменник iš уживається для опису мотивації дій або станів людини (чи іншої живої істоти) її власними внутрішніми ознаками — емоціями, рисами чи відчуттями.

2. Причинне значення прийменника iš є дискретним, тобто чітко відмежованим від інших його значень.

3. Семантична структура причинного значення прийменника iš ізоморфна просторовому значенню того самого прийменника.

4. Основною семантичною ознакою причинного значення прийменника iš є внутрішній характер причини. За цією ознакою воно утворює привативну опозицію з іншими причинними прийменниками як її позитивно маркований член (див. § 113).

116

5. Уживання прийменника iš у причинному значенні суворо регламентується семантикою залежного іменника: причинне значення реалізується в конструкціях з іменниками, що позначають емоції, риси характеру чи відчуття.

6. Середовищем функціонування самих конструкцій є дієслова, що позначають дії або стани людини (чи іншої живої істоти), а також деякі прикметники. З іншого боку, ці конструкції нерідко пов’язані не з одним словом, а зі словосполученням або цілим реченням.

7. Конструкції з прийменником iš можуть перебувати у синонімічних відношеннях з іншими причинними конструкціями:

a) конструкції з прийменником iš, утворені з іменниками, що позначають відчуття, бувають синонімічними конструкціям із прийменником nuo (див. § 26 і далі);

b) конструкції з прийменником iš, утворені з назвами емоцій, у сполученнях із дієсловами, що позначають вираз очей (рідше — з іншими дієсловами), бувають синонімічними орудному відмінку (див. § 17);

c) конструкції з прийменником iš та іменниками, що позначають постійні ознаки, можуть мати синоніми серед конструкцій із прийменником dėl (див. § 43);

d) в окремих випадках конструкції з прийменником iš можуть бути синонімічними конструкціям із прийменником per (див. § 44).

ПРИЙМЕННИК ВІД

ЗАГАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ

§ 46. Прийменник від є одним з основних прийменників причини. Його, як і прийменника з, значення причини є похідним. Дериваційний характер цього значення відображається в його ізоморфності просторовому значенню. Спробуємо конкретно показати, як семантична структура значення причини прийменника від відповідає структурі його просторового значення.

Цей прийменник, як і з, у своєму просторовому значенні вказує на вихідну точку дії (спільна ознака), однак відрізняється від останнього прийменника початковим положенням локалізованих предметів, вихідною позицією дії, або орієнтаційним значенням⁷. Візьмімо дві фрази з прийменником від і запишімо його значення формально: 1) Виделка (A) впала (C) зі столу (B) [(A на поверхні B) — вихідна точка C] і 2) Людина (A) приходить (C) з лісу (B) [(A поблизу B) — вихідна точка C]. Як бачимо, прийменник від має два орієнтаційні значення: в одному випадку він указує на зовнішній контакт предметів (1), в іншому — не фіксує контакту предметів (2) (пор. рос. Никитина 1979, 120).

§ 47. Основним семантичним компонентом значення причини прийменника від є її (причини) зовнішній характер. Зовнішньою називають таку причину, яку становить стороннє (тобто зовнішнє) щодо суб’єкта наслідку явище, наприклад: 1) Вікна (A) повилітали (C) від удару (B) [(Суб. (B) ≠ A, тобто суб’єкт причини не-

⁷ Dėl orientacinės reikšmės termino žr. Kilius 1977, 40.

117

tampa su pasekmės subjektu, plg. Никитина 1976, 122] arba to paties subjekto išorinis požymis, pvz.: 2) Vaikas (A) pavargo (C) nuo lakstymo (B) (kur Sub. (B)=A). Kiekviena šių prielinksnių nuo priežasties konstrukcijų koreliuoja su skirtingomis to paties prielinksnio erdvės reikšmės konstrukcijomis. Konstrukcijos, reiškiančios priežasties santykius tarp skirtingų subjektų požymių (1), atitinka erdvės reikšmės konstrukcijas, žyminčias nekontaktinę lokalizuojamų daiktų padėtį, plg.: Langai (A) išbyrėjo (C) nuo trenk­smo (B) (kur Sub. (B) ≠ A) ir Žmogus (A) ateina (C) nuo miško (B) (kur B nekontaktuoja su A). O konstrukcijos, reiškiančios priežasties santykius tarp to paties subjekto požymių, koreliuoja su erdvės konstrukcijomis, žyminčiomis kontaktinę daiktų padėtį, plg.: Vaikas (A) pavargo (C) nuo lakstymo (B) (kur Sub. (B) = A) ir Šakutė (A) nukrito (C) nuo stalo (B) (kur B kontaktuoja su A).

§ 48. Прийменник причини від обслуговує досить широку денотативну сферу: він може позначати причинні відношення між: 1) явищами зовнішнього (щодо людини) світу (Вода блищить від сонця), 2) ознаками людини та явищами зовнішнього світу (ноги змокли від роси) і 3) окремими ознаками людини (Дитина втомилася від біганини). Останнє (3) мікрополе вживання прийменника від межує зі сферою вживання прийменника з: і один, і другий позначають мотивацію дій або станів людини (наслідок) її власними станами чи діями (причина), пор.: Дитина втомилася від біганини, а мати захворіла від хвилювання. Зіставлювані фрази відрізняються одна від одної однією значущою структурною ознакою — значенням іменника у прийменниковій конструкції: іменник у конструкції з прийменником від позначає зовнішню дію, а з прийменником з — внутрішній стан. Отже, згадані прийменники відповідно розподіляються у сфері людської діяльності. Прийменник з уживається для позначення причини, якою є внутрішні ознаки суб’єкта, а прийменник від — зовнішні ознаки суб’єкта.

ЛЕКСИЧНИЙ СКЛАД КОНСТРУКЦІЙ

§ 49. Уживання прийменника від у значенні причини майже не обмежене щодо залежного іменника. Цей прийменник утворює причинні конструкції як із конкретними, так і з абстрактними іменниками, наприклад: У мене руки від риби облізли. Tvr; Від оранки коні худнуть. Kvr. Зазначені семантичні ознаки іменників (конкретність і абстрактність) мають диференційне значення для конструкції з прийменником від.

У лінгвістичній літературі відзначено, що конкретні іменники семантично недостатні для позначення причини (див. Попова 1956, 76). Вони вказують на один із найважливіших (для мовця) компонентів причини, зазвичай на предмет, із яким тісно пов’язана реальна (безпосередня) причина. Інакше кажучи, конкретними іменниками причина розкривається неповно, недостатньо, не цілком. Причинні конструкції такого лексичного складу як із прийменником від, так і з іншими (через, за, від) пов’язані з ширшим контекстом, з якого з’ясовується реальна, безпосередня причина.

Причину, виражену прийменниковими конструкціями з конкретними іменниками, називатимемо непрямою (її протилежність — безпосередня причина, яка виражається абстрактними іменниками).

118

СЕРЕДОВИЩЕ ВЖИВАННЯ КОНСТРУКЦІЙ

§ 50. Як уже зазначалося, лексичний склад причинних конструкцій із прийменником nuo, на відміну від конструкцій із прийменником iš (див. § 6), є різноманітним і невизначеним: вони утворюються як з абстрактними, так і з конкретними іменниками, пор.: Від біганини вже й ноги болять. Грім і блискавка довкола гуділи від кінських копит. BorBM 114. Тому причинне значення цих конструкцій виявляється не з їхнього лексичного складу (як у випадку з прийменником iš), а зі словосполучення або речення.

Причинні конструкції з прийменником nuo вживаються з дієсловами (або їхніми сполуками), що означають стани або їхні зміни (Лід блищить від сонця; Кінь утомився від оранки), мимовільні дії (Шибки повилітали від удару). Далі й ті, й інші умовно називатимемо дієсловами стану на противагу дієсловам вольової дії. Зазначений прийменник уживається також із деякими якісними прикметниками (мокрий від дощу, червоний від горобини).

§ 51. Прийменник nuo, на відміну від прийменника iš, у конструкціях зі сполуками дієслів вольової, активної дії не має чистого причинного значення (пор. рос. Запорина 1961, 66). У певних випадках воно може виражати лише мету з відтінком причини.

Від морозів і негоди звірі вкривалися шкурами. Dauk. Від тріскання намазав руки салом. Ktk. Випий камінної води від задухи. Užn(LKŽ I 79). Дах хати був укритий дранкою, бляхою, соломою і підпертий від вітру довгими підпорами. Cv R₁ I 304. Від дощу вона забігла до нас. Lnkv. Від крота то оселедцеву голову пхають у нору, то гасу наливають. Imb(LKŽ VIII 899). Навіть город, і той не відкритий, лише огірки обтикані прутиками від курей. Sluck GMN 103.

Ці сполуки мають значення мети, що видно з можливості перефразувати їх у підрядні речення мети, пор. Від тріскання намазав руки салом і Намаж руки салом, щоб не потріскалися або: Огірки обтикані прутиками від курей і Огірки обтикані прутиками, щоб захистити їх від курей.

БЕЗПОСЕРЕДНЯ ПРИЧИНА

§ 52. З логічного погляду причина є ознакою (її протилежність — річ, об’єкт). Тому й причину, позначену словами, що виражають ознаки, можна назвати безпосередньою. Як уже згадувалося, прийменник nuo утворює причинні конструкції з іменниками, що позначають дії (утомився від читання), стани (зігнувся від сидіння), властивості (пожовтів від старості). Такі конструкції мають значення безпосередньої причини (її протилежність — опосередкована причина). Конструкції з прийменником nuo, що виражають безпосередню причину, поділяються на дві групи за збігом / незбігом суб’єкта причини із суб’єктом наслідку.

Суб’єкт той самий

§ 53. Прийменник від уживається для позначення причинних відношень між окремими ознаками того самого суб’єкта, наприклад: Дитина втомилася від бігання (пор. дитина втомилася і дитина бігала). Залежно від характеру суб’єкта ці конструкції бувають двох типів.

119

1. Конструкції, що позначають причину станів або процесів живих істот: У бігуна від тривалого бігу пішла кров із носа. Btg(LKŽ I 717). Від ходіння тріснула мозоля. Dkš(LKŽ IX 366). Очі опухли від плачу. Ktk. Від роботи руки твердішають. Slm. Від довгого читання вголос і горло охрипне. Užv(LKŽ IX 429). Пшеничні вуса заворушилися від приємної усмішки. BaltPV I 154. Від сидіння в установі він суттєво зсутулився. VencLGD 92.

2. Конструкції, що позначають причину станів або процесів неживих предметів: Дошка зносилася від довгого лежання. Ktk. Від носіння він (шарф) значно розтягнувся. VaižgRR I 103. Картонна шашкова дошка вже потерлася від тривалого й частого використання. CvR I 271. Від трясіння дерев’яні черевики тріснули. Dkš(LKŽ IX 200). Розглянуті конструкції утворено з іменниками, що позначають зовнішні ознаки. (З такими іменниками прийменник «з» неможливий.)

§ 54. Прийменник від (а не з!) уживається з іменниками, що позначають процеси мислення, сприйняття або їхні результати: від задумування, від роздумів, від думок, від снів.

Від тієї думки я почав тремтіти, мов від лихоманки. MikelŽS 183. Від тих думок він схуд і почорнів, ніколи нікому вже не показував веселого обличчя. BilR I 232. Вона втомилася від спогадів. DovDĮN 68. Від глибокої задуми її погляд застигає. GrušK 119. Від довгого слухання у вухах почало свистіти й шуміти. PietRR I 43.

§ 55. Прийменник від уживається також у «невластивому» середовищі: з іменниками, що позначають внутрішні стани — зазвичай емоції. Вдалося знайти згадки про вживання зазначеного прийменника з такими іменниками⁸:

страх: Усі зблідли від страху. Šn. Від переляку можна захворіти. Ktk. переляк: Оні хворіє від переляку. CvR₁ II 47. Бідний дід ішов додому, весь тремтів від переляку й витираючи піт з обличчя. PietRR 43. Від переляку й сліз йому перехопило подих. BilR I 163. Зробивши це, він завмер на місці від переляку. LzPR II 105.

щастя: Живіле лише здивовано спостерігала за собою збоку й непритомніла від щастя. MikelKLL 174. Тоді вона, запаморочена від щастя, розкрила свою таємницю. Avyž.

гнів (лють): Разом із Казимиром вийшов і Подеріс, почорнілий від гніву, скрегочучи зубами. BaltPV I 320. Від раніше випитої горілки й від гніву, що так раптово охопив його, голова почала паморочитися ще сильніше. KrėvRg 211. Так і рвалися в усі боки собаки, брязкаючи товстими ланцюгами й задихаючись від люті. BaltPV I 155.

хвилювання: Від хвилювання в нього навіть почала боліти голова (діал.). Наша пані непритомніє від найменшого хвилювання. Varn(LKŽ I 89). Від хвилювання її щоки вкрилися червоними плямами. SluckGMN 236.

пригніченість: Від усіляких переживань голова облисіла. Up(LKŽ VI 600).

сміх: Ледве не помер від сміху. Jnšk(LKŽ VIII 899).

сором: Від сорому аж вуха почервоніли. Dkš.

⁸Матеріал, яким ми послуговуємося, не є вичерпним.

120

Конструкції з прийменником nuo зазначеного лексичного складу можна замінити (якщо цьому не перешкоджають синтаксичні обставини) конструкціями з прийменником iš, які трапляються частіше й є типовими, пор.: т р е м т і т и від страху | від переляку, від переляку | від переляку, від хвилювання | від хвилювання; з а д и х а т и с я від хвилювання, від гніву (люті, розлючення) | від гніву (люті, розлючення), ч е р в о н і т и від сорому (ганьби) | від сорому (ганьби).

Серед контекстуальних обмежень такої субституції можна вказати на наявність займенника savo при іменнику в конструкції з прийменником nuo, наприклад: Від випитої раніше горілки й від власного гніву, що так раптово його охопив, голова почала паморочитися ще сильніше. KrėvRg 211. Замінити прийменник nuo прийменником iš можна лише усунувши займенник, пор. від власного гніву = від гніву.

Різні суб’єкти

§ 56. Конструкції з прийменником nuo, що виражають причинні зв’язки між ознаками різних суб’єктів, за значенням іменника можна поділити на дві виразніші групи.

Конструкції з іменниками, що виражають ознаки

§ 57. Іменник у конструкціях із прийменником nuo може позначати:

a) Дії удару, дотику тощо:

Дівчина похитнулася від болючого удару й відскочила назад. VenclR II 203. Від побоїв у мене все обличчя нило й пекло. BaltPV II 441. Залізний трап тремтить від кроків. SluckGMN 13. Кішка здригнулася від погладжування проти шерсті.

Пор. також: Від цих поглядів йому ставало ніяково. LankKS 91. Від цього погляду ми обоє підскочили на ноги. BaltPV I 215. Від запахів лісу голова йшла обертом. Ktk.

b) Звукові дії, звуки:

Вероніка здригалася від кожного шелесту речей, від кожного потріскування гілочки за кімнатою. VienR I 173. Рокас здригнувся від цього гуркоту. LankKS 78. Увесь міст тремтів від сміху. KatMAR 243. Застільний стіл хитається, ламається, від гамору підстрибують тарілки. CvR VI 122. Від шуму, криків, сміху, здавалося, завалиться весь будинок Теконіса. BaltPV I 24. Шибки й далі тремтіли від вибухів, відлуння яких долітало аж сюди. LankKS 69.

До цієї останньої групи належать також конструкції з іменниками на позначення мовлення та інформації.

Від цих слів Йонду випростався, наче його відшмагали батогом. BaltPV I 45. У мене серце завмирає від гірких слів. Dkš (LKŽ I 89). Салямуте аж рота роззявила від цієї їхньої розмови, онімівши. BaltPV I 307. А від вашої мстивої, чорної брехні знову відкриваються старі рани в душі. Myk-PutR I 314. Від тих оповідок діти налякалися, тепер бояться й надвір вийти. Gs(LKŽ, I 568).

121

c) Стани, властивості, події чи інші факти:

Юргісу від усмішки Елени ставало ще важче. VenclGD 10. Рокасу стало жаль через таку неперевершену доброту небожа. MikelKLL 437. Від чужої біди голова не болить. LMD. Коли подув вітерець, від ваги снігу ламаються гілки дерев. MG 1978 10 7.

§ 58. Прийменник nuo у конструкціях, утворених з іменниками, що позначають звуки (пор. § 57b), і вжитих із дієсловами поширення звуків (дзвеніти, лунати, відлунювати, гриміти тощо), має синонімічне значення знарядного відмінка.

Пор.:

Кущі дзвенять від пісень. SNėrR I 71. Тепер уже вся околиця дзвеніла від вигуків, ляскання та закликів. Myk-PutS T 68. Ліс гримів від пташиних голосів. KatMAR 162. Усе подвір’я Падулюконісів лунало від гавкоту собак, вереску Падулюконене… BaltPV I 105.

Усі сміялися, бешкетували й були такими веселими, що навіть увесь гай дзвенів від їхнього сміху та розмов. VienIMA 129.

З іншого боку, з указаними дієсловами синонімічно можуть уживатися як знарядний відмінок конкретних іменників, так і прийменникова конструкція.

Пор.:

Долина дзвеніла від свистків, які діти робили з кори верб, що обсохла після відлиги. CvR II 408.

Ліс гримів птахами. KatMAR 172.

Іменники в цих конструкціях позначають джерела звуків.

Уживання знарядного відмінка стилістично марковане: він трапляється в мові художньої літератури.

§ 59. Прийменникові nuo конструкції з іменниками, що називають ознаки (див. § 57), можуть поширюватися родовим відмінком суб’єкта.

Туктус здригнувся від різкого, неприємного сміху Скіргайли. VenclR II 432.

Салямуте аж роззявила рота від їхньої розмови й оніміла. BaltPV I 307.

Конструкції з іменниками, що позначають природні явища

§ 60. Конструкції з іменниками, що позначають природні явища (такими, як вітер, холод, тепло, дощ, вологість), безпосередньо й достатньо виражають причину, не потребуючи підтримки контексту.

Розкрилися поля, колихалися від вітру дерева, висока трава. CvR V 77. Стовп від вітру аж захитався, це навіть у нас було чути. Lš(LKŽ III 512). Від дощу дорога розм’якла — важко їхати. Trs(LKŽ III 424). Гуня зволожилася від нічної роси. BaltPV I 65–66. Половина села загинула від вогню. Grž. Небо розжарилося від жару, згарища жахливо палали. SNėrR I 316. Скошена трава від сонця відразу в’яне. Brt(LKŽ III 408). Від холоду руки тріскаються. Ut. Він ішов, тремтячи від холоду й вологи. VenclR II 257. Від спеки липи обсмажені. Dgl.

122

§ 61. Конструкціям від холоду, від спеки, від жару, від тепла, від посухи, від вологи синонімічні відповідні конструкції з прийменником iš (див. § 31).

§ 62. У певних контекстах відтінок причинового значення може мати й місцевий відмінок деяких іменників, що позначають природні явища.

У таку спеку навіть найсвіжіше м’ясо може зіпсуватися. SirGAJ 89. У таку спеку за день можна спектися. Sdk(LKŽ V 82). Улітку в теплі кожен знеможений. Kp(LKŽ III 407). Повертаюся напівголий, у холоді захворів. Дитину залишили в затінку, вона змерзла в зимовому холоді. Nm. Копав навколо довгих куп картоплі рів, висушеної на сонці й вітрі… BaltPV II 521.

Місцеві відмінки в цих висловах можна замінити конструкціями з прийменником nuo, пор.: може зіпсуватися у спеку | від спеки, може спектися в жару | від жару, знеможений у теплі | від тепла, захворів у холоді | від холоду, висохло на вітрі | від вітру. Постає питання: який семантичний зв’язок між зіставлюваними формами? Чи можна вважати їх синонімічними?

Спираючись на мовне чуття, можна стверджувати, що сполученнями зазначених форм передається та сама денотативна ситуація. Однак щоразу її дещо по-різному трактують: місцевий відмінок підкреслює процесуальність позначуваного ним явища, тоді як конструкція з прийменником nuo передає те саме явище як межу, як вихідний пункт. Синтаксичне значення конструкції з прийменником nuo чітке й однорідне (цілісне) — вона позначає чисту причину (без додаткових відтінків). Натомість значення місцевого відмінка неоднорідне: він позначає час⁹ із додатковим відтінком причиновості¹⁰. Остання семантична ознака зумовлена характером контексту¹¹, — сам місцевий відмінок не є спеціальним засобом вираження причини. Тому місцеві відмінки зазначених іменників умовно можна назвати контекстуальними синонімами конструкції з прийменником nuo (їхньою опозицією є системні синоніми). (Можливість субституції цих форм дає підстави вважати їх синонімічними.)

§ 63. Форма місцевого відмінка saulėje (a) та конструкція prieš saulę (b) у певних контекстах також можуть мати відтінок причиновості й виступати контекстуальними синонімами конструкції nuo saulės (c).

Пор.:

a) День уже хилився до полудня, так що спина пеклася на сонці. BaltPV II 420. Граблі виблискували на сонці, мов золоті. ŠRagSD 60. У садах потопало містечко з бляшаним дахом церкви, що виблискував на сонці. CvR₁ II 28. Лопати й пилки заблищали на сонці,

⁹ Значення місцевого відмінка зазначених і подібних іменників за традицією називають часовим або просторовим (див. Laigonaitė 11). Насправді це окрема семантична категорія, для якої ми не маємо відповідного терміна. Значення таких форм можна визначити запитанням: за яких обставин? У російському мовознавстві для цього вживають термін обстоятельство. Однак цей термін неоднозначний.

¹⁰ На те, що місцевий відмінок має відтінок причиновості, вказує можливість замінити його виразною причинною конструкцією, пор.: зів’яв у спеку | від спеки.

¹¹ У наведених нами прикладах місцевий відмінок ужито в такому самому лексичному оточенні, що й причинні конструкції з прийменником nuo, тобто з дієсловами, що позначають стани. Однак зі зміною контексту місцевий відмінок утратив би відтінок причиновості, напр.: виїхав у спеку (коли?), стоїть на холоді (де?).

123

гори посунулися в напрямку річки. TilvRn 111. Скляні уламки спалахували на сонці, а вікна палали, ваблячи здалеку. CvR₁ II 18.

b) Плужки виблискують проти сонця, мов риби. AvyžKK 409. Сорочки парували проти сонця. MikelLE 40. Співаючи чарівним голосочком, він летів угору, мерехтячи проти сонця й виблискуючи, наче коштовне каміння. Вода блищить проти сонця. ŠRagSD 110. Dkš(LKŽ₁ I 934).

c) Зорані поля блищали від сонця. Rs. Лід тане від сонця. Скошена трава від сонця швидко в’яне. Brt(LKŽ III 408). Синя тканина швидко вицвітає від сонця. Rm(LKŽ₁ I 950).

§ 64. Причинового відтінку можуть набувати й часові конструкції з прийменником per, утворені з іменниками, що позначають явища природи, і вжиті в контекстах, аналогічних до тих, у яких використовується конструкція з прийменником nuo.

Пор.:

Через морози багато дерев загинуло. LKŽ III 277. Через морози замерз. Через спеку всі знесилені. Dkš. Gs. Жнива висохли через посуху. Через дощ сіно згнило. Tr(LKŽ V 575). Ktk.

Зазначені конструкції можна замінити конструкціями з прийменником nuo, істотно не змінюючи змісту інформації, наприклад: загинуло через морози / від морозів. Зіставлювані сполуки передають ту саму денотативну ситуацію, лише з різними акцентами (пор. § 62).

§ 65. Контекстуальними синонімами конструкцій із прийменником nuo можуть бути також деякі часові конструкції з прийменником po.

Після дощу дорога розм’якнула. LankKS 90. Після дощу сталася велика повінь: річка залила навіть луки. Vy(LKŽ IX 378). Після дощу ячмінь лежить у полі. Trgn(LKŽ IX 601). Після заморозку все листячко зів’яло. Після такої втрати крові він зовсім зблід. Після хвороби чоловік був зовсім виснажений, самі кістки. Пакросніс глянув на годинник і, наче втомлений після довгої подорожі, важко опустився на стілець. Ох, як я почуваюся виснаженою після всіх цих дурнуватих жартів. Після кожного пострілу противника він боязко мружився. Після побілки хати зникли цвіркуни. Vkš(LKŽ VI 211). Nmn(LKŽ I 718). Jnš(LKŽ I 561). MikelŽS 112. Ak, Myk-PutAŠ 368. Vaižg. Grg(LKŽ I 615).

Зазначені конструкції з прийменником po можна замінити конструкціями з прийменником nuo, пор.: розм’якнула після дощу / від дощу, виснажився після хвороби / від хвороби тощо. Зіставлювані сполуки різняться певними семантичними відтінками: сполуки з прийменником po описують послідовність двох явищ, одне з яких зумовлює інше своєю природою, а сполуки з прийменником nuo — безпосередній зв’язок цих явищ.

НЕПРЯМА ПРИЧИНА

§ 66. Як уже згадувалося (§ 49), значення непрямої причини мають конструкції з прийменником nuo, утворені з конкретними іменниками, наприклад: Руки почорніли від картоплі; Полиця прогнулася від книжок. Значення причини в конструкціях із прийменником nuo виявляється у словосполученні (а пряме — достатньо виразно виявляється з самої лексичної структури конструкції, див. § 52 і далі). З іншого боку, непрямі причини, виражені конструкцією з прийменником nuo,

124

виражені конструкціями з прийменником nuo, пов’язані також із ширшим, ніж словосполучення, контекстом, з якого з’ясовується і безпосередня причина стану.

Конструкції зі значенням причини з прийменником nuo і конкретними іменниками структурно неповні, еліптичні. Їхню повну структуру можна відновити з контексту (або мовленнєвої ситуації), наприклад: Щодня чистить картоплю. Руки почорніли від картоплі (чищення); У роті гірчить від редьки (гіркоти); Полиця прогнулася від книжок (ваги).

У конструкціях зі значенням причини з прийменником nuo конкретний іменник ужито метонімічно. Залежно від характеру метонімії ці конструкції бувають кількох типів. Іменник у них може позначати: 1) об’єкт замість дії: Руки почорніли від картоплі (чищення) (пор. чистити картоплю), 2) знаряддя замість дії: Сильніше болить від язика (биття) (пор. бити язиком), а не від батога. LTs V 287, 3) місце замість дії: Захворів від озера (пор. купатися в озері). Ktk; 4) предмет замість ознаки: Ліс червоніє від калини (червоного кольору), 5) предмет замість кількості: Стіл прогинається від страв (їхньої великої кількості).

Однак конструкції з прийменником nuo і конкретними іменниками, при яких є означення, що позначає актуальну ознаку предмета, уже мають значення прямої причини, тобто вказують на всю причину й не потребують підтримки контексту.

Від випитого вина в мене паморочилося в голові. VienIMA 203. Воли новоселів, ослаблені через поганий корм, не потягли плугів. CvR II 414. Так болить душа, тіло пронизує від багнетів, що впиваються. Кімната потопала в сутінках, мабуть, від безлічі квітів, що затуляли вікна. Гірчить у горлі й від перестиглої редьки. Від гнилого яблука псується й здорове. CvR II 236. Pg. Tsk(LKŽ X 1126).

§ 67. Конструкції з прийменником nuo і конкретними іменниками можуть позначати причини станів як живих істот, так і неживих предметів.

1. Конструкції, що позначають причини станів живих істот.

Від ліків Вероніці анітрохи не полегшало. VienR I 170. Від ременя ще ніхто не хворів. Від макового листя гусенята дуже сонні. Ds(LKŽ, I 28). Мої руки обліпилися рибою. Tvr(LKŽ III 424). Долоні затверділи від граблів. Slm(LKŽ V 762). Від тих ягід у мене аж у горлі гірко. Št(LKŽ I 37). Обличчя почервоніло від вина, а губи вологі від сніжинок, що тануть. Lank KS 143. Від проточної води волосся стає гладеньким. Vdžg.

2. Конструкції, що позначають причини станів неживих предметів. Іменник у цих конструкціях зазвичай має форму множини, і його можна поширити словом, що позначає велику кількість (кількість).

Перед адвентом дороги були розбиті від возів (великої кількості). CvR I 42. Полиця прогинається від книжок. Ktk. Кишені його піджака завжди відвисають від кольорових камінців. На шосе стояли стовпи пилу від безперервного руху. BaltPV I 11. PietR II 120.

Кількість предметів може виражатися не лише формою множини іменника, а й додатковими лексичними засобами.

125

Стіл у Канияви ламався під тягарем свинини, під горами ріпи, яку навалили на стіл без жодного посуду. VaizgRR I 284.

Конструкції з тим самим значенням можуть утворюватися також з родовим відмінком однини іменників, що позначають матеріал або сукупність предметів, наприклад: Дах прогинається від снігу; зала гуділа від молоді.

§ 68. Окрему групу становлять словосполучення з дієсловами або прикметниками, що позначають кольори (чи інші візуальні властивості, як-от блиск, сяйво, мерехтіння), та конструкціями з прийменником від, іменники в яких називають предмети, що мають ту саму властивість, яку позначає дієслово, наприклад: вишня біліє від цвіту. Ці сполучення мають своєрідну семантичну структуру. Ними виражається «перенесення» властивості одного предмета на інший (пор. рос. Фінкель 1962, 12).

Тієї весни вишні біліли від цвіту, як узимку — від снігу. Maš MB 141. Поля біліють від білої конюшини. Prk(LKŽ I 623). Підперті гілки яблунь червоніли й жовтіли від обліплених яблук. LKŽ V 734. Колись від маків усі жита червоніли. Ds(LKŽ I 29). Від калини, від горобини сади червоніли. JD 855. Прибережні схили Панериса посиніли від пролісків (trš). Від ягід і грибів земля рябіла. BilR I 107.

Від горобинки, від калинки лісова галявина червона. JD 929. Від кульбаб поля жовті. Ktk.

Їм синонімічні сполучення з орудним відмінком.

Сливи й вишні біліють цвітом. BM 422. Гори й горбочки пожовтіли стиглим збіжжям. KorsPj 57. Стіна рябіла паперами. BaltPV II 432. Згадала, як у ніч свята Мільди все узбережжя осяялося вогнищами. VienLP 11. Зрештою кімнатка посиніла на всю свою площу від диму. LzP. Цього року врожайний рік — чорниці так і синіють на кущах. Lel(LKŽ VII 1034).

Останні сполучення образніші й характерні для мови художньої літератури (див. Pupkis 1980, 146). Орудний відмінок у них не завжди можна замінити конструкцією з прийменником від, пор.:

Після того, як небо трохи прояснилося, воно замерехтіло зорями. SNėrR I 281. Зелена трава рябіє нарцисами, SNėr. Море замерехтіло білими вітрилами (tsp). Багато хто біг із ліхтарями, і незабаром увесь тік зарябів, замерехтів вогнями. Balč. Колись закіптюжені стіни сяяли… виблискуючи вікнами в нових рамах. Balt Rn 143.

Конструкції з прийменником від, ужиті з прикметниками, не замінюються орудним відмінком, пор. Вишні біліють від цвіту / цвітом і Вишні білі від цвіту, але не *цвітом.

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ЗАУВАЖЕННЯ

§ 69. 1. Причинне значення прийменника nuo виведене з просторового значення та ізоморфне йому.

2. Основною диференційною ознакою причинного значення прийменника nuo є його зовнішній характер, зовнішність. За цією ознакою він утворює опозицію з прийменником iš як її позитивно маркований член.

126

3. За повнотою вираження причини конструкції з прийменником nuo поділяються на конструкції прямого й непрямого значення. На цій підставі вони утворюють привативну опозицію з прийменником iš як її немаркований член (останній прийменник має значення прямої причини).

4. Вживання прийменника nuo у причинному значенні (на відміну від прийменника iš) майже не обмежене щодо залежного іменника (іменник може бути не лише абстрактним, а й конкретним).

5. Самі конструкції вживаються з дієсловами, що позначають стани й мимовільні дії (як живих, так і неживих предметів), а також із деякими прикметниками. У позиції з дієсловами, що позначають вольові, активні дії, конструкції з прийменником nuo не мають причинного значення.

6. Конструкціями з прийменником nuo описуються ситуації двох типів: причинні зв’язки між окремими ознаками того самого суб’єкта та зв’язки між різними суб’єктами. Ситуації першого типу перетинаються зі сферою вживання прийменника iš. Можлива синонімія цих прийменників.

7. Конструкції з прийменником nuo, утворені з іменниками, що позначають відчуття та природні явища, є синонімічними конструкціям із прийменником iš (див. § 26, 61). Синонімічне вживання цих прийменників трапляється також з емоційними іменниками (див. § 55).

8. У певних випадках конструкції з прийменником nuo є синонімічними орудному відмінку (див. § 68).

ПРИЙМЕННИК DĖL

ЗАГАЛЬНІ ПРИМІТКИ

§ 70. Прийменник dėl (часом препозиційно вживається і його довша форма dėlei) є одним із небагатьох первинних прийменників, які не мають конкретного — просторового — значення. Його семантичну структуру становлять абстрактні значення, серед яких у наших лінгвістичних працях виокремлюють такі: причини (засмутився через невдачу), мети (прийшов по книжку), об’єктне (домовлялися про подорож) та допустове (можна йти попри такий дощ) (див. LKG 1971, 590; DLKŽ₁ 1972, 112). Названі значення дуже близькі: їх об’єднує спільна семантична ознака, яку умовно можна назвати «логічною підставою»¹². Логічну підставу встановлюють за допомогою мисленнєвих процедур, а не безпосереднього спостереження (як ситуаційну причину).

§ 71. Значення конструкцій із прийменником dėl не завжди чітко розмежовані. Трапляються випадки вживання, коли важко сказати, до якого значення слід віднести розглядувану конструкцію. Тому тут коротко розглянемо всі значення прийменника dėl і спробуємо визначити їхні межі.

¹² Kai kur bendroji prielinksnio dėl reikšmė vadinama „priežastingumu“ (žr. LKM 1976, 216). Tačiau šis terminas nėra labai parankus, nes taip vadinama atskira prielinksnio dėl reikšmė, antra, priežastingumo semą sunku įžiūrėti objektinėje reikšmėje, plg.: kalbėjo dėl knygų leidimo.

127

OBJEKTINĖ REIKŠMĖ

§ 72. Конструкції з прийменником dėl уживаються з дієсловами інформації, мовлення, мислення й позначають зміст¹³, напр.: домовлялися про подорож, виправдовувався через неявку. Однак уживання цієї конструкції в зазначеному значенні обмежене, оскільки основним засобом вираження змісту є конструкція з прийменником apie , напр.: говорив про книжки, розповідав про зустріч. Сфери вживання зіставлюваних конструкцій частково збігаються. Але є кілька дієслів, які вимагають лише прийменника dėl.

§ 73. Сполучення з конструкцією з прийменником dėl . Конструкція з прийменником dėl регулярно вживається з такими дієсловами мовлення: домовлятися, торгуватися, умовлятися, виправдовуватися, з’ясовувати та їхніми префіксальними похідними (порадитися, домовитися). Лексичний склад самої конструкції різноманітний: її іменник може бути як конкретним, так і абстрактним, напр.: домовлялися про землю, про продаж.

1. Сполучення дієслів домовлятися, домовитися, порадитися із прийменником dėl та:

a) з конкретними іменниками: То ми ж домовлятимемося окремо про їжу? Baltr TK I 36. Залишилося домовитися про зброю та одяг. MašNA 54. Селянам треба лише домовитися з поміщиком про викупну землю. Myk-PutS 325. Про платню домовимося — я не скривджу. PaukštJ 260. Недарма я й прийшов порадитися про ліс. Šil.

b) з абстрактними іменниками: Юстукас із Вітутасом уже полягали, та ще домовлялися про завтрашні походи й роботи. MašAMB 101. Вітовт із лицарем Гріже довго домовлялися про укріплення замків над Нямунасом. VienR IV 207. Із Сакалаускасом домовлявся про позичання плуга, про найдрібнішу річ. CvR II 331. Домовилися про сплав деревини Нямунасом (rš).

Сполучення названих дієслів із dėl і конкретними іменниками семантично неповні; їх можна розширити, спираючись на ширший контекст.

Іменники узагальненого значення питання, справа з названими дієсловами вживаються в орудному відмінку, який у такій позиції є розгорнутим.

Вистачило часу і молоді розважитися, і старим командирам замків та війська разом із Кейстутом порадитися щодо оборони Жемайтії. TarasP 215. Коли чоловіки почали радитися у військових справах, обидві жінки, запаливши товсті свічки, вийшли. VienR IV 44.

Ці конструкції характерні для писемної мови. Їх можна трансформувати в конструкції з прийменником dėl , пор.: радилися у військових справах — радилися про війну, порадилися щодо оборони — порадилися про оборону.

2. Сполучення дієслів з’ясовувати, з’ясувати, роз’яснити із прийменником dėl та:

a) з конкретними іменниками: А якийсь юнак з’ясовував обставини щодо згортка, що зник із бібліотеки маєтку. Gud-GuzKĮT 378. І за Андрійка він умів пояснитися. MašAMB 371. Але листа ми так і не з’ясували! Paukšt NS 81.

¹³ Зміст є одним із об’єктних значень.

128

б) абстрактними іменниками: Радушісу довелося навіть пояснюватися у Вільнюсі через нібито завдані місту кривди. BorSVB 16. А мені пояснюйся перед паном Янавічаю через усі ваші пісеньки… BielDG 126.

3. Сполучення дієслів teisintis, pasiteisinti, išsiteisinti із dėl та:

а) конкретними іменниками: Він якраз потрібен для політики ордену — щоб згодом виправдовуватися перед чужоземними лицарями за невинно вбитих людей. VienR IV 155.

б) абстрактними іменниками: Через чистоту жінка не могла виправдатися. Vaižg RR I 73. Помиляється — і це щиро; болісно доводилося усвідомлювати помилки, не виправдовуватися за них (помилки) лише духом часу чи іншими обставинами. TLR II 255.

4. Сполучення дієслів derėtis, lygtis із прийменниковою конструкцією dėl: Він довго торгувався щодо ціни. LankKS 30. Через рубль так торгуються — вся зігрілася, спітніла. Крш. Батько завжди був такий суворий із робітниками… торгувався за кожну копійку. PaukštNS 125.

Неповоротні дієслова з префіксом suderėti, sulgyti утворюють сполучення як із знахідним відмінком (а), так і з прийменниковою конструкцією dėl (б):

а) Чоловік сторгував козеня й купив його. SNėr. А ти вчора сторгував коня? Trgn.

б) Вони остаточно домовилися про продаж батьківщини та перенесення будівель на город із державної ділянки. MikelKLL 115. Домовилися про ціну, про оплату, про умови праці. DLKŽ¹ 769. Якщо ми погодимося лише через зарплату — не пошкодуєш, що прийшов до мене. PaukštJ 67.

Зіставлювані сполучення (див. а, б) різняться і лексичним складом, і семантикою: іменник у сполученнях зі знахідним відмінком є конкретним і позначає безпосередній об’єкт (сторгував козеня), а в сполученнях із прийменником dėl — абстрактним і позначає узагальнений об’єкт (домовилися про продаж). Останні сполучення не можна трансформувати у сполучення зі знахідним відмінком (пор. *домовилися продаж).

§ 74. Сполучення з прийменниковими конструкціями dėl і apie: Конструкція прийменника dėl сполучається з такими дієсловами мовлення, інформування та мислення, з якими зазвичай уживається конструкція прийменника apie. Зіставлювані конструкції можуть різнитися певними семантичними відтінками.

1. Конструкція прийменника dėl уживається для позначення об’єкта вужчої інформації, а конструкція прийменника apie — об’єкта ширшої, докладнішої інформації. Пор.:

Щодо зовнішнього вигляду книжок можу сказати лише, що нам варто було б визначити принаймні кілька типів книжок. Myk-PutR VIII 37. Щоправда, він іще любив гарних жінок — про їхній розум не говоритимемо, це питання другорядне. Vencl GD 34. А щодо Вільсона, в ідеалізм якого колись сліпо вірив, Сінклер заявляє… Варто було б поміркувати про розмежування кальок і слів, утворених на ґрунті литовської мови (трш). Відповісти вчасно на закиди деяких критиків можна і потрібно. VenclLI 181. Myk-Put R VIII 59.

Багато й довго говорили про видання світової класики литовською мовою. Vencl LL 76. Чи йому самому не варто було б більше подумати про завтрашній день? VenclGD 42.

5. 120

129

Однак зазначена відмінність між конструкціями з прийменниками dėl і apie не дуже виразна. Конструкції з прийменником dėl можна замінити конструкціями з прийменником apie, що має ширше значення, — останні можливі й у контекстах, які передають обмежену інформацію.

Кілька слів я сказав про ті картини (/про картини). ŽemR III 116. І згадалися ті слова, які я почув від неї, коли запитав про ті гроші. BilR I 212. Іншим разом він згадував також про земельні наділи селян. VienR V 102. Класна керівниця шостого класу Н. щойно попередила своїх вихованців про небезпеку, що чатувала на кризі (tsp).

2. Конструкція з прийменником dėl вживається для повідомлення про нереалізовані, передбачувані справи суб’єкта.

Про характеристику Васаріса доведеться поговорити окремо. Myk-PutR VIII 72. Роденаї, чи подумали ви про двері для нашого майбутнього Музею декоративного мистецтва (vert). Однак невдовзі йому довелося замислитися не так про власне майбутнє, як про майбутнє дітей. VencIGD 13. Може, взяти й запитати про місце продавця? PaukštJ 41.

3. Ця конструкція вживається також із неозначеною формою дієслів інформаційної семантики, що позначає мету.

Кайкаріс, зустрівши в містечку батька Вероніки, пригощав його горілкою і запросив прийти поговорити про доньку. VienAS 69. Ми послали до пана найкращих чоловіків із села поговорити про ліс. Jnšk (LKŽ IX 420).

4. На вибір прийменника dėl може впливати узагальнене значення іменника (пор. § 87).

По-друге — цей особистий досвід міг зробити Майроніса чутливішим і спонукати його чіткіше висловитися щодо однієї обставини суспільно-політичного життя. ZabM 398. Я був би дуже радий, якби з приводу порушених мною тут питань ширше висловилися в пресі, особливо наші письменники. VencILL 62.

§ 75. Конструкціям із прийменником dėl, уживаним із нейтральними дієсловами мовлення та інформування, властиве об’єктне значення. Це підтверджує і можливість їхньої синонімії з конструкціями з прийменником apie, значення яких не викликає сумнівів, пор.: говорив про книжки і dėl книжок. Значення цих конструкцій відрізняються певними семантичними відтінками: конструкція з прийменником apie указує на об’єкт ширшої інформації (тобто об’єкт, який розглядають різнобічно), а конструкція з прийменником dėl — на об’єкт вужчої інформації (тобто об’єкт, який зазвичай розглядають лише в одному аспекті).

Однак у сполученні з емоційними дієсловами мовлення значення конструкцій із прийменником dėl уже слід вважати причинним, наприклад: посварилися через дрібниці.

§ 76. Сполучення з конструкцією з прийменником dėl та з орудним відмінком. Є дієслова, що утворюють паралельні сполучення з конструкцією з прийменником dėl та з орудним відмінком, наприклад: сумнівається в друзях, засумнівався щодо майбутнього; піклується про дітей, занепокоївся здоров’ям.

Сполучення дієслова abejoti (і його похідних suabejoti, paabejoti) із конструкцією з прийменником dėl (а) та з орудним відмінком (б).

а) Щодо жмудинів він не сумнівався — вони завжди були йому вірні. VienR IV 50. Я не раз сумнівався щодо майбутнього. Ndž. Можна засумніватися щодо

130

оцінювання іншого мовного явища (тсп). У злих намірах Скродського не було жодного сумніву. Myk-PutR VI 420.

б) Ніхто не має підстав сумніватися в об’єктивності професорів. VencLLL 110. Він навіть засумнівався у щирості Вінцаса, його добрій волі, бажанні боротися. Mikel KLL 234. Сумнів у власних здібностях демобілізує людину. DLKŽ 3.

2. Дієслова піклуватися, стурбуватися, подбати утворюють конструкції зі сполученнями з прийменником dėl (а) і з орудним відмінком (б).

а) Сунайтіс не тямиться від радості, а мати плаче й турбується через шибеника. SimonR I 122. Альфонс занепокоївся через свою дружину й почав її ревнувати. VienR III 256. Хрестоносці занепокоїлися не лише через своїх коней, а й через власне життя. VienR IV 112. А через її часті поїздки з Мурзою він неабияк занепокоївся. GrušK 123.

б) Не можу, дбаю про дім. Kps(LKŽ XI 995). Він дбає про старовинні пам’ятки. Všv. Не журися, моя сестричко, за мною, юний хлопче, за моїм баским конем. BsO 191. Бджоли дбають про чистоту вулика (трш). Цей шум занепокоїв і самого маршалка. VienR IV 145. Пшемицького занепокоїли почуті новини від тіуна. Myk-Put.

§ 77. Конструкції з прийменником dėl із зазначеними дієсловами характерні для писемного мовлення, і їх можна замінити орудним відмінком, пор.: сумнівається щодо жмудинів | жмудинами, засумнівався у щирості | щирістю, дбає через сина | сином, занепокоївся через поїздки | поїздками. Між конструкціями, утвореними з конкретними іменниками, та відповідним орудним відмінком можна вбачати також смислову відмінність. Конструкція з прийменником dėl повідомляє, що об’єктом дії є не стільки сама річ, скільки пов’язані з нею обставини (це з’ясовується з контексту), а орудний відмінок указує лише на саму річ, пор.: занепокоївся через коней (через небезпеку, що їм загрожує) і дбає про коней (самих), не сумнівався в жмудинах (самих).

Конструкція з прийменником dėl легко вживається з префіксальними дієсловами, пор.: засумнівався щодо оцінювання (але не: оцінюванням), занепокоївся через посуху.

ЗНАЧЕННЯ МЕТИ

§ 78. Конструкція з прийменником dėl має значення мети у сполученнях із дієсловами, що позначають активні, вольові дії, наприклад: приїхав через дівчину, бореться за свободу, випив для хоробрості, працює заради хліба, живе заради дітей (докладніше див. LKG 1976, 87). Такі сполучення можна трансформувати у складнопідрядні речення мети, пор.: приїхав через дівчину→приїхав, щоб побачити дівчину, випив для хоробрості→випив, щоб було сміливіше | щоб почуватися хоробрішим.

ЗНАЧЕННЯ ПРИЧИНИ

§ 79. Як уже згадувалося, прийменник dėl належить до так званих абстрактних прийменників — він не має конкретного просторового значення. Його причинне значення відрізняється від відповідного значення прийменників iš і nuo ступенем абстрактності. Прийменники iš і nuo описують причинні зв’язки між явищами дійсності, встановлювані на етапі емпіричного сприйняття, тоді як прийменник dėl позначає причинні зв’язки, встановлювані за допомогою мисленнєвих актів (на підставі наявних знань, а не безпосереднього спостереження).

5•

131

Дерево зігнулося від вітру і Зорі через великі відстані здаються маленькими. Отже, згадані прийменники використовуються для опису результатів різних рівнів мислення: прийменники iš і nuo обслуговують етап емпіричного сприйняття, а прийменник dėl — етап раціонального (абстрактного) мислення. (Звичайно, ця опозиція не є симетричною.)

Прийменники iš і nuo зазвичай позначають причинні зв’язки між окремими елементарними явищами, доступними емпіричному сприйняттю, тоді як прийменник dėl — між складними явищами, іноді цілими ситуаціями. Ці прийменники причини відповідно розподілені між мовними стилями. Прийменник iš характерний для художнього стилю, а прийменник dėl — для мови наукової літератури. Прийменник nuo можна вважати стилістично немаркованим.

§ 80. Причинне значення прийменників iš і nuo ми назвали ситуаційним (їх уживають для опису елементарних, конкретних, зазвичай чуттєво сприйманих ситуацій), тоді як причинне значення прийменника dėl можна назвати узагальненим: його вживають для опису широких ситуацій, результатів інтелектуальної діяльності.

§ 81. Лексико-синтаксичне середовище функціонування прийменника dėl має особливі риси, якими відрізняється від уживання інших прийменників причини.

Лексичний склад конструкцій

§ 82. Узагальнений характер значення прийменника dėl виявляється у виборі залежного іменника. Цей прийменник, на відміну від інших, уживається з іменниками ширшого, загальнішого значення, пор.: через поганий настрій і від горя.

§ 83. Прийменник через єдиний серед усіх причинних прийменників литовської мови утворює конструкцію з іменником причина, що має категоріальне значення, тобто позначає родове поняття¹⁴. Ця можливість свідчить про те, що прийменник через має дуже узагальнене й нечітке значення причини, яке потребує підсилення, увиразнення (пор. рос. по, Финкель 1962, 20). У конструкції з прийменником через іменник причина завжди поширений іншими словами, наприклад: через цю причину, через незначну причину, через кілька причин. Без означення згадана конструкція була б семантично неповною, пор. *через причину. Саме наявність означення не дає цій конструкції лексикалізуватися (пор. рос. по причине Финкель 1962 a).

Іменник priežastis у згаданій конструкції може поширюватися узгодженими словами: прикметниками (з поважної причини), дієприкметниками (з невідомих причин), займенниками (з цих причин), числівниками (з двох причин) або керуватися словами зі значенням кількості (з сотень причин, з багатьох причин).

За характером значення означення зазначені конструкції можна поділити на кілька груп.

1. Конструкції з означеннями кваліфікативного (характеризувального) значення — прикметниками, дієприкметниками, займенниками (наприклад, якийсь, будь-який).

Міндаугас зрікся християнства не з релігійних, а з політичних причин. JurgIP 276. Ця поезія — поезія декадансу, ідейного занепаду — ту-

¹⁴ Dėl kategorijos ir giminės sąvokų žr. ФЛ 1977, 30.

132

могла зазнати краху навіть через формальні причини. VencLL 287. Через легко передбачувані причини герцог наказав литовцям і пруссам молитися й навчатися читати Святе Письмо рідною мовою. JurgIP 309.

2. Конструкції зі словами кількісного значення, напр.: через кілька (декілька, кільканадцять) причин, через три причини, через обидві причини.

Популярності буряк завдячує кільком причинам: його легко вирощувати й зберігати до наступного врожаю, він смачний і поживний (tsp). Так могло статися через багато причин.

3. Особливо поширені конструкції із займенниками: вказівними (ця, та, та сама, така, така сама), неозначеними (інша, інакша), питально-відносними (яка, кілька).

З цієї причини часто побачиш їх у притулках для безпритульних, де вони порпаються у смітті… IvanLP III 90. Через ці причини Даукантас, як і його колеги, важко опанував філософський курс Даугірдаса. MerkSD 75. Він пішов з роботи з інших причин (tsp). Досліджуючи історію Литви, С. Даукантас прагне з’ясувати, з яких причин народ, що в минулому здійснив славетні подвиги, героїчні за своїм характером, створив велику, могутню державу, з часом занепав, ослаб і перетворився на народ зневажених і поневолених кріпаків. ŽabM 57.

Конструкції з таким лексичним складом (тобто поширені займенниками) менш інформативні, ніж конструкції, поширені словами кваліфікативного значення (див. 1), — займенники не конкретизують значення іменника причина, а лише семантично пов’язують його з контекстом, з якого з’ясовується його реальний зміст. Загалом значення конструкцій через цю причину (через ті причини), через цю причину (через ці причини) та ін. дорівнює значенню конструкції з одним займенником через це, а конструкція через яку причину (через які причини) — конструкції «через що» (див. § 85).

§ 84. Прийменник dėl утворює часто вживану конструкцію з родовим відмінком вказівного займенника tas — dėl to. Займенник у цій конструкції має анафоричне значення узагальненого вказування, як і форма середнього роду tai (Valeckienė 1974, 56). Конструкція dėl to (точніше, її займенник to) заступає зазвичай не окреме слово, а ширший контекст — частину складного речення, ціле речення чи групу речень, абзац, напр.: Я переписав на тебе господарство через те, що ти мій перший син і що ти найпрацьовитіший з усіх інших. SimonVK I 144. Вона любить насміхатися з моєї манери плавати. Мені через це часом буває прикро й боляче. MikelŽS 403.

Уживання цієї конструкції не обмежене лексичним оточенням (її можна використовувати в реченнях найрізноманітнішого змісту), проте синтаксично обмежене. Розрізняють три її структурні функції.

1. Конструкція dėl to виступає сполучним словом у реченнях із причиново-наслідковим сурядним зв’язком (див. LKG 1976, 775).

Норейкай добре ладнають удома, тому їх поважає все село. Myk-PutS I 33. На світанку трохи підморозило, тому тепер під ногами сухо тріщав лід. BaltPV I 162. Одягнувшись і закутавшись, йому через це й не холодно. Šmk.

Подібним зв’язком вона може поєднувати й окремі самостійні речення. У цьому разі її вживають зазвичай на початку речення і лише зрідка — у середині.

6. 120

133

Адже це почуття було ще зовсім новим, незвичним. Через це воно переживалося так, як тільки молодій людині й може переживатися кохання. ZabM 139. Тадуку здавалося, що уві сні він знайшов гарну річ, але коли прокинувся, її вже не було. Через це йому стало сумно. MikelŽS 426. Тому сьогодні йому вже зовсім неважко згадати. SimonVK I 18.

У самому способі зображення натуралістичний опис через це поєднується з фатально загрозливою навіюваністю. SaukTSV 313.

2. Конструкція dėl to вживається після деяких сполучників і допомагає виражати семантичні відношення між поєднаними ними частинами. Таку функцію вона виконує:

a) Sudedamojo sujungimo padarinio sakiniuose su jungtuku ir (žr. LKG 1976, 737) arba vientisiniuose sakiniuose su vienarūšiais tariniais, sujungtais tuo pačiu jungtuku.

Чутливе дитяче реагування душі на драматичні події відчувається майже в кожній баладі, і через це вся поема стає епопеєю не лише народу, а й особистості. LanktMDT 61. Було дуже слизько, і через це треба було йти обережно. Ktk.

Цей пастух виконав доручене йому завдання і через це здобув ще більше довіри народу. Myk-PutR VIII 612. Але додому він не дійшов, а дорогою впав у рів. Вибратися звідти він уже не зміг і через це кликав на допомогу. SimonVK I 188.

b) Gretinamojo sujungimo nuolaidos sakiniuose su jungtuku bet (žr. LKG 1976, 763) arba vientisiniuose sakiniuose su vienarūšiais tariniais, sujungtais tuo pačiu jungtuku.

Щоправда, Ярмала занапастила мою дитину, зруйнувала життя, але через це я не стану таким дурнем, щоб розпалити вогонь. CvR V 211. Сьогодні його слова справдилися, але від цього легше не стало. CvR II 158.

Він добре помічає зміни й розмаїття природи, але не пишається цим чуттєво. KubJJ 24.

c) У складнопідрядних реченнях після сполучників nors, kad.

Зближення з передовою литовською інтелігенцією… не зашкодило народності Жемайте, хоча через це вона й дещо віддалилася від сільського життя. Myk-PutR VIII 295. Якщо, повернувшись, він її помітить — хай помічає, але вона не покаже, що дуже цьому радіє. Paukšt ČMN 138.

У всіх розглянутих нами випадках реальний зміст конструкції dėl to розкривається контекстом, що їй передує.

3. Згадана конструкція в підрядних реченнях причини або мети виступає корелятом сполучника kad (див. LKG 1976, 865, 888).

Він уже не хотів тримати нас удома через те, що щоранку ми знаходили під подушкою золоту монету. BalčBG 157. Кедуліс був схильний підтримати Сташиса вже бодай через те, що ненавидів будь-які нововведення. Myk-PutS I 41.

Тому й годувала чорненького, щоб він був гарний. JV 389.

Зміст конструкцій, що виступають корелятом, розкривається контекстом, який іде за ними, — підрядною частиною.

Конструкція dėl to є найабстрактнішою з усіх конструкцій цього прийменника. Тому й сфера її вживання дуже широка: вона допомагає виражати причинно-наслідкові зв’язки між частинами речення (або реченнями), якими можуть відображатися ситуації найрізноманітнішого ступеня складності.

134

§ 85. Прийменник dėl утворює конструкцію із займенником kas – dėl ko, що вказує на невідому або невизначену причину. Ця конструкція вживається:

1. У реченнях із прямим питанням.

– Чого, батьку, ти завжди такий сумний? LT III 243.

Вона може співвідноситися з відповідною конструкцією відповіді, пор.: Через те, що...

2. У підрядних реченнях непрямого питання (де вона виконує сполучну функцію й виступає обставиною причини в підрядній частині, як і в реченні з прямим питанням).

1) Мабуть, їм незрозуміло, чому тут людина чергує під величезним годинником. Mikel ŽS 110.

2) То скажи відверто, чому наша армія не йде... вперед? Gud-GuzKIT 635.

Ці речення є пояснювальними: їхня підрядна частина доповнює значення опорного слова головної частини, займаючи позиції відповідних відмінків (у реченні (1) — називного, у реченні (2) — знахідного; див. LKG 1976, 812 і далі).

Конструкція dėl ko може вживатися також у таких реченнях, у яких підрядна частина займає позицію конструкції причини.

3) Лаяли мене матінка й старий батько, через що й чорничник у росі. VienažII 120.

4) Ігноту було прикро, що мудрець усе робив, нічого йому не пояснюючи. Gud-GuzKIT 174.

У цих реченнях згадана конструкція, крім зазначеної раніше функції причини (див. приклади 1, 2), має ще одну функцію: вона виражає причинні відношення між частинами складного речення. Головна частина позначає наслідок, а підрядна — причину. (Остання частина, взята окремо, також позначає причинну ситуацію, яка, своєю чергою, може бути складником іншої причинної ситуації.)

§ 86. Причинна конструкція dėl ko може вказувати на контекст, як і dėl to¹⁵. Тим часом виявилося, що Шальтейкський Вілкас обраний головувати, через що дуже здивувалося багато шальтейкішців. SimonVK I 63. Ось через що він журиться і не міг собі пробачити. CvR II 157.

§ 87. Лише прийменник dėl утворює причинні конструкції з такими іменниками узагальненого значення, як: обставина, умова, становище, риса, особливість, ознака, характер, спосіб, характер, форма, зміст, час, нестача, надлишок, погляд, функція тощо. Крім того, такі іменники в зазначеній позиції завжди поширені іншими структурно необхідними словами — узгодженими (a) або неузгодженими (b) означеннями.

a) У XIX ст. наше літературне життя через багато несприятливих історичних обставин загалом було надто слабким... ZabM 442. Через своє географічне положення Литва не могла залишитися замкненою територією, як Північна Європа. SaukTSV 47. Через ці ознаки речення мети близькі до речень функціонального підпорядкування. LKG III 884. Через цю особливість багато народів дали красномовству відповідну назву. IvanLP III 48. Через високі психічні функції вони швидко звикають до неволі

¹⁵ Dėl įvardžio kas santykio su įvardžiu tai (tas) žr. Valeckienė 1976, 69 tt.

6*

135

з людиною та всім довкіллям. IvanLP III 73. З огляду на велику користь, яку дятли приносять лісовому господарству, знищуючи безліч деревних шкідників, згадана шкода є незначною. IvanLP III 45.

b) Але поему вже через характер її теми не можна зарахувати до творів історичного жанру. ZabM 105. Дивись, виготовлення тих чи інших сувенірів затримується через брак матеріалу (tsp). Через вади свого характеру я не здатен так жити. TLR II 228.

Як видно з наведених прикладів, конструкції зазначеного лексичного складу вживаються в реченнях із широкою інформацією.

§ 88. Загалом уживання прийменника dėl щодо залежного іменника не обмежене. Він утворює причинні конструкції з абстрактними (a) і конкретними (b) іменниками різної семантики.

a) Увесь вечір я не міг підвести очей через витівки брата. Užp. Через батьківську інертність, через забобони темних фанатиків я зрікся найпрекраснішого почуття — кохання. VienR I 255. Через свою лагідність і довірливість синиця часто потрапляє до рук людини. IvanLP III 227. Лише через задишку він уже не встиг розповісти, що сталося. TreinTK 150. Таке становище склалося не тільки через давні помилки, а й через хаос і страйки (tsp). Через свою щоденну актуальність публіцистика не така довговічна, як белетристика. JurgĮP 278. Вірш незабутній завдяки своїм контрастам (vert). Надлишок слів у реченні виникає через часте вживання віддієслівних іменників (trš).

b) Він увесь час непокоївся через рукописи, залишені в Анікщяї. VienĮMA 228. Найбільшої слави ці велетні зажили завдяки своїм рогам. SakAP 71. Узимку такими хащами не можна було пройти через глибокий сніг, а влітку — через трясовини та болота. VienR IV 13. Зрештою, він не може показуватися по-батьківськи і через поліцію. Myk-PutR VI 425. — Не треба, — відповіли батьки, — мені більше не потрібен такий наречений, який кинув мене через своїх коней. BorBM 119.

Конструкції часто вживаються також з особовими займенниками.

Через тебе й сиві волосини батька стануть предметом глузування!.. PetrR I 187. Я подарував їй сльози, пролиті нею через вас. BalčBG 355. Наш щоденний хліб такий гіркий, що заради нього не пошкодуєш і власного щастя. Myk-PutR I 315.

Щодо наведених речень слід сказати, що їхній прийменник dėl не можна замінити іншими причинними прийменниками. Це свідчить про своєрідність його вживання.

§ 89. Спробуємо визначити співвідношення конструкцій із прийменником dėl із конструкціями з прийменниками iš та nuo.

1. Як уже зазначалося, уживання прийменника iš визначається залежним іменником: він утворює конструкції з іменниками, що позначають емоції (див. § 12 і далі), відчуття (див. § 23 і далі) та риси характеру (див. § 39). З іменниками останньої семантичної групи частіше вживається прийменник dėl (а з іншими — у рідкісних випадках).

1) Пробитися до людей він зміг лише завдяки великому хисту й надзвичайній працьовитості. MerkSD 97. 2) Завдяки своїй надзвичайній ученості він швидко прославився. AvižAI 54. 3) Однак через свою ідейну обмеженість поет висловив ці настрої лише в найзагальніших рисах. Lank tM-P 282. 4) Щоправда, забобонний, фантастичний по-

136

погляд на тварин через людське невігластво ще довго зберігається в побуті. LT III 11. 5) Тоді король віддав йому свою наймолодшу дочку, яка через любов до батька не хотіла опиратися. BalčBG 259.

У цих реченнях прийменник iš неможливий через узагальнений характер їхнього змісту, а в деяких (наприклад, 1, 2) — і через лексичне значення самого іменника: адже вживання згаданого прийменника з іменниками зазначеної семантичної групи обмежене.

2. Лише прийменник dėl вживається для опису ситуації, у якій суб’єкти причини й наслідку різні. У цьому разі ступінь узагальнення наслідку не має значення: він може бути як конкретним (епізодичним), так і узагальненим.

Я й пішов через його недбалість. Sv(LKŽ I 15). Син її через заздрість не зміг урятувати (вона була заздрісною). Tt. Через полохливість Шиві господар постійно тримав його на прив’язі. CvR₁ II 68.

Ті самі іменники в інших контекстах (коли описуються причинні зв’язки між окремими ознаками того самого суб’єкта) вживаються з прийменником iš.

Йому здавалося, що собака так говорить із заздрості. BalčAP 311. Люди ловлять птахів, щоб порадіти пташці, а дехто — із жадібності. MašS 56.

3. Конструкцію з прийменником dėl не можна замінити конструкцією з iš у контекстах, де вона синтаксично залежить від слова, яке обов’язково вимагає цієї форми (пор. § 97 і далі).

Я розмірковував про власне безсилля; боляче за всіх цих добрих, щирих людей. BaltTIK I 164 (але: розвів руками від безсилля). Віктор розчулився через свою таку доброзичливість. MikelŽS 157 (пор. із доброти вона все пробачила).

4. Трапляються поодинокі контексти, у яких обидва згадані прийменники можуть вживатися взаємозамінно.

Ґріге й Knistautaitė лише з ввічливості всміхалися, а потім знову ловили погляди одне одного. VienR IV 217 — Гумор йому чужий. Він сміється лише з ввічливості. TreinTK 222. Через недбалість він так занепав. And — Усі вірили, що Вілюс не вивчив потрібного через недбалість. Simon. Захворів через власну провину. Ktk — Не зі своєї провини я горбатий. Ds. Хворий уже не міг закричати від болю. Vien IMA 153 — Від болю коза вже не знає, куди подітися… BsRP 284. Я вже знову через старість (/ від старості) не можу одужати. Stak(LKŽ XII 410). Він через страх нікуди не ходить. Ktk. Це неправильно, бо заохочує дітей добре поводитися не через внутрішнє переконання, а в очікуванні винагороди (tsp). Мешканці цього не надто великого міста — одні з неприязні, інші просто через нескромність — стежать за ним (vert).

З обережності (/ через обережність) ми лише хотіли зброю! Vd (LKŽ I 344). Усі троє прийшли на цю виставку з цікавості (vert). Озирнувся, щоб поглянути вниз: чи не послизнувся він від необережності хоч трохи, — і відразу перетвориться на камінь. BilR I 146. Від недоїдання може причепитися хвороба. Jnšk(LKŽ VII 461). Від того переживання в мене навіть голова почала боліти. ŽŽ(LKŽ VI 600). Через те нещастя людина й розсердилася (почала) пити. Grz(LKŽ IX 965). Усі ці їхні вади походять від незнання того, що є добро, а що — зло (vert).

137

§ 90. Конструкції з прийменниками nuo і dėl можуть збігатися за лексичним складом, але зазвичай різняться середовищем уживання: перші вживаються з дієсловами, що позначають конкретні, епізодичні стани, тоді як останні таких обмежень не мають. Конструкції з прийменником dėl часто пов’язані з усім реченням (зазвичай із його присудком) і позначають логічну основу висновків, думок (а конструкції з прийменником nuo пов’язуються із самою дійсністю, з конкретними ситуаціями в ній).

Юнак навіть злякався, що брат через ті кілька укусів не надумав би втопитися. SajND 37. (пор. Нога опухла від укусу змії.) Через те підковування я кілька днів не міг їздити верхи. Ds (пор. Від підковування кінь кульгає.) Іноді через бомбардування не було світла (пор. Місто загинуло від бомбардування.) Нема чого їсти через посуху, що була позаторік і торік. SimonR I 233 (пор. Ярі висохли від посухи.)

У наведених нами реченнях конструкцію з прийменником dėl не можна замінити конструкцією з прийменником nuo, тоді як останню замінити першою — загалом можна, оскільки сфера її вживання ширша; пор. не надумав би втопитися через укуси (але не: від укусів) і нога опухла від укусу / через укус.

§ 91. Трапляються контексти, у яких згадані конструкції вживаються синонімічно, тобто взаємозамінно.

Скривив лоба через (/ від цибулевого) запаху. Mrk(LKŽ VI 1044). Через безліч бід і волосся повипадало. Kt(LKŽ₁ II 319). Прості люди через голод збожеволіли GrušBR 71. Помер від крововиливу. Kp(LKŽ₁ I 718). У мене руки болять через пробудження під час збирання (жита). Šts(LKŽ₁ I 546). Балтараг з тієї туги й жалю дедалі більше занепадав. BorBM 61. Через задуху слабші жінки, — не маючи чим дихати, непритомніли. TreinTK 124. Через легке штовхання «удар» і плаче. Rdm(LKŽ₁ I 828). Через те, що бик поколів його, мій батько оглух. Grg (LKŽ₁ I 546). Помер від паралічу серця (рш).

Конструкції з прийменником dėl у наведених реченнях пов’язані з дієсловами стану або процесу, — тому їх і можна замінити конструкціями з прийменником nuo. Порівнювані нами конструкції утворені від абстрактних іменників, і семантична різниця між ними дуже незначна. Вони різняться тим, що ту саму ситуацію показано з різних точок зору. Прийменник nuo передає причинні відношення, встановлені під час емпіричного сприйняття (спостереження), тобто позначає саму ситуацію дійсності. А прийменник dėl відображає ту саму ситуацію, відтворену в пам’яті (отже, позначає відношення між думками, а не між самими явищами дійсності).

§ 92. Конструкції з прийменником dėl можуть синонімічно співвідноситися з конструкціями з прийменником už та знахідним відмінком, які вживаються лише зі словами певної семантики (див. § 102 далі).

Пор.:

Стоячи біля печі, Марійона почала сердитися через таку розмову. Paukšt J 100. Рейнхальт кілька разів виходив на озеро через його неспокій (перекл.). Франкас вилаяв кореспондентів через погане сполучення. CvR₁ IV 20. Ви любите звинувачувати у своїх нещастях злих духів… BilR I 51. Вона любить мене за моє терпіння, за мій добрий характер чи за те, що я її не люблю. VienR I 121. Щоправда, дрібні птахи, мабуть, ненавидять її через схожість із яструбом. IvanLP III 16.

138

Герула́вічене сердилася на Гляуделієне та її доньку через привілей Альфонса. VencIR III 135. Вилаяв хлопця за те, що той різав коней, насварив дівчинку за те, що вона витріщалася замість працювати. ŽemR III 380. За злидні людей він звинувачує користолюбних правителів… BalčGK 297. І всі полюбили Мейлузе за її веселу вдачу, за добре серце… KrėvP 33. Ненавиділа ту бабу за її язик і зваблювання. BilR I 229.

Зіставлювані конструкції різняться певними семантичними відтінками.

§ 93. Конструкції з прийменником dėl семантично співвідносяться також із конструкціями з прийменником per і післяйменником dėka. Причинові значення цих конструкцій модально марковані: перші виражають негативну (тобто причину негативного наслідку), а останні — позитивну (тобто причину позитивного наслідку), пор.: Не можна заснути через мух і Хворий одужав завдяки лікареві.

§ 94. Конструкції з прийменником per утворюються з конкретними іменниками, що позначають осіб (та інших живих істот) або предмети (а), а також з абстрактними іменниками, які зазвичай означають людські властивості — негативні риси характеру, стани, дії (б).

а) Через цих баб життя не стало! BaltPV I 346. Через цих дітей я й ноги з хати не можу винести. Srv. Я була княжною і через поганих людей потрапила сюди. An. Через того вашого собаку вже й зайти не можна буде. Trg. А ти Юргу через своїх рябих коней заливаєш слізьми. BorBM₁ 138. Через ловлю риби мене не буде вдома (ловитиму рибу). Als.

Через чоботи вийшов із млина (украв їх і мусив піти). Tl. Я не маю часу через ті яблука. Jrb. Лише раз він спіткнувся, і лише через горілку (перекл.).

б) Через свою жадібність він утратив і здоров’я. Als(LKŽ III 469). Чи то діти й справді не знали й не розуміли мови своїх пращурів, чи то навмисне спочатку так удавали через пиху. PietRR 186. Людина завжди мусить бідувати через власну сліпоту. Grg(LKŽ₁ I 78). Я порізав палець через необачність. SlucGMN 398. Через ту відвагу ще й шиї собі поскручують, навіжені. Mžš(LKŽ IX 476).

Через нахабство тієї баби я й з Оніке більше не розмовляла. Krš. Через люб’язність поміщика вона забула, що обіцяла за життя й ноги туди не ступати. CvR V 98. Бджоли його майже не жалять, а якщо якась і вжалить ненароком через неуважність, у нього ніколи не набрякає. MikelKLL 279.

Причинові конструкції з прийменником per є синонімічними конструкціям із прийменником dėl.

Пор.:

Ане довелося піти до людей, і то лише через невістку (/ через невістку). SimonAŠL 358. То це ти, Алгісе, через ті плоти (/ через плоти) і до школи запізнився? MašAMB 160. Своїми сотнями я викупив життя, а тепер через вашу скупість (/ через вашу скупість) і шматка хліба не маю. ŽemR I 86. Лише через його тяжкий грішок (/ через його грішок) доведеться дівчині зазнати великого горя. KrėvP 73.

А конструкції з прийменником per з абстрактними іменниками, що позначають людські властивості й ужиті для вираження причинно-наслідкових зв’язків між окремими ознаками того самого суб’єкта, можуть бути синонімічними не лише конструкціям із прийменником dėl, а й конструкціям із прийменником iš.

139

Пор.:

Через необережність із тим пирогом мало не спалив будинок. Gs(LKŽ I 344) – Люди могли б подумати, що пожежа виникла через необережність або з іншої причини. MikelKLL 427– Від необережності можна було б і очі випалити. Gs.

Plačiau apie prielinksnį per žr. aut. 1977.

§ 95. Лексичний склад конструкцій із постпозицією dėka визначений: вони утворюються з іменниками, що позначають осіб (a) або їхні позитивні риси (b), і вживаються для передавання позитивної інформації.

a) 1) Гроші в мене, як бачиш, є, але не завдяки тобі. Vilkv(LKŽ II 262). 2) Тільки завдяки йому я й залишився живим. Dr(LKŽ II 262). 3) Завдяки таким педагогам, як ви, — скромним, із багатою душею та щедрим серцем, — громадяни й митці постійно зростають і зріють (tsp). 4) Завдяки мандрівним музикантам жвавий культурний обмін відбувався не лише далеко, а й у безпосередньому сусідстві Литви — у Польщі, Німеччині та Пруссії. SaukTSV 31–32. 5) Завдяки Туті в усьому королівстві вже скасовано жалобу! SajND 152.

b) 6) І лише завдяки своєму великому таланту він зміг створити поетичні твори, що мають тривалу цінність. LanktM-P 131. 7) Нині завдяки своїй старанності дівчата значно випереджають хлопців за балами (tsp). 8) Завдяки цій рішучості зло перемагається, запановують добро і правда. ZabM 119. 9) Завдяки великій праці науковців у заповіднику з’явилося стадо зубрів (tsp). 10) Небезпеки уникнули завдяки сміливому вчинку (tsp). Завдяки цьому чудовому погляду й баченню навіть неживі предмети стають живими. SaukTSV 395. 11) Саме завдяки набутому досвіду ми зазвичай так легко й швидко сприймаємо речі, пізнаємо та розуміємо їх (trš). 12) Навіть найпростіші й найбуденніші речі, що трапляються з молодими людьми, лише через їхній вік часто здаються незвичайними (tsp).

Не в усіх наведених нами висловах конструкцію з dėka можна замінити конструкцією з прийменником dėl. Така заміна неможлива в контекстах, де остання конструкція передавала б значення мети (див. приклади 1–5). Це свідчить про те, що конструкція з dėka має автономну сферу вживання, лише частина якої збігається з уживанням прийменника dėl.

Треба сказати, що сфера вживання постпозиції dėka дедалі розширюється. Її вживають не лише з іменниками, що позначають осіб або їхні риси, а й з іншими, зазвичай абстрактними іменниками.

Рукопис не загинув завдяки щасливому випадку. ZabM 96. Лише завдяки мові може існувати абстрактне мислення. FŽ 198. Сліпий біль завдяки метафорі став художньою правдою. SaukTSV 205. Кожна граматична форма стає формою пережитої мови лише завдяки поезії. _ČiurlŠ₁ 18. Вирівнювання та уточнення граматики «Тритоми» здійснюються саме завдяки цим монографіям (trš). Відношення «друг брата», «мати матері» тощо утворюються завдяки композиції відношень. LĮ 83. Ця тонка й складна робота відбувається завдяки центральній нервовій системі. Це вже нічого не говорить про об’єктивні причини, завдяки яким існує безліч окремих казок. SaukTSV 54.

140

Хоча ці вислови значно віддалені від типових випадків уживання згаданої конструкції (див. приклади 1, 2), їх об’єднує те, що вони також допомагають виразити підґрунтя позитивної, схвальної інформації, а тому можуть бути виправдані.

Однак цілком неприйнятним є подекуди трапляється вживання цієї конструкції в контекстах із негативним змістом. Це не узгоджується зі значенням самого слова dėka.

Кунігялісу Анупрас не дуже припав до душі, можливо, тому, що через Сідабра був налаштований проти нього. Čiuršis, 96. Завдяки діям іранської авіації іракська армія зазнала поразки (tsp). Корабель загинув завдяки нещасному випадку (з телевізійного мовлення).

Згадана конструкція не годиться й для вираження засобу, пор.: 100 років тому людина виконувала 90 відсотків усіх робіт завдяки м’язовій силі (tsp).

Сфера вживання конструкцій

§ 96. Сфера вживання конструкцій із прийменником dėl лексично не обмежена. Вони найчастіше пов’язані з усім реченням і позначають логічне підґрунтя переданої в ньому інформації, напр.: Через величезну відстань Сатурн сяє на небі значно тьмяніше, ніж Марс, у 17 разів менший за нього (trš).

Однак є певна кількість слів із конкретною семантикою, які вимагають згаданої конструкції. Спробуємо розглянути їх окремо.

Словосполучення з конструкцією з прийменником dėl

§ 97. Як уже було встановлено, конструкції з прийменником dėl вимагають деякі дієслова мовлення, з якими вони утворюють словосполучення з об’єктним значенням (див. § 72 і далі).

Ця конструкція вживається також із деякими дієсловами емоційного стану, напр.: хвилюється за близьких, скаржиться на невдачу, любить її за добру вдачу. У такій позиції конструкція з прийменником dėl має причинне значення: вона вказує на підставу емоцій.

За своїми синтаксичними властивостями дієслова емоційного стану неоднакові. Одні з них уживаються лише з конструкцією з прийменником dėl (хвилюватися, нервувати, тривожитися), інші, крім цієї конструкції, утворюють близькі за значенням словосполучення й з іншими формами: з родовим відмінком (сумує через батька, засоромився через свої слова | своїх слів), з орудним відмінком (радіє через успіх | успіхові), із конструкцією з прийменником за та знахідним відмінком (любить за добру вдачу | за добру вдачу, свариться через дрібниці | за дрібниці).

Відповідно, словосполучення дієслів емоційного стану з конструкціями причини поділимо на три групи.

Сполуки з конструкцією з прийменником dėl (і одним родовим відмінком)

§ 98. Емоційні дієслова¹⁶ (а також пов’язані з ними словотвірно іменники та прикметники), уживані з конструкцією з прийменником dėl, можна поділити на кілька семантичних груп, або синонімічних рядів¹⁷.

¹⁶Разом з емоційними дієсловами розглянемо і їхні семантичні відповідники — фразеологізми.

¹⁷ Dėl emocinių veiksmažodžių grupavimo žr. Lyberis 1980.

141

1. Дієслова jaudintis, jausmintis, judtrintis, nervintis, nerimti, nerimauti, nerimastauti, nekantrauti, dūsauti; nerasti vietos, neturėti kur dėtis, laužyti (kvaršinti) galvą. Jaudinas dėl kito nelaimių. Ktk. Valentas бачив, що Шяжене трохи нервувала через таке вигукування Бірбіла. PaukštČMN 194. Хвилювався через невдачу і сам великий магістр. TarasP 188. Він зітхає лише через свою молодість, свої помилки. LanktM-P 232. Хоч як він себе стримував, та через завтрашній день був неспокійний. CvR II 158. Мені так неспокійно за тебе. (Пор.: За свою долю він почувався спокійно. Myk-Put AŠ 198). Через такі дрібниці не варто сушити собі голову. MikeľžS 193.

2. Дієслова sielvartauti, sielotis, kankintis, kentėti, graužtis, krimstis, gailėtis, nuliūsti, nusiminti; graudentis, skaudėti (sopėti) širdį: Dėl sūnaus sielvartau du. PaukštČMN 214. Через смерть батька він і тепер ходить зажурений. Žg. Невідомо, як довго Берноти мучилися б через ті розмови, якби не сон. Paukšt NS 194. Масальскіс страждає через свій дуалізм, як кожен смертний. Lankt MDT 171. Він гризе себе через власну пасивність. LanktM-P 232. Біль через батька, що помирає, поволі відступає в якийсь зовсім непомітний куточок серця. Simon VK II 154. Серце литовців боліло через лихо князя Кейстута. TarasP 133. (Пор.: За іншого в мене голова не болить. Sln.)

3. Дієслова baimintis, būkštauti, ba ginti, nuogąstauti, krūpčioti (перен.), drebėti (перен.), kinkas drebinti: Усі вони шкодували про свої провини й боялися через них. VIkv (LKŽ I 464). Стривожиться через невизначене майбутнє (рш). Не бійся, як мала дитина, звикнеш боятися через дрібниці — тоді й лякатимешся. PnmR(LKŽ I 564). Тривожиться через осуд і глузування. Avyž. Іноді припливали й старші за віком чужинці: половити окунів, поговорити про політику, почуватися вільно, не здригаючись через кожен шерех за дверима. BielDG 81.

§ 99. Деякі емоційні дієслова — liūdėti, gedėti; gėdytis, susigėsti, sarmatytis, susisarmatytį; bijoti, išsigąsti, baugintis, baimintis — уживаються і з родовим відмінком, і з конструкцією з прийменником dėl. Однак найчастіше лексичний склад цих конструкцій відрізняється.

1. Дієслова liūdėti, gedėti утворюють сполуки з родовим відмінком конкретних іменників, що зазвичай називають осіб (a), і з конструкцією з прийменником dėl, де іменник є абстрактним (b).

a) За коханим чоловіком і батьком сумувала княгиня Біруте зі своїми дітьми. TarasP 181. Не мучся так і не сумуй за своєю покійною дружиною. Balč. А не один батько за сином тужив. JD 1169. А за гнідим конем я тужитиму? JD 1088.

b) Він радів вашим радощам і сумував через ваші невдачі. BinkRn 314. Їй здавалося, що через від’їзд Каролі не можна було ні тужити, ні сумувати. Gud-Guz.

Зазначені вислови (a) з родовим відмінком можна замінити конструкцією з прийменником dėl, пор.: сумує, тужить за батьком / через батька. Однак родовий відмінок сам по собі не може замінити конструкцію з прийменником dėl, утворену з абстрактними іменниками, пор. *сумує через смерть батька.

Ті самі дієслова в діалектах і фольклорі вживаються також зі знахідним відмінком. Лунатимуть її пісні… у зеленому вишневому садку, де сумують за хлопцем. Krėv. Дівчино моя, днино моя, за тобою тужитиму. Tvr(LKŽ III 195).

142

2) Дієслова bijoti, išsigąsti; gėdytis, susigėsti, sarmatytis, susisarmat-yti, drovėtis, varžytis також уживаються з родовим відмінком (a) і з конструкцією з прийменником dėl (b). В обох випадках іменники можуть бути як конкретними, так і абстрактними.

a) Боїшся вовка — не йди до лісу. Erž. Дитина дуже сором’язлива — соромиться людей. Ktk. Найбільше чоловіків соромиться, не наважується й рота роззявити. Žem. Рауліс завжди ніяковів перед більшою аудиторією. Avyž. Вона засоромилася своєї слабкості. MikelKLL 178. Злякався власних кроків. Ktk. Соромиться своєї зовнішності.

b) Я весь час боюся за батьків (щоб чого не сталося). Ktk. За мене не бійся — навіть у забіяки слова не витягнеш. Snt (LKŽ IX 878). Уперше в житті він злякався за своє серце. TreinTK 97.

Людина засоромилася через свої слова (lk). Він соромився свого походження.

Порівнювані конструкції з конкретними іменниками семантично відрізняються: родовий відмінок указує на конкретну причину, а конструкція з прийменником dėl — на узагальнену. Ця відмінність особливо виразна в конструкціях із дієсловами bijoti, išsigąsti, пор.: боїться батька (самого) і боїться за батька (щоб чого не сталося). А родовий відмінок абстрактних іменників, що позначають ознаки, зазвичай синонімічний конструкції з прийменником dėl, пор.: засоромився своєї слабкості | через свою слабкість (але лише: засоромився через таке запитання).

Для дієслова varžytis зазначені форми мають диференційні значення: родовий відмінок увиразнює значення «соромитися», а конструкція з прийменником dėl — «змагатися» (змагався за перше місце). Однак остання конструкція, здається, можлива і з дієсловом у першому значенні, пор.: Він соромився через свій вчинок.

3. Паралельні конструкції з конструкцією з прийменником dėl (a) і родовим відмінком (b) утворюють дієслова dejuoti, verkti:

a) Жінки, що зібралися вздовж кордону, чують тріск огорож і стогнуть через своїх, які пішли битися. CvR VI 133. Не жайворонок курликав, то батько тужив за молодими синочками. Pkr. Починає стогнати через свою сокирку. Jrk 21. Гірко плакала дівчина через глиняний горщик (tts).

b) Там не одна сестричка тужить за братиком. KlpD 49. Королева тужить за перснем — вона його загубила. Lnk(LKŽ II 385). Люди нарікають на дощ. Ktk. Стискала білі рученьки, плакала за синочком. Lb(LKŽ III 451).

Між порівнюваними конструкціями, здається, немає смислової відмінності. Однак абстрактні іменники в зазначеній позиції вживаються лише з прийменником dėl, пор.: стогне через нужду, через майбутнє, через здоров’я, через нещастя.

Сполуки з конструкцією з прийменником dėl

та орудним відмінком

§ 100. 1. Дієслова skųstis, nusiskųsti, pasiskųsti, guostis, pasiguosti, bėdoti, pasibėdoti, nusibėdoti утворюють близькі за значенням сполуки з конструкцією з прийменником dėl (a) та з орудним відмінком (b):

a) На світло скаржитися не можна. CvR₁ IV 58. Не один читач скаржиться в пресі на незрозумілість нової поезії (trš). Мабуть, і його серце вимагало

143

втішитися через лад у навії. LzPR II 20. Та й нарікають (= нарікає) люди через дрібниці! Grg(LKŽ I 577).

b) Батьки скаржаться на сина — зовсім не слухався. Ktk. Вовкові поскаржитися на його дітей? Krėv. Довго скаржився старий Васаріс на злигодні нового життя. Myk-PutAŠ 480. І, підійшовши до зеленої липки, скаржиться на нещастя. DrskD 197. По-чинає плакати й жалітися йому на утиски. Dauk. І вони тепер уже нарікають на тяжкі часи. Pkp. Поскаржився батько на своїх дітей. Ds(LKŽ I 579).

Між зіставлюваними сполуками важко помітити смислову відмінність. Прийменникові конструкції характерніші для писемної мови.

2. Дієслово skųstis у значенні «виявляти біль» та його синоніми guostis, dejuoti, bėdoti, aimanuoti, vaitoti утворюють сполуки з іменником в орудному відмінку, що називає частини тіла.

Старенький скаржиться серцем. Ktk. Наш кінь скаржиться передньою ногою. Užp. Він однією рукою жаліється — там, де його підстрелили. Užv(LKŽ III 740). Кінь жаліється ногою. Als (LKŽ III 740). Люди стогнуть зубами. DLKŽ₁ 112. Уже кілька днів як стогне боком. Lkm(LKŽ₁ I 38). Стогне й стогне Анюта зубами. Km.

У розмовній мові в таких випадках, здається, не вживали б конструкції з прийменником dėl. З дієсловами з префіксами для тієї самої мети вживається також конструкція з прийменником su.

Усю зиму я простогнав із рукою. Gs(LKŽ₁ II 386). Та вже пожаліюся з тією ногою. Gs(LKŽ₁ II 386). Зі своїм зубом вона весь вечір промучилася. Rm(LKŽ₁ I 32).

Префікс дієслова не дозволяє замінити згадану конструкцію одним орудним відмінком.

3. У діалектах дієслова skųstis, guostis, bėdoti (зазвичай із префіксами) вживаються з абстрактними іменниками у знахідному відмінку, який підкреслює сему «розповідати» у значенні цих дієслів.

Ой, піду я на високий пагорб, поскаржуся на свою долю. Mrk. Посумував (= посумував) старенький про свої біди. Ds. Прийшовши до двору, він розповів усім людям про своє горе. Jtk 62.

У літературній мові в таких випадках вжили б орудний відмінок або конструкцію з прийменником dėl.

§ 101. Дієслова džiaugtis, didžiuotis, stebėtis утворюють паралельні сполуки із зазначеними формами.

a) Раділи нашим перемогам. Пишається своїм походженням. Дивується таким розмовам. Я неабияк здивувався прізвищу: не Карасос, а Караса. BaltD II 244.

b) Не всі раділи щастю боярина Кіркла. KrėvP 27. Усі дивувалися такій його поведінці (Įk). З такими рогами ачольці дуже пишаються своєю худобою. SakAP 59.

144

Junginiai su prielinksnių dėl ir už konstrukcijomis

§ 102. Є дієслова певної семантики, які утворюють сполуки зі значенням причини як із прийменником dėl, так і з прийменником už, наприклад: bara dėl neklausymo / už neklausymą, mėgsta dėl gero būdo / už gerą būdą. Це дієслова оцінного значення в широкому сенсі. Їх можна поділити на кілька семантичних груп.

1. До однієї групи належать дієслова, що виражають негативні емоції або думку: бояти, соромити, проклинати, звинувачувати¹⁸, критикувати, виставляти дурнем, зневажати, принижувати, ганити, ображати, засуджувати, скаржитися, дорікати, гніватися¹⁹. Ці дієслова, крім зазначення підстави (причини) дії, вимагають також форм зі значенням об’єкта: дієслово дорікати (та його варіанти причіплятися, закидати) вживається з давальним відмінком об’єкта (дорікає сусідам), гніватися — з конструкцією з прийменником ant (pyksta ant draugų), а всі інші — зі знахідним відмінком (лає дітей, звинувачує керівників). Підстава дії названих дієслів зазвичай позначається конструкціями з прийменником dėl (а) або прийменником už (б). Останні конструкції трапляються частіше.

a) Насамперед Франкас вилаяв кореспондентів через погане сполучення. CvR₁ IV 20. Не треба нам сміятися з таких старих і соромити їх за невігластво. Jabl. Кішак почув від людей, що старших присоромили за їхню поведінку, а його дружина відрізала… CvR₁ II 76. Лаяли Дуду вже не за крадіжку, а за нездатність експропріювати. CvR₁ IV 260. Рейнхальт кілька разів проклинав озеро за його нерухомість (рш). Ви любите звинувачувати злих духів у своїх нещастях… BilR I 51. Традиційну граматику критикували (і цілком справедливо) за ігнорування системних зв’язків. MK 1980 2 10. Я дурив себе через ці почуття (рш). Адже не можна ображати людину за її кохання. VienR I 211–212. За що наші батьки зневажили рідну мову! ŠRagSD 70. Не сумуй, поете, якщо суворий суддя сьогодні засуджує тебе за помилку серця. Myk-PutP 163. За це на нього поскаржилися навіть міністрові. GrušK 39. Моя робота сподобалася письменниці, тільки вона дорікнула мені за граматичні помилки (trš). Він думав, що вона почне дорікати йому за те, що він давно не навідувався. Не гнівайся через грубувате запитання старого солдата: ти з Кенігсберга приїхав верхи? Gruš.

b) Старий батько сварив молодшу доньку за молодечі балачки. KrėvP 66. Він присоромив їх за такі розмови. LKŽ III 198. Прокляв парубка за те, що той різав коней, насварив дівчину за те, що вона витріщалася замість працювати. ŽemR III 380. Вітовт звинувачував хрестоносців у нападах і завданих кривдах (tsp). Він не засуджує людину за помилки (trš). За такі слова мати дуже розгнівалася. ŽemR III 502.

Конструкції з прийменником dėl зазвичай можна замінити конструкціями з прийменником už, які в зазначеній позиції частіші й типовіші. Іноді зіставлювані конструкції можуть відрізнятися певними семантичними відтінками. Конструкція з прийменником už має визначене, конкретне значення, а конструкція з прийменником dėl — ширше, узагальнене, пор.: вилаяв дитину за неслухняність і вилаяв кореспондентів через погане сполучення.

¹⁸ Dėl junginių su veiksmažodžiu kaltinti žr. aut. 1979, 32 tt.

¹⁹ Dėl junginių su pykti ir jo sinonimais žr. aut. 1978, 26 tt.

145

2. Паралельні сполуки з названими конструкціями утворюють також дієслова, що виражають позитивні емоції або оцінку: любити, уподобати, поважати, хвалити, шанувати, цінувати, возвеличувати, обожнювати, прославляти, оцінювати, подобатися.

a) Вона любить мене за моє терпіння, за мою добру вдачу. VienR I 121. Норейкаї добре живуть удома, тому їх поважає все село. Myk-PutS I 33. А за всю цю колотнечу, звісно, ніхто похвалити тебе не може. Старі родинні речі!.. ви дорогі через ті руки, які вас торкалися (trš). Найбільше він цінував Чехова за талант (рш). Ні, він сам собі не подобався через такі думки. MikelKLL 397.

b) За її веселу вдачу, щирість і пустотливість її любили всі робітники. LzP. У селі її всі любили за відкритий характер, просту мову, кмітливість. Я поважаю мурах за їхню працьовитість. І справді, Стоніс і Стонєне всі хвалили за працьовитість. За це її й цінувала господиня. Myk-PutS I 30. SajND 18. ŠRagSD 121. VienR V 125.

Семантичне співвідношення сполук цієї групи таке саме, як і розглянутих раніше (див. 1). Конструкцію з прийменником dėl не можна замінити конструкцією з прийменником už, якщо чітко виявляється узагальнений характер першої, пор. Ні, ми через м’ясо тільки ваш голос «півнів» і хвалимо. Donel. Цікаво, про що він думав: про прекрасну графиню чи про сад, який полюбив лише через свою пані. JasiukR I 119.

3. Такі самі за формою сполуки утворюються і з антонімами дієслів любити, уподобати — ненавидіти, не зносити.

a) Справді, дрібні птахи ненавидять її, мабуть, через схожість на яструба. IvanLP III 16.

b) Ненавидять ту бабу за її язик і зводництво. Bil R I 229.

§ 103. Дієслова або словосполучення, що означають покарання чи його відбування (карати, мститися, судити, саджати до в’язниці, відбувати покарання, сидіти у в’язниці), а також конкретні дієслова або словосполучення, вжиті в такому самому значенні, для позначення підстави дії зазвичай уживаються з конструкцією з прийменником už (б). Конструкція з прийменником dėl у такій позиції трапляється значно рідше (а).

a) Погостювавши кілька днів на батьківщині, він був заарештований угорською поліцією через незначне порушення паспортного режиму (tsp). Через свою сувору політичну діяльність його знову відрахували з останнього курсу вчительської семінарії в Маріямполе. Vencl LL 103. За який проступок ти потрапив до в’язниці? LKŽ V 159. Через дрібниці брат душить брата, ножами штрикає. CvR V 59. Книгу заборонили, і автор певний час сидів у в’язниці через неї. VenclLL 189. Через таку легковажність Шиві доводиться пару днів пролежати в хліві. Через його химерний сон невинна людина мусить гнити у в’язниці. TreinT K 261.

б) За перевезення книжок карали. MašAMB 44. Мільтон закликає Бога помститися за винищення протестантів. VenclLL 187. За опір владі трьох хлопців розстріляли німецькі окупанти. Син солдата сидів у в’язниці за політику. Антанас Печюра ще в дні мого дитинства був засуджений за крадіжку коней. Відрубаю голівку, мов капустинку, за свою милу. За неслухняність замкнули в свинарнику. Швнч. Зарізав півня за те, що не співав. VienR III 10. VenclGD 433. VienMA 29. TŽ I 223. Šts.

146

Конструкції з прийменником через вживаються для опису узагальненої, менш визначеної ситуації (пор. заарештували за незначне правопорушення), а з прийменником за — визначеної (засудили за перевезення книжок). Однак уживання останньої конструкції зі словами зазначеної семантичної групи є ширшим. Її можна замінити конструкцією з прийменником через.

Структурні ознаки речень із конструкцією з прийменником dėl

§ 104. Конструкції з прийменником dėl уживаються в реченнях найрізноманітнішого лексичного складу, які передають причинно-наслідкові зв’язки явищ, зазвичай встановлювані актами мислення, тобто висновки та їхнє логічне підґрунтя. Ці конструкції часто пов’язані не з окремим словом, а з усім реченням, зазвичай із присудком або його групою, наприклад: Завдяки місткості й глибині художнього узагальнення він поставив казкового дурника в один ряд із найвидатнішими пам’ятками художньої літератури. SaukTSV 81. Литовський народ, створивши самобутню язичницьку культуру, через постійні набіги хрестоносців залишився ізольованим від загального потоку європейської культури. ZabM.59.

§ 105. Семантичну опору конструкції з прийменником dėl може становити не сам присудок, а слово з його групи, яке є комунікативно актуальним, наприклад:

а) обставини способу дії:

Кажуть, що наука «тутешнім» важко доступна через вроджену відсталість. SkliaŠ 172. Через її швидкий, стрімкий лет її рідко ловлять хижі птахи. IvanLP III 16. А щодо істоти через кризу в Каунасі ніяк не може облаштуватися просторіше. Myk-Put AŠ 461.

б) обставини міри й ступеня:

Через свою молодість він менш зіпсований, ніж я (перекл.). На жаль, через тяжкі часи рукопис і в його шухляді довго пролежав. VendLL 203.

в) обставини місця:

Нарешті він не може з’являтися на батьківщині й через поліцію. Myk-PutR VI 425.

г) обставини часу:

Через ту пригоду я кілька днів не міг їздити верхи. Ds.

ґ) додаток:

Через надзвичайну ненажерливість крокодилів їх легко ловити на вудку. Ivan TMB 144.

Семантичний зв’язок згаданих конструкцій зі словом, з яким вони синтаксично не пов’язані, свідчить про їхню належність до всього речення.

Конструкція з прийменником dėl може семантично пов’язуватися й із підрядною частиною з’ясувального речення (про такі речення див. LKG III 806), наприклад: Через постійну взаємодію літературної мови й діалектів тепер часто важко сказати, чи є слово діалектизмом, чи воно вже належить до загальнонаціональної лексики. JakLKL 68. Щодо жайворонка встановлено, що навесні самці прилітають окремо від самиць. IvanLP III 189.

§ 106. Згадана конструкція часто вживається в реченнях із дієсловами, що позначають акти психічної діяльності людини або її результати (сприйняття, знання, пам’ять)²⁰.

²⁰ Dėl psichinės veiklos veiksmažodžių klasifikacijos žr. Васильев 1981.

147

Однак через велику різноманітність ономастичного матеріалу досі не встановлено універсальних критеріїв класифікації, придатних для всіх імен. JakLKL 89. Через таку недиференційованість лексичного й граматичного значень багато мовознавців вважають, що службові слова не мають лексичного значення... JakLKL 21. Багато хто не впізнає одуда, але той, хто хоч раз його побачив, завжди запам’ятає його через яскраві кольори й своєрідний вигляд. IvanLP III 30. Через відчуття самотності у віршах Миколайтіса-Путіна майже не відчуваємо контакту з читачем. LanktM-P 297. Заради жодних розрахунків він не йшов на жодні компроміси. VencLL 103. Але поему вже через сам характер її теми не можна зарахувати до творів історичного жанру. ZabM 105. Однак через ідейну обмеженість поет передав ці настрої лише в найзагальніших рисах. LanktM-P 282. Я б не назвав цього птаха звичайним для Литви, але, звісно, треба зважати на те, що через потайний спосіб життя побачити його дуже важко. IvanLP III 350. Мухоловка через свій гарний спів, красиве забарвлення й лагідну вдачу належить до найприємніших птахів, яких тримають у неволі. IvanLP III 267. Через таку взаємодію жанрів окремі типи казок класифікують по-різному. LT III 24.

§ 107. Конструкція з прийменником dėl характерна для речень:

1) з іменною частиною присудка, зв’язка якого є нульовою (a) або вираженою (b) (див. LKG 1976, 382):

a) Я була щаслива через свій успіх (tsp). За цими ознаками речення близькі до речень із функціональним зв’язком. LKG III 884. Через дурну голову й ногам немає спокою. Tgn.

Сам хлопець, якого доля ще кидатиме туди-сюди, змалку став часткою селянства не лише через спільне правове й матеріальне становище, а й через спільне духовне життя. MerkSD 24. Крім того, для більшості вчителів Даукантас став дуже близьким через свою наполегливу просвітницьку працю, через тяжку долю інтелігента-подвижника. Merk SD 313. Якщо через несприятливі атмосферні умови їжі стає недостатньо, паразити, кажуть, згубні. IvanLP III 369. Однак через свою лаконічність і тезовий виклад деяких проблем «Донелайтіс» залишився ніби ескізною поемою. LanktMDT 51. Через густе пір’я він здається кремезним, товстим, наче відгодованим. IvanLP III 139. Через солодкий смак кращим вважався кленовий сік (trš). Через це вона сама називала його шпаченям. MašAMB 201.

Особливо часто ця конструкція вживається з присудковими прикметниками із запереченням або з дієприкметниками, що виражають ознаки.

За цією межею умови життя для нього несприятливі через тривале збереження снігового покриву. IvanLP III 193. Даукантас найбільше був невдоволений через унійні тенденції Лелевеля. MerkSD 58. Через велику користь, яку дятли приносять лісовому господарству, знищуючи безліч шкідників дерев, згадана шкода є незначною. IvanLP III 45. Узимку до таких чагарників не можна було пройти через глибокий сніг, улітку — пробратися через трясовини й болота. VienR IV 13;

2) із заперечними дієсловами, наприклад: Гості не приїхали через дощ. Заперечним дієсловом повідомляється не лише те, що дія не відбулася, залишилася нереалізованою, а й те, що на цю дію чекали, її передбачали, бажали або навіть

148

нас (тобто виражається і ставлення мовця до інформації). Конструкція з прийменником dėl уживається в реченнях:

a) з немодальними дієсловами, що містять заперечення:

Зерно не дозріло через ясну погоду чи дощі. Dauk. У липні місяці не склав обох іспитів з матури — саме через письмову роботу з французької мови (рш). Цю книжку ще не надруковано, і все через брак коштів. JurgIP 318. Вовк це знає і тому ще не йде додому. PietLGM 4.

b) із заперечними модальними дієсловами та інфінітивом або дієприкметником іншого дієслова:

Через брак часу ми не змогли ознайомитися з усім музеєм. IvanTMB 24. Я вже через саму старість не можу одужати. Stak. Через вади свого характеру я не вмію так жити. TLR₁ II 228. Через злі наміри цих синиць не слід тримати їх у неволі в одній клітці з іншими птахами. IvanLP III 227. Через такі характерні дрібниці не шкодуєш, прочитавши ще сторінку чи дві нуднішого тексту (tsp).

Згадана конструкція вживається із застиглими формами дієслів nebūti, neturėti, nerasti, формами займенника kas або займенниковими прислівниками kaip, kur, kada, а також сполуками з інфінітивом²¹.

Нема чого їсти через посуху, що була торік і позаторік. SimonR I 233. Через неї ніколи й у затінку полежати. VaičiūnD 420.

§ 108. З дистрибутивних особливостей конструкції з прийменником dėl можна назвати дієслова узагальненого значення atsitikti, įvykti, atsirasti, kilti, egzistuoti та ін.

Так завжди трапляється через неуважність! BalčAP 232. Через поганий стан залізниць у Сполучених Штатах Америки відбувається дедалі більше катастроф (tsp). У такому похідному утворенні значення результату дії зазвичай є вторинним, що виникло внаслідок конкретизації первісного значення дії. LKG I 368. І не сам образ, а лише емоція пісні, що виникає через образ, пов’язує її переживання із зовнішнім світом. Myk-PutR VIII 89. Характерна для жайворонків хода кроком — вторинне явище, що розвинулося через життя в пустелях. Проте, здається, їхня чисельність щороку зменшується, можливо, через брак придатних для гніздування дерев. IvanLP III 195. IvanLP III 36.

Загалом сфера вживання конструкцій із прийменником dėl дуже широка й невизначена. Її не можна описати семантичними термінами, як, скажімо, уживання прийменників iš та nuo. Згадана конструкція зазвичай уживається в реченнях узагальненого, широкого змісту.

Значення поступки

§ 109. Конструкції з прийменником dėl мають значення поступки, коли вживаються в модально маркованих контекстах, наприклад: Через такий дощ можна везти сіно — не промокло (Ktk). У цьому разі згадана конструкція вказує на підставу можливого діяння, або можливості дії, яка через свою слабку інтенсивність (ефективність) недостатня, щоб перешкодити здійсненню передбачуваної, очікуваної дії.

²¹ Dėl šių junginių plačiau žr. Oginskienė 1978, 119 tt.

7. 120

149

можливості, підставу, яка через свою слабку інтенсивність (ефективність) недостатня, щоб перешкодити здійсненню передбачуваної, очікуваної дії. Значення поступки можна вважати різновидом причиново-наслідкового значення.

Конструкція з прийменником dėl має значення поступки в реченнях:

a) зі словами, що виражають можливість: Через такого батька діти можуть робити що хочуть. Slk. Через мене можеш не працювати. Ktk. Через застуду може їсти, але, мабуть, уже не хоче. Kp (LKŽ I 40).

b) з формами майбутнього часу, умовного та наказового способів, що позначають нереалізовані, але передбачувані в майбутньому дії:

Через таке пошкодження (заморозки) огірки ростимуть. Rdm (LKŽ III 8). — Через мій язик невістка поміститься, — відрізала вона. ŽemR I 66. Через вашу трудову суботу ми давно вже з усіма дітьми роз’їхалися б. AvyžKK 61.

УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ ЗАУВАГИ

§ 110. 1. Причинове значення конструкцій із прийменником dėl узагальнене — воно позначає причинні зв’язки між явищами або логічну підставу висновків, які зазвичай установлюються актами мислення (логічно).

2. Це значення чітко не відмежоване від інших значень — об’єктного та цільового: усі їх об’єднує спільна сема логічної підстави. Згадана конструкція позначає один тип об’єкта — зміст мовлення, мислення (див. § 72 і далі). Цільове значення також належить до логічних значень (мета — стимул свідомої діяльності людини).

3. Лексичний склад конструкцій із прийменником dėl має своєрідні риси. Цей прийменник уживається з іменником категоріального значення priežastis «причина», з вказівним займенником tas «той», з іменниками узагальненого значення aplinkybė, sąlyga, bruožas «обставина, умова, ознака» тощо. З іншого боку, він сполучається також з абстрактними й конкретними іменниками вужчого значення, з якими вживаються й інші причинні прийменники, але в інших контекстах.

4. Лексичне оточення вживання конструкцій із прийменником dėl дуже різноманітне. Зазвичай вони пов’язані з усім реченням. Проте є дієслова певного значення, які вимагають цієї конструкції та утворюють із нею словосполучення (див. § 97 і далі).

5. Через узагальнений характер свого значення цей прийменник семантично співвідноситься з усіма причинними прийменниками, але неоднаковою мірою. З прийменниками per, už, dėka він утворює системні синонімічні відношення, а з прийменниками iš та nuo — поодинокі синоніми.

6. Уживання прийменника dėl стилістично марковане: найчастіше серед усіх причинних прийменників він трапляється в науковому мовленні (а для прийменника iš найхарактернішою сферою функціонування є мова художньої літератури).

СИСТЕМА ОПОЗИЦІЙ ПРИЙМЕННИКІВ ПРИЧИНИ

§ 111. З поданого аналізу видно, що кожен прийменник має специфічні семантичні ознаки, які відображають різні риси самих причинних відношень. Прийменники причини (а також орудний відмінок без прийменника) певним чином розподіляють семантичне поле причинних відношень і утворюють між собою систему. Кожна форма вираження в цій системі посідає автономне місце.

150

Спробуємо окреслити структуру системи прийменників причини: встановимо опозиції та взаємозв’язки між ними.

§ 112. Прийменники причини мають такі диференційні ознаки²²: 1) внутрішня причина (прийменник iš), 2) зовнішня причина (прийменник nuo), 3) узагальнена причина (прийменник dėl), 4) позитивна причина (післяприйменник dėka), 5) негативна причина (прийменник per), 6) причина-винагорода (прийменник už), 7) недискретна²³ причина (орудний відмінок), 8) конкретна (ситуативна) причина (прийменники iš, nuo), 9) модальна причина (прийменник per, післяприйменник dėka). Одні з названих ознак визначаються семантикою самих форм (1–7), інші — їхніми системними зв’язками (8–9).

§ 113. Як уже зазначалося, систему засобів вираження причини утворюють 7 форм. Якщо протиставити їх усі, утворилося б 7·6/2 = 21 опозиція, наприклад: iš — nuo, dėl, dėka, per, už, ор. (6 опозицій), nuo — dėl, dėka, per, už, ор. (5 опозицій), dėl — dėka, per, už, ор. (4 опозиції) тощо. Однак не всі опозиції однаково важливі й значущі. Спробуємо визначити основні опозиції та подати їх у таблиці:

Опозиції прийменників причини (і орудного відмінка)

I | Конкретна (ситуативна) причина | Узагальнена (неситуативна) причина | II | Недискретна | Немаркована | Модальна | Немаркована | III | ор. | Внутрішня | Зовнішня | Позитивна | Негативна | Винагорода | Немаркована | iš | nuo | dėka | per | už | dėl

Як бачимо, засоби вираження причини утворюють трирівневу систему опозицій, організовану ієрархічно: опозиції нижчого рівня входять до опозицій вищого рівня.

Найнижчий рівень утворюють (3) опозиції: 1) iš — nuo (диференційна ознака «внутрішня причина», маркований член — прийменник iš), 2) dėka — per (диференційна ознака — «позитивна причина», обидва члени марковані: перший позитивно, другий негативно), 3) už — dėl (диференційна ознака — «причина-винагорода», маркований член — прийменник už).

Другий рівень системи утворюють дві опозиції: 4) iš, nuo (1) — ор. (диференційна ознака — «недискретна причина»), маркований член — орудний відмінок), 5)

²² Тут ми вказали лише релевантні ознаки кожного прийменника. Деякі ознаки, скажімо «внутрішня / зовнішня» причина, властиві всім прийменникам, однак значущі вони лише для прийменників iš, nuo.

²³ Причина, виражена орудним відмінком, нероздільна (недискретна) з наслідком у часовому (і екзистенційному) плані, наприклад: akys spindi laime, šlaitas mėlynuoja žibutėmis, miškas skamba dainomis.

7*

151

завдяки, через (2) – через, за (3) (диференційна ознака — «модальна причина», маркований член — слова завдяки, через).

Найвищий рівень системи становить опозиція (6) з, від, оруд. в. (4) – через, завдяки, за (5) (диференційна ознака — «конкретна / узагальнена причина», обидва члени марковані). Остання опозиція охоплює всі елементи засобів вираження причини. Проте не всі члени системи функційно однаково важливі. Можна стверджувати, що основу системи становлять 4 члени: прийменники з, від і через, за, оскільки орудний відмінок можна замінити конструкціями з прийменниками з або від (тобто опозиція (4) нейтралізується²⁴, див. § 17, 68), а прийменники через і післяприйменник завдяки можуть замінити прийменник через (тобто опозиція (5) нейтралізується, див. § 94 і далі). Конструкцію з прийменником за (її вживання лексично обмежене дієсловами певного значення, див. § 102 і далі) частково можна замінити конструкцією з прийменником через, пор.: вилаяв його за непослух / через непослух, любив її за добру вдачу / через добру вдачу. У такій позиції конструкція з прийменником через трапляється рідше. Сфери вживання цих прийменників пов’язані відношенням перетину, тоді як сфери вживання орудного відмінка та прийменників з, від (опозиція 4), прийменників через, завдяки і через (опозиція 5) пов’язані відношенням включення.

В основних опозиціях (6), обидва члени яких складаються з кількох елементів (пор. з, від, оруд. в. – через, через, завдяки, за), в окремих, поодиноких випадках можуть нейтралізуватися відмінності в таких парах: з – через (див. § 89), з – через (див. § 44), від – через (рідко, див. § 91).

ДОДАТКОВІ СКОРОЧЕННЯ

BaltD — Baltušis J. Su kuo valgyta druska. – V., 1973 – t. 1, 1976 – t. 2.

BubnBV — Bubnys V. Baltas vėjas. – V., 1974.

BorSVB — Boruta K. Skambėkit vėtroje, beržai. – V., 1975.

DrskD — Druskininkų dainos / Užrašė J. Balčikonis. – V., 1972.

FŽ — Filosofijos žodynas / Redagavo M. Rozentalis. – V., 1975.

JakLKL — Jakaitienė E. Lietuvių kalbos leksikologija. – V., 1980.

JasiukR — Jasiukaitis K. Raštai. – V., 1959, t. 1–2.

JurgIP — Jurginis J. Istorija ir poezija. – V., 1969.

KubJJ — Kubilius V. Julius Janonis. – V., 1970.

LankKS — Lankauskas R. Klajojantis smėlis. Žiaurūs žaidimai. Balta, juoda ir mėlyna. – V., 1967.

LanktM-P — Lankutis J. V. Mykolaičio-Putino kūryba. – V., 1961.

LanktMDT — Lankutis J. Justino Marcinkevičiaus draminė trilogija. – V., 1977.

LĮ — Plečkaitis R. Logikos įvadas. – V., 1978.

LKG — Lietuvių kalbos gramatika. – V., 1965 – t. 1, 1971 – t. 2, 1976 – t. 3.

MarŽŠG — Marukas K. Žaliakalny šluoja gatves. – V., 1962.

MašMŽ — Durova V. Mano žvėrys / Vertė P. Mašiotas. – V., 1972.

MašNA — Mašiotas P. Nepaprastos atostogos. – V., 1970.

MašS — Mašiotas P. Sparnuočiai. – V., 1972.

MerkSD — Merkys V. Simonas Daukantas. – V., 1972.

MG — Mokslas ir gyvenimas (žurnalas).

MikelKLL — Mikelinskas J. Kur lygūs laukai. – V., 1981.

MikelŽS — Mikelinskas J. Žiupsnelis smėlio. – V., 1982.

²⁴ Нейтралізацію опозицій конструкцій причини ми умовно називаємо ідентичністю, збігом їхнього лексичного складу й оточення.

152

MškŽG — Miškinis A. Žaliaduonių gegužė. — V., 1977.

P — Перемога (журнал).

PaukštČMN — Paukštelis J. Čia mūsų namai. — V., 1974.

PaukštNS — Paukštelis J. Netekėk, saulele. — V., 1963.

PetkAA — Petkevičaitė-Bitė G. Ad astra. — V., 1967.

PietRR — Pietaris V. Rinktiniai raštai. — V., 1973.

Psich — Psichologija. Vadovėlis pedagoginiams institutams. — V., 1960.

ŠajND — Šaja K. Už nevarstomų durų. — V., 1978.

ŠakAP — Sakalauskas V. Afrikos perlas. — V., 1983.

ŠaukTSV — Sauka D. Tautosakos savitumas ir vertė. — V., 1970.

ŠirGAI — Sirijos Gira V. Atlanto idilės. — V., 1973.

SkliuAŠ — Skliutauskas J. Aukso šaknelė. — V., 1977.

ŠŽ — Lyberis A. Lietuvių kalbos sinonimų žodynas. — K., 1961.

ŠaltRD — Šaltenis S. Riešutų duona. — V., 1972.

ŠeinVVK — Šeinius I. Vasaros vaišės. Kuprelis. — V., 1970.

TarasP — Tarasenka P. Pabėgimas. — V., 1957.

TLR — Tarybų Lietuvos rašytojai. — V., 1977, t. 1–2.

TreinTK — Treinys P. Tėvai ir krikštatėviai. — V., 1972.

VenclLL — Venclova A. Literatūra ir liaudis. — V., 1974.

LITERATŪRA

Bitėnas J. Lietuvių kalbos prielinksnių mokslas. — K., 1930.

Fraenkel E. Syntax der litauischen Postpositionen und Präpositionen. — Heidelberg, 1929.

Jablonskis J. Linksniai ir prielinksniai. — Kn.: Rinktiniai raštai. V., 1957, t. 1, p. 551–672.

Kilius J. Orientacinių reikšmių struktūra lietuvių kalboje (Apie vietos prielinksnių ir linksnių reikšmes). — Kalbotyra, 1977, t. 28(1), p. 40–49.

Laigonaitė A. Vietininkų reikšmė ir vartosena dabartinėje lietuvių kalboje. — V., 1957.

Lyberis A. Sinonimų žodynas. — V., 1980.

LKG — Lietuvių kalbos gramatika. — V., 1965, t. 1; 1971, t. 2; 1976, t. 3.

LKM — Jakaitienė E., Laigonaitė A., Paulauskienė A. Lietuvių kalbos morfologija. — V., 1976.

Nitiņa D. Prievardu sistēma latviešu rakstu valodā. — Rīga, 1978.

Oginskienė E. Dabartinės lietuvių literatūrinės kalbos neigimo junginiai su žodžiais „kas, kur, kada, kaip“. — Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai, A serija, 1978, t. 1(62).

Pupkis A. Kalbos kultūros pagrindai. — V., 1980.

Rasimavičius A. Veiksmažodiniai žodžių junginiai su įnagininku dabartinėje lietuvių kalboje: Filol. m. kand. dis. — V., 1965.

Šukys J. Prielinksnių vartojimas. — K., 1978.

Teplovas B. Psichologija. — K., 1950.

Valeckienė A. Bev ardės giminės forma tai ir jos santykis su kitomis įvardžių formomis. — Kn.: Lietuvių kalbotyros klausimai, 1974, t. 15, p. 35–75.

Valiulytė E. Veiksmažodiniai priežasties reikšmės junginiai su prielinksniu per ir jų sinonimai lietuvių literatūrinėje kalboje. — Lietuvos TSR Mokslų Akademijos darbai, A serija, 1977, t. 4(61), p. 155–165.

Valiulytė E. Veiksmažodžio pykti bei jo sinonimų junginiai su prielinksniais dėl ir už. — Kalbos kultūra, 1978, sąs. 35, p. 26–30.

Valiulytė E. Kaltinti už ką, dėl ko, kuo. — Kalbos kultūra, 1979, sąs. 36, p. 32–37.

Васильев Л. М. Семантика русского глагола. — М., 1981.

Засорина Л. Н. Опыт системного анализа предлогов современного русского языка (предлоги со значением причины). — В кн.: Уч. зап. ЛГУ. Проблемы языкознания, 1961, № 301, с. 64–84.

153

Калнберзинь Р. Я. Синтаксическая синонимия предложных словосочетаний современного русского литературного языка с причинными отношениями. — Изв. АН ЛатвССР, 1957, 3(116), с. 43—62.

Калнберзинь Р. Я. Соотносительное употребление предложно-падежных конструкций с причинным видом отношений в современном русском литературном языке. — Изв. АН ЛатвССР, 1958, 11(136), с. 51—67.

Комаров А. П. Система средств выражения причинно-следственных отношений в современном немецком языке: Дис. … д-ра филол. наук. — Алма-Ата, 1973. Рукопись.

Мустейкис К. Словосочетания с предлогом OT и их эквиваленты в литовском языке. — VVPI Mokslo darbai. Rusų kalba ir literatūra, 1959, т. 6, p. 39—60.

Никитина С. Е. О семантическом варьировании русских предлогов. — В кн.: Семантическое и формальное варьирование. М., 1979, с. 108—147.

Новак П. К вопросу о семантической сущности падежей и их так называемом целостном (общем) значении и локальности. — В кн.: Языкознание в Чехословакии. М., 1978, с. 265—275.

Новиков Л. А. Семантика русского языка. — М., 1982.

Попова Л. Н. Предлоги, выражающие причинные отношения в современном русском литературном языке, и их синонимия: Дис. … канд. филол. наук. — Л., 1956. Рукопись.

Расимавичус А. Глагольные словосочетания с творительным падежом в современном литовском литературном языке: Автореф. дис. … канд. филол. наук. — Вильнюс, 1965.

Финкель А. М. Производные причинные предлоги в современном русском литературном языке. — Харьков, 1962 (а).

Финкель А. М. Предлоги, выражающие категорию причинности в современном русском языке: Дис. … д-ра филол. наук. — Харьков, 1962. Рукопись.

ФЛ — Формальная логика / Отв. ред. Чупахин И. Я. и Бродский И. Н. — Л., 1977.

Сведин В. Н. Предлоги немецкого языка. — М., 1963.

Степанов Ю. Структура французского языка. — М., 1965.

СТП — Семантические типы предикатов. — М., 1982.

Э. ВАЛЮЛИТЕ

СИСТЕМА ПРИЧИННЫХ ПРЕДЛОГОВ В ЛИТОВСКОМ ЯЗЫКЕ

Резюме

1. Причинные отношения в литовском языке выражаются предлогами iš „из, с“, nuo „от, с“, dėl „из-за, по“, per „из-за“, dėka „благодаря“ (послелог), už „за“ и творительным падежом (без предлога). Каждая из данных форм отличается своими дифференциальными признаками, отражающими разные аспекты причинных отношений. Данные формы образуют систему оппозиций с трехступенчатой структурой. Первую (низшую) ступень системы составляют оппозиции: 1) iš — nuo (по признаку „внутренняя причина“, маркированный член оппозиции — предлог iš, оппозиция в отдельных случаях нейтрализуется), 2) dėka — per (по признаку „положительность причины“, оба члена маркированы), 3) už — dėl (по признаку „причина возмещения“, маркированный член — предлог už).

Следующую ступень системы образуют оппозиции: 4) iš, nuo (1) — тв. п. (по признаку „недискретность причины“, маркированный член — тв. п., оппозиция нейтрализуется), 5) dėka, per (2) — dėl, už (3) (по признаку „модальность причины“, маркированный член — предлоги dėka, per, оппозиция нейтрализуется).

Высшую ступень системы составляет оппозиция 6) iš, nuo, тв. п. (4) — dėl, dėka, per, už (5) (по признаку „конкретность“ / „обобщенность причины“, оба члена маркированы). Не все элементы данной системы равнозначны. Основу системы образуют предлоги iš „из, с“, nuo „от“, с одной стороны, и предлог dėl, с другой. Остальные элементы системы — предлоги per „из-за“, послелог dėka „благодаря“ и тв. п. — являются семантичес-

154

кими вариантами основных и играют второстепенную роль в выражении причинных отношений. Они отмечены стилистически: употребляются чаще в стиле художественной литературы (per, тв. п.). Сфера употребления послелога dėka расширяется.

2. Причинные предлоги различаются условиями своего функционирования, т.е. лексическим окружением.

Предлог iš „из, с“ сочетается с зависимыми существительными, выражающими такие признаки лица (или другого живого существа), как эмоции, чувства, ощущения и свойства характера; определяемые слова обозначают действия, состояние (или изменения состояния) лица / не-лица.

Предлог nuo „от, с“ сочетается (в отличие от предлога iš „из, с“) с зависимыми существительными, обозначающими конкретные предметы, действия, явления природы, а также свойства; определяемые слова выражают состояние или его изменения (в позиции с глаголами активного, произвольного действия у предлога nuo обнаруживается не причинное значение, ср.: pasislėpė nuo karščio „скрылся от жары“ и pavargo nuo karščio „устал от жары“).

Предлог dėl (в отличие от iš, nuo) сочетается с именами обобщенного, родового значения (в том числе со словами priežastis „причина“, kaltė „вина“, aplinkybė „обстоятельство“, ypatybė „свойство“, trūkumas „недостаток“, perteklius „излишек“ и др.), а также с именами абстрактного, но более узкого (видового) значения и с конкретными именами. Условия функционирования данной конструкции семантически не ограничены. Конструкция обычно бывает связана с предложением в целом. Выделяется группа глаголов, требующих конструкции с предлогом dėl (это глаголы, выражающие эмоции, напр.: jaudintis „переживать“, liūdėti „грустить“, pykti „сердиться“ и др.). Как правило, данная предложная конструкция употребляется в предложениях, передающих информацию о связях, которые установлены логическим мышлением, а не эмпирическим восприятием, ср.: Lėktuvas negalėjo skristi dėl rūko „Самолет не мог лететь из-за тумана“ и Medis sulinko nuo vėjo „Дерево согнулось от ветра“.

Предлог per „из-за“ и послелог dėka употребляются в семантически ограниченных контекстах: первый указывает на отрицательную, второй — на положительную причину.

Употребление предлога už ограничено глаголами со значением оценки в широком смысле этого слова (напр., bausti „карать“, barti „ругать“, kaltinti „обвинять“, pykti „сердиться“; girti „хвалить“, vertinti „ценить“, mėgti „любить“ и др.).

E. VALIULYTĖ

DAS SYSTEM DER KAUSALEN PRÄPOSITIONEN IN DER LITAUISCHEN SPRACHE

Zusammenfassung

Die Kausalverhältnisse drücken in der litauischen Sprache die Präpositionen iš, nuo, dėl, dėka (Postposition) mit dem Genitiv, už mit dem Akkusativ und der Instrumentalis (ohne Präposition) aus. Diese Formen haben in entsprechender Weise das semantische Feld der Kausalverhältnisse verteilt und bilden unter sich ein System. Die Struktur des Systems bilden 3 Reihen (Stufen) der binären Oppositionen, die durch hierarchische Beziehungen verbunden sind.

Die niederste Stufe bilden 3 Oppositionen: 1) iš – nuo (differenzielles Merkmal ist „der innere Grund“, das gekennzeichnete Glied ist die Präposition iš, vgl.: verkia iš džiaugsmo (weint vor Freude) — linksta nuo vėjo (beugt sich vom Wind); 2) dėka – per (differenzielles Merkmal ist „der positive Grund“, beide Glieder sind gekennzeichnet: der erste — positiv, der zweite — negativ, vgl.: išsigelbėjau draugų dėka (ich rettete mich dank der Freunde) — pražuvo per draugus (er kam wegen der Freunde um); 3) už – dėl (differenzielles Merkmal ist der Grund der Belohnung“, das gekennzeichnete Glied ist die Präposition už, vgl.: kaltina priešus už skriaudas / dėl skriaudų (beschuldigt Feinde der Beleidigungen), gerbia skruzdę už darbštumą / dėl darbštumo (man ehrt die Ameise für die Arbeitsamkeit / wegen der Arbeitsamkeit).

155

Die zweite Stufe des Systems bilden 2 Oppositionen: 4) Instr. – iš, nuo (1) (differenzielles Merkmal ist der undiskrete (in zeitlicher Weise) Grund, das gekennzeichnete Glied – der Instrumentalis, vgl.: akys spindi džiaugsmu / iš džiaugsmo (die Augen strahlen vor Freude), vyšnia pabalo žiedais / nuo žiedų (der Kirschbaum wurde von Blüten weiß); 5) déka, per (2) – dėl, už (3) (differenzielles Merkmal ist „der modale Grund“, das gekennzeichnete Glied – déka, per).

Die höchste Stufe des Systems bildet die Opposition (6), deren Glieder die Oppositionen (4) und (5) sind: iš, nuo, Instr. (4) – dėl, už, déka, per (5) (differenzielles Merkmal ist „der konkrete (situationale) Grund“, das gekennzeichnete Glied – das erste (iš, nuo, Instr.), vgl.: iš pykčio (vor Wut) – dėl blogos nuotaikos (wegen der schlechten Stimmung), nuo skausmo (vor Schmerz) – dėl blogos savijautos (wegen des schlechten Befindens).

Nicht alle Glieder des Systems sind gleich wichtig in funktioneller Hinsicht. Ihre Grundlage bilden die Präpositionen iš, nuo und dėl, už.