LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXVIII (1989) KALBŲ RYŠIAI IR SĄVEIKOS

БІБЛІОГРАФІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ПЕРИФЕРІЙНИХ ГОВІРОК ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

У цій бібліографії зареєстровано важливіші дослідження островів литовської мови, розташованих за межами сучасної території Литовської РСР. У першій частині подано лінгвістичні описи мови цих островів. Список праць наведено в алфавітному порядку за регіонами: острови литовської мови в Латвійській РСР, Білоруській РСР, Польській Народній Республіці; литовська мова в Малій Литві (Східній Пруссії), тобто з півночі на південь уздовж кордонів Литовської РСР. Окремо наведено праці, у яких можна знайти матеріали про ці говірки, а також дані про литовський субстрат у слов’янських мовах. У другій частині за регіонами подано важливіші дослідження мови литовських переселенців. Третю частину присвячено дослідженням сучасного литовсько-слов’янського пограниччя, тобто переважно балтійського субстрату в слов’янських мовах на території периферійних говірок литовської мови. У четвертій частині подано важливіші праці з етногенезу, історії, етнографії, культури та інших аспектів цих територій.

Раніше бібліографії периферійних говірок литовської мови друкувалися в «Діалектології литовської мови» З. Зінкявічюса (В., 1978. С. 82–83), «Історії дослідження литовської мови» А. Сабаляускаса (В., 1979. Ч. 1; 1982, Ч. 2), у бібліографічних покажчиках і бібліографіях «Литовського мовознавства»¹. Бібліографії досліджень периферійних говірок литовської мови та балтійського субстрату в слов’янських мовах опубліковано в монографії Ю. Лауцю́те «Словарь балтизмов в славянских языках» (Ленинград, 1982. С. 151–166), у виданні «Teksty gwarowe z Białostocczyzny z komentarzem językowym» (ред. A. Otrębska—Jabłońska, Warszawa, 1972), у монографіях: M. Hasiuk «Fonologia litewskiej gwary sejneńskiej» (Poznań, 1978. С. 90–99), M. Kondratiuk «Elementy bałtyckie w toponimii i mikrotoponimii regionu Białostockiego» (Wrocław i in., 1985. С. 253–268) та інших виданнях.

Упорядниця щиро дякує проф. д-ру З. Зінкявічюсу, проф. д-ру М. Гасюку, кандидату філологічних наук Л. Пажусю та кандидату філологічних наук А. Відугірісу за консультації під час укладання бібліографії.

До бібліографії включено значну частину відомих праць, однак упорядниця не претендує на вичерпне представлення досліджень цієї теми.

¹ Bielinis A., Stanevičienė E. Lietuvių kalbotyra 1944–1960. V., 1963; Bielinis A. Stanevičienė E. Lietuvių kalbotyra 1961–1964. V., 1965; Kriukelienė O., Stanevičienė, E. Lietuvių kalbotyra 1965–1968. V., 1971; Paulauskienė V. Lietuvių kalbotyra 1969–1972. V., 1977; Ubeikaitė A. Lietuvių kalbotyra 1917–1929. V., 1987; Kubicka W. Języki bałtyckie. Bibliografia. Cz. 1: Językoznawstwo bałtyckie. Łódź, 1967. XXIII, 120 s.; Cz. 2: Onomastyka. Łódź, 1968. XIV, 140 s.; Cz. 4: Język litewski. A. Historia. Łódź, 1977. 365 s.; B. Litewski język literacki. Łódź, 1977. 367–710 s.

215

I

ЛИТОВСЬКА МОВА В ЛАТВІЙСЬКІЙ РСР

Baluodė K., Garšva K. Литовські відповідники назв населених пунктів Латвії // Kalbos kultūra, 1986. Sąs. 49. С. 63—73.

Būga K. Заселення литовцями територій сучасної Литви // Būga K. Rinktiniai raštai. V., 1961. T. 3. С. 551—583.

Būga K. Ciskodo parapijos lietuvių šnekta. 1911. (Rankraštis) // VVU MB. D 490.

Garšva K. Lietuvių kalbos salos pietryčių Latvijoje // Mūsų kalba, 1977. Nr. 6. P. 39—42.

Garšva K. Діалекти литовської мови та їхні контакти в Латвії. 1: Історія діалектів литовської мови в Латвії // LTSR MAD(A). V., 1984. T. 2(87). С. 83—91.

Garšva K. Діалекти литовської мови та їхні контакти в Латвії. 2: Місця проживання литовців і функціонування мов // LTSR MAD(A). V., 1985. T. 1(90). С. 118—126.

Garšva K. Північні острівні говірки віленського діалекту // Tarptaut. balt. konf. С. 33^².

Garšva K. Особливості синтаксису та тексти латвійських литовських говірок // Дослідження синтаксису литовської мови. (LKK. T. 25.) V., 1986. С. 218—241.

Garšva K., Jackutė R., Vensk auskaitė E. Фонетика, морфологія та лексика говірки Уодегена в умовах двомовності // Литовська мова і білінгвізм (LKK. T. 27). V., 1988. С. 73—106.

Grinaveckienė E. Фонетика литовських говірок околиць Даугавпілса // З історії литовського мовознавства (LKK. T. 20). V., 1980. С. 223—238.

Grinaveckienė E. Деякі граматичні особливості литовських говірок Даугавпілса // Контакти мов у Литовській РСР (LKK. T. 23). V., 1983. С. 107—121.

Jackutė R. Uodegėnų šnektos leksika (VU diplominis darbas). V., 1985. 194 p.

Masytė G. Akny stos šnektos fonetika ir morfologija (VU diplominis darbas). V., 1987.

Тамулітайте І. Уодегєнський говір і його контакти (дипломна робота ВУ, кафедра литовської мови в Каунасі). К., 1987.

Венскаускайте Е. Фонетика й морфологія Уодегєнського говору (дипломна робота ВУ). В., 1986. 165 с.

Гарша К. Острови й діалекти литовських старожилів у Латвійській РСР //IV balt. konf. С. 119—120.

ЛИТОВСЬКА МОВА В БІЛОРУСЬКІЙ РСР

Брох О. Про литовську мову на південь від Вільнюса // Norsk Tidsskrift for Sprogvidenskap. Осло, 1958. Т. 19. С. 1—71. Рецензія: LKK. В., 1959. Т. 2. С. 242—245 (околиця Жирмуна й Бастунів).

Чернайте-Навіцкене В. Лексика льонарства в Рамашконському говорі (дипломна робота ВУ). В., 1986. 104 с.

Čiarnaitė G. Ramaškonių tarmės buitinė leksika (VU diplominis darbas). V., 1986. 96 p.

Довидайтіс Й. Фольклор Азьєрків. Найхарактерніші особливості говору // Краєзнавство (Товариство охорони пам’яток і краєзнавства Литовської РСР). В., 1980. Т. 9. С. 78—85.

Ейгмінас К. Прізвища в околицях Гервечяй // Литовська мова і білінгвізм (LKK. Т. 28). В., 1988. С. 67—72.

Френкель Е. Про особливості литовських говорів Віленського краю // Литовський народ. В., 1936. Кн. 5. С. 256—262.

Френкель Е. Der Stand der Erforschung des im Wilnagebiete gesprochenen Litauischen // Acta Baltico-Slavica. 1936. Т. 2. С. 14—107.

Грінавецкене Е. Деякі особливості дієслова в Гервечайському говорі // Дослідження дієслова балтійських мов (LKK. Т. 14). В., 1973. С. 221—228.

Йонайтите А., Судник Т. Про один випадок інтерференції литовської та латиської мов // Baltistica. В., 1973. Т. 9(1). С. 75—77. (Апсас).

^² Скорочення див. наприкінці покажчика.

216

Kardelytė J. Gervėčių tarmė: Fonetika ir morfologija. V., 1975. 143 p.

Lipskienė J. Фразеологізми гервенської говірки // Дослідження лексики (LKK. Т. 13). В., 1972. С. 113–144.

Petrauskas J., Vidugiris A. Lazūnų tarmės žodynas. V., 1985. 198 p.

Petrauskas J., Vidugiris A. Lazūnų tarmės tekstai. V., 1987. 73 p.

Povilaitytė T. Фонетика й морфологія говірки Пелес (дипломна робота ВУ). В., 1970. 154 с.

Romančiuk A. Функціонування литовської мови в околицях Гервечяй // Праці молодих філологів. В., 1986. Т. 2. С. 238–242.

Rosinas A. Походження форм множинного адесива займенників у зетельській говірці // Мовознавство. В., 1971. Т. 22. С. 86–88.

Senkus J. Kai kurie Lazūnų tarmės ypatumai // LTSR MAD(A). V., 1958. T. 14. P. 183–194.

Senkus J. Lazūnų tarmės tekstai // LKK. V., 1959. T. 2. P. 215–230.

Stang Chr. S. Литовська говірка Зосечаїв у Віленському краї // Норвезький журнал мовознавства. Осло, 1958. Т. 18. С. 171–201. (Зетела).

Šukys J. Būdingesnės Ramaškonių tarmės ypatybės // LKK. V., 1960. T. 3. P. 177–190.

Vidugiris A. Nauji darbai apie lietuvių kalbos tarmes // LKK. V., 1959. T. 2. P. 239–246.

Vidugiris A. Kai kurios Zietelos tarmės ypatybės // LKK. V., 1959. T. 2. P. 195–214.

Vidugiris A. Zietelos tarmės įvardis // LKK. V., 1960. T. 3. P. 113–132.

Vidugiris A. Дієслова із суфіксами -inėti і -dinėti у зетельській говірці // LTSR MAD(A). В., 1961. Т. 2. С. 219–232.

Vidugiris A. Іменник зетельської говірки // Дослідження граматики литовської мови (LKK. Т. 11). В., 1969. С. 147–182.

Vidugiris A. Кілька фактів з історії ареалу говірки // Околиці Гайде й Римше. В., 1969. С. 267–271. (Апсас).

Vidugiris A. Найхарактерніші слова говірки та їхні значення // Околиці Гайде й Римше. В., 1969. С. 276–281. (Апсас).

Vidugiris A. Із семантичних діалектизмів гервенської говірки // Дослідження лексики (LKK. Т. 13). В., 1972. С. 21–32.

Vidugiris A. Чергування дієслова зетельської говірки // Дослідження дієслова в балтійських мовах (LKK.T.14). В., 1973. С. 199–217.

Vidugiris A. Прикметник зетельської говірки // Форми слів та їх уживання (LKK.T.15). В., 1974. С. 277–288.

Vidugiris A. Gervėčių tarmės leksiniai dialektizmai // LTSR MAD (A). V., 1974. T. 1(46). P. 117–128.

Vidugiris A. Lietuvių tarmės už respublikos ribų // Žodžiai ir žmonės. V., 1974. P. 51–56.

Vidugiris A. Прислівник зетельської говірки // Граматичні категорії та їх розвиток (LKK.T.18). В., 1978. С. 159–170.

Vidugiris A. Baltarusijos lietuviai // Mokslas ir gyvenimas. 1978. Nr.8. P. 37–38.

Vidugiris A. З минулого зетельської говірки // Культура мови. Вип. 55. С. 81–87.

Wolter E. Die Litauer im Kreise Slonim, Gouv. Grodno // MLLG. Heidelberg, 1899. T. 4. S. 166–169 (Zietela).

Wolter E. Zur litauischen Dialektkunde // MLLG. Heidelberg, 1912. T.6. P. 166–187 (Zietela, Ašmenos, Dieveniškių apyl.).

Банарац А. П. Гидронимия Пелясы // Балто-славянские языковые контакты. М., 1980. С. 192–201.

Видугирис А. Зетельська говірка литовської мови. Автореф.... канд. філол. наук. Вільнюс, 1962.

Виткаускас В. Деякі особливості литовської говірки в околицях Радуні // Балто-слов’янські етномовні контакти. М., 1980. С. 202–205.

Войшние Т. Ономастичний тезаурус Пераганцевської сільради Воронівського району БРСР: дипломна робота. Вільнюс: ВГУ, 1986. 87 с.

15, 678

217

Вольтер Э. Литовская Хрестоматия, I-II. СПб., 1901–1904.

Вольтер Э. Сліди давніх прусів та їхньої мови в Гродненській губернії // Известия отд. русского языка и словесности Имп. АН СПб., 1912. Т. 16(4). С. 151–160. (Дятлово.)

Гринавецене Э. Вплив білоруської граматичної системи на лазунський говір литовської мови // ДС. С. 21–23.

Гринавецкис В. Дві нотатки з литовської діалектології // Проблемы индоевропейского языкознания. М., 1964. С. 70–78. (Дятлово.)

Гринавецкис В. Новое в литовской диалектологии // Acta Baltico-Slavica, 1965. Т. 2. С. 177–202. (Дятлово, Лаздуны.)

Йонайтите А. Назви культурних рослин у пелясському литовському говорі // Балто-славянские этноязыковые контакты. М., 1980. С. 227–245.

Маккевич Ю. Ф., Романович Е. М., Чеберук Е. И., Гринавецкене Е. Й. Новий випадок делабіалізації в литовському говорі білорусько-литовського прикордоння // III balt. konf. P. 123–124. (Радунь.)

Невская Л. Г. Про лексичну та семантичну взаємодію литовської і слов’янських мов (на матеріалі географічної апелятивної термінології) // Сов. славяноведение. М., 1972. С. 90–104. (Гервяты.)

Невская Л. Г. Балтійські назви боліт у зіставленні зі слов’янськими (семасіологічні спостереження) // Балто-славянские исследования. М., 1974. С. 155–182. (Гервяты.)

Непокупный А. П. Лінгвогеографічні зв’язки литовських і білоруських форм назв с. Дятлово та його околиць // Балто-славянские исследования. М., 1974. С. 144–154.

Романчик А. Прізвища в умовах двомовності (на матеріалі говору Гервят) // Литовська мова і білінгвізм (LKK. T. 27). V., 1988. P. 55–66.

Судник Т. М. Нотатки про литовсько-білоруську двомовність (на матеріалі говору Гервят) // Проблемы индоевропейского языкознания. М., 1964. С. 79–89.

Судник Т. М. До характеристики фонологічних систем діалектів литовсько-слов’янського прикордоння: автореф.... канд. філол. наук. М., 1971.

Судник Т. М. З морфологічних спостережень над говорами литовсько-слов’янського прикордоння // Baltistica. V., 1972. Т. 8(1). P. 19–22. (Опса.)

Судник Т. М. До питання про морфологічну інтерференцію в районі литовсько-слов’янського прикордоння // Тез. IV діалектологич. конф. по изуч. говоров и языковых контактов в прибалт. республиках (окт. 1972 г.). Вильнюс, 1972. С. 61–63.

Судник Т. М. Lazūnai. Литовська, білоруська і польська фонологічні системи // Балто-славянский сборник. М., 1972. С. 15–115.

Судник Т. М. Діалекти литовсько-слов’янського прикордоння. Нариси фонологічних систем. М., 1975. 231 с. (Лаздуны, Девенишки, Гервяты, Зегеля.)

Судник Т. М. До історії мовної ситуації в Пелясі // Балто-слов’янські етномовні контакти. М., 1980. С. 181–191.

Судник Т. М. Із синтаксичних спостережень над говорами литовсько-слов’янського пограниччя // Acta Baltico-Slavica, 1982. Т. 14. S. 245–250 (Пеляса, Гервяти).

Чекман В. Н. Деревня Озерки. Язык и люди // Польские говоры в СССР. Минск, 1973. Т. 11. С. 40–72.

Чекман В. Н. До проблеми литовсько-білоруської фонетичної інтерференції в Пелясі // Балто-слов’янські етномовні контакти. М., 1980. С. 206–227.

Чекманас В. Функціонування мов і білінгвізм // Lietuvių kalba ir bilingvizmas (LKK. T. 27). V., 1988. P. 37–54.

ЛИТОВСЬКА МОВА В РЕСПУБЛІЦІ ПОЛЬЩА

Aleksaitė B. Творення топонімів Пунська та Сейнського краю (дипломна робота ВУ). В., 1985. 121 с.

Aleksaitė I. Punsko šnektos konsonantizmas (VU diplominis darbas). V., 1985. 79 p.

218

Aleksaitė I., Razmukaitė M. Назви сіл Сувальського воєводства, населених литовцями // Kalbos kultūra. Зош. 55. С. 79–81.

Bednareczuk A. Про деякі аспекти генетичних зв’язків та їхні сліди в польсько-литовському пограниччі Сейненського повіту // Acta Baltico-Slavica. 1976. T. 9. P. 149–166.

Buch T. Litewskie nazwy miejscowe w powiatach Sejny i Suwałki // Onomastica. 1961. T. 7. S. 221–229.

Buch T., Topolińska Z. Про розвиток сполук із таутосилабічним носовим приголосним у литовській мові // Z polskich studiów slawistycznych. Seria 2. Językoznawstwo. W-wa, 1963. S. 39–50.

Buch T. Litewskie nazewnictwo osobowe w powiatach Sejny i Suwałki // Onomastica, 1964. T. 9. S. 312–320.

Buch T. Z badań onomastycznych w północnej Sejneńszczyźnie // Kalbotyra. V., 1966. T. 14. S. 51–55.

Buch T. Діалектні явища депалаталізації в литовській мові // Acta Baltico-Slavica, 1966. T. 3. S. 33–36.

Buch T. Nazwy toni rybackich jeziora Gaładuś // Onomastica, 1967. T. 12. S. 109–123.

Buch T. Mundartlicher Intonationsschwund im Litauischen // Die Welt der Slaven, 1967. T. 12(2). S. 205–208.

Buch T. З досліджень литовської топонімії Сейнського краю // Zbornik za filologiju i lingvistiku, 13(1). Novy Sad, 1970. P. 31–33.

Gołąbek A. Словотвір говірки села Дегуце Сувальського краю (докторська дисертація. Машинопис). W-wa, 1980.

Hasiuk M. Дистанційна дисиміляція k, g у литовських діалектах // Donum Balticum. Stockholm, 1970. S. 178–180.

Hasiuk M. Деякі зміни приголосних у Сейнській говірці // Baltistica. II додаток. V., 1977. P. 80–82.

Hasiuk M. Fonologia litewskiej gwary sejneńskiej. Poznań, 1978. 107 p.

Hasiuk M. Депалаталізація приголосних у литовському діалекті Сейнів // Lingua Posnaniensis. 1980. T. 23. S. 99–103.

Hasiuk M. Реалізація передніх і задніх фонем у Сейнській говірці // IV балт. конф. С. 28–29.

Янча М. Слов’янські впливи в мові фольклорних текстів із литовських сіл Сувальського воєводства // SGB. С. 113–122.

Kudzinowski Cz. Jęćwingowe w języku // Acta Baltico-Slavica. 1964. S. 217–225.

Смоцінський В. Південно-литовська говірка в Сейненському краї // Тексти говірок Білостоцького краю / За ред. А. А. Обрємбської-Яблонської. Варшава, 1972. № 18. С. 97–109. Рецензія: Baltistica. Т. 10. С. 101–106.

Смоцінський В. Литовський діалект у північно-східній Польщі // Польська академія наук. Краківське відділення. Звіти про засідання наукових комісій (Лінгвістична комісія). Т. 15(2) за 1971 р. Краків, 1972. С. 375–377.

Смоцінський В. З досліджень литовської говірки околиць Пунська. Система голосних // Білостоцький щорічник, 1981. Т. 14. С. 349–372.

Смоцінський В. Морфологічний нарис литовської пунської говірки разом із текстами говірки // Acta Baltico-Slavica, 1984. Т. 16. С. 235–262.

Смоцінський В. Слов’янські запозичення в литовській пунській говірці // SGB. С. 179–222.

Смоцінський В. Групи приголосних у литовській пунській говірці // Acta Universitatis Lodzensis. Folia Linguistica, 1986. Т. 12. С. 303–314.

Смоцінський В. Німецькі запозичення в литовській говірці околиць Пунська на Сувальщині // Наукові записки Ягеллонського університету. Лінгвістичні праці. 1986. Зош. 82. С. 35–45.

Смоцінський В. Фонологічна система литовської пунської говірки // Acta Baltico-Slavica, 1986. Т. 17. С. 369–386.

Смоцінський В. Литовська говірка околиць Пунська (докторська дисертація. Машинопис). Краків, 1977.

15*

219

Stoskelūnas J. Mūsų krašto tarmės // Varsnos. 1972. Nr. 7–8. P. 2–3.

Uzdila A. Фонетика й морфологія говірки Пунська (західних дзуків) (дипломна робота Вільнюського університету). Вільнюс, 1963. 266 с.

ЛИТОВСЬКА МОВА В МАЛІЙ ЛИТВІ (СХІДНІЙ ПРУССІЇ)

Bezzenberger A. Литовські дослідження. Внесок у пізнання мови та народної культури литовців. Геттінген, 1882.

Bezzenberger A. Походження, значення та поширення етноніма «Gudden» // Звіти Товариства старожитностей Пруссії за 1896–1900 роки діяльності. Кенігсберг, 1900. Вип. 21. С. 217–242.

Bezzenberger A. Діалектні тексти // MLLG, II.

Buch T. Про депалаталізацію приголосних у пруссько-литовській мові // Studi Baltici. 1969 (Флоренція). Т. 10. С. 120–126.

Buchiene T. Вокалізм литовської мови Східної Пруссії за даними граматики Клейна // Baltistica. Вільнюс, 1967. Т. 3(2). С. 129–154.

Doritsch A. Beiträge zur litauischen Dialektologie. Tilsit, 1912.

Geitler L. Litauische Studien... Prag, 1875. 123 S.

Gerullis J., Stangas Chr. S. Lietuvių žvejų tarmė Prūsuose. K., 1933.

Janavičienė J., Zinkevičius Z. Говірка Жемайчю-Наумієстіса з погляду соціолінгвістики // Мовні контакти в Литовській РСР (LKK.Т.23). Вільнюс, 1983. С. 102–106.

Janavičienė J. Залишки мови литовців Східної Пруссії в говірці Жемайчю-Наумієстіса // Mūsų kalba, 1983. № 5. С. 21–25.

Janavičienė J. Модель мови литовців Жемайчю-Наумієстіса до мовної взаємодії (фонетика) // Міжнародна балтійська конференція. С. 49–50.

Janavičienė J. Проблеми взаємодії говірок у Жемайчю-Наумієстісі // Праці молодих філологів. Вільнюс, 1986. Т. 2. С. 243–246.

Kalwaitis W. Lietuwiszkų wardų klėtele. Tilžė, 1910.

Lepner Th. Der preussische Littauer. Danzig, 1744. P. 98–122.

Kurschat Fr. Grammatik der litauischen Sprache. Halle, 1876.

Razmukaitė M. Традиційні відповідники назв історичних місцевостей Калінінградської області // Kalbos kultūra, 1986. Зош. 49. С. 73–80.

Rezāt. Литовські прислів’я // MLLG. Гайдельберг, 1899. Т. 4. С. 331–332.

Rimša V. Елементи мови литовців Східної Пруссії в сучасній литовській мові // Kalbotyra. Вільнюс, 1972. Т. 24(1). С. 75–81.

Ruhig Ph. Betrachtung der littauischen Sprache. Königsberg, 1745.

Schleicher A. Довідник литовської мови. II. Литовська хрестоматія та глосарій. Прага, 1857.

Storasta V. (Vydūnas). Deutsch-litauischer Wortschatz. Tilsit, 1916. 176 S.

Urbanavičiūtė Ž. Priebalsių kietinimas Prūsų Lietuvos tarmėse // Baltistica. V., 1970. T. 6(2). P. 147–166.

Янавичене Я. Мовна ситуація в Жемайчю-Наумієстісі (Литовська РСР) // Балто-славянские исследования-1984. Москва, 1985. С. 106–112.

Янавічене Я. В. Соціолінгвістичні аспекти литовської мови в Жемайчо-Науместці: Автореф. дис.... канд. філол. наук. Вільнюс, 1985. 24 с.

* * *

Атлас східнослов’янських говірок Білостоцького краю. Варшава та ін., 1980. Т. 1.

Laigonaitė A. Vietininkų reikšmė ir vartosena dabartinėje lietuvių kalboje. V., 1957.

Атлас литовської мови: Лексика. В., 1977; Фонетика. В., 1982.

Діалекти литовської мови (Хрестоматія) / Упоряд. Е. Грінавецкене, А. Йонайтите, К. Моркунас, Б. Ванагене, А. Відугіріс. В., 1970. (Містить широку бібліографію діалектних текстів).

220

Lietuvių kalbos žodynas. V., 1941–1986. T. 1–14.

Morkūnas K. Pažintis su lietuvių kalbos tarmėmis. V., 1980. 91 p.

Паулаускас Й. Функції дієслівних префіксів у сучасній литовській мові // Література і мова. В., 1958. Т. 3. С. 303–453.

Vidugiris A. Lietuvių tarmės už respublikos ribų // Žodžiai ir žmonės. V., 1974. P. 51–56.

Зінкявічюс З. Литовська діалектологія. В., 1966 (Про периферійні говірки: с. 24–31).

Zinkevičius Z. Lietuvių kalbos tarmės. K., 1968.

Зінкявічюс З. Діалектологія литовської мови: Підручник для вищих навчальних закладів. В., 1978.

Дыялекталагічны атлас беларускай мовы. Мінск, 1963.

Зінкявічюс З. Про форми місцевого відмінка в литовських діалектах // Lingua Posnaniensis. Т. 12/13. С. 71–76.

Слоўнік беларускіх гаворак паўночна-заходняй Беларусі і яе пагранічча. Мінск, 1979–1986. Т. 1–5.

II

МОВА ЛИТОВСЬКОЇ КОЛОНІЇ В БІЛОРУСІ

(МАЛЬКАВА, МОГИЛЬОВСЬКА ОБЛ., МСТИСЛАВСЬКИЙ РАЙОН)

Sivickienė M. Kai kurie beasmenių sakinių tipai Malkavos tarmėje // LKK. V., 1959. T. 2. P. 231–238.

Сивікене М. Вживання давніх прийменників у говірці Малькави (БРСР, Могильовська обл., Мстиславський район) // Kalbotyra. V., 1962. T. 4. P. 79–92.

Сивікене М. Про вживання дієслівних префіксів až(u)- і už(u)-, už- у деяких говірках // Kalbotyra. V., 1964. T. 10.

Кіндуріс (Сівіцкене) М. К. Литовська говірка в білоруському оточенні (говірка с. Мальковка в БРСР): Дис.... канд. філол. наук. Л., 1957.

Сівіцкене М. К. Деякі особливості вживання слов’янських лексичних запозичень у литовській говірці в БРСР // Міжвузівська конф. з історичної лексикології, лексикографії та мови письменника: Тези доп. Л., 1961.

Сівіцкене М. К. Семантичні особливості слов’янських лексичних запозичень на матеріалі ізольованої литовської говірки (БРСР, с. Мальковка, Могильовська обл.) // Kalbotyra. V., 1963. T. 6. P. 79–90.

Сивицкене М. К. Некоторые вопросы изучения островных говоров // Kalbotyra. V., 1963. T 8.

МОВА ЛИТОВСЬКОЇ КОЛОНІЇ В РРФСР

(ЧОРНА ПАДИНА, САРАТОВСЬКА ОБЛ., ЄРШОВСЬКИЙ РАЙОН)

Vidugiris A. Особливості морфології Чорної Падини // Морфологічна будова литовської мови та її розвиток (LKK.Т.7). В., 1964. С. 193–206.

Vidugiris A. Формування говірки Чорної Падини та окремі її особливості // LTSR MAD (A). В., 1965. Т. 1(18). С. 219–232.

МОВА АМЕРИКАНСЬКИХ ЛИТОВЦІВ

Atlantas V. Lietuvių kalba Amerikoje. Būti ar nebūti // Lietuvos aidas, 1937. Nr. 376.

Eretas J. Lietuvių kalbos likimas Amerikoje // Židinys. K., 1927. T. 5. P. 125–130.

Laurinaitis J. M. Užsienio lietuvių kalbos reiškiniai // Gimtoji kalba. 1939. Nr. 1. P. 4–7.

Литовсько-американська у процесі становлення: зміни в семантиці процесів, автор — Nijole Martinais, бакалавр наук, Південний Іллінойський університет, 1959: дисертація, подана частково на виконання вимог для здобуття ступеня магістра мистецтв із лінгвістики в аспірантському коледжі Іллінойського університету. Чикаго, Іллінойс, 1976.

221

виконання вимог для здобуття ступеня магістра мистецтв із лінгвістики в аспірантському коледжі Іллінойського університету. Чикаго, Іллінойс, 1976.

Margeris A. Американські литовці та словник англійських запозичень 1872—1949. Чикаго, 1956.

Pažūsis L. Про англійські запозичення в американській литовській мові // Доповіді конференції з питань германської, романської та класичної філології. В., 1968. С. 38—43.

Pažūsis L. До питання про інтерпретацію англійських лексем у мові литовців Північної Америки // Baltistica. В., 1969. Т. 5(1). С. 81—96.

Pažūsis L. Семантичні запозичення з англійської мови в мові литовців Північної Америки // Kalbotyra. В., 1974. Т. 25(3). С. 27—36.

Pažūsis L. Граматична інтерференція англійської мови в мові литовців Північної Америки // Kalbotyra. В., 1976. Т. 27(3). С. 57—62.

Pažūsis L. Проблема граматичного роду англійських іменникових запозичень у мові литовців Північної Америки // Kalbotyra. В., 1978. Т. 29(3). С. 42—47.

Pažūsis L. Дистрибутивні зрушення у вживанні відмінків і прийменників в умовах мовних контактів // Актуальні проблеми мовознавства. В., 1979. С. 61—66.

Pažūsis L. Лексична інтерференція як спосіб конвергенції // AILA 81 Proceedings I, Sections and Workshops, Lund, 1981. С. 521—522.

Pažūsis L. Семантичні зрушення іменника в умовах субординативного білінгвізму // Kalbotyra. В., 1981. Т. 32(1). С. 74—84.

Pažūsis L. Лексична інтерференція як спосіб конвергентної зміни // Baltistica. V., 1981. Т. 17(1). С. 77—83.

Pažūsis L. Морфологічна інтеграція англійських запозичених іменників в американській литовській мові // The English Element in European Languages. Vol. 2. Zagreb., 1982. С. 316—337.

Pažūsis L. Amerikos lietuvių kalbos mįslės // Mūsų kalba. V., 1982. Nr. 5. P. 39—42.

Pažūsis L. Внутрішньомовна інтерференція в литовській мові в умовах згасаючого білінгвізму // Kalbotyra. V., 1985. Т. 36(1). С. 44—53.

Plioplytė R. Pažūsis L. Литовська мова в умовах згасаючого білінгвізму // Mūsų kalba. V., 1982. № 5. С. 14—21.

Salys A. Твори. Т. 1: Літературна мова. Рим, 1979.

Senn A. Einiges aus der Sprache der Amerika-Litauer // Studi Baltici. Roma, 1932. S. 35—58.

Глемжене О.-А. Інтерференція англійської мови в лексиці литовців США: Автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 1973.

Пажюсис Л. П. Фонетична та морфологічна інтеграція англійських запозичень у литовській мові Північної Америки: Автореф. дис. … канд. філол. наук. Вільнюс, 1971.

Пажюсис Л. Семантический сдвиг глагола при двуязычии // Kalbotyra. V., 1979. T. 30(3). P. 36—47.

Пажюсис Л. Фразеологічна інтерференція (на матеріалі литовської мови в контакті з англійською) // Kalbotyra. V., 1983. Т. 34(2). С. 85—93.

III

Falk K.-O. Wody wigierskie i huciańskie. Studium toponomastyczne. Uppsala, 1941.

Falk K.-O. Дослідження славізації литовських топонімів та особових імен. Про вторинну функцію суфікса -ec; про топоніми на -anice // Scando-slavica, 1963. Т. 9. С. 87—103. Рецензія: ABS.T.5. P. 434—440.

Falk K.-O. Дослідження назв сувальських озер: Okmin i Okminek та інші гідронімічні дублети // Språkliga Bidrag, 5(22), Miscellanea polonica, Lund, 1966. С. 26—42.

Falk K.-O. Дослідження сувальської гідронімії: Gniłik-Kelig // Acta Baltico-Slavica, 1966. Т. 3. С. 69—76.

222

Falk K.-O. Про методи славізації литовських особових і місцевих назв. Про походження та поширення назв на -ańce // Sprāklīga Bidrag, 5(22), Miscellanea polonica. Lund, 1966. С. 1—16.

Falk K.-O. Дослідження сувальської гідронімії: Jegłówek, Jegłóweczek, Jegliniec // Sprāklīga Bidrag, 5(22), Miscellanea polonica. Lund, 1966. С. 52—61.

Falk K.-O. Зауваги про ятвязький гідронімічний субстрат на Сувальщині // Rocznik Białostocki, 1981. Т. 14. С. 29—48.

Falk K.-O. Kelay (1569) — ze studiów nad hydronimią suwalską // Liber Iosepho Kostrzewski octogenario a veneratoribus dictus. Wrocław; W-wa; Kraków, 1968.

Falk K.-O. З минулого й сучасності вод Вігри. Картини з життя рибалок Августова // Jezioro Wigry. Серія: Rozprawy i monografie. № 12. W-wa, 1979. С. 25—91.

Falk K.-O. Дослідження назв сувальських водойм: Postaw-Postawełek // Studia językoznawcze poświęcone Stanisławowi Rospondowi. С. 359—370 (місце й рік видання невідомі).

Giłłumianiec K., Czekman W. Польська говірка м. Видзи та околиць (на білорусько-литовському субстраті) // Slavia Orientalis, 1971. Т. 20(3). С. 313—326.

Glinka St. Про слово gużiny у польських і білоруських говірках // Acta Baltico-Slavica, 1984. Т. 16. С. 111—114.

Grinaveckienė E. Елементи литовського походження в північно-західних говірках білоруської мови // III балт. конф. С. 27—30.

Grinaveckienė E., Mackevič J. Деякі явища морфологічної інтерференції литовської мови в західних білоруських говірках // LTSR MAD(A). V., 1975. Т. 4(53). С. 187—192.

Grinaveckienė E., Mackevič J. Деякі фонетичні особливості білоруських литуанізмів // Lietuvių kalba ir bilingvizmas (LKK. T. 27.) V., 1988. С. 123—131.

Jańcza M. Слов’янські впливи в мові фольклорних текстів із литовських сіл Сувальського воєводства // Studia nad gwarami Białostocczyzny. Prace Białostockiego Towarzystwa Naukowego. Komisja Językoznawcza. № 27. W-wa, 1984. С. 113—122.

Jaugelis G. Два джерела з історії Сувальщини зі збірок проф. K.-O. Falka // Sprāklīga Bidrag, 5(22). Miscellanea polonica. Lund, 1966. С. 62—103.

Jucys A. Baltiški vietovardžiai už Vyslos // Mokslas ir gyvenimas, 1970. Nr. 20. P. 10—12.

Kondratiuk M. Nazwy miejscowe południowo-wschodniej Białostocczyzny. Wrocław i in., 1974.

Kondratiuk M. Литовські мікротопоніми від dūgnas, karklynas, vidūgiris у польських і білоруських говірках Білосточчини // Acta Baltico-Slavica. 1976. Т. 9. С. 219—224.

Kondratiuk M. Балтійські елементи в топонімії та мікротопонімії Білостоцького регіону. Вроцлав; Варшава та ін., 1985. 293 с.

Nalepa J. Назва ятвягів // Sprāklīga Bidrag. Т. 4(18). 1964. С. 74—77.

Nalepa J. Wigry, назва найбільшого озера Ятвягії // Sprāklīga Bidrag, 5(22). Miscellanea polonica. Лунд, 1966. С. 17—25.

Nalepa J. Внесок до вивчення топономастики та мовлення ятвягів // Sprāklīga Bidrag, 5(22), Miscellanea polonica. Лунд, 1966. С. 104—112.

Nalepa J. Znaczenie jaćwieskiej nazwy Sejny // Slavia Orientalis. W-wa, 1969. T. 18(2). S. 189—190.

Nalepa J. З досліджень ятвязьких ономастичних реліктів Полексша // Studia Linguistica Slavica Baltica Canuto-Olavo Falk sexagenio a collegis amicis discipulis oblata. Лунда, MCMLXVI. С. 185—202.

Otrębska-Jabłońska A. Литовські елементи в мікротопонімії східної Білосточчини // Studia z filologii polskiej i słowiańskiej, 1969. Т. 8. С. 261—270.

Otrębski J. Мова прусів та її сучасні релікти // Історія Варміі та Мазур у нарисі. 1981. Т. 1. С. 68—71.

Otrębski J. Литовські словникові запозичення в польському діалекті Віленщини // Польська мова, 1931. Т. 16.

Otrębski J. Слов'янізація литовських гідронімів і місцевих назв // З польських славістичних досліджень. Серія 2: Мовознавство. Варшава, 1963. С. 267—286.

223

Otrębski J. Назви двох ятвязьких племен // Слов’янська ономастика / ред. T. Witkowski. Берлін, 1963.

Paulauskienė V. Lietuvių kalbotyra 1969–1972. Literatūros rodyklė. V., 1977. P. 77–94, 205–240.

Prinz J. Слов’янізація балтійських і балтизація слов’янських топонімів на території колишньої Сувальської губернії. Вісбаден, 1968. 320 с. Рецензії: Baltistica 1969. Т. 5(2). С. 210–217; LKK. 1970. Т. 12. С. 194–200; Deutsche Literaturzeitung für Kritik der internationalen Wissenschaft (Берлін), 1970. С. 622–623; Zeitschrift für Slavistik (Берлін), 1970. Т. 15(3). С. 431–437; Onomastica. 1970 Т.15 (1/2). С. 365–372; Мовознавство (Київ). 1971. Т. 3. С. 87–90.

Razumaitė M. Нормативні форми назв деяких населених пунктів поза межами Литовської РСР // Культура мови. В., 1980. Вип. 38. С. 50–54.

Rozwadowski J. Про первісні взаємини балтійських і слов’янських мов // Слов’янський щорічник, 1912. Т. 5.

Safarewicz J. Поширення назв на -iszki на слов’янсько-литовському пограниччі (з мапою) // Звіти Польської академії знань, 1947. Т. 48(2).

Safarewicz J. Litewskie nazwy miejscowe na -iszki. Wrocław, 1956.

Schall H. Preussische Namen längs der Weichsel (nach Lucas David, ca. 1580) // Donum Balticum. Stockholm, 1970. P. 448–464.

Smułkowa E. Про білоруське g’ega «кремінь» (До питання про балтійський субстрат в історії слов’янських мов) // З польських славістичних студій. Серія 2: Мовознавство. Варшава, 1963. С. 215–221.

Smułkowa E. Лексика, пов’язана із землеробством, у говорах східної Білосточчини на східнослов’янському тлі. Вроцлав та ін., 1968. 244 с.

Smułkowa E. Литуанізми в білоруській сільськогосподарській лексиці // Lingua Posnaniensis. 1969. Т. 14. С. 55–69.

Tekielski K. Лексичні литуанізми в говірці околиць Пабержє та Неменчине // Acta Baltico-Slavica, 1980. Т. 13. С. 67–72.

Trypućko J. Про один випадок литовсько-польської мовної інтерференції в ономастиці (лит. суфікс -utis, пол. -uć) // Уппсала: Слов’янський інститут при Уппсальському університеті, 1982. 101 с.

Urbutis V. Литуанізми в сучасній білоруській мові. Ч. 1 // Baltistica. В., 1969. Т. 5(1). С. 43–68; ч. 2 // Baltistica. В., 1969. Т. 5(2). С. 149–162.

Urbutis V. Slavų kalbų pseudobaltizmai // Baltistica. V., 1984. T. 20(1). P. 30–39.

Westfal S. Лексичні елементи балтійського походження в польській розмовній мові у Віграх, Сувальський район, Польща // The Slavonic and East European Review. 1946. Т. 24(63). С. 156–159.

Vanagas A. Топоніми литовського походження за межами Литви // Наука і життя, 1974. № 12. С. 30–31.

Zdancewicz T. Литовські лексичні елементи в польських говорах околиць Сейнів // Lingua Posnaniensis. Познань, 1960. Т. 8. С. 333–352.

Zdancewicz T. Литовські та руські лексичні ареали в Білосточчині // З польських славістичних студій, Варшава, 1963. Т. 2. С. 287–310.

Zdancewicz T. Говірки Сейненського повіту на тлі поселенських процесів // Матеріали до історії Сейненської землі. Білосток, 1963. С. 231–266.

Zdancewicz T. Литовські та східнослов’янські впливи в польських говорах під Сейнами // Acta Baltica-Slavica. Білосток, 1964. С. 227–246.

Zdancewicz T. Wpływy białoruskie w polskich gwarach pod Sejnami. Poznań, 1966.

Zdancewicz T. Географія лексичних литовських запозичень та їхніх слов’янських семантичних відповідників у підлясько-сувальських говорах // Sprawozdania z prac naukowych Wydziału Nauk Społecznych PAN. Варшава, 1968. Р. 10(3) за 1967 р. С. 69–83.

Zdancewicz T. Žwir, dziarno та інші їхні синоніми в підлясько-сувальських говорах // Studia linguistica slavica baltica Canuto-Olafo Falk sexagenario a collegis amicis discipulis oblata. Лунд, MCMLXVI. С. 377–399.

224

Zdancewicz T. Литовські назви місцевості зі складними прикметниковими формами та відприкметниковими похідними на Сувальщині // III Балтійська конференція. С. 69–70.

Zdancewicz T. Назви місцевості та населених пунктів із литовськими географічними апелятивами halā, brasłā, raiśtas, lankā, pieva на Сувальщині // Studia nad gwarami Białostocczyzny: Morfologia i słownictwo. Prace Białostockiego Towarzystwa Naukowego. Komisja Językoznawcza. Варшава, 1984. № 27. С. 123–178.

Zinkevičius Z. Про балтійський субстрат у Білостоцькому воєводстві (Польща) // Baltistica. Вільнюс, 1975. Т. 11(1). С. 149–153.

Zinkevičius Z. Історія литовської мови. Ч. 1: Походження литовської мови. Вільнюс, 1984. С. 246–275; ч. 2: До перших писемних пам’яток. Вільнюс, 1987. С. 44–53.

Zinkevičius Z. З литуанізмів у польських рукописах початку XVII ст. з Вільнюса // Люди і мова. Вільнюс, 1977. С. 93–101.

Адомавичюте И. Э., Чекман В. Н. Граматичні литуанізми в польських периферійних говорах білорусько-литовського пограниччя // Studia nad polszczyzną kresową. Вроцлав; Варшава та ін., 1984. Т. 3. С. 7–22.

Арашонкава А. У. та ін. Лексика балтійського походження в білоруських говорах // Беларуская лінгвістыка. 1973. № 3. С. 27–37.

Бырыла М. В. Беларуская антрапанімія. Мінск, 1966, 1969, 1982. Т. 1–3.

Бырыла М. Литуановізми в білоруській антропонімії // Питання балтійської та слов’янської антропоніміки. Шяуляй, 1970. С. 3–5.

Бырыла М. В. Мікратапанімія Беларусі. Мінск, 1974.

Бырыла М. В., Ванагас А. П. Літоўскія элементы ў беларускай анамастыцы. Мінск, 1968. Rec.: Мовознавство (Київ). 1969. № 2. С. 86–89.

Бырыла М. В., Лемцюгова В. П. Працы па беларускай анамастыцы (1955–1975). Бібліяграфічны указальнік //Беларуская анамастыка / Рэд. М. В. Бырыла. Мінск, 1977. С. 181–196.

Булыко А. Н. Литуановізми старобілоруської літературно-писемної мови у співвідношенні з білоруськими діалектами // Діалектологічний збірник. Вільнюс, 1974. С. 9–17.

Вяржбоўскі А. А. Балтизми в білоруській мові (Методологія та критерії дослідження) // Вісті Академії наук БРСР. Серія суспільних наук. Мінськ, 1959. Т. 2.

Вяржбоўскі А. А. Беларуска-літоўскія лексічныя ўзаемасувязі. Мінск, 1960.

Гринавецкене Е. Деякі явища контактів литовських і слов’янських говорів (На матеріалі мовних контактів у південно-східній Литві) // Балто-слов’янський збірник. Москва, 1972. С. 394–408.

Гринавецкене Е. Й., Ковальчук И. П., Мацкевич Ю. Ф., Романович Е. М. Північно-західні білоруські говори литовського пограниччя // Балто-слов’янський збірник. Москва, 1972. С. 377–393.

Гринавецкене Е. та ін. Литовські елементи в говорах білоруської мови // Тези IV діалектологічної конференції з вивчення говорів і мовних контактів у прибалтійських республіках. Вільнюс, 1972. С. 23–25.

Гринавецкене Е. Й., Мацкевич Ю. Ф. Деякі явища мовної інтерференції в білоруських говорах литовського прикордоння // Ареальні дослідження в мовознавстві та етнографії. Л., 1975. С. 61–62.

Гринавецкене Е., Мацкевич Ю. Ф. До питання про литуанізми в лексиці білоруських говорів білорусько-литовського прикордоння // IV balt. konf. С. 130–131.

Гринавецкене Е., Мацкевич Ю., Романович Е., Чеберук А. Побутова лексика литовського походження в західній Білорусі // Lietuvių terminologija (ЛКК. Т. 16). V., 1975. С. 163–195.

Гринавецкене Е., Мацкевич Ю. Деякі незвичайні мікросистеми в діалектній структурі білоруського говору околиць Опси // Baltistica. V., 1979. Т. 15(1). С. 52–65.

Голюминя К. М. Деякі спостереження над фразеологією польських говорів білорусько-литовської зони // Studia nad polszczyzną kresową. Вроцлав; Варшава та ін., 1982. Т. 1. С. 225–231.

225

Зданцевич Т. Географічне розташування балтійських і слов’янських назв мохових боліт, утворених від коренів mšch- (еквівалент балтійського mus-) і saman- (*sam-) на Сувальщині (північно-східна Польща) // IV balt. konf. С. 140—142.

Зданцевич Т.Назви рельєфу й топоніми з балтійською основою *plei- (і спорідненими з нею) на Сувальщині в північно-східній Польщі // Donum Balticum. Стокгольм; Уппсала, 1970. С. 581—594.

Кавальчук І. П.До характеристики говірок білорусько-литовського мовного пограниччя // Лінгвістичні дослідження. Мінськ, 1968.

Кандрацюк М.Деякі особливості топонімії східної Білосточчини // Науковий збірник. Білосток, 1974. Т. 3. С. 9—36.

Кондратюк М.Литовські елементи в мікротопонімії польсько-білоруської прикордонної смуги // Балто-славянские исследования—1981. М., 1981. С. 184—191.

Кондратюк М.Білоруські та литовські елементи в системі польської топонімії й мікротопонімії апелятивного походження // Proceedings of Thirteenth International Congress of Onomastic Sciences, Cracow, August 21—25, 1978 / ed. by K. Rymut. Вроцлав, 1981. Т. 1. С. 639—646.

Кандрацюк М.Айконіми pluralia tantum литовського походження в Білостоцькому регіоні // Білоруська анамастика. Мінськ, 1985. Т. 3.

Лаумане Б.Латисько-російсько-білорусько-польські лексичні контакти за матеріалами Діалектологічного атласу латиської мови // Балто-славянские исследования—1973. М., 1974. С. 183—205.

Лаучюте Ю. О словах литовского происхождения в польском языке // Kalbotyra. V., 1971. T. 22(2). P. 93—102.

Лаучюте Ю. А.Історія дослідження слов’янських балтизмів // Взаємодія лінгвістичних ареалів. Л., 1980. Ч. 4. С. 161—198.

Лаучюте Ю. Словарь балтизмов в славянских языках. Л., 1982.

Лекомцева М. І.Проблема балтійського субстрату акання // Балто-славянские этноязыковые контакты. М., 1980. С. 157—169.

Лексичні балтизми в білоруській мові(Матеріали для обговорення) // Kalbininkų atsakymai į spec. anketos klausimus. Мінськ, 1969. 58 с.

Мажюлис В. Соціолінгвістичні нотатки щодо архаїчного характеру мови: балтійські мови // Baltistica. V., 1974. T. 10(2). P. 119—127.

Мартынов В. В. Типи лексичних балтизмів у білоруських діалектах // Tezy Referatów zgłoszonych przy Międzynarodowym Komitecie Slawistów organizowane w dniach 29—31 sierpnia 1973 r. w Białowieży przez Białostockie Towarzystwo Naukowe. W-wa, 1973. S. 15—17.

Мартынов В. В. Балто-слов’янський інноваційний процес у сфері іменного словотворення // Baltistica. V., 1978. T. 14(2).

Мартынов В. В. Балто-слов’яно-іранські мовні відносини та глоттогенез слов’ян // Балто-славянские исследования—1980. М. 1981. С. 16—27.

Мартынов В. В., Чекман В. Н. Сліди білорусько-литовської мовної інтерференції в білоруських говорах Гродненщини та Молодечненщини // Совещание по общим вопросам диалектологии, истории языка: Тез. докл. и сообщ. (Ереван, 2—5 окт. 1973 г.). М., 1973. С. 114—115.

Мацкевич Ю. Ф. та ін. До інтерпретації деяких лексичних ізоглос у білоруських говорах // Диалектологический сборник: Матер. IV диалектологич. конф. по изучению говоров и языковых контактов в Прибалтике (1972). Вильнюс, 1974.

Мацкевич Ю. Ф. Литуанізми в білоруських говорах Гродненщини // Aktualių dialektologijas jautājumi. Riga, 1973.

Невская Л. Г., Судник Т. М. Сучасні діалектні контакти в зоні литовсько-слов’янського прикордоння // Проблемы этнической истории балтов: Тез. докл. Рига, 1977. С. 140—143.

226

Невська Л. Г., Судник Т. М. Діалектні контакти в зоні сучасного балтійсько-слов’янського етномовного пограниччя // Слов’янське мовознавство: Доповіді радянської делегації до VIII Міжнародного з’їзду славістів. М., 1978. С. 285—307.

Непокупный А. П. Ареальные аспекты балто-славянских языковых отношений. Киев, 1964.

Непокупный А. П. Балто-севернославянские языковые связи. Киев, 1976.

Непокупний А. П. Балтійська лексика у словнику „Беларускія геаграфічныя назвы“ // Baltistica. 1972. Т. 8(1). С. 101—103.

Непокупний А. П. З балтійського внеску до лексики білоруських говірок поблизу латвійсько-литовського пограниччя // Праблемы беларускай філалогіі: Тэзісы дакладаў Рэсп. канферэнцыі, прысвеч. 50-годдзю БССР и КПБ. Мінск. С. 91—93.

Непокупний А. П. Деякі синтаксичні особливості балтійських запозичень у слов’янському діалектному середовищі // Artura Ozola diena. 6. Sintagmatika, paradigmatika un to savstarpējas attieksmes sintakses līmenī. Rīga, 1970. P. 116—120.

Непокупний А. П. До складу та географії литовських і білорусько-слов’янських відповідників (паралелей) прусських префіксальних утворень // Baltistica. 1972. Т. 8(1). P. 11—18.

Орепенкова А. В. та ін. До характеристики лексики білоруських говірок // Весці АН БССР. Сер. грамадскіх навук. Мінск, 1972. Т. 1. С. 78—86.

Откупщиков Ю. В. З історії балто-слов’янських лексичних відносин // Baltistica. 1971. Т. 7(2). P. 119—128.

Паршута Ю. М. Синтаксис відмінків у польському мовленні мешканців с. Дарвиненки Мадонського району Латвійської РСР // Studia nad polszczyzną kresową. Wrocław; W-wa i in., 1982. Т. 1. S. 207—224.

Паршута Ю. М. Статистичний опис морфології польського мовлення мешканців с. Дарвиненки Мадонського району Латвійської РСР // Польські говірки в СРСР. Мінськ, 1973. Ч. 1. С. 44—65.

Паршута Ю. М. Уживання дієприслівника на -szy, -wszy у ролі присудка в польській говірці Вілянського району Латвійської РСР // Kalbotyra. V., 1963. Т. 8. P. 80—86.

Рымша В. П. Деякі білоруські антропоніми балтійського походження // Балто-славянские исследования-1980. М., 1981. С. 195—201.

Рымша В. П. Білоруські антропоніми балтійського походження // Білоруська лінгвістика. Мінськ, 1974. Вип. 6. С. 46—50.

Смулкова Э. Говірки східної Білосточчини у світлі лексичних досліджень // Беларускае і славянскае мовазнаўства. Мінск, 1972. С. 259—264.

Смулкова Э. До питання про білоруські балтизми. (Проблема статусу балтизмів у білоруських говірках) // Балто-славянские исследования-1980. М., 1981. С. 203—214.

Судник Т. М. Нотатки про литовсько-білоруську двомовність // Проблемы индоевропейского языкознания. М., 1964. С. 79—89.

Судник Т. М. З морфологічних спостережень над говірками литовсько-слов’янського пограниччя. (Про деякі литовські риси в білоруській дієслівній парадигмі) // Балто-славянские исследования-1973. М., 1974. С. 215—219.

Судник Т. М., Толстая С. М., Топоров В. Н. До характеристики південної частини балтійсько-слов’янського мовного союзу // Сов. славяноведение. 1967. 2 квіт.

Судник Т. М., Цивьян Т. В. До опису механізму контактів у ситуації двомовності // IV balt. konf. С. 189—190.

Супрун А. Е. До вивчення балтизмів у білоруській мові // IV balt. konf. С. 191.

Супрун А. Е. К изучению белорусско-балтийских изолекс // Baltistica. V., 1984. Т. 20(1). P. 65—68.

Сцяшковіч Т. Ф. Матэрыялы да слоўніка Гродзенскай вобласці. Мінск, 1972.

Толстой Н. И. Про один балтизм у східнослов’янських діалектах (pelkė — пелька). // Етимологія. 1967. М., 1969. С. 145—157.

Топоров В. Н., Трубачев О. Н. Лінгвістичний аналіз гідронімів Верхнього Подніпров’я. М., 1962. 270 с.

227

Топоров В. Н. О балтийских следах в топонимии русских территорий // LKK. V., 1959. Т. 2. С. 55–63.

Топоров В. Н. До питання про балтизми у слов’янських мовах (теоретичний погляд) // Latvijas PSP Zinātņu Akadēmijas vēstis. Rīga, 1972. Nr. 2. С. 89–96.

Усціновіч А. К. Антропонімія Гродненщини і Берестейщини (XIV–XVIII ст.) // Мінськ, 1975. Рецензія: Baltistica. 1976. Т. 12(1). С. 95–102.

Чекман В. Н. Суфікс -ук (-’ук) у білоруських говорах (за матеріалами ОЛА) // Нарада з загальнослов’янського лінгвістичного атласу. Гомель, 9–12 вересня 1975 р. М., 1975. С. 125–126.

Чекман В. Н. До соціолінгвістичної характеристики польських говорів білорусько-литовського прикордоння // Studia nad polszczyzną kresową. Wrocław; W-wa та ін., 1982. Т. 1. С. 123–138.

Эккерт Р. До назв бортників у балтійських і слов’янських мовах // Балто-славянские исследования—1980. М., 1981. С. 107–112.

Черепанова Е. А. К географии балтизмов в говорах Полесья // Baltistica. 1973. Т. 9(1). P. 71–74.

Яновіч С. Анямелыя рэшткі // Ніва (Беласток), 1970. 13 верасня (IX).

IV

Анонім. Територія литовської мови у Віленській губернії // Антропологічні, археологічні та етнографічні матеріали. Краків, 1898. Т. 3. С. 1–72.

M. Балінський, Т. Ліпінський Давня Польща в історичному, географічному та статистичному аспектах. Варшава, 1846. Т. 3.

А. Біленштайн Межі латиського племені та латиської мови в сучасності й у XIII столітті: внесок до етнологічної географії та історії Росії. Санкт-Петербург, 1892. Т. 16. 548 с.

Cappeller C. Kaip senieji Lietuvninkai gyveno. Heidelberg, 1904.

О. Хомінський Карта території литовської мови в Республіці Польща [1928–1933].

Gaučas P. Jotvingiai XIX a.? // Mokslas ir gyvenimas, 1974. Nr. 2. P. 21–24.

Й. Гінтаутас Литовці Віленської губернії // «Швітуріс»: щорічник-альманах за 1912 рік. Вільнюс, 1910. С. 197–206.

Jakubovskis J. Tautybių santykiai Lietuvoje prieš Liublino uniją. K., 1921.

Jankowski Cz. Powiat oszmiański. Petersburg, 1900.

А. Камінський Ятвязь. Територія, населення, господарські та суспільні відносини. Лодзь, 1953.

А. Камінський Дослідження польсько-ятвязького прикордоння в районі річки Сліни // «Археологічні відомості», 1956. Т. 33(2). С. 131–168.

Klimas P. Lietuva, jos gyventojai ir sienos. V., 1917.

Ф. Клімчюкас, А. Відугіріс З історії етнолінгвістичних і релігійних взаємин у прикордонній зоні балтів і східних слов’ян // З литовського етногенезу. Вільнюс, 1981. С. 93–99.

О. Кольберг Повне зібрання творів. Т. 53. Литва. Краків, 1966. XXVI, 561 с.

Е. Кухарський Етнічний вигляд польських земель до приходу слов’ян на підставі місцевих і родових назв. Львів, 1930.

П. Лоссовський Питання державної належності Сейненщини в 1918–1920 роках / За ред. Й. Антоневича // Матеріали з історії Сейненщини. Білосток, 1963. С. 353–380.

Lukšienė M. Lietuvos švietimo istorijos bruožai XIX a. pirmoje pusėje. K., 1970.

Makowski B. Litwini w Polsce 1920–1939. W-wa, 1986. 352 s.

Й. Охманський Литовське населення у волості Оболці на Східній Білорусі в XIV–XVI століттях // Acta Baltico-Slavica. 1967. Т. 5. С. 147–158.

Й. Охманський Литовський етнічний кордон на сході від племінної доби до XVI ст. Варшава, 1981.

228

Покропек М. Культурна диференціація на етнічно-мовному пограниччі та її відображення у свідомості мешканців на прикладі польсько-литовсько-білоруського пограниччя на північному сході Польщі // Etnografia Polska. Wrocław i in, 1979. T. 23(2). S. 127–156.

Polujanski A. Wędrówki po gubernii augustowskiej w celu naukowym odbyte. W-wa, 1859.

Розвадовський Я. Карта литовської мови у Віленській губернії // Польща і Литва в історичному взаємозв’язку. Краків, 1914. С. 335–339.

Tyszkiewicz K. Wilija i jej brzegi. Drezno, 1871.

Турська Г. Про виникнення польськомовних ареалів у Віленщині // Дослідження польської мови кресів. Польська академія наук. Комітет мовознавства (Праці з мовознавства, № 98). Вроцлав; Варшава та ін., 1981. Т. 1. С. 19–121.

Syrokoma W. Wycieczki po Litwie w promieniach od Wilna. Wilno, 1860. T. 2.

Вебра Р. Православне духовенство та національний гніт у Литві в другій половині XIX ст. // Історія. 1966. Т. 8. С. 76–95.

Вербеліс К. Російська Литва: статистично-етнографічні міркування. Штутгарт, 1916.

Відуґіріс А. З історії розвитку етнолінгвістичних взаємин у Пелесі та навколишніх місцевостях // Литовська мова та білінгвізм (LKK. Т. 27.). Вільнюс, 1988. С. 21–36.

Vilnius ir Vilniaus kraštas. K., 1932.

Вісневський Я. Історія заселення Сейненського повіту від XV до XIX століття // Матеріали до історії Сейненщини. Білосток, 1963.

Вісневський Я. Заселення Східної Білосточчини: походження, розвиток, етнічна диференціація та трансформації // Acta Baltico-Slavica, 1977. Т. 11. С. 7–80.

Wolter E. Zur Litauischen Dialektkunde // MLLG. IV. Heidelberg, 1912.

Zaremba J. Stosunki narodowościowe w województwie nowogródzkim. W-wa, 1939.

Варфоломєєва Т. Б. Про традицію поховального голосіння в межиріччі Дитви та Пеляси // Балто-слов’янські дослідження—1985. М., 1987. С. 71–80.

Відуґріс А. Ю., Климчук Ф. Д. Деякі питання етномовних процесів на балто-східнослов’янському пограниччі // Етнолінгвістичні балто-слов’янські контакти в сучасності та минулому (Попередні матеріали, 11–15 грудня 1978 р.). М., 1978. С. 10–65.

Вольтер Е. А. Матеріали з етнографії латиського племені Вітебської губернії: свята та родинні пісні латишів. СПб., 1890. Ч. 1–14. 386 с.

Гаучас П., Відуґріс А. Етнолінгвістична ситуація литовсько-білоруського пограниччя від кінця XVIII до початку XX ст. // Наукові праці вищих навчальних закладів Литовської РСР. Географія. Вільнюс, 1983. Т. 19. С. 26–73.

Грінблат М. Я. До питання про участь литовців в етногенезі білорусів // Питання етнічної історії народів Прибалтики. М., 1959. С. 523–544.

Гринблат М. Я. Белорусы. Минск, 1968.

Карский Е. Белорусы. Варшава, 1903.

Кеппен П. О происхождении языка и литературы литовских народов. СПб., 1827.

Кіркор А. Етнографічний погляд на Віленську губернію // Етнографічний збірник. СПб., 1858. Вип. 3. С. 115–276.

Кушнер (Кнышев) П. И. Этнические территории и этнические границы. М., 1951. 280 с. (apie lietuvių k. Mažojoje Lietuvoje ir Lenkijoje, Suvalkų gub.).

Кушнер П. І. Про національний склад населення Латвії у 1935 р. // Матеріали Балтійської етнографо-антропологічної експедиції (1952 р.). М., 1954. С. 197–207.

Лауринкене Н. Похоронные причитания Пельсы // Балто-славянские исследования—1985. М., 1987. С. 80–88.

Мажюлис В. П. Лингвистические заметки к балтийскому этногенезу. М., Наука, 1964.

Мальдзис А. Астравеччына, край дарагі… Мінск, 1977. 207 с.

Невська Л. Г. Поховальний обряд у Пельсі (структура й термінологія) // Балто-слов’янські етномовні контакти. М., 1980. С. 245–254.

Проблемы этнической истории балтов: Тез. докл. межресп. науч. конф. Рига, 1985.

229

СКОРОЧЕННЯ

Baltistica — Baltistica. Наукові праці вищих навчальних закладів Литовської РСР. Вільнюс, 1965—. Т. 1—.

Kalbotyra — Kalbotyra. Наукові праці вищих навчальних закладів Литовської РСР. Вільнюс, 1958—. Т. 1—.

LKK — Питання литовського мовознавства. Вільнюс, 1957—. Т. 1—

LTSR MAD(A) — Праці Академії наук Литовської РСР. Серія A (суспільні науки). Вільнюс, від 1957 р.

MLLG — Mitteilungen der Litauischen Litterarischen Gesellschaft. Heidelberg, 1883–1912. T. 1–4.

SGB — Studia nad gwarami Białostocczyzny. Morfologia i słownictwo. Prace Białostockiego Towarzystwa Naukowego (Komisja Językoznawcza, N 27) / Red. E. Smułkowa i I. Maryniakowa.

Міжнародна конф. з балт. мовознавства — Міжнародна конференція балтистів. 9–12 жовтня 1985 р. Тези доповідей. Вільнюс, 1985.

III конф. з балт. мовознавства — III союзна конференція з балтійського мовознавства, 25–27 вересня 1975 р. Тези доповідей. Вільнюс, 1975.

IV конф. з балт. мовознавства — IV союзна конференція балтистів. 23–25 вересня 1980 р. Тези доповідей. Рига, 1980.

ДС — Діалектологічний збірник: матеріали IV діалектологічної конференції з вивчення говірок і мовних контактів у прибалтійських республіках (жовтень 1972 р.). Вільнюс, 1972.

Огляд уклала Ана Романюк

«ПИТАННЯ ЛИТОВСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА»

СПИСОК ТОМІВ

Багато томів «Питань литовського мовознавства» ще можна придбати в Інституті литовської мови та літератури. Знаком + (плюсом) позначені ті томи, яких у 1988 р. було достатньо, знаком − (мінусом) — томи, які вже розпродані; жодного знака не ставлять біля тих томів, яких було мало — по 10–17 примірників.

1. Дослідження лексики. 1972. 227 с.

2. Дослідження дієслова балтійських мов. 1973. 262 с.

3. Форми слів та їх уживання. 1974. 328 с.

4. Литовська термінологія. 1975. 272 с.

5. Питання ареальної лінгвістики литовської мови. 1977. 234 с. −

6. Граматичні категорії та їх розвиток. 1978. 205 с.

7. Проблеми соціолінгвістики. 1979. 194 с. −

8. З історії литовського мовознавства. 1980. 240 с.

9. Дослідження литовської ономастики. 1981. 215 с.

10. Спеціальна лексика литовської мови. 1983. 254 с. +

11. Мовні контакти в Литовській РСР. 1984. 209 с. +

12. Проблеми культури наукової мови та термінології. 1985. 272 с. +

13. Дослідження синтаксису литовської мови. 1986. 243 с. +

14. Дослідження структури литовської мови. 1987. +

15. Литовська мова та білінгвізм. 1988 +