LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXX (1993) PERIFERINĖS LIETUVIŲ KALBOS TARMĖS

Хроніка Інституту литовської мови

1990

16 квітня відновлено Інститут литовської мови (постанова Президії Литовської академії наук від 09.04.1990 № 115).

Директором обрано доктора філологічних наук Александра Ванагаса.

Структура. 4 відділи: словників (керівник — кандидат філологічних наук В. Віткявічюс), граматики (керівник — доктор філологічних наук В. Амбразас), культури мови й термінології (керівник — кандидат філологічних наук С. Кейніс), історії мови й діалектології (керівник — кандидат філологічних наук К. Моркунас), 4 групи: топоніміки, мовних контактів, соціолінгвістики, Комісії литовської мови.

Наприкінці 1990 року в Інституті працювало 95 осіб, з них 63 наукові співробітники (5 докторів філологічних наук і 24 кандидати філологічних наук).

В аспірантурі Інституту було 9 аспірантів (у 1990 році прийнято 2 — Е. Пранцкунене та Д. Мурмулайтите), у докторантурі — 1 докторант (кандидат філологічних наук К. Гаршва).

Основні напрями наукових досліджень: граматична структура литовської мови, лексикологія та лексикографія, діалекти, історія мови, ономастика, функціонування й нормалізація сучасної литовської мови, культура мови, соціолінгвістика.

Видавнича діяльність: видано 10 видань (84, 43 друк. арк., 74552 прим.):

Державна мова і нормалізація мови: тези доповідей VII Прибалтійського теоретичного й методичного семінару (симпозіуму) з термінології та культури мови (29–30 травня 1990 р.) / Відп. ред. С. Кейніс. — В., 1990. — 21 с. — 250 прим.

Культура мови / Відп. ред. К. Улвідас. — В.: Мокслас, 1990, зош. 58. — 87 с. — 4000 прим.

Культура мови / Відп. ред. К. Улвідас. — В.: Мокслас, 1990, зош. 59. — 88 с. — 4000 прим.

Амбразас В. Сравнительный синтаксис причастий балтийских языков. — В.: Мокслас, 1990. — 292 с. — 800 экз.

221

Gaivenis K., Keinys S. Kalbotyros terminų žodynas. — K.: Šviesa, 1990. — 278 p. — 10000 egz.

Garšva K. Pietryčių Lietuvos autonomijos klausimai. — V., 1990. — 38 p. — 3000 egz.

Kniūkšta P. Vilniaus kraštas ir lietuvių kalba. — V.: Mokslas, 1990. — 80 p. — 10500 egz. (lietuvių, rusų, lenkų k.).

Паліоніс Й., Сабаляускас А. Мовознавці східнослов’янських мов на ниві литуаністики. — В.: Mokslas, 1990. — 104 с. — 2000 прим.

Sabaliauskas A. Lietuvių kalbos leksika. — V.: Mokslas, 1990. — 335 p. — 2000 egz.

Vitkauskas V. Kad mūsų žodis neverktų. — K.: Šviesa, 1990. — 80 p., — 40000 egz.

Публікації у пресі. Опубліковано 84 наукові статті (76 у республіканській та 8 у закордонній пресі), а також 114 науково-популярних статей.

Популяризація науки. З різних питань мови прочитано 49 лекцій, взято участь у 19 телевізійних і 8 радіопередачах.

Наукові експедиції. Для збирання діалектного, словникового та соціолінгвістичного матеріалу організовано 3 експедиції (в околицях Моседіса, Дівенішкес і Купішкіса), якими керували Л. Грумадене, Б. Ванагене, А. Відужиріс, К. Восилюте.

Конференції та міжнародні наукові зв’язки.

У лютому–березні В. Амбразас брав участь у конференції Міланського лінгвістичного товариства та сесії Інституту мовознавства університету Мессіни (Італія), читав лекції в університетах Флоренції, Парми, Потенци й Мілана.

23–26 квітня на міжнародній науковій конференції «Закономірності розвитку мов», що відбулася в Латвійському університеті, С. Каралюнас виголосив доповідь «Архаїзми лексики балтійських мов і діалектів».

21–31 травня Н. Чепене брала участь у Берліні в конференції балтистів, виголосила доповідь «Германізми в литовській мові та їхнє дослідження», працювала в бібліотеках.

29–30 травня В Інституті відбувся VII методичний семінар (симпозіум) країн Балтії з термінології та культури мови «Державна мова і нормалізація мови». Його організував відділ культури мови та термінології. Доповіді виголосили К. Гайвеніс («Застосування міжнародних принципів термінології до литовської термінології»), С. Каралюнас («Етнічна функція мови»), А. Каулякене («Оцінювання синонімії в науковій і технічній термінології»), С. Кейніс («Суспільне становище литовської мови в радянські часи»), П. Кнюкшта («Литовська мова у Вільнюському краї»), а також мовознавці з Естонії та Латвії.

222

12 червня на з’їзді Литовської католицької академії наук, у секції литовської мови В. Віткаускас виголосив доповідь «Великий академічний „Словник литовської мови“ та принципи його укладання».

16–17 червня на конференції «Порівняльне мовознавство та літературознавство російської, польської й білоруської мов», що відбулася у Вітебську, Л. Грумадене виголосила доповідь «Методологічні зауваги щодо дослідження балто-слов’янського пограниччя».

11–21 серпня А. Ванагас брав участь у XVII Міжнародному конгресі з ономастики в Гельсінкі та виголосив доповідь «Розвиток семантики литовських гідронімів».

28 вересня на науковій конференції, присвяченій 105-річчю від дня народження Й. Балчиконіса, доповіді виголосили Л. Грумадене («Мова міст і мовні норми») та Д. Мікуленене («Тенденції наголошування іменників у розмовній литовській мові»).

15–18 жовтня Л. Грумадене брала участь у конференції «Відродження мов», що відбулася в Єрусалимі (Ізраїль), і виголосила доповідь «Явища занепаду та відродження литовської мови».

В Інституті перебували й працювали науковці з Польщі (І. Алекса (те), М. Кондратюк, Р. Рожко), Італії (П. У. Діні), Німеччини (Р. Еккерт). Виконувалися угоди про наукове співробітництво з Інститутом славістики Польської академії наук (Варшава) та Центральним інститутом мовознавства Німецької академії наук (Берлін).

Дати й люди.

1 січня виповнилося 60 років провідному науковому співробітникові відділу словників, кандидатові філологічних наук Казісу Пакалці.

25 березня виповнилося 60 років докторові філологічних наук Вітаутасу Амбразу.

14 серпня виповнилося 80 років членові-кореспондентові Литовської академії наук, кандидатові філологічних наук Казісу Улвідасу.

1 грудня виповнилося 40 років відтоді, як в Інституті працює лексикограф, кандидат філологічних наук Йонас Паулаускас.

29 грудня доктора філологічних наук Александраса Ванагаса обрано членом-кореспондентом Литовської академії наук.

***

3 листопада працівники Інституту взяли участь у вшануванні видатних литовських філологів Антанаса та Йонаса Юшкасів, останки яких перевезли з Казані до Литви й урочисто поховали на подвір’ї церкви у Велюоні.

18 грудня у Вільнюсі, біля будинку на вул. Кястучіо, 27, відкрили меморіальну дошку багаторічному працівникові Інституту, видатному мовознавцеві Йонасу Круопасу. Його пам’ять вшанували колишні колеги, друзі та знайомі; на урочистостях виступили А. Ванагас, А. Сабаляускас, В. Дротвінас, А. Бірмантене.

223

1991

Литовському інституту мови надано статус державної наукової установи (постанова Уряду Литовської Республіки від 21 червня 1991 р. № 245).

Збори науковців. Відбулося три збори, на яких: 30 квітня — прийнято статут Литовського інституту мови — основний документ, що регламентує діяльність Інституту (проєкт підготували V.Ambrazas, I.Andriukaitienė, S.Keinys, P.Kniūkšta, K.Morkūnas, N.Sližienė); обрано Раду — найвищий орган, що ухвалює рішення в Інституті: V.Ambrazas, V.Drotvinas, S.Karaliūnas, P.Kniūkšta, K.Morkūnas, A.Rosinas, A.Sabaliauskas, L.Sauka, K.Ulvydas, A.Valeckienė, A.Vanagas, V.Vitkauskas, Z.Zinkevičius; 8 жовтня — V.Ambrazas висунутий кандидатом до Ради з питань науки Литви; 12 грудня — внесено деякі поправки до статуту Інституту; змінено склад Ради Інституту: S.Karaliūnas звільнений зі складу Ради (за власним проханням), обрано нових членів Ради — V.Mac iejauskienė та K.Gaivenis.

Структура.

27 вересня Відділ культури мови та термінології реорганізовано у два окремі підрозділи: Відділ культури мови та Відділ термінології.

29 жовтня створено два сектори Відділу словників (керівниками призначено кандидатів філологічних наук K.Vosyl y tė та J.Paulauskas).

28 листопада замість групи топоніміки створено Відділ ономастики (виконання обов’язків керівника доручено кандидату філологічних наук V.Mac iejauskienė).

Наприкінці 1991 р. в Інституті працювала 101 особа, з них 68 наукових працівників (5 докторів філологічних наук і 23 кандидати наук). В аспірантурі було 6 аспірантів, 5 із них підготувалися продовжити навчання в докторантурі LKI та VDU.

Видавнича діяльність. Інститут та його працівники видали 5 видань (52, 15 друк. арк., 42700 прим.):

Культура мови / Відп. ред. K.Ulvydas. — V.: Mokslas, 1991, вип. 60. — 70 с. — 4000 прим.

Культура мови / Відп. ред. K. Ulvydas. — V.: Mokslas, 1991, вип. 61. — 80 с. — 4000 прим.

Литовської лексики та термінології (Питання литовського мовознавства, т. 29) / Редколегія: Z.Babickienė, K.Gaivenis (відп. ред.), A.Kaulakienė, St.Keinys. — V.: Mokslas, 1991. — 230 с. — 700 прим.

Mac iejauskienė V. Lietuvių pavardžių susidarymas. XIII-XVIII a. — V.: Mokslas, 1991. — 320 p. — 4000 egz.

Mikulėnienė D. (упоряд.). Як не слід говорити: Словничок помилок / Литовське товариство мови. — V.: Mokslas, 1991. — 110 с. — 30000 прим.

224

Участь у пресі. Опубліковано 55 наукових статей (9 — у закордонній науковій пресі) і 119 науково-популярних статей.

Популяризація науки. З питань культури мови, литовської мови, дослідження діалектів тощо прочитано понад 30 лекцій, взято участь у 42 передачах TVR.

Наукові експедиції. Для збирання діалектологічного, лексичного та соціолінгвістичного матеріалу організовано 8 експедицій (в околицях Купішкіса, Пакруоїса, Дівенішкеса, Жасляя, Ігналіни, Інтурке, Пелеси, Александріє та ін.).

З ініціативи відділу історії мови та діалектології обрано Республіканську комісію діалектологів: J.Bukantis (Клайпеда), A.Butkus (Каунас), G.Kačiūskienė (Шяуляй), Ž.Markevičienė (VPI), K.Morkūnas (LKI, голова), B.Stundžia (VU).

Найважливіші рішення Ради Інституту.

8 травня — головою Ради обрано V.Ambrazas, заступником голови — A.Sაბaliauskas, секретарем — A.Valексienė; затверджено: програму наукових досліджень LKI на 1991 рік; угоду про співпрацю LKI та гуманітарного факультету VDU.

25 червня — керівником відділу культури мови обрано кандидата філологічних наук P.Kniūkšta.

27 вересня — керівником відділу термінології обрано кандидата філологічних наук K.Gaivenis; затверджено «Положення про преміювання працівників Інституту литовської мови» (проєкт підготували I.Andriukaitienė, P.Kniūkšta, K.Morkūnas, K.Vosyl yte).

28 листопада — затверджено план роботи LKI на 1992 рік; схвалено підписання угод про співпрацю з кафедрою литовського мовознавства VPI та Комісією наук і літератури в Майнці.

Конференції та міжнародні наукові зв’язки.

25–27 травня E. Grinaveckienė та A. Romančiuk взяли участь у конгресі Міжнародної асоціації білорусів, що відбувся в Мінську.

25–30 травня На VII Всесвітньому симпозіумі литовської науки і творчості, що відбувся у Вільнюсі, доповіді виголосили K. Morkūnas («Литовська діалектологія у 1945–1990 роках») і V. Vitkauskas («Литовська лексикографія у 1945–1990 роках»).

19–24 серпня L. Grumadienė взяла участь у XII Міжнародному конгресі фонетичних наук (Екс-ан-Прованс, Франція) і виголосила доповідь «Дефонологізація інтонаційних наголосів у міських соціолектах».

225

30 вересня — 1 жовтня S. Karaliūnas взяв участь у міжнародній конференції «Colloquium Prutenicum», що відбулася у Варшаві, і виголосив доповідь «Нове в етимології прусської мови».

2–4 жовтня У VI Міжнародному конгресі балтистів, що відбувся у Вільнюському університеті, активну участь взяли мовознавці Інституту. Доповіді виголосили: S. Ambrazas («Кілька спільних рис словотвору балтійських і слов’янських мов»), E. Grinaveckienė («Найвиразніші фонетичні й акцентуаційні особливості юравської литовської говірки»), L. Grumadienė («Фонологічний розвиток кількісних характеристик голосних у міських соціолектах»), S. Karaliūnas («Ести та їхня назва»), D. Mikulėnienė («Особливий випадок закону Соссюра й Фортунатова?»), A. Vanagas («Назви річок Неріс і Вілія»).

Під час конгресу A. Vanagas був обраний головою Міжнародного комітету балтистів.

16 листопада K. Eigminas виголосив доповідь «Про граматику Кріступаса Сапунаса» на конференції «Т. Лепнер і Мала Литва», що відбулася в Клайпедському університеті й була присвячена 300-й річниці смерті Т. Лепнера.

25 листопада У Вільнюському університеті з нагоди 125-ї річниці від дня народження видатного французького індоєвропеїста, засновника соціолінгвістики Антуана Мейє (Meillet), A. Sabaliauskas виголосив доповідь «А. Мейє — людина і мовознавець».

28–29 листопада На конференції «Зв’язки між мовознавчими та літературознавчими дисциплінами», що відбулася в Шяуляї, P. Kniūkšta виголосив доповідь «Єдність поезії та синтаксису (у поезії Юст. Марцінкявічюса)».

10–11 грудня На науково-практичній конференції «Діалектологія білоруської мови та культура мовлення», що відбулася в Мінську, доповіді виголосили L. Grumadienė («Мікротопоніми литовсько-білоруського прикордоння»), D. Mikulėnienė («Вплив білоруської мови на фонологічну систему литовських говірок прикордоння»), A. Vidugiris («Взаємодія лексичної семантики на литовсько-білоруському прикордонні»), E. Grinaveckienė («Назви взуття в білоруських говорах»; співавторки доповіді — білоруські мовознавиці).

У 1991 р. Інститут відвідали P. U. Dini (Італія), M. Kondratiuk (Польща), D. Bonstra (Нідерланди). Надалі виконувалася угода про наукове співробітництво з Інститутом славістики Польської академії наук. Було налагоджено зв’язки з Асоціацією сприяння балтійським студіям (AABS) і фондом IREX щодо участі Інституту в спільних програмах із балтійських студій.

Дати й люди.

1 березня виповнилося 60 років працівниці відділу словників Елені Ажусєнєне.

1 квітня виповнилося 50 років науковій співробітниці Марите Размукайте.

1 вересня виповнилося 40 років відтоді, як в Інституті працює доктор філологічних наук Аделе Валецкене.

9 листопада доктора філологічних наук Вітаутаса Амбразаса обрано до Ради науки Литви.

226

***

30 жовтня працівники Інституту вшанували пам’ять колишніх колег Й. Круопаса, Д. Лукшиса, Й. Сенкуса, Б. Восиліте, запалили свічки на їхніх могилах і поклали квіти.

Інформацію підготувала Irena Andriukaitienė