LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXXI (1994)

KALBOS NORMALIZACIJOS KLAUSIMAI

ANGELĖ KAULAKIENĖ

ТЕРМІНОЛОГІЯ НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ СТАТЕЙ З ФІЗИКИ В «АУШРІ»

1. Homines historiarum ignari semper sunt pueri. Цими словами Й. Басанавічюс розпочав передмову до першого номера «Аушри», і вони стали епіграфом газети. «Наша газета, що виходить лише один раз на місяць, нехай охопить ту ниву, яка лежить перелогом... Коротко кажучи, наша газета буде лише світською і, відповідно до наших коштів і сил, приноситиме звістки лише з усієї науки. Повідомляючи ці звістки нашим читачам, ми найбільше дбатимемо про поширення серед братів відомостей про давні справи нашого роду (народу), а також про наші потреби як литовців у цю добу... Увесь наш рід (народ) мав би пам’ятати й знати минулий час, прожитий на цій землі Литви, і всі щасливі та нещасливі події, які тим чи іншим чином зробили наш рід таким, яким бачимо його сьогодні, і привели його до тих злигоднів, у яких ми живемо...»

Говорячи далі про роботу «Аушри», маємо згадати й те, що не забудемо збирати й описувати всілякі литовські давні пам’ятки та залишки (те, що збереглося), з яких можна пізнати життя, звичаї, побут і давню віру наших предків. Тому збирачі пісень, казок тощо знайдуть у нашій газеті місце для своїх праць відповідно до їхньої цінності та важливості.

Розповідаючи про давнє минуле, ми не втратимо нагоди поговорити з читачами про потреби нашого народу в цю добу. Корисні повчання та відомості — чи то з природознавства, чи то з науки про природу, чи то з ведення господарства (агрономії), чи то з лікування (медицини) тощо — завжди знайдуть місце на сторінках нашої «Аушри»¹ (1, 5—7)².

1.1. Хоча редактори й автори змінювалися, настанов, викладених Й. Басанавічюсом у «Передмові» до першого номера «Аушри», дотримувалися й надалі. Безперечно, найбільше статей було надруковано з питань історії, мови, культури та освіти. Дещо менше в «Аушрі» було науково-популярних статей з агрономії, астрономії, ботаніки, фізики, географії, медицини, техніки, ветеринарії, зоології та інших галузей. Ось деякі з них: «Про бджіл» (18, 122—123), «Труднощі щодо бджіл» (20, 202—206), «Про мурашок» (18, 115—116), «Про зображення землі» (22, 342—344), «Опис земних багатств» (2, 47—49; 3, 72—75; 6, 172—176; 7, 208—210; 8, 256—265), «Спроба зібрати назви трав, уживаних людьми в Литві» (26, 82—86), «Гіпноскоп» (22, 319—325), «З нагоди відкриття

¹ Тут і далі текст подано автентично. Правопис і пунктуацію не виправлено.

² Див. список джерел. Перше число позначає рік і номер «Аушри», друге — сторінку.

9*

131

У Литві «писаний камінь» (23, 377—387), «Кілька слів про ремонт доріг» (29, 181—183), «Кілька слів про вирощування» (25, 46—49), «Кілька слів про холеру» (4, 110—113; 5, 138—143), «Ліки від холери» (28, 145—147), «Подорож озерами й річками до Литви» (3, 79—80), «Математичний опис землі» (11, 206—211; 12, 254—256), «Матеріали для будівництва хат» (9, 56—59; 10, 125—131; 11, 166—174; 14, 351—354; 15, 412—416; 17, 50—54), «Наука про народне господарство» (12, 217—222; 13, 297—304), «Навала мурах» (2, 43—47), «Світло і життя» (29, 184—185), «Ходячі свічки» (8, 279—282), «Слово про ветеринарію» (29, 169—172).

1.2. У цій статті розглядається термінологія науково-популярних статей з фізики в «Aušra». «Aušra» обрана з таких причин. По-перше, це був перший щомісячний литовський журнал (газета), призначений для Великої Литви. По-друге, вона започаткувала новий етап розвитку сучасної литовської літературної, або загальновживаної, мови³. По-третє, «Aušra» також розвивала науковий стиль. До неї публіцистичний і науковий стилі існували лише в зародковому стані. Коли Й. Басановичюс, Й. Шлюпас та інші почали писати науково-популярні статті з різних галузей науки, ці стилі не лише стали виразніше розмежовуватися, а й помітно зміцніли.

2. Розвиток і зміцнення наукового стилю — передумова наукової мови. Її своєрідність — термінологія, номінація понять, стереотипи конструкцій і порядку слів у реченнях⁴.

2. 1. Термінологія науково-популярних статей з фізики в «Aušra» має різне походження. Більшість становлять слова литовської лексики, наприклад: anglinis, -ė (7, 209), anglis (7, 209; 12, 217; 17, 52), anglius⁵ (15, 404), aszis (11, 209), balsas (29, 175), bėgimas (9, 27), buvis (24, 28; 28, 154), garai (11, 171—173; 15, 404), garavimas (11, 173; 15, 414), gintaras (28, 157), griausmas (29, 174), kibirkštis (22, 319), medega (2, 48; 9, 56; 23, 377; 29, 161), mėnulis (29, 177), padarinė (6, 175), padarymė (26, 89; 28, 157), prietaisas (23, 408; 24, 26; 29, 184), saulė (29, 177), skystimas (17, 54), sriovė (22, 319), srovė (29, 177), svarbybė (22, 320), szilima (11, 171; 15, 404), sziluma (6, 173; 11, 195; 22, 319—320), szviesa (11, 195; 22, 320), užgrūdimas (8, 259), virimas (15, 415), žvaigždė (9, 28; 11, 209), žvakė (24, 27) та ін., запозичені з сучасних або давніх литовських писемних джерел.

Однак у науково-популярних статтях з фізики чимало литовських термінів, які редактори «Keleivis» та інших періодичних видань Східної Пруссії переклали з інших мов або утворили самостійно, наприклад: apszvaista (9, 64) «освітлення», apvalumas (14, 351—353; 15, 415) «об’єм», garlaivis (14, 345, 364; 24, 27; 25, 51), пор. нім. Dampfschiff, залізний шлях (12, 260; 14, 363; 17, 49), gelžkelis (10, 121; 12, 296;

³ Palionis J. Dėl „Aušros“ vaidmens lietuvių literatūrinės kalbos istorijoje // „Aušra“ ir lietuvių visuomeninis judėjimas XIX a. pabaigoje. V., 1988. P. 189.

⁴ Plačiau apie mokslo kalbos ypatumus žr. Kaulakienė A. Mokslo kalbos užuomazgos „Keleivyje“ // Lietuvių leksikos ir terminologijos problemos: Lietuvių kalbotyros klausimai. V., 1990. T. 29. P. 80—91.

⁵ Ці та деякі інші слова належать до технічної термінології. Однак тут їх розглянуто тому, що вони наведені в науково-популярних статтях з фізики. Тогочасні фізика й техніка були тісно пов’язані між собою. Фізику часто вважали теоретичною основою техніки.

132

14, 389; 19, 166), пор. рос. железная дорога, нім. Eisenbahn, фр. chemin de fer, gelžkelio trūkis (4, 115), пор. нім. Eisenbahnzug, tolkalbis (12, 263; 27, 100), пор. гр. tēlē + phōnē, tolrašis (11, 183; 22, 365; 24, 26; 27, 99), пор. гр. tēlē + graphō тощо. У науково-популярних статтях з фізики в «Аушрі» є також новотвори чи кальки, утворені самими авторами статей і редакторами, наприклад: atrastis «винахід», balsanešis (24, 26) «телефон», gelžiena: „gelžis tirpsta ir teka į duobę, o ant viršaus pluduriūja gelžiena“ (8, 259), irėdis (21, 276) «програма», kibeklas, kibekla (6, 173) «цемент, клей», mėgis (8, 257) «проба», naugės (3, 73; 8, 256; 9, 13; 11, 5; 12, 217; 17, 51) «метал»⁶, pirmokas (2, 48) «атом», pirmokiškas, -a (29, 170) «атомний», ruksztadaris (10, 127—128), sąmaiztis (8, 47, 257) «суміш» тощо.

Мабуть, прихильники «Аушри» творили литовські новотвори з двох причин. По-перше, їх, вочевидь, найбільше турбувало очищення лексики. Необхідність уникати всіляких варваризмів і писати чистою мовою постійно наголошували і редакція газети, і автори різних статей та рецензій⁷. З іншого боку, прихильники «Аушри» творили чимало новотворів не лише через бажання очистити мову статей «Аушри», а й через потребу називати литовською поняття різних галузей науки, оскільки стикалися з гострою нестачею литовських термінів і були змушені утворювати їх самотужки. Як зазначено в одному з номерів «Аушри»: «наша мова лише недавно почала пристосовуватися до наук, тому деякі литовські слова ще не цілком опрацьовані й уживаються неправильно: часто знову стикаємося з такими випадками, коли в самій мові важко знайти якесь слово для найабстрактніших понять, і тому доводиться вигадувати нове, але така праця нелегка: нерідко трапляється помилитися, а часом і “виковати слово”, що не дуже звучне й негарне» (19, 157). Однак автори й редактори, які мали краще мовне чуття і глибше відчуття рідної мови та були знайомі з тогочасними лінгвістичними працями, утворювали вдалі терміни. Серед термінів, утворених такими прихильниками «Аушри», варто згадати: anglárinkštė, dirbtuvė, įstatas «закон», juodmena «чорний предмет», mokslavyris «науковець», pervi̇šzis «надлишок», pobūdis «характер», prieplūdis⁸.

(У науково-популярних статтях з фізики в «Аушрі» наведено дещо менше запозичених термінів, наприклад: atomiszkas, -a (29, 170), bombarda (9, 39), centimetras (22, 319), fabrika (22, 346), gazas (14, 351), hidraulinis, -ė (14, 351; 15, 414), hypnoskopas (22, 319), kemija (12, 217), kontrefortas (11, 171), kosmografija (29, 176), kvalitetas (17, 39), kvizika (9, 35), materija (28, 140), materijolas (12, 222), materijoliszkas, -a (12, 222), meridijonas (12, 255), metolas (8, 256), optiszkas, -a (7, 207), oricontaliszkai (22, 356), polis (11, 209—210), polius (22, 320), potografija (21, 277), praba (8, 251), respiratoras (7, 220), tekno-mėkaniszkas, -a (22, 359), teleponas (12, 263) тощо.

Більшість запозичених термінів має латинське або грецьке походження (наприклад: astronomija (12, 217; 29, 175), пор. astro... + гр. nomos, dijametras (22, 319), пор. гр. diametros

⁶ Див. також: Fraenkel E. Litauisches etymologisches Wörterbuch. Heidelberg—Göttingen, 1962. S. 487.

⁷ Dainauskas J. Auszra ir jos gadyne // Lietuvių tautos praeitis. 1983. T. 7. P. 716.

⁸ Там само. С. 717—718.

133

elektra (8, 281; 22, 321—324), elektrinis, -ė (8, 281; 29, 170), elektriškas, -a (22, 320, 324; 24, 26—27), пор. гр. ēlektron, elektromagnasis (22, 320), пор. гр. ēlektron + magnētis, magnasas (22, 319), magnasinis, -ė (29, 166), magnasizskumas (22, 324), magnasūtas, -a (22, 320), magnetismas (29, 170), pamagna savimas (22, 319), пор. гр. magnētis, maszina (11, 168—169), maszyna (21, 288), пор. лат. machina, mēkanika (7, 207; 12, 217; 22, 358), mēkanikiškas, -a (23, 408), mēkanismas (12, 273), пор. гр. mēchanikē, minuta (20, 222; 22, 320), пор. лат. minutus, permanentizskas, -a (22, 320), пор. лат. permanens, permula (15, 404), пор. лат. formula, radikalas (15, 404), пор. лат. radikalis тощо) і лише кілька запозичено зі слов’янських, німецької та інших мов (наприклад: kliszija (25, 64), пор. фр. cliché, liampa (26, 90), пор. нім. Lampe, л. lampa, maliava (17, 52—54), пор. л. malować, peczius (11, 170), пор. біл. neu, sila (11, 210), syla (21, 277; 29, 184), пор. рос. cua, sudynas (28, 157), пор. біл. cydzina, szpatas (6, 172), пор. нім. Spat, szriubas (29, 188), пор. нім. Schraube тощо).

Зі сказаного видно, що за походженням тогочасна фізична термінологія складалася з двох шарів: питомих литовських термінів і запозичень. До питомих литовських термінів належать слова: а) узяті з діалектів або давніх литовських писемних пам’яток, б) перекладені за зразком інших мов, в) новостворені прихильниками «Аушри». Із розглянутих 342 термінів-лексем 67,9% становлять литовські слова, а 32,1% — запозичення. Отже, тогочасна фізична термінологія й далі спиралася на литовську лексику, хоча її частка дещо нижча, ніж на початковому етапі формування фізичної та технічної термінології⁹.

2.2. У науково-популярних статтях з фізики в «Аушрі» переважають суфіксальні похідні. Часто трапляються похідні із суфіксами -imas/-ymas, -ininkas, -inis, -ė, -ystė, -iškas, -a, -umas, наприклад: atvėsimas (11, 173), atvirinimas (8, 259), bėgimas [зірок] (9, 27), burbuliavimas (15, 415), [глини] džiovinimas (11, 169), [води] garavimas (15, 414), gesinimas [вапна] (14, 352), išdegimas (11, 174), [глини] išdeg inimas (11, 170), įtaisymas (22, 358), įkaitinimas (11, 173), įveikimas [магніту] (22, 320), [зірок] kritimas (29, 177), pamag nasavimas (22, 319), persikraipimas [деревини] (9, 58), puldinėjimas [зірок] (29, 175), pulimas (29, 182), sugniužimas (10, 126), susitraukimas [деревини] (9, 58), sužadinimas (22, 322), tirpimas [заліза], [прилад] займання (23, 396), užgrudimas (8, 259), užleidimas (11, 168), vėdinimas (11, 167), virimas (15, 415), virinimas (9, 102); irklininkas (9, 12), kėmininkas (9, 89), kugininkas (laivininkas) (9, 12), marininkas (26, 88), orkulkininkas (23, 408), varininkas (28, 146); akmeninė [куля] (9, 39; 26, 95), anglinis [газ] (14, 351), elektrinė [ізз така] (8, 281), garinė [парова машина] (27, 124), gelžinis [смуга] (9, 28), izslaikytinis [магніт] (22, 320), magnasinė [голка] (29, 166), nuolietinis [предмет] (8, 260), statitiniai [камінь] (10, 126), sukrautinė [частина] (12, 217), vopniniai [каміння] (14, 351), žaibinė [машина] (24, 25); akrutinininkystė (24, 27), amatininkystė (9, 6), sziporystė (24, 27), žvaigždininkystė (12, 222); elektriška [іскра], [машина] (22, 320), [сила] (22, 324), [світло] (24, 27), marininkiszkas [нау-

⁹ Gastila L., Kruopas J., Žitkutė A. Зачинатель технічної літератури й термінології // Mokslas ir technika. 1969. Nr. 11. P. 34—36; Gastila L., Žitkutė A. Початки литовської технічної термінології у XVIII ст. у Східній Пруссії // Mokslas ir technika. 1969. Nr. 4. P. 20—21.

134

лас] (21, 270), матеріальний, матеріальний (12, 222), механічний [робота] (23, 408), [дослідження] (23, 408), оптичний [скло] (7, 207), постійний [магніт] (22, 320), техніко-механічна [дружба] (22, 359), астрономічна [обсерваторія] (14, 375); округлість (14, 351—354; 15, 415), висота (9, 58; 14, 352), величина (11, 168, 171), вологість (10, 125), міцність (9, 57), твердість (29, 183), глибина (29, 182), довжина (9, 57; 10, 126; 14, 352; 29, 183), повільність (21, 277), магнітність (22, 324), ширина (10, 126; 29, 182), кривизна (9, 58), сила (9, 58), товщина (11, 171; 14, 352), вага (17, 47), густина (9, 58), міцність (9, 56; 21, 277) тощо.

Дещо менше (іноді лише по одному-два) подано термінів, утворених за допомогою суфіксів -eklas (kibeklas 6, 173), -ybė (svarbybė 22, 320), -iena (geležiena 8, 259), -yklė (kasyklė [vario] 28, 146; sžiaudiklė 9, 47), -ima (szilima 11, 171; 15, 404), -uma (sziluma 6, 173; 11, 195; 22, 319—320), -ynė (padarynė 26, 89; 28, 157), -mė (veikmė 10, 119), -smas (griausmas 29, 174; trauksmas 11, 173), -snė (vyksnė 21, 277), -stis (atrastis 24, 25), -tojas, -tojis (barstytojas 26, 97; išzrastojis 22, 319), -tukas (kvėptukas 7, 220), -tuvas (dirbtuvas 12, 217; 21, 288; 23, 408; piaustuvas 11, 169; pjautuvas 9, 62; trintuvas 8, 259), -tuvė (dirbtuvė 22, 346; 28, 155; padėtuvė 26, 97).

У статтях із популяризації фізики представлено чимало й похідних із закінченнями. Частіше трапляються похідні із закінченнями -a, -as, -is, наприклад: apsvaista (9, 64), sugaba (21, 277), eiga (25, 63); garas (11, 171—173; 15, 404), stumas: «наука — це поштовх, який штовхає все далі, важче, дужче» (27, 100); augštis (11, 167, 171), buvis (9, 7; 24, 28; 28, 154), degis (15, 404), ilgis (9, 28; 11, 170—171), ėrėdis (21, 276), plotis (9, 7; 10; 11, 168), sądėlis (3, 74), storis (11, 168, 171) тощо.

Є ще кілька похідних із префіксами, наприклад: antviršis (21, 276), atgar sis (29, 176), priešstulpis (11, 171).

Крім префіксальних, суфіксальних і флексійних похідних, у статтях «Aušra» з популяризації фізики багато й складних слів, які можна поділити так: 1) складні слова з іменниковим другим компонентом (anglarūkštė 10, 128; garlaivis 25, 51; geležinkelis 12, 268; 16, 24; 27, 109; 29, 187; gelžkelis 10, 121; 12, 296; 14, 389; 19, 166; pusgaris 25, 52; szeszkertis 9, 28; trupskaitlis 10, 119 тощо); 2) складні слова з дієслівним другим компонентом (balsaneszis 24, 26; garvežys 27, 100; 29, 165; rukšt daris 10, 127—128; skersakisztė 22, 319; tolgirdis 27, 99; tolkalbis 12, 263; 27, 100; tolraszis 11, 183; 22, 365; 24, 26; 27, 99; vandendaris 15, 404; žemapraszis 12, 227 тощо).

Ці префіксальні, суфіксальні, флексійні похідні та складні слова можна поділити на певні категорії діяльності, якими зазвичай визначають і категорії самих термінів. У наведених випадках можна виокремити категорії дій, властивостей, явищ, предметів, вимірів і професій, пов’язані з деякими особливостями номінації термінів.

2.3. Однією з них є варіативність назв понять, поданих у статтях «Aušra» з популяризації фізики. Варіантні слова-терміни можна згрупувати так: 1) коли поняття називають складеною та однослівною назвою, наприклад: geležinis kelias (12, 260; 14, 363; 17, 49) і geležinkelis (12, 268; 16, 24; 27, 109; 29, 187), gelžkelis (10, 121; 12, 296; 14, 389; 19, 166), pjaunama masina (pjautuvas)

135

(7, 217). Дуже часто такі назви поєднуються сполучником arba, наприклад: daigtai darantieji arba maliavos (17, 52), umbra arba žemė tamsei raudona (17, 51), vienkartiniai pečiai arba kakaliai (11, 170), žaibinė vėka arba macis тощо; 2) коли поняття називається двома однослівними назвами, які відокремлюються одна від одної комою, дужками або поєднуються сполучником або, наприклад: gencizažymis, etnografija (21, 276), įrėdis, programatas (21, 276), medega, materijolas (12, 222), medegiškas, materijoliškas (12, 222), nutrauka, potografija (21, 277), svarumas, physiziškas (21, 276), vopna, kalkės (14, 354); [magnasinė] adata (yla) (29, 166), atimtinė (negatyviška) [elektra] (22, 321), atomiszka (pirmokiszka) [teorija] (29, 170), atrastis (atradimas) (24, 25), cinas (skardas) (8, 257), daidalyštė (daildaryštė) (26, 68), dirbtuvvas (maszina) (12, 217), (maszyina) (21, 288; 23, 408), galas (polius) (22, 320), išlaikytinis (permanentiszkas) [magnasas] (22, 320), kibeklas (cementas): «molis sumaišytas su smilčia gerą dūda kibeklą (cementą)» (6, 173), kibeklė (klejai): «apliejus vandeniu degtas ilas atsiranda didelė šilima ir jos pavirsta į kupetą miltu vapnos; tie tai miltai sutaisyti su smilčia ir vandeniu dūda vapną arba stiprų kibeklą (klejus) akmenims» (6, 173), kibirkštis (žižerka) (22, 319), kokybė (kvalitetas) (17, 39), ligdienis (ekvatorius) (12, 255), mėgis (praba) (8, 257), naugės (metolai) (3, 73), oramieris (barometras) (7, 207), pirmokas (atomas) (2, 48), pridėtinė (pozityviška) [elektra] (22, 321), priešstulpiai (kontrefortai) (11, 171), pusiau dienis (meridijonas) (12, 255), respiratoras (kvėptukas), (7, 220), skersakižstė (dijametras) (22, 319), sudas (rykas) (28, 146), šiltamieris (termometras) (7, 207), teleponas (tolkalbis) (12, 263), trintuvai (pielicizios) (8, 259), vėka (syla) (23, 408), žemėprazsis (geografija) (12, 227), žingunė (pustas, paszta) (27, 121); amatai arba prekionė (22, 316), bombarda arba armota (9, 39), dirbtuvė arba amatvietė (28, 155), koczilas arba piausttuvas (11, 168), naugės arba metolai (8, 256).

Отже, варіативність номінації виявляється двояко. По-перше, коли в різних статтях поняття називають по-різному, наприклад: geležinis kelias (12, 260; 14, 363; 17, 49), geležinkelis (12, 268; 16, 24; 27, 109; 29, 187) і gelžkelis (10, 121; 12, 296; 14, 389; 19, 166), augsztis (11, 167, 171) і augsztumas (14, 352), ilgis (9, 28; 11, 170—171) і ilgumas (9, 57; 10, 126; 14, 325; 29, 183), plotis (9, 7, 10; 11, 168) і platumas (29, 182), storis (11, 168, 171) і storumas (14, 352). По-друге, коли в одній статті подано дві назви поняття з використанням сполучника arba або коли такі назви відокремлено комою чи дужками, наприклад: daigtai darantieji arba maliavos (17, 52), medega, materijolas (12, 222), pirmokas (atomas) (2, 48) тощо.

З прикладів видно, що найбільше варіюються назви, які належать до категорій предметів, вимірів¹⁰, властивостей і явищ. Частина таких варіантних назв

¹⁰ Похідні із суфіксом -umas і закінченням -is у статтях «Aušra» з популяризації фізики позначають не лише назви властивостей, а й певні величини, кількісні параметри, наприклад: pusės sieksnio augszczio (11, 167) і augsztumas-gi ūlakis su cverte (14, 352), ilgis… keturių sieksnių (11, 170) і ilgumas pustrečio sieksnio (29, 183), sieksnio pločio (11, 168) і colio platumo (10, 126), pusės colio storio (11, 168) і storumas pusė sieksnio (14, 352). Отже, зміст понять, названих таким чином, охоплює ознаки, які одночасно належать до двох логічних категорій: «властивість» і

136

морфологічно пов’язані між собою. Зазвичай вони утворюють морфологічні варіанти, які можна поділити на такі групи: 1) складений термін і однослівний термін, утворений способом універбації (geležinis kelias ir geležinkelis, gelžkelis); 2) складений термін і термін, утворений дериваційним способом (pjaunama mašina ir pjautuvas (7, 217); 3) два терміни, утворені дериваційним способом від того самого кореня, які відрізняються довшою або коротшою формою (augsztis ir augsztumas, ilgis ir ilgumas, plotis ir platumas).

Інша частина варіантних найменувань пов’язана між собою семантично. Вони є своєрідними синонімами, які поєднано сполучником arba (klystugnė arba žaltyvėkslė (24, 25), naugės arba metolai (8, 256)), розділено комою (nūtrauka, fotografija (21, 277), sva-raunas, physizkas (21, 276)) або взято в дужки) išlaikytinis (permanentizskas) [magnasas] (22, 320), pridėtinė (pozityviszka) [elektra] (22, 321) тощо.

Отже, через варіювання номінації виникають варіантність і синонімічність термінів. Ці властивості (особливо варіантність) у термінології небажані. Однак на початковому етапі формування термінології вони неминучі й виправдані. З іншого боку, такі варіанти, як-от: geležinkelis, gelžkelis поруч із geležinio kelio, pjautuvas поруч із pjaunamosios mašinos, свідчать про зародження тенденції до скорочення термінів.

2.4. Компоненти складених термінів, наведених у науково-популярних статтях з фізики, пов’язані між собою певними відношеннями. Найчастіше ці відношення є атрибутивними. Їх виражено: а) узгодженим означенням (anglinis gazas (14, 351), atomiszka (pir-mokiszka) teorija (29, 170), draikioji geležis (8, 259), elektrinė išzaka (8, 281), elektriszka kibirkštis (24, 26), elektriszka maszyna (22, 320), elektriszka spėka (22, 324), gamtiszka elektra (22, 321), hidraulinė vopna (14, 351; 15, 414), išlaikytinis (permanentizskas) magnasas (22, 320), laukupsinei pažymiai (21, 276), magnasinė adata (yla) (29, 166), magnasūta dudutė (22, 320), mėkanikiszkas isztyrinėjimas (23, 408), optiszka stiklas (7, 207), savytarpiszkas pritraukimas (17, 47), sukrautinė dalis (12, 217), tekno-mėkaniszka draugystė (22, 359), žaibinė vėka arba macis (24, 25), žvaigzdininkiszka observatorija (14, 375)); б) неузгодженим означенням (dulkės skardo (16, 25), geležies gumulas (22, 319), įtekmė elektrynės (29, 170), kalio akmens vanduo (20, 222), kasyklė vario (28, 146), sūdžiu maliava (17, 52), tekėjimo vėka (23, 408), tiesos svarumo (17, 47)).

Із цих прикладів видно, що вже тоді існувала потреба розрізняти видові та родові терміни. Деякі з них утворюють навіть гнізда й підгнізда, наприклад: akmenys: kalkiniai a. (10, 127), laukiniai a. (29, 181), smėliniai a. (10, 127), statitiniai a. (10, 126): statitiniai akmenis dėl mūru, statitiniai akmenis dėl aslu, statitiniai akmenis dėl stogu (10, 126), titnaginiai a. (29, 181), vopiniai a. (14, 351); anglys: akmeninės a. (7, 209; 12, 217), medžių arba žolynų a. (17, 52), tikrosios a. (7, 209); darbas: mėkanikiszskas d. (23, 408), svarams d. (21, 277); dirbtuvė: gaspadorizska d. (23, 408), pab-

«величина». Отже, можна сказати, що вже в тогочасній фізичній термінології існувала категорійна багатозначність.

У статтях трапляються похідні із суфіксом -umas, якими позначають лише кількісний параметр, певний об’єм, наприклад: gipsinė tešla džiūdama nepamažina savo apvalumo (15, 415); liesa vopna nepadidina daugiau savo apvalumo, kaip tiktai du kartu… (14, 353), didumas (10, 127).

137

rikiszką d. (23, 408); maliavos: cininės m. (17, 54), cininės aliejinės m. (17, 54), kliūninės m. (17, 50—53), pieninės m. (17, 50), pieninės arba varszkinės m. (17, 53), vopninės m. (17, 50); maszina: garinė kuliama m. (27, 124), geležinė kuliamoji m. (12, 273), kuliama m. (7, 217), pjaunama m. (pjautuvas) (7, 217); medega: anglinė m. (7, 209), dirbtinė m. (9, 56), prigimtinė m. (9, 56); milteliai: balti cino m. (17, 54), balti szvino m. (17, 54); plitos: degintos p. (9, 56), nedegintos p. (9, 56); vopna: deginta vopna arba kalkiai (9, 56), riebi v. (14, 351), gesita v. (14, 351), krementanti arba verdanti v. (14, 351) тощо. У деяких статтях згадуються також «ремесла, знаряддя, матеріал, виріб» (21, 279), галузі науки («арифметика, алгебра, геометрія, космографія, мінералогія, фізика, хімія» (8, 258), назви спеціальностей («інженер, правник (26, 93), хімік (уміє винаходити складені частини різних речей») (9, 89). Це свідчить про прагнення авторів і редакторів подати якомога більше наукових знань, ознайомити читачів із назвами основних понять, іноді уточнюючи їх словами з інших мов (найчастіше німецької), наприклад: vaiksz-cziojanczios žvakelės (нім. Eimsfeuer) (8, 281), vyksnė (bestrebung) (21, 277), pramonė (kunst) (29, 186), sugaba, galybe (fähigkeit) (21, 277), sieros ruksztorius (acidum sulfuricum) (5, 42), pormitis (radikalas skruzdinės rugszties, pormilsuperkloridas) (15, 404) тощо. Очевидно, таке уточнення понять можна пояснити двояко. По-перше, на загальну мову науково-популярних статей «Aušros», пояснення понять і подання термінів значний вплив справила прусська літературна мова. Це цілком зрозуміло: редактори цієї газети були знайомі з періодичними виданнями, що виходили у Східній Пруссії («Keleiviu» 1849—1880, «Naujuoju keleiviu» 1880—1886, «Lietuviška ceitunga» 1878—1939 та ін.), а деякі з них — J. Basanavičius, J. Šliūpas, A. Vištelis — опублікували свої статті у двох останніх виданнях¹¹. По-друге, діячі «Aušros», прагнучи бути зрозумілими всім литовцям і продовжити попередні традиції очищення мови (S. Daukanto, M. Valančiaus та ін.)¹², намагалися замінювати запозичення й напівзапозичення литовськими словами-термінами (так, замість наведених у «Keleivyje» варіантів: damšėpis, garšėpis, garinė še-pis, garinis šėpis, garų šėpis, garu varomoji šėpis у «Aušra» вживається лише один термін garlaivis (14, 345, 364; 24, 27; 25, 51; 29, 165), замість telegrafas, vielę pustas, vielinis pustas, žaibinis pustas — tolrašis (11, 183; 22, 365; 24, 26; 27, 99)), а створені ними самими або запозичені звідкись неологізми часто пояснювали відомими словами, наприклад: kibirkštis (žiežerka), pirmokas (atomas), spėka, stiprybė (sila) (12, 217) тощо. По-третє, таке уточнення або пояснення понять випливає також зі специфіки наукової мови, про яку частково згадується в одному з номерів «Aušros». «Автор останнього зі згаданих творів (ідеться про статтю «Apraszymas žemės turtu») повідомляє читачеві відомості про різні камені, солі, вугілля, породи, описує, якої природи кожна річ, які вона має форми, чи горить у вогні, чи розчиняється у воді, чиста вона чи змішана, для чого використовується, яку користь приносить людині тощо. Він нічого, нічого від себе не додає, нічого не вигадує з голови, а розповідає лише те, що є насправді. З цього опису—

¹¹ Palionis J. Lietuvių literatūrinės kalbos istorija. V., 1979. P. 221.

¹² Там само. С. 222.

138

…читач набуває знань про речі, осмислює їх і осягає розумом, тобто розуміє» (24, 7).

2.5. У таких текстах часто наводяться пояснення нових назв, своєрідні визначення. Ось кілька з них. «Є сила природи, яку вчені називають електрикою (8, 281). Блискавична дія, або сила, відокремлюється від оманливих вогників, що називаються блудними вогнями або зміями […] (24, 25). Але чому той новий прилад, який показує, як магнітна сила впливає на людину, не називають «магноскопом», а лише «гейпноскопом»? (22, 322) […] далі ж, міркуючи, Newton’as відкрив великі істини тяжіння й атракції, або взаємного притягання, сила яких керує часом і спрямовує рух усіх небесних світил, тобто сонця, місяця, зірок, планет і комет (17, 47).

Останній приклад демонструє також деякі прояви систематизації понять: термін небесні світила та терміни — сонце, місяць, зорі, планети, комети. Таких прикладів є й більше: залізо ми називаємо трьома способами: чисте залізо, сталь, чавун (8, 258). Його [алмазу] склад такий самий, як у вугілля й графіту (алупкос, сажі) (3, 74). Природна електрика до того ж поділяється на додатну (позитивну) й від’ємну (негативну) (22, 321).

У статтях з популяризації фізики в «Aušra» часто вказуються також прізвища вчених або винахідників. Одні з них подано в оригінальній формі (наприклад: Faraday, Foucault, Lindsay (22, 320), Lohmeyer (9, 75)), інші — литуанізовано (наприклад: Demokritas (29, 170), Newton’as (17, 47), Ochorowicz’ius (22, 319), Tacitas (9, 75) тощо. У статтях наведено також символічні назви, тобто назви газет, журналів чи інших видань мовою оригіналу, наприклад: „Klosy“ (7, 215), „Lumière électrique“ (22, 319), „Tygodnik illustrowany“ (11, 183), „Wędrowiec“ (8, 287) тощо, а також формули, наприклад: радикал, що складається з вуглецю й водню, називається пор-мілем (C₂H) (15, 404). Сполука його [радикалу] з хлором називається хлороформом (C₂HCl₃) (15, 404).

У деяких статтях наведено й певні таблиці. Наприклад: тут можна додати величину навантаження, потрібного для роздавлювання деяких каменів… Тоді камінь роздавлюється, якщо на квадратний палець припадає:

для граніту від 6000 до 11200 фунтів; для вапнякових каменів від 1000 до 8000 фунтів; — — — пісковику — — 1600 — — — 4000 — — — — — — мармуру — — — — — 4000 — — —10400 — — — — — — муру з червоної цегли від 960 до 1440 фунтів (10, 127).

Усе це свідчить про становлення й утвердження наукової мови, що виявляється у формулюванні тверджень, висуванні гіпотез, їх обґрунтуванні, аргументації та розгляді.

2.6. Аналіз термінології статей з популяризації фізики в «Aušra» можна підсумувати такими заувагами: 1) основний елемент наукової мови — термінологія — був сформований ще недостатньо системно, проте спирався на міцний фундамент — литовську лексику, до якої входили слова, запозичені з діалектів, давніх писемних пам’яток литовської мови, новотвори, уже виявлені в попередніх виданнях, кальки та створені самими аустринінкаями

139

утворювалися терміни; 2) варіювання номінації термінів виявлялося у синонімічності та морфологічній варіантності. Остання створювала передумови для виникнення категоріальної багатозначності. Однак очевидними є й аспекти унормування термінології: зменшення проявів морфологічної варіантності, скорочення термінів; 3) робилися спроби подавати визначення термінів, утворювати нові або перекладати терміни, розрізняти родові, видові й навіть підвидові терміни.

ŠALTINIAI

Auszra, Laikrasztis, iszleidžiamas per Dra. Bassanawicziu.

1. 1883. Nr. 1.

2. 1883. Nr. 2.

3. 1883. Nr. 3.

4. 1883. Nr. 4.

5. 1883. Nr. 5.

6. 1883. Nr. 6.

7. 1883. Nr. 7.

8. 1883. Nr. 8, 9, 10.

9. 1884. Nr. 1, 2, 3.

10. 1884. Nr. 4.

11. 1884. Nr. 5, 6.

12. 1884. Nr. 7, 8.

13. 1884. Nr. 9.

14. 1884. Nr. 10, 11.

15. 1884. Nr. 12.

16. 1885. Nr. 1.

17. 1885. Nr. 2, 3.

18. 1885. Nr. 4, 5.

19. 1885. Nr. 6.

20. 1885. Nr. 7, 8.

21. 1885. Nr. 9.

22. 1885. Nr. 10, 11.

23. 1885. Nr. 12.

24. 1886. Nr. 1.

25. 1886. Nr. 2.

26. 1886. Nr. 3.

27. 1886. Nr. 4.

28. 1886. Nr. 5.

29. 1886. Nr. 6.

ФИЗИЧЕСКАЯ ТЕРМИНОЛОГИЯ В ПЕРИОДИЧЕСКОМ ИЗДАНИИ «АУШРА»

Резюме

На основе физико-технических научно-популярных статей, опубликованных в период с 1883 по 1886 г. в „Аушре“, был проведен анализ литовской физической терминологии. Из данного анализа можно сделать следующие выводы.

Во-первых, основной элемент языка науки — терминология — на данном этапе еще не обладала систематичностью, тем не менее основывалась на базе литовской лексики. Понятия именовались как литовскими словами, привлеченными из диалектов, письменных памятников, так и неологизмами или кальками, созданными авторами физико-технических научно-популярных статей, а также редакторами „Аушры“.

Во-вторых, варьирование номинации терминов проявлялось в синонимичности и морфологической вариантности. Подобная вариантность была основой категориальной многозначности, которая в разных формах проявляется как в физико-технической, так и любой другой терминологии до сих пор.

В-третьих, ощутимы попытки привести в физико-технических научно-популярных статьях дефиниции терминов, выделить как родовые, так и видовые термины.