ХРОНІКА ІНСТИТУТУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

1992

Структура

6 відділів: словників (керівник — кандидат філологічних наук В. Віткаускас), граматики (керівник — доктор філологічних наук В. Амбразас), культури мови (керівник — кандидат філологічних наук П. Кнюкшта), термінології (керівник — кандидат філологічних наук К. Гайвеніс), ономастики (в. о. керівника — кандидат філологічних наук В. Мацеяускене), історії мови й діалектології (керівник — кандидат філологічних наук К. Моркунас).

26 травня створено видавничу групу. Керівником призначено В. Гружаса.

Наприкінці 1992 року в Інституті працювали 105 осіб, із них 73 наукові працівники (5 докторів філологічних наук і 27 кандидатів філологічних наук). В аспірантурі з мовознавства Інституту литовської мови та ВДУ навчалися 7 аспірантів.

Наукові дослідження

З бюджету Литовської Республіки фінансувалися роботи за такими напрямами наукових досліджень: дослідження граматичної будови литовської мови, литовська лексикографія, литовська ономастика, унормування та культура литовської мови, дослідження й унормування канцелярської мови, литовська термінологія, дослідження діалектів литовської мови, історія литовської мови.

За кошти державного фонду науки та навчання виконувалася замовна тема № 92–417/13 — ”Граматика литовської мови” англійською мовою.

Видавництво

Видано 6 видань (129, 82 друк. арк., 52250 прим.):

K. Gaivenis, A. Kaulakienė, S. Keinys, J. Klimavičius. Термінологічні виправлення. — В.: Mokslas, 1992. — 160 с. — 1500 прим.

Культура мови / Упорядкував P. Kniūkšta. — В.: Mokslas, 1992, вип. 62. — 91, [2] с. — 3600 прим.

Kalbos kultūra / Sudarė P. Kniūkšta. — V.: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1992, sąs. 63. — 92 p. — 2000 egz.

Діалекти литовської мови та їх дослідження. Минуле і сучасність (Тези доповідей конференції. 5–6 листопада 1992 р.). — В., 1992. — 22 с. — 150 прим.

Словник литовської мови / Гол. ред. K. Ulvydas. — В.: Mokslas, 1991, т. 15. — 1186, [1] с. — 5000 прим.

N. Sližienė, A. Valeckienė. Правопис і пунктуація литовської мови. — 2-ге виправлене фотомеханічне видання. — В.: Mokslas, 1991. — 262, [1] с. — 40000 прим.

Публікації у пресі

Опубліковано 49 наукових статей (7 — у зарубіжних виданнях) і 107 науково-популярних статей.

245

Наукові експедиції

У червні—липні було організовано 5 експедицій зі збирання даних литовської мови: 4 діалектологічні (околицями Валкінінкая, Дівенішкес; Балбірішкіса; Сугіняй, Міндунай, Лабанора; Скуодаса) та 1 словникову (Зарасайський район). Експедиціями керували Л. Грумадене, Д. Мікуленене, Б. Ванагене, А. Відугіріс, К. Восілайтє. Загалом діалектний, словниковий і соціолінгвістичний матеріал збирали 42 особи.

Конференції та міжнародні наукові зв’язки

7–8 травня на міжнародній регіональній нараді в Таллінні щодо стандартизації та використання топонімів країн Балтії виступили В. Мацеяускене («Стан збирання та публікації литовських топонімів») і М. Размукайте («Топоніми Литви та етнічних регіонів у працях картографів»).

6 липня – 29 серпня С. Каралюнас перебував у науковому відрядженні в Ісландії. Працював у бібліотеці Ісландського університету та Інституті Арні Магнуссона. Відвідував міжнародні літні курси ісландської мови.

17–19 серпня на міжнародній конференції з термінології в Ризі з доповідями виступили А. Каулакєне («Відношення між міжнародними та литовськими термінами фізики») та А. Ауксорюте («Теорія термінології Стасиса Шалкаускіса»; підготовлено спільно з К. Гайвенісом, С. Кейнісом, Р. Медісавскене).

3 жовтня на конференції, присвяченій 200-річчю надання Акмене Магдебурзького права, Е. Валіулюте виголосила доповідь «Калікстас Касаускас і його граматика литовської мови (1832)».

1 листопада – 31 грудня на запрошення Центру балтійських студій Стокгольмського університету С. Каралюнас стажувався у Стокгольмському та Уппсальському університетах. Працював в Архіві скандинавських топонімів.

5–6 листопада Відділ історії мови та діалектології організував наукову конференцію «Діалекти литовської мови та їхні дослідження. Минуле і сьогодення», присвячену Антанасу Салісу (1902–1972). Із доповідями виступили викладачі ВУ, ВПУ, ШПІ та такі наукові співробітники Інституту: А. Сабаляускас («Професор А. Саліс — людина і науковець»), К. Улвідас («Діяльність А. Саліса у Вітовтовому Великому університеті»), В. Мацеяускене, Д. Сматавічюте («Імена календаря А. Саліса»), А. Ванагас («Діяльність А. Саліса в Комісії прізвищ і топонімів Міністерства внутрішніх справ»), С. Амбразас («Кілька ізоглос словотвору в давній литовській мові»), Н. Чепене («Походження дифтонга ū у запозиченнях з німецької мови»), Д. Мікуленене («Розвиток наголошування префікса *pa- у похідних іменниках»), К. Гаршва («Консонантизм периферійних дзукійських говірок»), Л. Грумадене («Змішування акцентних парадигм у мовленні молоді Пунська»), К. Моркунас («Кілька зауваг щодо меж прикладки»), В. Пранскунайте («Назви вівці та ягняти в діалектах»; «За даними “Опитувальника” А. Саліса»), Г. Римукене («Частка gal і її синоніми в діалектах»), А. Відугіріс («Про етапи слов’янізації південно-східної Литви»), В. Віткаускас («Про варіанти сполук an, en, un у певних словах та їхніх формах»). У конференції також узяли участь і поділилися спогадами родичі А. Саліса, які приїхали зі США, — дружина Софія та донька Рімгайла.

246

7 листопада кафедра балтійської філології Вільнюського університету провела день Йонаса Казлаускаса «Питання історичної граматики». У секції фонетики й акцентології доповіді виголосили К. Гаршва («Розвиток фонетики північнопаневежиських говірок»), Л. Грумадене («Тенденція трансфонологізації кількості голосних у периферійних говірках південних аукштайтів») і Д. Мікулєнене («До питання розвитку інтонацій»). У секції морфології — С. Амбразас («Розвиток творення збірних назв у литовській мові»), К. Моркунас («Про деякі форми однини орудного відмінка в литовських діалектах»), А. Відугіріс («Про вживання родового відмінка часу в литовських діалектах»).

10–12 листопада на міжнародному симпозіумі «Відносини між державами Литви й Польщі в історії Центральної Європи XX століття: минуле й перспективи», що відбувся у Вільнюсі, доповіді виголосили А. Ванагас («Південно-Східна Литва в топонімах»), Л. Грумадене («Механізм мовної зміни в Південно-Східній Литві»), К. Моркунас («Кілька ізоглос словотвору та словозміни у східних діалектах литовської мови»), Д. Мікулєнене («Про особливості звукового складу східних діалектів литовської мови»), А. Відугіріс («Діалекти литовської мови та етнолінгвістична ситуація в Південно-Східній Литві»), К. Гаршва («Відносини литовців і поляків під час відновлення незалежності»).

23 листопада у семінарі з культури мовлення журналістів взяли участь і виголосили доповіді П. Кнюкшта («Тривале недотримання норм літературної мови в мові газет»), Н. Любінене, В. Рудайтене, Р. Шиляускайте («Чужомовні слова у вільнюських щоденних газетах»), Й. Клімавічюс («Інтернаціональні слова в газеті»), Р. Мілюнайте («Субстантивація мови»).

15–18 грудня у конференції, організованій Інститутом славістики Польської академії наук з питань інтерференції литовських, білоруських і польських прикордонних говірок, із доповіддю «Славізми у литовських говірках Вільнюського краю» взяла участь Е. Грінавецькене.

17–18 грудня на міжнародній конференції «Мовна політика в Балтійських державах», що відбулася в Ризі, А. Ванагас виголосив доповідь «Юридичне регулювання використання мов у Литві».

21–22 грудня на конференції «Проблеми Східної Литви: сучасність і майбутнє» доповіді виголосили К. Гаршва («Проблеми культури литовців Східної Литви») і Л. Грумадене («Найновіші соціологічні дослідження у Вільнюському районі» та «Державна мова у Східній Литві»).

1992 року Інститут відвідали Г. Бенсе, Е. Й. Буке-вічюте (Німеччина), А. Люїма (Італія), Б. та Е. Масіоки (США), які цікавилися працями з литовської мови та можливостями співпраці.

Постанови Уряду Литовської Республіки

28 січня затверджено статут Інституту литовської мови (постанова № 58).

15 грудня Інституту литовської мови та Університету Вітовта Великого надано право присуджувати науковий ступінь доктора в докторантурі за напрямом мовознавства галузі гуманітарних наук (постанова № 944).

Рішення ради Інституту

16 січня — затверджено: положення про конкурси на заміщення посад наукових працівників Інституту литовської мови та (пере)атестацію цих працівників;

247

Атестаційна комісія 1992 р. (I. Andriukaitienė (секретар), K. Gaivenis, A. Kaulakienė, P. Kniūkšta, V. Macijauskienė, K. Morkūnas, G. Naktinienė, J. Paulauskas, A. Sabaliauskas (голова), A. Valeckienė, A. Vidugiris).

12 березня — директором Інституту обрано д-ра філол. наук A. Vanagas; затверджено строкові трудові договори з J. Paulauskas, K. Ulvydas, A. Valeckienė; ухвалено створити архів Інституту.

21 квітня — затверджено: кошторис доходів і видатків LKI на 1992 р., перелік науково-дослідних робіт; заступником директора з наукових питань обрано кандидата філол. наук K. Morkūnas.

26 травня — схвалено проєкт договору про наукове співробітництво між MA Литви та LKI; до друку затверджено 32-й том «Питань литовського мовознавства» («Дослідження балтійської ономастики»); створено редколегію 17-го тому «Словника литовської мови» (I. Erm an ytė, G. Naktinienė, J. Paulauskas, Z. Šimėnaitė, V. Vitkauskas).

18 червня — ухвалено запропонувати Раді науки Литви кандидатуру A. Sabaliauskas до комітету з присудження національних премій.

18 вересня — кандидатами до комісії з нострифікації наукових ступенів і педагогічних наукових звань запропоновано 3 членів Ради (A. Sabaliauskas, A. Valeckienė, Z. Zinkevičius); ухвалено вступити до Асоціації наукових установ; затверджено заявку на замовне наукове дослідження (підготовка «Граматики литовської мови» англійською мовою).

27 жовтня — до друку затверджено 2 видання («Культура мови», 64 зошити; S. Daukantas. Польсько-литовський словник. Т. 1); встановлено нові тарифи оплати за діалектологічні та ономастичні матеріали.

Дати й люди

Захистили дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук:

9 червня — асистент відділу словників Марюс Дашкус — «Подання термінологічних фактів у литовській лексикографії» (науковий керівник В. Віткяускас, офіційні опоненти А. Росінас і Е. Грінавецкене; захист відбувся у Вільнюському педагогічному університеті);

23 червня — асистент відділу словників Казімерас Ейгмінас — «Анонімна граматика литовської мови “Universitas lingvarum Litvaniae”, 1737» (науковий керівник В. Амбразас, офіційні опоненти В. Мажюліс і В. Дротвінас; захист відбувся у Клайпедському університеті);

26 червня — асистентка відділу культури мови Ріта Мілюнайте — «Основи унормування граматики сучасної литовської мови» (наукова керівниця А. Паулаускене, офіційні опоненти А. Росінас і В. Буда; захист відбувся у Шяуляйському педагогічному інституті).

* * *

7 листопада старшій науковій співробітниці відділу граматики, кандидату філологічних наук Нійоле Сліжене виповнилося 60 років.

24 листопада Альгірдас Сабаляускас і Александрас Ванагас обрані іноземними членами Латвійської академії наук.

Ірена Андрюкайтене

248