LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXXIV (1994)

LIETUVIŲ KALBOS TARMĖS IR JŲ TYRINĖJIMAI

ХРОНІКА ІНСТИТУТУ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

1993

Структура

6 відділів: словників (керівник — доц. д-р В. Віткаускас), граматики (керівник — габіліт. д-р В. Амбразас), культури мови (керівник — д-р П. Кнюкшта), термінології (керівник — д-р К. Гайвеніс), ономастики (керівниця — д-р В. Мацєйкене), історії мови та діалектології (керівник — д-р К. Моркунас), 2 групи: мовних контактів, видавнича (керівниця — А. Станісловайтене).

Директор Інституту — габіліт. д-р А. Ванагас

Наприкінці 1993 року в Інституті працювали 106 співробітників, з них 31 науковець (5 габілітованих докторів і 26 докторів).

До аспірантури за напрямом мовознавства Інституту литовської мови та ВДУ вступили Л. Білкіс і В. Купрявічюс. Загалом в аспірантурі навчалися 4 аспіранти.

Наукові дослідження

З бюджету Литовської Республіки фінансувалися такі теми наукових досліджень:

1) дослідження граматичної будови литовської мови (функціональна граматика литовської мови; дослідження синтаксису литовської мови; периферійні контакти литовської мови);

2) литовська лексикографія (Словник литовської мови. Т. 18, 19);

3) литовська ономастика (підготовчі роботи до словника топонімів Литви; теоретичні дослідження литовської ономастики; збирання нових матеріалів з ономастики);

4) функціонування та нормування сучасної литовської літературної мови (культура мови; функціонування та зміни сучасної мови; накопичення інформаційної бази з унормування мови);

5) литовська термінологія (розвиток литовської термінології; нормування наукової мови);

6) дослідження діалектів литовської мови (Атлас литовської мови; Атлас мов Європи; дослідження діалектів Східної Литви);

7) історія литовської мови (історія дослідження литовської мови; розвиток словотвору іменників литовської мови; мовознавчі праці С. Даукантаса; бібліографія литовського мовознавства; лексика давніх писемних пам’яток).

За кошти державного фонду науки й освіти й надалі виконувалася замовна тема № 92—417/13 — «Граматика литовської мови» англійською мовою.

197

Видавнича діяльність

Видано 14 видань (306,8 обліково-видавничих арк., 45300 прим.):

Ambrazas S. Daiktavardžių darybos raida. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla, 1993. — 293, [1] p. — 1000 egz.

Балтійської ономастики дослідження (Питання литовського мовознавства. Т. 32) / Ред. колегія: V. Maciej auskienė, M. Razmukaitė, A. Vanagas (відп. ред.). — В.: ”Bitas”, 1993. — 250 с. — 800 прим.

Словник сучасної литовської мови: близько 50000 словникових гнізд / Ред. колегія: St.Keinys (голов. ред.), J.Klimavičius, J.Paulauskas, J.Pikčilingis, N.Sliūžienė, K.Ulvydas, V.Vitkauskas. — 3-тє випр. і доповн. вид. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla, 1993. — XXIV, 967 с. — 20000 прим.

Daukantas S. Великий польсько-литовський словник. Т. 1: a–m / Підготував [і вступну статтю, с. 8–54, написав] G.Subačius. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla, 1993. — 385 с. — 1500 прим.

Конференція імені Йонаса Яблонскіса: Категорія відмінка та вживання відмінків (Програма й тези конференції. Вільнюс, 11 жовтня 1993 р.). — V., 1993. — 20 с. — 100 прим.

Культура мови / Ред. колегія: V.Ambrazas, V.Drotvinas, K.Gaivenis, P.Kniūkšta, A.Pupkis, K.Ulvydas. Упорядкувала й підготувала до друку R.Gruodytė, R.Miliūnaitė. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla, 1993. Вип. 64. — 90 с. — 2000 прим.

Культура мови / Ред. колегія: V.Ambrazas, V.Drotvinas, K.Gaivenis, P.Kniūkšta, A.Pupkis, K.Ulvydas. Упорядкував K.Gaivenis. До друку підготувала A.Noreikaitė. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla, 1993. Вип. 65. — 83, [2] с. — 1500 прим.

Поради щодо ділового мовлення / Підготували P.Kniūkšta, R.Mielkuvienė, E.Oginskienė. Відп. ред. P.Kniūkšta. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla, 1993. — 238 с. — 7000 прим.

Klimas A. Уживання дієприкметників у литовській мові. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla, 1993. — 84 с. — 1500 прим.

Литовська мова: дослідники та дослідження. На вшанування пам’яті Юргіса Геруліса (1888 08 13 — близько 1945) (Тези доповідей конференції. 20–22 жовтня 1993 р.). — V., 1993. — 34 с. — 200 прим.

Lysius H.J. Малий катехізис / За берлінським рукописом підготував [і передмову, с. 5–6, написав] P.U.Dini. — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla, 1993. — 284 с. — 2000 прим.

Периферійні литовські діалекти (Питання литовського мовознавства. Т. 30) / Ред. колегія: E.Grinaveckienė, L.Gr umadienė, D.Mikulėnienė, K.Morkūnas (відп. ред.), A.V idugiris. — V.: «Academia», 1993. — 229 с. — 700 прим.

Sabaliauskas A. Žodžiai keliauja. II pataisytas leidimas. Kaunas, 1993. — 119 p. — 4000 egz.

Sabaliauskas A. Ми, балти. Переклад M.Baškytė-Richardson (США). Редактор R.E.Richardson (США). Зі вступом W.R.Schmalstieg (США). — V.: Mokslo ir enciklopedijų l-kla, 1993. — 151 с. — 3000 прим.

198

Участь у пресі

Опубліковано 64 наукові статті (8 — у закордонних виданнях) і 132 науково-популярні статті.

Наукові експедиції

Відділ історії мови та діалектології організував 3 експедиції: 1) 1–10 липня експедиція під керівництвом д-ра Г. Субачюса працювала в Шатах Скуодаського району. Збирали матеріал для словника говірки Моседиса, що готується (записано 1,5 тис. слів), відповіли на запитання 4 анкет «Програми збирання мовних фактів» і «Опитувальника 1». На магнітофонну стрічку записано 30 годин текстів говірки.

2) 7–15 липня студенти Вільнюського педагогічного університету (керівниця — доц. д-р Д. Мікуленене) працювали в Лейпалингісі (Лаздіяйський р-н). Відповіли на запитання лексикологічного розділу II програми «Європейського атласу мов», анкет «Програми збирання мовних фактів», «Програми дослідження литовських говірок та їхньої взаємодії» і «Опитувальника 1», записали 30 годин текстів говірки.

3) 8–16 липня група студентів другого курсу Вільнюського педагогічного університету під керівництвом д-ра Л. Грумадене працювала в Міелагенай (Ігналінський р-н). Окрім традиційних експедиційних робіт (збирання слів, заповнення анкет тощо), було проведено фонетичний експеримент, з архівів церкви Міелагенай переписано матеріали про управління; зібрано дані про діяльність товариства «Ритас».

Д-р К. Моркунас керував 50 студентами Вільнюського педагогічного університету, які збирали факти рідної говірки, і допомагав їм. Працівники відділу словника збирали мовні дані у своїх рідних місцевостях: В. Віткаускас — в околицях Куршеная, Рауденая, Тришкяй і Нової Акмяне; А. Рімшевічене — у Калтененай; О. Кажукаускайте — у Тененяй; А. Рубінас — у Шведришке, Казитишкісі та Салакосі; А. Калуйниене — у Шилуві. Р. Віткаускас і В. Купрявічюс працювали в Кайшядорському районі. Загалом зібрано 4000 слів і записано 20 годин текстів говірок.

Конференції та міжнародні наукові зв’язки

5–6 лютого на міжнародній конференції «Порівняльне мовознавство білоруської, російської та польської мов», що відбулася у Вітебську, з доповідями виступили Д. Мікуленене («Порівняння фонологічних систем голосних литовської, білоруської та польської мов на литовсько-білоруському пограниччі») і Л. Грумадене («Антропонімія сучасного балто-слов’янського пограниччя»).

15 березня — 1 вересня А. Романчюк проходила стажування на кафедрі балтійських мов Варшавського університету. Вона вивчала тематику мовних контактів у польському мовознавстві, а також доповнювала матеріалами з литуаністичної ономастики, що зберігаються в архівах Варшави, монографію «Власні назви в литовській прикордонній говірці».

21–24 травня на міжнародній конференції «Балти та етногенез білорусів», що відбулася в Мінську, з доповідями виступили А. Ванагас («Балтійські місце-

199

ареал назв і проблема прабатьківщини слов’ян»), Д. Мікуленене («Вплив приголосних *t, *d на фонологічну систему литовських говірок литовсько-білоруського прикордоння»), А. Відуґіріс («Про деякі конвергентні явища двомовності на литовсько-білоруському прикордонні»).

3–4 червня на XXIX республіканській конференції фізиків Литовського товариства фізиків і фізичного факультету Вільнюського університету «Викладання фізики та навчання» виступили з доповідями К. Ґайвеніс («Оцінювання фізичних термінів»), А. Каулакєнє («Мова резюме збірника „Литовська фізика“»), А. Ауксорюте, Ст. Кейніс («Інтернаціональність термінів лазерної фізики»).

11 жовтня на конференції імені Йонаса Яблонскіса «Категорія відмінка та вживання відмінків», організованій відділом культури мови та кафедрою литовської мови Вільнюського університету, виступили з доповідями: Л. Ґрумадене («Вживання відмінків у говірці Пунська»), П. Кнюкшта («Особливі форми іншомовних слів»), Р. Мілюнайте («Оцінювання варіантів уживання відмінків»), А. Валацкене («Первинні й вторинні функції відмінків»), Е. Валіуліте («Значення конструкцій pro Gal ir per Gal» наскрізь» у співвідношенні»).

20–22 жовтня на міжнародній конференції «Литовська мова: дослідники та дослідження», організованій відділом історії мови та діалектології й присвяченій вшануванню Юргіса Ґерулюса (1888 08 13 — близько 1945), з доповідями виступили: С. Амбразас («Про поширення та розвиток балтійських демінутивів із детермінативами *-k-, *-l-»), В. Амбразас («Інфінітив балтійських мов у перспективі синтаксичної реконструкції»), І. Андрюкайтене («Поняття кольору та його назви в литовській мові»), Н. Чепене («Приголосні s і š, s і z, s і c, š і ž, z і ž у запозиченнях з німецької мови»), К. Ґаршва («Говірка Жилів»), Л. Ґрумадене («Виникнення піддіалектів»), Й. Карацєйюс («„Старі читання“ Й. Ґерулюса: принципи укладання та значення для литуаністики»), А. Каулакєнє («З історії литовської фізичної термінології»), П. Кнюкшта («Недифтонгічні сполучення голосних»), В. Мацейаускене («Про оцінювання литовських прізвищ із суфіксами -avičius, -evičius»), Д. Мікуленене («Про змішування акцентних парадигм південноаукштайтських і східноаукштайтських віленських говірок»), К. Моркунас («Порівняльна морфологія катехізисів М. Дауґші (1595 р.) та анонімного (1605 р.) (дієслово)»), М. Норкайтене («Вживання одного новотвору»), В. Пранскунайте («Назви лелеки в литовських говорах (за даними „Опитування 1“ А. Саліса)»), М. Размукайте («Кілька зауважень про суфіксальне словотворення та суфіксальну ойконімію Прусської Литви»), А. Сабаляускас («Кілька дрібниць до біографії Юргіса Ґерулюса»), Д. Сабаляускайте («Назви доріг у литовській мові»), Б. Стунджа («Прусистика в рукописній спадщині К. О. Фалька»), Ґ. Субачюс («Проєкт спільної писемної жемайтської мови Юргіса Амбразяюса Пабрежі»), К. Улвідас («Актуальність культури мови на різних етапах життя литовського народу»), А. Ванагас («Назва села Stabaunỹčius»), А. Відуґіріс («Про належність і походження говірки Зієтела»).

5 листопада на міжнародній конференції Казімєраса Буґи, організованій кафедрою балтійської філології Вільнюського університету та присвяченій питанням етимології й ономастики, з доповідями виступили: Л. Білкіс («Гідроніми в картотеці „Nomina propria“ К. Буґи»), Й. Карацєйюс («Етимології давніх соціальних термінів литовської мови у працях К. Буґи»), С. Каралюнас («До питання про назву Литви

200

і витоки державності — нова інтерпретація»), В. Мацейаускене («Кілька етимологій литовських прізвищ»), А. Ванагас («Назва міста Дельтува»).

15—16 грудня на конференції «Литовська мова: навчання та викладання», що відбулася у Вільнюському педагогічному університеті, з доповідями виступили Л. Ґрумадене («Викладання перекладу литовською мовою з погляду культури мови»), П. Кнюкшта («Зв’язок курсу культури мови із загальним мовним вихованням»), Д. Мікуленене («Варіанти наголошування з погляду норми та системи»), А. Ванагас («Мовознавство в Литві»).

Гості Інституту

4 лютого побувала працівниця посольства Канади, Caroline Guimond. А. Ванагас ознайомив гостю з діяльністю ЛКІ та оглянув наукові видання нормативного характеру з литовської мови.

24 лютого А. Ванагас, В. Амбразас і А. Сабаляускас прийняли штатного кореспондента газети „The Wall Street Journal“ Barry Newman. Журналіст цікавився литовською мовою, історією її дослідження та сучасним уживанням.

27 лютого Barry Newman разом з А. Сабаляускасом і К. Моркунасом побував у селі Чіжюнай Варенського району в представниці дзукійського діалекту Зосі Балюкявічене (нар. 1897 р.). Враження журналіста від Литви описані у статті «Lithuanian Linguists Are Resisting New Attacks on the Native Tongue» (детальніше про це: „The Wall Street Journal“, 1993 04 12).

30 березня та 6 квітня завідувач кафедри мовознавства Потенцького університету, проф., д-р Guido Michelini прочитав литовською мовою дві лекції для співробітників Інституту та докторантів про феноменологію перекладу „Margarita theologica“ Симонаса Вайшнораса та особливості порядку слів у „Постилі“ Йонаса Бреткунаса.

6 квітня побували німецькі науковці, проф. B.Schlerathas та д-р E.Bukevičiūtė. Гості ознайомилися з принципами укладання картотеки говірок і програмою дослідження діалектів.

6 травня шведський мовознавець Lars-Gunnar Larsson цікавився найновішими науковими працями литовських мовознавців та можливостями ширшої співпраці. Оскільки гість уперше побував не лише в ЛКІ, а й у Литві, для нього організували ознайомчу екскурсію Вільнюсом і Тракаєм.

30 липня побував проф. Ikuo Murata з Японії.

20 вересня зі співробітниками відділу історії мови та діалектології зустрілися відомі російські мовознавці G.Klimovas ir Dž.Edelman.

20—22 вересня італійський учений Pietro U. Dini цікавився дослідженнями давньої литовської писемності.

20—22 жовтня у науковій конференції на вшанування пам’яті J. Gerulis взяли участь і виступили з доповідями балтисти Anatolijus Nepokupnas (Україна) і Raineris Eckertas (Німеччина).

Постанови Уряду Литовської Республіки та Ради з питань науки Литви

17 березня Інституту та Університету Вітовта Великого на п’ять ро-

201

ків надано право присуджувати науковий ступінь габілітованого доктора за напрямом мовознавства (балтійське мовознавство) (постанова Уряду № 176).

13 травня Рада з питань науки Литви та створена нею нострифікаційна комісія нострифікували й у порядку, встановленому постановою Уряду Литовської Республіки від 15 липня 1992 р. № 549, визнали наукові ступені та педагогічні наукові звання Литовської Республіки всіх науковців Інституту.

4 листопада Інституту передано приміщення 1-го і 3-го поверхів адміністративної будівлі державного видавництва «Mintis» (вул. Z. Sierakausko, 15) (541,77 м²) та господарської будівлі (57,92 м²) (розпорядження Уряду № 748p).

Рішення ради Інституту

12 січня — схвалено проєкт «Частотного словника сучасної литовської мови», керівницею групи укладачів словника призначено L. Grumadienė; затверджено: атестаційну комісію на 1993 р. (A. Sabaliauskas (голова), I. Andriukaitienė (секретарка), K. Gaivenis, A. Kaulakienė, P. Kniūkšta, V. Maciejauskienė, D. Mikulėnienė, R. Miliūnaitė, G. Naktinienė, N. Sližienė, K. Vosylatė), редакційну колегію видання «Культура мови» (V. Ambrazas, K. Gaivenis, P. Kniūkšta (відп. ред.), V. Maciejauskienė, R. Miliūnaitė, G. Naktinienė, A. Pupkis, K. Ulvydas); редакційну колегію видання «Термінологічні стежки» (K. Gaivenis, A. Kaulakienė, St. Keinys (відп. ред.), J. Klimavičius, R. Miliūnaitė).

25 лютого — затверджено до друку 2 видання («Культура мови». Зошит 65; «Поради щодо канцелярської мови»); схвалено пропозицію відділу словників підготувати «Доповнення та виправлення до словника литовської мови» (передбачено 4 томи).

31 березня — за конкурсом обрано: д-ра V. Maciejauskienė — керівницею відділу ономастики, д-ра G. Subačius — старшим науковим співробітником відділу історії мови та діалектології, D. Vainauskienė — асистенткою відділу культури мови.

27 травня — затверджено до друку 3 видання («Словник литовської мови». Т. 17; A. Sabaliauskas. Звідки вони?; «Питання литовського мовознавства». Т. 33: Граматика і лексикологія); встановлено нові ставки оплати за зібрані лексикологічні, діалектологічні та ономастичні матеріали.

22 вересня — затверджено до друку «Культуру мови». Зошит 66; вирішено висунути на Державну наукову премію Литовської Республіки видання «Словник литовських прізвищ». — Вільнюс: Mokslas, 1985, т. 1, A-K, 1152 с.; 1989, т. 2, L-Ž, 1335 с.; обговорено проблеми збирання мовних даних у 1993 р.

23 листопада — вирішено подати на конкурс наукових праць молодих учених наукові праці старшої наукової співробітниці відділу культури мови д-ра Ritos Miliūnaitės.

16 грудня — кандидатом у члени-кореспонденти Литовської академії наук висунуто завідувача відділу граматики, габілітованого д-ра Vytautas Ambrazas; затверджено до друку видання «Термінологічні стежки» (відп. ред. St. Keinys).

Дати й люди

9 січня старшому науковому співробітникові відділу словників д-рові Йонасу Паулаускасу виповнилося 70 років.

202

20 січня відділ історії мови та діалектології скликав колег на розширене засідання, присвячене ювілею Бориса Ларіна (1893 01 17 — 1964 03 26). К. Моркунас та А. Відугіріс оглянули наукові праці вченого, пов’язані з литуаністикою. А. Сабаляускас, А. Валацкене, Е. Грінавецькене, К. Пакалка поділилися спогадами.

8 лютого старшій науковій співробітниці відділу словників Клементині Біруте Восиліте виповнилося 55 років.

18 лютого у відділі історії мови та діалектології відзначили 120-річчя від дня народження видатного латвійського мовознавця Яніса Ендзелінса (1873 02 22 — 1961 07 01). К. Моркунас розповів про заслуги Я. Ендзелінса перед балтистикою та литуаністикою. А. Сабаляускас докладно розглянув життєвий шлях ученого та його зв’язки з Литвою. Теплими спогадами поділилися К. Улвідас, Е. Грінавецькене, А. Відугіріс.

У заході брав участь і виступив Надзвичайний і Повноважний Посол Латвії в Литві А. Сарканіс. Було організовано виставку праць і фотографій Я. Ендзелінса.

19 квітня відзначили 40-річчя роботи в Інституті д-ра габілітованого Алґірдаса Сабаляускаса (почав працювати 1953 04 16 редактором сектору сучасної літературної мови та словників).

25 червня старшій науковій співробітниці відділу граматики д-рові Елені Валіулене виповнилося 60 років.

30 червня працівники відділу історії мови та діалектології згадали свою колишню колегу Тамару Мейксінайте-Бухене (1923 07 08 — 1970 02 07). Про особистість і праці вченої щиро говорили К. Моркунас, З. Зінкявічюс, Й. Паліоніс, В. Амбразас, А. Ванагас, Е. Грінавецькене, К. Улвідас. Була присутня сестра Т. Бухене — І. Мейксінене.

1 вересня виповнилося 40 років відтоді, як в Інституті працює д-р габілітований Вітаутас Амбразас.

24 вересня керівникові відділу культури мови д-рові Пранасу Кнюкшті виповнилося 60 років.

23 листопада за поданням Ради національного дому та Ради опіки над етнічною культурою державну премію імені Йонаса Басанавічюса 1993 року присуджено д-рові Алоїзасу Відугірісу за краєзнавчі праці.

14 грудня науковий співробітник відділу термінології Йонас Клімавічюс захистив докторську дисертацію з гуманітарних наук (мовознавства) «Система термінів меліорації» (офіційні опоненти: д-р габілітований А. Сабаляускас, д-р З. Бабіккене).

21 грудня старша наукова співробітниця відділу граматики д-р Нійоле Сліжене захистила габілітаційну працю з гуманітарних наук (мовознавства) «Валентність дієслів литовської мови» (Габілітаційний комітет: д-р габілітований В. Амбразас, проф. д-р габілітований Й. Паліоніс, проф. д-р габілітований А. Росінас, д-р габілітований А. Сабаляускас, д-р габілітований А. Валацкене, д-р габілітований А. Ванагас, проф. д-р габілітований З. Зінкявічюс.).

25 грудня старшому науковому співробітникові відділу історії мови та діалектології д-рові Алоїзасу Відугірісу виповнилося 65 років.

Ірена Андрікатене

203