ACTA LINGUISTICA LITHUANICA

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XLII (2000)

Казімерас ЖУПЕРКА

Шяуляйський університет

МАРКЕРИ СУЧАСНОСТІ МОВИ В НЕЛІНГВІСТИЧНИХ ТЕКСТАХ

1. Вступні зауваги

У статті на основі метамовних коментарів (МК) і метамовних одиниць (МО)¹ показано, які нові явища сучасної литовської мови помічає наше суспільство і як їх оцінює. У працях мовознавців досить поширена думка, що суспільство не помічає змін у мові. В одному з найновіших досліджень литовської соціолінгвістики зазначено: «І без спеціальних соціологічних досліджень зрозуміло, що мовна спільнота вважає, ніби сьогодні вона розмовляє так само, як учора, що нинішнє покоління говорить так само, як говорили його батьки. […] Отже, мовці не відчувають, що їхня мова змінюється» (Karaliūnas 1997: 49, 50). Аналіз МК дає змогу уточнити такий погляд.

МО зібрано з текстів писемного й усного мовлення, переважно з публіцистики (засобів масової інформації), а також із побутового мовлення, наукових праць і художніх творів². Зібрано близько 4 тисяч прикладів, серед них виявлено близько 400 МО, що відображають явища мовних змін: маркери архаїчної, просто старшої, сучасної мови, а також мови різних поколінь (старших і молоді). МК збирали переважно з мовлення останніх десятиліть, але розглядали й давніші джерела, оскільки прагнули з’ясувати загальніші риси мовної свідомості нашого суспільства³, а не лише те, які нововведення литовської мови мовці помічають сьогодні. МК про сучасність мови, дуже подібні до нинішніх, трапляються і в давніших текстах; наприклад, ось два такі МК із поезії Й. Анусавічюса, виданої 1900 року, та лекції, прочитаної Й. Тумасом-Вайжґантасом 1919 року:

¹ Метамовним коментарем називають обговорення мовного вираження мови або тексту: оцінювання, обґрунтування вживання тощо (див. Jiřičková 1979: 149; Župerka 1987: 194–195; 1996: 65); МК разом із коментованою частиною тексту утворюють метамовну одиницю (див. Barabanščikova 1991: 1).

² Зрозуміло, приклади з художніх творів слід оцінювати інакше, ніж метамовні коментарі так званих комунікативних текстів, але з огляду на завдання цієї статті наразі ця відмінність не має значення.

³ Як явище, що відображає мовну свідомість, досліджують так звану народну лінгвістику (див. Čmeirková 1992 та наведену там літературу). На МК у нелінгвістичних текстах можна було б дивитися як на продовження народної лінгвістики в новітню добу; тут, мабуть, доречним був би термін непрофесійна лінгвістика.

124

Де господиня (тепер слід казати: пані) / Господарювання не надто приємне Anus 102; Литовці — справжні діти своєї природи, любителі свого домашнього вогнища (тепер сказали б: патріоти): де народилися, там і живуть Vaižg (Prg 1989 9 135).

Необхідно знати хоча б приблизний час уживання вислову з MK (іноді — й інші обставини). Нововведення давніших часів, звісно, вже не є нововведеннями в наші дні; відтінок новизни слово, здається, зазвичай зберігає приблизно 10–15 років.

2. Зв’язок мовлення, властивого історичному періоду й поколінню

Зібрані MV свідчать, що існує зв’язок між історичним (хронологічним) протиставленням у мові та протиставленням вікових груп (поколінь). Особливо тісний зв’язок простежується між групою старосвітською мовою і групою як кажуть старі MK: їх виявляємо при висловах подібного характеру; іноді MK сформульовано так, що важко визначити, до якої групи — історичної чи поколіннєвої — його віднести. Дещо інше співвідношення простежується між групою як тепер кажуть і як кажуть молоді MK: сучасною мовою говорять не лише молоді, але молодь зазвичай говорить сучасною мовою. Їхнє своєрідне мовлення, часто ненормативне з погляду літературної мови, сприймається як сучасне. Наприклад:

Розлютилася та vapšva, і одна, крутіша, як тепер кажуть молоді, — тільки цвяк Bladžiui į pajalninką Lkn; Екзаменатор Яблонскіс був досить суворий і твердий, як тепер сказали б студенти, — «сокира» Prg 1987 3 158; на перехресті бачу двох хлопців, які дивляться «мультиплікаційні фільми» (так називають сп’яніння, коли обличчя обв’язують рушником, змоченим у хімікатах) KT 1988 07 30; Якщо завтра не віднесу начальникові звіт, буде, як тепер каже моя донька, капець nugaroje šnek. 1997.

3. Стилістичний аспект архаїчності / сучасності мовлення

Історичний (хронологічний) коментар до мовної одиниці або мовного засобу, способу вираження є соціальною оцінкою мови, водночас це певна стилістична характеристика.

Серед позначок стилістичної характеристики слова в наших словниках традиційно є psn. — «застаріле слово або його значення, яке не вживається чи рідко вживається в літературній мові. Цією позначкою іноді позначають також слова, що означають застарілі поняття чи явища, предмети, які вийшли з ужитку» (DLKŽ: XIV). У LKŽ є також позначка neol. — «неологізм, слово, що нещодавно з’явилося і не прижилося в літературній мові» (LKŽ I XIII).

Stilistikoje irgi skiriama dėmesio „archyvinio fondo“ žodžiams (žr. Pikči-lingis 1975: 149–155), o apie terminologinius naujadarus tik užsimenama – jie esą dalykinės kalbos reiškinys (ten pat, 156); daugiausia į kalbos ekspresyvumą orientuotai stilistikai jie nerūpi. Kas kita individualieji, vadinamieji stilistiniai, naujadarai – jie, ekspresyvios kalbos priemonė, išsamiai aptariami (ten pat, 156–169).

125

З мовленнєвих коментарів особливо цінні для стилістики ті, у яких мовний коментатор звертає увагу не на якесь нове слово, а на тенденції сучасного мовлення.

4. Коментарі щодо сучасності мови та мовлення

Коментарі щодо сучасності мови та мовлення здебільшого є вставними конструкціями, утвореними словами тематичної групи мовлення (формами дієслів kalbėti, sakyti, šnekėti, tarti, vadinti, іменниками kalba, terminas, žodis ir pan.) із прислівниками часу або способу (dabar, nūnai, šiandien; dabartiškai, madingai, moderniai, naujai(p), naujoviškai, nūdieniškai, šiuolaikiškai) або сполученнями слів із подібним значенням: dabarties (dabartiniai, madingi, modernūs, mūsų dienų, mūsų laikų, šiandienos, šių dienų, šių laikų) žodžiai (terminai), populiarus leksikonas, šių dienų žargonas. Найчастіше це вставні конструкції з дієприслівниками теперішнього часу (naujai tariant, moderniai kalbant, šiuolaikiškai vadinant, šios dienos terminais sakant) і короткі речення на зразок (kaip) dabar sakoma (vadinama), (kaip) šiandien įprasta (madinga, mėgstama) sakyti. Стереотипні мовні коментарі легше помітити й почути. Менш помітні мовні коментарі вільнішої структури про сучасне мовлення (наприклад: iki šių metų nevartojome, jau kelinti metai girdžiu, prieš keletą metų vengėme).

Багато стереотипних мовних коментарів конкретніше не вказують, чи йдеться про сучасність мовлення або стилю, чи лише привертається увага до якогось нового слова. У цьому аспекті вирізняються дві групи мовних коментарів: (a) коментарі зі словами naujas / naujai(p) наголошують на новизні мовної одиниці, (b) коментарі зі словами įprasta, mėgstama; madingas / madingai, modernus / moderniai, populiarus — на характерності та частотності слова або фрази, вислову в період мовлення, наприклад:

(a) звернемо погляд на […] літературознавство, або, висловлюючись по-новому, літературологію T 1978 125; Тут [в Америці] навіть з’явилося нове литовське «прокляття»: «щоб до тебе приїхала рідня з Литви!» GKr 1989 52; Міжнародна комп’ютерна мережа, висловлюючись по-новому, «Інтернет» — велика підтримка цивілізації MŽ 1997 10 21;

(b) Перейду до теми, як тепер заведено говорити, у дискусійному порядку GKr 1989 37; сьогодні депутат Сейму отримує близько трьох тисяч літів на руки / як заведено говорити TV 1998 12 04;

залишилося в пам’яті, у підсвідомості, як усі тепер люблять казати LM 1987 01 24; Думки жителів Литви, як нині люблять казати, неоднозначні SŽ 1989 64; А. Б., звісно, приходить на вибори з більшим, як тепер модно казати, доробком LR 1993 01 26;

те, що поет не надто лютує й не заламує рук, а всюди говорить дуже стримано й скромно, ще не означає, що він, висловлюючись модними термінами, не відчуває всього трагізму буття LM 1983 15; Ну ось / пане голово / як тепер модно говорити / одразу подаємо вам цілий пакет проблем TV 1987 11 13; Вершина обурення шановного композитора через захід — вигук «Співвітчизники, схаменіться!» (До речі, цей вигук нині модний!) KV 1989 14; людина з обмеженими правами N.

126

це 22-річний симпатичний хлопець, нині модно званий комерсантом LR 1990 207; UAB влаштувала урочисте відкриття магазину, європейськіше й ввічливіше зване презентацією ŠN 1993 05 20;

вже попит / кажучи нашими сучасними словами / зріс розм. 1970; у шкільному подвір’ї відбулося свято молоді, модерно кажучи, реперів MŽ 1997 10 04;

Проблема — сьогодні, мабуть, найпопулярніше слово N 1987 1 29; безліч найрізноманітніших програм, проєктів, концепцій (найпопулярніше, на мою думку, слово нині) GKr 1989 1 15.

Конкретніші й вільнішої будови МК, звісно, конкретніше описують і коментовані мовні явища:

Люди пам’ятають її як ту, що була порадницею в бідах і скруті, а також лікаркою, яка лікувала цілющими травами і, як тепер кажуть науково, пропагувала здоровий спосіб життя LM 1988 26; «Форсування» почуттів, якщо висловитися, спираючись на нинішній літературний смак, було зумовлене слабким, нервовим комунікативним кодом Sauk 143; жаргоном наших днів, він [Путін] не був би тим рекламним «чоловіком, якому не треба докладати багато зусиль» Mt 1998 2 147.

5. Характер коментованих явищ мовної актуальності

Які мовні явища супроводжують МК актуальності? Переважно — (a) змінену (нову) назву місцевості, (b) нове слово, термін, що з’явився поряд із досі вживаним або для називання нового явища життя, (c) нову, незвичну словоформу. Напр.:

(a) Жителі острова переселилися до села Друкшяй, яке тепер називають Дрисвятами⁴ KT 1989 4; фахівців готували в Ленінграді / тепер слід було б казати — у Санкт-Петербурзі Rdj 1998 02 09; Тепер маяк Раудоного двору називають Сліпим маяком SK 1999 45;

(b) провівши в будинку культури прощальні танці, ах, перепрошую, — нині ця річ називається дискотекою LM 1987 06 27; у мікрорайоні, який ще будують, телефонних автоматів, нині названих таксофонами, найімовірніше, не буде LR 1992 02 28; забрав гроші. Щоправда, тепер вони називалися талонами, вагнорельцями або просто звірятами LM 1993 12 04; таку музику з платівки / або, як тепер заведено називати, альбому / я й підібрав Rdj 1996 12 31; прислухається до думки преси / або, як тепер заведено казати, / медіа думку Rdj 1998 03 08; тепер усі говорять, і вже в нашому лексиконі є лікарняні каси Rdj 1998 04 22;

(c) Ми звикли казати «доярка», а тепер уже не дивина й «дояр» T 1971 30.

⁴ Теперішня назва — Білорусь; білоруською Drysviaty.

127

Маркери сучасності часто трапляються біля слів і висловів, які з’являються або стають популярними чи починають уживатися інакше зі зміною політики, суспільного устрою, влади. Наприклад, коментарі наголошують на характерних словах і фразах доби Відродження:

Гласність, критичність, перебудова, дух часу – нині модні слова KT 1987 06 06; ми наважилися діяти без команд від «сильного центру» (так нині називаємо союзні органи) GKr 1989 7; займемося, кажучи популярним сьогодні лексиконом, зафарбовуванням білих плям KV 1989 14; ще кілька років тому ми всіляко уникали цього слова [страйк] LPr 1989 04 26; До цього року в повсякденному житті ми не вживали слова «відставка», бо незвичною була й дія, яку воно означає KT 1989 230; Радянську владу в нашому краї створювали білоруські працівники, які поспішили на допомогу (нині я сказав би: кадри Сталіна, залякані репресіями й муштровані) TŠ 1989 75.

Особливо часто звертають увагу на те, що в роки Відродження та відновленої Незалежності слово народ та його сполуки витісняє слово нація, що повертається, або його похідні; проміжне місце посідає суспільство:

Дуже легко й швидко всі депутати відмовилися від старої спадщини, втіленої в слові «народ», замінивши його словом «суспільство» LR 1990 161; іде зустрітися з народом / або, кажучи сучасними термінами, / з нацією TV 1994 01 11; треба запитати думку суспільства / як тепер прийнято говорити, / нації шнек. 1996 03 28; мистецтво литовського народу / тепер частіше називають народним мистецтвом TV 1997 10 24; діє виставка народних майстрів / або тих, кого тепер називають народними митцями / TV 1989 09 10.

Те, що мова змінюється, особливо впадає в око її користувачам, коли йдеться про минуле — давнє чи навіть недавнє. Тоді нерідко доводиться вживати слова тих часів, а маркери сучасності супроводжують їх нинішніми відповідниками:

30 червня — 11 липня 1815 року в гімназії […] відбувалися публічні виступи, як ми сказали б, відкриті іспити Merk 48; Крім того, він [Т. Іванаускас] першим висунув і поширював ідеї охорони природи, як ми тепер кажемо Iv 6; І викладав нам цю дисципліну добре, кажучи сучасними термінами, за посиленою програмою M 1982 11 10; Тепер, коли ми стали освіченішими, таких людей називаємо соціально незахищеними, а тоді [після Першої війни] називали просто потерпілими Rdj 1998 11 21.

В інших випадках, говорячи про минуле, наводять лише назви, властиві своєму часові: Кажучи термінами нашого часу, він [В. Грайчюнас] був великим ентузіастом наукової організації праці (DMO) MG 1988 8 27; Жив, як ми сказали б тепер, у службовій квартирі при пожежній частині, бо його дід був добровільним пожежником ŠN 1989 22.

Помітне зростання книжності сучасного мовного спілкування, схильність до складнішого висловлювання. Маркери сучасності мовлення особливо характерні для шаблонів книжної — адміністративної, публіцистичної — мови: має базову освіту / як тепер полюбляють казати розм. 1980; Рідко почуєш такі слова […] про здавна дуже шановану працю хлібороба

128

ання, яке сьогодні називаємо виробництвом сільськогосподарської продукції KB 1988 4 56; депутатам довелося ухвалити, як тепер заведено казати, непопулярне рішення ŠN 1993 02 20.

Значну частину всіх зібраних прикладів сучасного мовлення МК ужито поруч із міжнародними словами, тож можна спостерігати їх поширення й утвердження в наш час (багато таких прикладів уже наведено, особливо в розд. 4).

Разом із зауваженням про сучасність мовлення іноді висловлюється негативна оцінка наукового підходу до мови та ускладненого стилю:

А критики потім писатимуть величезні статті, у яких штовхатимуться структури з фактурами, експресивності з інтенсивностями, а під цією лавиною міжнародних слів ще дужче сховаються зелені паростки душі — непомічені й неназвані LM 1988 05 14; Жмудське шосе… Чи помічаємо ми, що після прокладання нової траси й появи в багатьох місцях громіздкого слова «автомагістраль» старого нашого Жмудського шосе, такого багатого на історичні й етнографічні асоціації, чути дедалі менше T 1990 02 18; про ту декегебізацію (вигадали таке страшне слово) в Литві або про пошуки тих, хто працював у КДБ, а хто ні LM 1992 01 11; Колишні домоуправління тепер химерно перейменували на підприємства з експлуатації житлового фонду ŠN 1993 07 17.

Багатьом мовцям впадає в око збіднення сучасного мовлення, втрата його образності:

«Оце так стіжок! Та й я зміг би так написати!» — сказала Жемайте, прочитавши в «Варпасі» оповідання Біте […]. «Велика дивина!» — скаже сучасна людина (слово «стіжок» їй, мабуть, уже й не вдасться вимовити: надто воно образне) Prg 1988 2 166; [Леонідас Яцинявічюс] підписав, даруючи свою першу книжку […]: «витрусимо, Саулю, світ із засмальцьованих штанів!» Написав соковитіше, ніж ми тепер, точнісінько як Донелайтіс… LA 1995 08 16.

З іншого боку, помітні й нові сучасні експресивні вислови (метафори, фразеологізми), особливо такі, що походять із побутового мовлення, нерідко зі сленгу:

Чернеток творчих творів, або творчої кухні, як тепер модно казати, не збереглося (З виступу на вшануванні Мажоніса, 1987); До кабінету зайшов такий чотирикутний, як тепер кажуть, юнак LA 1995 02 11; Пішов купити горілки, ну, як тепер заведено називати, черепушку Ak 1996 05 17; бійку спричинила одна з представниць найдавнішої професії, новомодною мовою — метелик Klp 1997 11 18; Не люблю згаслого вогнища, пісень Д. Буткуте й людей, як тепер кажуть, ме-мішної зовнішності Pn 1997 10–11 32; Так стало соромно, що, як каже народ нашого часу, — хоч бери й ховайся під торішнім листям KG 1998 10 13.

6. Завершальні зауваги

Порівняно невелика кількість зібраних МВ мовної сучасності не дає змоги робити точні узагальнювальні висновки (потрібно більше прикладів, а також провести спеціальні соціолінгвістичні дослідження), але й вони показують, які нові мовні явища литовська мовна спільнота помічає найчастіше. Для користувачів мови най-

129

більше впадають в око зовнішні, поверхові нововведення, особливо лексика, що з’являється разом із новими життєвими явищами. Помітні й очевидні стилістичні тенденції, наприклад інтелектуалізація мови.

У працях із мовознавства поширене твердження, що суспільство не помічає розвитку мови, є надто загальним і потребує уточнення: залежить від того, про яке суспільство йдеться — сучасне чи попереднє, литовське чи якусь закриту мовну спільноту. З іншого боку, звісно, суспільство помічає не стільки розвиток мови (системи), скільки зміни мовлення (усного мовлення), мовленнєвої поведінки.

Дослідження метамовних одиниць, метамовних вставок та інших метамовних коментарів, уживаних у нелінгвістичних текстах, дає змогу краще пізнати мовну свідомість і мовні настанови суспільства та на цій підставі точніше провадити роботу з упорядкування літературної мови.

Отримано 1999 03 05

СКОРОЧЕННЯ

Ak – «Akistata»

Anus – Anusavičius J. Viena pavasario diena. V., 1980.

DLKŽ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. V., 1993.

GKr – «Gimtasis kraštas»

Iv – Ivanauskas T. Gamtininko užrašai. V., 1974.

KB – «Kultūros barai»

KG – «Kėdainių garsas»

Klp – «Klaipėda»

KT – «Komjaunimo tiesa»

KV – «Kalba Vilnius»

LA – «Lietuvos aidas»

Lkn – Лукне (район Скуодаса)

LKŽ I – Словник литовської мови. Т. 1. В., 1968.

LM – «Література і мистецтво»

LPr – «Профспілки Литви»

LR – «Литовський ранок»

M – «Школяр»

Merk – Merkys V. Simonas Daukantas. V., 1972.

MG – «Наука і життя»

Mt – «Роки»

MŽ – «Наше слово» (Скуодаський район)

N – «Нямунас»

Pn – «Панянка»

Prg – «Перемога»

Rdj – радіо

Sauk – Sauka D. Fausto amžiaus epilogas. V., 1998.

SK – «Календар сільської жінки 1999»

SŽ – «Новини Шяудиса»

ŠN – «Новини Шяуляя»

розм. – розмовна мова

130

T – «Tiesa» TŠ – «Tėvynės šviesa» TV – телебачення Vaižg – Juozas Tumas-Vaižgantas

LITERATŪRA

Barabanščikova O. Ju. 1991: Sredstva realizaciji metalingvističeskoj funkciji v tekste: Avtoref. kand. dis., Kijev.

Čmejrková S. 1992: Jazykové vědomí a jazyková kultura (zamýšlení nad tzv. lidovým jazykoptyem). – Slovo a Slovestnost 1, Praha, 56–64.

Jiříčková J. 1979: Metařečový komentář. – Slovo a Slovestnost 2, Praha, 149–151.

Karaliūnas S. 1997: Kalba ir visuomenė (Psichosociologiniai ir komunikaciniai kalbos vartojimo bruožai), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Pikčilingis J. 1975: Lietuvių kalbos stilistika 2, Vilnius: Mokslas.

Župerka K. 1987: Stilių normų atspindys metakalbiniuose komentaruose. – Lietuvių kalbos sandaros tyrinėjimai. Lietuvių kalbotyros klausimai 26, 194–198.

Župerka K. 1996: Realioji įvardytoji kalbos priemonių konkurencija. – Filologija ir metodika 3, Šiauliai, 65–72.

METALINGUAL INDICES OF MODERNITY IN NON-LINGUISTIC TEXTS

Summary

The metalingual indices of modernity belong to the historical (chronological) opposition ‘it was said in ancient times, formerly, earlier’/ ‘it is said now, in our times, today’. The metacomments of this group in the Lithuanian language are the following: (kaip) dabar sakoma (sako, vadina, įprasta, madinga, mėgstama sakyti), dabartiniais (mūsų dienų, šių dienų, mūsų laikų) žodžiais (terminais) kalbant, nūdieniškai (šiuolaikiškai) tariant, madingai (moderniai, naujoviškai, naujaip) tariant, dabarties žmogus pasakys, mes sakytume and so on. They are widely used in spoken (informal and public) language and publicistic writings; thus, they show that the language users take notice of some phenomena of language evolution. Language users turn their attention to the new words or expressions connected with the new phenomena of public life. The metalingual units reflect a tendency of modern Lithuanian to use intellectual language means (international words, bookish phrases) and the new expressive language means (particularly jargon and slang).

131