ZIGMAS ZINKEVIČIUS

ЙОНО ЯКНАВІЧЮСА

ЄВАНГЕЛІЯ

НАПРИКІНЦІ XVIII СТ.

Огляд нещодавно виданих Академією католицьких наук Литви актів візитацій деканатів Браславський, Пабойський та Вількомирський за 1782–1784 рр., проведених за вказівкою віленського єпископа Ігната Якуба Масальського, виявляє чимало цікавих відомостей про використання в тогочасних церквах Євангелій Йоноса Якнавічюса.

Як було заведено в ті часи, назву Євангелій в актах візитацій записували скорочено й неточно, що спричиняє певну неясність і сумніви.

Повнішу, хоч і неточну, назву Ewange(i)eliczka polska i litewska внесено до актів візитацій таких місцевостей: Аланта, Апиталакіс, Балнинкай, Дауґялішкіс, Шешуоляй, Таурангай, Жеймяй і Жемайткієміс. Є також варіант Ewangeliczka polska z litewską: Куктишкес, Виджяй, Зарасай (філія Сувієко). Чому вжито зменшену форму ewangeliczka, можна лише здогадуватися.

Однак особливо часто трапляється однослівний запис Ewang(i)eliczka або у множині Ewang(i)eliczki: Адутишкіс, Анікщяй, Апсас (3 прим.), Браслав (аж 5 прим.), Чобішкіс, Дельтува, Друкшяй (2 прим.), Дубінґяй, Ґелвони (2 прим.), Ґедрайчяй, Іказне, Інтурке, Йонішкіс (деканат Пабойськ), Каварскас (2 прим.), Куктишкес, Куркляй (2 прим.), Лабанорас, Людуокяй, Міорай, Муснінкай, Молетай, Науяместіс, Палуше, Пасаміне (деканат Браславський), Пумпенай, Рачкішке (деканат Браславський), Раґува, Раміґала (2 прим.), Салакас (2 прим.), Старий Паневежис (деканат Вількомирський), Скіемоніс, Шета, Смальвос, Струнайтіс (2 прим.), Ширвінтос, Тауранпіліс (деканат Браславський), Тверечюс, Вількомир (2 прим.), Апінінкай, Вадокляй, Відішкяй (деканат Вількомирський) і Зарасай. Біля деяких записів зазначено, що це нова книга (наприклад, Скіемоніс) або що книга стара (Чобішкіс, Ґедрайчяй, Салакас та ін.). Важко сказати, чи йшлося про ступінь зношеності книги, чи про давність видання.

З наведеного переліку місцевостей видно, що Євангелія Якнавічюса використовувалися й там, де згодом утвердилася польська мова (наприклад, Дубінґяй, Ґедрайчяй, Інтурке), навіть за межами Литовської Республіки (Апсас, Браслав — по кілька примірників, Друкшяй, Іказне, Міорай...). Схоже, що тамтешні священники ніяк не могли без них обійтися.

Традиція скорочувати назву Євангелій Якнавічюса до слова Ewangeliczka (Ewangeliczki) могла успадкуватися з давніших часів. Сто років тому єпископ Жемайтії

Pastabos / Notes

167

ZIGMAS ZINKEVIČIUS

В актах візитації Казимира Паца також нерідко знаходимо запис Evangeliczki (наприклад, Олседзі, Бетигала, Кельме — 2 примірники), одного разу — Ewangelijki małe (Радвілішкіс) поряд із довшими назвами Ewangeliczka polska i litewska (Жеймяй), Ewangeliczki polskie y litewskie (Тришкяй), Ewangeliczki polskie z litewskim (Байсогала) і Ewangelijki polskie y litewskie (Жагаре), а також латиною Liber evangeliorum, idiomate polonico et samogitico (Лигумаї). При останньому записі є ще й інший: Rosarium idiomate samogitico — мабуть, це слід перекласти як Трояндовий сад жемайтською мовою. Що це за книга? Словом samogitica, очевидно, називали варіант литовської писемної мови, який використовувався тоді для потреб Жемайтії і основу якому поклало наріччя нинішніх рівнин Центральної Литви.

Важко сказати, чи в усіх зазначених випадках скорочення Ewangeliczka (Ewangeliczki) справді позначає Ewangelijas Якнявічуса. Це сумнівно щодо ранніх актів візитації Жемайтійського єпископства, оскільки там є також Ewangeliczki polskie — пропущено i litewskie: чи йдеться про польську книгу Євангелій? (В Ужвентісі.) Замість Ewangeliczki трапляється Ewan(g) elijki (у Пакруоїсі, Пушале). Зазвичай же латинську чи польську книгу Євангелій називають Liber evangeliorum (наприклад, у Смільгяй, Вілкії).

Хай там як, немає сумніву, що Ewangelijos Якнявічуса наприкінці XVIII століття й далі була дуже потрібною і широко вживаною книгою. Без неї священники, особливо ті, хто погано знав або зовсім не знав литовської мови, не могли обійтися. Це видно з розглянутих актів візитації. Картина стала б ще виразнішою, якби розглянути рукописні акти візитацій, яких збереглося чимало. Однак через погіршення здоров’я вони були недоступні авторові цієї статті. Це належить зробити майбутнім дослідникам.

Приємно, що LKMA продовжує публікувати документи візитаційної кампанії, організованої єпископом Ігнотасом Масальскісом. Уже друкується збірник документів Каунаського деканату. Планується видати й інші документи, не лише документи єпископа Масальскіса.

ŠALTINIAI

Breslaujos dekanato vizitacija 1782–1783 m., atlikta Vilniaus vyskupo Ignoto Jokūbo Masalskio parėdymu (Lietuvos istorijos šaltiniai 7), par. Romualdas Firkovičius. Vilnius: Katalikų akademija, 2008.

Pabaisko dekanato vizitacija 1782–1784 m., atlikta Vilniaus vyskupo Ignoto Jokūbo Masalskio parėdymu (Lietuvos istorijos šaltiniai 9), par. Algirdas Antanas Baliulis. Vilnius: Katalikų akademija, 2010.

Ukmergės dekanato vizitacija 1784 m., atlikta Vilniaus vyskupo Ignoto Jokūbo Masalskio parėdymu (Lietuvos istorijos šaltiniai 8), par. Sigitas Jegelevičius. Vilnius: Katalikų akademija, 2009.

Žemaičių vyskupo Kazimiero Paco 1675–1677 m. sudaryti vizitacijų aktai (Lietuvos istorijos šaltiniai 10), par. Mindaugas Paknys. Vilnius: Katalikų akademija, 2011.

168

Acta Linguistica Lithuanica LXIV–LXV