JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

Інститут литовської мови

Напрями наукових досліджень: аналіз діалектів у писемних джерелах, діалектна лексикографія та лексикологія, соціолінгвістика.

ПОДАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЇ У СЛОВНИКУ МАТАСА СЛАНЧЯУСКАСА¹

Подання фразеології у словнику Матаса Сланчяускаса

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються фразеологія та її подання у словнику лексики оповідного фольклору, записаного Матасом Сланчяускасом і його співробітниками (далі — SŽ). Спираючись на погляди литовських, латвійських, англійських, німецьких і російських мовознавців щодо фразеологізмів, стверджується, що в укладених історичних словниках, словниках діалектів і говірок, а також навіть у словниках сучасної мови поряд із традиційними фразеологізмами можна подавати й стійкі словосполучення.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядаються принципи подання фразеології у словнику народних оповідей, записаних Матасом Сланчяускасом і його помічниками (далі — SŽ). Аналіз поглядів різних литовських, латвійських, російських, англійських і німецьких мовознавців дає підстави стверджувати, що в історичних словниках, а також у словниках діалектів, говірок і навіть сучасної мови слід виокремлювати не лише традиційні фразеологізми, а й стійкі словосполучення.

¹ Матеріал для словника Сланчяускаса (далі — SŽ) збирався з 2001 до 2005 року. З 2011 до 2012 року його укладали як проєкт Державної комісії з литовської мови Литовські діалекти в писемних джерелах кінця XIX — початку XX століття: діалектна лексика зі збірок оповідного фольклору Матаса Сланчяускаса та його помічників (договір № K-12/2011).

КЛЮЧОВІ СЛОВА: семантичний і стилістичний критерій розмежування фразеологізму, лексичний і граматичний склад фразеологізму, традиційний фразеологізм, стійке словосполучення.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: семантичний і стилістичний критерій розмежування фразеологізму, лексичний і граматичний склад фразеологізму, традиційний фразеологізм, стійке словосполучення.

Straipsniai / Articles

81

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

0. ВСТУП

Матас Сланчаускас і його помічники понад сто шістдесят років тому записували тексти оповідального фольклору від інформантів, які жили в околицях Йонішкіса. Сланчаускас заохочував прогресивніших мешканців свого краю збирати фольклор, рецепти народної медицини, спогади та замовляння. Серед помічників Сланчаускаса варто згадати: розповсюджувача литовських книжок і автора віршів Йонаса Трампуліса (народився 1862 року в селі Саргунай (волость Йонішкіс), помер 20 липня 1943 року, похований на цвинтарі Пранкішкяй у селі Дауноровичяй, неподалік від Саргунаю); збирача фольклору й автора спогадів, оповідань та замальовок, який видав у США книжку Gimtinės takais (1968), Пранас Нарвідас (1 (13) червня 1882 року в Трумпайчяй (волость Йонішкіс) — 1976 рік, похований у Нью-Йорку); вправного оповідача, який записав не одну довгу казку, Юозапаса Стоневічюса (1849 року в селі Бучюнай — 19 липня (1 серпня) 1901 року, похований на цвинтарі Ґрузджяй); Йонаса Лідеікіса, який був не лише збирачем фольклору, а й представником Вільнюського сейму та ініціатором гуртка прогресивної Спілки литовської молоді (1891 року в селі Ражай (волость Ґрузджяй) — 26 травня 1927 року, похований на цвинтарі Ґрузджяй); збирача фольклору Піліпаса Ґріґутіса (7 (19) червня 1876 року в селі Трумпайчяй — 24 березня 1967 року, похований на цвинтарі Рудішкяй поруч зі своїм другом і вчителем Сланчаускасом); Степонаса Страздаса, який записав кілька фольклорних творів і, за словами Норбертаса Велюса, походив із парафії Вашкай (район Пасваліс), але тривалий час жив в околицях Йонішкіса та Жагаре².

Отже, у словнику Сланчаускаса (далі — СС) відображено ту локальну лексику й фразеологію, якою може послуговуватися не весь народ, а певна мовна спільнота, об’єднана територіальними, релігійними, економічними та звичаєвими зв’язками. Зі зміною епох змінюється і фразеологія, якою користується ця мовна спільнота: частина її залишається в рукописах чи друкованих виданнях, частина зникає в забутті разом зі спільнотою, яка нею послуговувалася, а частина й далі активно вживається (маються на увазі говір, підговірка чи діалект, якими спільнота продовжує розмовляти).

0.1. Мета дослідження та методика роботи

Мета статті — дослідити фразеологію СС та розглянути, як у СС представлено традиційні фразеологізми й сталі словосполучення, що вживалися в околицях Йонішкіса. Застосована методологія — ширший підхід до фразеологізмів і виокремлення сталих словосполучень — могла б бути актуальною для укладачів історичних словників, словників говорів і діалектів, а також сучасних мовних словників. За сталими словосполученнями історики мови могли б судити не лише про розвиток фразеології, а й про її зміни в певний період. Крім того, сталі словоспо-

² Докладніше див.: Vėlius 1974: 9–36; 1975: 7–20; 1985: 7–34.

82

Acta Linguistica Lithuanica LXIX

Frazeologijos pateikimas Mato Slančiausko žodyne

лучення є певним джерелом фразеології, оскільки стале словосполучення, що сформувалося за сприятливих мовних обставин, завжди може стати традиційним фразеологізмом.

Під час укладання ШЖ застосовували зіставний метод дослідження. Вираження та значення фразеологізмів порівнювали з, можна сказати, традиційними фразеологізмами, наведеними у Frazeologijos žodyne та Lietuvių kalbos žodyne (томи I–XX). Матеріал ШЖ порушив і чимало питань для обговорення, пор.: на який критерій добору фразеологізмів спиратися; чи можуть бути фразеологізмами ті сполучення, які в ШЖ вживаються як сталі сполучення; як визначити межу між традиційними фразеологізмами та сталими словосполученнями; зрештою, як узгодити традиційний і нетрадиційний погляди мовознавців на фразеологізми (докладніше див. 0.2).

Можливо, не на всі запитання вдалося відповісти, але, на думку авторки, наведені у статті фразеологічні сполучення зі ШЖ, їхні синоніми та варіанти (у широкому розумінні), а також порушені проблеми можуть бути корисними для лексикографів і лексикологів. Саме з цією метою авторка й підготувала цю статтю, сподіваючись, що вона стане предметом дискусій лексикографів про фразеологізми, щодо визначення й уживання яких, особливо під час укладання діалектних словників, словників говорів та інших словників, схоже, ще є що сказати.

0.2. Досліджуваний матеріал

Фольклор, записаний наприкінці XIX — на початку XX ст. Сланчяускасом (21 лютого 1850 р. — 11 березня 1924 р.) та його помічниками в північній частині західноаукштайтського шяуляйського говору — околицях Йонішкіса.

На основі рукописних фольклорних збірок Сланчяускаса та його помічників, укладених у 1866–1895 рр., опубліковано три видання: Šiaurės Lietuvos pasakos (1974), Šiaurės Lietuvos sakmės ir anekdotai (1975), Šiaurės Lietuvos sakmės ir pasakos (1985). Матеріал зібрано з названих видань. У статтях ШЖ подано понад 580 фразеологічних сполучень, з них понад 380 традиційних фразеологізмів і понад 200 стійких словосполучень.

Слід нагадати, що фразеологізми з названих місцевостей уже потрапили до Lietuvių kalbos žodyną (далі — LKŽ) і Frazeologijos žodyną (далі — FŽ), однак далеко не всі; матеріал підготовленого ШЖ має не лише доповнити, а й увиразнити фразеологічні синоніми та їх уживання.

Наприклад, фразеологізми зі словом kārtas, наведені в ШЖ, доповнили б LKŽ і FŽ новими сполученнями, пор.: ant karto «негайно»; ant vieno karto «негайно, раптово»; katrą kartą — «постійно»³.

³Так одразу дно тієї кафедри загупало, а вона, вибравшись, сама пані графиня шмигнула вниз. ŠLP 382 Це ти, вийшовши на той бік стіни, прицілься просто в те місце й стріляй — та відьма одразу загине. ŠLSA 229 — Я зварю одразу в одному казані дванадцять страв, тільки після весілля віддай мені, пане, ту каблучку, що твоя донька має на пальці. ŠLSA 150 Чоловік відповідав за свою матір якимось словом: мовляв, старість, без зубів, уже не вкусить; поки вона була при здоров’ї, а тепер мовчав — чи не посвариться колись із дружиною. ŠLSA 70

Straipsniai / Articles

83

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

Так, у LKŽ при слові kaŕtas наведено такі фразеологічні сполучення: iš kaŕto присл. 1. «спочатку» 2. «за один раз, заразом, із самого початку»; iš pat kaŕto присл. «від самого початку»; kaip kaŕtas присл. «справді, саме так, якраз»; kaŕtas iš kaŕto присл. «час від часу, періодично»; kaŕtas nuo kaŕto присл. 1. «див. kartas iš karto» 2. «у визначений час, регулярно»; kaŕtų kaŕtais присл. 1. «багато разів, часто» 2. «час від часу»; kas kaŕtas 1. присл. «щоразу» 2. част. «постійно»; kitą kaŕtą присл. 1. «колись раніше» 2. «іноді, деколи»; lig su tuo kartu присл. «негайно»; nė tam kaŕtui присл. «зовсім, цілком»; pagedìmo kaŕtas «напад шаленства, безумство»; vieną kaŕtą присл. «колись»⁴

FŽ доповнює фразеологізми, наведені в LKŽ, такими: kaŕtas kaŕtemis «дуже часто»; kaŕtų kaŕtais 1. «часто» 2. «час від часу»; iš kaŕtas karčių «спочатку»; kitais kaŕtais 1. «колись, давним-давно» 2. «іноді, деколи»; šiam kaŕtui 1. «кажуть на прощання» 2. «раніше»; tám kaŕtui 1. «тимчасово» 2. «небагато, трішки» 3. «кажуть на прощання»; vienas kaŕtas nemeluoja «попадається (після багатьох спроб викрутитися), стається те, що має статися, уникнути цього неможливо»; iki su tuo kaŕtu «негайно»; iš pat kaŕto «від самого початку»; per ariamą kaŕtą «дуже»; kaŕtas prie kaŕto «зрідка»; sulig tám kaŕtui «дуже ненадовго»; sulig tuo kaŕtu «дуже ненадовго»⁵.

Висунуті в SŽ фразеологічні сполучення (синоніми) išleisti žinias «повідомити, поширити інформацію»; nuginti žinią «терміново повідомити, сказати»; (pa)duoti žinią «сказати, повідомити» — також доповнили б матеріал LKŽ і FŽ⁶.

⁴ LKŽ V 330–331. Пор.: Одразу пообіцяв допомогти, а потім передумав і не прийшов. Glv. (Dbk., Slm., Skp., Brž., Ut., J. Balč.) Як нагострив ніж, то відразу й нарізав. Rd. (Brž., Vb., Slm., Skp., Dbk.) Спочатку важко згадати й сказати. Skp. (Glv., Rd., Dbk.) Я від самого початку любив роботу. Skdv. (Šts.) Як є, так і буде. Tvr. (Ad.) Раз нагодував, то й іди собі. Užv. Собака тільки стрибав навколо нього й час від часу лизав йому руки. rš. Він їсть тричі на день через певні проміжки. J. Хіба ти вже не завинив перед ним багато разів? PG. Щоразу вони почувалися дедалі слабшими. rš. Сонечко, піднімаючись щоразу вище, пробивалося крізь туман і щоразу припікало сильніше. Žem. Наші люди тепер ще бридкіші. Ėr. До того часу забуду казку. Nt. Я навіть шовкового одягу не хочу. Vkš. (rš.) Напасть якась — от мені й перепало! Sdb.

⁵ FŽ 272–273. Пор.: Бігала то до лікарів, то до комісій час від часу. Trk. Чоботи багато разів добряче ремонтували. Šts. Спочатку дитина попросила хліба. Lk. На цей раз вистачить, а потім знову шукатиму. Skr. Хліба маю на цей раз. Pn. (Sl., Všn., Kpč.) На цей раз тоді. Slm. Одного разу та й не збреше. C. (Rm., Žem., Slnt.) Одразу не виходить. Šts. (Skdv.) У класі час від часу лунав регіт. Avyž. (Pt., rš.) Я перепив за один раз. Šts. Йому всього вистачає лише на цей раз. Grž. Вигнали того дурня до Шяуляя, пообіцяли допомогти з хатньою роботою — на цьому й обіцянки. Žem.

⁶Селяни зібралися, вислухали, повідомили есесора й управителя. ŠLSA 31 А господиня повідомила ксьондзові, скільки горілки випила та челядь. ŠLSA 89 Тоді він негайно сповістив панів, і там зібралося ще більше людей. ŠLSA 93 Тоді ці вартові-солдати повідомили короля, що такий-то приїхав із ведмедем, а чорт — за кучера. ŠLSA 268 Ну, вони негайно зачинили двері й одразу сповістили тих панів у маєтку. ŠLP 133 Ті пани негайно передали іншим священикам в інших церквах звістку, щоб ті відразу з’їхалися. ŠLP 133 Тоді той королевич негайно повідомив тій королівні, що такий-то королевич приїхав до неї свататися.

84

Acta Linguistica Lithuanica LXIX

Frazeologijos pateikimas Mato Slančiausko žodyne

У LKŽ зі словом žinià подано такі фразеологічні сполуки: be Dievo žiniõs 1. «дуже багато» 2. «дуже»; be [gãlo] žiniõs «дуже»; kójoms (į kójas) žìnią [dúoti] «бігти, тікати»; nerà žiniõs [kiék] «дуже багато»; pãdams žìnią [dúoti] «про готовність до втечі»; su žinià 1. «мало, не мати змоги виявлятися надмірно» 2. «передбачається, обчислюється»; visojè žiniojè «напевно»; žiniojè [žinión] eiti «щастити»⁷.

Фразеологічні сполуки з FŽ, що доповнюють матеріал LKŽ: Jobo žinia «погана звістка»; į žinią «на видному місці, щоб не довелося шукати»; žiniõs nerà «незрозуміло»⁸.

Фразеологізм із SŽ kaip su viedru verčia «сильно (дощить)» доречно додати до слова viedras як у LKŽ, так і в FŽ подану сполуку kaĩp iš viẽdro «сильно (лити)»⁹.

До LKŽ із творів Slančiauskas потрапило не одне фразеологічне сполучення, але, скажімо, при слові būrỹs ані LKŽ, ані FŽ не подають жодної фразеологічної сполуки, тоді як у підготовлюваному SŽ їх чимало, пор.: ant to būrio 1. «тоді»; 2. «несподівано»; 3. «у той час»; ant vieno būrio «раптом»; kitą būrį «одного разу»; kitų būriu «колись, давним-давно»; nuo to būrio «тоді»; tam būriui «на той раз, на хвильку»; tuo būriu «тоді»¹⁰.

ŠLP 252 Та одразу сповістила його, щоб прийшов сьогодні ввечері. ŠLP 252 З війська відразу сповістили, що він ще не повернувся додому, — його вже й підстерігають. ŠLP 358 То він розіслав по світу звістки, що хто побачить десь двох вовків, які бігають із білими комірцями, нехай не боїться, а кличе їх на ім’я — Йонасом і Петрасом, тоді вони почнуть розмовляти. ŠLSP 55 Пані, почувши, що Миколай зібрався йти прощатися з Богом, послала звістку до плебанії, що Миколай збирається прийти, — нехай пан його порятує. ŠLSP 173

⁷ LKŽ XX 629–632. Пор.: Насипав без відома Бога. Švnč. (Ds.) Без відома Бога похолодало. Dglš. (Kp., TDRiV262(Prng.)) Без відома — сердитий. Aln. (BŽ131., Švnč., S. Dauk.) Коли він почав кричати, я тільки дав драпака й утік. Mrj. (Krš., Vdk.) Якби я мав здоров’я, то ще багато чого зробив би. Sug. (Smal., Rš., Lb.) Дай драпака — і гайда додому. KzR. І копійка в нас тоді є в достатку. Grd. (Pv.) Жебрацькі молитви — в достатку. Šl. (LTR (Mrc.), Krš.) Якщо завтра не приїду, то післязавтра напевно приїду. Jnš. Оповіді йому частіше приходили на думку. Krs. (LTR (Brž.), Brž., J. Jabl. (Kp.))

⁸ FŽ 2001: 873. Plg.: Nėr žinios, kaip čia bus. Vj. (Ds.) Tas pakulas padėk į žinią. Lkv. Jobo žinios. Pt.

⁹ А надворі чути страшенну бурю: блискавки, грім, дощ ллє, наче з відра. ŠLSA 108; FŽ 831; LKŽ XIX 124. Пор.: Ллє як із відра. Krs. (Trgn., Slm., Rod., Pns., Dglš.).

¹⁰ LKŽ I 1086 (приклади з можливими фразеологізмами наведено там при поясненні значень); FŽ 112. SŽ: Той чоловік тоді повернувся додому, впав і помер. ŠLSA 133 Вона й почала йому казати, а гості якраз зайшли до світлиці. ŠLP 130 Тоді й прийшов жебракувати той начальник, який продав панові того собаку. ŠLSP 282 А син того пана був губернатором в іншій губернії й тоді приїхав відвідати батька. ŠLSP 220 Вивернули [м’ясо], і тоді прийшли два жебраки. ŠLP 163 Ідучи, похиливши голову й занурившись у глибокі роздуми, раптом — чує великий гуркіт музикантів. ŠLSP 37 Так і вовк раз за разом випробовував — усе так і так. ŠLSP 304 Іншим разом, проходячи повз пастухів, побачив ту дівчинку. ŠLSA 68 Іншим разом їжак знайшов цілу кінську тушу. ŠLP 39 Тож саме тоді й заборонили вбивати старих. ŠLSA 171 Пес каже [вовкові]: — Мовчи, раніше, коли ми гризли кістки, двоє підглядали, тільки й дивилися, а як побачать — то вб’ють тебе. Тоді вовк замовк. ŠLP 138 Пива своїх тоді ще не мали — побігли в село, принесли барило пива. ŠLP 100 І ті гості приїхали тоді. ŠLP 130

Straipsniai / Articles

85

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

Отже, матеріал свідчить, що фразеологічні сполуки, їхні варіанти та розмаїття форм вираження ще не зафіксовано вичерпно, а отже, вони й надалі потребують дослідження, щоб ми могли краще вивчати центр і периферію фразеології, її розвиток і синоніміку та усвідомлювати, що фразеологічне вираження кожного регіону Литви нерідко дещо відрізняється, варіюється й не завжди потрапляє до фундаментальних видань, тому історичні словники, словники діалектів і говірок добре доповнюють матеріал згаданих видань.

0.3. Методологія аналізу фразеологізмів у мовознавчих виданнях

Останніми роками в литовському мовознавстві висловлюють нові думки щодо критеріїв виокремлення фразеологізмів і пропонують дещо ширший погляд на фразеологічні сполуки. Прагнучи визначити центр і периферію фразеологізмів, пропонують розрізняти традиційні фразеологізми та стійкі словосполучення. Традиційне розуміння фразеологізмів пов’язане з аспектами вираження, семантики, уживання та стилістики. Традиційні фразеологізми розуміють як експресивні словосполучення з постійним лексичним складом, цілісним узагальненим значенням і визначеним лексичним оточенням¹¹. Литовські мовознавці по-різному викладають ці критерії добору фразеологізмів: одні передусім указують на експресивність і образність (Pikčilingis 1975: 348; Jakaitienė 1980: 99; Barauskaitė 1995: 60; Jakaitienė 2010: 281, 284)¹², інші наголошують на постійному лексичному та граматичному складі (Drotvinas 1975: 60; Lipskienė 1979: 9–10)¹³,

¹¹ Наведені далі у виносках до статті визначення фразеологізмів литовськими мовознавцями свідчать, що традиційного погляду на фразеологізми дотримуються й досі.

¹² Пор.: «Фразеологізми — це експресивні й образні сполуки з постійною лексикою та семантично цілісним значенням, у яких значення окремих слів більшою чи меншою мірою відходять на другий план, затінені смислом цілого» (Pikčilingis 1975: 348); «Фразеологізмами, або фраземами, називають експресивні й образні словосполучення з постійною лексичною та граматичною будовою, цілісним значенням, що мають визначене лексичне оточення, не створюються в процесі спілкування, а відтворюються з пам’яті» (Jakaitienė 1980: 99); (Фразеологізми) «образні, переосмислені словосполучення з постійним лексичним складом і граматичною структурою» (Barauskaitė 1995: 60); (Фразеологізми) «більшою чи меншою мірою образні стійкі й неподільні словосполучення» (Jakaitienė 2010: 281); «У литовському мовознавстві фразеологізмами можна вважати образні словосполучення з цілісним, переосмисленим значенням і постійною лексичною та граматичною будовою» (Jakaitienė 2010: 284).

¹³ Пор.: «Фразеологізмами можна вважати образні словосполучення з постійним лексичним і граматичним складом та узагальненим значенням, що мають граматично й семантично визначене оточення, відтворюються „у процесі спілкування“ і „вживаються з пам’яті як формули колективної творчості“ (Vosylūtė, 1972, 23)» (Drotvinas 1975: 60); «Фразеологізмами зазвичай називають стійкі словосполучення з постійним складом, граматичною будовою та узагальненою семантикою, у яких значення окремих компонентів послаблені або цілком згасли, тобто десемантизувалися» (Lipskienė 1979: 9–10).

86

Acta Linguistica Lithuanica LXIX

Frazeologijos pateikimas Mato Slančiausko žodyne

dar kiti iškelia semantinį kriterijų – reikšmės vientisumą (Paulauskas 1977: 6; Jakaitienė 1980: 95; Vosylytė 1985: 3; Župerka 1983: 34)¹⁴.

Почали критикувати один із розрізнювальних критеріїв — образність. Як зауважує Rūta Marcinkevičienė, образність, будучи досить суб’єктивною розрізнювальною ознакою, не повинна бути основним критерієм виокремлення фразеологізмів. Вона пропонує розширити «традиційне литовське розуміння фразеології, включивши до нього стійкі словосполучення, конструкції чи речення різних типів, оскільки сталість, закріпленість, часте сполучення [...] слід вважати найважливішою та найнадійнішою ознакою» (Marcinkevičienė 2001: 83)¹⁵.

Представники когнітивної лінгвістики, визначаючи фразеологізми, найчастіше наголошують на неподільності та закріпленості словосполучення, говорять про варіанти фразеологізмів у дискурсі й виокремлюють їхні моделі (Langlotz 2006). Латвійські мовознавці вважають фразеологізмами лексичну цілісність словосполучення¹⁶. Англійські дослідники також наголошують на суміжному розташуванні слів — на тому, що вони стоять разом¹⁷. Німецькі мовознавці визначають фразеологізм як словосполучення¹⁸. Російські дослідники передусім наголошують на семантичному зв’язку слів у сполученні¹⁹.

¹⁴ Пор.: «Фразеологічні сполуки — це стійкі сполуки з цілісним і образним значенням» (Paulauskas 1977: 6); «Фразеологізм — це семантично неподільне словосполучення, інакше кажучи, воно має узагальнене, або цілісне, значення» (Jakaitienė 1980: 95); «Не всі сталі порівняння слід вважати фразеологізмами, бо деякі з них не цілком закріплені, значення їхніх компонентів лише частково згасли, хоча всі вони відтворюються з пам’яті, мають більшою чи меншою мірою цілісне значення й є образними» (Vosylytė 1985: 3); «Фразеологізми, або фразеологічні сполуки, — це семантично неподільні (цілісного значення), стійкі, образні словосполучення» (Župerka 1983: 34).

¹⁵ Детальніше див. Marcinkevičienė 2001: 81–98; 2010.

¹⁶ Пор.: «Фразеологізм — це лексично неподільне, відносно стабільне за складом і структурою словосполучення, закріплене мовною традицією, значення якого зазвичай пов’язане з перенесенням значення всього словосполучення або окремих його компонентів (VPSV)» (Oļehnoviča 2012: 30); «Фразеологізм — це умовно стабільне словосполучення, оскільки в ньому можуть виникати як структурні, так і семантичні варіації в синхронічному й діахронічному аспектах» (Oļehnoviča 2012: 30).

¹⁷ Пор.: «Фразеологія — добір або розташування слів; спосіб вираження» (IOD 616); «Фразеологія — добір або розташування слів; вивчення сталих фраз і ідіом» (OALED 672); «Фразеологія — особливий спосіб вираження, зокрема характерний для певного мовця або предметної галузі: юридична фразеологія» (ODE 1327); «Фраза — невелика група слів, що стоять разом як поняттєва одиниця, зазвичай становлячи компонент речення. Ідіоматичний або короткий влучний вислів» (ODE 1327).

¹⁸ Пор.: «Фразеологія — сукупність типових словосполучень, сталих сполук, зворотів, усталених висловів певної мови, ідіоматика; виклад, зібрання фразеології (зокрема, до певного гасла у словнику)» (Duden 1996: 1148)

¹⁹ Пор.: «Фразеологізм — загальна назва семантично пов’язаних сполучень слів і речень, які, на відміну від подібних за формою синтаксичних структур, не утворюються відповідно до загальних закономірностей добору й поєднання слів під час побудови висловлювання, а відтворюються в мовленні у фіксованому співвідношенні семантичної структури та певного лексико-граматичного складу» (БЭСЯ 559).

Straipsniai / Articles

87

JANINA ŠVAMBAR格YTĖ-VALUŽIENĖ

Фразеологізми можна розуміти також як концепти. Когнітивна лінгвістика виявила й обґрунтувала ідею концептуальних метафор, які в мові слід сприймати не як прикрасу мовлення, а як відображення процесу мислення, тобто як необхідність мовного вираження мовця²⁰.

Отже, пропозиція розширити розуміння фразеології в литовському мовознавстві є цілком обґрунтованою. Вона особливо корисна укладачам словників історичного типу, адже існує чимало сталих словосполучень, які в розвитку мови не стали фразеологізмами.

Укладаючи SŽ, дотримувалися не лише традиційного розуміння фразеології, адже прагнули виокремити у словникових статтях усі сталі словосполучення, що належать до периферії фразеології, та показати їхнє синтаксичне поле. Це робиться тому, що одні фразеологізми й сталі словосполучення не вживаються в сучасній литовській мові, інші вживаються частково, але найчастіше трапляються в дискурсі сучасних говірок Йонішкіса (і не лише цього регіону).

1. ТРАДИЦІЙНА ФРАЗЕОЛОГІЯ У СЛОВНИКУ СЛАНЧЯУСКАСА

Традиційні фразеологізми розуміють як словосполучення, засновані на характерних рисах їхніх компонентів (див. 03). Як зазначено у Frazeologijos žodyne, одними з основних слів традиційних фразеологізмів є назви частин тіла: akis, ausis, galva, ranka, kinka, koja, nagas, papas, pilvas, plaučiai, širdis²¹. Лексика SŽ не є винятком: тут налічується понад 25 фразеологічних сполучень із назвами частин тіла. Найбільше фразеологізмів утворено зі словами, що позначають активну діяльність людини, такими як: blaizyti, dvėsti, graužti, kušėti тощо (понад 60). Чимало фразеологізмів містять назви предметів найближчого оточення або предметів повсякденного вжитку, наприклад: pečius, žvakė, kartis, bulka тощо (близько 30). Понад 20 фразеологізмів утворено на основі назв природних явищ, наприклад: aušra, vasara, žiema, žaibas тощо; понад 10 — на основі назв свійських (диких) тварин, птахів та предметів їхнього оточення (kiaulė, strazdas, zuikis тощо). Є група фразеологізмів із назвами одягу та його частин (понад 3), надприродних істот (понад 3), вираження думок (понад 5). Слід зазначити, що в SŽ чимало фразеологізмів і зі словами, більш властивими писемній літературі, такими як: būrys, daiktas, galas, laikas, valia, žemė, žinia, žodis. Велика кількість фразеологізмів такого типу спонукає до думки, що

²⁰Докладніше про концепти див. Papaurėlytė-Klovienė 2004; 2012: 3–9.

²¹ Докладніше див.: FŽ VII.

88

Acta Linguistica Lithuanica LXIX

Frazeologijos pateikimas Mato Slančiausko žodyne

збирачі фольклору могли запозичити фразеологізми й із видань, що друкувалися на той час, тобто з писемної літератури (див. 0.1).

Усі фразеологізми SŽ подано наприкінці статті за абеткою, наприклад:

akis sf.: [...]

◊ akies mirksny adv. миттю: Сівши на той перелог, то вмить увесь світ облетиш. ŠLP 252 akis ištempti пильно дивитися [...]²² akių gale adv. хутко, вмить [...] dienos akim adv. удень [...] kur akys mato, o kojos neša adv. будь-куди [...] par akis adv. на очах, перед очима, нахабно [...] po akių adv. на очах, перед очима [...] po visų akių adv. у всіх на очах [...] prapulti iš akių зникнути, щезнути [...] tom pačiom akim būti не спати вночі, не заснути [...]

Сталі сполучення з кількох слів, зазвичай іменників, також подаються як фразеологізми: заголовним словом виносять один із (головних) іменників згаданого сполучення, пор.:

juosta sf.: [...]

◊ dermės juosta веселка: Побачивши веселку, не слід показувати на неї пальцем. ŠLSP 131

Фразеологізми SŽ, утворені з різних частин мови, зазвичай дієслова й іменника, через різноманітність дієслів мають варіанти. Щоправда, ці сполучення не можна оцінювати з погляду сучасної мови, однак контекст казок усе ж дає змогу вважати їх нерозкладним словосполученням — фразеологізмом. Тому сполучення з різними дієсловами в SŽ подаються окремо, як варіанти фразеологізмів, наприклад:

žinia sf.: [...]

◊ (pa-) дати звістку сказати, повідомити: Люди із села, зібравшись і вислухавши, дали асесору та управителеві звістку. ŠLSA 31 nuginti žinią сказати, повідомити [...]

Фразеологічні сполуки, розгорнуті до речень, подаються при різних словникових статтях. Наприклад, skūrą par galvą nunerti «карати»: Казали, що й у неї серце тремтіло: якщо мати здогадається, що вона приймає дітей, то здере з неї шкіру з голови. ŠLSP 209 трапляється і при іменниках galva, skūra, і при дієслові nunerti.

Вже згадувалося, що не всі традиційні фразеологічні сполуки SŽ потрапили до Фразеологічного словника литовської мови. Наприклад, фразеологізми dienos akim «удень», skūrą per galvą nunerti «карати»; visa galva šaukti «кричати, галасувати», kavalsis atkalbėti «зачарувати», kavalsis išnešti «утекти, втекти», kaip pilvas išmano «як живіт знає»

²² Через великий обсяг статті біля фразеологізмів залишають один приклад або зовсім відмовляються від них.

Straipsniai / Articles

89

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

мене», į pilną nupokšti «потовстіти» тощо мали б поповнити значні запаси фразеологічного шару литовської мови. Чимало фразеологічних сполук, наведених у SŽ, ілюструють спільність фразеології балтійських мов²³.

2.

СТАЛІ СПОЛУКИ СЛІВ У СЛОВНИКУ СЛАНЧЯУСКАСА

Як зазначає Марцинкявічене, ці явища, що належать до периферії фразеології, у литовському мовознавстві досі не отримали ґрунтовного дослідження та/або опису. Їхньою основною ознакою є усталеність, часте поєднання тих самих слів (Marcinkevičienė 2001: 83). Отже, сталими сполуками слів вважаються слова, що вживаються разом.

До сталих сполук належать: формули ввічливості, побажання, заклики, застереження, лайки, сполучення часток, прислівникові конструкції, сполуки займенників, вставні слова, сполуки вигуків, синтаксичні паралелі, змінні фрази тощо.

У SŽ сталі сполуки слів позначаються тим самим умовним знаком ◊²⁴. Часто головним словом сталої сполуки слів є відмінюване слово з прийменником. Уживаються сполуки прийменників з іменником (або прикметником) у родовому, орудному та знахідному відмінках.

¹ Т А Б Л И Ц Я. Сталі сполуки слів із застиглими відмінковими формами та прийменниками

Структура сполуки

Приклади

iš + форма родового відмінка

iš akių (išrodyti) зникнути з поля зору; iš lengvo поступово, повільно, iš ūmo раптово²⁵

(ne) po + форма родового відмінка

po akių на очах, у присутності; po galvų у головах; po valandos незабаром; ne po ilgo незабаром

з + форма орудного відмінка

su laba roda охоче; su gvaltu силоміць, примусово; su šturmu голосно, галасливо

23 Пор.: кинутися у вогонь або у воду «зробити все» (iet caur uguni un ūdeni – LLV 503), запам’ятати «запам’ятати» (ieņemt kaut ko galvā – LLKŽ 20), (іти куди очі бачать «будь-куди» (iet, kur deguns rāda – LLV 26), на очах у всіх «у всіх на виду» (visu acu priekšā – LLKŽ 582), і гарячого, і холодного (бачити) «пережити всяке» (redzējis gan baltas, gan nebaltas dienas – LLV 503), шкіра та кістки «дуже худий» (kauli un āda – LLV 219). Авторка статті свідомо обрала ці двомовні словники, у яких фразеологічні сполуки подано як такі, що й досі вживаються в обох мовах. Варто звернути увагу, що у Латисько-литовському словнику сталих словосполучень, укладеному Альвідасом Буткусом (2003), їх подано більше, ніж у Литовсько-латиському словнику, укладеному Йонасом Балкявічюсом та ін. (1995).

24 У СЖ як заголовні слова сталих словосполучень наводяться як змінювані, так і незмінювані слова. Приклади повторюються при різних заголовних словах.

25 Кальки з погляду запозичення не розглядаються.

90

Acta Linguistica Lithuanica LXIX

Frazeologijos pateikimas Mato Slančiausko žodyne

Структура сполуки

Приклади

по + форма орудного відмінка

po drauge разом; po greitumu швидко, поспіхом; po nevalia примусово; po ponais у кріпацтві;

про + форма знахідного відмінка

pro aušrą на світанку, перед сходом сонця; pro greitumą швидко, невдовзі

Слід зазначити, що Вінцентас Дротвінас, розглядаючи структурні моделі фразеологізмів, виокремлює двокомпонентний прийменниково-іменниковий фразеологізм²⁶. У Фразеологічному словнику як фразеологізми подано сполуки іменника в родовому (давальному) відмінку з прийменниками be, nuo, po.

У СЖ такі двокомпонентні сполуки віднесено до сталих словосполучень, пор.: be skaitliaus «багато» (ŠLSA 89; FŽ 613)²⁷; be dvasios «задиханий» (ŠLSP 207; FŽ 172), nuo (vieno) daikto «безперервно» (ŠLP 174, ŠLP 175, ŠLP 251, ŠLSA 297, ŠLP 76; FŽ 124), po šiai dienai «досі» (ŠLSP 80; FŽ 149). У СЖ сталим словосполученням подано також сполуку з іменником laikas, пор.:

laikas див.: [...]

◊ pirm laiko присл. заздалегідь: Jau pirm laiko buvo parsiprašę viens kito. ŠLSA 74

У Фразеологічному словнику його згадано як фразеологізм, але з іншим значенням — «вагітна» (FŽ 372)²⁸.

Нерідко основою стійкого словосполучення є займенники, що вживаються як іменники (kas) або прикметники (koks) (LKG 1994: 252). У SŽ стійкі словосполучення такого типу були б такими:

який, –а присл.: [...]

◊ koks noriant будь-який: Ми якраз веземо в п’ятницю гній із церкви, то нам якась халепа зараз трапиться: чи тварина впаде, чи ще щось станеться недобре. ŠLP 156

kas pron.: [...]

◊ ko tik (tiktai) prt. ледь-ледь: Але якщо вже дав, то дав разом із маком — майже нічого не забув. ŠLSA 93

У «Словнику фразеологізмів» як фразеологічні сполуки подано Frazeologijos žodyne ne po kam «зовсім неважливо, зовсім нічого не означає» (ŠLP 125; FŽ 277), iš savęs «самостійно» (FŽ 602). У SŽ iš savęs вживається в іншому значенні — «сам»: А як же могло бути, що наприкінці року бідні неосвічені люди самі не знали. ŠLSP 169 Ця шевцева дружина-

²⁶ Drotvinas 1987: 75–76.

²⁷ Спершу подано посилання на словосполучення в джерелах, після нього — Frazeologijos žodyne.

²⁸ Пор.: Чоловік іде до війська, залишив дружину раніше часу. Dl.

Straipsniai / Articles

91

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

їм сподобалося, бо вони самі не обдумали, яку дати відповідь королю. ШЛСП 229. І ці фразеологізми SŽ відносять до стійкіших словосполучень.

До стійких словосполучень слід відносити також сполучення прислівника як головного слова з частками, іменними частинами мови та дієсловами.

² Т А Б Л И Ц Я. Стійкі словосполучення з прислівниками

Структура словосполучення

Приклади

жодним чином ніяк, жодним чином

А я ніяк не можу забути те твоє слово... ШЛП 45

сяк-так терпимо, сяк-так

То, бувало, кажуть, за день сяк-так, [але] настав вечір, то, бувало, кажуть, страшно й ногу з дому виставити. ШЛСА 135

навіть не помітити не відчувши²⁹

Заблукавши в полях, він і не помітив, як повернувся назад до Ґедвіджяй. ШЛСА 39

відпустити на волю звільнити

Відпустила його на волю, веліла працювати вічком, як і обіцяла. ШЛСП 165

разом разом

– Почали з лозинами ганяти й мішати, нагнали багато інших горобців, а заодно й цього. ШЛП 394

У «Словнику фразеологізмів» як фразеологізм подано šiada tada «колись, коли-небудь» (ŠLP 100; FŽ 665); його можна вважати стійким словосполученням і з погляду лексичного вираження. У «Словнику фразеологізмів» як фразеологізм подано kaip ne kaip «сяк-так, ледве-ледве» (ŠLSA 174; FŽ 255), що цілком пасує до наведених стійких словосполучень.

До стійких словосполучень належать різноманітні сполучення часток, вигуків і звуконаслідувальних слів, які виражають оцінні або емоційні настанови мовця.

³ Т А Б Л И Ц Я. Стійкі словосполучення, утворені на основі часток, вигуків і звуконаслідувальних слів

Структура словосполучення

Приклади

ледве-ледве ледь-ледь

Знайшовши ту дитину, ґродненський чоловік — ледве живу, не надто швидко, — заніс її всередину, ледь-ледь оживив і виховав. ŠLP 215

ледве-ледве ледь-ледь

Узялися всі троє, але та голова була сильніша за всіх — ледве-ледве всі троє її збили. ŠLP 143

люлі-люлі кажуть, заколисуючи дитину

— Уця-люлі, люлі-люлі, уйця-уйця малесенький, уйця-уйця бідолашний. ŠLSP 115

гуртом, гуртом гуркотячи

Аж ось уже близько дев’ятої години, після церковної служби, з льоху гуртом, гуркотячи, вийшла величезна юрба чортів, занесли труну посеред церкви, відчинили її й випустили ту панну. ŠLP 119

²⁹ До групи прислівників у СЖ зараховуються також адвербіативи. Докладніше див.: Граматика сучасної литовської мови 2006: 413.

92

Acta Linguistica Lithuanica LXIX

Frazeologijos pateikimas Mato Slančiausko žodyne

Сполуки вигуків, утворені повторенням інших форм того самого слова (kabaru kabarais «пересуваючись, видираючись», dulku dulkiais «поспішаючи, мчачи», alu alais «метушачись, незрозуміло розмовляючи», tutu tutais «поспішаючи, біжучи» тощо) очевидно набувають дієслівного характеру й є надзвичайно образними. У СЖ таких прикладів досить багато³⁰.

Не можна категорично стверджувати, що всі ці розглянуті стійкі словосполучення зовсім не є образними, адже образність залежить не лише від розуміння людини, а й від її способу мислення, добору лексики для створюваного тексту та синтаксичного вираження. Саме це й становить головну перешкоду для розмежування традиційних фразеологізмів і стійких словосполучень. Коли ореол образності міцнішає і мовці частіше вживають його, стійке словосполучення будь-коли може перетворитися на традиційний фразеологізм. Тому варто ще раз згадати, що з погляду когнітивної лінгвістики стійкі словосполучення не розглядаються як прикраса мови, а є відображенням процесу мислення мовця.

2. ВИСНОВКИ

Зібрання фразеології литовської мови, представлене в LKŽ і FŽ, не є і не може бути вичерпним. Чимало незафіксованої фразеології міститься у словниках діалектів, говірок тощо, де слід розрізняти не лише традиційні фразеологізми, а й периферію фразеологізмів — стійкі словосполучення.

У статтях СЖ наведено понад 580 фразеологічних сполук, понад 380 фразеологізмів і понад 200 стійких словосполучень. Вони доповнюють ядро литовської фразеології, тобто традиційні фразеологізми, і виявляють широку периферію — функціонування «забутих» стійких сполучень.

Фразеологічні сполуки СЖ показують, що найчастіше головним словом традиційного фразеологізму є назви частин тіла (akis, ausis, galva, ranka, koja, pilvas, širdis). Чимало з них, імовірно, запозичено з писемної літератури; вони містять слова būrys, daiktas, galas, laikas, valia, žemė, žinia, žodis. Усі фразеологізми в СЖ подано наприкінці статті за абеткою.

Традиційні фразеологізми, утворені з іменників, подаються за головним словом сполуки. У фразеологізмах намагаються вказати всі варіанти, особливо тих сполук, які утворені з іменника та дієслова. Фразеологічні сполуки, розширені до речення, подаються при різних словникових статтях. Традиційні фразеологізми не лише поповнюють фразеологічний запас, а й надають інформацію про спільні риси фразеології балтійських мов.

У СЖ до традиційних фразеологізмів зараховують і стійкі словосполучення, позначені тим самим умовним знаком ◊. Найчастіше вони утворюються з усіх частин мови (да-

³⁰ Докладніше див. Švambarytė 2000: 54; 2001: 73–84.

Straipsniai / Articles

93

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

іменника, прикметника, займенника в застиглих відмінкових формах із прийменниками, прислівника, часток, сполучників, вигуків, звуконаслідувальних слів). Уживання та вираження стійких словосполучень пов’язані з певним локальним, етнічним та історичним розвитком і змінами литовської мови.

Варіанти фразеологічних сполучень і стійких словосполучень у SŽ виявлять локальні можливості вираження, пов’язані зі способом мислення та творчістю етнічної спільноти.

У традиційних фразеологізмах і стійких словосполученнях SŽ, як можна судити з вираження синтаксичної структури сполучень і тексту, відображено об’єкти оцінювання та критерії оцінювання кінця XIX — початку XX століття, пов’язані з особою, її поведінкою та діяльністю.

ЛІТЕРАТУРА І ДЖЕРЕЛА

B a r a u s k a i t ė J a n i n a 1995: Лексикологія. – Lietuvių kalba 1, за ред. Kazimieras Župerka. Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 4–78.

Dabartinės lietuvių kalbos gramatika, за ред. Vytautas Ambrazas. Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2006.

D r o t v i n a s V i n c e n t a s 1987: Lietuvių kalbos leksika ir frazeologija. Вільнюс: Друкарня Motiejus Šumauskas.

Duden 1996 – D u d e n. Deutsches Universal Wörterbuch A–Z. Nördlingen: C. H. Beck’sche Buchdruckerei.

Frazeologijos žodynas, упорядкували Irena Ermanytė, Ona Kažukauskaitė, Gertrūda Naktinienė, Jonas Paulauskas, Zita Šimėnaitė, Angelė Vilutytė; за ред. Jonas Paulauskas. Вільнюс: Інститут литовської мови, 2001.

IOD – Illustrated Oxford Dictionary. Vilnius: Alma littera, 2001.

J a k a i t i e n ė E v a l d a 1980: Lietuvių kalbos leksikologija. Вільнюс: Mokslas.

J a k a i t i e n ė E v a l d a 2010: Leksikologija. Вільнюс: Видавництво Вільнюського університету.

L a n g l o t z A n d r e a s 2006: Idiomatic Creativity: A cognitive-linguistic model of idiom-repre-sentation and idiom-variation in English. Amsterdam: John Benjamins B. V.

L i p s k i e n ė J o n i n a 1979: Lietuvių kalbos somatiniai posakiai. Вільнюс: Mokslas.

LKG – Lietuvių kalbos gramatika, за ред. Vytautas Ambrazas. Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1994.

LKŽ I, V, XIX, XX – Lietuvių kalbos žodynas 1, 2-ге вид., відповідальний редактор Jonas Kruopas. Вільнюс: Mintis, 1968; 5, відповідальний редактор Kazys Ulvydas. Вільнюс: Державне видавництво політичної та наукової літератури, 1959; 19, головний редактор Vytautas Vitkauskas. Вільнюс: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 1999; 20, головний редактор Vytautas Vitkauskas. Вільнюс: Видавництво Інституту литовської мови, 2002.

94

Acta Linguistica Lithuanica LXIX

Frazeologijos pateikimas Mato Slančiausko žodyne

LLKŽ – Butkus Alvydas 2003: Latvių–lietuvių kalbų žodynas. Kaunas: Æsti.

LLV – Латисько-литовський словник, Йонас Балкевич, Лаймуте Балоде, Аполонія Бояте, Валтерс Субатнієкс. Рига: Зінатне, 1995.

Marcinkevičienė Rūta 2001: Tradicinė frazeologija ir kiti stabilūs žodžių junginiai. – Lituanistica 4 (48), 81–98.

Marcinkevičienė Rūta 2010: Lietuvių kalbos kolokacijos. Kaunas: VDU leidykla.

OALED – Оксфордський енциклопедичний словник для тих, хто вивчає англійську. Оксфорд: Oxford University Press, 1995.

ODE – Oxford Dictionary of English. Oxford: Oxford University Press, 2006.

Oļehnoviča Ilze 2012: Frazeoloģismu komponentu substitūcija Latvijas laikrakstu diskursā. – Literārā valoda (standartvaloda) vēsturiskā, normatīvā un sociolingvistiskā skatījumā. Akadēmika Jāņa Endzelīna 139. dzimšanas dienas atceres starptautiskās zinātniskās konferences materiāli. Rīga: LU Latviešu valodas institūts, 29–31.

Papaurelītė-Klovienė Silvija 2004: Liūdesio koncertas lietuvių ir rusų kalbose. Daktaro disertacija. Vilniaus universitetas.

Papaurelītė-Klovienė Silvija 2012: Konceptualioji metafora emocinė būsena – kryptis žemyn lietuvių kalbos pasaulėvaizdyje. – Gimtoji kalba 1, 3–9.

Paulauskas Jonas 1977: Lietuvių kalbos frazeologijos žodynas. Kaunas: Šviesa.

Pikčilingis Juozas 1975: Lietuvių kalbos stilistika 2. Vilnius: Mokslas.

ŠLP – Казки Північної Литви, зібрав Матас Сланчяускас, упорядкували Норбертас Велюс, Ада Сесельскіте. Вільнюс: Вага, 1974.

ŠLSA – Перекази й анекдоти Північної Литви, зібрав Матас Сланчяускас, упорядкували Норбертас Велюс, Ада Сесельскіте. Вільнюс: Вага, 1975.

ŠLSP – Перекази й казки Північної Литви, зібрали співробітники Матаса Сланчяускаса: Йонас Трампуліс, Пранас Нарвидас, Юозапас Стоневічюс, Йонас Лідейкіс, Піліпас Грігутіс, Степонас Страздас, упорядкував Норбертас Велюс. Вільнюс: Вага, 1985.

Švambarytė Janina 2000: Poriniai ištiktukai darybos ir linksnių adverbializacijos požiūriu. – Материалы XXIX межвузовской научно-методической конференции преподавателей и аспирантов. Выпуск 1. Секция балтистики, 1–3 марта 2000 г. Морфология и словообразование балтийских языков, Санкт Петербург, 54.

Švambarytė Janina 2001: Šiaurės Lietuvos paribio ištiktukai: struktūra ir reikšmė. – Linguistica Lettica 9. Rīga: Latviešu valodas institūts, 73–84.

Vėlius Norbertas 1974: Matas Slančiauskas ir jo pasakos. – Šiaurės Lietuvos pasakos, surinko Matas Slančiauskas, parengė Norbertas Vėlius, Ada Seselskytė. Vilnius: Vaga, 9–36.

Straipsniai / Articles

95

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

Vėlius Norbertas 1975: M. Slančiausko užrašyta pasakojamoji tautosaka (anekdotai, sakmės, pasakojimai). – Šiaurės Lietuvos sakmės ir anekdotai, surinko Matas Slančiauskas, parengė Norbertas Vėlius, Ada Seselskytė. Vilnius: Vaga, 7–20.

Vėlius Norbertas 1985: M. Slančiausko bendradarbiai ir jų surinkta pasakojamoji tautosaka. – Šiaurės Lietuvos sakmės ir pasakos, surinko Mato Slančiausko bendradarbiai: Jonas Trumpulis, Pranas Narvydas, Juozapas Stonevičius, Jonas Lideikis, Pilypas Grigutis, Steponas Strazdas, parengė Norbertas Vėlius. Vilnius: Vaga, 7–34.

Vosyl y tė Klementina Birutė 1985: Lietuvių kalbos palyginimų žodynas. Vilnius: Mokslas.

VPSV – Тлумачний словник основних термінів мовознавства, гол. ред. Валентина Скуїня. Рига: Інститут латиської мови, 2007.

Župerka Kazimieras Romualdas 1983: Lietuvių kalbos stilistika. Vilnius: Mokslas.

БЭСЯ 1998 – Великий енциклопедичний словник. Мовознавство. Москва: Велика російська енциклопедія.

СКОРОЧЕННЯ

Ad. – Адутішкіс, Швенчьонський р-н.

Aln. – Алунта, Молетський р-н.

Avyž. – Йонас Авижюс, його твори.

Brž. – Біржай.

BŽ131 – Йонас Баронас. Словник російської та литовської мов.

C – Clavis Germanico–Lithvana.

Dbk. – Дебейкяй, Анікщяйський р-н.

Dglš. – Даугеліскіс, Ігналінський р-н.

Ds. – Дусетос, Зарасайський р-н.

Ėr. – Еришкяй, Паневежський р-н.

Glv. – Гелвони, Ширвінтський р-н.

Grd. – Гірдішке, Шилальський р-н.

Grž. – Гружяй, Пасвалський р-н.

J. – Литовский словарь А. Юшкевича съ толкованіемъ словъ на русскомъ и польскомъ языкахъ.

J. Balč. – Юозас Балчиконіс, його твори й переклади.

Jnš. – Йонішкіс.

Kp. – Купішкіс.

Kpč. – Капчяместіс, Лаздійський р-н.

Krs. – Карсакішкіс, Паневежський р-н.

Krš. – Куршенай, Шяуляйський р-н.

KzR. – Казлу-Руда, Маріямпольський р-н.

Lb. – Лабанорас, Швенчьонський р-н.

Lk. – Луоке, Тельшяйський р-н.

Lkv. – Лауку́ва, Шилальський р-н.

LTR (Brž.) – рукописне зібрання литовського фольклору, Біржай.

LTR (Mrc.) – рукописне зібрання литовського фольклору, Марцінконіс, Варенський р-н.

Nt. – Нотенай, Скуодаський р-н.

PG – Книги покращених пісень... заново переглянуті Ф. Куршайтісом.

Pn. – Паневежис.

Pns. – Пунськ, Польща, Сейненський повіт.

Pt. – Габріеле Петкявічайте-Біте, її твори.

Pv. – Півашюнай, Алітуський р-н.

Rd. – Радвілішкіс.

Rm. – Рамігала, Паневежиський р-н.

Rod. – Родунь, Білорусь, Варенавський р-н.

Rš. – Римше, Ігналінський р-н.

S. Dauk. – Сімонас Даукантас, його твори.

96

Acta Linguistica Lithuanica LXIX

Frazeologijos pateikimas Mato Slančiausko žodyne

Sdb. – Сідабравас, Радвілішкський район.

Skdv. – Скаудвіле, Таурагський район.

Skp. – Скапішкіс, Купишкіський район.

Skr. – Скірснемуне, Юрбаркський район.

Sl. – Салос, Рокішкіський район.

Slm. – Саламестіс, Купишкіський район.

Slnt. – Саланте, Кретингський район.

Smal. – Смалвос, Зарасайський район.

Sug. – Сугінчяй, Молетський район.

Šl. – Шяуляй.

Šts. – Шатес, Скуодаський район.

Švnč. – Швенчоніс.

TDrIV262 (Prng.) – Праці з фольклористики, Парінгис, Ігналінський район.

Trgn. – Таурангай, Утенський район.

Trk. – Тіркшляй, Мажейкяйський район.

Tvr. – Тверечюс, Ігналінський район.

Ut. – Утена.

Užv. – Ужвентіс, Кельмеський район.

Vb. – Вабальнінкас, Біржайський район.

Vj. – Ваяшишкіс, Зарасайський район.

Vkš. – Вешняй, Акмянський район.

Všn. – Вешинтос, Анікщяйський район.

Žem. – Жемайте, її твори.

Представлення фразеології у словнику Матаса Сланчяускаса

АНОТАЦІЯ

Різноманіття литовських фразеологічних словосполучень, їхніх варіантів і способів вираження ще не зафіксоване повною мірою. Історичні словники, словники діалектів і говірок постійно доповнюють не лише ядро фразеології — так звані традиційні фразеологізми, — а й периферію: стійкі словосполучення (застиглі мовні одиниці). Такі словосполучення відображають розвиток і синонімію фразеологізмів, а також дещо відмінні способи фразеологічного вираження в кожному регіоні Литви; це розмаїття не завжди повною мірою представлено у великих словниках.

У статті розглянуто фразеологічні словосполучення, узяті зі збірок народних оповідей, підготовлених Матасом Сланчяускасом та його помічниками наприкінці 19^th і на початку 20^th століть.

У словнику Сланчяускаса налічується понад 580 таких словосполучень: понад 380 традиційних фразеологізмів і понад 200 стійких словосполучень. Вони доповнюють ядро литовської фразеології та відкривають широку периферію — функціонування «забутих» стійких словосполучень.

У традиційних фразеологізмах, уживаних понад 160 років тому в околицях Йонішкіса, головне слово часто називає частину тіла (akis (око), ausis (вухо), galva (голова), ranka (рука), koja (нога), pilvas (живіт), širdis (серце)). Чимало таких фразеологізмів могли бути запозичені з писемних джерел, оскільки головні слова фразеологізмів, як-от būrys (гурт, група), daiktas (річ), galas (кінець), laikas (час), valia (воля), žemė (земля), žinia (звістка), žodis (слово) частіше траплялися в друці та літературі.

Стійкі словосполучення у словнику Сланчяускаса позначені знаком ◊. Основу стійких словосполучень становлять застиглі відмінкові форми іменників, прикметників і займенників із прийменниками.

Straipsniai / Articles

97

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

сполучень. Сполучення з частками, прислівниками та звуконаслідувальними вигуками зазвичай не вважають фразеологізмами. Стійкі словосполучення зі словника Сланчяускаса ілюструють різноманітні можливі лексичні зв’язки, які в деяких аспектах могли залежати від суспільства, що користується певною мовою, його звичаїв, моральних поглядів, моди, життєздатності діалекту тощо.

Як можна судити із синтаксичного вираження словосполучень і тексту, традиційні фразеологізми та стійкі словосполучення зі словника Сланчяускаса можна розглядати як відображення оцінюваних об’єктів і критеріїв оцінювання кінця 19^th та початку 20^th століть, пов’язаних із людиною, її поведінкою та діяльністю.

Отримано 10 січня 2013 р.

JANINA ŠVAMBARYTĖ-VALUŽIENĖ

Інститут литовської мови

вул. Петра Вілейшиса, 5, LT-10308 Вільнюс, Литва

[email protected]

98

Acta Linguistica Lithuanica LXIX