ANITRA ROZE

Інститут латиської мови Латвійського університету

Сфери досліджень: лексикографія, лексикологія, ономастика.

НАЗВИ ПЕРУКАРЕНЬ У ЛАТВІЇ: СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ

Назви перукарень у Латвії: семантичний аспект

АНОТАЦІЯ

Поряд з іншою візуальною інформацією важливою частиною міського середовища є назви магазинів, кафе, місць розваг, а також підприємств, що надають різноманітні побутові послуги (тобто ергоніми), які ми бачимо в міському просторі. Ці назви, мотивовані здебільшого творчим задумом власника відповідного підприємства, асоціативним сприйняттям або певними причинами, невідомими реципієнту тексту, утворюють специфічну підсистему лінгвістичного ландшафту.

У статті основну увагу приділено назвам перукарень і салонів краси — як їхній ономастичній (тобто символічній), так і номенклатурній частині, а також можливій мотивації назв; зроблено спробу визначити, які критерії характерні для творення назв цієї групи ергонімів і які особливості назв цієї групи є найпопулярнішими та найпоширенішими. Дослідження виконано на основі зібраної вибірки символічних і номенклатурних (тобто утворених номенклатурним словом) назв перукарень і салонів краси Латвії, знайдених у бізнес-каталозі в інтернеті www.1188.lv та каталозі підприємств в інтернеті www.zl.lv — відповідно 806 і 1127 найменувань, а також окремих назв, самостійно зафіксованих авторкою. Назви поділено на три великі групи: утворені латиською мовою, утворені англійською мовою та утворені мовою, яку неможливо визначити. Кожну групу докладніше поділено на підгрупи.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ономастика, семантика, ергоніми, назви перукарень і салонів краси, Латвія.

АНОТАЦІЯ

Поряд з іншими видами візуальної інформації назви різноманітних магазинів, кафе, закладів дозвілля та побутового обслуговування (ергоніми) становлять значну частину міського

194

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Frizētavu nosaukumi Latvijā: semantiskais aspekts

ландшафту. Назви, які часто мотивовані творчістю та асоціативним мисленням власників цих закладів або певними незрозумілими чинниками, разом утворюють типову підсистему мовного ландшафту.

Стаття зосереджена переважно на назвах перукарень і салонів краси — як на ономастичних і номенклатурних компонентах цих назв, так і на мотивації цих ергонімів. Зроблено спробу з’ясувати, які типи є найпопулярнішими.

Матеріал цього дослідження становлять 1,933 назви перукарень і салонів краси, зібрані з онлайн-довідників www.1188.lv та www.zl.lv. Деякі назви було зафіксовано безпосередньо. Їх класифіковано на три групи — латиські, англійські та ті, мову яких неможливо визначити. Кожну з цих груп потім проаналізовано детальніше.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ономастика, семантика, ергоніми, назви перукарень і салонів краси, Латвія.

Поряд із рекламою, афішами, оголошеннями про години роботи закладів тощо важливою частиною візуальної інформації міського середовища є назви магазинів, кафе, розважальних закладів, а також підприємств, що надають різноманітні побутові послуги (тобто ергоніми), які ми бачимо на вивісках, у вітринах, на стендах у міському просторі тощо. Ці назви, здебільшого мотивовані творчою думкою власника відповідного підприємства, асоціативним сприйняттям або певними причинами, невідомими реципієнтові тексту, утворюють специфічну підсистему мовного ландшафту. Навіть якщо вони не вирізняються особливою оригінальністю і належать до тривіальних, або ординарних (Balode, Bušs 2014: 20), не завжди можна простежити мотив виникнення назви, тобто причину, що лежить в основі її появи. Однак, детальніше розглянувши певну групу назв, можна помітити й виокремити апелятиви, антропоніми, топоніми чи інші лексичні групи, використані в символічній частині назв, а також установити, яка з цих лексичних груп частіше вживається для ідентифікації підприємств того чи іншого профілю.

Перш ніж перейти до семантичного аналізу ергонімів, а саме певної групи ергонімів — назв перукарень і салонів краси, необхідно розглянути визначення цього поняття, оскільки з розумінням терміна «ергонім» пов’язано кілька проблем.

У латиській лінгвістичній літературі до ергонімів традиційно відносять власні назви, що називають об’єднання людей, створене для певної діяльності (організацію, підприємство, установу тощо) (див. VPSV 2007: 109). У російському мовознавстві ергонім визначається як різновид оніма, власна назва, що також називає комерційні та ділові об’єднання людей, зокрема товариства, організації, установи, корпорації, підприємства, об’єднання, інституції, гуртки (Подольская 1988: 151). Подібну картину можна спостерігати в лінгвістичній літературі, опублікованій англійською мовою,

Straipsniai / Articles

195

ANITRA ROZE

де основну увагу дослідників зосереджено на назвах підприємств певних галузей, конкретних типів, передусім магазинів, кафе та перукарень. Для позначення цих назв не використовують термін оронім, натомість уживають такі поняття, як комерційні назви «комерційні назви» та назви компаній «назви підприємств» (див. Bergien, Kremer, Zilg 2010; Bergien 2009: 7; певною мірою подібним є термін Ояра Буша на позначення підприємств і товарів — економоніми; див. Buss 2013: 50). Натомість у німецькій лінгвістиці, де ергонімами вважають також назви різних людських об’єднань, до цієї категорії, крім них, зараховують і назви товарів, періодичних видань та художньої літератури, а також назви майже будь-яких інших авторських творів, зокрема передач, створених засобами масової інформації, творів мистецтва тощо (див., наприклад, Bauer 1985).

Єлена Бутакова (Елена Бутакова), яка досліджувала лінгвістичну креативність ергонімів, вважає, що для того, аби вирізнити певну назву серед розмаїття міських вивісок, надати їй виразності, зробити її привабливою та естетичною, недостатньо використовувати традиційні лінгвістичні засоби словотворення; автори назв залучають для досягнення цієї мети формальні й семантичні мовні засоби, графічні елементи, виділення, екстралінгвістичні та паралінгвістичні засоби тощо (Бутакова 2013: 146).

Оскільки завдання ергоніма, по-перше, — сигналізувати й інформувати про те, що виробляє, продає чи пропонує конкретне підприємство, а по-друге, виконувати номінативну, інформаційну, рекламну, естетичну, меморіальну функції та функцію захисту прав власності (Хисамов 2012; Sjöblom 2008: 351), тобто надавати названому об’єктові індивідуальне ім’я та привертати до нього увагу (Шакирова 2012), важливо, щоб він був унікальним, легко запам’ятовувався й викликав позитивні асоціації. З огляду на перенасиченість інформаційного простору міського середовища це завдання досить складно реалізувати. Як зазначено в одному з досліджень, більший потенціал використання мають ергоніми, які виконують і рекламну, і інформаційну функції (Хисамов 2012).

Шукаючи відповідну назву, підприємець може обрати один із двох шляхів: дати назву, яка безпосередньо вказує на товар, що продається, чи послугу, що пропонується, або тісно з ними пов’язана, чи віддати перевагу абстрактній назві, асоціативно пов’язаній зі сферою діяльності підприємства (див. Шакирова 2012). Поряд із цими варіантами існує і третій шлях, який представляють назви, не пов’язані зі сферою діяльності підприємства ані безпосередньо, ані асоціативно (або принаймні цей зв’язок не сприймається користувачем).

Також не можна не зважати на те, що щодо назв існують певні модні тенденції, які регулярно змінюються (Крюкова 2008). Можливо, деякі назви обрано саме під впливом однієї з таких тенденцій або певної традиції. Так, наприклад, з’ясовано, що власники підприємств, які працюють у сферах краси, харчування, розваг і відпочинку, за допомогою свого ергоніма

196

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Frizētavu nosaukumi Latvijā: semantiskais aspekts

намагаються донести до потенційного клієнта певну особливу історію про підприємство, його власника, якість пропозиції, історію, принципи діяльності, провідний мотив чи місце розташування (Pošeiko 2014: 191). Існує також певна традиція щодо вибору власних назв, зокрема антропонімів, які включають до ергонімів (про це див. далі).

У цій статті основну увагу приділено назвам перукарень і салонів краси в Латвії — як їхній ономастичній (тобто символічній) частині, так і номенклатурній, а також можливої мотивації назв; робиться спроба визначити, які критерії притаманні саме цій групі ергонімів і які з них найпопулярніші та найпоширеніші.

У дослідженнях назв підприємств та установ назви, безпосередньо чи асоціативно пов’язані зі сферою діяльності підприємства, називають мотивованими, а назви, які жодним чином не вказують на сферу його діяльності, — немотивованими (Laugale, Šulce 2012: 31–34; Хисамов 2012). На думку авторки, хоча іноді мотивацію важко або навіть неможливо визначити, ці назви все ж не є цілком немотивованими, тому в цьому дослідженні перші названо мотивованими основною функцією, а другі — мотивованими іншими обставинами.

Дослідження проведено на основі добірки символічних і номенклатурних (тобто утворених номенклатурним словом) назв латвійських перукарень і салонів краси: 806 назв, знайдених в інтернет-каталозі підприємств www.1188.lv, і 1127 назв із каталогу підприємств www.zl.lv, а також окремих назв, зафіксованих самою авторкою.

Виявлені ономастичні назви салонів краси та перукарень поділено на три великі групи: назви, утворені латиською мовою, назви, утворені англійською мовою, та назви, мову яких неможливо визначити. Кожну групу поділено на підгрупи.

ОНІМАСТИЧНІ НАЗВИ ПЕРУКАРЕНЬ І САЛОНІВ КРАСИ, УТВОРЕНІ ЛАТИСЬКОЮ МОВОЮ

1. Назви, які безпосередньо позначають напрям діяльності підприємства, тобто назви, мотивовані основними функціями.

Будучи принаймні частково онімастичними з семантичного погляду, вони водночас є й номенклатурними (наприклад, Frizētava, Frizieru pakalpojumi). Нерідко в цих онімастичних назвах номенклатурне слово доповнює більш або менш чітко визначене позначення цільової аудиторії (наприклад, Kungu frizētava, Frizētava visai ģimenei, Frizētava vīriešiem, Frizētava jums, Frizētava TEV); можлива спеціалізація

Straipsniai / Articles

197

ANITRA ROZE

(наприклад, Mazā franču salona frizētava) або ж більш чи менш конкретне позначення місця (наприклад, Ķekavas frizētava, Auces frizētava, Baseina frizētava).

До цієї підгрупи належать також назви, у яких використано нелітературну лексику латиської мови. У цьому випадку це вживання слова balbieris «чоловічий перукар, цирульник» у назві (наприклад, Skujiņas Balbieris, Balbieris, Balbieris E). Не можна заперечувати, що, хоча семантично слово не повністю відповідає профілю діяльності підприємства (імовірно, у перукарнях обслуговують і жінок), така назва має певну оригінальність і привертає увагу.

2. Назви, що перебувають на проміжному етапі між онімастичними й номенклатурними, але також однозначно вказують на напрям діяльності підприємства, тобто мотивовані основними функціями (наприклад, Frizieru darbnīca, Frizieru studija, Matu meistari).

3. Онімастичні назви, які частково відображають напрям діяльності підприємства (наприклад, Bize, Matu rota, Karē, Loka, Londa Lukss (збіг із назвою відомого бренду засобів для догляду за волоссям Londa є очевидним).

Частина цих назв пов’язана з напрямом діяльності підприємства радше асоціативно, наприклад, Imidžs, Ampluā, Fasons, Šarms, Stils (остання — одна з найпопулярніших назв перукарень: зафіксовано 6 перукарень із назвою Stils, одну — Stils ZS, Stils LJ, а також по одній у поєднанні з іншим іменником — Stila Kods, Stila maģija, Stila pērles, Meistara stils).

4. Назви, утворені від власного імені.

4.1. Найчастіше це особове ім’я, яке може бути або не бути ім’ям та/або прізвищем власника (власниці) підприємства. Ці назви також можна було б назвати мотивованими основною функцією, тобто пов’язаними зі сферою діяльності підприємства, у цьому випадку — асоціативно.

Ергоніми, основою яких є жіночі імена, зазвичай асоціюються з красою, ніжністю, надійністю (Хисамов 2012). Особові імена, що утворюють назви, крім того, згадуються як одні з тих ергонімів, які люди, не обізнані в цій сфері, найчастіше пов’язують саме із салонами краси та перукарнями (Pošeiko 2014: 189).

Для назв перукарень частіше обирають саме жіночі імена, наприклад, Ieva, Marieta, Ornella, Kate, Linda, Maija, Agate, рідше — чоловічі імена, наприклад, Aleksandrs, Ādams, Emīls, Rūdis, або комбінацію кількох власних імен (наприклад, Dace un Martins, Edgars un Kristīne, Olita un Vivita).

Окремо слід згадати назви, утворені поєднанням імені, першої літери імені та прізвища з номенклатурною частиною. Назви такого типу не лише вказують на профіль діяльності підприємства, а й на його власника (наприклад, A. Mālderes frizētava, Ritas frizētava, Andas salons, Astrīdas salons, Edītes nams).

У невеликій кількості трапляються назви, у яких до особового імені додано прийменник pie («у/до»), імовірно, щоб суто емоційно створити враження більш персонального обслуговування, більшої приватності, а можливо, й дещо ретро-настрою; наприклад, Pie Aivas, Pie Evitas, Pie Irēnas.

198

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Frizētavu nosaukumi Latvijā: semantiskais aspekts

1. РИСУНОК. Фасад салону краси Aleksandrs

На відміну, наприклад, від назв перукарень у Німеччині, де модель «апелятив, що стосується професії + ім’я, прізвище або ім’я та прізвище власника/власниці», наприклад, Beas Friseursalon, Tina’s Haarstudio, Peter’s Frisierstube, Nussmann Frisiersalon, є однією з найтрадиційніших (див. Kohlheim 2015: 128), у Латвії така модель трапляється порівняно рідко.

Досить рідко, але все ж трапляються також назви, у яких до особового імені додано числа, мотивацію яких можна здогадно визначити, але вона не цілком зрозуміла, наприклад, Karina 95 (95 може стосуватися року заснування підприємства, наприклад, 1995?).

З особовими іменами, можливо, пов’язані також назви, утворені математичним або іншим способом поєднання літер, наприклад, A+A, N un I, D.Ģ. saloniņš).

4.2. Іноді в назві використано ім’я міфологічної, історичної, літературної тощо особи, наприклад, Afrodīte, Klio, Nofrete, Aspazija, Leda, Orfejs, Prozerpina, Figaro, Milēdija, Melnais Gulbis, Mikausis (назва дитячої перукарні, яка для обізнаних пов’язана з однойменною дитячою пісенькою), зокрема іноді в написанні, що не відповідає нормам, але, можливо, саме тому привертає увагу з погляду того, хто дав назву, наприклад, Kassius, BaGira.

4.3. Другу, частіше вживану частину власних назв мотивувала назва конкретного місця чи географічного об’єкта, зазвичай — місце розташування салону або перукарні, адреса тощо. Це може бути:

1) район, наприклад, Jugla – L&Co (перукарня розташована на вулиці Бривібас, 430, у районі Югла), Stils Teika (перукарня розташована на вулиці Бривібас, 296, у так званому районі Тейка);

Straipsniai / Articles

199

ANITRA ROZE

2) вулиця, наприклад, Baložu ielas frizētava (перукарня розташована в Ризі, на вулиці Баложу), Aveņu salons (розташована в Даугавпілсі, на вулиці Авеню), салон Zaļā (розташований у Баусці, на вулиці Зала);

3) вулиця та номер будинку, наприклад, Rīgas 66 (перукарня розташована в Даугавпілсі, на вулиці Ригас, 66), Avotu 43 (перукарня розташована в Ризі, на вулиці Авоту, 43);

4) лише номер будинку, наприклад, 55 (перукарня розташована в Ризі, на вулиці Валдекю, 55).

Іноді назву мотивувало також розташування перукарні, наприклад, на розі вулиці (Stūrīša saloniņš).

До цих назв можна було б зарахувати також згадані раніше назви, пов’язані з місцем розташування: Ķekavas frizētava (розташована в Кекаві), Auces frizētava (розташована в Ауце), Lielvārdes frizētava (розташована в Лієлварде), Baseina frizētava (розташована у спортивному центрі Олайне) тощо.

Однак частина цих назв не пов’язана з місцем розташування підприємства, а вибрана з якихось асоціативних чи інших причин, невідомих пересічному спостерігачеві. Так, наприклад, назва Ēdene закономірно асоціюється з Едемським садом, місцем, де все було досконалим, прекрасним і добрим; натомість назву салону Fidži, очевидно, обрано з метою викликати позитивні асоціації, пов’язані з розташуванням цієї країни, тобто із сонцем, теплом, океаном, островами, пальмами, відпочинком, курортом тощо; назву ж салону Venēcija обрано, аби викликати асоціації з конкретним італійським містом і його особливою атмосферою.

5. Назви, утворені, як писав Бушс, «словом із позитивною семантикою, таким, яке зазвичай називають красивим словом, хоча апелятивна семантика цього слова не має жодного стосунку до профілю підприємства» (Bušs 2014: 354). У контексті перукарень це найчастіше назви квітів, наприклад, Frēzija, Gerbera, Lotoss, Orhideja, Puķuzirnis, Magnolija, Madara (можливо, тут простежується асоціативний зв’язок жінка→ краса→квіти); так звані «жіночні назви», наприклад, Dīva, Grācija, Rota, Daile; слова, що викликають позитивні емоції, наприклад, Sapnis, Pērle, Paradīze, Saule, Saules salons, а також традиційно позитивна назва Dzintars. Рідше у назвах відображено тваринний світ, наприклад, Koala, Kamene, Panda, Zebra studija.

6. Назви, не пов’язані з профілем діяльності підприємства, мотивація яких незрозуміла, наприклад, Oranžs, Oranžā (можливо, пов’язано з дизайном салону), Princips, Persona, Ritms, Romance, Spīgana, Liesmiņa, Marmelāde, Kolāža.

7. Назви, утворені псевдословами, наприклад, Aganava, Stille, Turija, Amorete, Apka, Bilora, Eileos, Alegors, Al Ira, Fitners, Gataitri, Lilimens. Нерідко ці назви утворено як складові абревіатури з імен власників підприємства, однак сторонній людині, звичайно, визначити це неможливо.

8. Назви з доданою до реально наявного слова або псевдослова літерою чи цифрою, яка, очевидно, слугує ідентифікатором, що допомагає розрізняти між собою в інших аспектах однакові назви, наприклад, E Konkords, L Konkords.

200

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Frizētavu nosaukumi Latvijā: semantiskais aspekts

Однак літера не завжди виконує функцію ідентифікатора, оскільки її додавання трапляється й у випадках, коли іншої подібної назви перукарні взагалі немає, наприклад, Kari S, Kursa A, Aleksandra D, Beatrise A, Ekselence IR, Eva F, L Denaro, Šiks B, T Nams.

У такій функції, тобто як ідентифікатор, імовірно, могло б виступати й число, додане до назви, наприклад, Fantāzija 1. Однак у деяких випадках можна сумніватися в ідентифікаційній ролі числа. Так, у згаданому випадку Fantāzija 1 ідентифікаційна роль числа 1 сумнівна, оскільки перукарні з назвою Fantāzija є в інших містах Латвії, але не в Лієпаї, де зафіксовано назву Fantāzija 1. У низці інших випадків також важко визначити підстави для використання числа в назві, оскільки перукарень з такою самою назвою, але без числа в назві, взагалі немає (наприклад, Ellat – 21 (зв’язку з адресою немає, немає й перукарні Ellat), Frizieru studija 212 (зв’язку з адресою немає), Pils 21 (зв’язку з адресою немає). Про такі назви писав і Бушс, наводячи їх як такі, мотивацію яких важко розшифрувати (Bušs 2014, 357). Можна припустити, що в деяких випадках використано семантику числа (Fantāzija 1, Pils 21), тоді як в інших випадках ідентифікатор був потрібен, щоб відрізнити одне підприємство від іншого. Узагальнивши назви перукарень Латвії, виявлено лише дві, у яких ідентифікаційну роль числа, доданого до назви, хоч і з певними застереженнями, можна було б визнати. Це назви Gella 2, Tadi 2. Однак незрозуміло, чому обрано саме число 2, адже, хоча існують перукарні Gella і Tadi, не виявлено ані перукарні Gella 1, ані Tadi 1. Можна лише припустити, що наявну Gella вважали першою, а наступна Gella цілком логічно отримала назву Gella 2.

У деяких випадках замість літери чи числа використано сполучення «un Co» або «un Ko» (наприклад, Krokus un Co, Barons un Ko); і воно, здається, радше виконує функцію ідентифікатора, ніж додавання Co чи Ko було мотивоване тим, що підприємство має кількох акціонерів.

9. Назви-абревіатури (наприклад, INLI, GSSG, A.N.D.A), а також частково абревійовані назви, мета яких, найімовірніше, — подати вже відоме в оригінальному ракурсі, наприклад, Kristi N.A. (імовірно, таке написання обрано замість традиційного Kristina).

10. Поряд із розглянутими щойно ономастичними назвами перукарень і салонів краси латиською мовою є низка таких, що, хоч і ніби зберігають певні ознаки латиської мови, балансують на межі з невизначеною мовною групою. До них належать назви Ailin, Asol, Džaz, Edenn, Kristal, Karmen, Katrin, Lotos, Lavren, Nais, Arnedin, Brizz, у яких відчутний вплив російської мови, а також утворення Klērs Serviss, Inndra, Tiina тощо, створені всупереч орфографічним та/або граматичним нормам латиської мови. Слід зазначити, що серед латиських ергонімів назви такого типу, як Klērs Serviss, трапляються доволі часто, однак,

Strāipsniai / Articles

201

ANITRA ROZE

якщо йдеться саме про назви перукарень і салонів краси, таких утворень відносно мало.

11. Незвичайні, або творчі (Balode, Bušs 2014: 21), назви.

11.1. Багатослівні та фразові ономастичні назви. Серед назв перукарень і салонів краси (на відміну, наприклад, від назв кафе й ресторанів) таких ергонімів відносно мало. Наприклад, назва перукарні Bitīt’ matos відображає і добре відомий експресивний вигук, і водночас указує на напрям діяльності підприємства, тобто на його зв’язок із волоссям. Виявлено й інші творчі за змістом або формою назви: Pauze skaistumam, Tavs sapnītis, Pinku nams, Smalkais saloniņš, Spogulīt, spogulīt (недвозначна асоціація з казкою Sniegbaltīte).

Імовірно, саме до цієї групи належить і назва 1 Moments, яка закономірно викликає асоціацію зі швидкістю обслуговування, тобто з можливістю швидко отримати бажаний вигляд і зачіску, а також назва Melnais knābis, яка семантично жодним чином не пов’язана зі сферою діяльності підприємства; однак цей зв’язок виявляється, якщо розглянути саме візуальне оформлення назви на фасаді: літера K виконана у формі розкритих ножиць, утворюючи додаткову асоціацію між розкритими ножицями та роззявленим дзьобом птаха.

РИСУНОК 2. Фасад перукарні Melnais knābis

Відмінність цього підприємства від інших демонструє також номенклатурна частина його назви (яка, однак, не з’являється на фасаді) — literārā frizētava, або (як деінде) frizētava – lasītava, frizētava – bibliotēka.

202

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Frizētavu nosaukumi Latvijā: semantiskais aspekts

11.2. Слова, утворені з елементів двох мов. До цієї групи можна віднести одну назву Frizurnaya, утворену від німецького Frisur або латиського frizūra слова та транслітерованого традиційного російського закінчення назв установ певного профілю –aya, тобто -ая, пор. булочная, прачечная).

РИС. 3. Фасад перукарні Frizunaya

12. Назви, які ніяк не пов’язані з профілем діяльності підприємства і радше створюють дезінформувальне враження щодо напряму діяльності підприємства (наприклад, Reaktors SK (пояснення стає зрозумілим, якщо знати, що перукарня належить спортивному клубу Reaktors), Servers A, Skan M, Tehnoimpeks, PARC, Krams, Kvadro, Gaisma, IT – Pārvalde, Kokles A, Tasha), а також назви, які, принаймні на суб’єктивну думку авторки, можуть викликати негативні асоціації, наприклад, Skaistuma studija Pam Pam, салон Friko, перукарня Gaiļi LK, перукарня Geja.

Не можна не помітити, що частка креативних назв у сфері перукарень і салонів краси є порівняно дуже малою. Якщо поглянути на картину, яку відкриває дослідження Рози Кольгайм (Rosa Kohlheim) про назви перукарень у Німеччині, то побачимо, що там креативних назв відносно багато, причому виразно переважає використання гри слів, наприклад, обігрування німецького апелятива mati «волосся» або відповідного англійського апелятива «Hair» — Haarmonie, Haar-em, Haarezeit, Hair-Force One, On Hair, Hair Line тощо (див. Kohlheim 2015: 132, 133). Серед назв латвійських перукарень такі практично не трапляються (як єдиний виняток, можливо, можна назвати вже згадану Bitīt’ matos); до того ж навряд чи можна навести вагомі причини відсутності в Латвії назв такого типу, оскільки, здається, для їх творення немає жодних серйозних лінгвістичних перешкод.

Straipsniai / Articles

203

ANITRA ROZE

АНГЛОМОВНІ ОНОМАСТИЧНІ НАЗВИ ПЕРУКАРЕНЬ І САЛОНІВ КРАСИ

1. Назви, які більшою чи меншою мірою безпосередньо відображають напрям діяльності підприємства, наприклад, Hair Code, Beauty, Glamour, Look, O Jo VIP HAIR, Coiffure.

2. Назви, утворені від якогось власного імені, найчастіше особового імені або топоніма, вжитого окремо чи в поєднанні з іншим словом.

2.1. Особове ім’я, зазвичай ужите разом з умовним номенклатурним словом, яке більшою чи меншою мірою безпосередньо вказує на напрям діяльності підприємства, наприклад, Andrey Silchenko hair salon, Anna Style, Marly Estetica, Best of Style, але в окремих випадках ужито лише особове ім’я, наприклад, Crista, Merlin.

2.2. Топонім, який у конкретному випадку не пов’язаний із місцем розташування підприємства, салону чи перукарні, а радше покликаний викликати позитивні асоціації, наприклад, Miami Beach, Soho, Tokyo Hair Studio.

3. Назви з неясною функцією, наприклад, Art’e Studio, CHI Studio, Chop-Chop, City, Donna Dea, Vanilla.

Поряд з англомовними назвами зрідка трапляються назви італійською та французькою мовами (наприклад, De Luna, A La Fregate, Bella Vita, Bellezza, Fleur, La Soare, LeMond). Мета цих назв, найімовірніше, полягає у створенні асоціацій із традиційними законодавицями моди — Італією та Францією, і, як зазначала Солвіта Пошейко, інші мови, наприклад іспанська, італійська, французька, використовуються в символічних назвах не з комунікативної необхідності, а винятково задля милозвучності, вишуканості та престижу (Pošeiko 2014: 186, 187, 191). Це, безперечно, можна сказати й про назви салонів краси та перукарень. Однак нерідко, особливо коли написання іноземною мовою помилкове, досягається цілком протилежне враження — недбалості й непрофесіоналізму. Це добре демонструє остання розглянута група.

ОНОМАСТИЧНІ НАЗВИ ПЕРУКАРЕНЬ І САЛОНІВ КРАСИ, СТВОРЕНІ НЕВИЗНАЧЕНОЮ МОВОЮ

Серед ономастичних назв іноді трапляються назви, створені невизначеною мовою. Тобто назву написано нібито англійською чи французькою мовою, але замість написання мовою оригіналу бачимо відтворення за вимовою або

204

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Frizētavu nosaukumi Latvijā: semantiskais aspekts

помилкове написання (наприклад, Kapri Star (англ. Capri Star), Vizavi (фр. Vis-à-vis), Voile (можливо, фр. voilà), Springs (можливо, англ. Spring).

Також у невеликій кількості трапляються назви, мовну належність яких узагалі важко визначити, наприклад, Brizz, Exito Delor, а також гібридні назви, утворені компонентами кількох мов, наприклад, Happy Hair Studija, Le Studio.

НОМЕНКЛАТУРНА ЧАСТИНА НАЗВ САЛОНІВ КРАСИ ТА ПЕРУКАРЕНЬ

Розглядаючи номенклатурну частину, додану до ономастичних назв, бачимо, що її утворюють як емоційно нейтральні слова, наприклад, перукарня, салон, дитяча перукарня, так і слова, яким у певному контексті властива певна конотація і в яких виявляється творчість власників, наприклад, студія краси; салон краси та відчуттів; центр краси, здоров’я і гармонії; салон відчуттів.

Загалом можна зробити висновок, що назви перукарень і салонів краси в Латвії створюють доволі строкату мовну картину, проте в жодній із розглянутих груп назв немає виразного домінування. Якщо порівняти співвідношення денотативного (безпосередньо пов’язаного з галуззю) і конотативного (метафоричного) вживання, слід констатувати, що кількість конотативних уживань безперечно переважає.

Серед розглянутих назв практично не трапляються прецедентні феномени (див. Bušs 2013: 51, 52; Malevych 2012), тобто назви, що специфічно характеризували б латишів як національну чи культурну спільноту, а також назви, безпосередньо орієнтовані на латиський менталітет (єдині винятки, хоча кожен із них по-своєму, — Bitīt’ matos і Laimdotas skaistuma centrs; крім того, у другому прикладі, окрім асоціації з Лаймдотою як позитивним латиським літературним образом, важливе значення має і візуальне оформлення вивіски, на якій зображено пояс Лієлварде).

Якщо, наприклад, порівняти з назвами перукарень у Німеччині, то в латвійських назвах перукарень майже не трапляються гра слів і каламбури; їх щедро компенсує бурхлива асоціативна фантазія власників підприємств.

ДЖЕРЕЛА

Інтернет-каталог підприємств www.1188.lv

Інтернет-каталог компаній www.zl.lv

Straipsniai / Articles

205

ANITRA ROZE

LITERATŪRA

Balode Laimute, Bušs Ojārs 2014: Two sketches on Latvian Names in the Economy. – Studii și cercetări di onomastică și lexikologie (SCOL). Nr. 1/2. Craiova: Sitech,13.–25.

Bauer Gerhard 1985: Namenkunde des Deutschen. Bern/ Frankfurt: P. Lang.

Bergien Angelika 2009: Cultural and regional connotations of company names in local contexts. – Names as Language and Capital Proceedings Names in the Economy 3, Amsterdam, 11–13 June 2009 (no vietnes http://www.meertens.knaw.nl/nite/).

Bergien Angelika, Kremer Ludger, Zilg Antje 2010: Commercial names as indicators of innovation and change: new reflections and challenges. – Onoma 43, 7–23.

Bušs Ojārs 2013: Īpašvārdi ekonomikā: dažas izpētes iespējas pasaulē un Latvijā. – Vārds un tā pētīšanas aspekti 17(1). Liepāja: LiePA, 50–55.

Bušs Ojārs 2014: Netriviālie veikalu, restorānu un izklaides iestāžu nosaukumi Latvijā. – Onomastikas pētījumi. Rīga: LU Latviešu valodas institūts, 353–361.

Kohlheim Rosa 2015: Sprachliche Kreativität bei der Benennung von Friseurgeschäften in Deutschland. – Acta Linguistica Lithuanica 72, 126–135.

Laugale Velga, Šulce Dzintra 2012: Galvenie problēmjautājumi nosaukumu veidošanā un rakstībā. – Lielo burtu lietojums latviešu valodā: ieskats vēsturiskajā izpētē, problēmas un risinājumi. Rīga: LVA, 29–36.

Malevych Iryna 2012: The Types and Functions of the Precedential Phenomena in the Language of Outdoor Advertising (on the Basis of Ukrainian Ergonyms). – Names in the Economy 4. Abstracts of all the presentations [bez lpp. numerācijas].

Pošeiko Solvita 2014: Komerciālie ergonīmi Baltijas valstu lingvistiskajā ainavā. – Vārds un tā pētīšanas aspekti. Rakstu krājums 18(2). Liepāja: LiePA, 178–193.

Sjöblom Paula 2008: Multimodality of Company Names. – Onoma 43, 351–380.

Бутакова – Бутакова Екатерина Сергеевна 2013: Лингвистическая креативность в Томской эргонимики. – Вестник ТГПУ (TSPU Bulletin) 3(131), 146–152.

Крюкова Ирина Васильевна 2008: Мода на названия (по vietnes http://www.informnauka.ru/rus/2008/2008-02-18-8-051_r.htm).

Подольская Наталия Владимировна 1988: Словарь русской ономастической терминологии. Москва: Наука.

206

Acta Linguistica Lithuanica LXXIV

Frizētavu nosaukumi Latvijā: semantiskais aspekts

Хисамов Олег Ришатович 2012: Особенности эргонимии г. Казани. – Ашаринские чтения. Вып. 8. Чебоксары: Новое Время, 268–273.

Шакирова Татьяна Владимировна. Антропонимические эргонимы в коммерческой номинации (на материале тюменских наименований). – Молодой ученый 4, 2012, 259–261 (по vietnes http://www.moluch.ru/archive/39/4607/).

Kirpyklų pavadinimai Latvijoje: semantinis aspektas

SANTRAUKA

Straipsnyje analizuojami Latvijos kirpyklų ir grožio salonų pavadinimai siekiant atskleisti šių ergonimų pasirinkimo motyvus ir kriterijus bei nustatyti, kurie iš jų yra populiariausi ir labiausiai paplitę.

Daug latviškų kirpyklų ir grožio salonų turi pavadinimus su onomastiniu dėmeniu, kuris yra latvių ar anglų kalbos arba išgalvotos užsienio kalbos žodis. Jų įvairovė gana plati, neturinti vyraujančios tendencijos. Tačiau šių įstaigų pavadinimuose retai pasitaiko žodžių žaismo, kūrybiškumo. Pavyzdžiui, Vokietijoje kirpykloms pavadinti naudojami ergonimai, kaip rodo Rosos Kohlheim tyrimas, dažnai yra gana kūrybiški, jiems kurti pasitelkiamas žodžių žaismas. Kokios šių skirtumų priežastys – pasakyti sunku. Tačiau latviškų ergonimų kūrybiškumo stoką dažnai kompensuoja turtinga ir asociatyvi jų kūrėjų vaizduotė.

Šių pavadinimų nomenklatūrinių dėmenų analizė rodo, kad jie yra neutralūs žodžiai, pvz.: frizētava ‘kirpykla’, salons ‘salonas’, bērnu frizētava ‘vaikų kirpykla’ ir pan., arba žodžiai, turintys tam tikrą konotaciją, taip pat ir kūrybiškumo, pvz.: skaistuma studija ‘grožio studija’, skaistuma un sajūtu salons ‘grožio ir jausmų salonas’, skaistuma, veselības un harmonijas centrs ‘grožio, sveikatos ir harmonijos centras’, sajūtu salons ‘jausmų salonas’.

Įteikta 2016 m. gegužės 9 d.

ANITRA ROZE

LU Latviešu valodas institūts

Akadēmijas laukums 1, LV-1050, Rīga, Latvija

[email protected]

Straipsniai / Articles

207