ASTA MITKEVIČIENĖ

Інститут литовської мови

ORCID id: orcid.org/0000-0001-5508-1555

Напрями наукових досліджень: термінологія, термінографія.

DOI: doi.org/10.35321/all84-05

ТЕРМІНИ Й НЕ-ТЕРМІНИ В ПОПУЛЯРНИХ МЕДІА

Terms and Non-terms in Popular Media

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається вживання термінів у популярних онлайн-медіа. Метою дослідження було визначити, у якому значенні — спеціальному (термінологічному) чи детермінологізованому — в онлайн-медіа вживаються мовні одиниці, що функціонують як терміни в медицині, а також виявити інші семантичні зміни цих термінів. Об’єкт дослідження — термін алергія та складені терміни, утворені з ним, а основне джерело — корпус DELFI.lt. У статті розкривається динаміка термінології.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: термін, детермінологізація, семантика, варіювання, корпус.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається вживання термінів у популярних онлайн-медіа. Метою дослідження було визначити, у якому значенні — спеціальному (термінологічному) чи детермінологізованому — в онлайн-медіа вживаються мовні одиниці, що функціонують як терміни в медицині, а також виявити інші семантичні зміни цих термінів. Об’єктом дослідження є термін alergija «алергія» та складені терміни, утворені з ним, тоді як основним джерелом є корпус DELFI.lt. У статті розкривається динаміка термінів.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: термін, детермінологізація, семантика, варіювання, корпус.

98

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminai ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

ВСТУП

Терміни не лише становлять основу наукового й фахового дискурсу, а й поповнюють загальну лексику. Напевно, ніхто не наважився б заперечувати, що «певна частина термінів потрапляє всюди, де вживається мова, в усі функціональні різновиди мови» (Keinys 2005: 226). Ілюстративних прикладів не доводиться довго шукати — від початку пандемії COVID-19 терміни епідеміології чи інших галузей медицини, статистики тощо щодня досягають широкої громадськості. Особливі події та ситуації вважаються однією з екстралінгвістичних причин детермінологізації в широкому розумінні. Це водночас і спонука для термінологів звернутися до співвідношення термінології та неспеціальної мови, місця й статусу термінів у лексичній системі, детермінологізації^¹. У литовській термінології ці питання не дістали достатньої уваги — Kazimieras Gaivenis (2014 [1997]: 242) стисло схарактеризував детермінологізацію, Kazimieras Župerka (2000) досліджував уживання термінів мовознавства в публіцистиці, Jurgita Mikelionienė та Aušra Berkmanienė (2018) аналізували детермінологізацію терміна aparatas, Asta Mitkevičienė (2020) розглядала особливості вживання двослівних термінів в онлайн-медіа.

Добір і подання слів та сталих словосполучень, що функціонують як терміни, є актуальними для лексикографії (Žilinskienė 1997, 2000; Naktinienė 2002 та ін.). У словниках загальної мови, зокрема DŽ, за словами K. Gaivenis, «визначення термінологічних значень узагалі не подаються, а розміщуються лише пояснення лексичних значень слів, уживаних у термінології, і зазначаються сфери їхнього вживання» (Gaivenis 2002: 14). Так термінолог обґрунтовує думку, що до DŽ включено слова, які виконують функції термінів, а не самі терміни. Цієї позиції дотримано і в цій праці. Цікаво, що з іншої — лексикографічної, а не термінологічної — перспективи стверджується, що, наприклад, слова ботанічної галузі в тлумачних словниках традиційно визначаються як терміни (Gaidienė, Liutkevičienė 2020: 94)^².

У цій статті розглядається вживання термінів у популярних онлайн-медіа. Мета — з’ясувати, у якому значенні — спеціальному чи детермінологізованому — в них уживаються мовні одиниці, що функціонують як терміни в медицині, а також визначити інші семантичні зміни цих термінів.

Теоретичні засади. Добре відомо, що медіа сприяють популяризації певних термінів. Інша річ — у них терміни не обов’язково вживаються в тому самому

^¹ Наприклад, на міжнародному цьогорічному симпозіумі VAKKI словенська термінологиня Mojca Žagar Karer виголосила доповідь про детермінологізацію та пандемію COVID-19.

^² «У тлумачних словниках литовської мови зазвичай використовуються традиційні дефініції, тобто під час визначення значення слова спираються на елементи наукової категоризації (наукової номенклатури)» (Gaidienė, Liutkevičienė 2017: 7, див. також зазначену там літературу).

Straipsniai / Articles

99

ASTA MITKEVIČIENĖ

фахове значення, як і у відповідних галузевих спеціалістів (тут поки що абстрагуємося від стилістичного, переносного вживання). Постає питання: якщо значення змінюється, чи можемо ми й надалі вважати ці мовні одиниці термінами? Однозначної відповіді на це складне питання немає; вона залежить від теоретичного підходу до співвідношення слова й терміна — слова й терміни й досі є фундаментальною та дискусійною дихотомією термінології, що посідає центральне місце в теоретичних дискусіях і суперечках (Myking 2007: 84). У цій статті дотримуватимемося функціонально-комунікативного підходу до термінів. Хоча основним і природним середовищем термінів є фаховий дискурс спеціалістів (до речі, аж ніяк не однорідний), однак керуватимемося думкою, що «термін не стає словом за уявною стіною» (Gambier 1991, цитується за Delavigne 2017: 43).

У термінологічній літературі зазначається, що в ненауковому дискурсі терміни змінюються: розширюється сфера їхнього вживання, зменшується або втрачається точність, визначеність, однозначність, значення розширюється, змінюються системні відношення термінів, екстенсія та інтенсія термінів, виникають нові колокації, асоціації, конотації, індивідуальні значення, зрештою — системне переносне значення (Meyer 2000; Meyer та ін. 2000; Суперанская та ін. 2003; Žagar 2005; Halskov 2005; Dury 2008; Шмелева 2010; Багиян 2014; Renouf 2017; Nová 2018 та ін.). Ingrid Meyer і Kristen Mackintosh (2000) вбачають не лише семантичні та прагматичні, а й граматичні зміни, коли терміни починають уживати нефахівці. Тут зазначено, що може статися з терміном поза межами наукового дискурсу, але, безперечно, не всі зміни відбуваються обов’язково; наприклад, системне переносне значення виникає в рідкісних випадках і лише тоді, коли, як стверджує K. Gaivenis, терміни широко поширені та добре відомі нефахівцям (Gaivenis 2014 [1997]: 242).

K. Župerka, який досліджував уживання термінів мовознавства, емпіричними даними обґрунтував припущення, що в литовській публіцистиці терміни вживаються по-різному: «і в точному термінологічному значенні, і як звичайні слова чи засоби експресивізації мовлення» (Župerka 2000: 181). Він виокремив дві функціонально-семантичні групи термінів у публіцистиці — ті, що виконують функцію терміна (ужиті не лише в точному термінологічному значенні, а й у приблизному чи неточному), і детермінологізовані (ужиті в системному або індивідуальному переносному значенні) (там само: 177). Варто звернути увагу, що в публіцистичному стилі на основі термінів часто створюються метафори (Bitinienė 2007: 37).

Як уже писалося (Mitkevičienė 2020), у термінології детермінологізація розуміється по-різному — ширше й вужче. За узагальненням Viktoras Tatarinovas, детермінологізація аналізується у трьох аспектах: 1) як входження терміна до загальної мови у його справжньому значенні, 2) як метафоризація терміна, 3) як «обростання» термінологічного значення семантикою загальної мови (Татаринов 2006: 47). Детермінологізацію можна розуміти і як процес, коли терміни переходять

100

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminali ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

зі спеціальної мови до повсякденної мови, і як результат цього процесу — уживання термінів у неспеціалізованому контексті (див. Humbert-Droz та ін. 2019 і наведену там літературу).

Незважаючи на відмінності в самому розумінні детермінологізації, у термінології найчастіше розрізняють два типи семантичних змін термінів, уживаних у неспеціальній мові: 1) сутність термінологічного значення зберігається, називається те саме поняття, що й у відповідній предметній галузі, але це поняття сприймається поверховіше, ніж фахівцем у цій галузі, можливі конотації; 2) більше не називається те саме поняття, слово вживається в іншому (переносному) значенні або стає частиною ідіом. Перший тип також називають деспеціалізацією, спрощенням, частковою детермінологізацією тощо, другий — детермінологізацією (тоді термін уживається у вузькому значенні, sensu stricto, як у Župerka 2000). Задля ясності й точності та розвиваючи напрям, започаткований у працях K. Gaivenis і K. Župerka, у цій статті надалі термін determinologizacijos уживатиметься лише у вузькому значенні.

Об’єкт, джерела та методи дослідження. Медицина вважається однією з тих галузей (як і комп’ютерні науки, економіка, екологія, спорт тощо), терміни яких найчастіше підхоплює суспільство. Об’єкт цієї статті — термін alergija, який уже давно ввійшов до загального вжитку, і складені терміни з ним. Цей термін добре відомий і нефахівцям у немедичній галузі. Про це можна стверджувати вже хоча б з огляду на те, що він уживається і в переносному значенні. Водночас це слово ввійшло до литовської мови як термін, тож немає сумнівів щодо його термінологічної природи та напряму вживання (спеціальне вживання → загальне вживання). А це важливо, оскільки терміни, утворені шляхом термінологізації, неспеціалісти можуть сприймати дещо інакше, ніж «природжені» терміни.

Для дослідження обрано публічно доступний корпус DELFI.lt, обсяг якого становить 70 мільйонів слів. Його укладено з текстів, опублікованих у 2014–2016 рр. на однойменному вебсайті. Ці тексти віднесено до 12 рубрик різної тематики — предметних і розважальних: DELFI Veidai, Projektai, DELFI Mokslas, DELFI Auto, Sportas, DELFI Gyvenimas, DELFI Žmonės, DELFI Pilietis, Verslas, DELFI FIT, DELFI Žinios та Неідентифікована категорія (детальніше про корпус див. LKKŽ 2019: 14–15). Цей корпус виявився зручним для дослідження, оскільки, по-перше, відображає мову лише кількарічної давності, а по-друге, складається з текстів, опублікованих на популярному новинному порталі, цільова аудиторія якого широка. Alergija у цьому корпусі зафіксовано 1 047 разів (однакові рядки конкордансу вилучено).

Щоб порівняти результати в засобах масової інформації та фаховій літературі, тему alergija шукали також в інших корпусах — у Корпусі литовської наукової мови CoraLIT (9 мільйонів слів, тексти 1999–2009 рр.) та в частині нехудожньої літератури Корпусу сучасної литовської мови (DLKT) (21 мільйон слів,

Straipsniai / Articles

101

ASTA MITKEVIČIENĖ

тексти 1992–2011 рр.). Також використано доступний користувачам Sketch Engine^³ інтернет-корпус Lithuanian Web 2014 (ltTenTen14), укладений з інтернет-текстів за допомогою пошуку SpiderLing у квітні 2014 року. Обсяг останнього корпусу — понад 778 мільйонів слів (див. далі).

Методи дослідження — аналітичний, зіставний, описовий. Застосовано традиційні методи корпусного аналізу: аналізується конкорданс alergij^*, інформативні контексти (англ. knowledge-rich contexts), колокації. Дані корпусу DELFI.lt порівнюються з даними алергологічної літератури та структурованих термінологічних ресурсів (див. далі).

ЛЕКСИКОГРАФІЧНІ Й ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ДАНІ

Німецький термін, що відповідає литовському alergija, утворив із грецьких слів allos ‘інша’ та ergon^⁴ ‘реакція’ 1906 року педіатр Clemens von Pirquet’as (Dubakienė 2019: 16). Слово alergija уже включено до словника іншомовних слів 1936 року («змінена реакція організму на повторну ін’єкцію або зараження»). Це іншомовне слово не потрапило до Литовського словника, однак його можна знайти в картотеці словника — основній та додатковій, і лише зі значенням у медицині та ветеринарії (див. http://1kiis.lki.lt/).

З таблиці 1 видно тлумачення слова alergija у трьох словниках литовської мови. Істотних відмінностей є дві: у TŽŽ 2013 і BŽ подано також переносне значення, а в TŽŽ 2013 зазначено два пов’язані між собою значення у сфері медицини. Ті самі два спеціальні значення зафіксовано і в попередніх словниках іншомовних слів, починаючи з 1986 року, а від 2001 року з’являється і третє — переносне — значення. До DŽ alergija уперше включено 1993 року (до третього видання).

У Тлумачному словнику термінів імунології та алергології (2012) alergija визначається як «змінена імунна відповідь організму на алерген, що виявляється у виробленні специфічних антитіл і сенсибілізованих лімфоцитів», а в підручнику з клінічної алергології, виданому трохи раніше, — як «реакція підвищеної чутливості, спричинена імунними механізмами» (Dubakienė 2011: 11); у книжці для широкої громадськості Alergija: priežastys, simptomai, gydymas поняття алергії пояснюється простіше, з урахуванням рівня медичних знань адресата (неспеціалістів), — «змінена, спотворена реакція імунної системи організму на звичайні наявні в довкіллі

^³ Prieiga internete: https://www.sketchengine.eu/.

^⁴ ergeia TŽŽ 2013.

102

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Терміни й нетерміни в популярних засобах масової інформації

матеріалів» (Dubakienė 20019: 19). Порівнявши це визначення та тлумачення слова (не терміна) в словниках литовської мови (див. таблицю 1), можна побачити, що в останніх слово пояснюється абстрактніше — не виражено таких ознак медичного поняття, як реакція, імунна система. Можна висунути гіпотезу, що саме ці ознаки — особливо остання — мають бути важливими для визначення того, чи алергія у засобах масової інформації вживається лише в точному термінологічному значенні.

ТАБЛИЦЯ 1. Алергія у тлумачних словниках литовської мови

DŽ TŽŽ 2013 BŽ мед. підвищена чутливість до подразнювальних речовин. 1) стан зміненої (підвищеної, зниженої або втраченої) чутливості організму до алергену, 2) підвищена чутливість організму до алергену, 3) [переносне] нетерпимість, вороже ставлення. 1) стан організму, за якого підвищена чутливість до певних речовин (алергенів), 2) нетерпимість, дратівливість, ворожість.

ДЕТЕРМІНОЛОГІЗАЦІЯ

У корпусі DELFI.lt приблизно у 3% випадків слово алергія ужито метафорично — повністю детермінологізовано. І рядки конкордансу з таким уживанням переважно (79%) походять із рубрики новин, наприклад:

Це свідчить про велику алергію частини суспільства до Союзу Вітчизни — литовських християн-демократів. [Новини] Щоправда, слова «постійне перебування», здається, також викликають алергію в деяких лідерів НАТО, тому для них шукають синоніми, наприклад «довготривале». [Новини]

За граматичною структурою сполучення з детермінологізованим словом алергія не відрізняються від складених термінів, якими алергія називається за алергеном (див. далі), пор.: алергія на свята, алергія на радянський період і алергія на пилок, алергія на горіхи тощо. Детермінологізоване слово алергія уживається з тими самими дієсловами, що й відповідний термін, наприклад: (ви)кликати алергію, відчувати алергію, виникає алергія, з'являється алергія тощо.

На підставі аналізу отриманого конкордансу можна було б, здається, стверджувати, що детермінологізується лише однослівний термін алергія, але не складені терміни з ним. З іншого боку, таке сполучення в корпусі, як алергія на котів, без контексту

Straipsniai / Articles

103

ASTA MITKEVIČIENĖ

можна розуміти неоднозначно — і як назву одного з видів алергії, і як метафоричний вислів. Однак імовірніше, що в останньому випадку детермінологізація була б властива лише головному компоненту словосполучення алергія, а не всьому словосполученню. У знайденому в корпусі словосполученні алергія крові обидва слова вжито в переносному значенні, саме словосполучення не є детермінологізованим — такого терміна не існує.

Можна також порівняти дані про вживання алергія в інтернет-корпусі Lithuanian Web 2014 (ltTenTen14), де цієї леми алергія — понад 18 000 випадків. Sketch Engine у цьому корпусі дає змогу аналізувати конкорданс слова за вебсайтами. Як видно з рис. 1, найбільше випадків уживання алергія знайдено на спеціалізованих сайтах, присвячених питанням здоров’я. На такий результат і очікували. Однак, як видно, до першої десятки потрапили також lrytas.lt і delfi.lt. Імовірно, там алергія уживається і в детермінологізованому значенні. Це підтвердилося під час перегляду випадкових рядків конкордансу^⁵

Як видно з рис. 1, алергія найбільше разів ужито на просвітницькому сайті SVEIKASŽMOGUS.lt. Обмеживши пошук у корпусі лише даними цього сайту й переглянувши кожен із 1 307 рядків конкордансу, встановлено, що алергія на цьому сайті, присвяченому питанням здоров’я, вживається лише в прямому — спеціальному — значенні. Отже, у текстах на медичну тематику або про здоров’я не схильні вживати медичний термін у переносному значенні.

РИС. 1. Alergij* dažnis Lithuanian Web 2014 (ltTenTen14) у корпусі за вебсайтами

Тут доречно поглянути, як алергія вживається в науковій мові. У корпусі литовської наукової мови CorALit частотність леми алергія — лише 16, і всі випадки вживання

^⁵ До речі, слід звернути увагу, що аналізоване слово може бути також власною назвою, наприклад назвою гумористичної групи «Alergija», тому статистичні дані потрібно оцінювати з певною обережністю. Утім, можна вважати, що загальної картини вони не повинні істотно змінити, оскільки загалом із великої літери, включно з початками речень, алергія ужито понад 1 500 разів (із понад 18 000).

104

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminai ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

випадки з текстів біомедичного спрямування. У всіх рядках конкордансу його вжито як медичний термін, найчастіше як однослівний, рідше — як компонент складених термінів (напр., алергія на коров’яче молоко).

У нефікційній частині DLKT знайдено 105 випадків уживання леми алергія (35 джерел, що охоплюють період 1994–2008 рр.). Перегляд кожного рядка конкордансу засвідчив, що у 7 із них (тобто приблизно у 6,7%) слово алергія ужито в переносному значенні (повністю детермінологізовано), напр., алергія до інакшості тощо. Із назв джерел детермінологізованого вживання видно, що це не джерела з галузей медицини та наук про здоров’я, а соціальних і гуманітарних наук. Не враховуючи цих 7 випадків явно детермінологізованого вживання, ще в 4 рядках конкордансу не вдалося точно встановити значення слова (навіть після їх максимального розширення), а ці проблемні випадки походять із текстів соціальної тематики.

ІНШІ СЕМАНТИЧНІ ЗМІНИ

Передусім потрібно наголосити, що корпус DELFI.lt не є однорідним — у текстах, включених до нього, може переказуватися або цитуватися мовлення фахівця з алергології, подаватися інформація з наукових або науково-популярних текстів, пресрелізів закладів охорони здоров’я тощо, але не завжди це можна точно встановити за рядками конкордансу. Також найчастіше складно відрізнити, де переказується мовлення фахівця у сфері охорони здоров’я (медика, фармацевта тощо), а де є цитата такого мовлення; так само з цитованого мовлення часто незрозуміло, хто є співрозмовником — алерголог чи стоматолог, медик чи представник індустрії краси тощо, де авторська інтерпретація журналіста, на яку аудиторію розрахований текст, напр.:

Відповідно до неї заклади громадського харчування зобов’язані зазначати речовини, що містяться у стравах і спричиняють алергію або харчову непереносимість, але щодо способу подання інформації [...].

[Gyvenimas]

Тому в цій роботі відмовилися від розподілу рядків конкордансу на підставі традиційної термінологічної опозиції — мовлення фахівців проти мовлення нефахівців; досліджуваний матеріал аналізується як частина дискурсу популярних медіа, орієнтація — на адресата: яке значення термін алергія доносить до аудиторії нефахівців.

Значення терміна допомагають визначити інформативні контексти. Поняття алергії у медіа пояснюється, причому пояснюється неоднаково. Є і предметні пояснення, близькі до наукових дефініцій (a), і образніші, грайливіші, у яких застосовуються аналогії (b):

Straipsniai / Articles

105

ASTA MITKEVIČIENĖ

(a) Алергія — це порушена імунна відповідь, неадекватна відповідь на певні антигени, які [...]. [Mokslas]

Алергію спричиняє спотворена реакція імунітету людини на чужорідні речовини — алергени. [Gyvenimas]

(b) Алергія, кажучи простіше, — це збій нашої імунної системи [...]. [Mokslas]

Алергія також є своєрідним отруєнням, оскільки саме так проявляється реакція відторгнення організму [...]. [Nenurodyta]

З контекстів першої групи (a) видно, що алергія пояснюється досить подібно до науково-популярної книги про алергію (див. вище), а також у них передано більше ознак поняття (виражених словами відповідь, імунний, імунітету), ніж у тлумаченні цього слова в загальних словниках. У таких контекстах алергія уживається в термінологічному значенні. З іншого боку, експресивне пояснення (b) ще не означає, що термін ужито в зміненому значенні — з першого прикладу b видно, що в поясненні висувається ознака поняття «імунна система».

З інформативних контекстів можна скласти приблизне уявлення і про відношення між термінами. Хоча науковці вважають алергію не хворобою, а станом (див. Dubakienė 2019: 98), у досліджуваному корпусі алергія і хвороба вживаються і як еквоніми, і як гіпонім та гіперонім, пор.:

Кажуть, що певних хвороб або алергій неможливо уникнути — усе це є спадковим. [Gyvenimas]

«Дисбіоз може виникнути також у разі багатьох інших хвороб — харчової алергії, хвороби Крона, виразкового коліту, діабету, інших імунних захворювань», — пояснив фахівець. [Gyvenimas]

В алергології відповідно до нової номенклатури алергічних захворювань, прийнятої 2001 року, підвищену чутливість до харчових продуктів поділяють на харчову алергію та підвищену неалергічну чутливість до їжі (Dubakienė 2011: 9); останній термін у номенклатурі 1995 року відповідає харчовій непереносимості (див. Rudzevičienė 2015: 7). У корпусі терміни алергія і чутливість або непереносимість, яка ще не вживається, а також складені терміни, утворені з ними, найчастіше пов’язуються як еквоніми. Однак у кількох рядках алергія уживається як термін вищого ієрархічного рівня, наприклад:

Чутливість до молочних продуктів — один із найпоширеніших видів алергії. [Gyvenimas]

106

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminai ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

Також — у разі непереносимості харчових продуктів, особливо глютену. Ознаки того, що на вас насувається ця алергія, — постійний головний біль, втома, проблеми з травленням, надмірна або недостатня вага. [Gyvenimas]

У медіа найближчий алергії контекст (якщо обмежитися рівнем словосполучення) не лише нейтральний, а й негативний, інакше кажучи, помітна негативна конотація. Наприклад, у корпусі DELFI.lt алергія вживається з такими дієсловами, як наздогнала, підстерігає, мучить, дошкуляє; страждати (від), визволитися (від), позбутися; боротися (з), іменником боротьба (з / проти) тощо, наприклад:

Алергія на пилок алергія може наздогнати і восени. [Gyvenimas] Тим, кого мучить алергія, ласуючи ними, варто запивати їх кисломолочними продуктами: кефіром, йогуртом, кисляком [...]. [Gyvenimas] У боротьбі з алергією виправдані всі засоби. [Gyvenimas]^⁶

Дослідження концептуальних метафор показують, що в медіа під час висвітлення тем здоров’я спостерігається схильність вдаватися до метафоричних моделей ХВОРОБА — ЦЕ БОРОТЬБА і ХВОРОБА — ЦЕ ВОРОГ (Kvašytė ir kt. 2013: 115)^⁷, це підтверджує і вживання алергія, хоча алергія, як уже зазначалося, не є хворобою.

Негативна оцінка також виражається такими окремими сполученнями, як жахлива алергія, проклята алергія, тягар сезону алергії тощо.

СКЛАДЕНІ (НЕ)ТЕРМІНИ

Окремо слід розглянути сполучення, основними компонентами яких є алергія. Одні з них є видовими термінами, а інші, як видно з прикладів попереднього підрозділу, — ні. Значною мірою в атрибутивних сполученнях у корпусі DELFI.lt алергія називається за алергенами.

Назви алергії за алергенами. В алергології алергени — антигени, що спричиняють алергічну реакцію, — за походженням поділяються на дві групи — інфекційні (див. рис. 2) та неінфекційні (Dubakienė 2011: 18). У центрі уваги медіа, як можна стверджувати на підставі досліджуваного матеріалу, опинилися алергічні реакції, спричинені неінфекційними алергенами.

^⁶ У цьому прикладі можна побачити мовну гру (пор. На війні всі засоби виправдані).

^⁷ Концептуальні метафори широко вживаються і в онлайн-пресрелізах про ВІЛ / AIDS, мета яких — інформувати суспільство (Arcimavičienė 2005).

Straipsniai / Articles

107

ASTA MITKEVIČIENĖ

РИС. 2. Класифікація неінфекційних алергенів за Рутою Дубакене (2011: 19)

У таблиці 2 наведено атрибутивні словосполучення, знайдені в корпусі DELFI.lt, з головним компонентом алергія, якими алергію називають за алергенами або джерелами алергенів. У таблиці зазначено не всі знайдені словосполучення такого типу, а лише ті, які можна вважати термінами, а також їхні синоніми та варіанти. Щоб визначити, чи є знайдене словосполучення терміном алергології, використано систему медичної класифікації та номенклатури SNOMED CT (англ. Systematized Nomenclature of Medicine–Clinical Terms)^⁸. Цю систему називають «найповнішою у світі багатомовною базою термінів клінічної охорони здоров’я» (Pagrindai 2019: 6). Основна причина, чому було обрано саме цю систему, — у її литовській частині

8 У систематичному переліку захворювань TLK-10-AM, який використовують заклади охорони здоров’я, лише назви 13 діагнозів мають головним компонентом алергія (наприклад: неуточнена алергія, алергія на наркотики, лікарські засоби та біологічні речовини в анамнезі, алергія на пеніцилін в анамнезі та ін.).

108

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminali ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

«перекладено близько 48 тис. понять», серед яких опинилася і група понять «Алергія та чутливість до медикаментів» (там само: 68, 69)^⁹.

До Тлумачного словника термінів імунології та алергології включено лише термін алергія на лікарський засіб (але пор. алергія, спричинена лікарськими засобами AIATŽ 65), але його не вважають видовим терміном алергії, пор. визначення: «[з] медичного погляду несприятлива реакція імунної системи на лікарський засіб. Δ проявляється подібно до алергії: шкірні реакції, анафілаксія, розлади дихальної системи, гарячка та алергія». Термін алергія на лікарські засоби визначено в підручнику з клінічної алергології: «[а]лергічні реакції, спричинені лікарськими засобами, які діють як алергени» (Dubakienė 2011: 290). Згідно з номенклатурою алергічних захворювань 2001 року підвищену чутливість до лікарських засобів поділяють на алергію на лікарські засоби та підвищену неалергічну чутливість до лікарських засобів (див. Dubakienė 2011: 8–9), отже, терміни алергія на лікарські засоби і підвищена неалергічна чутливість до лікарських засобів слід вважати еквонімами.

У номенклатурі SNOMED CT, як видно з прикладів, усі терміни, актуальні для цієї статті, виражено за тією самою моделлю — із приєднаним іменниковим давальним відмінком (алергія _{+ N}^dat.), який іноді має залежні компоненти, виражені іменниковим родовим відмінком. У корпусі DELFI.lt вираження назв алергій за алергенами різноманітніше, однак переважають саме словосполучення з іменниковим давальним відмінком. Ця структурна модель домінує і в корпусі SVEIKASŽMOGUS.lt, дані якого подано в другій колонці таблиці 2, щоб показати ширшу картину. Очевидно, у корпусі SVEIKASŽMOGUS.lt також наявне варіювання, хоча й не таке значне.

Як видно з таблиці, у популярних медіа, за даними корпусу DELFI.lt, найбільше синонімічних словосполучень називають алергія на їжу, алергія на пилок та алергія на кліщів домашнього пилу — назви цих трьох понять у ньому й переважають.

В алергологічній літературі як терміни визначено словосполучення алергія на їжу (Rudzевičienė 2015) та харчова алергія (Dubakienė 2011: 312; 2019: 185), а в самих текстах цієї галузі помічено синонімічне вживання. У досліджуваному корпусі зафіксовано також словосполучення харчова алергія, типове для термінів за граматичною будовою, як і атрибутивне словосполучення з іменниковим родовим відмінком (харчова алергія). Ще один синонім — алергія на харчові продукти (пор. алергія на молочні продукти у корпусі та SNOMED CT).

У корпусі DELFI.lt алергію на пилок називають особливо різноманітно — не лише двослівними словосполученнями з іменниковим давальним і родовим відмінками, а й менш термінологічними трислівними — з дієприкметниками ([N_gen + P^x] + алергія). Останніми словосполученнями це поняття в корпусі SVEIKASŽMOGUS.lt не називають.

^⁹ Як буде видно далі, однак не всі терміни, актуальні для тематики статті, мають литовські відповідники.

Straipsniai / Articles

109

ASTA MITKEVIČIENĖ

У різних наукових джерелах по-різному називають кліщів домашнього пилу. Частково це, ймовірно, зумовило й варіювання терміна алергія на кліщів домашнього пилу у засобах масової інформації. На науковому семінарі з термінології, що відбувся 2018 року, алергологиня R. Dubakienė зазначила, що щодо називання цього поняття досі є питання (сама вона в останніх працях вживає кліщі домашнього пилу). Хоча «[B]ез кліщів домашнього пилу в алергології важливу роль відіграють і так звані складські кліщі» (Dubakienė 2011: 45), однак у засобах масової інформації, наскільки можна стверджувати на підставі сполучень, проаналізованих у корпусі DELFI.lt, алергія на кліщів пилу уживається як синонім алергія на кліщів домашнього пилу. Щодо співвідношення алергія на домашній пил та алергія на кліщів домашнього пилу важко зробити висновок: хоча в SNOMED CT ці поняття розмежовані, це не означає, що в засобах масової інформації їх розрізняють.

² ТАБЛИЦЯ. Алергія за алергенами

Корпус DELFI.lt Частина корпусу ltTenTen14 (SVEIKASZMOGUS.lt) SNOMED CT алергія на їжу 33¹⁰; харчова алергія 22; алергія на продукти харчування 3; алергія на харчові продукти 1 алергія на їжу 44; харчова алергія 25; алергія на продукти харчування 1; алергія на харчові продукти 4; алергія на харчові алергени 1; алергія, спричинена їжею 1 алергія на їжу алергія на молоко 2; алергія на молочні продукти 1 алергія на молоко 3; алергія на молочні продукти 1 алергія на молочні продукти алергія на коров’яче молоко 2 алергія на коров’яче молоко 5; алергія на білки коров’ячого молока 1 пор. [не перекладено] allergy to cow’s milk protein¹¹ алергія на морепродукти 1 – алергія на морепродукти алергія на рибу 2; алергія на рибу 1 алергія на рибу 3; алергія на рибу та рибні продукти 1 алергія на рибу

^¹⁰ Число вказує на частотність. У таблиці товстішими лініями розмежовано групи прикладів на підставі класифікації алергенів (рис. 2).

^¹¹ Пор. «[A]лергія на коров’яче молоко є класичним прикладом харчової алергії [...]. Очевидно, через те, що вироблення антитіл спричиняють різні білки коров’ячого молока та їхні комбінації, алергія на коров’яче молоко проявляється як реакціями швидкого, так і повільного типу» (Dubakienė 2011: 321).

110

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminai ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

Корпус DELFI.lt

Частина корпусу ItTenTen14 (SVEIKASZMOGUS.lt)

SNOMED CT

алергія на ракоподібних 2

алергія на ракоподібних 3

–^¹²

алергія на горіхи 5

алергія на горіхи 3

алергія на горіхи

алергія на яйця 3

алергія на яйця 3 алергія на яйце 1

алергія на яйця

алергія на арахіс 1

алергія на арахіс 2

алергія на арахіс

алергія на пшеницю 1

–

алергія на пшеницю

алергія на пилок 9 алергія на пилок 4 алергія, спричинена пилком 4 алергія, що спричиняється пилком 2 алергія, зумовлена пилком 1

алергія на пилок 10 алергія на пилок 2

алергія на пилок

алергія на кліщів домашнього пилу 2 алергія на кліщів домашнього пилу 2 алергія, спричинена кліщами домашнього пилу 1 алергія на домашніх кліщів 1 алергія на пилових кліщів 5 алергія на пилових кліщів 2 алергія на кліщів домашнього пилу 2

алергія на кліщів домашнього пилу 3 алергія на кліщів домашнього пилу 1 алергія на пилових кліщів 2

алергія на кліщів домашнього пилу

алергія на домашній пил 1

алергія на домашній пил 1

алергія на домашній пил

алергія на пір’я 1 алергія на пух і пір’я 1 алергія на пір’я і пух 1

–

алергія на пір’я

алергія на плісняву

–

алергія на плісняві гриби

^¹² SNOMED CT розрізняє алергію на морепродукти, а поняття нижчого рівня — алергію на рибу та алергію на молюсків. Останнє поняття охоплює алергію на устриці, алергію на омарів тощо, тобто і на молюсків, і на ракоподібних. Найімовірніше, було підібрано неточний allergy to shellfish український відповідник (пор. IATE shellfish – водні безхребетні).

Straipsniai / Articles

111

ASTA MITKEVIČIENĖ

текстовий корпус DELFI.lt

частина текстового корпусу ItTenTen14 (SVEIKASZMOGUS.lt)

SNOMED CT

алергія на комах 1 алергія комах 1

алергія, спричинена комахами 1

алергія на алерген комах¹³

алергія на укус комахи 1

алергія на укуси комах 2 алергія на укус комахи 1

алергія на отруту комах¹⁴

алергія на бджіл 1 алергія на укуси бджіл 1

алергія на укус бджоли 1

алергія на бджолину отруту

алергія на лікарські засоби 1

алергія на лікарські засоби 4 медикаментозна алергія 2 алергія на медикаменти 1

алергія на лікарські засоби

алергія на антибіотики 1

-

[neišversta] allergy to antibiotic

алергія на хімічні речовини 1

алергія на хімічні речовини 2

– пор. алергія на речовину¹⁵

алергія на латекс 1

алергія на латекс 7

алергія на латекс

алергія на тварин 6 [пор. алергія на домашніх тварин 4]

алергія на тварин 1 алергія на тварину 1

plg. [neišversta] allergy to animal protein; sin. animal allergy

алергія на шерсть тварин 1 [пор. алергія на шерсть котів 1, алергія на шерсть кота 1]

алергія на шерсть тварин 1 алергія, спричинена хутром тварин 1

алергія на шерсть тварин

алергія на котів 5 алергія на кішку 1

-

пор. алергія на частинки шкіри котів, вакцина проти алергії на котів

алергія на собак 4

-

пор. алергія на частинки шкіри собак, вакцина проти алергії на собак

¹³ «Алергени комах — це: жалкі комахи та комахи, що належать до групи інгаляційних алергенів» (Dubakienė 2011: 55).

14 пор. алергія на укуси комах ME 1, VPLŽ.

15 пор. «алергія на хімічні речовини залишається на все життя» (Dubakienė 2019: 62).

112

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminai ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

Алергенами не можуть бути фізичні чинники (холод, ультрафіолетові промені, спека, вологість тощо) (Dubakienė 2019: 29). У текстовому корпусі DELFI.lt виявлено варіантні сполучення, залежними компонентами яких є слова холод і сонце, пор.:

a) алергія на холод, алергія на холод, псевдоалергія на холод;

b) сонячна алергія, справжня сонячна алергія, алергія на сонце, алергія на сонячні промені, алергія на сонячне світло.

Сполучення алергія на холод ужито також у частині нехудожньої літератури DLKT (названо одне з протипоказань), а його джерело — 1998 р. Під час аналізу досліджуваного матеріалу первинна гіпотеза полягала в тому, що алергія на холод, сонячна алергія та їхні варіанти є не термінами, а алергія тут уживається в нетермінологічному значенні. Причини цього — невідоме точне поняття, назване терміном алергія, а словом алергія за подібністю називаються також пов’язані поняття. Подальше дослідження показало, що це неточно. У згаданій частині текстового корпусу ltTenTen14 також трапляються сполучення алергія на холод (20 уживань) і алергія на холод (13).

Як видно також із результатів пошуку Google, алергія на холод / алергія на холод уживається і на вебсайтах медичної або оздоровчої тематики, наприклад allergomedica.lt, vaistai.lt, l sveikata.lt тощо, а також в інтерв’ю безпосередньо з медиками. Можна також порівняти заголовок статті в науково-популярному виданні, зареєстрованої в базі публікацій Литовського університету наук про здоров’я, — «Кропив’янка та алергія на холод» (2007).

R. Dubakienė у підручнику з алергології пише лише про холодову кропив’янку, а в науково-популярній книзі, розглядаючи холодову кропив’янку, вживає сполучення алергія на холод (Dubakienė 2019: 204). На підставі викладеного можна зробити обережний висновок, що алергія на холод / алергія на холод нині є терміном науково-популярного та ненаукового дискурсу¹⁶.

Щоб обґрунтувати або спростувати цей висновок, за допомогою можливостей Sketch Engine автоматично було укладено невеликий (117 000 слів) Alergijos tekstynas із текстів вебсайтів allergomedica.lt і rutadubakiene.com. Пошук у цьому текстовому корпусі показує, що алергія на холод і алергія на холод уживаються на обох вебсайтах, пор. інформативні контексти:

Алергія на холод — це одна з неімунологічних (псевдо) форм алергії. [allergomedica.lt]

Алергія на холод — це різновид алергії, який найчастіше дошкуляє хворим узимку. [allergomedica.lt]

Лише виявивши причину, можна вилікувати алергію на холод, що проявляється кропив’янкою. [rutadubakiene.com]

^¹⁶ Пор. твердження «такого терміна, як алергія на холод, не існує» з https:// naujienos.manodaktaras.lt/naujiena/ kodel-salcio-dilgelines-nereiketu-vadinti-alergija-salciui.216efa69-f1bf-11ea-a537-aa00003c90d0.

Straipsniai / Articles

113

ASTA MITKEVIČIENĖ

Подібно і з іншими сполученнями – алергія на сонце / сонячна алергія. До онтології SNOMED CT як photosensitization caused by sun синонім включено термін allergy to sunlight (без литовських відповідників; збудник литовською названий saulės šviesa). У згаданому невеликому Alergijos tekstyne також знайдено сполучення алергія на сонце і сонячна алергія. Із метамовних коментарів видно, що алергія на сонце не є точною назвою, пор.:

Науковці й досі з’ясовують механізми алергії на сонце — або, точніше, так званих фотодерматозів. [allergomedica.lt] Алергія на сонце — це «несправжня» алергія, псевдоалергія, для розвитку якої не потрібна алерген-антитільна реакція. [rutadubakienė.com]

Окремо варто згадати варіантне сполучення алергія на глютен (2) / алергія на ґлютен ⁽²⁾¹⁷ із корпусу DELFI.lt — алергія тут, імовірно, або вживається в неточному термінологічному значенні замість підвищеної чутливості (гіперчутливості) (пор. чутливість до ґлютену SNOMED CT), або ж усе сполучення загалом термінологічно неточне, див. також:

Целіакію не слід плутати з алергією на пшеницю та гіперчутливістю до ґлютену. [Gyvenimas]^¹⁸

Пошук у Google Scholar показує, що термін алергія на глютен уживається в магістерських роботах LSMU, але вони належать до ветеринарної галузі. Із укладеного для цього дослідження Alergijos tekstyne видно, що алергія на ґлютен кілька разів ужито на allergomedica.lt (як і нецеліакійна чутливість до ґлютену, непереносимість ґлютену), зокрема з метамовним коментарем:

Алергія на пшеницю та алергія на ґлютен не обов’язково є синонімами, [...]. [allergomedica.lt]

Інші атрибутивні сполучення. У корпусі DELFI.lt алергія також уживається з атрибутами, що називають місце (алергія очей, шкірна алергія), час або частотність (весняна алергія / алергія навесні, сезонна алергія), суб’єкт (дитяча

^¹⁷ Пор.: gliutenas, glitimas VLEe; лише glitimas LRTB; gliutenas, glitimas BŽ.

^¹⁸ Як зазначено на вебсайті Американської асоціації алергії, астми та імунології, алергія на ґлютен (англ. gluten allergy) є оманливим терміном, який часто плутають з алергією на пшеницю (англ. wheat allergy), а іноді — із целіакією (англ. celiac disease); непереносимість ґлютену (англ. gluten intolerance) не є алергією (https://acaai.org/allergies/types/food-allergies/types-food-allergy/wheat-gluten-allergy).

114

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminal ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

алергія), інша ознака (сильна алергія, хронічна алергія). Хоча перелічені приклади також зафіксовано в текстовому корпусі SVEIKASŽMOGUS.lt, усе ж без спеціальних знань важко точно визначити, які з них справді є термінами, а якщо це терміни, то чи належать вони до наукового дискурсу або дискурсу популяризації науки.

Як показує приклад сполучення алергія на глютен, навіть якщо залежний компонент сполучення є терміном, це не означає, що сполучення є складеним терміном. Цю думку можна розвинути далі: якщо атрибут терміна у сполученні є одиницею спеціальної лексики, наприклад прикметником, це сполучення не обов’язково є терміном, як-от зафіксоване в досліджуваному текстовому корпусі сполучення атопічна алергія (пор. атопія — «вроджена схильність до алергічних захворювань» AIATŽ).

Із сказаного випливає, що спеціальне значення алергії у засобах масової інформації ширше порівняно з термінологічним медичним значенням. Це підтверджує твердження, що після переходу термінів зі спеціальної мови до загальної їхнє значення найчастіше розширюється, а поняття стає менш визначеним (Becker 2016: 397). З іншого боку, алергія, здається, і в медицині не завжди вживалася однозначно. Так, у 1991 р. в Медичній енциклопедії (ME I) писалося, що алергією називають також «підвищену чутливість до будь-яких зовнішніх чинників (наприклад, шуму)» (ME I: 34)¹⁹. Відповідно, неспеціалісти можуть і надалі вживати терміни в застарілому значенні, як показують праці дослідників з інших країн (див. Nova 2018: 392).

ВИСНОВКИ

Дослідження вживання терміна алергія та утворених із ним складених термінів у популярних засобах масової інформації показало, що медичне значення в них здебільшого зберігається, і вони вживаються як терміни. Випадки повної детермінологізації становлять лише 3 відсотки й переважно походять із рубрики новин. Дані текстового корпусу спеціалізованої медичної тематики також підтверджують думку, що в текстах про медицину чи питання здоров’я не схильні вживати терміни цієї сфери ще й у переносному значенні. Безперечно, для вагоміших узагальнень потрібно дослідити вживання значно більшої кількості та різноманітніших термінів.

На матеріалі вживання проаналізованих термінів можна проілюструвати термінологічне положення про те, що семантика термінів, уживаних у ненауковому дискурсі, зазнає змін. Частина цих змін — ширше значення, зменшена визначеність значення, інші системні відношення, негативна конотація — помітна або передбачувана з інформативних контекстів і колокацій. Конотація безпосередньо залежить від стилю, контексту, однак немає підстав стверджувати, що значення досліджених термінів

Про розвиток відповідного англійського терміна та його неоднозначне вживання пише Igea 2013.¹⁹

Straipsniai / Articles

115

ASTA MITKEVIČIENĖ

зміни обсягу та визначеності відбулися саме в засобах масової інформації або, ширше, у ненауковому дискурсі, оскільки самі наукові поняття й термінологія є динамічними.

Намагаючись визначити, які атрибутивні сполучення є термінами, а які — ні, з’ясувалося, що складені терміни в засобах масової інформації значно варіюють, однак варіювання властиве й мові спеціалізованих вебсайтів про здоров’я, а також помітне в науковому дискурсі. Інша річ — не лише в засобах масової інформації, а й в інших фахових текстах, призначених для широкої громадськості, уживаються несправжні терміни (алергія на холод). Отже, дослідження виявило також потребу в дослідженні вживання термінів у литовському науково-популярному дискурсі.

ОСНОВНЕ ДЖЕРЕЛО

Корпус DELFI.lt. Доступ в інтернеті: http://tekstynas.mwe.lt/.

ЛІТЕРАТУРА ТА ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА

AIATŽ – Тлумачний словник термінів імунології та алергології, укладачі В. А. Тамошюнас, Р. Дубакене, А. Жвирблене, Вільнюс: Центр видавництва науки й енциклопедій, 2012.

Arcimavičienė Liudmila 2005: Cognitive domains of HIV/AIDS in Lithuanian, English and Russian languages. – Kalbotyra 54(1), 17–31.

Becker Holger 2016: Scientific and technical dictionaries; coverage of scientific and technical terms in general dictionaries. – The Oxford Handbook of Lexicography, ed. P. Durkin, Oxford: Oxford University Press, 393–407.

Bitinienė Audronė 2007: Publicistinis stilius, Vilnius: Vilniaus pedagoginio universiteto leidykla.

BŽ – Словник загальновживаної литовської мови, електронне видання, гол. ред. D. Liutkevičienė, Vilnius: Інститут литовської мови. Доступ в інтернеті: http://bkz.lkki.lt/ [переглянуто в січні 2021 р.].

CorALit – Корпус литовської наукової мови (Corpus Academicum Lithuanicum). Доступ в інтернеті: http://coralit.lt [пошук у листопаді 2020 р.].

Delavigne Valérie 2017: Вживання термінів і соціотермінологічна варіативність. Вплив соціальних і локальних питань на рух термінів. – Різні підходи до термінологічної варіативності, ред. P. Drouin, A. François, J. Humbley, A. Picton, Amsterdam / Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 32–55. DOI: 10.1075/tlrp.18.02del.

116

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminai ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

DLKT – Корпус сучасної литовської мови, укладач: Центр комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого в Каунасі. Доступ в інтернеті: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/ [пошук у листопаді 2020 р.].

Dubakienė Rūta 2011: Клінічна алергологія, Vilnius: видавництво Вільнюського університету.

Dubakienė Rūta 2019: Алергія. Причини, симптоми, лікування, Vilnius: «Tyto Alba».

Dury Pascaline 2008: Поширення carbon neutral і compensation carbone: діахронне дослідження переходу лексики з мови екології до газетної мови і навпаки. – Terminology 14(2), 230–248. DOI: 10.1075/term.14.2.06dur.

DŽ – Словник сучасної литовської мови (онлайн), гол. ред. S. Keinys, 7-е виправлене й доповнене видання, Vilnius: Інститут литовської мови, 2015. Доступ в інтернеті: http://lkiis.lki.lt.

Gaidienė Anželika, Liutkevičienė Danutė 2017: Особливості визначення значень у «Словнику загальновживаної литовської мови»: рослини і тварини. – Bendrinė kalba 90, 1–47. Доступ в інтернеті: http://journals.lki.lt/bendrinekalba/article/view/153.

Gaidienė Anželika, Liutkevičienė Danutė 2020: Поняття слова «рослина» (на основі опитування студентів). – Acta Linguistica Lithuanica 82, 93–116. Доступ в інтернеті: http://journals.lki.lt/actalinguisticalithuanica/article/view/1026.

Gaivenis Kazimieras 2002: Литовська термінологія: нариси теорії та впорядкування, Vilnius: видавництво Інституту литовської мови.

Gaivenis Kazimieras 2014: Вибрані праці, укладач J. Gaivenytė-Butler, Vilnius: Інститут литовської мови.

Halskov Jakob 2005: Дослідження властивостей детермінологізації: DiaSketch. – LAMBDA 29, 39–63.

Humbert-Droz Julie, Picton Aurélie, Condamines Anne 2019: Як створити корпус для інструментального підходу до детермінологізації у галузі фізики елементарних частинок. – Research in Corpus Linguistics 7, 1–17. DOI: 10.32714/ricl.07.01.

IATE – Інтерактивна термінологія для Європи. Доступ в інтернеті: https://iate.europa.eu/home [переглянуто в березні 2021 р.].

Igea Juan M. 2013: Історія ідеї алергії. – Allergy 68, 966–973.

Keinys Stasys 2005: Сучасна литовська термінологія, Вільнюс: видавництво Інституту литовської мови.

Kvašytė Regina, Papaurelýtė Silvija 2013: Деякі риси концепту «хвороба» в публічному дискурсі Литви. – Філологія 18, 107–117.

Straipsniai / Articles

117

ASTA MITKEVIČIENĖ

Lithuanian Web 2014 (ltTenTen14). Доступ в інтернеті: https://www.sketchengine.eu/lt­ten­ten-lithuanian-corpus/ [пошук у лютому 2021 р.].

LKKŽ 2019 – Словник колокацій литовської мови, уклад. A. Bielinskienė, L. Boizou, I. Bumbulienė, J. Kovalevskaitė, T. Krilavičius, J. Mandravickaitė, E. Rimkutė, L. Vilkaitė-Lozdienė, Каунас: Університет Вітаутаса Великого. Доступ в інтернеті: http://mwe.lt/wp-content/uploads/2019/02/Lietuvių_kalbos_kolokacijų_zodynas.pdf.

LRTB – Банк термінів Литовської Республіки. Доступ в інтернеті: http://terminai.vlkk.lt/ [переглянуто в січні 2021 р.].

ME I – Медична енциклопедія I: A–M, ред. V. J. Grabauskas та ін., Вільнюс: Державне видавництво енциклопедій, 1991.

Meyer Ingrid 2000: Комп’ютерні слова в нашому повсякденному житті: чим вони цікаві для термінографії та лексикографії. – Матеріали 9-го міжнародного конгресу EURALEX, ред. U. Heid, S. Evert, E. Lehmann, Ch. Rohrer, Штутгарт, 39–58. Доступ в інтернеті: https://euralex.org/publications/computer-words-in-our-everyday-lives-how-are-they-interesting-for-terminography-and-lexicography/.

Meyer Ingrid, Mackintosh Kristen 2000: Коли терміни входять у наше повсякденне життя: огляд детермінологізації. – Термінологія 6(1), 111–138.

Mikelionienė Jurgita, Berkmenienė Aušra 2018: Детермінологізація литовських та англійських технічних термінів: випадок Apparatus. – Читання з гуманітарних наук [Гуманітарні науки – поступ у мистецтві та гуманітаристиці 3], ред. O. Andreica, A. Olteanu, Cham: Springer, 235–246. DOI: 10.1007/978–3–319–66914–4_15.

Mitkevičienė Asta 2020: Терміни в інтернет-медіа (розвідувальне дослідження). – Термінологія 27, 108–127. Доступ в інтернеті: http://journals.lki.lt/terminologija/article/view/1727.

Myking Johan 2007: Немає чітких меж. – Невизначеність у термінології та LSP: дослідження на пошану Геріберта Піхта, ред. B. E. Antia, Амстердам / Філадельфія: John Benjamins Publishing Company, 73–91.

Naktinienė Gertrūda 2002: Подання спеціальної лексики у «Словнику нормативної литовської мови». – Культура мови 75, 47–56.

Nová Jana 2018: Терміни, прийняті широкою громадськістю: як упоратися з детермінологізацією у словнику? – Матеріали XVIII міжнародного конгресу EURALEX: Лексикографія у глобальному контексті, ред. J. Čibej, V. Gorjanc, I. Kosem, S. Krek, Любляна: Видавництво Люблянського університету, 387–398. Доступ в інтернеті: https://euralex.org/publications/terms-embraced-by-the-general-public-how-to-cope-with-determinologization-in-the-dictionary/.

118

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminai ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

Renouff Antoinette 2017: Деякі спостереження на основі корпусу щодо детермінологізації. – Neologica 11: La néologie en terminologie, 21–48.

Rudzevičienė Odilija 2015: Дитяча харчова алергія: навчальна книга, Vilnius: видавництво Вільнюського університету.

Pagrindai 2019: Основи SNOMED CT: методичний посібник, Vilnius. Доступ в інтернеті: https://www.snomed.lt/wp-content/uploads/2020/12/SNOMED-CT-PAGRINDAI.pdf.

SNOMED CT – браузер SNOMED CT. Доступ в інтернеті: https://www.snomed.lt/snomed-ct/ [переглянуто в листопаді 2020 – березні 2021 р.].

TLK-10-AM – Систематичний перелік захворювань TLK-10-AM, 2015. Доступ в інтернеті: http://ebo-ok.vlk.lt/e.vadovas/index.jsp.

TŽŽ 1936 – Словник іншомовних слів, укл. K. Boruta, P. Čepėnas, A. Sirutytė-Čepienienė, [Kaunas]: Spaudos fondas.

TŽŽ 2013 – Словник іншомовних слів, ред. A. Kaulakienė, S. Keinys, B. Kurkulis, V. Račiūnaitė, V. Žalkauskas. Vilnius: Alma littera.

VLEe – Всесвітня литовська енциклопедія, електронна версія, Vilnius: Центр видавництва науки та енциклопедій. Доступ в інтернеті: https://www.vle.lt/ [переглянуто в січні 2021 р.].

VPLŽ – Довідник з догляду за дитиною та хвороб 1, гол. ред. V. Basys, Vilnius: Інститут видавництва науки та енциклопедій, 2005.

Žagar Mojca 2005: Детермінологізація (на прикладі термінології фізики). – Jezik in slovstvo 50(2), 35–48. Доступ в інтернеті: https://www.dlib.si/stream/URN:NBN:SI:DOC-S941VDJA/67ca0698-7e9b-430d-bf44-68a1f913156b/PDF.

Žilinskienė Vida 1997: Подання термінів у III виданні «Словника сучасної литовської мови». – Acta Linguistica Lithuanica 37, 46–52.

Žilinskienė Vida 2000: Технічні терміни у III виданні «Словника сучасної литовської мови». – Acta Linguistica Lithuanica 43, 176–182.

Župerka Kazimieras 2000: Терміни мовознавства в публіцистиці. – Darbai ir dienos 24, 175–182. Доступ в інтернеті: http://donelaitis.vdu.lt/publikacijos/zuperka.pdf.

www.allergomedica.lt [переглянуто в лютому 2021 р.].

www.rutadubakiene.com [переглянуто в лютому 2021 р.].

Багиян Александр 2014: Детермінологізація як результат розмиття меж між спеціальною та загальновживаною лексикою. – Філологічні

Straipsniai / Articles

119

ASTA MITKEVIČIENĖ

науки. Вопросы теории и практики 7(2), 28–33. Доступ в інтернеті: https://www.gra-mota.net/materials/2/2014/7-2/6.html.

С у п е р а н с к а я А л е к с а н д р а, П о д о л ь с к а я Н а т а л и я, В а с и л ь е в а Н а т а л и я 2003: Общая терминология. Вопросы теории, отв. ред. Т. Канделаки, Москва: Едиториал УРСС.

Т а т а р и н о в В и к т о р 2006: Общее терминоведение: энциклопедический словарь, Москва: Московский лицей.

Ш м е л е в а О л ь г а 2010: Изменение сущностных свойств термина в процессе деспециализации и детерминологизации. – Вестник МГОУ 4, 46–52.

Терміни та нетерміни в популярних медіа

РЕЗЮМЕ

У статті розглядається вживання литовських термінів у популярних онлайн-медіа. Дослідження мало на меті визначити, у якому значенні — спеціальному (термінологічному) чи детермінологізованому — мовні одиниці, що функціонують як терміни в медицині, вживаються в онлайн-медіа, а також виявити інші семантичні зміни цих термінів. У статті показано динаміку термінів.

Об’єктом дослідження є медичний термін alergija «алергія» та складні терміни, утворені з ним. Основним джерелом дослідження було обрано корпус DELFI.lt, що складається з текстів, опублікованих на однойменному новинному порталі в період 2014–2016 років. Було застосовано традиційні методи корпусного аналізу: аналіз конкордансу alergi*, контекстів, насичених знаннями, та словосполучень. Дані корпусу порівнювалися з даними текстів з алергології та структурованих термінологічних ресурсів (наприклад, SNOMED CT тощо).

Дослідження вживання терміна alergija «алергія» та складних термінів, утворених з ним, у популярних медіа показало, що ядро медичного значення зазвичай зберігається, і вони вживаються як терміни. Випадки повної детермінологізації становлять лише близько 3 відсотків і переважно трапляються в рубриці «Новини». Дані корпусу спеціалізованого медичного контенту також підтверджують думку, що під час написання про медицину чи здоров’я не є звичайною практикою використовувати терміни цієї галузі також у переносному значенні. Звичайно, для ґрунтовніших узагальнень дослідження має охоплювати значно більшу кількість і різноманітність термінів.

Дані, отримані в результаті аналізу вживання розглянутих термінів, можуть ілюструвати положення термінознавства про те, що семантика термінів, уживаних у ненауковому дискурсі, зазнає певних змін. Частина цих змін — ширше значення, зменшене

120

Acta Linguistica Lithuanica LXXXIV

Terminai ir nebe terminai populiariojoje žiniasklaidoje

визначеність значення, різні системні відношення, негативна конотація — виявляються або маються на увазі завдяки контекстам і словосполученням, багатим на знання. Конотація безпосередньо залежить від стилю й контексту, однак немає підстав стверджувати, що зміни обсягу та визначеності розглянутих термінів відбулися саме в медіа або, ширше, у ненауковому дискурсі, оскільки самі наукові поняття й терміни є динамічними.

Намагаючись визначити, які атрибутивні словосполучення є термінами, а які — ні, виявилося, що складні терміни дуже варіюють у медіа, однак варіативність спостерігається також у мові спеціалізованого вебсайту про здоров’я; її також виявлено в науковому дискурсі. Ба більше, псевдотерміни (наприклад, alergija šalčiui «алергія на холод») трапляються не лише в медіа, а й в інших професійних текстах, призначених для широкої громадськості. Тому дослідження також виявило потребу в дослідженні функціонування термінів у литовському науково-популярному дискурсі.

Įteikta 2021 m. balandžio 21 d.

A S T A M I T K E V I Č I E N Ė

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius, Lietuva

[email protected]

Straipsniai / Articles

121