Jonas KLIMAVIČIUS

Інститут литовської мови

ВЕДУЧІ КОЛЕСА

Розмірковуючи про протиставлення ведучого і веденого у технічній термінології, нерідко вже на самому початку спотикаються об два камені — один литовської мови, інший — російської, з якою технічна термінологія литовської мови була пов’язана найдовше.

Чомусь обов’язково починають з автомобіля, і його колеса (вже не термін, хоча ще 1959 р. PolŽ₁ колесо – ratas, tekinis) затуляють усі технічні колеса. Отже, починають правильно: якщо це не всюдихід (у нього всі колеса/осі/мости ведучі), то одні колеса/одна вісь/один міст є ведучими. Чим обґрунтовується потреба в пасивному дієприкметнику? Крутний момент від двигуна карданною передачею передається парі коліс/осі/мосту. Вони справді приводяться в рух, то чому їх не називають приводними? Однак мета — не привести їх у рух, а весь автомобіль. Хоча самі вони приводяться в рух передачею, вони приводять у рух автомобіль, тому й називаються ведучими: Трансмісія з’єднує двигун із в е д у ч и м и к о л е с а м и LTE I 506. Т я г о в е з у с и л л я в е д у ч и х к о л і с (...) п е р е д а є т ь с я в е д у ч о м у м о с т у і далі — рамі; тому автомобіль рухається VairV 144. Теоретично ці колеса є рушіями (у трактора — гусениці, у судна й літального апарата — гвинти).

А як щодо інших автомобільних коліс? Вони не з’єднані трансмісією з ведучими. Тому в термінології їх іноді називають із запереченням: Передню (н е в е д у ч у) вісь автомобілів із залежною підвіскою коліс утворює балка двотаврового перерізу (...) VairV 147. Назва приводні, яка також трапляється, теж не безпідставна: їх приводить у рух сам автомобіль, його тяга. Однак не слід робити далекосяжних висновків із того, що в деяких словниках технічних термінів немає приводного колеса — причини цього можуть бути цілком нераціональними. Наприклад, ALPolŽ не має навіть ведучого колеса, хоча в ньому є ведуча вісь (driving axle), а також ведуча шестерня (drive gear); TechŽ теж не має навіть ведучого колеса, хоча в ньому є і ведуча, і ведена вісь (ведущая и ведомая ось), а також ведучий і ведений вал (ведущий и ведомый вал); у PolŽ₁ є лише

18

ведуче колесо (бедущее колесо), хоча є і ведуча, і ведена вісь, і ведучий, і ведений вал. Важливіше те, що колесо у термінологічних словниках не обов’язково означає автомобільне колесо, а осі навіть в автомобілі — не обов’язково ті, на яких обертаються колеса. У словниках, звичайно, технічні поняття мають уживатися ретельніше, однак навіть ведуче та ведене колесо у AutoserŽ нічого точно не визначають.

Тепер з’явилася інша назва невідних коліс та осей — їх протиставляють без заперечного компонента: ведуче колесо (12. 2), рос. ведущее колесо, англ. driving wheel, нім. Treib rad, Antriebsrad, франц. roue motrice, roue couplée ↔ вільно котяче колесо (12. 4), рос. колесо свободного вращения, англ. free rolling wheel, нім. Tragrad, франц. roue porteuse PAutŽ; ведуча вісь (12. 6), рос. ведущая ось, англ. driving axle, live axle, нім. Tre ibachse, Antriebsachse, франц. essieu moteur ↔ вільна вісь (12. 8), рос. свободная ось, англ. dead axle, нім. Tragachse, франц. essieu porteur, essieu fou PAutŽ. Певний термінологічний недолік має словосполучення вільно котяче, семантично не позбавлена двозначності вільна вісь. Але це можливо.

Оманливе рос. колесо — це може бути й зубчатое колесо (хоча є також зубчатка, и шестерня), а це лит. krumpliaratis (до речі, і англ. wheel, нім. Rad — і колесо, і шестерня, хоча krumpliaratis — це англ. gear-wheel, нім. Zahnrad). У російській мові означення складеного терміна зубчатое часто опускається, вживається просто гіперонім колесо, тож і в литовських перекладах уже не krumpliaratis, а просто ratas, а згодом і в неперекладних текстах, наприклад: Подвійна головна передача передає обертання через дві пари зубчастих коліс: одну утворюють два конічні зубчасті колеса, іншу — два циліндричні (рис.). За подвійної головної передачі передатне число (відношення частот обертання ведучого та веденого коліс) є більшим LTE VIII 402. На рисунку чітко видно зубчасті колеса. І ще тут же: Одинарна головна передача складається з двох конічних зубчастих коліс: мале ведуче зубчасте колесо обертає велике, тому колеса обертаються повільніше за карданний вал, а крутний момент більший LTE VIII 402.

Казати ведуче зубчасте колесо обертає LTE VIII 402, двигун обертає <...> колеса LTE I 506 семантично дуже неточно: якщо вед-

19

иклик, привод, рушій — це те, що приводить у рух, хоча й крутиться (а колеса повертає кермо, коли здійснює поворот). Значення слова «приводити» 3. «змушувати діяти (про механізми)» (пара приводить у рух машини, рушійна сила електрики) узаконено вже в 1954 р. у DŽ¹. Це значення походить із живого мовлення (діалектного) – ¹ приводити 8. «змушувати діяти, рухатися, крутитися, штовхати (механізми)»: Вода крутить усілякі колеса й приводить у рух жорна Анташава̀. Водяний млин приводиться в рух водою Рагайне. Ну а згод[ом] з’явилися кінні [молотарки], що приводяться в рух конем Картена. Одні [міхи] працювали від вітру, з таким колесом Ілакі. Двигун приводить у рух електрика Кернаве (LKŽ XVIII 210). Ще в 1949 р. у TechŽ траплялися й запозичені значення: ведущая ось – ведуча вісь (хоча ось ведущая – приводна вісь), ведущий шкив – ведучий шків, ведомый шкив – ведений, приводний шків.

У німецько-литовському словнику LRKŽ V 1968 р. значення приводити 1. проілюстровано також такими словосполученнями: приводний механізм, колесо – Triebwerk, -rad, приводний ремінь, шків – Triebrie­men, -scheibe, приводна вісь, передача – Triebackse, -werk. Німецькі відповідники показують, що «приводний» тут означає «ведучий» (якби їх не було, носій загальновживаної мови, тим паче технічний фахівець, зрозумів би «приводний» як той, що приводиться в рух). Коли ігнорують протиставлення термінологічної пари, термін тут узагалі зникає. Тут подано лише діалектне речення, наведене в LKŽ XVIII 210 при значенні приводити 8.: Там є[ть] шнурочок коліщатка [тобто мотузка] приводний Кінтай. Не секрет, що дехто дуже полюбляє затягувати в термінологію дієприкметники пасивного стану (пропонують: лічильні машини, керовані системи,...), хоча фахівці їх активно уникають. Тим, хто пропонує новації, не бракує винахідливості. Ось, мовляв, існує лише приводний шнур, а ведучого немає, і той, хто саме приводить у рух, називається приводним, отже, і колеса автомобіля, які приводять у рух, мають бути приводними. То й що, що п’ятдесят років вони були ведучими, а їхнім протиставленням були ведені. Насправді прядильниця натискає на педаль – підніжка приводить у рух колесо, колесо приводить у рух шнур, шнур – шків, а разом зі шківом обертається котушка й тягне нитку. Отже, шнур є і веденим колесом, і ведучим шківом. Уже сказано, що й ті автомобільні колеса є водночас веденими приводом і такими, що приводять у рух автомобіль, але термін — ведучі, бо це важливіше: вони виконують найважливішу дію — приводять у рух автомобіль. На ці колеса можна дивитися по-різному, але треба бачити і ті, й увесь автомобіль. Науково називаючи поняття,

20

обирають той аспект, який є актуальним, і обирають його не мовознавці, а фахівці з відповідної галузі. Ще важливіше те, що наукова й технічна термінологія — не аматорська справа. Існує так звана народна термінологія, але не існує якихось народних чи литовських (або навіть жемайтських) принципів механіки чи систем приводів і трансмісій — системи понять термінології міжнародні, як і сама наука.

До речі, приводний шнур зовсім не суперечить науковому підходу: саме такий ремінь пасової передачі у PolŽ₂ (ременный привод) приводний ремінь, хоча його тепер частіше називають ремінь привода у PolŽ₂, VLAutŽ – рос. приводной ремень PolŽ₂, пол. pas napędowy (:napęd – pavara) RPTechS, нім. Antriebsriemen (:Antrieb – pavara), Triebrie­men (:Trieb – pavara) PAutŽ, англ. drive [transmission] belt RAPolS, фр. courroie de commande [de transmission] RFPolS. У всіх мовах це однослівне позначення.

Однак це нічого не означає для двочленних протиставлень понять, які також позначаються в усіх мовах (хоча існують і синоніми з іншою мотивацією, ніж «приводити», але й у таких випадках протиставлення зберігається):

лит. ведуче колесо ↔ ведене колесо

rus. ведущее колесо ↔ ведомое колесо

lenk. koło napędzające ↔ koło napędzane

koło napędowe

koło czynne ↔ koło bierne

vok. Antriebsrad ↔ Abtriebsrad

Treibrad, Triebrad

angl. drive wheel ↔ driven wheel

pranc. 1. roue motrice ↔ roue menée

roue menante ↔ roue commandée

2. (зубчасте колесо)

engrenage moteur ↔ engrenage recepteur

barbotin

лит. ведучий вал ↔ ведений вал

rus. ведущий вал ↔ ведомый вал

lenk. wał napędzający ↔ wał napędzany

wał czynny ↔ wał bierny

21

нім. Antriebswelle ↔ Abtriebswelle

Triebwelle

англ. drive shaft ↔ driven shaft

driving shaft

франц. arbre moteur

arbre d’entraînement ↔ arbre entraîné

arbre menant ↔ arbre mené

arbre de commande ↔ arbre commandé

(дані з RPTechS, VLAutŽ, RAPolS, RFPolS).

І в багатомовній автомобільній термінології (PAutŽ) це протиставлення послідовно зберігається, хоча окремі терміни варіюються: ведучий вал ↔ ведений вал (72.10 ↔ 67.3), рос. ведущий вал ↔ ведомый вал, англ. вихідний [=вхідний?! – J. K.] вал ↔ вихідний вал, вал турбіни, робоче колесо, нім. вихідний вал [=вхідний вал?! – J. K.] ↔ вихідний вал, франц. вихідний вал ↔ приймальний вал, вал турбіни; ведуча шестерня ↔ ведена шестерня механізму газорозподілу ведуча шестерня ↔ ведена шестерня (31.5 ↔ 31.6), рос. ведущая шестерня ↔ ведомая шестерня, англ. шестерня приводу колінчастого вала (мала шестерня) ↔ зубчасте колесо розподільного вала (ведене), нім. зубчасте колесо колінчастого вала ↔ зубчасте колесо розподільного вала, франц. розподільна шестерня ↔ розподільне колесо; ведучий шків ↔ ведений шків (85.2 ↔ 85.8), рос. приводной раздвижной шкив ↔ приемный раздвижной шкив, англ. ведучий шків, первинний шків ↔ ведений шків // вхідний шків ↔ вихідний шків, нім. привідний шків, ведучий шків ↔ вихідний шків, франц. ведучий шків, вакуумний варіатор ↔ приймальний шків. Також наведено узагальнене протиставлення прикметників: ведучий ↔ ведений (202.27 ↔ 202.28), рос. ведущий, приводной, движущий ↔ ведомый, приводимый, англ. ведучий, приводний ↔ ведений, нім. ведучий (орган) ↔ приведений у дію (орган), франц. той, що приводить у рух ↔ приводить у рух, приводить у дію // ведучий ↔ ведений, приведений у рух, керований.

Протиставлення коліс автомобіля очевидне, хоча другий член наразі називають по-різному — неведучі, ведені, вільно котні колеса. Навіть коли відповідний член протиставлення понять не має назви в пасивній формі, активний член можна виразити лише дієприкметником активного стану. Скажімо, поняття «утримувальна конструкція» не має назви, але «яка утримує» — це

22

утримувальна конструкція. У PAutŽ наведено протиставлення ведуче колесо ↔ вільно котне колесо, ведуча вісь ↔ вільна вісь. Однак, хоча пасивний міст не має назви, активний названо ведучим мостом (62.13), рос. ведущий мост, англ. rigid driving axle, нім. starre Antriebsachse, фр. pont moteur.

Отже, ведучі колеса автомобіля залишаються частиною більшої системи — термінологічне протиставлення має бути однозначним. А коли протиставлення немає, тим паче коли воно логічно неможливе, у термінології широко вживають дієприкметники пасивного стану з узагальненим значенням, за винятком тих, що безпосередньо позначають виконавця дії (ударна частинка, падаюча зірка,...).

Скорочення

ALPolŽ – Novodvorskis A. Anglų–lietuvių kalbų politechninis žodynas. Vilnius, 1948.

AutoservŽ – Словник термінів автосервісу російською та литовською мовами / Упорядкував R. Lapinskas. Vilnius, 1989.

DŽ₁ – Dabartinės lietuvių kalbos žodynas. Vilnius, 1954.

LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas. Vilnius, 1997, T. 18.

LRKŽ – Словник литовської писемної мови. Т. 5 / Упорядкували A. Senn’as і A. Salys. Heidelberg, 1968.

LTE – Lietuviškoji tarybinė enciklopedija. Vilnius, 1976, T. 1. 1981, T. 8.

PAutŽ – П’ятимовний словник автомобільних термінів / Підготували R. Katalynaitė, A. Klibavičius, A. Kvietkauskas, R. Lapinskas, G. Paliulis. Vilnius, 1995.

PolŽ₁ – Російсько-литовський політехнічний словник / Редакційна колегія: A. Novodvorskis (голова), L. Kumpikas, J. Mikuckas, J. Stanaitis, S. Vasauskas, J. Vidmantas. Vilnius, 1959.

PolŽ₂ – Rusų–lietuvių kalbų politechnikos žodynas / Sudarė G. Daugėla. Vilnius, 1984.

RAPolS – Русско–английский политехнический словарь. Москва, 1980.

RFPolS – Русско–французский политехнический словарь. Москва, 1980.

RPTechS – Wielki słownik techniczny rosyjsko–polski. Москва – Warszawa, 1973.

TechŽ – Novodvorskis A. Trumpas rusiškai–lietuviškas techninis žodynas. Kaunas, 1949.

VairV – Klenikovas V., Iljinas N. Автомобіль: підручник для водія першого класу. Vilnius, 1976.

VLAutŽ – Žitkutė A. Німецько-литовський, литовсько-німецький словник автомобільних термінів. Vilnius, 1996.

Цифри позначають роки, томи (римськими цифрами), сторінки.

23

ВЕДУЧІ КОЛЕСА (DRIVE WHEELS)

Резюме

Назва ведучих коліс транспортного засобу литовською мовою містить активний дієприкметник. varantieji ratai (ведучі колеса) автомобіля названі за їхньою суттєвою ознакою — вони ведуть (varo) автомобіль. В інших аспектах вони є «varomieji», тобто їх можна було б описати словосполученням із пасивним дієприкметником, адже вони приводяться в рух коробкою передач. У науковій номінації обирають суттєву, актуальну ознаку. І обирають її не лінгвісти, а фахівці відповідної галузі. Науково-технічна термінологія — не предмет домашнього господарства. Системи понять є міжнародними. Біноміальна опозиція «varantysis» ↔ «varomasis» у системах пар, таких як ratai (колеса), tiltai (мости), ašys (осі), а також krumpliaračiai (зубчасті колеса), skriemuliai (шківи) та velenai (вали), наявна в термінології всіх мов. Навіть у тих випадках, коли пасивний член пари не має назви, активний член називають активним дієприкметником (laikančioji konstrukcija).

Jonas KLIMAVIČIUS Lietuvių kalbos institutas Antakalnio g. 6 LT-2055, Vilnius

Отримано 2000 10 10

24