Regina Kvašytė. НАВЧАЛЬНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИЧОК. Шяуляй: Видавництво Шяуляйського університету, 2005, 148 с.

У 2005 році накладом 200 примірників вийшов тлумачний перекладний Навчальний термінологічний словничок, укладений доцентом, доктором наук Регіною Квашите, яка працює на кафедрі литовської філології та комунікації Гуманітарного факультету Шяуляйського університету. Це перша спроба подати словник термінів, потрібних для вивчення термінології. Хоча кількість термінів не зазначено ні в передмові, ні на титульній сторінці, словничок, імовірно, містить понад 230 термінів. Його переглянули керівниця Центру термінології Інституту литовської мови докторка наук А. Ауксорюте та доцентка, докторка наук Йоланта Васкелене з кафедри литовської філології та комунікації Гуманітарного факультету Шяуляйського університету. Словничок призначений для студентів різних спеціальностей денного та заочного відділень закладів вищої освіти, особливо магістрантів.

Навчальна книжка складається з Передмови (4), вступної частини — Структури словничка (5), Скорочень (7) і Умовних позначень (7), основної частини — Словничка термінів (8–90), покажчиків англійських (91–94), російських (95–98) і латиських (99–102) термінів. Крім того, є покажчики компонентів термінів (103–106) та ілюстративних слів (107–117). Наприкінці словничка наведено списки джерел (118–120), літератури (121–123), додаткової літератури (124–127) і додатки (128–148). Як пише авторка, «у додатку до словничка подано схеми та зразки сторінок термінологічних словників різних галузей і типів» (6).

Навчальний словничок — алфавітний гніздовий тлумачний перекладний словник. Наголоси позначено в усіх термінах заголовних статей. Неточностей у позначенні наголосів немає.

Обговорюючи структуру словничка, авторка зазначає, що походження міжнародних термінів установлено «на підставі словників міжнародних термінів» (5), а в списку джерел згадано лише один словник іншомовних слів, виданий 2001 року. Етимони іншомовних слів подано в дужках. Помічено, що пояснення походження міжнародних термінів екстенсія та інтенсія різняться: лат. extensio «розтягування, розширення, розтяг» (екстенсія), але лат. extensio «розширення» (екстенсивне визначення), лат. intensio «напруження» (інтенсивне визначення), хоча лат. intentio означає «напруження, зусилля» (інтенсія). Не наведено етимології міжнародного компонента у двослівних термінах словотвірний комплекс (20), граматична категорія (34), граматичний зв’язок (34), пор. граматичне значення (52). Потребує уточнення походження слів мотивація (див. словотвірна мотивація; 21), інтернаціональність (37), інтернаціоналізм (37), калька (38). Варто замислитися, чи потрібно пояснювати походження іншомовних слів. Хіба що — у навчальному словничку.

166

У Навчальному термінологічному словничку подано також терміни словотвору, лексикології та інших галузей науки; зазначено, що тут зібрано терміни, потрібні для вивчення термінології. Не згадується, звідки взято визначення. Можливо, їх написала сама авторка…

Пояснення значень термінів подано з нового рядка. Зазвичай значення пояснено стисло. Цікава особливість словничка — пояснення термінів доповнено різноманітними прикладами, або, як пише авторка, ілюстраціями (5). Сумнівними видаються пояснення в ілюстраціях, тобто пояснення словотвірних зв’язків деяких слів, наприклад: tarifikav-imas (: tarifikuoti; 18). Очевидно, що слово tarifikavimas утворене не від інфінітива дієслова tarifikuoti, а від форми минулого одноразового часу tarifikavo (Keinys 1999: 39). Є й інші подібні неточності, наприклад: mit-yba (: mįsti; 45), asmenav-imas (: asmenuoti; 45), emaliav-imas (: emaliuoti; 45) тощо. Неточні пояснення словотвірних зв’язків слів вводять читача в оману, особливо того, хто ще навчається.

У Навчальному термінологічному словничку вжито терміни «простий термін» і «складений термін», наприклад: антонім і лексичний антонім, метафоричний термін тощо. Крім того, наприкінці заголовної статті «однослівний термін» наведено позначку «див.», яка означає, що термін відсилає до терміна, рекомендованішого для вживання; у цьому випадку, за словами укладачки словничка, рекомендованішим є «простий термін» (74), хоча в термінологічній літературі зазвичай уживають термін «однослівний термін».

Деякі терміни потребують виправлення. Слід уживати не словотвір, а словотворення (KTŽ 1990; Keinys 1999: 115), не суфіксальне словотворення, а суфіксальний спосіб словотворення (KTŽ 1990; Keinys 1999: 109). Потребують виправлення й такі терміни: гібридне словотворення (= словотворення гібридів), суфіксальне словотворення (= словотворення за допомогою суфіксів Keinys 1999: 112), префіксальне словотворення (= словотворення за допомогою префіксів Keinys 1999: 112), словотвірна зручність (= зручність словотворення). Незрозуміло, навіщо у словничку подано терміни детермінування, ретермінізування, стандартизування, термінізування, транстермін ізування. Оскільки в термінології зазвичай говорять про п о н я т т я, о б’є к т, а не про д і ю, то слід уживати терміни із суфіксом -ація, тобто детермінація, рет термінізація, стандартизація, термінізація, транстермінізація (пор. мотивація, денотація тощо).

Цікаво, що термін антонім визначено так: «П р о с т и й або с к л а д е н и й т е р м і н чи його к о м п о н е н т, який позначає поняття тієї самої категорії, протилежне за істотною ознакою поняттю, що вживається в тій самій сфері діяльності. Δ є членом бінарної опозиції, за походженням — литовським або міжнародним». У KTŽ 1990 антоніми пояснено як «слова з протилежним значенням». Можливо, точніше сказати

167

не антонім, а антонімічний термін. Також точніший термін синонімічний термін, а не синонім (59).

У передмові є стилістичні огріхи, наприклад: Якщо термін не утворює гнізда, його включено в алфавітному порядку (= за алфавітом, 5) за першим компонентом (див. KP 2003: 93). Компоненти термінів, поданих у словничку, і сполуки, у яких вони вживаються, в алфавітному порядку (= за абеткою, 5) наведено в покажчику компонентів термінів (див. KP 2003: 93).

Видання підготовлено справді ретельно, виявлено лише одну коректурну помилку — asbėstcemen tis (= asbėstcemen tis). Ці зауваги жодним чином не применшують цінності Навчального термінологічного словничка. Він збагачує литовську термінографію. Зауваги, слід сподіватися, стануть у пригоді під час підготовки наступного, досконалішого видання цього словника.

LITERATŪRA

Keinys St. 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių daryba, Šiauliai.

KP 2003: Kalbos patarimai 2: Sintaksė: 1. Linksnių vartojimas. Sudarė R. Miliūnaitė. Vyr. red. A. Pupkis, Vilnius.

KTŽ 1990: Gaivenis K., Keinys St. Kalbotyros terminų žodynas, Kaunas.

LoLėŽ 1996: Kuzavinis K. Lotynų–lietuvių kalbų žodynas, Vilnius.

TŽŽ 2001: Tarptautinių žodžių žodynas. Ats. red. A. Kinder ys, Vilnius.

VaitkTŽŽ 2003: Vaitkevičiūtė V. Tarptautinių žodžių žodynas, Vilnius (e. leidimas).

Aušra RIMKUTĖ

Gauta 2005-12-07

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

E. paštas [email protected], [email protected]

168