ІСТОРІЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Vincentas DROTVINAS

Вільнюський педагогічний університет

З ІСТОРІЇ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Не так шкода мені маленької хатини Судачіо, як шкода мені малих війн Судачіо.

З рукопису М. Мєжініса 1849 року

1. Війна та її лексика

Війна стара, як світ. Історія багатьох народів — це багаторічні загарбницькі або оборонні війни, описані й оспівані на сторінках світової літератури. Читаючи їх, ми стикаємося з військовою лексикою різних країн — назвами воїнів, зброї, бойових дій і способів ведення бою тощо. І в давній литовській літературі, а також у фольклорі, знаходимо чимало військових термінів, що походять із давніх часів. Отже, військові терміни становлять один із найдавніших пластів лексики литовської мови. Однак досі ні давні, ні сучасні військові терміни не привертали уваги дослідників. Щоправда, походження військових термінів оглянув історик литовської писемної мови Йонас Пальоніс (1967). Автор виокремлює три пласти походження військових термінів: народна розмовна лексика (248–250), книжна литовська лексика — новотвори (263–264), запозичена лексика (278–279), а також визначає кількісне співвідношення цих термінів з іншими групами відповідного походження: серед груп народної литовської лексики військові терміни належать до однієї з найменших (248–249), тоді як назви війни та військової техніки становлять порівняно численну групу слов’янізмів, зафіксованих у пам’ятках литовської мови давнього періоду (278–279). Значний обсяг військової лексики, не вживаної в сучасній литовській мові, наведено в найновішій праці Й. Пальоніса (2004).

Військова справа — термін згадується серед вдало утворених новотворів Симонаса Даукантаса (Zinkevičius 1990: 152). Військова справа розуміється як військова

27

теорія і практика в найширшому розумінні, тобто 1) «сфера діяльності, що охоплює організацію, підготовку та функціонування збройних сил держави у воєнний і мирний час», 2) «знання, уміння та навички, необхідні воїнові», 3) «військова наука, основний об’єкт її дослідження — збройна боротьба під час війни», крім того, розрізняють також мистецтво ведення війни (Smetona 1995).

У статті спробую розглянути вияви семантичного поля «військова справа» насамперед у лексикографічних працях XVII–XVIII ст., особливо в рукописних словниках Малої Литви (деякі з них, опубліковані лише нещодавно, ще не встигли широко увійти до наукового обігу історичної лексикології), — обговорити походження, синонімію, зміну значень важливіших одиниць на позначення понять військової справи, а також їх збереження в сучасній литовській термінології.

2. Війна, воїн та ін.

Слово karas знаходимо вже в давніх пам’ятках литовської мови, проте воно набагато давніше, ніж XVI ст. Karas є спільним не лише для балтійської, а й для індоєвропейської лексики. Як і прус. *kargis, *karjas «військо», «війна», лит. karias у давніх писемних пам’ятках мало значення «війна; військо; загін, полк», а також karia «війна; військо» і karė «війна», karis «військо, війна» LKŽ V (докладніше див. Mažiulis 1993; Palionis 1967: 250¹).

У творах Мартинаса Мажвідаса, Миколаса Даукши та інших авторів XVI ст. слово karas (і його варіанти) було литовським відповідником для згаданих значень, щоправда, мало й синоніми. У словнику Костянтина Сирвіда 1642 року литовським відповідником пол. woyna, лат. bellum є karionė, яке, до речі, вживалося й у творах М. Мажвідаса. Однак у рукописних словниках Малої Литви XVII–XVIII ст. поряд із karas уже знаходимо й запозичення — слов’янізми та германізми.

Найчастотнішим синонімом литовського терміна karas є слов’янізм vaina(s) (пол. wojna, білорус. война): Krieg Karas, Wayna Lex², Heerfahrt, Karas, ô. M. Wainas, ô. M C II, Krieg Waina, ôS., C II, Krieg Karas Wayna Richt 144, Karas Wayna Q.

¹ Походження окремих військових термінів розглядав історик литовської лексики Альгірдас Сабаляускас (1990).

² Ілюстративні приклади з двомовних (тримовних) словників подано в оригінальній формі (їх не відновлено до літературної мови).

28

В інших словниках XVIII ст. на перший план виходить германізм krygė: Krieg Karas, aro, M. Kryges, iu, f, pl., Wainas, no, M. R, Krieg Bellum Karas, Kryge, Waijkas, Waina B. Поширення германізму видно також з ілюстрацій: поряд із girdziu kara dabar ne turrinti galo B уже знаходимо Kryge eiti, į Krygę traukti, į kryge suſti B, пор. Feldzug Traukimmas į kryges, karą M.

Однак литовський компонент karas зберігається в литовських відповідниках німецьких складних слів, а також похідних слів і словосполучень, наприклад: Krieg führen karauju Lex, Krieg Cammer – Kar Kamare, Kriegs Macht Karo macis, Kriegs Räncke Karo kitrafis Richt та Kriegs=Rancke, Guddyste Karo Q.

У першому словнику К. Сирвіда подано ir kavimasis (Woyna / bellum, militia, kawimafis ^SD¹. У словнику Ф. Петорія поряд із згаданими Krieg Karas, aro, M Kriegas, giu, f, pl. Wainas, no m знаходимо також один спеціалізований термін ruba: Plunderung Rubba, ós. F C III; а також у словнику П. Ругіса Grenzkrieg, Rubba, bos, f. «прикордонний військовий конфлікт, зіткнення» R (білор. руба «грабунок, розбій, напад»).

Із дієслівної військової лексики варто згадати слова, що вживалися для називання самого воєнного, бойового акту: kariauti, kovauti, karą vesti, širmavoti, kautisi, krygavoti: Kämpffen kowauti, karauti Lex, Kämpffen, Kowawoju, jau, su, ti, Karauju, rawau etc. C II, Kriegen Karauti Lex, Kriegen. Karauju, awau, su, ti Bellum gerere, Karą weddu, ḋzau, su sti C II; пор. також bekriegen apk arauti Lex, Bekriegen Apk arauju, rawau, su, ti C I, Kriegführen karą weddu, ḋzau, su, sti C II, kämpfen kowauti, Szirmavoti Richt, streiten Kautisi, krygawojū Lex. Kowawoju, jau, su, ti C III, Streiten kowauti kautisi Lex. Із дієслів, уживаних для позначення використання вогнепальної зброї, варто згадати sušaudyti, šaudyti: archibusiren suβaudytį Lex, suβaudytį C I, Schüßen szauti та ін.

3. Давні назви війська

Найчастіші терміни для позначення військових сил — a bazas ir vaiskas, рідше — logeris (logoris). Варто зазначити, що споріднені німецькі слова з тим самим коренем, що й

29

германізм lageris, мають литовські відповідники, пор. belagern. Apgulti Lex, apgullu, lau, lšu, lti CI, Belagerung apgulimas Lex, apgulimas, o CI.

Abazas (пол. oboz): Armee abazas, waiskas Lex, Feldlager abazas Lex, Heer; Abažas, ô. M. Pulkas, ô. M. C II, Feldschlacht abazo mußis Lex, [Feld]schlacht Mußis, Abazu Mußis B, пор. [Feld]Haupt Mann Wyrausis ant Abazo C II, пор. FeldHerr diddisis Etmons Abazo B, [Feld] Prediger Abazo Klebons, kunnigs B, Heerlag er Waiskas Abazas B, Heerhorn Abazo Ragas B, Heereskrafft Waiskas, Abazas, Zalneru Pulkas B, [Heeres]Spitze abazo Pryßakkis B та ін.

У словниках К. Сирвіда abazas перекладалося литовським відповідником: Oboz / caftra, tentorium, flatitia karioftowis / kariowiete SD¹, пор. obozny / adjectiu. caftrenfis [ubf] menfor, [...] karioftowinis SD¹, а також potyczki / Acies, căpus, [...] Wieta kariones / karionawite SD³, пор. ще Oboz / Caftra, orum. Taworay Kariewiu SD³. Abazas перекладається також описовим тлумаченням: Tabor žolnierski / Carago, onis. Karias wężymays aplinkuy apfijtatis SD³, пор. також у словнику Я. Бродовського Lager. Caftra. S zietras. Abazas. Karo wieta. Wieta apfijto jimo B, [Lager] schlagen abaza pamufßti / nustatyti B, пор. також Heereskraft Waiſkas, Abazas, Zalneru Pulkai B.

Vaiskas (пол. wojsko «військо»): Kriegesheer Waiſkas Lex, KriegesHeers, Waiſkas, ô. M C II, [Heeres] Volck Žalneru Pulkai, tikkri Žalnerei Waiſkas B; поряд із abazas ir vaiskas вживається також германізм logeris, logoris (нім. Lager «табір»): Kriegs lager abazas, Logeris, rio. M. R, Kriegesheer Waiſkas, ko. M; Feldlager Logeris, rio, M. Kriegslager Abazas, Waiſkas, Logoris B, Abazas, zo M. è pol. M.

Військовий підрозділ також називається pulku: Heer pulkas Lex, Heerscharen pulkai Lex, Parthey Pulkas Lex, Heer Pulkas Richt, [Heer]führer Wadas Pulko там само, Heerscharen Pulkai там само; Heerscharen Pulkai Q; Parthey Pulkas B.

30

4. Воїн, солдат, залнерій

Для називання особи, яка служить у війську, у старих писемних джерелах знаходимо, мабуть, найбільше термінів — як литовських, так і запозичених, а також їхніх синонімів і варіантів. Karias поряд із karas спочатку могло бути лише прикметником, і тільки згодом стало означати «воїн» (Skardžius 1996: 61). Термін karys трапляється в писемних джерелах XVI–XVII ст., наприклад: І послав своїх воїнів і побив розбійників Йонас Бреткунас і Балтарамеюс Вілентас. Зібравши проти нього воїнів, він добре помстився йому за ту кривду K. Sirvydo Punktay Sakimu I 135; також у творах Сімонаса Даукантаса й Сімонаса Станявічюса та в піснях Антанаса Юшки (див. LKŽ V). Щоправда, слів karys, kareivis немає в пізніших лексикографічних працях XVII–XVIII ст. — їх, очевидно, витіснив запозичений відповідник-полонізм zalnierius (варіант žalnierius уже трапляється у творах М. Мажвідаса, М. Дауґші та в інших давніх джерелах). Навіть у словниках XVII–XVIII ст. Малої Литви zalnieriaus не зміг витіснити нім. Soldat³.

Значення «винагорода солдата» зафіксовано у словнику K. Сирвіда 1642 р.: żold / Stipendium. Mokietis karejewiamus dudama SD³, пор. żoldowy / Stipendiarius. грошовий SD³, а також żoldūje / żoldnierską służę / żold wiodę Mereo, Milito. Karau = iu ažų pinigus SD³. За цією ознакою мотивовані й інші назви солдата, наприклад: żoldak / vide. żolnierz pieniężny. Kariejwis ażų pinigus, żolnierz / Miles, Kariautojas, kariejwis SD³.

Крім словників K. Сирвіда, полонізм zalnierius уживається також у словниках Малої Литви: Landsknecht zalnerus Lex, Kriegsknecht Zalnerus B, Kriegsknecht Zalnerus, eraus M. R, Kriegsvollck

³ До німецької лексики Soldat увійшло в XVI ст. з іт. soldato. Середньоверхньонімецьке solt «платня, винагорода солдата» походить від старофранцузького solt «золота монета», а те — від середньовічнолатинського solidus < лат. (nummus) solidus «чистий (монетний метал)». Слова цього походження є в сучасних мовах: фр. soldat, ісп. soldado, англ. soldier. У словниках Малої Литви нім. Soldat відповідає zalnierius, наприклад: Soldat zalnierus Lex, Zalnerus, eraus R, Soldat, Zalnerus, eraus M. У німецькій мові є також похідне Söldner. Давній порядок наймання солдатів за грошову винагороду фіксують і польські словники: пол. żold (< чеськ. żold «винагорода солдатові, який проходить обов’язкову військову службу» < італ. soldo «давня дрібна італійська монета, 1/20 ліри»; Dubisz 2003), звідси пол. żolnierz. Нім. Soldat у XVII ст. було запозичене російською мовою — солдат (від нього походить слов’янізм soldatos).

31

3 a l n i e r e y Lex, Kriegsleute Z a l n e r e i B, пор. Werben Soldaten Samdyti Szelnerus Q.

Zalnierius є частим литовським синонімом не одного німецького терміна, наприклад: Krieger bellator Z a l n i e r e i R u b i k k a i K a r e i w y s K a r z y g i s B, Krieger Z a l n e r u s, e r a u s, M. K a r z y g y s, y g i o, M. K a r a u j a s partic. R u b b i n a s, n o, m. R, Kriegesmann Z a l n e r u s, e r a u s, K a r e i w i s, w j o, K a r z y g y s, g i o, M.

Полонізм zalnierius відповідає першому компоненту німецьких складних слів Krieg, наприклад: Kriegszeug z a l n i e r u r i k a i Lex, [Kriegsleute] auff dem Meer Z a l n e r e i a n t J u r u B, [Kriegsleute] abdrucken Z a l n e r u s a i d e k a w o t i B, [Kriegsleute] werben [z a l n e r u s] r i n k t i, w e r b o t i⁴.

Інший слов’янізм — rubikas: Plünderer r u b b i k a s Lex, Plunderer R u b i k k a s, o. M. ka, os F C III, пор. Plunderung r u b b a Lex, Krieger bellator Zalnerei R u b i k k a s Kareiwis Karzygis B, пор. rubytì-plündern r u b b i t i, sdrojauni Lex, пор. також r u b a u n i n k a s «грабіжник» (пол. rubownik). Варто з’ясувати, чи не можна сучасні литовські прізвища Rùbikas, Rubìkas вивести з останнього терміна (щодо походження згаданих прізвищ див. LPŽ 1989).

5. Різні назви солдата

Найпоширенішою в старих писемних пам’ятках спеціалізованою назвою особи, яка служить у війську, є піхотинець: Fußvolck p e f t i n i n k a s Lex, Fußvolck Pe f t i n i n k a i, ku, m. pl. R, B, Hayduk Pedes, p e f t i n i n k a s SD³, [Fuß] Knecht Pe f t i n i n k a s, o. M, [Fuß] Gänger U z n o k s t a w e k a i p Pe f t i n i n k a Fugbgänger: C II, Fußgänger zu Fuß Pe f t i n i n k s B, Fußvolck Pe f t i n i n k a i B, Fußgänger Musqvetirer. Pe f t i n i n k a s, ko, m. M irkt.

Словники К. Сирвіда, крім згаданого терміна солдат (Walecznyk / woien-

⁴ Оскільки, як зазначалося, тоді солдатів наймали, їхня служба тривала багато років (якщо щастило на війні…), то за цей час солдат устигав створити сім’ю. Про це свідчать назви дружини солдата Soldatenweib Z a l n i e r k a, o s Lex, Soldatin Zalnierka, os R, Soldatin Zalnierka, os f M, Kriegerin K a r e i w j e n e B; пор. також Dragonerfrau Dragunkà M.

32

nik. Bellator, pugnator. K a r i e y w i s SD³), наводить також інші назви — воїн: Rycerski człowiek / Equestris ordinis homo. K a r i a u n i k a s SD³, Waleczny / Bellicosus, pugnax. K a r i a u n i k a s SD³, Jancarowie / Triarij Turcarum. K a r i a u n i k a y T u r k u SD³, Leža žolnierjka zimna / Hyberna, orum. hyemalia. ž i e m a g u o l i s / ž i e m a g u l t a s k a r i a u n i k u SD³; воює: žolnierz / Miles. K a r i a u t o j a s / k a r i e y w i s SD³, walecznik / prealiator, bellator. k a r i a u t o j a s SD¹; Kirišnik / Cathaphractus, loricatus, […] G i e l a ž i n i n k a s k a r i a u t o i a s SD³; козак: žolnierz lekky/kozak. Veles itis; miles leuis armaturae. K a z a k a s SD³.

Серед рідкісніших назв солдата варто згадати литовські S a n - K a r a w i s, w j o e i n Mitgenoβ H, ein Mitstreiter S a n k a r a w i s, w j o, M. R, пор. також Draug=Karaujas, janžio ein Mitstreiter, G. Maſc., janti, žios foem H. Значно частіше фіксуються запозичені терміни дробас: Drab maſc. et drabant / ex germ. pedescalo fatelles, ſtipator, ſpiculator. drobas SD¹; драгун: Dragonner dragunas Lex; Dragoner Dragun’s, no, m M, Draguner dragun’s, ô M C I, Dragouner Dragun’s B. Останнього тлумачать як давнього піхотинця, а згодом — легкоозброєного вершника, який мав відмітну ознаку — плащ із зображенням дракона (щодо походження пор. фр. dragon «дракон» < лат. draco, onis «дракон, змій»); ейдукас: Wybrantz. Puczkininkas, E i d u k k a s, ô. M. C IV, Wybrantz E i d u k a s Putzkininks. Wybrancas Q (< пол. hayduk < угор. hajdu «вартовий, пастух», із XVI ст. так називали найманих угорських воїнів); пучкінінкас: Wybrantz P u c z k i n i n k a s. E i d u k k a s, o. M C IV, пор. Džialo / machina, tormentum, pucźka SD¹, Büchse putczka Lex; рушничник: Muszkietnicy / Fistulatores. Szauditoiay ruciniknikay SD³, пор. rušnica, bombarda, tormentum ruciničia «рушниця» SD¹; стрілець: Schütze S t r e l c z u s Lex, Schütz S t r e l c z u s Q; панцирник: Kurijbirer S ӡ a r w i n i n k a s, ô, M. C II, пор. Kurijb Sӡarwas, ó. M. C II, а також rynſlunek / ex germ. apparatus, szarway SD¹; wybrancas: Wybrantz. Eidukas, Putczkininks W y b r a n z a s Q «новобранець», пор. пол. wybraniec / wybrańcy / Delecti viri, Iβ r i n k t i n i s SD³.

33

6. Зміна значень термінів

Із значень терміна Krieger Ka z i g i s (=kar — В. Д.) Lex, gerüsteter Mann Kar ž y g i s Richt, Gerüsteter Mann K a r z y g y s (y виправлено з i — В. Д.) Q видно, що karžygys раніше (у писемних пам’ятках Малої Литви XVII–XVIII ст.) мав найширше, тобто солдат, значення; щодо другого компонента пор. žygis (Gang e j i m a s, z y g i s Lex, Reise kellone, kellawimas, z y g i s Lex), отже karžygys — «той, хто вирушає в похід, іде на війну». Однак дещо пізніше, у словниках XVIII ст., знаходимо й змінене значення терміна karžygys: karžygys відповідає нім. Held, Ritter (до речі, раніше останнє слово не мало литовського відповідника: Ritter rycerus Lex, Held K a r z y g i s R i c z i e r u s Richt; Held K a r z y g i s R y c z i e r u s Q, Held K a r z i g y s R y c e r u s (проілюстровано прикладом із Біблії) B; [Heer]Führer Karžigis Generōlus B. Отже, karžygys поступово набуває сучасного значення «видатний герой».

Значення «людина війни, воїн; солдат» у слова karininkas, karin y kas трапляється вже в писемних пам’ятках Й. Бреткуна (LKŽ V). Karininkas — військовий термін, що викликав чимало дискусій через широту свого значення. Хоча Йонас Яблонскіс ще 1911 року пропонував уживати karininkas, karo žmogus замість kariškis, а Юозас Балчиконіс пропонував запозичення apicieras (Balčikonis 1978: 146–147), за словами Пранаса Скарджюса, замість kariškis зрештою утвердилося слово karys, а karininkas набуло значення «офіцер» (Skardžius 1996: 142, 589, 603). Нині karininkas визначається як «член керівного складу війська або поліції», а друге значення — застаріле karys³.

Прикладом зміни значення є також термін pulkininkas. У так званому словнику Ріхтера подано його іншу форму pulk auninkas: [Partey] Gänger P u l k a u n i n k a s Richt, пор. пол. potkownik, пор. також [Partey] Gänger P u l k i n i n k a s B (тобто воїн полку, невеликого бойового загону), P u l k a u n i n k a s, k o der Oberste, der Hauptmann H, P u l k a u n i n k a s, k o, M. ein Hauptmann ziemlich obsol. M. Уже у словниках К. Сирвіда pulkininkas уживається в сучасному значенні: Rotmijfrz / centurio, […] šimt i n i n k a s, p u l k i n i k a s SD¹; Potkownik / Chiliarcha, tribunus militum, legionarius, centurio, p u l k i n i k a s³.

34

7. Назви військових звань

У розглянутих нами джерелах трапляється чимало термінів, якими називають звання військової ієрархії та військові посади:

апіц(і)єр: Officierer appicierus Lex, Officierer Appicierus, aus. M C III, Apicerus, eraus, m. ein Offizier R, Officierer Apicer’s B;

десятник: Rott Meister Desetkininkas, Karprolus B;

гетьмон, гетмон, гетьман: Feld=Herr Etmon’s, ó. M. C II, Feldherr hettmons Lex, Feld=Herr Etmon’s, ó. M. C II, [Feld]Marſchall Etmon’s, ó. M. так само, Feldherr Etmonas Q; пор. Hetman / з німецької […] hetmanas «воєвода» SD¹;

генерал: General generolas Lex, General. Generolus C II, General, Generolas, lo, m R, General, Generolus, laus M, General, Generolus (дописано: der General Feldherr) B;

капітан, каптейніс, каптайніс: Kapitan / див. Rotmisftrz / porucznik / Hetman. Kapitonas SD³, Capitein Kapteinis Lex, Capitain. Kapteinis, io. M C I, Capitain, Hauptmann, Kapteinis, nio, m. Szimtininkas, ko. M. R, Hauptmann, Capitain, Kapteinis, nio. Szimtininkas, ko, Wyreſnis ant Zalneriu R, Capitain Kapteinis B, [Haupt] Ambts Pillonis, Szimtininķ’s, Pulkawnink’s. Kaptainis Capitain B;

капрал: Corporal Karprolus Lex, Rottmeister Karprolus Lex, Corporal Karprolus Richt, Rott Meister Desetkininkas, Karprolus B;

прапорщик: Fähnrich Karunininkas Lex, Fähnrich Karunininkas, o. M. C II, Fähnrich Karunininkas, ko. M. R, Karunininks, ko, ein Fähnrich, Fahnenjunker R, Fähnrich Karunininkas Q, Fähnreich Karuninink’s B, Cornett Carunininkas Richt, Raitelis Karunininkas, ko, m M, пор. також chorąžý / jgnifer, vexillifer, karužafis SD¹;

лейтмон: Leutenant leitmonas Lex, Leutenant Leutmonas, o. M. Paruczininkas C II, Lieutenant. Leutmon’s. Paruczinink’s a Pol. Porucznik B, пор. у К. Сирвида porucznik / Subcenturio, vicarius centurionis. Wietinikas šimtininko SD³;

35

майор: Major, Majoras, joro. M. R, Major, Majoras, joro, m. M, Major Major’s, Bajoras B.

8. Назви зброї

В оглянутих джерелах знаходимо багато назв зброї. XVI–XVIII ст. були періодом розвитку військової техніки, коли ще використовували холодну зброю, але вже з’явилася й вогнепальна зброя, що використовувала порох (Harding 2000). Тому тут розглянемо назви зброї та її частин, а також спорядження.

Насамперед варто згадати саму зброю: Bron / oreże Arma, armatura Ginklas / Szarwas³ (отже, зброя і обладунок є синонімами, пор. Deka / pugio, sica. ginklas SD¹), Gewehr ginklas, Schützwehre ginklas Lex, Waffen ginklas, Wehr und Waffen ginklas Lex.

У словнику Й. Бродовського знаходимо також засіб відлякування мух, пор. [Fliegen] Platz, Wedel. Muſſu baidoma szlutele ſ. Ginklas. Baidyklė B. Згадане нім. Gewehr у словнику Й. Бродовського має три відповідники: Gewehr Ginklas Plinta Puczka B.

У словнику П. Руїгіса Ginklas, klo, чол. німецькою Wehr oder Waffen. У словниках П. Руїгіса й К. Мільке трапляється форма множини терміна: Gewehr Ginklai, lu, чол. мн. R, Ginklai, lu, чол. die Waffen M, Gewehr Ginklai, lu, чол. мн. M.

Відомі з давнини холодні види зброї також поділяють на метальну, колючу та рубальну. Серед метальної зброї найчастіше трапляються такі назви: арбалет: Flitschbogen Kilpinis Lex, Flitsch=Bogen Kilpinnis, io. M. Temptywa, os C II, Köcher. Seidókas, ó. M. Kilpinis, iô. F C II, Kuſa / arcus, baliſta, ſcorpio, catapulta kilpinis SD¹, Łuk / Arcus Kilpinis SD¹, Łuk / Arcus Kilpinis SD³; сагайдак: Köcher seidokas Lex, Köcher. Seidokas, o. M. Kilpinnis, io. F C II, Köcher, Seidokas, o Detuwe Wylicziu M (польськ. sajdak, білор. caùdak).

Серед назв колючої зброї найчастіше трапляються такі: алебарда: Halabarda / ex ger. bipennis, securis Romana. Amazonia. bardišius SD¹ [бардитус перекладають і литовською: Bardył]. Lunata securis. hafta falcata. Dolgiakinwis SD³, Halabart / Bipennis, amazonia securis. Kirwis dalginis SD³, пор. також Halabartnik. Satelles, securifer. apparitor, ſtipator. Kirwelnikas kieno pas ij ſtowis SD³], бартішюс: Hellepart

36

bartiβus Lex, Hellepart, B a r t i β u s, aus. M. C II, Hellepart B a r t i β u s Richt, Helepart B a r t i s z k u s Q; див. також Partisan bartiβus Lex, Partisan B a r t i β u s, ßaus. M. C III, Partisan B a r t i β u s, Drauczius B, Partisan B a r t i β u s, ßaus R, Partisan B a r t i β u s, ßaus M, Partisan B a r t i β u s Richt (з польськ. bardyß, білор. бердыш). Тут маємо цікавіший випадок німецького військового терміна та його литовського відповідника. Partisan – bartiβus могло виникнути через подібне звучання початкових частин німецького та литовського слів: part- – bart-;

дряучюс: Kopya / hasta driaučius SD¹, kopiynik / haflatus, fudriaučium SD¹, Kopija žolnierfka. Hafta, fariffa, contus. Draučius SD³, див. Kopiynik / Haftatus, phalanx. Draučinikas SD³, Kopiynik / co kopije robi. Haftarum artifex Draučiadavlis / vt Ratadadvilis SD³; draučia: Speer Drauczia, os. F. Ragotinė, es. F C III, див. Lantze. Ragotine. Kopija. Drauczia. Wyliczia. Ragotinele B (польськ. drzewce, білор. дрэвец);

меч: Schlachtmeßer K a l a w i j a s Lex, miecz / gladius, enfis, k a l a w i i a s / mečius SD¹ (див. miecznik / macheropoeus, kalawijodaris SD¹) Tafak / Semifpatha K a l a w i j a s trūpas platus SD³, fztych w miecza / Mucro gladii. Wirfune K a l a w i = io SD³;

шпага: Degen K a r d a s Lex, Handdegen K a r d a s Lex, Degen. K a r d a s, o. M. Spogas C I, Degen K a r d a s Richt, Degen K a r d a s, do. M. R, див. Degenhenk Kardo = Diržas, Kard = Nebys M, Degelein Kardelis, elio M (білор. kopd, польськ. kord);

кільпас: czekan / coestus, k i l i e p a s SD¹, kilof / caestus claua, kikupas (= kilupas) «старовинна зброя — сокирка й молоток на довгому держаку» SD¹;

раготіне: Darda / hasta, lancea. r a g a t i n e SD¹, Obcžep / hasta, venabulum r a g a t i n e SD¹ (див. obcžepifko / hastile hastae. r a g a t i - n e k o t i s SD¹), Jägerspieß r a g o t i n n e Lex, Speer r a g o t i n e Lex, Spieß r a g o t i n e Lex, Spieß R a g ó t i n e, es, F C II, Speer Drauczia, os F. R a g o t i n e, es. F C III, Spieß R a g o t i n e, es. F. leßunas, o, M. C II, R a g ó t i n e, es, ein Speer H, Lanze R a g o t i n e, es, f. R, Spieß R a g o t i n e, es, F. leßmas, o. M. ppr (propriè «точно» – V. D.) Brant Spieß C III, R a g o t i n e, n e s, ein Speer H, Spieß R a g o t i n e, es. F. R, Lantze. R a g ó t i n e. Kopija. Drauczia. Wyliczia. R a g o t i n e l e B (білор. рагачына);

37

меч: Schlachtschwerd m e c z u s Lex, [Schlacht] Schwerd M e c z u s, aus, M C III, miecz / gladius, ensis, kalawias/ m è c i u s SD¹ (білор. мечь, польськ. miecz);

шабля: Sebel s z o b l e Lex, Sebel S z o b l i s, lio. M. S z o b l è, es. F. C III, Sebel S z ó b l e, les, f. R (білор. шабля, польськ. szabla).

Старовинна колюча зброя з довгим клинком і закритою рукояткою, невеликий кинджал у старих словниках має назви spoda, špoda, spogas: Rapier S z p o d a Lex, Stillet s p o d a Lex, Stoßdegen S z p a d a там само, Stillet Spoda, os. F. S p o g a s, o. M C IV (польськ. szpada), а також Rappier s p ó-gas, o. C III, Degen Kardas, do. M S p o g a s C III, Stillet S p o d a, os. F. S p o g a s, o. M. C IV (рос. unaa?).

9. Назви вогнепальної зброї та її частин

У Європі порох почали використовувати у XVI ст. Запозичення з білоруської порох лит. parakas відоме вже в писемних пам’ятках XVII ст. (Sabaliauskas 1990: 249). У той час трапляються й назви порохової вогнепальної зброї:

карабін: Carrabiener K a r r a b i n a s Lex, Carabiner K a r a b i n a s, o. C I, Carabiner K a r a b i n n a s Richt, Carabiner Karabin’s B (фр. carabine «рушниця вершника», пор. іт. carabina, звідси carabiniere «сучасна поліція Італії»);

пістолет: Holffter ulffteris makßtis pjſtūlu p u l l o k u Lex, Faufroh­r p u l o k a s Lex, Pijſtoll p u l l o k a s Lex, Faust Rohr P u l l ó k a s, o. M. Dimin: P u l l o k e l i s C II, [Faust] rohr P u l l o k a s Richt, Pistolle P u l l o k a s, o. M. C III, Pistole P u l l o k a s Richt (курш. pulhak);

гармата: Dźialo / machina, tormentum, p u c ž k a SD¹, Dźialo. Bombarda fulminea, tormentum. p u c ž k a SD³, Moźdzerz wojenny / Tubus aeneus bellicus. p u c ž k a k a r i e y w i n e SD³ (пор. також puſzkarz / faber tormentarius. puczkorus SD¹; Puſzkarz co rychtiue strzelbę / Librator, puczkſzaudis SD³), Büchse p u t c ž k a Lex, Musquet p u t β k a Lex, Büchse. P u c ž k a, os. F. P u c ž k a g w i n t a w o t a, ein gezogen Rohr C I, Muβavet P u c ž k a, ôs. F; Lohf einer Büchse. Wamzdis P u c ž k o s C II, Muβavet. Pucżka, ôs. F C III, Büchse P u c ž k a Richt, Büchse so gezogen Gwintawota Richt (нім. Büchse «мисливська рушниця», звідси пол. puszka, біл. пушка, пор. лит. buks(v)a «втулка»). Словник Я. Бродовського містить багато термінів, що позначають складові частини цієї артилерійської зброї та її використання, наприклад:

38

її частини: der Hahn Gaidys, das Schloß Spinna, der Schafft Lazza, Büchfe laden Užkrauti Puczka, [Büchfen]Stein Puczkos Akmū та ін.;

бомба: Bombe, Bumbe, és f. Diddéji geležinne kulka R;

куля: Kula/ex germ. glans, globus. item malleus ligneus, item Scipia kulka SD¹, Kula / Globus, Kulka SD³, Kula do cifkania / Glans, plumbea, ae. Kulka SD³, Bleykugel Kulka Lex, Bley-Kugel Kulka, os. F. C I, Kugelkau (?) Kulka Lex, Kugel Kule, es. F. Kulka, os. F. Kugel Kulka Lex, Kögel J. Kegal Kegelgekugel, Kulka, kos. f. M (пол. kulka, біл. кулька < див. нім. küle «куля» Sabaliauskas 1990: 248);

міра пороху: Patron tasch mierka gen os Lex, Patron=Tasch Mierka, os. F C II (біл. мерка);

панцир: Panzer pancierus Lex, Pancerus, raus ein Pantzer 4 decl. gen. masc. H (пол. panzerz < нім. Panzer);

порохівниця: prochownica / theca pulveraria parakaunyčia SD¹, Prochownica / Theca pulveris nitrosi parakaunyčia SD³, Pulverhorn paraknycze Lex, Pulver=Horn. Paraknyczia, os. F C III (біл. напахния);

стріла: Strzala / telum, sagitta, wilicia / strela SD¹, Flitschpfeil strela Lex, Pfeil Strela, wyliczia Lex, [Flitsch] Pfeil Strela, ós. C II, Pfeil. Strěla, ós. F. Wylyczia, ós. F C III;

шолом: Helm Sʒalmas Lex, Helm Schalmas, o. M. C II (імовірно, з давньоруської, див. Sabaliauskas 1990: 251);

шріт: śrot do strzelby/ Miſſilia minuta bombardaru. śratas SD³;

тятиво: Sehne temptywa Lex, щодо походження temptywa пор. ciąćiwa / nervus, chorda, fides. tętiwa SD¹; пор. також Seh̆ne Gyſla, os C III;

вилиця: Strala / telum, sagitta, wilicia / strela SD¹, Pfeil wyliczia Lex, Pfeil. Strěla, ós F. Wylyczia, ós F C III, Pfeil. Wylicia, cios. F. Strěla, ós F. Strėlas, lo R, пор. Pfeil mit Widerhacken Strela su Barzda R (біл. билица).

10. Висновки

Попередній огляд багатого матеріалу з військової термінології періоду давньої литовської писемної мови дає змогу зробити кілька загальніших і чимало предметних висновків.

39

Давні військові терміни сягають далекої давнини, а також відображають війни Великого князівства Литовського та Пруссії з іншими країнами. Воїнів і озброєння називали спеціальними термінами, які нерідко походили із західноєвропейських мов.

Військові терміни мають різний вік: найдавніші успадковані з праіндоєвропейської (karas) та прабалтійської (kalavijas) мов, а новіші є не лише питомими, а й запозиченими. Литовські терміни становлять меншу частину. Серед запозичених термінів частіше вживаються (до речі, і в джерелах Малої Литви, принаймні раніших) слов’янізми, дещо рідше — германізми.

Порівняння значень давніх військових термінів зі значеннями, яких вони мають у сучасній литовській мові, наочно ілюструє семантичні процеси: чимало термінів (karininkas, karžygys, pulkininkas) набули нового значення.

Актуально продовжувати дослідження військової термінології. Це розкрило б не лише її історію, а, можливо, зробило б прозорішими походження, словотвір і розвиток значень військових термінів сучасної литовської мови.

ŠALTINIAI

B – (Lexicon Germanico=Lithvanicvm et Lithvanico=Germanicvm… von Iacobo Brodowskij (~ 1740, rankraštis Lietuvos mokslų akademijos bibliotekoje).

C – Clavis Germanico-Lithvana (faksimilinis leidimas). Rankraštinis XVII a. vokiečių-lietuvių kalbų žodynas, I–IV. Parengė V. Drotvinas, Vilnius, 1995–1997.

H – Vocavblarivm Litthvanico-Germanicvm et Germanico-Litthvanicvm… von Friedrich Wilhelm Haack […], Halle, 1730.

Lex – Lexicon Lithuanicum (faksimilinis leidimas). Rankraštinis XVII a. vokiečių-lietuvių kalbų žodynas. Parengė V. Drotvinas, Vilnius, 1987.

LKŽ – Lietuvių kalbos žodynas 1–20, Vilnius, 1941–2002.

M – Littaujfch=deutſches und Deutſch=littaujfches Wörter=Buch… von Chriſtian Gottlieb Mielcke… Königsberg, 1800.

Q – Vokiečių-lietuvių kalbų žodynas (XVIII a. rankraštis, saugomas Lietuvių kalbos instituto bibliotekoje).

R – Littaujfch=Deutſches und Deutſch=Littaujfches Lexicon… von Philipp Ruhig… Königsberg, 1747.

Richt – [Johannas Richteris?] Vokiečių–lietuvių kalbų žodynas, Halle, 1728 (rankraštis Hallės-Wittenbergo Martino Lutherio universiteto Frankės fundacijos bibliotekoje).

^SD¹ – Senasis Konstantino Sirvydo žodynas (fotografuotinis leidimas). Parengė K. Pakalka, Vilnius, 1997.

^SD³ – Pirmasis lietuvių kalbos žodynas: Konstantinas Širvydas, Dictionarium trium linguarum (fotografuotinis leidimas). Parengė K. Pakalka, Vilnius, 1979.

40

LITERATŪRA

Balčikonis J. 1978: Dėl naujosios karininko reikšmės. – Rinktiniai raštai 1, Vilnius, 146–147.

Dubisz St. 2003: Uniwersalny słownik języka polskiego 5, pod redakcją prof. Stanisława Dubisza, Warszawa.

Harding D. 2000: Waffen Enzyklopädie. 7000 Jahre Waffengeschichte, Berlin.

LPŽ 1989: Lietuvių pavardžių žodynas 2. Ats red. A. Vanagas, Vilnius.

Mažiulis V. 1993: Prūsų kalbos etimologinis žodynas 2, Vilnius.

Palionis J. 1967: Lietuvių literatūrinė kalba XVI–XVII a., Vilnius.

Palionis J. 1995: Lietuvių rašomosios kalbos istorija, II pap. leid., Vilnius.

Palionis J. 2004: XVI–XVII a. lietuviškų raštų atrankinis žodynas, Vilnius.

Sabaliauskas A. 1990: Lietuvių kalbos leksika, Vilnius.

Skardžius P. 1996: Lietuvių kalbos žodžių daryba (fotografuotinis leidinys). – Rinktiniai raštai 1, Vilnius.

Smetona A. 1995: Karybos žodynas, Vilnius.

Zinkevičius Z. 1990: Lietuvių kalbos istorija 4, Vilnius.

FROM THE HISTORY OF MILITARY TERMS

Summary

A preliminary overview of the abundant material of military terms from the earlier period of the written Lithuanian language allows some general conclusions and a few specific conclusions to be drawn on the subject.

Old military terms reach a distant past and reflect the wars of the Grand Duchy of Lithuanian and Prussia with other countries. Military men and weaponry were named using special terms, which were quite frequently coming from Western European languages.

Military terms are of a different age: the oldest are inherited from Indo-European (karas (war)) and Baltic parent language (kalavijas (sword)), the newer ones are not only own, but also borrowed terms. Lithuanian terms make a smaller part. Slavonicisms are more frequent borrowings (talking of which, they are also more frequent in sources from Lithuania Minor, at least from the earlier period), Germanisms are slightly less frequent.

The comparison of the meanings of old and currently used military terms obviously illustrates semantic changes: not one term (karininkas (officer), karžygys (warrior), pulkininkas (colonel)) has gained a new meaning.

It is topical to continue the research of military terms. That would reveal not only their history, but probably it could make the origin, word-formation and meaning development of modern Lithuanian military terms clearer.

Vincentas DROTVINAS

Gauta 2005-09-08

Vilniaus pedagoginis universitetas

T. Ševčenkos g. 31, LT-03111 Vilnius

E. paštas drot���[email protected]

41