Семінар із термінології

Особливості розвитку литовської термінології та її сучасний стан

AUŠRA RIMKUTĖ

Інститут литовської мови

19 квітня 2006 року в Будинку вчених Литовської академії наук відбувся семінар із термінології Особливості розвитку литовської термінології та її сучасний стан. Семінар організували Будинок вчених Литовської академії наук та Центр термінології Інституту литовської мови. Захід був призначений для всіх, хто цікавиться литовською термінологією і кому вона небайдужа. Його відкрила й виголосила вітальне слово директорка Будинку вчених Литовської академії наук Алдона Даучюнене.

Старший науковий співробітник Центру термінології Інституту литовської мови Йонас Клімавічюс виголосив доповідь Литовська термінологія: столітній шлях. За його словами, литовська термінологія бере початок із першої литовської книжки — катехизису Мартінаса Мажвідаса (1547). Майже три століття литовська термінологія була церковною, або теологічною та філологічною. Систематичніше творення наукової термінології почалося в XIX столітті. Початок литовської термінографії — 1821 рік — словник термінів Юргіса Амбразієйса Пабрєжи Dictionarium Botanicum Latino Samogiticum. Старі словники були рукописними. Перший друкований словник термінів з’явився лише 1907 року. Початок організованої термінографії, за словами мовознавця, припадає на часи перед Першою світовою війною у Воронежі, де в мовознавця Йонаса Яблонскіса збиралися Пранас Машіотас, Марцелінас Шікшніс, Зігмас Жемайтіс, Константінас Шакеніс і разом створювали, обговорювали й затверджували терміни з математики, хімії та фізики. 1921 року було засновано Комісію з термінології. У четвертому десятилітті XX століття Комісія закріпила започаткований Яблонскісом порядок організованого створення, обговорення й затвердження термінів. Період 1938–1954 років Й. Клімавічюс називає величезною прогалиною в термінографії, адже було видано лише один «Короткий російсько-литовський технічний словник»Trumpas rusiškai-lietuviškas techninis žodynas А. Новодворського (1949). Із 1990 року починається найпродуктивніший і найрезультативніший період видання словників термінів. Загалом за п’ятнадцять років (1990–2005) було видано понад 250 словників і словничків термінів із різних галузей. Доповідач висловив жаль, що давно не оновлювалися словники термінів із політехніки,

232 Aušra Rimkutė | Terminologijos seminaras Lietuvių terminologijos...

медицини, географії, геології, музики та інших галузей. На завершення він наголосив, що термінографічна робота не вважається науковою, а її планування, організація та координація досі не інституціоналізовані.

Тема доповіді керівниці Центру термінології Інституту литовської мови Альбіни Ауксорюте — Завдання та перспективи Центру термінології. Доповідачка вже неодноразово зазначала й писала, що робота з термінології в Інституті литовської мови ведеться від самого початку його заснування — 1941 року (див. Auksoriūtė 2005: 11–20). У 2003 році замість відділу термінології в інституті було створено Центр термінології, основна діяльність якого полягає в дослідженні теоретичних проблем сучасної литовської термінології та історії литовської термінології, визначенні принципів литовської термінології, термінографії, нормування й упорядкування термінів, упорядкуванні термінів із різних галузей, а за потреби — творенні нових, їх оцінюванні та нормуванні, консультуванні укладачів словників термінів, а також підготовці фахівців із термінології. Щороку, починаючи з 1994 року, Центр термінології видає наукове видання Термінологію, організовує наукові конференції з термінології та семінари для фахівців. Співробітники Центру підтримують зв’язки з міжнародними термінологічними організаціями INFOTERM, EAFT та іншими. Беруть участь у проєкті Європейської комісії EUROTERMBANK. Завершуючи доповідь, А. Ауксорюте наголосила, що робота з термінології в Інституті литовської мови ведеться вже понад шість десятиліть, і її масштаби значно зросли. Раніше термінологи Інституту литовської мови займалися переважно практичною термінологічною роботою, тоді як останніми роками в інституті більше розвивається наукова теоретична робота з термінології, хоча співробітники Центру термінології мають і значне практичне навантаження. Розширюється міжнародна співпраця, підтримуються зв’язки не лише з найближчими сусідами — латвійськими та естонськими науковцями, а й із термінологами російської школи та представниками термінологічних шкіл західних країн. Одна з головних проблем — нестача кваліфікованих термінологів.

На семінарі також було представлено дванадцятий номер журналу Термінологія. Журнал складається з чотирьох частин: Термінологія і сучасність; Історія термінології; Примітки, міркування, пропозиції, дрібниці; Рецензії, огляди, інформація, бібліографія. Редактор Йонас Клімавічюс радів великій кількості статей, хоча багато з них написали молоді дослідники. У «Термінології» пишуть про термінологію будівництва (Р. Стунжинас), військової справи (В. Дротвінас), релігії (А. Рімкуте), медицини (П. Землевічюте), літературознавства (А. Міткевічене), права (А. Умбрасас). За словами редактора, сучасність і минуле, структура

Terminologija | 2006 | 13

233

і розвиток, власна й запозичена термінологія, варіювання та норми — шляхи, якими проникають до джерел і даних, погляди, з яких їх оцінюють. У розділі «Зауваги, міркування, пропозиції» друкується продовження статті редактора «Термін до терміна II». У дванадцятому випуску «Термінології» багато інформації, що свідчить про широку термінологічну діяльність. Також надруковано рецензії Й. Клімавічюса, С. Лабанаускєнє та А. Рімкуте. Крім того, опубліковано анотовану бібліографію з термінології (20 позицій).

Мовознавець Стасіс Кейніс представив збірник статей «Проблеми термінології країн Балтії та Європейський Союз», підготовлений на основі доповідей, виголошених 5–6 жовтня 2004 року на міжнародному термінологічному семінарі «Проблеми й завдання термінології Естонії, Латвії та Литви в Європейському Союзі», організованому Центром термінології Інституту литовської мови. Він коротко представив статті. У статті генерального директора Міжнародного центру термінологічної інформації (INFOTERM) Крістіана Галінського аналізуються діяльність Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) та семантичне узгодження; у статті керівника Комітету наукової термінології фундаментальних наук Інституту проблем передавання інформації Російської академії наук Сергія Шелова розглядаються питання теорії термінології — що таке термін, як його визначають, які бувають типи визначень термінів тощо. У статтях мовознавців та фахівців інших галузей з Естонії (Г. Тамм), Латвії (Д. Рейзнієце, Й. Силіс, І. Ілзиня, Й. Борзовс), Литви (А. Ауксорюте, Н. Дудлаускене, Ст. Кейніс, С. Мешкаускене), Угорщини (Й. Пустайус) і Росії (В. Лейчикас, С. Шелов) розглядаються стан і проблеми термінології цих мов. Очікується, що цей збірник статей буде корисним як для тих, хто займається практичною термінологічною роботою, так і для всіх, хто цікавиться термінологією.

На термінологічному семінарі представили й нове термінологічне видання — вибрані статті мовознавця Йонаса Клімавічюса «Праці з лексикології та термінології: норма й історія». Збірку представив сам автор, процитувавши свої слова з «Передмови» про те, що до мовознавства його «щасливо підштовхнув Казімерас Кузавініс» (Klimavičius 2005: 7). Книга складається з двох частин, а наприкінці в ній надруковано уніфікований список скорочень загальної літератури та джерел і покажчик слів. Усі статті, за словами автора, тією чи іншою мірою доповнені й відредаговані. «Прагне послідовно поєднувати два аспекти дослідження — історичний і нормативний. Значну увагу приділено системності лексики й термінології. Це об’єднує і різноманіття тем. Норми, зумовлені випадковістю, коливаннями моди чи прикладами інших мов, а не вирощені природним внутрішнім розвитком

234

Aušra Rimkutė | Terminologijos seminaras Lietuvių terminologijos...

rodosi pragaištingiausias dalykas“ (Klimavičius 2005: 8). Pirmoje straipsnių rinktinės dalyje spausdinami leksikologijos straipsniai. Pirmiausia bandoma paaiškinti: Kas yra bendrinės kalbos leksika? Išsamiai ir plačiai aptariama žodžių geradėjas, piktadėjas, niekadėjas; auka, apiera, atnaša; lemti, sąlygoti, apspręsti; skaičius, skaitliukas, skaitlingas, priskaičiuoti; savintis ir įsisavinti; domėtis ir įdomautis; interesas; amtm onas ir amstrotas; Kerzos batai kilmė ir vartosena. Plačiai aptariami žodžiai su be- priešdėliu. Apie skolinius ir vertinius rašoma straipsnyje Semantiniai vertiniai ir motyvacijos pamokos. Antra dalis skirta terminologijai. Iš straipsnio Motyvacijos pamokos galima pasimokyti terminijos lietuviškumo. Mokslinę terminiją J. Klimavičius pirmiausia regi išaugusią iš liaudies terminijos ir vis augančią (Nuo liaudies terminijos prie mokslinės). Atskiruose straipsniuose aiškinama tekstilės, metalų, aviacijos, artilerijos, ornitologijos, geologijos, fizikos, technikos, sporto ir kitų sričių terminų kilmė, paplitimas, vartosena, norma. Knyga baigiama gana plačia lietuvių terminografijos apžvalga – Lietuvių terminografija: praeities bruožai, dabarties sunkumai ir uždaviniai.

На термінологічному семінарі «Риси розвитку литовської термінології та її сучасний стан» було представлено національну термінологію й термінографію, їхній розвиток і сучасний стан, показано, що в Литві термінологічна робота ведеться плідно, а також презентовано найновіші видання термінологів.

LITERATŪRA

Auksoriūtė A. 2005: Terminologijos darbas Lietuvos kalbos institute. – Pabaltijo tautų terminologijos problemos ir Europos Sąjunga, Vilnius. 11–20.

Klimavičius J. 2005: Leksikologijos ir terminologijos darbai: norma ir istorija. Vilnius.

Gauta 2006-12-01

Aušra Rimkutė

Lietuvių kalbos institutas

P. Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

E. paštas [email protected]

Terminologija | 2006 | 13 235