Міжнародна конференція Лексикологія і термінологія: теорія, практика, історія. До 100-річчя від дня народження Йонаса Крупаса

ROBERTAS STUNŽINAS

Інститут литовської мови

На міжнародній конференції Лексикологія і термінологія: теорія, практика, історія. До 100-річчя від дня народження Йонаса Крупаса, що відбулася 23–25 квітня 2008 р. в Інституті литовської мови, значну увагу було приділено термінології. Доповіді на теми термінології виголосив 21 доповідач із Литви та інших країн. На пленарному засіданні проф. габіліт. д-р В. Скуйиня (Skujiņa) (Інститут латиської мови Латвійського університету) говорила про спільні риси й відмінності лексикології та термінології, а також їхніх галузей — лексикографії й термінографії. Це має допомогти з’ясувати проблеми, пов’язані з роллю різних елементів мови термінології. Проф. габіліт. д-р С. Гринев-Гриневич (Білостоцький університет) виголосив доповідь про лексикографію та термінологію. Останнім часом змінюється погляд на загальну й спеціальну лексику, відмінності між цими сферами зникають. Докладні перекладні словники можуть виявити особливості національних термінологій. Працюючи з перекладними словниками, можна без експериментів визначити формальні критерії семантичних відхилень під час перекладу термінів, межі багатозначності й омонімії, часткової та абсолютної синонімії.

Проблеми національної та запозиченої термінології Угорщини розглянула А. Форіш (Fóris) (Західно-Угорський університет). У XVIII–XIX ст. запозичення вживалися лише у виняткових випадках. Тенденція до угоризації слів зберігалася до середини XX ст., поки Угорщина не зазнала значного впливу Радянського Союзу. Після вступу до Європейського Союзу труднощі спричинило те, що в угорській мові дуже мало міжнародних термінів. Через це угорським перекладачам особливо складно.

У доповіді А. Каулакєнє (Вільнюський технічний університет імені Гедимінаса) та Е. Макарюнєне (Інститут фізики) було представлено нормувальний аспект чотирьох друкованих видань із термінографії фізики. Зародки нормування можна знайти вже у двомовному Словнику фізичних термінів П. Бразджюнаса. Особливо виразно нормувальний аспект представлено в чотиримовному Словнику фізичних термінів 1979 року.

Terminologija | 2008 | 15

251

Про чинники появи неологізмів та аспекти їх творення в Молдові говорила І. Друце (Druce) (Національний центр термінології Молдови). У доповіді латвійських термінологів Я. Борзова (Латвійський університет, Ризький інститут інформаційних технологій) та І. Ілзинії (Ризький інститут інформаційних технологій) було перелічено проблеми, спричинені англійськими запозиченнями в латиській термінології інформаційних технологій.

Р. Анджюс (Інститут математики та інформатики) представив особливості комп’ютерного структурування словникових статей термінологічних словників. Під час перенесення тексту термінологічного словника до комп’ютерної бази даних найбільше труднощів виникає через неоднакову повноту словника, позначення термінів, заголовні терміни, пунктуацію статей і систему покликань.

Антонімічні терміни, виявлені в підручниках з теорії литовської літератури 1922–1942 рр., розглянуто в доповіді А. Міткевічене (Інститут литовської мови). Основою термінологічної антонімії є дихотомія понять і бінарна класифікація. Тому контрадикторні протилежності трапляються частіше, ніж контрарні. Для літературознавства досліджуваного періоду характерні не лише власні антоніми, а й антонімія загальновживаної лексики.

С. Овсейчик (Київський національний університет імені Т. Шевченка) досліджувала питання запозичень в українській екологічній термінології. Самостійність екології як науки зумовлює те, що запозичення в українській екологічній термінології можуть бути прямими й опосередкованими. Терміни, утворені від іншомовних лексем, свідчать, що важливим показником лексичної асиміляції запозиченого терміна є активність його вживання.

У доповіді Л. Пієте (Інститут латиської мови Латвійського університету) було представлено утворені від антропонімів і топонімів епонімічні назви рослин латиської та литовської мов, способи їх творення, відмінності й подібності. Способів творення епонімічних назв рослин кілька, проте нерідко трапляються й змішані способи. Назви рослин можуть утворюватися безпосередньо в мові або запозичуватися як похідні.

Н. Яценко (Інститут української мови Національної академії наук) виголосила доповідь про особливості формування української військової термінології. Від XIX ст. в українській мові існувало багато лексичних і фразеологічних засобів вираження військових понять. Системність цих засобів дає змогу говорити про впорядковану систему військової термінології. Для військової термінології досліджуваного періоду характерні застаріла лексика, запозичення іншомовних елементів, фонетичне й словотвірне варіювання, синонімія.

Р. Стунжинас (Інститут литовської мови) ознайомив із 1910–1937 рр.

252

Robertas Stunžinas | Tarptautinė konferencija Leksikologija ir...

литовську будівельну термінологію наукових видань. Досліджувану термінологію становлять термінізована загальновживана лексика, семантичні деривати та похідні слова. Щодо сучасної будівельної термінології, значна частина розглядуваної термінології збереглася до наших днів, хоча чимало термінів уже застаріли.

Погляд литовських і латвійських термінологів на лексичні кальки представила А. Шчуцка (Інститут латиської мови Латвійського університету). У доповіді також розглянуто словник термінів, виданий 1922 року. Зібрані дані дають підстави говорити про позитивний вплив іншої мови на власну термінологію.

Р. Квашите (Шяуляйський університет) порушила проблеми лексики, що називає національні реалії. Лаку́нами називають елементи культури, які представник іншої культури не розуміє. Специфічні національні реалії також називають термінами «безеквівалентна лексика» та «екзотична лексика». Найпридатнішим терміном для позначення такої лексики вважається безеквівалентна лексика.

В. Щербін (Інститут мовознавства імені Якуба Коласа Національної академії наук Білорусі) виголосив доповідь про зв’язки термінографії та спеціальної концептографії. Термінографія досліджує теоретичні й практичні проблеми словників термінології, а спеціальна концептографія охоплює теорію і практику створення концептуаріїв. Головна відмінність термінографії від спеціальної концептографії полягає в тому, що термінографія прагне охопити якомога більше спеціальної лексики, тоді як концептографії властивий суворий добір основних концептів.

Проф. В. Дротвінас розповів про нові, модифіковані та запозичені литовські терміни в підручнику А. Дамбраускаса (Вільнюський педагогічний університет). Аналіз термінів підручника засвідчує прагнення автора подати литовські граматичні терміни. Через обмежене поширення підручника ці терміни не справили значного впливу на термінологію литовського мовознавства.

Медичні терміни, створені В. Кудіркою, розглянула П. Землевічюте (Інститут литовської мови). Наприкінці XIX століття прискорилося видання литовськомовної друкованої продукції. В. Кудірка був одним із найвидатніших громадських і пресових діячів того часу та багато зробив для створення литовської медичної термінології. Частина термінів В. Кудірки — новотвори.

З проблемами реставраційної термінології ознайомила С. Спріндєне (Національна бібліотека Литви імені Мартінаса Мажвідаса). У мовленні реставраторів і документах багато неналежних термінів; через прогалини в термінології фахівцям важко впорядковувати свою роботу. Правильні терміни шукають у словниках термінів інших галузей, стандартах та інших документах, але це не усуває прогалин у термінології.

Terminologija | 2008 | 15 253

Про питання використання мов, їхнього збереження та глобалізації говорив Ю. Клімабічюс (Інститут литовської мови). Литовська мова поляризується: хоча пласт літературної мови широкий, агресивний жаргонний пласт розростається. Нормуванню бракує системності, сили лінгвістів-термінологів невеликі, а активність суспільства недостатня.

Надійшло 2008-12-16

Робертас Стунжинас Інститут литовської мови вул. П. Вілейшіо, 5, LT–10308 Електронна пошта: [email protected]

2 5 4 Robertas Stunžinas | Tarptautinė konferencija Leksikologija ir...