Skip to document
Back
Go to original Localized version was produced by AI. It may contain inaccuracies.
Preparing document pages…

Відмінності та подібності мікроконтенту й структурованого контенту (включно з термінологіями та іншими мовними й контентними ресурсами)

BLANCA STELLA GIRALDO PEREZ

Center of Translation Studies, University of Vienna

CHRISTIAN GALINSKI

International Information Centre for Terminology (Infoterm)

КЛЮЧОВІ СЛОВА: електронний контент, інтероперабельність контенту, лексична семантика, структурований контент, мікроконтент, термінологічні та інші мовні й контентні ресурси (TLCR), фактологічні знання, мікронавчальні об’єкти (MLO), термінологічні дані, лексикографічні дані

1. ПОНЯТТЯ ЕЛЕКТРОННОГО КОНТЕНТУ

У попередніх працях було показано, що поняття контенту — тут у значенні цифрового контенту, яке зазвичай називають «електронним контентом», — допускає широкий спектр тлумачень залежно від різних цілей і розбіжних інтересів. Оскільки існує багато видів електронного контенту, відповідно, існує кілька видів систем керування контентом (CMS):

«Насправді CMS — це радше поняття, ніж продукт. Це поняття охоплює сукупність процесів. Інституційні потреби часто є дуже індивідуальними (що відображає неоднорідність їхніх процесів і внутрішніх інформаційних систем)... Крім того, межі сфери CMS розмиті. Існує значне перетинання із системами керування документами, системами керування знаннями, системами інтеграції корпоративних застосунків, системами електронної комерції та порталами. Ми також стверджуємо, що існують суттєві (хоча поки що загалом не визнані) перетини з інтранетними системами групової роботи та віртуальними навчальними середовищами. Справді, цілком можливо, що «кероване навчальне середовище» однієї установи є CMS іншої». (Browning & Lowndes 2001: 2)

Наведене вище вказує на перетин деяких CMS із «керованими навчальними середовищами», що опосередковано свідчить про зв’язок між контентом і навчальними ресурсами.

Електронний контент спочатку розглядали як текстові дані. Невдовзі було визнано не лише існування багатьох мов (і систем письма), але й

10

Blanca Stella Giraldo Perez, Christian Galinski

Differences and Similarities of Micro-content and Structured Content (Including Terminologies and Other Language and Content Resources)

eContent довелося додатково розширити, щоб охопити інші види мовних ресурсів і нелінгвістичних даних, як-от графічні дані, аудіо- та аудіовізуальні дані й, зрештою, мультимедійні дані. Ці цілком різні види даних (з погляду управління вмістом) дедалі частіше поєднуються або взаємопов’язуються, що зумовило потребу в нових підходах, які забезпечують інтеграцію вмісту та інтероперабельність вмісту. Крім того, управління вмістом із теоретико-методологічного погляду зазвичай чітко не розрізняє:

вміст, з одного боку, і дані – інформацію – знання, з іншого1,

великі й малі сутності вмісту (та відповідні ресурси вмісту),

структурований і неструктурований вміст.

Це часто стає серйозною перешкодою для інтегрованості та інтероперабельності вмісту, дедалі потрібніших у все більшій кількості електронних застосунків сьогодні (Giraldo & Galinski 2014).

У цій праці розглянуто низку різних видів малих сутностей структурованого вмісту та їхню роль у різноманітних застосунках у співвіднесенні з мікровмістом.

2. ІНТЕРОПЕРАБЕЛЬНІСТЬ ВМІСТУ

Як зазначалося вище, ранні концепції eContent не розрізняли різні види вмісту, а також великі елементи вмісту — як-от цілі бази даних — і будь-які їхні компоненти. Незабаром багатомовні дані (зокрема, різні системи письма) стали необхідністю в кількох сферах застосування, наприклад у локалізації продуктів і програмного забезпечення. Глобалізація стимулювала розроблення підходів до «інтернаціоналізації», які полегшували локалізацію. Для цього потрібен був вищий рівень структурування вмісту, тож розробили різні підходи — дедалі частіше з метою опрацювання «семантики». Приблизно з 1980 року розпочалися спроби стандартизувати семантичне структурування малих цифрових об’єктів2 вмісту — особливо тих, що зберігалися й підтримувалися в базах даних. Пізніше обробляли також інші види вмісту, представлені в ширшому спектрі модальностей

1 Загалом можна сказати, що з погляду користувача інформацією є весь вміст, тоді як з погляду програміста комп’ютерів усе є даними. (Boiko 2004: 5)

2 «Цифрові об’єкти» також називають елементами, одиницями, записами, документами тощо — у цій праці вживатиметься нейтральний термін «сутність».

Terminologija | 2014 | 21

11

Бази даних і поява мобільних пристроїв додатково стимулюють упровадження розширених можливостей, зокрема для допомоги людям з інвалідністю (PwD) у забезпеченні електронної доступності та електронної інклюзії (Galinski & Beckmann 2012). Зайве й казати, що цей розвиток робить сумісність у всіх її аспектах дедалі важливішою.

Тому в «Рекомендації щодо принципів розроблення програмного забезпечення та контенту 2010 року» придатність до таких умов визначено як основні вимоги до семантичної сумісності:

• багатомовність (з урахуванням також культурного різноманіття),

• мультимодальність і мультимедійність,

• електронна доступність та електронна інклюзія,

• багатоканальне подання.

Їх слід ураховувати на найранішому етапі процесу проєктування програмного забезпечення та моделювання даних (зокрема під час визначення метаданих), а надалі — протягом усіх ітераційних циклів розроблення (MoU/MG 2012). Ця Рекомендація неминуче вимагає вищого ступеня структурної складності, впоратися з якою дає змогу вищий ступінь деталізації моделей даних.

Європейська рамкова програма інтероперабельності (EIF — стосується загальноєвропейських послуг електронного урядування) визначає інтероперабельність як «здатність систем інформаційно-комунікаційних технологій (ICT) і підтримуваних ними бізнес-процесів обмінюватися даними та забезпечувати спільне використання інформації й знань» (IDABC EIF 2004: 5). Це визначення зосереджене на технічній інтероперабельності й недостатньо враховує інтероперабельність контенту. Водночас воно вказує на складність «інтероперабельності», виокремлюючи технічну, організаційну та семантичну інтероперабельність; на рівні ухвалення рішень до них можна додати політичну інтероперабельність (між країнами або регіонами) та стратегічну інтероперабельність (усередині організацій або між ними) (Galinski 2008).

Інтероперабельність контенту виходить за межі технічної інтеграції контенту та семантичної інтероперабельності, охоплюючи (у значенні міжлюдської комунікації) синтаксичну, концептуальну й прагматичну інтероперабельність. Отже, інтероперабельність контенту стосується даних і структур даних в інтегрованих (але все ж потенційно неоднорідних) системах, а ще більшою мірою — розподілених (і потенційно неоднорідних) сховищ контенту, де діють фундаментальні вимоги керування контентом, а саме «одноразове створення джерела» та «спільне використання ресурсів». Єдине джерело або єдине

12 Blanca Stella Giraldo Perez, Відмінності та подібності мікроконтенту й структурованого контенту (зокрема термінологій та інших мовних і контентних ресурсів) Christian Galinski

Повторне використання контенту (похідне від публікації з єдиного джерела) дає змогу застосовувати той самий елемент контенту — збережений і підтримуваний лише один раз — у різних документах або форматах для найрізноманітніших застосувань, тоді як спільне використання ресурсів дає користувачам і творцям контентних сутностей змогу уникати дублювання роботи завдяки спільним процесам. Отже, інтероперабельність контенту не лише відповідає сучасним вимогам мобільності/повсюдності, а також розподілених і федеративних ресурсів контенту, а й є передумовою високої ефективності відповідних технологій. Інтероперабельність контенту передбачає не лише високий ступінь інтегровності та повторного використання контенту, а й має робити його придатним для різноманітного повторного використання, наприклад у цілях електронного навчання. З технічного погляду методи обробки даних, синтаксис і семантика контенту (у технічному розумінні) потребують технічних методологічних стандартів (особливо пов’язаних із програмним забезпеченням). З погляду міжлюдської комунікації інтероперабельність контенту потребує методологічних стандартів не лише для всіх видів контенту, а й для:

управління розподіленими (веборієнтованими) робочими процесами,

управління якістю контенту,

ідентифікації елементів контенту,

управління авторським правом (зокрема правами на використання),

проєктування та підтримання репозиторіїв метаданих,

загальних принципів і вимог до моделювання даних,

метамоделей, зокрема для репозиторіїв метаданих,

методів і технік федерації тощо.

У наступних абзацах електронний контент буде розглянуто з погляду різних видів структурованого контенту, зокрема термінології та інших мовних і контентних ресурсів (TLCR), що розглядаються як структурований контент на рівні лексичної семантики.

3. ЛЕКСИЧНА СЕМАНТИКА ТА TLCR

Словник Dictionary.com’s 21st Century Lexicon (2003–2014) визначає лексичну семантику як «вивчення значення слів і словосполучень та відношень між ними, таких як синонімія, антонімія й гіпонімія». (Barker & Chris 2001: 1) зазначають: «Головна причина, чому семантика на рівні слів особливо цікава з когнітивного погляду, полягає в тому, що слова є назвами окремих понять». Згідно з (Baldwin 1998: 7), «Лексична семантика істотно перетинається з такими галузями, як:

Terminologija | 2014 | 21

13

лексикографія,

фразеологія,

філософія,

корпусна лінгвістика,

синтаксис,

прагматика,

засвоєння дитиною мови».

Baldwin (1998) is subsuming terminological entities under lexicography. The semantic entities in the literature on lexical semantics can be represented by lexical entities ranging from morphemes via words, compounds, phrases up to collocations, and also cover relationships between them. Needless to say that the concepts represented by lexical entities and the relations between them need explanation to become explicit. A look into common language dictionaries and other works of reference proves that lexical entities are often supplemented or exemplified by non-verbal representations – especially if a concrete object or a class of concrete objects is referred to.

Теорія термінології та її методи стосуються науково-технічних понять, які в спеціалізованій комунікації репрезентуються переважно позначеннями, зокрема морфемами (якщо вони значущі) і термінами (включно з багатослівними термінами). Термінологічна фразеологія також береться до уваги як термінологічні одиниці в контекстному оточенні (що виявляють комунікативні конвенції відповідної галузі чи предметної сфери) або як позначення у формі термінологічної фраземи. Термінологічна методологія у спеціалізованій комунікації, зокрема задля усунення неоднозначності та забезпечення послідовності (серед іншого, щоб уникнути юридичної відповідальності та інших проблем), установлює суворіші вимоги до фіксації описів понять, як-от визначень, контекстів-визначень тощо. З огляду на природу текстів у спеціалізованій комунікації невербальні репрезентації досить поширені в багатьох галузях/предметних сферах і часто є такими ж автономними, як і вербальні репрезентації. Це стосується обох типів:

невербальних позначальних репрезентацій, таких як графічні та інші невербальні символи;

невербальних описових репрезентацій, таких як елементи технічних креслень, складні формули тощо.

У цьому контексті може бути цікаво, що в проєктуванні дорожніх знаків їхні елементи називають «морфемами», тоді як дорожні знаки є

14

Blanca Stella Giraldo Perez, Christian Galinski

Differences and Similarities of Micro-content and Structured Content (Including Terminologies and Other Language and Content Resources)

які називають «поняттями». На дорогах два або більше дорожніх знаків можна поєднати, щоб передати значення, яке можна пояснити у формі попереджень, інформації, заборон чи обмежень тощо. Колір і форма дорожніх знаків мають велике семантичне значення! (Galinski 2011)

Наведене вище показує, що явища, пов’язані з лексичними й термінологічними одиницями, які репрезентують поняття, досить паралельні. Відрізняється лише фокус: тут — комунікація загальною мовою, там — спеціалізована комунікація. Однак,

• згідно із сучасними дослідженнями мозку, людське мислення постійно перемикається між загальними поняттями та поняттями, специфічними для певної галузі/предметної сфери, що можна вважати одним з основних механізмів розвитку знань;

• дослідники у сфері мов для спеціальних цілей (LSP) знову й знову зазначають, що між текстами загальномовної комунікації та текстами спеціалізованої комунікації немає чіткої межі. (Arntz, Picht & Schmitz 2014: частина 2.2)

Залежно від мети й соціального контексту комунікації її зміст міститиме більше лексичних одиниць загальної мови або більше термінологічних одиниць, характерних для спеціалізованої комунікації. Крім того, існують

• процеси «детермінологізації», унаслідок яких термінологічні одиниці перетворюються на лексичні одиниці загальної мови;

• процеси «термінологізації», унаслідок яких лексичні одиниці загальної мови повторно використовуються як термінологічні одиниці, специфічні для певної галузі/предметної сфери.

Тому цілком закономірно, що міжнародний технічний комітет ISO/TC 37 «Термінологія та інші мовні й контентні ресурси» у 2005 році вирішив ухвалити таку розлогу назву, розширивши сферу своєї діяльності до: «Стандартизація принципів, методів і застосувань, пов’язаних із термінологією та іншими мовними й контентними ресурсами в контексті багатомовної комунікації та культурного різноманіття.»3

З огляду на наведені вище міркування, TLCR охоплюють одиниці на рівні лексичної семантики.

3 Див.: http://www.iso.org/iso/home/standards_development/list_of_iso_technical_committees/iso_technical_committee.htm?commid=48104

Terminologija | 2014 | 21

15

4. СТРУКТУРОВАНИЙ КОНТЕНТ І МІКРОКОНТЕНТ

Подібно до взаємозамінного вживання слів «контент», «дані» та «інформація», терміни «структурований контент», «структуровані дані» й «структурована інформація» вживаються більш або менш взаємозамінно, як видно з наведеної нижче цитати:

«Структуровані дані можна визначити як дані, що містяться у фіксованих полях запису або файлу. Реляційні бази даних і електронні таблиці — приклади структурованих даних». (PC.COM)/Очевидно, протилежністю, а саме «неструктурованими даними», є/ «дані, що не містяться у фіксованих місцях.... Величезний обсяг інформації компанії становить неструктурований текст». (PC.COM)

На підставі таких пояснень Giraldo & Galinski (2014) дійшли висновку, що TLCR також є структурованим контентом на рівні лексичної семантики.

У цьому зв’язку було вказано на парадокс: високий ступінь структурної складності у формі більшої гранулярності, що виражається у більшій кількості метаданих (зокрема, більшій кількості їхніх різновидів), фактично знижує складність з погляду обробки інформації:

«Високоструктуровані бази знань дають змогу інформаційній системі керувати низьким рівнем складності. Натомість у слабкоструктурованих базах знань рівень складності дуже високий, тоді як користувачеві потрібно лише небагато інформації про метаструктуру». (Zumpe & Esswein 2002: 246)

Невеликі або найменші одиниці контенту дедалі частіше називають мікроконтентом. За словами Leene (2006), мікроконтент як такий не є новим; він існує вже багато століть. Термін «мікроконтент» виник у зв’язку з розвитком баз даних, а згодом — комунікації на основі вебтехнологій.

«Спочатку Jakob Nielsen (1998) називав мікроконтентом невеликі групи слів, які людина може швидко переглянути, щоб отримати чітке уявлення про вміст вебсторінки. До них він відносив заголовки статей, назви сторінок, теми листів та заголовки електронних листів. Такі фрази також можна вирвати з контексту й показати в каталозі, на сторінці результатів пошуку, у списку закладок тощо».4

Інше вживання цього терміна (його також називають мікроформатом5) охоплює інші невеликі фрагменти інформації, які можуть бути самостійними або використовуватися в різних контекстах, зокрема в миттєвих повідомленнях, дописах у блогах, RSS-стрічках і рефератах.

4 Див.: http://en.wikipedia.org/wiki/Microcontent#cite_note-1

5 Див.: http://en.wikipedia.org/wiki/Microformat)

16

Blanca Stella Giraldo Perez, Christian Galinski

Differences and Similarities of Micro-content and Structured Content (Including Terminologies and Other Language and Content Resources)

In any case, things have changed dramatically since Anil Dash (2002: 2466) defined ‘microcontent’:

«Сьогодні мікроконтент уживається як ширший термін на позначення контенту, який передає одну основну ідею або концепцію, доступний за єдиною постійною URL-адресою чи пермалінком і належно написаний та відформатований для відображення в поштових клієнтах, веббраузерах або на портативних пристроях, залежно від потреби. Прикладами мікроконтенту можуть бути прогноз погоди на день, час прибуття та відправлення рейсу літака, анотація до великої публікації або окреме миттєве повідомлення.»

Інші джерела7 описують характеристики мікроконтенту, які тут порівнюються з термінологічними даними в наведеній нижче таблиці:

Мікроконтент:

Порівняно з термінологічними даними:

загальний термін для адресованого, структурованого, неподільного, самодостатнього фрагмента цифрової інформації (зазвичай одномовного)

→ репрезентація поняття за допомогою термінологічного запису, який зазвичай містить дані більш ніж однією мовою

самодостатній фрагмент інформації, який може існувати окремо, тобто не потребує контексту, оскільки весь зміст міститься в ньому самому (ця характеристика не стосується багатьох видів одиниць мікроконтенту)

→ це може стосуватися однієї мовної секції окремого термінологічного запису низької складності або всього термінологічного запису, якщо не враховувати зв’язки між поняттями

неподільний фрагмент інформації, який уже неможливо розбити на менші корисні фрагменти (ця характеристика не стосується багатьох видів одиниць мікроконтенту)

→ це може стосуватися окремої мовної секції термінологічного запису

структурований у тому сенсі, що складається не з єдиного нерозчленованого масиву інформації, а має структуру

→ це також стосується більшості TLCR

«зовнішня структура» складається з метаданих

→ у керуванні термінологією використовуються категорії даних

адресований у тому сенсі, що має адресу в Інтернеті, а отже, й пермалінк

→ це стосується унікального ідентифікатора кожного термінологічного запису (а також багатьох інших видів записів), який за наявності вебдоступу можна отримати за допомогою пермалінка

6 Див.: http://dashes.com/anil/2002/11/introducing-microcontent-client.html

7 Див.: http://www.sivas.com/microcontent/articles/definition/definition.html

Terminologija | 2014 | 21

17

Мікроконтент:

Порівняно з термінологічними даними:

не обов’язково малий, оскільки фактично може бути дуже великим за обсягом у мегабайтах

→ частіше за все це також стосується TLCR, особливо якщо до його складу входять невербальні репрезентації

гнучкий у тому сенсі, що можна додавати нові поля й таким чином удосконалювати структуру елемента

→ це також може (і дедалі частіше має) стосуватися багатьох TLCR

між елементами можуть існувати зв’язки (це суперечить характеристиці «самодостатній»)

→ це також стосується термінологічних записів

елементи мають належати їхнім авторам, які повинні мати змогу змінювати або видаляти елемент

→ це дедалі частіше стосується також TLCR, розроблених і підтримуваних у межах веборієнтованих і кооперативних підходів

дає змогу повторно використовувати елемент, що також називають mashup

→ це також можна застосувати до TLCR, хоча й інакше, оскільки в термінології потрібен суворіший контроль

потребує «контейнера» для обміну й повторного використання, для чого потрібен «формат»

→ це також стосується записів TLCR

Формально кажучи, метадані також є різновидом мікроконтенту, для якого, своєю чергою, потрібні метадані, щоб реєструвати й підтримувати їх у реєстрах метаданих відповідно до серії міжнародних стандартів ISO 11179.

З наведеного вище можна зробити висновок, що теоретично різниця між TLCR і мікроконтентом не є принциповою. Якщо мікроконтент, що використовується в Інтернеті, покликаний забезпечувати легке створення відповідного контенту, його просте повторне використання та безперешкодне перепрофілювання, то TLCR розвивалися з метою задовольнити мінімальні вимоги до якості, стабільності й сталості даних. Крім того, у сфері управління термінологією багатомовний підхід переважав від самого початку.

З огляду на наведене вище, TLCR можна без особливих труднощів використовувати в Інтернеті у формі мікроконтенту.

5. МІКРОКОНТЕНТ І TLCR

На загальному рівні можна навести такі приклади типів мікроконтенту (див., зокрема, Leene 2006):

18

Blanca Stella Giraldo Perez, Christian Galinski

Differences and Similarities of Micro-content and Structured Content (Including Terminologies and Other Language and Content Resources)

картки з адресами (електронний аналог візитівки), які можуть містити кілька полів,

рецепти (вони містять теги, як-от ключові слова, і зображення — елемент мікроконтенту, що додає складності),

зображення,

аудіофайли,

дописи в блогах (вважаються одним із основних типів мікроконтенту).

Існує багато джерел, звідки можна брати мікроконтент, наприклад8:

високоформалізовані прогнози погоди (наприклад, Accuweather),

пропозиція дня,

фотографії,

мікровідео (наприклад, у форматі Instagram),

контент, відібраний для аудиторії.

Інші приклади типів мікроконтенту, які можна легко створити, —9:

поради,

інструкції,

цитати,

контрольні списки,

інфографіка.

Наведений нижче текст може допомогти зрозуміти відмінність — імовірно, не фундаментальну — між TLCR і мікроконтентом:

«Є багато більш-менш знайомих понять, які можна виразити мовою, але для яких немає відповідного слова. В англійській мові немає окремого слова, що спеціально називає запах персика або ділянку м’якої шкіри на внутрішньому боці передпліччя, хоча, мабуть, таке слово могло б існувати. Крім того, одна мова часто лексикалізує дещо інший набір понять, ніж інша». (Barker & Chris 2001: 1)

З наведеного вище, серед іншого, можна зробити висновок, що

у Всесвіті потенційно існує надто багато матеріальних або нематеріальних об’єктів, поняття яких можуть потребувати назви (тобто лексичної одиниці або запису TLCR);

8 Див.: http://heidicohen.com/4-micro-content-marketing-ideas-you-can-steal/

9 Див.: http://www.sivas.com/microcontent/articles/definition/definition.html

Terminologija | 2014 | 21

19

назви понять — особливо в загальновживаній мові — можуть відрізнятися від мови до мови (як і відповідні культури), не кажучи вже про конкретні цілі тощо;

деякий мікроконтент стосується фактів, а не класифікованих знань, — наприклад, швидко змінюваних інформаційних елементів у прогнозі погоди (що не виключає використання елементів класифікованих знань для формування фактів).

Деякі види мікроконтенту нагадують фактичні дані у значенні «перевірювані факти» (які — у комерційному середовищі — цілком обґрунтовано можна вважати такими, що сприяють дослідженню, розумінню та розв’язанню наявної проблеми10) або фактичну інформацію (тобто тип інформації, що повідомляє про реальні події). Одержувачеві не потрібна додаткова інформація, щоб її надати. Термінологічний запис можна розглядати як контейнер певних фактичних даних про поняття та їхні позначення. Додавання або поєднання даних, схоже, підвищує семантичну насиченість інформації як у мікроконтенті, так і в TLCR.

І тут можна спостерігати взаємозамінне вживання слів «дані» та «інформація». Однак щодо фактичних знань у галузі електронного навчання сформувався певною мірою споріднений дискурс, який може вплинути на обговорення мікроконтенту.

6. М І К Р О К О Н Т Е Н Т І Ф А К Т И Ч Н І З Н А Н Н Я

Давно визнано, що існують різні види знань. Різні дисципліни класифікують або категоризують знання по-різному — наприклад, у зв’язку з переглянутою таксономією навчальних цілей Блума11:

Тип знань

Приклади

Фактичні знання Основні елементи, які студенти мають знати, щоб ознайомитися з дисципліною або розв’язувати в її межах проблеми

Технічна лексика; музичні символи; основні природні ресурси; надійні джерела інформації; твори художника; історичні події

10 Див.: http://www.businessdictionary.com/definition/factual-data.html#ixzz33j0vSCEK

11 У сфері освіти http://cte.illinois.edu/resources/topics/syllabus/blooms.html

20

Blanca Stella Giraldo Perez, Christian Galinski

Differences and Similarities of Micro-content and Structured Content (Including Terminologies and Other Language and Content Resources)

Тип знання

Приклади

Концептуальне знання Взаємозв’язок між основними елементами в межах більшої структури, що дає їм змогу функціонувати разом

Класифікації синтаксису; геологічні періоди; форми власності підприємств; теорема Піфагора; фундаментальні закони фізики; теорія еволюції; теорія тектоніки плит; генетичні моделі; моделі державного управління

Процедурне знання Як виконувати певні дії, методи дослідження та критерії застосування навичок, алгоритмів, прийомів і методів

Навички акварельного живопису; навички визначення спортивної травми; алгоритми розв’язання квадратних рівнянь; методи літературної критики; науковий метод; критерії визначення того, яку статистичну процедуру застосувати

Метакогнітивне знання Знання про пізнання загалом, а також усвідомлення власного пізнання та знання про нього

Знання різних мнемонічних стратегій; знання різних організаційних стратегій; знання того, що стратегії elaboration, як-от підсумовування та перефразування, можуть сприяти глибшому розумінню; знання власного рівня обізнаності в певній галузі; знання власної мотивації до виконання завдання

Тут фактичне знання стосується основних елементів, які студенти мають знати, щоб ознайомитися з певною дисципліною або розв’язувати в ній проблеми12. Приклади:

знання термінології: фахова лексика, музичні символи тощо;

знання конкретних деталей та елементів: основні природні ресурси, надійні джерела інформації тощо.

Отже, фактичне знання, схоже, охоплює насамперед TLCR і фактичну інформацію, які можна розглядати як мікроконтент. Приклади фактичного знання цілком можуть охоплювати, з одного боку, всі види TLCR, а з іншого — багато різних видів мікроконтенту. Як і TLCR та мікроконтент загалом, вони можуть охоплювати семантично неглибокі й семантично багаті сутності.

У цьому контексті лексичні сутності важливі для розуміння та передавання будь-якого виду мікроконтенту на базовому рівні. Фахова лексика (тобто термінологічні сутності) є фундаментальною для розуміння предметної сфери та спілкування між експертами. Крім того, термінології мають ще одну важливу функцію:

12 Див.: http://oregonstate.edu/instruct/coursedev/models/id/taxonomy/factual.htm

Terminologija | 2014 | 21

21

оскільки термінологічні одиниці ґрунтуються на класифікації понять (Wüster 1971), вони є незамінними для впорядкування знань і глибшого їх розуміння — не кажучи вже про правильне використання у спеціалізованій комунікації.

Багато видів мікроконтенту складаються з мінливих фактичних знань, які не обов’язково призначені для фіксації та збереження протягом тривалого часу. Деякі з них можуть створюватися на льоту у відповідь на запит користувача — дедалі частіше навіть автоматично системами ІКТ. Багато з них мають чітку цільову спрямованість або залежать від мети. Їхня «цінність» полягає в можливості суспільного чи навіть комерційного використання. Дедалі частіше мікроконтент, пропонований в Інтернеті, є багатомовним (або автоматично перекладається іншими мовами).

Цінність інших видів мікроконтенту, як-от термінології, залежить від їхньої якості, надійності та сталості. Упродовж багатьох років поступового розвитку теорії та методології термінології було розроблено моделі даних, здатні впоратися з внутрішньою складністю термінологічного запису (зокрема, з вимогами багатьох застосувань щодо багатомовності та мультимодальності).

Усі види мікроконтенту є або можуть стати важливими насамперед на базовому рівні засвоєння знань у сфері освіти. З огляду на викладене вище, TLRC та фактичну інформацію/знання можна вважати (або використовувати як) мікроконтент, а все це можна розглядати як структурований контент на рівні лексичної семантики. У цьому зв’язку актуальним є також тісно пов’язаний дискурс про об’єкти мікронавчання.

7. МІКРОКОНТЕНТ І ОБ’ЄКТИ МІКРОНАВЧАННЯ (MLO)

Job & Ogalo (2012: 92) observed:

«Мікронавчання виникає з мікроконтенту. Мікроконтент — це невеликі фрагменти цифрової інформації, що перебувають у постійному русі та циркуляції. Часто він присвячений одній темі, має обмежений обсяг, швидко споживається і нерідко обмежений програмним забезпеченням або пристроєм. Це обмін ресурсами. Він спирається на взаємодію між людьми та взаємодію з інтернет-медіа. Мікронавчання відіграє активну роль у фільтруванні та наданні інформації. Завдяки знанням про навчальний контекст користувача мікронавчання може пропонувати й ініціювати цікаву інформацію. Сучасні технологічні, економічні та соціальні зміни зумовлюють потребу в нових концепціях і стратегіях підтримки навчання впродовж життя».

22

Blanca Stella Giraldo Perez, Christian Galinski

Differences and Similarities of Micro-content and Structured Content (Including Terminologies and Other Language and Content Resources)

Years before, Sánchez-Alonso et al. (2006: 296) stated about microlearning:

«Концепція «/мікро/13навчального об’єкта» (McGreal, 2005) останніми роками набула широкого поширення як ключова структурна концепція навчальних ресурсів, описаних записами метаданих. У принципі, фрагмент мікроконтенту з освітньою метою та метаданими, що описують як сам фрагмент, так і способи його використання в освіті, можна вважати звичайним навчальним об’єктом. Однак концепція мікроконтенту передбачає, що такі описи мають відображати суб’єктивні особисті погляди на світ, наприклад погляди авторів блогів».

Далі вони зазначили:

«Мікронавчання розглядали як специфічний педагогічний підхід, зосереджений на використанні мікроконтенту як особливого, невеликого й суб’єктивного викладу поняття «навчальний ресурс». Натомість парадигма навчальних об’єктів зосереджується на повторному використанні навчальних ресурсів за допомогою метаданих. На перший погляд обидва підходи можна вважати взаємодоповнювальними. Однак мікропідхід до навчання (імовірно) наголошує на суб’єктивних поглядах, швидкому створенні інформації та певній невимушеності. Це означає, що створення метаданих має дотримуватися тієї самої філософії, що зрештою призведе до формування особливого стилю чи ідіому створення навчальних об’єктів» (Sánchez-Alonso et al. 2006: 296).

Sánchez-Alonso et al. (2006: 302) conclude:

«Мікроконтент можна розглядати як навчальні об’єкти з дрібною гранулярністю, створені в конкретних середовищах, яким властива певна суб’єктивність і які в багатьох випадках є неформальними та не відповідають чіткому освітньому наміру. Отже, практика створення метаданих і їх використання для пошуку має певні особливості».

Неявно це вказує на те, що, з одного боку, систематичне перетворення одиниць мікроконтенту на MLO, а також фактичних знань загалом, з погляду інтероперабельності контенту (включно з питаннями сталості) може вимагати додаткових спеціалізованих метаданих для дотримання вимог мікропедагогіки або мікродидактики. З іншого боку, самі MLO знову можна розглядати як мікроконтент. Цей аспект і дві сфери — мікропедагогіка та мікродидактика — усе ще потребують подальшого дослідження.

8. В И С Н О В К И

У цій праці досліджено тісно пов’язані поняття, що стосуються найменших одиниць електронного контенту, таких як семантично структурований контент,

13 Додано авторами, оскільки саме це мається тут на увазі.

Terminologija | 2014 | 21

2 3

лексична семантика, термінологія та інші мовні й контентні ресурси (TLCR), мікроконтент, фактичні знання та мікронавчальні об’єкти (MLO). У ній показано, що в кількох галузях досліджень сформувалися різні термінології для подібних або, можливо, тих самих «цифрових об’єктів», які можна об’єднати під поняттям «структурований контент на рівні лексичної семантики», зокрема:

• термінологія та інші мовні й контентні ресурси (TLCR),

• мікроконтент,

• фактичні знання,

• мікронавчальні об’єкти (MLO).

У будь-якому разі лексична семантика не обмежується вербальними сутностями, а може охоплювати будь-який вид модальності для представлення понять.

Є вагомі підстави вважати, що «структурований контент на рівні лексичної семантики» є належним поняттям для охоплення всіх видів мікроконтенту або потенційного мікроконтенту, а відповідні сутності структурованого контенту на рівні лексичної семантики значною мірою перетинаються або можуть зближуватися залежно від певних цілей чи застосувань. Насправді можуть існувати й інші види таких сутностей, які ще не ідентифіковано як такі. У будь-якому разі практично всі вони можуть бути або стати MLO залежно від мети чи сфери застосування. Не потрібно доводити, що чимало з них уже перетворилися на прибутковий бізнес в Інтернеті.

Крім того, є вагомі підстави вважати, що всі види структурованого контенту не відрізняються з фундаментальної теоретичної точки зору. Вони різняться з погляду мети та застосування, зазвичай орієнтованих на певну аудиторію, що впливає на підхід і методологію. Однак видається, що відмінності в підходах і методологіях зумовлені не стільки природою відповідного мікроконтенту та поставленою метою, скільки проєктуванням системи, використаної для реалізації певного підходу чи методології. Складається враження, що саме програмна інженерія визначає деталі численних реалізацій, а не внутрішні вимоги відповідного контенту чи вимоги, необхідні для досягнення певної мети.

Практично весь мікроконтент (включно з MLO, які розглядаються як сутності мікроконтенту з вищим рівнем семантичної насиченості) ґрунтується на підходах до моделювання даних із використанням метаданих:

«Отже, опис, зберігання та пошук „мікронавчальних об’єктів“ мають ґрунтуватися на певних принципах, узгоджених із конкретним створенням контексту мікроконтенту. Наприклад, мікрометадані мали б

24

Blanca Stella Giraldo Perez, Christian Galinski

Differences and Similarities of Micro-content and Structured Content (Including Terminologies and Other Language and Content Resources)

вимоги, щоб їх було легко редагувати — так само, як дописи в блогах. Крім того, мікроконтент призводить до лавиноподібного зростання обсягу записів мікрометаданих, що вимагає ретельного розгляду з технічного погляду». (Sánchez-Alonso et al. 2006: 296)

Це свідчить про те, що гармонізація метаданих та їх застосування могли б стати важелем для досягнення вищого рівня інтероперабельності контенту в цій сфері електронного контенту, що було б особливо корисним для ефективного створення та застосування MLO у електронному навчанні. Теорія та методологія термінознавства могли б слугувати найкращою практикою в цьому контексті. Це підтверджують Sánchez-Alonso et al.:

«З технічного боку потрібні механізми семантичного пошуку, добору й агрегування мікроконтенту, якщо ми хочемо повною мірою скористатися перевагами метаданих (Koper, 2004). Крім того, слід розробити й дослідити з різних поглядів, зокрема з погляду взаємодії людини з комп’ютером, засоби „мікроанотування“ мікроконтенту для популярних технологій (блогів, вікі тощо). З концептуального боку головна невирішена проблема полягає в тому, як вбудувати мікропедагогіку або мікродидактику в придатні для використання онтології, щоб розробляти програмні засоби, які допомагатимуть людям створювати контексти мікронавчання —...» (Sánchez-Alonso et al. 2006: 302)

Потрібні подальші дослідження

• проаналізувати моделі даних і формати (зокрема застосовані метадані) різних типів сутностей структурованого контенту на рівні лексичної семантики — зокрема також аспект семантично неглибоких і семантично насичених сутностей;

• дослідити, як уся сфера сутностей структурованого контенту на рівні лексичної семантики може скористатися багатомовним і мультимодальним підходом до керування термінологією, зважаючи на те, що для багатьох типів мікроконтенту дедалі частіше потрібна багатомовність;

• дослідити можливість створення узагальненої моделі даних для MLO, яка охоплюватиме більшість або всі ці сутності структурованого контенту на рівні лексичної семантики, — принаймні щодо основних метаданих, потрібних для повторного використання в ролі MLO більшості або всіх типів сутностей структурованого контенту на рівні лексичної семантики.

Sánchez-Alonso et al. (2006: 302) are right when stating: “... but for this, studies on learning theories must come before actual ontology engineering”.

Terminologija | 2014 | 21

25

REFERENCES

Arntz R., Picht H., Schmitz K.-D. 2014: Fachsprache und Fachwortschatz. – Arntz R., Picht H., Schmitz K.-D. Einführung in die Terminologiearbeit, Hildesheim: Georg OlmsVerlag, 11–34.

Baldwin T. 1998: ACL/HCSNet Advanced Programme in NLP Lexical Semantics: An Introduction – [viewed 30 January 2014] slide 7. Available from: http://www.pdfe2dg.org/read-360973/#.U4ykomSx9k

Barker C., Chris B. 2001: Lexical Semantics. – Encyclopedia of Cognitive Science USA, Macmillan. Available from: http://semarch.linguistics.fas.nyu.edu/barker/Research/barker-lexical.pdf

Boiko B. 2004: Defining Data, Information, and Content. – Content Management Bible, 2nd Edition, Indianapolis: Wiley Publishing Company, 3–12. Available from: http://www.metatorial.com/downloads/Boiko_Wp_DefiningDataInformationContent.pdf

Browning P., Lowndes M. 2001: Content Management Systems. – JISC TechWatch Report, 2. Available from: http://pozi.dsic.upv.es/spw/viejo/content%20management/tsw_01-02.pdf

Dash A. 2002: Introducing the Microcontent Client. Blogged November 13, 2002. Available from: http://dashes.com/anil/2002/11/introducing-microcontent-client.html

Dictionary.com (n.d.).Lexical semantics. WordNet® 3.0 [viewed June 01, 2014]. Available from: http://dictionary.reference.com/browse/lexical_semantics

Galinski C. 2008: Content Interoperability of multilingual content resources. – Prys D., Williams B. eds. Proceedings of the International Conference on Global Understanding in Multilingual and Multimedia Contexts (GUM3C2008), Bangor: University Bangor, 11–38.

Galinski C. 2011: A Sign equals Thousand Words; Consistency of Traffic/Road Signs and Verbal Messages. – Bekiaris E., Wiethoff M., Gaitanidou E. Infra-structure and Safety in a Collaborative World: Road Traffic Safety (1st ed.), Heidelberg, Dordrecht, London, New York: Springer, 263–284.

Galinski C., Beckmann H. 2012: Concepts for Enhancing Content Quality and Accessibility: In General and in the Field of eProcurement – Kajan E., Dorloff F.-D., Bedini I. Handbook of Research on E-Business Standards and Protocols: Documents, Data and Advanced Web Technologies, Hershey PA, USA: IGI Global, vol. 1, 84–101.

Giraldo B. S., Galinski C. 2014: Typology of structured content in e-Applications – Under a content interoperability perspective. – Budin G. & Lušicky V. Languages for Special Purposes in a Multilingual, Transcultural World. Proceedings of the 19th European Symposium on Languages for Special Purposes. 8–9 July 2013, Vienna: University of Vienna, 405–417.

IDABC EIF 2004: European Interoperability Framework for Pan-European eGovernment Services. – European Interoperability Framework for Pan-European eGovernment Services, Belgium: Office for Official Publications of the European Communities. Available from: http://ec.europa.eu/idabc/servlets/Docd552.pdf?id=19529

ISO 1087:2000 Terminology work– Vocabulary – Part 1: Theory and application. Travauxterminologiques – Vocabulaire – Partie 1: Théorieet application

ISO 11179 (series). Information technology – Metadata registries (MDR)

Job M. A., Ogalo H. S. 2012: Micro Learning As Innovative Process of Knowledge Strategy. – International Journal of Scientific & Technology Research 1(11), 92–96. Available from: http://www.ijstr.org/final-print/dec2012/Micro-Learning-As-Innovative-Process-Of-Knowledge-Strategy.pdf

Leene A. 2006: MicroContent is Everywhere!!! Defining MicroContent.MicroLearning. Available from: http://www.sivas.com/microcontent/articles/ML2006/MicroContent.pdf

MoU/MG (Management Group of the ITU-ISO-IEC-UN/ECE Memorandum of Understanding concerning eBusiness standardization) 2012: Recommendation on software and content development principles 2010. (MoU/MG/12 N 476 Rev.1) Available from: http://isotc.iso.org/livelink/livelink/fetch/2000/2489/Ittf_Home/MoU-MG/Moumg500.html

PC.COM (n.d.).Encyclopedia [viewed: 1. July 2013.] Available from: http://www.pcmag.com/encyclopedia/term/52162/structured-data

Sánchez-Alonso S., Sicilia M.-A., García-Barriocanal E., Armas T. 2006: From microcontents to micro-learning objects – which semantics are required? (Semantics for Microlearning), 295–304. Available from: http://www.cc.uah.es/ssalonso/papers/SanchezEtAl_Microlearning06.pdf

Wüster E. 1971: Begriffs- und Themaklassifikationen.Unterschiede in ihrem Wesen und ihrer Anwendung [Concept and subject classifications.Differences in their nature and in their application]. – Nachrichten für Dokumentation, n°3 98–104 and n°4 143–150.

26

Blanca Stella Giraldo Perez, Christian Galinski

Differences and Similarities of Micro-content and Structured Content (Including Terminologies and Other Language and Content Resources)

Zumpe S., Esswein W. 2002: Simplification of Knowledge Discovery using “Structure Classification”. – Gaul W., Ritter G. Classification, Automation, and New Media: Proceedings of the 24th Annual Conference of the Gesellschaft fürKlassifikatione. V., University of Passau, March 15-17, 2000, Dresden, Germany: Springer, 245-252 [viewed 1. June 2013]. Available from: http://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-642-55991-4_26

MIKRO TURINIO IR STRUKTŪRINIO TURINIO (ĮSKAITANT TERMINIJĄ IR KITUS KALBOS BEI TURINIO IŠTEKLIUS) SKIRTUMAI IR PANAŠUMAI

Elektroninio turinio tvarkyboje yra sričių, tokių kaip terminologiniai duomenys, bibliotekų informacija, daugelis produktų pagrindinių duomenų rūšių, kuriuose turinio ištekliai – ir dėl standartizavimo pastangų – tampa integruojami ar bent suderinami. Kitose srityse galima pastebėti išsiskyrimo tendencijas, dėl kurių galiausiai išryškėja didžiulis pastangų dubliavimas. Švietimo ir mokymo srityje yra labai daug turinio kūrėjų ir dar daugiau šios srities turinio išteklių, skirtų mokytojams ir mokiniams. Daugelį šių išteklių sudaro leksinės semantikos lygmens struktūrinis turinys, apimantis terminologinius, leksikografinius duomenis ir kitus turinio išteklius. Dabar tokie duomenys laikomi ir mikroturiniu.

Ankstesniuose darbuose terminologiniai, leksikografiniai duomenys ir kiti turinio ištekliai buvo laikomi pagrindinėmis leksinės semantikos lygmens struktūrinio turinio rūšimis. Dabar peržiūrimame ISO 1087:2000 standarte terminija apibrėžiama kaip „žymiklių, priklausančių vienai specialiajai kalbai, aibė“. Žymiklis apibrėžiamas kaip „ženklas, kuriuo žymima sąvoka“. Šio termino straipsnio pastaboje rašoma, kad „terminologijos darbe skiriamos trys žymiklių rūšys: terminai, simboliai ir tikriniai vardai“. Šios ir kitos apibrėžtys tiesiogiai ar netiesiogiai apima ir nekalbinius sąvokų ir vardų (įskaitant tikrinius vardus) ženklus, kurie yra svarbūs daugelyje sričių, ypač švietimo srityje.

Mikroturinys yra labai naudingas ir reikalingas įvairiems verslo, viešojo administravimo tikslams, taip pat elektroniniam mokymui(si), tačiau jis dar retai tampa sistemiškai išplėtotu mokymosi objektu. Švietimo srities turiniui taikomi metodai turi būti suderinami tam, kad sukurtiems mokymosi objektams taip pat būtų būdingas semantinis suderinamumas.

Mikromokymosi ir mikrodidaktikos srities literatūroje aptariami ir mikromokymosi objektai. Šio straipsnio tikslas yra nustatyti, kiek mikromokymosi objekto sąvoka susijusi su mikroturinio sąvoka. Sistemiškai taikant terminologijos metodologiją galima pagerinti įvairiapusišką mikroturinio kaip mikromokymosi objektų naudojimą. Atsirastų daugiau mikroturinio naudojimo galimybių, jį būtų galima suderinti ir su elektroniniu turiniu apskritai, ir panaudoti elektroniniam mokymui(si).

Gauta 2014–06–05

Blanca Stella Giraldo Perez Center of Translation Studies, University of Vienna Gymnasiumstrasse 50, 1190 Vienna, Austria E-mail [email protected]

Christian Galinski International Information Centre for Terminology (Infoterm) Gymnasiumstrasse 50, 1190 Vienna, Austria E-mail [email protected]

Terminologija | 2014 | 21

27

Document details