ERIKA RIMKUTĖ

Університет Вітовта Великого

ЧИ ДОСІ АКТУАЛЬНИЙ СПИСОК ГРУБИХ МОВНИХ ПОМИЛОК? ВИПАДОК КАЛЬОК

КЛЮЧОВІ СЛОВА: культура мови, литовська мова, ненормативні кальки, Список грубих мовних помилок, Корпус сучасної литовської мови, мотивоване й немотивоване вживання.

1. ВСТУП

Літературна мова, як і інші різновиди мови, постійно змінюється: оновлюється, запозичує нові слова; до словників, мовних архівів, потрапляють слова, що вживалися в певний період, а неологізми фіксуються в базах даних нових слів. Змінюються й мовні норми, вимоги до правильного мовлення. Оскільки, розмовляючи літературною мовою, ми маємо дотримуватися кодифікованих норм, то прагнемо, щоб норми були гнучкими, прийнятними для більшості мовців і оновлювалися з огляду на різні змінені обставини (про принципи нормування докладніше див. Pupkis 2005; Šukys 2003).

Одне з джерел, що найсуворіше описують нормативне й ненормативне вживання, — Список грубих мовних помилок (далі — DKKS). Щодо цього списку висловлюють досить категоричні думки: зокрема, про те, що за порушення накладають грошові штрафи, що до нього включено неактуальні слова, що контролюється мова засобів масової інформації тощо (пор. Subačius 2013; Vaicekauskienė 2010: 169; Vaicekauskienė 2011).

У цій статті розглядається одна з частин DKKS — ненормативні кальки та їхнє вживання в Корпусі сучасної литовської мови (далі — DLKT), однак мета статті — не дискутувати ані про мовне нормування, ані про сам DKKS. Вибір цієї теми зумовлений постановою, ухваленою 2014 року Державною комісією з литовської мови, про вилучення з DKKS двох підпунктів словникового розділу: ненормативних запозичень та їхніх похідних і небажаних новітніх запозичень (про це див. дискусії Urnėžiūtė 2014). Мовознавці, які дискутували про зміни в DKKS, доходять висновку, що список потрібно оновити, переглянути, уточнити й доповнити; тому схвальним є рішення переглянути питання, актуальні для мовців, адже на деякі рекомендації щодо відповідників запозичень реагують досить активно (на жаль, часто негативно). Утім, постає питання, чи змінюватимуть DKKS у майбутньому, особливо розділ словникових помилок.

Мовці з нетерпінням чекають на брошури «Мовні поради», присвячені обговоренню інших лексичних одиниць.¹ Мета цього дослідження — подати дані про те, як у одному з можливих джерел сучасної мови — DLKT — вживаються ненормативні кальки, наведені в DKKS. Сподіваємося, що інформація про

¹ Передбачено, що друга брошура лексичного розділу буде присвячена значенням слів, а третя — іншим випадкам, зокрема калькам.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 2

Дані про розподіл кальок у частинах корпусу, період їх уживання, частотність і мотивацію будуть корисними як для нормувальників литовської мови, так і для інших її користувачів.

2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Неприйнятними кальками (їх також називають негативно конотованим терміном vertalai) називають «слова, некреативно, неправильно або без потреби перекладені, замість яких зазвичай є власні [слова]» (Šukys 2003: 44); «слово чи вислів, утворений за зразком чужої мови, інакше кажучи, перекладений „буквально“» (Paulauskienė 2000: 85). «Засуджуються всі [кальки], які не мають семантичної мотивації в литовській мові або не відповідають тенденціям словотвору литовської мови» (Pupkis 2005: 262).

Aldonas Pupkis (2005: 262–263) neigiamai kodifikuotus vertinius vadina vertalais ir juos klasifikuoja į ištisinius ir dalinius. Ištisiniais laikomi ištisai išversti žodžiai (pvz.: apystova (=aplinkybė); vienok (=tačiau, bet); paseka (=rezultatas, padarinys) arba žodžių junginiai (dažnai frazeologizmai) (pvz.: makaronus ant ausų kabinti (=akis dumti, mulinti); perlenkti lazdą (=perdėti, persistengti)). Daliniais vertalais vadinami žodžiai, kuriuose netinkamai vartojamas priešdėlis, priesaga ar kitas dėmuo (pvz.: atreguliuoti (=sureguliuoti); bealkoholinis (=bealkoholis, nealkoholinis, gaivusis); kažkas tai (=kažkas)).

Loreta Vaicekauskienė (2007: 17) atkreipia dėmesį, kad kartais sunku atskirti vertinius ir semantizmus, nes pirmuoju išsiverčiama forma, o antruoju – reikšmė, ir siūlo vertiniais laikyti tik morfologiškai sudėtingo (sudurtinio) svetimžodžio vertimus, aiškius naujadarus, kurie nesutampa su savos kalbos žodžiu ir todėl yra nesunkiai atskiriami nuo pasiskolintos reikšmės.

У цій статті дотримуємося думки, що неприйнятні кальки — це слова, сполуки слів або словосполучення, структура яких не властива литовській мові, утворені перекладом з інших мов, найчастіше російської, за компонентами і зовні подібні до правильних литовських слів.

У DKKS наведено 37 неприйнятних кальок — 12 слів і 25 словосполучень: apystova; gerbūvis; įstatymdავითs, -ė, įstatymleidys, -ė, įstatymdaovystė, įstatymleidystė; išsireikšti, išsireiškimas; laisvanoris, -ė, laisvanoriškas, -a, laisvanoriškai; nekuris, -i; neužilgo; obalsis; paseka; savistovus, -i, savistoviai, savistovumas; stovy(l)s; vienok; ant kiek; ant savęs; ant sveikatos; ant tiek; pas save; iš kalno; kaip kartas; kaip sykis; kaip taisyklė; kas liečia; kas link; prie ko; būk tai; kažkada tai; ant kiek, ant tiek; kaip tai; (kaž)kaip tai; (kaž)kas tai; (kaž)kieno tai; (kaž)kodėl tai; (kaž)koks tai; (kaž)kuris tai, (kaž)kuri tai; būti (ne) kurse; ir taip; (kaž)kur tai.

Усі ці кальки (не лише заголовні форми, а й усі відмінювані форми) шукали в усіх частинах DLKT. У корпусі не знайдено сполук būti (ne) kurse, ir taip, (kaž)kur tai. Варто звернути увагу, що корпус не є цілком придатним джерелом для аналізу кальок, адже більшість текстів відредаговано (або принаймні має бути відредагована). З іншого боку, якщо в текстах, опрацьованих мовними редакторами, залишаються кальки, наведені в DKKS, це може свідчити про те, що їх важко розпізнати, а отже, їх і далі актуально досліджувати. Також слід ураховувати, що DKKS затверджено 1997 року, тоді як у корпусі є тексти починаючи з 1992 року, тож певною мірою неприйнятні кальки, ужиті в давніших текстах, не можна вважати грубими мовними помилками (але не слід вважати їх і правильними).

Norminamuosiuose ar kitokio pobūdžio leidiniuose (žr. Pupkis 2005: 263; Šukys 2003: 50; Vilkončius 2001; Paulauskienė 2000: 87) minimi ir keli vaizdingi verstiniai posakiai. Pateikiama daugiausia pastaraisiais metais netinkamai iš anglų kalbos verčiamų žodžių ar posakių),

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 3

наприклад: pakišti kiaulę (=iškrėsti kiaulystę); makaronus kabinti (=miglą į akis pūsti, akis dumti); viščiukus skaičiuosim rudenį (=pažiūrėsim, kai dugną dėsim; neperšokęs upelio nesakyk op); stogas važiuoja (=trūksta vieno šulo); perlenkti lazdą (=perdėti, persistengti); programos vinis (=svarbiausias, reikšmingiausias); šakėmis ant vandens rašyta (=muilo burbulas, vieni niekai); eiti kaip per barchatą (=per sviestą, kaip sviestu patepta); reikalingas kaip šuniui antra uodega (=penkta koja); priskaldyti malkų (=privirti košės); turėti gerą laiką (=gerai praleisti laiką); be problemų (=nesunku, nieko baisaus, padarysiu); įvaryti į kampą (=priremti / prispausti prie sienos, suriesti į ožio ragą); kelti tostą (=kelti taurę, skelbti tostą); lažinuosi, kad... (=aš tikras, galvą dedu / guldau); pasimatysime vėliau (=sudie(v)! Viso labo! Tam kartui!); žuvo vietoje (=iš karto).

Pasak Jono Šukio (2003: 50), kai kurie verstiniai rusiški frazeologizmai per dažnai vartoti sovietmečio spaudoje (jie vartojami ir dabar). Kalbininkas aiškiai nepasako, ar šie posakiai nevartotini, ar juos galima (bet nebūtina) keisti lietuviškais vaizdingais posakiais. Minimi tokie žodžių junginiai: žiūrėti iš savo varpinės (paisyti savo reikalų, interesų); mėtyti akmenis į (kieno) daržą (kritikuoti); kaišioti pagalius į ratus (trukdyti); baltais siūlais siūta (neįrodyta); į vatą vynioti (neatvirai kalbėti, pūsti miglą); gumą tempti (delsti).

Ці кальковані вислови не аналізувалися в DLKT. Хотілося б звернути увагу мовних нормувальників на те, що таким висловам (особливо образним) слід приділяти більше уваги: укласти їхні списки; пояснити, чому їх не слід уживати, адже мовцям здається, що образний вислів є правильним; точно вказати ступінь оцінки, тобто чи є вислів неприйнятним, чи небажаним, чи краще вживати замість нього інші литовські вислови.

У статті кальки розглянуто в чотирьох аспектах: 1) як часто їх уживають у корпусі; 2) у якій частині корпусу їх використано; 3) у текстах якого періоду (висунуто гіпотезу, що в старіших текстах, тобто опублікованих до 2000 року, кальок буде більше, а в новіших, опублікованих від 2001 року, — менше); 4) чи вживаються вони мотивовано чи немотивовано (припускалося, що неприйнятні кальки частіше використовуються немотивовано, адже мовці їх не розпізнають і не усвідомлюють, що вживають неприйнятні слова) (див. розділ 3).

Методика цього дослідження не нова: у статті «Тенденції вживання іншомовних слів у корпусі литовської мови», опублікованій 2005 року, Povilas Rudzevičius дослідив у DLKT 144 застарілі іншомовні слова, наведені в DKKS. Використаємо запропоновану цим автором методику дослідження, а деякі результати цього дослідження порівняємо з даними дослідження P. Rudzevičiaus.

3. ВЖИВАННЯ НЕНОРМАТИВНИХ КАЛЬОК У ТЕКСТОВОМУ КОРПУСІ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ

У корпусі знайдено понад 20 000 рядків конкордансу з ненормативними кальками. Однак це не означає, що випадків неправильного вживання так багато. Нерідко ненормативні перекладні сполуки випадково збігалися з нормативними словосполученнями, наприклад:

(1) у компаніях можливі лише шляхи A і B. Або нічого не робити й дивитися, до чого це призведе, або — латати старе управлінське «тіло».²

2 Усі приклади наведено з DLKT. Приклади не редагувалися, деякі трохи скорочено; аналізований калькований вислів виділено жирним шрифтом. Приклади та статистичні дані взято з бакалаврської роботи Агне Sendaitė «Уживання неприйнятних кальок у Текстовому корпусі сучасної литовської мови», захищеної 2014 року (наукова керівниця Erika Rimkutė).

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 4

(2) Але... Можливо, сам диявол підставив ногу. Звісно, якщо міркувати логічно, до чого тут диявол? Усе переплутала виборча кампанія.

(3) через які дух надто довго, звісно, зухвало й марно гнівався сам на себе:

(4) яка дуже добре допомагає при виразці шлунка. Я сам випробував у Каунасі на собі. Звісно, якщо це рак, то вже без операції не обійтися.

Після вилучення рядків конкордансу (див. приклади 1, 3), у яких ужито нормативне словосполучення, залишилося 3086 рядків конкордансу з ненормативними кальками (у різних формах). Далі розглянуто частоту вживання ненормативних кальок, поданих у DKKS і знайдених у корпусі (див. 3.1), їхній розподіл у частинах DLKT (див. 3.2), вживання за періодами (див. 3.3) та мотивацію вживання (див. 3.4).

3.1. Частотність уживання ненормативних кальок у Текстовому корпусі сучасної литовської мови

Як зазначалося в другому розділі, загалом у DLKT знайдено 34 кальки. За частотністю вживання їх поділено на три групи:

1. ужиті понад 100 разів,

2. ужиті 10–100 разів,

3. ужиті менше ніж 10 разів.

У першій групі виявлено 12 слів (вони становлять 35,3 відсотка всіх ненормативних кальок, знайдених у корпусі). Найчастіші кальки, знайдені в корпусі: išsireikšti, išsireiškimas (506)³, vienok (277), gerbūvis (241), neužilgo (235), (kaž)koks tai (231), (kaž)kas tai (209).

До другої групи, тобто до слів, ужитих 10–100 разів, віднесено 16 слів (47 відсотків). Це кальки apystova (54), obalsis (52), ant savęs (16), prie ko (33) та ін.

Найрідше, тобто менше ніж 10 разів, ужито 6 кальок (17,7 відсотка); усі вони є словосполученнями. Можна припустити, що кальки цієї групи, а також ті, яких узагалі не знайдено в корпусі, а саме ant kiek, ant tiek, ant sveikatos, būti (ne) kurse, ir taip, kaip kartas, (kaž)kieno tai, (kaž)kodėl tai, (kaž)kur tai, слід вважати такими, що зникають із сучасної мови. Щоб підтвердити цей висновок, потрібно дослідити більше даних усного мовлення, адже ці кальки, ймовірно, частіше вживаються в усному мовленні; також варто дослідити новіші тексти писемного мовлення. З іншого боку, така рідкість уживання може бути зумовлена й тим, що нормативні відповідники цих кальок, які рідко трапляються в корпусі, також нечастотні.

Підсумовуючи частотність уживання ненормативних кальок, можна стверджувати, що понад третина кальок є дуже частотними, тому, ймовірно, найближчим часом вони не зникнуть. Помічено, що частіше вживаються запозичені слова, а не словосполучення. Частотність уживання кальок слід розглянути й у ширшому контексті, тому в наступному підрозділі описано, у яких частинах корпусу вжито аналізовані кальки, а в підрозділі 3.4 наведено тенденції мотивації їх уживання.

³ У дужках зазначено кількість уживань.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 5

3.2. Розподіл ненормативних кальок у частинах Корпусу сучасної литовської мови

Як зазначалося у вступі, усі кальки, наведені в DKKS, досліджувалися в DLKT. Обсяг корпусу становить 140 млн слів; у ньому подано тексти, написані в період із 1992 до 2009 р. Пропорції корпусу показано на рисунку 1.

РИС. 1. Структура DLKT⁴

Широко обговорюють репрезентативність корпусів, принципи їх укладання тощо (див. Marcinkevičienė 2000); у цій статті згадані дискусійні питання докладно не розглядаються. Натомість одразу звертається увага на те, що деякі результати дослідження зумовлені пропорціями складників корпусу (про це див. далі).

Як видно з рисунка 2, найбільше ненормативних кальок виявлено в публіцистиці (58,2%), значно менше — у нехудожній літературі, усному мовленні та художній літературі. Як і очікувалося, найменше випадків уживання зафіксовано в частині корпусу адміністративного мовлення (2,6%). Проте ці дані слід тлумачити інакше: найбільше кальок виявлено в публіцистиці не тому, що тексти цієї частини корпусу найменш правильні, а тому, що публіцистика становить найбільшу частину DLKT (див. рисунок 1); усне мовлення аж ніяк не є найправильнішим, воно лише становить найменшу частину DLKT, тому й ненормативних кальок у ньому виявлено небагато.

РИС. 2. Розподіл ненормативних кальок у частинах DLKT

⁴ Дані взято з http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/menu?page=statistics.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 6

Щоб навести точні дані про вживання кальок у DLKT, обчислено нормалізовану частотність: кількість випадків уживання на 100 000 слів (див. рисунок 3).

РИС. 3. Розподіл ненормативних кальок у частинах DLKT (нормалізована частотність)

На підставі цих даних можна зробити висновок, що ненормативні кальки вживаються нечасто; найчастіше їх уживають в усному мовленні, яке не регламентується (за винятком публічного, офіційного вжитку). Частина усного мовлення в DLKT поділяється на публічне (сюди входять записи радіо- й телепередач, офіційних промов), приватне (складається із записів побутового мовлення — їх найбільше) та стенограми (наведено кілька стенограм Сейму). На жаль, наразі неможливо окремо дослідити один чи кілька різновидів усного мовлення. Найбільшу частину становить неофіційне побутове розмовне мовлення. Отже, ненормативні кальки, наведені в DKKS, найбільш характерні для побутового розмовного мовлення, де їх уживання вважається мотивованим (див. підрозділ 3.4).

Перед початком дослідження вважалося, що кальки як певний стилістичний засіб будуть потрібні у творах художньої літератури. Однак 1,5 випадку вживання на 100 тисяч слів дає підстави стверджувати, що кальки не надто характерні для мовлення та характерів персонажів художніх творів.

З огляду на дані рисунка 3 не можна стверджувати, що мова документів є неправильною. Проте здивувало навіть нечисленне вживання ненормативних кальок у частині корпусу адміністративної літератури. Більшість прикладів виявлено в старіших текстах, тобто опублікованих до 2000 р., наприклад:

(5) проблеми конкуренції в місцевому господарстві. Послуги житлового господарства, благоустрою міст, роботи з транспорту та на інших ринках місцевого господарства передбачається широко застосовувати

(6) На запит Договірні Сторони обмінюються інформацією про своє законотворення, правову систему та судову практику.

(7) СТАТТЯ 2. Шлюб не може бути укладений без добровільної та справжньої згоди осіб, які одружуються. а) З належною повагою до традиційного

(8) знищення за таких обставин: а) це сталося внаслідок дорожньо-транспортної пригоди наслідок, коли застрахованим транспортним засобом керував власник

(9) АБОНЕНТ може мати один або кілька об’єктів (із самостійними вводами та виводами), які використовують воду й відводять стічні води.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 7

Отже, з уживання небажаних кальок в окремих частинах DLKT видно, що в офіційному вжитку, регульованому постановами Державної комісії литовської мови, у публічно опублікованих працях кальок досить мало, тому не можна говорити про численні порушення мовних норм.

3.3. Розподіл небажаних кальок у текстах різних періодів

У вступі було висунуто гіпотезу, що неправильні кальки мають частіше вживатися в старіших текстах. Умовно старішими вважаються тексти, опубліковані до 2000 року, а новішими — тексти, видані від 2001 року (тобто вже у XXI столітті). Аналіз показав, що гіпотеза підтвердилася: у текстах, опублікованих до 2000 року, виявлено 59 відсотків кальок, а в текстах, виданих від 2001 року, — 41 відсоток.

Деякі кальки явно частіше трапляються в старіших текстах: nekuris, -i (у старіших текстах 87,5 відсотка), pasėka (83 відсотки), похідні від sauisto- (79 відсотків), stoyyla (79 відсотків), vienok (80 відсотків), тоді як перекладні сполуки (kaž)kaip tai, (kaž)kas tai частіше вживаються в новіших текстах (відповідно 91 і 86 відсотків). Частота вживання інших кальок (наприклад: kaip tai, kaip sykį, kaip kartas, gerbūvis) подібна як у старіших, так і в новіших текстах. Отже, не можна зробити однозначний висновок, що останніми роками небажані кальки втрачають актуальність, — можна говорити лише про конкретні кальки, що зникають або досі часто вживаються.

3.4. Мотивація вживання небажаних кальок

У цій статті найбільше уваги приділено мотивації вживання небажаних кальок, адже саме ці дані найточніше показують, чи кальки, наведені в DKKS, уживаються свідомо — тобто чи мовці усвідомлюють, що це помилка, але з огляду на стилістичні чи інші міркування вважають, що це потрібне слово, — чи ж мовці не відчувають чужорідності кальок і тому вживають їх як звичайні слова літературної мови.

Pirmiausia aptarta, kokie atvejai laikomi motyvuota vartosena. J. Šukys (2003: 25–26) teigia, kad stilistiškai motyvuoti normų pažeidimai, dažniausiai pasitaikantys grožinėje literatūroje, publicistikoje, buitinėje kalboje, nelaikomi klaidomis. Grožinėje literatūroje svetimybės pasitelkiamos veikėjų charakteriui perteikti, tačiau jos turi būti vartojamos saikingai, priešingu atveju tekstas tampa nemeniškas.

Немотивовані порушення мовних норм, за словами Й. Шукса, найчастіше бувають ненавмисними. До них належать помилки, яких мовці припускаються через те, що не володіють літературною мовою та не знають її норм. Навмисними вважаються такі порушення мовних норм, коли мовець знає, як слід правильно вимовити те чи інше слово, але опирається нормі й свідомо її порушує (Šukys 2003: 25–26).

Дослідивши небажані давні запозичення, П. Рудзевічюс у статті «Тенденції вживання чужомовних слів у Текстовому корпусі литовської мови» (2005: 214–215) вмотивованими порушеннями норм вважав: 1) наявні або передбачувані вкраплення з недавньої літературної мови: а) фольклорні; б) зі старої літератури; в) з діалектних текстів; 2) актуалізовані чужомовні слова, коли зі стилістичних міркувань переробляють і вводять у контекст елементи вжитку давніших часів; 3) цитати з сучасної ненормативної мови: а) коли цитують довший текст, щоб зберегти автентичність мовлення; б) коли лише

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 8

окреме слово пишеться в лапках; c) коли іншомовне слово вживається як емоційно-експресивний засіб стилю; d) у діалогах; e) у мовних рекомендаціях.

Досліджуючи ненормативні кальки, не виявлено всіх випадків, перелічених П. Рудзевічюсом, тому мотивовані випадки класифіковано не так докладно. У цій статті мотивованим уживанням вважаються такі випадки:

1) написані в лапках або курсивом;

2) знайдені в цитатах зі старих текстів;

3) знайдені в нормативних виданнях, призначених для навчання й освіти;

4) ужиті в мовленні персонажів художньої літератури;

5) знайдені в цитатах, що передають чиєсь розмовне мовлення;

6) знайдені в частині корпусу усного мовлення.

Підрахувавши випадки мотивованого й немотивованого вживання, з’ясували, що 74% кальок ужито немотивовано, а 26% — мотивовано. Ці дані отримано підрахунком усіх випадків уживання в усіх частинах корпусу.

Як уже зазначалося, усі випадки, знайдені в частині усного мовлення, вважалися мотивованим уживанням. Це не зовсім точно, оскільки в цій частині корпусу є також приклади публічного, офіційного мовлення (стенограми Сейму, записи радіо- й телевізійних передач), до яких висуваються вимоги правильності. Однак більшу частину усного мовлення становить неофіційне повсякденне розмовне мовлення; відокремити приклади офіційного мовлення неможливо, тому всі випадки усного мовлення вважалися мотивованими. З іншого боку, в усному мовленні можна знайти й інші згадані раніше типи мотивованого вживання, наприклад, переказане чиєсь неправильне мовлення, ненормативну кальку, ужиту для характеристики певної особи, тощо. Отже, у цій частині корпусу можуть перетинатися кілька випадків мотивованого вживання, однак докладнішого аналізу не проводили. Тож якщо вилучити частину усного мовлення DLKT, результати аналізу мотивації будуть дещо іншими: немотивоване вживання властиве 84% випадків, а мотивоване — 16%.

Нижче наведено кілька прикладів мотивованого вживання:

(10) Після того як вичерпано «обставини»⁵, переходять до узагальнювальної частини

(11) Досягнутий добробут сформував там «добробутизму» вимір, який і далі розширює свої простори духовних традиційних цінностей.

(12) Повністю — цілком; «виразитися» — сказати; пережити — винести, хвилюватися, журитися

(13) «Незабаром» — невдовзі, зараз. Недопечений — невдаха. Читаю — думаю.

(14) стверджував, що «передача представництва в жодному разі не може розумітися як добровільний акт», а для передачі ключів обрали особу найнижчого дипломатичного рангу

(15) Й. Скайсгіріс (Там само). Командувач Союзу стрільців П. Саладжюс: «Ваш обал­сис „Литва литовцям!“ — це гарне гасло, любе всім литовцям.

(16) а також перекладу: «серед імен названих людей чужої країни, залишивши вставленими деякі прославлені в давнину мужі нашої країни...» (с. 53–54). Робінзон Крузо

(17) Постава смілива, а на кожному обличчі цвіте відвага. Статуя, мова й кожен крок виражають усіх присутніх вільних людей

⁵ Випадки мотивованого вживання не виправлялися.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 9

(18) Я не знаходив собі місця, мені дуже хотілося дізнатися, «наскільки», як кажуть кауняці, серйозною була моя гра

(19) але я просто хотів трохи постаріти, от і день народження вже скоро, невдовзі настане. Звісно, у брехні короткі ноги, але це неважливо. Про спів. Добре.

(20) каже: «Ой, пане Макортай, усі вчителі англійської змушують нас писати про якісь такі дурниці, як-от літні канікули чи історія нашого життя».

(21) називає «інтерпретативним розумом»: традиційну роль філософа, описану метафорою «законодавця», поступово змінює роль, яку найкраще передає

(22) угруповання ще не готові укласти мир». Рабані дали можливість «добровільно» піти у відставку. Зробити це потрібно до 21 березня.

У прикладах 10–11 неприйнятні кальки графічно виділено, тобто взято в лапки, — таких випадків мотивованого вживання виявлено найбільше, їх найлегше визначити. Приклади 12–13 взято з видань, призначених для нормування мови або навчальних цілей. У прикладах 14–15 цитуються слова іншої людини (очевидно, було важливо передати все точно, тому в цитатах нічого не змінено й ужито неприйнятні кальки). Приклади 16–17 ілюструють уривки зі старих писемних пам’яток, тож уживання неприйнятних слів тут мотивоване.⁶ У вісімнадцятому прикладі мотивованого вживання перекладена сполука не лише графічно виділена, а й очевидно використана, щоб передати стилістику мовлення кауняців.

У дев’ятнадцятому прикладі наведено уривок усного мовлення, тож ужиту тут кальку також вважають мотивованим слововживанням. З іншого боку, можливо, мовець не знає мовних норм і вживає neužilgo як нормативне слово — у такому разі слововживання слід вважати немотивованим. Однак неможливо перевірити, чи знають автори висловлювань, наведених в усному розділі корпусу, мовні норми, тому, як зазначалося раніше, хоча твердження це не зовсім точне, усі випадки усного мовлення вважаються мотивованим слововживанням. У двадцятому прикладі мовними засобами влучно передано мовлення неосвічених підлітків, тому зрозуміло, що кальку вжито мотивовано.

Певні сумніви викликають приклади 21–22: у них лапки могли бути поставлені не лише для перестрахування від помилки під час цитування, а й, можливо, з іронічною метою — у такому разі автор тексту може не усвідомлювати, що слова įstatymdavio, laisvanoriškai є неприйнятними, а лапки потрібні лише для вираження іронії.

Нижче наведено кілька прикладів немотивованого слововживання та коментарі до них:

(23) нічого не кажучи, ніби нічого не сталося, я продовжив свою роботу далі. Обставини (=обставини) склалися для мене сприятливо — випало відрядження до Москви

(24) Aš galvoju: šie žiūrovai, turintys šitokį materialinį gerbūvį (=gerovę), pertekę reginiais, daugybe televizijos programų, sėdės ir žiūrės mano

(25) iš dviejų sferų, kurios viena kitą riboja, kitais žodžiais – kaip Fichte išsireiškia (=teigia, sako) – jos yra „dalios“ (kiekybiškos).

⁶ Такі приклади зі старої литовської мови дещо спотворюють статистичні дані: 1) через розподіл у частинах корпусу, оскільки текст може бути віднесений, наприклад, до нехудожньої літератури, тоді як у ньому процитовано уривок із художнього твору; 2) через розподіл за періодом, оскільки аналізований рядок конкордансу може походити з досить нового тексту, у якому міститься цитата, що ілюструє стару литовську мову або діалектне мовлення. З іншого боку, таких випадків небагато, тому можна стверджувати, що вони не мають істотного впливу на результати, наведені у статті.

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 10

(26) Добровільний (=savanoriškas) нерозподілений прибуток — це частина залишку нерозподіленого прибутку

(27) зібрав їх в одну команду й назвав «Сакалас»: Шяуляйський «Сакалас» грав десь (=kažkurioje) у Балтійській лізі й посів 9-те місце.

(28) Tautų išlaisvinimo obalsiai (=šūkiai) ypatingai buvo suprantami, patrauklūs vidutiniam žmogui.

(29) вважає їх не такими вже й наївними; не дозволяє себе контролювати? — невже пан Р. настільки (=tiek) наївний, що думає, ніби можна пхати носа у серйозні справи народу

(30) Незабаром (=netrukus) ми дочекаємося їхніх жахливих атак біля наших парадних дверей.

(31) у гуртку хтось вставив би кілька речень білоруською (зазвичай цитуючи фрагменти білоруської мови чиїсь (=kažkieno)), і вся розмова переходила білоруською.

(32) правління Пасвальського району — дозволити зменшити встановлену Центральною комісією з приватизації суму для акціонерного товариства «Пасвальська добробут (=gerovė)» (6918959)

(33) За словами Гайдеґґера, «найдавніше давнє в нашому мисленні йде за нами та однак (=vis dėlto) зустрічає нас»

(34) ще про одного скаженого, але цього разу вже не актора. Про такого статуяря (=skulptorių, statulų dirbėją), тобто скульптора.

(35) У результаті здорової конкуренції Каунаська музична школа у себе7 також запровадила класи з усіх інструментів, на жаль, не зуміла ними скористатися

(36) Камуфляж повсюди, і якщо ми його не помічаємо у себе у Литві, значить, маскувальний матеріал дуже якісний.

З цих прикладів можна зробити висновок, що мовці не усвідомлювали, що припускаються помилки, оскільки ніяк не виокремлювали й не пояснювали неприйнятних кальок у тексті. Помічено, що немотивоване вживання певних кальок особливо часте в деяких виданнях (з етичних міркувань авторів текстів і назв не називають), тож у деяких випадках слід говорити не загалом про поширення кальок, наведених у DKKS, у сучасній литовській мові та часте вживання в DLKT, а про незнання деякими авторами мовних норм.

Не цілком зрозуміло, чи слід вважати немотивованим вживання у прикладі 32: тут лапками виділено символічну назву, але, само собою зрозуміло, назви підприємств, установ і організацій мають бути правильними⁸, тому цей випадок зараховано до немотивованого вживання.

Слід звернути увагу на приклад 33: на перший погляд, може здатися, що в ньому маємо мотивоване вживання кальки в цитаті, але ми знаємо, що Мартін Гайдеґґер не писав литовською, тому вжита неприйнятна калька є помилкою перекладача, а не автора, і вважається немотивованим вживанням.

З прикладу 34 видно, що від неприйнятних кальок утворюють похідні слова (у цьому випадку stoyyldirbis), які не зафіксовані в DKKS (у DKKS наведено лише stoyyla(s)), але вони також розглядаються в цій статті. З іншого боку, це речення показує, що задля образності й синонімії (іноді не цілком потрібної) вживають неправильні слова (на такі випадки вказує і П. Рудзевич).

У прикладах 35–36 кальки pas save вжито немотивовано. Уживання цих перекладних сполук досить неясне: важко зрозуміти, коли цю сполуку вживають правильно, а коли неправи-

⁷ У цьому та 36-му прикладах сполука pas save зайва.

⁸ Тепер ця компанія називається «Pasvalio gerovė».

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 11

льно, оскільки в багатьох нормативних виданнях наведено ті самі приклади, бракує обговорення складніших і різноманітніших випадків.

Слід звернути увагу, що через обмежену контекстну інформацію, яку надає DLKT (рядок конкордансу містить не більше ніж 300 символів), іноді не завжди вдавалося легко встановити мотивацію досліджуваної кальки, тому інші дослідники того самого матеріалу в деяких випадках могли б визначити мотивацію інакше.

Найчастіше немотивовано вживаються (немотивоване вживання становить понад 80%) такі кальки: gerbūvis, įstatymdavys, įstatymleidys (та інші похідні), išsireikšti, išsireiškimas, laisvanoriškas (та інші похідні), neužilgo, obalsis, paseka, stovyla, vienok, kaip kartas, kaip taisyklė.

Найчастіше мотивовано вживаються перекладні сполуки ant tiek, ant kiek, ant sveikatos, kas link, (kaž)kaip tai. Щоправда, у DLKT виявлено досить мало випадків уживання цих кальок, тому не можна робити надійних висновків щодо їхнього мотивованого й немотивованого вживання.

4. ВИСНОВКИ

Узагальнивши дослідження кальок, наведених у DKKS, за матеріалами DLKT, можна зробити такі висновки:

1. Кальки як група ненормативних запозичень і досі актуальні — про це свідчить досить часте немотивоване вживання в DLKT (84% без урахування усної частини корпусу).

2. За частотністю кальки поділено на три групи: найбільшу частку становлять (47%) кальки, ужиті в корпусі 10–100 разів (наприклад: apystova, obalsis). Трохи меншу частку (35,3%) становлять дуже частотні кальки, тобто вжиті понад 100 разів (наприклад: išsireikšti, išsireiškimas, vienok, gerbūvis, neužilgo). Найрідше вживані кальки становлять 17,7% (наприклад: ant kiek, ant tiek, ant sveikatos).

3. Найбільше кальок виявлено в публіцистичній частині DLKT, оскільки вона найбільша. Після підрахунку нормалізованої частотності (кількості вживань на 100 тисяч слів) з’ясувалося, що найбільше кальок уживається в усній частині корпусу. Отже, у текстах, у яких дотримуються мовних норм, ненормативних кальок уживають небагато.

4. Дослідження вживання кальок за періодами показало, що в старіших текстах, тобто опублікованих до 2000 року, кальок виявлено більше (59%), а в новіших текстах (виданих від 2001 року) — менше, 41%. Це свідчить про зменшення вживання ненормативних кальок.

5. Порівняння результатів цього дослідження з результатами аналізу ненормативних давніх іншомовних слів, проведеного П. Рудзевічюсом (2005), виявило дві важливі відмінності:

5.1. ненормативні кальки значно частіше вживаються немотивовано (84%), тоді як давні іншомовні слова частіше вживаються мотивовано (60%); отже, мовці легше розпізнають іншомовні слова і, якщо вживають їх, то виділяють графічно або інакше;

5.2. найбільше ненормативних кальок виявлено в публіцистиці (58,2%; підраховано звичайну, а не нормалізовану частотність), тоді як іншомовних слів найбільше в художній літературі (30,2%). На підставі цих даних можна зробити висновок, що давні іншомовні слова є потрібнішим стилістичним засобом для змалювання мовлення та характерів персонажів художньої літератури, ніж кальки.

6. Список кальок потрібно переглянути, оскільки деякі кальки вже неактуальні; його слід доповнити — включити кальки, що нещодавно поширилися й походять з англійської чи інших мов, особливо образні висло-

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualus didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 12

ви. Образні ненормативні вислови слід було б пояснити, адже мовці часто не розуміють, чому ці вислови не рекомендовані до вживання. Такий список був би дуже корисним редакторам, перекладачам, учителям, викладачам, студентам.

ŠALTINIAI

Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt.

Didžiųjų kalbos klaidų sąrašas. Prieiga internete: http://www.vlkk.lt/lit/klaidos.

LITERATŪRA

Kalbos patarimai. Kn. 1. Sintaksė: 1. Linksnių vartojimas. Sud. R. Miliūnaitė, teksto aut. V. Labutis, A. Pupkis ir J. Šukys, vyr. red. A. Pupkis, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2003.

Marcinkevičienė R. 2000: Tekstynų lingvistika. Teorija ir praktika. – Darbai ir Dienos 24, 7–64.

Paulauskienė A. 2000: Lietuvių kalbos kultūra, Kaunas: Technologija.

Pupkis A. 2005: Kalbos kultūros studijos, Vilnius: Gimтасis žodis.

Rudzevičius P. 2005: Svetimybių vartojimo polinkiai lietuvių kalbos tekstyne. – Kalbos kultūra 78, 210–219.

Subačius G. 2013: Kalbos klaidų didybė. Prieiga internete: http://www.delfi.lt/news/ringas/lit/g-subacius-kalbos-klaidu-didybe.d?id=63258244 (žiūrėta 2014-10-10).

Šukys J. 2003: Kalbos kultūra visiems, Kaunas: Šviesa.

Urnėžiūtė R. 2014: Taisyklingos kalbos niekas neatšaukė (R. Urnėžiūtė kalbino D. Vaiš nienę, J. Palionytę, R. Miliūnaitę, A. Dvylę, D. Smalinską). – Gimtoji kalba 2, 18–26.

Vaicekauskienė 2011: interviu Kalbininkė L. Vaicekauskienė: „Mes manipuliuojame visuomene, kai nuolat kalbame apie grėsmes lietuvių kalbai“. Prieiga internete: http://www.lrytas.lt/-12959878831295744879-kalbinink%C4%97-l-vaicekauskien%C4%97-mes-manipuliuojame-visuomene-kai-nuolat-kalbame-apie-gr%C4%97smes-lietuvi%C5%B3-kalbai.htm (žiūrėta 2014-10-13).

Vaicekauskienė L. 2007: Naujieji lietuvių kalbos svetimžodžiai: kalbos politika ir vartosena, Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

Vaicekauskienė L. 2010: Lietuvių kalbos norminimo šimtmetis. – Naujasis židinys–Aidai 5–6, 165–172.

Vilkončius V. 2001: Vertimas į lietuvių kalbą: trąfaretų antplūdis, Vilnius: Gimtas(is) žodis.

Gauta 2014 10 23

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

ERIKA RIMKUTĖ. Ar vis dar aktualūs didžiųjų kalbos klaidų sąrašas? Vertinių atvejis | 13

IS THE LIST OF MAJOR LANGUAGE MISTAKES STILL RELEVANT? A CASE STUDY OF LOAN-TRANSLATIONS

Summary

The article analyses 37 improper loan-translations given in the List of Major Language Mistakes. The Corpus of the Contemporary Lithuanian Language was used for the study of the said loan-translations; 34 loan-translations were found in this source. The loan-translations were analysed in terms of four aspects: 1) how often loan-translations were used in the corpus; 2) the part of the corpus they were used in; 3) the time period of texts; 4) motivation (present or not).

The investigation of the material studied showed that more than a third of loan-translations were very frequent (used more than 100 times; e.g. išsireikšti, išsireiškimas, vienok, gerbūvis, neužilgo, (kaž)koks tai, (kaž)kas tai) and therefore unlikely to disappear in the nearest time. It was noticed that translated words rather than collocations were more common.

After calculating the distribution of the analysed loan-translations in different parts of the Corpus, it turned out that the greatest number of loan-translations occur in publicistic texts (58.2 per cent), much less – in non-fiction (18.4 per cent), spoken language (12 per cent), and fiction (8.8 per cent). Improper loan-translations were the most uncommon in the administrative texts (2.6 per cent).

It should be noted that the above given statistics show the number of loan-translations found in certain parts of the Corpus. As different parts of the Corpus vary in size, the normalised frequency (per 100 000 words) was calculated in order to find out the actual use of loan-translations. The data obtained were different: the greatest number of loan-translations used was found in the spoken language (65.3 instances per 100 000 words), non-fiction – 2.7, publicistic texts – 2, fiction – 1.5, administrative texts – 0.6.

The investigation of the use of loan-translations according to the time period approved the hypothesis assumed in the introduction: the number of loan-translations found was greater (59 per cent) in the texts published before 2000, while their use in the recent texts (published starting from 2001) was less frequent (41 per cent). This suggests a certain decrease in the use of improper loan-translations.

After counting the instances of motivated and unmotivated use, it turned out that 74 per cent of loan-translations were used without motivation, 26 per cent – with motivation. These data were obtained by counting the total number of instances throughout all the parts of the Corpus. Spoken language excluded (as all such instances of use were regarded as motivated), the results were quite different: unmotivated use was present in 84 per cent of the instances, motivated – 16 per cent. On the basis of such statistics, it can be concluded that language users do not recognise loan-translations as lexical errors. Thus, the discussion of improper loan-translations is still relevant, yet the List of Major Language Mistakes should be updated with recently widespread loan-translations that are more frequent in the current language as well as with improper figurative expressions.

KEYWORDS: language culture, the Lithuanian language, improper loan-translations, the List of Major Language Mistakes, the Corpus of the Contemporary Lithuanian Language, motivated and unmotivated use.

ERIKA RIMKUTĖ Vytauto Didžiojo universitetas Humanitarinių mokslų fakultetas Lietuvių kalbos katedra K. Donelaičio g. 52, LT-44244 Kaunas [email protected]

BENDRINĖ KALBA | 87 (2014)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204