LORETA VAIČIULYTĖ SEMĖNIENĖ

Інститут литовської мови

ВИРАЖЕННЯ АКТАНТІВ ПОЗИТИВНИХ АЛЕЛЬНИХ ПРИКМЕТНИКІВ ТА ЇХНІХ ПОХІДНИХ¹

КЛЮЧОВІ СЛОВА: орієнтований на суб’єкт алельний предикат, прикметник, прикметниковий дериват, актант, взаємна конструкція, морфосинтаксичне вираження.

1. ВСТУП

Прикметники аналогічний, еквівалентний, рівний, паралельний, подібний, пропорційний, тотожний, ідентичний, рівномірний, симетричний, синонімічний, перпендикулярний² тощо є лексичними (інгерентними) взаємними предикатами (англ. lexical reciprocal), або алельними предикатами (англ. allelic predicate³). Такі алельні предикати виражають взаємне (англ. mutual) відношення між щонайменше двома учасниками ситуації — мутуантами (англ. mutuant⁴). За своєю природою взаємне відношення є симетричним, а такі предикати — двовалентними. Наприклад, у взаємній конструкції (англ. reciprocal construction) син схожий на тата учасники взаємного відношення (син, тато) виражені двома валентними актантами прикметника подібний: називним відмінком суб’єкта та конструкцією з прийменником į із знахідним відмінком, що виконує функцію непрямого об’єкта. Мартін Гаспельмат (2007: 2091) зазначає, що спостерігається тенденція виражати мутуантів взаємної ситуації (англ. mutual situation) як один актант, тобто типовою точкою відліку (англ. reference point) обирають усіх учасників ситуації — їхню сукупність, а не когось одного з них. Тоді обидва актанти алельних предикатів

¹ Щиро дякую головній спеціалістці Державної комісії з литовської мови (далі — VLKK) Аісте Панготене за запитання, яке привернуло мою увагу до тем, що розглядаються у статті. Також дякую шановним анонімним рецензентам за корисні зауваження, які допомогли вдосконалити статтю.

² У статті йдеться про форми цих прикметників чоловічого та жіночого роду. Так званий середній рід залишається поза розглядом.

³ «Лексичні взаємні предикати (також звані алельними предикатами) можна визначити як предикати, які самі по собі виражають взаємну конфігурацію, без необхідності граматичного маркування. Вони становлять семантично обмежену множину предикатів, значення яких зазвичай належать до класу соціальних дій і відношень (“одружуватися”, “сваритися”, “дружити”), просторових відношень (“прилягати”, “поруч із”) і відношень (не)тотожності (“такий самий, як”, “відмінний від”, “нагадувати”)» (Haspelmath 2007: 2090).

⁴ Докладніше про поняття мутуант або рецепрокант (англ. mutuant або reciprocant), взаємний або симетричний або взаємний (reciprocal або symmetric або mutual) та їхній обсяг див. Haspelmath 2007.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 2

Актанти в реченні виражаються формою множини іменника або займенника, що виконує роль суб’єкта, або двома іменниками чи займенниками, поєднаними сурядним сполучником ir. Як видно з речень 1–2, людина й мураха, жінка й чоловік — морфосинтаксично однаково виразні (англ. salience) — виступають суб’єктом, що відповідає пацієнсу [P]⁵; точніше кажучи, такий пацієнс збігається (зливається) з компаративом [Comp]⁶, і його можна розуміти також як компаративний [P_Comp] (пор. речення 1a–2a, у яких обидва актанти прикметника виражені однією формою множини). Тут бачимо зменшення кількості синтаксичних актантів (англ. valence-reduction: рівні, подібні вживаються як одновалентні. Такі випадки вживання називаються цілісними, або монадичними, (взаємними) конструкціями (англ. simple construction; monadic construction⁷).

(1) До того ж для нього важлива гармонія між людиною та довкіллям. Він каже: «Людина й мураха рівні». DLKT

(1a) Вони рівні⁸.

(2) Жінка й чоловік: такі різні й подібні... Кажуть, що вже при народженні ми приносимо із собою долю і сенс буття на цій землі. DLKT

(2a) Вони подібні⁹.

Один з учасників взаємного відношення може розумітися як комітативний (товариський) суб’єкт (див. речення 3–4). Такий комітативний суб’єкт монадичних конструкцій, позначений прийменником su та орудним відмінком, знижується (англ. lower) морфосинтаксично й прагматично. У реченні 3 людина морфосинтаксично виразніша й прагматично важливіша, у реченні 4 — жінка. Узгодження у відмінку й числі в реченнях 3–4 показує, що суб’єкт виражається конструкцією з прийменником su (як і в реченнях 1–2).

(3) Людина з мурахою рівні.

(4) Жінка з чоловіком подібні.

⁵ Пацієнс [P] — це функція отримувача впливу дії або носія стану, властива як живим, так і неживим предметам, а також абстрактним сутностям (жахіття війни ворожі людській природі) (Vaičiulytė-Semėnienė 2001: 30).

⁶ Компаратив [Comp] — це функція стандарту порівняння, що супроводжує пацієнса стану й властива предметові, з яким щось порівнюють або співвідносять (син схожий на батька, переклад близький до оригіналу) (Vaičiulytė-Semėnienė 2001: 30).

⁷ «Прості конструкції — це такі, у яких обидва учасники взаємної дії виражені підметом» (Nedjalkov, Geniušienė 2007: 396). «Монадична конструкція, яка об’єднує учасників відношення в іменній групі підмета, водночас втрачаючи іменну групу додатка» (Hurst 2010: 290).

⁸ Пор. монадичну конструкцію з ад’єктивним дієсловом: Хоч сучасне покоління мексиканців «європеїзується» — права жінок і чоловіків зрівнюються, однак «мачо» і нині залишається «мачо». DLKT

⁹ Пор. монадичну конструкцію з ад’єктивним дієсловом: Голоси батька й сина ставали схожими, аж поки зовсім не уподібнилися (цитується за Slėžienė 1998: 115).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 3

Із речень 1–4 видно, що позиція одного з двох аргументів у розглянутих двовалентних прикметників залишається «вільною». Її може заповнювати невідвалентний маркер взаємності зі статусом вільного члена (англ. reciprocal markers): монсемантична взаємна анафора один з одним, один в одного, місцевим відмінком між собою¹⁰ або поміж собою (пор. речення 5–7). Як видно з речень 8–9, такі кореферентні з називним відмінком підмета маркери взаємних відношень можуть бути обов’язковими, тобто друга позиція аргументу має бути заповнена. Інакше кажучи, в одних випадках маркери взаємності, які виражають, актуалізують і конкретизують взаємне відношення, уживаються як модифікатори (так звана редуплікація, або подвійне вираження взаємного відношення¹¹ (англ. reduplication, double reciprocals)), а в інших — як залежні компоненти (див. також: Вони поцілувалися (один з одним) пор. Вони поцілували один одного.)

(5) – Але ми теж багаті, – наполегливо твердив Ганс. – Якщо зустрічаються двоє багатіїв, то вони рівні один одному (пор. між собою, поміж собою¹²). Ти з цим погоджуєшся? DLKT

(6) Провулок такий вузький-вузький, такий похмурий і занедбаний, як і майже всі дерев’яні, облуплені, що вишикувалися вздовж землі, схожі один на одного (пор. між собою, поміж собою) будиночки. Ніби в них давно ніхто не живе... DLKT

(7) Більш схожими між собою (пор. один на одного), безперечно, були спільні для білінгвів відповіді російською та литовською мовами. DLKT

(8) Чи вектори {1; -3; 0} і {4; 1; 2} є перпендикулярними один до одного (пор. між собою, поміж собою? Чому? DLKT

(9) *Чи вектори {1; -3; 0} і {4; 1; 2} є перпендикулярними?

¹⁰ «Внутрішній місцевий відмінок теперішнього часу, особливо абстрактних іменників, іноді виражає спосіб виконання дії спосіб. Такий місцевий відмінок у реченні виступає обставиною способу дії. <...> Виразнішими, нормативнішими для літературної мови, а також уживаними в діалектах і художній літературі є застиглі обставинні місцеві форми абстрактних іменників між собою... Але й вони мають певні, часом навіть звичніші для мови відповідники. Жінки <...> почали між собою (пор. поміж собою, одна з одною) перешіптуватися» (Šukys 1998: 300). Пор. також далі: «Конструкції з прийменником між іноді позначають об’єкт, точніше — об’єкти, між якими є якась невідповідність, відбуваються конфлікти чи спілкування. <...> Конфлікт чи спілкування може позначати й вислів поміж собою. <...> Синонімічним до такого вислову поміж собою є застиглий місцевий відмінок між собою, пор. Порадилися поміж собою — Порадилися між собою» (Šukys 1998: 515).

¹¹ Таке вираження актанта, коли інша форма не додає жодної нової інформації, що доповнює значення предикатного слова, Dalija Tekorienė пропонує називати подвоєним вираженням того самого семантичного актанта (наприклад, вони вороже налаштовані один до одного; пари схожі одна на одну) (Tekorienė 1985: 74).

¹² «Виразними засобами вираження взаємного значення є словосполучення tarpusavyje/tarp savęs <...>, що містять зворотний займенник save, і savo tarpe <...>, але вони можуть уживатися виключно з взаємними дієсловами (формально зворотними та лексичними), щоб підсилити або конкретизувати взаємне значення; наприклад: Ми сваримося між собою. Вони дружать між собою» (Geniūšienė 2007: 636t).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 4

Як згадувалося, мутуальні ситуації виражаються також двома окремими актантами предиката. У таких випадках один із них, наприклад, у реченнях 10–15 виражається називним відмінком суб’єкта, що відповідає пацієнсу, а інший — непрямим об’єктом, що відповідає компаративу й у так званих розривних, або діадичних, конструкціях (англ. discontinuous construction, dyadic construction¹³) маркується по-різному: давальним відмінком, конструкціями з прийменниками į або su, пор.:»

(10) Sūnus [P] jau su¹⁴ tėvu [Comp] lygus. (цит. за LKG3 1976: 475)

(11) Tėvas lygus su sūnumi.

(12) Sūnus [P] panašus į¹⁵ tėvą [Comp]. (цит. за Šukys 1998: 393)

(13) ?Tėvas panašus į sūnų.

(14) Linija AB [P] statmena tiesiajai CD [Comp]. (цит. за Šukys 1998: 149)

(15) *Tiesioji CD statmena linijai AB.

Порівняння речень 1–15 показує, що розглядувані предикати різняться також за властивою їм симетричністю. У реченнях 10–11 вжито lygus ‘рівний’, що є симетричним: ним виражено інверсивне (англ. reversible) симетричне відношення між двома актантами предиката P — x (суб’єктом) і y (об’єктом): якщо x є рівним y, то y є рівним x. Окрім таких типово симетричних відношень, існують такі, що гірше піддаються інверсії: менш симетричні¹⁶ (англ. semi-symmetric, quasi-symmetrical, sometimes-symmetrical) або асиметричні,¹⁷ див.

¹³ «Розривними є конструкції, у яких другий рекіпрокант не є суб’єктом» (Nedjalkov, Geniušienė 2007: 396). «Діадична конструкція, що створює симетричну ситуацію, розміщуючи одного учасника в іменній групі суб’єкта, а іншого — у комітативній групі» (Hurst 2010: 290).

¹⁴ «Прийменники sulig, su з орудним відмінком уживаються при порівнянні предметів, які в певному відношенні відповідають один одному. <...> Прийменник su зі значенням порівняння та відтінком тотожності вживається також у сполученнях із прикметниками lygus, tapatus, а також із дієсловами й іменниками того самого кореня. Син уже дорівнює батькові. Жаба хоче зрівнятися з волом. Вершник зрівнявся з пішоходом. Жартівник порівняв слона з мухою. Зрівняння дня з ніччю» (Valiulytė 1967: 91t; пор. LKG2 1971: 641t). «Прийменником į, частково також su виражається подібність предметів у таких словосполученнях, головним компонентом яких є прикметник panašus <...>: схожий на батька, схожі один на одного, (діти) схожі з батьками» (Valiulytė 1967: 94). Див. також схожу думку Олени Валіулюте: LKG2 1971: 621t.

¹⁵ «Прийменник į з акузативом уживається для позначення порівняння подібних предметів» (Valiulytė 1967: 90). «Прийменник į уживається зі значенням порівняльних відношень, коли потрібно сказати, що один предмет подібний до іншого, тобто має ознаки іншого предмета, вираженого залежним членом словосполучення» (Valiulytė 1964: 107). «Прийменник į уживається також у застиглих словосполученнях, утворених називним і знахідним відмінками того самого слова. У таких випадках виражається однаковість однорідних предметів у певному відношенні. Які гарні, які великі горошини — зернятко в зернятко (усі однакові)» (Valiulytė 1964: 108). Схожу думку Олени Валіулюте див. також у LKG2 1971: 621t.

¹⁶ Пор. «Несиметричне відношення стає „відношенням, яке має принаймні один асиметричний випадок“» (Partee 2008: 4). Наприклад, Вони обоє привіталися означає, що він привітався з нею або вона привіталася з ним, але не обов’язково навпаки, тобто якщо вона привіталася з ним, то не обов’язково він привітався з нею.

¹⁷ Пор. «Асиметричне відношення стає „відношенням, яке не має жодного симетричного випадку“» (Partee 2008: 4).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 5

речення 12–15¹⁸. Менш симетричні алельні предикати можуть уживатися як симетричні; пор. речення 16–17, де взаємні відношення визначаються за однією спільною ознакою (критерієм порівняння) — зовнішністю. Інакше кажучи, симетричність є градуйованою (ступеневою)¹⁹. Уживання рекіпрокних конструкцій пов’язане з інгерентною симетричністю: типові симетричні предикати (рівний, однаковий) уживаються в монадічних і діадичних конструкціях, менш симетричні або асиметричні — у монадічних чи діадичних конструкціях (перпендикулярний, пор. також близький у значенні «майже рівний, відповідний чому-небудь», наприклад: Переклад близький до оригіналу (LKŽe), але *Оригінал близький до перекладу; пор. також: Переклад і оригінал близькі,?Оригінал і переклад близькі, *Оригінал із перекладом близькі).

(16) Син зовні схожий на тата.

(17) Тато зовні схожий на сина.

У реченнях 16–17 (як і в реченнях 10–11) та сама взаємна ситуація інтерпретується по-різному. У реченні 16 за точку відліку обрано схожий двовалентний суб’єкт, виражений пацієнтивним називним відмінком, — син; конструкція з прийменником į виражає непрямий об’єкт, що відповідає компаративу (į tėtį). Та сама ситуація в реченні 17 інтерпретується інакше: за точку відліку обрано тато, що в реченні виступає суб’єктом, а непрямим об’єктом, який відповідає компаративу, є син.

Tokie į subjektą orientuoti (angl. subject-oriented Knjazev 2007: 119; Nedjalkov, Geniušie­nė 2007: 415²⁰) aleliniai predikatai 1–17 intranzityviniuose sakiniuose skiriasi nuo į objektą orientuotų (angl. object-oriented Knjazev 2007: 119; Nedjalkov, Geniušie­nė 2007: 415) 18–20 sakiniuose. Tranzityviniuose sakiniuose tarpusavio santykis yra tarp dviejų objektų: kai vienas iš jų eina tiesioginiu, o kitas – netiesioginiu objektu, žymimu 18 sakinyje su konstrukcija, arba jie abu sakinyje

¹⁸ «Можна дійти висновку, що ступінь знайомства актантів симетричного предиката обернено корелює зі ступенем їхньої взаємозамінності» (Knjazev 2007: 141). Як зазначає Leonardas Talmy, з прагматичного погляду об’єкт порівняння (те, що порівнюють) є менш стабільним і меншим, ніж стандарт порівняння (те, з чим порівнюють): «об’єкт, обраний за тло, зазвичай стабільніший, більший за розміром і геометрично складніший, ніж фігура» (Talmy 1983: 231, цит. за Knjazev 2007: 142).

¹⁹ «Взаємні ситуації рідко бувають цілком симетричними» (Haspelmath 2007: 2088; подібну думку див. також Knjazev 2007: 116 далі). Докладніше про градуйовану симетричність алельних предикатів див. Partee (2008).

²⁰ «У конструкціях, орієнтованих на суб’єкт, реципроканти [тобто два обов’язкові семантичні аргументи, симетрично пов’язані між собою] позначаються або підметом у множині в простих рекіпрокних конструкціях, або підметом і не-підметом, переважно непрямим об’єктом, у розірваних рекіпрокних конструкціях» (Nedjalkov, Geniušie­nė 2007: 415).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 6

є прямим об’єктом, вираженим однорідно формою множини в реченні 19 або неоднорідно, із сурядним сполучником і, у реченні 20.

(18) Спочатку люди богів [P] ототожнювали з природою [Comp]. (цит. за Sližienė 2004: 297)

(19) Ви ототожнюєте справді цілком не тотожні речі [P]. (цит. за Sližienė 2004: 297)

(20) Люди ототожнювали богів і природу²¹.

Далі у статті йтиметься про позитивні алельні предикати (прикметники), орієнтовані на суб’єкт, які інгерентно є двовалентними, тобто відкривають два вільні місця для своїх аргументів; семантичне визначення актантів такого предиката залежить від інтерпретації мутуантів взаємної ситуації, тобто від того, хто з учасників ситуації обирається за точку відліку. У реченні взаємне відношення двох або більше мутуантів виражається рекіпрокними — монадічними та/або діадичними — конструкціями. Ними типово передається комплексна подія (англ. complex event; a join action or plurality of events, two sub-events), тобто дві (або більше) одночасні (англ. simultaneous) пропозиції (якщо ми кажемо Jonas lygus su Petru, то, визнаючи прагматичні, морфосинтаксичні та інші відмінності, стверджуємо також, що Petras lygus su Jonu²².

Увагу буде зосереджено на особливостях вираження другого актанта — непрямого об’єкта — та тенденціях уживання в діадичних конструкціях, орієнтованих на суб’єкт²³. Щоб це обговорити, важливо з’ясувати, що дослідники литовської граматики говорять про маркування непрямого об’єкта зазначених прикметників (див. розділ 2). Далі, на підставі даних Корпусу текстів сучасної литовської мови (далі — DLKT), створеного в Центрі комп’ютерної лінгвістики Університету Вітовта Великого, описуються тенденції вираження об’єктного актанта алельних прикметників (див. розділ 3), розглядаються особливості прикметникових похідних (див. розділ 4), а все це підсумовується (див. розділ 5).

²¹ Пор. також приклади з LKŽ_e із дієсловом lyginti «вважати щось таким самим, рівноцінним, подібним; прирівнювати до чого-небудь»: Такого негідника до злого звіра прирівнює A. Baran. Не личить п’яного до тварини прирівнює Sz. Ти смієш мене порівнювати з ним? NdŽ.

²² Поза межами статті залишаються такі приклади атрибутивного або предикативного вживання, у яких об’єктний актант імплікується й з’ясовується з контексту, наприклад: Кондитерське підприємство «Vilniaus Pergalė» співпрацює вже рік із талліннським підприємством «Kalev», аналогічним (пор. йому) (DLKT); наприкінці століття постали національні прагнення, сформувався напрям «польського ренесансу», необароко, а на початку XX ст. — своєрідний «садибний стиль». Аналогічний розвиток характерний і для садибних палаців, зведених у Литві. Етап середини — перелому XIX ст. розглянув Levandauskas (DLKT).

²³ «Є підстави вважати просту конструкцію базовою для граматичних рекіпроків, а розірвану — для лексичних рекіпроків» (Nedjalkov, Geniušienė 2007: 383).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 7

2. ОПИС ВИРАЖЕННЯ НЕПРЯМОГО ОБ’ЄКТА ПРИ АЛЕЛЬНИХ ПРИКМЕТНИКАХ У ПРАЦЯХ З ЛИТОВСЬКОЇ ГРАМАТИКИ

Звернувшись до праць із литовської граматики, бачимо, що погляди на вираження об’єкта при розглядуваних прикметниках різняться. Наприклад, Аделе Валецькене в академічній Граматиці литовської мови (далі — LKG) (LKG3 1976: 240) пише, що давальний відмінок у сполуках з іменником при прикметниках lygus, tolygus, tapatus та ін. позначає особу або предмет, якому щось відповідає або не відповідає. Вона вважає, що при прикметниках lygus, panašus, tapatus та ін. предмет, якому щось відповідає або не відповідає, позначається також орудним відмінком і прийменником su, наприклад: Тим часом його брат, який був схожий на нього як дві краплі води, вступив до того самого маєтку (LKG3 1976: 254; див. також 15, 475; подібну думку див. Jakaitienė, Laigonaitė, Paulauskienė 1976: 49, 227). При прикметнику panašus конструкція з прийменником į виражає об’єкт, на який схожий порівнюваний предмет (LKG3 1976: 250).

Elena Valiulytė Dabartinės lietuvių kalbos gramatikoje (toliau – DLKG) (2006: 514) teigia, kad būdvardžiai lygus, tolygus, tapatus, sinonimiškas vartojami su naudininku. Su būdvardžiais lygus, panašus eina ir su konstrukcija: „„sūnus lygus su tėvu, mes su broliu panašūs (bet: jis panašus į brolį)“ (DLKG 2006: 523). Nijolė Sližienė, aprašydama DLKG (2006: 615) sakinio modelius, taip pat laikosi nuomonės, kad, pavyzdžiui, būdvardžio lygus komplementas gali būti pasakytas ir naudininku, ir prielinksnio su konstrukcija.

Jonas Šukys (1998: 148t), aptardamas lietuvių kalbos linksnių ir prielinksnių vartoseną, rašo, kad „yra būdvardžių, valdančių objekto naudininką²⁴. Tai dažniausiai būdvardžiai artimas, <...> priešingas, statmenas... <...>“. Dėl glaustumo (ekonomiškumo), trumpumo ar sinonimiškumo su panašus (į ką) kalbininkas (Šukys 1998: 34t) siūlo objekto naudininką rinktis ir vartojant tarptautinius adekvatus²⁵, analogiškas, sinonimiškas. J. Šukys sako, kad „su būdvardžiais panašus, tapatus, analogiškas, proporcingas, statmenas <...> prielinksnio su konstrukcijos neįprastos“ (t. p.: 504; plg. Šukys 1978: 101²⁶). Būdvardžiai lygus, lygiagretaus valdą objektą reiškiančias prielinksnio su

²⁴ «Давальним відмінком найчастіше позначається об’єкт, тобто предмет і особа, на які спрямована дія, для яких щось робиться» (Šukys 1998: 147). «Давальний відмінок, приєднаний до прикметника, означає об’єкт <...>, на який спрямована ознака» (LKG3 1976: 239).

²⁵ Пор. консультацію VLKK з питання: «Якого відмінка вимагає міжнародний прикметник „adekvatus“? Давального. Adekvatūs kam, як і tapatus kam, наприклад: Його заробітна плата є адекватною поточним обов’язкам.» (цит. за: http://konsultacijos.vlkk.lt/lit/292)

²⁶ Пор.: «З прикметниками panašus, analogiškas конструкцій із прийменником su краще не вживати» (Šukys 1978: 101).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 8

konstrukcijas (Šukys 1998: 504; 1978: 101). Pagal lygiagretus J. Šukys siūlo vartoti ir paralelus (Šukys 1998: 34).

J. Šukys і Aldonas Pupkis у Мовних порадах (далі — KP) (KP S2 2003: 98; пор. Šukys 1998: 154) стверджують, що «panašus, -i (panašumas) su kuo є небажаним (vngt.²⁷): Подібний із братом (— до брата). Подібність дитини з батьком (— до батька) очевидна.» На їхню думку, небажаним є також давальний відмінок об’єкта при lygiagretus; тут слід обирати конструкцію з прийменником su, наприклад: Ця лінія паралельна основі трикутника (— з основою трикутника) (KP S1 2003: 43; подібно Šukys 1998: 154, 504). А з прикметниками analogiškas, artimas, identiškas, proporcingas, simetriškas, tapatus конструкція з прийменником su має вважатися небажаною; об’єкт слід виражати давальним відмінком, наприклад: Зовнішня політика Франції виявилася нетотожною політиці Америки (— політиці Америки) (KP S2 2003: 98т). J. Šukys і A. Pupkis оцінюють уживання прикметника tolygus із прийменником su як побічний (але допустимий) варіант давального відмінка, наприклад: Жодна дитина не є рівною своїм батькам (|| своїм батькам), перпендикулярний у сполученні з прийменником su нібито є мовною помилкою і в літературній мові не вживається (ntk.).

Із коротко викладеного постає питання, якому вираженню непрямого об’єкта віддає перевагу мовний користувач. Відповідь на це та інші питання шукатимемо після розгляду матеріалу DLKT (розділ 3). Наразі з’ясовується, що в реченнях типу 10–17 можна очікувати вираження непрямого об’єкта конструкцією з прийменником su, яка, наприклад, при lygus була б (вільним) варіантом давального відмінка, при panašus — небажаною, а при statmenas — невживаною. Інакше кажучи, можливе таке позначення непрямого об’єкта при розглядуваних алельних предикатах: įAcc (panašus), Dat/suInstr (lygus), Dat (statmenas) або suInstr (lygiagretus).

3. ВИРАЖЕННЯ НЕПРЯМОГО ОБ’ЄКТА ПРИ АЛЕЛЬНИХ ПРИКМЕТНИКАХ У DLKT

Більшу частину DLKT становлять письмові, часто відредаговані тексти різних жанрів (публіцистики, художньої, нехудожньої або адміністративної літератури). Частина з них — перекладні. Прикладів усного мовлення там помітно менше. У статті використано 2 464 приклади різних жанрів, у яких у діадичних конструкціях уживаються форми прикметників чоловічого або жіночого роду в різних відмінках: adekvatus, -i; analogiškas, -a; ekvivalentiškas, -a; identiškas, -a; lygiagretus, -i; lygus, -i; panašus, -i; proporcingas, -a; simetriškas, -a; sinonimiškas, -a; statmenas, -a; tapatus, -i; tolygus, -i.

²⁷ «vngt. — вказує на те, що оцінюване явище не затверджене як норма літературної мови: його не рекомендують уживати як уже ненормативне й безперспективне або ще ненормативне, недостатньо досліджене тощо» (KP S1 2003: 9).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 9

Такі речення, у яких ці прикметники вжито в градуальних конструкціях, упорядковано за частотністю й відібрано з DLKT шляхом введення в поле пошуку прикметника без закінчення, наприклад, adekvat (використовується критерій пошуку prasideda). 82,5% розглянутих речень (2 034 речення) містять давальний відмінок непрямого об’єкта, 14,4% (354 речення) — конструкцію з прийменником į, а 3,1% (76 речень) — конструкцію з прийменником su. Наявний матеріал розподіляється так, як показано в таблиці 1.

ТАБЛИЦЯ 1. Вираження непрямого об’єкта при алельних прикметниках у градуальних конструкціях

Прикметник Вираження непрямого об’єкта Кількість речень ĮAcc DAT SUINSTR адекватний, -а 1 (0,4%) 221 (98,7%) 2 (0,9%) 224 (100%) аналогічний, -а – 225 (98,7%) 3 (1,3%) 228 (100%) еквівалентний, -а – 68 (100%) – 68 (100%) ідентичний, -а – 127 (96,95%) 4 (3,05%) 131 (100%) паралельний, -а – 100 (76,9%) 30 (23,1%) 130 (100%) рівний, -а – 178 (91,3%) 17 (8,7%) 195 (100%) подібний, -а 350 (98,3%) – 6 (1,7%) 356 (100%) паралельний, -а – 10 (100%) – 10 (100%) пропорційний, -а – 201 (99,5%) 1 (0,5%) 202 (100%) симетричний, -а – 39 (97,5%) 1 (2,5%) 40 (100%) синонімічний, -а – 41 (100%) – 41 (100%) перпендикулярний, -а 3 (1,9%) 157 (98,1%) – 160 (100%) тотожний, -а – 416 (97,4%) 11 (2,6%) 427 (100%) рівнозначний, -а – 251 (99,6%) 1 (0,4%) 252 (100%) УСЬОГО: 354 (14,4%) 2034 (82,5%) 76 (3,1%) 2464 (100%)

Як видно з таблиці 1, за винятком прикметника panašus, -i, відповідно до закону мовної економії (пере)важає тенденція виражати непрямий об’єкт розглянутих прикметників однаково — давальним відмінком. Тут варто згадати також vienodas «такий, що має майже або цілком такі самі властивості, такий самий», непрямий об’єкт якого виражається прийменником su та орудним відмінком, наприклад:

(21) Їжте ж бо. — Мам, ми стільки з’їли, більше не хочемо. — Скуштуйте ж бо. — Не хочемо, не хочемо, ми вже дуже багато всього з’їли. — Дивись, Ялинка з Лінасом однакові. DLKT

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 10

(22) Такі жителі ЄС будуть краще захищені від вислання з країни; у багатьох економічних і соціальних аспектах їхнє становище буде однаковим із громадянами ЄС [становищем]. DLKT

Отже, окрім поодиноких випадків «змішування» способів вираження непрямого об’єкта, маємо три основні варіанти: давальний відмінок ((to)lygus, adekvatus тощо), прийменник į із знахідним відмінком (panašus) і конструкція з прийменником su та орудним відмінком (vienodas). З’ясувавши, яке маркування непрямого об’єкта характерне для розглянутих прикметників у діадичних конструкціях, доцільно розглянути прикметникові деривати, значення яких передбачає такі самі два валентні доповнення, як і значення твірного слова. Далі варто з’ясувати, як морфосинтаксичне вираження актантів прикметникових дериватів співвідноситься з маркуванням валентних актантів твірного слова. Важливими є також семантичні відмінності.

4. ДЕРИВАТИ АЛЕЛЬНИХ ПРИКМЕТНИКІВ

А. Валецкене, розглядаючи синтаксичні словосполучення в LKG (LKG3 1976: 16 і далі), стверджує, що у словосполученнях дієслова й іменника можна виокремити різні семантичні відношення: дієслівні словосполучення виражають об’єктні відношення, а відповідні іменникові — атрибутивні (означальні) об’єктні відношення, пор.: будує будинок і будівництво будинку. Вітас Лабутіс (1998: 91 і далі) зазначає, що словосполучення віддієслівних і відприкметникових іменників із родовим відмінком, іншими відмінками та прийменниковими конструкціями, іноді з інфінітивом або напівдієприслівником, мають «своєрідне атрибутивне характеризувальне значення з глибше відчутним суб’єктним, об’єктним або якимось обставинним відтінком». Отже, у випадку номіналізації розглянутих прикметників надалі йтиметься про керовані атрибути, тобто такі, яких вимагає значення відприкметникового іменника і вираження яких, як буде видно, пов’язане з базовою (монадичною або діадичною) конструкцією.

Axelis Holvoetas ir Artūras Judžentis (2003: 34), nagrinėdami veiksmažodinius daiktavardžius, atkreipia dėmesį į tai, kad „[d]aiktavardžio semantiškai reikalaujamų (reikšmes implikuojamų) papildymų sintaksinis būtinumas paprastai būna mažesnis nei atitinkamų veiksmažodžių“. Jurgis Pakerys (2006: 134t; dar žr. t. p.: 146) parodo, kad veiksmo pavadinimo konstrukcijose būtinųjų „dėmenų praleidimas būdingas“ ir „gali būti aiškinamas tam tikromis sąlygomis (apibendrin­tąja ir anaforine arba numanomąja vartosena)“.

Спираючись на опис іменникових словосполучень, поданий Е. Валіулене в LKG і DLKG (LKG3 1976: 206, 224; DLKG 2006: 514 і далі, 522; подібну думку див. також у Šukys 1998: 149, 393), можна сказати, що з

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 11

Іменники, утворені від прикметників, що керують давальним відмінком непрямого об’єкта або конструкціями з прийменниками į ar su, також відповідно вимагають давального відмінка або згаданих прийменникових конструкцій: здібності до музики (пор. здібні до музики); схожість на маму (пор. схожий на маму) тощо. У цьому випадку назви абстрагованих ознак із суфіксом -umas відкривають два вільні місця для залежних компонентів: одне з них зазвичай розташоване в препозиції до головного компонента, друге — у постпозиції. Наприклад, порівнюючи предикативно вживану діадичну конструкцію син схожий на маму з іменниковою конструкцією назви ознаки схожість сина на маму (була очевидною), бачимо, що в обох випадках залежні компоненти керуються основою слова схожість; залежний компонент у препозиції, позначений родовим відмінком (сина), замінює називний відмінок суб’єкта при схожий, тоді як типовий постпозиційний компонент на маму автоматично співвідноситься з непрямим об’єктом основного слова. Зв’язки між морфосинтаксичним вираженням актантів алельних прикметників у діадичних конструкціях і маркуванням атрибутів прикметникових іменників простежуються в реченнях 23–34.

(23) Його очевидно трактували як адекватність земного ладу небесному (Платонова «Держава») або адекватність емпіричного порядку речей (безперечно, включно з людьми) ладу математично-символічному порядку. DLKT

(24) Šalutinių sakinių funkcijų analogiškumą su atitinkamomis sakinio dalimis patvirtina ir dažnai galimas jų sinonimiškumas bei konkurencija. DLKT

(25) Tačiau, anot „Poligono“ darbuotojo, svarbu ne kolekcijos eksponatų skaičius, o jų išvaizdos identiškumas tikrajam technikos pamin klui ir atlikto darbo kokybė. DLKT

(26) У травні цього року LLRI вже письмово звертався до Міністерства фінансів, указуючи на конкретні збори, пропорційність розміру яких витратам викликає великі сумніви, і пропонуючи розробити методику з критеріями та порядком визначення розміру державного збору. DLKT

(27) Відповідність рогів литовським летючим коням може мати глибоке міфологічне підґрунтя, притаманне не лише індоєвропейському культурному ареалу. Невипадкову тотожність рогів коням у символічному мисленні підтверджують і багато інших прикладів. DLKT

(28) Гайдеггерівська концепція: суб’єктом стає мова, однак сама суб’єктність його усуває. Традиційна західна філософія, або логоцентризм, утвердила тотожність суб’єкта із самим собою, ідеальну близькість мислення й мови, суб’єкта й мови. DLKT

(29) Savo atsiminimų knygoje panašaus idiliško vaizdelio sukeltą įspūdį taip aprašo: „Lyg staiga būtų atsivėrusi tuštuma, į kurią srūva viskas, ką myliu. Tapatumo su saule ir akmeniu pojūtis. DLKT

(30) Історичний стан місцевостей відображається також у ідентичностях людей з тією чи іншою установою, із конкретним місцем у наративах. Тут також міститься інформація про умови відпочинку та способи рекреаційної діяльності людей. DLKT

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 12

(31) Англійською мовою видано книжку Джин Шиноди Болен «Богині в кожній жінці»; у ній ідеться про жіночі архетипи. Кожна жінка може знайти подібність до богині — Артеміди, Персефони чи Деметри.

DLKT

(32) Виноградне дерево. Ми говоритимемо зовсім не про виноград. І це дерево не має жодної подібності до винограду.

DLKT

(33) Такою є відеоробота Й. Барілайтє, у якій вона з вікна стайні фіксує також краєвид типових литовських полів (його схожість із краєвидом П. Калпокаса, що висить неподалік, очевидна), і вже не відпускає його. DLKT

(34) Лінія нагадує і паралель жінки-звірятка в А. Вайчюлайтіса («Жінка пізно кидає»), і тип самостійної жінки в Н. Мазалайтіте («Чужинці»). Подібність до творчості неоромантиків слід розглядати²⁸ як позитивну рису збірки, оскільки це не якесь навмисне генерування ідей, а природне повернення. DLKT

З даних DLKT, наведених у таблиці 2, випливає, що за аналогією до вираження непрямого об’єкта твірного слова в діадних конструкціях такі назви властивостей також керують давальним відмінком і конструкціями з прийменниками į, su. Нечисленні приклади з DLKT не дають змоги узагальнено говорити про те, чи кількісно конструкції з назвами властивостей відображають вираження непрямого об’єкта прикметниками. З іншого боку, порівнюючи маркування непрямого об’єкта твірних panašus, tapatus (пор. таблицю 1) із вживанням похідних panašumas, tapatumas як члена постпозиційної групи, впадає в око частіше вживання прийменника su та орудного відмінка. У випадку Tapatumas уживання конструкції з прийменником su можна пояснити двояко: уживання su у конструкції з назвою властивості запозичене з твірних діадних конструкцій (пор. у реченні 30 žmonės tapatūs su viena ar kita institucija, konkrečia vieta) або з монадічних конструкцій (žmonės su viena ar kita institucija, konkrečia vieta tapatūs). Остання інтерпретація конструкції з прийменником su стає актуальною також, наприклад, у реченні 33.

²⁸ Пор. вираження непрямого об’єкта в латиській мові давальним відмінком із прикметником līdzīgs «подібний»: bērns līdzīgs tēvam; nekā tam līdzīga.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 13

ТАБЛИЦЯ 2. Вираження постпозиційного залежного компонента прикметникових іменників у DLKT

Прикметниковий іменник

Вираження актанта, що відповідає непрямому об’єкту

Кількість речень

IACC

DAT

SUINSTR

адекватність

28 (100%)

28 (100%)

аналогічність

–

–

1 (100%)

1 (100%)

еквівалентність

–

–

–

–²⁹

ідентичність

–

2 (66,7%)

1 (33,3%)

3 (100%)

паралельність

–

–

–

–

рівність

–

–

–

–

подібність

98 (57,3%)

2 (1,2%)

71 (41,5%)

171 (100%)

паралельність

–

–

–

–

пропорційність

–

3 (100%)

–

3 (100%)

симетричність

–

–

1 (100%)

1 (100%)

синонімічність

–

1 (100%)

–

1 (100%)

перпендикулярність

–

–

–

–

тотожність

–

26 (57,8%)

19 (42,2%)

45 (100%)

рівномірність

–

1 (100%)

–

1 (100%)

УСЬОГО:

98 (38,6%)

63 (24,8%)

93 (36,6%)

254 (100%)

Чіткішу підставу для обґрунтування вживання прийменника su у конструкціях із назвою ознаки за допомогою монодичних конструкцій можна побачити в реченнях 35–37, де залежний компонент іменника panašumas, виражений прийменником su та орудним відмінком, може сприйматися як прагматично менш важливий, ніж компонент, який може або міг би бути виражений родовим відмінком. У тих випадках, коли учасники взаємної ситуації однаково важливі (як у реченнях 1–2), залежні компоненти при panašumas виражаються формою множини або двома іменниками чи займенниками, з’єднаними сурядним сполучником ir (див. речення 38–41). Із речень 42–43 видно, що взаємне відношення може актуалізуватися

²⁹ «–» означає, що DLKT подає лише такі приклади, які за словотвірними ознаками пов’язані з монодичними конструкціями. Напр.: За словами Йонаса Лаужикаса, «загальний вплив середовища ґрунтується на досвіді та переживанні» [10, p. 40]. Інакше кажучи, «адекватність психічних структур і структур середовища (тотожність однакового характеру) є основою діяльності». Для оцінювання семантичної еквівалентності об’єктних і реляційних структур визначають кластер об’єктів — спільні термінальні об’єкти обох схем. Потім треті перекладачі порівнюють еквівалентність обох версій.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 14

подвоюючи його вираження — вживаючи модифікатор взаємний; подібно до речень 6–8 (див. також далі). На вживання прийменника з та орудного відмінка з іменником подібність, можливо, впливає уподібнитися (див. далі).

(35) Я тебе випереджу. Швидко доїдає й каже: — Я переміг, а ти — ні. Їмо шоколад. Лінас і каже: — Я поділю, я — той, хто поділяє. Через подібність до тата я повторюю (пор. він схожий на тата): — Обоє дуже такі. За кілька хвилин Лінас: — Ми дуже схожі на ведмедів. DLKT

(36) Перед тим йому вдалося заручитися підтримкою одного з п’яти виборців. Пан Фортейнас заперечував будь-яку схожість із Ж.-М. Ле Пеном (пор. пан Фортейнас заперечував, що він схожий на Ле Пена), проте його висловлювання посилювали напруженість у невеликій країні, де іммігранти незахідного походження становлять майже 10 відсотків населення. DLKT

(37) Про політичну систему Литви я писав і у своїй магістерській роботі. Литва має багато спільного з Норвегією (пор. Литва схожа на Норвегію³⁰) — це невелика країна з великим сільськогосподарським сектором, цей народ має довгу історію... — Які основні проблеми ви назвали б? DLKT

(38) Сценаристів серіалу, у якому знімалася Лілія, дуже вразила схожість матері й доньки. DLKT

(39) Ці властивості притаманні багатьом предметам (навіть людині, яблуку чи тролейбусу). Тому про стіл чи стілець вони нічого не говорять. Схожість столу й стільця визначають зовсім інші властивості — обидва є меблями, зазвичай дерев’яними та чотириногими. DLKT

(40) Марк широкими жестами розставляв посуд, а Гела тим часом спокійно спостерігала за своєю донькою з Гарієм. Карина мала чудовий вигляд, тож якщо Марк і помітив їхню схожість, то це був лише комплімент. DLKT

(41) Усі ці приклади демонструють словесну схожість, пов’язану з обома людьми, однак для кожної речі зберігається окреме значення, а нетривкому надається те, що є нетривким. DLKT

(42) Не можна довести типологічну та культурну чужорідність поселення Кубіляй для пам’яток пізнього неоліту Нижнього Німану, ані їхню взаємну схожість, і, хоч як дивно, близькість до комплексу пізнього мезоліту Лампедзіу (чи не свідчить це про те, що комплекс Кубіляй не є чистим). DLKT

(43) Найважливіше — «відчувати» й «розуміти» розвиток. Отже, взаємну схожість психічного розвитку дітей визначає не лише вік. Ототожнювати вік і розвиток шкідливо, — каже К. Отто. DLKT

³⁰ Ще пор. речення з DLKT: Економіка Фінляндії дуже залежить від експорту. І наш експорт як на Схід, так і на Захід мав значні труднощі. У цьому ми схожі з Литвою — вступаючи до ЄС, ми мали дуже складну економічну ситуацію. Ми не хотіли казати людям: якщо вступимо до ЄС, усе покращиться.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 15

У похідних прикметниках із суфіксом -umas взаємозв’язок двох або більше актантів також виражається конструкцією прийменника tarp із родовим відмінком³¹. Й. Шукіс (1998: 512tt) зазначає, що, наприклад, у реченнях Tarp tėvo ir sūnaus kilo ginčas, Tarp abiejų šalių prasidės derybos прийменник tarp із родовим відмінком, який зазвичай має форму множини, а якщо вжитий в однині, то повинен мати щонайменше два родові відмінки, виражає об’єкт, точніше — об’єкти, між якими є певна невідповідність, відбуваються конфлікти або спілкування³². Отже, визначаючи член речення, тут слід поставити запитання kilo ar prasidės МІЖ КИМ? Але можливе й kilo KUR? (пор. ginčas kilo čia, klasėje³³). Й. Шукіс пише, що коли конструкції прийменника tarp зі значенням об’єкта характеризують іменник, вони стають атрибутивними, наприклад: Plečiasi bendradarbiavimas (ЯКИЙ?) tarp Baltijos valstybių. Тут, за його словами (Šukys 1998: 517), можливий і родовий відмінок, наприклад: Baltijos valstybių bendradarbiavimas; «вибравши родовий відмінок, висловлюються коротше й звичніше»³⁴. Семантично конструкція tarp пов’язана зі словом ginčas, що виконує роль підмета в реченні Tarp tėvo ir sūnaus kilo ginčas (МІЖ КИМ? ЧИЙ?), так само як і в реченнях 45–46. Е. Валіулітє (LKG3 1976: 216), розглядаючи іменникові сполучення з прийменником tarp, пише, що вони виражають атрибутивні об’єктні відношення, наприклад: Juokinga, rodos, – kokia gali būti draugystė tarp katino, šuns ir piemens; Taika tarp jų ir mūsų neįmanoma. А «[о]б’єктні сполучення утворюють дієслова, що виражають взаємну дію, з прийменником tarp і зворотним займенником savęs, наприклад: sus ižvalgė tarp savęs, nesutaria tarp savęs. <...> [Археї] самі між собою дуже добре ладнають» (LKG3 1976: 105).

(44) СОКРАТ. Отже, зрозуміло, що причиною нещастя тих, чия думка про те, що існує, хибна і хто дає себе обманути, є якась схожість між речами. ФЕДР. Так, саме так і буває. DLKT

(45) Sename miestelyje, kurio pavadinimas jau seniai pamirštas, gyveno dvi seserys. Joms buvo po devyniolika metų. Tuo panašumas tarp seserų ir baigėsi. DLKT

31 За спостереження та міркування, що допомогли з’ясувати причини вживання конструкцій із tarp, щиро дякую д-рові Роландасу Мікулскасу.

32 Про подібну думку Й. Шукіса й А. Пупкіса див. також KP S2 2003: 107. Пор. також примітку 10.

33 Зв’язок із локативним значенням помітний і в реченні з DLKT: Звісно, то був не справжній Молой мого дна, бо його година ще не настала. Однак щодо основних рис я був спокійний: певна схожість у них була. І якби ця невідповідність була значно більшою, мені не довелося б через неї шкодувати.

34 Plg. dar J. Šukio (1978: 108) mintį: „kai išblukusios vietos reikšmės konstrukcija apibūdina ne veiksmažodį, o daiktavardį, geriau pabrėžti požymį ir prielinksnio tarp konstrukciją keisti kilmininku. Pvz.: Mokslininkams rūpi priežastiniai ryšiai tarp reiškinių (geriau priežastiniai reiškinių ryšiai)“.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aptankų raiška | 16

(46) Робота токаря чиста й ніяк не пов’язана з відведенням стічних вод. Проте одна схожість між токарем і відвідником стічних вод усе ж залишається. Результатом роботи обох є деталі. DLKT

Беручи до уваги думку Й. Шукіса, що в Tarp tėvo ir sūnaus kilo ginčas об’єктна конструкція з tarp пов’язана з предикатом (дієсловом) kilo, слід сказати, що подібне маємо й, наприклад, у реченні 47, де предикатом є randame (МІЖ ЧИМ?). Синтаксично тут, здається, можна простежити зв’язок з обставинними конструкціями прийменника tarp зі значенням місця в реченнях, де між двома (або більше) конкретними предметами (чи їхньою сукупністю) називається третій, наприклад: Laivas įstrigo (KUR?) tarp ledų (цит. за Šukys 1998: 513). У реченнях 47–49 конструкції з tarp утворені на основі локативних конструкцій із tarp; вони виражають простір, у якому виявляється ознака, тоді як у реченнях 44–46 ужиті як атрибутивні. Семантично така конструкція з tarp пов’язана зі словом, що передбачає взаємний зв’язок, — схожість, яке шляхом семантичного перенесення (може) сприйматися як певний абстрактний предмет (річ) (пор. Яку (схожу) річ ви знайшли (ДЕ?) між мною та своєю обраницею). Як така локативна конструкція з tarp пов’язана з конструкцією tarp savęs, яка за своєю природою виражає взаємний зв’язок? Tarp savęs є орієнтованим на суб’єкт модифікатором, тобто семантично з ним пов’язаним (Вони схожі між собою). Семантичний зв’язок з аргументом предиката, тобто орієнтацію³⁵, має також типова обставинна конструкція з tarp, яку з позиції модифікатора можна підвищити (англ. promoted) до залежного компонента (Між ними (ДЕ? ЧИЙ?) є схожість; Схожість (ЯКА? ЧИЯ?) між сестрами тут і закінчилася).

(47) Tačiau daugiausia panašumų randame tarp Helmodo pasakojimo ir Lebuino gyvenimo šeštojo skyriaus, kur su ypač gausiomis detalėmis aprašoma metinė saksų genčių sąjungos sueiga. DLKT

(48) Я намагався забути. Марно. Ніхто інший не замінить Вас мені. Може, я заслужив хоча б келих шампанського? P. S. Аудрію, щиро Вас шкодую. Яку схожість ви знайшли між мною і своєю обраницею? Може, це Ви телефонували? Не турбуйтеся марно, бо я — не та. DLKT

(49) Ставлення науковця до чуттєвого світу цілком протилежне. Його невидимість зовсім не така, як видимість. Між ними немає схожості чи симетрії. Розчавлюючи феномен кліщами методу, науковець намагається схопити й підпорядкувати своїй волі «саме» трансцендентне буття. DLKT

J. Pakerys (2006: 125) atkreipia dėmesį, kad darybos požiūriu daiktavardinis junginys bendradarbiavimas tarp rašytojo ir vertėjo yra susijęs su veiksmažodiniu rašytojas ir vertėjas bendradarbiauja (t. y. monadinėmis konstrukcijomis). Vadinasi, daiktavardinis panašumas tarp tekintojo

³⁵ Orientacijos terminas vartojamas pagal A. Holvoet (2009: 99).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 17

і витоку у реченні 46 виражає подібні атрибутивні відношення, як і матері й доньки (пор. їхня) подібність у реченні 38. Якщо зіставити конструкції з прийменником між із монадичними конструкціями в реченнях 1–2, 5–7, то граматичні й семантичні причини вживання між доводиться шукати, порівнюючи їх із тими, що вживаються в реченнях 38–43.

Із прикладів, наведених у DLKT, видно, що на вибір конструкцій із прийменником між впливає синтаксичне розширення іменникової групи: між обирають, коли головний компонент іменникової групи та/або його залежні компоненти мають власний модифікатор (атрибут) (див. речення 50–54; пор. також речення 41). На вживання між впливає також категорійне вираження залежних компонентів (див. речення 55–57; пор. також речення 48). У реченні 58 впадає в око можливість подвійної інтерпретації: взаємне відношення виражається між дітьми та важливими для них людьми (подібно, наприклад, до речення 57) або між самими дітьми як замкненою групою (англ. bounded set) і водночас важливими для них людьми. Те, що сприйняття й актуалізація всіх мутуантів як замкненої групи впливає на вираження взаємного відношення, видно також у реченнях 59–61. Отже, у випадках, коли потрібно актуалізувати або актуалізується й конкретизується взаємне відношення в замкненій групі мутуантів, обирають між собою, а коли кожен мутуант розглядається окремо, — один до одного тощо (див. речення 62–63; пор. також речення 5–7)³⁶. Те, що вираження актуалізації та конкретизації взаємного відношення може обмежуватися семантичними параметрами взаємної ситуації, точніше кажучи, параметром конфігурації (англ. configuration)³⁷, видно також у реченні 64, де один до одного зумовлює так звана ланцюгова (англ. chain) конфігурація³⁸ (так само, як у реченні 61, — парна (англ. pair)³⁹). Однак це питання варто було б окремо дослідити докладніше.

(50) Його живопис широкий і потужний. Сезанн вирушив жити й малювати до Провансу, рідко звідти виїжджаючи. Піссарро: «Як дивно бачити подібність між його Овером і моїм Понтуазом пейзажів (пор. дивно бачити подібність його й моїх пейзажів;?дивно бачити подібність пейзажів його Овера та мого Понтуаза)! Адже ми завжди були разом!» DLKT

³⁶ Пор. «[В]исловом між собою не слід зловживати, особливо коли він дублює зворотну форму дієслова і коли із речення зрозуміло, яких діячів і як пов’язує дія. Замість Вони обоє, зустрівшись, постійно сперечаються між собою досить сказати обоє, зустрівшись, постійно сперечаються» (Šukys 1998: 515).

³⁷ «Параметр <...> конфігурації configuration починає діяти, щойно залучено кількох учасників, оскільки тоді можуть змінюватися й можливі варіанти того, хто діє на кого» (Majid, Evans, Gaby, Levinson 2011: 31).

³⁸ «A може діяти на B, який може діяти на C, який може діяти на D, утворюючи лінійну послідовність подій (A → B → C → D)» (Majid, Evans, Gaby, Levinson 2011: 32t).

³⁹ «A і B, а так само C і D, можуть перебувати в тісній симетричній взаємодії, але між парами взаємодії немає (A ↔ B; C ↔ D)» (Majid, Evans, Gaby, Levinson 2011: 32t).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016) www.bendrinekalba.lt ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 18

(51) О. Шпенглер і його послідовники були не єдиними, хто бачив подібність між сучасною «занепадною» Європою та античним світом, що згасає світу (пор. бачили подібність Європи й античного світу,?бачили подібність «занепадної» Європи та античного світу, що згасає). DLKT

(52) Про такі злочини поліція повідомляла в офіційних зведеннях; крім того, журналісти Флориди часто помічали подібність між злочинами, скоєними в місцевостях, розташованих далеко одна від одної, і писали про них (пор.?помічали подібність злочинів, скоєних у місцевостях, розташованих далеко одна від одної, і писали про них). DLKT

(53) Він віддається враженню симфонії; йому здається, що перед його очима проходять усі події життя і світу. Однак, отямившись, він не може вказати на жодну подібність між грою та тим, що він бачив (пор.?не може вказати на жодну подібність гри й того, що він бачив). DLKT

(54) Не є переконливими аргументами на користь атрибуції твердження, що це лише вступ до серйознішої праці. До речі, кілька дослідників поділяли думку, що існує певна, навіть портретна, подібність між мюнхенською мініатюрою і тельшяйською картиною (пор.?існує певна, навіть портретна, подібність мюнхенської мініатюри й тельшяйської картини). Ті, хто заперечував цю подібність, навели для прикладу портрет австрійського імператора Франца II (1768–1835). DLKT

(55) Щиро зізнаюся: я не бачу жодної подібності між нами й вами (пор. *не бачу жодної нашої й вашої подібності). Можливо, саме тому ми цікаві й привабливі одне для одного. Італієць — естонець, литовець — ні. DLKT

(56) [Звернув] увагу на Vico у 1777 році, однак до 1797 року в жодній своїй публікації його не згадує, а згодом докладно не розглядає концепцію Vico й не вбачає подібності між собою та Vico (пор.?не вбачає подібності між собою та Vico). DLKT

(57) Чи шукаєш ти паралелі між собою і персонажами, яких утілюєш персонажів (пор. *чи шукаєш паралелі між собою та персонажами, яких утілюєш)? Створюючи персонажів, бачиш, що деякі з них мають багато таких рис, як і ти сам. Оце й усі паралелі. DLKT

(58) У дітей, які знайшли подібність між собою та важливими для них людьми, зростає відчуття власної цінності. DLKT

(59) А аксіоми евклідової геометрії — «Рівні одному й тому самому, рівні й між собою» або «Ціле більше за частину» — не викликають жодних сумнівів. DLKT

(60) Я лише зауважую, що ці діти вигнання — наче окрема частина молоді: вони ніде надто не проявляють себе, більше спілкуються не з іншими, а між собою. І спілкування їхнє набагато тихіше, не таке, як у всіх цих. DLKT

(61) 44 учасниці змагалися за швейцарською системою (10 турів). Кожна пара грала між собою (одна з одною) по дві партії — білими та чорними фігурами. DLKT

(62) Обидва були схожі один на одного як близнюки, розрізнити їх можна було лише за потьмянілими зірочками на погонах: начальник мав чотири, а водій — дві. DLKT

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 19

(63) Поряд із селянами з Конії — постаті: мати, батько, дочка, дідусь, дядько, усі схожі один на одного як дві краплі води, — це результат численних взаємин. DLKT⁴⁰

(64) Кроками ведантистів, даосів, стоїків, суфіїв і пантеїстів поступово наближалися до об’єктивного розуміння абсолюту. Кроки схожі один на одного (*між собою), бо йшли тим самим шляхом, але водночас і відрізнялися, бо вели вперед — до зрілості людської свідомості. DLKT

Назви носіїв ознаки іменникового характеру із суфіксом –muo утворюються від statmenas, lygus – statmuo «перпендикулярна пряма»⁴¹, lygmuo «відповідник, цілком рівноцінна заміна», а із закінченням -ė — від lygiagretus, paralelus – lygiagretė «пряма, що лежить в одній площині з іншою прямою і не перетинається з нею, паралель», paralelė «пряма або площина, паралельна іншій прямій або площині»; ці слова називають «предмет <...> за зовнішньою ознакою (кольором, формою, розміром тощо)» (LKG1 1965: 357, 366; DLKG 2006: 122). Порівняймо речення 65–73. З них видно, що такі назви носіїв ознаки мають лише один залежний компонент: знахідний відмінок або конструкцію з прийменником su та орудним відмінком, скопійовані з прикметникового словосполучення (statmenas kam, lygiagretus su kuo) у конструкції назви носія ознаки; цей компонент може залишатися імплікованим, як у реченнях 71–72. У цих реченнях бачимо редукцію валентних актантів назв носіїв ознаки. У реченні 73 конструкція з прийменником tarp і родовим відмінком залишається двозначною: її можна розуміти як вираження локативного акта предиката (brėžti) (nubrėžti KUR? – apskritimą brėžia tarp tiesių (пор. lentoje)) або як один з аргументів brėžti — місце, атрибутивно виражене словом lygiagretės⁴² (nubrėžti KOKIĄ LYGIAGRETĘ?), обмежене двома предметами (доросла людина і дитина); lygiagretė лежить з ними в одній площині, конкретніше — між ними (пор. lygiagretumas tarp jų buvo ginčytinas).

(65) За результатами досліду можна зробити такі висновки, які називають законом відбивання світла: • падаючий промінь, відбитий промінь і перпендикуляр до поверхні дзеркала у точці падіння променя лежать в одній площині. DLKT

⁴⁰ Див. також уживання в DLKT, коли актуалізується окремий учасник взаємної ситуації: Усі ці великі князі, – згадував Коко, – були схожі один на одного: гарне обличчя, яке нічого не означало, зелені очі, тонкі руки... Аристократію певною мірою можна порівняти з людьми, які, побувавши в царстві істини, де, за словами Майстра Екгарта, «архангел, муха і дух схожі один на одного», раптово втратили дар мови. ⁴¹ Далія Текорене, обговорюючи ознаки, виражені формами середнього роду реляційних [інакше — алельних] прикметників, стверджує, що «вони можуть спиратися на <...> просторові відношення: паралельне, перпендикулярне, далеке, близьке, наприклад: Не зважай на те, що перпендикулярне до площини» (Tekorienė 1990: 74). ⁴² Пор. визначення іменника паралель у LKŽe — «пряма, що лежить в одній площині з іншою прямою з іншою прямою (виділено мною – L. V.-S) і не перетинається з нею, паралель».

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 20

(66) Matome, kad tas pluoštas, pasiekęs veidrodėlį, nuo jo atsispindi. Iš veidrodėlio taško, į kurį krinta šviesos spindulys, iškelkime statmenį to veidrodėlio paviršiui. DLKT

(67) Per šviesos kritimo į vandenį tašką mintyse išveskime statmenį vandens paviršiui. Matysime, kad, pereidamas iš oro į vandenį, šviesos spindulys priartėja prie to statmens. DLKT

(68) Iš rombo ABCD įstrižainių sankirtos taško O iškeltas statmuo OM rombo plokštumai. Įrodykite, kad taškas M yra vienodai nutolęs nuo visų rombo kraštinių. DLKT

(69) Vienas žmogus nėra lygmuõ kitam⁴³. LKŽ

(70) Тому залишається вдатися до приблизного мислення й приблизних аналогій. Мені, скажімо, здається цілком можливим проводити паралель (пор. паралель) з еротичним задоволенням (пор. еротичному задоволенню). Не відмовляється від такого зіставлення і Барт. DLKT

(71) Прямий лише той, хто відповідає перед власним сумлінням. Адже якщо хочеш знайти прямий кут, мусиш уміти провести⁴⁴ перпендикуляр із неба на землю. Любов, надія і мрія — усе це прекрасне, проте навіть ті, хто перебуває нагорі, мають спуститися вниз, у внутрішнє пекло. DLKT

(72) Із точки перетину ліній на вісь абсцис опускається⁴⁵ перпендикуляр, що показує, у якій точці абсцис міститься мода. DLKT

(73) Жінка пропонує провести⁴⁶ паралель між дорослим і дитиною: якщо дитина боїться темної кімнати, ми знаходимо вихід — пропонуємо ввімкнути світло. DLKT

З розглядуваних прикметників також можливі такі похідні зі значенням процесу — неперехідні дієслова із суфіксом -ėti⁴⁷: (su-)panašėti⁴⁸ «(по-)ставати подібним», (su-)tapatėti «(по-)ставати

⁴³ Пор.: [Христос] є подібний (рівний) до Бога. LKŽₑ

⁴⁴ Пор. опис валентності дієслова вести «простягати, прокладати, споруджувати щось довге» у «Словнику сполучуваності дієслів литовської мови» Н. Сліжене (2004: 439).

⁴⁵ Пор. опис валентності дієслова опустити «провести згори донизу (про перпендикуляр)» у «Словнику сполучуваності дієслів литовської мови» Н. Сліжене (1998: 44).

Мабуть, за аналогією зі сполучуваністю дієслова nuleisti помилково вжито конструкцію statmenas į у реченні Щоб отримати пряму a, перпендикулярну до прямої b, потрібно зігнути аркуш паперу так, щоб обидві частини прямої b збіглися. Лінія згину називається прямою, перпендикулярною до прямої b. DLKT

⁴⁶ Пор. опис валентності дієслова креслити «вести, проводити (лінію)» у «Словнику сполучуваності дієслів литовської мови» Н. Сліжене (1994: 155).

⁴⁷ Evalda Jakaitienė DLKG (2006: 390) tokius būdvardinius veiksmažodžius vadina būvio kaitos (mutatyviniais).

⁴⁸ Пор. позначення залежних компонентів у конструкції назви дії: Отже, християнське вдосконалення — це уподібнення до Христа і зміна людини, її оновлення, засноване на постійному наверненні та переході до есхатологічної реальності. Святість — це постійне уподібнення з Христом, узгодження свого життя з волею Отця та планами Провидіння. Святий той священник, який ревно виконує волю Божу. DLKT

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška |21

самому»⁴⁹, ((су-)ставати однаковішим — «(по-)ставати більш однаковим, однаковим». Такі дієслова події або перебігу дії є телічними й «залежно від тексту, у якому вживаються, можуть означати 1) поступове виникнення ознаки та 2) поступове посилення ознаки»⁵⁰ (DLKG 2006: 390). Конструкцією з прийменником į керує також похідне від дієслова nešti дієслово panėšėti⁵¹ у реченні 74.

Із речень 74–81 видно, що позначення непрямого об’єкта при ад’єктивних дієсловах в одних випадках збігається з позначенням непрямого об’єкта вихідного прикметника, а в інших — відрізняється від нього. Спираючись на матеріал DLKT, можемо конкретніше говорити про вираження непрямого об’єкта з особовими формами всіх осіб і чисел panėšėti, panėšėti, supanašėti. У реченнях з особовими формами panąšėti і panėšėti непрямий об’єкт виражається прийменником į та знахідним відмінком (відповідно в усіх наявних 200 і 450 реченнях), тоді як у реченнях з особовими формами supanašėti непрямий об’єкт зазвичай виражається прийменником su та орудним відмінком (він уживається у 93,3% наявних прикладів, або в 70 із 75 речень)⁵². З’ясовується, що позначення непрямого об’єкта при ад’єктивних дієсловах пов’язане з притаманними цим дієсловам аспектуальними ознаками. Непрямий об’єкт при дієслові стану недоконаного виду panėšėti або дієслові перебігу дії panąšėti виражається прийменником į та знахідним відмінком, тобто за аналогією до panašus; з дієсловом перебігу дії доконаного виду supanašėti його частіше виражають, обираючи інший спосіб позначення взаємності — конструкцію з прийменником su (пор. також: Астрономи відраховують весну від 23 березня, коли день зрівнюється з ніччю (DLKT)⁵³; Вирісши, переганяє інші трави й з деревами зрівнюється срш. (LKŽė); Skity motriškosios lyginas з чоловіками у хоробрості] S.Dauk. (LKŽė); Ваше навчання дорівнює тортурам (LKŽė)).

⁴⁹ Пор.: Звуження сфери вживання та саме ототожнення мови з німецькою мовою зрештою підірвали престиж литовської мови, зменшили її цінність у свідомості литовців (цитується за http://mokslolietuva.lt/2014/07/prisilietus-prie-atgrasios-problemos/). Тут ототожнення актора з персонажем мистецтво (цитується: http://www.zodynas.lt/terminu-zodynas/t/tapatejimas). Однак лише так він єднається з Небом і виходить за межі людського — не трансцендуючи його, а радше через нього ототожнюючись із Небом, тобто «прориваючи» в ньому антропокосмічний простір DLKT.

⁵⁰ Panašios nuomonės laikosi ir Klementina Vosylýtė (1995: 70): „lietuvių kalboje priesagos -ėti veiksmažodžių vediniai iš kokybinių būdvardžių paprastai reiškia procesą – laipsnišką pagrindiniu žodžiu pasakytos ypatybės įgijimą arba stiprėjimą“.

⁵¹ Apie tai, kad panėšėti yra veiksmažodinis nešti vedinys plačiau žr. Vosylýtė (1995: 70tt). Skirtingos nuomonės laikosi J. Šukys (1998: 393) ir teigia, kad „iš būdvardžių prielinksnio į konstrukcijos reikalauja būdvardis panašus ir jo vediniai – daiktavardis panašumas, veiksmažodis panėšėti“.

⁵² Ті самі тенденції морфосинтаксичного маркування помітні й у прикладах уживання віддієслівного іменника supanašėjimas, наведених у DLKT (у 32 знайдених реченнях ужито прийменник su та орудний відмінок), пор.: Причасники уподібнення до того, чиїми причасниками вони є, досягають справжньої тотожності з тим, у чому беруть участь, завдяки подібності до нього. Тотожність причасників, якої справді досягають через уподібнення до об’єкта причастя, є обожненням тих, хто гідний обожнення.

⁵³ Докладніше про взаємне значення, яке в литовській мові виражається префіксами su і su-si, див. Geniušienė (2007: 653 та наст.).

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška |22

(74) Витріщивши очі, він дивився на перекинуту машину, яка [mašina] здалеку була схожа на повалений бурею клуню.

(цитується за Šukys 1998: 393)

(75) Син [P] дедалі більше ставав схожим на батька [Comp]. (цитується за Sližienė 1998: 115)

(76) Святий Августин каже: «Душа уподібнюється до того, що любить». DLKT

(77) Нічого реалістичнішого й не побачиш — навіть білуваті хмаринки й ті злилися із землею⁵⁴. DLKT

(78) Tavo juodi antakiai supanašėjo į sparnus, gaubiančius žalias žvaigždes. DLKT

(79) Vėlyvojoje klasikinėje romėnų teisėje prokuratoriaus padėtis apskritai laipsniškai tapatėjo su kognitoriaus padėtimi. Google

(80) Jaučiasi, kad daugumos prekių kainos vienodėja su anksčiau buvusiomis [kainomis] litais. Google

(81) Kam mes būsime įdomūs, jei pasiduosime globalizmui ir neteksime savitumo? – Be savitumo žmogus suvienodėja su kitais. Google

5. ВИСНОВКИ

Семантичне визначення актантів орієнтованих на суб’єкт алельних предикатів (прикметників) залежить від інтерпретації учасників взаємної ситуації, тобто від того, якого учасника (учасників) ситуації обрано точкою відліку. Це відповідає вибору реципрокних (монадних або діадних) конструкцій. У випадках, коли точкою відліку обираються всі учасники взаємної ситуації, виражені в монадних конструкціях суб’єктом, взаємне відношення може актуалізуватися й уточнюватися реципрокними маркерами, кореферентними із суб’єктом у називному відмінку. Семантичні параметри взаємного відношення та сприйняття мутуантів як замкненої групи впливають на вибір реципрокних конструкцій. Реципрокною анафорою актуалізується кожен учасник окремо (Jonas ir Marytė panašūs vienas į kitą; Abudu panašūs vienas į kitą), tarpusavyje ar tarp savęs — замкнена група учасників (Jie panašūs tarpusavyje; tarp savęs).

У монадних конструкціях валентнісні позиції двовалентного прикметника виражаються множиною називного відмінка іменника або займенника, що виступає суб’єктом (Jiedu yra panašūs), двома іменниками або займенниками в називному відмінку, поєднаними сполучником ir (Jonukas ir Marytė yra panašūs), або іменником чи займенником у називному відмінку з прийменником su та конструкцією з орудним відмінком (Jonukas su Maryte yra panašūs).

⁵⁴ Ще пор. приклад із DLKT: Esi ne toks kaip jie, o supanašėti nesistengei. – Supanašėti? Su kuo? Aš vis dar skiriu sąvokas – tauta ir liaudis. – Bet sutinki, jog kiekviena tauta turi tokią valdžią, kokios ji nusipelnė? Šachas!

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška |23

Залежне слово прикметника, яке в діадних конструкціях виступає непрямим об’єктом, маркується відповідно до трьох поширених стратегій: давальним відмінком (lygus, lygiagretus, statmenas, tapatus тощо), прийменником į зі знахідним відмінком (panašus) або прийменником su з орудним відмінком (vienodas). Давальний відмінок обирається відповідно до принципу мовної економії.

Похідні від прикметників зберігають інгерентне взаємне значення та валентність твірного слова. У конструкціях із назвами ознак або носіїв ознак залежні слова можуть залишатися імпліцитними. У конструкціях із носіями ознак синтаксична обов’язковість залежного компонента нижча.

У конструкціях із назвою ознаки, утворених від монадних конструкцій, суб’єкт позначається родовим відмінком (jų panašumas (jie yra panašūs); Jonuko ir Marytės panašumas (Jonukas ir Marytė yra panašūs)) або родовим відмінком разом із прийменником su та конструкцією з орудним відмінком Jonuko su Maryte panašumas (Jonukas su Maryte yra panašūs)). Залежний компонент назв ознак, дериваційно пов’язаний із суб’єктом монадних конструкцій, виражається також конструкцією з прийменником tarp і родовим відмінком (panašumas tarp jų, Jonuko ir Marytės, buvo akivaizdus (jie, Jonukas ir Marytė, yra panašūs)). Така конструкція з прийменником tarp запозичена з локативних конструкцій (пор. Laiškas yra (guli) čia, tarp išmėtytų daiktų, tarp rašiklio ir knygos; Tarp jų, Jonuko ir Marytės, panašumo yra (juose panašumo yra)). На вживання локативного прийменника tarp у номіналізаціях впливають граматичні й семантичні чинники: синтаксичне розширення словосполучення, категорійне вираження залежних компонентів, характер актуалізації мутуантів.

Через невелику кількість даних DLKT важко узагальнити тенденції маркування залежного компонента прикметникових іменників, що відповідає непрямому об’єкту твірного прикметника. Вираження непрямого об’єкта прикметникових дієслів в одних випадках збігається з маркуванням залежного слова твірного прикметника, яке виступає непрямим об’єктом (panašus į ką – panašėti į ką; vienodas su kuo – (su)vienodėti su kuo), а в інших може відрізнятися або відрізняється від нього (panašus į ką – supanašėti su kuo, lygus kam (su kuo) – susilyginti su kuo; tapatus kam (su kuo) – (su)tap atėti su kuo). На відмінність у маркуванні впливає дієслівна дія прикметникового дієслова.

ŠALTINIAI

DLKT – Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas, sud. Kauno Vytauto Didžiojo universiteto Kompiuterinės lingvistikos centras. Prieiga internete: http://donelaitis.vdu.lt.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 24

LKŽ_e – Lietuvių kalbos žodynas, elektroninis variantas. Red. kolegija: Gertrūda Naktinienė (vyr. red.), Jonas Paulauskas, Rimutė Petrokienė, Vytautas Vitkauskas, Jolanta Zabarskaitė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2005. – Atnaujinta versija, 2008. Prieiga internete: www.lkz.lt.

LITERATŪRA

DLKG 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika. Redagavo Vytautas Ambrazas. 4-as patais. leidimas, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

G e n i u š i e n ė E. 2007: Reciprocal and reflexive constructions in Lithuanian (with references to Latvian). – Reciprocal Construction 2, Nedjalkov, Vladimir P. (ed.). John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 633–672.

Haspelmath M. 2007: Further remarks on reciprocal constructions. – Reciprocal Construction 4, Nedjalkov, Vladimir P. (ed.) John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 2087–2116.

Holvoet A. 2009: Bendrosios sintaksės pagrindai, Vilnius: Vilniaus universitetas.

Holvoet A., Judžentis A. 2003. Sintaksinių ryšių tipai. – Sintaksinių ryšių tyrimai [= Lietuvių kalbos gramatikos darbai 1], Holvoet, Axel, Artūras Judžentis (red.). Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 11–35.

Hurst P. 2010: The syntax of lexical reciprocal constructions. – Proceedings of the LFG10 Conference, Butt, Miriam, King, Tracy Holloway (eds.), 290–310. Prieiga internete: http://csli-publications.stanford.edu/290 (žiūrėta 2016-02-10).

Jakaitienė E., Laigonaitė A., Paulauskienė A. 1976: Lietuvių kalbos morfologija, Vilnius: Mokslas.

Knjazev J. P. 2007: Lexical reciprocals as a means of expressing reciprocal situations. – Reciprocal Construction 1, Nedjalkov, Vladimir P. (ed.). John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 115–146.

KP S1 2003: Kalbos patarimai, kn. 2: Sintaksė: linksnių vartojimas (S1). Sudarė Rita Miliūnaitė. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

KP S2 2003: Kalbos patarimai, kn. 2: Sintaksė: prielinksnių ir polinksnių vartojimas (S2). Sudarė Rita Miliūnaitė. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Labutis V. 1998: Lietuvių kalbos sintaksė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška | 25

LKG 1 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1. Fonetika ir morfologija. Redagavo Kazys Ulvydas, Vilnius: Mintis.

LKG 2 1971: Lietuvių kalbos gramatika 2. Morfologija (veiksmažodis ir kt.). Redagavo Kazys Ulvydas, Vilnius: Mintis.

LKG 3 1976: Lietuvių kalbos gramatika 3. Sintaksė. Redagavo Kazys Ulvydas, Vilnius: Mintis.

Majid A., Evans N., Gaby A., Levinson S. C. 2011: The semantics of reciprocal constructions across languages. An extensional approach. – Reciprocals and Semantic Typology, Evans Nicholas, Gaby Alice, Levinson Stephen, Majid Asifa (eds.). John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 29–59.

Nedjalkov V. P., Geniušienė E. 2007: Questionaire on reciprocals. – Reciprocal Construction 1, Nedjalkov, Vladimir P. (ed.). John Benjamins Publishing Company: Amsterdam/Philadelphia, 379–434.

Pakerys J. 2006: Veiksmo pavadinimo konstrukcija lietuvių kalbos gramatikoje. – Daiktavardinio junginio tyrimai [= Lietuvių kalbos gramatikos darbai 4], Axel Holvoet, Rolandas Mikulskas (red.). Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 121–149.

Partee B. H. 2008. Symmetry and symmetrical predicates. – Computational Linguistics and Intellectual Technologies: Papers from the International Conference „DIALOGUE“, Kibrik A. E. et. al (ed.). Moscow: Institut Problem Informatiki, 606–611. Prieiga internete: https://udrive.oit.umass.edu/partee/Semantics_Readings/SymmetryHandoutPentusSeminarCorrectedPlusNotes.pdf (žiūrėta 2016-02-10).

Sližienė N. 1994: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 1, Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Sližienė N. 1998: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 2 (1), Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

Sližienė N. 2004: Lietuvių kalbos veiksmažodžių junglumo žodynas 2 (2), Vilnius: Lietuvių kalbos instituto leidykla.

Šukys J. 1978: Prielinksnių vartojimas, Kaunas: Šviesa.

Šukys J. 1998: Lietuvių kalbos linksniai ir prielinksniai: vartosena ir normos, Kaunas: Šviesa.

Tekorienė D. 1985: Lietuvių kalbos būdvardžių būtinio semantinio valentingumo raiška. – Kalbotyra 36 (1), 72–83.

Tekorienė D. 1990: Bevardės giminės būdvardžiai, Vilnius: Mokslas.

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ. Teigiamų alelinių būdvardžių ir jų vedinių aktantų raiška |26

Vaičiulytė-Semėnienė, L. 2001: Lietuvių kalbos būdvardžių valentingumas. Daktaro disertacija. Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Valiulytė E. 1964: Prielinksnio į reikšmės ir vartojimas dabartinėje lietuvių kalboje. – Lietuvių kalbotyros klausimai 7, 97–117.

Valiulytė E. 1967: Prielinksnių vartojimas lyginimo santykiams reikšti. – Lietuvių kalbotyros klausimai 9, 85–95.

VLKK KKB: Valstybinės lietuvių kalbos komisijos Kalbos konsultacijų bankas. Prieiga internete: http://konsultacijos.vlkk.lt/lit/292.

Vosyl y tė K. 1995: Pavėdėti, panašėti ir panešėti. – Kalbos kultūra 67, 67–73.

Įteikta 2016 07 05

Priimta 2016 10 17

LORETA VAIČIULYTĖ-SEMĖNIENĖ

Lietuvių kalbos institutas

Petro Vileišio g. 5, LT-10308 Vilnius

[email protected]

BENDRINĖ KALBA 89 (2016)

www.bendrinekalba.lt

ISSN 2351-7204