Bendrinė kalba / Standard Language

2025, Nr. 98, p. 1–16

Turinio nuoroda / Contents link

ISSN 2351-7204 (elektroninis / online)

БУТИ ЧИ НЕ БУТИ ДОПИТЛИВИМ

Допитливий – To Be Or Not To Be

DAIVA MURMULAITYTĖ

Lietuvių kalbos institutas

El. paštas: [email protected]

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3826-7272

Напрями наукових досліджень: словотвір, лексикографія, лексикологія.

https://doi.org/10.35321/bkalba.2025.98.07

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається відповідність прикметника žingeidus, -i та його похідних нормам литовської літературної мови. Це слово, що з’явилося в XIX ст., уже понад 120 років виправляють через його походження, морфологію та семантику, вважаючи калькою з німецької, польської чи російської мов, яка не відповідає словотвірним правилам литовської мови. Однак žingeidus, -i і далі вживається та має чималу групу споріднених слів. Його ненормативність нерідко оспорюють, здебільшого посилаючись на те, що запропонований відповідник smalsus, -i не має тотожного значення.

Оцінивши морфологію, словотвір і семантику прикметника žingeidus, -i, синонімічні відношення, оглянувши історію унормування та мотиви виправлень, дослідивши сучасне вживання не лише самого прикметника, а й пов’язаних із ним словотвірно слів, можна дійти висновку, що є достатньо підстав допустити його до літературної мови. Тоді žingeidus, -i, а також його найуживаніші похідні žingeidžiai, žingeidumas мали б з’явитися і в нормативному Словнику литовської літературної мови. У словникових статтях цих слів слід було б відобразити їхній семантичний зв’язок із прикметником smalsus, -i та його похідними, а також відмінності в їхніх значеннях і вживанні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: žingeidus, норми літературної мови, калька, запозичена калька, словотвір, семантика.

АНОТАЦІЯ

У статті розглядається прикметник žingeidus та його похідні з погляду відповідності нормам стандартної литовської мови. Це слово, що з’явилося в XIX столітті, уже понад 120 років виправляють через його походження, морфологію та семантику. Його вважають ненормативною калькою з німецької, польської або російської мов, яка не відповідає правилам литовського словотвору. Проте žingeidus і досі вживається та має чимало споріднених слів. Його ненормативність часто оспорюють, здебільшого з огляду на те, що запропонований відповідник smalsus не має тотожного значення.

Оцінивши морфологію, словотвір, семантику та синонімічні зв’язки прикметника žingeidus, розглянувши історію його кодифікації та причини виправлення, а також дослідивши сучасне вживання не лише самого прикметника, а й його похідних, можна дійти висновку, що підстав для включення його до стандартної мови достатньо. Тож žingeidus та його найуживаніші похідні žingeidžiai і žingeidumas мали б з’явитися також у Словнику стандартної литовської мови. У словникових статтях цих слів слід відобразити їхній семантичний зв’язок із прикметником smalsus та його похідними, а також відмінності в значеннях і вживанні.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: žingeidus «допитливий, цікавий», норми стандартної мови, калька, словотвір, семантика.

Авторське право © 2025 Daiva Murmulaitytė. Видано Інститутом литовської мови. Це стаття відкритого доступу, поширювана на умовах ліцензії Creative Commons Attribution, яка дозволяє необмежено використовувати, поширювати та відтворювати її в будь-якому середовищі за умови зазначення автора й джерела. // Видано Інститутом литовської мови. Ця стаття є статтею відкритого доступу, поширюється на умовах ліцензії «Creative Commons» із зазначенням авторства, що дозволяє необмежено використовувати, поширювати та відтворювати вміст на будь-якому носії із зазначенням автора й джерела.

Надійшло: / Отримано: 2025-09-09. Прийнято: / Прийнято: 2025-10-03.

1

ВСТУП

У консультаційному банку Державної комісії з литовської мови (VLKK) у відповіді на запитання, чи можна вживати слово žingeidus, зазначено:

«У „Словнику стандартної литовської мови“ та „Словнику сучасної литовської мови“ слово žingeidus, -i не подається (у 6-му виданні „Словника сучасної литовської мови“ слово žingeidus, -i оцінювалося як нерекомендоване до вживання, утворене за зразком інших мов, пор. нім. neugierig, рос. любопытный). Коли потрібно назвати людину, яка цікавиться всім і хоче все знати, у стандартній мові можна вживати smalsus, -i або словосполучення той, хто прагне знань. У значенні „схильний цікавитися“ можна вживати прикметник domus, -i; у значенні „схильний думати, мислити“ — mąslus, -i.¹

Отже, у головних нормативних лексикографічних джерелах прикметника žingeidus, -i немає². Це свідчить про те, що цей прикметник не рекомендований для стандартної мови, адже сучасні нормативні словники (BLKŽ, DLKŽ₇, DLKŽ₈) не подають нерекомендованих або небажаних слів (пор. попередні видання DLKŽ, до яких такі слова включали з позначкою ntk. (= нерекомендоване до вживання))³. Їх не включають до реєстру, не тлумачать і не ілюструють прикладами вживання, навіть якщо вони відповідають критерію частотності вживання. Часте вживання не може бути підставою для того, щоб слово стало нормативним, якщо воно не відповідає вимогам нормативної лексики — наприклад, утворене неправильно, невдало перекладене тощо.⁴

«Однак деякі кальки, що з різних причин уже закріпилися у вжитку, хоч і вважаються або вважалися ненормативними, досі викликають дискусії щодо нормативності. Стверджують, що їхній словотвір <...> можна пояснити правилами литовського словотвору, а семантику — системою значень слів литовської мови (наприклад, <...> прикметника žingeidus, -i)» (Miliūnaitė 2022: 160). Суспільство й справді час від часу знову здіймає хвилю обурення або нерозуміння, чому це слово не приймають до стандартної мови. Майже за кожної нагоди письменниця Kristina Sabaliauskaitė нарікає на його відсутність; у 2019 році вона писала: «Багато „великих мовних помилок“ і „слів, не рекомендованих до вживання“ я ніколи не вважаю помилками, а сприймаю просто як живу мову — письменник або людина самі вирішують на власний розсуд, коли й де її вживати. Тому я й вживатиму слово „žingeidus“, скільки захочу, бо воно мені надзвичайно гарне і з нього починається чудовий вірш Vytautas Mačernis „Distancijos»

¹ https://vlkk.lt/konsultacijos/3948-zingeidus; переглянуто 2025-08-04.

² На час написання цієї статті роботу над BLKŽ ще не завершено, тож наразі він містить не всю лексику, яку заплановано подати. Однак слова на літеру ž уже опубліковано, і žingeidus, -i серед них немає.

³ Pirmajame DLKŽ leidime (1954) būdvardžio žingeidus, -i straipsnio apskritai nėra. Antrajame leidime (1972) šis žodis pateikiamas nurodytas į smalsus (atkreiptinas dėmesys, kad pastarasis DLKŽ₂ turi dvi reikšmes, antrąja leksema apibūdinamas smaguris). Trečiajame leidime žingeidus, -i turi pažymą ntk. ir nuorodą tik į pirmąją būdvardžio smalsus reikšmę. Nuo septintojo leidimo žingeidus, -i į DLKŽ vėl neįtraukiamas.

⁴ Пор. «Багато хто вживає слово žingeidus замість smalsus. Але ані в розмовній мові людей, ані в наших давніших писемних пам’ятках цього слова ми не знаємо; воно з’являється лише пізніше, наприклад у творах Valančius. Словотвір цього прикметника дуже нетиповий для нашої мови. Це була б людина, яка „прагне знань“. Найімовірніше, його утворено за зразком німецького neugierig або російського любозна-тельный. Таких слів у нас зовсім мало. Ми не схильні утворювати складні прикметники із закінченням -us». (1970-05; https://www.laiskailietuviams.lt/index.php/vol-21-1970m/1970m-5-geguzis/3200-gimtasis-zodis, переглянуто 2025-08-07). Мову цитат і прикладів автентичного вживання тут і далі не виправлено.

2

відчуття».⁵ Інші просто не розуміють, чому його «наполегливо не рекомендують уживати»⁶, або іронічно міркують: «<...> одне погане слово таке життєздатне, що, може, мовознавцям уже час здатися? <...> із цим žingeidžiu і досі борються? Уже понад 100 років; а його все одно повно <...>».⁷

Мета статті — оглянути історію виправлення прикметника žingeidus, -i та мотивацію цих виправлень, а також ще раз оцінити, чи справді його слід виправляти і наскільки суворо. Для цього розглянуто походження слова, його семантичні й морфологічні особливості, словотвір, словотвірні та семантичні зв’язки, сучасне вживання. Для розв’язання цих завдань застосовано аналітико-описовий, кількісний методи, а також методи семантичного та словотвірного аналізу.

Būdvardis žingeidus, -i yra Motiejaus Valančiaus (1801–1875) naujadaras, rašytojas vartojo ir abstraktą žingeida ‘mokslo, žinių troškimas’⁸ (Skardžius 1996 [1943]: 596; Sabaliauskas 1990: 289). LKŽe žodis pažymėtas kaip naujai atsiradęs tarmėse⁹, pateikiama pirmosios leksemos (‘smalsus’) vartosenos pavyzdžių iš Plungės, Tilžės, Kairių (Šiaulių r.), Utenos, fiksuota šio žodžio vartosenos ir Ylakiuose (Skuodo r.), Žagarėje (Joniškio r.), vedinių – ir kitur Lietuvoje. Vartotas rašytojų – Vinco Kudirkos, Žemaitės, Ievos Simonai-tytės. Iš LKŽe ir įvairių taisymų matyti, kad jo darybos lizdo žodžius vartojo ir Vaižgantas, Krėvė, Vincas Pietaris, Lazdynų Pelėda, o ką jau kalbėti apie dabartinius rašytojus, kurių vartosenos LKŽe, baigtinis XVI–XX a. lietuvių leksikos šaltinis, baigtas leisti 2002 m. ir naujais kalbos faktais nepildomas bei neatnaujinamas, užfiksuoti nespėjo¹⁰. Neretai vartotas ir vis dar vartojamas šnekamojoje kalboje, nors nuosekliai (tiek aptariamasis būdvardis, tiek jo vediniai), pradedant J. Jablonskiu (Jablonskis 1959: 56, 154, 284, 306, 333 ir kt.), taisomas¹¹.

⁵ https://www.bernardinai.lt/2019-02-18-rasytoja-k-sabaliauskaite-neturiu-karjeros/; переглянуто 2024-08-05. Пізніше письменниця висловилася ще різкіше: «<...> ужийте красиве мас̌ерніське слово „žingeidus“ — і вас переслідуватимуть, бо якийсь дурень вирішив і за вас, і за Вітаутаса Мачерніса, що слово „не рекомендоване й непридатне до вживання“ (2020-05-07; https://www.15min.lt/kultura/naujiena/literatura/kristina-sabaliauskaite-priesinkimes-cenzurai-kasdien-ir-visada-286-1314558; переглянуто 2024-08-05). «<...> мас̌ерніське „žingeidus“ стає „неприйнятним книжним новотвором“ <...> якось я сама відвела образи мовної редакторки ad hominem, захищаючи своє право вживати красиве литовське слово „žingeidus“, — довелося надіслати їй вірш Вітаутаса Мачерніса „Відчуття відстані...“ з першим рядком „Дехто буває надзвичайно žingeidus...“. Однак, на думку мовознавців і VLKK, В. Мачерніс — жоден не авторитет, а слово „žingeidus“ — неприйнятне, бо, цитую, „є небажаним книжним новотвором“. Натомість VLKK наполегливо рекомендує вживати „smalsus“ (на жаль, це не те саме, що žingeidus), „той, хто прагне знань“ (громіздко й бюрократично) і... їхній неприродний новотвір „domus“. (2023-11-12; https://www.lrt.lt/naujienos/nuomones/3/2121491/kristina-sabaliauskaite-kulturos-karai-ir-paliaubos-lietuviu-kalbos-gresmes; переглянуто 2024-08-05).

⁶ Аруне, тобі (https://www.facebook.com/kalbosredaktore.lt/posts/ar-vartotinas-%C5%BEodis-%C5%BEingeidus-pagal-el-dabartin%C4%97s-lietuvi%C5%B3-kalbos-%C5%BEodyn%C4%85-vilnius/469783089855396/?locale=lt_LT; переглянуто 2024-05-05).

⁷ https://virginijusg.blogspot.com/2016/12/925-uzparaste-cxxvi-sis-tas-is-1907-ais.html; переглянуто 2024-08-05.

⁸ Останній абстрактний іменник у LKŽe визначено дещо інакше: 1 מingeida sf. (1) Ndž; M, L, Rtr цікавість: Під час читання священних писань часто заважає нам наша цікавість, або žingeistis M. Valanč. (https://ekalba.lt/paieska/de-talioji/?paieska=%C5%BEingeid*&p=1&d=50&i=a73a6910-d11b-4cd3-ab1c-084688b76c32; переглянуто 2025-08-05).

⁹ У ŠŽ воно має позначку knyg., тобто книжне, не слово живої мови (https://ekalba.lt/sinonimu-zodynas/do-mus?paieska=domus&i=5ac97e12-cb7f-4992-9ec0-db574c8eeed; переглянуто 2025-08-10).

¹⁰ Із DLKT видно, що žingeidus, -i та слова його словотвірного гнізда зафіксовані у творах письменників Ромаса Гудайтіса, Еугеніюса Ігнатавічюса, Вітеніса Рожукаса, Віктораса Катілюса, Геркуса Кунчюса, Йонаса Мікелінскаса, Алгірдаса Поцюса, Аісте Пžingeidus, -i, а й створила новотвір žin-geidėjas: До його монастиря — «Обителі Веселкового Місяця» — почали прибувати žingeidėjai з найвіддаленіших куточків Гімалаїв (Jurga Ivanauskaitė, Sapnų nublokšti. Tyto alba, 2000; http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/nuo…

¹¹ Tarp daugelio kitų žr. Pupkis (1980: 109), Buivydienė (1984: 16–17), Piročkinas (1990: 82), Mataitytė (1994: 22; 1995: 11; 1997: 14), Keinys (1995: 2), Klimavičius (1995: 12), Pribušauskaitė (1998: 14), Būda (1999). Vienu kitu atveju žingeidus, -i netinkamumas norminei kalbai ginčijamas, pavyzdžiui, Prano Kniūkštos (1994: 13), Algirdo Malakausko (1997: 12) ir kt.

3

Відомий мовний нормувальник уперше розкритикував і відкинув слова, утворені на основі žingeid-, у 1904 році; докладніше про історію виправлень див. Būda 1999: 5–6.

Для нормативної литовської мови žingeidus, –i досі був неприйнятним із трьох причин — походження (це калька), морфології та словотвору (закінчення, не властиві складним прикметникам), а також семантики.

1. ПОХОДЖЕННЯ

1.1. Žingeidus, –i, імовірно, з’явилося в литовській мові не просто внаслідок спонтанного складання відповідного складного слова зі словосполучення¹² žinių geisti (geidė) тощо, коли виникла потреба назвати того, хто прагне знати, жадає знань, а через звернення до слів подібної семантики в інших мовах, передусім складних, або, можливо, навіть із первісною метою перекласти ті слова¹³. Варто звернути увагу й на його друге значення — «цікавий», зафіксоване в LKŽe не як факт живого мовлення (діалектів), а в пресі (1885 р. «Aušra», 1895 р. «Varpas» та ін.) і в «Литовсько-німецькому словнику» Александраса Куршайтіса (I–IV, 1968–1973 рр.)¹⁴. Насправді лексема žingeidus, –i у значенні «цікавий» нині не вживається, хоча прикметник įdomus, –i іноді пропонують як заміну для виправлюваного žingeidus, –i (Jablonskis 1959: 154, Piročkinas 1990: 82 та ін.)¹⁵. Ця лексема не має такої виразної словотвірної мотивації та зв’язку з прагненням до знань, ніби сама собою не випливає, семантично не розвивається з першого, прямого значення, натомість властива згаданим відповідникам в інших мовах — польській і російській (пор. любопытный человек «допитлива людина» і любопытный случай «цікавий випадок», любопытная история «цікава історія»; ciekawe dziecko «допитлива дитина» і ciekawy film dla dzieci «цікавий фільм для дітей»). Це також могло б свідчити, що появі прикметника žingeidus, –i (не лише однієї лексеми чи основного значення, а всієї семантичної структури) посприяли іншомовні прикметники¹⁶.

Однак запозичення словотвірних зразків з інших мов саме собою не є поганим; важливо, щоб новотвір відповідав словотвірним моделям і закономірностям власної мови. Відповідно розрізняють кальки — новотвори, які системно вписуються в питомі деривати, — і буквальні переклади-кальки —

¹² «Складні прикметники, як і складні іменники, ґрунтуються на сполученні двох слів» (Paulauskienė 1994: 196).

¹³ Пор. формулювання: «žingeidus — невдало утворений прикметник для перекладу нім. neugierig, рос. любопытный чи пол. ciekawy <...>» (KP 1939: 141), що ніби відображає потребу назвати литовською поняття, для якого в інших мовах уже є згадані слова.

¹⁴ У цьому значенні žingeidus, –i вживався і в пізнішій пресі — не лише в Литві, а й у діаспорі, наприклад: Ви послухаєте гарних пісень і музики нашого народу, а також почуєте, що відбувається в родині Макалу, де постійно трапляються цікаві події; Ці цікаві повідомлення Naujienų транслюють по радіо в усьому Чикаго, а також у таких литовських колоніях: Argo, Aurora, Batavia <...> (1935–03–09, Naujienos / The Lithuanian Daily News 58, 5; https://www.spauda.org/naujienos/archive/1935/1935-03-09-NAUJIENOS.pdf; переглянуто 2025–09–01); Та все ж це дуже žingeidus зізнання (1957–09–04, Laisvė / The Lithuanian Daily 171, 1; https://www.spauda.org/laisve/archive/1957/1957-09-04-LAISVE.pdf; переглянуто 2025–09–01).

¹⁵ Синонімічно одне одного можуть заміняти лише так звані безособові форми цих прикметників žingeidu і įdomu, у семантиці яких аспект об’єкта й суб’єкта ознаки ніби нівелюється. Пор. речення «Žingeidu, delko niekam nieko nesakė» («Цікаво, чому нікому нічого не казав»). 1914 року Й. Яблонскіс виправив його на «Įdomu (malonu būtų žinoti), delko niekam nieko nesako» («Цікаво (було б приємно знати), чому нікому нічого не каже») (Jablonskis 1959: 154). Однак чоловічі й жіночі форми прикметника žingeidus, žingeidi навряд чи можна замінити відповідними формами прикметника įdomus, įdomi, коли йдеться про суб’єкта, який чимось цікавиться. Įdomus у литовській мові може бути лише те чи той, що викликає зацікавлення (об’єкт), а не той, хто чимось цікавиться (суб’єкт; хіба що він викликає зацікавлення саме цим аспектом, але тоді він є об’єктом зацікавлення); пор. визначення цього прикметника: «той, що викликає інтерес, приваблює, вражає; вартий уваги» (LKŽe). Те саме стосується прислівника žingeidžiai та його семантичного синонімічного зв’язку з įdomiai. І абстрактний іменник žingeidumas не означає «цікавість» у значенні цікавості як властивості об’єкта; у LKŽe цей іменник зафіксовано лише як похідне від žingeidus, –i «допитливий». Загалом словотвірний тип назв ознак із суфіксом –umas доволі регулярний, і такі назви абстрактних понять потенційно можливі майже від кожного якісного прикметника, що має ступені порівняння (DLKG 2006: 100).

¹⁶ Хоч Й. Яблонскіс писав про зв’язок цих значень інакше — нічого дивного (це відомо й із діалектів), що є įdomus daiktas ir įdomus žmogus («цікава річ і цікава людина») (Jablonskis 1959: 58), — однак у випадку розглядуваного прикметника žingeidus, –i не слід забувати й про його словотвірну опозицію, зв’язок із твірною основою.

4

некреативно, поморфемно перекладені слова, що не відповідають закономірностям словотвору мови, до якої вони потрапляють, і всієї мовної системи загалом (Miliūnaitė 2022: 158–159)¹⁷. Žingeidus, -i виправляли, вважаючи його калькою (Pupkis 1980: 108–109)¹⁸. Якщо буде доведено, що це калька, тобто що її словотвір (морфологія) не суперечить системі литовської мови, сам факт калькування не матиме особливої ваги чи вирішального значення з погляду норми. Див. також розд. 2.2.

2. СЛОВОТВІР (МОРФОЛОГІЯ)

2.1. Виправлення прикметника žingeidus, -i обґрунтовують тим, що «ми зазвичай не схильні утворювати складні прикметники із закінченням -us» (KP 1939: 141). Однак такий спосіб творення не є цілком неможливим.

Складні прикметники утворюються з двох синтаксично й семантично пов’язаних слів і зазвичай мають закінчення -is, -ė (пор. LKG 1965: 595; DLKG 2006: 228; PBLKG 2024: 439). Проте як у граматиках, так і в інших описах творення прикметників, наприклад у працях Aldonos Paulauskienės (1983: 150, 2007: 50), Stasio Keinio (1999: 81) та ін., зазначається, що є складні прикметники із закінченнями -as, -us (keturpeščias, keliaklupsčias, pusiausviras, trišakas; akivaizdus, akilandus, lygiagretus), хоча це й рідкісні винятки. Зазвичай пишуть про закінчення складних прикметників загалом, а не окремо про певний словотвірний тип¹⁹. Таких типів є кілька десятків. Складні прикметники, як і іменники, поділяють на них за частинами мови, до яких належать твірні слова, орієнтуючись насамперед на другий компонент складного слова, тобто на іменник або дієслово (LKG 1965: 595–603; DLKG 2006: 238; PBLKG 2024: 440–441). У випадку прикметника žingeidus, -i актуальним є тип складних слів, утворених від іменника (žinios) і дієслова (geisti). За даними досліджень середини XX століття, цей тип був досить продуктивним (LKG 1965: 601)²⁰. Žingeidus, -i навіть відповідав би одному з характерних для цього типу словотвірних значень — «займається цим, робить і любить те, що означає перший компонент»²¹, яке мають, наприклад, druskamėgis (чоловік), saulėvengiai (рослини) тощо. Щоправда, граматики ілюструють цей тип переважно складними словами із закінченнями -is, -ė. Однак варто звернути увагу на прикметник akilandus, -i (і утворений за його аналогією akivaizdus, -i). У LKG (1965: 600) їх «безперечно» вважають складними словами з другим прикметниковим компонентом (тобто akilandus < akys, landus, -i). У DLKG (2006: 234) уже стверджується, що семантичне співвідношення між компонентами цих складних прикметників змінилося й стало менш виразним. Але якщо прикметник akilandus, -i «той, хто лізе в очі, нав’язливий» мотивувати словосполученням į akis lįsti (lenda, lindo), то тут можна вбачати й другий дієслівний компонент. Якщо це так, то й žingeidus, -i цілком доречний поруч із ним.

У LKŽ наведено кілька десятків (близько 55) складних прикметників із закінченням -us, -i. Лише кілька з них можна мотивувати сполуками іменника й дієслова; це згадані вище akilandus, -i, akivaizdus, -i, а також kraugerus, -i «кровожерливий (?)», kraulàkus, -i «той, хто жадає крові, кровожерливий», vaišnorus, -i «той, хто любить пригощати, добре частує, гостинний»²².

Якщо розглядати формально, може виникнути питання, чи не могли б žingeidus, -i, а також akilandus, -i, savimylus, -i, mesėdrus, -i, nevalus, -i тощо походити від назв суб’єктів, яким властиві такі риси: akilanda, savimyla, žingeida, mesėdra, nevala тощо. Однак

¹⁷ Пор. кальку neužilgo (рос. незадолго) і нормативну кальку įtaka (пор. рос. влияние, пол. influentia, нім. Einfluss, англ. influence, лат. influentia тощо).

¹⁸ J. Jablonskis називав це слово, разом із sauvalia, sauvalia, lygsvara, словами, що виникли помилково або якось неприродно в нашій мові (пор. Jablonskis 1959: 332–333).

¹⁹ Пор.: «<...> складні прикметники литовської мови не належать до u-основи (II відміни), отже, ці слова (žingeidus, savistovus, savimylus, savivaldus – прим. авт.) не лише є кальками, а й порушують морфологічну систему» (Piročkinas 1986: 105).

²⁰ Дослідження новотворів, зібраних до 2019 року в Базі даних нових слів литовської мови, показує, що це найчастотніший тип складних прикметників із дієслівним другим компонентом, однак загалом новотворів цього типу небагато (пор. Aleksaitė 2022: 154). У PBLKG зазначено, що складних слів із другим дієслівним компонентом значно менше, ніж із іменниковим (2024: 235).

²¹ У формулюванні «займається цим, робить і любить те, що означає другий компонент» (DLKG 2006: 235), очевидно, закралася помилка, адже об’єкт дії в цьому випадку виражається не другим, а першим компонентом.

²² Taip pat daiktavardinį ir veiksmažodinį sandus turintis veidmainus, -i ‘būdingas veidmainiui, apsimestinis’ galbūt nėra sudurtinis, o remiasi būdvardžiu ar daiktavardžiu veidmainis, -ė.

5

Попри словотвірне значення цих слів, очевидно, що напрям словотворення протилежний: саме від прикметників утворено назви носіїв позначених ними ознак (akilandus, -i > akilanda), або ж це похідні того самого словотвірного ступеня, що спираються на ту саму твірну основу, тобто і žingeidus, -i, і žingeida, або akilandus, -i і akilanda спираються на ті самі словосполучення — відповідно žinių geisti (geidė) або į akis lišti (lenda, lindo). Те саме стосується абстрактних іменників žingeida «допитливість», savimyla «самолюбство» тощо (пор. складні іменники, утворені з іменника та дієслова: akistata, širdgėla та ін. (DLKG 2006: 162, 164)).

2.2. Отже, повертаючись до питання походження žingeidus, -i, слід сказати, що (оскільки таке словотворення не є цілком неможливим) žingeidus, -i, імовірно, слід вважати калькою, а не запозиченням. Поряд із німецькими wissbegierig, neugierig варто звернути увагу на латиські прикметники ziņkārīgs, -a, ziņkārs, -a (і споріднені слова ziņķare, ziņkārība, ziņkārīgums, ziņkārot), особливо на другий, утворений від іменника ziņas «відомості, інформація»²³ та дієслова kārot «дуже бажати (хотіти), прагнути (чого)» (LLV), який цілком відповідає словотворенню литовського прикметника. Ці відповідники географічно також найближчі до М. Валанчюса. Стверджуючи, що žingeidus, -i утворено за зразком російського любознательный (Piročkinas 1986: 105 (про виправлення Й. Яблонскіса)), випускають з уваги, що компоненти складного слова в литовській мові, порівняно з російською, розташовано у зворотному порядку: пов’язаний зі знаннями компонент стоїть першим (як і у німецьких або латиських відповідниках). Російське любопытный або польське ciekawy (пор. білоруське цікаўны) є віддаленішими аналогами через семантику компонентів складного слова (російське) або спосіб словотворення (польське слово не є складним).

Споріднені з аналізованим прикметником слова žingeidis, -ė, žingeidys, -ė «допитлива людина» у LKŽ є звичайними за способом творення, нормативними складними іменниками, утвореними з іменника та дієслова (пор. puodlaižis, -ė, tvarkdarys, -ė та ін., що належать до того самого словотвірного типу (DLKG 2006: 163)), однак і вони позначені хрестиком, як і інші «слова, не вживані в сучасній мові». Отже, перешкода тут не у словотворенні, а в чомусь іншому.

3. СЕМАНТИКА

3.1. Семантика словотвірної основи

В історії виправлень прикметника žingeidus, -i з погляду семантики закидали обом компонентам, точніше — обом твірним словам: і іменнику žinios, і дієслову geisti (Būda 1999: 5–8).

3.1.1. Стверджували, що žinios не слід уживати у значенні науки, уміння тощо. У Kalbos praktikos patarimuose (1985) виправляли так: «žinios — у деяких випадках краще mokslas, išsilavinimas, išmanymas, mokėjimas, mokymasis...»²⁴. На думку Вітаутаса Пранцішкуса Буди, «навіть те, що це слово подекуди трапляється в одному чи іншому словнику, аж ніяк ще не доводить, що воно добре й нормативне» (1999: 7). Однак žinios у цьому або подібному значенні наведено в усіх виданнях DLKŽ, де його визначено й проілюстровано прикладами вживання так (тут і далі місця тексту, на які слід звернути увагу, у цитатах підкреслено — прим. авт.): «пізнання, уміння, наука»: Politinių ir Mokslinių Žinių Skleidimo Draugija (DLKŽ¹); «пізнання, наука»: Історичні, теоретичні ~. Поширювати ~. Прагнення до ~. Перевіряти ~ учнів. Поглиблювати свої ~

²³ Пор. ziņas «те (наприклад, дані, факти, числа, сукупність знань), що відомо або стало відомим (про щось); також інформація»; zināšanas «сукупність інформації, яку людина здобула завдяки досвіду, у результаті отримання відомостей; також систематизована сукупність відомостей (наприклад, у певній галузі)» (https://tezaurs.lv/zi%C5%86a:1, https://tezaurs.lv/zin%C4%81%C5%A1ana:1; переглянуто 2025-08-10).

²⁴ https://ekalba.lt/kalbos-patarimai/%C5%BEinios?paieska=%C5%BEinios&i=2e04dd98-dd7e-4462-b901-00fda8c14ff5; переглянуто 2025-08-29.

6

(DLKŽ₂); «зміст знань, освіти, інформація»: У довідниках, енциклопедіях подається багато ~их. Історичні зн. Має ~і, але слабко мислить (DLKŽ₃ – DLKŽ₈). У LKŽₑ ця лексема має позначку kng. (тобто книжне слово) й визначається як «нагромаджені або накопичені наукові дані»: <...> Людині, яка має менше спеціальних мовознавчих знань, особливо важко вловити наголоси жемайтських говірок LKV193²⁵. <...> Його (А. Баранаускаса) практичною метою було стати шанованим народом священником, але поряд із цим його туди штовхало прагнення до знань і науки LKKIX425. Пор. також подання в MLKŽ 2010: «знання»: Знання учнів оцінюють балами. І поняття «наука» у VLEₑ пояснюється із вживанням іменника žinios саме в тому значенні, на яке семантично спирається розглядуваний прикметник žingeidus, -i, пор.:

наука (лат. scientia — знання, уміння), інтелектуальна діяльність людей, мета якої — пізнавати й пояснювати явища дійсності та застосовувати їх на потреби суспільства; знання про дійсність, накопичені завдяки цій діяльності, — один із головних компонентів культури; <...> У сучасному значенні слово mokslas почали вживати лише в XIX столітті. До того систему знань про природу називали натурфілософією. <...> Критерії розмежування наукового й ненаукового знання пропонує філософія науки. <...> Задля здобуття об’єктивних знань про явища дійсності наукові дослідження ґрунтуються на раціональних міркуваннях, спостереженнях та експериментах. Найважливіша риса методології науки — постійне критичне оцінювання вже здобутих знань. З огляду на всі нові обставини й аргументи, знання, накопичені наукою, є неповними й мінливими. <...> Наукові знання постійно класифікують, керуючись змінними принципами. <...>²⁶

Схоже, усе ж мав рацію Пранас Кнюкшта, який 1994 року писав, що і прикметник žingeidus, -i, що означає не звичайну цікавість, а бажання знати, і слово žinios, уживане у значенні науки або фактів, вибороли право на існування (Kniūkšta 1994: 13). Пор. також згадану консультацію VLKK (див. Вступ), де замість žingeidus, -i поряд із прикметником smalsus, -i пропонується словосполучення siekiantis žinių.

3.1.2. Щодо другого компонента — вважали, що žingeidus, -i спиралося на друге значення geisti (Būda 1999: 7), пор.:

geĩ|sti, ~džia, ~dė 1. дуже хотіти, прагнути, домагатися, вимагати: Їсть те, чого душа ~džia. ~stinas dalykas. Aviną duotas, dar gaidžio ~džia (tts.). 2. бути охопленим пристрастю: Moters g. Δ ~džia/moji nuosaka (lingv., kuria reiškiamas noras, pageidavimas). ~dìmas (2) (DLKŽ₈)

geisti, gẽidžia, geĩdė дієсл. 1. (чого) дуже хотіти; синонім — прагнути: Він geĩdžia честі [визнання, багатства]. Діти дуже geĩdžia цуценя [мати цуценя, щоб батьки купили їм цуценя]. | запереч. (чого): Niekadā negėidžiau svėtimo turto. 2. (чого) відчувати фізичний потяг, жагу до чогось: Jį geĩdžia šio vyro. Jìe geĩdžia vienas kito. | запереч. (чого): Negeišk svėtimo vyro [svetimos móters]. (BLKŽ)

Але очевидно, що у словосполученні žinių geisti актуальне перше значення дієслова. Пор. також приклади вживання, наведені в LKŽₑ (де geisti має лише одне значення: «дуже хотіти, прагнути; бажати, домагатися, вимагати»), які не мають нічого спільного з пристрастю, хтивістю тощо:

Дитина так прагне науки Sl. Marvtė geĩdžia їхати до Кедайняя Pc. Так прагнули, а з’їли зовсім мало Trgn. Чого бажає твоє серце? B. Там дозволить мені матінка..., куди прагне моє серденько RD116. Дала курку, дала півня, чого вам, молодята, ще бажати? Pnd. Дівчино моя, молодице моя, не прагни солодкого сну RD57. <...>

²⁵ Література і мова, т. I–XXII. Виходило у Вільнюсі в 1956–1995 рр.

²⁶ https://www.vle.lt/straipsnis/mokslas/; переглянуто 2025-08-29.

7

3.2. Семантика похідного слова

Запропонований відповідник smalsus, -i не є абсолютним синонімом прикметника žingeidus, -i, отже, не може замінити його абсолютно в усіх контекстах²⁷. Визначення LKŽ «той, хто дуже всім цікавиться, хоче все знати», здається, підходить саме до žingeidus. По суті, поняття зацікавленості тут відрізняється однією семою: в одному випадку це звичайна, хай і сильна, але така, що нікуди далі не веде, зацікавленість (такою вирізняється відома з фольклору ciekava Zosė, пліткарі, цікава кішка тощо), в іншому — зацікавленість, спрямована на здобуття нових знань, розширення кругозору, зростання й самовдосконалення, а не на те, щоб одразу ж усе забути, бо стало нецікаво (маленька дитина, яка постійно ставить запитання, здібний вмотивований студент, науковець тощо).²⁸.

Після аналізу 217 прикладів уживання (досліджено всі споріднені слова прикметника žingeidus, -i, тобто все його словотвірне гніздо; докладніше про нього див. розд. 4) у DLKT (36 уживань у художній літературі, 33 — у нехудожній, 148 — у публіцистиці; уживань в адміністративній літературі та усному мовленні не зафіксовано) виявлено 3 семантичні випадки.

3.2.1. Žingeidus, -i означає те саме, що й smalsus, -i («зацікавлений, охочий дізнатися»). Приклади з DLKT²⁹:

Чоловік веде собаку дуже загрозливого вигляду. Žingeidus перехожий, бажаючи погладити собаку, запитує: — Ваш собака підпускає до себе незнайомих людей?

Це, звісно, було б цікаво й žingeidu дізнатися ширшому колу читачів <...>

Пор. новіше вживання в інтернет-текстах:

Naya (самка амурського тигра — прим. авт.) прибула до Литовського зоопарку кілька днів тому; 14-річна самка поки що несмілива. Трохи походивши вольєром, повертається до безпечного місця, звідки за всім спостерігає. «Почувається доволі непогано, žingeidi, досліджує територію, <...>» (2024-10-09; https://lnk.lt/straipsniai/lietuvoje/zoologijos-sode--itin-nykstantis-gyvunas-/277183; переглянуто 2025-08-07).

Цікавий випадок уживання: смислова різниця між smalsus і žingeidus відчувається, але, маючи на увазі цікавість («сліпу», тобто не пов’язану з подальшим використанням знань для самовдосконалення, розширення дослідження тощо), уживається форма середнього роду прикметника žingeidus, -i:

Невідомо, який внутрішній імператив спонукає людину берегти творчість попередників. Це не сліпа цікавість, коли дуже žingeidu, мовляв, скільки мав, як одягався, що їв, кому поклонялися. Радше це перевірка: чи справді ті, хто жив до нас, існували, і якщо так — що розповідають нам залишені ними артефакти? (2024-05-26, https://www.nemunas.press/straipsniai/paveldas-ir-atsisakymas/; переглянуто 2025-08-10).

3.2.2. Žingeidus, -i означає більше, ніж просто smalsus, -i, і не зовсім те саме, що smalsus (відповідно й спільнокореневі слова). Таких випадків більше. П. Кнюкшта стверджував, що žingeidus означає не звичайну цікавість, а бажання знати (1994: 13), на що В. П. Буда заперечив

²⁷ Хоч і виправлюване, žingeidus, -i дуже поширене, бо його значення відрізняється від значення слова smalsus, -i (Бутенас 1975: 185, цит. за Sabaliauskas 1990: 289). «Прикметник žingeidus у DŽ³ також має позначку ntk. (= smalsus). Невже žingeidus і smalsus — синоніми? Адже навіть педагогічні терміни smalsumas і žingeidumas не тотожні; їх позначають різними словами також англійською, російською та німецькою мовами <...>» (Малакаускас 1997: 12).

²⁸ «У литовській мові слово žingeidumas часто вживається в різних контекстах, наприклад, для опису цікавості дітей у школі, прагнення науковців відкривати нове або бажання звичайних людей більше дізнатися про навколишній світ. Цей термін може вживатися як у позитивному, так і в негативному значенні, залежно від контексту». (https://zingeidumas.lietuviskai.lt/; переглянуто 2025-08-30. Джерело сумнівне з лексикографічного та наукового погляду; інформація в ньому схожа на згенеровану ШІ, однак у цьому випадку хочеться звернути увагу на згадану в ньому сему прагнення відкривати.)

²⁹ Тут і далі в цьому розділі наведено приклади вживання, досліджені в DLKT у 2024-09.

8

klausdamas „[B]et argi smalsus, smalsumas nereiškia noro žinoti?“ (Būda 1999: 7). Išties, matyt, smalsumo ir žingeidumo semantinį skirtumą lemia tai, kad žingeidus, -i turi papildomą semą – tai ne tik tiesiog smalsus, bet siekiantis įgyti daugiau žinių tam, kad tobulėtų. Pavyzdžiai iš DLKT:

<...> маємо чимало фермерів, освічених, спраглих знати дедалі більше й допитливих, обізнаних, які розуміють, що без наукових знань далеко не зайдеш <...>

Вона зустріла надзвичайно допитливих, освічених учителів, які працювали за покликанням, і переконалася, що вчителі, яких вона зустрічала, були віддані своїй професії та учням.

Треба гадати, що допитливіші студенти тоді заохочувалися цікавитися науковою діяльністю, шукати й переживати радість відкриття.

«Яка сила штовхає людину до наукової праці? Як на мене, єдина — допитливість. Не цікавість, як кажуть мовознавці, а допитливість. Колись допитливість люди задовольняли кожен як умів, а тепер цю духовну спрагу задовольняє суспільство через певну організовану систему. <...>»

Поштовх до кар’єри. Велике бажання рухатися вперед і допитливість. "Мене не влаштовувала робота бухгалтерки, тож я постійно цікавилася й іншими банківськими справами, намагалася якомога більше дізнатися та навчитися <...>.“

Що спонукало писати? Звідки така велика допитливість, такий широкий кругозір, така велика кількість накопиченого матеріалу? <...> Увесь час я дружила із записником.

Пор. новіше вживання в інтернеті:

Знання він мав упродовж усієї своєї кар’єри, допитливим був завжди <...> Просто такий у нього характер: допитливість, прагнення вдосконалюватися, надійність. (2025-08-04; https://www.krepsinis.net/naujiena/2-metus-be-darbo-praleides-d-kairys-apie-klaidas-utenoje-didziausia-indeli-rytui-ir-sunkumus-sugrizti/343987?utm_source=copy&utm_medium=txt&utm_campaign=copy-txt; переглянуто 2025-08-07)

Професор радить молоді бути відповідальною, патріотичною та допитливою, наголошуючи: «Інтерес до світу може змінити і сучасність, і майбутнє, і фізичне та психічне здоров’я, а також мотиви служити у війську». (2025-07-25; https://www.snaigienos.lt/sveikatos-kodas/49328-lsu-profesorius-tarnyba-kariuomeneje-gerina-sirdies-kvepavimo-sistemos-ir-raumenu-istverme; переглянуто 2025-08-07)

V. S. (1904–1992) – tarpukario dramos aktorius ir drauge baleto šokėjas (labiau balerinų asistentas), režisierius. Smetoniškų laikų scenų bei salonų žvaigždė ir drauge reričiškos, uždyniškos dvasinės struktūros asmenybė, žingeidi, tobulinanti save, be to, raštinga. (2022-05-30; https://literaturairmenas.lt/teatras?page=14; žiūrėta 2025-08-16)

Смілива, допитлива молодь! Зацікавленість, бажання дізнатися, зрозуміти, здійснювати свої мрії, бути лідерами тішать! (2024-04-19; https://www.facebook.com/100076194364015/videos/-dr%C4%85sus-%C5%BEingeidus-jaunimas-dom%C4%97jimasis-noras-su%C5%BEinoti-suprasti-siekti-savo-svaj%C5%B3/440662875036377/; переглянуто 2025-08-17)

Допитливий і відповідальний докторант, який цінує науку та прагне максимального результату, — мрія кожного керівника (https://www.linkedin.com/posts/k%C4%99stutis-baltakys-05154184_%C5%BEingeidus-ir-atsakingas-doktorantas-kuris-activity-7209149838549012482-PpgU; переглянуто 2025-08-17)

Випускник Університету імені Миколаса Ромеріса (MRU) А. С., начальник відділу контролю кордону берегової охорони Державної прикордонної служби, який виконує обов’язки заступника командира загону, також стверджує, що на службі особливо чекають на допитливих юнаків. «Допитливість дуже важлива. Людині має бути цікаво те, чим вона збирається займатися або в якому середовищі працювати. Вона має бути відкритою до спілкування та вирізнятися аналітичним мисленням. Знання, здобуті під час навчання, безперечно допомагають нам у повсякденній роботі», — каже А. С. (2025-05-13; https://www.kurstoti.lt/s/15276/reikalingi-zhgeidus-technologijoms-imlus-sienu-sergetojai; переглянуто 2025-08-17)

9

3.2.3. Žingeidus, -i та smalsus, -i (або слова з їхніх словотвірних гнізд) уживаються як синоніми, поруч в одному реченні, доповнюють одне одного, можливо, уточнюють. Наприклад (із DLKT):

Священниця Тамара Шмідт: «Усі литовці žingeidus і smalsus» — так сказала єдина в Литві жінка, яка наприкінці травня почала очолювати Вільнюську євангелічно-лютеранську парафію <...>

Не Вартикліс, уточнимо, натякає — автор, зображенням допитливої, žingeidaus, неспокійної, винахідливої, хоча, можливо, до дев'яти років не розпізнававшої навіть літер дитини <...> змусив замислитися <...>

Дитина допитлива, цікавиться навколишнім світом, поки її žingeidumo не згасить навіть недоладна система освіти.

Насамперед варто згадати позитивні риси: žingeidumą, допитливість та інші подібні вроджені якості.

Пор. також ширше й новіше вживання в інтернеті:

Завжди приємно приймати гостей, а особливо коли вони такі допитливі й žingeidūs... (2024-01-24; https://www.paneveziomc.lt/naujienos/visada-smagu-sulaukti-sveciu-o-dar-kai-jie-tokie-smalsus-ir-zingeidus/; переглянуто 2025-08-07)

Діти XXI століття: допитливі, žingeidūs, які шукають сенс у своїй роботі, на уроці, сміливі, відкриті до нових ідей і досвіду (2019-03-28; https://www.lituanistika.emokykla.lt/uzsienio-lietuviams/veiklos-atspindziai/xxi-amziaus-vaikai-smalsus-zingeidus-ieskantys-prasmes-savo-darbe-pamokoje-drasus-atviri-naujoms-idejoms-ir-patirciai/; переглянуто 2025-08-16)

3.2.4. У консультації VLKK зазначено, що значення žingeidus, -i «схильний думати, розмірковувати», вочевидь, не властиве цьому прикметникові як окрема лексема, не пов'язана з цікавістю або віддалена від неї (такого значення не подає і LKŽ). У досліджених контекстах не знайдено випадку, коли žingeidus, -i можна було б замінити запропонованим відповідником maslus, -i, не згадавши насамперед доречніші smalsus, -i, domus, -i (уживання останнього, до речі, також рідкісне). Синонімічного зв'язку між žingeidaus і maslaus не видно й у Словнику синонімів³⁰.

4. СЛОВОТВІРНЕ ГНІЗДО

Žingeidus, -i, як уже зазначалося, має своє словотвірне гніздо, або, точніше, групу споріднених слів, не обов’язково безпосередньо утворених від нього, але пов’язаних словотвірно. У таблиці наведено споріднені слова, початок яким дав словосполучення прагнути знань (прагнув) або, інакше кажучи, злиття іменника знання та дієслова прагнути. Саме це злиття слід вважати початком спільного словотвірного гнізда. На ньому ґрунтуються не лише žingeidus, -i, а й інші похідні першого ступеня: žingeida² «цікавий до всього», žingeidis (-ys), -ė «цікавий до всього» та згаданий авторський нетиповий складний іменник žingeidėjas.

³⁰ https://ekalba.lt/sinonimu-zodynas/%C5%BEingeidus?paieska=%C5%BEingeidus&i=9a9006ab-495b-483e-acee-d81ae1f87fc9, https://ekalba.lt/sinonimu-zodynas/m%C4%85slus?paieska=m%C4%85slus&i=e0b37e17-f69c-4462-955e-e100d7210f88; переглянуто 2025-08-16.

10

Таблиця. Споріднені слова прикметника žingeidus, -i

Ступені словотворення

Словотвірна основа

1

2

3

4

прагнути знань (прагнув) знання ім. + прагнути дієсл.

žingeidus, -i

žingeidžiai

žingeidumas

žingeida¹ «цікавість»

žingeidingas, -a

допитливо

допитливість

допитливий, -а_[I]

допитливо_[I]

допитливість_[I]

допитливість

допитливець, -иця

допитливець, -иця

допитуватися

цікавитися

зацікавлення

посилено цікавитися

надмірно допитуватися

цікавлення

недопитливий, -а_[DLKT]

недопитливо_[I]

нецікавість_[I]

жингейда² «цікавий до всього»

жингейдис, -ė (жингейдис, -ė)

жингейде̇яс_[DLKT]

Своєю чергою, жингейдус, -і дав початок щонайменше 21 похідному слову (імовірно, потенційних, ще не зафіксованих похідних було б більше), серед яких є слова основних частин мови: іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Це похідні, утворені за допомогою різних словотвірних засобів (суфіксів, закінчень, префіксів).

Darybos pamato žingeid- dariniai fiksuoti LKŽₑ, DLKT ir interneto vartosenoje (pastarieji lentelėje atitinkamai pažymėti indeksais [DLKT] ir [I]). LKŽₑ pateikta daugiausia darybos lizdo žodžių (žingeida¹ ‘smalsumas’, žingeida² ‘smalsuolis’, žingeidauti (ir žingeidautis), žingeidavimas, žingeidimas, žingeidingas, -a (ir žingeidingai), žingeidingumas, žingeidis (-ys), -ė, žingeidystė, žingeidumas, žingeidūnas, -ė, žingeiduolis, -ė, žingeidus, -i (ir žingeidžiai), pažingeidauti, užžingeidauti). DLKT fiksuota tik žingeidus, -i (šis pasižymi formų įvairove – skirtingų giminių ir linksnių, aukštesniojo ir aukščiausiojo laipsnio, įvardžiuotinės formos), nežingeidus, -i, žingeidžiai, žingeidumas ir autorinio (Jurgos Ivanauskaitės naujadaro) žingeidėjas vartosenos pavyzdžių. Interneto tekstuose atskirai ieškota tik labiausiai tikėtinų vedinių – reguliariai padaromų prieveiksmio (su priesaga -ai) ar abstrakto (su priesaga -umas), taip pat vieną būdingiausių priesagų -iškas, -a turinčių žodžių. Nors po vieną kitą, bet tokių vartosenos pavyzdžių iš įvairių laikotarpių, pradedant XX a. 3-iojo dešimtmečio spauda, rasta:

11

Оскільки читачі беззастережно жингейджай вимагають уроків латиської мови, то продовжую свою навчальну програму. (2008-01-13; https://samirua.wordpress.com/2008/01/13/latviu-kalbos-pamokeles-vol3/; переглянуто 2025-08-30)

<...> жингейджай беремо участь в екскурсіях нашою прекрасною Литвою та святкуємо день народження кожного колеги! (2017; https://plus.lrytas.lt/biuro-komanda-2017/; переглянуто 2025-08-30)

І все ж, звідки ця шалена жингейдишкумас? Чому мені все мало? Чому я хочу знову й знову дізнаватися щось нове, цікаве? (https://nemoku.lt/nejaugi-as-tik-mais as/; переглянуто 2025-08-30)

Раптове погіршення академічних результатів успішного учня, невиконання домашніх завдань, нежингейдумас, відмова активної дитини, яка займається спортом, виконувати фізичні вправи, брак зусиль під час уроків можуть бути проявом психологічного насильства або цькування. (2016; https://epublications.vu.lt/object/e-laba:18849382/18849382.pdf; переглянуто 2025-08-30)

ВАНДА (повернувшись). Слухай. (Читає). «Отже, якби він погодився намалювати мій портрет, його обставини значно поліпшилися б, а майбутнє стало б певнішим....» ХУД. (нежингейджай). Хто пише? (Antanas Tulys, «Mūsų kelias» – Sandara, 2028, Nr. 6, p. 3; https://www.spauda2.org/sandara/archive/1928/1928-02-09-SANDARA.pdf; переглянуто 2025-08-30).

У липні 2025 року пошукова система Google знайшла близько 228 000 уживань прикметника жингейдус, -і, близько 6000 — прислівника жингейджай (однак серед знайденого є й частина форм давального відмінка однини жіночого роду прикметника, що збігаються з цим прислівником), і 117 000 — іменника жингейдумас (пор.: останнього 2024-06-14 знайдено близько 37 500, а 2024-06-27 — близько 57 900). Прикметник та іменник шукали за всією парадигмою, тобто за формами всіх відмінків. Безперечно, серед знайдених прикладів чимало повторюваних уживань; крім того, у багатьох випадках це вживання виправляють, отже, контекст не належить до живої мови. Проте статистика все одно промовиста й показує актуальність розглядуваних слів (часте виправлення в різних джерелах також є показником цього). З огляду на чималу кількість споріднених слів і розгалужене багатоступеневе словотвірне гніздо навряд чи й далі можна стверджувати, що жингейдус, -і «так і залишився на периферії публічного усного мовлення, а в писемному мовленні з’являється лише як рецидив» (Būda 1999: 7).

ПІДСУМОК

Прикметник žingeidus, -i, створений М. Валанчюсом, від часів Й. Яблонскіса виправляли через його походження, морфологію та семантику. З погляду походження це калька — новотвір, утворений за зразком слів інших мов (пор. нім. wissbegierig, neugierig, рос. любознательный тощо).

Оцінивши морфологію, словотвір і семантику прикметника žingeidus, -i, його синонімічні зв’язки, оглянувши історію унормування та мотиви виправлень, дослідивши сучасне вживання не лише самого прикметника, а й пов’язаних із ним словотвірно слів, можна дійти висновку, що підстав допустити його до нормативної мови було б достатньо.

В. П. Буда побоювався за довіру суспільства до мовознавців та їхніх рекомендацій, «якщо вони самі руйнують правило щодо žingeidumo, яке існує вже сто років» (1999: 8). За понад сто років відтоді, як слово було створено, змінилася і мова, а увагу почали звертати й на інші аспекти, ніж ті, що наголошувалися раніше. Уперто не помічати змін так само хибно, як і сліпо піддаватися тиску широкої громадськості, в будь-який спосіб допускаючи запозичені явища лише тому, що «так кажуть усі».

12

Якщо визнати, що žingeidus, -i та найчастіше вживані споріднені з ним слова відповідають нормам сучасної літературної литовської мови, він має з’явитися і в нормативному Словнику літовської літературної мови. У словникових статтях žingeidus, -i, žingeidžiai, žingeidumas має бути відображено семантичний зв’язок цих слів із прикметником smalsus, -i та його похідними, розкрито їхню синонімічність, відмінності у значеннях і вживанні.

ŠALTINIAI

BLKŽ: Bendrinės lietuvių kalbos žodynas (rengiamas) [Dictionary of the Standard Lithuanian Language], vyr. red. D. Liutkevičienė, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2013–2025. Prieiga internete: https://ekalba.lt/bendrines-lietuviu-kalbos-zodynas/ [žiūrėta 2025-03-10].

DLKŽ¹: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas [Dictionary of the Modern Lithuanian Language], atsak. red. J. Kruopas, 1-as leid., Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla, 1954.

DLKŽ²: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas [Dictionary of the Modern Lithuanian Language], atsak. red. J. Kruopas, 2-as leid., Vilnius: Mintis, 1972.

DLKŽ³: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas [Dictionary of the Modern Lithuanian Language], vyr. red. S. Keinys, 3-ias leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1993.

DLKŽ⁴: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas [Dictionary of the Modern Lithuanian Language], vyr. red. S. Keinys, 4-as leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas, 2000.

DLKŽ⁶: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas [Dictionary of the Modern Lithuanian Language], vyr. red. S. Keinys, 6-as leid. (elektroninis), Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2006.

DLKŽ⁷: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas [Dictionary of the Modern Lithuanian Language], vyr. red. S. Keinys, 7-as patais. ir papild. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2015.

DLKŽ⁸: Dabartinės lietuvių kalbos žodynas [Dictionary of the Modern Lithuanian Language], vyr. red. S. Keinys, 8-as patais. ir papild. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2021. Prieiga internete: https://ekalba.lt/dabartines-lietuviu-kalbos-zodynas/ [žiūrėta 2024-10-05].

DLKT: Dabartinės lietuvių kalbos tekstynas [Corpus of the Contemporary Lithuanian Language], Kaunas: Vytauto Didžiojo universitetas. Prieiga internete: http://tekstynas.vdu.lt/tekstynas/ [žiūrėta 2024-06–2025-07].

KPP 1985: Kalbos praktikos patarimai [Language Practice Tips], A. Paulauskienė, V. Labutis, A. Pupkis, J. Šukys, A. Vanagas, J. Žemaitis, sud. A. Pupkis, 2-as patais. ir papild. leid., Vilnius: Mokslas.

LKŽ^e: Lietuvių kalbos žodynas [Dictionary of the Lithuanian Language] 1–20 (1941–2002), el. variantas, red. kolegija G. Naktinienė (vyr. redaktorė), J. Paulauskas, R. Petrokienė, V. Vitkauskas, J. Zabarskaitė; programuotojai: E. Ožeraitis, V. Zinkevičius, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, atnaujinta versija, 2018. Prieiga internete: https://ekalba.lt/lietuviu-kalbos-zodynas.

LLV: Latviešu–lietuviešu vārdnīca [Latvian-Lithuanian Dictionary], A. Butkus, Kaunas: Aesti, 2003; elektroninis variantas, Tilde, 2009. Prieiga internete: https://www.letonika.lv/groups/default.aspx?g=2&r=10621063 [žiūrėta 2025-09-01].

MLKŽ 2010: Mokomasis lietuvių kalbos žodynas [Lithuanian Learner's Dictionary], M. Norkaitienė, R. Šepetytė, Z. Šimėnaitė. 2-as patais. leid., Vilnius: Baltos lankos.

13

SŽ: Sinonimų žodynas [Dictionary of Synonyms], A. Lyberis. 2-as patais. leid., Vilnius: Lietuvių kalbos institutas, 2002; elektroninis variantas, 2015. Prieiga internete: https://ekalba.lt/sinonimu-zodynas/ [žiūrėta 2025-08-10].

VLE: Visuotinė lietuvių enciklopedija [Universal Lithuanian Encyclopedia], Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. Prieiga internete: https://www.vle.lt/ [žiūrėta 2025-07-04].

LITERATŪRA

Aleksaitė Agnė 2022: Lietuvių kalbos naujažodžių darýba (2011–2019 m. Naujažodžių duomenyno pagrindu) [Formation of Neologisms in the Lithuanian Language (on the Basis of the 2011–2019 Database of Neologisms)]: daktaro disertacija, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas.

Būda Vytautas Pranciškus 1999: Nevartokime žodžio „žingeidus“ [Let's Not Use the Word ‘žingeidus’]. – Filologija 7, 5–8.

Buivydienė Rūta 1984: Leksikos klaidos [Lexical Errors]. – Mūsų kalba 4, 15–20.

Būtėnas Julius 1975: Literato duona [The Bread of a Man of Letters], Vilnius: Vaga.

DLKG 2006: Dabartinės lietuvių kalbos gramatika [Grammar of Modern Lithuanian], red. V. Ambrazas, 4-as patais. leid., Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidybos institutas.

Jablonskis Jonas 1959: Rinktiniai raštai 2 [Selected Writings], Vilnius: Valstybinė politinės ir mokslinės literatūros leidykla.

Keinys Stasys 1995: Svarbiausias žodyno plėtros būdas [The Most Significant Method of Vocabulary Expansion]. – Gimtoji kalba 6, 2.

Keinys Stasys 1999: Bendrinės lietuvių kalbos žodžių darýba [Word Formations in the Standard Lithuanian Language], Šiauliai: Šiaulių universiteto leidykla.

Klimavičius Jonas 1995: Julius Būtėnas. Vinco Kudirkos bendražygiai [recenzija] [Julius Būtėnas. Associates of Vincas Kudirka [review]]. – Gimtoji kalba 7, 12.

Kniūkšta Pranas 1994: Apie nukrypimus nuo kalbos normų [About Deviations from Language Norms]. – Kalbos kultūra 66, 5–18.

KP 1939: Kalbos patarėjas [Language Advisor], sud. L. Dambrauskas, Kaunas: Lietuvių kalbos draugija.

LKG 1965: Lietuvių kalbos gramatika 1: Fonetika ir morfologija (daiktavardis, būdvardis, skaitvardis, įvardis) [Grammar of the Lithuanian Language 1: Phonetics and morphology (nouns, adjectives, numerals, pronouns)], vyr. red. K. Ulvydas, Vilnius: Mintis.

Mataitytė Inga 1994: 7 meno dienos, 1993, liepa–gruodis [recenzija] [7 Arts Days, 1993, July – December [review]]. – Gimtoji kalba 4–5, 22.

Mataitytė Inga 1995: Laimonas Tapinas. Septynios vienatvės Paryžiuje [recenzija] [Laimonas Tapinas. Seven Solitudes in Paris [review]]. – Gimtoji kalba 5, 11.

Mataitytė Inga 1997: Jurga Ivanauskaitė. Ištremtas Tibetas [recenzija] [Jurga Ivanauskaitė. Tibet in Exile [review]]. – Gimtoji kalba 11, 14.

Malakauskas Algirdas 1997: Neteiktini žodžiai ir reikšmės „Dabartinės lietuvių kalbos žodyne“ [Unacceptable Words and Meanings in the 'Dictionary of the Modern Lithuanian Language']. – Kalbos kultūra 70, 10–13.

Miliūnaitė Rita 2022: Įvairuojantys ir nauji lietuvių kalbos reiškiniai XXI a. pradžioje: sistematika ir pokyčių kryptys [Variable and New Phenomena of Contemporary

14

Lithuanian at the Start of the 21st Century: Systemization and Trends of Change]: monografija, el. išteklius, Vilnius: Lietuvių kalbos institutas. Prieiga internete: http://lki.lt/wp-content/uploads/2022/12/Miliunaite_Ivairuojantys_ir_nauji_kalbos-reiskiniai.pdf.

P a u l a u s k i e n ė A l d o n a 1983: Lietuvių kalbos morfologijos apybraiža [Outline of Lithuanian Morphology], Kaunas: Šviesa.

P a u l a u s k i e n ė A l d o n a 1994: Lietuvių kalbos morfologija. Paskaitos lituanistams [Morphology of the Lithuanian Language. Lectures for Lithuanian Studies Students], Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

P a u l a u s k i e n ė A l d o n a 2007: Lietuvių kalbos morfologijos pagrindai [Fundamentals of Lithuanian Morphology], Kaunas: Technologija.

P i r o č k i n a s A r n o l d a s 1986: Jono Jablonskio kalbos taisymai [Jonas Jablonskis's Rules of Language], Kaunas: Šviesa.

P i r o č k i n a s A r n o l d a s 1990: Administracinės kalbos kultūra [Administrative Language Culture], Vilnius: Mintis.

PBLKG 2024: Praktinė bendrinės lietuvių kalbos gramatika [Practical Grammar of the Standard Lithuanian Language], A. Balčiūnienė, A. Drukteinis, R. Kazlauskaitė, J. Vaskelienė, Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla.

P r i b u š a u s k a i t ė A l b i n a 1998: Briliūtė B. Amžiais keliaujanti Dievo tauta [recenzija] [Briliūtė B. God's People Traveling Through the Ages [review]]. – Gimtoji kalba 11, 13–16.

P u p k i s A l d o n a s 1980: Kalbos kultūros pagrindai [Fundamentals of Language Culture], Vilnius: Mokslas.

S a b a l i a u s k a s A l g i r d a s 1990: Lietuvių kalbos leksika [Vocabulary of the Lithuanian Language], Vilnius: Mokslas.

S k a r d ž i u s P r a n a s 1996 [1943]: Lietuvių kalbos žodžių daryba [Word Formation in the Lithuanian Language], fotografuotinis leidinys [Rinktiniai raštai 1], Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla.

DAIVA MURMULAITYTĖ

ŽINGEIDUS – TO BE OR NOT TO BE

S u m m a r y

The adjective žingeidus ‘inquisitive’, coined by Motiejus Valančius (1801–1875), has been corrected for more than 120 years as not conforming to the norms of standard Lithuanian. In terms of its origin, it is considered a non-standard calque, modelled on words from other languages (cf. German wissbegierig, neugierig, Russian любознательный, etc.). Its morphology and formation are also problematic, as the ending –us is not characteristic of compound adjectives in Lithuanian. Finally, the semantics of its components – the noun žinios and the verb geisti (geidė) – also seem inappropriate. It is argued that the noun žinios is foreign to the semantics of science, education, knowledge, skill, etc., and the meaning of the verb geisti ‘to feel physical attraction, desire, to be overcome by passion’ also cannot semantically measure the meaning of the compound žingeidus. Instead of žingeidus, the adjective smalsus ‘curious’ is most often suggested.

After evaluating the morphology, word formation, semantics, and synonymic relationships, reviewing the history of codification and the reasons for correction, and

15

examining the current usage of not only the adjective itself but also its derivatives, it becomes clear that there are sufficient reasons to include it in the standard language. First of all, žingeidus should apparently be considered a standard calque, i.e., a word that systematically fits in with indigenous derivatives, even though it was created based on examples from other languages. There are adjectives composed of nouns and verbs (e.g., sauleivengis, druskamegis, etc.) in the Lithuanian language. The derivational meaning of žingeidus would even correspond to one of the derivational meanings characteristic of this type of compounds – ‘engages in, does and likes what the first part of the word means’. Secondly, although rare, there are compound adjectives in the Lithuanian language with other endings, not just -is, for example: akilandus, keturpėščias.

In terms of semantics, it should be noted that the noun žinios with the aforementioned ill-fitting meaning is found in all editions of the Dictionary of the Modern Lithuanian Language, the academic Dictionary of the Lithuanian Language, and the Educational Dictionary of the Lithuanian Language. This lexeme is used not only in spoken language, but also in edited texts (for example, in the Universal Lithuanian Encyclopedia). As for geisti, it should be noted that žingeidus is based not on the second meaning mentioned above, but on the first meaning of the base verb, ‘to want very much, to desire’. Thus, there seems to be no semantic obstacles to the adjective žingeidus originating from the phrase žinių geisti (geidė).

It is also important to note the considerable number of words derived from žingeidus, or, more precisely, words related to this adjective, not necessarily directly derived from it (žingeidžiai, žingeidumas, žingeidauti, žingeidavimas, pažingeidauti, žingeiduolis, žingeida¹ ‘curiosity’, žingeida² ‘curious person’, etc.). Some of them, although corrected, are used not only occasionally. This shows that words derived from žingeid- are relevant and remain in use. This is most likely because the proposed replacement smalsus is not a completely accurate equivalent (perhaps this is the most important reason to change the evaluation of the adjective žingeidus). These adjectives differ in one significant seme: žingeidus is not just curious, but seeking, even desiring, to learn more for self-education.

Having decided that žingeidus and its most commonly used cognates correspond to the current norms of the standard Lithuanian language, they should also appear in the normative Dictionary of the Standard Lithuanian Language. The dictionary entries for žingeidus, žingeidžiai, and žingeidumas should reflect the semantic relationship of these words to the adjective smalsus and its derivatives, revealing their synonymy, differences in meaning, and differences in usage.

16