LIETUVIŲ KALBOS LEKSIKOS RAIDA

LIETUVOS TSR MOKSLŲ AKADEMIJA

ПРИМІТКИ, РЕЦЕНЗІЇ

ПРО ПОДАННЯ СКЛАДЕНИХ ТЕРМІНІВ І ВИЗНАЧЕНЬ У «СЛОВНИКУ СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ»

За обсягом лексики, нормативними тенденціями та структурою гнізд і статей «Словник сучасної литовської мови» (Vilnius, 1954) певною мірою близький до словника російської мови С. Ожегова (пор. С. И. Ожегов, Словарь русского языка, изд. V, М., 1963) і словника англійської мови Н. та Г. Фаулерів (пор. The concise Oxford Dictionary of current English edited by H. W. Fowler and G. H. Fowler based on Oxford Dictionary (fourth edition), Oxford university Press (Państwowe wydawnictwo naukowe, Warszawa, 1951). Перше його видання вийшло друком понад десять років тому й було позитивно оцінене як у нашій республіці, так і за кордоном. Найближчими роками розпочнеться підготовка другого видання «Словника сучасної литовської мови» (далі — ССЛМ). Мета цієї статті — висловити кілька зауважень щодо подання складених термінів і визначень у ССЛМ і тим самим сприяти вдосконаленню структури гнізд і статей цього словника.

Складені терміни, або термінологічні словосполучення, у радянському мовознавстві досліджувалися порівняно мало¹. Спираючись на теоретичні засади цих нечисленних досліджень, у сучасній литовській мові можна виокремити кілька найхарактерніших типів складених термінів: 1) узгоджувальні словосполучення: а) словосполучення типу «прикметник + іменник» з одним або кількома узгодженими означеннями, напр.: aitrusis || auksakuodis || gumbootasis || nuodingasis || plūdinis || standžialapis || šliaužiantysis || vandeninis vėd-

¹Важливішими статтями, у яких так чи інакше згадуються складені терміни, на нашу думку, є такі: Н. Д. Андреев, В. Л. Замбржицкий, Именное словообразование в спортивной терминологии, „Развитие современного русского языка“, М., 1963; тих самих авторів, Новое в современной сельскохозяйственной терминологии, „Вопросы культуры речи“, вып. 2, М., 1959; В. П. Даниленко, О словообразовании в области производственно-технической терминологии, „Вопросы культуры речи“, вып. 2, М., 1959; А. Баскаков, Структурные типы терминов в турецком языке и их лексикографическое оформление, „Лексикографический сборник“, вып. 6, М., 1963; С. И. Ожегов, О структуре фразеологии, там же, вып. 1, М., 1957; Н. П. Кузькин, К вопросу о сущности термина, „Вестник Ленинградского университета“, вып. 4, Л., 1962; В. В. Акуленко, Две заметки об интернациональной лексике и терминологии, „Ученые записки филолог. фак. Харьковского гос. унив. им. А. М. Горького“, Харьков, 1962; окремі видання АН СССР — Д. С. Лотте, Основы построения научно-технической терминологии, М., 1961; К. А. Левковская, Именное словообразование в современной немецкой общественно-политической терминологии, М., 1961; „Вопросы терминологии“ (зб. ст.), М., 1961; О. С. Ахманова, Очерки по общей и русской лексикологии (гл. 3), М., 1957 та ін.

15. Užsak. Nr. 174

225

гіркий (систематика рослин), насипні || бічні || внутрішні || кінцеві || локальні || донні || поверхневі морени (геологія), басейновий || ядерний || енергетичний || швидкий || гомогенний || гетерогенний || лабораторний || тепловий || проміжний реактор (ядерна енергетика), бічна відвідна канава (меліорація), пізні силосні культури (агрономія), нагрівальна вакуумна лампа (електротехніка); б) словосполучення типу «іменник || іменникова атрибутивна конструкція у родовому відмінку + іменник» з одним або кількома неузгодженими означеннями, напр.: трудова пісня (фольклористика), сірчана кислота (хімія), температура застигання (фізика, хімія), прискорювач шарів (текстильна промисловість), генератор змінного || постійного струму (електротехніка), карбюризатор деревного вугілля (хімія); в) прикладкові словосполучення типу «іменник + іменник || прикметник», напр.: дуб пухнастий (Quercus pubescens), сосна гірська (Pinus montana), ковила волосиста (Stipa capilata), стальник польовий (Ononis arvensis), парило звичайне (Agrimonia eupatoria), папороть букова (Dryopteris phegopteris), дрізд співочий (Turdus musicans), боровик червоноголовець (Boletus versipellis), скопа (Pandion haliaetus), голуб припутень || горлиця (Columba palumbus || oenas), землерийка мала (Sorex minutus), білка-летяга (Pteromys volans), миша-крихітка (Mycromys minutus), елемент-самородок (хімія), гора-одинак (геоморфологія), камінь-бовтун (геоморфологія); 2) керовані словосполучення, напр.: а) словосполучення типу «іменник + іменник» з відмінковим керуванням, напр.: розмноження відсадками (ботаніка), кріплення колодами || камінням || кріпленнями (гірнича справа), загартування в олії (металознавство), очна ставка (право), розрахунок готівкою (економіка), зрошення смугами (гідротехніка), образа дією || письмово (право); б) словосполучення типу «іменник + дієприслівник» із керуванням дієприслівниковою формою, напр.: змащування зануренням || заливанням || притисканням (машинознавство), консервування солінням || сушінням (технологія харчових продуктів), упізнання під час ототожнення (право); в) словосполучення з прийменниковим керуванням типу «іменник + прийменник + іменник || атрибутивне словосполучення», напр.: кран зі стрілою (машинознавство), контактор із клацалкою (електротехніка), бюретка з краном (фізична хімія), низовина без стоку (фізична географія), захисник за призначенням || домовленістю (право), довічне управління (право), валентність за киснем || воднем (хімія), відрахування до спецфонду (економіка); 3) складносурядні словосполучення, або складені повнозначні слова, напр.: капсула-детонатор (піротехніка), канава-збирач (меліорація), пастеризатор-регенератор (технологія харчових продуктів), шлюз-регулятор (гідротехніка), перетворювач-молоток (текстильна промисловість), судно-буксир (мореплавство).

У ССЛМ найбільше подано складених термінів першого типу — сталих словосполучень і фразеологізмів. На практиці саме їх уживають найбільше. Загалом у ССЛМ подано небагато термінологізованих словосполучень. Цей недолік слід виправити під час підготовки другого видання Словника.

У ССЛМ складені терміни подано двояко: або вони виступають ілюстративними прикладами до якогось значення слова (а), або виділяються в окреме значення (б). Напр.:

а) наголос (1) грам. спосіб вимови звуків слова; інтонація: Твиртапрадис (спадний) н. Твиртагалє (висхідний) н.

якісн|ий,-а (1) ← якість: Я. різниця. Обставини способу поділяємо на ~і та кількісні (грам.)

226

б) з’єднувач, -а, ч. (3) 1. [...] 2. грам. зв’язка складеного присудка — особова форма дієслова або дієприкметник, що його замінює

рагуль (2) [...] 3. бот. рослина родини жовтецевих, що росте на піщаних ґрунтах; бур’ян, який часто трапляється серед жита (Delphinium Consolida)

Корелятивні складені терміни в DLKŽ, на нашу думку, подано надто неоднаково. Порівняймо деякі статті:

1) однодоль|ний, ~на (2) бот. рослина, зернівка якої має одну частку: ~ні рослини 2) довгун|ець, ~иця (2) довгий: ~ий льон (такий різновид льону) 2) льон (4) бот. волокниста й олійна культурна рослина (Linum): цвіт ~у, ~и виривати, мочити, м’яти 3) хребет|ний, ~на (2) → хребет: ~і тварини

1) рівнопелюст|ковий, ~кова (2) такий, що має рівні частки: Квітки ~кові (бот. Flores regulares) 2) гойдалк|а, ~овець, ім. (2) той, хто гойдається: Г. береза 2) берез|а (3) бот. листяне дерево з білою корою (Betula): Б. повисла (з пониклими гілками) Б. пухнаста (з грубою корою, ремінчаста) [...] 3) стручк|овий, ~ова (1) →2 стручок: С. рослина (зі стручками)

Порівнявши подання відповідних корелятивних складених термінів у наведених вище статтях, бачимо неоднаковість: в одному місці дотримуються природного порядку розташування компонентів складених термінів, в іншому — міняють їх місцями; в одному місці складений термін подано у формі однини (1, 2), в іншому — множини (3) тощо.

Через неточність подання корелятивних складених термінів у DLKŽ у користувача можуть виникнути певні непорозуміння й запитання. Чому, наприклад, у статті прикметника сумчастий,-а не лише зазначено, що значення складеного терміна сумчасті ссавці пов’язане з третім значенням іменника сумка, але й наведено неповне визначення («які носять дитинчат у сумці»), тоді як біля складеного анатомічного терміна щитоподібна залоза (у статті прикметника щитоподібний,-а) його позначено лише скороченням анат., і важко зрозуміти, чи пов’язаний згаданий вище складений термін з одним зі значень слова щит функціональним зв’язком чи зв’язком подібності.

Фразеологічні складені терміни в згаданому словнику подано наприкінці статті за трикутником, наприклад:

грім| (1) 1. [...] △ ~овий бекас (такий птах, Scolopax gallinago) пекельн|ий (3b) [...] △ ~ий камінчик (фарм. Argentum nitricum). ~а машина (вибуховий заряд із годинниковим механізмом)

Подання термінів цього типу в DLKŽ, на нашу думку, також надто різниться. Наприклад, кальки білий вірш (пор. англ. blank verse, фр. vers blancs, нім. Blankverse, рос. белые стихи, пол. biały wiersz), біла гарячка (пор. рос. белая горячка) подано за трикутником у статті слова білий,-а, а термін косий політ (пор. пол. lot koszący, рос. бреющий полёт) винесено окремим значенням у статті слова косий (~ий), ~а (~а). Термін морська свинка (зоол. Cavia cobaya) у статті слова море подано за трикутником, а у статті слова свинка —

15*

227

ні. Складений термін бронзова доба з поясненням у дужках подано у статті слова бронза після трикутника, тоді як корелятивного родового складеного терміна кам’яна доба у цьому словнику взагалі немає. Безпідставно вважаються фразеологізмами й подаються після трикутника такі складені терміни, як індоєвропейські мови, морська || географічна || англійська миля, носова перегородка, кримінальний кодекс, вузьколистий верболіз, гірський кришталь тощо.

Подання визначень понять, позначених складеними термінами, залежить від структури й характеру статей, у яких розміщено терміни. Після складених термінів, винесених у статті однозначного чи багатозначного слова окремим значенням, визначення подаються після тире і зазвичай бувають лише повними (a), тоді як визначення складених термінів, що виступають ілюстраціями, подаються в дужках і бувають кількох типів: повні (b), неповні (c), лексичні (d, d₁), наприклад:

a) губчастий гриб (1) бот. капустяний г. – паразитичний гриб, що росте на коренях капусти й утворює потовщення у формі бульби (Plasmodiophora brassicae)

об’єктивізм (2) [...] 2. буржуазний о. – таке тлумачення необхідності та закономірності історичного процесу, яке виправдовує і захищає капіталістичний лад, намагаючись прикрити класові експлуататорські інтереси буржуазії завісою «позапартійності», удаваної «об’єктивності». Марксистсько-ленінське розуміння об’єктивності включає партійність, дієве, активне ставлення до дійсності з метою її революційного перетворення.

b) інкубаційн|ий,-а (1) → і н к у б а ц і я: I. період (час, потрібний для розвитку зародка в яйці; мед. проміжок часу від зараження до появи перших симптомів хвороби)

телуричн|ий,-а (1) → т е л у р: -ні лінії (лінії сонячного спектра, що виникають через поглинання відповідних світлових променів газами й парами в атмосфері Землі)

c) потогінн|ий,-а (2) → п і т: ~і ліки (які викликають потовиділення)

заготівельн|ий,-а (2) → з а г о т о в л я т и: ~і ціни (які сплачують під час здійснення державних заготівель)

осадов|ий, ~а (1) → осад: ~і породи (утворені з осадів)

d) молярн|ий,-а (1) → м о л я р: М. зуб (крамінний)

звуков|ий, ~а (2) → звук: ~е написання (фонетичне). З. фільм

хвостов|ий,-а (2) → х в і с т: ~а ластівка (зоол. Hirundo rustica)

d₁) волокнист|ий,-а (1) → в о л о к н о: ~і рослини (льон, коноплі) [...]

спор|овий,-а (1) → спора: ~і рослини (водорості, гриби, мохи, папороті)

Одним із найпомітніших недоліків визначень складених термінів у DLKŽ є те, що визначення складених термінів, які виступають ілюстративними прикладами, недостатньо узгоджуються з визначеннями понять, позначених заголовним словом статті. Наприклад:

228

рудимента́рни[й], -а (1) біол. зародковий; недостатньо розвинений, відмираючий, залишковий; ~і органи (органи, що втратили своє значення в ході еволюційного розвитку організму й перебувають на шляху до зникнення, наприклад, апендикс, куприкова кістка тощо)

У цьому випадку визначення складеного терміна рудиментарні органи лише дублює основне визначення і, на нашу думку, цілком зайве. Таких випадків у DLKŽ чимало.

Мабуть, має рацію радянський мовознавець Ф. Сороколетов, стверджуючи, що найкраще визначення видових термінів у тлумачному словнику — включити їх до групи споріднених понять, а не докладно пояснювати, з чого що зроблено, для чого що використовується тощо², адже такі визначення (особливо знарядь і приладів) дуже швидко застарівають. Крім того, якщо не включити визначуване поняття до ширшого підпорядковувального поняття або використати неповне визначення, дуже легко скотитися до поверховості. Наведімо пару прикладів:

множи́нний, -а (2) → багато: ~і числівники (які вживаються з іменниками, що мають лише форму множини)

мінера́льний, -а (1) → мінерал: ~ні добрива. М. олія. М. вода (у якій розчинений якийсь мінерал)

Відповідно до неповного визначення складеного терміна множинні числівники у першому з наведених вище прикладів виходило б, що в словосполученні п’яті роки ужитий числівник можна вважати множинним. У воді зі звичайної криниці також розчинені мінерали, але чому таку воду ніхто не називає мінеральною?

Синоніми означальних компонентів складених термінів зручніше було б подавати не після всього складеного терміна, як це робиться в більшості статей DLKŽ (пор. двері з фільонками — фільончастий, -а ст., звуковий правопис — звуковий, -а ст., гребінчастий зуб — гребінчастий, -а ст. тощо), а вставляти всередину складеного терміна (пор. тверда на початку || твердий на кінці склад ст.), оскільки в багатьох випадках синонімами складеного терміна бувають і однослівні терміни (пор. пісковик: пісочник — піщаний, -а ст.).

Уніфікувавши розглянуті вище розбіжності в поданні складених термінів та їхніх визначень у DLKŽ, можна було б зробити структуру його статей трохи компактнішою, а головне — людям було б зручніше ним користуватися.

K. Gaivenis

ВАЖЛИВЕ ВИДАННЯ БІЛОРУСЬКИХ МОВОЗНАВЦІВ

Дыялекталагічны атлас беларускай мовы, Мінск, 1963, VIII + 338 žemėl. + 970 p.

До найбільших і найважливіших видань, які останніми роками збагатили не лише білоруське, а й загалом радянське мовознавство, безперечно, належить «Діалектологічний атлас білоруської мови», виданий Інститутом мовознавства імені Якуба Коласа Академії наук Білоруської РСР. Це видання є результатом багаторічної, великої

² Див. Ф. П. Сороколетов, Смысловая характеристика терминов в толковых словарях, „Лексикографический сборник“, вип. V, М., 1962, с. 130.

229