SOCIALINĖS LINGVISTIKOS PROBLEMOS

LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XIX (1979)

Vida SIMONAITYTĖ

СОЦІАЛЬНІ ЧИННИКИ І СЛОВОТВІР

Поняття «розвиток мови» — дуже складне, оскільки природа мовних змін подвійна. З одного боку, мова змінюється відповідно до власних внутрішніх законів, тобто відповідно до внутрішніх можливостей самої мови змінюватися в тому чи іншому напрямі; з іншого боку, не всі зміни мови, передбачені внутрішніми законами, реалізуються. Їх реалізацію зумовлюють соціальні чинники, адже, за словами J. Dešerjevo (1977, 8), «мова — своєрідний барометр розвитку суспільства. У сучасній мові, як у дзеркалі, відбивається соціальне життя її носіїв».

З усіх складників мови найрухливішою є лексика. У кожну епоху активізується та частина лексики, яка найбільше пов’язана з актуальними явищами суспільного життя. Усе нове в нашому житті втілюється у слові.

Зміни словникового складу — природне явище розвитку мови. Лексичний склад мови, безпосередньо відображаючи життя суспільства, розвивається, змінюється: з’являються нові слова, старі слова набувають нових значень, частина слів переходить до пасивного запасу. Інтенсивність змін словникового складу залежить від історичної епохи й пов’язана зі змінами в житті народу, адже «мова відображає, закріплює та реєструє всі зміни матеріальної й духовної культури людства» [Каммари М. Д., 1964, 89].

Лексика литовської мови особливо змінилася за радянських часів, адже пожвавлення життя, швидший розвиток економіки, промисловості, техніки, науки й мистецтва інтенсифікують і процес номінації.

Зміни словникового складу зазвичай відбуваються у двох напрямах: його поповнення новими словами та зникнення з нього окремих слів і груп слів. Поповнення словникового складу, особливо в періоди революційної перебудови суспільства та піднесення науки й мистецтва, відбувається інтенсивніше, ніж зникають із нього окремі слова й групи слів. Основний напрям розвитку лексики за радянських часів — поява нових слів. А найважливішим джерелом поповнення лексики кожної мови, зокрема й литовської, є її внутрішні ресурси, особливо словотвір.

Нове суспільне життя впливає не лише на лексику, а й на словотвір, оскільки словотвір пов’язаний зі словником мови, з її лексикою. I. Protčenka (1975, 294, 295) стверджує, що «зв’язок словотвору з лексикою виявляється насамперед у тому, що у словотворі безпосередньо відображаються всі ті сталі зміни, які відбуваються в лексиці мови внаслідок змін суспільного життя». Особливо великий вплив на словотвір має поповнення словника мови. Спостерігаючи саме за цим процесом, ми бачимо, наскільки складною та багатогранною є взаємодія лексичних і словотвірних явищ, адже жоден афікс не існує без слова. Отже, будь-який словотвірний процес пов’язаний зі змінами в лексиці. Словотвір не меншою мірою пов’язаний і з граматикою. Зв’язок словотвору з граматикою виявляється насамперед у тому, що новоутворені слова закріплюються в мові у формі вже наявної граматичної категорії (іменника, прикметника, дієслова, прислівника тощо). Складний і різноманітний зв’язок словотвору з лексикою, з одного боку, і граматикою — з іншого, зумовлює те розмаїття способів словотворення, яке властиве литовській літературній мові протягом усього періоду її розвитку.

101

Словотворення змінюється відповідно до власних внутрішніх закономірностей під впливом соціальних чинників. Типи словотворення реалізуються лише в словах, а слова — це назви. Якщо в колективу не виникає потреби в тих чи інших назвах, то не утворюються й нові слова, не активізуються старі, не стимулюються нові словотвірні типи. Соціальний вплив на продуктивність словотвірних засобів виявляється в активізації деяких дериваційних значень. Наприклад, у радянські роки, з розвитком виробництва й промисловості, з’явилося багато нових професій, засобів виробництва, знарядь. Мова отримує «суспільне замовлення» створити слова на позначення цих професій людей, знарядь праці та інших назв. Назви професій у литовській мові найчастіше утворюються за допомогою суфікса -ininkas, -ė, наприклад: aparatinininkas, -ė T 1975 46, buitininkas, -ė TM 1974 11 16, kombainininkas, -ė DLKŽ 323, linininkas, -ė T 1975 13, silosininkas, -ė T 1974 260, trikotažininkas, -ė T 1975 32; назви знарядь і засобів виробництва — за допомогою суфіксів -tuvas, -iklis, наприклад: barstytuvas (добрив) T 1975 47, daigintuvas DLKŽ 109, greitintuvas (кібернетичний) MNV 3 15, kuptuotuvas (соломи) ŽŪTŽ 275, purkštuvas (моторний) VN 1974 265, trupintuvas LRKŽ 802; kėliklis SA 1973 7 32, kratliklis (молотарки) ŽŪTŽ 276, metiklis (соломи) ŽŪTŽ 276, tiesiklis DLKŽ 848, viriklis (електричний) KKult 24 29, užmeteklis LRKŽ 819, žymeklis T 1974 280. Отже, у радянські роки активізувалося словотворення за допомогою цих суфіксів. У певний період можуть бути відсутні умови для виявлення тих чи інших тенденцій внутрішнього розвитку мови. «Назви, непотрібні в одній епосі, стають необхідними в іншій. Тому й словотвірний тип, раніше більшою чи меншою мірою пасивний, може активізуватися в пізнішій епосі» [Панов М. В., 1968, 170, 171]. Або певні словотвірні типи стають непродуктивними, оскільки відповідні назви явищ дійсності втрачають актуальність. У різні історичні періоди продуктивність окремих словотвірних типів неоднакова. За сприятливих умов виявляються внутрішні процеси розвитку мови, які до того часу не повністю проявилися в мові. На систему словотворення впливають зміни суспільного життя, але передусім вона пов’язана зі структурними особливостями мови. За словами Г. Плотникової (1966, 15), потреба в новому слові, по-перше, пов’язана із суспільними потребами; по-друге, нове слово стає справжнім елементом мови, якщо суспільство визнає доцільність і обґрунтованість його вживання; по-третє, нове слово вживається в мові лише тоді, коли словотворення відповідає нормам, усталеним у суспільстві.

Žodžių darybos vidinius dėsningumus ypač pabrėžia V. Vinogradovas (1954, 29), sakydamas, kad „naujų žodžių daryba vyksta pagal tuos modelius, pagal tuos žodžių darybos tipus, kurie jau įsigalėjo kalboje arba naujai atsiranda išsiskiriant naujiems kamienams ir vartojant afiksinius elementus, vystantis bei tobulėjant žodžių darybos sistemai…“ Žodžių darybai įtakos turi susiformavusių pastovių žodžių darybos būdų bei tipų skirtumai, jų sąsaja su tam tikrais leksiniais-semantiniais žodžių skyriais, atskirų žodžių ir jų formų savitumai, vieno ar kito afikso arba darybinio tipo produktyvumo laipsnis. Jeigu aktualios derivacinės reikšmės žodžiai gali būti sudaromi pagal kelis darybinius tipus, tai viršų gauna paprastai tas, kuris yra produktyviausias. Kaip pastebi I. Protčenka (1975, 294, 295), aiškinant tų ar kitų žodžių darybos būdų bei tipų produktyvumo ar neproduktyvumo priežastis, …tenka susidurti ne su kokiomis universaliomis visoms žodžių klasėms būdingomis ypatybėmis, o su daugelio morfologinių, fonetinių ir semantinių aplinkybių buvimu.

Зміни в системі словотворення литовської літературної мови, що відбулися в радянський період, зумовила низка взаємопов’язаних екстралінгвістичних (соціальних) і лінгвістичних причин, які сприяють одна одній або перешкоджають одна одній.

У радянський період особливого значення набуває такий екстралінгвістичний чинник, як розвиток науки й техніки та пов’язане з ним посилення наукового стилю й наукового розвитку. Це має значення для термінологізації литовської літературної мови, особливо характерної для радянських років і пов’язаної із соціальними причинами: підвищенням рівня науки й освіти в суспільному житті, пропагандою наукових знань через ра-

102

діо, кіно, телебачення. До літературної мови входять цілі групи термінів, а в термінології з’являються нові словотвірні типи, які проникають (передусім через періодичну пресу та професійне мовлення) до літературної мови й впливають на її словотворення. Крім того, саме в термінології найпомітніша тенденція до спеціалізації словотвірних засобів, що позначається також на спеціалізації словотвірних засобів литовської літературної мови.

На систему словотворення литовської літературної мови впливає розвиток лексичного складу мови, особливо його поповнення словами, запозиченими з інших мов, зі складу яких абстрагуються нові словотвірні морфеми. На систему словотворення впливають також зміни стилістичної системи мови, взаємодія літературної мови з територіальними діалектами та вплив чужих мов.

Відчутний вплив на словотворення литовської літературної мови справляє російська мова, контакти з якою особливо посилилися в радянські роки. Багато нових слів у радянські роки прийшли й приходять до литовської літературної мови через російську, а російська мова, граматично досить близька до литовської, таким чином закріплює також власні способи й типи словотворення. Крім того, у російській мові як мові міжнародного спілкування нові поняття й терміни зазвичай утверджуються раніше, ніж в інших мовах. Як зазначають Й. Круопас і К. Гайвеніс (1973, 26), російська мова стимулює й активізує словотворення в литовській мові та мобілізує внутрішні ресурси для утворення необхідних слів і термінів.

Усі ці причини активізують одні словотвірні типи, а інші послаблюють.

Хоча система словотворення литовської літературної мови змінюється, зміни, що відбуваються у словотворенні сучасної литовської літературної мови, не руйнують традиційно усталених норм литовської літературної мови, а лише розвивають можливості словотворення. Їх можна було б назвати лише мікрозмінами — змінами чинних норм літературної мови.

Словотвірні засоби литовської літературної мови, можна сказати, залишилися такими самими, як і в дорадянський період, але нині активізувалися певні словотвірні типи. У роки радянського ладу, як зазначають А. Люберіс і К. Ульвідас (1958, 83), «виникають і нові способи словотворення. Наприклад, утворюється чимало абревіатур або так званих складноскорочених слів, утворених за допомогою досі не вживаних або принаймні неактивних засобів; уживаються різні сполучення питомих і міжнародних слів, до мови вводяться міжнародні афікси». Коли виникає велика потреба в нових словах, доводиться розширювати межі деяких способів словотворення або навіть створювати деякі нові словотвірні типи. Але поява нового способу словотворення — рідкісне явище в історії мови.

У словотворенні литовської літературної мови в радянський період основна роль також належить морфологічному словотворенню. Хоча морфологічний спосіб словотворення в литовській мові залишився основним, усередині нього відбулися певні зміни. Ці зміни особливо пов’язані з активізацією окремих афіксів (суфіксів і префіксів). Найпродуктивнішим і найгнучкішим способом морфологічного словотворення в литовській літературній мові є суфіксальний. Нині за допомогою суфіксів утворюють особливо багато іменників і прикметників.

У радянські роки утворювали найбільше іменників. Цьому сприяли й соціальні причини. Спостерігався величезний розвиток науки, промисловості, сільського господарства. З’являлися нові спеціальності, нові науки, нові галузі техніки. На початку XX ст. з’явилися радіотехніка й атомна фізика, у четвертому—шостому десятиліттях — хімія синтетичних волокон. Постали такі перспективні науки, як теорія інформації, кібернетика, біоніка тощо. Усе це вимагало й нових назв, а іменники — це назви. Саме соціальні причини зумовили продуктивність цієї частини мови. Як і загалом у литовській мові, так і в радянські роки серед іменників «значно частіше трапляються похідні слова, ніж непохідні. Більшість цих похідних — деривати, лише невелика

103

Частину становлять складні слова. Найпоширеніші — суфіксальні похідні: їх у кілька разів більше, ніж усіх інших утворень [Urbutis V., 1970, 210]. Нині в литовській літературній мові особливо продуктивне суфіксальне словотворення іменників на позначення осіб за різними професіями, спеціальностями та заняттями; таких нових назв з’явилося багато в роки радянського ладу, коли виробництво механізували й автоматизували. Кожна нова професія та спеціальність потребує й нової назви. Дослідники зазначають, що в процесі виробництва, зі зростанням ролі машин, різних пристроїв та апаратів, професії й спеціальності називають за знаряддям праці, тобто за різними машинами, апаратами й виробничими пристроями, а кількість професій і спеціальностей, названих за продуктом праці, зменшується [Моисеев А. И., 1967, 39—42].

Є й інша тенденція щодо назв спеціальностей і професій. Технічний прогрес зближує, робить подібними різні професії та спеціальності, які раніше цілком відрізнялися. Наприклад, нині робота машиніста поїзда майже не відрізняється від роботи машиніста електровоза. Так само немає потреби окремо називати професії та спеціальності людей, які працюють із різними автоматами. Усіх їх можна називати автоматник.

Нині в суфіксальному творенні іменників на позначення осіб за професією, спеціальністю, діяльністю, заняттям особливо продуктивні суфікси -ininkas, -ė, -tojas, -a. Із цими суфіксами іменники утворюються як від литовських (a), так і від міжнародних слів (b), наприклад:

a) dujininkas, -ė T 1974 263, įrankininkas, -ė T 1953 41, pjūklininkas, -ė DOVKV 38, staklininkas, -ė T 1974 246, dailėtyrininkas, -ė VN 1974 285, menotyrininkas, -ė MG 1975 5 23; glaistytojas, -a MATŽ 232, kupetuotojas, -a LKŽ VI 925, spalvinto-a s, -a MATŽ 64;

b) aparatininkas, -ė T 1975 46, buldozerininkas, -ė T 1975 44, ekskavatorininkas, -ė SlucUMN 435, kombainininkas, -ė DLKŽ 323, transportininkas, -ė K 1975 6 16, autogreiderininkas, -ė T 1975 44, autokranininkas, -ė VN 1975 58, betonuotojas, -ė MT 1972 8 37, šefuotojas, -a LKŽK, štampuotojas, -a LRKŽ 771.

У радянські роки з’явилося багато нових професій і спеціальностей широкого профілю, назви яких складаються з двох слів, наприклад:

darbininkas, -ė — pedagogas, -ė T 1976 212, derintojas, -a — kondaktorius, -ė 1974 251, derintojas, -a — padeidėjas, -a T 1974 300, dizelininkas, -ė — šaltkalvis T 1975 55, kasininkas, -ė — kontorierius, -ė T 1975 47, traktorininkas, -ė — kombainininkas, -ė T 1975 49, traktorininkas, -ė — mašinistas, -ė T 1975 49.

У роки радянського ладу розширилося значення суфікса -ietis, -ė. Раніше похідні з цим суфіксом позначали осіб лише за їхнім походженням або місцем проживання, наприклад: amerikietis, -ė DLKŽ 13, birštonietis, -ė DLKŽ 81, suvalkietis, -ė DLKŽ 794, varšuvietis, -ė IvaškS 170, vilkaviškietis, -ė DLKŽ 939.

Нині похідні із суфіксом -ietis, -ė набули й нового значення: вони вживаються не лише для вираження територіальної, а й колективної належності, тобто позначають особу за місцем роботи або належністю до певного колективу.

З розвитком промисловості в містах Радянської Литви та колективного сільського господарства в селах з’явилося багато нових заводів, фабрик, колгоспів і радгоспів, яким надають нові назви. Від них утворюється багато нових слів із новим значенням суфікса -ietis, -ė.

Нині в литовській літературній мові за допомогою суфікса -ietis, -ė утворюється багато нових слів на позначення осіб за назвами різних колгоспів, радгоспів та інших господарств. У багатьох випадках назви містечка, села, тобто місцевості, де створено колгоспи, радгоспи чи інші господарства, переходили до назв цих господарств, і тоді значення назви місцевого жителя переноситься на члена господарства, наприклад: adutiškietis, -ė (Adutiškio tarybinis ūkis) T 1974 282, arvydietis, -ė (Arvydų žuvininkystės ūkis) T 1975 55, butrimonietis, -ė (Butrimoninių kol.) T 1977 163, elmininkietis, -ė (Elmininkų bandymų stoties eksperimentinis ūkis) T 1974 266, ginkūnie-

104

tis, -ė (радгосп Ґінкунай) RV 1975 163, gražionietis, -ė (радгосп із розведення племінної худоби Ґрашйоніс) TM 1974 11 11, juodpėnietis, -ė (колгосп Юодпєнай) LM 1977 159, išlaužietis, -ė (рибне господарство Ішлауже) T 1975 61, versekietis, -ė (радгосп Версеки) T 1975 17.

Працівники виробничих підприємств також позначаються іменниками із суфіксом -ietis, -ė, утвореними від назв місцевостей, де засновано ці підприємства, напр.: benderietis, -ė (Бендерський крохмально-сиропний завод) T 1974 252, naujaakmenietis, -ė (цементний завод у Новій Акмені) T 1974 5, naujavilnietis, -ė (завод будівельно-оздоблювальних машин у Новій Вільні) T 1974 282.

Тепер утворюється багато нових іменників із суфіксом -ietis, -ė, основою яких виступають умовні назви (зазвичай пишуться в лапках) різних виробничих підприємств і господарств, напр.: apvijietis, -ė (дослідний механічний завод «Апвія») VN 1975 176, baltijietis, -ė (суднобудівний завод «Балтія») T 1976 63, elfietis, -ė (підприємство виробничого об’єднання «Елфа») T 1978 40, inkarietis, -ė (комбінат «Інкарас») VN 1974 191, rūtietis, -ė (кондитерська фабрика «Рута») T 1977 70, spartietis, -ė (панчішно-трикотажна фабрика «Спарта») T 1974 270, verpstietis, -ė (фабрика «Верпстас») TM 1974 11, 7, žalgirietis, -ė (верстатобудівний завод «Жальгіріс») T 1975 197; draugietis, -ė (колгосп «Драугас») LM 1975 5, pažangietis, -ė (колгосп «Пажанґа») T 1975 91, vienybietis, -ė (колгосп «Єдність народів») TM 1974 11 11.

Щодо нормативності останніх похідних форм думки мовознавців розходяться: деякі навіть критикують їх [Paulauskienė A., 1977, 13—14].

Іменники із суфіксом -ietis, -ė утворюються також від імен видатних людей, які входять до назв виробничих підприємств і різних господарств, напр.: dzeržinskietis, -ė (верстатобудівний завод імені Ф. Дзержинського) VN 1975 197, janonietis, -ė (паперова фабрика імені Я. Яноніса) T 1976 39, lichačiovietis, -ė (автомобільний завод імені Я. Лихачова) VN 1974 265, zibertietis, -ė (шовковий комбінат імені П. Зіберта) VN 1975 147, černiachovskietis, -ė (колгосп імені І. Черняховського) T 1976 28.

Іменники із суфіксом -ietis, -ė утворюються також від компонентів складених назв виробничих підприємств, назви яким надає продукція, що виробляється на цих підприємствах, напр.: kompresorietis, -ė (Компресорний завод) T 1975 175, metaletietis, -ė (Завод металевих виробів) T 1975 223.

Активізувалося й стало продуктивним суфіксальне творення іменників, що позначають різні машини, прилади, установки або їхні частини. Ці похідні із суфіксами зазвичай називають назвами знарядь. Досить продуктивними є назви знарядь із суфіксами -tuvas, -iklis, -eklis, напр.: barstytuvas (добрив) T 1975 47, draskytuvas (торфу) KKult 25 71, gėlintuvas DLKŽ 167, kupetuotuvas (соломи) ŽŪTŽ 275, kurmint uvas LRKŽ 352, lietin tuvas MTŽ 100, lysvintuvas (для гідравлічних систем) T 1975 191, purkštuvas VN 1974 265, smulkintuvas (трави) T 1977 125; kėliklis SA 1973 7 32, kibirkštiklis DLKŽ 303, paisiklis (молотарки) DLKŽ 483, tiekiklis DLKŽ 848, viriklis (електрики) KKult 24 29; užmeteklis LRKŽ 819, veržeklis DLKŽ 930, žymeklis T 1974 280.

Kaip pastebi S. Keinys (1975, 19), „visų šio būrio vedinių darybos reikšmė yra vienoda, nors pavadinamosios veiksmo atlikimo priemonės, aiškus daiktas, nėra vienodo sudėtingumo“.

Винаходять і створюють багато складних машин та механізмів, які виконують дві дії. Назви цих складних машин утворюються з двох слів, напр.: krautuvas-kupetuotuvas ŽŪTŽ 147, purkštuvas-dulkintuvas ŽŪTŽ 163, rautuvas-rinktuvas MTŽ 139, rinktuvas-smulkintuvas T 1975 179, stiprintuvas-formuotuvas STTŽ 334, stiprintuvas-lygintuvas KeidKS 183, tręštuvas-purkštuvas T 1975 173.

У радянські часи саме життя вимагало багатьох віддієслівних та відприкметникових абстрактних іменників для найменування властивостей і дій. Крім того, у мові спостерігається явище абстрагування. У мові науки й техніки абстракт-

105

У цьому відіграють дуже велику роль. На збільшення кількості абстрактів у литовській літературній мові радянських років впливає також термінологія, у якій багато іменників зі значенням абстрактності. Нині в литовській літературній мові особливо продуктивними в творенні іменників зі значенням абстрактності є суфікси -umas, -imas, -ystė. За допомогою цих суфіксів абстрактні іменники утворюються і від литовських (a), і від іншомовних (b) слів, наприклад:

a) atsiskaitomumas LKŽ I 424, kryptingumas DLKŽ 337, nesavikritiškumas T 1975 31, sergamumas T 1977 195, spartoliškumas DLKŽ 728, sveikatingumas T 1977 195, taikingumas K 1975 5 61, tarybiškumas DLKŽ 836, vartotojiškumas LM 1975 4; apvandeningimas MTŽ 16, gruntavimas MATŽ 24, liejimas T 1975 45, sandėliavimas T 1974 253, sutarbybinimas LRKŽ 744; baldininkystė LM 1975 30, gėlininkystė ŽŪTŽ 336, gyvulininkystė T 1974 263, linininkystė ŽŪTŽ 130, šunininkystė PakalnS 20, veislininkystė T 1975 7, žvėrininkystė DLKŽ 973;

b) akademiškumas KKult 25 14, avaringumas T 1976 179, elektringumas LKŽ II 1949, izoliuotumas KKult 13 8, novatoriškumas LKŽ VIII 876, teatrališkumas LM 1974 49, treniruotumas KeidKS 50; biosocialumas SA 1974 12 27, mikroinduktyvumas MNV 63 16; atestavimas (produkcijos) T 1974 282, defoliavimas T 1976 204, pramonėjimas (gyvulininkystės) T 1975 154, suparodėjimas LM 1975 30, autotreniravimas T 1975 34, telesignalizavimas MNV 6 7; donorystė T 1975 30, klubininkystė LM 1975 8, kosmeivystė MNV 26 20, muziejininkystė T 1976 43, tabakininkystė ŽŪTŽ 295.

Збільшилася кількість прикметників, які часто стають компонентами термінологізованих словосполучень. Нині особливо продуктивними є суфікси прикметників -inis, -ė, -iškas, -a, -ingas, -a.

Нині найпродуктивнішим суфіксом творення нових прикметників є -inis, -ė; за його допомогою прикметники утворюються як від литовських (a), так і від іншомовних (b) слів (найчастіше іменників), наприклад:

a) виробнича нарада T 1974 270, травневе гасло T 1975 88, творчий молодіжний табір T 1974 253, допоміжна школа TM 1974 11 14, радянська інтелігенція LM 1974 44, колгоспне село T 1974 265; двотижнева газета T 1974 270, господарська організація DLKŽ 874, внутрішньогосподарська спеціалізація T 1974 266;

b) агрономічна служба T 1975 27, акустична техніка T 1974 286, демократична республіка LKŽ II 401, експериментальна фізика T 1974 253, електричний літак MG 1975 3 60, електронна промисловість T 1974 249, інженерний комплекс T 1974 260, інтернатна школа SA 1974 10 63, комуністична молодь DLKŽ 324, космічний причал MNV 6 18, маоїстська теорія «трьох світів» T 1977 164, ракетний двигун T 1974 283, соціологічне дослідження T 1974 257, шефська вистава T 1974 257.

У литовській літературній мові радянських років дуже часто трапляються складні прикметники із суфіксом -inis, -ė та першими іншомовними компонентами, які не вживаються самостійно, як-от aero-, agro-, asbo-, astro-, auto-, avia-, bio-, elektro-, energo-, foto-, geo-, hidro-, mikro-, radio-, socio-, tele-, turbo-, vibro- та ін. Ці прикметники можуть бути похідними від складних іменників із зазначеними першими іншомовними компонентами або утворюватися додаванням до прикметника із суфіксом -inis, -ė першого компонента, який самостійно не вживається. Другий компонент прикметників цього типу із суфіксом -inis, -ė може бути іншомовним (a) або литовським (b), наприклад:

a) аеродинамічне нагрівання T 1975 5, аерокосмічна медицина KeidKS 85, агробіологічна позиція MG 1976 4 35, агроекономічне дослідження ŽŪTŽ 157, азбестоцементна труба T 1974 271, астрофізичне дослідження T 1975 38, автоелектронна емісія KKult 15 17, автоконтрольний код STTŽ 96, біомедичне конструювання Š 1975 15 11, біосоціальна істота LM 1974 43, електромеханічний завод VN 1974 265, електрооптичний кристал MG 1976 4 9, енергомеханічний цех T 1974 289, фотохімічна дія MNV 100 5, фотосинтетична продуктивність MNV 16 4, геотехнологічна сірка VN 1976 263, гідрогеологічні умови T 1974 268, гідротехнічна меліорація MTŽ 104, мікромініатюрна електромеханіка MNV 13 21, мікроопераційна обчислювальна машина STTŽ 129, радіохімічне дослідження T 1975 27, радіотелефонний зв’язок MNV 6 17, соціогуманітарне знання SA 1974 12 27, телерекламний тижневик T 1977 196;

106

б) агропромисловий комплекс T 1976 40, мікрошатунний верстат T 1977 197, турбогвинтовий літак T 1977 197, віброударна система MK 1976 28.

У радянські роки багато прикметників із суфіксом -inis, -ė у литовській літературній мові могли утворюватися гіпостазним способом від прийменникових конструкцій, найчастіше — від прийменника та іменника, литовського (a) і міжнародного (b). За значенням ці прикметники зазвичай відповідають тим прийменниковим конструкціям, від яких їх утворено, наприклад:

а) надводний корабель T 1975 175, дорадянський лад DLKŽ 205, позакласна діяльність K 1975 6 58, передвиборна пропаганда DLKŽ 610, міжколгоспне змагання DLKŽ 839, міжзоряний похід MNV 6 20, позашкільна робота DLKŽ 894, надмісячний світ TFIA 860, наднаукові знання MLFP 10;

б) докапіталістична формація MLFP 25, домонополістичний капіталізм MLFP 94, передхімічний захист DLKŽ 609, докультурне минуле GrušS 318, понаднормова робота ŽŪTŽ 227, понадпланова продукція T 1974 263, міжбригадне змагання T 1975 191, міжкафедральний зв’язок K 1977 12 27, позааудиторна діяльність K 1977 12 26, позапланове зобов’язання LRKŽ 821.

У радянські роки чимало прикметників утворювали також за допомогою суфіксів -iškas, -a, -ingas, -a як від литовських (а), так і від міжнародних (б) слів (найчастіше іменників), наприклад:

а) робітничий фах T 1977 196, учений самовідданий T 1975 12 10, стахановська праця DLKŽ 728, радянська поведінка DLKŽ 836, колгоспна рука T 1961 87, комсомольське будівництво T 1974 252, землеробська динаміка LM 1975 9; бурштиновий природний одяг MG 1976 3 10, цілющий сосняк LM 1975 2, компетентна галузь управління DLKŽ 966;

б) чемпіонський метр T 1977 209, космічний час ŽilinsK 93, новаторська тема роману LKŽ VIII 876, телеграфічний звіт T 1974 279; електрично заряджена частинка T 1976 167, планове народне господарство T 1977 210, систематична робота DLKŽ 700.

Прогрес науково-технічної революції, контакти між народами, інтернаціоналізація різних сфер життя та взаємодія мов активізували творення похідних із міжнародними префіксами або першими компонентами, що виконують функцію префіксів, у литовській літературній мові радянських років, наприклад:

антигегельянець FIC H 98, антиматерія MLPP 54, контрпропаганда T 1976 28, контрзбори PR, 255, надпровідник MG 1975 10 30, наддержава T 1975 47, ультра-маоїст T 1976 117, ультрареволюційність MLFP 327, гіперядро TŽŽ 313, гіперзвук FTŽ₁ 223, псевдодраматург LM 1976 39, псевдокритика TFIA 704, квазіелектрон T 1976 191, квазізірка T 1976 245; антидіалектична теорія MLFP 93, антинаукові погляди SA 1974 10 48, контріндикаційне лікування ŽukG 57, надзвуковий літак RamuckSŠŽ 50, надпотужний телескоп MG 1975 4 42, ультрасучасна зала LM 1976 39, ультратонкий зріз MNV 60 9, гіпергеометричний розподіл FTŽ₁ 526, наддрібна структура FTŽ 34, псевдонаукова вигадка LKŽK, псевдоноваторське рішення LM 1976 41, квазіперіодичний рух FTŽ 279, квазістаціонарний струм FTŽ₁ 769.

Висновки

1. На словотвір впливають соціальне середовище, суспільне життя та інші соціальні чинники. Вплив соціальних чинників на продуктивність словотвірних засобів засвідчує активізація деяких способів словотворення, дериваційних значень тощо.

2. Відчутний також вплив російської мови на словотвір литовської літературної мови. Багато нових слів у литовській літературній мові в радянські роки утворено за аналогічними способами й типами словотворення російської мови.

107

3. Хоча найхарактерніший для литовської мови морфологічний спосіб словотворення залишився основним, усередині нього відбулися певні зміни. Ці зміни особливо пов’язані з активізацією окремих афіксів. Характерним є також запозичення афіксів і словотвірних основ із запозичених та інтернаціональних слів чужих мов.

4. Найбільшу кількість нових слів, що з’явилися в роки радянського ладу, становлять іменники, більшість із яких є суфіксальними похідними.

5. У сучасній литовській літературній мові особливо продуктивні ті суфікси, за допомогою яких утворюються іменники на позначення осіб за професією, спеціальністю, заняттям, діяльністю та схильністю до чогось (-ininkas, -ė, -tojas, -a тощо). З’являється багато нових професій і спеціальностей широкого профілю, назви яких утворюються з двох слів.

6. У роки радянського ладу суфікс -ietis, -ė розширив своє значення. Раніше похідні з цим суфіксом позначали осіб лише за їхнім походженням або місцем проживання. Тепер похідні із суфіксом -ietis, -ė набули й нового значення — їх уживають не лише для вираження належності до місцевості, а й до колективу; зокрема, вони позначають належність особи до місця роботи або якогось колективу.

7. Для найменування різних інструментів утворюють більше іменників із суфіксами -tuvas, -iklis, -eklė. Назви складних машин і механізмів, які виконують дві дії, утворюються з двох слів.

8. Побільшало іменників зі значенням абстракції, у словотворенні яких особливо продуктивні суфікси -umas, -imas, -ystė.

9. Утворюється більше прикметників, які часто виступають компонентами термінологізованих сполук. Прикметники, як і іменники, утворюються різними способами, але найчастіше — за допомогою суфіксів. Продуктивними є суфікси -inis, -ė, -ingas, -a, -iškas, -a. Серед них особливою продуктивністю вирізняється суфікс -inis, -ė. Часто трапляються прикметники із суфіксом -inis, -ė, утворені гіпостазним способом від прийменникових конструкцій. Дуже поширені й складні прикметники із суфіксом -inis, -ė, що мають перші міжнародні компоненти, які не вживаються самостійно й зазвичай виокремлюються з інтернаціональних слів.

10. Межі словотвірних способів розширюються — до мови вводять також міжнародні префікси або перші компоненти, що виконують функцію префіксів.

Скорочення

DovKV — Dovydaitis J. Karštos vestuvės. V., 1972.

FlCh — Хрестоматія з історії філософії. Західноєвропейська й американська філософія XIX і XX століть. В., 1974.

FTŽ — Fizikos terminų žodynas. V., 1971.

FTŽž — Fizikos terminų žodynas. V., 1973.

GrušŠ — Grušas J. Švitrigail a. V., 1976.

IvaškŠ — Ivaškevičius J. Šopenas. V., 1970.

K — «Комуніст» (журнал).

KeidKS — Keidinas M. Kosmoso spąstuose. Vertė Aleksa O. V., 1973.

LKŽK — Картотека словника литовської мови.

LM — «Література і мистецтво» (газета).

LRKŽ — Lyberis A. Lietuvių–rusų kalbų žodynas. V., 1971.

MATŽ — Aiškinamasis medienos apdirbimo terminų žodynas. V., 1971.

MG — «Наука і життя» (журнал).

MK — «Наша мова». В., 1976.

MLFP — Основи марксистсько-ленінської філософії. Переклали Монрімас Й., Пагіріс М., Бержінскас А., Сідарене Л., Бразайте Е. і Макайтіс Й. В., 1973.

MNV — Наукові новини для всіх.

MT — «Наука і техніка» (журнал).

MTŽ — Melioracijos terminų žodynas. V., 1968.

PakalnS — Пакальніс А. Слабкість. В., 1972.

RamuckSSŽ — Ramuckis J. Surask savo žvaigždę. V., 1975.

RV — «Червоний прапор» (газета).

SA — «Охорона здоров’я» (журнал).

SluckUMN — Sluckis M. Uostas mano — neramus. V., 1968.

108

STTŽ — Rusų—lietuvių—anglų kalbų skaičiavimo technikos terminų žodynas. V., 1974.

Ш — «Швітуріс» (журнал).

TFIA — Короткий нарис історії філософії. Редактори перекладу Монтрімас Й. і Вазнеліс Й. В., 1964.

TM — «Тарибіне мотеріс» (журнал).

TŽŽ — Tarptautinių žodžių žodynas. V., 1969.

VN — «Вакарінес науїєнос» (газета).

ŽilinskK — Жилінскайте В. На каруселі. В., 1970.

ŽukG — Жукаускас Й., Ківіліус В. Гінекологія. В., 1974

ŽŪTŽ — Анскайтіс В., Кілас М. Словник сільськогосподарських термінів російської та литовської мов. В., 1971.

Інші скорочення — такі самі, як уживані в академічній «Граматиці литовської мови».

Примітка. Цифри позначають роки й номери газет, роки, номери та сторінки журналів; римські цифри інших видань — томи, арабські — сторінки.

Literatūra

Keinys S. Priesaginė lietuviškų terminų daryba. — Kn.: Lietuvių terminologija. V., 1975.

Lyberis A. ir Ulvydas K. Lietuvių literatūrinės kalbos leksikos praturtėjimas tarybinės santvarkos metais. — Kn.: Literatūra ir kalba. V., 1958, t. 3.

Paulauskienė A. „Bibliotekų darbo“ kalba. — Mūsų kalba, 1977, Nr. 4.

Urbutis V. Dabartinės lietuvių kalbos daiktavardžių daryba. Dakt. disert., mašinraštis. VVU rankrašt ynas, 1970.

Виноградов В. В. Вопросы современного русского словообразования. — РЯШ, М., 1954, № 2.

Дешериев Ю. Д. Социальная лингвистика. — М., 1977.

Каммари М. Д. Заключительное слово. — В кн.: Вопросы развития литературных языков народов СССР в советскую эпоху (материал всесоюз. конф., Алма-Ата, 20—24 ноября 1962 г.). Алма-Ата, 1964.

Крупас И. Р., Гайваник К. Б. Терминологическая работа и подготовка терминологических словарей в Литовской ССР. — В кн.: Вопросы разработки научно-технической терминологии. Рига, 1973.

Моисеев А. И. Из истории наименований профессий в русском языке. — В кн.: Развитие русского языка после Великой Октябрьской социалистической революции. ЛТУ, 1967.

Русский язык и советское общество. Словообразование современного русского литературного языка. Под ред. М. В. Панова. М., 1968.

Плотникова Т. Н. Словообразовательные процессы в современном русском языке (на материале периодической печати). Канд. дис. (Машинопись). ТБИЛ. Свердловск, 1966.

Lietuvos TSR Mokslų Akademijos Lietuvių kalbos ir literatūros institutas.

СОЦИАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ И СЛОВООБРАЗОВАНИЕ

Резюме

Лексика литовского литературного языка находится в процессе постоянного развития, изменения — появляются новые слова, старые приобретают новые значения, некоторая часть слов отходит в пассивный фонд употребления. Интенсивность лексических изменений предопределяется историческими условиями, связана с динамикой социальной жизни народа. Лексика литовского литературного языка особенно пополнилась за годы Советской власти. Основной способ обогащения лексики — образование новых слов. В качестве источника такого обогащения каждый язык, в том числе и литовский, использует свои внутренние ресурсы, и прежде всего словообразование.

Изменение социальных условий и общественной жизни оказывает влияние не только на лексический уровень языка, но и на словообразование. Словообразование, в свою очередь, связано не только с лексической, но и с грамматической стороной языка. Сложность и разнообразие взаимосвязей между словообразовательной лексикой и грамматикой характерны для всего периода развития литовского литературного языка. Система словообразования постоянно меняется, совершенствуется, расширяет свои возможности. В советскую эпоху более продуктивными стали отдельные типы словообразования. Появление нового способа образования слов — редкое языковое явление. Например, в настоящее время образуется немало аббревиатур, или так называемых сложносокращенных слов. На словообразование оказывают влияние социальные условия, процессы общественной жизни, другие социальные факторы. Роль специальных факторов в словообразовании, выявлении продуктивности сло-

109

вообразовательных типов определяется при активизации некоторых деривационных значений. Изменившаяся социальная обстановка, иной образ общественной жизни активизируют те или иные типы словообразования. Изменения, которые произошли в литовском литературном языке за годы Советской власти, объясняются целым рядом лингвистических и экстралингвистических факторов. Таким образом, типы словообразования, вообще лингвистическая система образования слов, преобладание тех или иных словообразовательных средств обусловливаются особенностями взаимодействия внутриязыковых закономерностей и социальных факторов.

Отмечается и некоторое влияние русского языка на типы словообразования литовского литературного языка. Множество слов литовского языка, появившихся в советский период, образовано по аналогии с соответствующими образцами русского языка. В каждом языке существует своя система средств словообразования. Литовский язык отличается богатством и разнообразием таких средств. В настоящее время основным способом словообразования по-прежнему является морфологический способ. Морфологические словообразовательные средства, оставаясь основным источником разновидностей словообразования в литовском языке, испытывают, в свою очередь, некоторые внутренние изменения. При этом особое место принадлежит активизации использования различных аффиксов. Наблюдаются также случаи заимствования отдельных аффиксов или словообразовательных морфем из других языков или интернациональной лексики; причина широкого их распространения — научно-технический прогресс, развитие межнациональных контактов, интернационализация различных областей жизни, взаимодействие языков, особенно влияние русского языка. Важную роль в морфологическом словообразовании литовского литературного языка в советский период играет аффиксальный способ, причем наиболее продуктивным, подвижным и многообразным является суффиксальное словообразование, оно особенно распространено при образовании существительных и прилагательных.

Большинство новообразований, вошедших в литовский литературный язык в советский период его развития, — имена существительные. Активизация именного словообразования обусловлена социальными факторами, прежде всего процессами НТР. В последние годы образовано много суффиксальных существительных для наименования различных профессий и специальностей, вызванных усиленной механизацией и автоматизацией производства.

В современном суффиксальном словообразовании существительных со значением профессии, специальности, рода деятельности и других признаков субъекта наиболее продуктивны суффиксы -ininkas, -ė, -tojas, -a. За годы Советской власти появился целый ряд различных профессий и специальностей широкого профиля, названия которых образованы путем соединения двух слов.

В последнее время у суффикса -ietis, -ė отмечается расширение словообразовательного значения. Раньше слова с этим суффиксом определяли субъектов лишь с точки зрения их происхождения, местожительства. В настоящее время дериваты с суффиксом -ietis, -ė приобрели и другое значение: они могут обозначать не только локальную, но и коллективную принадлежность, т.е. образования с этим суффиксом характеризуют лица в отношении их места работы, принадлежности к какому-либо коллективу.

Развитие производства, промышленности, народного хозяйства обусловливает и появление новых средств производства. В советский период литовский литературный язык пополнился производными существительными с суффиксами -tuvas, -iklis, -eklis, обозначающими различные орудия труда. Названия сложных машин, механизмов, выполняющих одновременно несколько операций, часто образуются при помощи соединения двух производящих слов.

Успешное развитие советской науки и культуры вызвало к жизни целый ряд существительных абстрактного значения, в образовании которых наиболее продуктивны суффиксы -umas, -imas, -ystė. Научно-технический и культурный прогресс обусловил появление большого числа новых имен прилагательных, которые часто входят как отдельные компоненты в состав многих терминов. Способы образования прилагательных и существительных различны. В настоящее время более всего распространен суффиксальный способ образования, особенно с суффиксами прилагательных -inis, -ė, -ingas, -a, -iškas -a. По своей продуктивности на первом месте стоит суффикс -inis, -ė. Прилагательные с этим суффиксом часто образованы из предложных конструкций. В литовском литературном языке весьма распространены также сложные прилагательные с суффиксом -inis, -ė. В качестве первого компонента этих прилагательных выступают самостоятельно неупотребляемые части интернациональных слов.

Характерные для советского периода большие потребности в новых словах расширяют словообразовательные возможности литовского языка. Об этом свидетельствует употребление интернациональных приставок или выполняющих их функции первых компонентов сложных слов.

Важнейшая функция языка — удовлетворение потребностей коммуникации. Задачей словообразования и является обеспечение всех сфер жизни общества словами, необходимыми для общения.

110