LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI, XXX (1993)

PERIFERINĖS LIETUVIŲ KALBOS TARMĖS

Елена ГРІНАВЕЦКЕНЕ

ТЕКСТИ ШНЕ́КТИ ШАЛЬТІНКАЙ

Подано не зв’язані між собою діалектні тексти місцевої литовської говірки села Шальтінкай, околиці Дівенішкес, Шальчининкського району, пов’язані із сучасним повсякденним життям; фонетичною транскрипцією¹ їх записано мною упродовж краєзнавчої експедиції 2–14 липня 1990 року від уродженців і мешканців цього села Ядвіги Станюлене (нар. 1921 р.), Тамаса Станюліса (нар. 1920 р.) та ін.

Ця литовська дзукійська говірка, якою розмовляють сім родин корінних мешканців цього села, є периферійною і має дуже активні контакти з місцевими різновидами слов’янських мов — білоруської, польської та російської. Головним чином через стихійне білорусіння цього краю в минулому, а також унаслідок політики русифікації, яку проводили царська Росія та Радянський Союз, нині вживана тут литовська мова втратила свій соціальний престиж, можна сказати, витіснена з громадського життя і стала переважно лише родинною, домашньою мовою. Однак уся її мовна система, як і свідомо підтримуваний дух литовськості, є самостійною, живою, гнучкою, виразною. Усе це найкраще видно з текстів, наведених тут. Близько 74% поданої тут лексики є питомо литовською, містить багато рідкісних архаїчних елементів, у багатьох випадках ширше не засвідчених в інших наших говорах, а нерідко в них узагалі відсутніх або досі не зафіксованих. Численні литовські мікротопоніми цього села — baž'nic'aviet'e «Місце церкви», dz'irv'ėl'e's «Дірвелес», g'ėrvišk'is «Гервішкіс», krašč'in'is laukas «Крайове поле», kū'dra «Ставок», lap'el'ų kalnas «Гора листочків», marg'elūkai «Маргелукай», pulk'ino kalnas «Гора Пулкіна», šė'dz'imo's «Сіделка», sū.ntak'is «Злиття» та ін. — не зазнали жодного слов’янського впливу. З усіма властивими говірці фонетичними й словотвірними особливостями вони нерідко активно вживаються і місцевими білорусами.

¹ Тексти подано загалом у такій самій фонетичній транскрипції, як і у виданні "Діалекти литовської мови. Хрестоматія". В., 1970. С. 10–14, лише дещо тут спрощено й інакше передано. За винятком позначення крапкою праворуч унизу від літери першого компонента довгих двозвуків i, u + l, m, n, r та u, який, на наш слух, вимовляється як напівдовгий (пор. попередні записи цих говірок tų. mūsu, p'rigam'n's'u — LKT Ch 356, 358), (: p'į.lnas, dū.l'k'es, ap'er.uč), тривалість окремих компонентів інших двозвуків і дифтонгів (у говірці вони завжди довгі), якщо її не вдалося точно визначити, не позначається (: l'ėpəm, ėinam, taukuoč'i). М’якість груп приголосних перед голосними переднього ряду не позначається, за винятком виразно м’яких l, p (: žv'irbl'is, pap'jov'ė, šāl'č'is). Після твердих r, z голосний i та дифтонг ie після r, š, ž у говірці не переходять у голосні заднього ряду та i (: rink'č, kazis, kuriei, šenas, kazen'ė). Незначною мірою відсувається назад і i після š, s (: iššlav'ė). Відсунення назад приголосного n перед k, g позначається подовженою петелькою літери (: d'ing'a «накриває», lank'ic'is «гойдатись»).

134

Корінні місцеві литовці цінують і бережуть мову батьків, знають старовинні литовські пісні й співають їх, однак анітрохи не пишаються своєю литовськістю перед людьми, які розмовляють іншими мовами, і через це зовсім із ними не конфліктують. Зв’язок із нашою літературною мовою забезпечують переважно телевізор, який тут має майже кожен, та діти, що навідуються і приїжджають допомагати батькам з інших місцевостей Литви. Люди тут малограмотні: здебільшого закінчили один-два класи польської початкової школи; литовських газет (як і польських) тут майже не читають. У селі немає дітей шкільного віку, а отже, й школи. Від 1990 року до садиб померлих мешканців цього села переселяються литовці з навколишніх місцевостей, які, зокрема, мають на меті відкрити тут литовську школу.

Живучи впереміш із місцевими білорусизованими мешканцями, усі литовці добре вивчили місцеву білоруську говірку і зазвичай нею спілкуються з усіма слов’яномовними, зокрема й із російськомовними представниками місцевої влади. Спілкування білоруською мовою сформувало тут стихійну литовсько-білоруську двомовність: місцеві литовці вільно розмовляють білоруською, співають їхніх пісень і нічим від них не відрізняються (помічено лише, що вони менш добрі, охайніші, справедливіші). Нерідко, не відчуваючи жодної незручності, вони легко вставляють у свою литовську мову суто білоруські, навіть не литуанізовані форми окремих слів, наприклад, n’echoj’ «хай», pasvōjemu «по-своєму», prā’ma «прямо, навпростець», zā’ra «зараз», dachōdz’ic’ «стосується» та ін., хоча загалом, за нашими підрахунками, у цій литовській говірці слів слов’янського походження близько 18,5%, а кальок із білоруської мови — близько 7,5%. Старі місцеві литовці знають і польську. Польською вони користуються переважно під час молитви, читання молитов та інших католицьких релігійних обрядів.

Попри те, що литовська говірка Шальтінкай здавна перебуває в білоруському оточенні й активно зазнає витіснення чужими мовами, наведені нами тексти, записані на слух, наочно засвідчують: її корені досі живі, а підвалини міцні. Вони точно відображають основні сучасні риси її фонетики, акцентології, морфології, синтаксису, лексики, семантики й фразеології, побут людей цього краю в минулому та сьогоденні й увиразнюють подальші тенденції розвитку цієї говірки.

Спираючись на непослідовне відтворення дифтонгів літературної мови am, an, em, en як um, un, im, in (напр., b’indz’ina «бензин», d’īg’a «накриває», duōksc’is «дах», apzgūndo «злякався», bruōktas «брактас», kam’iñ<kameñ> «де», lū.ngas «вікно», grī.ndz’im as «ток, підлога клуні», kuōmpas «кут», p’ēč’ad’iokst’ē «кришка печі», lanta «дошка», p’ink’el’i «п’ятеро», praslūb’k’a «згинається», undūsc’ «вдарити», unk’isc’ «засунути», tunk’ē’sn’is «густіший», sūpū.nc’o’c’ «зв’язати», але: anksc’i «рано», bams’ē’c’ «бамкати», dangūs «небо», lañda «лізе», rañko’s «руки», tãmsu «темно», pusantaru «півтори», sužgamāždž’iji «зім’яті», neišsikloję «не розстелилися» (про льон), vandoj «вода», skambūt’ai «дзвоники» та ін.) говірка є перехідною між східними й західними дзукійськими говірками (пор. також J. Lipskienė і A. Vidugiris. Діалект Дівенішкеса // Граматична структура литовської мови. В., 1967. С. 187).

135

У поданих текстах особливо цінним є пласт давньої литовської лексики, живої в мовленні, але досі нечуваної або невідомої деінде. Так, для позначення німців тут уперше в живому литовському мовленні зафіксовано давні терміни vó·k’is «німець», vó·k’ė· «німкеня» (наприклад, anó·s t’ė·vas vó·k’is / o·mo·mà ar vó·k’ė· / n’ežnà), родичка яких Wokia «німці» досі була відома лише з давніх писемних пам’яток (Й. Бреткунаса, М. Даукши та ін.). Ніде досі не чуваний і суто литовський іменник sùlstis тут живо вживається у значеннях «сік» (: ko·pà·stu· dáug sú·l’sc’ies) і «розсіл» (: bro·l’ien’ė· sú·l’sc’i· nó·g m’ė·šò·s p’il’a mà daržàn). Батьківщина прикметника pietùmiškis «південний» (: p’ietùm’isk’is p’ienas šul’n’i) — мабуть, також околиці Шальтіняй. У сусідній литовській говірці в околицях Армонішкеса дуже рідкісний прикметник pietùmis «південний» (LKŽ IX 933) є безсумнівно пов’язаним із pietùmiškis tėvas. До литовського словника тепер уперше потрапило й уживане тут слово литовського словотвору viralai «овочі» (: ito·s žò·l’es daržusà pre· v’iralo· àuga; v’iralai šie m’ėtai prasč’i· l’i·tus n’el’jo· iš pavà·saro), а також прислівники часу в орудному відмінку kokįadien «якого дня» (: ko·k’ùojdz’ien v’ištu· paso· dz’inai), tájdien «того дня» (: tuojdz’ien c’ìbul’as sodz’inam kàb g’ėl’č’us), tuojkaft «того разу» (: tuojkaft aš aps’irg’ì, buvà) та ін.

Уваги заслуговують і інші литовські слова (або слова литовського походження), уперше зафіксовані тут і відтепер поповнивши лексичну скарбницю нашої рідної мови, наприклад bakan’ė·l’is «шкварниця», brazdz’ánka~brazdžiánka «пиріг із тертої картоплі», кров’яний k’epsn’ė· «той, хто їв запечену кров», krimsl’ùkas (~krimsliukas чи kremsliukas?) «хрящовий кінчик хвоста», lañk’i·c’is «гнутися, погойдуватися», pasaujù «по жмені», priėse· «передня частина», rušuc’is «горіх», suzganždz’i·c’ «не розплутатися», sv’iršn’à «важіль» та ін.

Тут зафіксовано й чимало слів, що живо вживаються, але рідко трапляються деінде в нашій мові, наприклад g’ėluon’ė «жало», išru g’ės «сироватка», juos’ėlė-tas «смугастий», m’erg’ì·štė· «дівчинка», pakàrtuvai «вішалки; підвіси», pà·kuralas «розпалювання», (nu)šl’ù·c’ «(зі)схилятися», raižùkai «рубці на коров’ячих рогах» (raižas у цьому значенні було відоме лише з давніх писемних пам’яток — LKŽ IX 92), sm’il’g’in’ė· «скроня» (останнє досі відоме з давніх писемних пам’яток лише без наголосу), susc’ìpc’ «збиватися докупи (про жир)», še·kai «осока» (імовірно), šr’nai «сюди», t’ina, t’inu «туди», v’i·zd’ė·c’ «шукати» (особливо цінна атематична форма теперішнього часу v’ėima «шукає», наприклад k’itas v’ėima m’ė·šò·s kuf pre·kaul’ùko). Численні й дієслова з повторюваною формою, але неповторюваним значенням, що належать до цієї групи та мають суфікс -dinėti, наприклад ižb’ė·gdz’in’ė·c’ «вибігти, вилетіти», pan’ėdz’in’ė·c’ «віднести», pašo·gdz’in’ė·c’ «підстрибнути», pripradz’in’ė·c’ «привчити, звикнути», sugul’dz’in’ė·c’ «звалитися на», suringdz’in’ė·c’ «з’єднати, зв’язати», suslaik’indz’in’ė·c’ «стриматися», sùsto·dz’in’ė·c’ «зупинитися», und’ė·dz’in’ė·c’ «покласти», v’ėdz’in’ė·c’is «розмножуватися» та ін.

У текстах порівняно добре представлена жива давня термінологія говірки, наприклад klasc’ì·c’ «терти», klasc’ì·tuv’ė· «тертка», m’enc’à «товкач», sùmenc’ùoc’

136

«підтовкти», šaudž’iklė «рушниця», šafkšnas «снігова кірка, що витримує людину під час ходьби», vė’c’iklė «віялка», v’efps’tė «вісь жорен», v’ilkó·danc’is «чорний зуб поросят», v’í.ŋkšna «стерня» та ін. З текстів постають і досі мало відомі конкретні, спеціалізовані значення деяких слів говірки, наприклад gūdas «місцевий житель невисокого походження, який забув литовську мову, злитовщений», gu’šta «місце, де птах відкладає яйця», l’įzdas «місце, де птах гніздиться», jaun’īk’is «молодий (місяць)», jaun’ikl’is «молодший», rietuv’ė «купа нерозпиляних дров», sc’írta «акуратно складена купа порубаних дров», pap’í.l’c’ pautūs «підкласти яйця під квочку для висиджування», vó’šč’is (taukam) «відділятися (про жир)» та ін.

У текстах виявляється чимало інших семантичних діалектизмів, маловідомих іншим нашим говіркам, наприклад kansomólika «курка породи леггорн», p’iktas «зворотний бік» (: p’iktà audzìmo· šal’is), p’írštas «відгалуження нитки; частина плуга, на яку насаджується леміш; зубець вил», žãgaras «гілка; пагін; зубець мітли» та ін. Особливо багато семантичних діалектизмів серед префіксальних дієслів говірки. Так, дієслова з префіксом un- мають також значення, властиві префіксам į- (: undãšč’ «забити»), at- (: unšó·kc «відскочити»), а префікс at- надає дієсловам також значення, властиві iš- (: atn’es’ó·c’ «рознести»), nu- (: attráukc’ «відрізати»); префікс ap- іноді вживається також у значенні префікса per- (: apšv’íesc’ «просвітити»); префікс in- тут нерідко вживається також у значеннях префіксів at- (: inlaizdz’ín’ėc’ «відпустити»), ap- (: insùkc’ «обмотати»), а префікс iš(si)- — також у значеннях префіксів nu(si)- (: is’imì’šč’ «помочитися»), pri- (: išlaksc’íc’ «набігатися»), pa- (: išdv’ėsc’ «здихнути»). Префікс nu- надає дієсловам також значення префікса už- (: nud’erė·c’ «зав’язатися»), префікс pa- — також деякі значення префіксів at- (: pašãldz’íc’ «охолодити»), iš- (: pag’ísc’ «почути»), nu- (: passùkc’ «відвернутися»), su- (: pan’ešó·c’ «зносити»), префікс pra- — також деякі значення префікса iš- (: pravar’íc’ «вигнати»); префікс pri- — також деякі значення префіксів pa- (: prisù’dz’íc’ «підсолити»), su- (: prišálc’ «замерзнути»), už- (: pri-g’í.mc’ «народитися»), а префікс su- — також значення префіксів nu- (: shstó·c’ «зупинитися»), į- (: sup’í.l’c’ «влити»), pri- (: surĩšč’ «прив’язати»), už- (: sušãldz’íc’ «заморозити») тощо.

У текстах трапляються лексичні діалектизми, які в говірці набули іншого значення, ніж у літературній мові. Так, похідні з суфіксом -uma тут найчастіше позначають не абстрактні поняття (пор. LGK I 311-312), а конкретні предметно втілені об’єкти, наприклад č’ūrštuma «гуща», ilguma «довжина», drè’gnuma «волога». Похідні із суфіксами -ickas, -à, на відміну від літературної мови, тут не мають зменшувального значення (пор. LGK I 580), наприклад s’áarickas «вузький», žùl’ickas «сірий», pló·n’ickas «тонкий». Похідні із суфіксами -inis, -ė та -iškis, -ė, утворені від імен дідів і батьків, виражають патронімічну належність і заступають тут малопоширені прізвища людей, наприклад mac’iek’in’o· tam’išk’o· fėl’kà «Фелікс, брат Томаса (Станюліса), сина Мотієюса», č’epùk’in’o· fėl’iks’išk’o· marc’o·s mo·tkà «мати невістки Фелікса (Станюліса), сина Степонаса» та ін. Цю особливість говірки досі ширше не описували, і вона не була відома. Це досить важливий архаїзм серед лексичних діалектизмів.

137

У текстах трапляються також діалектизми, що виникли внаслідок лексикалізації фонематичних елементів говірки. Це переважно різні не цілком властиві говірці чужомовні слова, що ввійшли до неї в сучасну добу, або певні її реліктові фонетичні особливості, наприклад, č’īno's (‹ šynos) «жезли для підганяння волів», eksp’īrinas «аспірин», ā’sma «астма», katarā’ka «катаракта», skarvadā «пекарня», karlā’kas || karlō’kas «колорадський жук», calafā’nas «целофановий пакетик», č’īl’īvizo’rus «ехоскоп», tū’lis «туліс», а також g’ēl’č’us (‹delčius) «молодик», g’ūra «квас», gražav’i.rba «граужавірба, така рибка», purkšč’īmai «аерозоль», č’urštumà «гуща», isiž’ō’v’ē’lis «роззявля», skrandz’us «шлунок» тощо.

Серед нових слів, уживаних у говірці, знайдемо dainūoto’ju «співака», dūjin’īoku; m’išku; kāimu; č’īng’in’ī «лінивця», k’āušū «яйце» тощо.

Життєздатність і виразність говірки засвідчують зафіксовані тут фразеологізми, наприклад, sukti uodegą «викручуватися» (: vaikai suka vuod’egu’ | n’esā’ko’), pribyrėti iš dangaus «дістатися задарма» (: iš dangāts n’iekam n’eprib’īrē), patrinti nosį «присоромити» (: aš atnē’s’u kv’itu’ ir patrī.ns’u nō’s’i: tāu) тощо. Тексти відображають також деякі етнографічні особливості цього краю. Серед них особливо варто згадати назви ігор, рідкісних деінде: gūžta šōkti «грати в гужту» (: pašōks’im gū’štu’: v’ienām ažrisa ak’is ir gāudo, k’ici b’ēga), lentōn šōkti «така гра» (: m’ergo’s susriñk’i. ēina luntōn šō’kc). У цьому випадку gūžta могло означати також «розчепіреного, скуйовдженого ловця» і, мабуть, пов’язане з говірковим gūžti «присідати, розпустивши крила (про курку)».

Сучасні форми множини деяких ойконімів говірки або сусідніх місцевостей у текстах уживаються впереміж зі старішими (і більш литовськими) формами однини, наприклад, šāl’č’n’i’kai, але šal’č’n’ik’i, eišišk’ēs, але eišišk’ēn, dz’iev’ēn’išk’ēs, але dz’iev’ē’n’išk’ēn, а також лише gal’s’ā, gal’s’ō’s поряд із польським Holszany.

Тексти свідчать, що в говірці добре зберігся знахідний відмінок двоїни іменників (: du spirguc’ū, pautū, ārk’lu, dzv’i k’aulū, žu’s’i, dal’g’i, t’ēl’i’č’ū), що тут уживаються давні форми місцевого відмінка напрямку (: kalnō’p, namō’p), що поряд зі звичними формами наказового способу на -k- є також форми без -k- (: dū.i «дай», ei «іди», duod’it «дайте»), які разом із часткою te- виражають також бажальний спосіб (: teei sv’eikas, t’ēbū.i), що дієслова lýti, sulāšti, pašvėsti, svīlti, крім своїх основних значень, мають також каузативне або спонукальне значення (: audž’imu’in l’ietās t’ēmp’a kat l’īt = lydytųsi; kō’l sulā’šo = sulāšina vais tus, skūš’lu, žō’le’s pašv’i’sto’s = pašventintos; k’aulū sv’ē’lam = svilinam šiaudais, sv’ildam’i = svilindami ražo’dz’inam; k’āulū nušv’ēlam = nusvilinam, plāunam) тощо.

У говірці без будь-якої різниці в значенні паралельно вживаються і прийменники až, ažu «за», і дієслова з цими префіксами (: až ravō’ p’ievāle’s | ažū p’iev’āl’u lāukas; ašp’ī.lta vānd’en’u k’ē’l’as ir druskų ažūpī.lta lāsn’āi; v’ēžo· vuod’ega as’isuk’i. iīg’i ā’pac’ū ir pu’koc’āi ažsisuk’i.). Це, можливо, свідчить про те, що вживання кожного з них тут іще не усталилося.

Серед цікавіших синтаксичних конструкцій варто згадати аж чотири способи вираження порівняння, наприклад, jō·nas v’īrasn’is až ō·nu; g’ērv’ē mažiesn’ē nō’g bac’ē no’.

138

горобець цвірінькає: як скрегоче; ворона цвірінькає: сороку.

Остання конструкція — очевидний полонізм.

Акцентологічна система говірки загалом збереглася добре, проте помічено, що часом тут спорадично вимовляють також gru'dus, kaulùs, sto'rùs, brò'kus, pl'ėžò'kus, sm'ėtò'na, ã'sma, katarã'ka, sk'ėròža тощо, але такі випадки рідкісні.

У текстах наведено назви місцевостей говірки, прізвища й прізвиська людей, назви корів.

До текстів в алфавітному порядку подано словничок наголошених слів говірки, транскрибованих засобами літературної мови (власних і запозичених; для останніх у дужках зазначено також походження), яких немає у «Словнику сучасної литовської мови» (Вільнюс, 1972) або значення, а іноді й форми яких відрізняються від наведених у цьому словнику. Праворуч угорі біля першого вживання такого слова в текстах ставиться зірочка. Якщо слово трапляється в текстах кілька разів, після кількох речень, зазвичай в іншому контексті, зірочку ставлять знову. Об’єднуючи споріднені слова у словничку в гнізда, спільну для них частину, як заведено в працях такого типу, відділяють вертикальною рискою.

Тексти говірки з джерел — перша така, порівняно багата скарбниця мовних (а також історичних та етнографічних) особливостей майже ізольованої живої литовської говірки, що дає досить повне уявлення про її мовну структуру та побут людей.

Тексти

[Діалектний текст литовською мовою, записаний фонетичною транскрипцією; збережено без перекладу.]

139

[Діалектний текст литовською мовою, записаний фонетичною транскрипцією; збережено без перекладу.]

140

[Діалектний текст литовською мовою, записаний фонетичною транскрипцією; збережено без перекладу.]

141

Джефка* і* Лієтас || такий кап іц’ей* інджикаї* баценай* високі* ноги- || зрубав тополю і відрубав верхівку | і зробив | щоб соки йшли || і вже відбігав* | перш ніж знову зробив || відбіг | посидів* посидів і нічого || окуляри діставав* речі* || у старості* чув | як у добрі* роки | так викидає пагони | як у важчі* | так відростки* || кожушки* теж відростки || як малі й воронячі відростки || сорока лапки і все* || пташенята* малі | віконечка* і втікають | маленькі* || мені часто бувають пташенята || пташеня жовтеньке* | сіре* || вони* завжди обростають* | стають сивенькими де || і нічого не роблять || у ворон тільки добрі яйця* | шкаралупи* || крачки в Лієтас перед землею літають | земляні* повилітали || як узимку | вони* бояться холоду й летять | де немає вологи* || коли сидів би без роботи* | був би здоровий || трав’яні ліки п’ю і не допомагає || поки сивіє* | сивий || раннє* літо було холодним || шпаки — колеса їхні видно || їм робимо гнізда у скринях* || вони* чорні | менші за галок || собака менший за кота || Йонас вищий за Ону || чапля менша від лелеки || коли бульбу викопують* | бувають і великі* | а ті — маленькі* || їж учорашнє м’ясо || підмітай | витирай і прибирай || коли трохи* підмерзло | морозильники прикрили || Станюлі — це прізвище | Мацейкінський Станюліс | Чепукінський | Тамшкіс — усі Станюлі || а останній — мій* брат* — Тамшко Фелка || це все по батькові | по дідах називають || багато вже повмирало* | Ґайдис Степонас співає литовською для свого сусіда || між хатами клуні з одного боку | з другого боку || вантажимо овес в одну | в іншу сіно | у третю гній || стояки* або* три | або два клуні || посередині підлога || на підлозі ходив із граблями | або так ходив || глина розмокає від води | і стусанами довбнею* утрамбовували підлогу || як жнуть серпами жнива | перевесла* роблять із тих самих снопів || перевесло кладуть на землю й кладуть на перевесло та зв’язують || перев’язували, брали за перевесло || плече* кожуха* зав’язують мотузкою і солом’яною в’язкою* || молотили удвох | один стукотить* і другий || струшують | щоб із середини вибило якесь зерно і віяли || снопи складаєш рівно | гарно | тісно | щоб більше вмістилося || навіть після ударів* || з-під крокв ударяє вітер || крокви* | що тримають стелю || яка довжина клуні | стільки й стояків* || лопатами оббивали* || стукають палицями* || після ударів* || відтала земля | мороз минув | уже тепліше* || до кінця підлоги зсуваємо ті зерна || і сідає людина, а віялкою* кидає перед собою проти* вітру || окремо* мякіна* падає | а зерно сиплеться далі | зернина летить далеко | важкі зерна не однакові || перший сорт — далі відлітає зерно | інший сорт — відходи* | половинки* || гною треба багато* || підмітають* | навколо підмітають і викладають* рядами ті || і тоді на місце || ячмінний хліб | кладуть бульбу* | сиплють мякуну* | і це ячмінна суміш || давали й курям суміш | тільки більше мякуни брали || полову* засипали мякуною || полови-

142

ця відсіюється з льону* || і буває крупніше зерно — горох || дошками оббивають, як скриню, і приділяють увагу || мішками не переносили | заходили й мішки | а зерна розсипали миші || крізь щілини пролазили і щурики* || одна миша лежить, роздувшись.* || миші це з’їдять.* Тої пирскають.* Не виживає* | не доживає до світанку* || коли пастки робили | дві дошки з’єднували | ящик робили || як з’єднають | і затискають || мої* пастки роби з сітки* || лозинки мотузкою* підвішують | ті сльози* розхитують || хлюп — і не втече — багато нагодує* поросят || комору в коморі* робили, де був горох || як* поїдали* ті щурики* | ті поросята* || поросят ой швидко — перегородка довга | що їх перегороджувала || щури нахабні* аж до поросят | тільки ніс більший | товстий* | лопаті* світло відбивають || піч — будинок* — роблять лежачу* з сосни такі товсті цурки* | щоб можна було стояти || тоді з каменю закладають* піч | глиною обліплюють і довго топлять | поки камені не нагріються | поки не почне тріщати || камені великі — розколюють | а чи тріщать || льон* нарізають* повну піч | і кожна стереже | щоб не загорілося || льон сохне | рано вранці жінки йдуть до печі на ніч || чоловіки не йдуть* || одна жінка* набере* оберемок льону й роздає всім | кожній відмірює* || льон кужелями прядуть* великі || міряли* рахували | три кужелі тримай, скрути за день || коли одяг | то й одягалися* || коли вільно* | піду в город | вирву зелень* || треба дати час* || брати* цей сис у моїй цибулі в хліві* || торік* навесні вона* зламала огорожу і там була цибуля || щороку* в мене не було цибулі | а та добра* | як викопаєш* мою цибулю || і боби* були || такі добрі || усе ж шкода | треба було зрозуміти* || курку повністю обскубли | обдирали || нічого не скажу || змішував із курячими кишками || довго не* виростають.* Братові* городи || повністю згорнуті* | курячі м’ясні* || дві своїх пропихнули* прорідили* | чоловік і видряпався* || консомолка* — біла курка || вони* дуже спритні* | стають білими* || у доньки* були || приїхала. Журо — з таким широким* носом не вміє бульбу* || зелень росла | бульба не рухалася || пригостила мене вранці й сказала | розлила пів глечика сироватки* від м’яса до* вас теж || я сказала* по селу | зібрала* молоко за те || і після того* дня не казала | скільки бачила || не ходи* жива прокинеться* ||

називає* розрізувач* | уже нагодував усіх || пару бачила — розкидала.* Лежить || і знову заспокоює* || що зловить і задушить* || вирощує* пасинків біля квіточки | де квіти цвітуть || пасинків || дрібненькі* зверху розкладає листочки || я з валу* пролазила* | так швидко я не можу || не перелазила через паркани між Йоною й Міколою || бульбу* маю обсмажити || м’ясо поставила* на* газ* || посолила* й з’їла* | де бульба || буває в криниці || то й камінь приладнала || бабуся* дуже мила | а вже дев’яносто шість зробила* (|| прожила*) || годувала* свої кості || від людей чула | якщо знахар віщує погане в дорозі тобі*

143

кримслюкас* | тоді пустили довгу | не їж, друже* тіль* || сімбурас* водего́с ім* пецю* вище || якщо буває жовтувато-пухнасте* вухо | всередині вуха· | то сметанисте* | а якщо чисте | то, кажуть, немає сметани* || райжукаї* в рогах | то рахують | перший райжука три роки | а далі вже скільки райжуків | стільки років || марга | пралієска* | керса — це* назви корів || і дзєдукас* | і батьки так називали || ярмо то я бачив змалку || я сам старший* | і бульбу* садив | і орав* || млинарські камені й камінці* || як пустив плуг | то той дефнос* піднявся вгору й відтягнув* плуг || а я його тисну | притиснути не можу || у польовій печі* каміння || тих печей багато і вони великі || було, як розкопували* то в підмурівках* | то тут, то там | то просто розгрібали* й пічні місця* вже цілком не розкопували* ніколи || тонка* стінка* тоненька | блищить, як лід || товста* стінка товста, як* марга | як пір’я курки | як пташине* || то називали марга || сіно — коням косили | буйна трава* | лежить товстими пластами* | на болоті* купки* ростуть || косили косаркою || купстаї* | ніби на тих болотах* || стінка ланти, лежить | любиш сушити.* || шукали такого вільшаника* і трохи* знаходили* та притискали | сушили, складали* | брали з собою* й несли додому || і там треба було збирати.* || кажуть | дуже добре* від того, що з’їси, стає ситим* || не знаю | як по-сучасному* сказати || товстенька* шийка | у пляшку просунута, стінка* || про* питво я нічого вже не знаю || уже в пляшку стінка може втиснутися.* | роги | яка товста* шийка || вона луснула* | ой лишенько | яка вона товста || облізла* | так довго стінку в пляшку || ще* не садили* стінку || довго виростає. || ми бідні* | нема кому ходити* || двоє дітей і ми* в старому домі | чи бачив | жовтий будинок був порожній || у них було четверо дітей || приїздили* пани | доглядали за ними || одну народила* | чотири роки || другу народила* || так* мені* довелося* сказати || настав час народжувати | народжує дітей || свиня пороситься | а корова телиться | вівця ягниться | кобила жеребиться || свиня хрюкає | корова отелиться* вже догори | кобила — жеребиться || півень курку топче* (|| мірно*) || шукає | де яйця* (|| кури*) несе | а як садовить* | каже | треба гніздо зробити | підкласти* яйця || і кілька курчат* збереться в гнізді || хто комин* | бочкою* | або* чимось підперти гніздо || коли курочки з боку* виходять | півні || я підкладаю | не дивлюся.* | і добре буває, коли збираються гуртом* || ми м’ятинки* вискубли* | жеребців вичісують* || як* покинули* з яйцями* так || і коровам потрібні вершки* || у нас інакше повернулася* мова || наші* гриби — червонуваті | червоні | білі || боровики звичайні | голова як парасолька* || боровики | їжакові боровики* купами | синюваті їжакові боровики || справжніх боровиків низ білий або* зеленкуватий* || березовий гриб* або липовик || якийсь дідько виросте || розпускається.* як липовик || подорожній* у неділю співав || мені здавалося.¤

144

дуже півні || які яйця* світлі | не висиджує* || звариш | курям покришиш* || курка їсть* аж до кінця | поки курчата не вилупляться* || квокче* тук-тук-тук | чекає | коли проклюнуться || курка погано* їсть* | яйця холодні* | охололи* курчата самі вилуплюються* || а коли треба висиджувати | і гніздо підкладають* || трохи* проклюнулося* | як небагато* | і нічого || курчат холодними в комині* тримати | як тільки не задушаться* | курчатник:* називали курчат || подивлюся | чи добре горить || зерно* ж моє* хоче || я не боюся говорити || як присадибні* люди | біля литовців живуть жиди* || ну звісно — сільська людина || чому вона* із села й усіма мовами* володіє || материнською* каже по-сучасному* || з дітьми заговорили ламаною литовською || і невістка литовка || їй* малечу* мама* залишила || поприїжджала* і вона* || але* все литовською як почну | не збиваюся || вони* литовські | але* ще й міцно* литовські || наші жінки* руді й білі || для жаб* || макавика* міцна* | гарненька* | дідько не виростає | як звариш | слизький || рудушка* — її найбільше завжди буває | збирають кошик* із першого разу || козляки слизькі | треба обчищати || біленькі* трапляються | а як звариш | слизькі || дощ потрібен || дощ почав іти || підберезник у кошику* зверху | де жовтіший | де біліший || зеленушка — ті смачні | треба чистити || підзеленушки слизькі* | кошики зеленкуваті || рудушки звиваються* || рижики рижики | навіть червоні | і теж смачні гриби || грибочки такі неїстівні* і вони зелені* як чорнило || пу-кочаї* світлі, позеленілі* | закрутилося* | навіть такі, як вовняні* | їх називаємо грибами, яких не впізнаємо || іду | ноги відрубаю* і йду || не хочу зупинятися анітрохи* || не дам | усе одно не допомогло || тут згадалося* | там згадалося || люди самі* близько | п’ять чи шість кілометрів* || із голови сиплеться* пух* || одне пір’їння || голова повна пуху || тягни | їдь || вони* не хочуть піднятися | треба підштовхнути* || турботи й турботи — клопітна* людина сама не знає | чого боятися | чого соромитися | прокалили* || з неба нікому не впало* || може, з моєї* голови вийде трохи рублів і проживу* || чотири роки хворів на голову | діагностували* | що склероз* | мине | нехай ідуть ті трави | додому зібравшись* || намучилася* вона з* нею || легені були слабкі, слабкі || лікували легені || мені діагностували катаракту* || я це* бачив і не бачив || ще* одного бачив || аперуїц* не дам || це бачив, і голку всаджу || затяглося:* одне || повітря змінюється | дощ || сидів* сидів на огірках | а потім* виросли || вже собака розуміє | що я вам залишив* || огірки з медом дуже смачні || і є два зуби* й кожен* має своє місце | не зіштовхуються* || ще мало курячих якихось* зубів || наповни* зерна | щоб розварилися* || питаю одного | каже, ні м’яса* || курка палява* | руда* | курка || тато блакитні зернята встромляв | перемолов | гарні жовті-жовті || зробив із тіста й воно набухає* || наливає* молока || завертає з іншого боку* | і блін тонкий || скатертина | тканина виткана й вибілена, і стелять під млинцями || я

145

коли я приходив | просив | хто тут жив і їздив додому || якби вони знали уві сні | що я здоровий || розмотую кінці тканини й вивертаю виворіт || треба виворіт вивернути || як виткав | вибілив | стало по сонцю || у дощову пору | коли летить дощ || тоді знімають || виворіт із голками, як із шпильками, вивертають || поносив усіх | не маю || обмотала | замотала | і виворіт || хто не вміє вивертати | щипає, як косить | як косити || прати, замочити й полоскати дітей | колисати дітей | чи хочеш тканини || як ти змерз || коли тобі привиджується вона || а коли тобі привиджується || а коли за хвіст узяти || трохи підрісла трава | не поспішав | прийшов || серце моє швидко, але однаково б’ється | як у молодого | поспішав || спершу в темряві || сліпень* — жук строкатий | воду тягне || тоді буде дощ || синя | зелена | жовта — три різновиди грибів | три гриби || житнє пиво — це було перше питво || їли пиво | випити два рази || клали на листя шматочки тіста || зваримо бульбу з лушпинням | зваримо броколі || трохи бульби потовчемо | борошно, затерте молоком або гречане || у лисках | у лінтах і сушимо пироги | і печемо на конопляному листі || сажу товчуть у латушській глиняній ступі пестом | пестом товчуть || вливаємо воду | остуджуємо | холодну воду доливаємо до маку й тоді робимо, щоб було смачно || по дві шкварки чи по одній | своя їжа і все || і жир не витікає ще || а раніше | коли жиру було багато || наш пес Шува Мурза | був рудий | здох || не зрозумієш ти імені || і по-людськи називають собаку || він не втомлюється | коли всі бігають | а він не може || наплодилося собак чотири | і я її за шию прив’язав || товста курка || що ти на обід приготував | те й з’їв | козячі || гречане | ячмінне | бульбу з молоком місили || чорниці клали у відро з молоком || сметана солодка і кисла || у кого більше молока | той і маслянки їсть | сир робить || найсвіжіша | свіжа сметана | постоїть | скисне | усе одно сметана || бійка і хрестик || як збивають | масло з’являється | вершки збираються | збивають і виймають ложкою | промивають парою води || брязкотить || їх печемо в горщику чи в бляшанці | смачно || великі пшеничні пироги печемо || обсипаємо кмином || короткого, малого пука не розчешеш || не даємо їсти ввечері | щоб кишки були порожніші | як свині || приїхав, погостював | у середині й швидко || один — ні | треба його покласти | тримати за ноги || прив’язав | легко приїхали | кров’ю заливають бруд || щипали черевця | мішки || кров’ю запікаємо в пательні | трохи пшеничного борошна | жиру | і смачно з хлібом | з млинцями || підсушують | як спечеться | коли хліб лишається, так і роблять || це кров’янка || роблять і кишкову ковбасу || із серця | легенів | печінки — їх варять || варимо | додаємо | щоб пахло часником | сіллю | перцем, дрібним | і варимо | і крутимо через машинку | і начиняємо кишки || наливаємо воду в горщик і кип’ятимо | щоб не було зеленого || стелимо

146

на саме дно і притискаємо до дна || ріжемо й їмо | і називаємо кишковою ковбасою || кров треба помішувати ложкою | щоб не згорнулася || ошпарюємо кістки || обпалюючи, обкручуємо й камінням або дерев’яною палицею помішуємо | щоб кишки не пересохли | щоб пара виходила зсередини | щоб не горіло || відразу трохи обпалюємо || кладемо хмиз | беремо по жмені хмизу й несемо | і обпалюємо з вогнища | а коли немає вогнища | то добре обпалюємо на багатті || з багаття беремо вогнище || варимо свинячі ноги || обпалимо | тоді миємо в річці | але не торкаємося землі | щоб вода стікала || обрубали й ноги | і все || щоб не вертілися | підкладають дощечку, підпирають || рівняємо пальці й кладемо свинячі ноги || і ріжуть ноги та складають | щоб не крутилися | не скочувалися || тоді ріжуть нутрощі || треба відокремити кишки || виймають підчеревину | спочатку здирають | кладуть на стіл || жир виймаємо й розтягуємо | щоб трохи примерз || тоді треба кишки вимити в бочці дерев’яним кілком чи якимось дерев’яним предметом або гребенем | наливають холодну воду | щоб жир схопився || уже жир густішає | схопився || збирають у міхур || сідає | піднімається | спадає | зупиняється | осідає | злипається || жир із кишок відділяється | знову збирається || якщо свиня кастрована | треба й сало | а якщо жирна | то сало відділяється в руках || треба берегтися | щоб не випустити кишки | а то почнеш теревенити || перетискають горло || міхур спочатку виймаємо | спершу вирізає і випускає сечу || діти не надувають | то батько надуває | кидає в нього зерно | щоб брязкало || треба добре вичистити кишку || вони розділяються || вичищають | щоб полегшити з-під ребер || довгі, легкі || стегна мають | два передні | два задні | бокові | тазостегнові || задні мають більше м’яса | а передні | ті лопатки — мало м’яса | кісток більше || хребет || стегна | якщо товстіші | ріжуть без сала | сало відтинаємо | на чотири частини ріжемо | підкладаємо для соління || коли виймають нутрощі | тоді відрізають голову || там багато крові || кладуть у сніг | щоб кров стекла || маленькі кишки тоненькими називають | окремо з кінця варимо лайно | у горщик наливаємо води | відтягуємо й очищаємо | вичищаємо і ще миємо | поки вода не стане чистою || чистимо кишку з салом || треба дістати цілою | не розірвати || товсті кишки великі || треба жир відділити | витрушуємо і миємо || черево розрізаємо й вичищаємо кишку || я витягую, поки так говорю || прикмета — коли передня частина товста | на початку зими буде холодно | а коли тазостегнова товста | друга половина буде холодною | весна холодна || у людей є всяке || світом їздячи, все розпитують || мій чоловік трохи пердить. Могилу || моя племінниця з російської || тітка чи мама купила або батько пив горілку | не знаю хто || з Росні вийшло містечко підприємців || випробували | не хочуть пити || що батько в хліві робить || м’ясо солимо ні на чому || солили | треба солити м’ясо || на заріз найчастіше варимо й їмо самі || м’ясо з сіллю заливаємо й охолоджуємо || у воді»

147

не тримає· || ми є зібрані* | а там* гарно || я є, що тоді сокирою порубав-* | не показувало* тих дрібних* || сокирою порубав старанно* | а щоб вчасно так обробити | жовтіє | не буває таких гарних || усе треба часу* | здоров’я || курчат* зробимо скоринку || з’їмо* | багато з’їмо* за півдня || пиріжки* робить із сала· || як старовинний пиріжок хлібний || із крохмалю· пташиний* робимо* || пташине сушене* | розбиваємо палицею* | гарно | міцно* | а потім уже нічого | м’якне м’якне і зовсім* не печеться || ще не витирало· крохмалю з губ· | і вже хоче жувати* | от шмаркач* | уже зіпсувався* | як уже він кавалер | а випещений* | ледар | ледаркуватий* | недопечений* | недопечений якийсь || жінку треба попросити | бо* він незграба | незграбою називають || заблукав. була я | ішла я до села || заблукати | село внизу | а пагорб | поля | а там ялинник* такий високий | густий | ялини—не пройти* || і я йду і мені страшно || собачка вибігла з ялинника і чую | він кличе собачку || я зовсім* стою на місці* || ноги затремтіли* | затрусилися, як тканинні* || йду | собачка повернулася* || вийшли, навіть не постукавши з ялинника· | озирнулася і сиджу || побула.* затрусилася, погано | знайшла дві хустки* || розговорилася* | легше затрусилася || скрутило мені все волосся в ковтуни || у кожного одного так буває || і він* розчесав від* ковтуна· || мені їх відрізали· | боліла голова· || добре затрусилася якогось часу* || знепритомнію* | непритомнію | і я вже нічого не можу || ну, поїду до неї і я знову працюю, як кінь || і знову треба робити || прийшла* й інша заговорила* || і вона сама вже впізнала мене* хвору* || минулого року обидві померли·* і мені випало* затруситися || до лікарні повезли | і в телевізор* поставили | і мене визнали· || і що я за* хвора || мала* | що я слухняна. | мала б сказати. || нізвідки* нічого· і сірники треба || мене* вічний* батько нас бив і падав || я була в початковій школі* | польські класи закінчила || польською писала | по-російськи писати не вмію || терпіння (|| терпіти*) треба || цілий рік їсти || дітям усе* віддаємо* | а тобі? || п’яниця він* був | гуляка* || сорочка із гнилої тканини* | вербової* тканини* || мати десь і в іншому* || після хрещеної дружини її вигнали* || колеса є | довго треба чекати || не дуже я в них* вірю, в обітниці* || санчата* саночки з ялинової деревини чи з берези || підводи* швидко ламаються | якщо з берези | стелиться* || собачі* глиняні миски || кози* | що в останньому прямі* || їдуть із санчатами і з козами | уже вантаж довгий, деревина* || з козами їде | коза позаду прямо до деревини прив’язана || в’юнкі* що звиваються* || на санках жердини* поставлені спереду || уже їх грабували ці злодії | а я не бачила || що то за* миля за півтори в таборі || навантажують деревину і п’ють || видавали корм || два дні вистачить і собі || а якщо не дадуть | то й п’ють, і мені не дають || наче я тебе не пожаліла б | купила б і наточила б || кричить | де покладено | де залишено* | як* що· | якийсь сатана показує* | де горілка поставлена | і

148

свистить | і знаходить || кинь мені п’ять рублів | а ніс синій* || уже старіє || чи начистила картоплі* || треба потовкти || як я прислухалася і п’ятаки повилітали* | почав пищати* п’ятаками | пищить || почали з’являтися злодії || а я валялася* в лікарні || де ти там вилежишся || де там кубло | задихнуся* || сиділа | посиділа і добре || як* молотимо вівса* | то багато пилу || узимку восьмеро виїжджає | восьмеро повертається || мав я дві корови | дві телички | дві свині | дві гуски | дві качки* | дві коси | дві сестри | два порося | качку | коня | березу || варили зі свинями і ще трьох поросят | елі* пасли одну, а в полі працювали || він* трохи присів* і ще до колгоспу ходив || мене вже не штовхав колгосп || як вони там розбіглися, скільки || а взимку одну косу* косив розком за трьох || ще не помер* і не встиг || думає | нас* живих не було | хіба що || маю ще якогось* малого | з дитинства слухняний був || іде повільно і молотить до десяти днів | а мене вже як старшого* підняв і треба подати йому полотна* мішки || подавально* з двома рогачами* || за ремінь* тягну* тягну | доки підніму || а коли вже підніму | мені легше | підняти легше, ніж відтягнути || літо коротше | а як жито в копах | довгі жнива || тоді вже приходить* працювати (|| працювати*) мама вже йде | розтоплює піч | трохи раніше підніме* | більше обмолотить || погода така || навантажив* лакмус на себе || вдень погано ходити | мухи кусають* ||

пригадаю* стояла діжка* з борошном || як* коліна більші | тоді* більше поставили || дзвіночок* корові | щоб чути було | де вона пасеться* || мені не тримає голова від* застуди* || міняла* по-різному* || брязкальця* на шиї в коня, як* дзвоники | такі дзвінкі || брязкальця круглі* дзвінкі || вовчі зуби* поросятам прив’язували | гострі довгі || як* їх відрізали | то добре || мукає* і болить | хто там торкається* || у нас поросят приховували* | ґулі збираються* по шиї | з носа йде піна || дружина погана | заслабувала* || одного разу дуже захворіли поросята | захворіли на мастит | за* телятами повезли || дерево* били | м’ясо віддавали жандармові* | а двері замикали* || люди прийшли* і кажуть | відчиніть нам ті двері || і пішли | і не боялися хвороби || я солому втовкала в мішок || сіла | вистачало на всю осінь || який* млинець вигадали || поросят* шефові* продали і євреям* продали | на ярмарок міняли || качки такі як гуси | товстенькі* | подібні до довгих* людських качок | але товсті | білі || він* не дочув | йому сказали шепотом || олійні* | болота | вільхи ростуть | болото* || іній* на снігу | можна йти по снігу | іній тримається || відчепилися* | щоб не розтерти* ясна | йти твердо | дроту* такої товщини || колеса | як порожні | а вантажність | як завантажена || тканинна торба* | мотузки* з тканини | обидві | залізний прут такий | кінці загострені* | щоб трималося міцно* || косарик* | ручка і коса | клинок* і мотузочка* притискають || ці коси || треба терти об камінь коваля

149

|| хто не вміє | ціни не знає | і не косить* косою· || дантьєс* | негері* зчисти· | докупи коси· | і саменцюоц* каже· || галустуяс | о· мєнця* було· з мєджагос* || скільки* тієї мєджагос | скільки обмотано* тим звіром | що галустувуси робить· | щоб галусту· || свірсніс* і свірсня* | там | де кладеться || мєкці* аніс* | ой роботящий | ой працює — як день | так і ніч || паргро̄вє* п’ятеро | вимела· | вистелила·* | дарнс уся* пасво̄єму* || апнастре** для коня || наділа на коня апнастрі || корму несе | такий обруч зроблено | різьбиться | з дерева і мотузками | сплетено клітками || і кладе корм· || кому біля колін | кошку несе січку* || жілгай* добре* ягня· вербу· | жілгі жілгі росте || деревина* така, як кущ || аніс не виростає* високо | аніс пускає такі гілки* ягня· землі· || кошку наповнює для себе | як* ширша гілка* і цілу* бере | а· як товща, то поперек розколюється || жата наповнює || гілочка* і якусь-там вистрілює || тут кладе два обручі та дріт* | треба встановити рівно* || треба обручі зчепити й сплести | щоб було як на початку пара обручів високо* || тоді плетуть далі й скільки хочеш ставлять* | і кожна гілка трохи коротша || обручами він ялину· | а· обручами він ялинові· гілки || унизу плете корінням || притягує* коріння || з жілги міцнішої* | коріння ламається || ще кошики* плете дротом* || корзинка* | у місті як ходить || мама* льон не теребила· || насіння | коли наспіло* | тоді сіяли || треба прополювати || пасльон і бур’ян· тягти* | піднімає* трохи | обриває* || свірепкос* жито | в’юнки були* і льон || осот колеться* | юдриця* в’ється* і в’ється | сичить* жито* || юдриць багато, їх скоро не помічають· || коли насіння чисте· | їх не буває || льон щіпає в жменю || вириває | везе додому || шатра робили і сушили льон на шатрах || оббирає* ті жмені | на шатрах | на шатрах і сушить || товкачами* вручну м’яли·* | на току· клали або на ганку | поки відділиться волокно аж* догори· | вже ламається | збирається і руками | а· якщо ще ні | зганяють* і тримається | треба ще товкти || льон мнуть жінки || вимнуть | треба вичісувати* || такі чесальні* зроблено дерев’яні || таку товсту жердину* покласти жменю· і бити | поки волокна не відділяться* || жорнові камені бере | дощ буде || граблі* зроблено | укріплено* дерев’яними зубцями стільки, скільки потрібно· || чешемо | клоччя і волокна лягають || тоді чешемо через грубіші || чисте* мокре | вичісує клоччя || такі були шапки з шерсті* || скручуємо жменю в* руках | а· інші чешемо і знімаємо клоччя || з гіршого клоччя товсте пряде | товсті мішки робить | а· з іншого | вже покривала || корбаво̄я* | тче нитки || він після чесання сорочки собі тче || льоном вичесаним тче | сорочки шиє, лляні полотна | цвіки* зашивали під пазухи || ростуть великі плесканки* || шумерка і міркста || в’ють мотузки | мотузки | паструкуси* | пу́нцуси || горобці* їдять коноплі || усі птахи* тікають* | лишаються самі горобці || верби, як жілгай* || їхня кора* світліша·

150

добре* також жовта верба | || її листочки жовтуваті* || аніс* товстим не буває | розростається* із землі || листя жовтої верби блищить* і кора || бруньки* розпускаються так само, як берези || не виростають дуже великі й малі де | але* розростаються || як* розкидає* кущі | то й туди й сюди | так вони розростаються знизу || шари* здирають із липи для віжок || важко робити кошики* з дроту* || свати* поїли. || такі вони собі || пшеничні* жовті квіти | жовтки* такі || щавлеві* | назбирала щавлю || осокорі скриплять* || вони й ліки | гіркі на смак || я нездорова || і ще* жовтки || навесні були увінчані.* || як почали привозити тютюн* з Вільна | то й тут почали його розводити* || те зілля з Вільна прижилося* || кропива | кропива колюча || треба рвати кропиву || те зіллячко листячком веселе* | зелененьке* | ще й гірке. || ліщина горіхами й лушпинням || рущиця* ціла* кекє росте || тополі* високо навесні пускають бруньки || рукою ліки для кашлю | ронну*. || визирає* гарне волосся | мало залишилося || кому стільки треба* грошей | у тебе вдома || як заробити | як назбирати || попрохала* в людей || півонії — дерева* були гарні || дітям привозять цілком цілий одяг і м’яту* || горобина цвіте білим || спочатку жовті ягоди | а потім червоні || взимку | як примерзнуть* | дуже смачні || у них зникали* місячні || висмикнули і добре | де вони* зникають || не дай жити | позбирали* людей і вивезли || там сіяли селітру || посіяли | і тоді минуло || їм* якось уже трапляється || аніс* з’їж || треба йти жито жувати || може, вівсом ячмінь || грабуздай* також борщ їли | смачніший за борщ | навіть по-богданівськи ходили збирати їх і до жита | і смачно кислий || грабузді їмо | подрібнюємо* | промиваємо | щоб було чисте || п’яниці | наїдяться досхочу, назбирають || якщо забагато наїдяться | тоді голова крутиться | а· якщо небагато | то нічого || не стільки ті ягоди | скільки ті боби* голову паморочать || трохи* вітер подув і розвиднилося* || перемішують* | щоб у квашених* заквасилося* || вороний горох* жито чи ріпак росте | рукою для ліків | як* корова не може отелитися* під час отелення* || то його варять і напувають || ще* гіркий чорний хліб | гірчинка || кінський щавель* на луках розростається || щавель* варимо | самі руками | смачно, буже* || кінський щавель ще й тріскає || паростки пускає верба* || собачі гриби || красноголовець* смачний | кубіздель росте відразу білий | стає як блюдечко* | дим пускає || як* корова дихає: || впоперек* через горло й усередину кубізделя || ноги кульгають || у городі зробили грядку торік || кури викльовують жито* | деякі лежать* || поскачив* кінь | і знову лягають || випускали курей | самі голодні* | лежать | борошно блищить* || піпі-пі-хі* на лузі галасує || у зозулі хоч як кому покине* яйця || вивірка рано навесні з’являється || аніс* був із головою || шашки як курчата | душить* курей | аж до самої ніжки || чорний крук | кру-кру || черви* | жуки мучать корів || вони*

151

кличе* | біжить | не знає* | де дідусь* || гойдається* прилягли втомлені* корови на* боці || зняли* кілька | кітів набігло* || набігли | набігли* || три ті виповзли надвір || через болото* як* ідеш¹ | підгинається* | може йти* || іде¹ сам себе* піднімаючи || я йду з’єднуючись¹ || розмовляю працюючи¹ || я їм розчісуючись¹ | розмовляючи* | розмовляючи || дитина йде несучи сіно¹ || я з ним розмовляю лежачи || співає* ховаючи* || вона* підштовхувала* несучи¹ | несучи || щоб кумові* було легше пройти, супилися* | здається | голова розколюється || ті* вже зібралися | коли порожньо | нічого немає | тільки якось у хаті на підлозі я розстелила* || загнали півнів* у курник* || страшно, що корова не отелиться* || одна одну* може підштовхнути* || вона* народила* ріпу || син із восьмирічною дитиною поїхав || ще* мав двох синів* || кашляв*, пальці порізав* || а той* кульгавий, кульгає || кривоокий Марціс одержав. || семберти* вже хороші || соняшник* гарно росте, лущитимемо, коли* дозріє || позеленіли* всі, порідшали*, ті густі* браки* || пропав* цибулевий* стовбур || як* місяць* світить і в саду, цибуля росте* стовбуром, як у лісах улітку буває багато || нічого не росте, зелень* на тому полі || я зачепилася* | зелень* гарна грудками || гравій світлий | дорога посипана гравієм* || обом* уже треба їхати || котушки крутяться* на сонці. із* дрібного матеріалу* || облущено* дрібненько* || тріски для розпалювання* || трісками розпалювали*, вже топиться || жарини* не догоріли.* || замочила* ганчірки* | наливаємо води | насипали пелени* | водою обливаємо* | перемішуємо* й чекаємо, поки пелени набухнуть* || тоді виходять слизькі й замочуємо ганчірки та валяємо | гриземо рашку || хто не сіяв, | не сіємо, | тут варимо || притираються* мені шви, я позбираю* і без тебе || у хліві сушать сіно || стриматися* не можу | ідучи сміюся | розмовляю* | плачу || хто як словами плаче* | сліз мало кому випало* || отак сльози витирати* не можу || він* уві сні розмовляє* || між пальцями болить || навколо* ходили дерева* || кущі виросли по всьому городу, тільки ось-ось* швидко || він* повернувся || була* б матка* | кукурудзу* зберігала* || трав’яних ліків назбираю й викину || чотирнадцять років було* || де був би і хотів би бути || рахуємо | скільки ложок води || ще* сухо | довкола* жито і немає з чого робити м’якуш || черв’яки в землі. | донизу розповзлися.* || не було б* | не було й меду || жиди — Чамбори* червоні || я сам зрубав і здер кору* | притискав* | мішками вони оббивали* || мати була* молода чорна || вітер з’явився || як* роздувається | оббиваю | спицею б’є || посаджена* капуста* буває всяка || спицю ділю навпіл* || як* спиця | залізом або бляхою* даю || зі слюдою куди дотягнешся* || торф’яна вода стоїть || довкола* вода текла | то торф’яна* || не забрудниш* колоду* || сокиру несе й очищає* кілки || і хотів би | щоб не було, | але не дуже беруться* || буває | що кашляють* поросята | а тут худенькі* || було багато намішано. | не вийшло || візьми чотири пальці крапель або* більше || у нас залите*

152

краплі в коробці для сірників і в шухляді зачинені* || і лежать як свіжі* | тільки зріж краплю зверху | і як свіжі || щороку так у мене краплі лежать законсервовані* || верхній і нижній камені млина || скриня залізна, так? || жернова || порпатися* | щоб тримати камінь || при камені вушко || важіль* | щоб піднімати* й опускати* камінь || скриньку* набиваємо* зсередини* сіном* || тріски вже тут || ламаєш гілля | деревину* || щоб вогонь одразу в печі || вогонь той* | кінський | вівсяний* || як він викашлює разом із бородою || ніс одразу наче дзьоб* | синій* || Чамборові* йому підклали* | а з липи він пропотів || розговорився* він | домовився | так і робить || підняли* і перенесли || хутряні шкури висушували* || там | чи чуєш | що я тобі кажу || кілки — великі цвяхи | сіно косять || корою скриню обшили || тріски | щоб дрібніше* було | луб’яні* бувають товсті | відбиває* тріски від* сіна || луб пішов якийсь || можна* | хтось її носить || дощечки* дерев’яні* | трохи* обрізають* і вішають посередині | і звисає || прийшов із дзвіночками* || вузлики* нанизує в коси || мішки* шиють із цих товстих | щіток або* з мотузок товстих || рамок* ось і не бачу | бачу тільки, де темніше* і де світліше, тим оком || куртка* з вати | підкладка і верх | усередині вата || бурнос* із м’якої тканини | жилет | із капюшоном || манатки без вати | літня || френч — за* горло || нічого* не робить || якщо мало видно | дивиться* примружившись | гримить* | то вже безлад || безлад і півень | як* пір’ям обріс. ноги || ах* | ти безладнику* || підборіддя високо | кулак за спину* | а тут стегно || шия | потилиця | тім’я | лоб || на лобі наждачка || а коли два — наждачки || пішла, озираючись, роздивляючись || навколо* замалі || народжу* цілий день || кулаками грюкає* | стукає* об кілок* || перли землю | буде дощ || курява* густа летить || без мила* він анітрохи не підніметься || буханець хліба к-важкий || ми не служили й не є || умилися* водою в дорозі || затірка | закип’ячу* воду й перемішаю* борошно || і гречаний* кисіль* їли | смачно || повільно шкутильгає* | як дівчинка || красномовна — рибонько, не бігай || варили* раків | червоних | хвіст як гармошка* | закручений униз | очі випнуті || лежанка при хвості | а потім попереду || і м’ясо червоне біля шкіри, як | ну їли || дівчинка* нічого* не робить || дивлюся* | як риба ворушиться || і в печі* риба || узимку ж кров’ю || ніч коротка* || вечірниця вже зайшла* | зірниця* | вже зорі* || сіно косили* | бачу їх щодня* || ще повня | мабуть, буде передповня* || після молодика* йде передповня* || грудочки* грудочку розділяй краще || грудочки як я ріжу — тягнуться* || від того шампуню* волосся тягнеться* | жирне || даю* жінці сала* з’їсти | а не цього* | індика* саме найкраще м’ясо | треба багато жиру* | а люди купують || яловичина здорова || газовики їздили || вони там* квіти садять* || пара носків | і вище теж

153

виноградом харчувалися. || пішла до господарів | та пішла на іншу роботу || чотирнадцять років було | така дівчинка-велетень || одна як вовчиця, гі || хлопчик ногу зламав. Було || дівчина худенька | маленька | така || цілими днями корів пасли || хто там біситься і нічого не каже || той ліхтарник хапається за бритву | помирає, вже не візьме || поросятко || свічки корінці ніде доброго нема || плесну і кину через паркан || у них у сусідів добре || бобами з-під полудня || вона не показує нічого і нічого не каже || ручка сокири || у тих соболиних шапках литовською мало хто говорить || вивернутий | довговолосий | обдертий | а працівник | молотки | ті зробив || інші, що не має, він зробив || я дурником побув. Посидів || біле буває || доньки, знаєш, приїхали, об’їли братів || від його господині ми вже знаємо, яка вона || пончики з хвостиками | а вафлі без хвостиків || де ті хвостики робляться | я не знаю || товстунка: жаба пузата | стрибає і все || плювки на траві бувають || вафлі, а хрумке, а ріже | почав хрумтіти || шкіра облізла | шорстка зробилася || до жаби не пішло танцювати || вафлі зникають | білого нема | нічого нема || чим далі | робиться гидким || мало їх і матері теж || якогось дня почуєш, як жаби квакають | треба того ж дня цибулю посадити | дуже добре || ланцюги поприв’язували | на місці стоять корови || поприв’язували. Треба було ті браки || біля коней губи великі || я б із цієї серпантини й підняла || спальня була попереду | була || були б із верболозу || сітка з лугом || смугастий, строкатий | плями червоні || кущик простий | буває пояс сірий і чорніший || хвостики просто по землі || поставили через річку колоду й не змогли перейти | грім || зачепило менших || через великі слова | кам’яні яйця розбиває | ті їстівні || тоді бере інше яйце і б’є || жужмося гарячого не було | батькові не віддали || пішов я в Єйшишки купити корову || було спекотно || у шинок зайшов | випив пива || як корова мене тоді вдарила || відсидів, відсидів і не міг піти || як кобила людина веде коня || що мені робити | лягти й померти | удома під голівкою || купив коня | сів верхи й поїхав додому || не можна було попрощатися | скрізь двері || пішли до лікаря || поклали мене в лікарню | почали колоти уколами | легше стало || тоді ми ще жили з братом || він прийшов до мене й каже | що робити з конем || увесь у хаті, розбери й продай || до суду повели й продали за вісімнадцять тисяч рублів || два тижні пролежав і пішов здоровим || але їхати назад || плював кров’ю | ніхто не знав || ніяк не сплю || бджоли: квіткові: м’яті || ніхто мені нічого не робить | як ужалить | усе знімає з кори бджоли і все || гнилою деревиною руки || гнилим деревом найкраще || як ужалить | одразу спітніє | очі осліпнуть | не можеш дивитися || коли батько помер | удома лишилася мама і батькова сестра || і бідкалися, як ті кури || почала й дає | дає, дає || я втомився | більше сердився на маму | вона була надзвичайно добра | мала й мала

154

було || і був суд у Гальшоях || а до Гальші тридцять кілометрів: я пішки йшов || а до суду треба було везти || там допомагала | не розкажеш || ми купували дрова | вона чекала || одного коня мали || качки й бджоли квіткові || коли якась бджола причепиться | не можна зігнати | а інша безжальна й відлітає || соха — одна жердина | дві ручки прикручені | знизу прибито двома цвяхами матерію || на тій матерії робить коло з заліза з рогами, біля одного пальця і біля іншого пальця || і перекидає там землю || роги гострі | щоб лізли в землю || зубці граблів із дуба || молодий місяць | як зуби робить || починає палець ціпеніти | не відчуєш || довго болить і нічого не допоможе || сухожилля скрутило всередині й нарив прорвало || як сильно притиснеш | то болить || як тканинний той шрам || восьмеро мучило || чого не поклади | нічого не допомагає || як застудишся | візьми до того й виверни якось || зайчику маленькому було загоїлося: спину || заєць, мабуть, сидить, куф || зайці в полі водяться || сказав | піду, візьму того зайчика || не знайшов | знайшов зайченя || заяче м’ясо чорне | але смачне || від застуди й від кишківника помагає || він дуже працьовитий | вона не така | повбивала давніх людей || йому вже краще || як ноги розкололо | коли ціле літо пасеш | каже | півні кукурікають | не знаєш чим і лікувати || бувало, мочилася на ніч у ліжко | погризе, погризе й заспокоїться || де корова помочилася | там стоїть | і холодно | ноги мерзнуть || ще всі пани | а було всяке || навіть вошей не було || вдома роздягалися || коли було чисте сало | намастиш, і вошей зовсім не було || шукаєш голови || розчешеш, розчешеш і щіткою | намастиш | і нічого, тільки роздягаються || піднімається волосся | ще чимось холодним | холод скручує | спітнієш || коли з нігтя виходить | під нігтем чортополох || було таке | в городах росте, росте, як лобода | і колючки | цвіте білим || і цим натиралися || у стручках буває той чортополох || і проходило || як хтось умиється | буває рука | як знаєш | якою собачою шерстю або водою полити того собаку й тією водою вмитися || і знову вночі роздягатимешся || як забруднишся | відразу плюнь і нічого не буде | або висмикни одразу | і знову нічого || колеса приходили || у газетах як не читаєш | менше знаєш | то й голова спокійніша | а так тривога охоплює | а як не чуєш | усе добре здається || ячмінь росте в оці і його двома пальцями зав’язуємо | колише́мо синюватою ниткою | і зникає || іноді часто росте || мізинець | біля мізинця | середній | біля маленького | маленький || коли вухо притиснуте | не стоїть, як у поросяти | то з хусточкою маленьке було || ще й маленька козочка смокче || мама годує грудьми | дитина смокче || хліб пережовують і з цукром обмочують | і дають смоктати || треба, як заколисуєш | і танцюєш із колискою || ще оббито | а тоді стелі не були оббиті | це підвішували || ще ніхто не соромився || дівчатами, коли були | соромилися || заздрили такій голові || чоловіки їдуть уночі на нічне пасовище з кіньми пасти | нічного соромляться || матері йдуть жати, соромляться |

155

p’jó’v’i. ac’is’é’da pajil’s’é’c г’íeda | namō· eina iš lāuko· г’íeda | n’ed’é’lon* sùsranka г’íeda ir г’íeda | ой ой ой | daf n’éizg’irs’¹ || n’ekoj* l’īgkma* c’iej m’íl.tai || gaspadōrus* st’éna | n’éša m’í.ltus kamarōn || reik’a maišī’c paršamu || nū* in ž’em’es ins’ise’d’éjau* | n’enō’r’u eic n’ekur || majav’i* žu’kai grambuol’ai || jū· būvo· v’isuf p’īlnos m’ėrdz’ago*s || k’iek daf* karlō-ku* | itai* karlack’i* žu’kai | nōr koc* v’ežmū v’ėšk || ākm’en’i* razv’ezdz’in’éjam* | dāuk n’élajam* | c’ik p’ōv’iršu* | karlāckas* ir tručjas’i* || č’esnā’ku žiėm’in’u tūrim || ap’in’ai | ap’in’ū šūškūt’ės* || niekas n’éžino | kap* k’itāp vadz’in.c || ā:nas* pafsn’ėše· iż bā:lu· | pre-up’ės || n’ekur n’ebūvo· | rā:do· ir paso’dz’ino· || alūs labai sc’iprūs būna || lungai ju· ažhkārc’i* ir ažhkārc’i | mōžna* sns’ifkc’ir sv’eikām | skū.ndz’as’i | p’īksta || kāb* darītau | t’ėp* padarītau || v’ėna* v’ėno·s n’em’il’i || anā* prispu·ti.* ir in* tō· | ir in tō· || dv’ėjetu· vaikū· tūri || v’írasn’é·* būvo· paprastā | īg’i t’ė’vu· | s’enō’v’iška || kab* būs sk’ī.rta | t’ėp* ir būs || c’ik jau zāra* atō’las būs || atō’lai* kok’i būs | kat* t’ėp* v’elai || pō· ak’im’i t’erbo·s* kābo· | kap pas man’i || ā:nas jād atlaīd’é:* b’indz’ino*s* || à’pšv’iet’é:* man’i v’isaipō* | papūolų,* ažd’egimas* || po· itai* bonkūt’ei* c’a man’ d’av’ė· | ir c’ik pūsh* tabl’etuk’ės || aš n’egal’u apn’é:šč* kvapā· || galū tvorū· g’ul’i šakn’īs || kat n’esyvuOstau | al’e* šyvuOdz’u || tasai šāko· | l’igā tōj kaprisnā* || ši·met* dā· n’ec’eku* šyvuOdz’u || aš n’elaizdz’in’éju* | kat prisp’ė*t* s’ékla || iš* vā’l’o:s vaikšc’oju || mōža* lašn’ō· | al’e* lašn’āi labai sū’ru:s || n’eg’irdz’u ir aš || pas mūs atvažuOdz’in’éja* jau viršasn’is* || kap* ažhknark’a* | kō’l’ n’enusram’ina* | aš n’egal’u ažm’ikc* || stō:ras | p’ilvō·tas | man’ g’erāu kab žū.ntas || k’itas krā:psto· krā:pšto· | kap* paduodz’i vāl’g’ic’ | k’itas iš v’irsāš vālgo· | k’itas pre· kaul’ūko· v’éima* || aš va v’éimu kō· ir n’erandu || pav’izd’é:k* | kur pad’éjai šaukštu || pasv’iz-d’é:k* pac kuf pazd’éjai || t’egul’i t’egul’i t’egul’i | taukuOc’i n’esplāuna || nō g lašn’ū· dā n’é: v’ėnas n’enūm’ire | n’iekas n’eg’elto’nūoja || mū·su· kāinm’i v’is’ī s’en’ī | tai kaprisnu*s* | pav’īdu·s || padar’ik ir tadū g’ėrk | n’ėgā’l’i suslaik’ic’ | v’irdam’i g’ė’rā || ā:nas* kap* paslaikō* | tai ir pavālgo· g’erāu | o· t’ėp tai ir nevālgo || sarōku* āudz’a iš l’inū ir pā-kulu | asnavā* juOdā | juOdai pakvarbavōta* | o· paauzd’in’éja* žulū* | to· k’ais palā’lais* išėido* || tai šarōkas || s’ūdavo k’él’nes v’īramu | s’ūdavo· sakuc’ūs* v’īramu | is sto’rūl’u* paklo’t’ės āuzdavom || c’a k’étur’o:s n’ic’is || sto’vūs* adav’au* dūktė’mu* | po’pus’āu* rasp’jōv’au* || c’ik dzv’in’ic’is | c’ik p’érringdz’ic’* reik’a | tai add’iráṅko*s || pajem’ei to’k’i· pagal’ūku· ir žūrai* | kad būt v’irsūj | s’u’luku· pak’el’i | tadū ažd’é’dz’in’éji* šn’ūru*s* || kap* pripranc’i | n’ėreik’a ir l’ipc tais’ic’ stō’vu || pac’i n’emok’éjau | o· itu* juos’ėlė·tu* tai ir āud’au || asnavā* juOdā | o· audm’enai* g’elto’n’i || n’en’éšōju | t’ėpagul’i dā || p’ikta* šal’is* c’a | o· c’a g’ėra šal’is || ā:nas* g’i blō’g’ickas* sns’n’éšōjo | o· ito’j* prabā’lc’inta* || c’a itai* tūl’ai* in* lungū· | o· c’a medā’lis* kolū’k’i aždž’ī.rptas* || c’ėmu | kuriej v’eterā’nai vainō*s* | tai v’is’iemu dúoda || ručn’īkai* n’ébā’lc’inc’i | ausc’i mā:to’s || itas*

156

шовковими* нитками виткане || здоров’я пішло геть* || сидить і слухає, нервується* | і знову зав’язала* на клубок || одягаючись, бризкає водою. || із клоччя* обшивка* || це без жодних візерунків | рівненькі || ще маю полотна, щоб викроїти спідниці. || донька* взяла* моє ткання й виміряла* | вже не треба. || як нам* старим і добре || гарно* слухає || борода в мене зовсім сива || щоб два тижні* її носити*, голитися || ой, як виріс гарний* теля́тко | гарний* кінь | чоловік | гарний учитель* || через сильний* біль || поголив* бороду | намазав білою глиною | підправляє* || щоки були червоні || ніби й сам себе не впізнав || одна щока болить у мене || щоку | обидві щоки || як* мене спитали*, я відповів | так і сказав, щоб швидше пішло в голову || попіл даю | як* млин* несе* | і ще не поїв || як* тридцять* || добре* попіл іде й осідає* | як ненажерливий їдець | як* діти фермера || як хтось упізнає* і часто хвалить || усього* не побачиш* || почав іще робити й досі не поїв || донька* йде, каже: || нам не треба млинового* лопату*, || він тут перебирав* || діти вимахують, крутять* | не кажуть, що принесуть ту лопату || у нас у сінях, у передпокої* є, куди повісити || тут уже шовкова* лопатка подарована доньці* || сестра подарувала, коли хрестили онуків || боялася, щоб не зіпсував* || удома, як вона є, так і || почалася* й знову || п’ять років* минуло* | трохи* посумувала* | так нічого || обернулася* і знову лягла, матусю, як уже вона* могла, наче пташка || вже більше пізнала* | мене вже впізнає і знов не впізнає || так не лежала, ходила й довго* потім заснула ||

на стовпах* стояли два || два пояси* знизу й два посередині | щоб трималися на стовпах | стояли рівно || на тих поясах кілочки* прибивали* || валик, на який намотують основу* | нитки | одинарна* || валик* із полотном крутиться* | а ткацький човник чи | де ткана тканина лежить || тоді гребінь | котушки | де гребінь закладається | човник | де пропускають гребінь | ткацький верстат* | де гребінь набивається нитками || для прикраси снопа* | є чотири кути || обмотують сніп* спершу ниткою | знизу — солом’яні підпірки* дві вставляють* крізь стіну || у той перекручений кут зв’язують плетиво* з ниток || так роблять одну стіну | знаєш | скільки стін прикрасити || передаючи, вставляють грошик* у соломинки || беремо й міряємо | і навіть кінець відміряємо* | обв’язуємо й основу || кладемо дві поперечини | де розділяються нитки основи, знизу — солом’яні підпірки через валик || беремо прутики | вставляємо збоку і кладемо основу* та розподіляємо* по всьому валику || ті поперечини нанизуємо разом із валиком || ставимо де-небудь і десь там закладаємо основу* чи садимо дитину | щоб міцно* трималося | і дивимося на гребінь | ткане полотно || робить із соломинок такі кілочки* | і з такого ж пруття* || дрова* рубає, кладе човник у ткацький верстат | палицю перед тими поясами* підвішує на мотузочках і ті мотузочки обмотує* навколо валика* || ну й тоді відпускаємо* ту палицю і прив’язуємо основу* до тієї палиці | відділяє пасмами || вона на мотузочках перед гребенем | прив’язує до човника й притискає | і нитки-

157

це піднялося || стрілець* стріляє· | кулю* пустив крізь один ріжок* і ще притискає* || загубив* ма* ніж* і сам пішов шукати* | пішов шукати || пів другого·* рубля· | пів третього· | пів четвертого· | пів п’ятого· | пів шостого· | пів сьомого· | пів восьмого· | пів дев’ятого· | пів десятого· | пів одинадцятого· | пів дванадцятого· | пів тринадцятого· | пів чотирнадцятого· | пів п’ятнадцятого· | пів шістнадцятого· | пів сімнадцятого· | пів вісімнадцятого· | пів дев’ятнадцятого· || з цим пішли || не закінчується* | уже вона* не може нічого· | окуляри старі* мідні* | зуби* залізні | вус || її багато* насували* | і присували || незмолочене жито || прилягло на нігті | перекинулося || усі вершники загинули· діти осиротіли || що ж вершниця може бути || у вільному одязі сало | добре* корова || половину поділили·* | я обробляю город* || різні* качки картопляна* | у них картопляна нора і росте | клюють поросята || іди по стежці* збоку* || права рука | ліва рука || іди ліворуч || білорус* | який неправильно говорить || він білорус | литовською не вміє | хоч і живе в Литві || брунькуються* півонії || тільки одна брунька | багато немає | усі бруньки зірвали· | з коренем і || переступ через тин || переступив* через ріллю* || у ту ніч усе* переступав. Часом· | нічого не дає | нічого не підпускає* || діти змагаються* | почали змагатися і змагалися || так багато черв’ячків· | що навіть копошаться || у молодої* як* пече | нарізала* сала зі шкварками або шкварками | збиває яйця* і пече || просіює* і варить || почало світати | світанок* настав· | уже світає || їде* з возом* на Великдень | варить яйця || колядники* співають пісні веселого* щасливого дня || під час польки швидко* танцювали* | плескаючи в долоні || карабачки* йдуть в один бік | повертаються | йдуть в інший || навприсядки* крутяться* швидко || колеса танцюють | кадрилю танцюють по колу | всі стоять | одна танцює | пані стоїть | о кавалерова рука* || як танцюють карабачку | тримаються за руки, кружляючи || галоп — ще швидше танцює і ногами ширше || ходімо на вечірку* | ще потанцюємо гуртом* | одному очі заплющило* і ридає | а інші бігають || пішли, зігнувшись* | чи буде краще || не впорядкувалася жодна || виростила мене матінка | винесла на білих рученьках || як я йшла через зелені гаї | зламала гілочку з куща і жбурнула гілочку через голівку || і впала гілочка з куща || що ти, гуляючи, зробиш || скільки* ви зробили. || ще якби не було, було б бридко | то ще я думаю | що вміла || і принесу іншого і потру* тобі ніс || ті гроші вона візьме собі і покладе собі || я корів на поле не пущу || зоря* зачинилася* і пізно відчинилася* || вночі було* | то вдома роздерлося* дивитися* те квітло || і з нами люди сперечалися· || людина має бути людиною кожна || через нещасний випадок пішов у козулі || він* швидший* | тільки років п’ять у дитячому віці* вміє* | то нічого | а з малого* чи зі старшого | то вже чути* || може, шукає співаків* || дурниці* то треба | щоб співав || продав лоша вівса || купив синові наречену* || дав синові м’ясо || витягнув дитину

158

чіплявся* || відрізав* зайцеві ніжку· || і співали | і трималася* пісня* || коли віра моя* поїде до Дієвенишек | пробуде кілька днів || ні, ні, люба || ту дівчину знаю по батькові || грайте, грайте || скільки годин || я теж моргнула* || перехрестила* нитки в чотири клубки || рівно* два клубки* || скільки* приміряємо* || розумію* || забруднилася* | розмовляємо з чоловіками* || ті пояси надягали на кілочки | щоб були натягнуті* | щоб рівно нитки лежали* | по одній нитці снуємо || кулю* вплітали в основу* || спотикається* | коли* не спотикається | застрягла || заросла* як чагарник* моя* віра || вгору йде поле || навперемін* по тій темниці* || того собаку кличуть ялинкою* || ніхто не свистів || пішла до своїх || пару секунд* постояти | і чорниць мати || скільки хочеш || я піду* і візьму тих чорниць || що їй ще* треба | погуляти | подивитися || гуляє || дім був біля млина* || батьки померли | залишився один || дочка ще* була незаміжня. || які тут ходять дива || пішла далі до того литовця || вночі дощ лив || оббита дошками | не стіна || тримає огорожу || тешуть || із двох тільки* ллється* | повна* | скільки ми з однієї корови || як виплюнуто | то це дрова | а як повністю* складено | то стіг* || сіно складають на дах* || як* довгі крокви встановлені | треба різати || мілина* десять футів | вівса по п’ять* || поросят роздаю || бумба || копчене як у печі | повітря душне* || пісеньки* та співанки* || розгромила* її || що одна залишилася || носа* витирає || волосся* росте густе || купа сіна і вовна* сіна || треба поворушити* сіно у вовні* || жорна крутить так само, як сіно || плітки жорен на жито | на овес сіють | і сквашують* зерно | солому | дрантя* ріжуть || у клуні зерно в засіки насипають || що кладуть у комору || із землі притискає* || у клуні підвішені* мішки || але що можна повісити | підлогу* зробили. | у коморах зерно складали || поклали* плітки | бочки* || у місцях зберігання* зерно || у клуні зерно | коли | підлога виходить і чиста* || хліб лопатою кладуть у піч на підлогу* | швидко розігрію || треба натопити в яму* || дрова лежать під піччю | а під припічком* де смолярі* || у печі сплять взимку || добре і в печі спати || приставку до печі* до печі приставити* || корова рогами бодає* || брудна | як приставка до печі || засмучувалися* якщо хтось корову ту | їжу багато дає і погано || вуглики* сухі вогкі* | хвилює нутрощі і починає вередувати* | вже здорова || увечері* озирнулася* || лампи* у вас добрі | то треба розповісти | поговорити з вами || почнемо ткати тканину* ||

159

Словничок

A

ābadas (3b) br. дерев’яний обід колеса

abiema обом

akiš br. aštiš

akmenyčia (1) гібр. кам’янистий ґрунт

akmuō (3b) сульфат міді

akvatn|ūs, -į (4) br. охочий або пол. albo «або»

āle сл. 1. і; 2. але

āliēras аїр

amžināšis безсмертні повіки

ān|as, -ā (2) 1. він; 2. той

andāž|ti, -ia, -ė забити

andėdinė|ti, -ja, -jo класти

an|dėti, -deda, -dėjo покласти

an|grūti, -grūna, -grūvo упасти всередину

an|kimšti, -kimša, -kimšo запхати

ankīš|ti, -a, -ė устромити

an|lėkti, -lekia, -lėkė упасти всередину

an|lįsti, -lenda, -lindo поміститися

anmė|sti, -ta, -tė покласти, кинути всередину

annėš|ti, -a, -ė внести

an|pilti, -pilia, -pylė налити всередину; насипати всередину

an|pinti, -pina, -pynė вплести

anstat|yti, -o, -ė вставити

an|stūmti, -stumia, -stūmė вштовхнути

anšōk|ti, -šta, -o зіскочити, відскочити

āpāčios (3b) низ

apāug|ti, -a, -o зарости; бути неголеним

aperu|oti, -ja -jo оперувати

apinastrė (1) петля

apkā (2) br. отвір для ґудзика

ap|krāuti, -krāuna, -krōvē обкласти навколо

покидати, -є, -в пустити

об|лити, -иває, -ив обсипати,

облити

навколо навколо

обмаз|ати, -ує, -ав зліпити

облуп|ити, -лю, -ив здерти шкірку

обмот|ати, -ує, -ав гібр. обмотати

оббивати, -ає, -ав укривати

обш|ити, -иває, -ив обшити

принес|ти, -е, -іс винести, перенести

обл|ити, -иває, -ив облити, обмазати; обклеїти

прополюв|ати, -ює, -ював гібр. доглядати, прополювати

обсип|ати, -ає, -ав накидати

зіб|рати, -ирає, -рав зняти, очистити

обшив|ати, -ає, -ав обшити

ослаб|нути, -не, -ло ослабнути

апісук|ті, -а, -ė трохи походити

апісуко̄|ті, -ja, -jo гібр. помилитися

ап|слюсті, -слюста, -слюдо стати слизьким, псуватися

апсісілаік|иті, -o, -ė припинити

апшєн|ауті, -āuna, -āvo під час косіння сіна надрізати косою

апшвє|сті, -čia, -tė просвітити наскрізь

аптраук|ті, -ia, -ė одягнути зверху

ап|свілті, -свела, -свіле̇ обпалити

ап|вірті, -ве̇рда, -віре̇ обварити

апжєрг|ті, -ia, -ė 1. обхопити, навалитися; 2. осідлати

арієлка (2) br. горілка

аркіарушкінис (1) кінський щавель

армо̄нікас (1) гармоніка

арш|ūs, -į (4) поганий, кепський

артензія лат. (1) гортензія

асла (2) под печі

āsma (1) астма

asnavā (2) br. обплетення

atāšija (1) відгалуження

atāžalas (1) нащадок

atbėgdinė|ti, -ja, -jo прилітати

160

atbėg|ti, -a, -o прилетіти atbiránkos (1) hibr. збірки atchádai (2) br. відходи atdar|yti, -o, -ė відкрити at|duoti, -duóda, -davė віддати ateid|yti, -o, -ė прийти at|kelti, -kelia, -kėlė підняти із землі at|kirsti, -kerta, -kirto відрубати atlėi|sti, -džia, -ė 1. продати; 2. призначити atmúš|ti, -a, -ė обтесати, зрубати atnešiõ|ti, -ja, -jo розносити at|pjáuti, -pjáuna, -pjóvė відрізати atsisė|sti, -da, -do присісти atsi|skirti, -skiria, -skýrė відскочити окремо окремо atskirdinė|ti, -ja, -jo розділяти at|skristi, -skrenda, -skrido прилетіти atšlaimas (2) подвір'я attek|ėti, -a, -ėjo припливти attráuk|ti, -ia, -ė відрізати attrú k|ti, -sta, -o обірватися atvažiuodiné|ti, -ja, -jo приїжджати atveždinė|ti, -ja, -jo привозити audimas (2) тканина audmenai (3a) уток áuklin|ti, -a, -o вирощувати, годувати áukšt|as, -a (3) довгий aukštynaika догори ногами aušara (1) світанок avirinti, -a, -o обшпаритися azodžiai (2) br. задирки až за aža|čia (3b) 1. зад; 2. кінець; -tinis, -ė (2) задній ažáug|ti, -a, -o вирости aždar|yti, -o, -ė зачинити aždegimas (2) запалення aždedinė|ti, -ja, -jo зав'язувати aždirbti, -a, -o заробити aždusinti, -a, -o hibr. убити

až|dusti, -dūsta, -dūso задихнутися, удавитися ažeid|yti, -o, -ė зайти ažėl|sti, -da, -dė заїсти až|gérti, -geria, -gėrė запити ažimd|yti, -o, -ė зайняти ažīm|ti, -ima, -ėmė зайняти ažkalb|ėti, -a, -ėjo заговорити ažkapó|ti, -ja, -jo відрубати ažkló|ti, -ja, -jo застелити ažlėi|sti, -džia, -dė дозволити až|mėgzti, -mezga, -mezgė зав'язати ažmerk|ti, -ia, -ė 1. заплющити; 2. облити дьогтем až|migti, -miegma, -migo заснути až|pjáuti, -pjáuna, -pjóvė зарізати až|pilti, -pilia, -pýlė залити ažrišdinė|ti, -ja, -jo зав'язувати ažrišti, ažuriša, ažurišė 1. зв'язати; 2. зав'язати ažrūk|yti, -o, -ė закурити ažruṃb|lyti, -ija, -ijo обшити ажуром ažseg|ti, -a, -ė застебнути ažsidėg|ti, -a, -ė запалитися ažsiimd|yti, -o, -ė зайнятися ažsiklaus|yti, -o, -ė прислухатися ažsisūk|ti, -a, -ė закрутитися ažsivė|sti, -da, -dė hibr. розплодитися ažsodın|ti, -a, -o засадити ažšūm|yti, -ija, -ijo hibr. затопити až|tekti, -tenka, -teko вистачити ažu за ažududén|ti, -a, -o розговоритися ažukasdínė|ti, -ja, -jo закопувати ažukás|ti, -a, -ė закопати ažu|kárti, -karia, -kórė завішати ažu|kimšti, -kemša, -kimšo закупорити ažuknark|ti, -ia, -ė захропіти ažu|pilti, -pilia, -pýlė засипати ažusisūk|ti, -a, -ė закрутитися

161

ažusivar | yti, -o, -ė вбити себе ažusivedinė | ti, -ja, -jo гібр. розплодитися ažustat | yti, -o, -ė загатити ažusùk | ti, -a, -ė прибрати ažuveik | ti, -ia, -ė запліснявіти ažvarinė | ti, -ja, -jo забити ažvar | yti, -o, -ė забити ažvatin | lis, -ė (2) задній ažvèlsti, -da, -dė упорядкувати až|virti, -vérda, -virė закип'ятити

B

bà сл. бабуся babùlka бр. (1) бабуся, стара мати bàcas (2) бр. щур bacėnas (2) л. лелека bačk|a (2) сл. бочка, -енька гібр. (2) бочечка badýlis (2) бр. шпилька bad|yti(s), -o(si), -ė(si) колоти bahūnas (2) бр. півень bakanėlis (2) гібр. жирниця balà (2) болото baladō|tis, -jasi, -josi брязкати báltick|as, -à (3a) білий bams|ėti, -i, -ėjo стукати ба́мт: брязь, бух, бах; bárškin|ti, -a, -o торохтіти bártis, -asi, -ėsi сваритися benzinà (2) бензин berniùkas (2) син beržagýbys (2) березова гниль bèt якби тільки; bèt де саме — будь-що bigsder|ti, -na, -ėjo цокнути bir|ti, -a, -o сипатися bister|ti, -na, -ėjo 1. легенько стукнути; 2. потроху прикладати руки biški yok, трохи bitė (4) бджола blekōnas (2) бр. бляшанка для опускання молока в колодязь

blėka (1) сл. бляшанка для випікання bliūd|as (2) сл. миска; -енька (2) гібр. мисочка bližg|ėti, -a, -ėjo блищати blògick|as, -a (3b) поганий blōzn|as, -a (4) бр. незрілий boikà (2) бр. масляна муха bolišk|is, -ė (2) член родини Боліса bonkūtė (2) гібр. пляшечка brazd|ėti, -a, -ėjo брязкотіти branktėlis (2) старовинний дерев’яний ґудзик brazdžiánka (1) гібр. пиріг brazgūnai (2) брязкальця на кінській упряжі britvà (2) сл. бритва brōk|as (2) буряк; -енька (2) бурячок brolienė (1) невістка brolýs (3) брат budinkėlis (2) гібр. будиночок buin|as, -à (4) бр. пишний; -ai крупно būlba (1) бр. картопля buoželė (2) головка ціпа bufbalka (1) бр. бульбашка būrka (1) бр. довгий ватяний халат burnosas (1) бр. суконне пальто buzà бр. густа юшка

C

calafānas (2) поліетиленовий пакет cetà (4) бр. тітка cibulìa (2) бр. цибуля cièl|as, -a (4) сл. здоровий; цілий, увесь; -ai не порізавши; cielum cìelickas цілком здоровий cielió|ti, -ja, -jo сл. цілитися, щоб побити cvìklis (2) бр. трикутний клаптик тканини на одязі

162

Ч

чамбо̄рас (2) бр. чебрець; čepūkin|is, -ė (1) степова дитяча сорочечка; čertapalakā (2) бр. така колюча бур’янина; čėsas (2) сл. час; čynos (1) бр. різка для покарання людей; čyst|as, -ā (4) сл. чистий; čyst|ytis, -ijasi, -ijosi сл. чиститися; čiūdas (2) бр. привид; čiūpryna (1) бр. чуб; čiurštumā (3b) гуща

Д

dachōdzic бр. турбує; daeid|yti, -o, -ė гібр. наближатися; dagir|sti, -sta, -do гібр. напитися; dainyčia (2) бр. доїльниця; dainūotoj|as, -a (1) співак; dajonkā (2) бр. доїльниця; da|kūlti, -kulia, -kūlė гібр. закінчити молотьбу; dalgākotis (1) держак коси; damast|yti, -o, -ė гібр. закінчити думати; dañgtis (2) дах; dañtas (4) зуб; dantis (4) нерівність леза коси; dañ тепер; darbinỹk|as, -ė (2) робітник; dasidair|yti, -o, -ė гібр. доглядати; dasiek|ti, -ia, -ė гібр. досягти; dasilytē|ti, -ja, -jo гібр. торкнутися; daspēlti|ti, -ja, -jo сл. дозріти; degā спекотно; dēti, dēda, dējo 1. ставити, встановлювати; 2. крутити, намотувати; dētis, dēdasi, dējosi зникати; dick|las, -ā (4) великий; didel|lis, -ė (3b) довгий; didžiul|as, -ā (1) гібр. товстий; didžiul|lis, -ė (2) великий; died|las (4) бр. прадід; -ūkas (2) гібр. дідусь; dyka kiaulē дикий кабан; dilgyne (3b) кропива; dirb|tis, -asi, -osi ставати; dōvanai безкоштовно; dōvlyti, -ija, -ijo бр. псувати; тиснути; drābn|as, -ā (4) бр. дрібний; -ai дрібно; -ūkas (2) гібр. дрібнесенький; dramṇai бр. дрібно; drāt|las (2) бр. дріт; -ūkas (2) гібр. дротик; drēgnumā (3a) волога; drēna бр. важко, погано; drēpliō|tis, -jasi, -josi тинятися; drōbčiai (2) бр. сапка; dūi дай; dūkas (2) бр. запах, повітря; dūkrē (2) донька; dūoti, dūoda, dāve не припинятися; dūsin|ti, -a, -o гібр. душити; dūšna сл. задушливо; dūšnavōt|as, -a (1) сл. задушливий; dviju удвох; dzeravōkas (2) бр. дерево падуб; dzernā (4) бр. дерен; dziēgorius (1) л. годинник; dziūbas (4) бр. дзьоб; dziubēn|ti, -a, -o кувати; dziub|ēu, -a, -ējo кричати, верещати; džerkōčius (2) бр. деркач; džerk|ti, -ia, -ė гібр. кричати

163

Е

едвартишк|іс, -е (2) член родини Едварда

ялиновий ліс (3) ялиновий ліс

черга (4): черга (eilėsda) пасти пасти спільну отару, коли настає черга

іти, іде, ішов: стати євреями перетворитися на жовтих жуків

експірнас (2) аспірин

їсти, їсть, їв гризти (про міль)

Ф

феліксишкіс|іс, -е (1) член родини Фелікса

френчюс (2) брат. піджак із високим коміром

G

півень (4): півні співають бути з потрісканою шкірою на ступнях

злий (4) злий, диявол

боротися,-юється, -ювалася йти боротися

галоп (2) br. такий танець

пара (4) повітря, гази, запах

гас (2) br. гас

господиня (2) br. господиня

господар (2) br. фермер

отримати,отримує, отримала хапати, цапати

газ (2) br. газова плита

газета (2) sl. газета

старий місяць (2) остання чверть

жовтуха (2) hibr. жовтяниця

жовтуватий, -а (4) hibr. жовтий

жало (3b) жало

народжувати народжувати

журавлик (2) пташеня журавля

співати співати

пісня (3) пісня

глибити заглиблювати

захищати, боронить, боронив забороняти

відчувати, бачити відчувати, бачити

дірса (1) дірса

дірсуватий (2) дірсуватий

хвалитися, хвалиться, хвалився вихвалятися

гнити, гниє, згнив гнити

пиво (4) пиво

задушувати br. пригнічувати

жолуді (2) br. жолуді

ганок (2) le. передпокій; веранда

труна (4) sl. труна

грабуліо̃|tis, -jasi, -josi порпатися

grabuli|uoti, -iuoja, -iavo порпатися

grabūzdas (2) br. молочай, жовтий осот

grabūzdienė (2) hibr. суп із молочаю

gražavírba (1) мінога

gražiai дуже, сильно

gražick|as, -a (3b) гарний

gražin|ti, -a, -o пережовувати

gražin|ti, -a, -o: g. відновити корм для худоби, пережовувати жуйку

grebeniai (3b) br. гребінь для льону

grebõl|ti, -ja, -jo згрібати

gùdas (2) некорінний місцевий житель, частково білорусизований

guld|ytis, -osi, -ėsi падати

gùlta (1) курінь у заростях

gunglỹs (4) шматок сухого гною

gūžč|liauti, -iauna, -iavo здригатися

гніздо (2) ямка, зроблена курми: стрибати в гніздо ходити на гніздування

I

шукати шукати: ie. голову терти

1k до: 1. до дня, поки не розвидниться

164

довжина (3a) довжина

щастити, щастить, пощастило щастити

на

індик (2) сл. індик

до 1. до; 2. аж до; до землі донизу

випускати, -є, -ив відпустити

увійти, -ходить, -йшов впустити

вкинути, -не, -нув кинути

втиснути, -не, -нув вичавити

потрапити, -пляє, -потрапив ускочити

засидітися, -иться, -ився обжитися

вдягнути, -гає, -гнув вдягнутися

insi|vė́sti, -veda, -vedė завестися

insùkti, -a, -ė обмотати навколо кужеля

invar|gyti, -o, -ė забити

išbėgdinė́ti, -ja, -jo 1. вилетіти; 2. літати

išbir|ti, -a, -o розсипатися

iš|dėti, -deda, -dėjo увігнути в скло

išdvė́sti, -ta, -o здохнути

išeid|ýti, -o, -ė 1. вийти; 2. розсипатися; 3. могти

išgaščiai (1) захворювання від переляку

išglūm|yti, -ija, -ijo витоптати

išgražin|ti, -a, -o вийняти нутрощі

iš|grūti, -grūna, -grūvo розсипатися

iškart спочатку

išken|tėti, -čia, -tėjo загартуватися

išlakst|yti, -o, -ė набігатися

išlė́i|sti, -džia, -ė відпустити

виліку|вати, -ує, -ував гібр. вилікувати

зі|сковзнути, -зає, -зсунув сповзти

змальку змалечку

виріза́ти, -ає, -ав вирізати

ви|черпати, -ає, -ав вичерпати

сироватка (1) сироватка

ви|сипатися, -леться, -лося висипатися

ви|доїтися, -їться, -лося видоїтися

ви|гнутися, -неться, -нувся скрутитися

ви|вернутися, -неться, -нувся скрутитися

помочитися, -иться, -ився помочитися

ви́муч|ити, -ує, -ував гібр. змучитися

ви́скочити, -ить, -ив вискочити; зустріти

роззя́ва, -и (1) роззявля

про|текти, -ече, -ік протекти

ви|тягти, -не, -нув вирвати

з доброї волі 1. поволі; 2. з останніх сил

ви|тягти, -гаю, -гнув витягнути

виво́зити, -ить, -ив виводити

іт|лас, -а (2) цей; ітай — це

J

ящика (1) сл. коробка

молодик (2) молодий місяць

чу|ти, -ться, -лося бути чутним

збіжжя (4) зернові культури

їм їм

йонішк|іс, -а (2) член господарства Йонаса

юдриця (1) гібр. рухлива

поперечина (1) поперечина ткацького верстата

смугаст|ий, -а (1) смугастий

ваш|ий, -а (1) ваш

K

kãčaras (1) бр. гоголь

kačk|a (2) бр. качка; -ūtis (2) гібр. каченя

kãd якщо

kaladkà (2) бр. 1. дерев’яний молот; 2. маточина

kalvarãtnykas (1) бр. майстер з виготовлення коліс

kalvỹs (3) коваль

kalvišk|is, -ė (2) член родини коваля

kãmas (4) шматок: suveiti kaman збитися в грудку масла

kambikõrmas (2) сл. комбікорм

kameñ де

165

kansomólka (1) курка породи леггорн

kantãv|as, -à (4) чотирикутний, огрядний

kàp 1. коли; 2. що; 3. ніби, наче; 4. якщо; 5. чим; kàp kaĩtas саме; kàp dienà, tẽp naktìs і вдень, і вночі

kaprìs|as (2) примхливий; -n|as, -à (4) || -n|ùs, -ì (4) примхливий

kapst|ytis, -osi, -ėsi займатися дурницями

karliãckas (2) колорадський жук

karlòkas (2) колорадський жук

karmìstas (2) металевий або пластмасовий бак із вузькою шийкою

karõbačka (1) сл. такий танець

karvalãtas (2) бр. прядильне коліщатко

karvalatẽnė гібр. (1) дружина працівника прядильного коліщатка

karvalõtišk|is, -ė гібр. (1) член родини майстра прядильних коліщаток

karzinka (1) сл. носити кошик до ринку, до магазину

kãs кожен

kasà (4) відгалуження, з якого виростає листя

kasdienà щодня

kasnỹkas (2) кошик

kašìkas (3b) брат. кошик

katarãka (1) катаракта

kaukė (1) sl. сойка

kavõlis (2) sl. коваль

kazišk|is, -ė (2) член родини Казиса

kepsnė (4):kraujų kepsnė страва зі смаженої свіжої крові

kẽstis, kẽčiasi, kẽtėsiрозбухати

ket|ù, -ios (4) чотири

ketveria: įngi ketveria на чотири частини

kiaulin|is, -ė (1): kiaulinė mėsa свинина

kiáušas (3) яйце

kìb|ti, -sta, -o чіплятися

kiekvien|as, -a (3): kiekvieni mẽtai щороку

kilòmetras (1) кілометр

kiškabaravỹkis (1) гіркий боровик

зайчиха (1) зайчиха

kỹvol|ti, -ja, -jo діал. розгойдувати, піднімаючи з усіх сил

klast|yti, -o, -ė запихати

klastytuvė (1) трамбівка

klėtkutė (2) гібр. клітинка

klỹnukas (2) гібр. клинець

knataĩ (4) діал. товсті нитки з однією прядкою

kočìlkùč діал. ніщо

kokįájdien (<і> kokiąja dieną) якого дня

kok|ìs, -ià (3) добрий, здоровий

kol чому

košìkas (1) плетений кошик

kõžn|as, -à (4) діал.: kõžnas vienas кожен

krãk|ti, -ja, -ė квакати

krankõčius (2) крук, чорний ворон

kreĩka (2) коник даху

krekla (2) кроква

kremsliùkas (2) кінець хвоста до початку волосся

krìmstis, kremtãsi, krim̃ tosi кусати

krinỹč|ia (2) джерело; -ėlė (2) hibr. джерельце

kriūtnė (2) груди

kryžõkas (2) sl. мішалка для масла

krósn|is (1) 1. купа каміння; 2. піч у лазні; -ùkė (2) купка каміння

krūglick|as, -à (3b) hibr. круглий

krūkas (2) гачок, щоб відпускати тканину

krukùtis (2) гачечок, щоб протягувати в бердо

kruopùkėm крапками

166

kub|ždėlis (1) дощовик

kučnierius (2) sl. кушнір

kudavót|as, -a br. (1) хитрун

kūdra (1) лука, оточена водою

kuksa (2) безпальцевий

kulókas (2) sl. кулак

kultuvė (3a) дерев’яна калаталка для обмолочування головок льону

kundžiukas (2) br. ковбаса

kuõm чим

kūps|tas (2) корж; -čiūkas (2) коржик

kūšlas, -à (4) кривоногий

kušlėtyna (1) кривоногий

kvaj|n|is, -ė (2) hibr. сосновий

kvaja (2) sl. сосна

kvarabà (2) br. хвороба

kvarbavóti, -ja, -jo sl. фарбувати

kvietka (2) br. квітка

kvorbà (4) sl. колір

L

labót|as, -a (1) br. безрогий

laidókas (2) le. гульвіса

láisv|as, -à не працює на державній роботі

lakmónas (2) le. старий одяг, який носять удома

laláutojas той, хто на Великдень співає «лала»

lámbas лист

lándžio|ti, -ja, -jo 1. блукати; 2. повзати

lándži|auti, -iauna, -iavo блукати, ходити

laškėna різець

lañk|ytis, -osi, -ėsi погойдуватися

latuška (2) br. глиняна або дерев’яна миска

láuž|ytis, -osi, -ėsi: laužytis kalbą говорити не так, як заведено

ledin|is, -ė (2) блискучий, залізний

leisdiñė|ti, -ja, -jo пускати

ланцюг (2) ланцюг

мляв|ий, -а (4) розмазня

лежанка (1) рос. цегляна кладка печі

лієкарста (1) рос. ліки

лієсвос (2) біл. драбина

лити, ллє, лив 1. поливати, лити; 2. віддавати молоко на молокозавод

лієтн|ас, -а (4) біл. літній теплий день перед жнивами

литув|ис, -ка (3a) литовець

язик (2) мова

залиша|тися, -юся, -вся залишатися, ставати, меншати

залишатися, веселішає, залишився залишатися

липк|ий, -а (4) лагідний

весел|ий, -а (4) світлий

лити, ллє, лив 1. дощити; 2. плавитися

ліурба (1) 1. велика товста тріска; 2. нечупара, нероба

лопета (3a) передня частина окосту, лопатка

клаптик (3a) хусточка

латочка (1) гібр. лапа

стеля (4): на горищі нагорі

лущити, -ить, -ив розколювати

губатий, -а (1) товстогубий

дерти, -е, -ло роздирати

M

моя моя

моча (2) лит. сила

міцний, -а (4) лит. сильний; -о сильно

медаль (2) медаль

майстер (1) біл. тесля

майстриня (1) гібр. дружина теслі

майстровий, -а (2) гібр. член родини теслі

хрущ, -а (4) слов.: хрущ хрущ

маковик (2) біл. білий гриб

167

mananārka (1) br. піджак

mānas (4) чоловік, сам

marūnas (2) маріунас (цвіте білим)

masliõnkos (2) sl. складки

mast|yti, -o, -ė плести візерунки

maž sl. можливо

mašin|ka (1) sl. м’ясорубка

matiẽkin|is, -ė (1) родич Мотеюса та його дітей

matól|tis, -jasi, -josi sl. обмотувати

māžick|as, -a (3b) малий

mažiùlk|as, -a (1) hibr. 1. малеча, маленький; 2. тонкий

mēdis (2) паличка, тріска

medžiaga (1) 1. дерево; 2. дошка плуга

medžiag|in|is, -ė (2) дерев’яний

medžiagėlė (2) молодий пагін

medžias (2) ліс

mėkynā (2) br. полова

mėlyn|as, -a (1) синій

менас (1) 1. місяць; 2. місяць

менчя (4) точило, дерев'яний брусок для гостріння

mefōdlis (2) sl. горб

mergỹštė (2) дівчинка

mèl|sti, -ta, -tė не носити

mēstai (2) br. гриби-трутовики

mieg|lóti, -a (-ti; -ma), -ójo спати

my|lėti, -i, -ėjo любити

милін|is, -ė (2) вовняний

mind|yti, -o, -ė 1. плодити; 2. топтати

миниея (3) жінка, яка м'яла льон

minutā хвилина

mir|ti, -ia, -ė помирати

mokytója (1) учителька

глина (3) глина

мати (4) мати

мотка (4) сл.: бджолина матка бджолиний вулик

можа сл. гал

можна сл. можна

міль бр. (2) міль

ми нам

нам нам; нами

муха (2) муха

мухомор (1) мухомор

наш|а, -е (2) наші

Н

небагас (1) sl. бідний, злидар

нехой|некой|некуј br. нехай

недакепел|ис, -ė (1) hibr. невдаха

недакеп|ти, -a, -ė hibr. бути невдахою

недаугі̨ небагато: кап недаугі̨ так небагато

неделя (1) sl. 1. тиждень; 2. неділя

недідск|ас, -ā (4) невеликий

неможна sl. не можна

нетеп не так

нетеку не так

нібашнік|ас, -ė (1) br. небіжчик

ніе ні

ніеко непоганий

ніекур: з нічого ні з сього без причини

нігди le. ніколи

ніжипірштис (1) гібр. ландуоніс

nōg 1. із; 2. від; 3. за

nōsis (1): nōsin ū taryti говорити в ніс

nū: pō nū dienai донині

nuder|ėti, -ia, -ėjo вродити

nu|dėti, -deda, -dėjo сховати

nud(u)odinē|ti, -ja, -jo видати владі

nu|leiti, -eina, -ėjo 1. зникнути, загинути; 2. виповнитися; 3. полетіти; 4. статися; nueiti stamb(u)osna зваритися в жовті квіти

nugarōkaulis (1) хребет

nūimdine|ti, -ja, -jo 1. зняти шкіру, зняти; 2. різати

168

nuimd|yti, -o, -ė знімати

nukalb|ėti, -a, -ėjo лікувати замовлянням

nukap|ti, -ja, -jo зрубати

nu|kirsti, -kerta, -kirto відсікти

nusi|plauti, -plūna, -plovė стікати

nusiram|inti, -a, -o не чути

nurinkd|yti, -o, -ė позбирати

nu|svilti, -svela, -svilo обпалити

nu|šliūti, -šliūna, -šliūvo відхилитися, перекинутися

nutāp|yti, -ija, -ijo гібр. затоптати

nutrauk|ti, -ia, -ė 1. вирвати; 2. витягнути жар; 3. обкрутити, обдурити

O

оберкас (1) лит. такий танець

оджина (1) біл. змія

ožka (4) каруки біля саней

P

paausdinė|ti, -ja, -jo ткати

paāu|sti, -džia, -dė ткати

pabėg|ti, -a, -o відлетіти

pabūd|yti, -o, -ė побути

pa|būti, -būna, -būvo почекати

пацюкас (2) біл. щур

padabarykščia гібр. як зараз

padābn|as, -ą (4) слов. схожий

padavolnia (2) слов. довгорукі вила

padeid|yti, -o, -ė гібр. наближатися

padėdinė|ti, -ja, -jo допомагати

pa|dėti, -deda, dė́jo покласти

padýg|ti, -sta, -o прорости

підлога (2) підлога

фундамент (2) основа

задерев’яніти, -ста, -о гібр. заклякнути, стати наче дерев’яним, не-

гнучким

нарубати, -да, -ло порубати

через через

дошка (3b) дошка; -и́к (2) 1. планка; 2. стовпчик

виловити, -о, -ла виловити

спіймати, -є, -йняв 1. спіймати; 2. схопити

народити, -о, -ла народити

випити, -є, -ив 1. трохи випити; 2. випити

почути, -є, -ув почути

згаснути, -не, -ло згаснути

схопити, -ить, -ив схопити

пошукати, -є, -ав пошукати

вирвати, -е, -ав вирвати

па́йш|рінкті, -ренка, -ринко перебирати

па́йшве́ж|ті, -а, -ė розвозити

паяу́д|сті, -ча, -те відчути

пакапо̄|ті, -я, -о порубати

пакартувай (1) каторги

пакелдіне|ті, -я, -о підняти

па|ке́лті, -келя, -келе підняти вгору

пакло̄|ті, -я, -о простелити

па̄куло|тіс, -яси, -йоси боротися

па̄кура́лас (34b) кочерга

пакварбаво̄|ті, -я, -о гібр. пофарбувати

паквіе|сті, -ча, -те покликати

палеліс (2) смуга

палєнґвіца (2) свиняча корейка

паляуке̇ (3b) ангіна

паляуке̇с (1) така хвороба поросят

литовською гібр. литовською

залиши|ти, -о, -ла залишити

залиши|ти, -лися, -ло залишилося

поло́ти (2) діал. 1. помости; 2. дошки між балками для зерна в клуні

па́лс|ий, -а (3) жовтувато-сірий

перемі́шати, -ав, -ала завадити

поми|рати, -ер, -ла померти

169

залиши|ти, -в, -ла залишити, покласти

забува|ти, -є, -в забути

міша|тися, -ється, -лося змішуватися

відне|сти, -есе, -іс віднести

наноси|ти, -ить, -ив наносити

пролі́зти, -е, -із вислизнути

вими|рати, -ре, -ла вимерти

понабива|ти, -в, -ла побити

папече (3b) гібр. місце за піччю

па|пилити, -пиляє, -пилила 1. розсипати; 2. відкладати яйця, висиджувати

пап’яушт|ити, -о, -ла порізати

паплотин|ти, -а, -ило розширити

зазвичай по-білоруськи

папраст|ас, -а (3b) прямий, суцільний

папри|діти, -додає, -додав навантажити

папри|жити, -живе, -жив прижитися

паприпецкас (1) гібр. гілочка

паприріш|ти, -а, -ла прив’язати

па|пульти, -падає, -впало стати

парасонюкас (2) гібр. парасолька

пар|гриати, -руйнує, -зруйнував 1. зруйнувати; 2. повалити

па|ринкти, -збирає, -зібрав згрібти; зібрати

паріш|ти, -а, -ла зв’язати

парплича (2) біл. брунька

парш|юотис, -юється, -ювалася пороситися

partėž|ti, -ia, -ė тягнути

parūk|yti, -ia, -ė покурити

parvaž|iuoti, -iuoja, -iavo повернутися верхи

pasaujį по жмені

pasėd|ėti, -i, -ėjo трохи посидіти

pasidair|yti, -o, -ė озирнутися

pasidraibst|yti, -o, -ė розвалитися

pasieid|yti, -o, -ė наближатися; підніматися

pasi|eiti, -eina, -ėjo 1. вийти; 2. прийти; 3. пройти

pasiejė|ti, -ja, -jo пройти

pasikeldinė|ti, -ja, -jo: покривати кобил (лошатами), паруватися (про кобилу, корову)

pasi|kelti, -kelia, -kėlė 1. підвестися; 2. повстати; 3. вискочити

pasiklapā|tyti, -ija, -ijo гібр. посваритися

pasikočio|ti, -ja, -jo гібр. повалятися

pasilai|kyti, -o, -ė поберегтися

pasi|linkti, -linkma, -liko залишитися

помучи|ти, -иться, -ився гібр. помучитися

роз|дутися, -ється, -вся збільшитися

розколоти|ся, -юється, -овся розколотися

поголи|тися, -юється, -ився поголитися

підрости|ти, -е, -ло підрости

пошу|кати, -кує, -кував пошукати

одру|житися, -жується, -жився гібр. одружитися

шкрябання (2) гібр. шкребе

потім потім, пізніше

останній, -я (1) 1. останній; 2. наймолодший

плюну|тися, -ється, -вся плюнути

пастух (2) бр. пастух

посторонки (2) бр. мотузки, що з'єднують хомути з дишлом

по-своєму бр. по-своєму

наколоти, -ює, -ював поколоти

охолоди|тися, -ється, -ився охолонути

підрубувати тріски -iuoja, -iāvo нарубати трісок

пританцьовувати -ja, -jo танцювати

підскакувати -ja, -jo трохи пострибати

потягати -o, -ė трохи поносити

плеснути -tina, -tynė трохи поплескати

поговорювати -ja, -jo говорити, торгуючись

вдало пройти -ia, -ė пощастити

терти trina, -trynė: потерла, роздратуватися

пампушка (2) пампушка

підвода (3b) підвода

170

поодин по одному

по|шукати, -вім, -вив пошукати

пізнати, -знає (-зна), -знав 1. пізнати; 2. знати; 3. хотіти

пічна заслінка (2) кришка печі

плечі (4) поперек

комірник (1) комора

п'ятеро, -ох (3б) п'ятеро

перекинутися, -неться, -нувся перекидатися

перепродавати, -є, -ав перепродавати

пере|пізнати, -знає, -знав зрозуміти

переби|рати, -рає, -рав збирати гриби вибірково

перестрибну|ти, -ає, -ав гібр. перескакати

петрів|ський,-ська (2) член Петрової сім'ї

про 1. через; 2. про

молочай (1) кульбаба

пісок (2) пол. пісок

pietūmišk|is, -ė (1) pietinis

піу піу бр. живий, живий (про чайку)

pikt|as, -a (4) зворотний

pilti, pilia, pylė 1. сипати; 2. здавати молоко до молочарні; 3. розсипати

piltis, piliasi, pylėsi сипатися

pilvas (4) шлунок

pirmulāusia насамперед

pirštas (2) 1. жнива; 2. відгалуження нитки

plak|ti, -a, -ė зважати, бити

plaskainios (1) лупа

plėcas (2) бр. площа

plėmelis (2) гібр. цятка, крапочка

plėš|ti, -ia, -ė рвати

plėš|tis, -iasi, -ėsi прориватися, проникати

plėtnė (2) бр. плетиво

plezokas (2) сл. млинець із вареної картоплі, буряків і борошна

бити -ja, -ė молотити

розбиватися -ta, -o розбитися

плюсня (2) лупа

тоненьк -а (3a) тонкий

тонк -ė (2) худорлявий

плоски -а (4) br. плаский

накопичувати -ja, -jo le. накопичувати плугом

пір'їна (1) 1. пір'їна; 2. луска; -ėlė (2) пір'їнка

за відповідно до

podzelianiánka (1) br. напівзрілий овоч

пополам навпіл

пора (1) удвох, по двоє

смуга (2) le. смужка

зверху, над поверхнею

відбілювати -a, -o вибілювати

випробувати -ja, -jo le. пробувати

задих|атися, -ається, -ався перевести подих, віддихатися

мину|ти, -е, -уло пройти

мину|лий, -ла (2) той, що минув

відпуст|ити, -ить, -ив випустити

сіренька (2) бр. сіра, кольору фіалки (про корову)

обчищ|ати, -ає, -ив обдерти

пра̄ма бр. просто, прямо

почин|ати, -ає, -ав почати

почин|атися, -ається, -ався почати

вигин|атися, -ається, -увся викривитися

розгул|ювати, -ював, -ювала провештатися

перехвор|іти, -іє, -ів перехворіти

підсмаж|ити, -ить, -ив бр. підсмажити

пра̄ст|ий, -а (4) бр. прямий

застуда (2) застуда

застуд|итися, -жується, -ився застудитися

виганя|ти, -о, -ла вигнати

насипатися, -ається, -алося: насипатися з неба, отримати задарма

набух|нути, -ає, -ло набрякнути

pričina (2) брат. біля кілка

біля: біля великого пальця — вказівний; біля мізинця безіменний (про пальці)

171

prieg prie; prieš priepuolys (3a) priepuolis prieš: prieš dieną švintant priešdien auštant, paryčiais priešė (1) priešakys priešpilis (1) priešpilnis prigimti -sta, -ė gimti priimčius (2) užkurys priimti -o, -ė priimti prilįsti -ima, -ėmė 1. pasitikti; 2. būti užperėtam prikabinti -a, -o pririšti prikibti -sta, -o priekabiauti priklišti -kliūna, -kliuvo prilipti prikrešti -krečia, -krėtė priversti prilaužti -ia, -ė priskinti primatoti -ja, -jo hibr. privynioti primyžti -a, -ė prišlapinti priminė (4) priemenė primušdinėti -ja, -jo prik alti pripilti, -pilia, -pylė pripilti priprasdinėti -ja, -jo prisipratinti, priprasti pririnkdyti, -o, -ė prirankioti, pririnkti pririšti -a, -ė pririšti prirūgti -sta, -o surūgti prisidairyti, -o, -ė prisižiūrėti pris ieidyti, -o, -ė pasitaikyti prisiglausti, -džia, -dė 1. pasislėpti; 2. priglusti prisikrauti, -krauna, -krovė prisivilkti prisileisti, -džia, -dė pasitikėti prisimuč ioti, -ija, -ijo hibr. prisikankinti prisipūsti, -pučia, -pūtė pasipūsti prisodinti, -a, -o pridėti prispėti, -ja, -o br. pribręsti, prinokti pristoti, -ja, -jo priminti prisūdyti, -o, -ė pasūdyti pr i šalti, -šąla, -šalo sušalti

зігрітися, -іває, -ів нагрітися забруднити -нити, -нює, -нив накидати розтерти, -е, -ла пошматувати звичка (1) діал. звикання доглядати -дає, -дав доглядати ґречний, -а (4) діал. приставучий гострий (4) пол. підглянути пукчуте (2) діал. порожня яєчна шкаралупа пухчик (2) пухівка, пухівка пташеня (2) пташеня пуплюк (2) брунька; котик (верби) пуп'янок (4) брунька— пампушка (2) товстун, повненька пуголовок (2) пуголовок пулайшкіс (3b) пулайшкіс обприскування (2) розпилювані отрути вушний бруд (4) вушна сірка півтора, -а півтора половина (4) половина пихтіти, -ить, -ів діал. дмухати пуверіс (3b) бджолиний димар R санчата (1) сани; санчата зубець (2) 1. зубець головки веретена ткацького верстата; 2. урожай зв'язка (2) зв'язок шрам (2) шрам заспокоювати -ює, -ював утихомирювати; умовляти з'являтися, -ється, -явся з'явитися червоноголовий (2) червоноголовець розростатися, -ає, -ало діал. проростати спорожніти, -ить, -ів діал. випорожнити розповісти, -ідає, -ів діал. розповісти розкладати, -ає, -ало діал. розкладати перекладати, -ає, -ало діал. складати

172

розподіля|ти, -ляє, -лив діал. розподілити

переміша|ти, -ує, -ував діал. перемішати

розмок|нути, -ає, -ло діал. розмокнути

розлам|ати, -ає, -ав діал. розібрати

розсипа|тися, -ається, -ався діал. розсипатися

переріз|ати, -різає, -різав діал. перерізати

розпли|тися, -вається, -вся діал. розм'якнути

розповіда|ти, -ідає, -ів діал. розповісти

розповіда|ти, -ідає, -ів діал. розповісти

розсиклодіне | ті, -я, -й гібр. розсипатися

розсиле | сті, -дить, -ла гібр. спуститися

розсискардінє | ті, -я, -й гібр. відокремитися, відділитися

роз | скірті, -скіря, -скірє гібр. розсипати

розвесдінє | ті, -я, -й гібр. розбавити, гасити

роз | вірті, -верда, -вірє гібр. зварити

розжйодін | ті, -а, -о гібр. розбудити

реквуоке (2) гібр. залізний обруч

рієтуве (3a) купа нерозпиляних дров

riñkti, reñka, riñko 1. збирати з поля; 2. відбирати; відрізнятися

рішалас (3b) пов'язка на нозі

ритикст | іс, -є (1) східний

ритін | ті, -а, -о котити

рӯжск | ас, -а (4) біл. світло-коричневий

rō | дити, -джа, -де сл. порадити

ро̄м | ас (2) біл. рама; -еліс (2) гібр. рамка вікна

рана (4) польськ. рана

ровар (1) лит. велосипед

ручка (2) польськ. ручка

рушник (2) біл. рушник

осінь (3b) осінь

рудушка (2) гібр. білочка

коптити, -ить, -ив коптити

турботливий, -а (1) має клопоти

ропуха (2) ропуха

вид (4) вид

щавель (2) щавель

горіхи (3b) горіх

котитися, -иться, -ився перекочуватися

S

sà своє

sakūtis (2) гібр. короткий чоловічий піджачок

sáulagrėžtė (1) соняшник

sausavōt | as, -a (1) гібр. майже сухий

sėd | ėti, -i, -ėjo 1. сидіти навпочіпки; 2. висиджувати; 3. стирчати, не рости; 4. жити там, де садиба

sėk | tis, -asi, -ėsi могти, бути спроможним

señbertas (3b) смородина

sesuvà (3b) сестра

sė | ti, -ja, -jo розсипати

siadričk | as, -a (3b) вузький

siedka (2) сл. рубанки

sietka (2) сл. сітка

siužinkėlė (2) гібр. ставочок

skāros (4) білизна

skarvada (3b) сл. сковорода

skerstūvės (2) місце проколу в загривку свині

склеп (4) діал. підвал

склеро́за (1) діал. склероз

ластівочка (2) ластівка

скринька (2) 1. ящик жорен; 2. шпаківня

скрип | ти, -ить, -ів скрипіти

скубаво̄тай гібр. поспішно

skūpu діал. мало, небагато

шкура (4) діал. кора, шкіра

слизьк | ий, -а (3b) слизький

слиз (2) діал. слиз

слаб | кий, -а (4) діал. нікчемний, слабкий

173

шари (1) липневе лико

смола (4) sl.; бджолина смола прополіс

смоляк (2) br. сокіл

сметанкова (1) hibr. яка дає жирне молоко

сметана (2) sl. вершки, сметанка

скронева (3b) скроня

недоросток (3) недорослий

сонько (2) сон-трава, така лугова трава

сніги (4) снігові замети

снуйка (1) br. мотовило

садити, -ить, -ить насиджувати, висиджувати

біль (3a) 1. біль; 2. щем

ставок (1) sl. ставок

крило (4) крило

топ|тати, -че, -ла топтати, переминатися

здо|гадувати, -ує, -ував sl. дозрівати (перед смертю)

spicas (2) бр. кілок

spjaudinė|ti, -ja, -jo плюватися

плювок (3a) плювок

спрагелас (3b) спрагилас

stači|as, -ia (4) негнучкий

stajōkas (2) сл. 1. поручень; 2. стовп

stalavà (3b) бр. їдальня

stalierienė (1) гібр. дружина столяра

stalierius (2) сл. столяр

stalierišk|is, -ė (2) гібр. член родини столяра

stat|yti, -o, -ė класти

стімбурас (3b) стімбрас

stipriai 1. твердо, туго; 2. сильно, міцно

stiprick|as, -a (3b) твердий

stiprlūs, -i (4) твердий

st|pti, stimpà, stipo холонути; охолоджуватися

stōgas (4) слов. стирту, стіг

stōr|as, -a (3) 1. великий; 2. широкий; -ai масивно

storùl|is, -ė (2) товстий; товстенький

storùlk|as, -a (1) гібр. товстий

stō|tis, -jasi, -jōsi tapti

stotyva (2) брат. стінка ткацького верстата

stōvai (2) ткацький верстат

stov|ėti, -i, -ėjo жити

straublė (4) веселка

stūkter|ti, -na, -ėjo штовхнути

su|būsti, -būnda, -būdo прокинутися

sūdas (2) слов. суд

sū|dyti, -džia, -dė солити

sugrō|ti, -ja, -jo свистіти, пищати

suguldinė|ti, -ja, -jo укрити

sukeliō|ti, -ja, -jo крутити

sukeliō|tis, -jasi, -josi крутитися

su|krėsti, -krečia, -krėtė струшувати, бити

sukryžavō|ti, -ja, -jo hibr. схрестити, змішати

sùk|tis, -asi, -ėsi звиватися

sùk|ti, -a, -ė 1. мішати; 2. молоти; 3. загортати; крутити, ховати хвіст

sulāš|ti, -o, -ė забруднити соком

sùlstis (1) сік: sùlstis nog mėsōs розсіл

sumenč|iuōti, -iuoja, -iāvo загострити

sumušdinė|ti, -ja, -jo утрамбувати

sunery|uoti, -uoja, -āvo роздратувати

sunkayōt|as, -a (1) hibr. важкуватий

sunk|ūs, -i (4) поганий, кепський

supānpčio|ti, -ja, -jo 1. затягнути; 2. перемішати

supykla (2) трясовинна западина

su|pilti, -pilia, -pylė зсипати, налити

suplý|sti, -ta, -o потріскатися

sùp|tis, -asi, -ėsi гойдатися

sūrā|vas, -a (4) br. лляний, нефарбований

suravieška (2) br. полотняна тканина

sūravōt|as, -a (1) hibr. трохи сируватий

surinkdinė|ti, -ja, -jo збирати, купувати

surinkd|yti, -o, -ė 1. зібрати; 2. розставити

surišdinė|ti, -ja, -jo 1. з’єднати; 2. перев’язати, зв’язати

174

surìšti | ti, -a, -ė прив’язати

susičiaudėti, -a, -ėjo чхнути

susigamzdyti, -ija, -ijo зім’ятися, не бути розправленим

susikam | luoti, -úoja, -āvo зчепитися

susilaikindinė | ti, -ja, -jo стримуватися

susilaik | yti, -o, -ė 1. припинити; 2. зупинитися; 3. опанувати себе

susinervū | lti, -ja, -jo рознервуватися

susinerv | luoti, -úoja, -āvo рознервуватися

susi | plnti, -pina, -pynė сплестися

susirinkd | yti, -o, -ė 1. скластися; 2. зчепитися

susisūk | ти, -а, -ла 1. опухнути, набрякнути (про нарив); 2. згорнутися клубком

susitikdinė | ти, -я, -ло зв’язатися

su | siūti, -siūna, -siuvė зашити

su | smėgti, -smēnga, -smēgo бути тихим, спокійним

su | stipti, -stīmpa, -stīpo затвердіти, замерзнути

sustodinė | ти, -я, -ло зупинитися

sustó | lti, -ja, -jo осісти

sušald | yti, -о, -ла заморозити

sušáud | yti, -о, -ла підсмажити хліб

sutas | yti, -о, -ла знести

sutešdinė | ти, -я, -ло стягнути

sutraukdinė | ти, -я, -ло скрутити

su | trinti, -trina, -trynė розтерти

sutrūpin | ти, -а, -о 1. подрібнити; 2. нагодувати, розкришивши їжу

suváik | yti, -о, -ла затримати

suver | lsti, -čia, -tė зробити

суведіні | ти, -я, -йо гібр. розгнівати

сувель | ти, -да, -де біл. розсердити

сувісай зовсім, цілком

сужердіні | ти, -я, -йо зсунути

су | жерти, -жере, -жерло 1. зсунути; 2. скласти купою, щоб висиджувати

свєтас (1) сл. світ, люди

свіеж | ляс, -я (4) сл. свіжий

свилті, свєла свілі свілінті

свірєпка (2) біл. важила

свіршня (2) важіль

свіршніс (4) важіль

свотас (2) біл. батько невістки або зятя

§

шакалюкас (2) кочерга для натягування тканини

шалю поруч (не під квочкою)

шаліс (4) 1. бік; 2. сторона

мати-й-мачуха (1) мати-й-мачуха

шампуніс (1) шампунь

шарокас (2) бр. чорна смугаста тканина, ткана з льону та клоччя

шатравот | ас, -а (1) бр. без лушпиння

шаудикле (3а) шатлом

шчупл | ас, -а (4) ле. стрункий, худий

шчупокас (2) ле. щука

шеймінінке (2) господиня

шекай (4) така болотяна трава (найімовірніше, осока)

шенмай сюди

шептунас (2) бр. заклинатель

шерקסнас (2) наст на снігу

шерштис (2) сл. щетина

шенап’ювяй (34б) таке сузір’я з трьох зірок

шен | лаўти, -а̄уна, -а̄во 1. косити; 2. брати

шилкін | іс, -ė (1) шовковий

цього року цього року

шина (2) sl. обід, обід колеса

š | ls, -i: цей рік цього року

šišk | a (2) sl. шишка, колос; -ūtė (2) гібр. пончик

šiurpót | as, -a (1) настовбурчений, покритий сиротами

šlap | ti, -sta, -o мокнути, вологіти

šliūti, šliūna, šliūvo хилитися

175

šmag|ùs, -ì (4) швидкий, веселий, здоровий; -iai весело, швидко; -ù весело

šnyp|ti, -ia, -ė 1. шуміти; 2. гарчати

šniūras (2) бр. такий товстий шнурок

šokinė|ti, -ja, -jo гойдатися

šók|ti, -sta, -o танцювати

špėt|lyti, -ija, -ijo ле. шкодити

šramas (2) бр. шрам

šūk|lauti, -auna, -avo питати криком

šulnys (3) криниця

прошмигнути хутко

šūstras, -à (4) бр. швидкий

шуѕ̌по̄нас (2) бр. напівжакет

T

tais|yti, -o, -ė упорядковувати

táidien (< того дня) того дня

tamišk|is, -ė (2) член сім’ї Томаса

густота (3a) густий заріст

та̃п|lyti, -ija, -ijo сл. топтати, частувати

t|às, -à:такі рази раніше

taš|yti, -o, -ė носити, тягати

нехай буде

хай пропаде, хай провалиться крізь землю

телевізор (1) ехоскоп

теля (2) телятко: ingį tėlią до отелення

tel|iuotis, -iuojasi, -iavosi телитися

teñp|ti, -ia, -ė 1. нести; 2. бути витягнутим, сягати; -tis бути натягнутим, пружним

там там

туди туди

так 1. так; 2. це; так само як

ма́затися, -мажуся, -мазався мазатися

торба (4) сл. мішок

хова|тися, -юся, -юся гібр. ховатися

пульсація (2) набухання

тяг|ти, -ну, -нув тягнути, нести, красти

тяг|тися, -нуся, -нувся тягтися, їхати

усе (1): усе майно

стільки стільки

правиця (4) права рука

тихенько тихо

терплячість (1) бр. терпіння

підходити, годитися годився, трапитися

тополя (1) тополя

топельникас (1) білорус. потопельник

тополіс (2) тополя

трашос (4) гній, лайно

тягти, -не, -нув виривати

третина (2) білорус. третина волоки

триділь (2) пронос

отруїти|ся, -юся, -ївся лит. отруїтися

тюль (2) фіранка (сітчаста), тюль

тут-таки (< цієї ж миті тоді

U

ubórščica (1) сл. прибиральниця

ukolas (2) сл. голка для введення ліків

ukrápas (1) біл. окріп

ūlyčia (1) сл. вуличного типу село

ultõjus (2) сл. ледар

uròčnykas (1) біл. для замовляння трави

urrt гарчати

ūtar|yti, -ija, -ijo біл. говорити

ūtarka (1) біл. мова, говірка

ūžvalka (1) 1. нашийник (гриба); 2. чохол

176

V

ходити, -яю, -яв йти

вана́ (4) сл. війна

валакнас (3b) сл. клокоча

ванторобаї (2) брат. кишки з гноєм

ванторобянка (1) брат. печінкова ковбаса

ва|рити, -ю, -ить штовхати

ва|ритися, -юся, -иться захищатися

васмас (4) ґедзь

варнагрудіс (1) житниця

верті|ти, -ю, -ить крутити

вечоринка (1) брат. вечірка

велинас (3b) диявол

веплаво́т|ас, -а (1) гібр. базіка

верба (4) брат. верба

вербниця (1) брат. Вербна неділя

verk|ti, -ia, -ė: оплакувати словами померлого

verpstė (2) веретено

veršis (2) бик

vesdinė|tis, -jasi, -josi з'являтися

vesòlinà (1) le. великодня (пісня)

vē|stis, -dasi, -dėsi паруватися

vētyklė (3a) віялка

veversys (3b) жайворонок

vidurn|is, -ė (2) великий палець

viekas (2) sl. вік

vien|as, -à (3) другий, інший; один одного, один одного; водночас

vientara однаково, те саме

vilkas (4): мов vilkas зовсім один

vilkódantis (1) чорний зуб поросят

vilnóne (2) такий гриб із пухнастим загнутим краєм шапинки

vinkšna (1) вільха

старш|ий, -а (1) старший

найстарш|ий, -а (1) найстарший

вищий|ий, -а (1) старший за посадою

угору

мотузочка (2) шнурок

усе усе

усяко усяк

висок|ий, -а (3) високий

підберезник (2) такий гриб, капелюшок

квочка (1) квочка

гнатися, гналася, гнався гнатися

шукати, шукає, шукав шукати

кра|сти, -де, -ла красти

німкеня (1) німкеня

німець (1) німець

вал|ок (4) стіг сіна; -ець (2) маленький бар

volió|tis, -jasi, -josi діал. 1. метатися; 2. лежати, перевертатися

vonià (4) неглибока бляшана діжечка

vōž|tis, -iasi, -ėsi відділитися

Z

zacirka (1) сл. суп із розмішаного борошна

zapalenia (2) поль. запалення легень

zāra діал. зараз, швидко

zarancica (1) діал. ранкова зоря

zāros (4) світанок

zelianiañka (1) діал. зеленушка

zō сл. крізь

žūžl|yti, -ija, -ijo 1. наспівувати; 2. обтяжувати

zvanelis (2) гібр. брязкальце

Ж

жагар|ас (3b) 1. гілка; 2. відгалуження; 3. прутик; 4. хмиз; -ūkas (2) гілочка

зеленуватий: зеленуватий, як мочені якось квасити зелені

177

жаліаво́т|ас, -а (1) гібр. зеленуватий

жаліцк|ас, -à (3b) зелений

жафдас (4) колода на полі

жебрас (1) біл. 1. ребро; 2. дуга боковини кошика

жем|ас, -à (4) короткий

жеміцкай низько

жен|итис, -ийасі, -ийосі сл. вести

жидаука (1) біл. єврейка

жилайне (2) заболочений ґрунт, блакитна земля

жил|ас, -à (4) сірий

жилаво́тас, -а (1) гібр. сіруватий

жилгас (4) верболіз

жилгуту̇с (3b) верба

žilick|as, -à (3b) сірий

žin|dyti, -džia, -dė годувати груддю

žingsnỹs (4) крок

žįsti, žindžia, žindo ссати

žiūr|ėti, -o, -ėjo 1. дивитися; 2. перевіряти

ž vakāštas (2) br. живокіст

živat|uoti, -úoja, -āvo hibr. мати пронос

žõndas (2) le. влада, держава

žvirblỹs (3) горобець

žūika (1) br. грудка

žyvavót|as, -a (1) hibr. гравійований

žvó|ti, -ja, -jo br. грудкувати

DIALEKTALE TEXTE IN DER MUNDART VON ŠALČINIAI

Підсумок

Наведено фонетично транскрибовані повсякденні тексти периферійної литовської дзукійської говірки села Шальчинінкай (Дівенішкський район Шальчинінкайського краю), яка найтісніше пов’язана з місцевим білоруським діалектом, а також із місцевими варіантами польської та російської мов. У цих текстах відображено звичаї, спосіб життя, культуру й економічний рівень литовців, які здавна мешкають тут. Установлено, що 74% лексики текстів має литовське походження. Звідси випливає, що ця говірка глибоко вкорінена в литовській мові, зберегла свою литовську сутність і відображає сучасні особливості литовської фонетики, акцентології, морфології, синтаксису та фразеології; водночас досить чітко проступають тенденції подальшого розвитку цієї говірки. У текстах трапляється чимало лексичних архаїзмів, уже рідкісних у сучасній литовській літературній мові, які в інших говірках або ще не зафіксовані, або трапляються зрідка, пор.: vókis, vóké "німець, німкеня", viralài "овочі", priešė "передня сторона, передня частина", rušùlys "горіх", šekai "очерет", juostelėtas "смугастий", vėima "він шукає, вони шукають", smilginė "скроня" та ін.; часто трапляються й архаїчні терміни, пор.: klastytuvė "маслобійка", menčia "точильний камінь", šerkšnas "тверда замерзла поверхня снігу", vilkódantis "чорний зуб поросяти" та ін.; є також слова зі спеціалізованим значенням у цій говірці, пор.: gùdas "місцевий литовець-неаристократ, який асимілювався", jaunikis "молодик", jauniklis "наречений", vóžtis "жир легко відділяється від кишок", papìltì pautùs "складати яйця для висиджування" та ін., а також семантичні діалектизми, які рідко трапляються в інших литовських говірках і в литовській літературній мові, пор.: pìktas "вивернутий внутрішнім боком назовні", piñštas "відгалуження нитки", "частина плуга, на якій розташований леміш", "зубець гнойових вил", žágaras "гілка", "паросток", "прут для віника"; трапляються також словотвірні діалектизми, що мають інше значення, ніж у литовській літературній мові та багатьох інших діалектах, пор.: attráukti "відрізати", apšviėsti "просвітити наскрізь", insùkti "обмотати", nuderėti "добре рости", prišálti "замерзнути" та ін. На відміну від літературної мови, у досліджуваній говірці похідні із суфіксом -ickas, -a не є зменшувальними, як і в інших говірках, пор.: siaùrickas "вузький, тісний", plónickas "тонкий". За допомогою суфікса -inis, -ė у цій говірці від імені голови сім’ї (батька) утворюють назву належності до цієї сім’ї, яку вживають замість прізвища, малопоширеного в цій місцевості

179

що й засвідчують приклади: Tamiškiai "сім’я Томаса Станюліса", Kaziškiai "сім’я Казиса Станюліса". За допомогою суфіксів -inis, -ė und -iškis, -ė від імен дідів і батьків також утворюють патроніми, які, своєю чергою, замінюють прізвища, пор.: Maciekinio Tamiškio Fel’kà "Феліксас Станюліс, брат Томаса Станюліса, сина Мотеюса Станюліса", Čepūkinio Feliksiškio marti "невістка Феліксаса Станюліса, сина Степонаса Станюліса" та ін. Цю особливість досліджуваної говірки слід вважати досі не зафіксованим діалектним архаїзмом. У досліджуваних текстах трапляються також складені прислівники часу, досі не зафіксовані в наших говірках, в основі яких лежить орудний відмінок, а першим компонентом є займенник, пор.: kok’úojdzień ~ kokiájdien "якого дня, коли", túojdzień ~ tájdien "того дня, тоді"; це також слід вважати рідкісним архаїзмом у литовській мові. У цих текстах є й слова пізнішого походження, ближчі до лексики літературної мови й такі, що свідчать про її вплив на говірку, пор.: miškas "ліс" поряд із загальновживаним mēdžias "ліс", dainúotojas "співак" поряд із загальновживаним giedórius "співак".

У текстах відображено також діалектні особливості відмінювання. Слід зазначити, що тут іще часто вживається двоїна іменників, пор.: du spirgučiu "два шматочки смаженого сала", dvi telyči "дві молоді корови", а також наказовий спосіб без суфікса -k-, пор.: dù "дай", eĩ "іди". Такі форми, як останні, іноді вживаються з префіксом te- у спонукальному значенні, пор.: tebù "хай буде, хай будуть", teeĩ "хай іде, хай ідуть". У текстах також чимало назв місцевостей, пов’язаних з околицями села Шальтиняй, майже всі вони литовського походження, пор.: Kraštinis laakas, Lapėlių kalnas, Sūntakis ~ Sáńtakis та ін.

До текстів додано алфавітний покажчик рідковживаних діалектних слів, забезпечених наголосом і перекладених літературною мовою; зазначено їхнє значення, а для запозичень — також походження.

Тексти говірки села Шальтиняй містять багатий матеріал про мовні (а також історичні й етнографічні) особливості майже ізольованої живої говірки, більш-менш повно передають її структуру та висвітлюють спосіб життя людей, які нею послуговуються.

180