LIETUVIŲ KALBOTYROS KLAUSIMAI XXXVII (1997)

LEKSIKOGRAFIJOS IR LEKSIKOLOGIJOS PROBLEMOS

Vida ŽILINSKIENĖ

ПОДАННЯ ТЕРМІНІВ У III ВИДАННІ «СЛОВНИКА СУЧАСНОЇ ЛИТОВСЬКОЇ МОВИ»

Підготовлена в Інституті математики та інформатики програма комп’ютерного аналізу III видання «Словника сучасної литовської мови» дала змогу детально проаналізувати слова, їхні значення та конкретні словникові статті, що мають термінологічні позначки, а також порівняти деякі з них. Хоча терміни, наведені у словнику, становлять порівняно невелику його частину, це все ж 3940 слів і 2248 значень або словосполучень. Кількість термінів окремих галузей така (перша цифра показує, скільки у словнику слів, їхніх значень або словосполучень мають позначку певної галузі, а в дужках — скільки заголовних слів мають цю позначку):

с.-г. – 4 (2) | фізіол. – 31 (23) анат. – 148 (91) | фот. – 14 (7) архіт. – 27 (14) | геогр. – 130 (74) астр. – 40 (16) | геол. – 64 (43) ав. – 13 (4) | геом. – 20 (12) церк. – 133 (76) | грам. – 89 (54) біол. – 100 (51) | іст. – 407 (248) бот. – 1236 (1057) | військ. – 145 (59) хім. – 186 (62) | ком. – 6 (4) екон. – 47 (28) | кул. – 71 (59) етногр. – 219 (55) | лінгв. – 204 (115) фарм. – 21 (19) | літ. – 115 (51) філ. – 57 (27) | лог. – 2 (1) фін. – 18 (11) | мат. – 181 (74) фіз. – 145 (72) | мед. – 227 (54) гірн. – 4 (4) | стат. – 40 (26) міф. – 34 (15) | театр. – 21 (7) муз. – 181 (103) | тех. – 592 (430) політ. – 54 (37) | юр. – 98 (49) псих. – 17 (7) | текст. – 3 (1) реліг. – 9 (2) | вет. – 12 (6) спец. – 77 (31) | зоол. – 796 (657) спорт. – 141 (95) | земл. – 9 (7)

З наведених даних дуже виразно видно, що кількість термінів окремих галузей значно різниться: одних подано лише кілька (с.-г., ком., лог., гірн., текст.),

46

а інших — сотні (бот., лінгв., муз., іст., тех., зоол.). Хоча у списку скорочень є позначка пед. (педагогіка), у словнику немає жодного слова чи значення, позначеного цим скороченням.

Переглянувши терміни тих галузей, для яких наведено лише по кілька, легко зрозуміти, що насправді у словнику є значно більше слів, які також слід було б позначити як терміни певної галузі. Напр., predikatas має позначку лог. (логіка). Якщо логіка — це наука, що досліджує закони мислення й міркування та їхні форми¹, то таку позначку могли б мати принаймні dedukcija (виведення одного судження з іншого за законами логіки), перше значення indukcijos (отримання висновків з окремих тверджень: протилежн. д е- д у к ц і я) або третє значення subjekto (логічний суб’єкт).

Якщо позначку мін. (мінералогія) мають слова — agatas, ametistas, piritas, žėrutis, то виникає питання, чому цієї позначки не мають, наприклад, deimantas, granitas, korundas, smar agdas та багато інших подібних слів.

Позначку текст. (текстиль) мають: karšinys (стрічка вовни, що виходить із чесальної машини), третє значення atspaudo (далі значення позначаються цифрами) (пляма на тканині, складеній завчасно, що виникла від невисохлої фарби для друку), третє значення prorėtos (рядок із розрідженими петлями). Порівнявши це слово та ці значення, цілком очевидно, що це досить різні поняття. Звісно, ця позначка їм пасує, але якщо текстиль — це тканини, то чому позначки текст. не мають численні назви тканин, наведені у словнику, наприклад, aksomas, 2 atlasas, bajus, batistas, drapas, drobė, gelumbė, krepas, milas, satinas тощо. Крім того, є кілька слів, що називають тканину за способом ткання: aštuonny tis, dešim tytis, devynianytis, dviny tis, triny tis, з яких лише dešimtytis має позначку етногр. (етнографія). Є й відповідні прикметники: aštuonnytas, -a, dešimtnytas, -a, dvylikanytis, -ė, triny tas, -a.

При уважнішому розгляді термінів суміжних галузей або певної науки та якоїсь її галузі видно, що розбіжностей чимало. Вони є навіть між термінами лінгвістики та граматики², хоча кожному мовознавцеві зрозуміло, де термін граматики, а де — лінгвістики.

Подібна ситуація склалася з позначенням термінів геометрії (галузі математики) та математики. Лише всі назви тригонометричних функцій, наявні у словнику, мають позначку мат.: kosinusas, sinusas, kontangentas, tangentas, kosekantas, sekantas. Одні назви галузей математики мають позначку мат. — algebra, aritmetika, інші ж не мають жодної позначки — geometrija, trigonometrija, stereometrija.

Як і у випадку з термінами лінгвістики || граматики, так і у випадку математики || геометрії певні прикметники та дієслова вважаються термінами. Існують цілком однакові прикметники й дієслова, які терміна

¹ Словник сучасної литовської мови. 3-тє вид., Вільнюс: Видавництво науки та енциклопедій, 1993.

² Plačiau žr.: Ž i l i n s k i e n ė V. 1995: “Dabartinės lietuvių kalbos žodyno” III leidimo terminai. – Leksikografijos problemos: semantika, etimologija, terminų faktų pateikimas, žodynų sudarymo principai. Konferencijos pranešimų tezės. 1995 m. kovo 16–17 d., Vilnius, 37–39.

47

позначки не мають. Напр.: спільнознаменниковий, -а, різнознаменниковий, -а, ділимий, -а має позначку мат., а не мають її — алгебричний, -а, диференціальний, -а, конічний, -а, квадратний, -а друге значення (далі 2 зн.), паралельний, -а 1 зн., періодичний, -а 2 зн., імовірнісний, -а, дробовий, -а, векторний, -а. Слова: диференціювати 2 зн., вписати 2 зн., поділити 3 зн., помножити 3 зн., спростити 3 зн., збільшити 3 зн., спростити 3 зн., скоротити 9 зн., мають позначку мат., а визначити 1 зн., відняти 1 зн., провести 2 зн., зводити до спільного знаменника, звести до спільного знаменника, додати 5 зн., ділити 3 зн., множити 2 зн., логарифмувати, перемножити не мають жодної позначки.

Позначення слів, що називають саме геометричні фігури або певні їхні елементи, цілковито переплутані. Порівняймо:

багатогранний геом. кут 2. мат. 1 чотирикутник 1 многокутник геом. куб мат. 1 п'ятикутник паралелепіпед геом. конус 2. мат. 1 шестикутник 1 тетраедр геом. паралелограм мат. піраміда 1. мат. багатокутник мат. ромб мат. 1 прямокутник мат. 1 трикутник мат. трапеція 1 мат.

Так само цілковито переплутано:

коло геом. гіпербола 2. мат. циліндр 1. геом. усічення 3. мат. еліпс 1. геом. парабола 1. мат. виріз 2. геом. тіло обертання 6. мат. радіус 4. геом. куля 1. мат. діаметр мат. круг 2. мат.

Дуже різниться й позначення різних типів ліній (їх також слід віднести до геометрії):

висота геом. січна мат. вертикаль горизонталь геом. сторона мат. горизонталь 1. геом. крива мат. діагональ геом. ламана мат. гіпотенуза геом. лінія 1. мат. похила мат. півкутова мат. півсторона мат. перпендикуляр мат.

Є ще чимало слів або їхніх значень, дефініції яких свідчать, що це математичні терміни, однак позначки мат. вони не мають, напр.: простір 2 зн., непарний, -а, програма 5 зн., середнє 1 зн., середній, -я, усереднювати тощо.

48

Відрізнити, де геометричні, а де математичні терміни, нескладно, і, мабуть, розбіжності виникли через велику кількість цього матеріалу.

Подібний зв’язок, який існує між термінами граматики || лінгвістики або геометрії || математики, мабуть, мав би бути й між термінами агрономії та землеробства. У словнику, що розглядається, зазначено, що:

агрономія наука про землеробство

землеробство 1. обробіток землі, сільське господарство, 2. наука про обробіток землі.

Виходить, що поняття агрономії є вужчим і відповідає лише 2-му значенню землеробства. Порівняймо, які слова або їхні значення мають розглядувані позначки:

культура 4. агр.переліг 3. земл.гніздо 9. агр.клуння земл.мульча агр.ток земл.підщепа агр.культиватор земл.прикраса земл.скиба 2. земл.плодозміна земл.сівозміна земл.зелене добриво земл.

Насамперед із цих конкретних слів цілком ясно, що співвідношення агр. || земл. не відповідає співвідношенню вужчого поняття з ширшим.

По-друге, якщо агрономія — це наука про землеробство, то, мабуть, позначку агр. мали б мати принаймні:

агротехніка система вирощування сільськогосподарських культургородництво ведення городів, наука й заняття з вирощування овочівґрунтознавство наука про ґрунтсадівництво вирощування садів, наука про садівництво

Подібних слів нескладно було б знайти й більше.

По-третє, якщо підщепа (рослина, до якої прищеплюють) має позначку агр., то чому її не має прищепа (1. щеплене деревце. 2. див. живець для щеплення), а живець для щеплення (гілочка з брунькою, яку прищеплюють до іншої рослини) має позначку бот. (ботаніка).

Чому мульча позначена агр.? Здається, тут краще пасувала б позначка земл., але тоді вона була б потрібна словам: компост, гній 1 знач., добриво 1 знач. тощо. Тим паче, що сівозміна має позначку земл.

Дивно виглядають і терміни землеробства, коли всі вони зібрані в одному місці.

Якщо ток (місце для молотьби) вважається терміном землеробства, то, мабуть, не гіршими термінами були б сарай, клуння 2, 3 знач., ток 2, 3 знач., клун 1 знач. тощо. Якщо культиватор — термін землеробства, то інші машини чи знаряддя, що використовуються в сільськогосподарських роботах, також мали б мати цю позначку. Однак ані жниварка, ані трактор, ані плуг, ані борона тощо цієї позначки не мають, а комбайн має позначку тех. (техніка). Загалом позначка тех. в багатьох місцях

49

перетинається з іншими позначками, особливо фіз. (фізика). Можливо, під час укладання нового словника всі машини було б краще позначати тех. або навіть двома позначками.

Не зрозуміло, чим заслужило позначку зем. слово pagražą (галузя, на якій під час роботи розвертаються), якщо dirva, arimas 2 знач., armuo 1 знач., avižiena, dobilieną, kvietiena, rugiena 1 знач. тощо не вважаються термінами. Ця позначка, очевидно, пасувала б і до слів: sėja 1 і 2 знач., antsėlis, įsėlis. Крім того, слід пам’ятати, що в словнику всі назви зернових подано у формі однини й вони мають позначку бот.

Із наведених міркувань випливає, що достатньо було б позначки зем., і її могли б мати набагато більше слів та їхніх значень.

Дуже подібні неясності виявляються під час порівняння церковних і релігійних термінів. У словнику подано:

bažnyčia 1. молитовний дім (переважно католицький і протестантський). 2. християнська релігійна громада: Romos katalikų b. Stačiatikių b.

bažnytinis, -ė → церква

religija віра в існування надприродних сил (Бога чи богів, духів тощо), віровчення: Krikščionių, musulmonų r.

religinis, -ė → релігія

Виходить, що religija — ширше поняття, ніж bažnyčia, а отже, і religinis — ширше поняття, ніж bažnytinis.

Переглянувши наявні у словнику 9 релігійних і 133 церковні терміни, насамперед можна сказати, що позначкою bažn. послідовно позначено, мабуть, лише назви священицького літургійного одягу та церковних свят.

Водночас маркування інших слів важко зрозуміти. Якщо одні слова певної семантики мають позначку bažn., то інші, здається, цілком аналогічні, уже її не мають. Порівняймо: dekanas 2 знач., diakonas, kapelionas 1 знач., klebonas, klierikas, vikaras мають позначку bažn., тоді як altaristas, arkivyskupas, kunigas 1 знач., legatas, pastorius (позначка knyg.), popiežius, vyskupas не мають жодної позначки.

Усі назви чернечих орденів та їхніх членів наведено без жодної позначки, але brolija 3 знач., brolis 4 знач., sesuo 3 знач., vienuolynas, vienuolis мають позначку bažn.

Є й дієслова, які вважаються церковними термінами, наприклад: gavėti 1 знач. (пор. gavėnia bažn.), išganyti 4 знач., išrišti 2 знач., kanonizuoti 1 знач., melsti 2 знач., melstis, pakrikštyti 1 знач., pasninkauti, pašventinti 1 знач., perkrikštyti, peržegnoti 1 знач., poteriauti 1 знач., žegnoti; а išventinti, klebonauti, krikščioninti, kunigauti, pastorauti, vik arauti, vyskupauti подано без жодних позначок, тоді як krikštyti 1 уже має позначку relig. Ніби виходить, що додавання префікса перетворює релігійний термін на церковний або нетермін — на термін.

Порівнюючи значення слів між собою або самі слова (asketas 1 знач., asketizmas 1 знач., auka 4 знач., aureolė 1 знач., Dievas, krikštas 1 знач., krikštyti 1 знач., siela 3 знач.), що мають позначку relig., зовсім неможливо зрозуміти, за якою ознакою її проставлено. Можливо, ця позначка підійшла б і для назв інших (нехристиянських) релігій та пов’язаних із ними слів, наприклад, budizmas, islamas тощо.

Очевидно, кваліфіковано відрізнити релігійні та церковні терміни могли б лише ці

50

фахівці цієї галузі або, можливо, достатньо ширшого значення «реліг.». З іншого боку, схоже, що в словнику слів подібної галузі майже вдвічі більше, ніж позначено. Серед таких можна згадати: вівтар, целібат, кальвінізм, канон 4 р., конфесія, християнство, хрест 1 р., літургія, протестантизм, Реформація, синод, православ’я тощо.

Розглянувши терміни архітектури й будівництва, знову доходимо думки, що їх треба або суворіше (якщо можливо) розмежувати, або залишити позначку ширшого значення stat.

У словнику є лише одне слово arka, позначене одночасно archit., stat., однак одразу впадають в око й інші аналогічні слова з однією позначкою, наприклад: cokolis, fasadas, kolona 1 r., niša – archit., ferma 3 r., santvara, skliautas 2 r. – stat., а arabeska 1 r., baliustrada, balkonas 1 r., galerija 3 r., nava, pasažas 1 r. та ін. нічим не позначені. Архітектурні й мистецькі стилі подано непослідовно: gotika має позначку archit., а barokas, klasicizmas, neogotika, neoklasicizmas, rokokas не мають жодних позначок, можливо, тому, що у визначеннях останніх чотирьох слів ідеться лише про мистецький напрям або стиль.

Незрозуміло, чому позначки archit. мають skersstaktis 1 r. (опора арки), viršulangis (верхня частина вікна), тоді як, скажімо, santvara (конструкція зі з’єднаних стовпів), sąrama (перемичка віконного або дверного отвору), statramstis (вертикальна опора) вважаються будівельними термінами.

Серед позначених будівельних термінів є кілька назв будівельних матеріалів: plaušamolis, skalda 1 r., skaldinėlis, užpilas 1 r., užpildas, але дуже багато назв таких матеріалів не мають жодних позначок, наприклад: akmenbetonis, alebastras, asbestcementis, betonas, bitumas, cementas 1 r., cementbetonis, gipscementis, kalkės, keramzitas, keramzitbetonis, molbetonis, monolitas 2 r., plienbetonis, putbetonis, ruberoidas та ін.

Також серед позначених термінів цієї галузі чимало слів, що називають різні деталі споруди, наприклад: atotrauka 2 r., laiptatakis, lovys 3 r., pagrindas 1 r., perdanga 1 r., stoglatakis, stogvamzdis тощо, але дуже багато, здається, подібних слів не мають термінологічної позначки, наприклад: čerpe 1 r., dailylentė, driblentė 1 r., gegnė, grebėstas, klojinys 3 r., konstrukcija 2 r., pamatas 1 r., sąspara 1 і 2 r., sija, sijynas. Якщо ретельно зібрати ці слова, виявиться набагато більше будівельних термінів.

Після перегляду слів, позначених spec. (спеціальне), зовсім незрозуміло, що це за слова або які їхні значення. Особливо впадають в око дієслова з цією позначкою. Порівняймо їх: apmok estinti, apmiutinti, apsėklinti, gyslinėti, įdarbinti, išgyslinėti, iškaulinėti, kaulinėti, 2 mielinti, nuskaityti 5 r., senėti 2 r., vesti 6 r. Taip pat visiškai neaišku, kas bendra tarp turinčių šią pažymą tokių žodžių: apnaša, 1 dvitaškis 1 r., fašina, galvomatis, glitimas, kilnybė 2 r., mėlynė 3 r., monopolis 1 r., raštas 8 r., sluoksna 2 r., vandentalpa.

Крім того, цю позначку мають кілька очевидних фізичних термінів, наприклад: dažnis, deformacija, jautris, 2 mazgas, nuokrypis, чотири прилади — malūnas 2 r., turbogražtas, turbogeneratorius, turbokompresorius, назви двох галузей науки — iša-

51

lotyra, knygotyra (інші 27 слів із компонентом – tyra не мають жодних позначок, а ledotyra має позначку геогр. (географія).

Мабуть, чіткішу групу становлять значення слів, що позначають нібито загальні наукові поняття: ašis 2 зн., būsena 2 зн., deklaracija 2 зн., efektas 3 зн., eilė 5 зн., figūra 3 зн., filtras 2 зн., fonas 3 зн., formulė 2 зн., frakcija 3 зн., gardelė 2 зн., grupė 3 зн., informacija 2 зн., poslinkis 1 зн., slenkstis 7 зн., taškas 5 і 7 зн., žingsnis 4 зн. тощо. Але тоді й ці слова або їхні значення мали б мати аналогічні позначки, наприклад: ареал, випробування 2 зн., цикл, діаграма, доктрина, експеримент, фаза, генезис, графік, ієрархія, гіпотеза, висновок, каталог, клас 3 зн., класифікація, компонент, метод, підгрупа, зміна, проблема, процес 1 зн., прогноз та багато інших.

Дуже нечітка розмежувальна лінія між термінами фізики й техніки: одні вимірювальні прилади, наприклад: амперметр, манометр, ватметр мають позначку фіз., інші, наприклад: висотомір, частотомір, динамометр, вольтметр — тех., а треті, наприклад: барометр, хронометр, вологомір, колориметр не мають жодної позначки.

Однак коли таких слів сотні, їх слід було б аналізувати в окремій праці.

Тут, мабуть, варто додати ще одне зауваження: одиниці вимірювання, які іноді мають позначку фіз. чи тех. або іншу, а найчастіше взагалі не мають жодних позначок, могли б мати позначку (наприклад, метрологія). Порівняймо: ампер, мікрометр 2 зн., ом, ват, вольт мають позначку фіз.; миля, фунт 2 зн. іст.; 2 вузол — спец.; світловий рік — астр.; 1 ар 1 зн., 3 бар, сантиметр, дюйм, децибел, дециметр, 1 грам, гектар, герц, кілограм, кіловат — без позначок.

Слід наголосити, що цей аналіз термінів наведено не для того, щоб показати, ніби серед слів, позначених термінами певної галузі, є багато розбіжностей. Цілком зрозуміло, що людина не може накопичити й систематизувати у своїй голові таку безліч слів. А програма, підготовлена для аналізу словника, саме й дає змогу легко зібрати слова за відповідними позначками або навіть додати ці позначки, а потім відсортувати за ними; після цього залишається лише порівняти слова й за потреби скоригувати. Крім того, відібравши терміни наукових галузей, їх зможуть легко перевірити фахівці відповідних галузей, а укладачам словника буде простіше знаходити статті з термінами тієї чи іншої наукової галузі, зіставляти їх і уніфікувати як змістово, так і формально.

ПОДАННЯ ТЕРМІНІВ У ТРЕТЬОМУ ВИДАННІ «DABARTINĖS LIETUVIŲ KALBOS ŽODYNAS»

Анотація

Мета статті — показати, як програма комп’ютерного аналізу, розроблена в Інституті математики та інформатики для 3-го видання «Dabartinės lietuvių kalbos žodynas», відкриває нові можливості для аналізу слів та їхніх значень, що мають певні позначки. Розглянуто терміни агрономії, архітектури, геометрії, логіки, математики, мінералогії, релігії, будівництва, текстильної промисловості, сільського господарства, а також спеціальні терміни. Порівнюються терміни суміжних галузей науки.

52